5 листопада 2020 року Верховна Рада проголосувала за Антикорупційну стратегію в першому читанні та за основу. Протягом останніх трьох місяців депутати готували та подавали правки до неї та до відповідних законодавчих змін до Закону “Про запобігання корупції”.

І ось 2 лютого 2021 року на Комітеті Верховної Ради з питань антикорупційної політики в рамках підготовки на друге читання буде розглядатись проєкт Закону № 4135 про засади державної антикорупційної політики на 2020-2024 роки (Антикорупційна стратегія), до якого народні обранці подали 504 правки (!).

Велика частина з цих правок стосується розділу 3.1 Антикорупційної стратегії “Справедливий суд, прокуратура та поліція”. Подекуди вони суперечать міжнародним зобов’язанням України та віддаляють нас від справжньої судової реформи. Так, депутати прагнуть виключити згадку про громадськість та міжнародних експертів у складі незалежної комісії з оцінки доброчесності нових членів Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Про них парламентарі воліють не згадувати й у конкурсній комісії щодо формування дисциплінарного органу у системі правосуддя, якщо такий орган взагалі буде збережений в Антикорупційній стратегії. 

Подібне “забуття” в перевірці доброчесності може очікувати та на Громадську раду доброчесності. Та і взагалі, доброчесність і втрата посади чинних членів ВРП через непроходження такої перевірки опиняються під питанням через відповідні правки, які ніяк не можна підтримати. Як і виключення застосування під час оцінки стандарту “обґрунтованого сумніву”. 

Вкрай дискусійними пропозиціями є виключити перевірку законності походження майна судді та його близьких осіб, а також виключити неможливість тривалого обіймання адміністративної посади в суді, що загрожує втручанням у діяльність суддів..

Однак є і позитивні правки в цьому розділі. До них належать, зокрема, пропозиції щодо запровадження прозорого та об’єктивного конкурсу на Генерального прокурора незалежною комісією, керівництво Національної поліції та органи, що здійснюють дисциплінарні провадження щодо прокурорів, без політичного тиску та забезпеченням неупередженої їхньої діяльності. Трансперенсі Інтернешнл Україна активно виступає за врахування цих законотворчих поправок.

Іншою непоганою депутатською рекомендацію є зміцнення інституційної спроможності Громадської ради доброчесності.

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(419) "Велика частина з цих правок стосується розділу 3.1 Антикорупційної стратегії “Справедливий суд, прокуратура та поліція”, які часто суперечать міжнародним зобов’язанням України та віддаляють нас від справжньої судової реформи" ["quote_author"]=> string(0) "" }

Велика частина з цих правок стосується розділу 3.1 Антикорупційної стратегії “Справедливий суд, прокуратура та поліція”, які часто суперечать міжнародним зобов’язанням України та віддаляють нас від справжньої судової реформи

Також популярним розділом став розділ 4.3. “Кримінальна відповідальність”. Так, законотворці планують удосконалити гарантії інституційної та операційної незалежності Антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, діяльність Агентства з розшуку та менеджменту активів, унеможливити розгляд справ Антикорсуду іншими судами. Цим ініціативам можна надати схвальну оцінку. 

Але є і зворотні правки, які негативно вплинуть на антикорупційну систему України. Вони стосуються виключення міжнародних експертів з проведення зовнішнього аудиту НАБУ та САП, послаблення статусу САП, ускладнення виявлення та відстеження коштів, одержаних злочинним шляхом, та навіть виключення з підслідності НАБУ ст. 159-1 КК “Порушення порядку фінансування політичної партії, передвиборної агітації чи агітації референдуму”.

Багато положень Антикорупційної стратегії в інших розділах теж зазнали правок. Серед тих, що лише покращують якість цього документу, можна згадати правку щодо удосконалення фінансового контролю спеціальних суб’єктів декларування за статтею 52-1 Закону “Про запобігання корупції” (розділ 2.4 “Здійснення заходів фінансового контролю”), а також майже всі правки щодо вдосконалення розділу 2.3. “Врегулювання конфлікту інтересів, дотримання загальних обмежень та заборон, правил етичної поведінки”, на необхідність редагування якого ми вже звертали увагу. Нагадаємо також про можливість актуалізувати показники України в Індексі сприйняття корупції у вступній частині до Антикорупційної стратегії, адже 28 січня Трансперенсі Інтернешнл презентувала оновлені дані.

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(566) "Є і правки, які негативно вплинуть на антикорупційну систему. Вони стосуються виключення міжнародних експертів з проведення зовнішнього аудиту НАБУ та САП, послаблення статусу САП, ускладнення виявлення та відстеження коштів, одержаних злочинним шляхом, та навіть виключення з підслідності НАБУ статей ККУ." ["quote_author"]=> string(0) "" }

Є і правки, які негативно вплинуть на антикорупційну систему. Вони стосуються виключення міжнародних експертів з проведення зовнішнього аудиту НАБУ та САП, послаблення статусу САП, ускладнення виявлення та відстеження коштів, одержаних злочинним шляхом, та навіть виключення з підслідності НАБУ статей ККУ.

Рекомендації:

Тож, які конкретно пропозиції, запропоновані народними депутатами, варто підтримати, а які — відхилити?

Щодо змісту самої Антикорупційної стратегії варто врахувати такі основні правки:

  • №254 щодо залучення громадськості до законодавчої роботи;
  • №263 щодо залучення бізнес-омбудсмена до мінімізації корупційних ризиків та запровадження ефективного регулювання;
  • №268 щодо уточнення проблеми конфлікту інтересів;
  • №270 щодо забезпечення належного реагування на виявлені порушення, пов’язані з конфліктом інтересів;
  • №272 щодо розширення обмежень щодо суміщення і сумісництва;
  • №273 та №274 щодо невиправданого дублювання адміністративної відповідальності за порушення обмежень після припинення державної служби тощо;
  • №277 та аналогічні щодо визначення стандартів етичної поведінки депутатів місцевих рад;
  • №301 щодо удосконалення порядку моніторингу способу життя;
  • №302 щодо удосконалення фінансового контролю спеціальних суб’єктів декларування за статтею 52-1 Закону “Про запобігання корупції”;
  • №307 щодо встановлення законодавчого переліку істотних порушень вимог законодавства про політичні партії;
  • №316 щодо того, що переслідування та дискримінація викривачів на робочому місці чи порушення їх інших прав є винятком, а не нормою;
  • №317 щодо сприяння надання викривачам психологічної допомоги;
  • №331 щодо відкритого та поіменного виставлення балів та голосування членами ВРП та ВККС;
  • №344 щодо зміцнення інституційної спроможності Громадської ради доброчесності;
  • №355 щодо уточнення характеру дисциплінарної практики щодо суддів;
  • №361 щодо ефективних механізмів ініціювання дисциплінарного провадження щодо суддів;
  • №369 щодо окреслення проблеми не убезпечення від політичного впливу органів прокуратури;
  • №370 щодо запровадження відкритого, прозорого та об’єктивного конкурсу на Генерального прокурора незалежною комісією з оцінкою професійності та доброчесності кандидатів;
  • №373 щодо формування за новою процедурою і прозорої, об’єктивної та неупередженої діяльності органів, що здійснюють дисциплінарні провадження щодо прокурорів та добір на їхні посади;
  • №375 щодо запровадження прозорого та неупередженого конкурсу на керівництво Національної поліції із мінімізацією можливості політичного впливу на її діяльність;
  • №474 щодо урахування стандартів дотримання прав людини та практики ЄСПЛ у здійсненні окремих слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій;
  • №482 щодо удосконалення гарантії інституційної та операційної незалежності НАБУ та САП;
  • №490 щодо удосконалення діяльності АРМА, крім пп. 1, 2, 9 очікуваних стратегічних результатів;
  • №499 щодо підвищення результативності запобігання та протидії легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом (концептуально);
  • №503 щодо унеможливлення розгляду справ ВАКС іншими судами.

А відхилити такі:

  • №322 щодо виключення обов’язкового визначення доброчесності як законодавчої вимоги до членів ВРП, ВККС тощо;
  • №325 та аналогічні щодо виключення згадки про громадськість та міжнародних експертів у незалежній комісії з оцінки доброчесності нових членів ВРП та ВККС, що суперечить міжнародним зобов’язанням України;
  • №329 щодо виключення розгляду питання про втрату посади чинних членів ВРП за результатами оцінки їхньої доброчесності (краще взагалі, як у правці №327, передбачати втрату посади через невідповідність вимогам, а не розгляд питання про це);
  • №338 – №340 щодо виключення застосування під час оцінки доброчесності стандарту “обґрунтованого сумніву”;
  • №342 та №345 щодо виключення чіткої згадки про Громадську раду доброчесності у перевірці доброчесності;
  • №348, №349 та №352 щодо виключення чіткої згадки про громадськість та міжнародних експертів з конкурсної комісії щодо формування дисциплінарного органу у системі правосуддя;
  • №351 щодо виключення дисциплінарного органу у системі правосуддя як такого;
  • №357 щодо виключення удосконалення підстав та механізмів дисциплінарного провадження щодо судді;
  • №358 та 359 щодо виключення запровадження ефективного механізму перевірки законності походження майна судді та його близьких осіб;
  • №360 щодо виключення запровадження інституту кримінальної відповідальності суддів за свавільне зловживання своїми повноваженнями
  • №362 щодо виключення запровадження унеможливлення обіймання адміністративної посади в суді однією й тією ж особою протягом тривалого часу;
  • №363 та №366 щодо виключення сприяння рівномірному розподілу справ між судами і суддями;
  • №364 щодо виключення розширення сфери застосування альтернативних способів вирішення спорів та досудового врегулювання спорів;
  • №376 щодо здійснення внутрішнього контролю НАБУ співробітниками ДБР, а також звільнення керівників антикорупційних органів через набрання сили судовим рішенням про притягнення до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією;
  • №410 щодо виключення відповідності міжнародним стандартам засад політики державної власності;
  • №414 та №415 щодо виключення застосування “Prozorro.Sale” з малої приватизації або надання в оренду державного та комунального майна;
  • №448 щодо виключення можливості залучення міжнародних організацій до закупівель лікарських засобів та медичних виробів;
  • №481 та №483 щодо виключення посилення статусу САП;
  • №486 щодо виключення міжнародних експертів з проведення зовнішнього аудиту НАБУ та САП;
  • №487 – №489 щодо виключення з підслідності НАБУ ст. 159-1 КК “Порушення порядку фінансування політичної партії, передвиборної агітації чи агітації референдуму”;
  • №491 та аналогічні щодо виключення спрощення виявлення та відстеження коштів, одержаних злочинним шляхом.

Також варто врахувати основні правки до Закону “Про запобігання корупції”:

  • №1, №2, №194 та №204 щодо терміну дії Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми з 2020-2024 на 2021-2025 роки, оскільки 2020 рік вже завершився;
  • №7 щодо можливості внесення НАЗК припису відповідному керівнику щодо необхідності забезпечення належного здійснення заходів, передбачених Антикорупційною стратегією та Державною антикорупційною програмою;
  • №23 та №47 щодо законодавчої вимоги затвердження Кабінетом Міністрів Державної антикорупційної програми протягом 6 місяців з набрання чинності Антикорупційною стратегією
  • №67 щодо обов’язкового створення Координаційної робочої групи з питань антикорупційної політики
  • №76 та №78 щодо оприлюднення НАЗК щорічних результатів виконання Державної антикорупційної програми

 

Та відхилити правки до цього Закону:

  • №17 та №22 щодо затвердження Антикорупційної стратегії не Верховною Радою, а урядом
  • №24 та аналогічні щодо затвердження щорічних державних антикорупційних програм, а не однієї на весь термін дії Антикорупційної стратегії
  • №70-72 щодо послаблення відповідальності керівника за виконання Державної антикорупційної програми
  • №74 щодо подання з чіткими дедлайнами виконавцями Державної антикорупційної програми інформації НАЗК про стан її виконання (і підтримати правку №94 про подання ними статистики про свою роботу)
  • №82, №83 та №140 щодо виключення моніторингу та оцінки ефективності державної антикорупційної політики
  • №86 та №87 щодо виключення обов’язку подання НАЗК статистики про свою роботу від НАБУ, прокуратури, поліції, а також аналогічні щодо звуження обсягу такої статистики (№116)
  • №149 та аналогічні щодо виключення обов’язку готувати національну доповідь щодо ефективності державної антикорупційної політики та її затвердження Кабінетом Міністрів України
  • №193 щодо готування щорічної національної доповіді, а не за результатами виконання Антикорупційної стратегії та програми

 

Юридичний аналіз підготував юридичний радник ТІ Україна Олександр Калітенко.