Як держоргани та експерти оцінюють результати СРІ-2020

28 січня Transparency International Ukraine оголосила результати України в Індексі сприйняття корупції у 2020 році. Так, наша країна отримала на 3 бали більше, ніж минулого року, і з 33 балами посіла 117 місце серед 180 країн.

Здається, що показники України вказують на позитивні тенденції, однак куди насправді рухається наша країна в антикорупційній боротьбі? Це та інші запитання ми поставили нашим гостям під час події “Індекс сприйняття корупції: що ховається за даними?”.

Під час заходу керівники й працівники антикорупційних органів, громадські активісти та експерти розповіли, що змінилося в нашій країні за останній час, та які сфери державного управління потребують особливої уваги в питанні протидії корупції.

Найяскравіше свої враження від цьогорічного Індексу сприйняття корупції описав виконуючий обов’язки керівника САП Максим Грищук:

“Плюс 3 бали — це круто. Але це як в прогнозі погоди: +3, а відчувається, як -2”, — сказав він після того, як відповів на запитання модератора Андрія Боровика про найбільші виклики, які сьогодні стоять перед САП. 

Своєю чергою, директор НАБУ Артем Ситник зізнався, що він вперше був здивований результатами України в СРІ-2020.

“Результати, події, які відбулися, дуже налякали політичну еліту. І тому ми вперше за 5 років зіткнулися з такими речами, як зміна прокурорів уночі, передача справ в інший орган… Буде гірше, і спокійно працювати ніхто не буде. Бо якщо ми будемо працювати спокійно — значить, ми не те робимо,” — переконаний директор НАБУ.

Під час дискусії було відзначено і важливість комплексної боротьби з корупцією в країні. Про це, зокрема, говорив очільник НАЗК Олександр Новіков: 

“Антикорупційна стратегія фіксує виконання рекомендацій, у тому числі від Transparency International, щодо покращення роботи з політичними фінансами й за всіма іншими напрямкам щодо забезпечення незалежності всіх антикорупційних органів, — зазначив голова НАЗК. — І якщо Антикорупційна стратегія буде схвалена Верховною Радою й у подальшому виконана Урядом і парламентом, це забезпечить зростання навіть не на 3, а набагато більше балів”.

Усі присутні погоджувались з тим, що запуск Вищого антикорупційного суду був однозначним позитивом у період, охоплений дослідженням СРІ-2020. Проте нині перед інституцією постало чимало викликів.

“Основним фактором [тиску на ВАКС] є питання невирішеного статусу Антикорсуду Конституційним судом. Вирішення цього питання поставило б крапку у цій ситуації — чи ми продовжуємо далі працювати в цьому складі”, — зауважила голова Апеляційної палати ВАКС Даниїла Чорненька.

Не менше викликів і в роботі Агентства з розшуку та менеджменту активів.

“Чи є АРМА незалежною? Так. Але на нас легше впливати, — пояснив заступник голови АРМА Володимир Павленко. —  Керівника АРМА можна в будь-який день змінити протягом години… Фінансування існує, але це не фінансування розвитку, це фінансування для виживання. Ми не відчуваємо значної підтримки. Проте якщо нам не заважати, ми багато чого зможемо змінити”.

Під час другої частини зустрічі, яку модерувала головна редакторка “Української правди” — Севгіль Мусаєва, обговорення стосувалося не лише антикорупційної інфраструктури.

“Сказати, що ми супер зрушили вперед — на жаль, не можна”, — зауважив під час свого виступу економіст Павло Кухта. —  “Намагання якісь були. Адже зросла Україна в тому числі завдяки певним речам, які ми робили в попередньому уряді, в “турборежимі”: коли приймали швидко закони, оновлювали Prozorro”.

Однак експерти погодилися, що період змін уже минув, і тепер країною ширяться зовсім інші повідомлення.

“Зараз ми бачимо спроби дискредитування антикорупційної повістки як такої, створюють дискурс зовнішнього управління, “соросят”. На жаль, ця стратегія має свої результати: частина суспільства сприймає антикорупційні органи й активістів як агентів впливу”, — сказала Севгіль Мусаєва.

При цьому питання нагальних проблем вирішуються дуже повільно або не вирішуються взагалі. Наприклад — судова реформа, на нагальності якої роками наголошують і громадські активісти, і міжнародні партнери України, однак жодних зрушень у цьому не спостерігається.

“Судова реформа мені нагадує гру в пінг-понг: з одного боку стоять активісти, міжнародні партнери, Венеційська комісія, а з іншого — парламент з судовою владою… Зараз всі ініціативи допрацьовуються, змінюються. Два кроки вперед до покращення і три — назад до відкату”, — поділилася враженнями виконавча директорка Фундації DEJURE Ірина Шиба. — “Якщо президент зробить реальні кроки для того, щоб ліквідувати ОАСК — це буде сигналом, що він готовий щось робити в судовій реформі. По суті, президент далі замовчує цю ситуацію й уникає реальних дій. Так само як і щодо Конституційного Суду”.

Багато проблем в боротьби з корупцією можна було б уникнути при стратегічному підході до цього питання. Однак, навіть попри перші кроки у цьому напрямку, реалізації такої стратегії треба чекати ще довго. 

“Ми вже чули, що, можливо в лютому Верховна Рада розгляне Антикорупційну стратегію на 2020-2024 роки. Але потім під стратегію треба буде розробляти державну програму, визначати строки, виконавців, шукати кошти, — пояснив член правління Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк. — І дай Боже, щоб до кінця цього року ця програма була прийнята і почала реалізовуватися. Це дуже тривалий процес”.

Нагадаємо, Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, СРІ) — це показник, який з 1995 року розраховується міжнародною організацією Transparency International. Сама організація не проводить власних опитувань. Індекс розраховують на основі 13 досліджень авторитетних міжнародних установ і дослідницьких центрів. Для визначення оцінки України використано 9 джерел.

Ключовим показником Індексу є кількість балів, а не місце в рейтингу. Мінімальна оцінка (0 балів) означає, що корупція фактично підміняє собою державу, максимальна (100 балів) свідчить про те, що корупція майже відсутня в житті суспільства. Індекс оцінює корупцію лише в державному секторі.