Трансперенсі Інтернешнл Україна презентувала звіт «НеСпрощені закупівлі: враження замовників і бізнесу». Експерти проєкту DOZORRO проаналізували, наскільки ефективним виявився новий вид закупівель.

Раніше замовники використовували прямі договори або допорогові закупівлі для закупівель з очікуваною вартістю від 50 тис. до 200 тис. грн для товарів і послуг та до 1,5 млн грн для робіт. З 19 квітня 2020 року закупівлі у цьому ціновому діапазоні вони мають проводити як спрощені.

Спрощені задумували як полегшену версію аукціону, яка проходить легше і швидше. Водночас, якщо на тендер приходить лише один учасник, замовник не зобов’язаний його скасовувати: він може підписати прямий договір з цим учасником. Однак, якщо пропозицій більше, відбувається аукціон.

Більшість як замовників, так і бізнесу має поки що незначний досвід проведення та участі в спрощених закупівлях (≈90 % мали до 10 спрощених закупівель). 

Замовники більш задоволені спрощеними закупівлями, ніж учасники (63 % проти 50 %). І навпаки: представники бізнесу значно частіше вказують на свою незадоволеність (39 % проти 20 %).

Половина опитаних замовників погодилася, що економія в спрощених закупівлях зіставна з витратами на їх проведення. 33 % не погодилися з цим твердженням.

На практиці ситуація виявилася такою ж неоднозначною. У третині всіх успішних лотів (35 %) економія становила до 1 000 грн. Ще в третині (33 %) — від 50 000 грн і більше.

Попри те, що спрощені закупівлі вважаються конкурентною закупівлею, де-факто вони такими є лише частково. Половина всіх коштів і лотів припадає на спрощені закупівлі з одним учасником, де аукціон не відбувся. Такі лоти мають значно меншу економію — майже в половині випадків економії або не було, або вона становила лише 1 % від очікуваної вартості. Проведення принаймні частини спрощених закупівель у теперішньому форматі навряд чи є економічно виправданим.

Представники бізнесу більше схильні вважати, що Закон має «білі плями», ніж замовники (47 % проти 29 %). Замовники найчастіше скаржаться на неточності в Законі, нерозуміння вимог до строків проведення спрощених закупівель і їх затягування. Учасники здебільшого вказують на неможливість оскарження спрощених закупівель, змови, дискримінацію та надмірні вимоги.

Більшість учасників витрачає на підготовку стільки ж часу, як і у відкритих торгах, або навіть більше (52 %). Одним з пояснень цього може бути те, що окремі замовники дійсно вимагають занадто багато документів.

Хоч і не одностайно, але здебільшого бізнес підтримує запровадження оскарження спрощених закупівель (65 % — «за»).