4 лютого Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому законопроєкт 3450, за яким будуть внесені зміни до деяких законодавчих актів України щодо упорядкування окремих питань захисту викривачів. За таке рішення проголосували 253 народні обранці. 

Цей законопроєкт ми розглядали торік в юридичному аналізі. Однак в результаті сьогоднішнього голосування до вже відомого тексту проєкту закону було додано низку змін, і не завжди позитивних.

Що ж змінилось в цьому проєкті Закону у другому читанні?

По-перше, депутати більше не виключають з Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства спеціальні норми щодо можливості залучення НАЗК як третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. 

По-друге, НАЗК не буде обмежене у зверненні до суду з позовом (заявою) в інтересах викривача, вступі в справу на будь-якій стадії, поданні апеляційної та касаційної скарг тощо. І низка прав Національного агентства здійснювати представництво в суді інтересів викривача в разі його звернення викривача теж у силі (раніше пропонувалось, що правовий захист буде здійснюватись лише адвокатами системи безоплатної правової допомоги).

Такі статті дозволять уникнути погіршення захисту викривачів у цій сфері. І ми їх підтримуємо, адже проголосовані норми є співзвучним з рекомендаціями, наданими ТІ Україна торік.

Також депутати у комітеті підтримали позитивне виключення умови, що “повідомлення підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація стосується конкретної особи”, що теж відповідає рекомендації ТІ Україна.

Іншою уточнювальною позитивною правкою до Закону “Про запобігання корупції”, прийнятою в комітеті, стало те, що до умови обвинувального вироку суду задля отримання винагороди додається і стягнення в дохід держави (у порядку конфіскації, спеціальної конфіскації) грошей, цінностей та іншого майна або грошової суми, що відповідає вартості такого майна. Необхідну кореспондуючу правку треба буде пізніше внести до Кримінального процесуального кодексу.

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(231) "В результаті сьогоднішнього голосування до вже відомого тексту проєкту закону було додано низку змін, і не завжди позитивних." ["quote_author"]=> string(0) "" }

В результаті сьогоднішнього голосування до вже відомого тексту проєкту закону було додано низку змін, і не завжди позитивних.

Однак депутати прийняли з голосу просто в залі дуже небезпечні правки від нардепа Власенка, які до того були відхилені комітетом.

Серед них — виключення “шляхів анонімного повідомлення” з визначення про регулярні канали повідомлення. Тепер у законі йдеться лише про “шляхи захищеного безпосереднього повідомлення викривачем”, а головний фокус адресата повідомлення зміщується з НАЗК на НАБУ. Як аргументація в залі лунали і вкрай маніпулятивні згадки про стукачів, анонімки, доноси, повернення в сталінський 37-й рік, і деякі нардепи навіть зустріли такі обурливі фрази оплесками. 

На додачу, також після обговорення в залі, визначення внутрішніх каналів повідомлення взагалі спотворилося до невпізнаваності. З нього не лише викинули згадку про анонімне повідомлення, а й прибрали уточнення про адресата “керівника або уповноваженого підрозділу (особу) органу або юридичної особи, у яких викривач працює, проходить службу чи навчання або на замовлення яких виконує роботу”, замінюючи його тільки на “керівника підприємства, установи, організації, в якій викривач працює”. Виходить, що внутрішні канали повідомлення передбачаються тільки для викривачів, які є працівниками.

Це суттєво звужує визначення, враховуючи, що й оригінальному формулюванню бракувало такого адресата, як “орган вищого рівня, уповноважена особа якого здійснює контроль за дотриманням антикорупційного законодавства на підвідомчих підприємствах, в установах та організаціях”. 

Але і це ще не все. 

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(491) "У визначення додалася умова, що викривач має “достеменно” знати про факти корупційного правопорушення і передати таку інформацію керівнику установи, в якій працює. При цьому викривач також має “достеменно” знати, що цей керівник сам не причетний до цього злочину. " ["quote_author"]=> string(0) "" }

У визначення додалася умова, що викривач має “достеменно” знати про факти корупційного правопорушення і передати таку інформацію керівнику установи, в якій працює. При цьому викривач також має “достеменно” знати, що цей керівник сам не причетний до цього злочину. 

У визначення додалася умова, що викривач має “достеменно” знати та може підтвердити факти корупційного правопорушення і передати таку інформацію керівнику установи, в якій він працює. При цьому викривач також має “достеменно” знати, що людина, якій він повідомляє про корупцію, сама не причетна до цього злочину. 

Це критично негативна зміна, адже, згідно з загальним визначенням поняття, викривач має бути переконаний у достовірності своєї інформації, однак достеменно відомих фактів він може не знати, так само як і про причетність до цих потенційних злочинів керівників своєї установи. Це вкрай обмежує викривача, суперечить первинному визначенню цього поняття та взагалі руйнує концепцію внутрішніх каналів повідомлення, адже вона просто не може бути реалізована.

Проте вкрай небезпечною, особливо для захисту джерел інформації, правкою стало те, що “викривач має пояснити, звідки йому стали достеменно відомі дані про вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією”. Доповідачка від комітету Галина Янченко сказала, що хоч комітет рекомендує відхилити цю зміну, логіка у ній все ж є. Після цієї репліки зал проголосував за це положення. Таким чином викривачі отримали ще більше зобов’язань, що ускладнює навіть саму готовність до викриття корупції.

Таким чином, попри всі позитивні новели цього документу, він містить низку критичних небезпек для викривача. Необхідно ветувати цей Закон і повернути його із відповідними пропозиціями. Рекомендації ТІ Україна — нижче.

Юридичний аналіз підготував юридичний радник ТІ Україна Олександр Калітенко.

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(357) "Вкрай небезпечною правкою стало те, що “викривач має пояснити, звідки йому стали достеменно відомі дані про вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією”. " ["quote_author"]=> string(0) "" }

Вкрай небезпечною правкою стало те, що “викривач має пояснити, звідки йому стали достеменно відомі дані про вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією”.