5 вересня народні депутати з непрофільного комітету Верховної ради з питань місцевого самоврядування і регіонального розвитку підтримали “законопроєкт Клочка” за основу про зміни в процедурі обрання деяких керівників антикорупційних органів.
14 проголосували за, 4 — проти, 3 утрималось. І це попри те, що представники профільних правоохоронного та антикорупційного комітетів усіляко виступали проти, а також надавали аргументи, чому ця ініціатива може поставити під загрозу нашу євроінтеграцію. Крім того, своє негативне сприйняття законопроєкту висловили і представники НАБУ, САП та НАЗК.
Що не так?
Законопроєкт № 7654 “Про внесення змін до деяких законів України стосовно уніфікації вимог до керівників окремих державних органів” передбачає:
- Директором НАБУ не може бути особа, яка після запровадження воєнного стану понад 30 днів перебувала за кордоном. Це абсурдне положення, адже кандидати могли виїжджати за межі України в цілях безпеки, відрядження, лікування абощо. І обмежувати можливість брати участь у конкурсі на основі цього — неприйнятно.
- Директором НАБУ може бути особа, яка не є членом жодної політичної партії. Однак чинна стаття передбачає, що заборонено подаватися кандидатам, які протягом останніх двох років входили до складу керівних органів політичної партії або знаходилася з нею у договірних відносинах. Тобто за умови прийняття такої норми “вчорашній” член політичної партії зможе стати Директором НАБУ. І це, на думку Клочка, не є проявом політичної заангажованості.
- Для звільнення директора НАБУ, голови НАЗК та керівника САП з’являється додаткова підстава. Клочко пропонує, щоб усі вони були звільнені у разі притягнення їх до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією.
- Встановлення нової вимоги до Директора НАБУ — досягнення 35 років. Однак таке визначення віку може стати передумовою оскарження майбутнього призначення Директора НАБУ до КСУ, адже це обмеження конституційних прав.
Оскільки у нас ще не завершені судова та реформа правоохоронних органів, то незалежність керівників антикорупційної інфраструктури опиняється під додатковою загрозою. Чинні редакції законів про НАЗК, НАБУ та “Про прокуратуру” наділяють голів антикору додатковими гарантіями незалежності та безпеки. Крім того, наприклад, статус прокурора є єдиним, незалежно від його місця в прокуратурі, тому встановлення окремих кваліфікаційних вимог до керівника САП є порушенням цього принципу, який закріплений у Законі “Про прокуратуру”. Такі вимоги не ставляться навіть до Генерального прокурора. Це суперечить усій ідеї “уніфікації” Клочка. Натомість ініціатива парламенту нівелює ці гарантії.
Закликаємо нардепів не голосувати за цей законопроєкт.
Нагадаємо, що 16 квітня закінчився термін повноважень першого директора НАБУ Артема Ситника. Через війну та юридичні нюанси комісія довго не розпочинала активної роботи, утім 22 серпня нарешті зібралася на перше засідання. Поки бюро очолює перший заступник директора Гізо Углава.
