Індекс сприйняття корупції-2021

32 бали зі 100 можливих отримала Україна в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index — CPI) за 2021 рік. Наш показник знизився на один бал, і тепер Україна посідає 122 місце зі 180 країн у СРІ. Поруч із Україною — африканська держава Есватіні (Свазіленд), яка також набрала 32 бали. На один бал нас випереджають Замбія, Непал, Єгипет, Філіппіни та Алжир — всі вони мають по 33 бали.

З-поміж сусідів Україна надалі вище лише за Росію — сусідка-агресорка також втратила 1 пункт і тепер з 29-ма балами посідає 136 місце у списку. Крім цього, знизилися бали Угорщини — 43 бали (-1 бал, 73 місце) та Білорусі. Остання цьогоріч втратила аж 6 балів і з 41 балом посідає 82 місце.

Польща показників не змінила і залишилася лідеркою серед наших сусідів — 56 балів і 42 місце. А от покращити за рік свої бали вдалося Словаччині — 52 бали (+3, 56 місце), Румунії — 45 балів (+1, 66 місце) та Молдові — 36 балів (+2, 105 місце).

Втрата Україною одного пункту — це зниження в межах похибки. Однак з огляду на 10-річну ретроспективу цей показник свідчить про “застій” у боротьбі з корупцією. І це — всупереч низці позитивних змін, які посилили антикорупційну екосистему.

Головна причина просідання балів полягає в тому, що багато важливих антикорупційних завдань на паузі або навіть регресують. Торік відбувалися неодноразові спроби повернути негативні практики, подібне може продовжуватися у 2022 році.

У своєму дослідженні Transparency International Ukraine розглянула, що вплинуло на цьогорічні показники нашої країни в СРІ, та запропонувала конкретні кроки для покращення ситуації до кінця 2022 року. Адже добробут і можливості кожного українця без перебільшення залежать від рівня корупції.

З огляду на 10-річну ретроспективу цей показник свідчить про “застій” у боротьбі з корупцією.

Що вплинуло на цьогорічні показники України

Оцінка України сформувалася з 9 досліджень. Лише два джерела показали підвищення балів.

Найбільше зниження — на 4 бали — спостерігається в Індексі трансформації Фонду Бертельсманна, Щорічному рейтингу глобальної конкурентоздатності та у даних Опитування думки менеджерів від Світового економічного форуму. Також один бал Україна втратила в Індексі верховенства права.

При цьому Україна зросла на 2 пункти за показником міжнародного огляду ризиків серед країн групи PRS. 4 бали у своєму дослідженні додав проєкт “Варіації демократії”, який створюється на основі в тому числі показника корупції в судовій владі.

Стала оцінка України залишилася у звіті Freedom House про країни перехідного періоду, Рейтингу ризиків країн (“The Economist”) та Рейтингу ризиків країн організації Global Insight.

На думку Transparency International Ukraine, на зменшення балів у деяких дослідженнях вплинули такі події.

Рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року, яким він звільнив від відповідальності за недостовірне декларування топпосадовців, чиновників і суддів. За даними НАБУ, детективи тоді розслідували 110 кримінальних проваджень щодо умисного внесення недостовірних відомостей до е-декларацій. 7 особам, серед яких троє колишніх народних депутатів, навіть було повідомлено про підозру, але через рішення КСУ всі ці розслідування підлягали закриттю. ВАКС був вимушений закривати 17 кримінальних проваджень і навіть скасовувати вироки.
Зміни до антимонопольного законодавства, які могли нашкодити бізнесу захищати свої права під час оскарження публічних закупівель. Свого часу ТІ Україна критикувала ці нововведення як такі, які негативно вплинуть на сферу закупівель.
Загострення втручання у роботу Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Зокрема, ідеться про провадження у КСУ щодо конституційності ВАКС як спеціалізованого суду.
Загальне зростання тиску на антикорупційну екосистему, у тому числі через тривалу відсутність постійних керівників в інституціях. Так, конкурс з відбору керівника САП триває понад рік, а голови АРМА був запущений лише восени 2021-го — майже через два роки після звільнення попереднього очільника Агентства. І в обох випадках є запитання до конкурсів.
Затримка з імплементацією судової реформи, попри ухвалення законодавчої бази для її старту.
Відтермінування прийняття Антикорупційної стратегії у другому читанні, яка б допомогла комплексно вирішувати низку проблем з корупцією в Україні.

Лише два джерела показали підвищення балів.

Україна в 10-річній ретроспективі: злети й просідання

З 2012 року показники України суттєво покращилися. Вона ввійшла до числа 25 країн, у яких в 10-річній динаміці зафіксоване статистично значуще зростання. Також у переліку Вірменія, Ангола, Греція та Італія.

Це покращення зумовлене змінами, які відбулися відразу після Революції Гідності. З 2018 року постійне зростання України припинилося. Попри позитивні зміни, відбулася низка негативних подій, що нівелювали антикорупційні досягнення. Ця тенденція яскраво простежується і в результатах 2021 року.

Звісно, не можна говорити про відсутність позитивних антикорупційних зрушень за минулий рік. Торік були відновлені усі повноваження НАЗК, збережений інститут викривачів, оновлені закони щодо роботи АРМА і НАБУ, винесені десятки вироків ВАКС, запрацював інструмент цивільної конфіскації. Проте, як бачимо, усіх цих антикорупційних позитивів було замало для приросту в Індексі сприйняття корупції.

Позитивно на даних Індексу відбився також запуск Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) електронного реєстру звітності політичних партій Politdata. Реєстр почав працювати навесні 2021-го, проте довгоочікуване електронне звітування для партій поки не запрацювало на повну, а сам цей надважливий процес був призупинений законом ще навесні 2020 року через пандемію COVID-19.

У 2020-2021 роках парламентські партії отримали майже 1,5 млрд грн коштів платників податків, але як їх було витрачено — досі залишається загадкою. У листопаді 2021 року Президент ветував і повернув до Верховної Ради закон про псевдовідновлення звітності політичних партій, до чого закликали ТІ Україна та ще понад 60 громадських організацій.

Усі перераховані зміни — завершення процесів, закладених до 2021 року. Натомість негативні прояви за останній рік вже подеколи набули системного характеру, і лише активний супротив справді зацікавлених у прогресі України депутатів, урядовців, представників ЗМІ, громадськості та міжнародної спільноти дозволив мінімізувати просідання показника України в СРІ.

+6 балів за 10 років — це недостатньо хороший результат для країни, очільники якої поставили боротьбу з корупцією як одну з пріоритетних цілей своєї діяльності.

Рекомендації Трансперенсі Інтернешнл Україна на 2021 рік: що було виконано?

За результатами торішнього дослідження СРІ ТІ Україна надала владі 3 блоки рекомендацій, які б могли покращити наші показники. Жодна з цих рекомендацій не була реалізована повністю, лише дві виконані частково.

Виконані частково (2)

Запровадити прозоре та підзвітне управління публічними активами та гарантувати подальший розвиток сфери закупівель
Розблокувати та підготувати об’єкти до приватизації.

Цей крок вдалось виконати. Навесні Верховна Рада розблокувала велику приватизацію, ухваливши Закон України № 1365-IX. За 2021 рік Фонд державного майна України спрямував на продаж два об’єкти великої приватизації: державні пакети акцій АТ “Перший київський машинобудівний завод” (завод “Більшовик”) та АТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія”.

Приватизація “Більшовика” хоч і не була взірцевою, але відбулася та поповнила державний бюджет на 1,429 млрд грн. Щоправда, у січні 2022 року ДБР наклало арешт на 100% статутного фонду заводу, тож майбутнє підприємства залишається під питанням. Аукціон з продажу ОГХК скасовувався тричі через недостатню кількість заявок. Більшість компаній відмовились від участі через інвестиційні ризики в Україні.

Розкрити інформацію про об’єкти державної власності. Розробити новий Реєстр об’єктів державної власності як доступний та зручний інструмент для візуалізації та пошуку об’єктів. Змінити законодавчу базу у сфері управління об’єктами державної власності.

За даними ФДМУ, станом на 1 липня 2021 року в Україні обліковується понад 1 млн об’єктів державного майна. Однак у спрощеному доступі перебуває лише інформація про активи, що підлягають приватизації або передачі в оренду. Тому облік державної власності та доступ до нього потребує удосконалення. Зміни до законодавства та новий реєстр на кінець 2021 року перебували у розробці.

Вдосконалити сфери закупівель відповідно до взятих міжнародних зобов’язань. Мінімізувати ризики ухвалення законопроєктів, які суперечать Закону України “Про публічні закупівлі” та/або розширюють перелік винятків з-під дії вказаного закону. Забезпечити ефективний контроль та моніторинг закупівель Держаудитслужбою.

Спроб вивести закупівлі з-під конкурентних тендерів у 2021 році стало помітно більше. Мільярди гривень платників податків влада хоче розподіляти в ручному режимі, як це вже відбувалося до запуску системи Prozorro.

Торік за переговорною процедурою парламент дозволив закуповувати все необхідне до Дня Конституції та 30-річчя Незалежності України, включно з інфраструктурними проєктами до цієї річниці. Також депутати вивели з-під дії Закону України “Про публічні закупівлі” будівництво Київської окружної дороги. В першому читанні проголосували законопроєкт 6273, який дозволить будувати Дністровську ГАЕС та ремонтувати компресорні станції газопроводів без конкуренції, за переговорною процедурою тощо. Моніторинг закупівель Держаудитслужбою, попри кількісні показники, теж викликає чимало запитань.

Забезпечити незалежність та спроможність антикорупційної інфраструктури
Провести прозорі та політично неупереджені конкурсні відбори керівників антикорупційних інституцій.

Попри неодноразові обіцянки влади та навіть міжнародні зобов’язання України, конкурс з відбору голови САП було максимально дискредитовано і станом на січень 2022 року він так і не завершений.

У межах конкурсу з відбору очільника АРМА кандидати склали тести на знання загального та спеціального законодавства. Водночас експерти ТІ Україна виявили численні проблеми — зокрема, ідеться про відсутність порядку проведення конкурсу та регламенту роботи конкурсної комісії під час прийому документів, розмивання критеріїв доброчесності тощо. На сам відбір подалося лише 12 кандидатів. І хоч усі вони допущені до конкурсу, важко очікувати оптимальних результатів й обрання справді гідного очільника АРМА.

Забезпечити дієву систему стримувань і противаг для незалежності антикорупційної інфраструктури від адміністративного та політичного тиску.

З одного боку, після рішень Конституційного Суду були внесені зміни, які збалансували гілки влади — наприклад, у частині діяльності НАБУ. Отже, є незначний поступ у цьому напрямку. Але водночас антикорупційні інституції зазнавали серйозного тиску і спроб послабити їхню незалежність. Наголошуємо на потребі змінити законодавство і забезпечити реальну незалежність екосистеми, зокрема Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від Офісу Генпрокурора. Також важливо змінити процедури конкурсного відбору очільників САП і АРМА, що сприятиме призначенням професійних і доброчесних керівників.

Законодавчо забезпечити антикорупційні органи необхідними інструментами для повноцінного здійснення своїх функцій.

З позитивних змін: депутати торік таки проголосували перші зміни до законодавства щодо АРМА, і це стало ще одним кроком до покращення управління арештованими активами. А із новоприйнятим Законом НАБУ наблизилося до можливості самостійно вести прослуховування потенційних корупціонерів.

Однак є і зони росту. Наприклад, проєкт Закону, що має забезпечити ВАКС інструментами протидії порушенню судового процесу — такі зміни мають значно підвищити ефективність суду. Депутати так і не дійшли до розгляду цього документа в сесійній залі. Також сумнозвісне рішення КСУ позбавило НАЗК можливості повноцінно здійснювати значну частину функцій.

Запровадити збалансовану кримінальну відповідальність за “брехню в деклараціях” та умисне неподання декларації, що передбачала б санкцію у вигляді позбавлення волі.

Хоча з третьої спроби депутати таки вдосконалили відповідальність за недостовірне декларування, зробили це вони занадто пізно: прийнятий документ не поширився на щорічні декларації за 2020 рік.

2021-й став першим роком, коли декларації подавалися в умовах браку дієвих стримувальних санкцій за брехню або неподання таких декларацій. Відсутність загрози позбавлення волі сприяла менш відповідальному ставленню посадовців до декларування. При цьому навіть після повернення суворіших наслідків максимальне покарання склало 1 рік в’язниці, а не 2, як, наприклад, рекомендувала ТІ Україна.

Невиконані (1)

Сформувати професійну та незалежну судову владу.
Обрати доброчесний склад Вищої ради правосуддя за участі міжнародної спільноти та громадських експертів.

Влітку 2021 року Президент Володимир Зеленський підписав два закони, що запустили судову реформу: №5068 про внесення змін до порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя (ВРП) і діяльність дисциплінарних інспекторів ВРП, а також №3711-д, що вносить зміни до закону “Про судоустрій і статус суддів” і деяких законів про відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС)”.

Наразі на основі прийнятих законів здійснюються спроби реанімувати ВККС та перезавантажити ВРП, проте чинна Вища рада правосуддя всіляко блокує ці спроби. І хоча початок реформування системи добору суддів є позитивним сигналом, затягування процесу створює ризики нівелювання всіх зусиль з трансформації судової системи.

Ліквідувати Окружний адміністративний суд Києва, який досі виносить ганебні рішення.

Рекомендація не виконана, попри всі заяви влади вже поданий в парламент відповідний законопроєкт. Судді Окружного адміністративного суду продовжують здійснювати правосуддя і виносити сумнівні рішення, які безпосередньо впливають на хід реформ і боротьбу з корупцією в Україні.

Ініціювати новий комплексний законопроєкт з урахуванням усіх рекомендацій від Венеційської комісії щодо реформи Конституційного Суду та розглянути його найближчим часом.

Верховна Рада прийняла у першому читанні проєкт Закону № 4533 “Про конституційну процедуру”. Попри певні позитивні зміни, передбачені цим законопроєктом, він має значний недолік — відсутність положень про нову систему конкурсного відбору суддів за участю міжнародних партнерів. Натомість Президент приймає рішення про призначення нових суддів Конституційного Суду із порушенням навіть чинного законодавства.

Світові тенденції сприйняття корупції у 2021 році

СРІ-2021 демонструє, що торік знову не відбулося значної зміни у протидії та боротьбі з корупцією на рівні всіх 180 країн, які розглядають у дослідженні. За останнє десятиліття повільна динаміка характерна для більшої частини світу — так, дві третини всіх країн досі не подолали поріг у 50 балів зі 100. Масштаби проблеми величезні: середній показник СРІ залишається незмінним і становить 43 бали десятий рік поспіль. А 27 країн перебувають на історично найгіршому рівні, наприклад, Кіпр, Ліван (24 бали) і Гондурас (23 бали).

Цьогоріч до незмінних лідерів СРІ Данії та Нової Зеландії доєдналася Фінляндія — за рік вона покращила показник на 3 бали і тепер має 88 балів зі 100 можливих.

У кінці рейтингу залишаються країни з нестабільною політичною ситуацією, військовими конфліктами та де уряди лише частково контролюють територію держави — Сомалі (13), Сирія (13) та Південний Судан (11).

Найбільший приріст (+5) продемонструвала Малаві — 35 балів, 110 місце в рейтингу. За останні роки тамтешні правоохоронні органи ефективно розслідували низку справ про топкорупцію. Це призвело до вироків у кількох резонансних справах, пов’язаних зі скандалом “Cashgate”. Цього ж року Антикорупційне бюро Малаві заарештувало міністра енергетики та двох інших чиновників за підозрою в корупції, пов’язаній з державним контрактом на нафту.

З 2012 року 25 країн значно покращили свої позиції в Індексі (наприклад, Сейшели, Вірменія та Італія), а 23 країни — навпаки (наприклад, Сент-Люсія, Кіпр та Сирія). Показники решти країн з 2012 по 2021 роки суттєво не змінювались.

У 2021 році в межах дослідження СРІ Transparency International виявила закономірність між рівнем корупції та забезпеченням державою прав і свобод людини. Починаючи з 2012 року, громадянські свободи в 90% країн стагнували або знижувалися. Хоча авторитарні уряди вміють контролювати певні види корупції на нижчих рівнях, це зазвичай супроводжується розширенням клептократії на найвищих рівнях влади, а антикорупційні закони використовуються для боротьби з політичними опонентами.

Корупція та безкарність сприяють і небезпечному клімату для правозахисної діяльності. З сотень випадків убивств правозахисників у 2020 році, 98% трапилось у 23 країнах з високим рівнем сприйняття корупції в державному секторі (з показником Індексу менше ніж 45 балів).

Transparency International закликає громадськість вимагати, аби уряди діяли відповідно до власних зобов’язань щодо забезпечення прав людини та боротьби з корупцією. Адже багато успіхів в новітній історії були зумовлені невтомними скоординованими зусиллями звичайних людей, які на шляху до змін пішли на великий особистий ризик.

Transparency International сформувала глобальні та універсальні рекомендації для всіх урядів. Ці поради допоможуть покласти край замкнутому корупційному колу, порушенню прав людини та занепаду демократії. Всі вони будуть корисні і для України.

Підтримувати права, необхідні для притягнення до відповідальності. Уряди мають скасувати будь-які непропорційні обмеження свободи вираження поглядів, об’єднань та зібрань, запроваджені з початку пандемії. Забезпечення правосуддя за злочини проти правозахисників також має бути невідкладним пріоритетом.
Відновити та посилити інституційний контроль за владою. Державні наглядові органи, такі як антикорупційні агенції та вищі аудиторські установи, повинні бути незалежними, мати відповідні ресурси та повноваження, аби виявляти правопорушення та карати за них. Парламенти та суди також повинні бути пильними у запобіганні перевищення повноважень виконавчою владою.
Боротися з транснаціональними формами корупції. Урядам країн з розвиненою економікою необхідно виправити системні недоліки, які дозволяють транскордонній корупції залишатися непоміченою або безкарною. Вони повинні закрити лазівки в законодавстві і гарантувати, що корупціонери та їхні спільники не уникнуть правосуддя.
Захищати право на інформацію про державні витрати. У рамках своїх зусиль із відновлення після пандемії COVID-19 уряди повинні виконати свої зобов’язання, що містяться в політичній декларації UNGASS від червня 2021 року щодо включення антикорупційних гарантій у державні закупівлі. Адже максимальна прозорість державних витрат захищає життя та підвищує його рівень.

Середній показник СРІ залишається незмінним і становить 43 бали десятий рік поспіль

Дослідження CPI: як це працює

Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) — показник, який з 1995 року розраховується міжнародною організацією Transparency International. Сама організація не проводить власних опитувань. Індекс розраховують на основі 13 досліджень авторитетних міжнародних установ і дослідницьких центрів.

Ключовим показником Індексу є кількість балів, а не місце в рейтингу. Мінімальна оцінка (0 балів) означає, що корупція фактично підміняє собою державу, максимальна (100 балів) свідчить про те, що корупція майже відсутня. Індекс оцінює корупцію лише в державному секторі.

CPI включає точку зору представників бізнесу, інвесторів, дослідників ринку тощо. Він відображає точку зору приватного сектору та його сприйняття корупції в публічному секторі.

Важливо пам’ятати, що CPI вимірює саме сприйняття, а не фактичний рівень корупції. Вищий результат однієї країни у порівнянні з іншою не означає, що в першій менше корупції, ніж у другій — це означає, що перша сприймається як менш корумпована.

Методологія CPI отримала гриф затвердження від Єврокомісії за її надійний статистичний підхід.

CPI охоплює сприйняття корупції в публічному секторі експертами, зокрема: хабарництво; розкрадання публічних коштів; кумівство на державній службі; захоплення держави; здатність уряду впроваджувати механізми забезпечення доброчесності; ефективне переслідування корупціонерів; надмірну бюрократію; наявність відповідних законів про розкриття фінансової інформації, запобігання конфлікту інтересів та доступ до інформації; забезпечення захисту викривачів, журналістів та слідчих.

Навіщо потрібен CPI?

– CPI охоплює більше країн, ніж будь-яке окремо взяте джерело.
– CPI компенсує наявність похибки в різних джерелах, використовуючи середнє значення результатів принаймні трьох різних джерел.
– Шкала CPI від 0 до 100 більш точна у порівнянні з іншими джерелами, оскільки в деяких із них шкала від 1 до 5 чи від 1 до 7, через що багато країн отримують однакові результати.
– CPI балансує різні точки зору на питання корупції в публічному секторі та нейтрально підходить до різних політичних режимів.

Довідково

Transparency International — антикорупційна організація, яку 1993 року в Берліні заснував ексдиректор Світового банку Пітер Айґен. Зараз головою правління ТІ є Делія Феррейра Рубіо. Transparency International присутня більш ніж у 110 країнах світу. Організація найбільш відома Індексом сприйняття корупції та Глобальним корупційним барометром. За даними Звіту Global Go To Think Index Tank за 2020 рік, Transparency International була на 3-му місці зі 143 серед незалежних аналітичних центрів світу. І на другому місці серед 71 світової аналітичної установи, що займаються темою Відкритого та належного урядування.

Трансперенсі Інтернешнл Україна — акредитований представник глобального руху Transparency International, що комплексно підходить до розробки та впровадження змін задля зниження рівня корупції.

ТІ Україна адмініструвала та передала державі системи Prozorro, Prozorro.Продажі, eHealth та Prozvit. Також ми як інноваційно-експертний центр впровадили Рейтинги прозорості та підзвітності міст, розбудували спільноти DOZORRO та DOZORRO.Sale для контролю за публічними ресурсами.

Долучайтеся до наших соцмереж

Transparency International Ukraine: Facebook | Instagram | Telegram | Twitter

DOZORRO: Facebook | Instagram | Telegram

Прозорі міста: Facebook

Індекс розраховують на основі 13 досліджень авторитетних міжнародних установ і дослідницьких центрів.