29 серпня Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради невідкладний законопроєкт №1009 щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства.

Оновлено (4.10.2019). 4 жовтня 2019 року Верховна Рада України проголосувала в цілому за законопроект №1009.

В результаті цього голосування на законодавчому рівні закріпили таке:

право НАБУ та ДБР автономно здійснювати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (так звану прослушку);

право Генерального прокурора, його заступника, керівника регіональної прокуратури передоручати вручення підозри спеціальним суб’єктам;

+ НАБУ матиме закріплену у законі можливість мати штатних негласних працівників;

ініціювати проведення експертизи можуть сторони та слідчий суддя, монополія державних експертних установ на проведення експертизи скасована;

Водночас, парламент залишив в силі запропоновані депутатом попереднього скликання Андрієм Лозовим зміни (так звана “поправка Лозового”) щодо: – порядок обчислення строків досудового розслідування (з моменту внесення відомостей в ЄРДР);

– можливості оскарження повідомлення про підозру. 

Окрім цього, парламент відмовився розглядати одночасно зі змінами в Кримінальний процесуальний кодекс питання фактичної недоторканості народних депутатів, закріпленої у тому числі в КПК та спеціальному законі про статус народного депутата. Очікуємо, що пропозиції змін у цій частині надійдуть якнайшвидше. 

Що зміниться?

Національне антикорупційне бюро України та Державне бюро розслідування отримають право на незалежне прослуховування.

Також НАБУ отримає можливість мати негласних штатних працівників.

Генпрокурор, його заступник, керівник регіональної прокуратури зможуть доручати повідомляти про підозру іншим прокурорам, слідчим. 

Слідчий суддя отримає право не визначати розмір застави при постановленні ухвали про тримання під вартою щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Більше не буде монополії державних експертних установ на проведення експертиз.

Що сталося?

29 серпня Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт Закону №1009 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства», який передбачає зміни в Закон України «Про статус народного депутата України», Закон України «Про судову експертизу», Закон України «Про радіочастотний ресурс України», Кримінальний процесуальний кодекс України, Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України», Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень».

 

Як зараз?

Про потребу внесення змін до Кримінального процесуального кодексу наголошували буквально всі дотичні до цієї теми. Від прийняття КПК в нього вносились численні правки та доповнення, які не завжди узгоджувались із чинним законодавством та не відповідали практичним викликам. 

 

Що пропонують:

У даному проєкті закону можна виділити декілька основних пунктів, які безпосередньо впливатимуть на роботу антикорупційної інфраструктури та на систему кримінальної юстиції загалом:

  1. Скасування обмежень для проведення слідчих дій щодо народних депутатів без згоди Верховної Ради України. 
  2. Надання права на незалежне «прослуховування» НАБУ та ДБР.
  3. Скасування скандальної «правки Лозового».
  4. Надання права слідчому судді при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.
  5. Розширення кола осіб, які мають право вручати підозру. 
  6. Надання можливості НАБУ мати негласних штатних працівників.
array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(342) "Національне антикорупційне бюро України та Державне бюро розслідування отримають право на незалежне прослуховування. Також НАБУ отримає можливість мати негласних штатних працівників." ["quote_author"]=> string(0) "" }

Національне антикорупційне бюро України та Державне бюро розслідування отримають право на незалежне прослуховування. Також НАБУ отримає можливість мати негласних штатних працівників.

Скасування обмеження для проведення слідчих дій щодо народних депутатів. До 3 вересня і голосування ВРУ за зняття недоторканності з депутатів Конституція, низка законів і, в тому числі, Кримінальний процесуальний кодекс України (ч. 2 ст. 482) зазначали: притягати до кримінальної відповідальності народних депутатів можуть виключно за згодою ВРУ. 

Замість збирання доказів чи проведення слідчих дій правоохоронці мали переконувати парламент у необхідності надати згоду на притягнення їхніх колег до кримінальної відповідальності. Окрім того, фігурант кримінального провадження після надання згоди Верховної Ради України вже був обізнаний, підготовлений, міг за бажанням знищувати докази та впливати на справу. Запропоновані зміни до КПК узгоджуються з ухваленими 3 вересня змінами до Конституції.

Надання НАБУ та ДБР права самостійно здійснювати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж у рамках проведення негласних слідчих та розшукових дій (“прослуховування”). Сьогодні ці органи правопорядку не можуть здійснювати «прослуховування» без СБУ чи Національної поліції. Це зводило нанівець деякі розслідування через витік інформації. Як, наприклад, можна організувати прослуховування заступника міністра внутрішніх справ та сина міністра, якщо Нацполіція прямо підпорядковується очільнику відомства? 

Про необхідність врегулювання цього питання неодноразово наголошували міжнародні партнери України та громадські організації. Тому зміни до Закону України «Про радіочастотний ресурс України», які визначають НАБУ та ДБР спеціальними користувачами радіочастотного ресурсу України, сприятимуть незалежності цих органів правопорядку.

Також законопроєкт передбачає скасування змін до Кримінального процесуального кодексу, внесених у зв’язку з прийняттям так званої “поправки Лозового” 2017 року. Так, пропонують повернути “старий” порядок обчислення строків досудового розслідування (обчислення починається з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення), призначення і проведення експертизи (ініціювати проведення експертизи знову зможуть сторони, скасовується монополія державних експертних установ на проведення експертиз). Раніше можна було оскаржувати рішення судді “про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру”. Після ухвалення цього законопроєкту такі рішення не підлягатимуть оскарженню.

 

Експерти неодноразово наголошували на негативних наслідках, до яких призвели зміни в КПК 2017 року. Відтак, в цілому їхнє скасування є позитивним кроком та сприятиме ефективності досудового розслідування.

 

На сьогодні Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, окрім декількох винятків, що стосуються насильницьких злочинів. Існування можливості вносити заставу призвело до того, що у гучних корупційних кримінальних справах слідчий суддя мав визначити розмір застави та фігуранти виходили під визначену суддею заставу. З нещодавнього, випадок з ексміністром охорони здоров’я Богатирьовою. 

Запропоновані у проєкті президента зміни надають право слідчому судді, суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину

Проте треба пам’ятати, що застава — це насамперед спосіб забезпечити певну процесуальну поведінку сторін, а не безпосереднє покарання. Запропонована зміна до КПК не розв’язує ширшого питання із практикою застосування тримання під вартою як запобіжного заходу в кримінальних провадженнях. 

У своєму рішенні від 26 червня 2019 року Конституційного суду України зазначив, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК (мета і підстави застосування запобіжних заходів).

Повідомлення підозри про вчинення злочину окремим категоріям осіб має спеціальний порядок, який визначений в главі 37 Кримінального процесуального кодексу України. Як приклад: адвокату, депутату місцевої ради, міському голові письмове повідомлення про підозру має повідомляти Генеральний прокурор, його заступник, керівник регіональної прокуратури, а народному депутату України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Директору або іншому працівнику Національного антикорупційного бюро України — Генеральний прокурор.

Потрібно згадати «справу заводу Краян», де суд виправдав Одеського міського голову Геннадія Труханова. Малиновський районний суд м. Одеси вказав, що повідомлення про підозру мав не тільки підписати, а й вручити саме Генеральний прокурор, його заступник або керівник регіональної прокуратури. Підозру підписав заступник Генерального прокурора — керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, але вручив детектив НАБУ, якому це було доручено зробити. Суд, виправдовуючи фігурантів справи «Краян» зазначив, що повідомлення про підозри Одеському міському голові та іншим фігурантам даної справи було здійснено неповноважними особами. Таким чином, фігуранти справи “Краян”, на думку суду, не вважаються притягнутими до кримінальної відповідальності. 

Зміни, що пропонує Президент, дають змогу Генеральному прокурору, його заступнику, керівнику регіональної прокуратури доручати повідомляти про підозру іншим прокурорам, слідчим і мають оптимізувати роботу органів правопорядку

Зміни, що стосуються визначення положень для проведення конкурсу на зайняття посад негласних штатних працівників НАБУ, теж можна віднести до позитивних змін спрямованих на розбудову інституту негласних працівників органів правопорядку. Відомим прикладом роботи таких працівників є “агент Катерина” і справа народних депутатів Розенблата Б.С. та Полякова М.А. Визначення, регулювання та розбудова цього інституту може позитивно позначитися на роботі органів правопорядку.

Висновки

Таким чином, пропоновані законодавчі зміни усувають цілу низку недоліків кримінального процесу та спрощують процедуру досудового розслідування: скасовують обмежень для проведення слідчих дій щодо народних депутатів без згоди Верховної Ради України, надають право на незалежне «прослуховування» НАБУ та ДБР, скасовують скандальні «поправки Лозового», надають право не обирати заставу у тяжких та особливо тяжких злочинах, розширюють кола осіб, які мають право вручати підозру та надають можливості НАБУ мати негласних штатних працівників.

Усі ці зміни в комплексі дозволять покращити ефективність досудового розслідування, зокрема і в справах топ-корупції. Ми переконані, ці інструменти сприятимуть професійній та незалежній роботі та утвердженню верховенства права в Україні.

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(146) "Більше не буде монополії державних експертних установ на проведення експертиз." ["quote_author"]=> string(0) "" }

Більше не буде монополії державних експертних установ на проведення експертиз.

Довідково

Трансперенсі Інтернешнл Україна – акредитований представник глобального руху Transparency International, що комплексно підходить до розробки та впровадження змін задля зниження рівня корупції. 

ТІ Україна адмініструвала та передала державі системи ProZorro, ProZorro.Продажі, eHealth та E-Data. Також наш інноваційно-експертний центр впровадив Рейтинг прозорості міст і розбудовує спільноту DOZORRO для контролю за публічними закупівлями.

Контакти для медіа: Олеся Коваль, [email protected], 093-808-82-78.