Трансперенсі Інтернешнл Україна презентує результати проміжного комплексного дослідження роботи Вищого антикорупційного суду.
5 вересня 2019 року в Україні запрацював Вищий антикорупційний суд. А з 1 квітня 2021 року ТІ Україна поновила проєкт моніторингу роботи ВАКС. Нагальність та актуальність цього проєкту пояснюється тим, що до суддів ВАКС висувались високі вимоги щодо дотримання критеріїв доброчесності та професійності. Справи, які розглядає ВАКС, є найчутливішими для суспільства, як і характер таких кримінальних правопорушень.
Фактично, ефективна діяльність ВАКС і є відповіддю на запит суспільства на боротьбу з топкорупцією. Тож контроль з боку інститутів громадянського суспільства є невід’ємною частиною роботи суду.
Звітний період охоплював 4 календарних місяці: з 1 квітня 2021 року по 31 липня 2021 року.
Метою даного проєкту було дослідження питання відповідності діяльності ВАКС стандартам процесуального законодавства та визначення проблеми взаємодії ВАКС з іншими суб’єктами кримінального процесу.
Завдання дослідження:
- визначити рівень процесуальної ефективності суду,
- виявити типові порушення процесуального законодавства з боку суддів,
- сторін обвинувачення та захисту, визначити основні причини, які призводять до зниження ефективності роботи суду, окреслити основні тенденції в галузі судової практики суду, описати основні напрями вдосконалення роботи інституції.
Загальні показники моніторингу
- З 349 відвіданих засідань 135 були перенесені, що складає понад ⅓ від кількості. Варто зауважити, що з цих 135 засідань перенесення 97-ми були пов’язані з неявкою сторони захисту, і лише 13 — у зв’язку з неявкою сторони обвинувачення.
- У середньому, частка порушень є незначною та становить 4% для першої інстанції, 2% для апеляційної та 6% для засідань з обрання/зміни запобіжних заходів. І серед наявних порушень були виокремлені конкретні показники, порушення за якими мали значну частку.
- Так, у першій інстанції у 59% випадків передача документів здійснювалась не через судового розпорядника, у 17% випадків суд не вчиняв жодних дій з протидії процесуальним порушенням сторін, у 6% випадків суд розглядав справу без усіх належних учасників справи.
- Щодо апеляційної інстанції, то тут головні порушення були тотожними першій інстанції, проте розділилися за меншими частками: 14%, 11% та 6% відповідно.
- У засіданнях з обрання/зміни/скасування цей перелік включав такі порушення: передачу документів не через судового розпорядника (25%), проведення судового засідання не у встановлений час (31%), порушення зовнішнього вигляду судді (6%), ненадання слухачу доступу до зали судового засідання (7%), відсутність відкритої інформації про дату та час судового засідання (6%).
- Справи про визнання необґрунтованими активів та стягнення їх у дохід держави, т.з. «цивільна конфіскація» стали однозначним викликом для суду. За звітний період, до суду надійшли дві такі справи щодо народних депутатів Киви та Волинця. При цьому суд встиг оперативно розглянути та винести рішення по справі на користь позивача-держави.
- Зафіксовані випадки засекречення вироків, які викликають запитання щодо відповідності нормам законодавства. Враховуючи значний суспільний інтерес до більшості справ ВАКС, повне засекречення вироків негативно впливає на рівень суспільної довіри до інституції.
Основні висновки за результатами дослідження
- Результати моніторингу судових засідань демонструють стабільно низький загальний відсоток процесуальних та процедурних порушень учасниками кримінального процесу. Звичайно, можна говорити про певні тенденції та закономірності навіть серед зафіксованих порушень. Проте загалом варто відзначити високий рівень дотримання законодавства та нормативно-правових актів учасниками процесу та судом в цілому.
- На жаль, продовжується певне протистояння органів адвокатського самоврядування і ВАКС. Органи адвокатського самоврядування, насамперед НААУ, звинувачують суд в обмеженні прав адвокатів, а відповідно й підзахисних, а Вищий антикорупційний суд, своєю чергою, вже неодноразово звертався до органів адвокатського самоврядування зі скаргами на дії певних адвокатів.
- Справи, які фігурують у вищевказаних рішеннях РАУ, частково є предметом моніторингу. Проте під час проєкту зафіксовані випадки зловживань процесуальними правами не з боку суду, а саме зі сторони захисту.
- У справах, які були предметом моніторингу, також було відмічено ряд «засекречених» рішень. І важко не відмітити таку практику як негативну. Адже чинне законодавство, представлене Кримінальним процесуальним кодексом та Законом України «Про доступ до судових рішень», однозначно встановлює, що будь-яке судове рішення повинно бути оприлюднене.
Вищий антикорупційний суд є ще відносно молодою інституцією і досі напрацьовує власну практику і підходи. Саме тому є надзвичайно важливим витримати і надалі незначний рівень процесуальних і процедурних порушень. А також важливо адресувати дискусійні і проблемні моменти, які виникають у процесі роботи і взаємодії з іншими учасниками кримінального процесу.
Більше про результати моніторингу роботи ВАКС дізнавайтеся зі звіту ТІ Україна.
Проєкт реалізується за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) – провідної антикорупційної програми підтримки в Україні, що фінансується ЄС, співфінансується і впроваджується Міністерством закордонних справ Данії.
