Індекс сприйняття корупції-2019

Дивитися інтерактивну інфографіку

Мінус два. 30 балів зі 100 можливих — результат Індексу сприйняття корупції-2019 для України. Ми повернулися на рівень 2017 року і тепер посідаємо 126 місце зі 180 країн. Поруч з нами у рейтингу — Киргизстан, Азербайджан та Джибуті.

Україна з-поміж сусідів випереджає Росію, яка зберегла свої позиції (28 балів, 137 місце). Очікувано серед сусідів лідирує Польща (58 балів, 41 місце) та Словаччина (50 балів, 59 місце). Білорусь додала один пункт і тепер має 45 балів та 66 місце. Також, цього року спостерігаємо зниження індексу у сусідів: Румунія — мінус 3 бали, Угорщина — на 2, Молдова на 1.

Лідери CPI суттєво не змінилися. На першому місці — Нова Зеландія та Данія, які набрали по 87 балів. Примітно, що 8 з 10 країн у першій десятці — представниці Західної та Північної Європи.

У кінці списку опинилися країни, у яких вже тривалий час нестабільна політична ситуація, військові конфлікти та де уряди частково контролюють територію країни — Сомалі (9), Південний Судан (12) і Сирія (13).

У порівнянні з попереднім роком найбільше балів (+7) додала Вірменія (всього 42). Після революції у 2018 році та формування нового парламенту, уряд рухається у напрямку вибудови антикорупційної політики. Попри численні позитивні рішення, досі є відкритим питання конфлікту інтересів, закритість і відсутність підзвітності в органах державної влади.

Мінус два. 30 балів зі 100 можливих — результат Індексу сприйняття корупції-2019 для України. Ми повернулися на рівень 2017 року і тепер посідаємо 126 місце зі 180 країн. Поруч з нами у рейтингу — Киргизстан, Азербайджан та Джибуті.

Чому знизився показник України?

Оцінка України сформувалася з 9 різних досліджень. Три показали незначне зростання, три нульову динаміку, а три — зниження.

Найбільший мінус — 13 пунктів у дослідженні Global Insight Country Risk Ratings. Ідеться про ризик, що люди/компанії в країні зіткнуться з хабарництвом чи іншими корупційними практиками ведення бізнесу, від отримання великих контрактів до повсякденної роботи.

Водночас варто враховувати, що як і інші рейтинги, CPI може досить повільно відображати фактичні зміни по країні — іноді потрібно кілька років. Коли держави активно борються з корупцією, часом їхній результат навіть погіршується, бо починає проливатися світло на корупційні оборудки та скандали.

CPI враховує дослідження за останні два роки. З початку 2017-го в Україні фактично відбувалося згортання процесу реформ і боротьби з корупцією. Влада дедалі активніше намагалася обмежити незалежність антикорупційних органів, затягувала запуск Вищого антикорупційного суду, створювала штучні законодавчі обмеження. Що говорити про політичну заангажованість НАЗК, провальну судову реформу та загалом відсутність реформ в органах правопорядку.

Влада не тільки неохоче дослухалась до порад громадянського суспільства та міжнародних партнерів, а подекуди й активно протидіяла їм. Останні пару років влада проігнорувала більшість рекомендацій, а деякі з них були критично важливими для країни.

Проте варто нагадати, що найнижчий показник України був у 2013 році (25 балів) — останньому році керівництва державою Януковичем та його поплічниками. З часу Революції гідності Україна повільно, проте все ж набирає бали. Попередня влада, очевидно, була недостатньо рішуча у боротьбі з корупцією, за що й поплатилася поразкою на президентських та парламентських виборах.

Нагадуємо, що спільним для країн, які успішно долають корупцію, є дотримання верховенства права, незалежність органів контролю та негативне ставленням суспільства до зловживання владою та публічними коштами заради особистої вигоди.

Нова команда на чолі з президентом фактично отримали владу разом з відповідальністю у серпні 2019 року, тому результати їхньої роботи будуть відображені вже у наступному CPI. Ми закликаємо президента та парламентську більшість пам’ятати про закріплений у Конституції України розподіл влади на три гілки та принцип верховенства права. Баланс між законодавчою, виконавчою, судовою владою та повноваженнями президента має бути збережено незалежно від політичних потреб та інтересів окремих особистостей.

На початку 2019 року Transparency International Ukraine надала 12 рекомендацій, які б могли покращити показники України в CPI. Станом на кінець року, було виконано або частково виконано лише 6 з них, і ті в останньому кварталі 2019-го.

Виконано (2)

Монополію СБУ на прослуховування (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) скасовано. Так само, як і державну монополію на проведення експертиз, що дозволить уникнути штучного затягування розслідування.

Також Верховна Рада визначила порядок вручення підозри спеціальним суб’єктам. Раніше цим формальним моментом часто зловживала сторона захисту, вимагаючи особистої присутності Генерального прокурора чи заступників.

Водночас, досі в КПК залишаються положення, які негативно впливають на якість та ефективність досудових розслідувань, особливо, якщо йдеться про корупційні злочини. Наприклад, детективи обмежені у тривалості розслідування, що може негативно вплинути на його повноту.

6 червня 2019 року Конституційний Суд України скасував дискримінаційне електронне декларування для антикорупційних активістів. Суд дійшов висновку, що така вимога обмежує гарантовану Конституцією свободу політичної та громадської діяльності та може використовуватися для переслідувань.

Виконано частково (4)

18 жовтня набув чинності закон, який розпочав перезавантаження НАЗК. Агентство позбулося колегіальності, а очільника обрали за участі міжнародних експертів. НАЗК наприкінці року отримало автоматизований доступ для перевірки е-декларацій до 3 необхідних реєстрів.

Проте за т.в.о. Голови повні перевірки не проводились. Також поки немає технічної можливості для авторозподілу перевірок декларацій між уповноваженими особами Агентства. Тож належна автоматична перевірка декларацій та моніторинг рівня життя декларантів поки не впроваджено. Голову Нацагентства призначено 15 січня 2020 року.

Після позачергових парламентських виборів, 19 вересня 2019 року вдалося ухвалити новий законопроєкт у сфері публічних закупівель. Новий Закон України “Про публічні закупівлі” почне діяти з 19 квітня 2020 року та гармонізований зі стандартами ЄС. Разом з тим, питання ефективного моніторингу закупівель Держаудитслужбою залишається актуальним. Результати моніторингу закупівель залишаються низькими через замалу кількість штрафів та малу кількість проведених моніторингів.

Парламент передбачив можливість приватизації 500 державних підприємств через систему електронних аукціонів ProZorro.Продажі. У жовтні 2019 року Верховна Рада скасувала заборону на приватизацію низки ДП.

Від жовтня 2019 року набув чинності Кодекс з процедур банкрутства та було прийнято постанову Кабміну про проведення електронних аукціонів для продажу майна неплатоспроможних підприємств через систему ProZorro.Продажі.

Практика використання відкритих бюджетів помірно зростає. Зокрема, в Україні функціонує державний веб-портал бюджету для громадян, що адмініструється Міністерством фінансів України.

У попередньому році Уряд погодив склади наглядових рад у наступних державних підприємствах: “Адміністрація морських портів України”, “Міжнародний аеропорт «Бориспіль»”, “Укрзалізниця”, “Укргідроенерго”. Проте за попередній рік процес створення наглядових рад у місцевих громадах при комунальних підприємствах так і не прискорився. З-поміж найбільших міст відповідні порядки про створення наглядових рад ухвалили Одеська, Івано-Франківська, Херсонська, Житомирська, Тернопільська та Маріупольська міські ради.

Не виконано (6)

Забезпечення ефективної роботи реєстру бенефіціарів

Було створено робочу групу з представників державних установ та експертів, проте механізм верифікації досі не запущено.

Посилення контролю за фінансуванням політичних партій

Законодавство щодо регулювання політичної реклами та обмеження її обсягів не було ухвалене. Не посилили й відповідальності для партій за порушення виборчого законодавства. Парламент законодавчо закріпив зобов’язання впровадити публічне е-звітування партій, утім запроваджено воно не було.

Також у грудні 2019 року президент підписав новий Виборчий кодекс. Документ, зокрема, передбачає зміни виборчої системи та застави кандидатів і партій на виборах всіх рівнів. Наприклад, заставу у місцеві ради підняли майже в 40 разів (у порівнянні з 2015 роком).

Зміна способу формування органів суддівського самоврядування

Парламент підтримав законопроєкт щодо діяльності органів суддівського врядування. Ця ініціатива мала би врегулювати проблемні питання в діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя. Проте закон не передбачає перезавантаження ВРП. А сама Рада ухвалюватиме низку кінцевих рішень. Також документ не передбачає залучення представників громадськості до оновлення органів суддівського врядування.

Повернення довіри до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури

Після обрання, президент та його команда провели зустріч з очільниками НАБУ та САП, закликавши їх продемонструвати злагодженість і результативність. Опісля публічних баталій між цими двома інституціями не спостерігалося. Проте відновлення довіри до САП та її керівництва можливе, насамперед за результатами розгляду справ у Вищому антикорупційному суду та винесенні обвинувальних вироків топкорупціонерам.

Позбавлення СБУ та Нацполіції повноважень у сфері боротьби з економічною злочинністю

У 2019-му жодних значних кроків не зроблено. Влада декларує наміри. Зокрема, у серпні 2019 року МВС оголосило про ліквідацію Департаменту захисту економіки у складі Нацполіції. Проте ліквідація структурного підрозділу є не більше ніж символічним кроком, оскільки відповідні норми КПК досі діють. Залишається також актуальною потреба позбавити СБУ не властивих їй класичних функцій органу досудового розслідування і зосередити роботу спецслужби на контррозвідці та аналітиці.

Окремо варто згадати про незавершені спроби ухвалити законопроєкт щодо створення Бюро фінансових розслідувань.

Покарання винних в організації нападів на антикорупційних активістів

У 2019 році відбувалися спроби активізації слідства, але у більше ніж 50 випадках нападів та тиску воно просувається мляво і не відповідає очікуванням громадськості. Показовим є розслідування трагічної смерті Катерини Гандзюк, яке так і не дало відповідей, яких вимагає суспільство.

На початку 2019 року Transparency International Ukraine надала 12 рекомендацій, які б могли покращити показники України в CPI. Станом на кінець року, було виконано або частково виконано лише 6 з них, і ті в останньому кварталі 2019-го.

Світові тенденції 2019 року

CPI важливий тим, що дає змогу порівнювати дані різних країн, використовуючи єдиний підхід. І цей підхід не зважає на специфіку кожної країни, але враховує світовий контекст. Наприклад, попередній Індекс засвідчив: що нижче рівень демократії/свободи, то вище рівень корупції.

Загалом CPI-2019 демонструє негативну тенденцію по всьому світу. Індекс вказує на приголомшливий брак політичної доброчесності, що призводить до високого рівня корупції, включаючи негативний вплив грошей на політику. Понад дві третини країн набрали менше ніж 50 балів у CPI, а середній бал — всього 43. Така ситуація тримається останні роки.

З 2012 року 22 країни значно покращили свої показники в Індексі (наприклад, Греція, Естонія, Гайана), а 21 країна значно скоротила їх (наприклад, Канада, Австралія, Нікарагуа). Інші країни протягом останніх років мали незначний прогрес у боротьбі з корупцією.

Примітно і те, що країни з низьким CPI мають більш нерівномірний баланс сил, де уряди дослухаються лише до заможних або добре знайомих осіб та груп. Для стримування корупції необхідно зменшувати вплив великих грошей на політику та забезпечувати включення різних зацікавлених сторін у прийняття рішень.

Країни, які мають високі результати CPI, також мають кращий контроль за фінансуванням передвиборчих кампаній та ширше залучення громадян у політичні рішення. Країни з низьким результатом, навпаки, часто мають незбалансовану владу, яка залежить від чийогось капіталу. Країни з вищими результатами у CPI зазвичай більш політично доброчесні.

Transparency International сформувала глобальні та універсальні рекомендації для ефективної протидії корупції. Окрім вже згаданого контролю за політичним фінансуванням партій, забезпечення розподілу влади та посилення системи стримань і противаг, необхідно:

врегулювати вирішення конфлікту інтересів;
врегулювати лобіювання за допомогою популяризації відкритого та повноцінного доступу до прийняття рішень;
наснажувати громадян та захищати активістів, викривачів і журналістів.

Понад дві третини країн набрали менше ніж 50 балів у CPI, а середній бал — всього 43. Така ситуація тримається останні роки.

Дослідження CPI: як це працює

Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) – показник, який з 1995 року розраховується міжнародною організацією Transparency International. Сама організація не проводить власних опитувань. Індекс розраховують на основі 13 досліджень авторитетних міжнародних установ і дослідницьких центрів.

Ключовим показником Індексу є кількість балів, а не місце в рейтингу. Мінімальна оцінка (0 балів) означає, що корупція фактично підміняє собою державу, максимальна (100 балів) свідчить про те, що корупція майже відсутня в житті суспільства. Індекс оцінює корупцію лише в державному секторі.

CPI включає точку зору представників бізнесу, інвесторів, дослідників ринку і т.п. Він відображає точку зору приватного сектору та його сприйняття корупції в публічному секторі.

Важливо пам’ятати, що CPI вимірює саме сприйняття, а не фактичний рівень корупції. Вищий результат однієї країни у порівнянні з іншою не означає, що в першій менше корупції, ніж у другій – це означає, що перша сприймається як менш корумпована.

Методологія CPI отримала гриф затвердження від Єврокомісії за її надійний статистичний підхід.

CPI охоплює сприйняття корупції в публічному секторі експертами, зокрема: хабарництво; розкрадання публічних коштів; кумівство на державній службі; захоплення держави; здатність уряду впроваджувати механізми забезпечення доброчесності; ефективне переслідування корупціонерів; надмірну бюрократію; наявність відповідних законів про розкриття фінансової інформації, запобігання конфлікту інтересів та доступ до інформації; забезпечення захисту викривачів, журналістів та слідчих.

Навіщо потрібен CPI?

– CPI охоплює більше країн, ніж будь-яке окремо взяте джерело.

– CPI компенсує наявність похибки в різних джерелах, використовуючи середнє значення результатів принаймні трьох різних джерел.

– Шкала CPI від 0 до 100 більш точна порівняно з іншими джерелами, оскільки в деяких із них шкала від 1 до 5 чи від 1 до 7, через що багато країн отримують однакові результати.

– CPI балансує різні точки зору на питання корупції в публічному секторі та нейтрально підходить до різних політичних режимів.

Довідково

Transparency International – антикорупційна організація, яку 1993 року в Берліні заснував ексдиректор Світового банку Пітер Айґен. Зараз головою правління ТІ є Делія Феррейра Рубіо. Transparency International присутня більш ніж у 110 країнах світу. Організація найбільш відома Індексом сприйняття корупції та Глобальним корупційним барометром. За даними Звіту Global Go To Think Index Tank за 2017 рік, Transparency International була на 51-му місці зі 173 в рейтингу світових аналітичних центрів (think tanks). І на першому місці серед 65 світових аналітичних установ, що займаються темою Відкритого та належного урядування.

Трансперенсі Інтернешнл Україна – акредитований представник глобального руху Transparency International, що комплексно підходить до розробки та впровадження змін задля зниження рівня корупції.

ТІ Україна адмініструвала та передала державі системи ProZorro, ProZorro.Продажі та eHealth. Також наш інноваційно-експертний центр впровадив Рейтинг прозорості міст і розбудовує спільноту DOZORRO для контролю за публічними закупівлями.

Контакти для медіа: Олеся Коваль, [email protected], 093-808-82-78