<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Дослідження - Transparency International Ukraine</title>
	<atom:link href="https://ti-ukraine.org/ti_format/doslidzhennya/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://ti-ukraine.org</link>
	<description>Знизити рівень корупції</description>
	<lastBuildDate>Tue, 10 Nov 2026 17:26:12 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	

<image>
	<url>https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2018/08/header-default.png</url>
	<title>Дослідження - Transparency International Ukraine</title>
	<link>https://ti-ukraine.org</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Аналіз судової практики ВАКС за 2023–2024 роки</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/research/analiz-sudovoyi-praktyky-vaks-za-2023-2024-roky/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Віка Карпінська]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 06 Nov 2026 09:30:06 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=research&#038;p=34197</guid>

					<description><![CDATA[<p>Звіт за результатами аналітичного дослідження судової практики ВАКС у кримінальних провадженнях щодо корупційних та пов'язаних з корупцією кримінальних правопорушень.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/research/analiz-sudovoyi-praktyky-vaks-za-2023-2024-roky/">Аналіз судової практики ВАКС за 2023–2024 роки</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><em>Звіт за результатами аналітичного дослідження судової практики Вищого антикорупційного суду у кримінальних провадженнях щодо корупційних та пов&#8217;язаних з корупцією кримінальних правопорушень (2023–2024 роки).</em></p>
<p>&nbsp;</p>
<h1><b>1. Мета та методологія дослідження</b></h1>
<p><span style="font-weight: 400;">Дослідження проведено за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) для Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) на виконання заходів 3.3.1.3.3–3.3.1.3.4 Державної антикорупційної програми.</span></p>
<p><b>Мета дослідження</b><span style="font-weight: 400;"> — виявлення проблем єдності правозастосування у практиці ВАКС та Апеляційної палати ВАКС за 2023–2024 роки, оцінка ефективності судового розгляду справ про корупційні та повʼязані з корупцією кримінальні правопорушення та формування обґрунтованих рекомендацій для вдосконалення судової практики й законодавства.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Для досягнення цієї мети визначено такі ключові завдання:</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">1. Проаналізувати статистику справ ВАКС за період 2019–2024 років, зокрема кількість розглянутих справ, а також закритих у зв&#8217;язку із закінченням процесуальних строків, співвідношення обвинувальних та виправдувальних вироків, середню тривалість розгляду справ та навантаження на суддів, а також оцінити вплив ключових законодавчих змін на ефективність роботи суду.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">2. Проаналізувати та порівняти застосування відповідних положень Кримінального кодексу України та ключових положень Кримінального процесуального кодексу України у судовій практиці ВАКС у кримінальних провадженнях щодо корупційних та пов&#8217;язаних з корупцією правопорушень за період 2023–2024 років.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">3. На основі результатів дослідження визначити фактори, які спричиняють виклики ефективному функціонуванню ВАКС, та провести аналіз пов&#8217;язаних з ними проблем, зокрема: </span></p>
<ul>
<li><span style="font-weight: 400;">проблеми тривалості судового розгляду справ, включаючи процесуальні затримки та перешкоди з боку сторін;</span></li>
<li><span style="font-weight: 400;">ситуації неоднакового застосування одних і тих самих правових норм;</span></li>
<li><span style="font-weight: 400;">практика призначення покарань, у тому числі призначення покарань на підставі угод про визнання винуватості;</span></li>
<li><span style="font-weight: 400;">виявлення інших відповідних тенденцій, особливостей та недоліків у процесі розгляду справ.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">4. Запропонувати шляхи вдосконалення відповідного законодавства та практики ВАКС.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Експерти Transparency International Ukraine проаналізували всі вироки ВАКС та рішення його Апеляційної палати за два роки, щоб зрозуміти, чи суд однаково застосовує закон в схожих справах, чи достатньо швидко розглядаються справи, і чому деякі провадження закриваються або затягуються. На основі цього ми пропонуємо конкретні кроки  для покращення — що варто змінити в законодавстві, а що можна виправити самою практикою суду. </span></p>
<p><b>Обсяг та методологія:</b></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">охоплено всі вироки ВАКС та рішення Апеляційної палати ВАКС щодо перегляду вироків за 2023–2024 роки у справах про корупційні та пов&#8217;язані з корупцією кримінальні правопорушення;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">статистичні показники діяльності суду проаналізовано за 2019–2024 роки для виявлення динаміки з моменту заснування ВАКС;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">основне джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень (ЄДРСР) та офіційна статистична звітність ВАКС і АП ВАКС.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Виявлення проблем здійснювалося шляхом суцільного аналізу текстів усіх вироків ВАКС та рішень Апеляційної палати ВАКС за 2023–2024 роки. Кожне рішення експерти перевіряли на предмет того, як суд встановлював ознаки складу кримінального правопорушення (суб&#8217;єкт, суб&#8217;єктивна та об&#8217;єктивна сторона) і як застосовував окремі норми процесуального права. Розбіжність практики фіксувалася як проблема лише тоді, коли різні підходи застосовувалися до порівнянних за фактичними обставинами справ у межах одного складу правопорушення чи однієї процесуальної ситуації, а не коли відмінність результату пояснювалася обʼєктивно різними обставинами конкретної справи. Виявлені розбіжності додатково перевірялися на відповідність позиціям Верховного Суду.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Оцінка ефективності спиралася на статистичні показники діяльності суду за 2019–2024 роки: співвідношення кількості проваджень, що надходять на розгляд, і кількості вирішених справ; тривалість розгляду (з розбивкою за роками та за процесуальною формою — угода про визнання винуватості чи стандартне провадження); частку проваджень, закритих у зв&#8217;язку зі спливом строків давності та досудового розслідування; співвідношення обвинувальних і виправдувальних вироків. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Рекомендації формувалися на основі виявлених у такий спосіб проблем і розподілялися за трьома рівнями залежно від того, чи потрібно для їх розв’язання змінювати  законодавство, чи проблему можна усунути узгодженням позицій у межах наявного судового тлумачення, чи йдеться про організаційний захід, що не потребує втручання в норми права.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Кожне рішення експерти перевіряли на предмет того, як суд встановлював ознаки складу кримінального правопорушення (суб&#8217;єкт, суб&#8217;єктивна та об&#8217;єктивна сторона) і як застосовував окремі норми процесуального права.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h1><b>2. Статистика розгляду справ ВАКС (2019–2024)</b></h1>
<h2><b>2.1. Накопичення нерозглянутих справ</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">На розгляді у ВАКС з 2019 по 2024 роки перебувало 689 кримінальних проваджень, з яких 86,21% (594) стосувалися корупційних та пов&#8217;язаних з корупцією кримінальних правопорушень. Найбільша кількість проваджень надходила за статтями про привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (159 проваджень), прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (140) та зловживання владою або службовим становищем (126) — разом 61,68% усіх справ.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У середньому за досліджуваний період на розгляді ВАКС щороку перебувало 277 проваджень, з яких суд в середньому розглядає лише </span><b>23,6% (64 провадження)</b><span style="font-weight: 400;"> від цієї кількості. Приріст проваджень (45 на рік) суттєво випереджає кількість розглянутих (8,4 на рік), що щороку збільшує масив нерозглянутих справ у середньому на 27,6 провадження. Як наслідок, середньорічний обсяг нерозглянутих справ у ВАКС становить приблизно 212 проваджень і за такої тенденції продовжуватиме зростати.</span></p>
<h2><b>2.2. Закриття справ у зв&#8217;язку зі спливом процесуальних строків</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">За період дослідження ВАКС та АП ВАКС закрили загалом 51 кримінальне провадження у зв&#8217;язку із закінченням процесуальних строків, що становить </span><b>7,4% від усіх проваджень</b><span style="font-weight: 400;">, які перебували на розгляді. З них 43 (84,31%) — у зв&#8217;язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, 8 (15,69%) — у зв&#8217;язку зі спливом строків досудового розслідування.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Зібрані дані щодо закриття справ за строками досудового розслідування (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України) відображає лише задоволені клопотання і не показує повного масштабу проблеми. Лише за період <a href="https://ti-ukraine.org/research/shist-rokiv-roboty-vaks-analiz-dosyagnen-vyklykiv-ta-rekomendatsiyi/">із липня 2024 до червня 2025 року</a> зафіксовано 29 рішень ВАКС, у яких на стадії судового розгляду вирішувалося питання про закриття провадження через сплив строків досудового розслідування</span><span style="font-weight: 400;">. </span><span style="font-weight: 400;">І хоча жодне з них не було задоволено, сама кількість ініціювань свідчить про системний ризик закриття проваджень без дослідження зібраних доказів по суті. Наприклад у справі № 991/5469/24 була побудована стратегія сторони захисту, за якою підтвердження ознайомлення з матеріалами досудового розслідування — юридичний факт, що відновлює перебіг строку розслідування за ч. 9 ст. 290 КПК України, — було «заховане» в тексті іншого процесуального документа так, щоб залишитися непоміченим стороною обвинувачення. Суд <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/122350740">в</a><a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/122350740">ідхилив клопотання</a> про закриття провадження, встановивши, що повідомлення не відповідало вимогам ч. 9 ст. 290 КПК</span><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Показовим є й приклад неоднорідності практики закриття справ через сплив строків досудового розслідування в об&#8217;єднаних провадженнях: у справі №991/2364/23 колегія ВАКС закрила провадження, застосувавши висновок Об&#8217;єднаної палати ККС ВС, який на момент продовження строків прокурором <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/114157346">ще не існував</a></span><span style="font-weight: 400;">, тоді як у справі №991/6004/21 АП ВАКС <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/107579205">скасувала подібне рішення</a>, визнавши дії прокурора сумлінними з огляду на неможливість передбачити майбутню зміну судової позиції</span><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<h2><b>2.3. Тривалість розгляду справ та навантаження на суддів</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Середня тривалість розгляду справ по суті зросла з 384 днів у 2021 році до 618 днів у 2024 році, що пов&#8217;язано, зокрема, з надмірним навантаженням на суддів і — до 16 травня 2024 року — обов&#8217;язковим колегіальним розглядом усіх справ у складі трьох суддів. Після запровадження одноособового розгляду, з урахуванням інших факторів (наприклад, більшої кількості вироків на підставі угод) показник почав стрімко скорочуватися: 640 днів (01.01–16.05.2024), 608 днів (16.05–31.12.2024), </span><b>451 день</b><span style="font-weight: 400;"> (січень–червень 2025) — тобто відбулося скорочення майже на 200 днів.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Навантаження на суддів першої інстанції стабільно зростає: з 11 проваджень на суддю у 2019 році до 22,4 у 2024 році. При цьому середня кількість суддів, задіяних у розподілі справ по суті, складає 17,5 за весь досліджуваний період. Це пояснюється тим, що хоч у суді першої інстанції здійснювали правосуддя 27 суддів, але фактична кількість суддів, задіяних у розгляді справ по суті, суттєво нижча через розподіл функцій між суддями по суті, слідчими суддями, відрядження до інших органів, відпустки по догляду за дитиною. Це також створило підстави для перерозподілу справ та слухання їх спочатку по суті. І хоч практика розгляду справ спочатку не є однозначною, це ситуації, які <a href="https://justtalk.com.ua/post/koli-printsip-blokue-pravosuddya-bezposerednist-sudovogo-rozglyadu-pri-zamini-suddi">негативно впливають</a> на динаміку розгляду справ у цілому</span><span style="font-weight: 400;">. </span></p>
<h2><b>2.4. Співвідношення обвинувальних і виправдувальних вироків</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">З 2019 по 2024 роки ВАКС виніс 237 вироків, з яких 212 (89,5%) — обвинувальні та 25 (10,5%) — виправдувальні, тобто на 9 обвинувальних вироків припадає 1 виправдувальний. </span></p>
<p><b>2.5. Загальна оцінка ефективності</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Дослідження констатує, що ВАКС сформував достатньо сталу та передбачувану практику з більшості ключових питань застосування кримінального та кримінального процесуального законодавства. Позитивним є те, що угоди про визнання винуватості прискорюють розгляд провадження в середньому у 24 рази порівняно зі звичайним процесом.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас аналіз статистичних даних за 2019–2024 роки виявляє й проблемні тенденції.  Поступальне накопичення нерозглянутих кримінальних проваджень при середньорічному розгляді лише 23,6% справ свідчить про критичну потребу в покращенні кадрового забезпечення та зміні процесуального законодавства для ефективнішого управління судовим процесом. Закриття 7,4% усіх проваджень через сплив строків (переважно строків давності) підтверджує, що чинне регулювання строків досудового розслідування не враховує особливостей розслідування та розгляду справ про корупцію на найвищому рівні.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Середньорічний обсяг нерозглянутих справ у ВАКС становить приблизно 212 проваджень і за такої тенденції продовжуватиме зростати.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h1><b>3. Потреба змінити регулювання строків давності притягнення до кримінальної відповідальності</b></h1>
<p><span style="font-weight: 400;">Чинні норми (ст. 49 КК України) передбачають лише одну підставу для зупинення строку давності — ухилення від досудового розслідування чи суду, яке можливе лише після повідомлення про підозру. А також одну підставу для переривання — вчинення нового злочину. Це створює умови, за яких сторона захисту може свідомо затягувати розгляд, щоб унеможливити ухвалення вироку до спливу строку. Цей ризик особливо гострий для проваджень НАБУ, де інкримінована подія відбувалася у 2010–2016 роках і строки давності уже завершились або підходять до завершення.</span></p>
<h3><b>Порівняльний аналіз із стандартами ЄС</b></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">Порівняння з Директивою ЄС про боротьбу з корупцією</span><span style="font-weight: 400;"> виявляє, що українські строки давності за низку корупційних злочинів є суттєво нижчими за медіанні показники країн — членів ЄС. Найбільш разючим є розрив щодо торгівлі впливом (ч. 1 ст. 369-2 КК України): у Директиві ЄС — це злочин зі строком давності принаймні 5 років, тоді як в Україні такий строк становить лише 3 роки. Практика ж врегулювання строків давності у країнах ЄС <a href="https://www.transparency.org/en/publications/timed-out-statutes-of-limitations-and-prosecuting-corruption-in-eu-countries">показує</a>, що єдиного підходу до підстав переривання, зупинення, а також обрахунку кінцевого моменту строків давності – немає</span><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<h3><b>Три напрями вдосконалення</b></h3>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Розширення підстав для зупинення/переривання строків давності</b><span style="font-weight: 400;"> — зокрема на час виконання запитів про міжнародну правову допомогу (за прикладом Модельного закону ООН 2007 року), із супровідними гарантіями проти зловживань з боку органів досудового розслідування; законодавче визначення поняття «ухилення від досудового розслідування або суду»; збільшення абсолютного строку давності щонайменше до 20 років.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Пропорційне посилення відповідальності</b><span style="font-weight: 400;"> за перешкоджання правосуддю, хабарництво в приватному секторі, торгівлю впливом, прості склади активного та пасивного хабарництва у публічному секторі та зловживання владою або службовими повноваженнями. Це допоможе привести строки давності у відповідність зі стандартами Директиви ЄС та медіанними значеннями у державах-членах ЄС, за умови кримінологічного обґрунтування, що виключає механічне підвищення санкцій.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Зміна кінцевої точки обрахунку строку давності</b><span style="font-weight: 400;"> — з дня набрання вироком законної сили на день його постановлення судом першої інстанції (або переривання строку при направленні обвинувального акту до суду). Аналіз практики ВАКС фіксує щонайменше вісім випадків, коли особа звільнялася від покарання за ст. 74 КК України через сплив строку саме на стадії апеляційного оскарження. </span></li>
</ul>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Сторона захисту може свідомо затягувати розгляд, щоб унеможливити ухвалення вироку до спливу строку. Цей ризик особливо гострий для проваджень НАБУ, де інкримінована подія відбувалася у 2010–2016 роках і строки давності уже завершились або підходять до завершення.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h1><b>4. Потреба у вилученні підстави для закриття справ через сплив строків досудового розслідування</b></h1>
<p><span style="font-weight: 400;">Кількісно частка проваджень станом на 2024 рік, закритих ВАКС і АП ВАКС на підставі п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України, незначна (7 рішень, 5 з яких згодом скасовано). Проте оцінка значення цієї норми лише за кількістю задоволених клопотань є методологічно неповною: (1) кожен випадок стосується справ найвищого суспільного значення; (2) неоднорідність практики, оскільки позиція Верховного Суду щодо «поправок Лозового» змінювалася щонайменше тричі за 2022–2026 роки, робить непередбачуваним застосування норми; (3) норма генерує системні поведінкові ефекти на рівні клопотань, відводів і тактик затягування, не відображених у статистиці закриттів.</span></p>
<p><b>Рекомендація:</b><span style="font-weight: 400;"> виключити з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України положення про автоматичне закриття провадження внаслідок спливу строків досудового розслідування, замінивши його пропорційнішими наслідками — насамперед щодо допустимості доказів, зібраних після спливу строку. Порівняльний аналіз законодавства іноземних держав демонструє два підходи: чіткі граничні строки з диференціацією за тяжкістю злочину (перший підхід) або принцип розумного строку без автоматичного закриття справи (другий підхід, де наслідком порушення є пом&#8217;якшення покарання, а не закриття провадження).</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Кількісно частка проваджень станом на 2024 рік, закритих ВАКС і АП ВАКС на підставі п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України, незначна (7 рішень, 5 з яких згодом скасовано). Проте оцінка значення цієї норми лише за кількістю задоволених клопотань є методологічно неповною.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h1><b>5. Єдність застосування Кримінального кодексу України</b></h1>
<p><span style="font-weight: 400;">Аналіз охоплює статті 191, 210, 364, 366-2, 366-3, 368, 369 та 369-2 КК України. Під час дослідження виявлено загальну закономірність: суди демонструють високу єдність практики у встановленні ознак суб&#8217;єкта кримінального правопорушення, тоді як найбільша неоднорідність зосереджена в оцінці окремих елементів об&#8217;єктивної сторони та у кваліфікуючих ознаках.</span></p>
<h2><b>5.1. Стаття 191 КК України (привласнення, розтрата майна)</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">За 2023–2024 роки ВАКС постановив 21 вирок (24% — за угодою, 14% — виправдувальні). </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ознаки суб&#8217;єкта <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/109585814">суди встановлюють</a> через аналіз посадових інструкцій, договорів про призначення та локальних актів, що визначають повноваження особи</span><span style="font-weight: 400;">. При цьому для розтрати визначальним елементом є факт ввірення майна обвинуваченому — якщо особа не мала повноважень розпорядника майна, вона <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/123224629">не визнається</a> суб&#8217;єктом розтрати</span><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Щодо об&#8217;єктивної сторони: найпоширенішою формою є заволодіння майном через укладення завідомо невигідних договорів, розтрата вимагає доведення факту ввірення майна, а привласнення трапляється найрідше. Практика призначення покарань демонструє послідовне застосування покарання у виді позбавлення волі (у всіх 18 обвинувальних вироках). Спеціальна конфіскація як інший захід кримінально-правового характеру застосовувалася лише у 33% випадків, при цьому лише в половині таких вироків було передбачено альтернативне відшкодування через цивільний позов чи умови угоди.</span></p>
<p><b>Рекомендація:</b><span style="font-weight: 400;"> розширити застосування спеціальної конфіскації за цією статтею — зокрема шляхом активнішого ініціювання цього питання стороною обвинувачення та належного обґрунтування походження майна.</span></p>
<h2><b>5.2. Стаття 210 КК України (нецільове використання бюджетних коштів)</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Вибірка за цією статтею невелика (2 вироки), однак навіть вона демонструє розбіжність підходів. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">В обох справах ішлося про бюджетні видатки на ремонт дорожньої інфраструктури за неправильним кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ). За першим підходом (справа № 991/2899/22) недбале ставлення до контролю за цільовим призначенням видатків вказує <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/108333060">на умисел обвинуваченого</a></span><span style="font-weight: 400;"> — хоча один із суддів виклав <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/108333074">окрему думку</a> про відсутність умислу</span><span style="font-weight: 400;">. За другим підходом (справа № 991/665/23) аналогічна недбалість <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/120016393">не свідчить про умисел</a>, якщо обвинувачений діяв у межах наявної нормативної прогалини</span><span style="font-weight: 400;">. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">З огляду на обмежену вибірку, практику за цією статтею варто відстежувати надалі для підтвердження чи спростування цієї розбіжності.</span></p>
<p><b>Рекомендація:</b><span style="font-weight: 400;"> уніфікувати підходи до встановлення ознак об&#8217;єктивної сторони цього складу кримінального правопорушення.</span></p>
<h2><b>5.3. Стаття 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем)</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">За 2023–2024 роки ВАКС постановив 28 вироків (57% — за угодою, 18% — виправдувальні).</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Встановлення ознак суб&#8217;єкта є усталеним і послідовним. Найбільш проблемною залишається суб&#8217;єктивна сторона, зокрема доведення корисливого мотиву. В одних справах суди <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/122629982">визнають</a> наявність корисливого мотиву навіть за відсутності доведеної прямої домовленості з вигодонабувачем, якщо дії обвинуваченого об&#8217;єктивно спрямовані на отримання вигоди третьою особою</span><span style="font-weight: 400;">, тоді як в інших справах суди <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/119763157">заперечують</a> корисливий мотив як ознаку складу цього кримінального правопорушення</span><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Загалом аспектами, які потребують уваги, залишаються: (1) розмежування форм зловживання владою та службовим становищем; (2) визначення протиправності діяння у разі скасування відповідного нормативного регулювання в судовому порядку; (3) відмежування від злочинів проти власності (статті 190 та 191 КК України). </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Щодо покарань: позбавлення волі призначається у всіх обвинувальних вироках, однак </span><b>спеціальна конфіскація застосована лише у 4% випадків (1 з 23 вироків)</b><span style="font-weight: 400;"> — зокрема через те, що прокурор <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/115752523">не ініціював</a> це питання перед судом</span><span style="font-weight: 400;">, хоча в інших подібних справах, що стосуються фактів набуття земельних ділянок, суди <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/123750557">застосовували</a> спеціальну конфіскацію навіть за безоплатного набуття майна третіми особами</span><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><b>Рекомендація:</b><span style="font-weight: 400;"> уніфікувати тлумачення поняття «інтереси служби» як центрального елемента об&#8217;єктивної сторони цього складу та критерії розмежування статей 364, 190 і 191 КК України, а також активніше застосовувати спеціальну конфіскацію, ініціюючи це питання стороною обвинувачення (у тих випадках, де підстави для цього наявні).</span></p>
<h2><b>5.4. Статті 366-2 та 366-3 КК України (декларування недостовірних відомостей)</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">За ст. 366-2 КК України ВАКС постановив 8 вироків, 3 з яких виправдувальні. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Практика встановлення суб&#8217;єкта та суб&#8217;єктивної сторони є усталеною: у жодному з вироків суд <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/109915446">не обґрунтовував</a> винуватість без перевірки обізнаності суб&#8217;єкта декларування з вимогами Закону «Про запобігання корупції» — зокрема через його попередній досвід подання декларацій, освіту чи участь у профільному законотворенні</span><span style="font-weight: 400;">. Щодо об&#8217;єктивної сторони ВАКС <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/112874596">уніфіковано визначає</a> розмір недекларованого майна в прожиткових мінімумах станом на дату вчинення правопорушення, а не на 1 січня звітного періоду, як іноді застосовує сторона обвинувачення</span><span style="font-weight: 400;">. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У єдиному проаналізованому вироку за ст. 366-3 КК України (неподання декларації) суд <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/108500078">визнав </a>суддю Київського окружного адміністративного суду винною в умисному неподанні декларації, а Верховний Суд, попри інше рішення АП ВАКС, підтвердив позицію першої інстанції ВАКС</span><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Істотних розбіжностей у практиці застосування статей 366-2 та 366-3 КК України, що потребували б окремої рекомендації, дослідження не виявило.</span></p>
<h2><b>5.5. Стаття 368 КК України (одержання неправомірної вигоди)</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Найбільш численна категорія — 30 вироків за 2023–2024 роки (20% — за угодою, лише 1 виправдувальний). Об&#8217;єктивна сторона охоплює чотири альтернативні діяння: прохання надати, прийняття пропозиції, прийняття обіцянки або одержання неправомірної вигоди. Судова практика <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/123349217">визнає</a> широке коло форм неправомірної вигоди, включно з криптовалютою</span><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><b>Ключова розбіжність — встановлення ознаки вимагання.</b><span style="font-weight: 400;"> Хоча суди спираються на три уніфіковані критерії з примітки до ст. 354 КК України (ініціатива від службової особи; характер вимоги чи примусу; протиправність дій, якими погрожує вимагач), оцінка конкретних обставин істотно різниться. В одній справі суд першої інстанції <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/119620137">не визнав</a> вимагання доведеним, тоді як апеляційна інстанція скасувала цей висновок, встановивши, що потерпілі надали частину неправомірної вигоди саме на вимогу обвинувачених</span><span style="font-weight: 400;">. Розбіжність існує і щодо кваліфікуючої ознаки вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, коли <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/115308501">лише один зі співучасників</a> має статус службової особи</span><span style="font-weight: 400;">, з огляду на положення постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 5.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Щодо покарань — 27 з 29 обвинувальних вироків передбачають позбавлення волі, конфіскація майна застосована у 38% випадків, проте </span><b>спеціальна конфіскація — лише у 10%</b><span style="font-weight: 400;">, що пояснюється специфікою предмета неправомірної вигоди (найчастіше — засоби, що імітують гроші).</span></p>
<p><b>Рекомендація:</b><span style="font-weight: 400;"> уніфікувати критерії встановлення кваліфікуючої ознаки «вимагання», а також підхід до кваліфікуючої ознаки вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.</span></p>
<h2><b>5.6. Стаття 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди)</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">17 вироків за 2023–2024 роки, 59% — за угодою, жодного виправдувального. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Суб&#8217;єктивна сторона встановлюється через об&#8217;єктивні прояви умислу — заходи конспірації (жести замість слів, криптовалюта, уривчасті розмови), наполегливість дій та побоювання викриття. Специфічна складність — розмежування зі ст. 369-2 КК України (зловживання впливом): кваліфікація <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/111619186">за ст. 369 вимагає</a> доведення чіткого суб&#8217;єктивного уявлення сторін про особу конкретного адресата неправомірної вигоди та наявність у нього відповідних владних повноважень</span><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Щодо покарань: позбавлення волі домінує (14 з 17 вироків), при цьому додаткові покарання є рідкісними — позбавлення права обіймати посади лише у 6% випадків, тоді як </span><b>спеціальна конфіскація предмета злочину застосовується значно активніше — у 41% вироків</b><span style="font-weight: 400;">. <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/117443133">Зафіксовано</a> й випадки застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб за дії їх уповноважених представників</span><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><b>Рекомендація:</b><span style="font-weight: 400;"> уніфікувати критерії розмежування статей 369 і 369-2 КК України.</span></p>
<h2><b>5.7. Стаття 369-2 КК України (зловживання впливом)</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">5 вироків за 2023–2024 роки, 80% — за угодою, жодного виправдувального.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Суб&#8217;єкт злочину є загальним — будь-яка осудна фізична особа, здатна, на переконання того, хто пропонує вигоду, реально вплинути на посадовця. </span><b>Найбільш дискусійне питання — встановлення кваліфікуючої ознаки «вимагання» за ч. 3 статті</b><span style="font-weight: 400;">, оскільки нормативного визначення вимагання в контексті цієї статті законодавство не містить. Практика демонструє часті зміни кваліфікації через недоведеність цієї ознаки. Так, в одній зі справ суд визнав недоведеною лише одну з трьох обов&#8217;язкових ознак вимагання, але попри це кваліфікував дії за частиною статті, що передбачає вимагання, — рішення згодом <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/115752525">скасовано</a> апеляційною інстанцією саме через цю суперечність</span><span style="font-weight: 400;">. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Щодо покарань домінує штраф як основний вид, конфіскація майна застосовується лише в поодиноких випадках, а позбавлення права обіймати посади не призначається взагалі.</span></p>
<p><b>Рекомендація:</b><span style="font-weight: 400;"> уніфікувати критерії встановлення кваліфікуючої ознаки «вимагання».</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Під час дослідження виявлено загальну закономірність: суди демонструють високу єдність практики у встановленні ознак суб&#8217;єкта кримінального правопорушення, тоді як найбільша неоднорідність зосереджена в оцінці окремих елементів об&#8217;єктивної сторони та у кваліфікуючих ознаках.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h1><b>6. Єдність застосування процесуального законодавства</b></h1>
<h2><b>6.1. Тривалість розгляду проваджень</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">На основі аналізу 115 вироків медіана тривалості розгляду становить </span><b>581 день</b><span style="font-weight: 400;"> (приблизно 1 рік 7 місяців), із розбігом від 3 днів (вирок за угодою) до 1885 днів у справі, ускладненій оголошенням обвинувачених у розшук та зловживаннями з боку захисту. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Угоди про визнання винуватості радикально прискорюють розгляд: медіана для таких справ — </span><b>40 днів</b><span style="font-weight: 400;">, тоді як для справ без угод — </span><b>968 днів</b><span style="font-weight: 400;"> (у 24 рази довше). У провадженнях без угод 8% справ розглядалися понад 1801 день (понад 5 років); найдовше серед категорій розглядаються справи за ст. 368 КК України — 11 справ тривали понад 3,5 роки.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">На показник тривалості розгляду проваджень впливає сукупність факторів, які ми послідовно розглядаємо у всьому дослідженні, тож слід орієнтуватись на всі рекомендації, про які йдеться у розділі 8.</span></p>
<h2><b>6.2. Зловживання процесуальними правами</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">У 25 із 115 проаналізованих вироків першої інстанції (22%) зафіксовано випадки неявок без поважних причин або інші форми зловживання процесуальними правами, що корелює з тривалістю розгляду. Найпоширеніша форма —<a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/127332355"> почергова неявка</a> кількох захисників одного обвинуваченого, що створює видимість об&#8217;єктивних перешкод</span><span style="font-weight: 400;">. Зафіксовано також випадки заявлення необґрунтованих відводів у значній кількості — <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/95385349">до 15 відводів</a> в одній справі</span><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><b>Наявні механізми реагування є недостатньо ефективними.</b><span style="font-weight: 400;"> За період із липня 2024 до червня 2025 року ВАКС постановив 24 ухвали про порушення питання дисциплінарної відповідальності адвокатів перед КДКА (у середньому понад дві ухвали на місяць). З них КДКА розглянула лише 10, ухваливши 12 рішень про відмову у відкритті провадження, 3 попередження та лише одне рішення про реальне зупинення права на адвокатську діяльність (на 4 місяці). Тобто реальний дисциплінарний вплив застосовано в єдиному випадку, тоді як 14 ухвал ВАКС взагалі залишилися <a href="https://ti-ukraine.org/research/shist-rokiv-roboty-vaks-analiz-dosyagnen-vyklykiv-ta-rekomendatsiyi/">нерозглянутими</a></span><span style="font-weight: 400;">. Це одна з причин надмірної тривалості розгляду.</span></p>
<p><b>Рекомендація:</b><span style="font-weight: 400;"> закріпити в КПК України повноваження головуючого судді встановлювати часові обмеження на виступи учасників та регламент дослідження доказів; розглянути запровадження грошових стягнень за неявку захисників без поважних причин безпосередньо судом, оскільки дисциплінарний механізм через органи адвокатського самоврядування діє за власною логікою й темпом, що не відповідає потребам розгляду справ у розумні строки.</span></p>
<h2><b>6.3. Вироки на підставі угод про визнання винуватості</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Зі 103 проаналізованих обвинувальних вироків 44 постановлено на підставі угод. ВАКС <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/120221287">має сталу практику</a> перевірки формальної відповідності угоди вимогам ст. 469 КПК України, зокрема щодо викриття інших фігурантів у справах, підслідних НАБУ</span><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Проблемна зона — перевірка правильності кримінально-правової кваліфікації. Суди здебільшого лише констатують відповідність кваліфікації формулюванню обвинувального акта й угоди, <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/111303408.">не досліджуючи</a> фактичну обґрунтованість цієї кваліфікації доказами — особливо критично це на ранніх стадіях провадження, коли суд ще не мав можливості дослідити матеріали справи</span><span style="font-weight: 400;">. Є й позитивні приклади глибшої перевірки — коли суд <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/115377526">посилається не лише</a> на формулювання обвинувачення, а й на пояснення сторін у судовому засіданні</span><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Щодо оцінки суспільного інтересу <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/113723780">практика орієнтується</a> на стадію провадження, факт відшкодування шкоди, викривальні покази щодо інших фігурантів та (після лютого 2022 року) факт надання матеріальної допомоги Силам оборони України</span><span style="font-weight: 400;">. Водночас трапляються випадки, коли обґрунтування суспільного інтересу швидким розглядом застосовується до угод, укладених уже після кількох років стандартного розгляду обвинувального акта.</span></p>
<p><b>Рекомендація:</b><span style="font-weight: 400;"> закріпити повноваження суду витребувати матеріали досудового розслідування при затвердженні угоди — для перевірки правильності кримінально-правової кваліфікації дій обвинуваченого до ухвалення вироку.</span></p>
<h2><b>6.4. Допустимість актів ревізій та перевірок</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Обидві інстанції <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/116391630">одностайні</a> щодо базового правила: з 15 липня 2015 року слідчі та прокурори втратили повноваження призначати ревізії (виключення відповідних положень зі ст. 36 та 40 КПК України Законом «Про прокуратуру»), а слідчий суддя не має права санкціонувати позапланову ревізію — будь-який акт ревізії, призначеної на підставі ухвали слідчого судді після цієї дати, визнається недопустимим доказом</span><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><b>Розбіжність зосереджена навколо статусу експертних висновків, що спираються на недопустимі акти ревізій.</b><span style="font-weight: 400;"> Перший підхід визнає експертний висновок <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/109350570">допустимим</a>, якщо експерт самостійно дослідив первинну документацію, а не лише механічно відтворив висновки ревізії</span><span style="font-weight: 400;">. Другий підхід, що застосовує доктрину «плодів отруйного дерева» у класичному розумінні, визнає висновок експерта <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/116391630">недопустимим</a> незалежно від обсягу самостійного дослідження, якщо саме питання експертизи було сформульоване як підтвердження висновків недопустимого акта</span><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><b>Рекомендація:</b><span style="font-weight: 400;"> законодавчо визначити правила оцінки допустимості актів ревізій та перевірок як доказів, а також процесуальний статус довідок фахівців органів контролю.</span></p>
<h2><b>6.5. Повернення проваджень на новий судовий розгляд</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">За період дослідження АП ВАКС 5 разів скасовувала вироки першої інстанції з поверненням справи на новий розгляд. </span><b>Лише 1 з 5 таких рішень <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/118869271">формально відповідало</a> вичерпному переліку підстав ст. 415 КПК України</b><span style="font-weight: 400;"> (ухвалення вироку суддею, який не здійснював судового розгляду)</span><span style="font-weight: 400;">. В інших чотирьох справах АП ВАКС застосовувала <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/109042556">розширювальне тлумачення</a> загальної категорії «істотних порушень» за ч. 1 ст. 412 КПК України — зокрема щодо фактичного встановлення вини співучасника, судовий розгляд щодо якого <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/109042556">не проводився</a></span><span style="font-weight: 400;">, <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/111224586">неповноти</a> резолютивної частини вироку</span><span style="font-weight: 400;"> та виходу суду <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/112777596">за межі</a> пред&#8217;явленого обвинувачення</span><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Це створює правову невизначеність: перелік підстав у ст. 415 КПК України є вичерпним за задумом законодавця, а такі ухвали АП ВАКС є остаточними й не підлягають касаційному оскарженню. Крім того, повернення справи на новий розгляд подовжує загальну тривалість провадження та підвищує ризик спливу строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.</span></p>
<p><b>Рекомендація:</b><span style="font-weight: 400;"> вилучити відповідну підставу для повернення проваджень на новий судовий розгляд зі статті 415 КПК України або законодавчо уточнити її зміст так, щоб виключити розширювальне тлумачення через загальну категорію «істотних порушень».</span></p>
<h2><b>6.6. Засудження пособника без засудження виконавця</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Практика демонструє протилежні підходи. Одні судді визнають неможливим ухвалення вироку щодо пособника без одночасного розгляду або вироку, що набрав законної сили, щодо виконавця — оскільки інакше суд фактично <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/109042556">встановлює вину</a> виконавця в порушення ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України, навіть за умови деперсоніфікації відомостей</span><span style="font-weight: 400;">. Інші судді виходять із самостійного й індивідуального характеру відповідальності кожного співучасника (ст. 61 Конституції України), <a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/108951121">допускаючи</a> засудження пособника без засудження виконавця за умови встановлення всіх елементів складу злочину та дотримання принципу деперсоніфікації в описі дій інших причетних осіб</span><span style="font-weight: 400;">. Ця розбіжність є особливо актуальною з огляду на розвиток інституту угод про визнання винуватості, які часто укладаються з одним із співучасників раніше за інших.</span></p>
<p><b>Рекомендація:</b><span style="font-weight: 400;"> уніфікувати судові позиції щодо можливості засудження пособника без засудження виконавця</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	На основі аналізу 115 вироків медіана тривалості розгляду становить 581 день (приблизно 1 рік 7 місяців), із розбігом від 3 днів (вирок за угодою) до 1885 днів у справі, ускладненій оголошенням обвинувачених у розшук та зловживаннями з боку захисту. 
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h1><b>7. Загальні висновки</b></h1>
<p><span style="font-weight: 400;">ВАКС сформував достатньо сталу та передбачувану практику з більшості ключових питань застосування кримінального та кримінального процесуального законодавства. Запровадження одноособового розгляду справ та зростання частки угод про визнання винуватості вже дають вимірюваний позитивний ефект на тривалість розгляду. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас дослідження виявило системні проблеми, що впливають на розгляд справ у ВАКС загалом, а не лише в межах окремої статті КК України, і зафіксовані одразу в кількох розділах дослідження:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>надмірна тривалість розгляду</b><span style="font-weight: 400;"> — призводить до закриття істотної частки справ через сплив строків давності;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>систематичні зловживання процесуальними правами</b><span style="font-weight: 400;"> — ускладнюють ситуацію, а наявні механізми реагування є недостатньо ефективними;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>неоднорідність у встановленні окремих елементів об&#8217;єктивної сторони</b><span style="font-weight: 400;"> кримінальних правопорушень та розбіжності у тлумаченні ключових понять — частина з яких вирішувана без зміни законодавства;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>розширювальне тлумачення підстав для повернення справ на новий розгляд</b><span style="font-weight: 400;"> та недостатньо активне застосування спеціальної конфіскації — створюють додаткові системні ризики.</span></li>
</ul>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Дослідження виявило системні проблеми, що впливають на розгляд справ у ВАКС загалом, а не лише в межах окремої статті КК України, і зафіксовані одразу в кількох розділах дослідження
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h1><b>8. Рекомендації</b></h1>
<h2><b>8.1. Законодавчі зміни (КК та КПК України):</b></h2>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">виключити автоматичне закриття провадження внаслідок спливу строків досудового розслідування (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України), замінивши пропорційнішими наслідками порушення строку;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">встановити в КПК України запобіжники зловживання процесуальними правами: надати повноваження головуючому судді встановлювати часові обмеження на виступи та регламент дослідження доказів; розглянути запровадження грошових стягнень за неявку захисників;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">визначити правила оцінки допустимості актів ревізій та перевірок як доказів, а також процесуальний статус довідок фахівців органів контролю;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">вилучити підставу для повернення проваджень на новий судовий розгляд, що наразі застосовується через розширювальне тлумачення ст. 415 КПК України;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">звузити підстави для колегіального розгляду справ у ВАКС виключно до суворості передбаченого статтею покарання;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">визначити, що заміна судді в колегії не є підставою для початку розгляду справи спочатку, за винятком незгоди нового судді з ухваленими раніше процесуальними рішеннями;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">надати суду повноваження витребувати матеріали досудового розслідування при затвердженні угоди про визнання винуватості — для перевірки правильності кваліфікації;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">розширити підстави для зупинення й переривання строків давності та змінити кінцеву точку їх обрахунку в ст. 49 КК України.</span></li>
</ul>
<h2><b>8.2. Уніфікація судової практики (без зміни законодавства):</b></h2>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">визначити критерії розмежування статей 364, 190 та 191 КК України;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">уніфікувати тлумачення поняття «інтереси служби» у статті 364 КК України;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">уніфікувати критерії встановлення кваліфікуючої ознаки «вимагання» у справах за статтями 368 та 369-2 КК України, а також критерії розмежування статей 368, 369 та 369-2 КК України;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">уніфікувати підхід до встановлення ознаки «вчинення за попередньою змовою групою осіб», коли лише один співучасник має статус службової особи або розслідування щодо інших співучасників триває чи закрите;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">уніфікувати підходи до встановлення ознак об&#8217;єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 210 КК України.</span></li>
</ul>
<h2><b>8.3. Інституційні та організаційні заходи:</b></h2>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">запровадити систематичне відстеження справ, у яких наближається сплив строків давності — для врахування під час менеджменту судових справ;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">розширити застосування спеціальної конфіскації за корупційні та пов&#8217;язані з корупцією злочини шляхом підвищення якості доказової бази й активнішого ініціювання питання стороною обвинувачення.Практика ВАКС свідчить, що суд правильно не застосовує цей захід за власною ініціативою. А тому якщо сторона обвинувачення не порушує питання спеціальної конфіскації і не заявляє цивільний позов, суд скасовує вже накладений арешт на майно. Відтак важливою є увага до цього питання ще на стадії досудового розслідування, із тим, щоб належно зібрати докази походження майна;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">створити систему моніторингу результативності судового розгляду — з автоматизованим відстеженням тривалості розгляду за стадіями, кількості закриттів через сплив строків, умов угод про визнання винуватості та виконання вироків (відшкодування збитків, спеціальна конфіскація).</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Реалізація запропонованих рекомендацій сприятиме підвищенню ефективності антикорупційного судочинства, зміцненню невідворотності відповідальності за корупційні злочини та довіри суспільства до правосуддя.</span></p>
<p><iframe loading="lazy" src="https://drive.google.com/file/d/1JNFRQp2d2nKvN4ChnTGuwYtuGPkt_RGx/preview" width="640" height="480"></iframe></p>
<p id="p-rc_f8af4f3cf18d4e87-20" dir="ltr" data-path-to-node="1"><em>Аналітичне дослідження проведено на виконання заходів 3.3.1.3.3 та 3.3.1.3.4 Державної антикорупційної програми за підтримки Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI) та Національного агентства з питань запобігання корупції.</em></p>
<p id="p-rc_f8af4f3cf18d4e87-21" dir="ltr" data-path-to-node="2"><em>Думки, висновки та рекомендації, викладені в цій публікації, належать авторам і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу, Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI), Національного агентства з питань запобігання корупції, урядів Данії, Німеччини чи Великої Британії.</em></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Реалізація запропонованих рекомендацій сприятиме підвищенню ефективності антикорупційного судочинства, зміцненню невідворотності відповідальності за корупційні злочини та довіри суспільства до правосуддя.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/research/analiz-sudovoyi-praktyky-vaks-za-2023-2024-roky/">Аналіз судової практики ВАКС за 2023–2024 роки</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Як міста проходили євротест на підзвітність перед громадою?</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/research/yak-mista-prohodyly-yevrotest-na-pidzvitnist-pered-gromadoyu/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Євгенія Семчук]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 30 Oct 2026 11:45:45 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=research&#038;p=34120</guid>

					<description><![CDATA[<p>Програма «Прозорі міста» дослідила наскільки міста відповідають стандартам ЄС у підзвітності.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/research/yak-mista-prohodyly-yevrotest-na-pidzvitnist-pered-gromadoyu/">Як міста проходили євротест на підзвітність перед громадою?</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><i><span style="font-weight: 400;">У 2025 році програма «Прозорі міста» запустила пілотний формат дослідження готовності українських міст до інтеграції з ЄС. Критерії </span></i><a href="https://transparentcities.in.ua/european-city-index"><i><span style="font-weight: 400;">Європейського індексу міст</span></i></a><i><span style="font-weight: 400;"> узгоджуються з ключовими євроінтеграційними документами. Експерти програми вже оцінили, як муніципалітети забезпечують </span></i><a href="https://transparentcities.in.ua/articles/vidkrytist-ta-vzaiemodiia-z-hromadskistiu-yak-mista-prokhodiat-yevrotest-na-prozorist"><i><span style="font-weight: 400;">відкритість</span></i></a><i><span style="font-weight: 400;"> на своїх вебсайтах, працюють з </span></i><a href="https://transparentcities.in.ua/articles/elektronni-servisy-yak-mista-prokhodiat-yevrotest-na-prozorist"><i><span style="font-weight: 400;">електронними сервісами</span></i></a><i><span style="font-weight: 400;"> та </span></i><a href="https://transparentcities.in.ua/articles/vidkryti-dani-yak-mista-i-derzhava-prokhodiat-yevrotest-na-prozorist"><i><span style="font-weight: 400;">відкритими даними</span></i></a><i><span style="font-weight: 400;">, управляють </span></i><a href="https://transparentcities.in.ua/articles/publichni-finansy-yak-mista-prokhodiat-yevrotest-na-prozorist-ta-efektyvnist"><i><span style="font-weight: 400;">публічними фінансами</span></i></a><i><span style="font-weight: 400;"> та </span></i><a href="https://transparentcities.in.ua/articles/protydiia-koruptsii-ta-etychna-povedinka-yak-miski-rady-prokhodiat-yevrotest-na-dobrochesnist"><i><span style="font-weight: 400;">протидіють корупції</span></i></a><i><span style="font-weight: 400;">. Шостим і завершальним етапом дослідження став аналіз сфери підзвітності. </span></i></p>
<p><span style="font-weight: 400;">В умовах воєнного стану збереження та </span><i><span style="font-weight: 400;">розширення </span></i><span style="font-weight: 400;">підзвітності органів місцевого самоврядування є критичною передумовою для підтримки стійкого діалогу із суспільством. Регулярне і змістовне звітування — один з ключових способів для міської влади отримати зворотній зв’язок від містян, а громаді — вплинути на прийняття рішень поза виборчим процесом.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Загалом підзвітність показує, чи здатна міська рада пояснювати ухвалені рішення, отримувати зворотний зв&#8217;язок і коригувати свою роботу. Коли ці практики закріплені у процедурах і працюють регулярно, вони роблять інституцію сильнішою: рішення менше залежать від окремих посадовців, жителі розуміють дії влади, а міська рада зберігає здатність до дорослого діалогу навіть під час криз. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Субіндекс «Підзвітність» покликаний встановити, чи є міські ради відповідальними перед громадянами, цим самим підсумовуючи комплексне оцінювання прозорості, ефективності та євроінтеграційності муніципального врядування у 2025 році.</span></p>
<h3><b>Методологія дослідження </b></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">«Євроінтеграційність» цього дослідження, як і попередніх субіндексів, спирається на 12 принципів доброго демократичного врядування, які розробила Рада Європи як головний орієнтир для ефективної та чесної роботи публічної адміністрації на всіх рівнях, а також на положення Плану для Ukraine Facility та рекомендації Звітів Європейської Комісії про розширення за 2023–2025 роки. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У </span><a href="https://eu-ua.kmu.gov.ua/wp-content/uploads/EU-enlargement-.pdf"><span style="font-weight: 400;">Звіті</span></a><span style="font-weight: 400;"> за 2025 рік ЄК проаналізувала реформу державного управління за шістьма напрямками, один з яких — власне підзвітність державного управління — і констатувала, що система публічної підзвітності в Україні загалом зберігає функціональність, хоча низка механізмів досі потребує вдосконалення (розділ Звіту 2.1.2). Ці оцінки стосуються насамперед національного рівня, однак вимога підзвітності перед громадянами так само поширюється на органи місцевої влади як складову багаторівневого врядування, до якого прагне Україна.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Індикатори для оцінювання формувалися і через призму принципів </span><a href="https://www.sigmaweb.org/en/publications/the-principles-of-public-administration_7f5ec453-en.html"><span style="font-weight: 400;">SIGMA</span></a><span style="font-weight: 400;"> (Support for Improvement in Governance and Management) — спільної програми ОЕСР та Європейської Комісії, що визначає </span><a href="https://www.sigmaweb.org/en/thematic-areas/Organisation,-accountability-and-oversight.html"><span style="font-weight: 400;">підзвітність</span></a><span style="font-weight: 400;"> однією з базових засад належного публічного врядування: органи влади мають звітувати про власні рішення й дії, а громадяни — отримувати законодавчо гарантований доступ до цієї інформації. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Євроінтеграція потребує від міст втілення нових вимог і паралельно — інституційної здатності постійно працювати за ними. Підзвітність є однією із таких лінз для перевірки: чи має муніципалітет сталі правила звітування, ефективні канали взаємодії та практику пояснення результатів своєї діяльності громаді. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">До пілотної вибірки увійшли міські ради 10 обласних центрів (Дніпро, Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк, Львів, Одеса, Полтава, Харків, Хмельницький, Чернігів) та місто Київ. Обрані міста репрезентують різні рівні прозорості за результатами попередніх досліджень програми, а також усі макрорегіони України та різні контексти війни (як тилові міста, так і міста, що віднесені до Переліку територій можливих бойових дій). </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Підзвітність міст аналітики оцінювали за </span><b>40 індикаторами</b><span style="font-weight: 400;">, максимальна оцінка за виконання яких становила 100 балів. Субіндекс об&#8217;єднав три блоки критеріїв, що досліджують рівень підзвітності на різних рівнях — від офіційного оприлюднення документів до реальної поведінки посадовців у взаємодії з громадянами.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Більш ніж половина критерії оцінки цього напряму стосувалася </span><b>формальної підзвітності </b><span style="font-weight: 400;">(21 індикатор із максимальною оцінкою у 43 бали). Експерти перевірили, чи опублікувала міська рада найважливіші річні звіти за 2025 рік: про моніторинг стратегії розвитку територіальної громади, роботу окремих постійних комісій, звернення громадян та запити на публічну інформацію, а також звіти у сферах гуманітарної допомоги, регуляторної політики, антикорупційної діяльності, інформатизації та відкритих даних. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас шість індикаторів цієї групи оцінювалися за </span><a href="https://transparentcities.in.ua/news/strukturovanist--povnota--aktualnist--tochnist--yak-maiut-vyhliadaty-rozdily-saitu-miskoi-rady"><span style="font-weight: 400;">принципом </span><b>«єдиної точки входу</b><span style="font-weight: 400;">»</span></a><span style="font-weight: 400;">: якщо окремий тематичний розділ сайту був відсутній, не був структурований або не містив посилання на звіт — місто отримувало 0 балів. Майже усі запитувані «єдині точки» досліджувалися в попередніх п&#8217;яти субіндексах. Вперше аналітики шукали лише розділ, присвячений безбар’єрності. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Шість індикаторів стосувалися </span><b>двох звітів, публічна презентація яких має відбуватися безпосередньо перед громадою</b><span style="font-weight: 400;"> — звіту міського голови про власну роботу та звіту про виконання бюджету. Ще два індикатори групи були присвячені </span><b>наборам відкритих даних</b><span style="font-weight: 400;">, які мають оприлюднювати ОМС: «Звіти, зокрема щодо задоволення запитів на інформацію» та «Результати інформаційного аудиту». </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Аналітики збирали дані про річні звіти за 2025 рік у </span><b>липні 2026 року</b><span style="font-weight: 400;">. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Окрема група індикаторів перевірялась </span><b>за результатами контент-аналізу</b><span style="font-weight: 400;">. 15 таких критеріїв із максимальною оцінкою у 45 балів оцінювали те, як міська рада комунікує свою звітність. Контент-аналіз охопив повідомлення, оприлюднені в активний період звітування — </span><b>з 1 грудня 2025 року по 15 березня 2026 року</b><span style="font-weight: 400;"> — в розділі новин на сайті міської ради, на офіційних сторінках ОМС у соцмережах, в п’яти локальних ЗМІ, а також у соціальних мережах поза офіційними майданчиками.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Остання група із чотирьох індикаторів стосувалась </span><b>«таємних перевірок»</b><span style="font-weight: 400;"> (максимум — 12 балів). Вони були призначені для контролю якості та змістовності взаємодії влади з громадою. Механіка перевірок полягала в симуляції звернень пересічного громадянина до міської ради через два канали. По-перше, надсиланням офіційного письмового запиту на публічну інформацію щодо звіту про виконання бюджету за 2025 рік, де оцінювалися вчасність дотримання 5-денного строку та змістовність відповіді. Запити було розіслано </span><b>1 квітня 2026 року</b><span style="font-weight: 400;"> (Хмельницькій міській раді — 23 квітня 2026 року через технічний збій при первинному надсиланні). По-друге, здійсненням телефонного дзвінка на офіційний контактний номер міської ради щодо звіту про управління комунальним майном за 2025 рік, де оцінювали факт відповіді та надання змістовної консультації в межах не більше ніж двох переадресацій між різними підрозділами. Експерти програми здійснили дзвінки </span><b>28 липня 2026 року</b><span style="font-weight: 400;">. </span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Підзвітність показує, чи здатна міська рада пояснювати ухвалені рішення, отримувати зворотний зв&#8217;язок і коригувати свою роботу.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><b>Результати дослідження </b></h3>
<p><b>Середній рівень виконання</b><span style="font-weight: 400;"> 40 індикаторів блоку «Підзвітність» становить </span><b>43,3%.</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Найвищий результат у Луцька — 68 зі 100 можливих балів. На позицію нижче — Запоріжжя із 60 балами, далі — Полтава, яка отримала 58 балів. Найменше балів у Харкова (14), Одеси (24) і Хмельницького (29). </span><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/10/inf_pidzvitnist.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-34125" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/10/inf_pidzvitnist.png" alt="" width="1200" height="801" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/10/inf_pidzvitnist.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/10/inf_pidzvitnist-400x267.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/10/inf_pidzvitnist-768x513.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Цей блок дослідження показав найстрокатіші результати: різниця між максимальною та мінімальною оцінками становила 54 бали, і це найбільше значення серед усіх шести досліджуваних напрямів Євроіндексу. Результати відображають брак системності у підходах муніципалітетів. Міста, які формально оприлюднили багато звітів, не обов&#8217;язково належно їх комунікували. І навпаки, міста, що отримали високі результати завдяки розповсюдженню повідомлень про звіти на зовнішніх ресурсах, часто не публікували належним чином навіть базові річні звіти на офіційному сайті. Взаємозв’язок між результатами контент-аналізу та практикою оприлюднення річних звітів на вебсайтах виявився слабким.</span></p>
<p><b>Луцьк</b><span style="font-weight: 400;"> виконав 13 з 15 індикаторів, які стосувалися аналізу медіаконтенту — найкращий показник серед усіх 11 міст (39 із 45 балів). Місто активно ініціювало появу матеріалів про свої звіти на різних майданчиках — зокрема прокомунікувало найбільшу кількість категорій звітів (наприклад, аж про вісім категорій звітів у новинному розділі офіційного вебсайту). Також Луцьк — одне із трьох міст, де презентували звіт про виконання бюджету за 2025 рік під час засідання виконавчого комітету і опублікували відеозапис цього засідання. Водночас, парадоксально, з формальним оприлюдненням звітів на офіційному сайті міська рада впоралась посередньо (отримавши лише 20 балів із 43 можливих). Також Луцький міський голова не провів публічної зустрічі-звітування з громадою. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У </span><b>Запоріжжі </b><span style="font-weight: 400;">та </span><b>Полтаві</b><span style="font-weight: 400;"> спостерігаються менш драматичні розриви між групами індикаторів, але також простежується вибіркова робота з підзвітністю. В обох містах виконувачки обов’язків міського голови прозвітували про свою роботу за 2025 рік. Із результатом у 18 балів Запоріжжя дещо краще оприлюднило текстові звіти (проти 16 балів у Полтави), зокрема щодо виконання програми соціально-економічного розвитку, регуляторної політики та програми інформатизації. Окрім того, Запоріжжя отримало максимальні бали за критерії, пов’язані з таємними перевірками. Полтаві ж вдалось зібрати вищі оцінки (36 проти 30 балів) за групу індикаторів, які стосувалися контент-аналізу, завдяки увазі до звітів міськради локальних ЗМІ та дописувачів у соцмережах.  </span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/10/pidzvitnist-vykonani_nevykonani.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-34133" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/10/pidzvitnist-vykonani_nevykonani.png" alt="" width="1200" height="801" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/10/pidzvitnist-vykonani_nevykonani.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/10/pidzvitnist-vykonani_nevykonani-400x267.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/10/pidzvitnist-vykonani_nevykonani-768x513.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><b>Хмельницький</b><span style="font-weight: 400;">, якому в попередніх дослідженнях вдавалося займати високі сходинки, цього разу продемонстрував слабкі результати. Цей приклад демонструє — окремі успішні практики ще не дорівнюють інституційній спроможності. Місто непогано впоралося з формальною публікацією звітів на сайті (17 балів), ставши, наприклад, єдиним муніципалітетом, що оприлюднив звіт за результатами моніторингу стратегії розвитку громади. Проте відсутність звіту-зустрічі з громадою міського голови та низький рівень комунікації звітів (лише 6 балів за результатами контент-аналізу з 45 можливих) привели Хмельницький на позицію аутсайдера. </span></p>
<p><b>Одеса </b><span style="font-weight: 400;">та </span><b>Харків </b><span style="font-weight: 400;">продемонстрували системне ігнорування одразу кількох площин підзвітності. Одеса отримала «нулі» за 30 із 40 індикаторів. Її комунікаційний напрям виявився практично неробочим (три бали з 45 за індикатори на основі контент-аналізу), а формальна публікація звітів на сайті була епізодичною (12 балів з 43 можливих). Харківська міська рада не пройшла жодну з проведених «таємних перевірок», а також оприлюднила всього 4 з 15 запитуваних текстових звітів на своєму офіційному сайті.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Врешті, </span><b>Київ </b><span style="font-weight: 400;">вкотре продемонстрував посередній результат (51 бал), який підсвічує розбалансованість столичного управління. З одного боку, Київ став одним із двох міст, що набрали максимальні 12 балів за критерії, пов’язані з таємними перевірками (надавши оперативні та фахові відповіді на запити і дзвінки). Але формальне оприлюднення звітів на офіційних ресурсах виявилось проблемою для столиці (15 із 43 балів). Також Київ провалив вимоги щодо звітування міського голови. Віталій Кличко не звітував перед громадою з кінця 2021 року, і наразі програма «Прозорі міста» </span><a href="https://transparentcities.in.ua/news/kyiany-pidtrymaly-petytsiiu-pro-zvituvannia-klychka-pered-hromadoiu"><span style="font-weight: 400;">докладає</span></a><span style="font-weight: 400;"> усіх зусиль, щоби це змінити.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Найвищий результат у Луцька — 68 зі 100 можливих балів. На позицію нижче — Запоріжжя із 60 балами, далі — Полтава, яка отримала 58 балів. Найменше балів у Харкова (14), Одеси (24) і Хмельницького (29). 
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><b>Формальне оприлюднення річних звітів </b></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">Міста найкраще впоралися з оприлюдненням звітів</span><b> уповноваженого з питань запобігання корупції </b><span style="font-weight: 400;">на Порталі доброчесності НАЗК. Уповноважені всіх 11 муніципалітетів додали цей звіт, щоправда в Києві звіт подав лише Департамент з питань запобігання та виявлення корупції </span><a href="https://antycorportal.nazk.gov.ua/efficiency-evaluation/view/10923/"><span style="font-weight: 400;">КМДА</span></a><span style="font-weight: 400;">, а уповноважений підрозділ Київради — ні. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">10 міст проінформували громадськість про </span><b>роботу із запитами на публічну інформацію</b><span style="font-weight: 400;"> в 2025 році. Експерти програми відзначають підхід до публікації таких даних, який продемонструвала </span><a href="https://kyivcity.gov.ua/publichna_informatsiia_Tag_166122/zvit_pro_opratsyuvannya_zapitiv_na_informatsiyu_u_2025_rotsi/"><b>КМДА</b></a> <span style="font-weight: 400;">— звіт комплексний та водночас легкий до сприйняття завдяки використанню діаграм та інших візуалізацій. Протилежний приклад — </span><a href="https://kr-rada.gov.ua/informatsiya-pro-stan-vikonannya-zakonu-ukrayini-pro-dostup-do-publichnoyi-informatsiyi-pomisyachno-2025-rik/"><b>Кропивницький</b></a><span style="font-weight: 400;">, де запитувана інформація формально є, але у вигляді дуже обмеженої статистики. Не вдалось знайти інформацію про роботу із запитами тільки у Запоріжжі.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">9 з 11 міст оприлюднили письмовий звіт про</span><b> виконання бюджету </b><span style="font-weight: 400;">за 2025 рік. Про </span><b>роботу зі зверненнями громадян</b><span style="font-weight: 400;"> у 2025 році на офіційному вебсайті повідомили 8 міських рад, виключенням стали </span><b>Запоріжжя</b><span style="font-weight: 400;">, </span><b>Львів </b><span style="font-weight: 400;">та </span><b>Чернігів</b><span style="font-weight: 400;">. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Тільки по 3 міста розмістили у відповідних тематичних розділах своїх сайтів звіт про наявність та розподіл </span><b>гуманітарної допомоги</b><span style="font-weight: 400;"> (</span><a href="https://www.irmzp.org.ua/uk/humanitarianhelp2025/"><span style="font-weight: 400;">Запоріжжя</span></a><span style="font-weight: 400;">, </span><a href="https://rada-poltava.gov.ua/ua/dokumenty-gumdopomoga"><span style="font-weight: 400;">Полтава</span></a><span style="font-weight: 400;">, </span><a href="https://chernigiv-rada.gov.ua/storage/files/10/10/12/10/a1ed19d53108f21cb3b1816737f20b40.pdf"><span style="font-weight: 400;">Чернігів</span></a><span style="font-weight: 400;">) та звіт про результати </span><b>інформаційного аудиту</b><span style="font-weight: 400;"> (</span><a href="https://dniprorada.gov.ua/upload/editor/zvit_pro_provedennya_inform-_auditu_2025.pdf"><span style="font-weight: 400;">Дніпро</span></a><span style="font-weight: 400;">, </span><a href="https://kr-rada.gov.ua/site/uploads/files/Vidkriti-dani/zvit_audit.pdf"><span style="font-weight: 400;">Кропивницький</span></a><span style="font-weight: 400;">, </span><a href="https://city-adm.lviv.ua/portal/lmrdownloads/opendata/2025/zvit_audit_lmr_2025.pdf"><span style="font-weight: 400;">Львів</span></a><span style="font-weight: 400;">). </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Експертів програми зацікавила й реалізація містами деяких цільових програм, зокрема </span><b>програми інформатизації.</b><span style="font-weight: 400;"> Звіт про виконання такої програми оприлюднили в </span><a href="https://zp.gov.ua/documents/313133-pro-zatverdzennia-zvitu-pro-vikonannia-miskoyi-cilyovoyi-programi-cifrova-strategiia-mista-na-2024-2026-roki-zatverdzenoyi"><b>Запоріжжі</b></a><span style="font-weight: 400;">, </span><a href="https://kyivcity.gov.ua/publichna_informatsiia_Tag_166122/richniy_zvit_pro_vikonannya_kompleksno_misko_tsilovo_programi_tsifroviy_kiv_na_2024-2027_roki_za_2025_rik/"><b>Києві</b></a> <span style="font-weight: 400;">та </span><a href="https://kr-rada.gov.ua/site/uploads/files/Vyconavchi%20organy/IT/zvit_2025.pdf"><b>Кропивницькому</b></a><span style="font-weight: 400;">. Водночас цікаво, що звіти про виконання програм </span><i><span style="font-weight: 400;">цифровізації </span></i><span style="font-weight: 400;">Запоріжжя та Києва оприлюднили у форматі сканованих копій фізичного документа. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У </span><a href="https://kyivcity.gov.ua/bezbaryernist_1002460/vikonannya_planu_zakhodiv_na_20252026_roki_z_realizatsi_natsionalno_strategi_iz_stvorennya_bezbaryernogo_prostoru_v_ukrani_na_period_do_2030_roku/ItemText_2025_rik_1039398/"><b>Києві</b></a> <span style="font-weight: 400;">та </span><a href="https://chernigiv-rada.gov.ua/storage/files/22/14/16/28/58c0c3da21970de44dc00dd2ffcfb01d.pdf"><b>Чернігові</b></a> <span style="font-weight: 400;">поширили в окремому розділі з безбар’єрності звіт щодо стану виконання </span><b>Плану заходів із реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору</b><span style="font-weight: 400;">. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У вимірі стратегічного планування, звіт про результати проведення </span><b>моніторингу реалізації стратегії розвитку територіальної громади </b><span style="font-weight: 400;">за 2025 рік у розділі «Стратегія розвитку» оприлюднив лише </span><a href="https://www.khm.gov.ua/biznesu/stratehiya_rozvytku"><b>Хмельницький</b></a><span style="font-weight: 400;">. Інші 10 міст вибірки такий звіт на відповідних тематичних сторінках не опублікували. </span></p>
<p>&nbsp;</p>
<h3><b>Зустрічі з громадою: звіт міського голови та звіт про виконання бюджету</b></h3>
<p><b>Публічні звітування керівництва</b><span style="font-weight: 400;"> перед громадою є важливим індикатором того, наскільки влада готова виходити з «комфортної зони» паперових звітів і вести живий діалог. Жителі повинні отримувати можливість заздалегідь ознайомитись з результатами, поставити питання, почути аргументацію влади й дати зворотний зв&#8217;язок як той, хто власне цю владу і привів у крісла в міській раді.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У цьому блоці оцінювання аналітики висунули суворі </span><b>вимоги до звітів міських голів</b><span style="font-weight: 400;">. Вони перевіряли 3 атрибути — наявність анонсу відкритої зустрічі з громадою (щонайменше за 24 години до події), публікація текстового звіту та наявність відеозапису зустрічі. Програма вже неодноразово давала рекомендації щодо звіту міського голови,, тож всі ці елементи розглядалися в комплексі, тобто зараховулись лише в тому випадку, якщо відбулась відкрита зустріч із громадськістю.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Результати дослідження показали, що міста змішують два юридично різні типи звітів міського голови, які визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні». Закон розмежовує звіт міського голови про власну роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі (яку голова зобов&#8217;язаний проводити двічі на рік) та звіт міського голови про роботу виконавчих органів ради перед міською радою. На практиці ж міські ради об’єднують ці два звіти і називають їх по-різному.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Згідно з публічно доступною інформацією, зустріч-звітування провели очільники </span><a href="https://dniprorada.gov.ua/uk/articles/item/78822/29-grudnya-o-1130-divitsya-zvit-miskogo-golovi-dnipra-borisa-filatova-za-2025-rik#gsc.tab=0"><b>Дніпра</b></a><span style="font-weight: 400;">, </span><a href="https://zp.gov.ua/events/279018-zvit-pro-pidsumki-roboti-za-2025-rik"><b>Запоріжжя</b></a><span style="font-weight: 400;">, </span><a href="https://city-adm.lviv.ua/video/video/237636-zvit-mera-lvova-andriya-sadovogo-za-2025-rik/"><b>Львова </b></a><span style="font-weight: 400;">та </span><a href="https://rada-poltava.gov.ua/ua/news/zvit-sekretarya-miskoyi-radi-za-2025-rik-1"><b>Полтави</b></a><span style="font-weight: 400;">. Проте жодне місто не забезпечило належним чином усі три запитувані атрибути: анонс звіту міського голови Львова оприлюднили ввечері перед подією, відеозапису звітування очільниці Запоріжжя так і не опублікували, а ще всі 11 міст не дали громадськості доступ до письмових звітів міських голів у встановлений законом термін (за сім днів до відкритої зустрічі). </span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/10/infografika-pidzvitnist-3.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-34127" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/10/infografika-pidzvitnist-3.png" alt="" width="1200" height="801" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/10/infografika-pidzvitnist-3.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/10/infografika-pidzvitnist-3-400x267.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/10/infografika-pidzvitnist-3-768x513.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Щодо </span><b>звіту про виконання бюджету</b><span style="font-weight: 400;"> вимоги були дещо м&#8217;якшими: аналітики переглядали відеозаписи засідань рад та виконавчих комітетів, проведених у першому кварталі 2026 року, на предмет публічної презентації результатів виконання бюджету за 2025 рік; письмові звіти зараховувались, навіть якщо не відбулось публічного представлення.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Окрему </span><b>подію, щоб представити звіт про бюджет, </b><span style="font-weight: 400;">провели у </span><b>Львові</b><span style="font-weight: 400;">, </span><b>Полтаві </b><span style="font-weight: 400;">та </span><b>Хмельницькому</b><span style="font-weight: 400;">. У Львові </span><a href="https://city-adm.lviv.ua/news/economy/u-merii-prozvituiut-pro-vykonannia-biudzhetu-lvivskoi-hromady-za-2025-rik/"><span style="font-weight: 400;">обрали</span></a><span style="font-weight: 400;"> цікавий формат — презентацію у кав’ярні «Львівська копальня кави». Влада Полтави </span><a href="https://rada-poltava.gov.ua/ua/information-of-the-people-of-poltava"><span style="font-weight: 400;">ініціювала</span></a><span style="font-weight: 400;"> проведення громадських обговорень інформації про бюджет. Окремий </span><a href="https://kr-rada.gov.ua/uploads/documents/53952-1860150676-53082-723538621-ogoloshennya_23-02-2026.pdf"><span style="font-weight: 400;">анонс</span></a><span style="font-weight: 400;"> презентації цього звіту оприлюднили і в Кропивницькому, хоч там це відбулось на засіданні виконавчого комітету. </span><b>Кропивницький </b><span style="font-weight: 400;">загалом став єдиним містом, де щодо звіту про виконання бюджету громади за 2025 рік вдалось зафіксувати усі три атрибути. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Презентували звіт на сесії міської ради </span><a href="https://dniprorada.gov.ua/uk/articles/item/80279/translyaciya-zasidannya-77-i-chergovoi-sesii-dniprovskoi-miskoi-radi"><b>Дніпра</b></a> <span style="font-weight: 400;">і на засіданні виконкому </span><a href="https://www.lutskrada.gov.ua/publications/cherhove-zasidannia-vykonavchoho-komitetu-lutskoi-miskoi-rady-17-02-2026"><b>Луцька</b></a><span style="font-weight: 400;">, але там не було окремих анонсів, що повідомляли б громаду про проведення такої публічної презентації саме на запланованих засіданнях. На одній із сесій </span><b>Одеської </b><span style="font-weight: 400;">міської ради </span><a href="https://www.youtube.com/watch?v=23acNSwy6hg&amp;list=PL9kCLTOesuyx-zIrGXg9Fm39nXONRB7Fs&amp;index=8"><span style="font-weight: 400;">винесли</span></a><span style="font-weight: 400;"> на голосування питання про затвердження звіту, але час обговорення цього пункту порядку денного депутати використали, аби поставити свої питання в сфері фінансів громади загалом до оновленого керівництва міста.</span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/10/infografika-pidzvitnist-4.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-34129" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/10/infografika-pidzvitnist-4.png" alt="" width="1200" height="801" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/10/infografika-pidzvitnist-4.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/10/infografika-pidzvitnist-4-400x267.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/10/infografika-pidzvitnist-4-768x513.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Тільки по 3 міста розмістили у відповідних тематичних розділах своїх сайтів звіт про наявність та розподіл гуманітарної допомоги.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><b>Комунікація річного звітування</b></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">Програма «Прозорі міста» переконана, що підзвітність у момент завантаження документа на сайт лише починається. Інформаційну асиметрію між владою та громадою не подолати, якщо результат роботи влади не дійде до жителя у зрозумілій формі. Результати контент-аналізу свідчать, що комунікаційна культура місцевого самоврядування є вкрай фрагментованою. Ці висновки програма вже </span><a href="https://transparentcities.in.ua/news/ukrainski-mista-i-mystetstvo-zvituvaty-pered-hromadoiu"><span style="font-weight: 400;">обговорювала</span></a><span style="font-weight: 400;"> з представниками місцевої влади та регіональних медіа. Нагадаємо, аналіз охопив чотири типи джерел, два з яких стосувались власних майданчиків ОМС, два — зовнішніх.</span></p>
<p><b>1) Офіційні майданчики ОМС: новинні розділи сайтів та сторінки в соцмережах</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">На офіційних сайтах експерти аналізували лише новини. І хоч міста вже давно практикують</span><b> наповнення новинних стрічок</b><span style="font-weight: 400;">, особливо оперативною інформацією, комунікація річних звітів рідко знаходила там належне висвітлення. Гарний результат продемонстрував </span><b>Луцьк</b><span style="font-weight: 400;">, опублікувавши загалом десять новин у досліджуваний період, які торкнулись аж восьми різних категорій — річних звітів декількох підрозділів, КП та щодо реалізації окремих програм. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Натомість, в </span><b>Одесі</b><span style="font-weight: 400;">, </span><b>Харкові </b><span style="font-weight: 400;">та </span><b>Кропивницькому </b><span style="font-weight: 400;">аналітикам взагалі не вдалося знайти жодного матеріалу про річні звіти в новинних стрічках офіційних сайтів. На Порталі </span><b>Києва </b><span style="font-weight: 400;">та сайті </span><b>Чернігівської </b><span style="font-weight: 400;">міської ради зафіксовано по одній новині. У столиці, до прикладу, це був лише матеріал про звіт Департаменту територіального контролю.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Вкрай вузький фокус — лише новини про звіт міського голови — зафіксовано у </span><b>Дніпрі </b><span style="font-weight: 400;">та </span><b>Львові</b><span style="font-weight: 400;">. У </span><b>Полтаві </b><span style="font-weight: 400;">офіційний сайт використали здебільшого як афішу для звіту виконувачки обов&#8217;язків міського голови: 4 з 5 новин стосувались цієї категорії і, більш того, інформували про процес звітування, а не його змістовне наповнення. Варто відзначити, що решта міст, які оприлюднили бодай якісь новини про звітування, все ж намагалися додавати змістовне наповнення — ключові показники та досягнення за напрямками. </span></p>
<p><b>Офіційні сторінки муніципалітетів у Facebook, X, Instagram, TikTok, YouTube, Telegram</b><span style="font-weight: 400;">, які могли б стати найбільш прямим та доступним інструментом для комунікації складних звітів простою мовою, виявились недовикористаними. Кількість зафіксованих там повідомлень була нижчою, ніж кількість знайдених новин на офіційних сайтах (44 проти 53). </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Лише чотири міста змогли подолати мінімальний поріг в оцінюванні, опублікувавши понад п&#8217;ять повідомлень про звітування на своїх офіційних сторінках в соцмережах — </span><b>Запоріжжя</b><span style="font-weight: 400;">, </span><b>Луцьк</b><span style="font-weight: 400;">, </span><b>Львів </b><span style="font-weight: 400;">та </span><b>Полтава</b><span style="font-weight: 400;">. У соцмережах значно менше публікацій розкривали зміст звітів. Тут варто відзначити </span><b>Запоріжжя</b><span style="font-weight: 400;">, де усі повідомлення в соцмережах містили короткі згадки про змістовні частини звітів у зручних для сприйняття булетах.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Решта міст власні соцмережі як інструмент річної підзвітності майже не розглядала. Офіційні сторінки міських рад </span><b>Києва</b><span style="font-weight: 400;">, </span><b>Одеси</b><span style="font-weight: 400;">, </span><b>Харкова </b><span style="font-weight: 400;">та </span><b>Чернігова </b><span style="font-weight: 400;">зберігали тишу щодо підсумків 2025 року, повністю проігнорувавши можливість залучити свою аудиторію до оцінки ефективності влади.</span></p>
<p><b>2) Засоби масової інформації</b> <b>та користувачі в соцмережах</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Дослідження показало: річне звітування в оцінених громадах поки не стало суспільно значущою подією, навколо якої точиться публічна дискусія.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ініціювати висвітлення річного звітування у локальних ЗМІ вдалось семи містам. </span><b>Дніпровські </b><span style="font-weight: 400;">медіа</span> <span style="font-weight: 400;">оприлюднили найбільшу кількість ініційованих повідомлень. Проте ця комунікація виявилася тематично вузькою — зосередженою на фігурі міського голови Бориса Філатова. По-іншому спрацювали </span><b>полтавські </b><span style="font-weight: 400;">ЗМІ, забезпечивши доволі широке поширення тематично різноманітних матеріалів. Журналісти підхопили та висвітлили звіти різних підрозділів, підкріплюючи їх цитатами влади. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас для </span><b>Одеси</b><span style="font-weight: 400;">, </span><b>Харкова </b><span style="font-weight: 400;">та </span><b>Хмельницького </b><span style="font-weight: 400;">місцеві медіа як канал звітування були втрачені — ті поодинокі згадки, що там з&#8217;являлися, часто не містили прямої мови представників ОМС і не розкривали змісту документів. </span></p>
<p><b>У соціальних мережах поза офіційними майданчиками </b><span style="font-weight: 400;">міської ради звітування обговорювали жвавіше, ніж в інших типах джерел.. Ініціювати повідомлення тут вдалося вже восьми містам — додався ще </span><b>Харків</b><span style="font-weight: 400;">, де про свою роботу за рік на особистих сторінках детально розповідали депутати міськради. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Проте, хоч сторінки лідерів думок і місцеві пабліки є найбільш «живим» середовищем, оцінені муніципалітети не використали цей потенціал для роз’яснення своєї роботи. Здебільшого комунікація була пасивною, тож дискусія складалася сама — іноді емоційніше, ніж якби про свою роботу чесно говорила місцева влада. Так, дописувачі у </span><b>Києві </b><span style="font-weight: 400;">обговорили звіти декількох департаментів у переважно негативній тональності.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Результати контент-аналізу свідчать, що комунікаційна культура місцевого самоврядування є вкрай фрагментованою.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><b>Таємні перевірки змістовної взаємодії </b></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">Перший раунд таємних перевірок передбачав направлення </span><b>запиту на публічну інформацію з проханням надати звіт про виконання місцевого бюджету за 2025 рік</b><span style="font-weight: 400;">. Результати демонструють доволі високу виконавську дисципліну: 9 із 11 міських рад надали відповіді у встановлений законом п&#8217;ятиденний строк. Вони ж забезпечили повне змістовне наповнення відповідей, надавши запитувані документи як додатки у форматі PDF або як прямі посилання на відповідні сторінки сайтів.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Вимоги не виконали лише два міста — </span><b>Львів </b><span style="font-weight: 400;">та </span><b>Харків</b><span style="font-weight: 400;">. У Харкові міська рада відповіла на запит із запізненням в один робочий день: лист надійшов на шостий, а не на п&#8217;ятий робочий день з моменту звернення, що є порушенням строку, встановленого Законом України «Про доступ до публічної інформації». У Львові відповідь на запит підписали на сьомий день (уже із запізненням відносно законодавчої вимоги, однак дата підписання принаймні підтверджує, що документ був готовий), проте в самому листі допустили помилку в написанні електронної адреси запитувача. Фактично відповідь вдалося отримати лише 3 червня 2026 року — тобто майже через два місяці після надсилання запиту, і тільки після додаткових телефонних звернень аналітиків до міської ради. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Другий раунд перевірок передбачав </span><b>здійснення телефонних дзвінків до міської ради з метою отримання консультації щодо звіту за 2025 рік про управління комунальним майном</b><span style="font-weight: 400;">. Цей випробувальний тест виявив суттєві проблеми в оперативній комунікації. 9 із 11 міських рад відповіли на первинний телефонний виклик, але тільки в шести містах вдалось додзвонитись до підрозділу, який володіє запитуваною інформацією (Запоріжжя, Київ, Кропивницький, Луцьк, Львів та Одеса). При цьому надати фахову та змістовну відповідь по телефону, роз&#8217;яснивши порядок ознайомлення зі звітом чи іншою підсумковою інформацією про комунальне майно, змогли лише три муніципалітети (</span><b>Запоріжжя</b><span style="font-weight: 400;">, </span><b>Київ </b><span style="font-weight: 400;">та </span><b>Львів</b><span style="font-weight: 400;">).</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ця частина перевірки виявила розбіжність між двома типами підзвітності. Письмовий запит на публічну інформацію — формалізований канал із чіткими законодавчими строками — більшість міст виконали успішно. Телефонний дзвінок, натомість, є найближчим до повсякденного досвіду пересічного містянина способом отримати відповідь від влади, без офіційного листування й тижнів очікування — і цей формат виявився для міських рад найскладнішим.</span></p>
<p><b>Запоріжжя та Київ стали єдиними містами, які набрали максимальні 12 балів у блоці таємних перевірок,</b><span style="font-weight: 400;"> проявивши оперативність як у письмовій, так і в усній комунікації. Натомість Харків отримав 0 балів за цим напрямом, не надіславши вчасно відповідь на письмовий запит на інформацію, і проігнорувавши телефонні дзвінки аналітиків.</span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/10/infografika-pidzvitnist-5.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-34131" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/10/infografika-pidzvitnist-5.png" alt="" width="1200" height="801" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/10/infografika-pidzvitnist-5.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/10/infografika-pidzvitnist-5-400x267.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/10/infografika-pidzvitnist-5-768x513.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Запоріжжя та Київ стали єдиними містами, які набрали максимальні 12 балів у блоці таємних перевірок, проявивши оперативність як у письмовій, так і в усній комунікації.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><b>Ключові висновки та рекомендації </b></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">Середній показник виконання критеріїв на рівні 43,3% та глибокі розриви між балами різних міст вказують на</span><b> брак системності в підходах місцевої влади до підзвітності</b><span style="font-weight: 400;">. Великий розмах оцінок також можна пояснити принциповою різницею між групами індикаторів: частина перевіряла наявність формальних документів, частина — комунікацію звітів назовні, а решта — модельовану безпосередню взаємодію влади з містянами.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Результати переконливо свідчать, що </span><b>міські ради не розглядають підзвітність як сферу, у яку варто інвестувати комунікаційний ресурс. </b><span style="font-weight: 400;">Наразі звітування не сприймається як невід’ємна частина управлінського циклу. Це або виконання формальних вимог, або, рідше, PR-інструмент під час розрекламованих виступів міських голів. Через такий обмежений підхід муніципалітети системно втрачають можливість пояснити громаді свою роботу та висвітлити ті її аспекти, що зазвичай є невидимими для містян. І це — в умовах, коли місцевій владі </span><a href="https://hmh.news/36679/v-ukrayini-lyudy-doviryayut-odne-odnomu-bilshe-nizh-vladi/"><span style="font-weight: 400;">висловлюють</span></a><span style="font-weight: 400;"> низьку довіру. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Епізодичні успіхи в «таємних перевірках» вказують на </span><b>потребу впорядкувати взаємодію з громадськістю</b><span style="font-weight: 400;">. Наразі досвід громадянина у спілкуванні з міською радою залежить від випадку — настрою конкретного виконавця чи ситуативної спроможності міськради опрацювати вчасно та належно саме ваш, а не якийсь інший запит. Міста, які успішно впоралися з першою спробою програми </span><a href="https://transparentcities.in.ua/news/yak-miski-rady-vidpovidaiut-meshkantsiam-taiemna-perevirka-sotsmerezh-i-hariachykh-linii"><span style="font-weight: 400;">провести</span></a><span style="font-weight: 400;"> «таємні перевірки» торік, — не ті самі, які добре пройшли випробування в межах цього дослідження. Тож очевидно, що сталі механізми взаємодії з громадою не закріплені на рівні правил і процедур у міськрадах або ж відсутній належний контроль за їх дотриманням.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">З огляду на ці висновки, програма рекомендує всім містам (а не лише тим, що ввійшли до вибірки пілотного дослідження) взяти до уваги результати аналітики та звернути увагу на потрібні системні рішення:</span></p>
<ul>
<li aria-level="1"><b>Інституціоналізація річного звітування. </b><span style="font-weight: 400;">Необхідно визначити календар звітування, відповідальних осіб, чіткі строки, а також стандарти публікації та публічного представлення звітів. </span></li>
</ul>
<ul>
<li aria-level="1"><b>Регламентування підходів до взаємодії з громадянами через наявні канали комунікації</b><span style="font-weight: 400;">. Встановити правила та відповідальних за опрацювання запитів на публічну інформацію, дзвінків на гарячу лінію міста та на службові номери структурних підрозділів, а також за роботу з коментарями та повідомленнями в соціальних мережах тощо. Мета — зробити досвід містян у взаємодії з владою стабільно успішним. </span></li>
</ul>
<ul>
<li aria-level="1"><b>Дотримання управлінського циклу «план → виконання → звіт → зворотний зв&#8217;язок → коригування». </b><span style="font-weight: 400;">Не переривати життєвий цикл процесів і рішень на етапі виконання. Це особливо важливо під час реалізації стратегій, міських цільових програм і політик. Громада повинна бачити чітко зафіксований результат, а особи, які ухвалюють подальші рішення з того чи іншого питання, повинні орієнтуватися на отримані підсумки та зворотний зв’язок у коригуванні своїх подальших дій.</span></li>
</ul>
<ul>
<li aria-level="1"><b>Інвестування в посилення спроможностей комунікаційних напрямів у радах. </b><span style="font-weight: 400;">Важливо навчати фахівців перетворювати звіти на комунікаційні продукти, щоб вони ставали якісними інфоприводами, ініційованими міськрадою. Радимо почати з ознайомлення з порадами комунікаційних </span><a href="https://transparentcities.in.ua/news/12-krokiv-do-zrozumiloho-zvitu-haid-dlia-miskykh-rad"><span style="font-weight: 400;">експертів</span></a><span style="font-weight: 400;"> та </span><a href="https://transparentcities.in.ua/news/yak-miskym-radam-komunikuvaty-vlasnu-zvitnist-rekomendatsii-prohramy"><span style="font-weight: 400;">аналітиків</span></a><span style="font-weight: 400;"> програми для побудови ефективного діалогу з містянами.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Крім зазначеного, наполягаємо на втіленні таких практичних рекомендацій: </span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Наповнювати тематичні розділи на офіційних сайтах міських рад звітною документацією</b><span style="font-weight: 400;">. Необхідно переглянути структуру ресурсів міської ради та забезпечити доступ користувачів до сталих тематичних розділів, у яких слід збирати та постійно оновлювати довідкову інформацію й надавати коректні посилання на документи. Зокрема, це стосується розділів, присвячених місцевому бюджету, запобіганню та протидії корупції, регуляторній політиці, гуманітарній допомозі тощо. Треба також передбачити логічне розміщення звітів міського голови, депутатів, постійних комісій, виконавчих органів, комунальних підприємств, розташовуючи їх поруч з усією іншою профільною інформацією щодо їхньої діяльності. </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Публікувати результати моніторингу реалізації стратегічних документів</b><span style="font-weight: 400;">. Забезпечити обов&#8217;язкове оприлюднення та поширення звітів про результати моніторингу реалізації стратегії розвитку територіальної громади, а також звітів про виконання програми соціально-економічного розвитку й інших документів стратегічного планування.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Регулярно інформувати громадськість про результати роботи над чинними цільовими програмами / планами заходів.</b><span style="font-weight: 400;"> Обов’язково оприлюднювати таку інформацію в логічному місці — окремому розділі, присвяченому міським цільовим програмам, чи на профільних тематичних сторінках. Наприклад, посилання на звіт про стан виконання плану заходів із реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору логічно розміщувати в розділі, присвяченому безбар&#8217;єрності.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Двічі на рік проводити відкриті зустрічі-звітування міського голови з громадою. </b><span style="font-weight: 400;">Під час підготовки до таких заходів міська рада повинна забезпечити обов&#8217;язкові атрибути: оприлюднення анонсу зустрічі щонайменше за 24 години до її початку, а краще — за сім чи більше днів; публікацію письмового звіту міського голови не пізніше ніж за сім днів до проведення зустрічі; проведення онлайн-трансляції та збереження у відкритому доступі відеозапису події. Окрім цього, слід перевірити, чи містить Статут територіальної громади оновлене положення про відкриту зустріч саме двічі на рік, а також точно варто забезпечити можливість громадянам поставити запитання міському голові до та під час зустрічі в різних форматах (онлайн-форма, запитання в коментарях під трансляцією, запитання із залу тощо). </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Проводити публічну презентацію звіту про виконання бюджету за попередній рік. </b><span style="font-weight: 400;">Захід має супроводжуватися обов&#8217;язковим окремим анонсуванням для громади, навіть якщо представлення звіту відбудеться в межах сесії міської ради чи засідання виконавчого комітету. Анонс повинен містити посилання на письмовий звіт про виконання бюджету та посилання на трансляцію заходу / засідання. </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Забезпечити належну публікацію наборів відкритих даних, пов’язаних зі звітуванням</b><span style="font-weight: 400;">. Звернути увагу на те, що набір даних «Звіти, зокрема щодо задоволення запитів на інформацію» має містити відомості про всі звіти міської ради, а не лише про звіти щодо задоволення запитів на інформацію. Також зважати на те, що набір даних «Результати інформаційного аудиту» повинен включати відомості про види інформації, що наявна в розпорядженні міської ради за результатами проведеного один раз на рік аудиту, а не посилання на письмові звіти про результати аудиту. Докладно проаналізувати </span><a href="https://data.gov.ua/pages/835-rec-index"><span style="font-weight: 400;">рекомендації</span></a><span style="font-weight: 400;"> Мінцифри для оприлюднення наборів (частота оновлення, назви ресурсів, формати ресурсів тощо) та дотримуватися їх. </span></li>
</ul>
<p><i><span style="font-weight: 400;">Міські ради повинні усвідомити, що підзвітність — це можливість пояснювати свої рішення й результати, отримувати зворотний зв&#8217;язок і перетворювати його на кращі рішення. Коли ці механізми закріплені у правилах, ролях і щоденних процесах, вони менше залежать від окремих людей і залишаються ефективними під час кадрових змін та криз. Такі інституції здатні виконувати європейські вимоги і системно впроваджувати нові стандарти врядування.</span></i></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><span style="font-weight: 400;">Програма підготувала рекомендації для кожної міської ради з дослідження, що слугуватимуть дорожніми картами для покращення роботи з підзвітністю.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ознайомитися з оцінками за індикаторами для кожного міста можна за </span><a href="https://docs.google.com/spreadsheets/d/1FIg-OctSPuo_Mjxjo-krpGMo3Q62JAihi6JXJItAH3o/edit?usp=sharing"><span style="font-weight: 400;">посиланням</span></a><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Для міст, які не увійшли до пілотного дослідження, команда програми підготувала </span><a href="https://docs.google.com/spreadsheets/d/1VoYt3ovbABPtWG-E3oX9LazCkr997hOsgpe7tYHYT9Q/edit?usp=sharing"><span style="font-weight: 400;">форму самостійної оцінки</span></a><span style="font-weight: 400;"> відповідності сфери європейським стандартам.</span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><em>Дослідження підготовлене за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні та за фінансової підтримки Швеції в межах програми інституційної розбудови Transparency International Ukraine.</em></p>
<p><em>Зміст цієї публікації є відповідальністю авторок і не обов’язково відображає офіційну позицію Посольства Королівства Нідерландів в Україні або Уряду Швеції.</em></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Результати свідчать, що міські ради не розглядають підзвітність як сферу, у яку варто інвестувати комунікаційний ресурс.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/research/yak-mista-prohodyly-yevrotest-na-pidzvitnist-pered-gromadoyu/">Як міста проходили євротест на підзвітність перед громадою?</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Коли аудитори моніторять закупівлі</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/research/koly-audytory-monitoryat-zakupivli/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Валерія Залевська]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 22 Oct 2026 11:26:21 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=research&#038;p=34090</guid>

					<description><![CDATA[<p>Дослідження строків здійснення Держаудитслужбою моніторингів публічних закупівель</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/research/koly-audytory-monitoryat-zakupivli/">Коли аудитори моніторять закупівлі</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<p><span style="font-weight: 400;">Моніторинг є одним із ключових заходів контролю в публічних закупівлях, але його ефективність залежить не лише від факту виявлення порушень, а й від своєчасності реагування. Якщо почати моніторинг запізно, може виявитися, що замовник уже почав сплачувати кошти або підрядник узагалі виконав договір. У такій ситуації вплинути на процес майже неможливо. Тому ключовим є питання превентивності: чи працює система контролю на випередження, коли ще можна запобігти або хоча б мінімізувати негативні наслідки?</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У цьому дослідженні ми виходимо з гіпотези, що з точки зору превентивності моніторинг конкурентної закупівлі є найбільш ефективним, якщо він </span><b>розпочинається після визначення переможця (оприлюднення повідомлення про намір укласти договір) і завершується до оприлюднення договору про закупівлю,</b><span style="font-weight: 400;"> крім випадків звітування про прямі договори. Саме в цей проміжок замовник уже визначив переможця, але договірні зобов&#8217;язання між сторонами ще не виникли — а отже, є найкращі умови для того, щоб вчасно виявити і усунути порушення. Це дозволяє запобігти негативним наслідкам та уникнути ситуацій, коли усунути проблему можливо тільки розірвавши договір. Відповідно — закупівлі більш передбачувані, ризики для бізнесу і замовників нижчі, натомість довіра до системи публічних закупівель вища. Цей проміжок ми надалі називаємо «оптимальним періодом». </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Утім, це не означає, що моніторинги, розпочаті після укладення договору, неважливі — вони дозволяють контролювати правомірність змін у договорі та те, чи відповідає він умовам закупівлі. Тож вони теж необхідні, проте не мають становити більшість. Щодо прямих закупівель (без використання електронної системи) — почати моніторинг до укладення договору тут просто неможливо, тому особливого значення набуває якнайшвидший початок моніторингу після оприлюднення договору.</span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h1><span style="font-weight: 400;">Резюме</span></h1>
<p><span style="font-weight: 400;">За 2024–2025 роки та І квартал 2026 року понад три чверті моніторингів конкурентних закупівель розпочалися вже після оприлюднення договору. Проте </span><b>контроль поступово зміщувався на раніші етапи: </b><span style="font-weight: 400;">у 2025 році частка моніторингів, розпочатих між визначенням переможця й оприлюдненням договору, зросла більш ніж удвічі порівняно з 2024 роком — з 10,8% до 23,8%. Скоротився й час до початку моніторингу після оприлюднення договору: з 35 днів до 11 днів для конкурентних закупівель і з 41 до 20 днів для прямих.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Однак у 2025 році лише приблизно 5% моніторингів конкурентних закупівель повністю відбулися у визначений дослідженням оптимальний період — між визначенням переможця й оприлюдненням договору. Загалом аудитори частіше починали контроль раніше, проте завершити його до укладення договору було вкрай складно: медіанна тривалість моніторингу становила 16–17 календарних днів, тоді як період між визначенням переможця й укладенням договору може становити лише 5 днів.</span></p>
<p><b>Щоб посилити превентивність контролю, важливо створити умови для завершення моніторингу до укладення договору. </b><span style="font-weight: 400;">Один із напрямів — подумати, як </span><b>оптимізувати його проведення</b><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Іншим рішенням може стати</span><b> призупинення закупівель на час моніторингу до укладення договору.</b><span style="font-weight: 400;"> Це дозволило б аудиторам завершити контроль, а замовнику — усунути виявлені порушення до укладення договору. Водночас слід чітко визначити, коли закупівля розблоковується, та передбачити запобіжники навмисному затягуванню.</span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h1><span style="font-weight: 400;">Загальна статистика</span></h1>
<p><span style="font-weight: 400;">Ми дослідили </span><b>моніторинги публічних закупівель, розпочаті у 2024, 2025 роках та І кварталі 2026 року. </b><span style="font-weight: 400;">Аналіз було проведено на основі даних електронної системи закупівель, актуальних станом на квітень 2026 року. За досліджуваний період Державна аудиторська служба та її міжрегіональні територіальні органи (далі — органи державного фінансового контролю, ОДФК) розпочали 24 009</span> <span style="font-weight: 400;">моніторингів. Ми виключили з них 68 повторних, які стосувалися закупівель, щодо яких моніторинг уже проводили раніше, і 2 щодо оборонних закупівель, у яких була закрита значна частина інформації. Тож у фінальну вибірку увійшли </span><b>23 939 моніторингів.</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У досліджуваний період аудитори моніторили відкриті торги, спрощені закупівлі, переговорні процедури та прямі договори, а також декілька запитів пропозицій постачальників. Загалом за 2024–2025 роки та І квартал 2026 року в системі було оголошено</span><b> 7,8 млн закупівель </b><span style="font-weight: 400;">за</span><b> цими методами, </b><span style="font-weight: 400;">крім запиту пропозицій — тобто </span><b>моніторинг покриває приблизно 0,31% від їхньої кількості</b><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Утім, це співвідношення слід інтерпретувати з обережністю. До загальної кількості закупівель входить значна частка допорогових, моніторинг яких здебільшого недоцільний через їхню невисоку вартість. Крім того, моніторинг певного року може стосуватися закупівлі, оголошеної раніше. Тому цей відсоток охоплення — як загальний, так і в розрізі окремих років і методів закупівлі, наведений нижче, — слід розглядати як орієнтовний, приблизний показник, а не точне співвідношення. Також Держаудитслужба загалом не моніторить запити пропозицій постачальників, адже вважає, що не має повноважень це робити. Ситуація має змінитися, коли навесні 2027 року запрацює новий Закон «Про публічні закупівлі». У ньому </span><a href="https://dozorro.org/blog/bez-e-katalogu-ale-z-marketplejsom-yak-mi-budemo-kupuvati-cherez-prozorro-market-za-novim-zakonom"><span style="font-weight: 400;">е-каталог замінять маркетплейси,</span></a><span style="font-weight: 400;"> і аудитори зможуть проводити моніторинг таких закупівель.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Аналогічне застереження стосується й вартісного вираження. </span><b>Загальна очікувана вартість закупівель за методами, зазначеними вище, становила майже 3,17 трлн грн</b><span style="font-weight: 400;">, тоді як</span><b> вартість закупівель, охоплених моніторингом, — майже 420 млрд грн, або 12,85%</b><span style="font-weight: 400;">. Показники наведені без врахування прямих закупівель природного газу ТОВ «Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”» у межах Групи Нафтогаз.</span></p>
<p><iframe style="display: block; width: 100%; border: 0; overflow: hidden; margin: 0; height: clamp(460px, calc((600px - 100vw) * 100), 900px);" title="Розподіл моніторингів за типами методів закупівель" src="https://zalievska-valeriia.github.io/monitorings-preventiveness/dozorro_monitoring_infographic.html?v=3" scrolling="no"><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span></iframe></p>
<p><span style="font-weight: 400;">За кількістю закупівель охоплення моніторингом залишається невисоким у переважної більшості методів: відкриті торги, попри левову частку в загальній кількості моніторингів, за кількістю оголошених закупівель охоплені лише на 3,21%, спрощені закупівлі — на 0,95%. Виділяється переговорна процедура — 5,2%, але за правилами закупівель на час воєнного стану донедавна замовники не повинні були її використовувати, тож таких процедур за час дослідження було лише 173. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У вартісному вимірі охоплення суттєво вище й краще відображає фокус контролю. Показово, що </span><b>аудитори з кожним роком дедалі активніше спрямовують контроль на більші за обсягом фінансування закупівлі:</b><span style="font-weight: 400;"> якщо у 2024 році відкриті торги були охоплені моніторингом на рівні 14,88%, а спрощені закупівлі — лише 2,69%, то вже у І кварталі 2026 року ці показники зросли до 21,87% і 14,93% відповідно. Оскільки за кількістю закупівель охоплення цих процедур залишається приблизно на тому самому рівні, таке зростання у вартісному вимірі свідчить про свідому пріоритезацію: аудитори дедалі більше фокусуються саме на більш дороговартісних закупівлях. Натомість прямі надпорогові закупівлі залишаються категорією зі стабільно невисоким охопленням — приблизно 5% за вартістю. </span></p>
<p><b>Найбільше моніторингів аудитори провели щодо закупівель будівельних робіт (розділ CPV 45)</b><span style="font-weight: 400;"> — 8 259 закупівель (34,5% від усіх моніторингів). Водночас саме ця група мала й найбільшу сумарну очікувану вартість — 237,79 млрд грн, що становить 56,74% загальної очікуваної вартості закупівель, охоплених моніторингом. Для будівельної сфери ми аналізували дані на рівні розділу CPV, тоді як для інших предметів закупівлі — на рівні класів (чотиризначних кодів), що забезпечило вищий рівень деталізації аналізу предметів закупівлі.</span></p>
<p><iframe style="display: block; width: 100%; height: 500px; border: 0; overflow: hidden; margin: 0;" title="Розподіл моніторингів за предметом закупівлі" src="https://zalievska-valeriia.github.io/monitorings-preventiveness/dozorro_cpv_infographic.html?v=3" scrolling="no"></iframe><br />
<script>
if (!window.dzEmbedListener) {
  window.dzEmbedListener = true;
  window.addEventListener('message', function (e) {
    if (e.origin !== 'https://zalievska-valeriia.github.io') return;
    if (!e.data || e.data.type !== 'dz-embed-height') return;
    document.querySelectorAll('iframe').forEach(function (f) {
      if (f.contentWindow === e.source) f.style.height = e.data.height + 'px';
    });
  });
}
</script></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Крім будівельних робіт, за кількістю закупівель суттєва частка моніторингів припадає на пальне та деревину, а за вартістю — на експлуатаційне утримання автомобільних доріг та закупівлі індивідуального обмундирування, переважно для військових. При цьому серед найбільш поширених і найдорожчих видів закупівель, охоплених моніторингом, закупівлі індивідуального обмундирування мають одну з найнижчих часток закупівель із виявленими порушеннями (33,72%), тоді як закупівлі пального — найвищу (80,73%).</span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h1><span style="font-weight: 400;">Аналіз моніторингів конкурентних закупівель</span></h1>
<p><span style="font-weight: 400;">Для оцінки превентивності моніторингу важливо визначити, на якому етапі закупівлі він розпочинається та коли завершується відносно ключових подій закупівлі. З огляду на це, для аналізу ми визначили ключові події закупівлі, відносно яких оцінювали момент початку і завершення моніторингу: визначення переможця (оприлюднення повідомлення про намір укласти договір) та оприлюднення договору.</span></p>
<h2><span style="font-weight: 400;">Коли розпочинаються моніторинги</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">У межах цього дослідження ми виокремили три основні періоди початку моніторингу:</span></p>
<ol>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">до визначення переможця;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">від дня визначення переможця, тобто оприлюднення повідомлення про намір укласти договір (включно з ним) до публікації договору — скорочено «між визначенням переможця і оприлюдненням договору» або просто «після визначення переможця»;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">після оприлюднення договору (включно з цим днем) — скорочено «після оприлюднення договору».</span></li>
</ol>
<p><span style="font-weight: 400;">Найчастіше аудитори розпочинали моніторинг після оприлюднення договору — 15 738 моніторингів (75,15%) від загальної кількості. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Другим за поширеністю періодом був «між визначенням переможця і оприлюдненням договору» — 3 871 моніторинг (18,49%). Саме вони почалися у визначеному в дослідженні оптимальному періоді, коли закупівля вже має визначений результат, але договірні зобов&#8217;язання ще не виникли. 1,48% таких моніторингів почалися через понад 20 днів від дати визначення переможця, тобто у випадках, де укладання договору затягнулося.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Третьою за кількістю групою є моніторинги, розпочаті до визначення переможця, — 1332 (6,36%). Серед них ми також виділили 327 моніторингів (1,56%), які почалися щонайменше через 60 днів після оголошення закупівлі. Виокремлення таких випадків дозволяє відрізнити моніторинги, що дійсно розпочалися невдовзі після оголошення закупівлі, від тих, де закупівля довго перебувала в системі без визначеного переможця.</span></p>
<p><iframe style="display: block; width: 100%; height: 560px; border: 0; overflow: hidden; margin: 0;" title="Розподіл моніторингів за часовими періодами початку" src="https://zalievska-valeriia.github.io/monitorings-preventiveness/dozorro_monitoring_timing_infographic.html?v=5" scrolling="no"></iframe><br />
<script>
if (!window.dzEmbedListener) {
  window.dzEmbedListener = true;
  window.addEventListener('message', function (e) {
    if (e.origin !== 'https://zalievska-valeriia.github.io') return;
    if (!e.data || e.data.type !== 'dz-embed<span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span>-height') return;
    document.querySelectorAll('iframe').forEach(function (f) {
      if (f.contentWindow === e.source) f.style.height = e.data.height + 'px';
    });
  });
}
</script></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Оскільки загальна тенденція значною мірою формується відкритими торгами, окремо варто розглянути спрощені закупівлі, щоб перевірити, чи характерна для них така сама практика початку моніторингів. Серед 962 моніторингів спрощених закупівель (4% від загальної кількості закупівель з моніторингами) майже 78% були розпочаті після оприлюднення договору, 186 (19,3%) — після визначення переможця і лише 29 (3%) — до визначення переможця. Отже, і для спрощених закупівель переважає початок моніторингу вже після укладення договору.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ми також спробували оцінити момент початку моніторингів відносно моменту здійснення першої оплати за договором. За дані про такі оплати дякуємо ГО «Центр досліджень фіскальної політики». Утім, ця інформація відома лише для 48,11% закупівель, де моніторинг розпочався після укладення договору. Тож на  основі наявних даних можна сказати лише те, що щонайменше 30,41% моніторингів із тих, які почалися після оприлюднення договору, аудитори розпочали до першої оплати, і як мінімум 17,7% — після неї.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Аналіз у розрізі років показує </span><b>поступове зміщення початку моніторингів на ранні етапи закупівлі:</b><span style="font-weight: 400;"> частка тих, що розпочалися до визначення переможця, зросла у півтора раза до понад 7%; частка після визначення переможця, але до оприлюднення договору — більш ніж удвічі до понад 20%.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Тенденція до більш раннього початку моніторингу спостерігається у моніторингах як відкритих торгів, так і спрощених закупівель. Для торгів вона більш виражена: частка  розпочатих до оприлюднення договору зросла з 15,4% у 2024 році до 31,8% у 2025-му та 34,4% у І кварталі 2026 року — більш ніж подвоєння за два роки. Для спрощених закупівель зсув трохи менший: 16,7% у 2024 році, 26,4% у 2025-му та 20,4% у І кварталі 2026 року. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас досить стабільною залишається частка моніторингів, що припадає на закупівлі, які затягнулися. Тобто на момент початку моніторингу переможця ще не визначили, хоча від оголошення закупівлі минуло 60 і більше днів, або договір ще не оприлюднили, хоча від визначення переможця минуло 21 день і більше. У відкритих торгах сукупна частка таких моніторингів навіть трохи зростає — з 3,1% у 2024 році до 3,9% у 2025-му та 4,3% у І кварталі 2026-го. Тож початок моніторингу на ранніх етапах закупівлі не варто ототожнювати зі швидким реагуванням, інколи самі етапи можуть тривати незвично довго. Можна припустити, що аудитори обирають такі закупівлі саме через затягування — наприклад, очікують там порушення строків. А втім, було б добре оцінити результативність цих моніторингів: чи виявляють під час них суттєві порушення і чи вдається їх потім усунути.</span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h3><span style="font-weight: 400;">Превентивність за регіонами</span></h3>
<p><b>Найвищу частку моніторингів, розпочатих на етапах до оприлюднення договору, демонструє Управління Західного офісу в Івано-Франківській області </b><span style="font-weight: 400;">— 55,87%, тобто більшість моніторингів цей орган розпочинає ще до оприлюднення договору, що є унікальним показником серед усіх досліджуваних. Помітно вище середнього працюють також центральний офіс Держаудитслужби (36,34%) та управління в Закарпатській (34,2%), Запорізькій (30,5%) і Вінницькій (29,1%) областях. Антирейтинг очолюють управління у Херсонській (9,67%), Тернопільській (12,04%), Волинській (12,11%) та Луганській (12,58%) областях, де понад 87% моніторингів розпочинаються вже після оприлюднення договору. </span></p>
<p><iframe style="display: block; width: 100%; height: 1600px; border: 0; overflow: hidden; margin: 0;" title="Превентивність моніторингів за регіонами" src="https://zalievska-valeriia.github.io/monitorings-preventiveness/dozorro_regional_preventiveness.html?v=2" scrolling="no"></iframe></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Розподіл ініціювання моніторингів між центральним і міжрегіональними територіальними органами загалом є рівномірним. Найбільше моніторингів припадає на Державну аудиторську службу України, але показники між регіональними органами не дуже відрізняються. Обласні управління також мають схожі між собою обсяги проведених моніторингів.</span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h3><span style="font-weight: 400;">Превентивність залежно від підстави моніторингу</span></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">Більшість моніторингів — 16 441 (78,5%) ОДФК розпочинали з власної ініціативи, ще 3 509 (16,76%) — після спрацювання ризик-індикаторів. Усі інші підстави старту моніторингу (звернення від органів державної влади, громадських об&#8217;єднань, повідомлення в ЗМІ) у сумі становлять менше 5%.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Більш превентивними були моніторинги, які аудитори розпочинали з власної ініціативи — частка розпочатих в оптимальному періоді помітно зросла з 11,49% у 2024 році до 31,34% у 2025-му. Натомість моніторинги, які проводили на підставі спрацювання ризик-індикаторів, між визначенням переможця і оприлюдненням договору починалися лише у 2,5-7% випадків. Утім, ця відмінність може частково пояснюватися тим, що частина ризик-індикаторів могла спрацювати лише на пізніших етапах закупівлі — після оприлюднення договору або внесення змін до нього.</span></p>
<h3><span style="font-weight: 400;">Наскільки пізно розпочинаються моніторинги після оприлюднення договору </span></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">Медіанний строк від оприлюднення договору до початку моніторингу становив 18 днів у середньому по вибірці, але динаміка за роками різко відрізняється: у 2024 році медіанний строк становив 35 днів, у 2025-му скоротився більш ніж утричі, до 11 днів, а в І кварталі 2026 року — вже до 7 днів. Здебільшого цей строк варіюється в межах від 0 до 240 днів, хоча були й крайні випадки: найпізніший моніторинг було розпочато через 2141 день (майже 6 років) після оприлюднення договору. Але варто зазначити, що частина випадків із тривалим строком до початку моніторингу може бути зумовлена оприлюдненням змін до договору, зокрема додаткових угод про продовження строку його дії, після яких зокрема могли спрацювати автоматичні ризик-індикатори.</span></p>
<p><iframe style="display: block; width: 100%; height: 780px; border: 0; overflow: hidden; margin: 0;" title="Розподіл термінів початку моніторингу після оприлюднення договору" src="https://zalievska-valeriia.github.io/monitorings-preventiveness/dozorro_terminy_monitoryngu.html?v=5" scrolling="no"></iframe></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Але навіть у тих випадках, коли моніторинг розпочинається не до, а після оприлюднення договору, що менше часу минуло з того моменту, то більше можливостей залишається для реального впливу на ситуацію. І серед таких моніторингів </span><b>розподіл строків їхнього початку з кожним роком зміщується на більш ранній період:</b><span style="font-weight: 400;"> частка моніторингів, розпочатих протягом першого тижня після оприлюднення договору, зросла з 13,81% у 2024 році до 41,79% у 2025-му та 50,69% у І кварталі 2026-го. Також підросла частка моніторингів, розпочатих протягом другого тижня, а от пізніше моніторинги тепер розпочинають понад вдвічі рідше. </span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Коли завершуються моніторинги</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Потенційно тривалість моніторингу може залежати від предмета закупівлі (аналіз документів у закупівлях робіт зазвичай триває довше), її складності, кількості лотів та необхідності отримувати від замовників додаткові пояснення й документи. Але як показав аналіз, вона не змінюється від етапу, на якому моніторинг розпочався: для всіх категорій </span><b>медіанна тривалість становить 16–17 днів. </b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Враховуючи, що період між визначенням переможця і укладенням договору може становити лише 5 днів, навіть почавши моніторинг досить рано, завершити його до укладення договору майже неможливо.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Тож не дивно, що 88,49% із завершених моніторингів закінчилися вже після оприлюднення договору. При цьому, щонайменше 22,29% моніторингів вдалося завершити до першої оплати, і щонайменше 20,34% — уже після неї. Нагадаємо, що дані про дату першої проплати за договором ми маємо лише щодо трохи менше ніж половини закупівель з договорами із нашої вибірки, тож щодо решти моніторингів такий розподіл зробити неможливо.</span></p>
<p><iframe style="display: block; width: 100%; height: 500px; border: 0; overflow: hidden; margin: 0;" title="Коли завершуються моніторинги" src="https://zalievska-valeriia.github.io/monitorings-preventiveness/monitoring_completion_timing.html?v=2" scrolling="no"></iframe></p>
<p><span style="font-weight: 400;">На ранніх етапах моніторинги завершуються значно рідше: до визначення переможця — 3,55%, після визначення переможця та в день його визначення — 5,72%. Ще майже 2% завершилися вже після відміни закупівлі. Ще 0,18% моніторингів не довели до кінця з різних причин. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Динаміка за роками позитивна, хоча й повільна. Частка моніторингів, завершених після оприлюднення договору, зменшується — з 91,1% у 2024 році до 86,82% у 2025-му та 85,2% у І кварталі 2026. Натомість частка моніторингів, завершених після визначення переможця, але до оприлюднення договору, зросла з 4,17% у 2024 році до 8,09% у І кварталі 2026. Саме цей етап є одним із найбільш важливих для здійснення моніторингу, адже ключові рішення щодо визначення переможця вже прийнято, але договір ще не укладено і залишається можливість запобігти його укладенню з порушеннями.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Підсумовуючи, більшість моніторингів і починаються, і завершуються вже після оприлюднення договору, коли усунути порушення досить важко. Аудитори намагаються збільшити частку превентивних моніторингів, але тривалість цього заходу контролю більша, ніж період між визначенням переможця до укладення договору. Тож завершити моніторинг в оптимальний період вкрай важко. </span></p>
<p><iframe style="display: block; width: 100%; height: 650px; border: 0; overflow: hidden; margin: 0;" title="Часові рамки проведення моніторингів" src="https://zalievska-valeriia.github.io/monitorings-preventiveness/dozorro_monitoring_timing.html?v=4" scrolling="no"></iframe></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Тож насамперед суттєво зросла частка тих моніторингів, які почалися після визначення переможця, а завершилися вже після оприлюднення угоди: з 6,35% у 2024 році до 17,69% у 2025-му. Частка моніторингів, повністю проведених в оптимальному періоді, теж збільшилася: у 2024 році було проведено 336 (3,74%) таких моніторингів, у 2025 році — 526 (5,37%) і відповідно 156 (7,17%) у І кварталі 2026 року. Утім, навіть з урахуванням цього зростання частки моніторингів в оптимальному періоді залишається надто малою, щоб говорити про системний перехід до превентивного контролю. Також у цю категорію потрапляють закупівлі, де підписання договору так і не настало. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Попри невелику загальну кількість моніторингів, проведених в оптимальному періоді, практика окремих ОДФК істотно відрізняється. Тут безумовним лідером за часткою таких моніторингів є Управління Західного офісу в Івано-Франківській області — 11,24% (110 моніторингів), що більш ніж удвічі перевищує середній показник по вибірці (4,86%). Помітно вирізняються також управління в Запорізькій (8,95%) та Закарпатській (8,5%) областях, у Вінницькій області (7,23%) і Держаудитслужба (6,27%). На протилежному кінці — управління у Волинській (0,78%), Луганській (1,32%), Східний офіс (1,97%) та управління у Херсонській (2,12%) областях, для яких повноцінний моніторинг в оптимальному періоді є поодиноким явищем.</span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Частота виявлення порушень у моніторингах конкурентних закупівель</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Аудитори виявляють порушення у 62,31% моніторингів, і цей показник здебільшого стабільний за роками. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Серед моніторингів, розпочатих до визначення переможця, порушення були виявлені у 69,3% випадків, однак ця категорія охоплює порівняно невелику кількість моніторингів. Для моніторингів, розпочатих після визначення переможця та після оприлюднення договору, цей показник є нижчим, але майже однаковим — 61,7% та 61,9% відповідно.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Недоліком пізніх моніторингів є те, що частину порушень можна усунути лише розірвавши договір. А це — втрати для бізнесу, що вже почав виконувати контракт, і затримка для замовника, який тепер може не встигнути вчасно задовольнити потребу. У нас немає змоги комплексно перевірити, у скількох випадках замовники розірвали договори саме на виконання зобов’язань аудиторів. Однак навіть узагальнений аналіз дозволяє стверджувати, що вони стикаються з такою проблемою. Так, на момент дослідження в конкурентних закупівлях, де аудитори виявили порушення, із 11,7 тис. договорів було розірвано 29,15%. А там, де моніторинг порушення не виявив, такий статус мали лише 4,82% угод. Для порівняння, у конкурентних завершених закупівлях, які оголосили у 2024-2025 роки або І квартал 2026-го і де взагалі не було моніторингу, розірваними наразі є 3,12% угод. Таке порівняння дає змогу оцінити масштаб відмінностей між закупівлями з моніторингом і без, однак результати слід інтерпретувати з урахуванням особливостей формування цих вибірок: у моніторингах ми орієнтуємося на дату публікації рішення про проведення моніторингу, тоді як у закупівлях — на дату оголошення самої закупівлі, тож ці два набори даних трохи зміщені в часі. Порівняння цих двох масивів дає хоч і орієнтовну, але красномовну картину.</span></p>
<p><b>Вибірка моніторингів, здійснюваних протягом оптимального періоду</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">З 1018 моніторингів, проведених в оптимальному періоді, порушення виявлено у 670 закупівлях (майже 66%). Водночас для більшості (майже 70%) лотів проведення моніторингу в оптимальному періоді з подальшим виявленням порушення супроводжувалося тим, що замовник скасовував закупівлю за цим лотом, і договір взагалі не укладали — тоді як у групі без порушень скасування було радше винятком (9,48%). Ще показовіше, що з 465 скасованих закупівель, 405 (87%) скасували до оприлюднення висновку моніторингу. У цих випадках замовник скасував закупівлю, не чекаючи, якого висновку дійдуть державні аудитори. Це може свідчити про те, що сам факт початку моніторингу впливає на подальші рішення замовника щодо закупівлі. </span></p>
<p><iframe style="display: block; width: 100%; height: 700px; border: 0; overflow: hidden; margin: 0;" title="Моніторинги в оптимальному періоді" src="https://zalievska-valeriia.github.io/monitorings-preventiveness/dozorro_statusy_lotiv_dogovoriv.html?v=2" scrolling="no"></iframe></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Щоб з’ясувати, які саме порушення виявили аудитори, та які зобов’язання щодо їх усунення вони визначили, ми виокремили і згрупували цю інформацію з файлів висновків моніторингів за допомогою Claude та ChatGPT. Під час моніторингів аудитори найчастіше, приблизно у 70% випадків, виявляли порушення під час розгляду тендерних пропозицій і визначення переможця. Замовники не відхиляли учасників, чиї пропозиції не відповідали технічним або кваліфікаційним вимогам, не підтверджували досвід виконання аналогічних договорів чи містили неповні й суперечливі документи. Траплялися й протилежні ситуації: пропозиції учасників відхиляли без достатніх підстав, не надавали можливості виправити невідповідності або визнавали переможцем учасника з гіршою чи неналежно оформленою пропозицією. </span><b>Це порушення, які суттєво впливають на результат закупівлі — і їх важливо виявляти ще до укладення договору.</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Інша значна частина порушень стосувалася підготовки та оприлюднення документів — вона зустрічалася у приблизно 40% моніторингів. Тендерна документація не відповідала вимогам Закону й Особливостей, містила зайві або незаконні вимоги, неправильно визначені кваліфікаційні критерії, помилки у технічних вимогах і проєктах договорів. У двох випадках замовники у тендерній документації встановили «фактично невиконувані строки договору». Також аудитори фіксували несвоєчасне або неповне оприлюднення інформації, відсутність обґрунтування технічних і якісних характеристик та очікуваної вартості, порушення порядку внесення змін до тендерної документації й ненадання повних пояснень і документів на їх запити.</span></p>
<p><iframe style="display: block; width: 100%; height: 720px; border: 0; overflow: hidden; margin: 0;" title="Зобов'язання щодо усунення порушень у моніторингах закупівель в оптимальному періоді" src="https://zalievska-valeriia.github.io/monitorings-preventiveness/violations_remedy.html?v=2" scrolling="no"></iframe></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Окремі висновки містили кілька зобов’язань одночасно або альтернативні варіанти усунення (наприклад, «оприлюднити документи, а у разі неможливості — відхилити тендерну пропозицію», а також «не допускати подібних порушень надалі»). У такому разі кожне зобов’язання було враховано в кожній відповідній категорії, тому загальна кількість записів у таблиці може відрізнятися від фактичної кількості висновків ОДФК.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Найбільшою групою є випадки, у яких окреме </span><b>зобов’язання у висновку не визначалося, оскільки замовник відмінив закупівлю</b><span style="font-weight: 400;"> ще під час проведення моніторингу (215 випадків, або 32,09%). </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Серед прямих вимог аудиторів найпоширенішою є </span><b>відміна закупівлі</b><span style="font-weight: 400;"> — 197 випадки (29,4%), що іноді вказувалась як альтернатива іншим зобов’язанням.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Щодо фактичного виконання таких зобов&#8217;язань, то відповідно до інформації, оприлюдненої в електронній системі закупівель, у 151 із 197 випадків (76,65%) замовники повідомили про повне усунення порушень.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас щонайменше:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">у 2 випадках, хоч замовник і відмінив закупівлю, було подане оскарження висновку до суду;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">у 25 випадках замовник </span><b>заперечує </b><span style="font-weight: 400;">проти висновку та оскаржує його у суді;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">у 1 випадку замовник уже уклав договір про закупівлю, через що на електронному майданчику відсутня технічна можливість для скасування процедури закупівлі; оскільки усунення порушення є неможливим, з уповноваженою особою проведено роз&#8217;яснювальну роботу;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">у 5 випадках замість відміни замовники вдалися до інших дій, зокрема один із них, з метою недопущення зриву реалізації проєкту, уклав додаткову угоду до договору, якою передбачено, що підрядник зобов&#8217;язується за власний рахунок покрити ризики, пов&#8217;язані з виконанням будівельних робіт та інфляційними процесами, — з огляду на те, що учасник не відокремив відповідні кошти у договірній ціні;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">у 2 випадках було відкрито провадження про притягнення до адміністративної відповідальності;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">у 24 випадках результат є невідомим, оскільки в системі відсутня інформація ні про усунення порушення, ні про відкриті провадження.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Наступні після відміни за популярністю — дві найм’якші форми реагування: проведення економічних навчань, роз&#8217;яснювальна робота</span> <span style="font-weight: 400;">(13,43% ) і недопущення порушень у подальшому (12,54%),</span><b>  </b><span style="font-weight: 400;">і з них майже половина була єдиним самостійним зобов’язанням у висновку, а не як доповнення. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Скасувати рішення про визначення переможця замовників зобов&#8217;язали у 37 випадках (5,52%) і тут було оскаржено 6 висновків: у 2 випадках результати невідомі, а в інших порушення було усунуто. Відхилити тендерну пропозицію учасника аудитори зобов’язали у 25 (3,73%) моніторингах, і тут у 2 випадках було оскарження висновку, 1 результат невідомий, а в інших — порушення усунено повністю. Зустрічалися і зобов’язання розірвати договір — у 21 випадку (3,13%), у результаті був поданий 1 позов до суду, відкрите 1 адміністративне провадження, 3 результати невідомі, а в інших випадках порушення було усунуто замовниками. Щодо останнього зобов&#8217;язання: тут моніторинг за датами формально завершився ще до оприлюднення договору, але насправді замовники вже його уклали, просто вчасно не оприлюднили інформацію про це — тому вимогою і стало саме розірвання. Для іншої частини таких випадків розірвання фігурувало як альтернативний варіант: аудитори одразу зазначали, що якщо договір вже укладено — його слід розірвати.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Загалом, якщо не враховувати випадки відміни закупівлі замовником ще до завершення моніторингу, конкретні дії, що реально змінюють хід процедури (відміна торгів, скасування рішення, відхилення пропозиції) у висновках моніторингів в оптимальному періоді становлять приблизно 57% від усіх зобов&#8217;язань.</span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h3><b>Аналіз моніторингів закупівель без використання електронної системи </b></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">Закупівлі без використання електронної системи принципово відрізняються від інших типів методу закупівлі, зокрема з точки зору можливостей для моніторингу. Він тут може розпочатися лише після того, як договір уже підписано, а звіт про нього оприлюднено в електронній системі. Відповідно ми аналізували їх окремо і не включали до загальних розрахунків часових рамок. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">На закупівлі без використання електронної системи припадає 2 998 моніторингів, що становить 12,52% від загальної вибірки. Із них щонайменше 1 486 (49,56%) стосувалися надпорогових закупівель. Ще 11 моніторингів на момент проведення дослідження (квітень 2026) були незавершені.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Медіанний строк, який проходить від оприлюднення звіту про договір про закупівлю до початку моніторингу, скоротився більш ніж удвічі — з 41 дня у 2024 році до 20 днів у 2025-му та 19 днів у І кварталі 2026 року. Цю динаміку підтверджує і розподіл термінів початку моніторингу — тепер аудитори понад вдвічі частіше розпочинають моніторинг протягом двох тижнів після оприлюднення звіту про договір.</span></p>
<p><iframe style="display: block; width: 100%; height: 600px; border: 0; overflow: hidden; margin: 0;" title="Розподіл термінів початку моніторингу прямих договорів після оприлюднення договору" src="https://zalievska-valeriia.github.io/monitorings-preventiveness/direct_contracts_timing.html?v=2" scrolling="no"></iframe></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Утім, навіть за такого прискорення майже половина моніторингів прямих договорів усе ще розпочинається через три тижні й більше після оприлюднення звіту про договір. Такий пізній початок моніторингів суттєво обмежує їхню практичну цінність. Якщо договір на момент перевірки вже виконано, усунути виявлені порушення буде практично неможливо. Контроль у такому разі просто фіксує проблему, але вже не здатен її вирішити.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Тривалість самих моніторингів тримається на одному рівні: 15 днів у 2024–2025 роках і 16 днів у І кварталі 2026 року. Якщо додати до цього ще й строк очікування від оприлюднення договору до старту моніторингу (19–20 днів), виходить, що весь процес контролю в більшості випадків завершується не раніше ніж через 34–36 днів після оприлюднення договору.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Із 2 987 завершених моніторингів порушення виявлено у 1792 випадках (60%). Якщо у 2024 році порушення було виявлено у майже половині моніторингів (49,1%), то у 2025–2026 роках частка моніторингів із виявленими порушеннями перевищувала 70% і становила 71,9% та 72,7% відповідно.</span></p>
<p><iframe style="display: block; width: 100%; height: 650px; border: 0; overflow: hidden; margin: 0;" title="Статуси договорів у прямих закупівлях з моніторингом" src="https://zalievska-valeriia.github.io/monitorings-preventiveness/monitoring_contract_status.html?v=2" scrolling="no"></iframe></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Станом на час вивантаження даних (квітень 2026 року) у закупівлях, щодо яких моніторинг виявив порушення, майже половина договорів (815, 45,5%) залишалася активною. Ще 600 договорів (33,5%) були виконані, а 377 (21%) – розірвані.</span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h1><span style="font-weight: 400;">Підсумки</span></h1>
<p><span style="font-weight: 400;">За 2024-2025 роки і І квартал 2026-го переважна більшість моніторингів конкурентних закупівель — </span><b>понад три чверті — розпочалися вже після оприлюднення договору, </b><span style="font-weight: 400;">тобто контроль здебільшого фіксує порушення тоді, коли можливості для реального втручання суттєво обмежені або взагалі відсутні. Проте протягом цього часу Держаудитслужба значно частіше почала приходити на моніторинг рано: </span><b>частка моніторингів, розпочатих після визначення переможця і до оприлюднення договору, зросла з 10,81% (2024) до 23,8% (2025). </b><span style="font-weight: 400;">Утім, поки навіть початок на цьому етапі не завжди дає змогу завершити моніторинг до оприлюднення договору. Строк здійснення моніторингу відповідно до законодавства може становити до 15 робочих днів, і дані дослідження загалом підтверджують подібну тривалість: медіанний строк моніторингу становив 16–17 календарних днів, але в окремих випадках був ще довшим, що, зокрема, пов’язано зі складністю самого предмета закупівлі, необхідністю опрацювати великий масив інформації та отримати від замовників додаткові пояснення і документи. Натомість обов’язковий строк між визначенням переможця і укладенням договору останніми роками становив 5 днів.</span></p>
<p><b>У визначений у цьому дослідженні оптимальний період аудитори повністю провели лише 1 018 моніторингів (4,87%).</b><span style="font-weight: 400;"> Їхня частка зросла з 3,74% у 2024 році до 5,37% у наступному. Порушення в них виявляли приблизно так само часто, як у моніторингах, які проводили на інших етапах закупівлі (60,08% проти 62% у 2025 році). Під час цих моніторингів аудитори приблизно у 70% випадків виявляли порушення під час розгляду тендерних пропозицій і визначення переможця — вони суттєво впливають на результат закупівлі. Це свідчить про те, що більш ранній початок моніторингу не обов&#8217;язково означає меншу ймовірність виявлення порушень. Водночас саме ранній моніторинг потенційно дає більше можливостей для запобігання укладенню договорів із ними.</span></p>
<p><b>Аудитори також стали раніше розпочинати моніторинги після укладення договору</b><span style="font-weight: 400;"> — якщо в 2024 році вони приходили контролювати закупівлю в середньому через 35 днів, то у 2025-му вже через 11. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Закупівлі без використання електронної системи становлять порівняно невелику частку досліджуваної вибірки — 2 998 моніторингів (12,52%). Для цього типу закупівель превентивний контроль є об&#8217;єктивно неможливим — моніторинг може розпочатися лише після оприлюднення договору. </span><b>Однак моніторинги прямих закупівель Держаудитслужба теж тепер розпочинає раніше, </b><span style="font-weight: 400;">хоча й не настільки, як у випадку конкурентних закупівель. Медіанний строк, який проходить від оприлюднення звіту про договір про закупівлю до початку моніторингу, скоротився з 41 дня у 2024 році до 20 днів у 2025-му.</span></p>
<h3><span style="font-weight: 400;">Рекомендації</span></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">З огляду на це, важливо знайти рішення, які дозволять проводити моніторинг в оптимальному періоді. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Новий Закон «Про публічні закупівлі», який запрацює навесні 2027 року, уже передбачає </span><b>збільшення мінімального строку між визначенням переможця й укладенням договору</b><span style="font-weight: 400;"> до 10 днів для більшості видів закупівлі. Це дасть аудиторам більше часу для завершення моніторингу до укладення договору. Проте самого подовження цього періоду може бути недостатньо. Збільшувати його ще більше означатиме затримувати всі закупівлі, хоча моніторинг відбувається лише в кількох відсотках із них.</span></p>
<p><b>Також аудитори можуть розглянути, як оптимізувати процес проведення моніторингу</b><span style="font-weight: 400;">, щоб контроль вдавалося провести швидше. Такі зміни навряд повністю вирішать проблему з тим, щоб встигати завершувати моніторинги до укладення договору, але все ж позитивно вплинуть на ситуацію. Можна також розглянути скорочений строк моніторингу для закупівель через маркетплейси (майбутній аналог Prozorro Market), адже цей етап передбачатиме меншу кількість документів для контролю. При цьому логічно передбачити для аудиторів можливість продовжити моніторинг до загального строку, якщо під час перевірки виникне потреба в аналізі додаткових матеріалів. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Зрештою, рішенням може стати </span><b>призупинення закупівель на час моніторингу до укладення договору</b><span style="font-weight: 400;"> — за аналогією з тим, як це відбувається під час оскарження рішення замовника. Це дозволить завершити моніторинг і у випадку наявності порушення надати зобов’язання його усунути ще до того, як буде підписаний договір і бізнес почне його виконувати. Однак для впровадження таких змін потрібно чітко визначити, як розблоковується закупівля, а також передбачити запобіжники її навмисному затягуванню — наприклад, дозволити призупиняти закупівлю для моніторингу лише одноразово.</span></p>
<h2><span style="font-weight: 400;">Над дослідженням працювали</span></h2>
<p><b>Керівник напряму: </b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Іван Лахтіонов, заступник виконавчого директора Transparency International Ukraine з інноваційних проєктів</span></p>
<p><b>Авторки дослідження:</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Вікторія Гермашева, асистентка проєктів TI Ukraine</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Катерина Русіна, проєктна менеджерка DOZORRO </span></p>
<p><em>Матеріал підготовлено в межах проєкту «Зміцнення європейського виміру української державної служби у сферах законотворчості, правосуддя та публічних фінансів», що імплементується ЛЗІ за підтримки Шведського агентства з питань міжнародного співробітництва та розвитку (Sida).</em></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/research/koly-audytory-monitoryat-zakupivli/">Коли аудитори моніторять закупівлі</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Розділи «Боротьба з корупцією» та «Юстиція, свобода і безпека» в Тіньовому звіті за 2026 рік для Єврокомісії</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/research/rozdily-borotba-z-koruptsiyeyu-ta-yustytsiya-svoboda-i-bezpeka-v-tinovomu-zviti-za-2026-rik-dlya-yevrokomisiyi/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Віка Карпінська]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 19 Oct 2026 08:00:13 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=research&#038;p=34049</guid>

					<description><![CDATA[<p>Основні висновки щодо боротьби з корупцією та організованою злочинністю з розділів Тіньового звіту для Єврокомісії, які готувала Transparency International Ukraine.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/research/rozdily-borotba-z-koruptsiyeyu-ta-yustytsiya-svoboda-i-bezpeka-v-tinovomu-zviti-za-2026-rik-dlya-yevrokomisiyi/">Розділи «Боротьба з корупцією» та «Юстиція, свобода і безпека» в Тіньовому звіті за 2026 рік для Єврокомісії</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><i><span style="font-weight: 400;">Основні висновки щодо боротьби з корупцією та організованою злочинністю з розділів Тіньового звіту для Єврокомісії, які готувала Transparency International Ukraine.</span></i></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Крім TI Ukraine, над звітом працювали експерти Лабораторії законодавчих ініціатив, Центру прав людини ZMINA, «Адвоката майбутнього», «Європи без бар’єрів», Асоціації правників України, Громадянської мережі «Опора», Центру демократії та верховенства права, а сама підготовка відбувалася за інформаційної підтримки «Європейської правди». </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">TI Ukraine із партнерами вже втретє готує Тіньовий звіт. Цьогоріч незалежний моніторинг суттєво масштабувався. Окрім розділів 23 «Правосуддя та фундаментальні права» і 24 «Юстиція, свобода та безпека», експерти вперше комплексно проаналізували ще одну складову кластера «Основи процесу вступу» — «Функціонування демократичних інституцій». Усе це в комплексі дозволяє побачити ширшу картину: не лише стан окремих реформ, а й роботу інституцій, від яких залежить їхнє втілення.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Звіт складається з двох частин і охоплює сфери верховенства права (суди, прокуратура, адвокатура, юридична освіта), боротьби з корупцією та організованою злочинністю, захисту основоположних прав і свобод людини, візової політики, міграції, питання євроінтеграції, роботи Верховної Ради України, Уряду, багаторівневого врядування, виборів, громадянського суспільства тощо.</span></p>
<p>Надалі наведемо ключові висновки з розділів, які готувала <span style="font-weight: 400;">TI Ukraine щодо боротьби з корупцією та організованою злочинністю.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Протягом звітного періоду прогрес у боротьбі з корупцією мав переважно точковий характер і залежав від внутрішніх зусиль окремих органів.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><b>Ключові досягнення</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Протягом звітного періоду прогрес у боротьбі з корупцією мав переважно точковий характер і залежав від внутрішніх зусиль окремих органів.</span></p>
<p><b>Головні позитивні зрушення:</b></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Зростання результативності ВАКС, НАБУ та САП.</b><span style="font-weight: 400;"> Збільшилася кількість переданих до суду обвинувальних актів та вироків. Склад ВАКС та АП ВАКС поповнився 17 новими суддями, при цьому ВАКС пришвидшив середні темпи розгляду справ у 2025 році.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Збільшення випадків спецконфіскації.</b><span style="font-weight: 400;"> Обсяг конфіскованих за рішенням суду коштів зріс із 158,8 млн грн у 2024 році до понад 673 млн грн у 2025-му.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Підготовка нової Антикорупційної стратегії.</b><span style="font-weight: 400;"> Профільний парламентський комітет підтримав уніфікований проєкт Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки (№15230-д).</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Інвентаризація в АРМА.</b><span style="font-weight: 400;"> В Агентстві завершено суцільний облік майна (виявлено понад 102 тис. одиниць активів).</span></li>
</ul>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Протягом звітного періоду прогрес у боротьбі з корупцією мав переважно точковий характер і залежав від внутрішніх зусиль окремих органів.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><b>Інституційна спроможність антикорупційних органів</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Розвиток та незалежність антикорупційних органів продовжують наштовхуватися на ризики політичного впливу, тиску та обмеження у виконанні повноважень.</span></p>
<h4><span style="font-weight: 400;">Міжнародні експерти та конкурси</span></h4>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="2"><span style="font-weight: 400;">Оприлюднені матеріали розслідувань НАБУ і САП вказали на спроби топпосадовців Офісу Президента та Кабінету Міністрів впливати на формування конкурсних комісій (НАЗК, БЕБ). Ці факти підтверджують, що участь незалежних міжнародних експертів із вирішальним голосом є критичним запобіжником від політизації відборів.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="2"><span style="font-weight: 400;">Втрата міжнародними експертами права участі у формуванні Конкурсної комісії з добору членів ВККС у червні 2025 року стала небезпечним прецедентом і досі не вирішена на рівні закону.</span></li>
</ul>
<h4><span style="font-weight: 400;">Аудити органів</span></h4>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="2"><b>НАБУ.</b><span style="font-weight: 400;"> Реалізує рекомендації першого аудиту («помірно ефективний»), але є ризик усунення міжнародників при переході на дворічний цикл оцінювання.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="2"><b>САП.</b><span style="font-weight: 400;"> Аудит так і не розпочато, попри настання правових підстав у березні 2026 року.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="2"><b>НАЗК.</b><span style="font-weight: 400;"> Зовнішня оцінка блокується понад чотири роки через зволікання Мін&#8217;юсту з погодженням критеріїв та методики її проведення. Саме Агентство демонструє формальне виконання рекомендацій минулих аудитів або повну відмову їх виконувати.</span></li>
</ul>
<h4><span style="font-weight: 400;">Тиск і функціональна незалежність НАБУ та САП </span></h4>
<p><span style="font-weight: 400;">Тиск на НАБУ не слабшав увесь рік:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">СБУ та ОГП затримували детективів і проводили в них обшуки.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">У лютому і червні 2026 року в керівників підрозділів НАБУ знаходили засоби прихованого стеження.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Громадські організації публічно назвали тимчасову слідчу комісію Ради інструментом тиску.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Кілька структурних проблем досі не розв&#8217;язані:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Прослуховування</b><span style="font-weight: 400;">. НАБУ, як і раніше, залежить від СБУ в знятті інформації з комунікацій.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Експертиза</b><span style="font-weight: 400;">. Незалежної експертної установи для чутливих справ немає — державні інституції припускаються витоків даних, а приватні експерти зазнають тиску.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Підслідність</b><span style="font-weight: 400;">. Питання розширення підслідності НАБУ на керівництво Офісу Президента, ДБР та БЕБ досі законодавчо не вирішене.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Справи щодо нардепів. </b><span style="font-weight: 400;">Повноваження керівника САП щодо проваджень стосовно народних депутатів не врегульовано — усі необхідні процесуальні дії мають погоджуватися Генеральним прокурором.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Одноособовий розгляд справ.</b><span style="font-weight: 400;"> Законодавчо досі не запроваджено одноособовий розгляд цивільних і адміністративних справ у ВАКС, що суттєво перевантажує колегії суддів і затягує судовий процес. </span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Попри те, що фінансування НАБУ, САП і ВАКС зросло, воно дотепер не покриває реальних потреб цих інституцій. Зарплати суддів ВАКС, до прикладу, «заморожені» з 2020 року.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Розвиток та незалежність антикорупційних органів продовжують наштовхуватися на ризики політичного впливу, тиску та обмеження у виконанні повноважень.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><b>Кримінальна юстиція</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Правоохоронна та судова системи зіштовхуються з процесуальними проблемами та прогалинами у законодавстві.</span></p>
<p><b>Навантаження та строки у ВАКС.</b><span style="font-weight: 400;"> У 2025 році середня тривалість розгляду справи скоротилася до 405 днів, але в першому півріччі 2026-го знову зросла до 689 днів. Кількість нерозглянутих справ збільшується. </span></p>
<p><b>Процесуальні «пастки». </b><span style="font-weight: 400;">Автоматичне закриття справ через закінчення строків досудового розслідування («Поправки Лозового») досі не скасоване на рівні закону. Наприклад, саме з цієї причини у травні 2026 року ВАКС закрив резонансне провадження щодо ймовірних розкрадань на «Укрзалізниці».</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Протидія затягуванню процесів теж потребує вдосконалення. Закон про вищі штрафи за неповагу до суду Президент ветував, а новий законопроєкт №15333 не передбачає грошових стягнень за неявку для адвокатів.</span></p>
<p><b>Угоди про визнання винуватості. </b><span style="font-weight: 400;">Дедалі більше справ у ВАКС завершуються угодами, а не повноцінним судовим розглядом. У 2025 році так ухвалили 72 зі 109 вироків, тобто дві третини. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Цей інструмент пришвидшує правосуддя і допомагає повертати збитки. Проте наразі проблемним залишається сприйняття таких угод суспільством. Умови окремих із них непрозорі, і звідси виникають питання, чому обвинувачений отримав саме вказане у вироку покарання. Автори звіту вважають, що більшість цих питань можна зняти кращою комунікацією: суд і прокуратура мають зрозуміло пояснювати, на яких умовах укладено угоду і що держава отримала натомість.</span></p>
<p><b>Інші органи та підслідність. </b><span style="font-weight: 400;">Якість розслідувань корупції іншими правоохоронними органами (НПУ та ДБР) потребує вдосконалення. З 4 714 обвинувальних актів 2025 року 3 935 скерувала поліція, переважно щодо менш тяжких злочинів. Якість складних розслідувань ДБР ставлять під сумнів виправдувальні вироки та скасовані підозри. СБУ та інші органи продовжують вести справи, які за законом належать НАБУ. Жодної відповідальності за це не передбачено.</span></p>
<p><b>Кримінальний кодекс. </b><span style="font-weight: 400;">Зміни до складів окремих корупційних злочинів і правил обрахунку строків давності так і не ухвалили. Хоча нова Директива ЄС про протидію корупції, ухвалена в березні 2026 року, цього вимагає.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Правоохоронна та судова системи зіштовхуються з процесуальними проблемами та прогалинами у законодавстві.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><b>Фінансовий контроль (НАЗК)</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Діяльність Агентства у сфері фінансового контролю та запобігання корупції демонструє системні недоліки.</span></p>
<p><b>Низька ефективність автоперевірок.</b><span style="font-weight: 400;"> За 2025 рік автоматичну перевірку пройшли понад 244 тис. декларацій (40%), проте цей інструмент не виявляє незаконне збагачення, на що і має бути спрямований. Наприклад, усі декларації експосадовиці Ольги Стефанішиної успішно пройшли автоперевірку, хоча згодом НАБУ і САП повідомили їй про підозру у незаконному збагаченні на 13,9 млн грн. Так само було й у справі ексміністра Германа Галущенка. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">При цьому маяк МВФ щодо оновлення ризик-орієнтованої системи перевірок до кінця червня 2026 року так і не виконано. </span></p>
<p><b>Закритість та комунікація.</b><span style="font-weight: 400;"> НАЗК досі не публікує правила логічного та арифметичного контролю (ЛАК) і не забезпечило прозору комунікацію щодо перевірки декларацій окремих високопосадовців (зокрема екскерівника ОП Андрія Єрмака).</span></p>
<p><b>Моніторинг способу життя. </b><span style="font-weight: 400;">Механізм демонструє якісніші результати (виявлено незаконних активів на понад 1,1 млрд грн у 2025 році), але процедурі бракує автоматичного розподілу справ та чітких гарантій об&#8217;єктивності.</span></p>
<p><b>Конфлікт інтересів.</b><span style="font-weight: 400;"> Кількість складених НАЗК протоколів суттєво скоротилася (з 27 у 2024 році до 11 у 2025-му). Агентство позбавлене права брати участь у судових засіданнях та оскаржувати рішення щодо власних протоколів.</span></p>
<p><b>Фінансування партій.</b><span style="font-weight: 400;"> Понад 110 партій системно не подають фінансову звітність. Штрафи за це є непропорційно низькими, а контроль за доцільністю витрачання бюджетних коштів обмежений.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Діяльність Агентства у сфері фінансового контролю та запобігання корупції демонструє системні недоліки.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><b>Активи (повернення, спецконфіскація та реформа АРМА)</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Сфера управління арештованим та конфіскованим майном потребує наведення ладу в обліку та практичних механізмах.</span></p>
<p><b>Проблема обліку спецконфіскації.</b><span style="font-weight: 400;"> Попри зростання обсягів спеціальної конфіскації судом, у державі відсутній облік виконання таких рішень, через що неможливо відстежити реальні надходження коштів до бюджету.</span></p>
<p><b>Реформа АРМА та інвентаризація.</b><span style="font-weight: 400;"> Прийняття Закону № 4503-IX створило підґрунтя для реформи Агентства. Завершено суцільну інвентаризацію: виявлено 102 569 одиниць активів за судовими ухвалами, тоді як у державному реєстрі арештованих активів їх лише 44 815.</span></p>
<p><b>Проблеми в управлінні арештованим майном:</b></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="2"><span style="font-weight: 400;">Модуль відбору управителів для простих активів через Prozorro станом на липень 2026 року не запрацював через брак фінансування.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="2"><span style="font-weight: 400;">Більшість звернень АРМА щодо неможливості ефективного управління активами залишаються без відповіді прокурорів.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="2"><span style="font-weight: 400;">Конкурсна комісія не змогла обрати голову АРМА, через що призначено повторний відбір.</span></li>
</ul>
<p>Коротка версія Тіньового звіту:</p>
<p><iframe loading="lazy" src="https://drive.google.com/file/d/1qvNftVxExmhDgMmAVwSynAlExwIqcV6c/preview" width="640" height="480"></iframe></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Сфера управління арештованим та конфіскованим майном потребує наведення ладу в обліку та практичних механізмах.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><b>Як ми готували звіт</b></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">При підготовці нашої частини звіту щодо боротьби з корупцією та організованою злочинністю експерти Transparency International Ukraine:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">провели 17 інтервʼю з різними експертами та представниками міжнародних партнерів, експертами з громадського сектору та працівниками держорганів;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">надіслали 12 запитів до державних органів для уточнення статистичної інформації;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">проаналізували 73 заходи Дорожньої карти з питань верховенства права у сфері боротьби з корупцією та протидії відмиванню доходів;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">досліджували законодавство та практику його застосування;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">аналізували міжнародні стандарти, зокрема нормативні документи Європейського Союзу;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">опрацьовували офіційні та статистичні дані і на їх основі визначали тенденції в діяльності досліджуваних у звіті державних органів.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Нагадаємо, що досліджувані в Тіньовому звіті розділи 23 «Правосуддя та фундаментальні права» та 24 «Юстиція, свобода та безпека» входять до Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС» (Fundamentals). Він є ключовим для всього переговорного процесу, адже відкрився першим, а закриється останнім на фінальному етапі перемовин — після згоди усіх країн-членів Євросоюзу.</span></p>
<p>Повна версія Тіньового звіту:</p>
<p><iframe loading="lazy" src="https://drive.google.com/file/d/1hG44gUCw8SCAljLj6pFMR-rR3IwYrF-q/preview" width="640" height="480"></iframe></p>
<p>&nbsp;</p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	досліджувані в Тіньовому звіті розділи 23 «Правосуддя та фундаментальні права» та 24 «Юстиція, свобода та безпека» входять до Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС» (Fundamentals). Він є ключовим для всього переговорного процесу, адже відкрився першим, а закриється останнім на фінальному етапі перемовин
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/research/rozdily-borotba-z-koruptsiyeyu-ta-yustytsiya-svoboda-i-bezpeka-v-tinovomu-zviti-za-2026-rik-dlya-yevrokomisiyi/">Розділи «Боротьба з корупцією» та «Юстиція, свобода і безпека» в Тіньовому звіті за 2026 рік для Єврокомісії</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Корупційні проблеми у публічних закупівлях</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/research/koruptsijni-problemy-u-publichnyh-zakupivlyah/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Валерія Залевська]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 07 Oct 2026 07:45:27 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=research&#038;p=33977</guid>

					<description><![CDATA[<p>Звіт про корупційні проблеми у публічних закупівлях на запит НАЗК, який ліг в основу відповідного розділу Антикорстратегії 2026-2030.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/research/koruptsijni-problemy-u-publichnyh-zakupivlyah/">Корупційні проблеми у публічних закупівлях</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<p><span style="font-weight: 400;">Через публічні закупівлі щороку розподіляється приблизно 1,5 трильйонів гривень. Електронна система Prozorro зробила ці закупівлі прозорішими та усунула низку можливостей для зловживань. Водночас недоліки регулювання, практичної організації закупівель і нагляду за ними залишають простір для корупційних практик і втрат публічних коштів.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Команда DOZORRO Transparency International Ukraine на запит Національного агентства з питань запобігання корупції провела комплексний аналіз сфери публічних закупівель. Мета дослідження — визначити пріоритетні корупційні проблеми та запропонувати рішення для включення до проєктів Антикорупційної стратегії й Державної антикорупційної програми на 2026–2030 роки.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У дослідженні ми проаналізували законодавство, виконання євроінтеграційних та інших міжнародних зобов’язань, а також практику закупівель. Визначили пріоритетні проблеми та детально їх вивчили. Для кожної такої проблеми визначили причини, порівняли можливі способи розв’язання та запропонували конкретні заходи й очікувані результати.</span></p>
<p><b>Ключові проблеми</b></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Зловживання змінами договорів.</b><span style="font-weight: 400;"> Безпідставний перегляд цін, строків та інших умов може нівелювати результати конкуренції й спричиняти втрати публічних коштів.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Дискримінаційні та надмірні вимоги.</b><span style="font-weight: 400;"> Обмеження доступу бізнесу до закупівель знижує конкуренцію та дозволяє просувати інтереси окремих учасників.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Зловживання неконкурентними закупівлями.</b><span style="font-weight: 400;"> Укладання прямих договорів замість проведення торгів створює ризики непрозорого вибору постачальників і перевитрат.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Недостатня ефективність моніторингу.</b><span style="font-weight: 400;"> Державний контроль не завжди вчасно виявляє суттєві порушення та забезпечує їх припинення.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Проблеми з притягненням до відповідальності.</b><span style="font-weight: 400;"> Наявний механізм не забезпечує невідворотності покарання й належного запобіжного впливу на умисні порушення.</span></li>
</ul>
<p><b>Що пропонуємо</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Серед рекомендацій — удосконалення правил укладання та зміни договорів, розвиток електронного контрактингу й цифровізація тендерної документації, посилення механізмів оскарження та обґрунтоване звуження підстав для прямих закупівель. Окремий фокус — своєчасний моніторинг ризикових закупівель, дієві способи усунення порушень і вдосконалення механізму притягнення до відповідальності.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Реалізація цих заходів має зменшити можливості для зловживань, посилити конкуренцію та сприяти ефективнішому використанню публічних коштів.</span></p>
<p><iframe loading="lazy" src="https://drive.google.com/file/d/104ItVSNag8en6uXmf7CNG9CqowwzJTVj/preview" width="640" height="480"></iframe></p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">Це дослідження підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.</span></i></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/research/koruptsijni-problemy-u-publichnyh-zakupivlyah/">Корупційні проблеми у публічних закупівлях</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Європейський індекс міст: результати річного дослідження</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/research/yevropejskyj-indeks-mist-rezultaty-richnogo-doslidzhennya/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Євгенія Семчук]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 30 Sep 2026 09:35:52 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=research&#038;p=33932</guid>

					<description><![CDATA[<p>Оцінювання рівня готовності міських рад України до вимог євроінтеграції.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/research/yevropejskyj-indeks-mist-rezultaty-richnogo-doslidzhennya/">Європейський індекс міст: результати річного дослідження</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><i><span style="font-weight: 400;">Восени 2025 року програма «Прозорі міста» TI Ukraine запустила нове дослідження – </span></i><a href="https://transparentcities.in.ua/articles/yevropeiskyi-indeks-mist-shcho-tse"><i><span style="font-weight: 400;">Європейський індекс міст</span></i></a><i><span style="font-weight: 400;">. Його метою стало оцінювання рівня готовності міських рад України до вимог євроінтеграції у сфері прозорого демократичного врядування через аналіз практик доступу до інформації, підзвітності та громадської участі.</span></i></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><span style="font-weight: 400;">Завдання пілотного дослідження: </span></p>
<ol>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Вибрати пріоритетні напрями діяльності міських рад, на основі яких буде розрахований Європейський індекс міст.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Сформулювати індикатори, що оцінюватимуть ефективність реалізації того чи іншого пріоритетного напряму діяльності ОМС. </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Розробити відповідні способи вимірювання, зокрема через інструменти для автоматизованого оцінювання індикаторів.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Оцінити рівень виконання містами пілотної вибірки індикаторів для кожного напряму діяльності.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Розрахувати Європейський індекс міст пілотної вибірки на основі оцінок за окремими напрямами.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Випробувати застосовані до оцінювання підходи пілотного дослідження на ширшій вибірці міст України.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Розробити рекомендації та практичні інструменти для міських рад щодо подальшого розвитку європейських практик доступу до інформації, підзвітності та громадської участі. </span></li>
</ol>
<p><span style="font-weight: 400;">Запуск нового </span><a href="https://transparentcities.in.ua/articles/yevropeiskyi-indeks-mist-shcho-tse"><span style="font-weight: 400;">продукту</span></a><span style="font-weight: 400;"> став логічним етапом еволюції досліджень «Прозорих міст». У такий спосіб програма прагне відійти від подекуди формального оцінювання виконання норм у </span><a href="https://transparentcities.in.ua/transparency-study"><span style="font-weight: 400;">Рейтингу прозорості</span></a><span style="font-weight: 400;"> 100 найбільших міст України та застосувати більш динамічний, автоматизований і комплексний аналіз. Експерти вважають, що цей підхід зумовлює більш якісні зміни та сприяє розвитку міст, зокрема і тому, якими мають бути українські міста у воєнному сьогоденні та європейському майбутньому.</span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><b>Коротко про основне:</b></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Протягом року (жовтень 2025 – липень 2026) аналітики послідовно вивчили </span><b>шість напрямів діяльності місцевого самоврядування (субіндексів)</b><span style="font-weight: 400;">: </span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">1) відкритість міських рад; </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">2) електронні сервіси;</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">3) відкриті дані;</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">4) публічні фінанси;</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">5) доброчесність та протидію корупції;</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">6) підзвітність.</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Пілотну вибірку сформували 11 міст</b><span style="font-weight: 400;">: десять обласних центрів (Дніпро, Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк, Львів, Одеса, Полтава, Харків, Хмельницький, Чернігів) та Київ. Вибрані міста репрезентують усі макрорегіони України, всі рівні прозорості за результатами Рейтингу прозорості міст 2024, різні контексти війни – тилові міста та міста зі статусом територій можливих бойових дій.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Кожен із шести субіндексів, присвячених окремим напрямам діяльності ОМС, оцінювали за 40 індикаторами, а максимальна оцінка міста за субіндекс становила 100 балів</b><span style="font-weight: 400;">. Індикатори були узгоджені з основними документами, що визначають вимоги та рекомендації до України на євроінтеграційному шляху, профільними секторальними документами та профільними міжнародними методиками досліджень (див.</span><a href="https://transparentcities.in.ua/news/yevropeiskyi-indeks-mist--za-yakymy-kryteriiamy-otsiniuiemo-munitsypalitety"><span style="font-weight: 400;"> повний текст методології дослідження</span></a><span style="font-weight: 400;">).</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Наскрізним методологічним принципом оцінювання всіх субіндексів став </span><b>принцип «єдиної точки входу»</b><span style="font-weight: 400;">, пов’язаний з європейськими підходами до орієнтації на користувача (user-centricity) та «єдиних вікон» (one-stop-shops). Він передбачає, що на офіційних сайтах міських рад мають функціонувати </span><b>сталі тематичні розділи</b><span style="font-weight: 400;">, де збирають, структурують й постійно оновлюють усю довідкову інформацію з певної теми, а також оприлюднюють коректні посилання на внутрішні й зовнішні документи та ресурси.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Результати кожного окремого субіндексу мали пропорційний внесок у фінальний результат Євроіндексу міста (ваговий коефіцієнт – 0,167).</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Середній показник Євроіндексу 11 міст пілотної вибірки становив 44 бали</b><span style="font-weight: 400;"> зі 100 можливих.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Очолили Євроіндекс за результатами діяльності у 2025 році Київ і Луцьк</b><span style="font-weight: 400;">. Столиця була найкращою у субіндексах «Електронні сервіси» та «Відкриті дані», Луцьк – у блоках «Доброчесність та протидія корупції» і «Підзвітність». Обидва міста продемонстрували європейський підхід в орієнтації на користувача – аналітики знайшли 93% та 80% розшукуваних «єдиних точок входу» в тематичні розділи на офіційних сайтах міських рад відповідно. Однак результати лідерів – 55,3 і 53,4 бала зі 100 можливих – означають, що рівень готовності міських рад України до вимог євроінтеграції у сфері прозорого демократичного врядування є невисоким.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Найгірші результати показали Чернігів і Полтава</b><span style="font-weight: 400;">. Полтава опинилась у трійці аутсайдерів 5 із 6 субіндексів, і лише високий бал за блок «Підзвітність» врятував муніципалітет від загального останнього місця. У Чернігова проблемними виявились усі складові Євроіндексу міста – за всі блоки місто отримало менше ніж 50 балів. </span></li>
</ul>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/1-01-2.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-33957" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/1-01-2.png" alt="transparent cities" width="1200" height="780" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/1-01-2.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/1-01-2-400x260.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/1-01-2-768x499.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Середній показник Євроіндексу 11 міст пілотної вибірки становив 44 бали зі 100 можливих.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<ul>
<li aria-level="1"><b>Найкраще 11 міських рад пілотної вибірки впоралися з індикаторами субіндексів «Відкритість» та «Електронні сервіси» </b><span style="font-weight: 400;">(середні рівні виконання – 53,5% і 49,8% відповідно). </span><b>Найгірше – з індикаторами блоку «Відкриті дані» </b><span style="font-weight: 400;">(23,1%).</span></li>
</ul>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/1-03.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-33937" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/1-03.png" alt="" width="1200" height="781" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/1-03.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/1-03-400x260.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/1-03-768x500.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>У 79% випадків оцінки міст за окремі субіндекси коливалися між 30 та 69 балами зі 100 можливих.</b><span style="font-weight: 400;"> Тобто оцінки були переважно посередніми, а не дуже низькими або дуже високими. Найбільша кількість оцінок – 18 із 66 (27%) – потрапила в діапазон від 50 до 59 балів.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Найкращий результат – 70 балів за окремий субіндекс</b><span style="font-weight: 400;"> – був продемонстрований лише один раз. Його досяг </span><b>Київ у субіндексі </b><span style="font-weight: 400;">«</span><b>Електронні сервіси</b><span style="font-weight: 400;">».</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Менше ніж 20 балів зі 100 можливих отримали Одеса, Полтава, Харків, Хмельницький і Чернігів за субіндекс «Відкриті дані», а також Харків – за блок «Підзвітність».</span></li>
</ul>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Результати міських рад були найбільш однорідними в субіндексі </b><span style="font-weight: 400;">«</span><b>Відкритість</b><span style="font-weight: 400;">». Різниця між максимальною та мінімальною оцінками становила 28 балів. А </span><b>найстрокатіші результати муніципалітети показали у блоці </b><span style="font-weight: 400;">«</span><b>Підзвітність</b><span style="font-weight: 400;">». Розмах становив 54 бали.</span></li>
<li aria-level="1"><b>Три міста поділили між собою лідерство у шести субіндексах</b><span style="font-weight: 400;">. Дніпро став лідером у блоках «Відкритість» та «Публічні фінанси», Київ – у субіндексах «Електронні сервіси» та «Відкриті дані», Луцьк – у сферах «Доброчесність та протидія корупції» і «Підзвітність».</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Майже всі міста пілотної вибірки входили до трійки лідерів за результатами оцінювання того чи іншого субіндекса</b><span style="font-weight: 400;">. Найбільшу кількість разів до трійки найкращих потрапляли Луцьк (два перші місця, два другі) та Київ (два перші місця, два треті). Тричі серед найкращих був Львів. Жодного разу не опинився у трійці лідерів лише Чернігів.</span></li>
</ul>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/1-02.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-33935" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/1-02.png" alt="" width="1200" height="780" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/1-02.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/1-02-400x260.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/1-02-768x499.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Найкращий результат – 70 балів за окремий субіндекс – був продемонстрований лише один раз. Його досяг Київ за «Електронні сервіси».
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Кропивницький став містом, яке продемонструвало найбільш стабільні результати в процесі оцінювання шести субіндексів</b><span style="font-weight: 400;">. Різниця між максимальною та мінімальною оцінками становила 20 балів.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Найбільш контрастні оцінки</b><span style="font-weight: 400;">, які вказують на розвиненість одних сфер і відсутність уваги до інших, </span><b>були зафіксовані в Одеси і Полтави</b><span style="font-weight: 400;"> (розмах результатів – 64 і 58 балів відповідно).</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">У межах Євроіндексу аналітики досліджували три обласні центри, що мають </span><b>статус територій можливих бойових дій,</b><span style="font-weight: 400;"> – Запоріжжя, Одесу та Харків. Муніципалітети цих міст в окремих блоках склали достойну конкуренцію тиловим колегам: Запоріжжя виявилось другим за результатами оцінювання блоку «Підзвітність» і третім у субіндексі «Доброчесність та протидія корупції», Одеса була другою у блоці «Відкритість», Харків – третім у сфері «Електронні сервіси». </span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Разом з тим аналіз деяких блоків виявив, що </span><b>в роботі прифронтових міських рад спостерігаються дуже проблемні зони</b><span style="font-weight: 400;">. У Одеси ними були «Відкриті дані», «Доброчесність та протидія корупції» і «Підзвітність», а у Харкова – «Відкритість», «Публічні фінанси» та «Підзвітність».</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Середній показник Євроіндексу трьох прифронтових міст становив 40,3 бала</b><span style="font-weight: 400;"> зі 100 можливих за загального середнього – 44 бали.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Аналіз </span><b>дотримання принципу </b><span style="font-weight: 400;">«</span><b>єдиної точки входу</b><span style="font-weight: 400;">» в конкретну тему на офіційних сайтах ради показав, що у </span><b>71% випадків відповідні тематичні розділи / сторінки у 2025 році функціонували</b><span style="font-weight: 400;">. </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Усі 11 міських рад на момент перевірки мали окрему сторінку, присвячену Статуту територіальної громади</b><span style="font-weight: 400;"> – основному документу, що закріплює правила місцевої демократії, прозорості, підзвітності, а також процедури ухвалення рішень і взаємодії з мешканцями. 10 з 11 міських рад мали </span><b>тематичні розділи, присвячені регуляторній діяльності, запобіганню та протидії корупції, компенсаціям за пошкоджені / знищені під час війни об&#8217;єкти нерухомого майна</b><span style="font-weight: 400;">.</span></li>
</ul>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/1-05.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-33941" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/1-05.png" alt="" width="1200" height="780" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/1-05.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/1-05-400x260.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/1-05-768x499.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Справжню </span><b>орієнтацію на користувача продемонстрував Київ</b><span style="font-weight: 400;"> – на його сайтах експерти змогли знайти 14 із 15 розділів, де збирають, структурують і постійно оновлюють усю довідкову інформацію з певної теми. На момент перевірки у столиці не було створено лише тематичний розділ, присвячений електронним сервісам. Тобто не було належним чином зібрано інформацію про сферу, в якій Київ показав абсолютно найкращий результат і отримав 70 балів.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Найгірше структурованим на момент перевірки виявився офіційний сайт Полтавської міської ради</b><span style="font-weight: 400;"> – на ньому були наявні лише 4 з 15 розшукуваних тематичних розділів. Громадяни не мали зручного доступу навіть до того, без чого сайт міської ради майже неможливо уявити, – узагальненої інформації про місцевий бюджет і про регуляторну діяльність.</span></li>
</ul>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/1-06.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-33943" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/1-06.png" alt="" width="1200" height="780" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/1-06.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/1-06-400x260.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/1-06-768x499.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Дослідження виявило, що </span><b>серед 240 перевірених аналітиками індикаторів було лише 15 (6%) тих, які виконали всі 11 міських рад</b><span style="font-weight: 400;">. Серед них:</span></li>
</ul>
<ol>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">оприлюднення на офіційному сайті рішень міської ради, виконавчого комітету, розпоряджень міського голови;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">трансляція засідань ради або оприлюднення відеозаписів невідкладно, але не пізніше наступного дня після засідання;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">забезпечення доступу до електронних сервісів відстеження місцезнаходження комунального транспорту в режимі реального часу, онлайн-запису дітей до комунальних закладів дошкільної освіти, електронних місцевих петицій;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">використання Prozorro.Sale для проведення аукціонів з оренди комунального майна;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">налаштування в публічному модулі аналітики BI Prozorro ієрархії замовників, підпорядкованих міській раді;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">вчасне подання топпосадовцями міської ради щорічних декларацій за 2025 рік.</span></li>
</ol>
<p>&nbsp;</p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Повністю невиконаними всіма 11 муніципалітетами виявилися 13 (5%) індикаторів</b><span style="font-weight: 400;">. Серед них ті, що перевіряли:</span></li>
</ul>
<ol>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">наявність узагальненої статистики про рішення щодо надання компенсацій за пошкоджені / знищені об&#8217;єкти нерухомого майна;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">оприлюднення Порядку отримання та розподілу гуманітарної допомоги, а також переліку отримувачів гуманітарної допомоги (виконавчих органів ради, комунальних підприємств та установ);</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">поширення інструкції з детально прописаним алгоритмом доступу громадян до дистанційних засідань ради;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">поширення переліку пропозицій громадськості щодо проєкту місцевого бюджету на 2026 рік;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">оприлюднення переліку соціальних послуг, доступних для замовлення містянами в режимі онлайн;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">наявність переліку депутатів, притягнутих до відповідальності за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення у 2025 році;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">оприлюднення письмового звіту міського голови про свою роботу у 2025 році за сім календарних днів до дня проведення відкритої зустрічі з громадою.</span></li>
</ol>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Протягом 2025 року </span><b>лише троє з 11 учасників Євроіндексу мали актуальну стратегію розвитку територіальної громади</b><span style="font-weight: 400;"> – Київ, Кропивницький та Луцьк. І жоден із них на момент перевірки в липні 2026 року не оприлюднив звіт про результати проведення моніторингу реалізації стратегії за 2025 рік.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Хмельницький керувався стратегічним планом розвитку територіальної громади на 2021–2025 роки, оприлюднив інформацію про перебіг виконання цього плану за 2021–2025 роки і завдяки цьому став єдиним містом, якому було зараховано виконання індикатора, пов’язаного з перевіркою наявності моніторингового звіту за 2025 рік.</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Лідером в оприлюдненні міських програм і звітів про їх виконання виявився Київ</b><span style="font-weight: 400;">. Столиця поширила чотири види розшукуваних програмних документів на 2025 рік – програму соціально-економічного розвитку, програму інформатизації, дві антикорупційні програми (Київської міської ради та Київської міської військової адміністрації) та план з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору. В належних тематичних розділах сайтів Києва були опубліковані всі звіти про виконання цих програм, крім звіту про виконання антикорупційної програми Київради.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Найменш вдало з оприлюдненням програмних документів і звітів про їх виконання впорався Чернігів</b><span style="font-weight: 400;">. Експертам вдалося знайти в належному місці лише звіт за 2025 рік про стан виконання плану заходів із реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору. Показово, що посилання на сам план заходів у тематичному розділі, присвяченому безбар’єрності, було відсутнє.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Найбільш вдало 11 міст впорались з оприлюдненням програми соціально-економічного розвитку на 2025 рік і звіту про її виконання</b><span style="font-weight: 400;">: 10 з 11 міських рад поширили програму і вісім – відповідний звіт.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Найбільший розрив між наявністю програми та звіту про її виконання був зафіксований щодо програми інформатизації</b><span style="font-weight: 400;">. Вісім муніципалітетів мали актуальні програми станом на 2025 рік, але лише три міста – Запоріжжя, Київ та Кропивницький – поширили відповідні звітні документи.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Очільники лише 4 з 11 міст – Дніпра, Запоріжжя, Львова та Полтави – провели звітування міського голови про власну роботу у 2025 році на відкритій зустрічі з громадою</b><span style="font-weight: 400;">.</span></li>
</ul>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Повністю невиконаними всіма 11 муніципалітетами виявилися 13 (5%) індикаторів.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><strong>Основні висновки дослідження</strong></h2>
<p><b>Окремі є</b><b>вропейські практики вже є складовою діяльності міських рад України, але попереду ще багато роботи. </b><span style="font-weight: 400;">Це підтверджують </span><span style="font-weight: 400;">середній показник Євроіндексу 11 міст пілотної вибірки, що становить 44 бали зі 100 можливих, а також окремі показники Євроіндексу в діапазоні від 29,9 до 55,3 бала.</span></p>
<p><b>Базова відкритість реалізована міськими радами на високому рівні. </b><span style="font-weight: 400;">Усі або майже всі муніципалітети у 2025 році оприлюднювали рішення ради, виконавчого комітету та розпорядження міського голови, викладали відео сесій і засідань постійних комісій, забезпечили доступ до Статуту громади та Регламенту ради, чинних регуляторних актів і планів регуляторної діяльності.</span></p>
<p><b>Виконання формальних вимог домінувало над виконанням змістовних</b><span style="font-weight: 400;">. Ось лише кілька прикладів: блок «Відкриті дані» виявив, що оприлюднення міськими радами наборів даних не забезпечує їхньої якості, блок «Відкритість» – що створення комісій з розгляду питань надання компенсацій за пошкоджену нерухомість не обіцяє поширення даних про прийняті ними рішення, блок «Публічні фінанси» – що проведення бюджетних слухань не означає узагальнення та поширення пропозицій мешканців, а блок «Доброчесність» – що наявність уповноважених з питань запобігання та виявлення корупції не гарантує публікацію даних моніторингу поточної ситуації в антикорупційній сфері. </span></p>
<p><b>Розрив між містами </b><b>у 2025 році </b><b>був значним і фіксувався в кожному субіндексі дослідження</b><span style="font-weight: 400;">. Найменший розмах результатів спостерігався у блоці «Відкритість» (28 балів), найбільший – у блоці «Підзвітність» (54 бали). Це вказує на неоднорідність викликів, пріоритетів і підходів у діяльності муніципалітетів, а також на відсутність єдиної моделі прозорого демократичного врядування, на яку можуть орієнтуватися міські ради на своєму євроінтеграційному шляху.</span></p>
<p><b>Жодна міська рада не була одноосібним лідером в усіх досліджених напрямах євроінтеграційної діяльності</b><span style="font-weight: 400;">. 10 з 11 муніципалітетів принаймні один раз увійшли до трійки лідерів за результатами оцінювання відповідних субіндексів. Це демонструє відсутність системності в управлінських практиках кожної ради </span><span style="font-weight: 400;">–</span><span style="font-weight: 400;"> успіхи є фрагментарними й прив&#8217;язаними до конкретних сфер, а не до інституційної культури муніципалітету загалом.</span></p>
<p><b>Умови війни вплинули, але не були визначальним чинником застосування європейських практик врядування. </b><span style="font-weight: 400;">Середній показник Євроіндексу трьох прифронтових міст виявився лише на п&#8217;ять балів меншим за cередній показник Євроіндексу восьми міст, які не є територіями можливих бойових дій. Запоріжжя було серед лідерів у субіндексах «Підзвітність» і «Доброчесність та протидія корупції», Одеса – у блоці «Відкритість», Харків – у субіндексі «Електронні сервіси». Проте слід зауважити, що такий рівень дається значно більшими зусиллями в містах, де основні ресурси ОМС спрямовані на забезпечення функціонування критично важливих служб, ліквідацію наслідків ворожих атак, допомогу постраждалим мешканцям, підтримку об’єктів критичної інфраструктури та цивільного захисту. </span></p>
<p><b>Міські ради демонструють готовність до вирішення місцевих проблем на основі нових технологій.</b><span style="font-weight: 400;"> Відстеження місцезнаходження комунального транспорту в режимі реального часу та безготівкова оплата проїзду в ньому, онлайн-запис дітей до садків і можливість дистанційно відстежувати чергу, цілодобовий прийом звернень громадян через електронний контакт-центр, використання сервісів електронних петицій та онлайн-запис до ЦНАП стали повсякденними практиками майже всіх міст пілотної вибірки.</span></p>
<p><b>Стратегічне планування залишалося серйозним викликом для громад, попри тривалу історію здійснення планування в різних сферах. </b><span style="font-weight: 400;">Методичні рекомендації щодо порядку розроблення, затвердження, реалізації, проведення моніторингу й оцінювання реалізації стратегій розвитку територіальних громад Міністерство розвитку громад та територій України затвердило ще у 2022 році.</span> <span style="font-weight: 400;">Але станом на 2025 рік лише 3 з 11 учасників Євроіндексу мали актуальну стратегію розвитку територіальної громади – документ, який повинен слугувати «провідником» європейських стандартів у практику місцевого самоврядування, забезпечувати сталість реформ незалежно від кадрових змін, політичних циклів або зовнішніх викликів.</span></p>
<p><b>Управлінський цикл «план → виконання → звіт → зворотний зв&#8217;язок → коригування» часто переривався вже на третьому етапі</b><span style="font-weight: 400;">. Наприклад, на 10 програм соціально-економічного розвитку припало 8 опублікованих звітів, на 8 програм інформатизації – три поширені звіти, що суттєво вплинуло на можливість отримати зворотний зв&#8217;язок від суспільства та внести зміни в управлінські підходи.</span></p>
<p><b>Однією з найпроблемніших ланок в усіх субіндексах виявився зворотний зв&#8217;язок міської ради з громадою</b><span style="font-weight: 400;">. </span><b>Складнощі спостерігалися як у частині напрацювання відповідних процедур, так і в частині їх виконання. </b><span style="font-weight: 400;">Наприклад, наявність окремої сторінки офіційного сайту, присвяченої алгоритму доступу до сесій ради, є передумовою простого шляху громадянина від бажання взяти участь у засіданні до реальної можливості це зробити. Із 11 міських рад у 2025 році її мали лише три. Або інший приклад: міський голова зобов’язаний звітувати про свою роботу перед територіальною громадою не менше ніж двічі на рік під час проведення відкритої зустрічі у спосіб, що дає змогу жителям поставити запитання, висловити зауваження та внести пропозиції. Текст звіту має бути опублікований за тиждень до події. Очільники лише 4 з 11 міст прозвітували про власну роботу у 2025 році на відкритій зустрічі. Жодне місто не оприлюднило текстової версії звіту у встановлений законом термін.</span></p>
<p><b>Залучення мешканців міст до ухвалення рішень, що є основою демократії, часто мало декларативний характер</b><span style="font-weight: 400;">. Жодне місто не оприлюднило в окремому бюджетному розділі перелік пропозицій громадськості до проєкту бюджету на 2026 рік, а 10 з 11 міст не поширили протоколи громадських слухань щодо проєкту бюджету та результати консультацій з бізнесом щодо закупівель.</span></p>
<p><b>Принцип «єдиної точки входу» в конкретну тему на офіційному сайті міської ради застосовувався системно лише в Києві. </b><span style="font-weight: 400;">Впровадження цього орієнтованого на користувача європейського підходу ще не стало всеохопною управлінською практикою міст – воно залежить від конкретного підрозділу чи теми, а не від сталого підходу до організації інформації на сайтах.</span></p>
<p><b>Відповідальність за прогалини не лежить виключно на органах місцевого самоврядування. </b><span style="font-weight: 400;">Низький рівень виконання індикаторів блоку </span><span style="font-weight: 400;">«</span><span style="font-weight: 400;">Відкриті дані</span><span style="font-weight: 400;">»</span><span style="font-weight: 400;"> пояснюється не лише тим, що міські ради приділяють цій сфері недостатню увагу, а й зовнішніми обставинами. Від 2022 року набори даних Запоріжжя та Харкова вилучені державою з публічного доступу, і цей доступ досі не відновлений – навіть щодо тих наборів, оприлюднення яких не становить загроз національній безпеці, територіальній цілісності або громадському порядку. Крім того, Міністерство цифрової трансформації України не налагодило щомісячного автоматичного перенесення даних з місцевих порталів відкритих даних Дніпра, Кропивницького, Луцька та Львова на Єдиний державний портал.</span></p>
<h2><b>Перевірка сталості результатів і висновків на ширшій вибірці міст</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Робота над кожним субіндексом Європейського індексу міст 2025 відбувалася за єдиним алгоритмом: розроблення та тестування методології, оцінювання індикаторів за єдиною формою, зведення масиву даних і його опрацювання, написання аналітичної записки, публічна презентація та/або оприлюднення записки й комунікація результатів.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Після публікації результатів кожного субіндексу </span><b>частину індикаторів аналітики додатково перевіряли на ширшій вибірці – з 20 обласних* або 50 найбільших* міст України</b><span style="font-weight: 400;">. Результати цієї розширеної перевірки було оприлюднено в окремих матеріалах на сайті програми «Прозорі міста» (</span><a href="https://transparentcities.in.ua/news/yevropeiski-standarty-v-50-mistakh-yaki-vysnovky-roku-doslidzhen"><span style="font-weight: 400;">див. перелік тут</span></a><span style="font-weight: 400;">). </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Додаткові розвідки підтвердили результати основного дослідження, зокрема:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Прозорість розподілу гуманітарної допомоги залишається слабким місцем у діяльності більшості муніципалітетів.</b><span style="font-weight: 400;"> Повний обсяг необхідної інформації (перелік отримувачів, критерії розподілу, звітність) у тематичному розділі, присвяченому гуманітарній допомозі, </span><a href="https://transparentcities.in.ua/news/znovu-chas-pytaty-pro-humanitarku-chy-informuiut-mista-pro-dopomohu"><span style="font-weight: 400;">оприлюднили</span></a><span style="font-weight: 400;"> лише 3 з 50 міст – Миколаїв, Чернівці та Шостка. Поточний рівень висвітлення цього питання міськрадами все ще не відповідає вимогам часу в умовах повномасштабної війни.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Принцип </b><span style="font-weight: 400;">«</span><b>єдиної точки входу</b><span style="font-weight: 400;">»</span><b> застосовується вибірково</b><span style="font-weight: 400;">. Тільки 18 з 50 міських рад </span><a href="https://transparentcities.in.ua/news/chy-mozhut-mistiany-znaity-e-servisy-na-saiti-miskoi-rady"><span style="font-weight: 400;">організували</span></a><span style="font-weight: 400;"> розділ на офіційному сайті або створили окремий спеціалізований ресурс, де зібрали коректні посилання щонайменше на сім актуальних електронних сервісів. Із 19 обласних центрів орієнтацію на потреби мешканців під час розроблення дизайну сайтів продемонстрували лише дев’ять.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Трохи краще міста впоралися з тематичними розділами, присвяченими </span><a href="https://transparentcities.in.ua/articles/chy-mozhut-mistiany-diznatysia-pro-vidkryti-dani-na-saiti-miskoi-rady"><span style="font-weight: 400;">open data</span></a><span style="font-weight: 400;">: 39 міст мають такий розділ на офіційних вебсайтах міськрад. І хоча акти та посилання на кабінет ради на Державному порталі оприлюднюють там доволі активно, посилання на реальні сервіси, створені на основі цих даних, додали лише 5 міських рад.</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Якість відкритих даних муніципалітетів перебуває на низькому рівні.</b><span style="font-weight: 400;"> Наприклад, </span><a href="https://transparentcities.in.ua/articles/vidkryti-ale-nedostupni-chomu-dani-pro-komunalni-taryfy-ukrainskykh-mist-nemozhlyvo-analizuvaty"><span style="font-weight: 400;">набір даних</span></a><span style="font-weight: 400;"> про комунальні тарифи на комунальні послуги створило відповідно до рекомендацій Мінцифри та вчасно оприлюднило на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних лише 1 з 50 міст – Київ. Через таке ставлення до сфери журналісти, дослідники, розробники електронних сервісів позбавлені можливості об&#8217;єднати дані органів місцевого самоврядування з порталу Data.gov.ua як на рівні регіону, так і на рівні країни.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Забезпечення зворотного зв&#8217;язку з громадянами не сприймається як обов&#8217;язкова складова процесу вирішення важливих питань.</b><span style="font-weight: 400;"> Лише 13 із 20 обласних центрів </span><a href="https://transparentcities.in.ua/news/prozorist-biudzhetiv-oblasnykh-tsentriv-rol-hromadskoi-dumky"><span style="font-weight: 400;">забезпечили</span></a><span style="font-weight: 400;"> участь містян у процесі ухвалення бюджету на 2026 рік. І тільки 10 зробили це у форматі бюджетних слухань, як того вимагає законодавство.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Спостерігаються суттєві прогалини навіть у формальній підзвітності муніципалітетів</b><span style="font-weight: 400;">. Аналітики знайшли 41 із 50 річних звітів уповноважених з питань запобігання та виявлення корупції щодо своєї діяльності на Порталі доброчесності. Причому лише 34 електронні форми були заповнені вчасно – до 10 лютого 2026 року.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Додаткові перевірки, форми самооцінювання, охоплення матеріалів на сайті та зворотний зв’язок від міст вказують на те, що висновки дослідження актуальні для ширшого кола українських міст, тому програма заохочує представників місцевого самоврядування користуватися </span><a href="https://transparentcities.in.ua/Self-assessment-forms-for-cities"><span style="font-weight: 400;">напрацьованими інструментами</span></a><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<h2><b>Вплив Європейського індексу на зміни в містах</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Збір даних для Європейського індексу міст тривав від вересня 2025 року до липня 2026 року. Приблизно кожні два місяці фахівці програми публікували результати дослідження одного з тематичних напрямів, формували рекомендації та передавали пілотним містам дорожні карти для покращення відповідних практик. Після оприлюднення результатів команда продовжувала консультувати міські ради та відстежувати зміни.</span></p>
<p><b>Більше ніж половина міст пілотної вибірки надала зворотний зв’язок щодо рекомендацій програми та продовжила співпрацю.</b><span style="font-weight: 400;"> Із представниками Києва, Полтави та Хмельницького відбулися зустрічі, під час яких міста презентували власні напрацювання, а експерти програми надавали рекомендації щодо їх удосконалення. Запоріжжя, Луцьк і Дніпро також повідомляли про зміни, впроваджені відповідно до отриманих дорожніх карт.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Повторні моніторинги зафіксували покращення в усіх трьох напрямах, перевірених повторно:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Відкритість (первинний збір даних – вересень 2025-го, повторний – вересень 2026-го).</b><span style="font-weight: 400;"> Середній рівень виконання індикаторів зріс із 53,5% до 72,4%. </span><b>Міські ради створили приблизно 10 нових «єдиних точок входу».</b><span style="font-weight: 400;"> Найбільший прогрес продемонстрували Полтава, Запоріжжя та Хмельницький. Харків залишився єдиним містом, де суттєвих змін не зафіксовано.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Найпомітніший прогрес стосувався оприлюднення узагальненої статистичної інформації щодо компенсацій за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна. У вересні 2025 року жодне місто не виконало відповідного індикатора, а вже восени 2026 року сім міських рад додали необхідну інформацію до тематичних розділів, присвячених єВідновленню.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Найскладнішими для міст залишаються питання доступу громадян до засідань міських рад та прозорості гуманітарної допомоги: навіть під час повторного моніторингу рівень виконання відповідних критеріїв залишався низьким.</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Електронні сервіси (первинний збір даних – жовтень 2025-го, повторний – липень 2026-го).</b><span style="font-weight: 400;"> Середній рівень виконання зріс із 49,8% до 57,4%. </span><b>Три міста – Київ, Львів і Полтава – створили нові тематичні розділи електронних сервісів, яких не мали під час першого оцінювання.</b><span style="font-weight: 400;"> Найбільший прогрес продемонстрували Дніпро, Полтава та Хмельницький. В Одесі, Харкові та Чернігові суттєвих змін не зафіксовано.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас приріст за окремими індикаторами залишається помірним. Найбільш проблемними напрямами залишаються електронні соціальні та медичні послуги, а також комплексні міські мобільні застосунки. Такі зміни потребують значних зусиль і створення або модернізації самих цифрових сервісів.</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Публічні фінанси (первинний збір даних – березень 2026-го, повторний – вересень 2026-го).</b><span style="font-weight: 400;"> Середній рівень виконання індикаторів щодо оприлюднення важливої інформації про бюджет і закупівлі зріс із</span><span style="font-weight: 400;"> 44,4%</span><span style="font-weight: 400;"> до 53,75%. </span><b>Найбільший прогрес продемонстрували</b><span style="font-weight: 400;"> Запоріжжя, Львів та Полтава. Запоріжжя і Львів суттєво доповнили тематичні сторінки, а Полтава створила розділ «Місцевий бюджет», якого раніше не було.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Найпоширенішою зміною стало додавання до бюджетних розділів посилання на державний портал Open Budget: після повторного моніторингу його мали вже сім міст вибірки. Водночас одними з найпроблемніших залишаються оприлюднення інформації про консультації з бізнесом щодо закупівель і проведення бюджетних слухань. Київ, Луцьк, Харків, Хмельницький і Чернігів у цьому блоці наразі не продемонстрували суттєвого прогресу.</span></p>
<p><b>Повторні моніторинги вказують на те, що Європейський індекс став одним зі стимулів до практичних змін у містах.</b><span style="font-weight: 400;"> У всіх трьох повторно перевірених напрямах середній рівень виконання індикаторів зріс. Міста створювали нові тематичні розділи та «єдині точки входу», структурували інформацію, додавали документи, дані та посилання, яких бракувало під час першого оцінювання. Найбільший прогрес переважно демонстрували міста, які працювали з дорожніми картами та підтримували комунікацію з командою програми.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас динаміка залишається нерівномірною. Найшвидше впроваджуються зміни, пов’язані зі структурою та доступністю інформації. Натомість практики, що потребують зміни процедур, створення нових сервісів або регулярної взаємодії з жителями та бізнесом, потребують більше часу. Тому зафіксований прогрес є радше початком системної трансформації, яку важливо підтримувати подальшим моніторингом, консультаціями та публічним порівнянням результатів.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Із подробицями та результатами кожного дослідження можна ознайомитися за відповідними посиланнями або на сайті програми <i>«<a href="https://transparentcities.in.ua/european-city-index">Прозорі міста</a>» </i>. </span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><a href="https://transparentcities.in.ua/articles/vidkrytist-ta-vzaiemodiia-z-hromadskistiu-yak-mista-prokhodiat-yevrotest-na-prozorist"><span style="font-weight: 400;">Відкритість</span></a></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><a href="https://transparentcities.in.ua/articles/elektronni-servisy-yak-mista-prokhodiat-yevrotest-na-prozorist"><span style="font-weight: 400;">Е-сервіси</span></a></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><a href="https://transparentcities.in.ua/articles/vidkryti-dani-yak-mista-i-derzhava-prokhodiat-yevrotest-na-prozorist"><span style="font-weight: 400;">Відкриті дані</span></a></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><a href="https://transparentcities.in.ua/articles/publichni-finansy-yak-mista-prokhodiat-yevrotest-na-prozorist-ta-efektyvnist"><span style="font-weight: 400;">Публічні фінанси</span></a></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><a href="https://transparentcities.in.ua/articles/protydiia-koruptsii-ta-etychna-povedinka-yak-miski-rady-prokhodiat-yevrotest-na-dobrochesnist"><span style="font-weight: 400;">Доброчесність і протидія корупції</span></a></li>
</ul>
<p><i> </i></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Більше ніж половина міст пілотної вибірки надала зворотний зв’язок щодо рекомендацій програми та продовжила співпрацю.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<p><i><span style="font-weight: 400;">Дослідження підготовлене за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні та за фінансової підтримки Швеції в межах програми інституційної розбудови Transparency International Ukraine.</span></i></p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">Зміст цієї публікації є відповідальністю авторок і не обов’язково відображає офіційну позицію Посольства Королівства Нідерландів в Україні або Уряду Швеції.</span></i></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/research/yevropejskyj-indeks-mist-rezultaty-richnogo-doslidzhennya/">Європейський індекс міст: результати річного дослідження</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Законопроєкт про збереження дієздатності місцевих рад під час війни — юридичний аналіз</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/news/zakonoproyekt-pro-zberezhennya-diyezdatnosti-mistsevyh-rad-pid-chas-vijny-yurydychnyj-analiz/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Євгенія Семчук]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 16 Sep 2026 13:08:14 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=news&#038;p=33870</guid>

					<description><![CDATA[<p>Ініціатива передбачає спеціальний механізм, який дасть таким радам змогу продовжувати роботу, якщо в їхньому складі залишилося не більше половини, але не менше третини депутатів.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/zakonoproyekt-pro-zberezhennya-diyezdatnosti-mistsevyh-rad-pid-chas-vijny-yurydychnyj-analiz/">Законопроєкт про збереження дієздатності місцевих рад під час війни — юридичний аналіз</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><em><span style="font-weight: 400;">16 вересня Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт №14405 «Про забезпечення повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану». </span><b>Законопроєкт</b><span style="font-weight: 400;"> має розв’язати проблему, з якою під час повномасштабної війни можуть зіткнутися передусім невеликі громади: через дострокове припинення повноважень депутатів склад ради поступово скорочується, водночас провести вибори для заповнення вакантних мандатів під час воєнного стану неможливо. У результаті рада може втратити спроможність збирати кворум і ухвалювати необхідні для громади рішення.</span></em></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ініціатива передбачає спеціальний механізм, який дасть таким радам змогу продовжувати роботу, якщо в їхньому складі залишилося </span><b>не більше половини, але не менше третини депутатів від загального складу ради</b><span style="font-weight: 400;">. Під час доопрацювання документа з нього вилучили положення про автоматичне утворення військових адміністрацій лише через скорочення депутатського складу ради.</span></p>
<h3><b>Чому виникла потреба в окремому законі</b></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">Законопроєкт </span><a href="https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/69537"><span style="font-weight: 400;">№14405 </span></a><span style="font-weight: 400;">зареєстрували у Верховній Раді </span><b>27 січня 2026 року</b><span style="font-weight: 400;">. Серед його ініціаторів — народний депутат Олександр Корнієнко та група інших парламентарів. 1 вересня документ включили до порядку денного парламенту, а 10 вересня профільний комітет повторно його розглянув та рекомендував ухвалити одразу за основу і в цілому.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Проблема, яку має розв’язати законопроєкт, безпосередньо пов’язана з наслідками війни та неможливістю проводити місцеві вибори під час воєнного стану. Якщо депутат достроково припиняє повноваження у громаді з 10 тисячами і більше виборців, вакантний мандат за певних умов може перейти наступному кандидату з партійного списку. Однак для депутатів сільських, селищних і міських рад громад із кількістю виборців до 10 тисяч, які обиралися у багатомандатних округах, Виборчий кодекс передбачає проведення проміжних виборів. Під час воєнного стану  вибори заборонені.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">За даними інформаційно-аналітичної системи «Місцеві вибори» ЦВК, станом на 23 листопада 2025 року достроково припинили повноваження або не набули їх </span><b>9106 депутатів місцевих рад — 21,1% від загальної кількості мандатів</b><span style="font-weight: 400;">, отриманих на місцевих виборах 2020 року. Для невеликих громад подальше скорочення депутатського корпусу створює ризик відсутності кворуму як на пленарних засіданнях, так і в постійних комісіях.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Ініціатива передбачає спеціальний механізм, який дасть таким радам змогу продовжувати роботу, якщо в їхньому складі залишилося не більше половини, але не менше третини депутатів від загального складу ради.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><b>Що пропонується</b></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">Спеціальні правила стосуватимуться </span><b>сільських, селищних і міських рад громад із кількістю виборців до 10 тисяч</b><span style="font-weight: 400;">, депутати яких були обрані на місцевих виборах 2020 року за мажоритарною системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах і склад яких скоротився нижче кількості, необхідної для звичайного функціонування ради.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ключова зміна — можливість зберегти повноважність ради, якщо після дострокового припинення повноважень окремих депутатів у її складі залишається </span><b>від третини до половини депутатів включно</b><span style="font-weight: 400;">. Якщо розрахунок третини складу дає дробове число, необхідну кількість депутатів округлюватимуть до наступного цілого числа.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Законопроєкт також визначає особливості скликання сесій і прийняття рішень такими радами. Спеціальний режим діятиме протягом воєнного стану, а після його припинення або скасування — </span><b>до дня відкриття першої сесії відповідної ради, обраної на наступних місцевих виборах</b><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ще один блок змін стосується депутатів, які проходять військову службу. В оновленій редакції передбачено, що вимоги щодо участі в роботі ради та наслідків пропуску засідань </span><b>не застосовуватимуться до депутатів сільських, селищних і міських рад, які проходять військову службу під час мобілізації, за контрактом або внаслідок призову резервістів</b><span style="font-weight: 400;">. Сам факт проходження військової служби не припинятиме депутатських повноважень.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Також законопроєкт дозволяє адаптувати процедури депутатського звітування до безпекових умов. Зокрема, рада зможе визначати спосіб і форму звітування та оприлюднення звітів, якщо виконання звичайних вимог створює ризики для фізичної безпеки.</span></p>
<h3><b>Що змінилося після зауважень до законопроєкту</b></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">Одна з найбільш дискусійних частин законопроєкту стосувалася того, скільки депутатів має залишатися в раді, щоб вона могла продовжувати роботу.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради звертало увагу, що первинний підхід потребує узгодження з принципом колегіальності місцевого самоврядування. Після доопрацювання Комітет запропонував чіткіше визначити межі дії виняткового механізму: він застосовуватиметься, коли в раді залишилося </span><b>не більше половини, але не менше третини депутатів</b><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас із законопроєкту запропонували вилучити норму, за якою скорочення складу ради нижче половини мало б автоматично ставати підставою для утворення військової адміністрації населеного пункту.</span></p>
<p><b>Втрата частини депутатського складу внаслідок війни сама по собі не має означати автоматичної втрати громадою дієздатного органу місцевого самоврядування</b><span style="font-weight: 400;">, якщо рада зберігає мінімально необхідне представництво та здатність колегіально ухвалювати рішення.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Для громад критично важливо, щоб війна та об’єктивне скорочення депутатського складу не призводили до ситуації, коли рада формально існує, проте фактично не може ухвалювати бюджетні, соціальні, земельні, відновлювальні та інші рішення, від яких залежить життєдіяльність громади.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас виняткові правила, необхідні під час воєнного стану, мають залишатися </span><b>чітко обмеженими за сферою застосування та в часі</b><span style="font-weight: 400;">. Зменшення кількісного порогу повноважності ради не повинно перетворюватися на загальне правило поза обставинами, для яких цей механізм створюється.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Так само адаптація вимог до депутатського звітування через безпекові ризики не повинна означати відмову від самої підзвітності. Якщо публічний захід, завчасне повідомлення про місце його проведення чи інший традиційний формат створюють ризики, громада має використовувати безпечні альтернативи, які одночасно дозволяють виборцям отримати інформацію про роботу депутата.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Ключова зміна — можливість зберегти повноважність ради, якщо після дострокового припинення повноважень окремих депутатів у її складі залишається від третини до половини депутатів включно.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><b>Що рекомендуємо</b></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">«Прозорі міста» вважають доцільним </span><b>підтримати законопроєкт №14405 в оновленій редакції</b><span style="font-weight: 400;">, водночас під час його остаточного ухвалення та практичного застосування важливо зберегти кілька принципових запобіжників:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">спеціальний порядок має застосовуватися лише до тих місцевих рад, які підпадають під визначені законом критерії та не можуть заповнити вакантні депутатські мандати через неможливість проведення виборів під час воєнного стану;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">нижня межа у третину від загального складу ради має залишатися запобіжником від ситуацій, щоб рада залишалася спроможною приймати рішення;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">депутати, які проходять військову службу, мають бути захищені від негативних наслідків невиконання обов’язків, які вони фізично не можуть виконувати через службу;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">безпекові винятки щодо звітування мають змінювати </span><b>форму</b><span style="font-weight: 400;">, а не скасовувати принцип підзвітності депутатів перед виборцями.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Через війну, дострокове припинення депутатських повноважень та неможливість проводити вибори окремі невеликі громади ризикують залишитися з радами, які не здатні повноцінно працювати. Запропонований механізм має дозволити таким громадам </span><b>зберегти дієздатне місцеве самоврядування</b><span style="font-weight: 400;">, забезпечити безперервність ухвалення рішень, захистити права депутатів, які служать у Силах оборони, та адаптувати окремі процедури роботи рад до умов війни. </span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	«Прозорі міста» вважають доцільним підтримати законопроєкт №14405 в оновленій редакції, водночас під час його остаточного ухвалення та практичного застосування важливо зберегти кілька принципових запобіжників.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/zakonoproyekt-pro-zberezhennya-diyezdatnosti-mistsevyh-rad-pid-chas-vijny-yurydychnyj-analiz/">Законопроєкт про збереження дієздатності місцевих рад під час війни — юридичний аналіз</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Як ВАКС розглядає корупційні справи: підсумки сьомого етапу</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/research/yak-vaks-rozglyadaye-koruptsijni-spravy-pidsumky-somogo-etapu/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Віка Карпінська]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 09 Sep 2026 06:30:55 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=research&#038;p=33781</guid>

					<description><![CDATA[<p>Результати моніторингу ВАКС з 1 липня 2025 по 30 червня 2026 року</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/research/yak-vaks-rozglyadaye-koruptsijni-spravy-pidsumky-somogo-etapu/">Як ВАКС розглядає корупційні справи: підсумки сьомого етапу</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><span style="font-weight: 400;">З моменту початку роботи Вищого антикорупційного суду (ВАКС) у 2019 році Transparency International Ukraine постійно моніторить його діяльність. Наші фахівці були присутні на судових засіданнях, досліджували організаційні та функціональні аспекти роботи ВАКС, а також вивчали винесені ним рішення.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Завдяки систематичному та всебічному спостереженню за діяльністю антикорупційного суду ми можемо виявити як позитивні тенденції, так і виклики, з якими він стикається.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Цей звіт презентує результати сьомого етапу моніторингу роботи ВАКС — з 1 липня 2025 року по 30 червня 2026 року — і продовжує серію таких моніторингових матеріалів. Із </span><a href="https://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/monitoring"><span style="font-weight: 400;">попередніми матеріалами</span></a><span style="font-weight: 400;"> ви можете ознайомитись на платформі «ВАКС вирішив».</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У цьому звіті ми проаналізували тенденції судового розгляду корупційних та пов&#8217;язаних з корупцією кримінальних правопорушень у ВАКС, а також звернули увагу на виконання рекомендацій, наданих за результатами попередніх етапів моніторингу. Окремо цього разу ми детальніше проаналізували підстави виправдувальних вироків ВАКС і практику зміни та скасування вироків Апеляційною палатою ВАКС — це дозволило оцінити не лише оперативність судових рішень, а й причини, які призводять до виправдання або ж скасування вироків.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">За результатами експерти TI Ukraine визначили рівень виконання попередніх рекомендацій та сформулювали нові, які можуть підвищити ефективність роботи ВАКС як органу правосуддя антикорупційної спеціалізації.</span></p>
<h4><span style="font-weight: 400;">Короткі висновки</span></h4>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">ВАКС демонструє зростання продуктивності і вперше зупинив багаторічне зростання залишку нерозглянутих справ, а одноособовий розгляд підтвердив свою ефективність — строки розгляду скоротилися в кілька разів.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Частка відкладених засідань і процесуальних порушень за результатами моніторингу знизилася по всіх категоріях засідань, а практика угод про визнання винуватості поступово вдосконалюється.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Водночас неефективне регулювання строків давності залишається головним викликом і продовжує загострюватися, а зловживання процесуальними правами й неврегульовані процедурні питання (заміна судді, момент переходу до колегіального розгляду) підважують досягнутий прогрес.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">20 листопада 2025 року збори суддів ВАКС затвердили </span><a href="https://court.gov.ua/storage/portal/hcac/self-governance/decisions/20.11.2025_1.pdf"><span style="font-weight: 400;">Стратегію Вищого антикорупційного суду</span></a><span style="font-weight: 400;"> на 2026–2028 роки — перший стратегічний документ такого рівня, ухвалений самим судом. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Показово, що серед двох ключових індикаторів досягнення стратегічного фокусу на кінець 2028 року суд прямо назвав зменшення кількості кримінальних проваджень, закритих у зв&#8217;язку зі спливом строків давності, — тобто проблему, яку ми послідовно фіксуємо з четвертого періоду моніторингу і якій присвячено окремий підрозділ цього звіту.</span><span style="font-weight: 400;"> Стратегія також передбачає ефективнішу організацію судочинства й активне використання даних для внутрішнього моніторингу, що включає упровадження механізму пріоритезації справ. Для цього буде оцінюватися  динаміка змін залишку нерозглянутих справ, тривалості їх розгляду та інших показників.</span><span style="font-weight: 400;"> </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Те, що суд </span><span style="font-weight: 400;">інституційно підкреслив ці речі </span><span style="font-weight: 400;">на рівні власної стратегії — позитивний сигнал. А реальний прогрес за цими напрямами оцінюватиметься в наступних звітних періодах.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	ВАКС демонструє зростання продуктивності і вперше зупинив багаторічне зростання залишку нерозглянутих справ, а одноособовий розгляд підтвердив свою ефективність — строки розгляду скоротилися в кілька разів.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h1><span style="font-weight: 400;">Резюме</span></h1>
<p><span style="font-weight: 400;">Сьомий звіт з моніторингу роботи ВАКС охоплює період з 1 липня 2025 по 30 червня 2026 року. За цей час наші юристи-монітори відвідали 1067 судових засідань і проаналізували сотні судових рішень, продовживши оцінювати процесуальну ефективність суду, дотримання стандартів кримінального провадження та виконання рекомендацій попередніх етапів моніторингу.</span></p>
<p><b>Результати свідчать про неоднозначну картину: ВАКС демонструє поступове зростання продуктивності і вдосконалення внутрішньої організації роботи, водночас проблеми, розвʼязання яких залежить від парламенту чи інших держорганів, залишаються без належного реагування.</b></p>
<p>&nbsp;</p>
<h4><span style="font-weight: 400;">Ключові досягнення</span></h4>
<p><b>Рекордна продуктивність та зміна у динаміці накопичення справ</b><span style="font-weight: 400;">. У 2025 році ВАКС розглянув 114 кримінальних справ і засудив 154 особи. В першому півріччі 2026 року суд уперше розглянув більше справ (72), ніж до нього надійшло нових (71). Це дозволило зупинити багаторічне зростання залишку нерозглянутих проваджень і навіть незначно скоротити його (з 327 до 322).</span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/01-Dynamika-nadhodzhennya-ta-rozglyadu-sprav-VAKS-1.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-33791" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/01-Dynamika-nadhodzhennya-ta-rozglyadu-sprav-VAKS-1.png" alt="" width="1200" height="675" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/01-Dynamika-nadhodzhennya-ta-rozglyadu-sprav-VAKS-1.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/01-Dynamika-nadhodzhennya-ta-rozglyadu-sprav-VAKS-1-400x225.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/01-Dynamika-nadhodzhennya-ta-rozglyadu-sprav-VAKS-1-768x432.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p><b>Одноособовий розгляд справ підтвердив ефективність</b><span style="font-weight: 400;">. Частка проваджень, що розглядаються одноособово, зросла з 22% до 29% від усього масиву справ на розгляді. Різниця у строках досить серйозна: справи в одноособовому розгляді завершуються в середньому за 342 днів (11 місяців), тоді як колегіальний розгляд триває в чотири рази довше – в середньому 1365 днів (</span><span style="font-weight: 400;">~</span><span style="font-weight: 400;"> 3 роки 9 місяців).</span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/07-Odnoosobovyy-rozglyad-sprav-VAKS-1.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-33803" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/07-Odnoosobovyy-rozglyad-sprav-VAKS-1.png" alt="" width="1200" height="675" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/07-Odnoosobovyy-rozglyad-sprav-VAKS-1.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/07-Odnoosobovyy-rozglyad-sprav-VAKS-1-400x225.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/07-Odnoosobovyy-rozglyad-sprav-VAKS-1-768x432.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p><b>Позитивна динаміка за показниками моніторингу</b><span style="font-weight: 400;">. Частка відкладених засідань знизилася з 35% до 30%, а частка процедурних і процесуальних порушень скоротилася для всіх категорій засідань.</span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/04-Perenesennya-zasidan-VAKS.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-33797" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/04-Perenesennya-zasidan-VAKS.png" alt="" width="1200" height="675" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/04-Perenesennya-zasidan-VAKS.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/04-Perenesennya-zasidan-VAKS-400x225.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/04-Perenesennya-zasidan-VAKS-768x432.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p><b>Зростання і часткове вдосконалення практики угод</b><span style="font-weight: 400;">. Кількість вироків на підставі угод про визнання винуватості зросла в абсолютних цифрах (72 проти 58 торік), але дещо скоротилась у відносних показниках (62% проти 66% торік). З&#8217;явилися перші публічно підтверджені випадки реального, хоч і коротшого покарання за ст. 69-2 КК України, а також практика часткового — замість повного — закриття текстів вироків за угодами.</span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/08-Vyroky-VAKS-na-osnovi-ugody-pro-vyznannya-vynuvatosti-1.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-33805" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/08-Vyroky-VAKS-na-osnovi-ugody-pro-vyznannya-vynuvatosti-1.png" alt="" width="1200" height="675" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/08-Vyroky-VAKS-na-osnovi-ugody-pro-vyznannya-vynuvatosti-1.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/08-Vyroky-VAKS-na-osnovi-ugody-pro-vyznannya-vynuvatosti-1-400x225.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/09/08-Vyroky-VAKS-na-osnovi-ugody-pro-vyznannya-vynuvatosti-1-768x432.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p><b>Кадрове та інституційне посилення</b><span style="font-weight: 400;">. Дві нові судді, призначені за результатами другого конкурсу до ВАКС, уже головують у низці резонансних проваджень, а у серпні 2026 року Президент України призначив ще 16 переможців конкурсу. 20 листопада 2025 року збори суддів ВАКС уперше затвердили Стратегію розвитку суду на 2026–2028 роки, яка інституційно визнає низку проблем із наших попередніх звітів — зокрема строки давності та неналежне приміщення суду. Після тривалих консультацій уряд зрештою розвʼязав проблему приміщення суду.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Дві нові судді, призначені за результатами другого конкурсу до ВАКС, уже головують у низці резонансних проваджень, а у серпні 2026 року Президент України призначив ще 16 переможців конкурсу.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h4><span style="font-weight: 400;">Критичні виклики</span></h4>
<p><b>Неефективне регулювання строків давності залишається найбільшою проблемою, що загострюється</b><span style="font-weight: 400;">. За звітний період від кримінальної відповідальності через сплив строків давності звільнено 22 особи (проти 13 торік), а від покарання — 9 осіб (проти лише 1 торік). Велика кількість таких закриттів припадає на статті 364 та 368 КК України — тобто на тяжкі корупційні злочини.</span></p>
<p><b>Зловживання процесуальними правами набувають нових форм</b><span style="font-weight: 400;">. Якщо раніше сторони найчастіше вдавалися до простих неявок, то тепер поширюються маніпуляції статусом військовослужбовця, штучне створення конфліктів інтересів, багатогодинні виступи з повтореннями та масові безпідставні клопотання. Судді стали активніше застосовувати грошові стягнення, однак суд, як і раніше, не має повноважень накладати такі стягнення на адвокатів, а взаємодія з КДКА залишається неефективною.</span></p>
<p><b>Закриття справ через сплив строків досудового розслідування («поправки Лозового») продовжує загрожувати справам</b><span style="font-weight: 400;">. Кількість клопотань про закриття справ на цій підставі зросла із 29 до щонайменше 41 за рік, а три справи були закриті в першій інстанції. АП ВАКС закрила дві справи на цій підставі. </span></p>
<p><b>Неоднакові підходи до наслідків заміни судді набули нової актуальності </b><span style="font-weight: 400;">у зв&#8217;язку з конкурсом до Апеляційної палати ВАКС. Перехід чинних суддів першої інстанції до апеляції створює ризик, що низку резонансних проваджень доведеться повторно розглядати з початку. </span></p>
<p><b>Проблеми одноособового розгляду мають процедурний характер</b><span style="font-weight: 400;">: не сформована єдина практика щодо того, коли слід починати слухати справу колегіально чи одноособово, чим час від часу користується сторона захисту для затягування процесу.</span></p>
<p><b>Нестача електронних браслетів у розпорядженні поліції зберігається</b><span style="font-weight: 400;">, попри збільшення їх кількості. Суд у 5 випадках був змушений скасувати обов&#8217;язок носіння браслета через його фактичну відсутність у поліції, застосувавши натомість менш надійні альтернативні запобіжні заходи.</span></p>
<p><b>Непрозорість комунікації навколо угод підриває їх суспільне сприйняття.</b><span style="font-weight: 400;"> Тексти частини вироків залишаються повністю закритими, а методології оцінки суспільного інтересу досі немає, хоча вдосконалення таких підходів передбачено Стратегією розвитку САП.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Виправдувальні вироки та перегляд в апеляції вказують на окремі зони вдосконалення якості досудового розслідування. З шести виправдувальних вироків звітного періоду частина пов&#8217;язана зі слабкістю доказової бази, а частина — з провокаціями злочину з боку ДБР або ж СБУ. 43% вироків ВАКС, переглянуті апеляцією, зазнали змін чи були скасовані здебільшого через некоректне розмежування суміжних складів злочинів і неповне обґрунтування оцінки доказів.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Неефективне регулювання строків давності залишається найбільшою проблемою, що загострюється. За звітний період від кримінальної відповідальності через сплив строків давності звільнено 22 особи (проти 13 торік), а від покарання — 9 осіб (проти лише 1 торік).
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h4><span style="font-weight: 400;">Рекомендації</span></h4>
<p><b>Верховній Раді України:</b></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">ухвалити законопроєкт №15354 за основу та доопрацювати його до другого читання — передбачити переривання, а не лише зупинення строків давності з моменту направлення обвинувального акта до суду, поширити підстави зупинення на всі корупційні статті (а не лише справи НАБУ і САП), пропорційно посилити покарання за ключові корупційні статті;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">запровадити в КПК України механізми оптимізації судового розгляду: формалізувати найкращі практики проведення засідань і надати суддям дієві інструменти реагування на зловживання процесуальними правами, зокрема повноваження накладати грошові стягнення на адвокатів;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">скасувати автоматичне закриття справ через сплив строків досудового розслідування;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">законодавчо визначити, що за умови повної аудіо- та відеофіксації засідань згода учасників процесу не є обов&#8217;язковою умовою для продовження розгляду після заміни судді;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">усунути неоднозначність у визначенні моменту реалізації права на колегіальний розгляд і поширити одноособовий розгляд на справи про визнання активів необґрунтованими та санкційні провадження;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">законодавчо визначити застосування спеціальної конфіскації обов&#8217;язковою умовою затвердження угоди про визнання винуватості за наявності передбачених законом підстав для її застосування.</span></li>
</ul>
<p><b>Вищому антикорупційному суду:</b></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">ефективніше організовувати розгляд справ з ризиком спливу строків давності — завчасне узгодження графіків засідань, реагування на невмотивовані неявки;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">послідовно впроваджувати організаційні підходи до керування засіданнями: стандартизувати часові межі виступів, відновити практику притягнення до відповідальності за неповагу до суду (ст. 185-3 КУпАП), заслуховувати думку лише дотичних учасників щодо клопотань, ширше залучати захисників за рахунок держави для забезпечення безперервності процесу;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">узагальнити й формалізувати як стандарт уже наявну практику часткового закриття вироків за угодами.</span></li>
</ul>
<p><b>Кабінету Міністрів України:</b></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">забезпечити стабільне фінансування закупівлі електронних засобів контролю, зокрема визначити джерела фінансування на 2027 рік.</span></li>
</ul>
<p><b>Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі:</b></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">прискорити реалізацію заходів Стратегії розвитку на 2026–2028 роки щодо формування єдиних підходів до укладення угод про визнання винуватості.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Реалізація цих рекомендацій сприятиме подальшому зміцненню інституційної спроможності ВАКС і підвищить ефективність притягнення до відповідальності за топкорупційні злочини в Україні.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">При оцінці виконання рекомендацій ми виявили, що більшість невиконаних здебільшого залежать від парламенту, а не від ВАКС як органу правосуддя. </span></p>
<p><iframe loading="lazy" src="https://drive.google.com/file/d/1icLl5C4bV1OoHdrhEhc1HAQMp1gosU4h/preview" width="640" height="480"></iframe></p>
<p><em>Цей звіт підготовлений Transparency International Ukraine за фінансової підтримки Швеції.</em></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	При оцінці виконання рекомендацій ми виявили, що більшість невиконаних здебільшого залежать від парламенту, а не від ВАКС як органу правосуддя. 
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/research/yak-vaks-rozglyadaye-koruptsijni-spravy-pidsumky-somogo-etapu/">Як ВАКС розглядає корупційні справи: підсумки сьомого етапу</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Експеримент завершився, відновлення триває: підсумки урядового проєкту комплексної відбудови</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/research/eksperyment-zavershyvsya-vidnovlennya-tryvaye-pidsumky-uryadovogo-proyektu-kompleksnoyi-vidbudovy/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Валерія Залевська]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 30 Aug 2026 18:44:11 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=research&#038;p=33675</guid>

					<description><![CDATA[<p>Дослідження третього року урядового проєкту комплексної відбудови</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/research/eksperyment-zavershyvsya-vidnovlennya-tryvaye-pidsumky-uryadovogo-proyektu-kompleksnoyi-vidbudovy/">Експеримент завершився, відновлення триває: підсумки урядового проєкту комплексної відбудови</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Зміст</span></h2>
<ol>
<li><a href="#summary">Резюме</a></li>
<li><a href="#myText">Від експерименту до публічного інвестиційного проєкту</a></li>
<li><a href="#section1">Фінансування</a></li>
<li><a href="#section2">Закупівлі</a></li>
<li><a href="#section3">Бородянка</a></li>
<li><a href="#section4">Тростянець</a></li>
<li><a href="#section5">Ягідне</a></li>
<li><a href="#section6">Циркуни</a></li>
<li><a href="#section7">Посад-Покровське</a></li>
<li><a href="#section8">Висновки</a></li>
</ol>
<h3><span style="font-weight: 400;">Вступ</span></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">У квітні 2023 року уряд розпочав експериментальний проєкт із відновлення низки населених пунктів, які постраждали внаслідок війни. Його особливістю мало стати впровадження комплексного підходу — не лише відновлення окремих будівель чи інфраструктурних об’єктів, а цілісне планування та трансформація постраждалих населених пунктів або їхніх частин.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Очікувалося, що проєкт дозволить напрацювати нові, ефективні рішення для відбудови населених пунктів, інфраструктура яких зазнала значних руйнувань внаслідок російської агресії та потребує саме комплексного, а не фрагментарного підходу.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">До експерименту увійшло 6 населених пунктів:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">селище Бородянка та село Мощун у Київській області;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">місто Тростянець на Сумщині;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">село Посад-Покровське, що розташоване на межі Херсонської та Миколаївської областей;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">село Циркуни на Харківщині;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">село Ягідне Чернігівської області.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Однак вже на першому році реалізації проєкту виникли проблеми. Через відсутність єдиного підходу до відбору проєктів відновлення з експерименту фактично випала відбудова села Мощун, а з понад трьохсот запланованих об’єктів відновлення завершити роботи вдалося лише на одному. У середині 2024 року TI Ukraine виявила, що успішній першій фазі проєкту </span><a href="https://ti-ukraine.org/research/eksperyment-z-kompleksnogo-vidnovlennya-naselenyh-punktiv-shho-vdalosya-za-rik/#section5"><span style="font-weight: 400;">завадило одразу кілька факторів</span></a><span style="font-weight: 400;">:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">прогалини в умовах експерименту;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">затримки з фінансуванням;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">нестабільна ситуації з керівництвом ключових стейкхолдерів експерименту — Мінінфраструктури та Агентства відновлення;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">непередача прав замовників будівництва. </span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Протягом другого року впровадження експерименту </span><a href="https://ti-ukraine.org/research/bez-suttyevogo-progresu-ta-z-tumannymy-perspektyvamy-eksperyment-z-kompleksnogo-vidnovlennya-naselenyh-punktiv/"><span style="font-weight: 400;">суттєвого прогресу також досягти не вдалося</span></a><span style="font-weight: 400;">. Водночас перелік об’єктів відновлення порівняно з початковим збільшився у 2 рази — з 295 до 593 об’єктів. Проблеми з фактичним виділенням фінансування, які виникли ще на початку реалізації проєкту, фактично звели нанівець можливість вчасно та ефективно його реалізувати. Як наслідок, протягом другого року було завершено відновлення ще 57 об’єктів, а сукупно за два роки — трохи більше 9% від загальної запланованої кількості. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">2025 рік мав стати завершальним для експериментального проєкту. Тож ми вирішили з’ясувати, що вдалося реалізувати, чи досягнуто поставлених цілей, які проблеми завадили виконати заплановане та що буде з проєктом далі.</span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2 id="summary"><span style="font-weight: 400;">Резюме</span></h2>
<p><b>Урядовий експериментальний проєкт з комплексного відновлення,</b><span style="font-weight: 400;"> який тривав з 2023 по 2025 рік, формально </span><b>завершився, однак основної мети не досяг:</b><span style="font-weight: 400;"> жоден із відібраних населених пунктів не був повністю відновлений у визначений строк. В межах експерименту </span><b>завершили 80 об&#8217;єктів</b><span style="font-weight: 400;"> — трохи більше десятої частини від актуальної потреби у відновленні. Тож експеримент заклав основу для продовження робіт, але не забезпечив комплексного відновлення.</span></p>
<p><b>Визначальним чинником затримок стало непередбачуване та несвоєчасне фінансування.</b><span style="font-weight: 400;"> За два з половиною роки на проєкт спрямували 3,99 млрд грн — приблизно третину очікуваної вартості, причому 73% цих коштів припали на останній рік експерименту. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ситуацію ускладнили недоліки планування, неодноразові зміни переліків об’єктів, коригування проєктної документації, проблеми з переданням функцій замовника від приватних власників, обмежений досвід регіональних Служб відновлення у будівництві житла та соціальних об&#8217;єктів, безпекові ризики. На цьому тлі частіше розривали та продовжували договори, а середня конкуренція на відкритих торгах протягом експерименту скоротилася з 3,6 до 1,5 учасника. </span></p>
<p><b>Після завершення експерименту незавершені роботи перевели у формат публічного інвестиційного проєкту,</b><span style="font-weight: 400;"> тривалістю у 4 роки, який охоплює п’ять населених пунктів і 591 об’єкт. </span><b>Такий механізм має свої переваги:</b><span style="font-weight: 400;"> довший горизонт реалізації, можливість середньострокового бюджетного планування та відображення проєктів у системі DREAM. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Експеримент показав, що комплексне відновлення неможливо звести до набору окремих будівельних проєктів із непередбачуваним щорічним фінансуванням. Для його ефективної реалізації потрібні цілісне планування територій, участь громад, належно підготовлені проєкти, безперервне фінансування та чітка відповідальність за результат. Врахування цих уроків має стати основою для більш послідовного втілення концепції комплексного відновлення.</span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2 id="myText"><span style="font-weight: 400;">Від експерименту до публічного інвестиційного проєкту</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">На старті експериментального проєкту до переліку було включено 295 об’єктів відновлення. Понад 90% із них становило житло. Решта припадала на об’єкти соціальної інфраструктури, адміністративні будівлі, дорожню інфраструктуру та комунікації. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У березні 2025 року перелік налічував уже 593 об’єкти — удвічі більше, ніж на початку. Таке суттєве зростання зумовило збільшення кількості об’єктів житлової інфраструктури, яка підлягає відновленню у двох населених пунктах — Посад-Покровському та Бородянці. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Проте станом на середину 2025 року, за два роки реалізації експериментального проєкту з комплексного відновлення, будівельні та ремонтні роботи було повністю завершено лише на 58 об’єктах, що становило приблизно 10% від загальної кількості. Для переважної більшості інших об’єктів (64%) роботи розпочалися або активізувалися лише наприкінці 2024 року. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас 2025 рік, відповідно до умов експерименту, мав стати останнім роком його реалізації. Уже тоді було зрозуміло, що завершити відновлення вчасно не вдасться. За оцінками Служб відновлення, щонайменше по Бородянці та Тростянцю завершення робіт очікували не раніше 2026 року. Фактичний стан інших населених пунктів також не давав підстав очікувати повного завершення до кінця 2025 року: у Посад-Покровському йшлося про сотні приватних будинків і об&#8217;єктів інфраструктури, у Ягідному залишалися незавершені житлові та соціальні об&#8217;єкти, а в Циркунах роботи фактично не перейшли в активну фазу. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Зрештою, саме так і сталося: </span><b>жоден із населених пунктів, відібраних для участі в експерименті, не був повністю відновлений до кінця 2025 року. </b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У 2026 році Агентство відновлення повідомило у відповідь на наш запит, що за результатами експерименту повністю завершено роботи на 80 об&#8217;єктах, а для решти розроблено і затверджено проєктну документацію та виконуються будівельні роботи. Таким чином, за підсумками двох із половиною років урядового експерименту регіональним Службам відновлення та Київській ОВА вдалося </span><b>відновити приблизно 13% з усіх запланованих об&#8217;єктів</b><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><iframe loading="lazy" style="display: block; border: 0; overflow: hidden;" title="Стан відновлення" src="https://zalievska-valeriia.github.io/eksperymentalnyi_proiekt/stan_vidnovlennya.html" width="100%" height="600" scrolling="no"><br />
</iframe></p>
<p><span style="font-weight: 400;">За даними замовників, станом на кінець травня 2026 року найвищий рівень виконання робіт зафіксовано в Бородянці, де завершено відновлення 33 із 77 об&#8217;єктів (42,9%). У Ягідному відновлено 36 зі 119 об&#8217;єктів (30,3%). Водночас у Посад-Покровському, де зосереджено найбільшу кількість об&#8217;єктів у межах експериментального проєкту, завершено лише 10 із 392 об&#8217;єктів (2,6%). У Циркунах станом на звітну дату не відновлено жодного з двох запланованих об&#8217;єктів. Ці показники свідчать про суттєву нерівномірність реалізації експериментального проєкту.  </span></p>
<p><b>Зрештою, експеримент вичерпав свій строк, проте більшість об&#8217;єктів, заради відновлення яких він реалізовувався, залишилися незавершеними. </b><span style="font-weight: 400;">Ще в квітні минулого року уряд ініціював проведення аналізу експериментального проєкту, до якого, за словами керівника Агентства відновлення, мали залучити міжнародних експертів, які мали оприлюднити свій висновок восени. Втім, на наш запит щодо проведення та результатів такого аналізу Агентство не надало відповіді. Відсутня інформація щодо нього і у відкритих джерелах, що дає підстави сумніватися, що відповідна оцінка експерименту була проведена.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Перший офіційний аудит експерименту </span><a href="https://ti-ukraine.org/news/eksperymentalnyj-proyekt-z-kompleksnogo-vidnovlennya-naselenyh-punktiv-ne-dosyag-svoyih-tsilej-audyt-rahunkovoyi-palaty/"><span style="font-weight: 400;">нещодавно провела</span></a><span style="font-weight: 400;"> Рахункова палата. Вона встановила що проєкт, який мав стати моделлю «відбудувати краще, ніж було», не досяг поставлених цілей — його реалізація здійснювалася без належної стратегічної, організаційної та фінансової основи, в умовах неузгодженого нормативного регулювання, невідповідності між повноваженнями та відповідальністю координаторів.  </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Завершення експериментального проєкту без досягнення його основної мети поставило під питання подальшу долю об&#8217;єктів, відновлення яких розпочали, але не завершили в межах експерименту. Особливо критично це виглядало з огляду на те, що значна частина таких об&#8217;єктів пов&#8217;язана з будівництвом або ремонтом житла, відновлення якого безпосередньо впливає на повернення мешканців до нормального життя.  </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Попри це, держава все ж не відмовилася від незавершених об&#8217;єктів. Щоб уникнути повної зупинки робіт після завершення експерименту восени минулого року було прийнято рішення </span><b>продовжити реалізацію проєкту з комплексного відновлення</b><span style="font-weight: 400;"> — уже в межах відповідного </span><a href="https://dream.gov.ua/ua/pip/DREAM-UA-120226-EDD5EEA8?fromUri=/sectoral-portfolio/1000"><span style="font-weight: 400;">публічного інвестиційного проєкту</span></a><span style="font-weight: 400;">. Вона охоплює 5 населених пунктів-учасників експерименту та 591 об&#8217;єкт відновлення у них. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Фактично це означає, що експеримент не був завершений у змістовному сенсі, а був переформатований. Об&#8217;єкти, які не вдалося добудувати в межах експерименту, частково перейшли в новий механізм фінансування та управління. Відмінність у тому, що тепер вони мають реалізовуватися не як тимчасовий експеримент із доволі амбітними строками, а як публічний інвестиційний проєкт із довшим горизонтом. Строк реалізації програми визначений у 48 місяців, і це виглядає значно реалістичніше. </span></p>
<p><b>Перехід до публічного інвестиційного проєкту має кілька потенційних переваг:</b><span style="font-weight: 400;"> </span></p>
<ol>
<li><span style="font-weight: 400;"> Він </span><b>краще відповідає реальному масштабу робіт.</b><span style="font-weight: 400;"> Комплексне відновлення населеного пункту — це багаторічний процес із проєктуванням, експертизами, закупівлями, будівництвом, технічним наглядом, змінами до проєктної документації та прийняттям об&#8217;єктів в експлуатацію. </span></li>
<li><span style="font-weight: 400;"> Такий </span><b>формат має бути більш сумісним із середньостроковим бюджетним плануванням. </b></li>
<li><span style="font-weight: 400;"> Усі публічні інвестиційні програми та їх складові, а також публічні інвестиційні проєкти </span><b>відображаються в системі DREAM.</b><span style="font-weight: 400;"> Це дає змогу простежити всі етапи їх реалізації: від технічного рішення і контрактних процесів до можливості перегляду фото об&#8217;єктів в процесі відновлення або після його завершення. Для проєкту, який у форматі експерименту часто страждав від нестачі своєчасної та повної публічної інформації, це безумовно крок уперед. </span></li>
</ol>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас сам перехід у формат публічного інвестиційного проєкту ще не гарантує завершення робіт. Він лише створює нову управлінську рамку для об&#8217;єктів, які не вдалося завершити в межах експерименту. Наскільки ця рамка буде дієвою, залежатиме насамперед від обсягу та своєчасності фінансування, про що йтиметься в наступному розділі. </span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2 id="section1"><span style="font-weight: 400;">Фінансування</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">За час реалізації експериментального проєкту понад 86% усіх фактичних видатків (3,44 млрд грн) були спрямовані на відновлення Бородянки та Посад-Покровського. Найвищий рівень забезпечення потреб фактично використаними коштами зафіксовано в Ягідному, де освоєно понад половину (50,2%) від очікуваної вартості відновлення. Натомість у Циркунах використали лише 6 млн грн, що становить приблизно 1,6% від прогнозованої потреби у фінансуванні. У Бородянці та Посад-Покровському, попри найбільші обсяги фактичних видатків, було профінансовано лише 37,5% та 24,2% від очікуваної вартості відновлення відповідно. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Загалом протягом 2023-2025 держава погодилася виділити на комплексне відновлення відібраних населених пунктів 9,06 млрд грн — 72% від очікуваної вартості. Але проблеми з безпосереднім виділенням цього фінансування два роки поспіль фактично звели нанівець можливість вчасно та ефективно його реалізувати. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Станом на кінець 2025 року вдалося спрямувати 3,99 млрд грн — приблизно 32% від очікуваної вартості всього проєкту комплексного відновлення. При цьому, левову частку коштів — 2,93 млрд грн або 73% — було виділено саме у фінальний рік впровадження експерименту, що допомогло досягти бодай мінімального прогресу у комплексному відновленні.  </span></p>
<p><iframe loading="lazy" style="display: block; border: 0; overflow: hidden;" title="Фінансування" src="https://zalievska-valeriia.github.io/eksperymentalnyi_proiekt/finansuvannya_kombinovana.html" width="100%" height="680" scrolling="no"><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span><br />
</iframe></p>
<p><b>На жаль, переформатування експериментального проєкту в публічну інвестиційну програму суттєво не змінило ситуацію із фінансуванням</b><span style="font-weight: 400;"> — ані в питанні його обсягу, ані в своєчасності його виділення. На продовження реалізації об’єктів відновлення у 2026 році уряд передбачив 1,94 млрд гривень, втім на кінець травня кошти не були виділені. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Така ситуація знову зумовила затримки із оплатою робіт і послуг. Зокрема, у Служби відновлення Київської області відсутнє фінансове забезпечення для оплати 88 договорів, зокрема на будівельно-монтажні і проєктні роботи, а також технічний та авторський нагляд. Аналогічна ситуація склалася і в Чернігівській області. А в Сумській області відсутність коштів стала підставою для розірвання низки договорів.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">За даними Агентства, станом на серпень кошти таки були виділені та доведені до розпорядників. Водночас орієнтовна додаткова потреба для завершення всіх обʼєктів в наступні бюджетні періоди становить 4,92 млрд гривень.</span></p>
<p>&nbsp;</p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2 id="section2"><span style="font-weight: 400;">Закупівлі</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">З червня 2025 року до червня 2026 року замовники послуг та робіт з відновлення оголосили 301 закупівлю на загальну очікувану вартість 2,08 млрд грн. Із них 295 було завершено, а 3 — не відбулися. За результатами закупівель укладено договорів на 2,01 млрд грн. </span></p>
<p><iframe loading="lazy" style="display: block; border: 0; overflow: hidden;" title="Методи закупівель" src="https://zalievska-valeriia.github.io/eksperymentalnyi_proiekt/metody_zakupivel.html" width="100%" height="600" scrolling="no"><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span><br />
</iframe></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Найбільш помітна зміна — структура методів закупівель. У попередньому періоді майже вся очікувана вартість припадала на відкриті торги з особливостями: приблизно 97% очікуваної вартості. Прямі договори тоді становили лише орієнтовно 3% очікуваної вартості, хоча за кількістю їх було більше. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У новому періоді картина стала іншою: вартість прямих договорів майже прирівнялася до вартості конкурентних закупівель. 269 із 301 лота, або 89% за кількістю, проведено без використання електронної системи. На них припало 949,5 млн грн, тобто 45,5% загальної очікуваної вартості. Відкритих торгів з особливостями було лише 32, або 10,6% від кількості лотів, але вони сформували 1,136 млрд грн очікуваної вартості — 54,4% від загального обсягу. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас важливо, що </span><b>93% прямих закупівель за сумою</b><span style="font-weight: 400;"> — це </span><b>закупівлі додаткових робіт у підрядників, з якими вже було укладено договір.</b><span style="font-weight: 400;"> </span></p>
<p><iframe loading="lazy" style="display: block; border: 0; overflow: hidden;" title="Розподіл прямих за підставами" src="https://zalievska-valeriia.github.io/eksperymentalnyi_proiekt/pidstavy_pryamyh_zakupivel.html" width="100%" height="600" scrolling="no"><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span><br />
</iframe></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Замовникам дозволено купувати напряму у того самого підрядника додаткові роботи на суми, що не перевищують 50% основного договору. Часто такі роботи закуповують, наприклад, через коригування проєктної документації. А воно — досить поширене для будівництв, які затягуються в часі, що є проблемою для об’єктів в межах експериментального проєкту, зокрема, через перебої з фінансуванням.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">За кількістю закупівель найбільш активним був Департамент регіонального розвитку Київської ОВА — 143 лоти із очікуваною вартістю 1,46 млрд грн. Спільно зі Службою відновлення у Київській області департамент уклав понад 200 контрактів з підрядниками для відновлення інфраструктури селища Бородянки на 1,62 млрд грн. </span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><iframe loading="lazy" style="display: block; border: 0; overflow: hidden;" title="Замовники" src="https://zalievska-valeriia.github.io/eksperymentalnyi_proiekt/zamovnyky.html" width="100%" height="700" scrolling="no"><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start"><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span>﻿</span><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span><br />
</iframe></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Серед інших населених пунктів найбільша очікувана вартість припала на Службу відновлення у Чернігівській області — 257,6 млн грн за 38 лотами. За результатами цих закупівель було укладено договорів на 250,2 млн грн. Саме Чернігівська служба відповідала за відновлення Ягідного, де у 2026 році основний фокус змістився з ремонту житла на соціальну інфраструктуру, окремі житлові будинки та вулично-дорожню мережу. Це також пояснює, чому за структурою витрат найбільша частина контрактів у новому періоді припала саме на соціальну інфраструктуру. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Служба відновлення у Сумській області мала найменший обсяг закупівель: 14 лотів на 31,7 млн грн очікуваної вартості, за якими укладено договорів на 26,0 млн грн. Вони пов&#8217;язані з Тростянцем, де після червня 2025 року ситуація стала змішаною: частина об&#8217;єктів була завершена або введена в експлуатацію, частина потребувала коригування проєктної документації, а щодо окремих договорів виникли проблеми через відсутність коштів. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">За видами робіт структура контрактів не змінилася порівняно з попереднім періодом. Основна частка законтрактованих коштів усе ще припадає на будівельні роботи — 1,95 млрд грн, або 96,7% загальної суми договорів. </span></p>
<p><iframe loading="lazy" style="display: block; border: 0; overflow: hidden;" title="Розподіл за видами робіт" src="https://zalievska-valeriia.github.io/eksperymentalnyi_proiekt/vytraty_za_vydamy_robit.html" width="100%" height="580" scrolling="no"><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span><br />
</iframe></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Найбільшу частку коштів спрямовували на багатоквартирні будинки — 1,14 млрд грн або 56% від загального обсягу договорів. Друга за обсягом категорія — соціальна інфраструктура: 697 млн грн або 34%. На відновлення вулиць, доріг та комунікацій припало 160,8 млн грн, на приватні будинки — 14,4 млн грн. </span></p>
<p><iframe loading="lazy" style="display: block; border: 0; overflow: hidden;" title="Розподіл за видами об'єктів" src="https://zalievska-valeriia.github.io/eksperymentalnyi_proiekt/vytraty_za_vydamy_obyektiv.html" width="100%" height="580" scrolling="no"><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span><br />
</iframe></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Конкуренція у відкритих торгах з особливостями у завершальній фазі експерименту послабилася. У середньому на конкурентні лоти подавалося 1,5 учасника. Це менше, ніж у попередньому періоді, коли середній показник становив 2,25 учасника, і значно менше, ніж у перший рік експерименту, коли конкуренція була ще вищою (3,6 учасника). Найкращий показник у новому періоді мала Сумська служба — у середньому 3 учасники на лот. У Чернігівської служби середній показник становив 2 учасники. Найнижча конкуренція була у Київської служби — 0,71 учасника на лот, що частково пояснюється трьома відкритими торгами, скасованими через відсутність пропозицій.</span></p>
<p><iframe loading="lazy" style="display: block; border: 0; overflow: hidden;" title="Показники відкритих торгів" src="https://zalievska-valeriia.github.io/eksperymentalnyi_proiekt/pokaznyky_vidkrytyh_torgiv.html" width="100%" height="700" scrolling="no"><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start"><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span>﻿</span><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span><br />
</iframe></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Низька конкуренція відобразилася і на умовній економії. Середня різниця між очікуваною вартістю і сумою договорів на завершених конкурентних лотах становила 2,37%. У попередньому періоді цей показник був 7,5%, а за перший рік експерименту — 21%. Найвищу умовну економію знову показала Сумська служба — 31,32%, але цей результат сформований одним конкурентним лотом із трьома учасниками, тому не може вважатися репрезентативним для всієї статистики закупівель. У Київської служби умовна економія становила 3,88%, у Чернігівської — 2,65%.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">На відміну від попереднього періоду, коли були виявлені потенційні переплати на матеріалах у закупівлях по Бородянці та Посад-Покровському, за новий період ознак завищення цін або порушень законодавства у закупівлях виявлено не було. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Таким чином, закупівлі в межах експерименту у період з червня 2025 року до травня-червня 2026 року показують не стільки новий масштабний етап відбудови, скільки спробу добудовувати, коригувати і супроводжувати те, що не вдалося завершити раніше.</span></p>
<p><b>Минулі закупівлі</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Окрім свіжих закупівель, ми також знову проаналізували закупівлі перших двох років проєкту. Станом на липень 2026 9,47% контрактів за результатами таких закупівлеь були розірвані — 55 з 581 успішно завершених закупівель. Для CPV-кодів, за якими проводили ці закупівлі, загалом в системі за аналогічний період на розірвані контракти припало 3,66%. Тобто </span><b>в межах проєкту договори розривають у понад два з половиною рази частіше</b><span style="font-weight: 400;">, ніж в межах звичайних аналогічних закупівель. До того ж, розривали угоди не лише безпосередньо на саме будівництво, а й на розробку і коригування проєктно-кошторисної документації та авторський нагляд.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Також у договори в межах проєкту досить часто вносили зміни: додаткові угоди укладали для 62% закупівель перших двох років проєкту. Для 42,9% лотів </span><b>продовжували строк дії договору</b><span style="font-weight: 400;">. Це приблизно </span><b>вдвічі частіше</b><span style="font-weight: 400;">, ніж в середньому в Prozorro на аналогічних закупівлях в цей же період — 19.8%.</span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2 id="section3"><span style="font-weight: 400;">Бородянка</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Бородянка залишається найбільш видимим прикладом відновлення в межах урядового експерименту. Саме тут за останній рік з&#8217;явилося найбільше публічних результатів: відновлені багатоквартирні будинки, ремонти житла на центральних вулицях, благоустрій прибудинкових територій та спроба показати селище як приклад комплексної відбудови. Водночас за підсумками експерименту Бородянку так і не відновили повністю.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Станом на кінець травня 2026 року тут завершили 33 із 77 об&#8217;єктів, які потребували відновлення, тобто майже 43%. Найкращий прогрес показала частина проєкту, де замовником виступала Київська обласна військова адміністрація: за її даними, станом на кінець 2025 року завершено 33 об&#8217;єкти інфраструктури селища, з яких 31 — багатоквартирний житловий будинок. На 17 об&#8217;єктах роботи тривали.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Натомість частина Бородянки, за яку відповідає Служба відновлення у Київській області, просувалася значно повільніше. Служба повідомила, що будівельні роботи тривають на 23 об&#8217;єктах, але завершених об&#8217;єктів будівництва станом на дату відповіді не було. Крім того, за десятками договорів залишалося невирішеним питання оплати робіт і послуг.</span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2 id="section4"><span style="font-weight: 400;">Тростянець</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">У Тростянці перелік об&#8217;єктів відновлення залишався коротким, але складався з великих інфраструктурних проєктів: реконструкції залізничного вокзалу та привокзальної площі, відновлення площі 40-ї Армії та ремонтів ділянок дороги Н-12 Суми – Полтава. Саме тому прогрес у місті варто оцінювати не лише за кількістю об&#8217;єктів, а й за їх складністю.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Станом на кінець травня 2026 року повністю завершеним у межах переліку можна вважати 1 із 4 об&#8217;єктів. Водночас окремі результати є і по інших напрямах: одна з ділянок дороги Н-12 введена в експлуатацію, перша черга робіт на площі 40-ї Армії завершена, а по іншій ділянці Н-12 роботи тривають і потребують коригування проєктно-кошторисної документації.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Найбільш неоднозначною виглядає ситуація із залізничним вокзалом. Служба відновлення у Сумській області повідомила, що для цього об&#8217;єкту провели закупівлі та підготовчі процедури, але у грудні 2025 року делеговані функції замовника повернули АТ «Укрзалізниця». Тобто об&#8217;єкт фактично вийшов із траєкторії, де саме Служба відповідала за його завершення.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Таким чином, Тростянець не можна назвати повністю зупиненим кейсом, але й завершеним він не став. Частина інфраструктурних результатів є, проте загальний проєкт розпався на кілька різних траєкторій: щось завершено, щось передано іншому замовнику, а щось перенесено в наступний етап відновлення.</span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2 id="section5"><span style="font-weight: 400;">Ягідне</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Ягідне залишається одним із небагатьох населених пунктів, де в межах експерименту є відчутний фізичний прогрес. Якщо раніше основна увага була зосереджена на ремонті житла та вулично-дорожньої мережі, то в останній рік фокус змістився також на соціальну інфраструктуру.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Станом на кінець травня 2026 року в Ягідному відновили 36 зі 119 об&#8217;єктів — 30,3%. За інформацією Служби відновлення у Чернігівській області, для 17 об&#8217;єктів було оголошено закупівлі будівельних робіт, на 12 об&#8217;єктах роботи тривали, а на 5 — будівництво було завершене. Окремо Агентство відновлення повідомляло про роботи над соціальною інфраструктурою, зокрема будівлями, пов&#8217;язаними з громадськими послугами та меморіалізацією подій окупації.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас Ягідне також не уникло типових проблем експерименту. Частина приватних житлових об&#8217;єктів досі залежить від передачі функцій замовника будівництва. За відповіддю Служби, їй не були передані такі функції щодо 19 будинків, а ще два договори були розірвані з ініціативи власників приватних будинків.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Отже, Ягідне виглядає одним із найбільш просунутих кейсів експерименту, але не завершеним. Тут уже є помітний результат, частина житла та інфраструктури відновлена, однак низка об&#8217;єктів перейшла на наступний етап, а завершення робіт і далі залежить від вирішення організаційних та ресурсних питань.</span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2 id="section6"><span style="font-weight: 400;">Циркуни</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Циркуни залишаються найпроблемнішим населеним пунктом експериментального проєкту. Це прифронтове село Харківської області, яке й надалі перебуває під впливом безпекових ризиків. Саме безпекова ситуація стала одним із ключових пояснень того, чому відновлення тут так і не перейшло до повноцінної будівельної фази.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">За підсумками експерименту в Циркунах не завершили жодного з двох об&#8217;єктів, які залишалися в актуальному переліку. Служба відновлення у Харківській області повідомила, що для об&#8217;єктів було оголошено закупівлі послуг із розроблення проєктної документації, а саму документацію розроблено і проведено її експертизу. Однак закупівлі будівельних робіт не оголошували, а будівництво, реконструкцію чи капітальний ремонт не розпочинали.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Циркунівська військова адміністрація водночас повідомляла про ширший перелік із чотирьох об&#8217;єктів, щодо яких Службі передавали функції замовника: ліцей, лікарню, адмінбудівлю громади з ЦНАП та заклад дошкільної освіти. Для них підготовлено проєктну документацію та отримано позитивні експертні висновки, але далі підготовчої стадії проєкт фактично не просунувся.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Тож Циркуни — це приклад того, як експеримент може залишитися майже виключно на папері. Формально село є в рамці продовження відновлення, але на перший рік нового етапу фінансування для нього не передбачене. У підсумку саме Циркуни стартують у наступний етап із найгіршої позиції: без завершених об&#8217;єктів і без розпочатих будівельних робіт.</span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2 id="section7"><span style="font-weight: 400;">Посад-Покровське</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Посад-Покровське залишається найбільшим за масштабом кейсом експериментального відновлення. Саме тут зосереджена найбільша кількість об&#8217;єктів — передусім приватного житла, інженерних мереж, вулично-дорожньої інфраструктури та соціальних об&#8217;єктів. Через це село одночасно демонструє значну будівельну активність і дуже низький відсоток завершення.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Станом на кінець травня 2026 року в Посад-Покровському завершили лише 10 із 391 об&#8217;єктів, які потребували відновлення, тобто 2,6%. Водночас це не означає, що роботи не ведуться. За даними Служби відновлення у Херсонській області, будівництво тривало на 328 об&#8217;єктах: серед них нове будівництво приватних житлових будинків, Центру безпеки та амбулаторії, капітальний ремонт приватного житла, об&#8217;єкти вулично-дорожньої мережі та реконструкція систем водопостачання і водовідведення.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Мінрозвитку восени 2025 року також </span><a href="https://mininfra.gov.ua/news/tryvaie-kompleksne-vidnovlennia-posad-pokrovskoho-v-roboti-blyzko-300-obiektiv?utm_source=chatgpt.com"><span style="font-weight: 400;">повідомляло</span></a><span style="font-weight: 400;">, що в селі в роботі приблизно 300 об&#8217;єктів, а до будівництва залучені сотні працівників і десятки одиниць техніки. Тобто Посад-Покровське справді перейшло від підготовчого етапу до масової будівельної фази. Але через масштаб відновлення кількість завершених об&#8217;єктів поки залишається непропорційно малою.</span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2 id="section8"><span style="font-weight: 400;">Висновки</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Експериментальний проєкт формально завершився, однак його </span><b>основної мети</b><span style="font-weight: 400;"> — комплексно відновити відібрані населені пункти протягом 2023–2025 років — </span><b>досягти не вдалося.</b><span style="font-weight: 400;"> Жоден із них не був повністю відновлений у визначений строк. Мощун фактично випав із проєкту ще на початку його реалізації, у Циркунах будівельні роботи так і не розпочалися, а в інших населених пунктах значна частина об’єктів залишилася на різних стадіях готовності. За результатами експерименту завершили лише 80 об’єктів — трохи більше десятої частини від актуальної потреби у відновленні.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас назвати експеримент цілковито безрезультатним також не можна. </span><b>Часткових результатів досягли </b><span style="font-weight: 400;">у Бородянці та Ягідному, де відновили частину житла, соціальної та комунальної інфраструктури. У Посад-Покровському реконструювали систему електропостачання, завершили ремонт дороги і розгорнули роботи на сотнях житлових та інфраструктурних об’єктів. У Тростянці розробили проєктну документацію, провели закупівлі та розпочали будівельні роботи. Таким чином, </span><b>експеримент заклав основу для продовження відновлення</b><span style="font-weight: 400;">, хоча в межах самого проєкту ця робота так і не була доведена до завершення. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Проте в контексті забезпечення цілісної трансформації територій поставлені цілі залишилися недосягнутими. </span><b>Комплексне відновлення значною мірою звелося до паралельної реалізації великої кількості окремих проєктів.</b><span style="font-weight: 400;"> Умови експерименту не вимагали обов’язкового розроблення комплексних планів відновлення, не встановлювали єдиних критеріїв відбору населених пунктів та об’єктів, а також не визначали, як на практиці має реалізовуватися принцип «відбудувати краще, ніж було». У результаті склад і масштаби робіт суттєво різнилися: від сотень житлових та інфраструктурних об’єктів у Посад-Покровському до двох об’єктів у Циркунах та повної відсутності проєктів у Мощуні.</span></p>
<p><b>Визначальним чинником затримок стало непередбачуване фінансування.</b><span style="font-weight: 400;"> Рішення про виділення коштів у 2023 та 2024 роках уряд ухвалював лише в серпні, а бюджетні асигнування відкривали ще пізніше. Через це замовники не могли вчасно проводити закупівлі, оплачувати виконані роботи та планувати будівництво на наступні періоди. Частина робіт зупинялася, договори розривали, а активна будівельна фаза за більшістю об’єктів розпочалася лише наприкінці 2024-го або у 2025 році. Загалом у 2023–2025 роках на проєкт фактично витратили 3,99 млрд грн — приблизно третину його очікуваної вартості, причому майже три чверті цих коштів припали на останній рік експерименту.</span></p>
<p><b>Фінансові затримки посилили недоліки, закладені ще під час планування проєкту. </b><span style="font-weight: 400;">Відновлення частини приватного житла блокувалося через непередання власниками функцій замовника або недопуск підрядників до об’єктів. Неодноразові зміни переліків, недостатня якість початкової проєктної документації, виявлення додаткових робіт і коливання цін спричинили численні коригування проєктів. В межах проєкту договори розривали у понад два з половиною рази частіше, ніж в межах звичайних аналогічних закупівель, а продовжували строк дії — приблизно вдвічі частіше. Регіональні Служби відновлення, які до цього переважно працювали з дорожньою інфраструктурою, мали обмежений досвід будівництва житла та соціальних об’єктів і водночас управляли сотнями проєктів із різними власниками та балансоутримувачами.</span></p>
<p><b>Системні проблеми реалізації експериментального проєкту, зокрема затримки з фінансуванням, із кожним роком робили участь у ньому менш привабливою для підрядників.</b><span style="font-weight: 400;"> Це простежується і за динамікою конкуренції у відкритих торгах з особливостями: у завершальній фазі експерименту на конкурентний лот у середньому подавалося 1,5 учасника, тоді як у попередньому періоді цей показник становив 2,25, а в перший рік реалізації проєкту — 3,6 учасника. Тобто за час реалізації експерименту середній рівень конкуренції скоротився більш ніж удвічі. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Реалізацію також ускладнювали обстріли, повторне пошкодження відбудованих об’єктів, повітряні тривоги, відключення електроенергії, дефіцит працівників і порушення логістики. У Циркунах безпекові ризики взагалі не дозволили перейти від проєктування до будівництва. Водночас ці об’єктивні обставини не пояснюють усіх невдач експерименту: значної частини затримок можна було уникнути завдяки якіснішому плануванню, своєчасному фінансуванню та чіткішому розподілу відповідальності.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Після завершення експерименту держава не відмовилася від незавершених об’єктів. Їхнє </span><b>відновлення продовжили у форматі публічного інвестиційного проєкту, </b><span style="font-weight: 400;">розрахованого на наступні 4 роки. До нього включили всі п’ять населених пунктів та незавершені об&#8217;єкти в них. Довший горизонт реалізації, можливість середньострокового бюджетного планування та відображення проєктів у системі DREAM потенційно створюють реалістичнішу й прозорішу рамку, ніж тимчасовий експеримент.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">На продовження робіт у 2026 році передбачили 1,94 млрд грн, але кошти знову виділили із затримкою. Орієнтовна додаткова потреба для завершення всіх об’єктів становить ще 4,92 млрд грн. Отже, без прогнозованого довгострокового фінансування новий етап ризикує повторити сценарій експерименту — з простроченими платежами, зупинками робіт і перенесенням строків.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Щоб цього уникнути, уряду </span><b>необхідно</b><span style="font-weight: 400;"> не лише виділити кошти, а й</span><b> встановити графік завершення об’єктів</b><span style="font-weight: 400;">, при цьому визначивши їхню пріоритетність разом із громадами. Окремо варто </span><b>оприлюднити обіцяний незалежний аналіз експерименту або провести його, якщо така оцінка так і не відбулася.</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Таким чином, головним результатом експерименту стали не відновлені населені пункти, а досвід, який показав обмеження чинної системи відбудови. Він довів, що комплексне відновлення не можна реалізувати як набір окремих будівельних проєктів із щорічним і непередбачуваним фінансуванням. Для цього потрібні цілісне планування територій, участь громад, підготовлені до старту проєкти, безперервне фінансування та відповідальність за кінцевий результат.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Зараз важливо врахувати цей досвід і не повторювати помилки експерименту. Водночас сама ідея комплексного відновлення населених пунктів не втратила актуальності. Радше навпаки: цей експеримент показав, яких саме передумов бракувало для її повноцінного втілення. Тож концепція комплексного відновлення ще чекає на свою більш послідовну й ефективну реалізацію. </span></p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Норвегії. Її зміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і жодним чином не відображає поглядів Уряду Норвегії. </span></i></p>
<h2><span style="font-weight: 400;">Над дослідженням працювали</span></h2>
<p><b>Керівник напряму: </b></p>
<p><b>Іван Лахтіонов</b><span style="font-weight: 400;">, заступник виконавчого директора Transparency International Ukraine з інноваційних проєктів</span></p>
<p><b>Автор дослідження:</b></p>
<p><b>Андрій Швадчак</b><span style="font-weight: 400;">, юридичний радник Transparency International Ukraine</span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/research/eksperyment-zavershyvsya-vidnovlennya-tryvaye-pidsumky-uryadovogo-proyektu-kompleksnoyi-vidbudovy/">Експеримент завершився, відновлення триває: підсумки урядового проєкту комплексної відбудови</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Протидія корупції та етична поведінка: як міські ради проходять євротест на доброчесність?</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/research/protydiya-koruptsiyi-ta-etychna-povedinka-yak-miski-rady-prohodyat-yevrotest-na-dobrochesnist/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Євгенія Семчук]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 01 Jul 2026 08:20:00 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=research&#038;p=33307</guid>

					<description><![CDATA[<p>Аналітики програми «Прозорі міста» TI Ukraine оцінили рівень розвиненості екосистеми доброчесності та протидії корупції у містах та її відповідність вимогам ЄС.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/research/protydiya-koruptsiyi-ta-etychna-povedinka-yak-miski-rady-prohodyat-yevrotest-na-dobrochesnist/">Протидія корупції та етична поведінка: як міські ради проходять євротест на доброчесність?</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><i><span style="font-weight: 400;">У 2025 році програма «Прозорі міста» запустила пілотний формат дослідження готовності українських міст до інтеграції з ЄС. Критерії Європейського індексу міст узгоджуються з ключовими євроінтеграційними документами. Експерти програми вже перевірили, як муніципалітети забезпечують </span></i><a href="https://transparentcities.in.ua/articles/vidkrytist-ta-vzaiemodiia-z-hromadskistiu-yak-mista-prokhodiat-yevrotest-na-prozorist"><i><span style="font-weight: 400;">відкритість</span></i></a><i><span style="font-weight: 400;"> на своїх вебсайтах, працюють з </span></i><a href="https://transparentcities.in.ua/articles/elektronni-servisy-yak-mista-prokhodiat-yevrotest-na-prozorist"><i><span style="font-weight: 400;">електронними сервісами</span></i></a><i><span style="font-weight: 400;"> та </span></i><a href="https://transparentcities.in.ua/articles/vidkryti-dani-yak-mista-i-derzhava-prokhodiat-yevrotest-na-prozorist"><i><span style="font-weight: 400;">відкритими даними</span></i></a><i><span style="font-weight: 400;">, управляють </span></i><a href="https://transparentcities.in.ua/articles/publichni-finansy-yak-mista-prokhodiat-yevrotest-na-prozorist-ta-efektyvnist"><i><span style="font-weight: 400;">публічними фінансами</span></i></a><i><span style="font-weight: 400;">. П’ятим етапом дослідження став аналіз сфери доброчесності, належне функціонування якої є однією з ключових умов євроінтеграції України.</span></i></p>
<p><span style="font-weight: 400;">36 балів зі 100 можливих отримала Україна в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index — CPI) за 2025 рік і посіла у глобальному </span><a href="https://www.transparency.org/en/cpi/2025"><span style="font-weight: 400;">дослідженні</span></a><span style="font-weight: 400;"> Transparency International 104 місце з-поміж 182 країн. Результати усіх наших східноєвропейських сусідів — Молдови, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини — виявились вищими. Очолила Індекс представниця Євросоюзу Данія із 89 балами, а ще п&#8217;ять західноєвропейських членів ЄС увійшли до Топ-10. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Одночасно останнє соціологічне </span><a href="https://ti-ukraine.org/research/yak-ukrayintsi-spryjmayut-vidbudovu-koruptsiyu-ta-yevrointegratsiyu-opytuvannya-suspilnoyi-dumky/"><span style="font-weight: 400;">дослідження</span></a><span style="font-weight: 400;"> Transparency International Ukraine показало, що переважна більшість українців вважає корупцію масовим явищем — про це повідомили 87% опитаних. Також понад половина українців вважає владу бездіяльною у подоланні корупції (51%), а майже три чверті (73%) переконані, що розв’язати цю проблему можна лише завдяки системним реформам.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">На цьому тлі стає зрозумілим, чому боротьба з корупцією стала одним із базових пріоритетів на перемовинах про вступ України до Євросоюзу. Без численних згадок про реформи у сфері антикорупції та верховенства права не обходиться жоден документ — ані Звіти Європейської Комісії про розширення, ані </span><a href="https://www.ukrainefacility.me.gov.ua/"><span style="font-weight: 400;">План</span></a><span style="font-weight: 400;"> для Ukraine Facility, ані узгоджені ЄС </span><a href="https://www.eurointegration.com.ua/files/f/3/f382f09-presidency-statement---ukr.pdf"><span style="font-weight: 400;">критерії</span></a><span style="font-weight: 400;"> для України по трьох найважливіших кластерах. І хоча в цих документах переважно йдеться про необхідність реформ на національному рівні, корупція на місцевому рівні також суттєво підриває довіру до країни і свідчить, що демократичні інститути працюють недостатньо ефективно. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Місцеве самоврядування завжди розпоряджалося значними ресурсами: бюджетами, землею, комунальним майном громад, а в умовах війни до цих ресурсів доєдналися мільйони євро міжнародної допомоги. Щоб в майбутньому ці мільйони євро трансформувалися в мільярдні інвестиції для відбудови та реалізації інших проєктів, органи місцевого самоврядування повинні зараз діяти максимально прозоро, відповідально і демонструвати справді системну роботу у сфері доброчесності. Наслідками такої роботи мають стати зростання довіри до влади українців та міжнародних партнерів, успішна реалізація планів відновлення і здійснення, нарешті, євроінтеграційних прагнень країни.</span></p>
<h2><b>Методологія дослідження</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">«Євроінтеграційність» цього дослідження ґрунтується на положеннях Плану для Ukraine Facility і рекомендаціях Звітів Європейської Комісії про розширення за 2023–2025 роки. У </span><a href="https://enlargement.ec.europa.eu/document/download/17115494-8122-4d10-8a06-2cf275eecde7_en?filename=ukraine-report-2025.pdf"><span style="font-weight: 400;">Звіті</span></a><span style="font-weight: 400;"> за 2025 рік ЄК зазначила, що Україна повинна вдосконалювати свою антикорупційну систему та запобігати будь-якому відступу від значних досягнень у реформах. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Індикатори блоку «Доброчесність та протидія корупції» також враховують положення </span><a href="https://eu-ua.kmu.gov.ua/wp-content/uploads/UA_Dorozhnya_karta_z_pytan_verhovenstva_prava_2.pdf"><span style="font-weight: 400;">Дорожньої карти</span></a><span style="font-weight: 400;"> з питань верховенства права в межах вступу до ЄС, яка передбачає посилення мандату, спроможностей і підзвітності уповноважених підрозділів (осіб) ОМС, відповідальних за запобігання та виявлення корупції, наділення їх повноваженнями для ефективного моніторингу та підтримки впровадження Антикорупційних програм за сприяння Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Методологія враховує також </span><a href="https://ti-ukraine.org/news/ukrayina-ta-yes-uzgodyly-priorytetnyj-plan-reform-borotba-z-koruptsiyeyu-v-topi/"><span style="font-weight: 400;">план реформ</span></a><span style="font-weight: 400;"> із 10 пунктів («план Качки–Кос»), пріоритетністю якого є невідкладні та високоефективні заходи у сферах антикорупції та верховенства права. В цьому плані, зокрема, йдеться про інтеграцію управління корупційними ризиками в загальноорганізаційний ризик-менеджмент, а також про забезпечення широкої інтеграції інструментів НАЗК у практику внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Відомості щодо виконання міськими радами індикаторів доброчесності аналітики збирали у </span><b>травні 2026 року</b><span style="font-weight: 400;">, але робили це з наголосом </span><b>на результати діяльності ОМС за 2025 рік</b><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><b>До пілотної вибірки увійшли міські ради 10 обласних центрів</b><span style="font-weight: 400;"> (Дніпро, Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк, Львів, Одеса, Полтава, Харків, Хмельницький, Чернігів) </span><b>та міста Київ</b><span style="font-weight: 400;">. Обрані міста </span><a href="https://transparentcities.in.ua/2024-city-transparency-ranking"><span style="font-weight: 400;">різного рівня прозорості</span></a><span style="font-weight: 400;"> репрезентують усі макрорегіони України та контексти війни (тилові міста; міста, що віднесені до Переліку територій можливих бойових дій). </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Рівень розвиненості екосистеми доброчесності аналітики оцінювали за </span><b>40 критеріями</b><span style="font-weight: 400;">. Підсумковий результат вираховували як суму балів за кожен виконаний індикатор, максимальна оцінка для міста становила 100 балів. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Аналітики перевіряли: </span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">наявність нормативно-правових актів, які регламентують протидію корупції та правила етичної поведінки;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">свідчення активної діяльності органів ОМС (уповноважених виконавчих органів, постійних комісій), відповідальних за сферу доброчесності; </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">залученість міської ради до функціонування інструментів НАЗК; </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">оприлюднення результатів моніторингу поточної ситуації в антикорупційній сфері;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">відсутність згадок про посадовців та депутатів міської ради у базах даних, які фіксують факти порушення антикорупційного законодавства.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Оцінку 19 із 40 індикаторів, які стосувалися висвітлення питань протидії корупції на офіційному сайті міської ради, аналітики здійснювали із застосуванням </span><a href="https://transparentcities.in.ua/news/strukturovanist--povnota--aktualnist--tochnist--yak-maiut-vyhliadaty-rozdily-saitu-miskoi-rady"><b>принципу «єдиної точки входу»</b></a><span style="font-weight: 400;">. Тобто всі дані для оцінювання шукали в окремому тематичному розділі офіційного сайту. За відсутності такого розділу зі структурованою та зручною для пошуку інформацією місто отримувало 0 балів за відповідні індикатори і втрачало 46 балів зі 100 можливих. Важливо розуміти, що застосування принципу «єдиної точки входу», пов’язаного з орієнтацією на потреби користувачів, є принциповим під час оцінювання критеріїв Європейського індексу міст, адже він є </span><a href="https://transparentcities.in.ua/news/vid-frahmentovanosti-do-zruchnosti-yevropeiskyi-pidkhid-do-publikatsii-informatsii"><span style="font-weight: 400;">основою</span></a><span style="font-weight: 400;"> сучасного врядування в ЄС.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Оскільки і Київрада, і КМДА мають власні уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції — Управління з питань запобігання та виявлення корупції секретаріату Київської міської ради і Департамент з питань запобігання та виявлення корупції КМДА — у випадку столиці експерти аналізували два офіційні сайти. Також через цю особливість було прийняте рішення: ставити за індикатори половину від максимально можливих балів, якщо обидва владних суб’єкта — і Київрада, і КМДА — мають втілювати відповідні індикатори, але при цьому один це зробив, а інший — ні. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Крім офіційних сайтів міських рад, експерти програми аналізували дані Єдиного державного </span><a href="https://public.nazk.gov.ua/"><span style="font-weight: 400;">реєстру</span></a><span style="font-weight: 400;"> декларацій, Єдиного </span><a href="https://whistleblowers.nazk.gov.ua/#/organizations"><span style="font-weight: 400;">порталу</span></a><span style="font-weight: 400;"> повідомлень викривачів, окремих </span><a href="https://nazk.gov.ua/uk/category/monitoring-diyalnosti-nazk/"><span style="font-weight: 400;">наборів</span></a><span style="font-weight: 400;"> відкритих даних із результатами діяльності НАЗК, а також вивчали зміст </span><a href="https://antycorportal.nazk.gov.ua/efficiency-evaluation/"><span style="font-weight: 400;">форм</span></a><span style="font-weight: 400;"> звітування про діяльність уповноважених з питань запобігання та виявлення корупції за 2025 рік на Порталі доброчесності. Що стосується відомостей про притягнення посадовців та депутатів міських рад до відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень, то в пілотному дослідженні аналітики вивчали лише реєстр справ Вищого антикорупційного суду за допомогою платформи «</span><a href="https://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/cases"><span style="font-weight: 400;">ВАКС вирішив</span></a><span style="font-weight: 400;">». Дані Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов&#8217;язані з корупцією правопорушення, не використовувались, оскільки станом на травень 2026 року частина даних реєстру щодо місця роботи і посади порушника була прихована. </span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Відомості щодо виконання міськими радами індикаторів доброчесності аналітики збирали у травні 2026 року, але робили це з наголосом на результати діяльності ОМС за 2025 рік.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><b>Результати дослідження</b></h2>
<p><b>Середній рівень виконання </b><span style="font-weight: 400;">40 індикаторів блоку «Доброчесність та протидія корупції» на </span><b>49,5%</b><span style="font-weight: 400;">. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Найвищий результат у </span><b>Луцька</b><span style="font-weight: 400;"> — 67 зі 100 можливих балів. Позицією нижче — </span><b>Хмельницький</b><span style="font-weight: 400;"> із 63 балами, далі — </span><b>Запоріжжя</b><span style="font-weight: 400;">, яке отримало 61 бал. Найменше балів у </span><b>Одеси</b><span style="font-weight: 400;"> (30), </span><b>Полтави </b><span style="font-weight: 400;">(35) та </span><b>Чернігова </b><span style="font-weight: 400;">(36).</span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/06/inf_dobrochesnist-1.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-33293" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/06/inf_dobrochesnist-1.png" alt="" width="1200" height="801" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/06/inf_dobrochesnist-1.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/06/inf_dobrochesnist-1-400x267.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/06/inf_dobrochesnist-1-768x513.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p><b>Луцьк</b><span style="font-weight: 400;"> став лідером завдяки тому, що муніципалітет свого часу створив робочу групу з оцінювання корупційних ризиків, сформував власний реєстр ризиків та розробив </span><a href="https://www.lutskrada.gov.ua/pages/antykoruptsiina-prohrama"><span style="font-weight: 400;">Антикорупційну програму</span></a><span style="font-weight: 400;"> на 2024–2026 роки. Окрім наявності актуальної програми, планомірність роботи засвідчив відповідний </span><a href="https://www.lutskrada.gov.ua/pages/zapobihannia-proiavam-koruptsii"><span style="font-weight: 400;">тематичний розділ</span></a><span style="font-weight: 400;"> на офіційному сайті ради. Як вже зазначалось, аналітики перевіряли в ньому висвітлення 19 аспектів антикорупційної діяльності, і у випадку Луцька переконались у наявності 11 із них. Також слід відзначити, що міська рада популяризує інструменти НАЗК та активно залучається до їх функціонування. Зокрема, виконавчий комітет і щонайменше десять комунальних установ підключені до Єдиного порталу повідомлень викривачів, а громадянам надається доступ до методичних матеріалів агентства. Позитивно вплинув на результат і той факт, що під час оцінювання експерти не знайшли згадок про посадовців та депутатів Луцької міської ради у базах даних, які фіксували факти порушень антикорупційного законодавства у 2025 році.</span></p>
<p><b>Хмельницький</b><span style="font-weight: 400;"> став ще одним містом, для якого згідно зі статтею 19 </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text"><span style="font-weight: 400;">Закону</span></a><span style="font-weight: 400;"> України «Про запобігання корупції» розроблення Антикорупційної програми з реєстром корупційних ризиків не є обов’язковим, але міська рада торік </span><a href="https://www.khm.gov.ua/uk/content/pro-zatverdzhennya-antykorupciynoyi-programy-hmelnyckoyi-miskoyi-rady-na-2024-2025-roky-0"><span style="font-weight: 400;">керувалась</span></a><span style="font-weight: 400;"> нею. Обласний центр продемонстрував високі результати у виконанні індикаторів, пов’язаних з активною діяльністю органів, відповідальних за запобігання корупції та дотримання етичної поведінки посадовців і депутатів. Згадок про представників Хмельницької міської ради майже не було в базах даних, що фіксували порушення, — єдиним винятком стали результати повної перевірки декларацій депутатки С.Баранської, де були виявлені ознаки недостовірних відомостей. Виконавчий комітет ради та принаймні 10 комунальних установ виявились підключеними до Єдиного порталу повідомлень викривачів. Експерти також встановили, що орган місцевого самоврядування має обидва документи, які регламентують етичну поведінку, — </span><a href="https://khm.gov.ua/uk/content/vid-28022011-no-72-r-pro-zatverdzhennya-pravyl-povedinky-posadovyh-osib-vykonavchyh-organiv"><span style="font-weight: 400;">правила</span></a><span style="font-weight: 400;"> поведінки посадових осіб виконавчих органів та </span><a href="https://www.khm.gov.ua/sites/default/files/draft_decisions/kodeks_etyky.pdf"><span style="font-weight: 400;">Кодекс</span></a><span style="font-weight: 400;"> етики депутатів. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Прифронтове </span><b>Запоріжжя</b><span style="font-weight: 400;"> продемонструвало високі результати у виконанні індикаторів, пов’язаних з активною діяльністю сектору запобігання корупції. Методичність роботи засвідчив добре наповнений </span><a href="https://zp.gov.ua/pages/136474-zapobigannia-korupciyi"><span style="font-weight: 400;">тематичний розділ</span></a><span style="font-weight: 400;"> на офіційному сайті ради. Міська рада, а також принаймні 10 її комунальних підприємств та 10 комунальних установ вже підключені до Єдиного порталу повідомлень викривачів, а розпорядженням міського голови затверджено </span><a href="https://zp.gov.ua/documents/130846-pro-zatverdzennia-polozennia-shhodo-vprovadzennia-u-vikonavcix-organax-zaporizkoyi-miskoyi-radi-pidprijemstvax-ustanovax-ta"><span style="font-weight: 400;">положення</span></a><span style="font-weight: 400;"> щодо впровадження механізмів заохочення викривачів. Також аналітики не знайшли згадок про посадовців та депутатів Запорізької міської ради у базах даних, які фіксували факти порушень антикорупційного законодавства у 2025 році. </span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/06/inf_dobrochesnist-2.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-33295" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/06/inf_dobrochesnist-2.png" alt="" width="1200" height="801" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/06/inf_dobrochesnist-2.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/06/inf_dobrochesnist-2-400x267.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/06/inf_dobrochesnist-2-768x513.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a><span style="font-weight: 400;">Що ж стосується аутсайдерів, то проблема у Одеси, Полтави та Чернігова виявилась однаковою. На офіційних сайтах цих міських рад наявні «єдині точки входу», але вони майже порожні. Із 19 посилань на нормативно-правові акти, реєстри, методичні матеріали, наявність яких аналітики перевіряли в межах оцінювання, у </span><a href="https://www.rada-poltava.gov.ua/ua/corruption-info"><span style="font-weight: 400;">Полтави</span></a><span style="font-weight: 400;"> було опубліковано лише одне, а у </span><a href="https://omr.gov.ua/ua/city/offices/otdel-po-voprosam-predotvrascheniya-korrupcii/"><span style="font-weight: 400;">Одеси</span></a><span style="font-weight: 400;"> та </span><a href="https://chernigiv-rada.gov.ua/antikorupcia/"><span style="font-weight: 400;">Чернігова</span></a><span style="font-weight: 400;"> — по три посилання. Тобто </span><b>уповноважені підрозділи /особи з питань запобігання та виявлення корупції не доклали належних зусиль для того, щоб структурувати усю наявну в міській раді інформацію і узагальнити її у відповідному розділі сайта</b><span style="font-weight: 400;">, і тим самим позбавили громадян можливості отримати зручний доступ до антикорупційних документів, методичних матеріалів, результатів моніторингу поточної ситуації тощо.</span></p>
<p><b>Штатна чисельність підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції, зазначена у </b><a href="https://antycorportal.nazk.gov.ua/efficiency-evaluation/"><b>звітах</b></a><b> уповноважених за 2025 рік, не вплинула на бали, які міські ради отримали за виконання критеріїв блоку «Доброчесність та протидія корупції»</b><span style="font-weight: 400;">. Про це свідчить </span><a href="https://www.youtube.com/watch?v=oWUALfZAP00"><span style="font-weight: 400;">коефіцієнт</span></a><span style="font-weight: 400;"> лінійної кореляції Пірсона, який дорівнює 0,22 з урахуванням </span><span style="font-weight: 400;">Києва</span> <span style="font-weight: 400;">або 0,02 без урахування столиці, де штатна чисельність уповноваженого підрозділу є унікально великою.</span><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/06/tabl-2.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-33303" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/06/tabl-2.png" alt="" width="1200" height="801" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/06/tabl-2.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/06/tabl-2-400x267.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/06/tabl-2-768x513.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Найвищий результат у Луцька — 67 зі 100 можливих балів. Позицією нижче — Хмельницький із 63 балами, далі — Запоріжжя, яке отримало 61 бал.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><span style="font-weight: 400;">Сильні та проблемні сторони</span></h3>
<p><b>Найбільш вдало 11 муніципалітетів впорались з індикаторами, які стосувалися відсутності згадок про посадовців і депутатів у базах даних, що фіксували факти порушення антикорупційного законодавства у 2025 році</b><span style="font-weight: 400;">. Представники Запоріжжя, Кропивницького та Луцька не фігурували у жодній із проаналізованих баз даних, а відомості про представників Львова, Хмельницького та Чернігова були наявні лише в одній.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Що ж до окремих вдало виконаних індикаторів, то </span><b>топпосадовці усіх досліджуваних муніципалітетів забезпечили вчасне подання щорічних декларацій за 2025 рік</b><span style="font-weight: 400;">. Також аналітики констатували, що </span><b>в базі даних НАЗК відсутні відомості про складені протоколи за ознаками недостовірних відомостей в результаті повної перевірки декларацій</b><span style="font-weight: 400;"> посадових осіб та депутатів 11 міських рад, яка завершилась у 2025 році.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">10 із 11 міських рад створили на офіційному сайті міської ради </span><b>окремий тематичний розділ, присвячений запобіганню та протидії корупції </b><span style="font-weight: 400;">(виняток — Дніпро), </span><span style="font-weight: 400;">забезпечили роботу уповноваженого підрозділу або уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції, яка не поєднувала ці функції з іншими посадовими обов’язками (виняток — Чернігів)</span><span style="font-weight: 400;">, </span><b>не були пов&#8217;язані з обвинувальними вироками, ухваленими ВАКС </b><span style="font-weight: 400;">(виняток — </span><a href="https://hacc-decided.ti-ukraine.org/uk/cases/52023000000000172"><span style="font-weight: 400;">Одеса</span></a><span style="font-weight: 400;">)</span><b>, не дали приводів НАЗК скласти протоколи або затвердити обґрунтовані висновки</b><span style="font-weight: 400;"> щодо посадовців міської ради за результатами контролю за дотриманням законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (в обох випадках винятком став Київ). </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Щодо найбільш проблемних індикаторів, то </span><b>жодна міська рада не оприлюднила </b><span style="font-weight: 400;">в своєму тематичному розділі </span><b>посилання на сторінку постійної депутатської комісії, яка опікується питаннями запобігання корупції </b><span style="font-weight: 400;">(в Харкові взагалі не вдалося знайти таку комісію, а в Одесі до її складу </span><a href="https://deputat.odessa.ua/commissions/"><span style="font-weight: 400;">входить</span></a><span style="font-weight: 400;"> одна депутатка і засідання </span><a href="https://deputat.odessa.ua/commissions/postiyna-komisiya-z-pitan-reglamentu-deputatskoi-etiki-ta/schedule/"><span style="font-weight: 400;">не проводились</span></a><span style="font-weight: 400;"> з листопада 2021 року). Це доволі символічний факт, який свідчить про те, що по-справжньому комплексного, системного погляду на антикорупційну діяльність, однією із складових якої є робота відповідної постійної комісії, немає в жодного муніципалітету. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Крім того, </span><b>жодна міська рада не поділилась з громадянами відомостями про наявність/відсутність у 2025 році повідомлень посадових осіб щодо конфлікту інтересів, а також про наявність/відсутність депутатів, притягнутих до відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень</b><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><b>Оприлюднення результатів моніторингу поточної ситуації в антикорупційній сфері виявилось найбільш проблемною зоною</b><span style="font-weight: 400;">. Із п’яти критеріїв — два, зазначених вище, не виконав ніхто, а три інших виконав повністю або частково лише Київ:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Київрада зібрала та </span><a href="https://kmr.gov.ua/antykoruptsiina-diialnist/konflikt-interesiv"><span style="font-weight: 400;">оприлюднила</span></a><span style="font-weight: 400;"> докладну інформацію щодо повідомлень депутатами у 2025 році про конфлікт інтересів як на пленарних засіданнях ради, так і на засіданнях постійних комісій;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Київрада </span><a href="https://minio.kyivcity.gov.ua/kyivcity/sites/2/Antykorupciya/Vidpovidalnist/%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96.pdf"><span style="font-weight: 400;">опублікувала</span></a><span style="font-weight: 400;"> відомості про працівників, притягнутих до відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень у 2025 році (в той час як КМДА — ні);</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">КМДА </span><a href="https://dpzvk.kyivcity.gov.ua/news/deklaratsiina-dystsyplina-v-stolychnii-vladi-kilkist-porushen-zmenshylas-na-chvert"><span style="font-weight: 400;">поширила</span></a><span style="font-weight: 400;"> результати моніторингу своєчасності подання декларацій за 2025 рік суб’єктами декларування (Київрада цього не зробила).</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Аналітики з&#8217;ясували, що Львівська міська рада регулярно </span><a href="https://lvivrada.gov.ua/konflikt-interesiv-8-go-sklykannya/"><span style="font-weight: 400;">оприлюднює</span></a><span style="font-weight: 400;"> інформацію щодо повідомлення депутатами про конфлікт інтересів на Інформаційному порталі депутатів, але посилання на цю сторінку відсутнє в «</span><a href="https://city-adm.lviv.ua/portal/public-information/sektor-z-pytan-dobrochesnosti-ta-zapobihannia-koruptsii/"><span style="font-weight: 400;">єдиній точці входу</span></a><span style="font-weight: 400;">» в тему протидії корупції. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Також у 10 міст немає важливого практичного інструмента — </span><b>порядку отримання та розгляду повідомлень про порушення правил етичної поведінки посадовими особами та працівниками виконавчих органів ради</b><span style="font-weight: 400;"> (виняток — </span><a href="https://www8.city-adm.lviv.ua/pool/info/doclmr_1.nsf/(SearchForWeb)/C464186C0AF2FEFFC2258507004AB795?OpenDocument"><span style="font-weight: 400;">Львів</span></a><span style="font-weight: 400;">).</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">На жаль, </span><b>до сильних сторін, які продемонстрували 11 міських рад, не потрапило і оприлюднення засадничих документів, які регламентують в міських радах сферу доброчесності:</b></p>
<ol>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">реєстру корупційних ризиків міської ради та її виконавчих органів; </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Антикорупційної програми / плану заходів щодо запобігання корупції;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Кодексу етики / правил етичної поведінки посадових осіб та працівників виконавчих органів ради;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Кодексу етики / правил етичної поведінки депутатів ради.</span></li>
</ol>
<p><span style="font-weight: 400;">Реєстри корупційних ризиків поширили лише ті, хто керувався у 2025 році своїми Антикорупційними програмами, — Київ, Луцьк і Хмельницький. План заходів щодо запобігання корупції оприлюднили у відповідному тематичному розділі Запоріжжя та Харків. П’ять інших міст, у яких також є тематичні розділи на сайтах, — Кропивницький, Львів, Одеса, Полтава, Чернігів — не згадали про Антикорупційну програму / план заходів, актуальні станом на 2025 рік.</span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/06/tabl-1.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-33301" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/06/tabl-1.png" alt="" width="1200" height="801" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/06/tabl-1.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/06/tabl-1-400x267.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/06/tabl-1-768x513.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Затверджені міськими радами Кодекси етики / правила етичної поведінки посадових осіб та працівників вдалося знайти на сайтах 6 із 11 рад, в той час як Кодекси етики / правила етичної поведінки депутатів — лише на сайтах 3 із 11 рад — </span><a href="https://dniprorada.gov.ua/uk/page/kodeks-etiki-deputativ"><span style="font-weight: 400;">Дніпра</span></a><span style="font-weight: 400;">, </span><a href="https://kmr.ligazakon.net/document/mr213767$2021_12_16"><span style="font-weight: 400;">Києва</span></a><span style="font-weight: 400;"> та </span><a href="https://www.khm.gov.ua/sites/default/files/draft_decisions/kodeks_etyky.pdf"><span style="font-weight: 400;">Хмельницького</span></a><span style="font-weight: 400;">. Заслуговує окремої згадки, що </span><b>у </b><a href="https://konkurent.ua/publication/143855/lutski-deputati-ne-zahotili-buti-chemnimi-ta-povazhati-odin-odnogo/"><b>Луцька</b></a><b>, </b><a href="https://city-adm.lviv.ua/news/government/sesiia-perenesla-rozhliad-pytannia-pro-zatverdzhennia-kodeksu-etychnoi-povedinky-deputativ/"><b>Львова</b></a><b> та </b><a href="http://pik.cn.ua/25565/"><b>Чернігова</b></a><b> існують проєкти Кодексів етичної поведінки депутатів, однак народні обранці в різні роки не зробили відповідних кроків до їх затвердження</b><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ці факти доволі промовисто говорять про те, що системність роботи у сфері доброчесності поки не стала розповсюдженим явищем в міських радах обласних центрів України.</span><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/06/tabl-1.png"><br />
</a></p>
<h3><span style="font-weight: 400;">Особливості оцінювання Києва</span></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">Аналітики, які працюють над Європейським індексом міст, вперше зіткнулись із ситуацією, коли </span><b>половина індикаторів дослідження стосувалася і Київради, і КМДА одночасно</b><span style="font-weight: 400;">. Досі сфери відповідальності між цими владними суб’єктами були більш чітко розподілені.</span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/06/inf_dobrochesnist-3.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-33297" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/06/inf_dobrochesnist-3.png" alt="" width="1200" height="801" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/06/inf_dobrochesnist-3.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/06/inf_dobrochesnist-3-400x267.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/06/inf_dobrochesnist-3-768x513.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Київрада виконала 18 із 27 індикаторів, в той час як КМДА — 12 із 21. </span><b>Якщо б аналітики оцінили Київ лише за результатами роботи Київради та даними зовнішніх баз даних, він набрав би 61 бал замість 58 і наздогнав Запоріжжя</b><span style="font-weight: 400;">. </span></p>
<p><b>Де саме Київрада та КМДА у спільних індикаторах послабили одна одну?</b><span style="font-weight: 400;"> На відміну від КМДА, Київрада не оприлюднила в своєму </span><a href="https://kmr.gov.ua/antykoruptsiina-diialnist"><span style="font-weight: 400;">тематичному розділі</span></a><span style="font-weight: 400;">: посилання на положення про Управління з питань запобігання та виявлення корупції, посилання на сайт Єдиного державного реєстру декларацій та результати моніторингу своєчасності подання декларацій за 2025 рік суб’єктами декларування. Також столична рада досі не підключилась до Єдиного порталу повідомлень викривачів і не надала користувачам свого сайту посилання на цей портал.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Що стосується КМДА, то на </span><a href="https://dpzvk.kyivcity.gov.ua/"><span style="font-weight: 400;">сайті</span></a><span style="font-weight: 400;"> Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції експерти не знайшли відсилок до цілого набору нормативно-правових актів, які мають регламентувати практику боротьби з корупцією та порушеннями етичних правил: порядок врегулювання конфлікту інтересів, порядок організації роботи з повідомленнями про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, положення щодо впровадження механізмів заохочення викривачів, Кодекс етичної поведінки посадовців. Окрім цього, КМДА не оприлюднила перелік посадових осіб, притягнутих у 2025 році до відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Отримати високі бали за субіндекс «Доброчесність та запобігання корупції» Києву завадив і той факт, що </span><b>столиця стала рекордсменкою серед 11 міст за кількістю негативних згадувань в базах даних НАЗК</b><span style="font-weight: 400;"> — за результатами 2025 року київських посадовців або депутатів можна було знайти в </span><a href="https://nazk.gov.ua/uk/category/monitoring-diyalnosti-nazk/"><span style="font-weight: 400;">наборах</span></a><span style="font-weight: 400;"> «Повні перевірки декларацій», «Складені протоколи (конфлікт інтересів)», «Затверджені обґрунтовані висновки (конфлікт інтересів)», «Внесені приписи за результатами моніторингу (конфлікт інтересів)».</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Найбільш вдало 11 муніципалітетів впорались з індикаторами, які стосувалися відсутності згадок про посадовців і депутатів у базах даних, що фіксували факти порушення антикорупційного законодавства у 2025 році.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><b>Ключові висновки та рекомендації </b></h2>
<p><b>Середній рівень виконання вимог блоку «Доброчесність та протидія корупції» становить 49,5%</b><span style="font-weight: 400;">, що свідчить про меншу розвиненість системи доброчесності, ніж відкритості. Результати блоку «Доброчесність та протидія корупції» нижчі, ніж у блоках «Відкритість» та «Електронні сервіси», однак через особливості оцінювання електронних сервісів можна стверджувати, що наразі міста впевненіше просунулися лише у сфері відкритості.</span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/07/inf_dobrochesnist-4.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-33342" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/07/inf_dobrochesnist-4.png" alt="" width="1200" height="801" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/07/inf_dobrochesnist-4.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/07/inf_dobrochesnist-4-400x267.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/07/inf_dobrochesnist-4-768x513.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p><b>Проаналізовані 11 міст мають дуже різний рівень розвиненості сфери доброчесності</b><span style="font-weight: 400;">. Різниця між максимальною і мінімальною оцінками міст становить 37 балів. Цю розбіжність можна пояснити тим, що в деяких міських радах уповноважені органи докладають цілеспрямованих зусиль, щоб зробити максимально зручним для громадян доступ до документів і матеріалів, які стосуються практики боротьби з корупцією та порушеннями правил етики, а інші міські ради цих зусиль не докладають взагалі.</span></p>
<p><b>Лідери — Луцьк, Хмельницький та Запоріжжя</b><span style="font-weight: 400;"> — посіли свої позиції завдяки тому, що створили на офіційних сайтах окремі тематичні розділи, присвячені протидії корупції, і поширили в них актуальні станом на 2025 рік документи, які визначають антикорупційну політику. Ці сайти містять повну або майже повну інформацію про уповноважені підрозділи, відповідальні за запобігання та виявлення корупції. Міста були активно залучені до функціонування інструментів НАЗК — топпосадовці вчасно подали щорічні декларації за 2025 рік, муніципалітети та принаймні 10 комунальних установ виявились підключеними до Єдиного порталу повідомлень викривачів. Депутати і посадовці цих міських рад або взагалі не згадувались або майже не згадувались у базах даних, які зазначали факти порушень антикорупційного законодавства у 2025 році. </span></p>
<p><b>Майже всі міста забезпечили у 2025 році повноцінну діяльність органів, відповідальних за запобігання корупції та дотримання норм етичної поведінки. </b><span style="font-weight: 400;">В</span> <span style="font-weight: 400;">10 із 11 міських рад функції уповноваженого з питань запобігання та виявлення корупції виконували спеціально створені підрозділи. В 9 із 11 міст проводились засідання постійної комісії, відповідальної за депутатську етику та протидію корупції. </span><b>Штатна чисельність підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції не вплинула на бали, отримані міськими радами за результатами оцінювання субіндекса</b><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><b>Принцип «єдиної точки входу», який є </b><a href="https://transparentcities.in.ua/news/vid-frahmentovanosti-do-zruchnosti-yevropeiskyi-pidkhid-do-publikatsii-informatsii"><b>елементом європейського врядування</b></a><b>, застосовували майже всі ОМС</b><span style="font-weight: 400;">. В якості «єдиних точок входу» виступали або окремі розділи на офіційних сайтах, присвячені антикорупційній діяльності, або сторінки уповноважених підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції. Єдиним містом, яке </span><a href="https://city-adm.lviv.ua/portal/public-information/sektor-z-pytan-dobrochesnosti-ta-zapobihannia-koruptsii/"><span style="font-weight: 400;">об&#8217;єднало</span></a><span style="font-weight: 400;"> в «єдиній точці входу» антикорупційну тему з темою етичної поведінки, виявився Львів, в якому уповноважений підрозділ має назву «</span><b>Cектор з питань доброчесності та запобігання корупції»</b><span style="font-weight: 400;">. </span></p>
<p><b>Представники досліджуваних муніципалітетів нечасто потрапляли минулого року до баз даних, де фіксуються порушення.</b><span style="font-weight: 400;"> Обвинувальні вироки ВАКС, негативні результати повних перевірок декларацій, контролю за дотриманням законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів взагалі не торкнулися посадовців або депутатів Запоріжжя, Кропивницького та Луцька.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">В той же час, аналітики вимушені констатувати, що </span><b>міські ради проводять несистемну, дещо хаотичну роботу у сфері доброчесності, яка лише частково відповідає євроінтеграційним вимогам</b><span style="font-weight: 400;">. Тільки 3 із 11 міст мали у 2025 році сформовані реєстри корупційних ризиків та розроблені Антикорупційні програми, 6 із 11 рад керувались затвердженими Кодексами етики / правилами етичної поведінки посадових осіб та працівників виконавчих органів, 3 із 11 міст мали власні Кодекси етики / правила етичної поведінки депутатів. Хмельницька міська рада стала єдиним ОМС, який продемонстрував наявність усіх цих інструментів розбудови доброчесного середовища.</span></p>
<p><b>Необхідні кроки задля ефективного функціонування інституту викривання зробили тільки 2 із 11 міських рад — Кропивницька і Харківська. </b><span style="font-weight: 400;">В цих містах затверджені положення щодо впровадження механізмів заохочення викривачів та порядок організації роботи з повідомленнями про корупцію. Міські ради, принаймні 10 комунальних підприємств та 10 комунальних установ підключені до Єдиного порталу повідомлень викривачів, і користувачі офіційних сайтів можуть знайти посилання на цей портал у відповідному тематичному розділі.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Але </span><b>найпроблемнішою зоною, яку виявило дослідження, стала майже повна відсутність на сайтах міських рад результатів моніторингу поточної ситуації у сфері доброчесності. </b><span style="font-weight: 400;">Результати перевірки фактів неподання чи несвоєчасного подання декларацій суб’єктами декларування; збору інформації про повідомлення посадовими особами та депутатами щодо конфлікту інтересів; обліку посадовців та депутатів, притягнутих до адміністративної або кримінальної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень; розгляду повідомлень щодо порушення правил етичної поведінки мають збиратися уповноваженими органами міських рад та бути відкритими. Без них у ОМС і громадськості немає можливості відслідковувати динаміку вчинення корупційних та етичних правопорушень, робити висновки про зниження чи усунення відсотка корупційних ризиків. Але у 2025 році із 11 міст лише Київ оприлюднював деякі із зазначених результатів моніторингу. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Програма рекомендує усім містам (а не лише тим, що увійшли до вибірки пілотного дослідження) врахувати результати аналітики, а саме: </span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Ознайомитися з презентованою НАЗК </b><a href="https://wiki.nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2025/Prymirna_anticorprog_mistsevoi_rady.pdf"><b>Примірною антикорупційною програмою місцевої ради</b></a><span style="font-weight: 400;"> — інструментом, який пропонує підхід до управління корупційними ризиками на рівні громад. </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Утворити робочу групу</b><span style="font-weight: 400;">, </span><b>яка </b><a href="https://decentralization.ua/news/20622"><b>проаналізує</b></a><b> середовище громади та оцінить процеси, у яких можуть виникати корупційні ризики</b><span style="font-weight: 400;">. Йдеться про розуміння того, як приймаються рішення, взаємодіють різні підрозділи, розподіляються ресурси, надаються комунальні, соціальні та адміністративні послуги тощо. </span><b>Сформувати реєстр корупційних ризиків</b><span style="font-weight: 400;">.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Визначити ключові вимірювальні показники ефективності роботи у сфері доброчесності</b><span style="font-weight: 400;">, які будуть відображати реальні зміни в процесах і зниження корупційних ризиків. Такими показниками можуть бути: запровадження чітких процедур та своєчасне реагування на повідомлення про можливі порушення; впровадження цифрових рішень та підключення ОМС до онлайнових ресурсів НАЗК; скорочення кількості порушень, виявлених під час перевірок тощо.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">За наявності відповідного ресурсу, навіть якщо це не є прямою законодавчою вимогою, </span><b>розробити власну Антикорупційну програму</b><span style="font-weight: 400;"> та затвердити її. </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Розробити та затвердити Кодекс етики / правила етичної поведінки депутатів ради</b><span style="font-weight: 400;">. Включити до цього документа або затвердити окремим рішенням порядок отримання та розгляду повідомлень про порушення Кодексу / правил.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Розробити та затвердити Кодекс етики / правила етичної поведінки посадових осіб та працівників виконавчих органів ради</b><span style="font-weight: 400;">.</span> <span style="font-weight: 400;">Включити до цього документа або затвердити окремим рішенням порядок отримання та розгляду повідомлень про порушення Кодексу / правил.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Підключити до Єдиного порталу повідомлень викривачів міську раду / виконком міської ради</b><span style="font-weight: 400;">. Також проконтролювати процес підключення до Єдиного порталу повідомлень викривачів комунальних підприємств та установ міської ради.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Створити на офіційному сайті міської ради окремий тематичний розділ, присвячений протидії корупції та етичній поведінці</b><span style="font-weight: 400;">. Цей розділ може складатися з наступних сторінок: Нормативно-правова база, Відповідальні органи, Фінансовий контроль, Конфлікт інтересів, Викривачі корупції, Відповідальність за корупційні та пов&#8217;язані з корупцією правопорушення, Етична поведінка, Навчання, Плани та звіти. </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Поширити на сторінці Відповідальні органи посилання на сторінки</b><span style="font-weight: 400;">:</span></li>
</ul>
<ol>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">постійної депутатської комісії, відповідальної за депутатську етику та протидію корупції;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">уповноваженого підрозділу (особи) з питань запобігання та виявлення корупції;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">комісії з проведення оцінки корупційних ризиків у діяльності міської ради.</span></li>
</ol>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Регулярно оприлюднювати</b> <b>на сторінках Фінансовий контроль, Конфлікт інтересів, Викривачі корупції, Відповідальність за корупційні та пов&#8217;язані з корупцією правопорушення, Етична поведінка відповідні результати моніторингу поточної ситуації в сфері доброчесності. </b><span style="font-weight: 400;">Серед них:</span></li>
</ul>
<ol>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">результати перевірки фактів неподання чи несвоєчасного подання декларацій суб’єктами декларування;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">інформацію про повідомлення посадовими особами міської ради щодо конфлікту інтересів;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">інформацію про повідомлення депутатами міської ради щодо конфлікту інтересів;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">відсоток комунальних підприємств, підключених до Єдиного порталу повідомлень викривачів;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">відсоток комунальних установ, підключених до Єдиного порталу повідомлень викривачів;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">перелік посадових осіб міської ради, притягнутих до відповідальності за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">перелік депутатів міської ради, притягнутих до відповідальності за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">результати розгляду повідомлень щодо порушення Кодексу етики / правил етичної поведінки посадових осіб та працівників ради;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">результати розгляду повідомлень щодо порушення Кодексу етики / правила етичної поведінки депутатами ради.</span></li>
</ol>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>На сторінці Плани та звіти</b><span style="font-weight: 400;"> окремого тематичного розділу, присвяченого протидії корупції та етичній поведінці, </span><b>щорічно додавати посилання на</b><span style="font-weight: 400;">:</span></li>
</ul>
<ol>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">план роботи та звіт постійної комісії, відповідальної за депутатську етику та протидію корупції;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">план роботи та звіт про виконання заходів, передбачених Антикорупційною програмою / планом заходів щодо запобігання корупційним правопорушенням;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">план роботи та звіт про результати роботи уповноваженого з питань запобігання та виявлення корупції;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">звіт уповноваженого з питань запобігання та виявлення корупції на Порталі доброчесності.</span></li>
</ol>
<p><span style="font-weight: 400;">Програма підготує рекомендації для кожної міської ради з дослідження, що слугуватимуть дорожніми картами для покращення реальної роботи у сфері доброчесності. Ознайомитися з оцінками за індикаторами для кожного міста можна за </span><a href="https://docs.google.com/spreadsheets/d/1GvEmffz05RXc3l6h0XON_uNdvPqyJI8hu7t1P624Hus/edit?usp=sharing"><span style="font-weight: 400;">посиланням</span></a><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Для міст, які не увійшли до пілотного дослідження, команда програми підготувала </span><a href="https://docs.google.com/spreadsheets/d/1vRdoh9eOMg78VLmQyMqTRtrr3V0hfg_ZAAl6BAAPcqA/edit?usp=sharing"><span style="font-weight: 400;">форму самостійної оцінки</span></a><span style="font-weight: 400;"> відповідності сфери європейським стандартам.</span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">Дослідження підготовлене за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні та за фінансової підтримки Швеції в межах програми інституційної розбудови Transparency International Ukraine.</span></i></p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">Зміст цієї публікації є відповідальністю авторок і не обов’язково відображає офіційну позицію Посольства Королівства Нідерландів в Україні або Уряду Швеції.</span></i></p>
<p>&nbsp;</p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Найпроблемнішою зоною, яку виявило дослідження, стала майже повна відсутність на сайтах міських рад результатів моніторингу поточної ситуації у сфері доброчесності.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/research/protydiya-koruptsiyi-ta-etychna-povedinka-yak-miski-rady-prohodyat-yevrotest-na-dobrochesnist/">Протидія корупції та етична поведінка: як міські ради проходять євротест на доброчесність?</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Прогрес України у боротьбі з корупцією станом на червень 2026 року</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/research/progres-ukrayiny-u-borotbi-z-koruptsiyeyu-stanom-na-cherven-2026-roku/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Віка Карпінська]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 25 Jun 2026 06:55:59 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=research&#038;p=33254</guid>

					<description><![CDATA[<p>Це матеріал TI Ukraine, в якому ми аналізуємо заходи, вжиті для зміцнення антикорупційної екосистеми України з вересня 2025 до червня 2026 року.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/research/progres-ukrayiny-u-borotbi-z-koruptsiyeyu-stanom-na-cherven-2026-roku/">Прогрес України у боротьбі з корупцією станом на червень 2026 року</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><span style="font-weight: 400;">Цей документ — матеріал Transparency International Ukraine (TI Ukraine), в якому ми аналізуємо заходи, вжиті для зміцнення антикорупційної екосистеми України з вересня 2025 до червня 2026 року.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Він доповнює </span><a href="https://ti-ukraine.org/research/uspihy-ukrayiny-u-borotbi-z-koruptsiyeyu-stanom-na-lypen-2025-roku/"><span style="font-weight: 400;">попередній звіт</span></a><span style="font-weight: 400;"> і виходить напередодні Конференції з відновлення України у Гданську на критичному етапі вступу України до ЄС. 15 червня держави-члени </span><a href="https://ti-ukraine.org/news/bez-avansiv-i-chernetok-yes-vidkryv-golovnyj-klaster-peregovoriv-z-ukrayinoyu/"><span style="font-weight: 400;">погодилися відкрити</span></a><span style="font-weight: 400;"> переговорний кластер «Основи» (Fundamentals), який, серед іншого, встановлює чіткі очікування щодо реформ у сфері верховенства права та боротьби з корупцією, які потрібно виконати на шляху до членства. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Звітний період ознаменувався як інституційними успіхами, так і зростанням системних ризиків. Антикорупційні органи — Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) і Вищий антикорупційний суд (ВАКС) — продовжують доповнювати чималий список досягнень у сфері розгляду резонансних справ, зокрема у вкрай чутливих енергетичному та оборонному секторах. Стартувала й реформа Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА): оголошено конкурс на нове керівництво. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас посилився цілеспрямований тиск на детективів НАБУ, досі заблокований обов&#8217;язковий зовнішній аудит Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), а парламент так і не усунув критичні законодавчі прогалини — ті, на які вказала Європейська Комісія, що закладені у вимогах МВФ і визначені пріоритетними у </span><a href="https://enlargement.ec.europa.eu/news/joint-statement-between-commissioner-marta-kos-and-deputy-prime-minister-ukraine-taras-kachka-2025-12-11_en"><span style="font-weight: 400;">спільній заяві Качки-Кос у грудні 2025 року</span></a><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ухвалення </span><a href="https://ti-ukraine.org/news/verhovna-rada-uhvalyla-novyj-zakon-pro-publichni-zakupivli/"><span style="font-weight: 400;">нового Закону «Про публічні закупівлі»</span></a><span style="font-weight: 400;"> — ще один вагомий крок до зближення сектору з нормами ЄС, однак попереду ще багато імплементаційної роботи.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">TI Ukraine і надалі тісно співпрацюватиме з українськими інституціями та міжнародними партнерами, підтримуючи антикорупційні реформи, і продовжить аналізувати поточну ситуацію.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	TI Ukraine і надалі тісно співпрацюватиме з українськими інституціями та міжнародними партнерами, підтримуючи антикорупційні реформи, і продовжить аналізувати поточну ситуацію.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h4><span style="font-weight: 400;">Стан виконання ключових рекомендацій ЄС </span></h4>
<p><span style="font-weight: 400;">З позитивного — Україна виконала декілька ключових рекомендацій ЄС і узгодила сферу публічних закупівель з європейськими стандартами:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">після ухвалення Закону № 4503-IX реформа АРМА перебуває на етапі імплементації;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">НАБУ і САП продовжують нарощувати результати, САП і ВАКС ухвалили стратегії інституційного розвитку;</span></li>
</ul>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">ВАКС суттєво прискорив завершення справ, скоротивши середній строк розгляду з 618 до 405 днів;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">ухвалено новий Закон «Про публічні закупівлі» (законопроєкт №11520);</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Державна аудиторська служба отримала розширені повноваження контролювати використання коштів міжнародних партнерів.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">затверджено Дорожню карту контролю за публічними закупівлями на 2025–2027 роки.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Однак низка інших істотних рекомендацій залишається невиконаною.</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Розширення підслідності НАБУ на всі посади з високим рівнем ризику.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Посилення запобіжників проти обходу виключної підслідності НАБУ з боку ДБР, СБУ, Нацполу та БЕБ.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Уповноваження САП розслідувати справи щодо народних депутатів без попереднього погодження Генеральним прокурором.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Внесення змін до КПК для скасування автоматичного закриття кримінальних справ після спливу строків досудового розслідування та продовження строків давності для корупційних злочинів відповідно до європейських стандартів — обидва пункти згадуються у плані Качки-Кос.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Покращення системи перевірки декларацій, зокрема запровадження ризик-орієнтованого підходу з особливою увагою до посадовців вищого рівня, відповідно до вимог Єврокомісії та Меморандуму МВФ за лютий 2026 року.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Ухвалення нової Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Проведення процедури відбору членів Рахункової палати.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Приведення законодавства про публічно-приватне партнерство та концесії у відповідність до acquis ЄС. </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Продовження оновлення законодавства про оборонні закупівлі.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Забезпечення комплексної реформи Державної аудиторської служби. </span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Загалом прогрес неоднозначний. Відчутні здобутки — зокрема реформа АРМА, подальше зростання показників НАБУ, САП і ВАКС та ухвалення нового Закону «Про публічні закупівлі» — контрастують зі зростанням ризиків для незалежності антикорупційних інституцій, дедалі більшим розривом між задекларованими зобов&#8217;язаннями та законодавчою діяльністю, постійними недоліками в кримінально-правовій базі та системі повернення активів, а також заблокованою реформою Рахункової палати.</span></p>
<p><iframe loading="lazy" src="https://drive.google.com/file/d/1UXWiCmNIOE4bJ-Lw8NPCODy2GAZmHsvN/preview" width="640" height="480"></iframe></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Відчутні здобутки контрастують зі зростанням ризиків для незалежності антикорупційних інституцій, дедалі більшим розривом між задекларованими зобов&#8217;язаннями та законодавчою діяльністю, постійними недоліками в кримінально-правовій базі та системі повернення активів, а також заблокованою реформою Рахункової палати.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/research/progres-ukrayiny-u-borotbi-z-koruptsiyeyu-stanom-na-cherven-2026-roku/">Прогрес України у боротьбі з корупцією станом на червень 2026 року</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Публічні закупівлі 2025. Чим жила і як змінювалася сфера</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/research/publichni-zakupivli-2025-chym-zhyla-i-yak-zminyuvalasya-sfera/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Валерія Залевська]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 18 Jun 2026 12:44:27 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=research&#038;p=33215</guid>

					<description><![CDATA[<p>Тіньовий звіт про публічні закупівлі від команди DOZORRO Transparency International Ukraine</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/research/publichni-zakupivli-2025-chym-zhyla-i-yak-zminyuvalasya-sfera/">Публічні закупівлі 2025. Чим жила і як змінювалася сфера</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<p><span style="font-weight: 400;">На перший погляд, 2025 рік у закупівлях пройшов відносно розмірено: у правилах та електронній системі хоч і були зміни, але менш масштабні ніж, приміром, запровадження Постанови №1178 у 2022-му чи тимчасове скасування трираундових аукціонів у 2023-му. Але водночас було багато роботи, яка закладає основу для існування сфери в майбутньому. Так, Мінекономіки напрацьовувало проєкт нового Закону «Про публічні закупівлі», до розробки якого долучалася і TI Ukraine. Ми також готували пропозиції до розділу, присвяченого публічним закупівлям, Антикорупційної стратегії на 2026-2030 рр.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Цей звіт описує, що відбулося у сфері в 2025 році: зміни законодавства, основні статистичні показники, зокрема щодо контролю й оскарження. Його структура подібна на ту, яку застосовує Єврокомісія у своєму щорічному Звіті про розширення щодо України, та відображає загальні напрями, за якими ЄС оцінює стан наших публічних закупівель. Наприкінці ми також зазначили наші рекомендації, як удосконалити сферу.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Такий звіт ми готуємо вже втретє. Попередні читайте за посиланнями: </span><a href="https://ti-ukraine.org/research/publichni-zakupivli-2023-chym-zhyla-i-yak-zminyuvalasya-sfera/"><span style="font-weight: 400;">2023</span></a><span style="font-weight: 400;"> та </span><a href="https://ti-ukraine.org/research/publichni-zakupivli-2024-chym-zhyla-i-yak-zminyuvalasya-sfera/"><span style="font-weight: 400;">2024</span></a><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<h1><b>Резюме</b></h1>
<p><span style="font-weight: 400;">У 2025 році прогрес у реформуванні публічних закупівель залишався</span> <span style="font-weight: 400;">повільним і нерівномірним.</span> <span style="font-weight: 400;">Уряд приділив увагу підготовці </span><a href="https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/44788"><span style="font-weight: 400;">нового Закону «Про публічні закупівлі» </span></a><span style="font-weight: 400;">та затвердив </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1390-2025-%D1%80#Text"><span style="font-weight: 400;">Дорожню карту посилення контролю</span></a><span style="font-weight: 400;"> у сфері. У закупівлях вдалося зберегти прозорість та конкуренцію. Водночас законодавство про публічно-приватне партнерство та концесії так і не привели у відповідність до acquis ЄС, а відповідну роботу щодо оборонних закупівель ще не розпочато. Для вдосконалення сфери публічних закупівель необхідно насамперед прискорити її євроінтеграцію, вдосконалити ризик-орієнтований і превентивний моніторинг Держаудитслужби та мінімізувати урядове регулювання закупівель під час воєнного стану.</span></p>
<p><b>Законодавчі зміни та стратегічне планування</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Головним пріоритетом року була підготовка нового Закону «Про публічні закупівлі» (законопроєкт №11520) — це одна з основних рекомендацій ЄК вже другий рік поспіль. Наприкінці 2025-го Мінекономіки передало його оновлену версію до другого читання Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку. Крім цього, влітку Верховна Рада прийняла новий Закон «Про публічно-приватне партнерство», проте ухвалені зміни мають недоліки і регулювання потрібно доопрацювати для відповідності правилам ЄС. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Уряд не оновлював Стратегію реформування системи публічних закупівель на 2024-2026 рр. та не розробляв план її реалізації на 2026 рік. Однак розділ, присвячений публічним закупівлям, увійшов до проєкту Антикорупційної стратегії на 2026-2030 рр.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Чинне регулювання залишалося мінливим: особливості здійснення закупівель під час воєнного стану оновлювали 14 разів, що вдвічі частіше, ніж у попередній рік. Зміни стосувалися підстав для прямих договорів, закупівель за Ukraine Facility, локалізації та зміни ціни за одиницю товару в договорі.</span></p>
<p><b>Прозорість і конкуренція</b></p>
<p><b>Частка конкурентних закупівель</b><span style="font-weight: 400;"> зросла до </span><b>майже 78% від вартості всіх договорів</b><span style="font-weight: 400;"> — попри розширення переліку підстав для прямих надпорогових договорів. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас загальний рівень конкуренції практично не змінився порівняно з попереднім роком. </span><b>Середня кількість учасників</b><span style="font-weight: 400;"> на лот залишилася на рівні</span><b> 1,9,</b><span style="font-weight: 400;"> а </span><b>дві та більше пропозиції</b><span style="font-weight: 400;"> отримували лише </span><b>39,15%</b><span style="font-weight: 400;"> конкурентних закупівель. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ще більше посилилася роль </span><b>Prozorro Market.</b><span style="font-weight: 400;"> У 2025 році через електронний каталог проводили вже майже кожну другу конкурентну закупівлю (45,3%), а частка замовників, які використовують цей інструмент, зросла з 25% до 49%. Разом із цим закупівлі через Prozorro Market досі неможливо оскаржити до АМКУ, і вони не охоплені моніторингом Держаудитслужби. </span></p>
<p><b>Контроль та відповідальність</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Моніторинг закупівлі залишається найоперативнішим механізмом контролю у сфері. У 2025 році Держаудитслужба охопила ним майже 11 тис. закупівель з очікуваною вартістю 229,5 млрд грн. Водночас закупівлі через Prozorro Market та рамкові угоди у сфері оборони (12,4% очікуваної вартості усіх закупівель у Prozorro) наразі моніторингом не охоплені.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Попри певний прогрес, моніторингу все ще бракує превентивності та фокусу на ризики й суттєві порушення. Водночас у 2025 році Держаудитслужба отримала ширші можливості для притягнення порушників до відповідальності та контролю за коштами міжнародних партнерів, а Уряд затвердив Дорожню карту посилення контролю за публічними закупівлями на 2025–2027 роки. </span></p>
<p><b>Захист прав та інтересів бізнесу</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У 2025 році бізнес подав 9,75 тис. скарг на закупівлі до Антимонопольного комітету — на 7,3% менше, ніж у 2024-му. Найбільше скарг припадає на закупівлі будівництва та пального. Попри стабільну роботу системи оскарження, навантаження на АМКУ залишається високим. Скарги розглядають лише 6 уповноважених із 10, передбачених законодавством. З огляду на очікуване зростання навантаження — запровадження оскарження для Prozorro Market та ППП, повернення переговорної процедури — інституційну спроможність органу необхідно посилювати.</span></p>
<p><b>Важливі зміни в 2026 році</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Найбільш значущою подією у сфері стало </span><a href="https://ti-ukraine.org/news/verhovna-rada-uhvalyla-novyj-zakon-pro-publichni-zakupivli/"><span style="font-weight: 400;">ухвалення нового Закону «Про публічні закупівлі» (законопроєкт №11520) 27 травня 2026 року.</span></a><span style="font-weight: 400;"> Він наближає українське законодавство до стандартів ЄС, зокрема запроваджує нові процедури закупівель, скорочує перелік винятків, оновлює правила змін договорів і застосування нецінових критеріїв оцінки. Закон також має привнести довгоочікувану стабільність правил у сфері.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Регулювання закупівель на час воєнного стану теж зазнало кількох важливих змін: зокрема уряд установив визначення очікуваної вартості та оцінки пропозицій без ПДВ, запровадив публікацію інформації про кінцевих бенефіціарних власників виконавців договорів та створив два експериментальні проєкти із окремою процедурою закупівель для відбудови. TI Ukraine застерігає про ризики останніх і </span><a href="https://ti-ukraine.org/news/zaklykayemo-kabmin-skasuvaty-nebezpechni-eksperymenty-minrozvytku-u-zakupivlyah-budivnytstva/"><span style="font-weight: 400;">закликає скасувати експерименти,</span></a><span style="font-weight: 400;"> адже новий механізм закупівель не має належних антикорупційних запобіжників, обмежує учасників у захисті їхніх прав та суперечить іншим нормам законодавства.</span></p>
<p><b>Для вдосконалення сфери TI Ukraine насамперед рекомендує:</b></p>
<ol>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Прискорити євроінтеграцію сфери закупівель </b><i><span style="font-weight: 400;">(відповідальні органи: Мінекономіки, Верховна Рада)</span></i><span style="font-weight: 400;">. Необхідно завершити гармонізацію законодавства про публічні, оборонні закупівлі, ППП та концесії з нормами ЄС. Також потрібно затвердити Антикорупційну стратегію на 2026-2030 рр. та розробити стратегію розвитку сфери на 2027-2030 рр. Це є одночасно і умовою у межах євроінтеграції, і загалом кроками до вдосконалення публічних закупівель.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Вдосконалити моніторинг Держаудитслужби </b><i><span style="font-weight: 400;">(відповідальні органи: Мінекономіки, Держаудитслужба).</span></i> <span style="font-weight: 400;">Моніторинг має бути більш превентивним та ризик-орієнтованим. Також необхідно визначити чіткий перелік способів усунення порушення, якісніше відстежувати, чи справді замовники їх усувають, і посилити невідворотність відповідальності.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Мінімізувати особливості закупівель під час воєнного стану </b><i><span style="font-weight: 400;">(відповідальний орган: Мінекономіки).</span></i><span style="font-weight: 400;"> Урядове регулювання має точково охоплювати саме ті випадки, які зумовлені воєнним станом.</span></li>
</ol>
<p><iframe loading="lazy" src="https://drive.google.com/file/d/1bB6EUPwXHbADl5dWX4JOohmy6-gwaRnv/preview" width="874" height="614"></iframe></p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.</span></i><span style="font-weight: 400;"> </span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/research/publichni-zakupivli-2025-chym-zhyla-i-yak-zminyuvalasya-sfera/">Публічні закупівлі 2025. Чим жила і як змінювалася сфера</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Публічні фінанси: як міста проходять євротест на прозорість та ефективність?</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/research/publichni-finansy-yak-mista-prohodyat-yevrotest-na-prozorist-ta-efektyvnist/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Євгенія Семчук]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 05 May 2026 07:31:23 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=research&#038;p=32871</guid>

					<description><![CDATA[<p>Програма «Прозорі міста» дослідила сферу публічних фінансів на відповідність вимогам ЄС.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/research/publichni-finansy-yak-mista-prohodyat-yevrotest-na-prozorist-ta-efektyvnist/">Публічні фінанси: як міста проходять євротест на прозорість та ефективність?</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><i><span style="font-weight: 400;">У 2025 році програма «Прозорі міста» запустила пілотний формат дослідження готовності українських міст до інтеграції з ЄС. Критерії Європейського індексу міст узгоджуються з ключовими євроінтеграційними документами. Експерти програми вже перевірили, як муніципалітети забезпечують </span></i><a href="https://transparentcities.in.ua/articles/vidkrytist-ta-vzaiemodiia-z-hromadskistiu-yak-mista-prokhodiat-yevrotest-na-prozorist"><i><span style="font-weight: 400;">відкритість</span></i></a><i><span style="font-weight: 400;"> на своїх вебсайтах, працюють з </span></i><a href="https://transparentcities.in.ua/articles/elektronni-servisy-yak-mista-prokhodiat-yevrotest-na-prozorist"><i><span style="font-weight: 400;">електронними сервісами</span></i></a><i><span style="font-weight: 400;"> та </span></i><a href="https://transparentcities.in.ua/articles/vidkryti-dani-yak-mista-i-derzhava-prokhodiat-yevrotest-na-prozorist"><i><span style="font-weight: 400;">відкритими даними</span></i></a><i><span style="font-weight: 400;">. Четвертим етапом дослідження став аналіз сфери публічних фінансів – фундаментального компонента євроінтеграційності та ефективності місцевого управління.</span></i></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Українські міста управляють бюджетами в умовах безпрецедентного навантаження: одночасно фінансують відновлення інфраструктури, підтримку ВПО та соціальні потреби, підтримують оборону і безпеку, при цьому втрачають частину доходів через релокацію бізнесу й скорочення платників податків.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Згідно з даними </span><a href="https://institute.kse.ua/wp-content/uploads/2026/04/byudzhety_terytorialnyh_gromad_ukr_2025.pdf"><span style="font-weight: 400;">KSE</span></a><span style="font-weight: 400;">, у 2025 році доходи територіальних громад перевищили 554 млрд грн (на 12% більше, ніж у 2024 році), однак це зростання значною мірою номінальне і компенсує інфляцію. Найбільші ресурси традиційно зосереджені в економічно сильних регіонах — Дніпропетровській, Львівській, Київській, Харківській та Одеській областях, на які припадає майже половина всіх доходів.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Видатки зростають швидше за доходи (+14,7%), і близько 82,5% з них спрямовуються на поточне утримання бюджетної сфери, зокрема на оплату праці. Частка капітальних видатків залишається низькою (~17,5%), що обмежує можливості розвитку.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У підсумку більшість ресурсів спрямовується на підтримку функціонування системи, а не на інвестиції. Тому ефективність і прозорість управління цими коштами безпосередньо впливають на якість базових послуг і спроможність громад до відновлення та стійкості.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Саме тому для муніципалітетів важливо не лише підвищувати ефективність управління фінансами, комунальним майном і ресурсами, але й забезпечувати відкриту і регулярну публікацію бюджетної інформації, створювати реальні можливості для участі жителів міста у прийнятті рішень і бути підзвітними за використання коштів. Це формує довіру як серед внутрішньої аудиторії, так і серед бізнесу, донорів і міжнародних партнерів та організацій.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Українські міста управляють бюджетами в умовах безпрецедентного навантаження: одночасно фінансують відновлення інфраструктури, підтримку ВПО та соціальні потреби, підтримують оборону і безпеку, при цьому втрачають частину доходів через релокацію бізнесу й скорочення платників податків.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><b>Методологія дослідження</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">«Євроінтеграційність» цього дослідження, як і попередніх, базується на положеннях Плану для Ukraine Facility та рекомендаціях Звітів Європейської Комісії про розширення за 2023-2025 роки. Зокрема, в Звіті за 2025 рік ЄК </span><a href="https://transparentcities.in.ua/news/yevrokomisiia-pro-rehionalnu-polityku-systemnist-pidzvitnist-i-mistseva-spromozhnist-yak-peredumovy-rozvytku"><span style="font-weight: 400;">закликала</span></a><span style="font-weight: 400;"> підсилити бюджетну прозорість та середньострокове бюджетне планування як елемент більш зрілої фінансової політики, а також звернула особливу увагу на вимір публічних закупівель. Ці пріоритети </span><a href="https://www.eurointegration.com.ua/files/f/3/f382f09-presidency-statement---ukr.pdf"><span style="font-weight: 400;">відзначили</span></a><span style="font-weight: 400;"> й у переліку узгоджених ЄС критеріїв для України по трьох найважливіших кластерах: місцевий рівень там згадується лише в контексті публічних закупівель. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Індикатори блоку «Публічні фінанси» також враховують міжнародні підходи до оцінювання бюджетної прозорості та ефективності, зокрема </span><a href="https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2017/10/oecd-budget-transparency-toolkit_g1g82a3c/9789264282070-en.pdf"><span style="font-weight: 400;">OECD Budget Transparency Toolkit</span></a><span style="font-weight: 400;"> та систему оцінки управління державними фінансами </span><a href="https://www.pefa.org/resources"><span style="font-weight: 400;">Public Expenditure and Financial Accountability (PEFA)</span></a><span style="font-weight: 400;">. Аналітики програми переконані, що невід’ємною частиною бюджетної прозорості є забезпечення зрозумілості та доступності інформації про місцеві фінанси для широкого кола користувачів. Тому в цьому субіндексі також перевірялась наявність та наповнення окремих тематичних розділів за принципом </span><a href="https://transparentcities.in.ua/news/strukturovanist--povnota--aktualnist--tochnist--yak-maiut-vyhliadaty-rozdily-saitu-miskoi-rady"><span style="font-weight: 400;">«єдиних точок входу»</span></a><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><b>У блоці </b><span style="font-weight: 400;">«</span><b>Публічні фінанси» аналітики перевіряли два виміри: як місцева влада розпоряджається коштами та ресурсами і наскільки прозоро вона це комунікує та надає доступ до цієї інформації. </b><span style="font-weight: 400;">Для жителя міста прозорість в бюджетній сфері — це можливість контролювати, чи ефективно використовують сплачені податки, чи відповідають витрати міста потребам людей та чи не зловживає місцева влада своїми повноваженнями. Для партнерів та потенційних інвесторів відкритість фінансових процесів є відображенням того, наскільки ефективно та чесно місто розпоряджатиметься їхніми ресурсами. Прозоре управління бюджетом і ресурсами громади є основою для побудови довіри між владою, мешканцями та міжнародними партнерами. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">На показники ефективності планування, роботи з закупівлями та аукціонами оренди чи приватизації можуть впливати зовнішні чинники — від релокації бізнесу і платників податків до пошкодження інфраструктури. Попри ці складнощі, програма стимулює громади дотримуватися європейських правил бюджетування. Наприклад, забезпечити мінімальне відхилення фактичних доходів чи видатків бюджету від запланованих. Це європейський </span><a href="https://www.pefa.org/node/4628"><span style="font-weight: 400;">стандарт</span></a><span style="font-weight: 400;"> оцінювання надійності бюджету (budget credibility), тобто здатності влади дотримуватися власних планів та ефективно розподіляти ресурси.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">До пілотної вибірки увійшли міські ради 10 обласних центрів (Дніпро, Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк, Львів, Одеса, Полтава, Харків, Хмельницький, Чернігів) та місто Київ. </span></p>
<p><b>Муніципалітети оцінювали за 40 індикаторами, за виконання яких місто могло отримати максимально 100 балів. </b><span style="font-weight: 400;">Оцінювання здійснювалося через автоматизований аналіз даних з загальнодержавних систем Open Budget, Prozorro та Prozorro.Продажі (20 індикаторів), а також завдяки традиційній перевірці доступності інформації на офіційних вебсайтах ОМС (теж 20 індикаторів). </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">За виконання 20 критеріїв, що стосувалися оприлюднення важливої бюджетної інформації, міста могли отримати максимум 46 балів. Тут аналітики перевіряли </span><b>дотримання принципу «єдиної точки входу» для двох розділів вебсайтів</b><span style="font-weight: 400;">: присвяченого місцевому бюджету (17 критеріїв) та публічним закупівлям (2 критерії). Оцінювали наявність ключових документів — бюджетного регламенту, прогнозів, рішень про бюджет на 2025 та 2026 роки, квартальних звітів, програм управління місцевим боргом тощо. Окремо фіксували, як міста інформують про залучення мешканців до бюджетного процесу, та чи подають міські ради дані про ієрархію підпорядкованих замовників до аналітичного ресурсу BI Prozorro.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Автоматизована частина оцінювання охопила 20 критеріїв із максимальною оцінкою у 54 бали. Відомості для аналізу вивантажувалися через API-ендпойнти з державних інформаційних систем, що забезпечило точність отриманих даних. Зокрема, 7 показників на основі даних Державного вебпорталу бюджету для громадян (</span><b>Open</b> <b>Budget</b><span style="font-weight: 400;">) оцінювали </span><b>якість бюджетного процесу</b><span style="font-weight: 400;">, 4 індикатори аналізували </span><b>ефективну роботу муніципалітетів у системі Prozorro</b><span style="font-weight: 400;">, а ще 9 –</span><b> результативність використання системи Prozorro.Продажі</b><span style="font-weight: 400;"> для управління активами громади. У Prozorro та Prozorro.Продажах перевірялись дані усіх організаторів, підпорядкованих міській раді. Варто зауважити, що перелік підпорядкованих організаторів, охоплених у цьому дослідженні, є ширшим ніж ті ієрархії замовників, які міські ради наразі налаштували у модулі аналітики BI Prozorro. Пороги виконання для цих показників визначалися на основі середнього результату по всій вибірці з 11 міст. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Оцінювання здійснювалось у </span><b>березні 2026 року</b><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Муніципалітети оцінювали за 40 індикаторами, за виконання яких місто могло отримати максимально 100 балів.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><b>Результати дослідження</b></h2>
<p><b>У середньому міста виконали критерії блоку «Публічні фінанси» на</b> <b>44,4%</b><span style="font-weight: 400;">. У порівнянні з попередніми дослідженнями, що стосувались </span><a href="https://transparentcities.in.ua/articles/vidkrytist-ta-vzaiemodiia-z-hromadskistiu-yak-mista-prokhodiat-yevrotest-na-prozorist"><span style="font-weight: 400;">відкритості</span></a><span style="font-weight: 400;"> та взаємодії з громадськістю (53,5%) та </span><a href="https://transparentcities.in.ua/articles/elektronni-servisy-yak-mista-prokhodiat-yevrotest-na-prozorist"><span style="font-weight: 400;">електронних сервісів</span></a><span style="font-weight: 400;"> (49,8%), цей результат дещо нижчий, проте кращий за підсумки блоку «</span><a href="https://transparentcities.in.ua/articles/vidkryti-dani-yak-mista-i-derzhava-prokhodiat-yevrotest-na-prozorist"><span style="font-weight: 400;">Відкриті дані</span></a><span style="font-weight: 400;">» (23,1%), хоча сфера фінансів носить високий суспільний інтерес і є максимально ризиковою. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Найвищий результат у </span><b>Дніпра </b><span style="font-weight: 400;">— 60 балів. Далі — </span><b>Луцьк </b><span style="font-weight: 400;">з 57 балами, </span><b>Київ та Хмельницький </b><span style="font-weight: 400;">з 52 балами. Найнижчі оцінки отримали </span><b>Чернігів </b><span style="font-weight: 400;">(21 бал), </span><b>Полтава </b><span style="font-weight: 400;">(24) та </span><b>Харків </b><span style="font-weight: 400;">(25). </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Загалом усі міста продемонстрували невисокі для такої сфери результати. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ефективне планування й використання системи Prozorro.Продажі в управлінні майном громади допомогли </span><b>Дніпру </b><span style="font-weight: 400;">отримати найвищі оцінки серед досліджуваних міст. Водночас аналітики виявили проблеми з оприлюдненням ключових документів, а також в інформуванні громадян про їхню участь в бюджетному процесі – на вебсайті Дніпра не вдалось зафіксувати протокол громадських слухань щодо проєкту бюджету чи результати консультацій з бізнесом. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Детальний аналіз проведених в Дніпрі слухань та документів міста підсвітив нормативні суперечності між Статутом громади, новими вимогами законодавства та затвердженим Порядком проведення громадських слухань щодо проєкту бюджету. Представники програми звернулись до міської ради з рекомендаціями. У відповіді міський голова запевнив, що оновлена версія Статуту громади в розробці.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас </span><b>Луцьк </b><span style="font-weight: 400;">зумів якісно наповнити тематичні розділи, присвячені місцевому бюджету та публічним закупівлям — у цьому вимірі місто посіло першу позицію разом із </span><b>Хмельницьким</b><span style="font-weight: 400;">. Луцьк, попри позитивні оцінки за наповнення тематичних розділів, зібрав значно менше балів за показники ефективності планування та управління комунальною власністю, що корелює з висновками Державної аудиторської служби, яка </span><a href="https://transparentcities.in.ua/news/finansovi-porushennia-na-sotni-milioniv-dani-derzhaudytsluzhby-shchodo-biudzhetu-lutska"><span style="font-weight: 400;">вказала</span></a><span style="font-weight: 400;"> на значні фінансові порушення.  </span></p>
<p><b>Київ </b><span style="font-weight: 400;">не виконав 11 з 17 індикаторів, що стосуються наповнення тематичного розділу, присвяченого бюджету, чим обмежив право містян на доступ до важливої інформації. Проте столиця виконала найбільшу кількість критеріїв на основі даних з Open Budget, Prozorro та Prozorro.Продажі. </span></p>
<p><b>Чернігів</b><span style="font-weight: 400;">, </span><b>Полтава </b><span style="font-weight: 400;">та </span><b>Харків </b><span style="font-weight: 400;">не забезпечили на офіційних сайтах структурованих розділів про місцевий бюджет, що суттєво вплинуло на оцінки і позиції міст. </span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/05/pf_1.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-32874" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/05/pf_1.png" alt="" width="1200" height="801" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/05/pf_1.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/05/pf_1-400x267.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/05/pf_1-768x513.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p><b>Найкраще міста реалізували такі критерії:</b><span style="font-weight: 400;"> </span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">використання Prozorro.Продажі для аукціонів з оренди комунального майна та налаштування ієрархії замовників для BI Prozorro (всі 11 міст); </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">проведення процедур малої приватизації через Prozorro.Продажі та наявність окремого розділу про публічні закупівлі на сайті (по 9 міст); </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">оприлюднення рішення про бюджет на 2026 рік у тематичному розділі, використання Prozorro.Продажі для земельних торгів, виконання доходів загального фонду бюджету в межах середнього показника по вибірці і створення окремого розділу про місцевий бюджет (по 8 міст виконали ці індикатори).</span></li>
</ul>
<p><b>Найгірше міста впорались з:</b><span style="font-weight: 400;"> </span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">оприлюдненням переліку пропозицій громадськості до проєкту бюджету та публікацією звітів до паспортів бюджетних програм на порталі Open Budget (ці критерії не виконало жодне місто). </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">публікацією протоколу громадських слухань щодо проєкту бюджету і результатів консультацій з бізнесом щодо закупівель (по 10 міст). </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">публікацією Програми управління місцевим боргом на 2026 рік, посилання на профіль територіальної громади на порталі Open Budget чи на портал Spending поруч із переліком головних розпорядників коштів, а також розміщенням паспортів бюджетних програм на порталі Open Budget (по 9 міст).</span></li>
</ul>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Найвищий результат у Дніпра — 60 балів. Далі — Луцьк з 57 балами, Київ та Хмельницький з 52 балами. Найнижчі оцінки отримали Чернігів (21 бал), Полтава (24) та Харків (25). 
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><b>Доступність інформації про фінанси</b></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">20 критеріїв, за якими аналітики перевіряли оприлюднення важливої інформації щодо бюджетних та закупівельних питань, міста в середньому виконали на </span><b>43,3%. </b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Найкраще забезпечили доступність інформації про бюджети </span><b>Луцьк та Хмельницький</b><span style="font-weight: 400;">, які набрали по 30 балів із 46 можливих. Найнижчі показники — у </span><b>Чернігова та Харкова</b><span style="font-weight: 400;"> (по 5 балів) і </span><b>Полтави</b><span style="font-weight: 400;">, яка отримала лише 2 бали. </span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/05/pf-2.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-32876" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/05/pf-2.png" alt="" width="1200" height="801" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/05/pf-2.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/05/pf-2-400x267.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/05/pf-2-768x513.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Уся можлива довідкова інформація про певну тему — наприклад, бюджет громади чи публічні закупівлі — повинна бути зібрана у зручний спосіб в одному місці. Наявність структурованої інформації на комунікаційних каналах ОМС за принципом </span><b>«єдиної точки входу» </b><span style="font-weight: 400;">допомагає мешканцям легко знайти потрібні дані. Якщо рішення, протоколи, інструкції часто складно відшукати навіть аналітикам, то громадяни тим більше не зможуть скористатися своїм правом на доступ. </span></p>
<p><b>8 із 11 міст</b><span style="font-weight: 400;"> створили належний розділ про бюджет громади. На вебсайті </span><a href="https://rada-poltava.gov.ua/ua/miska-rada-info"><b>Полтавської</b></a><b> міської ради</b><span style="font-weight: 400;"> розділ, присвячений бюджету, відсутній. У </span><a href="https://city.kharkiv.ua/documents/biudzet"><b>Харкові</b></a><span style="font-weight: 400;"> та </span><a href="https://chernigiv-rada.gov.ua/miskiy-byudzhet/"><b>Чернігові</b></a><span style="font-weight: 400;"> відповідні розділи наповнені безліччю аркушів із переліком посилань на документи, що суттєво ускладнює навігацію для користувача. У Харкова таких аркушів аж 73. Відсутність чи неструктурованість бюджетних розділів і спричинили низькі бали цих трьох міст — інші індикатори, які стосувались наповнення цього розділу, для них аналітики не перевіряли. </span></p>
<p><b>Наповнення тематичних розділів про місцеві бюджети</b><span style="font-weight: 400;"> перевіряли за 17 показниками. З оприлюдненням документів міста впоралися по-різному. Бюджетний регламент оприлюднили всього три муніципалітети: </span><a href="https://zp.gov.ua/pages/166260-biudzetnii-reglament"><b>Запоріжжя</b></a><span style="font-weight: 400;">, </span><a href="https://kr-rada.gov.ua/site/uploads/files/Publichna-informacia/Budzhet/rish_2581_22_05_2025.pdf"><b>Кропивницький</b></a><span style="font-weight: 400;"> та </span><a href="https://www.khm.gov.ua/uk/content/vid-11102018-no-814-pro-zatverdzhennya-byudzhetnogo-reglamentu-shchodo-skladannyaporyadku"><b>Хмельницький</b></a><span style="font-weight: 400;">. У документах цих міст зафіксовано право жителів брати участь у плануванні бюджету. Посилання на рішення про бюджет на 2026 рік зафіксували у 8 з 11 міст — тобто у всіх, хто створив окремий бюджетний розділ. Водночас актуальну редакцію бюджету на 2025 рік в єдиній редакції, яка відображає усі зміни, що відбулися протягом року, оприлюднили лише </span><a href="https://kyivcity.gov.ua/publichna_informatsiia_Tag_166122/rishennya_pro_byudzhet_mista_kiyeva_na_2025_rik_iz_zminami_i_dopovnennyami_vnesenimi_rishennyam_kivsko_misko_radi_vid_04122025_27610743/"><b>Київ</b></a><span style="font-weight: 400;">, </span><a href="https://omr.gov.ua/ua/open-city/budget/arhiv-byudjet/arhiv-2025/byudjet-2025/"><b>Одеса</b></a><span style="font-weight: 400;"> та </span><a href="https://www.khm.gov.ua/uk/content/pro-byudzhet-hmelnyckoyi-miskoyi-terytorialnoyi-gromady-na-2025-rik-0"><b>Хмельницький</b></a><span style="font-weight: 400;">. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Більше половини міст (7 з 11) оприлюднили переліки головних розпорядників коштів та звіти про виконання бюджету міської територіальної громади за три, шість та дев&#8217;ять місяців 2025 року. Серед міст, які забезпечили наявність бюджетного розділу, </span><b>Хмельницький </b><span style="font-weight: 400;">не розмістив квартальні звіти, а </span><b>Львів </b><span style="font-weight: 400;">— перелік розпорядників коштів.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Комунікація результатів залучення громадськості до бюджетного процесу виявились найбільш проблемними. Інформація про проведені громадські слухання щодо проєкту бюджету розпорошена між різними сторінками вебсайтів і соцмережами. Методологія Євроіндексу натомість вимагає публікацію даних за принципом </span><b>«єдиної точки входу»</b><span style="font-weight: 400;">, — на одній сторінці чи в одному розділі, де користувач зможе легко її знайти. За таким підходом лише </span><a href="https://www.khm.gov.ua/uk/node/70437"><b>Хмельницький</b> </a><span style="font-weight: 400;">оприлюднив протокол слухань у належному місці. Інші 10 муніципалітетів не додали протокол до тематичного розділу, хоч анонси слухань вдалось зафіксувати у 5 містах. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Жодне місто не оприлюднило в бюджетному розділі повного переліку пропозицій, отриманих від мешканців під час слухань та через інші форми залучення думки громади. Хоча муніципалітети пропонували різні способи залучення: наприклад, у </span><a href="https://city-adm.lviv.ua/public-hearings/121225-hromadske-slukhannia-proiektu-biudzhetu-lvivskoi-miskoi-terytorialnoi-hromady-na-2026-rik/"><b>Львові</b></a><span style="font-weight: 400;"> заохочували надсилати пропозиції через електронну пошту, але результати цього збору разом з пропозиціями за результатами бюджетних слухань в тематичному розділі не відображено. Оприлюднення таких переліків, особливо із результатами розгляду пропозицій, вкрай важливе. Адже це доводить містянам, що їхнє залучення не було формальністю, і дає змогу зрозуміти аргументацію влади: чому певні пропозиції були прийняті, а інші — відхилені.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Аналітики також звертали увагу на розміщення посилань на державні інформаційні портали у розділах, присвячених бюджету. </span><a href="https://www.lutskrada.gov.ua/budget"><b>Луцьк</b></a><span style="font-weight: 400;"> та </span><a href="https://kr-rada.gov.ua/byudzhet-mista/"><b>Кропивницький</b></a><span style="font-weight: 400;"> додали посилання на Державний вебпортал бюджету для громадян (Open Budget). </span><a href="https://omr.gov.ua/Files/2024/BUDJET/mereja_edata_1123.xlsx"><b>Одеса</b></a><span style="font-weight: 400;"> та </span><a href="https://zp.gov.ua/pages/166256-golovni-rozporiadniki-biudzetnix-kostiv"><b>Запоріжжя </b></a><span style="font-weight: 400;">реалізували найкращу практику та оприлюднили посилання на Єдиний вебпортал використання публічних коштів (Spending) поруч із переліком головних розпорядників коштів. Завдяки цьому можна зручно здійснювати пошук на ресурсі Spending, використовуючи код ЄДРПОУ потрібного розпорядника. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас єдиний розділ сайту про публічні закупівлі не створили </span><b>Одеса</b><span style="font-weight: 400;"> та </span><b>Полтава</b><span style="font-weight: 400;">. У Одеси інформація про закупівлі розподілена між сторінками структурних підрозділів. У Полтави на новій версії вебсайту такий розділ загалом не створено. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Окрім наявності «закупівельної точки входу», аналітики перевіряли розміщення там результатів консультацій із бізнесом за 2025 рік щодо конкретних тендерів чи загалом закупівельної політики громади. Наявність такої інформації у належному місці забезпечив лише </span><a href="https://www.khm.gov.ua/uk/prozora-hromada/publichni-zakupivli"><b>Хмельницький</b></a><span style="font-weight: 400;">, решта 10 міст не проінформували громадськість про співпрацю з місцевим бізнесом в закупівельних питаннях. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Врешті, у вимірі закупівель найкращий результат муніципалітети продемонстрували у роботі з аналітичним інструментом BI Prozorro. Усі </span><b>11 міст</b><span style="font-weight: 400;"> успішно налаштували ієрархію замовників у модулі аналітики, що є важливим кроком для професійного моніторингу закупівель. Під час поточного дослідження експерти зарахували наявність ієрархії незалежно від дати її останнього оновлення. Проте у наступних хвилях оцінювання обов’язковою умовою стане актуальність даних відповідно до звітного періоду. Прикладом такої практики є </span><b>Харків</b><span style="font-weight: 400;">, де ієрархію оновили у серпні 2025 року. </span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Найкраще забезпечили доступність інформації про бюджети Луцьк та Хмельницький, які набрали по 30 балів із 46 можливих.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><b>Показники якості та ефективності управління фінансами громади </b></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">Автоматизований збір даних дозволив аналітикам дослідити якість та ефективність бюджетного планування в громадах. Показники з порталу </span><b>Open Budget </b><span style="font-weight: 400;">стосувалися виконання дохідної та видаткової частин місцевих бюджетів на 2025 рік, здатності міськрад забезпечувати надходження від місцевих податків та зборів, оптимізації витрат на апарат управління та публікації паспортів бюджетних програм і звітів про їх виконання. Загалом за виконання цих семи критеріїв місто могло отримати максимум 22 бали. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Перш за все перевіряли точність планування: наскільки фактичні доходи та видатки відповідали уточненим річним планам на 2025 рік, згідно з даними Open Budget за весь 2025 рік. У вибірці з 11 міст середнє відхилення у модулі склало 3,08% для дохідної та 6,58% для видаткової частин. Ці значення слугували порогом: місто отримувало позитивну оцінку, якщо його відхилення не перевищувало середнього по вибірці. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">І недовиконання, і перевиконання плану знижують передбачуваність бюджету. Якщо фактичні показники суттєво відрізняються від планових — у будь-який бік — це може бути сигналом, що бюджет планувався без достатнього обґрунтування. Водночас програма враховує, що в умовах повномасштабної війни точність планування суттєво залежить від зовнішніх чинників. Тому оцінювалось не абсолютне виконання плану, а відхилення відносно середнього результату вибірки — тобто наскільки місто справляється з плануванням порівняно з іншими муніципалітетами у різних умовах, серед яких є як тилові міста, так і прифронтові. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Загалом результати свідчать про те, що досліджувані міста впоралися з бюджетним плануванням на гідному рівні — особливо з огляду на умови повномасштабної війни. Деякі громади зі статусом територій можливих бойових дій продемонстрували результати, що не поступаються тиловим містам. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Згідно з даними Open Budget, 10 досліджуваних міст недовиконали план за видатками у 2025 році: очікували витратити більше, ніж вдалось насправді. </span><b>Хмельницький </b><span style="font-weight: 400;">витратив практично рівно стільки, скільки планував — лише 0,4% у бік перевиконання. У плануванні доходів </span><b>Запоріжжя</b><span style="font-weight: 400;">, </span><b>Кропивницький</b><span style="font-weight: 400;">, </span><b>Луцьк</b><span style="font-weight: 400;">, </span><b>Одеса</b><span style="font-weight: 400;">, </span><b>Полтава </b><span style="font-weight: 400;">та </span><b>Хмельницький </b><span style="font-weight: 400;">перевищили очікувані надходження. </span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/05/pf-5.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-32882" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/05/pf-5.png" alt="" width="1200" height="801" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/05/pf-5.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/05/pf-5-400x267.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/05/pf-5-768x513.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Найнижчу точність бюджетного планування продемонстрував </span><b>Харків</b><span style="font-weight: 400;">: місто недовиконало план бюджету на більш ніж 14% як у доходах, так і у видатках. Згідно зі </span><a href="https://city.kharkiv.ua/documents/biudzet/zvit-pro-vikonannia-biudzetu-xarkivskoyi-miskoyi-teritorialnoyi-gromadi-za-2025-rik"><span style="font-weight: 400;">звітом</span></a><span style="font-weight: 400;"> про виконання бюджету Харківської міської територіальної громади за 2025 рік, ключовою причиною стало ненадходження субвенції з державного бюджету на подовження третьої лінії метрополітену в сумі 2 090,1 млн гривень. Це важливий контекст: відхилення Харкова зумовлене великою мірою зовнішніми чинниками.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Також аналітики проаналізували бюджетне сальдо муніципалітетів — різницю між фактичними доходами та видатками міста. За результатами 2025 року лише </span><b>Полтава</b><span style="font-weight: 400;"> завершила рік із профіцитом (фактичні доходи були вищими за видатки) та виконала відповідний індикатор. Решта 10 міст вибірки завершили звітний період із дефіцитом.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Найгірше всі досліджувані міста впорались з оприлюдненням паспортів бюджетних програм та звітів до них на порталі Open Budget. Головні розпорядники </span><b>Києва</b><span style="font-weight: 400;">, </span><b>Кропивницького</b><span style="font-weight: 400;">, </span><b>Полтави</b><span style="font-weight: 400;">, </span><b>Харкова </b><span style="font-weight: 400;">та </span><b>Хмельницького </b><span style="font-weight: 400;">не опублікували жодного документа. Наявність паспортів аналітики зарахували лише </span><b>Львову </b><span style="font-weight: 400;">та </span><b>Одесі</b><span style="font-weight: 400;">, адже там оприлюднено документи підрозділів міської ради, що реалізовують політику у п’яти пріоритетних сферах — фінанси, охорона здоров’я, освіта, соціальна політика та ЖКГ.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Індикатор звітності ж виявився невиконаним для всіх міст. Звіти до паспортів бюджетних програм окремих розпорядників оприлюднили на порталі Open Budget в </span><b>Дніпрі</b><span style="font-weight: 400;">, </span><b>Луцьку</b><span style="font-weight: 400;">, </span><b>Львові </b><span style="font-weight: 400;">та </span><b>Одесі</b><span style="font-weight: 400;">, але в жодному місті не вдалось зафіксувати звіти до паспортів щонайменше п’яти пріоритетних сфер.</span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/05/pf-3.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-32878" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/05/pf-3.png" alt="" width="1200" height="801" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/05/pf-3.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/05/pf-3-400x267.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/05/pf-3-768x513.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p>&nbsp;</p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	10 досліджуваних міст недовиконали план за видатками у 2025 році: очікували витратити більше, ніж вдалось насправді.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><b>Робота з системами Prozorro та Prozorro.Продажі</b></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">Для оцінки комплексності та якості роботи органів місцевого самоврядування у сферах закупівель і управління комунальним майном аналітики використали дані двох електронних систем: Prozorro, через яку громади закуповують товари та послуги за бюджетні кошти, та Prozorro.Продажі, де міста, навпаки, залучають доходи через приватизацію, оренду комунального майна й земельні торги.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Щоб оцінити якість роботи міських рад із закупівлями, перш за все, звертали увагу на </span><a href="https://ti-ukraine.org/ci/index.html"><b>Індекс замовника</b></a><span style="font-weight: 400;"> по всіх одержувачах та розпорядниках бюджетних коштів ОМС за 2025 рік. Індекс замовника — це комплексний показник, розроблений командою проєкту DOZORRO Transparency International Ukraine. Високий Індекс свідчить про вищу результативність, відкритість, конкурентність та меншу кількість порушень у закупівлях. Середній Індекс замовника за 2025 рік по 11 містах склав 36,4. Найвищий показник продемонстрував Київ (40,1), а найнижчий — Львів (32,2). Водночас Індекс замовника по місту відображає зведений результат діяльності різних підпорядкованих організаторів. Тому щоб зрозуміти причини тих чи інших показників, необхідно аналізувати практики окремих підрозділів та установ. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Критерій, що вказує на конкурентність закупівель — </span><b>середня кількість учасників</b><span style="font-weight: 400;"> — у вибірці дослідження наблизився до середнього значення по країні. В середньому 11 міст в 2025 році залучали 1,86 учасника на одну закупівлю (при середньому значенні 1,9 по країні). </span><b>Частка конкурентних процедур, де брали участь два або більше учасників</b><span style="font-weight: 400;">, склала в середньому 35,98%. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Окремо варто згадати про здатність міських рад та підпорядкованих їм установ </span><b>залучати унікальних учасників</b><span style="font-weight: 400;"> до своїх закупівель. У 2025 році середня кількість таких учасників по вибірці склала 4 529. </span><b>Київ </b><span style="font-weight: 400;">очікувано показав найвищий результат — 12 708 унікальних учасників, що пояснюється значно вищою концентрацією бізнесу у столиці. Найменше учасників залучили у </span><b>Кропивницькому </b><span style="font-weight: 400;">(2 131). Через відмінності в розмірах ринків критерії конкурентності та залучення унікальних учасників мали порівняно невелику вагу у фінальному балі міста. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Щоб оцінити ефективність управління майном громади, аналітики перевіряли в системі Prozorro.Продажі, чи використовують міста платформу для трьох типів процедур: </span><b>приватизації, оренди комунального майна та земельних торгів</b><span style="font-weight: 400;">. Активність використання платформи відображає, чи здатна місцева влада ефективно управляти активами громади. Виявилось, що більшість досліджуваних міст інтегрували платформу у свою роботу: </span><b>всі 11 муніципалітетів</b><span style="font-weight: 400;"> використовували у 2025 році Prozorro.Продажі для проведення аукціонів по оренді комунального майна. Проте у </span><b>Кропивницькому </b><span style="font-weight: 400;">та </span><b>Чернігові </b><span style="font-weight: 400;">не зафіксовано жодної процедури з малої приватизації, а земельні торги через електронну систему, окрім цих двох міст, не проводилися ще у </span><b>Полтаві</b><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Аналітики також оцінювали рівень конкуренції та частку успішних аукціонів як показники ринкової привабливості міських активів і якості підготовки лотів. Вищий за середній рівень конкуренції (за кількістю пропозицій) у малій приватизації продемонстрували </span><b>Дніпро</b><span style="font-weight: 400;">, </span><b>Київ </b><span style="font-weight: 400;">і </span><b>Львів</b><span style="font-weight: 400;">, а в оренді комунального майна — </span><b>Київ</b><span style="font-weight: 400;">, </span><b>Львів </b><span style="font-weight: 400;">і </span><b>Харків</b><span style="font-weight: 400;">. Загалом </span><b>оренда </b><span style="font-weight: 400;">майна громад була найбільш активною: у середньому міста проводили понад 140 аукціонів і залучали більш як 180 пропозицій. Для порівняння, мала приватизація та земельні торги в середньому включали менш ніж 30 процедур і до 50 пропозицій.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Натомість найнижчий рівень конкуренції — найменшу кількість пропозицій на торги — зафіксовано у </span><b>Запоріжжі </b><span style="font-weight: 400;">та </span><b>Хмельницькому </b><span style="font-weight: 400;">(приватизація), </span><b>Кропивницькому </b><span style="font-weight: 400;">та </span><b>Луцьку </b><span style="font-weight: 400;">(оренда), а також у </span><b>Запоріжжі</b><span style="font-weight: 400;">, </span><b>Києві </b><span style="font-weight: 400;">та </span><b>Харкові </b><span style="font-weight: 400;">(земельні торги). Попри об’єктивні безпекові ризики прифронтових міст, рівень конкуренції на аукціонах залежить перш за все від проактивності міськрад у підготовці та промоції лотів.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Зрештою, забезпечити успішність усіх типів аукціонів на рівні вище середнього вдалося лише </span><b>Дніпру</b><span style="font-weight: 400;">. Це одна з причин лідерства Дніпра в цьому дослідженні. Організатори у </span><b>Полтаві</b><span style="font-weight: 400;">, </span><b>Києві </b><span style="font-weight: 400;">та </span><b>Харкові </b><span style="font-weight: 400;">впоралися з цим індикатором у роботі з комунальним майном (приватизація та оренда), проте не змогли продемонструвати такі ж результати у земельних торгах. Лише </span><b>Дніпро</b><span style="font-weight: 400;">, </span><b>Луцьк </b><span style="font-weight: 400;">і </span><b>Хмельницький </b><span style="font-weight: 400;">показали високу частку успішних процедур в управлінні земельними ділянками, тоді як для решти міст цей напрям залишився найскладнішим.</span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/05/pf-4.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-32880" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/05/pf-4.png" alt="" width="1200" height="801" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/05/pf-4.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/05/pf-4-400x267.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/05/pf-4-768x513.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас у квітні Державна аудиторська служба України підтвердила Transparency International Ukraine, що державний фінансовий аудит бюджету Луцької міської територіальної громади за 2020–2025 роки засвідчив фінансові порушення, що призвели до значних втрат. Аудит охопив діяльність виконавчих органів міської ради та низки комунальних підприємств, зокрема у сферах будівництва, житлово-комунального господарства, освіти, соціальної політики та медицини.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Луцьк набрав непогані бали за доступність інформації, однак фінансові порушення, виявлені аудиторами за 2020–2025 роки, свідчать про те, що навіть відкрита інформація не гарантує ефективного використання коштів. За показники ефективності управління фінансами та активами громади Луцьк отримав значно гірші результати. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Зокрема, Управління капітального будівництва Луцької міської ради, в якому ДАСУ зафіксувала ключові епізоди фінансових невідповідностей, показало дуже низький рівень конкурентності у закупівлях та не оприлюднило жодних документів на порталі Open Budget. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Саме тому відкритість — необхідна, але недостатня умова. Вона створює підґрунтя для контролю, але громадський та інституційний нагляд залишається незамінними елементами. Необхідне залучення громадян до впливу на бюджетні процеси — як на етапі формування, так і на етапі контролю за витраченими коштами, щоб запобігати подбіним зловживанням.</span></p>
<p>&nbsp;</p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Київ очікувано показав найвищий результат — 12 708 унікальних учасників, що пояснюється значно вищою концентрацією бізнесу у столиці.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><b>Ключові висновки та рекомендації</b><b> </b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Середній рівень виконання вимог блоку «Публічні фінанси» є посереднім – 44,4%. </span><b>Жодне місто не набрало більше 60 балів і не змогло показати достаній рівень прозорості та ефективності в управлінні ресурсами громад водночас. </b><span style="font-weight: 400;">Тобто не зафіксовано прикладів комплексного підходу: міські ради не продемонстрували високих результатів у ключових вимірах — від доступності інформації та точності бюджетного планування до ефективності роботи із закупівлями та майном. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Лідери блоку посіли свої позиції завдяки показникам у одній з цих сфер. </span><b>Дніпро </b><span style="font-weight: 400;">та </span><b>Київ </b><span style="font-weight: 400;">отримали високі бали за рахунок точності бюджетного планування (згідно з даними Open Budget) та активної роботи в системі Prozorro.Продажі, проте вони не забезпечили належної доступності ключових документів для громадськості. </span><b>Луцьк та Хмельницький</b><span style="font-weight: 400;">, навпаки, продемонстрували якісне наповнення бюджетних розділів сайту, але показали значне просідання за рештою критеріїв.</span></p>
<p><b>Усі міста</b> <b>надали ієрархії замовників </b><span style="font-weight: 400;">для аналітичного ресурсу BI Prozorro та </span><b>використовували систему Prozorro.Продажі для проведення аукціонів з оренди </b><span style="font-weight: 400;">комунального майна. Також </span><b>9 з 11 муніципалітетів провели процедури малої приватизації </b><span style="font-weight: 400;">в Prozorro.Продажі і </span><b>створили окремий тематичний розділ, присвячений публічним закупівлям.</b><span style="font-weight: 400;"> </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Проте</span><b> жодне місто не оприлюднило</b><span style="font-weight: 400;"> в окремому бюджетному розділі</span><b> перелік пропозицій громадськості до проєкту бюджету</b><span style="font-weight: 400;"> на 2026 рік та </span><b>не забезпечило публікацію звітів про виконання паспортів бюджетних програм </b><span style="font-weight: 400;">на порталі Open Budget.</span> <span style="font-weight: 400;">10 з 11 міст </span><b>не оприлюднили протоколи громадських слухань</b><span style="font-weight: 400;"> щодо проєкту бюджету та </span><b>результати консультацій з бізнесом</b><span style="font-weight: 400;"> щодо закупівель, а ще</span><b> не забезпечили профіцит бюджету </b><span style="font-weight: 400;">у 2025. </span></p>
<div style="position: relative; width: 100%; height: 0; left: 55px; padding-top: 100.0000%; padding-bottom: 0; margin-top: 1.6em; margin-bottom: 0.9em; overflow: hidden; border-radius: 8px; will-change: transform;"><iframe style="position: absolute; width: 100%; height: 100%; top: 0; left: 0; border: none; padding: 0; margin: 0;" src="https://www.canva.com/design/DAHIt4QAkiM/9aQU1WQMhcJDra6RjUKXKQ/view?embed" allowfullscreen="allowfullscreen"><br />
</iframe></div>
<p><span style="font-weight: 400;">Дослідження показало: місцева влада переважно оприлюднює ключові документи щодо бюджетного процесу, але погано справляється із комунікацією про залучення громадськості.</span> <span style="font-weight: 400;">Це стосується проведення консультацій із бізнесом для покращення закупівель, організації громадських слухань щодо проєкту бюджету на наступний рік та опрацювання пропозицій від мешканців, зібраних через різні канали. Зокрема навіть серед лідерів (Дніпро) — ця проблема одна із найсерйозніших. Відкритість бюджету визначається якістю діалогу з громадою: організацією залучення різних соціальних груп, створенням різних майданчиків для обміну думками та пропозиціями, комунікацією результатів діалогу. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас попри виклики воєнного часу,</span><b> великі українські муніципалітети забезпечують базову керованість та бюджетну дисципліну. Показники досліджуваних міст не відстають від загальноприйнятих європейських стандартів.</b><span style="font-weight: 400;"> Зокрема, точність планування доходів у більшості муніципалітетів заслуговує на найвищу оцінку «А» за міжнародною методологією PEFA (критерій: виконання на рівні 97–106%). Середнє відхилення фактичних доходів від плану склало лише 3,08%. Хоча загальний коридор виконання варіюється від 85,3% (через результат Харкова, який стикається з безпрецедентними викликами воєнного часу) до 104,8%, </span><b>більшість проаналізованих міст впевнено вклалася у міжнародний стандарт</b><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Також результати дослідження показали, що </span><b>наближеність до фронту не є визначальним фактором ефективності управління ресурсами</b><span style="font-weight: 400;">. Міста зі схожими безпековими умовами демонструють різні результати. Наприклад, міста зі статусом територій можливих бойових дій Харків та Запоріжжя виконали значно більше закупівельних та майнових критеріїв, ніж Чернігів, що також стикається з постійними безпековими викликами. Проведений кореляційний аналіз підтвердив відсутність впливу безпекового фактора (статусу території можливих бойових дій) на результати в роботі з закупівлями та майном громад. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Програма рекомендує усім містам (а не лише тим, що увійшли до вибірки пілотного дослідження) врахувати результати аналітики, а саме: </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Щодо бюджетного процесу:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Створити чи доповнити єдиний тематичний розділ на офіційному вебсайті, присвячений місцевому бюджету</b><span style="font-weight: 400;">. Забезпечити структурованість інформації у цьому розділі та додати туди щонайменше: </span></li>
</ul>
<ol>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Бюджетний регламент ради </b><span style="font-weight: 400;">(за відсутності розглянути можливість розробки та затвердження такого документа організації прозорого бюджетного процесу);</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Рішення про затвердження бюджету</b><span style="font-weight: 400;"> на поточний та попередній роки, який має обов’язково відображати всі зміни, внесені протягом року, в межах єдиного документа; </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Документи, що стосуються бюджетного планування</b><span style="font-weight: 400;"> на поточний та наступні роки: прогноз бюджету, бюджетні запити головних розпорядників коштів тощо;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Документи щодо управління місцевим боргом</b><span style="font-weight: 400;">, як от Програму управління місцевим боргом;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Перелік головних розпорядників коштів</b><span style="font-weight: 400;"> із кодами ЄДРПОУ та зазначеною актуальністю цих даних; </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Посилання на релевантні ресурси</b><span style="font-weight: 400;">: профіль територіальної громади на Державному вебпорталі бюджету для громадян (Open Budget) та Єдиний вебпортал використання публічних коштів (Spending). Останнє посилання краще розмістити поруч з переліком головних розпорядників коштів. </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Повний цикл інформації про залучення громадськості до бюджетного процесу</b><span style="font-weight: 400;">.</span></li>
</ol>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Проактивно залучати громадськість до бюджетного планування</b><span style="font-weight: 400;">, зокрема шляхом проведення </span><b>громадських слухань щодо проєктів бюджету </b><span style="font-weight: 400;">на наступний рік, а також шляхом</span><b> збору пропозицій у електронному формат</b><span style="font-weight: 400;">і. Опрацьовувати всі зібрані пропозиції та комунікувати результати розгляду у структурований спосіб в тематичному розділі на офіційному вебсайті. Важливо </span><b>оприлюднювати переліки пропозицій громадськості щодо проєкту місцевого бюджету на наступний рік</b><span style="font-weight: 400;">, де розміщувати пропозиції, отримані під час громадських слухань та за допомогою інших форм залучення громадської думки. </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Розглянути можливість залучення профільних експертів для вдосконалення підходів до коротко- та середньострокового бюджетного планування. Корисним може бути також обмін досвідом з іншими містами для встановлення найкращих підходів до планування бюджету в умовах повномасштабної війни. Також звертаємо увагу, що ефективне управління бюджетними коштами потребує належного внутрішнього контролю — зокрема через проведення внутрішнього аудиту із застосуванням ризик-орієнтованого підходу. </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Головним розпорядникам коштів </span><b>публікувати паспорти бюджетних програм та звіти до них </b><span style="font-weight: 400;">у </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0186-26#Text"><span style="font-weight: 400;">встановлених </span></a><span style="font-weight: 400;">термінах — паспорти протягом трьох робочих днів з дня їх затвердження, звіти протягом трьох робочих днів після подання річної бюджетної звітності — у форматі відкритих даних, тобто на єдиному державному вебпорталі відкритих даних (</span><a href="http://data.gov.ua"><span style="font-weight: 400;">data.gov.ua</span></a><span style="font-weight: 400;">) та на своїх вебсайтах.</span><b> Публікація паспортів та звітів на Державному вебпорталі бюджету для громадян (Open Budget) </b><span style="font-weight: 400;">є найкращою практикою та сприяє можливості широкому колу громадськості та експертів ознайомитись з цими документами. </span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">У сфері публічних закупівель: </span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Створити чи доповнити єдиний тематичний розділ на офіційному вебсайті, присвячений публічним закупівлям.</b><span style="font-weight: 400;"> Забезпечити структурованість інформації у цьому розділі та додати туди, за наявності: </span></li>
</ul>
<ol>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Документи, що регламентують закупівлі в громаді</b><span style="font-weight: 400;">, наприклад, Політику закупівель (якщо така розроблена), обґрунтування технічних та якісних характеристик предметів закупівель (згідно з Постановою КМУ №710) та ін.; </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Анонси передтендерних консультацій чи обговорень із бізнесом та інформацію про результати консультацій</b><span style="font-weight: 400;">.</span></li>
</ol>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Для підвищення Індексу замовника </b><span style="font-weight: 400;">та покращення результатів за іншими закупівельними критеріями, потрібно</span> <span style="font-weight: 400;">звернути увагу на</span> <span style="font-weight: 400;">якість закупівель підпорядкованих організаторів за чотирма групами показників:</span></li>
</ul>
<ol>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Результативність</b><span style="font-weight: 400;">: Якщо відсоток успішних закупівель того чи іншого організатора низький, або спостерігається багато скасованих закупівель, можливо варто </span><b>переглянути підходи та політики щодо передтендерної роботи й аналізу ринку</b><span style="font-weight: 400;">. Це може свідчити про те, що тендерна документація недостатньо опрацьована, а технічні вимоги не відповідають наявним пропозиціям на ринку. </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Конкуренція</b><span style="font-weight: 400;">: Мала кількість учасників у закупівлях вказує, що закупівлі замовника недостатньо цікаві для ринку. Проблема може полягати у недостатній поінформованості потенційних учасників про заплановані закупівлі, малих строках уточнень та подання пропозицій, або нечітких описах предмета закупівлі, умов оплати тощо.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Відкритість</b><span style="font-weight: 400;">: На цей показник впливають лоти, що були дискваліфіковані, або ті, до яких було багато питань чи вимог. Необхідно відібрати тендери з дискваліфікаціями чи багатьма питаннями та проаналізувати причини. Також варто </span><b>перевірити, чи не потрібні учасникам детальніші інструкції, роз’яснення щодо визначених вимог.</b></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Дотримання правил</b><span style="font-weight: 400;">: Важливо </span><b>дотримуватись законодавства у закупівлях</b><span style="font-weight: 400;">, щоб мінімізувати кількість підтверджених порушень за моніторингом Держаудитслужби та задоволених скарг АМКУ. Адже висока кількість зафіксованих порушень негативно впливає на довіру ринку до закупівель замовника і всі попередні показники. </span></li>
</ol>
<p><span style="font-weight: 400;">Переглянути ці показники для організаторів міста можна безпосередньо в </span><a href="https://bi.prozorro.org/sense/app/6fd48293-3bad-40d7-9890-c1240dcc1db1/sheet/43edafd5-c630-495c-9464-0015dadfe1c9/state/analysis"><span style="font-weight: 400;">інструменті Індекс замовника.</span></a><span style="font-weight: 400;"> Більш детальні описи кожного показника та рекомендації щодо їх покращення — за </span><a href="https://ti-ukraine.org/ci/analyz.html"><span style="font-weight: 400;">посиланням</span></a><span style="font-weight: 400;">. Також для вдосконалення закупівель потрібно, зокрема, </span><b>активніше працювати з ринком — проводити консультації та обговорення з бізнесом.</b></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Для того, щоб могти </span><b>самостійно аналізувати роботу </b><span style="font-weight: 400;">підпорядкованих міській раді підрозділів, підприємств, установ та організацій, варто </span><b>створити і оновлювати ієрархію замовників у модулі аналітики BI Prozorro. </b><span style="font-weight: 400;">Таким чином, ви зможете переглядати деталізовані показники по усій ієрархії та по кожному окремому організатору в одному місці та своєчасно фіксувати проблеми.</span> <span style="font-weight: 400;">В підсумку це сприятиме підвищенню якості закупівель окремих організаторів та громади загалом. Також радимо </span><b>додати ієрархію замовників, підпорядкованих міській раді, у окремий тематичний розділ, присвячений публічним закупівлям</b><span style="font-weight: 400;">.</span></li>
</ul>
<p><b>!</b><span style="font-weight: 400;"> Звертаємо увагу, що під час наступних хвиль оцінювання обов’язковою умовою зарахування цього індикатора стане актуальність ієрархії станом на поточний рік. </span><b>Для позитивної оцінки у наступному дослідженні необхідно оновити ваші ієрархії до вересня 2026 включно. Інструкція — за </b><a href="https://docs.google.com/document/d/1IHa47xbDZR1qQRoLPlLHeptnxGQ8X2rjbpEJDVP7p4U/edit?tab=t.0"><b>посиланням</b></a><b>. </b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У сфері управління майном: </span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Використовувати </b><a href="https://prozorro.sale/dovidnik-dlya-oms/"><b>Довідник для ОМС</b></a><span style="font-weight: 400;"> від команди Prozorro.Продажі </span><b>для оптимізації процесів приватизації, оренди та земельних торгів. </b></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Проаналізувати рівень конкуренції </b><span style="font-weight: 400;">на аукціонах різних типів: приватизації чи оренди комунальної власності та земельних ділянок. Здатність залучити більше пропозицій великою мірою залежить від </span><b>якості підготовки лотів та висвітлення аукціонів</b><span style="font-weight: 400;">. Для покращення цих елементів варто </span><b>почати з</b> <b>актуалізації і оприлюднення інформації про майно, доступне для приватизації чи оренди</b><span style="font-weight: 400;">. Це може спонукати потенційних покупців та орендарів ініціювати проведення аукціонів. Далі слід готувати детальні описи об’єктів із фото та реалістичною стартовою ціною і </span><b>активніше поширювати інформацію про аукціони </b><span style="font-weight: 400;">на вебсайтах та інших майданчиках міських рад. </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Активізувати та покращити роботу із земельними аукціонами</b><span style="font-weight: 400;">. Земельні торги можуть стати важливим джерелом надходжень до місцевого бюджету, тому слід </span><b>переглянути наявний Перелік земельних ділянок, які підлягають оренді чи приватизації</b><span style="font-weight: 400;">, та</span><b> забезпечити проведення аукціонів через електронну систему</b><span style="font-weight: 400;">, слідуючи детальним </span><a href="https://drive.google.com/file/d/1hiivEXPTTFa-FuXTI5A9AkzM1v9LJ2bN/view"><span style="font-weight: 400;">рекомендаціям</span></a><span style="font-weight: 400;">. </span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Бюджетна прозорість — це більше ніж доступ до інформації. Це також про реальну можливість містян впливати на рішення і розуміти, як публічні кошти працюють на розвиток громади. Вона формує довіру, але ще більше — визначає якість управлінських рішень, що впливають на життя міст сьогодні і в майбутньому.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">В умовах війни, коли ресурси обмежені, а потреби зростають, кожне бюджетне рішення має вищу ціну. Тому відкритість, підзвітність і залучення громадян стають не додатковими практиками, а базовими умовами стійкості та відновлення.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Зрештою, ключове питання — у готовності міст будувати системи, де прозорість є нормою, яка визначатиме якість життя в українських громадах у найближчі роки.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Програма підготує рекомендації для кожної міської ради з дослідження, що слугуватимуть дорожніми картами для покращення реальної роботи з електронними сервісами. </span><b>Ознайомитися з оцінками за індикаторами для кожного міста можна за </b><a href="https://docs.google.com/spreadsheets/d/1VcUoL7xmnJUpD7Pg7KPoeXkjuvOb7l7bsDTUkZfOomc/edit?usp=sharing"><b><i>посиланням</i></b></a><b>.</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Для міст, які не увійшли до пілотного дослідження, </span><b>команда програми підготувала</b> <a href="https://docs.google.com/spreadsheets/d/1Tc8BdCAJ4hjhxJymK3LkCb6Yz1k0xOpbv_hnw4qxFv4/edit?usp=sharing"><b><i>форму самостійної оцінки</i></b></a><b> відповідності сфери європейським стандартам.</b></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">Дослідження підготовлене за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні та за фінансової підтримки Швеції в межах програми інституційної розбудови Transparency International Ukraine.</span></i></p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">Зміст цієї публікації є відповідальністю авторок і не обов’язково відображає офіційну позицію Посольства Королівства Нідерландів в Україні або Уряду Швеції.</span></i></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Київ очікувано показав найвищий результат — 12 708 унікальних учасників, що пояснюється значно вищою концентрацією бізнесу у столиці.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/research/publichni-finansy-yak-mista-prohodyat-yevrotest-na-prozorist-ta-efektyvnist/">Публічні фінанси: як міста проходять євротест на прозорість та ефективність?</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Мільярди поза Prozorro: аналіз підстав застосування прямих надпорогів</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/research/milyardy-poza-prozorro-analiz-pidstav-zastosuvannya-pryamyh-nadporogiv/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Валерія Залевська]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 30 Mar 2026 14:39:58 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=research&#038;p=32678</guid>

					<description><![CDATA[<p>Проєкт DOZORRO TI Ukraine дослідив, які підстави для неконкурентних закупівель найчастіше застосовують замовники і які обсяги таких закупівель.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/research/milyardy-poza-prozorro-analiz-pidstav-zastosuvannya-pryamyh-nadporogiv/">Мільярди поза Prozorro: аналіз підстав застосування прямих надпорогів</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<p><span style="font-weight: 400;">Неконкурентні закупівлі завжди були каменем спотикання в публічних закупівлях — коли і за яких умов дозволяти їх проводити. Вони простіші і швидші, ніж конкурентні торги, але через це й містять більше ризиків переплат, корупції та просто неефективних рішень. До повномасштабної війни у виняткових ситуаціях замість відкритих торгів замовники могли використовувати переговорну процедуру. А от </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1178-2022-%D0%BF#Text"><span style="font-weight: 400;">постанова №1178</span></a><span style="font-weight: 400;">, яка регулює особливості закупівель в умовах воєнного стану, замінила її на прямі закупівлі, за результатами яких замовник просто звітує в системі. Список підстав, за яких можна обійтися без конкурентних процедур, також зріс. Власне, відтоді він постійно або зростає, або скорочується — до цього переліку в постанові зміни вносили вже 18 разів. Водночас Єврокомісія ще у своєму </span><a href="https://enlargement.ec.europa.eu/ukraine-report-2024_en"><span style="font-weight: 400;">Звіті про розширення щодо України за 2024</span></a><span style="font-weight: 400;"> закликала нас скоротити перелік підстав для прямих надпорогів до мінімуму. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Надпороговість визначають за сумарною очікуваною вартістю закупівель у межах одного предмета, а саме — класу CPV. Під час воєнного стану для товарів і послуг межа становить 100 тис. грн, для послуг з поточного ремонту — 200 тис. грн, а для робіт — 1,5 млн грн.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ми вирішили дослідити, як замовники проводять прямі надпорогові закупівлі. Які підстави вони використовують найчастіше, у яких сферах найбільше таких закупівель,  та як змінилася ситуація порівняно з часами переговорної процедури?</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Для аналізу ми використали дані, які для нас вивантажило ДП «Прозорро» (дякуємо за них!) та дані з аналітичного модуля BI Prozorro. Щоб виокремити потрібні закупівлі, ми керувалися логікою, що прямі надпорогові лоти — це ті, в яких заповнене електронне поле з підставою застосування неконкурентного методу закупівлі. Ми розуміємо, що в окремих випадках це поле замовники могли випадково заповнити і під час простого звітування про допорогову закупівлю. Але навіть за найгіршого і вкрай малореалістичного сценарію, ця похибка у грошовому вимірі становить приблизно 4 млрд грн, що несуттєво впливає на результати аналізу. Також інколи замовники помиляються, коли вказують підставу в електронному полі — ми вручну врахували такі недоліки у декількох найбільших закупівлях, але в решті випадків орієнтувалися саме на електронне поле.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У дослідженні використані дані за період із 30 липня 2024 року, тобто часу, коли це поле стало обов’язковим, до 30 вересня 2025 року — останнього повного місяця до того, як ми почали аналіз. Ми також виключили з вибірки закупівлі з неперевіреними або некоректними даними, які могли спотворити результати. Ідеться про 358 лотів на приблизно 124 млн грн, які були скасовані, мали технічні помилки або були тестовими закупівлями. Окремо з аналізу також вилучили 303 лоти на 86 млн грн, у яких замовниками виступали суб’єкти, що не є замовниками в розумінні Закону «Про публічні закупівлі» — наприклад, окремі комерційні структури чи організації без державного фінансування. Вартість договорів ми скрізь перерахували у національну валюту.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Також ми використали формулювання підстав для проведення неконкурентних процедур із електронного поля Prozorro і їх скорочені версії. Формулювання відповідно до Постанови №1178 наведені </span><a href="https://docs.google.com/spreadsheets/d/1bVinNleItX1stpsWG3k0BN__0g8uKLR1_EzFxSY2MiA/edit?gid=0#gid=0"><span style="font-weight: 400;">за посиланням.</span></a></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2><b>Резюме</b></h2>
<p><a href="https://surli.cc/mrajnp"><span style="font-weight: 400;">За 14 місяців замовники уклали 257 тис. прямих надпорогових договорів на 401,7 млрд грн. </span></a><span style="font-weight: 400;">Це приблизно 6% кількості договорів у системі та майже 28% від їхньої загальної вартості. Тому хоч таких закупівель відносно небагато, їхній </span><b>фінансовий масштаб суттєвий.</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас </span><b>майже половина всієї суми</b><span style="font-weight: 400;"> (43,3%) прямих надпорогових закупівель припадає на </span><b>закупівлі природного газу замовником, на якого уряд поклав спецобов’язки. </b><span style="font-weight: 400;">Це звіти</span> <span style="font-weight: 400;">про про продаж газу в межах групи «Нафтогаз», які зробили обов’язковими у 2023.</span> <span style="font-weight: 400;">Ці закупівлі можуть спотворювати статистику і прибільшувати проблему з прямими неконкурентними закупівлями в Prozorro, зокрема в очах міжнародних партнерів.  </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Загалом ситуацію з неконкурентними надпороговими закупівлями покращить </span><b>повернення переговорної процедури.</b><span style="font-weight: 400;"> Якщо не враховувати закупівлі природного газу в межах групи «Нафтогаз», зараз приблизно</span><b> 70% вартості</b><span style="font-weight: 400;"> контрактів становлять закупівлі за підставами, за якими раніше треба було проводити саме її. Переговорна процедура передбачає консультації з кількома постачальниками де це можливо, та механізм оскарження, які зменшують ризики порушень і неефективних рішень.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Прямі закупівлі можна залишити як винятки для тих випадків, які зумовлені саме воєнним станом. Наприклад, коли замовник перебуває на території активних бойових дій. У той же час, </span><b>низку підстав треба взагалі переоцінити </b><span style="font-weight: 400;">— чи справді вони необхідні. </span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2><b>Обсяги і динаміка закупівель</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Від 30 липня 2024 року до 30 вересня 2025-го замовники уклали 257 тис. прямих надпорогових угод. Їхня вартість на момент дослідження становила </span><b>401,7 млрд грн. </b><span style="font-weight: 400;">Це</span><b> майже 28%</b><span style="font-weight: 400;"> від загальної поточної суми договорів, укладених за цей період. Їхня вартісна питома вага у сфері закупівель суттєва, хоча кількість таких закупівель і помірна — 5,87% від усіх. </span></p>
<p><iframe loading="lazy" src="https://whimsical-speculoos-d83b96.netlify.app/" width="100%" height="450" frameborder="0"><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start"><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span>﻿</span></iframe></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Активність замовників значною мірою підпорядкована бюджетному та плановому циклу. Плавне зростання кількості лотів і загальної суми договорів спостерігається до січня 2025, після чого поступово знижується до березня. Така динаміка схожа з загальною динамікою по всім методам закупівель і може пояснюватися поєднанням сезонних факторів, а також бажанням використати залишки бюджету до кінця року та закупівлями для нового року. Під час аналізу сезонності ми не враховували звіти про закупівлі природного газу в межах групи «Нафтогаз», адже вони сильно викривлювали статистику.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Це означає, що планування та контроль бюджетних ресурсів у прямому сегменті закупівель потребують підвищеної уваги в сезон пікового навантаження, щоб запобігти неефективному використанню коштів та потенційним ризикам закупівель.</span></p>
<p><iframe loading="lazy" src="https://chimerical-axolotl-835237.netlify.app/" width="120%" height="750" frameborder="0"><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span></iframe></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2><b>Які підстави застосовують замовники</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Протягом 14 досліджуваних місяців 84,4% вартості прямих надпорогових закупівель припало на п’ять найбільш поширених підстав із майже трьох десятків. Ними стали:  </span></p>
<ol>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Закупівля природного газу суб’єктом, на якого покладені спецобов&#8217;язки – 43,3%. У чотирьох таких закупівлях на 82,8 млрд грн замовник некоректно вказав підставу в електронному полі, тож їх ми додали вручну на основі документу обґрунтування.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Відсутність конкуренції з технічних причин – 19,1%.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Захист критичної інфраструктури та енергетики – 8,1%.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Закупівлі з нагальної потреби – 7,6%.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Відмінено відкриті торги через відсутність пропозицій – 6,4%.</span></li>
</ol>
<p><span style="font-weight: 400;">За кількістю лотів на чотири найпоширеніші підстави припадає 78,1% закупівель:</span></p>
<ol>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Відсутність конкуренції з технічних причин – 29,9%.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Відмінено відкриті торги через відсутність пропозицій – 18,3%.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Закупівлі з нагальної потреби – 15,7%.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Послуги з адвокатської діяльності – 14,2%.</span></li>
</ol>
<p><iframe loading="lazy" src="https://rococo-llama-f7fc07.netlify.app/" width="120%" height="1220" frameborder="0"><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start"><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start"><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span>﻿</span>﻿</span></iframe></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Кожна з цих підстав має свої особливості застосування та пов’язані ризики.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">За підставою</span><b> відсутності конкуренції з технічних причин</b><span style="font-weight: 400;"> замовники можуть проводити закупівлі в природних монополістів (коли відсутність конкуренції прямо визнана Антимонопольним комітетом) або в інших випадках. Для приблизної оцінки частки закупівель, які здійснюють саме у природних монополістів, ми використали зведені відомості АМКУ про них станом на 31 жовтня 2025. На них припадає 56,1% закупівель за підставою відсутності конкуренції з технічних причин за кількістю лотів та 51,8% за сумою.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">В інших випадках відсутність конкуренції може виникнути і через вендорлок, коли змінити виконавця невигідно чи й взагалі неможливо. Наприклад, у закупівлях ІТ-послуг така залежність може виникати через особливості побудови ІТ-продукту, відсутність повної технічної документації на нього, використання рідкісних мов програмування. Фактична монополізація розробниками права на розвиток створених ними рішень може призводити до зростання вартості послуг і зниження мотивації підрядника впроваджувати інновації чи підвищувати якість через відсутність конкуренції. Детальніше з цією проблемою ви можете ознайомитися у </span><a href="https://ti-ukraine.org/research/problemy-zdijsnennya-it-zakupivel/"><span style="font-weight: 400;">дослідженні закупівель ІТ в Prozorro.</span></a><span style="font-weight: 400;"> Водночас не кожне обмеження конкуренції є однозначно негативним або зумовленим недоброчесною поведінкою замовника чи постачальника. У низці ситуацій, зокрема пов’язаних із національною безпекою, обороноздатністю чи захистом критичної інфраструктури, застосування спеціальних технічних рішень, закритих архітектур чи обмеженого кола виконавців може бути об’єктивно виправданим і спрямованим на мінімізацію ризиків для держави. Аналогічно і з іншими предметами закупівель.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У прямих закупівлях через </span><b>нагальну потребу </b><span style="font-weight: 400;">є ризик того, що вона насправді не така вже й нагальна — або що вона стала такою через дії самого замовника, який чомусь не провів закупівлю раніше. Закупівель за цією підставою більшає під кінець бюджетного року — у період із вересня по грудень їхня кількість зростає приблизно на 50%. Тому найімовірніше, замовники використовують цю підставу і тоді, коли треба просто встигнути використати кошти в межах бюджетного року. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Коли замовник укладає </span><b>прямий договір через те, що ніхто не прийшов на тендер, </b><span style="font-weight: 400;">умови цих двох закупівель мають бути незмінними. Однак чи дотримуються замовники цього на практиці — наприклад, чи вимагають вони від контрагентів наявність усіх тих довідок, які просили в учасників на невдалих торгах — перевірити складно. Адже в системі вони оприлюднюють лише сам договір. Існують випадки, коли замовники взагалі укладають декілька контрактів замість одного.  </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Серед прямих договорів на </span><b>послуги з адвокатської діяльності </b><span style="font-weight: 400;">масові закупівлі на невеликі суми поєднуються з кількома великими стратегічними контрактами. 65% усіх закупівель за вартістю концентруються у п’яти замовників — АТ «Укрнафта», НАК «Нафтогаз України», КП «Дніпровський метрополітен», Східний та Південно-Східний міжрегіональні центри з надання безоплатної правничої допомоги. При цьому, за кількістю лотів майже 97% належить лише двом останнім центрам правничої допомоги, де вони систематично закуповують </span><i><span style="font-weight: 400;">послуги адвоката за надання безоплатної вторинної правничої допомоги. </span></i><span style="font-weight: 400;">Ми також зацікавилися, як закуповують послуги адвокатів інші такі міжрегіональні центри. Виявилося, що вони також масово укладають невеликі прямі договори, але не вказують в електронному полі їх підставу. Тож загалом таких лотів від центрів правничої допомоги за перевірений період було майже 73 тис. на 646 млн грн. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У випадку із адвокатськими послугами виникає питання, чи точно варто дозволяти купувати їх напряму. Наприклад, послуги з </span><a href="https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-01-09-006100-a?lot_id=3e88afc7729544969d2aa0f26448e0bf#lots"><span style="font-weight: 400;">юридичного консультування та юридичного представництва</span></a><span style="font-weight: 400;"> купують конкурентно. Аналогічно конкурентні процедури застосовують для придбання низки й інших високоінтелектуальних послуг — наприклад, консалтингу або аудиту.</span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2><b>Що саме купують</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Найчастіше замовники використовували неконкурентні надпорогові закупівлі для придбання послуг. На них припадає 57,47% усіх таких закупівель — це понад 147 тис. з 257 тис. лотів. Однак у грошовому вимірі послуги становлять лише 19,7% від загальної суми укладених угод. Це свідчить, що більшість із них невеликі за обсягом, але масові за кількістю. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Зовсім інша ситуація з товарами. Хоча за кількістю їх закупівель менше, ніж послуг — 40,15% від усіх або понад 103 тис. лотів, — саме вони формують майже дві третини всієї суми прямих договорів, приблизно 255 млрд грн.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Найменша частка припадає на роботи — лише 2,38% від кількості або приблизно 6 тис. лотів. Водночас за вартістю вони охоплюють 16,88% всіх неконкурентних надпорогових закупівель (майже 68 млрд грн). </span></p>
<p><iframe loading="lazy" src="https://roaring-meringue-df9441.netlify.app/" width="100%" height="700" frameborder="0"><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span></iframe></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Якщо ж заглибитися в коди CPV, вартість прямих закупівель суттєво сконцентрована у трьох категоріях — на них припадає понад 69% суми. При цьому окремі категорії формують значну частку суми договорів за відносно малої кількості лотів.</span></p>
<p><iframe style="width: 120%; height: 1020px; border: none;" src="https://cheery-kangaroo-acd539.netlify.app/"><br />
</iframe></p>
<p><b>Газове паливо (09120000-6) </b><span style="font-weight: 400;">є ключовою категорією за фінансовим обсягом. Попри незначну частку у загальній кількості лотів, саме на газ припадає найбільша частка вартості договорів. Одна з причин — обов&#8217;язок ТОВ «Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”» звітувати про закупівлі природного газу у своєї ж материнської компанії та ще інших підприємств у групі. Це дочірнє підприємство НАК «Нафтогаз України», яке здійснює гуртовий продаж природного газу для промислових споживачів, бюджетних установ та постачальників.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Також варто звернути увагу, що майже 8,7 тис. договорів на закупівлю природного газу уклали напряму після попередніх невдалих торгів. У досліджуваний період лише 8,3% конкурентних закупівель цього товару вдалося успішно завершити.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Загалом Україна зобов’язалася забезпечити вільний ринок електроенергії та газового палива. Водночас уряд поклав спеціальні обов’язки на ТОВ «Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”» — компанія зобов’язана постачати природний газ бюджетним установам за пільговим тарифом. Якихось окремих правил для цього випадку не передбачено, тож замовникам доводиться оголошувати відкриті торги, на які ніхто не приходить через низьку очікувану вартість, і вже потім укладати прямий договір із компанією Нафтогазу за низькою ціною. Зрідка — наприклад, влітку, коли ціна на цей товар нижча, — торги все-таки вдається провести. Але загалом чимало ресурсів витрачається на формальні процедури. </span></p>
<p><iframe loading="lazy" src="https://singular-pithivier-fb1deb.netlify.app/" width="100%" height="480" frameborder="0"><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span></iframe></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Для аналізу сфери </span><b>будівельних робіт (CPV-45000000-7)</b><span style="font-weight: 400;"> ми об&#8217;єднали всі закупівлі за другою цифрою коду CPV, оскільки тут предмет закупівлі визначається за об&#8217;єктами, а не за класифікатором. Три підстави формують 75,7% усієї вартості прямих надпорогових закупівель, хоча разом складають лише 51,3% кількості лотів. А саме йдеться про захист об’єктів критичної інфраструктури та енергетики, нагальну потребу та закупівлю додаткових робіт до основного договору (до 50%). Необхідність закупівель додаткових робіт вказує на потенційні проблеми з якістю проєктування об’єктів та точністю визначення їхньої вартості на етапі планування, зокрема через складність таких проєктів. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас прямі закупівлі через неподання жодної пропозиції масові за кількістю, але формують відносно невелику частку вартості. Недостатня конкуренція в цій сфері може свідчити про потенційні бар’єри участі, наприклад, надмірні вимоги у тендерній документації, або про обмежене коло підрядників. </span></p>
<p><iframe loading="lazy" src="https://extraordinary-rolypoly-da5406.netlify.app/" width="100%" height="660" frameborder="0"><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span></iframe></p>
<p><b>Закупівлі пари, гарячої води та пов’язаної продукції (09320000-8) </b><span style="font-weight: 400;">характеризуються високою часткою процедур, проведених за відсутності конкуренції з технічних причин. Це відповідає природі ринку, де постачання часто здійснюється локальними монополіями, а можливість альтернативного вибору постачальника обмежена.</span></p>
<p><iframe loading="lazy" src="https://magical-unicorn-b4f267.netlify.app/" width="100%" height="490" frameborder="0"><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span></iframe></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Хоча категорії</span><b> «Електрична енергія» (09310000-5)</b><span style="font-weight: 400;"> та </span><b>«Розподіл електричної енергії» (65310000-9)</b><span style="font-weight: 400;"> належать до однієї сфери, вони мають відмінну структуру підстав для проведення прямих надпорогових закупівель. У закупівлях самої електроенергії як товару з великим відривом (приблизно 70%) — як за сумою, так і за кількістю процедур — домінує підстава укладення договору з постачальником останньої надії або постачальником універсальної послуги. Водночас суттєву частку (21%) становлять відсутність конкуренції з технічних причин та відміна торгів через неподання пропозицій. Така структура свідчить, що в цій категорії застосування прямих договорів значною мірою залежить від якості планування і проведення закупівель та рівня ринкової активності постачальників.</span></p>
<p><iframe loading="lazy" src="https://fanciful-zabaione-12d300.netlify.app/" width="100%" height="480" frameborder="0"><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span></iframe></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Натомість послуги з розподілу електричної енергії на конкретній території надає один оператор системи розподілу, а тарифи встановлює державний регулятор. За таких умов переважання підстави «відсутність конкуренції з технічних причин», 95,5% за кількістю та 97,6% за сумою договорів, має об’єктивний характер і зумовлене природною монополією відповідних операторів. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Тож попри галузеву спорідненість, ці дві категорії формують різні моделі неконкурентних закупівель і потребують різного підходу до оцінки ризиків.</span></p>
<p><iframe loading="lazy" src="https://iridescent-marzipan-68a54e.netlify.app/" width="100%" height="500" frameborder="0"><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span></iframe></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Закупівлі в категорії </span><b>Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном (34710000-7)</b><span style="font-weight: 400;"> здебільшого спрямовані на задоволення нагальних потреб Збройних Сил України або припадають на закупівлі замовників із зони активних бойових дій.</span></p>
<p><iframe loading="lazy" src="https://dapper-kataifi-90feb8.netlify.app//" width="100%" height="480" frameborder="0"><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span></iframe></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Оскільки частина підстав для неконкурентних надпорогових закупівель пов’язана з предметом закупівлі, певні категорії в топі були очікувані — наприклад, природний газ або юридичні послуги. І загалом основну частку прямих надпорогових договорів займають закупівлі різноманітних енергоносіїв. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У кожній категорії спостерігається переважання кількох основних підстав для укладення прямих договорів. Водночас на вибір, яку з них застосувати, можуть впливати різні обставини: технічні обмеження, відсутність конкурентів, нагальні потреби.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">При цьому, інколи замовники зазначають некоректні підстави. Наприклад, так </span><a href="https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-05-29-006741-a"><span style="font-weight: 400;">газове паливо купували за підставою придбання гемопоетичних стовбурових клітин</span></a><span style="font-weight: 400;">. Водночас у закупівлях природного газу серед постачальників із покладеними спеціальними обов’язками трапляються й контракти на постачання газу для шкіл. Утім, такі випадки не мали настільки масового характеру, щоб суттєво вплинути на загальну статистику за вартістю.</span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2><b>Моніторинг прямих закупівель</b></h2>
<p><b>Держаудитслужба охопила моніторингом</b><span style="font-weight: 400;"> 1062 лотів або </span><b>0,41% надпорогових закупівель, проведених напряму</b><span style="font-weight: 400;"> за досліджуваний період. У конкурентних закупівлях охоплення моніторингами майже в 7 разів вище і складає 2,73% від загальної кількості закупівель, які можна моніторити. Аналогічна тенденція спостерігається і у вартісному вимірі: моніторинг охоплює лише</span><b> 2,3% сумарної вартості прямих надпорогових договорів,</b><span style="font-weight: 400;"> тоді як у конкурентному сегменті — 20,9%. Навіть якщо не враховувати вартість закупівель природного газу в межах групи «Нафтогаз», а також закупівель у природних монополістів, постачальників останньої надії та універсальної послуги — охоплення все одно досягне тільки </span><b>5%</b><span style="font-weight: 400;"> вартості прямих контрактів. Такий розрив у порівнянні з конкурентними закупівлями свідчить, що прямі закупівлі значною мірою залишаються поза фокусом моніторингу. Водночас вони також потребують контролю, адже не передбачають ні конкуренції, ні запобіжників на зразок оскарження в АМКУ. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Найбільші обсяги моніторингів припадають на будівельну галузь (CPV 45) та енергетичний сектор (CPV 09), де суми контрактів сягають мільярдів гривень. Тож загалом </span><b>моніторинги зосереджені на сферах із високим фінансовим навантаженням та підвищеним ризиком</b><span style="font-weight: 400;"> неефективного використання коштів. Значну увагу приділено також промисловій техніці (CPV 42) та послугам з ремонту і технічного обслуговування (CPV 50).</span><iframe loading="lazy" src="https://unique-dasik-0eb1a3.netlify.app/" width="100%" height="650" frameborder="0"><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span></iframe></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас у топ-3 за кількістю моніторингів попадає сфера готельних, ресторанних послуг та послуг з роздрібної торгівлі (CPV 55) з обсягом коштів понад 90 млн грн. У 98% випадків ідеться про послуги організації харчування закладів освіти. Такі закупівлі переважно моніторили управління Західного офісу Держаудитслужби, зокрема у Хмельницькій та Тернопільській областях, де їх перевіряли утричі частіше, ніж будівельні закупівлі. Виявлені порушення за цим CPV переважно стосувалися неоприлюднення або невчасного оприлюднення обґрунтування підстави закупівлі. Тож за результатами більшості моніторингів аудитори зобов’язували провести роз&#8217;яснювальну роботу та навчання уповноважених осіб.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Загалом порушення у прямих надпорогових закупівлях під час моніторингу аудитори виявляли в 67,8% випадках. Цей показник трохи вищий ніж в конкурентних закупівлях, де він становить 61,3%. Хоча відрив у 6 відсоткових пунктів не критично великий, він може свідчити про те, що в прямих неконкурентних закупівлях підвищені ризики недотримання законодавства. Але тут важливо зрозуміти, які саме порушення виявляють аудитори. Комплексно це зробити важко, бо в електронному полі на Prozorro Держаудитслужба майже завжди вказує тип порушення як «Інші порушення законодавства у сфері закупівель», і деталі доводиться шукати вручну у тексті висновку. Тому варто оновити види порушень у системі і коректно їх застосовувати, щоб мати можливість аналізувати проблеми прямих закупівель.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Підсумовуючи, прямі надпорогові закупівлі варто більше охопити контролем. Самі сектори для моніторингів Держаудитслужба здебільшого вибирає добре — концентрується на будівництві, енергетиці та суміжних сферах, де найбільші обсяги закупівель і підвищені корупційні ризики. Питання викликає надмірна увага Західного офісу до закупівель послуг харчування в закладах освіти. Вони не дуже поширені і порівняно невеликі за вартістю, а порушення в них здебільшого пов’язані з неоприлюдненням або невчасним оприлюдненням інформації. Тож офісу доцільно вдосконалити методологію відбору прямих надпорогових закупівель для моніторингу.</span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2><b>Зміни у договорах</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Зміни до договорів були внесені у 36,7 тис. лотів, що становить понад 14% від загальної кількості прямих надпорогових закупівель. Водночас сукупна вартість змінених договорів сягнула 140 млрд грн, тобто майже 35% від загальної вартості всіх договорів у цьому сегменті. Для порівняння, у конкурентних закупівлях зміни відбувалися частіше: вони охопили 21,8% лотів і 44,7% від загальної вартості договорів за відповідний період. Отримані дані свідчать, що хоча зміни до договорів у прямих надпорогових закупівлях фіксуються рідше, ніж у конкурентних, їхній фінансовий масштаб все ще суттєвий. Більшість змінених договорів припадає на випадки, коли підставою використання прямих договорів були відсутність конкуренції з технічних причин (41,81% від усіх змінених договорів) або відсутність пропозицій на відкритих торгах (32,53% від усіх змінених договорів). Але їхні частки такі великі, бо це загалом найбільш поширені підстави застосування прямих надпорогів. Якщо ж дивитися, скільки договорів змінювали в межах кожної підстави проведення прямих закупівель, лідери будуть такі:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">закупівля природного газу суб’єктом, на якого покладені спецобов&#8217;язки — змін зазнали 38,34% договорів (якщо говорити саме про закупівлі групи «Нафтогаз», то 41,2%);</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">закупівля додаткових робіт чи послуг у того самого учасника до 50% ціни попереднього/існуючого договору — 28,11% договорів;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">ніхто не прийшов на тендер — 25,38%.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Щоб оцінити обґрунтованість цих змін та потенційні ризики зловживань, необхідно додатково поглиблено проаналізувати їхню суть.</span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2><b>Порівняння з переговорною процедурою </b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Від переговорної процедури відмовилися в перший рік повномасштабного вторгнення на користь ще гнучкішого механізму. У постанові №1178 підстави переговорної процедури стали підставами для прямих угод. На початку такі зміни могли бути виправданими для забезпечення потреб замовників, зокрема для захисту, енергетики й критичної інфраструктури. Проте таке розширення дискреції замовників створюють ризики маніпуляцій та обходу конкурентних процедур, коли частина закупівель укладається прямими договорами без належної перевірки підстав.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">За аналогічний період з 30 липня 2020 до 30 вересня 2021 року, останні роки перед повномасштабним вторгненням, замовники провели 100,6 тис. </span><b>переговорних процедур</b><span style="font-weight: 400;">, за якими уклали договорів на 101,7 млрд грн. Тобто в середньому на неї припадало</span><b> 7,2 тис. угод щомісяця на 7,3 млрд грн.</b><span style="font-weight: 400;"> Це значно менше, ніж зараз — у досліджуваний період </span><b>прямих надпорогових контрактів</b><span style="font-weight: 400;"> укладають </span><b>середньомісячно 18,4 тис. на 28,7 млрд грн.</b><span style="font-weight: 400;"> Тобто загалом кількість лотів такого типу зросла понад вдвічі, а обсяг контрактів — майже в 4 рази. Звісно, тут варто врахувати два фактори:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">висока інфляція за останні роки;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">зростання кількості підстав для прямих надпорогових угод.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Як у переговорній процедурі, так і в прямих закупівлях за особливостями воєнного часу, лідером за кількістю та обсягом витрат залишається відсутність конкуренції з технічних причин. За переговорною процедурою саме ця підстава охоплює майже 52% лотів і понад 50% вартості договорів. Аналогічна підстава на першому місці також у прямих закупівлях за особливостями — майже 30% договорів і 19% загальної вартості договорів. Тож для переговорної процедури перелік найпоширеніших підстав, який займає 95,7% за вартістю договорів, такий: </span></p>
<ol>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Відсутність конкуренції з технічних причин — 51,8 млрд грн (50,9%) за сумою договорів та 52% за кількістю лотів.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Ніхто не прийшов на тендер — 21,4 млрд грн (21%) та 30% лотів.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Необхідність проведення додаткових будівельних робіт — 15,6 млрд грн (15,3%) та 2,5% лотів.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Нагальна потреба (сукупно за всіма абзацами цієї підстави в законі) — 6 млрд грн (5,9%) та 3,9% лотів. </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Необхідність захисту прав інтелектуальної власності — 2,6 млрд грн (2,6%) та 2,2% лотів.</span></li>
</ol>
<p><span style="font-weight: 400;">За типом предмета закупівлі розподіл у переговорних процедурах схожий на той, що є у прямих договорах. Суттєва відмінність була лише у вартості товарів і послуг. Раніше вони займали 37% і 48% суми договорів відповідно, а тепер на товари йде більше коштів — 63% проти 20%. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Найбільше коштів за переговорною процедурою також припадало на енергоресурси та будівництво. Але тоді природний газ не домінував так сильно за вартістю угод. Ще не було звітування за закупівлі природного газу в межах групи «Нафтогаз», але й закупівлі в постачальника останньої надії були значно менші за обсягами.</span></p>
<p><iframe loading="lazy" src="https://strong-naiad-52e8a2.netlify.app/" width="100%" height="1030" frameborder="0"><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span></iframe></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Якщо не враховувати закупівлі газу в межах групи «Нафтогаз», </span><b>на підстави, за якими раніше замовники проводили переговорну процедуру, нині припадає 70,2% вартості прямих надпорогових угод.</b><span style="font-weight: 400;"> Це означає, що значна частка ринку прямих закупівель потенційно могла б проходити через більш контрольовану процедуру, що забезпечує прозорість та конкурентність.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Застосування переговорної процедури дає вагомі інституційні переваги: вона дозволяє проводити консультації з кількома потенційними постачальниками перед укладенням договору та передбачає механізм оскарження рішень. Навіть якщо оскарження трапляється рідко — менше ніж у 1% випадків — сама наявність цього інструменту створює стримувальний ефект і знижує ризики неконкурентних закупівель, зокрема тих, що грунтуються на заявленій відсутності конкуренції.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Так, запровадження переговорної процедури може стати ефективним механізмом підвищення прозорості та мінімізації ризиків у сегменті прямих закупівель, де контроль і конкуренція наразі обмежені.</span></p>
<p>&nbsp;</p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2><b>Підсумки</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">За період із 30 липня 2024 року до 30 вересня 2025 року замовники уклали 257 тис. прямих надпорогових договорів на суму 401,7 млрд грн. Це приблизно 6% кількості договорів у системі та майже 28% від їхньої загальної вартості. Тому хоч таких закупівель відносно небагато, їхній фінансовий масштаб суттєвий.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">При цьому, майже половина всієї суми (43,3%) прямих надпорогових закупівель припадає на </span><b>закупівлі природного газу замовником, на якого уряд поклав спецобов’язки. </b><span style="font-weight: 400;">Тобто на звітування про продаж цього товару в межах групи «Нафтогаз». Тут виникає питання, чи є взагалі потреба у таких звітах на Prozorro — приміром, до 2023 року їх не оприлюднювали.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Також багато закупівель газу — 8,7 тис. — відбуваються напряму після невдалих торгів. Замовникам вдалося завершити лише 8,3% таких конкурентних закупівель.</span><b> До пошуку рішення треба залучати як Мінекономіки, так і Міненергетики. </b><span style="font-weight: 400;">Адже наразі в публічних закупівлях сформувалася ситуація із квазі-вільним ринком газу: замовники начебто й можуть купувати його у будь-кого, але фактично змушені проводити безрезультатні торги.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Загалом ситуацію з неконкурентними надпороговими закупівлями покращить </span><b>повернення переговорної процедури.</b><span style="font-weight: 400;"> Якщо не враховувати закупівлі природного газу в межах групи «Нафтогаз», зараз приблизно</span><b> 70% вартості</b><span style="font-weight: 400;"> контрактів становлять закупівлі за підставами, за якими раніше треба було проводити саме її. Переговорна процедура передбачає консультації з кількома постачальниками де це можливо, та механізм оскарження, які зменшують ризики порушень і неефективних рішень.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Додатково варто звернути увагу на закупівлі за нагальною потребою — застосування цієї підстави зростає приблизно на 50% під кінець бюджетного року. Тож імовірно, частина з них проведена не стільки через нагальні обставини, скільки через виклики бюджетування. Однак це потребує додаткового дослідження.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Крім цього, доцільно технічно пов’язати в Prozorro невдалі відкриті торги до подальшої неконкурентної закупівлі, що проводиться через їх відміну. Це дозволить підвищити прозорість таких закупівель і покращити контроль за тим, щоб замовники на прямих закупівлях дотримувалися умов первісного тендеру.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Прямі закупівлі можна залишити як винятки для тих випадків, які зумовлені саме воєнним станом. Наприклад, коли замовник перебуває на території активних бойових дій. У той же час, </span><b>низку підстав треба взагалі переглянути </b><span style="font-weight: 400;">— чи справді вони необхідні. Наприклад, деякі підстави в системі зазначали всього у декількох або декількох десятках закупівель. Також доцільно розглянути інші способи для придбання послуг для надання безоплатної правової допомоги — приміром, рамкові угоди. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Для ефективності як закупівель за переговорною процедурою, так і прямих договорів </span><b>важливо навчати замовників </b><span style="font-weight: 400;">— зокрема як краще визначати вартість таких контрактів та обирати постачальника.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">І зрештою, прямі надпорогові закупівлі поки що всемеро менше охоплені моніторингом, ніж конкурентні — лише 2,26% суми проти 20,9%. Їм потрібно більше контролю,</span> <span style="font-weight: 400;">з фокусом на більш дороговартісні закупівлі та суттєві порушення. </span></p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">Це дослідження підготовлено в межах проєкту “Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості” (UK DIGIT), що виконується Фондом Євразія та фінансується UK Dev.</span></i></p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">Дослідження створено за фінансової підтримки Програми допомоги з міжнародного розвитку від Уряду Великої Британії. Зміст є винятковою відповідальністю Transparency International Ukraine; висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну політику Уряду Великої Британії.</span></i></p>
<h2><span style="font-weight: 400;">Над дослідженням працювали</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Керівник напряму: </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Іван Лахтіонов, заступник виконавчого директора Transparency International Ukraine з інноваційних проєктів</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Автори дослідження:</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Павло Дегтярьов, дослідник проєкту DOZORRO TI Ukraine</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Катерина Русіна, проєктна менеджерка DOZORRO</span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/research/milyardy-poza-prozorro-analiz-pidstav-zastosuvannya-pryamyh-nadporogiv/">Мільярди поза Prozorro: аналіз підстав застосування прямих надпорогів</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Дискримінація на закупівлях вугілля в Prozorro Market: наскільки це поширене явище</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/research/dyskryminatsiya-na-zakupivlyah-vugillya-v-prozorro-market-naskilky-tse-poshyrene-yavyshhe/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Валерія Залевська]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 26 Mar 2026 13:44:35 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=research&#038;p=32653</guid>

					<description><![CDATA[<p>Кожна друга закупівля вугілля в Prozorro Market містить незаконні вимоги</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/research/dyskryminatsiya-na-zakupivlyah-vugillya-v-prozorro-market-naskilky-tse-poshyrene-yavyshhe/">Дискримінація на закупівлях вугілля в Prozorro Market: наскільки це поширене явище</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<p><span style="font-weight: 400;">Оскільки учасники не мають можливості оскаржувати закупівлі в Prozorro Market, вони шукають будь-яких інших шляхів захистити свої права. Тому зокрема намагаються звертатися до громадських організацій. Наш проєкт DOZORRO TI Ukraine неодноразово протягом минулого року отримував </span><b>звернення щодо потенційної дискримінації на запитах пропозицій постачальників (ЗПП), </b><span style="font-weight: 400;">суттєва частка яких стосувалася саме закупівель кам’яного вугілля. У проєкті договору замовники встановлювали надмірні вимоги до якості товару та вимагали додаткові документи, не передбачені законодавством. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ми вирішили </span><b>дослідити, наскільки це поширена практика.</b> <b>Сфокусувалися саме на закупівлях кам’яного вугілля, </b><span style="font-weight: 400;">адже:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">отримали багато звернень від учасників саме щодо них;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">цей товар має чіткі національні стандарти якості — тож надмірність вимог легше встановити;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">закупівлі вугілля через Prozorro Market необов’язкові, тобто замовники мають альтернативу — і неправомірні вимоги не можна виправдати безвихіддю через недосконалість електронного каталогу; а ще тут можна порівнювати ЗПП з відкритими торгами.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Це дозволило зосередитися на якісному аналізі умов і вимог до постачальників без втрати репрезентативності дослідження. Водночас </span><b>виявлені під час цього дослідження проблеми потенційно не є унікальними лиш для цієї групи товарів та можуть свідчити про ширші системні виклики у застосуванні ЗПП,</b><span style="font-weight: 400;"> що потребує подальшої уваги та аналізу.</span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">РЕЗЮМЕ</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Більше половини (55%) досліджених закупівель кам’яного вугілля містили неправомірні вимоги надання додаткових документів, а також встановлювали надзвичайно короткі строки для їх подання — потенційно дискримінаційні умови. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Часто проєкти договорів також передбачали умови, за якими неподання документів у короткий строк автоматично трактувалося як письмова відмова від укладення договору, що призводило до відхилення пропозиції та дискваліфікації учасника.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У репрезентативній вибірці в закупівлях з неправомірними вимогами та дискваліфікаціями переможні пропозиції загалом були майже на 40% дорожчими за мінімальні, які замовники відхилили.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Така практика демонструє, що спрощена процедура ЗПП іноді працює не зовсім так, як задумано, і частково підриває логіку електронного каталогу як швидкого та доступного інструменту закупівель. Щоб підвищити прозорість закупівель в Prozorro Market, проєкт DOZORRO TI Ukraine пропонує:</span></p>
<ol>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Закрити категорію кам’яного вугілля у Prozorro Market.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Запровадити механізм оскарження вимог закупівель, що надасть бізнесу механізм захисту своїх інтересів і може суттєво зменшити ризики зловживань. </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Забезпечити моніторинг ЗПП Держаудитслужбою, щоб охопити контролем ці закупівлі.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Надати Мінекономіки повноваження затверджувати типові договори для конкретних категорій товарів, що спростить їх підготовку та забезпечить відповідність законодавству, та зробити їх електронним контрактом.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Із розвитком електронного контрактингу запровадити автоматичний попередній скринінг проєктів договорів в електронному каталозі, який, у разі виявлення потенційно незаконних формулювань, генеруватиме сповіщення для контролюючих органів.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Створити пам’ятки для уповноважених осіб замовника із рекомендаціями щодо підготовки та проведення закупівель через електронний каталог.</span></li>
</ol>
<p><span style="font-weight: 400;">У сукупності ці заходи здатні зробити закупівлі в Prozorro Market більш прозорими, передбачуваними та зручними як для замовників, так і для учасників ринку.</span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Чим особливі закупівлі через Prozorro Market</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Особливості здійснення закупівель через електронний каталог (Prozorro Market) регулює окремий </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/822-2020-%D0%BF#Text"><span style="font-weight: 400;">Порядок формування та використання електронного каталогу</span></a><span style="font-weight: 400;"> (далі — Порядок), затверджений постановою Кабміну № 822 від 14 вересня 2020 р. Головна ідея цього методу — полегшити і пришвидшити закупівлю. Кваліфікацією, тобто перевіркою документів постачальників, займається адміністратор каталогу. Водночас </span><b>ЗПП не моніторять аудитори, а учасники не можуть оскаржити</b><span style="font-weight: 400;"> ні умови, ні рішення замовників. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">ЗПП формується шляхом заповнення електронних форм, у яких замовник зазначає обмежений перелік відомостей, зокрема: найменування, очікувану вартість, кількість, строк, місце поставки товару, умови його оплати та кінцевий строк подання ціни пропозиції. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Під час оголошення ЗПП </span><b>замовник має право визначати виключно інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором.</b><span style="font-weight: 400;"> Нещодавно уряд вніс зміни до Порядку (</span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/33-2026-%D0%BF#n71"><span style="font-weight: 400;">постанова КМУ № 33 від 14.01.2026</span></a><span style="font-weight: 400;">), якими деталізував перелік допустимих для вказування відомостей. Зокрема уточнили, що окрім уже згаданої інформації, замовник може зазначати умови поставки товару, розмір, вид, строк та умови надання, повернення забезпечення виконання договору (якщо він вимагає таке забезпечення надати), а також вимогу, що країною-походження товару не може бути Російська Федерація/Республіка Білорусь/Ісламська Республіка Іран.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Проєкт договору, що є складовою частиною ЗПП, не повинен суперечити інформації, яку замовник заповнив в електронних полях, та може містити інші умови, які передбачені законодавством для такого договору та які замовник вважає необхідними для виконання такого договору під час строку його дії. </span><b>Включати до ЗПП вимоги до учасника закупівлі або переможця відбору, чи вимагати будь-які додаткові документи, не передбачені Порядком, заборонено.</b><span style="font-weight: 400;"> Це є необхідною умовою прозорості такої закупівлі та дозволяє потенційним постачальникам коректно оцінити її умови й прийняти зважене рішення щодо участі.</span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Закупівлі кам’яного вугілля через ЗПП</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Це дослідження зосереджено на закупівлях, що належать до класу CPV «Тверде паливо» (код 09110000-3), з додатковою вибіркою саме по кам’яному вугіллю, які здійснювалися через ЗПП у Prozorro Market. Для аналізу, ми відібрали закупівлі, оголошені у період з 01.09.2024 до 30.09.2025 року. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Загальна кількість лотів, включених до аналізу, становить </span><b>858. </b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Для закупівлі вугілля замовники вдвічі частіше обирають саме ЗПП, а не відкриті торги — на Prozorro Market припадає приблизно 64% таких лотів. Очікувана вартість закупівель через ЗПП також удвічі вища — вона становить 62% від вартості конкурентних замовлень вугілля. На закупівлі через Prozorro Market приходить суттєво більше учасників — у середньому 6,58 проти 2,04 на відкритих торгах. Але і дискваліфікацій там теж значно більше. </span></p>
<div class="flourish-embed flourish-chart" data-src="visualisation/27878145"><script src="https://public.flourish.studio/resources/embed.js"></script><noscript><img decoding="async" src="https://public.flourish.studio/visualisation/27878145/thumbnail" width="100%" alt="chart visualization" /></noscript></div>
<p><span style="font-weight: 400;">Якщо на торгах замовники відхиляють 16,5% пропозицій, то на ЗПП цей показник становить приблизно 55%. При цьому важливо звернути увагу, що у відкритих торгах приблизно 22% лотів супроводжується скаргами, що підкреслює значущість механізму оскарження як інструменту контролю прозорості та відкритості закупівель.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Наразі усі профілі в категорії вугілля у Prozorro Market передбачають відповідність товару нормам </span><a href="https://ksv.do.am/GOST/DSTY_ALL/DSTY1/dsty_7146-2010.pdf"><span style="font-weight: 400;">ДСТУ 7146:2010</span></a><span style="font-weight: 400;"> (далі — Стандарт). Згідно з ним: </span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Під час укладення договору</b><span style="font-weight: 400;"> на постачання вугілля для побутових потреб повинен бути представлений сертифікат генетичних, технологічних та якісних характеристик (п. 7.10. Стандарту). Але </span><i><span style="font-weight: 400;">на практиці використання цієї норми Стандарту створює суперечність у правозастосуванні, адже Порядок прямо забороняє вимагати будь-які додаткові документи у межах ЗПП. </span></i></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Партію вугілля вважають прийнятою до відправлення, якщо від неї відібрано об’єднану товарну пробу згідно з ДСТУ 4096 та оформлено посвідчення якості (п. 7.3. Стандарту). Відповідно, це посвідчення можна просити </span><b>під час постачання товару. </b></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Вимога про надання цих додаткових документів іноді зустрічається у примітках до лотів — у 6% закупівлях. Це необов’язкові поля, в які замовники можуть додати додаткову інформацію щодо закупівлі, наприклад, звернути увагу потенційних постачальників на особливо важливі для себе умови. Однак окрім документів, передбачених Стандартом, у 1,4% лотів замовники також вимагали додаткові документи, ним не передбачені. Попри те, що примітки не мають юридичної сили, уже на цьому етапі ми бачимо, що деякі замовники на закупівлях вугілля схильні виставляти надмірні вимоги до потенційних учасників, не передбачені законодавством.</span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Додаткові вимоги у проєктах договорів  </span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Для детального аналізу з усього масиву 858 лотів ми випадково відібрали 270. Розрахунок вибірки здійснювався з урахуванням довірчого інтервалу 95% та допустимої похибки 5%. Тож ця вибірка репрезентативна і відображає загальну ситуацію у закупівлях вугілля через Prozorro Market.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Відповідно до законодавства, чинного на момент оголошення і проведення досліджуваних закупівель, ЗПП не повинен містити вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені Порядком. Замовник, зокрема у проєкті договору, може визначати виключно інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Стандарт не передбачає обов’язку надавати будь-які документи на вугілля, окрім сертифікату генетичних, технологічних та якісних характеристик під час підписання договору, а під час постачання — посвідчення якості на партію вугілля. Отже,</span><b> під час укладання договору правомірно вимагати лише сертифікат генетичних, технологічних та якісних характеристик і забезпечення виконання договору у вигляді банківської гарантії </b><span style="font-weight: 400;">(</span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2027.,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96."><span style="font-weight: 400;">ч. 1 ст. 27 Закону «Про публічні закупівлі»</span></a><span style="font-weight: 400;">). Право замовника вимагати забезпечення виконання договору у вигляді банківської гарантії тепер також прямо передбачено </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/33-2026-%D0%BF#n71:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F."><span style="font-weight: 400;">Порядком зі змінами</span></a><span style="font-weight: 400;"> — замовник може визначити у проєкті договору розмір, вид, строк та умови надання і повернення такого забезпечення. </span><b>Будь-які інші </b><span style="font-weight: 400;">не передбачені законодавством</span><b> документи, які замовник вимагає від учасників закупівлі чи переможця відбору, є неправомірними. </b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас результати дослідження свідчать про системне порушення замовниками цих вимог. Найчастіше у проєкті договору на закупівлю вугілля замовники вимагали наступні документи.</span></p>
<div class="flourish-embed flourish-chart" data-src="visualisation/27877279"><script src="https://public.flourish.studio/resources/embed.js"></script><noscript><img decoding="async" src="https://public.flourish.studio/visualisation/27877279/thumbnail" width="100%" alt="chart visualization" /></noscript></div>
<p><span style="font-weight: 400;">Загалом, </span><b>55% проєктів договорів </b><span style="font-weight: 400;">(148) </span><b>у досліджуваній вибірці, містили вимоги щодо надання додаткових документів, не передбачених ані Порядком, ані Стандартом.</b><span style="font-weight: 400;"> У окремих випадках такі вимоги мали відверто надмірний характер і включали документи, що не мають функціонального зв’язку з предметом закупівлі або його походженням, зокрема сертифікат про рівень володіння державною мовою, копії фінансової звітності виробника вугільної продукції за попередні роки, експертний висновок компетентних органів про кон’юнктуру ринку тощо. Водночас у переважній частині закупівель порушення полягали у вимогах про надання документів, які формально стосуються діяльності постачальника, однак не впливають на фізичні чи якісні характеристики товару і не передбачені законодавством, зокрема сертифікатів на систему управління якістю, підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів або дозвільних документів на видобування. Це свідчить про</span><b> системне і неконтрольоване розширення вимог до постачальників.</b><span style="font-weight: 400;"> З повним переліком документів, вимога щодо яких була зафіксована в межах дослідження, можна ознайомитися у таблиці </span><a href="https://public.flourish.studio/visualisation/27825258/"><span style="font-weight: 400;">за посиланням</span></a><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Фактично замовники використовують </span><b>проєкт договору як інструмент впровадження додаткових бар’єрів участі,</b><span style="font-weight: 400;"> що не лише суперечить спрощеній природі ЗПП, а й створює непропорційні та дискримінаційні умови для постачальників. У сукупності це нівелює конкуренцію, ускладнює доступ на ринок добросовісних учасників ринку та підриває саму логіку використання електронного каталогу як швидкого і прозорого інструменту закупівель.</span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Коли треба надати додаткові документи</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Окрім цього, під час дослідження умов проєктів договорів ми також виявили, що </span><b>у 52% (141) закупівель замовники встановлюють надзвичайно короткі строки для надання додаткового, а часом надмірного переліку документів,</b><span style="font-weight: 400;"> необхідних для укладання договору — від 1 до 48 годин.</span></p>
<div class="flourish-embed flourish-chart" data-src="visualisation/27825672">
<p><script src="https://public.flourish.studio/resources/embed.js"></script><span style="font-weight: 400;">Такі короткі часові рамки для надання документів створюють</span><b> суттєві труднощі для постачальників</b><span style="font-weight: 400;"> і ставлять їх у </span><b>нерівні умови,</b><span style="font-weight: 400;"> виконуючи роль бар’єра та прихованого механізму відбору потрібного переможця та відсіюючи тих, хто об’єктивно не має змоги своєчасно виконати встановлені вимоги.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У контексті цього аспекту дослідження важливо визначити, з якого саме моменту фактично починається відлік крайдати для виконання вимог замовника. Аналіз свідчить, що замовники </span><b>як точку відліку обирають один з двох моментів:</b><span style="font-weight: 400;"> </span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>розкриття пропозицій,</b><span style="font-weight: 400;"> що майже збігається з кінцевим строком подання пропозицій;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>визначення переможця відбору </b><span style="font-weight: 400;">(надходження повідомлення від електронної системи про визначення переможця відбору).</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Оголошуючи ЗПП через Prozorro Market, замовник може самостійно визначати кінцевий строк подання пропозицій, але з дотриманням мінімальних вимог, встановлених </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/822-2020-%D0%BF/print#:~:text=57.%20%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D1%83%D1%94,%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C)."><span style="font-weight: 400;">п. 57 Порядку</span></a><span style="font-weight: 400;">. Зокрема, строк для подання постачальником ціни пропозиції не може бути меншим, ніж два робочих дні з дня оприлюднення замовником запиту в електронній системі закупівель. Формально ця вимога може бути дотримана навіть у випадку, коли кінцевий строк встановлюється замовником на пізній вечір чи опівночі, або припадає на вихідний день. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Особливу увагу привертає</span><b> поєднання нічного часу розкриття пропозицій із надзвичайно короткими строками</b><span style="font-weight: 400;"> для виконання таких вимог. Так, у 25% лотів з короткими строками постачальникам відведено від 1 до 4 годин для надання додаткових документів після розкриття пропозицій або визначення переможця відбору. Водночас у половині з них кінцевий строк подання пропозицій та момент автоматичного розкриття пропозицій припадає на нічний час —  з 23:00 до 01:00. За таких умов постачальники змушені подавати всі необхідні додаткові документи у нічний неробочий час, коли більшість відповідальних осіб недоступні. </span></p>
<p><b>Що ж до моменту визначення переможця відбору,</b><span style="font-weight: 400;"> відповідно до </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/822-2020-%D0%BF/ed20240120#Text:~:text=61.%20%D0%9E%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D0%B9,%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F."><span style="font-weight: 400;">пп. 61-62 Порядку</span></a><span style="font-weight: 400;"> переможець визначається автоматично одразу після завершення кінцевого строку подання пропозицій та їх оцінки електронною системою. Водночас </span><b>на практиці цей момент тривалий час перебував у сірій зоні, </b><span style="font-weight: 400;">оскільки було два варіанти трактування, відколи особа вважається переможцем відбору: одразу після розкриття пропозицій чи після підтвердження перемоги замовником. Наразі цю проблему врегулювали. Відповідно до змін у </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/822-2020-%D0%BF#Text:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%8E,%D0%B2%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C."><span style="font-weight: 400;">п. 62 Порядку</span></a><span style="font-weight: 400;">, після оцінки пропозицій замовник визначає переможця відбору та оформлює намір укласти договір протоколом, який автоматично формується і оприлюднюється в електронній системі. Повідомлення про намір укласти договір надсилається автоматично протягом одного дня з дня оприлюднення протоколу. Таким чином, початок строків для виконання вимог переможцем тепер більш прозорий і зрозумілий всім постачальникам.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Але навіть у випадках, коли замовник зазначав, що переможець визначається «після надходження повідомлення від електронної системи», поєднання коротких строків і невизначеності щодо часу отримання такого повідомлення створювало додатковий фактор тиску на постачальників. За таких умов переможець був змушений очікувати підтвердження результатів відбору, не маючи змоги заздалегідь точно прогнозувати початок перебігу строків для виконання вимог замовника, що ускладнювало своєчасну підготовку документів. При цьому вимоги щодо надання надмірних або непередбачених законодавством документів залишалися неправомірними незалежно від визначення такого моменту. </span></p>
<p><b>Встановлення до постачальників додаткових вимог у проєкті договору не лише виходить за межі процедурних порушень, а й суперечить базовим теоретичним засадам договірного права та принципам публічних закупівель.</b><span style="font-weight: 400;"> Умови договору можуть застосовуватися виключно до сторін, які його фактично уклали, і не поширюються на інших осіб. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Так само юридично некоректною є поширена практика включати до проєктів договорів положення на кшталт: </span><i><span style="font-weight: 400;">«У разі ненадання Замовнику таких документів (прим. визначених проєктом договору), Замовник розцінює це як письмову відмову учасника від підписання договору, та відповідно відхиляє пропозицію такого учасника згідно підпункту 2 пункту 64 Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” від 14 вересня 2020 р. № 822».</span></i></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Насамперед слід зазначити, що </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/822-2020-%D0%BF/print#:~:text=3)%20%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%81%D1%8F,%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F."><span style="font-weight: 400;">пп. 3 п. 64 Порядку</span></a><span style="font-weight: 400;"> передбачає як підставу для відхилення пропозиції лише письмову відмову переможця від підписання договору. </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1156:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20207.,%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC."><span style="font-weight: 400;">Стаття 207 Цивільного кодексу України</span></a><span style="font-weight: 400;"> чітко зазначає, що </span><i><span style="font-weight: 400;">правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований у документі(-ах), якими обмінялися сторони, зокрема через інформаційно-комунікаційні системи.</span></i><span style="font-weight: 400;"> У цьому контексті відмова від укладення договору як різновид волевиявлення може мати юридичну силу лише за умови, що її вчиняє особа, яка має право на підписання договору (виключно переможець, а не учасник закупівлі) і вона також має бути оформлена у письмовій формі та доведена до відома іншої сторони. З огляду на наведене, </span><b>відсутність певних дій з боку учасника закупівлі чи переможця відбору, або ненадання ним документів, навіть якщо такі дії передбачені проєктом договору, не можуть розцінюватися як письмова відмова від підписання договору. </b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Подібні умови створюють сприятливе середовище для зловживань у закупівлях. Формальне дотримання процедурних вимог за одночасного застосування додаткових бар’єрів на етапі укладення договору дозволяє породжувати ілюзію конкурентних торгів. Фактично ж участь у таких закупівлях обмежується вузьким колом потенційних постачальників, що в окремих випадках можуть бути пов’язаними між собою, що може призвести до закупівлі товарів за істотно завищеними цінами та неефективного використання бюджетних коштів.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Наприклад, у лютому 2025 року гімназія у Кіровоградській області провела </span><a href="https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-02-26-011704-a"><span style="font-weight: 400;">закупівлю трьох видів вугілля.</span></a><span style="font-weight: 400;"> У проєкті договору замовник встановив умову, що учасники закупівлі протягом 24 годин після розкриття пропозицій мають надати понад десяток різних документів, зокрема дозвіл на підземні гірничі роботи та фінансову звітність. У результаті замовник відхилив пропозиції 8 із 9 учасників та уклав договір за найдорожчою пропозицією — 299,7 тис. грн — тоді як найдешевша становила 182 тис. грн. Або ж у </span><a href="https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2024-11-11-008193-a"><span style="font-weight: 400;">закупівлі</span></a><span style="font-weight: 400;"> вугілля Ванчиковецької сільської ради в проєкті договору була встановлена вимога надати низку документів протягом 24-х годин з моменту визначення переможцем. Проте зі свідчень бізнесу, пропозиції відхиляли, навіть якщо ці документи надсилали. Зрештою замовник відхилив 8 із 9 пропозицій та уклав договір на майже 2,6 млн грн, тоді як найдешевша пропозиція становила 1,5 млн грн. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Загалом у проаналізованій вибірці різниця між мінімальними і переможними пропозиціями на закупівлях, де були неправомірні вимоги надати документи або короткі строки, складала 28,5 млн грн. Так договори вийшли майже на 40% дорожчими, ніж могли би бути.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Подібні порушення вже привернули увагу правоохоронних органів та судів. Наразі відкрита низка кримінальних проваджень щодо розтрати бюджетних коштів під час проведення ЗПП (</span><a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/130498953#"><span style="font-weight: 400;">42024222140000071</span></a><span style="font-weight: 400;">, </span><a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/128549075#"><span style="font-weight: 400;">12025082210000241</span></a><span style="font-weight: 400;">, </span><a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/129000685#"><span style="font-weight: 400;">12025160000000217</span></a><span style="font-weight: 400;">). Також вже є і вирок суду (</span><a href="https://reyestr.court.gov.ua/Review/131163449#"><span style="font-weight: 400;">№ 573/1300/25</span></a><span style="font-weight: 400;">), у якому встановлено, що дії замовника, зокрема встановлення 1 години для подання надмірного переліку документів, призвели до відхилення більшості економічно вигідних пропозицій, укладення договору за завищеною ціною та неефективного використання бюджетних коштів.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У межах дослідження ми також </span><b>поспілкувалися з постачальниками</b><span style="font-weight: 400;">, щоб дізнатися про їхній особистий досвід участі та оцінити практику застосування додаткових вимог і бар’єрів на різних етапах закупівель. Частина з них зазначила, що у більшості закупівель із наявними додатковими вимогами замовники або коригують умови під конкретного постачальника, або механічно копіюють проєкт договору про закупівлю з інших ЗПП. Водночас вони також звертали увагу на те, що замовники іноді виправдовують надмірні вимоги прагненням мінімізувати власні ризики у зв’язку з можливими перевірками після поставки та оплати товару. Зокрема, один із постачальників повідомив про випадки тиску з боку конкурентів, які звертаються до правоохоронних органів, після чого замовникам доводиться пояснювати обґрунтованість співвідношення ціни та якості поставленого вугілля.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">З подібним запитом ми також звернулися і до окремих </span><b>замовників</b><span style="font-weight: 400;">, щоб почути і про їхній досвід. Більшість зазначає, що головною метою таких заходів є «перестраховка» через ризики отримати неякісне вугілля в розпал опалювального сезону або зіткнутися з ненадійними постачальниками чи шахраями. Вони також зауважували, що навіть за наявності передбачених у договорах санкцій, їм часто бракує ресурсів для звернення до суду та ведення тривалих судових процесів. Разом із тим, на жаль, деякі замовники, коли їм вказували на можливі порушення, віджартовувались або стверджували, що вони не пам’ятають деталей закупівлі. Варто звернути увагу й на те, що відповіді окремих замовників свідчать, що вони тлумачать окремі положення законодавства на власний розсуд. До прикладу, інколи вони вважають, що вимога надати документи, часом надмірні, і підписати угоду протягом доби не суперечить граничному строку укладення договору — не пізніше ніж через п’ять календарних днів.</span></p>
<p><noscript><img decoding="async" src="https://public.flourish.studio/visualisation/27825672/thumbnail" width="100%" alt="chart visualization" /></noscript><noscript><br data-mce-bogus="1"></noscript><noscript><br data-mce-bogus="1"></noscript></p>
</div>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Висновки</span></h2>
<p><b>55%</b> <b>ЗПП на закупівлю вугілля містять</b> <b>вимоги надати документи, не передбачені законодавством.</b><span style="font-weight: 400;"> А у </span><b>52% випадків </b><span style="font-weight: 400;"> </span><b>— встановлюють короткі строки для надання документів.</b><span style="font-weight: 400;"> У репрезентативній вибірці в закупівлях з неправомірними вимогами та дискваліфікаціями переможні пропозицій загалом були </span><b>майже на 40% дорожчими</b><span style="font-weight: 400;"> за мінімальні, які замовники відхилили.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ця статистика стосується виключно закупівель у категорії вугілля, а не взагалі всіх ЗПП у Prozorro Market. Ми припускаємо, що залежно від товару ситуація може бути різною — і можуть бути категорії, де така проблема зовсім не системна. Утім, це дослідження показує окремі вразливі зони у процесі проведення ЗПП та демонструє потенційний масштаб проблем,  які можуть виникати в окремих категоріях.</span></p>
<ul>
<li><b>Побороти такі зловживання могло б насамперед запровадження механізму оскарження у Prozorro Market. </b><span style="font-weight: 400;">Наразі його розробляють в межах проєкту нового Закону «Про публічні закупівлі». Утім цей процес досить тривалий, новий механізм охопить не всі закупівлі за допомогою запитів пропозицій. </span></li>
<li><span style="font-weight: 400;">Ситуацію із неправомірними відхиленнями через начебто непідписання договору покращить </span><b>електронний контрактинг,</b><span style="font-weight: 400;"> якого ще теж треба почекати. Але це можуть бути не єдині рішення.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;"> Тож варто розглянути впровадження й низки інших інструментів, спрямованих на зниження ризиків зловживань, підвищення правової визначеності у ЗПП, а також посилення інституційної спроможності замовників.</span></p>
<ul>
<li>Забезпечити моніторинг запитів пропозицій постачальників Держаудитслужбою.</li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Наразі Держаудитслужба не моніторить запити пропозицій постачальників. Думки, чи має право вона це робити, розходяться через неоднозначність формулювань у  закупівельних правилах. Тож варто або остаточно визначитись, що моніторинг дозволений, або внести зміни в законодавство і надати їй такі повноваження. Звісно, орган не зможе охопити контролем усі запити, але навіть вибірковий контроль та притягнення окремих порушників до відповідальності можуть стримувати майбутні порушення.</span></p>
<ul>
<li>Розробити та запровадити типові договори.</li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Наразі в електронному каталозі немає обов’язкових шаблонів договорів для категорій товарів. Ба більше, Мінекономіки наразі не має повноважень їх затверджувати. Тож варто надати міністерству таку можливість та затвердити типові договори, що міститимуть допустимі умови закупівлі вугілля і дозволятимуть замовникам заповнювати лише основні параметри, такі як умови поставки і оплати, кількість товару. Це дозволить уніфікувати умови закупівель, забезпечити відповідність договорів законодавству та спростити їх підготовку, не обмежуючи замовників у відображенні конкретних потреб. Надалі їх варто впровадити як електронні контракти.</span></p>
<ul>
<li aria-level="1">Закрити категорію кам’яного вугілля в Prozorro Market.</li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">У зв’язку з тим, що понад 50% досліджених закупівель цієї категорії містили неправомірні вимоги, доцільно обмежити проведення закупівель вугілля через ЗПП. Тим часом закупівлі будуть відбуватися через метод, де бізнес має можливість оскаржити дискримінаційні вимоги, а аудитори можуть прийти з моніторингом. </span></p>
<ul>
<li aria-level="1">Розробити та впровадити універсальні пам’ятки з рекомендаціями щодо змісту та порядку проведення закупівлі з використанням електронного каталогу.</li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Наявність таких пам’яток дозволить уповноваженим особам замовника швидко орієнтуватися, як проводити ЗПП, коректно застосовувати норми законодавства, уникати встановлення надмірних або дискримінаційних умов, а також сприятиме підвищенню прозорості, передбачуваності та якості закупівель через електронний каталог.</span></p>
<ul>
<li>Із розвитком електронного контрактингу — запровадити автоматичний попередній скринінг проєктів договорів в електронному каталозі, що також може бути ризик-індикатором для органів контролю.</li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Алгоритм може базуватися на автоматичному виявленні ключових слів і формулювань у проєктах договорів, які суперечать законодавству і Порядку (наприклад, «довідка», «декларація», «дозвіл», «протягом Х часу з моменту розкриття тендерних пропозицій» тощо). Якщо система виявить такі ознаки, вона може формувати сигнали ризику або відповідні звіти і надсилати їх контролюючим органам для подальшої перевірки. Такий механізм стане технічно можливим лише після запровадження електронного контрактингу, оскільки система поки не здатна автоматично прочитати, розпізнати і проаналізувати зміст файлів.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Впровадження цих рекомендацій допоможе усунути один із способів обходу правил під час закупівлі вугілля та загалом підвищить ефективність і прозорість закупівель через запит пропозицій постачальників. Водночас слід продовжувати шукати шляхи, які дозволять замовникам мінімізувати ризики отримання неякісних товарів, а доброчесним учасникам — не стати жертвою штучно створених перешкод і недобросовісних практик.</span></p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">Це дослідження стало можливим за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Відповідальність за зміст несе автор, і він не обов’язково відображає офіційну позицію Посольства.</span></i></p>
<h2><span style="font-weight: 400;">Над дослідженням працювали</span></h2>
<p><strong>Керівник напряму: </strong></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Іван Лахтіонов, заступник виконавчого директора Transparency International Ukraine з інноваційних проєктів</span></p>
<p><strong>Авторки дослідження:</strong></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Вікторія Гермашева, асистентка проєктів TI Ukraine</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Катерина Русіна, проєктна менеджерка DOZORRO </span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/research/dyskryminatsiya-na-zakupivlyah-vugillya-v-prozorro-market-naskilky-tse-poshyrene-yavyshhe/">Дискримінація на закупівлях вугілля в Prozorro Market: наскільки це поширене явище</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Відкриті дані: як міста і держава проходять євротест на прозорість?</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/research/vidkryti-dani-yak-mista-i-derzhava-prohodyat-yevrotest-na-prozorist/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Євгенія Семчук]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 18 Feb 2026 13:30:11 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=research&#038;p=32304</guid>

					<description><![CDATA[<p>Програма «Прозорі міста» проаналізувала, як працює екосистема відкритих даних і чи відповідає вона європейським стандартам.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/research/vidkryti-dani-yak-mista-i-derzhava-prohodyat-yevrotest-na-prozorist/">Відкриті дані: як міста і держава проходять євротест на прозорість?</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<p><i><span style="font-weight: 400;">У 2025 році програма «Прозорі міста» </span></i><a href="https://transparentcities.in.ua/news/prozori-mista-zapuskaiut-novyi-format-doslidzhennia-miskykh-rad"><i><span style="font-weight: 400;">оголосила</span></i></a><i><span style="font-weight: 400;"> про припинення формування Рейтингу прозорості 100 найбільших міст та почала дослідження того, наскільки українські муніципалітети готові до інтеграції з ЄС. Критерії нового дослідження узгоджуються з вимогами та рекомендаціями ключових документів – </span></i><a href="https://rm.coe.int/7-5-12good-governance-2761-4233-4980-v-1/1680aeb053"><i><span style="font-weight: 400;">Принципів</span></i></a><i><span style="font-weight: 400;"> демократичного врядування Ради Європи, </span></i><a href="https://www.ukrainefacility.me.gov.ua/"><i><span style="font-weight: 400;">Плану</span></i></a><i><span style="font-weight: 400;"> для Ukraine Facility, Звітів Європейської Комісії в межах Пакета розширення Європейського Союзу за </span></i><a href="https://enlargement.ec.europa.eu/system/files/2023-11/SWD_2023_699%20Ukraine%20report.pdf"><i><span style="font-weight: 400;">2023</span></i></a><span style="font-weight: 400;">, </span><a href="https://enlargement.ec.europa.eu/document/download/1924a044-b30f-48a2-99c1-50edeac14da1_en?filename=Ukraine%20Report%202024.pdf"><i><span style="font-weight: 400;">2024</span></i></a><i><span style="font-weight: 400;"> і </span></i><a href="https://enlargement.ec.europa.eu/document/download/17115494-8122-4d10-8a06-2cf275eecde7_en?filename=ukraine-report-2025.pdf"><i><span style="font-weight: 400;">2025</span></i></a><i><span style="font-weight: 400;"> роки та ін. </span></i></p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">Аналітики вже оцінили </span></i><a href="https://transparentcities.in.ua/articles/vidkrytist-ta-vzaiemodiia-z-hromadskistiu-yak-mista-prokhodiat-yevrotest-na-prozorist"><b><i>відкритість</i></b></a><i><span style="font-weight: 400;"> та </span></i><a href="https://transparentcities.in.ua/articles/elektronni-servisy-yak-mista-prokhodiat-yevrotest-na-prozorist"><b><i>електронні сервіси</i></b></a><i><span style="font-weight: 400;"> 11 муніципалітетів за європейськими підходами. Третім етапом стало оцінювання рівня </span></i><b><i>розвиненості екосистеми відкритих даних</i></b><i><span style="font-weight: 400;">, яку формують органи місцевого самоврядування. </span></i></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Експерти програми оцінювали сферу за </span><b>40 критеріями</b><span style="font-weight: 400;">. Остаточну оцінку в балах обчислювали шляхом підсумовування всіх балів, набраних містом за ці індикатори. Максимальна кількість балів, яку місто могло отримати, становила </span><b>100 балів</b><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Зокрема аналітики перевіряли: </span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">наявність на офіційному сайті міської ради окремого розділу, присвяченого відкритим даним; </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">публікацію в цьому розділі посилань на ключові документи, які визначають політику міської ради в сфері open data;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">наявність узагальненої інформації про електронні сервіси, створені на основі відкритих даних ОМС;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">оприлюднення міською радою 30 «євроінтеграційних» наборів даних на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних (data.gov.ua);</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">дотримання при оприлюдненні наборів </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2015-%D0%BF#Text"><span style="font-weight: 400;">принципів</span></a><span style="font-weight: 400;"> оперативності та інтероперабельності.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Ознайомитися з подробицями </span><b>методології дослідження</b><span style="font-weight: 400;"> можна за </span><a href="https://transparentcities.in.ua/articles/vidkryti-dani-metodolohiia-doslidzhennia"><span style="font-weight: 400;">посиланням</span></a><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><b>Результати дослідження</b></h2>
<p><b>Середній рівень виконання </b><span style="font-weight: 400;">40 індикаторів блоку «Відкриті дані» становить </span><b>23,1%</b><span style="font-weight: 400;">. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Найвищий результат у </span><b>Києва</b><span style="font-weight: 400;"> – 44,3 зі 100 можливих балів. Позицією нижче – </span><b>Луцьк</b><span style="font-weight: 400;"> із 40 балами, далі – </span><b>Кропивницький і Львів</b><span style="font-weight: 400;">, які отримали по 35,3 балів. Найменше балів у </span><b>Одеси</b><span style="font-weight: 400;"> (0), </span><b>Полтави </b><span style="font-weight: 400;">(0) та </span><b>Чернігова </b><span style="font-weight: 400;">(9,9).</span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/02/vd-1red.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-32307" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/02/vd-1red.png" alt="" width="1200" height="801" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/02/vd-1red.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/02/vd-1red-400x267.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/02/vd-1red-768x513.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a><span style="font-weight: 400;">Своїм лідерством </span><b>Київ завдячує двом обставинам</b><span style="font-weight: 400;">. По-перше, у 2024 році столична влада затвердила ключовий розпорядчий </span><a href="https://kyivcity.gov.ua/npa/pro_deyaki_pitannya_vzayemodi_pid_chas_oprilyudnennya_informatsi_u_formi_vidkritikh_danikh_kivskoyu_miskoyu_viyskovoyu_administratsiyeyu_rayonnimi_v_misti_kiyevi_derzhavnimi_administratsiyami/"><span style="font-weight: 400;">документ</span></a><span style="font-weight: 400;">, який врахував оновлені рекомендації Мінцифри, і почала методично наповнювати </span><a href="https://data.gov.ua/organization/feb74cc2-60f0-4e3a-828f-e399d7fa56e0"><span style="font-weight: 400;">кабінет КМДА</span></a><span style="font-weight: 400;"> на data.gov.ua, спираючись на ці рекомендації. По-друге, на відміну від Луцька, Кропивницького, Львова і Дніпра, зараз Київ оприлюднює свої набори винятково на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних, а тому проблеми з перенесення даних (харвестингом) на data.gov.ua не вплинули на результати міста. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Що стосується міст, які опинились в рейтингу одразу позаду Києва, то </span><b>Луцьк, Львів і Дніпро</b><span style="font-weight: 400;"> випередили столицю за результатами оцінки блока індикаторів, пов’язаних з політикою відкритих даних. Критичним для них, а також для </span><b>Кропивницького</b><span style="font-weight: 400;"> стало те, що </span><b>Мінцифри не налагодило щомісячне автоматичне перенесення даних з місцевих порталів відкритих даних на державний портал</b><span style="font-weight: 400;">. </span></p>
<p><b>Дані для аналізу аналітики вивантажували з data.gov.ua 5 грудня 2025 року</b><span style="font-weight: 400;">. А як стало пізніше відомо з відповіді Мінцифри на запит програми «Прозорі міста», перенесення даних з порталів відкритих даних Кропивницької та Луцької міської ради здійснювалося 10 вересня 2025 року, Львівської міської ради – 15 вересня 2025 року, Дніпровської міської ради – 28 жовтня 2025 року. Через це </span><b>у кожного із зазначених міст більше 10 </b><span style="font-weight: 400;">«</span><b>євроінтеграційних</b><span style="font-weight: 400;">»</span><b> наборів з щомісячною або щотижневою частотою оновлення не мали шансів подолати фільтр перевірки на наявність в них вчасно оновлених ресурсів</b><span style="font-weight: 400;">. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У двох обласних центрів – </span><b>Одеси і Полтави</b><span style="font-weight: 400;"> – які не отримали жодного бала за результатами дослідження, зафіксовані однакові ключові проблеми: ці міста не мають окремого тематичного розділу на своїх офіційних сайтах, де були б зібрані ключові відомості про відкриті дані, а електронні кабінети </span><a href="https://data.gov.ua/organization/593ae546-0579-4bf5-9ffe-cab64f75cf4d"><span style="font-weight: 400;">Одеської міської ради</span></a><span style="font-weight: 400;"> і </span><a href="https://data.gov.ua/organization/b22e127f-eafc-47fa-b7e1-f97db9300a0c"><span style="font-weight: 400;">Полтавської міської ради</span></a><span style="font-weight: 400;"> на data.gov.ua станом на 5 грудня 2025 року виявились порожніми. Однак слід зауважити, що контекст діяльності цих міст дуже різний.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Офіційний сайт Одеської міської ради спроєктований так, що кількість сторінок «Відкриті дані» дорівнює кількості структурних підрозділів ОМС. Цей підхід до проєктування не відповідає сучасним європейським підходам до орієнтації на користувача (user-centricity) та створення «єдиних вікон» (one-stop-shops / single points of contact). Результати Одеси обумовлені також відсутністю затверджених ключових документів щодо open data та централізованого контролю за оприлюдненням наборів.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У Полтаві контекст зовсім інший. У грудні 2024 року міська рада затвердила «Порядок оприлюднення наборів даних Полтавської міської ради та її виконавчих органів у формі відкритих даних». Існує </span><a href="https://odata.rada-poltava.gov.ua/"><span style="font-weight: 400;">окремий сайт</span></a><span style="font-weight: 400;"> «Відкриті дані Полтавської міської ради», де можна знайти актуальні набори. Однак муніципалітет не зробив наступні кроки – не зібрав в одному місці на офіційному сайті всю доступну для користувачів інформацію про цю сферу, а також не виконує вимогу держави забезпечити зручне та зрозуміле оприлюднення наборів за принципом «єдиного вікна» на data.gov.ua.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Найвищий результат у Києва – 44,3 зі 100 можливих балів. Позицією нижче – Луцьк із 40 балами, далі – Кропивницький і Львів, які отримали по 35,3 балів.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><b>Політика ОМС у сфері відкритих даних</b></h3>
<p><b>Середній рівень виконання 10 індикаторів, які стосуються місцевих політик в сфері open data, становить</b> <b>48,8%</b><span style="font-weight: 400;">. Найвищий результат у Луцька – 20 із 22 балів.</span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/02/vd-2.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-32309" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/02/vd-2.png" alt="" width="1200" height="801" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/02/vd-2.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/02/vd-2-400x267.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/02/vd-2-768x513.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Результати дослідження показали, що </span><b>8 із 11 міст мають на своєму офіційному сайті «єдину точку входу» в тему відкритих даних</b><span style="font-weight: 400;">. Не забезпечили зручний доступ громадян до розділу з відповідною інформацією лише муніципалітети Одеси, Полтави і Харкова.</span></p>
<p><b>7 із 11 міських рад оприлюднили в цьому розділі посилання на розпорядчий документ, яким протягом останніх п’яти років був затверджений єдиний Перелік наборів даних</b><span style="font-weight: 400;">, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних. Найсвіжішим виявилось розпорядження Луцького міського голови від 26 лютого 2025 року. </span><b>В усіх цих 7 документах прописана відповідальність конкретних розпорядників інформації (виконавчих органів, комунальних підприємств та установ) за кожен набір даних</b><span style="font-weight: 400;">. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас</span><b> 9 із 11 міст не приділили належної уваги тому, заради чого оприлюднюються дані, – сервісам, що створюються на їх основі</b><span style="font-weight: 400;">. Журналісти та дослідники за потреби можуть вивантажити необхідні файли у форматах CSV / JSON / XML, проаналізувати їх і зробити належні висновки. Але головна мета публікації наборів ОМС в тому, щоб дані постійно працювали і, серед іншого, застосовувалися для проєктування зручних інструментів для мешканців (мап, чат-ботів, мобільних додатків тощо). Лише муніципалітети </span><a href="https://www.lutskrada.gov.ua/pages/open-data"><span style="font-weight: 400;">Луцька</span></a><span style="font-weight: 400;"> та </span><a href="https://city-adm.lviv.ua/portal/public-information/opendata/"><span style="font-weight: 400;">Львова</span></a><span style="font-weight: 400;"> навели у відповідних розділах посилання на електронні сервіси, які створені на основі їхніх наборів.</span></p>
<p><b>Станом на грудень 8 міських рад не оприлюднили посилань на рішення про приєднання до </b><a href="https://opendatacharter.org/government-adopters/"><b>Міжнародної хартії відкритих даних</b></a><span style="font-weight: 400;">. Деякі – через те, що справді не доєднались до неї, а Запоріжжя, Кропивницький та Хмельницький не вказали інформацію про своє приєднання.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Також </span><b>8 міст не мають у затвердженому Переліку наборів даних ОМС відомостей про формат, в якому оприлюднюється кожен конкретний набір</b><span style="font-weight: 400;">. Неузгодженість цього питання на рівні ключового документа призводить до того, що у розпорядників постійно виникають проблеми під час модерації наборів на data.gov.ua, а в описах ресурсів зазначаються неіснуючі формати excel, API та інші. Крім того, це обумовлює легкість, з якою ОМС інколи змінюють формат оприлюднення того чи іншого набору, не думаючи про те, які спричиняють проблеми для постійних користувачів.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Середній рівень виконання 10 індикаторів, які стосуються місцевих політик в сфері open data, становить 48,8%
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><b>Оприлюднення відкритих даних</b></h3>
<p><b>Середній рівень виконання 30 індикаторів, які стосуються публікації «євроінтеграційних» наборів, у 9 містах (без Запоріжжя і Харкова) становить</b> <b>15,9%</b><span style="font-weight: 400;">. Найвищий результат у Києва – 27,3 із 78 балів.</span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/02/vd-3-red-2.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-32311" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/02/vd-3-red-2.png" alt="" width="1200" height="801" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/02/vd-3-red-2.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/02/vd-3-red-2-400x267.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/02/vd-3-red-2-768x513.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Спершу аналітики перевірили наявність необхідних наборів. Результати дослідження показали, що </span><b>із 270 «євроінтеграційних» наборів</b><span style="font-weight: 400;">, які міські ради мали поширити в своїх єдиних електронних кабінетах на data.gov.ua, станом на 5 грудня 2025 року було </span><b>оприлюднено 148 (55%)</b><span style="font-weight: 400;">. Щодо решти, то 112 наборів взагалі не вдалося знайти, у 5 випадках не було одного набору, в якому узагальнені дані міської ради, ще у 5 випадках набори формально створені, але доступу до даних немає. </span></p>
<p><b>Найбільшу кількість «євроінтеграційних» наборів оприлюднили Кропивницький, Луцьк (по 28) та Львів (26)</b><span style="font-weight: 400;">. Кабінети Одеської і Полтавської міських рад виявилися порожніми, кабінет Чернігівської міської ради містив лише 2 набори.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Успіхом можна вважати те, що </span><b>7 із 9 міст оприлюднили набір «Поіменні результати голосування депутатів на пленарних засіданнях ОМС»</b><span style="font-weight: 400;">. </span><b>Антирекорди</b><span style="font-weight: 400;"> встановили набори «Дані про місцезнаходження зарядних станцій для електричного транспорту» (оприлюднив лише </span><a href="https://data.gov.ua/dataset/0a8ca12f-31e8-4c30-86b1-ccdd39ee9730"><span style="font-weight: 400;">Луцьк</span></a><span style="font-weight: 400;">) та «Дані про експлуатаційні характеристики будівель комунальних підприємств, установ та організацій, в яких впроваджено системи енергетичного менеджменту» (наявні лише у </span><a href="https://data.gov.ua/dataset/242c94d1-58df-4371-b349-0de1bd5894fd"><span style="font-weight: 400;">Кропивницького</span></a><span style="font-weight: 400;"> і </span><a href="https://data.gov.ua/dataset/7e4078c9-5140-4f0d-9330-877c4b52f4c2"><span style="font-weight: 400;">Луцька</span></a><span style="font-weight: 400;">).</span></p>
<p><b>На другому кроці аналітики перевірили, чи відповідає частота оновлення наявних наборів даних, яка визначена в їхніх паспортах, рекомендаціям Мінцифри. Збіги зафіксовано в 70 кейсах, у 97 випадках – неспівпадіння. </b><span style="font-weight: 400;">В одному випадку аналітики вимушені були констатувати часткове співпадіння, бо для набору даних «Переліки регуляторних актів» </span><a href="https://data.gov.ua/dataset/1efec6c1-b2e1-4860-9267-a1f0b8de87c8"><span style="font-weight: 400;">КМДА</span></a><span style="font-weight: 400;"> зазначила рекомендовану частоту оновлення (щомісяця), а </span><a href="https://data.gov.ua/dataset/cfe9ec2f-b5a4-4ad1-b969-41edc8137567"><span style="font-weight: 400;">Київрада</span></a><span style="font-weight: 400;"> – свою власну (щороку).</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Найбільша кількість співпадінь зафіксована у Кропивницького (21 із 28 наборів), найбільше неспівпадінь – у Львова (20 із 26 наборів). В 11 випадках Львів зазначив частоту оновлення, яка взагалі не передбачена рекомендаціями Мінцифри, – «відразу після внесення змін». В подальшому аналізі наявність вчасно оновлених ресурсів для цих наборів визначалась за рекомендаціями Мінцифри. </span><b>Хмельницький в 4 випадках зазначив, що набір «більше не оновлюється»</b><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Опісля експерти програми </span><b>аналізували, чи дотримуються міські ради </b><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2015-%D0%BF#Text"><b>принципу оперативності</b></a><b>. </b><span style="font-weight: 400;">Для кожного із 144 наборів перевірялось, чи наявні в цих наборах вчасно оновлені відповідно до паспорта набору ресурси. З’ясувалося, що </span><b>лише 42 набори мають вчасно оновлені ресурси, 93 – не мають. У 9 випадках перевірку не виконували</b><span style="font-weight: 400;">, бо</span> <span style="font-weight: 400;">частота оновлення даних становила «більш як один раз на день».</span></p>
<p><b>Саме на цьому кроці Київ вийшов в лідери</b><span style="font-weight: 400;">. У нього виявилось 12 вчасно оновлених наборів із 20. У Кропивницького і Луцька – по 9 із 28, у Львова – 7 із 26. </span></p>
<p><b>Каменем спотикання стали набори, які мали оновлюватися раз на місяць</b><span style="font-weight: 400;">. Із 68 таких наборів 52 належали містам, які оприлюднюють дані на власних порталах відкритих даних (Дніпру, Кропивницькому, Луцьку і Львову), а потім має відбуватися їх </span><a href="https://data.gov.ua/harvest"><span style="font-weight: 400;">харвестинг</span></a><span style="font-weight: 400;"> на data.gov.ua. </span><b>Аналіз показав, що лише 2 із цих 52 наборів містили вчасно оновлені ресурси</b><span style="font-weight: 400;"> – </span><a href="https://data.gov.ua/dataset/b5612cac-cdb6-4e31-b957-81f6c59c55a6"><span style="font-weight: 400;">набір</span></a><span style="font-weight: 400;"> Кропивницького з кінцевими точками API для отримання даних із системи ЄЛіки і </span><a href="https://data.gov.ua/dataset/dc380f9f-67e1-4da2-97ac-7c2f3db813e2"><span style="font-weight: 400;">набір</span></a><span style="font-weight: 400;"> Дніпра «Переліки регуляторних актів», ресурси якого напевно додавались розпорядниками на портал data.gov.ua вручну, а не шляхом перенесення. А ось, наприклад, інший набір Дніпра з щомісячною періодичністю оновлення – «План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів» – був оновлений </span><a href="https://data.dniprorada.gov.ua/dataset/15d571ca-a60c-4abb-beba-5d0a141aafd3"><span style="font-weight: 400;">на місцевому порталі</span></a><span style="font-weight: 400;"> відкритих даних 18 листопада 2025 року, але не потрапив 5 грудня 2025 року до переліку вчасно оновлених на data.gov.ua, бо Мінцифри востаннє робило харвестинг даних 28 жовтня 2025 року.</span></p>
<p><b>Лідери дослідження: наявність на data.gov.ua вчасно оновлених наборів зі щомісячною періодичністю оновлення станом на 05.12.2025</b></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/02/tablytsyavd.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-32315" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/02/tablytsyavd.png" alt="" width="1200" height="494" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/02/tablytsyavd.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/02/tablytsyavd-400x165.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/02/tablytsyavd-768x316.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Отже, є усі підстави вважати, що </span><b>вихід Києва в лідери був обумовлений тим, що столиця – на відміну від основних конкурентів – не залежить від перенесення даних з власного порталу відкритих даних на data.gov.ua</b><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><b>Подальші чотири кроки мали на меті перевірити, чи дотримуються міські ради під час оприлюднення даних одного з найважливіших принципів – </b><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2015-%D0%BF#Text"><b>принципу інтероперабельності</b></a><span style="font-weight: 400;">. Він передбачає «забезпечення взаємодії, поєднуваності та сумісності публічної інформації у формі відкритих даних, зокрема шляхом використання в кожному наборі даних єдиних (уніфікованих) ідентифікаторів об’єктів, інших атрибутів об’єктів, уніфікованої структури наборів даних та структур ресурсів даних, що надає змогу зіставляти відомості в межах одного набору даних або ресурсу, а також з іншими наборами того ж розпорядника або інших розпорядників інформації». </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">На четвертому етапі експерти програми проаналізували, </span><b>чи повністю відображають вчасно оновлені ресурси структуру набору, яка передбачена рекомендаціями Мінцифри</b><span style="font-weight: 400;">. Ця перевірка мала сенс лише для наборів, які повинні складатися з двох та більше ресурсів. Наприклад, </span><a href="https://data.gov.ua/pages/835-recm-other-petitions"><span style="font-weight: 400;">набір</span></a><span style="font-weight: 400;"> «Дані про електронні петиції» має складатися з двох ресурсів: petitions (з даними про петиції) і votings (з даними про осіб, що підписали петицію). </span><b>В результаті перевірки 15 наборів з вчасно оновленими ресурсами з’ясувалося, що структура лише 3 з них повністю відповідає рекомендаціям Мінцифри, 9 – частково відповідає і ще 3 – взагалі не відповідає</b><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Опісля для кожного із 42 вчасно оновлених наборів та 9 наборів з частотою оновлення «більш як один раз на день» експерти перевіряли, </span><b>чи враховують назви ресурсів рекомендації Мінцифри. У 18 випадках рекомендації були повністю враховані, в 12 – враховані частково і в 21 кейсі – повністю не враховані.</b><span style="font-weight: 400;"> Саме на цьому етапі Луцьк остаточно втратив шанс поборотися за лідерство з Києвом. Виявилось, що усі ресурси Луцька мають назви українською, в той час як передбачається вживання англомовних назв.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">На шостому етапі для кожного із 42 наборів аналітики перевірили, </span><b>чи враховують назви файлів вчасно завантажених ресурсів рекомендації Мінцифри</b><span style="font-weight: 400;">. </span><b>У 17 випадках рекомендації були повністю враховані, ще в 10 – враховані частково.</b><span style="font-weight: 400;"> Якщо на попередньому кроці з’ясувалося, що КМДА і Київрада вживають для назв ресурсів різні мови (англійську та українську відповідно), то на цьому кроці розбіжності перейшли в площину латиниці (наприклад, там де КМДА завантажує файл projects_2025-12-02.csv, Київрада обирає назву plan-diialnosti-z-pidgotovki-proiektiv-reguliatornikh-aktiv_2025-rik.xlsx), через що результат міста в цілому був оцінений як часткове виконання. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">І, нарешті, на останньому кроці для кожного із 42 вчасно оновлених наборів та 9 наборів з частотою оновлення «більш як один раз на день» експерти дізналися, </span><b>чи включені в структуру вчасно оновлених ресурсів всі атрибути (поля), визначені в рекомендаціях Мінцифри</b><span style="font-weight: 400;">. З&#8217;ясувалося, що є </span><b>15 наборів, ресурси яких зроблені точно за рекомендаціями</b><span style="font-weight: 400;">. Серед них 5 із 19 наборів Києва та 5 із 9 наборів Луцька. </span><b>У 8 випадках зафіксували часткове виконання. Атрибути ресурсів, з яких сформовані 28 наборів, відрізнялися від рекомендованих</b><span style="font-weight: 400;">. </span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/02/vd-4-red.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-32313" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/02/vd-4-red.png" alt="" width="1200" height="801" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/02/vd-4-red.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/02/vd-4-red-400x267.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/02/vd-4-red-768x513.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p><span style="font-weight: 400;">В результаті з 270 наборів даних, які перевірили аналітики програми, </span><b>лише 6 (2,2%) оприлюднюються вчасно та з урахуванням усіх рекомендацій Мінцифри</b><span style="font-weight: 400;">. Це 4 набори Києва і по 1 набору Дніпра та Львова.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Середній рівень виконання 30 індикаторів, які стосуються публікації «євроінтеграційних» наборів, у 9 містах (без Запоріжжя і Харкова) становить 15,9%.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h2><b>Ключові висновки та рекомендації</b><span style="font-weight: 400;"> </span></h2>
<p><b>Середній рівень виконання 11 містами індикаторів блоку «Відкриті дані» (23,1%) виявився суттєво нижчим за середні рівні в інших блоках Євроіндексу – «Відкритість та взаємодія з громадськістю» (53,5%) та «Електронні сервіси» (49,8%)</b><span style="font-weight: 400;">. При цьому складова блоку, пов&#8217;язана з місцевою політикою у сфері open data (48,8%), виконується втричі краще за складову, пов&#8217;язану з оприлюдненням наборів даних (15,9%)</span><b>. Відповідальність за цей результат одночасно з муніципалітетами несуть Мінцифри та ДП «ДІЯ»</b><span style="font-weight: 400;">, яке належить до сфери управління Мінцифри, бо розробка методичних рекомендацій, вчасна модерація наборів, регулярний харвестинг з місцевих порталів – це їхня компетенція.</span></p>
<p><b>Принцип «єдиної точки входу», який є елементом європейського врядування, активно застосовується обласними центрами, коли йдеться про політику у сфері відкритих даних</b><span style="font-weight: 400;">. В окремому тематичному розділі на офіційному сайті більшість муніципалітетів наводять посилання на Положення / Порядок, що регламентує основні аспекти роботи ОМС з open data, а також на Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних. У більшості в цьому Переліку затверджена відповідальність структурних підрозділів за конкретні набори, а також вказана періодичність оновлення кожного набору. Багато міських рад дають посилання на свій єдиний електронний кабінет на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Одночасно є проблеми із визначенням форматів, в яких мають оприлюднюватися дані ОМС. Мало хто надає доступ до документа про призначення особи (осіб) відповідальних за оприлюднення відкритих даних. Але </span><b>найбільша проблема – майже повна відсутність свідчень, що муніципалітети ініціюють або принаймні відстежують використання своїх даних для створення електронних сервісів, здатних покращити життя громадян</b><span style="font-weight: 400;">. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Що стосується </span><b>оприлюднення відкритих даних</b><span style="font-weight: 400;">, то з 2022 року набори Запоріжжя та Харкова були вилучені державою з публічного доступу, а серед тих, хто публікує дані, все ще є обласні центри, які не перейшли на публікацію за принципом «єдиного вікна» в електронному кабінеті міської ради на data.gov.ua. </span></p>
<p><b>Із 270 «євроінтеграційних» наборів, які аналітики шукали в 9 електронних кабінетах, станом на 5 грудня 2025 року були оприлюднені 148 (55%)</b><span style="font-weight: 400;">. </span><b>Із них лише 51 набір мав вчасно оновлені ресурси. </b><span style="font-weight: 400;">Цей результат значною мірою зумовлений тим, що Дніпровська, Кропивницька, Луцька, Львівська міські ради – лідери за кількістю оприлюднених наборів – користуються власними порталами відкритих даних, а Мінцифри не може забезпечити регулярне щомісячне перенесення даних з цих порталів на data.gov.ua.</span></p>
<p><b>Оприлюднення вчасно оновлених наборів вкрай рідко відбувається із застосуванням принципу інтероперабельності</b><span style="font-weight: 400;">. Аналіз вчасно оновлених наборів показав, що лише 6 із 51 набору відповідали усім рекомендаціям Мінцифри щодо єдиних ідентифікаторів об’єктів, уніфікованої структури наборів даних та уніфікованих структур ресурсів даних.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Отримані результати свідчать про </span><b>розрив </b><span style="font-weight: 400;">між показниками, що формуються на основі самооцінювання органів місцевого самоврядування або агрегованих національних індикаторів, та фактичним станом оприлюднення й якості відкритих даних на локальному рівні. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Зокрема, в </span><a href="https://hromada.gov.ua/index"><span style="font-weight: 400;">Індексі цифрової трансформації територіальних громад України</span></a><span style="font-weight: 400;"> Харків задекларував оприлюднення 100% наборів відкритих даних, Дніпро – 99%, Хмельницький – 90%, однак перевірка в межах цього дослідження зазначені цифри не підтвердила. Аналогічно, висока позиція України в рейтингу </span><a href="https://data.europa.eu/en/open-data-maturity/2025#open-data-in-europe-2025"><span style="font-weight: 400;">Open Data Maturity 2025</span></a><span style="font-weight: 400;"> (4 місце, рівень зрілості відкритих даних 97,1% при середньому показнику по Європі 81,1%) радше відображає наявність політик та ініціатив на національному рівні, а не реальну імплементацію європейських вимог щодо відкритих даних у практики муніципалітетів.</span></p>
<p><b>Дані Індексу цифрової трансформації територіальних громад України щодо open data станом на 11.01.2026</b></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/02/tabl-2-vidkryti.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-32317" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/02/tabl-2-vidkryti.png" alt="" width="1200" height="918" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/02/tabl-2-vidkryti.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/02/tabl-2-vidkryti-400x306.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2026/02/tabl-2-vidkryti-768x588.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Середній рівень виконання 11 містами індикаторів блоку «Відкриті дані» (23,1%) виявився суттєво нижчим за середні рівні в інших блоках Євроіндексу.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><span style="font-weight: 400;">Програма рекомендує усім містам (а не лише тим, що увійшли до вибірки пілотного дослідження) врахувати результати аналітики, а саме: </span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">У відповідності до </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2015-%D0%BF#Text"><span style="font-weight: 400;">оновленої постанови</span></a><span style="font-weight: 400;"> № 835 </span><b>затвердити новий внутрішній розпорядчий документ із Переліком наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних</b><span style="font-weight: 400;">. Врахувавши рекомендації Мінцифри, зазначити в Переліку для кожного набору: </span></li>
</ul>
<ol>
<li><span style="font-weight: 400;"> відповідальність конкретних розпорядників за підготовку;</span></li>
<li><span style="font-weight: 400;">відповідальність конкретних розпорядників за оприлюднення;</span></li>
<li><span style="font-weight: 400;">частоту оновлення (не використовувати варіант </span><span style="font-weight: 400;">«</span><span style="font-weight: 400;">відразу після внесення змін</span><span style="font-weight: 400;">»</span><span style="font-weight: 400;">);</span></li>
<li><span style="font-weight: 400;">формат (не використовувати позначки, які не є форматами – excel, API тощо).</span></li>
</ol>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Створити на офіційному сайті міської ради </span><b>окремий розділ, присвячений відкритим даним</b><span style="font-weight: 400;">. В ньому надати посилання на:</span></li>
</ul>
<ol>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">документ, яким затверджено Положення / Порядок про відкриті дані;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">документ, яким затверджений актуальний Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">документ(и) про визначення особи (осіб) відповідальних за оприлюднення відкритих даних;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">рішення про приєднання до Міжнародної хартії відкритих даних (у разі наявності);</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">єдиний електронний кабінет міської ради на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.</span></li>
</ol>
<ul>
<li aria-level="1"><b>Зібрати інформацію про сервіси, створені на основі відкритих даних ОМС (мапи, дашборди, чат-боти, мобільні додатки), </b><span style="font-weight: 400;">дати посилання на ці сервіси в окремому розділі, присвяченому відкритим даним.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Задля належної публікації наборів на data.gov.ua, зручного доступу до них, можливості в подальшому зіставляти відомості в межах одного набору даних, а також з аналогічними наборами інших розпорядників інформації рекомендуємо:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Публікувати набори відкритих даних виключно в електронному кабінеті міської ради</b><span style="font-weight: 400;"> на порталі data.gov.ua.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Застосовувати практику формування одного набору міської ради для кожного набору, передбаченого постановою КМУ № 835, яка відповідає європейським підходам до орієнтації на користувача.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Перевірити, чи відповідають назви наборів в кабінеті міської ради назвам, зазначеним у Постанові КМУ № 835.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Детально проаналізувати </span><a href="https://data.gov.ua/pages/835-rec-index"><span style="font-weight: 400;">рекомендації</span></a><span style="font-weight: 400;"> Мінцифри для оприлюднення наборів.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Перевірити, чи відповідає частота оновлення кожного з наборів, зазначена в паспорті набору на data.gov.ua, частоті із затвердженого Переліку наборів даних.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Підготувати стільки ресурсів для кожного набору, скільки рекомендовано. </span><b>Структури ресурсів (поля таблиць) мають повністю відповідати рекомендованим структурам</b><span style="font-weight: 400;"> (див. шаблони таблиць на сторінках з рекомендаціями). </span><b>Назви колонок мають бути англомовними і повністю повторювати запропоновані Мінцифри. Не потрібно дублювати назви колонок українською мовою</b><span style="font-weight: 400;">. </span><b>Скорочувати назви колонок неприпустимо</b><span style="font-weight: 400;">.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Надавати у ресурсах точну і повну інформацію. Якщо якісь дані для заповнення комірок відсутні, комірки мають бути заповнені значеннями </span><span style="font-weight: 400;">«</span><span style="font-weight: 400;">null</span><span style="font-weight: 400;">»</span><span style="font-weight: 400;">.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Називати </span><b>файли з ресурсами і самі ресурси</b><span style="font-weight: 400;">, використовуючи рекомендовані Мінцифри назви (наприклад, regulatoryList_2026-06-01, titleList_2026-09-30).</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Оприлюднювати ресурси лише у </span><b>форматах</b><span style="font-weight: 400;">, передбачених затвердженим Переліком наборів даних (CSV / JSON / XML / GeoJSON). Якщо ресурси оприлюднюються у форматі CSV, використовувати кодування UTF-8 із розділювачами-комами.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Перевірити, щоб на сторінці кожного набору було стільки ресурсів, скільки рекомендувало Мінцифри. </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Оновлювати ресурси, які формують набори даних, через оновлення версій (див. </span><a href="https://data.gov.ua/dataset/e018486c-5afe-4d33-89dd-5d22ad212a21"><span style="font-weight: 400;">приклад 1</span></a><span style="font-weight: 400;"> та </span><a href="https://data.gov.ua/dataset/06cff930-40bb-4a91-942b-b10ee9816dcf"><span style="font-weight: 400;">приклад 2</span></a><span style="font-weight: 400;"> коректного оновлення наборів, які містять по два ресурси). </span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Оскільки </span><b>Мінцифри</b><span style="font-weight: 400;"> є </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/856-2019-%D0%BF#Text"><span style="font-weight: 400;">головним органом</span></a><span style="font-weight: 400;"> у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах відкритих даних, </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/867-2016-%D0%BF/sp:dark#Text"><span style="font-weight: 400;">держателем</span></a><span style="font-weight: 400;"> порталу data.gov.ua, а адміністратор порталу належить до його сфери управління, програма рекомендує міністерству: </span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Відновити публічний доступ до тих наборів даних розпорядників інформації з Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Харківської та Херсонської областей, оприлюдення яких не несе загроз національній безпеці, територіальній цілісності або громадському порядку</span><span style="font-weight: 400;">.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Узгодити з Мінрозвитку та ДП </span><span style="font-weight: 400;">«</span><span style="font-weight: 400;">Адміністратор Містобудівного кадастру на державному рівні» єдину позицію щодо доступу до містобудівної документації ОМС під час дії воєнного стану та оприлюднити її.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Затвердити Стратегію розвитку сфери відкритих даних України на найближчі три роки.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Зафіксувати принцип «єдиного вікна» у нових редакціях </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2015-%D0%BF#Text"><span style="font-weight: 400;">Постанови</span></a><span style="font-weight: 400;"> КМУ № 835 або </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/867-2016-%D0%BF#Text"><span style="font-weight: 400;">Постанови</span></a><span style="font-weight: 400;"> КМУ № 867.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Поширити методичні рекомендації для розпорядників щодо переходу до оприлюднення наборів даних за цим принципом. Особливу увагу у методичних рекомендаціях приділити випадкам, в яких до застосування принципу кілька розпорядників в межах одного ОМС оприлюднювали набори з однаковими назвами шляхом експорту у відкритих машиночитаних форматах або надаючи кожен свою кінцеву точку API.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Поширити методичні рекомендації щодо процедури оновлення ресурсів через оновлення версій.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Поширити методичні рекомендації щодо проведення інформаційного аудиту. </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Уточнити або усунути суперечності в наявних </span><a href="https://data.gov.ua/pages/835-rec-index"><span style="font-weight: 400;">рекомендаціях</span></a><span style="font-weight: 400;"> для оприлюднення наборів відкритих даних, серед яких:</span></li>
</ul>
<ol>
<li><span style="font-weight: 400;">переліки нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийнятих розпорядником інформації, проєкти рішень, що підлягають обговоренню, а також документ розпорядника інформації про визначення особи (осіб) відповідальних за оприлюднення відкритих даних;</span></li>
<li><span style="font-weight: 400;">дані про місцезнаходження міського електричного та пасажирського автомобільного транспорту в режимі реального часу;</span></li>
<li><span style="font-weight: 400;">перелік книг обліку реєстрації поховань.</span></li>
</ol>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Поширити рекомендації для набору відкритих даних, пов’язаного з єдиним проєктним портфелем публічних інвестицій територіальної громади, оприлюднення якого передбачено </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/527-2025-%D0%BF#Text"><span style="font-weight: 400;">Постановою КМУ № 527</span></a><span style="font-weight: 400;">.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Під час модерації наборів даних ОМС неухильно наполягати на застосуванні принципу «єдиного вікна», щоб у структурних підрозділів ОМС не було жодної можливості оприлюднювати дані в своїх власних кабінетах.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Налагодити регулярне щомісячне автоматичне перенесення наборів даних з місцевих порталів відкритих даних на data.gov.ua. У разі довгострокової неможливості вирішення цього технічного завдання офіційно повідомити </span><a href="https://data.gov.ua/harvest"><span style="font-weight: 400;">відповідні ОМС</span></a><span style="font-weight: 400;"> про їхні дії за цих обставин.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Програма підготує рекомендації для кожної міської ради з дослідження, що слугуватимуть дорожніми картами для покращення реальної роботи з електронними сервісами. Ознайомитися з оцінками за індикаторами для кожного міста можна за </span><a href="https://docs.google.com/spreadsheets/d/125KQU2oOPXzwMeNuemXdyU92bkJqimassXWmNVHlkVs/edit?usp=sharing"><span style="font-weight: 400;">посиланням</span></a><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Для міст, які не увійшли до пілотного дослідження, команда програми підготувала </span><a href="https://docs.google.com/spreadsheets/d/1uqMT99dIUekfl4jjhUtrufMI1ghxaqtUowATA-PKIbc/edit?usp=sharing"><span style="font-weight: 400;">форму</span></a><span style="font-weight: 400;"> самостійної оцінки відповідності сфери європейським стандартам.</span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Для міст, які не увійшли до пілотного дослідження, команда програми підготувала форму самостійної оцінки відповідності сфери європейським стандартам.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<p><i><span style="font-weight: 400;">Дослідження підготовлене за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні та за фінансової підтримки Швеції в межах програми інституційної розбудови Transparency International Ukraine.</span></i></p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">Зміст цієї публікації є відповідальністю авторок і не обов’язково відображає офіційну позицію Посольства Королівства Нідерландів в Україні або Уряду Швеції.</span></i></p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">Transparency International Ukraine — акредитований представник глобального руху Transparency International. З 2012 року TI Ukraine допомагає Україні ставати сильнішою. Організація комплексно підходить до розробки та впровадження змін задля зниження рівня корупції в окремих сферах. </span></i></p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">ТІ Ukraine започаткувала програму «Transparent cities/Прозорі міста» в 2017 році. Її мета — побудувати конструктивний і належний діалог між містянами, місцевою владою та урядом для якісного муніципального управління, розвитку міст і ефективного відновлення. Протягом 2017–2022 років програма щорічно формувала Рейтинг прозорості 100 найбільших міст України. Після повномасштабного вторгнення програма провела два адаптованих до воєнного часу дослідження стану муніципальної прозорості. У 2024 році програма сформувала Рейтинг прозорості 100 міст та вже у 2025 році запустила оновлений формат дослідження міських рад – Європейський індекс міст.</span></i></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/research/vidkryti-dani-yak-mista-i-derzhava-prohodyat-yevrotest-na-prozorist/">Відкриті дані: як міста і держава проходять євротест на прозорість?</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
