9 грудня Венеційська комісія та Генеральний Директорат з прав людини та верховенства права Ради Європи оприлюднили свій спільний висновок щодо конституційної ситуації в Україні. Ідеться про кризу, спричинену рішенням Конституційного Суду щодо скасування більшої частини антикорупційної реформи.
Якими є основні висновки?
- Венеціанська комісія визнає, що відповідному Рішенню КСУ бракує чіткої аргументації, в ньому немає міцної основи щодо міжнародного права, а також воно, можливо, заплямоване невирішеним питанням про конфлікт інтересів окремих суддів. КСУ має ухвалювати рішення, узгоджені з власною прецедентною практикою, в межах своїх повноважень та юрисдикції;
- Тим не менш, парламент (та уряд) мусить поважати роль Конституційного Суду та імплементувати його рішення, інтерпретуючи його у світлі міжнародних стандартів, захищаючи суспільний інтерес щодо боротьби з корупцією, зокрема у судовій владі;
- Важливо зберегти обов’язок держпосадовців (включно з суддями та суддями КСУ) подавати декларації, мати ефективний механізм їхньої перевірки, а також відповідні санкції за завідоме подання неправдивих декларацій або їх неподання.
На цьому тлі Венеціанська комісія запрошує Верховну Раду розглянути наступні рішення:
- Кримінальна відповідальність за завідоме подання неправдивих декларацій або їх неподання має бути поновлена з можливістю визначення різних санкцій залежно від ступеня відповідальності — наприклад, позбавлення волі за перевищення певного порогу при умисному приховуванні статків.
- Всі повноваження НАЗК щодо держпосадовців мають бути відновлені, оскільки на них не впливає аргументація, використана Конституційним Судом у своєму рішенні;
- Стосовно повноважень НАЗК щодо суддів, то в законі можуть бути додаткові процедурні гарантії (спеціальні винятки) їхнього захисту від потенційних зловживань з боку НАЗК, а також нагляд за діяльністю Агентства, пов’язаної з деклараціями суддів чи суддів КСУ. Наприклад, через механізм подання скарг до призначеного суду або регулярних звітів НАЗК до перезапущеної Вищої кваліфікаційної комісії суддів, якщо вона складатиметься з професійних, доброчесних та незалежних членів;
- Незалежність НАЗК на практиці та громадський контроль за його діяльністю варто вдосконалити відповідно до рекомендацій ГРЕКО.
Судді обов’язково мають декларуватися, а їхні статки мають бути перевірені із певними збалансованими гарантіями їхньої незалежності. Хочеться вірити, що парламент врахує ці висновки, і найближчим часом підтримає законопроєкти робочої групи, а також посилить таки кримінальну відповідальність за брехню в декларації.
Андрій Боровик
“Більшість з того, про що ідеться у висновках Венеційської комісії, перебувало в парадигмі ТІ Україна. Організація, наприклад, неодноразово наголошувала, що за недекларування для топчиновників після певного порогу зловживань має настати позбавлення волі. Судді обов’язково мають декларуватися, а їхні статки мають бути перевірені із певними збалансованими гарантіями їхньої незалежності. Хочеться вірити, що парламент врахує ці висновки, і найближчим часом підтримає законопроєкти робочої групи, а також посилить таки кримінальну відповідальність за брехню в декларації”, – зазначив виконавчий директор ТІ Україна Андрій Боровик.
Нагадаємо, що ТІ Україна також надавала рекомендації щодо посилення роботи НАЗК у Дослідженні спроможності, управління і взаємодії органів антикорупційної інфраструктури.
Законопроєкти 4470 та 4471, внесені до парламенту членами відповідної робочої групи, які відновлюють повноваження НАЗК щодо держпосадовців і встановлюють спеціальні особливості та процедурні запобіжники щодо суддів/суддів КСУ, в цілому відповідають підходу такого оприлюдненого висновку.
Трансперенсі Інтернешнл Україна аналізувала їх та підтримує їхнє прийняття за основу і в цілому, аби якнайшвидше розблокувати роботу паралізованого НАЗК.
