Новини - Transparency International Ukraine

Без е-каталогу, але з маркетплейсом: як ми будемо купувати через Prozorro Market за новим Законом

Анна Куц — Thu, 30 Jul 2026 10:34:25 +0000

У 2025 році через Prozorro Market провели понад 298 тисяч запитів пропозицій постачальників і законтрактували більше 120 млрд грн. Загалом у 2025 році на цей спосіб припало приблизно 45% конкурентних закупівель в системі за кількістю, хоча за очікуваною вартістю — менше 14%. Наразі Prozorro Market обов’язковий для закупівель низки товарів, зокрема харчів (до 1 вересня), медикаментів, товарів для НУШ. Окрім цього, його застосування для інших категорій добровільне.

В межах оновлених порогів для звичайних замовників у розумінні закону аналогічний метод стане основним для закупівлі товарів від 2 до 10 тис. євро (приблизно 100-500 тис. грн). Нагадуємо, що пороги в новому Законі «Про публічні закупівлі» (далі — Законі) закріплені у євро без ПДВ. Перерахунок у гривні буде відбуватися за курсом Нацбанку станом на 1 січня кожного року. Тобто для цих вартісних меж використовувати саме його буде обов’язково, якщо товар є в каталозі. Окрім цього, його можна буде застосовувати і добровільно для закупівель на будь-які суми до європорогів — для всіх предметів закупівель. Відповідно ймовірно велика частка Prozorro Market збережеться, а можливо і зросте. Тож ми вирішили почати розглядати нові процедури і способи саме з огляду того, як новий Закон регулюватиме закупівлі через Prozorro Market.

Адаптація під законодавство ЄС

Євродирективи не передбачають електронного каталогу у форматі, в якому він зараз існує в Україні. Тож під час підготовки законопроєкту №11520 постало питання, на який європейський спосіб закупівель він схожий і як його адаптувати. Цим способом виявилась динамічна система закупівель (ДСЗ). У законопроєкті електронний каталог став однією з її варіацій, отримавши назву «електронний маркетплейс».

Динамічна система закупівель за своєю суттю схожа на рамкову угоду, але завжди відкриту для приєднання бізнесу. Серед кваліфікованих кандидатів, включених до ДСЗ, оголошуються конкурентні закупівлі. Наразі схожий спосіб в Україні передбачений в оборонних закупівлях, але він доступний лише для кількох замовників.

ДСЗ має два етапи:

кваліфікаційний відбір кандидатів;
конкурентний відбір або запит пропозицій.

Так-от Prozorro Market вписали в Закон як один з різновидів другого етапу ДСЗ. Кваліфікація кандидатів ЦЗО відбуватиметься як перший етап ДСЗ, а власне запит пропозицій учасників (тепер він буде називатися так) буде варіантом другого етапу. Це і буде закупівлею через електронний маркетплейс Prozorro Market.

Придбавати в маркетплейсі можна буде не лише товари, але й роботи і послуги — це теж наслідок адаптації до євродирективи.

Адміністрування маркетплейсу

Створювати ДСЗ, які будуть діяти як електронний маркетплейс — щоб замовники оголошували там запити пропозицій учасників — зможуть лише централізовані закупівельні організації, визначені Кабміном. Це і вирізнятиме їх від класичних ДСЗ, які можуть оголошувати будь-які ЦЗО і замовники. Визначені Кабміном ЦЗО будуть створювати категорії і профілі товарів, робіт і послуг, їхні бібліотеки, а також кваліфікувати кандидатів. Рішення, дії чи бездіяльність ЦЗО щодо включення/виключення товарів, робіт та послуг до/з бібліотеки, кваліфікації кандидатів, а також самі умови кваліфікаційного відбору можна буде оскаржити до АМКУ. Також етап кваліфікації зможе моніторити Держаудитслужба.

Типи запитів

Запити через Prozorro Market після вступу в дію нового закону фактично розділяться на два типи за очікуваною вартістю предмета закупівлі — до 10 тис. євро (500 тис. грн) і понад цю суму до європорогів, тобто до 140 тис. євро (7 млн грн) для товарів і послуг, до 5,4 млн євро (274 млн грн) для робіт. Купувати через маркетплейс на більші суми не можна.

Для запитів до 10 тис. євро насправді мало що зміниться, порівняно з тим, як зараз відбуваються запити пропозицій постачальників.

Запит у Prozorro Market до 10 тис. євро:

обов’язковий для товарів від 2 до 10 тис. євро (приблизно 100-500 тис. грн), якщо товар є в маркетплейсі;
добровільний для товарів до 2 тис. євро (100 тис. грн), послуг і робіт до 10 тис. євро (500 тис. грн);
можна вказувати характеристики конкретного товару в запиті;
строк подання пропозицій — від 2 днів;
строк завантаження документів переможцем — 4 дні;
договір можна укладати через 5 днів після визначення переможця;
немає оскарження і моніторингу;
не можна подати до замовника звернення за роз’ясненням або щодо усунення порушення.

Загалом закупівля в такий спосіб мінімально триватиме від 8 днів.

Натомість багато зміниться в закупівлях через Prozorro Market на понад 10 тис. євро: з’явиться можливість звертатися за роз’ясненням, оскарження і моніторинг, збільшиться тривалість. Загалом цей спосіб закупівлі наблизиться до відкритих торгів.

Запит пропозицій у Prozorro Market понад 10 тис. євро:

добровільний для закупівель від 10 тис. євро до європорогів;
можна використовувати, якщо товар, послуга чи робота є в маркетплейсі;
не можна вказувати конкретні характеристики;
строк подання пропозицій — від 10 днів;
строк завантаження документів переможцем — 8 днів;
договір можна укладати через 10 днів після визначення переможця, якщо немає оскаржень;
потенційні учасники можуть звернутися за роз’ясненням щодо запиту, а також з вимогою щодо усунення порушення — відповісти на звернення доведеться протягом 2 днів;
замовник може вносити зміни до запиту не лише за власною ініціативою, але й за результатами розгляду звернення;
учасник зможе оскаржити проєкт договору, а також рішення, дії та бездіяльність замовника до АМКУ;
Держаудитслужба зможе моніторити ці закупівлі.

Загалом закупівля в такий спосіб мінімально триватиме приблизно 22 дні, за відсутності змін і оскаржень. Для порівняння, мінімальна тривалість відкритих торгів становитиме орієнтовно 28 днів.

Зверніть увагу, що розділення запитів не до кінця збігається з розподілом закупівель на допорогові і надпорогові за ст. 3 — поріг для робіт там вищий за 10 тис. євро (40 тис. євро). Тож варто мати на увазі, що навіть попри те, що ваш запит пропозицій учасників на роботи може буде допороговим у розумінні ст. 3, якщо його очікувана вартість перевищує 10 тис. євро, його слід проводити за відповідними правилами, його зможуть оскаржити учасники і промоніторити аудитори.

Спільні вимоги і можливості для всіх запитів

Загалом вимоги до запиту не зміняться:

Таку закупівлю треба внести до річного плану.
Запит оголошується відповідно до технічної специфікації, а також інших вимог щодо предмета закупівлі, які встановила ЦЗО під час кваліфікаційного відбору.
Він не може містити інших вимог чи документів, не передбачених у статті про кваліфікаційний відбір. Водночас слід зважати, що кваліфікаційні критерії до кандидатів, підстави для відмови в участі та переліки документів про це — в запиті вимагати не можна, бо ці вимоги встановлює виключно ЦЗО під час кваліфікаційного відбору.
Також не можна встановлювати нижню межу ціни пропозиції учасника.
Запит має містити проєкт договору, зміст якого не може суперечити електронним полям.
Уряд зможе затверджувати обов’язкові форми договорів для окремих предметів закупівель. ЦЗО в такому разі розмістить форму в системі, і замовник повинен буде керуватись нею. Водночас ЦЗО може розміщувати і форми договорів для добровільного використання — у такому разі замовник зможе або скористатися ними, або завантажити свій проєкт договору. Такі договори укладаються як електронні документи.
Також у запиті вказують назву предмета з кодом за ЄЗС, очікувану вартість, обсяги, строки і місце виконання договору, дедлайн подання і мову пропозицій.

Hа відміну від нинішніх запитів, для майбутніх згадується можливість ділити предмет на лоти. Водночас ціна залишатиметься єдиним критерієм оцінки. Так само незмінними залишаються строки розгляду найдешевшої пропозиції.

Проте перелік підстав, коли замовник має відхилити пропозиції в межах запиту пропозицій учасника, дещо деталізували. Він буде зобов’язаний це зробити:

не лише якщо товар має російське походження, але і сам учасник має зв’язки з російською федерацією, Республікою Білорусь або Іраном –- зараз за такі зв’язки відхиляє лише адміністратор каталогу;
якщо щодо нього наявні підстави для відмови в участі у закупівлі (судимість тощо) або він не відповідає вимогам кваліфікаційного відбору, який провела ЦЗО.

Також уточнили, що відмова від укладення договору, через яку відхиляють переможця, має бути направлена як електронний документ.

Укласти договір потрібно буде не пізніше ніж через 20 днів після визначення переможця з можливістю продовження до 30 днів. Це довші строки, ніж зараз. Але як і зараз, замовник зможе, якщо вважатиме за потрібне, вимагати забезпечення виконання публічного договору, який укладуть у результаті запиту.

Правила, описані в Законі, не будуть вичерпними. Частину питань врегулюють підзаконними актами. Зокрема структуру електронного маркетплейсу, порядок його створення і формування та плати за користування визначить Кабмін.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

The post Без е-каталогу, але з маркетплейсом: як ми будемо купувати через Prozorro Market за новим Законом first appeared on Transparency International Ukraine.

Сім років по тому: як рухається справа Гладковських про корупцію в оборонці

TI Ukraine — Mon, 27 Jul 2026 22:11:31 +0000

У серпні 2026 року спливають строки давності у справі про 13 млн грн збитків державі на закупівлі бортових висотомірів — й Ігор Гладковський, син ексзаступника секретаря РНБО Олега Гладковського, міг би уникнути відповідальності. Але він виїхав за кордон, тож суд усе ж матиме шанс встигнути розглянути цю справу по суті. Усе тому, що за законом перебіг строків давності зупиняється в разі ухилення обвинуваченого від суду і тоді становить 15 років.

Публічно скандал навколо ймовірної корупції в оборонці вибухнув у лютому 2019 року, коли вийшли перші серії розслідування журналістів Bihus.Info про закупівлю контрабандних російських деталей через фірми-прокладки за завищеними цінами. Головні фігуранти — тодішній перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський, його син Ігор і їхні спільники Віталій Жуков та Андрій Рогоза, керівник фірми «Оптимумспецдеталь».

Журналісти тоді оприлюднили листування, яке свідчило про ймовірні хабарі податківцям та правоохоронцям, аби ті «не помічали» схеми. Скандал викликав величезний резонанс. Опоненти тодішнього президента Петра Порошенка вимагали його імпічменту, а в березні 2019-го Олега Гладковського відсторонили від посади і згодом звільнили.

Як виявилося згодом, кримінальна справа існувала ще до розлідування Bihus.Info — Головна військова прокуратура почала провадження за фактом привласнення держкоштів у 2016 році. Але після виходу журналістського матеріалу за справу взялося НАБУ, а в листопаді 2019-го генпрокурор передав усі матеріали детективам Бюро.

Відтоді минуло сім років. Розповідаємо, яка доля спіткала фігурантів розслідування — хто отримав вирок, а чиї справи досі тягнуться у судах.

Розповідаємо, яка доля спіткала фігурантів розслідування — хто отримав вирок, а чиї справи досі тягнуться у судах.

Олег Гладковський: чому справа про вантажівки «Богдан» досі без вироку?

У жовтні 2019 року Олег Гладковський намагався вилетіти з України, але його затримали детективи НАБУ на бориспільській трасі. Уже наступного дня йому повідомили про підозру, а в червні 2020-го досудове розслідування завершили.

НАБУ затримало Гладковського дорогою до Борисполя. Фото «Української правди»

За версією слідства, у 2017 році Гладковський — тоді перший заступник секретаря РНБО — організував закупівлю військових вантажівок «Богдан 6317» за завищеними цінами. Ймовірно, йому допомагали ексзаступник міністра оборони Ігор Павловський та ексочільник департаменту Міноборони Андрій Араптанов.

Відтак виробником обрали завод «Богдан Моторс», частки в якому належали самому Гладковському і його родині. Урядова постанова вимагала не менше 60% української локалізації виробництва, але завод реально досягав лише близько 10%. За версією слідства, під тиском Гладковського цю вимогу знизили до 20% з умовою поступово довести рівень локалізації в Україні до 30% — і компанія отримала держзамовлення. Витрати на нарощення локалізації мав нести сам виробник, але компанія, за даними обвинувачення, незаконно перекинула їх на бюджет.

Контракт мав фіксовану ціну, зміна якої була прямо заборонена. Попри це посадовці Міноборони підписали додаткові угоди й погодили підвищення ціни. У результаті держава, ймовірно, безпідставно переплатила постачальнику 17,44 млн грн — це підтверджують Держаудитслужба та судові експертизи.

Олег Гладковський у ВАКС. Фото: РБК-Україна

Окремої уваги заслуговує поведінка ексчиновника упродовж процесу. У 2019-му ВАКС обрав Гладковському запобіжку — тримання під вартою з альтернативою застави в 10,6 млн грн. Заставу тоді внесли, і в березні 2022-го, вже після початку повномасштабного вторгнення, Гладковський просив суд перерахувати ці гроші на потреби ЗСУ, а заставу змінити на особисте зобов’язання. Суд погодився, і невдовзі Гладковський перестав з’являтися на засідання — виявилося, що він виїхав за кордон. У квітні 2024-го його оголосили в розшук, а в травні 2025-го стало відомо про його затримання в Іспанії.

З серпня 2022 року ВАКС розглядає справу по суті: наразі допитують свідків, далі — черга обвинувачених. Строки давності мали б сплинути у 2027 році, але через перебування головного фігуранта за кордоном (імовірне ухилення від правосуддя) цей строк стає довшим. Утім, екстрадиція з Іспанії може затягнутися, тож є ризик, що справа так і не дійде до вироку. У травні 2025-го Гладковський намагався під’єднатися до засідання дистанційно, однак суд відмовив через здійснення заочного провадження. З цього часу відсутні інші публічні відомості про його екстрадицію.

У 2017 році Гладковський — тоді перший заступник секретаря РНБО — організував закупівлю військових вантажівок «Богдан 6317» за завищеними цінами.

Справа Гладковського-молодшого

Син Олега Гладковського Ігор отримав першу підозру в грудні 2020-го. За версією слідства, він вплинув на керівництво держкомпанії «Укрспецекспорт», аби та постачала деталі сумнівного походження підприємствам «Укроборонпрому» через фірму «Оптимумспецдеталь», й отримав за це 950 тис. грн неправомірної вигоди. З 2021 року ця справа на розгляді Солом’янського райсуду Києва.

У жовтні 2023 року Гладковський-молодший отримав другу підозру: його та ексдиректора «Укрспецекспорту» Павла Букіна обвинувачують у завданні державі майже 13 млн грн збитків на закупівлі бортових висотомірів. За версією слідства, використовуючи вплив батька, Гладковський домігся призначення Букіна на посаду, а згодом організував закупівлю через підконтрольні фірми за завищеними цінами. З липня 2024-го ВАКС слухає справу по суті.

Уривок розмови Ігоря Гладковського щодо висотомірів. Скриншот з «Наші гроші»

Вперше Ігоря оголосили в розшук у 2021 році, після чого він повернувся в Україну. У 2022-му він знову виїхав, як і Павло Букін. Обидва долучаються до засідань дистанційно.

Суд відмовив прокурору в спеціальному судовому розгляді й обрав загальний порядок з участю обвинувачених через відеоконференцзв’язок, але при цьому встановив факт переховування від слідства. Строки давності для Гладковського-молодшого могли б сплинути в серпні 2026 року, але через перебування за кордоном — знову ж імовірне ухилення від правосуддя — може застосовуватися загальний строк у 15 років.

Строки давності для Гладковського-молодшого могли б сплинути в серпні 2026 року, але через перебування за кордоном — знову ж імовірне ухилення від правосуддя — може застосовуватися загальний строк у 15 років.

Кейс Рогози та Жукова

У вересні 2023 року Солом’янський райсуд Києва затвердив угоди про визнання винуватості з Андрієм Рогозою та Віталієм Жуковим. Вони вибудували схему постачання комплектуючих до військової техніки на підприємства «Укроборонпрому». Запчастини невідомого походження купували за готівку з рук, а через підконтрольну ТОВ «Оптимумспецдеталь» продавали заводам за завищеними цінами. Щоб узаконити походження товару, вони залучили понад 30 фіктивних фірм для безтоварних операцій — так компанія ухилилася від сплати 46,4 млн грн податків. Отримані від держпідприємств кошти переводили на рахунки підставних компаній, конвертували в готівку та ділили між учасниками схеми.

Суд призначив обом по 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, але звільнив від реального покарання з іспитовим строком на рік.

Жукова також звинувачували у спробі підкупу директора Ізюмського приладобудівного заводу Сергія Філоненка, але цю справу ВАКС закрив через сплив строків давності.

Цікаво, що спочатку суд відмовляв у затвердженні цих угод. З Жуковим — бо закон, як наголосив суд, забороняє угоди з організаторами особливо тяжких злочинів, а запропоноване відшкодування — лише 4 із 46 млн грн — разом зі звільненням від конфіскації майна є неспівмірними зі шкодою. Умови угоди суд назвав такими, що суперечать інтересам суспільства через цинізм розкрадань в оборонній сфері під час війни. В угоді з Рогозою суд відмовив через порушення Кримінального кодексу: неправильно визначили порядок призначення покарання і незаконно поєднали звільнення з випробуванням із конфіскацією майна.

Епізод директора Ізюмського приладобудівного заводу Філоненка

У серпні 2024 року ВАКС виправдав директора Ізюмського оборонного заводу Сергія Філоненка у справі про отримання понад 2 млн грн хабаря. За версією слідства, з вересня 2016-го до січня 2017-го він отримав від ТОВ «Оптимумспецдеталь» понад 2,44 млн грн за забезпечення оплати за товари, які постачалися не в повному обсязі або з дефектами, прихованими за фіктивними накладними.

Але суд визнав Філоненка невинуватим через відсутність прямих доказів передачі хабаря (відеофіксації, мічених купюр тощо). Основний доказ обвинувачення — листування у WhatsApp — визнали недопустимим, оскільки його отримали не через слідчі дії, а від журналістів.

Суд наголосив: матеріали журналістських розслідувань мають «дорадчий», а не «доказовий» характер. А ось носії з копіями телефонів фігурантів (Seagate і Kingston), сформовані ще Головною військовою прокуратурою у 2016–2017 рр., при повторній перевірці НАБУ показали розбіжності — дані на них виявилися частково втраченими, частково з ознаками перезапису вже програмами, яких на момент вилучення телефонів не існувало. Це дало підстави говорити про ймовірне втручання в докази.

Суд також засумнівався у свідченнях Жукова й Рогози — вони могли бути зумовлені обов’язком «викривати інших» задля виконання умов угод. Свідчення Рогози суд і зовсім визнав недопустимими — всю інформацію той мав від Жукова.

Одна із суддів не погодилася з вироком і виклала окрему думку. На її погляд, сукупність доказів усе ж підтверджує вину Філоненка, а листування учасників схеми про «500 кг сірих цукерок» та «14 700 кг зеленого горішка» було шифром для приховування розрахунків у гривнях та доларах США — нетипові для законного бізнесу формулювання. Головним і цілком легальним доказом вона назвала флешку з матеріалами розслідування журналістів, яку вони передали слідству — на відміну від скомпрометованих носіїв ГВП, вона не має ознак маніпуляцій з даними.

Наразі цей вирок переглядає Апеляційна палата ВАКС.

У серпні 2024 року ВАКС виправдав директора Ізюмського оборонного заводу Сергія Філоненка у справі про отримання понад 2 млн грн хабаря.

А як щодо інших фігурантів?

Більшість менш відомих фігурантів пішли на співпрацю зі слідством. Ексдиректори ТОВ «Оптимумспецдеталь» Володимир Волохач та Роман Чуба забезпечували легалізацію запчастин невідомого походження для бронетанкових заводів — через фіктивні операції на понад 121 млн грн компанія ухилилася від сплати 46,4 млн грн грн податків. Солом’янський райсуд Києва затвердив їхні угоди в обмін на викривальні свідчення проти інших учасників угруповання, призначивши обом по 5 років ув’язнення з іспитовим терміном рік, три роки заборони обіймати певні посади та конфіскацію майна.

Технічну роботу з легалізації тіньових потоків забезпечували Артем Болдирєв, Олександра Хомич та, ймовірно, бухгалтерка Олена Іванюк. Болдирєв і Хомич як пособники у відмиванні понад 46,4 млн грн уклали угоди — по 5 років умовно без конфіскації майна. Іванюк, яка фігурує в справі Рогози-Жукова, досі має статус обвинуваченої — розгляд триває в Солом’янському райсуді Києва.

Окремий епізод стосувався Харківського бронетанкового заводу: колишнього директора Олександра Глушка та головного інженера Ігоря Якименка підозрювали у сприянні легалізації сумнівних деталей через фіктивну поставку 12 далекомірів від «Оптимумспецдеталі». Але САП закрила провадження — доказів для суду виявилося недостатньо, а можливості їх заново зібрати вже вичерпані.

Більшість менш відомих фігурантів пішли на співпрацю зі слідством.

Гладковські проти журналістів: суд поставив крапку

Окрім кримінальних справ, Олег Гладковський намагався оскаржити розслідування Bihus.Info в цивільному порядку. У серпні 2020-го — вже з пропуском строку позовної давності — він подав до суду вимогу визнати недостовірною інформацію з матеріалу «Армія. Друзі. Бабки» та відшкодувати 2 млн грн моральної шкоди. Справу розглядали понад три роки: у 2023-му Вінницький міський суд частково задовольнив вимоги Гладковського щодо спростування інформації, але апеляція це рішення скасувала.

Остаточну крапку поставив Верховний Суд, відхиливши 14 березня 2024 року касаційну скаргу Гладковського-старшого. Суд наголосив: обіймаючи посаду заступника секретаря РНБО, Гладковський був публічною постаттю, а тема можливого розкрадання в оборонці мала суспільний інтерес — тож поширена журналістами інформація є оціночними судженнями, а не такою, що підлягає спростуванню.

Аналогічний позов проти журналістів подавав і Ігор Гладковський — і також програв його як в апеляції, так і у Верховному Суді.

Окрім кримінальних справ, Олег Гладковський намагався оскаржити розслідування Bihus.Info в цивільному порядку.

Сім років по тому: що ми знаємо

Через сім років після розслідування Bihus.Info ситуація у справі «Оптимумспецдеталі» залишається неоднозначною.

Як ж глобальні проблеми підсвітила ця справа?

Тривалість розгляду справ. Рядові учасники схеми уклали угоди зі слідством, отримавши умовні строки, тоді як щодо ключових фігурантів розгляд триває роками.
Втечі фігурантів. Обоє Гладковських — і батько, і син — у критичний момент процесу виїхали з України, уникаючи участі у процесі. Гладковського-старшого вдалося затримати лише через шість років в Іспанії, однак його екстрадиція досі під питанням.
Недосконалість доказової бази. У справі Філоненка виправдувальний вирок ґрунтується не стільки на спростуванні фактів, скільки на процесуальних дефектах доказів, зібраних ще Головною військовою прокуратурою у 2016–2017 роках.

Сукупно ці кейси демонструють, наскільки складно розслідувати й розглядати справи про корупцію на найвищому рівні: тут і переховування фігурантів від суду та слідства, і проблеми з допустимістю доказів, зібраних ще до НАБУ, і строки давності. Відтак питання вердикту щодо ключових організаторів схем досі залишається відкритим.

The post Сім років по тому: як рухається справа Гладковських про корупцію в оборонці first appeared on Transparency International Ukraine.

Електромобілі, фламінго і корм: на що витрачають гроші українські зоопарки

Наталія Іжицька — Fri, 24 Jul 2026 08:41:35 +0000

Для тварин у зоопарках війна не скасувала потреби в їжі, теплі та догляді. Попри обстріли, перебої з електроенергією та складну логістику українські зоопарки продовжують працювати, приймати евакуйованих тварин і облаштовувати нові експозиції.

В Україні налічується 13 зоопарків, які мають статус об’єктів природно-заповідного фонду: сім загальнодержавного та шість місцевого значення. Крім них, у країні працюють і комунальні зоопарки, які не входять до цього переліку. Утримання тисяч тварин потребує значних витрат на корми, ветеринарний догляд, комунальні послуги та розвиток інфраструктури. Більшість українських зоопарків не є самоокупними: доходи від продажу квитків, екскурсій та інших послуг покривають лише частину витрат, а основне фінансування вони отримують із місцевих бюджетів.

Проєкт DOZORRO Transparency International Ukraine знайшов у Prozorro інформацію про закупівлі восьми українських зоопарків за останні півтора року. За цей час вони уклали договорів на 518,4 млн грн. Далі розповідаємо, на що саме зоопарки законтрактували найбільше коштів і які цікаві закупівлі проводили.

Найдорожче — нагодувати

Найдорожчою статтею витрат стало харчування тварин. За півтора року зоопарки законтрактували майже 211 млн грн на м’ясо, рибу, овочі, фрукти, сіно, зерно, гілковий корм та інші продукти.

Для хижаків закуповували яловичину, конину, курятину, рибу, креветки та інші морепродукти. Для травоїдних — сіно, свіжі й сухі гілки, овочі, фрукти та спеціалізовані корми.

Ще приблизно 156 млн грн пішло на електроенергію, газ, паливо й інші комунальні послуги. Майже 85 млн грн законтрактували на ремонти вольєрів, павільйонів, господарських будівель та інфраструктури.

Попри різні масштаби зоопарків, структура витрат майже всюди однакова. Найбільше коштів іде на утримання тварин, тоді як будівельні роботи та розвиток територій займають значно меншу частку. Втім, серед закупівель трапляються й доволі незвичні позиції.

Київський зоопарк

Найбільше коштів через Prozorro законтрактував Київський зоопарк — майже 239 млн грн. Понад половину цієї суми спрямували на комунальні послуги та харчування тварин. Та закупівлі не обмежилися забезпеченням щоденних потреб.

Наприклад, для пересування територією зоопарк придбав три електромобілі ATTIVA та електромобіль NEV L2C.6 за 3,5 млн грн. Ще за 1,4 млн грн купили автомобіль Peugeot e-Partner L2. Окремо заклад закупив систему безперебійного живлення за 4,4 млн грн. До неї входять гібридні інвертори, акумуляторні батареї, обладнання для керування ними, електрощити та автоматика. У вартість також включили монтаж і запуск системи.

Однією з найцікавіших покупок став лазне-пральний модуль за 3,2 млн грн. Насправді це не об’єкт для тварин, а мобільний побутовий комплекс для працівників. У двох переобладнаних морських контейнерах облаштували душові, санвузли, пральні та сушильні машини. У відповідь на запит DOZORRO Київський зоопарк пояснив, що модуль придбали для працівників, які через російську агресію змушені цілодобово чергувати. У закладі зазначили, що через війну призупинили реконструкцію, під час якої мали облаштувати нові побутові приміщення для працівників. А наявні вагончики й тимчасові приміщення вже не відповідають санітарним вимогам. Модуль дає змогу працівникам помитися та випрати одяг після роботи прямо на території зоопарку.

Ще 2,5 млн грн коштували два мобільні житлові модулі. Їх також виготовили на базі морських контейнерів та обладнали меблями, холодильниками, мікрохвильовими печами, кондиціонерами й санвузлами. Модулі придбали на заміну старим вагончикам для працівників відділу прибирання території та озеленювачів. Там можна перевдягнутися, залишити особисті речі, пообідати й коротко відпочити.

Для господарських потреб зоопарк придбав і десять складських модулів вартістю майже 3 млн грн. Як пояснили в зоопарку, їх використовуватимуть для зберігання будівельних матеріалів, інструментів, ветеринарних препаратів, хімічних засобів і кормів. Через повномасштабне вторгнення зросла потреба в таких приміщеннях, адже постачання стало менш стабільним, а обсяги ремонтних і ветеринарних робіт збільшилися. Нові модулі замінили старі сараї та вагончики, які демонтували через їхній незадовільний стан.

Потреба в ремонті інфраструктури залишається актуальною. На початку липня Київський зоопарк постраждав унаслідок російського обстрілу. Вибухова хвиля пошкодила будівлі відділу приматів і птахів, купол зимового саду, акватераріум, сіносховище та північну вхідну групу.

Ще понад 2,5 млн грн спрямували на будівництво павільйону «Сови України». Проєкт передбачає збільшення площі для птахів, облаштування нових вольєрів і спеціальних зон для їхнього відпочинку. Ймовірно, йдеться про однойменну експозицію, яку вже відкрили. За інформацією Київського зоопарку, у ній представили п’ять видів українських сов, зокрема два червонокнижні. Багато з цих птахів були врятовані та отримали прихисток у зоопарку. Для них облаштували вольєр площею 180 кв. м, де відтворили природне середовище з дуплами, гілками, присадами, кормовими зонами та водоймами для купання.

Серед інших закупівель — чотири швидкозбірні арочні кемпінгові будиночки площею по 25 кв. м з утепленням, кондиціонерами та електрообігрівачами. На них витратил а 2,2 млн грн. Їх придбали для працівників пташника. У Київському зоопарку пояснили, що через призупинення реконструкції частину приміщень пташника досі займає відділ приматів, а старі тимчасові сараї стали непридатними для використання. Тому будиночки використовують як місця для перевдягання, зберігання особистих речей, відпочинку та прийому їжі. Після завершення війни їх планують використовувати й в інших частинах зоопарку під час продовження реконструкції.

Для встановлення кемпінгових будиночків окремо законтрактували 2,3 млн грн на підготовку майданчика біля будівлі «Пташник». Там демонтували старі конструкції, виконали земляні роботи та облаштували нову основу. Ще 1,3 млн грн спрямували на ремонт господарської зони біля «Пташника».

Окрім витрат на інфраструктуру, зоопарк також приділив увагу популяризації закладу. На рекламну кампанію в київському метро законтрактували понад 1,7 млн грн.

Харківський зоопарк

Попри близькість до фронту Харківський зоопарк продовжував вкладати кошти не лише в утримання тварин, а й у розвиток території.

Тут ремонтували вольєри рисів і вовків, реконструювали відкриті водні об’єкти з приміщенням водопідготовки і пішохідним містком в зоні «Південна Америка» добудовували вольєр для мавп, оновлювали контактний зоопарк і дерев’яні конструкції.

Загалом за півтора року Харківський зоопарк уклав договорів більш як на 81 млн грн.

А що в інших?

Інші зоопарки також вкладали кошти не лише в корми та комунальні послуги, а й у розвиток інфраструктури, хоча масштаби таких проєктів були значно скромнішими.

У Миколаївському зоопарку серед найбільш нетипових закупівель — розробка проєктно-кошторисної документації для будівництва нової свердловини за 150 тис. грн. Вона має забезпечити технічне водопостачання ставків за рахунок підземних вод.

В Одеському зоопарку одним із найбільших проєктів став капітальний ремонт системи опалення із заміною котельного обладнання вартістю 4,7 млн грн.

Черкаський міський зоологічний парк «Рошен» ремонтував покрівлю одного з вольєрів, а також оновлював склад, кафе, конференц-залу, будинки для кенгуру та вольєр для тигра. Загалом на ці роботи спрямували понад 950 тис. грн.

У Рівненському зоопарку найбільшим будівельним проєктом став капітальний ремонт будинку нутрій з огорожею за понад 1 млн грн. Також ремонтували доріжки, облаштовували безбар’єрний доступ до екзотераріуму та придбали мінітрактор для господарських потреб.

Луцький зоопарк закупив вантажний автомобіль Renault Master Twin Cab за 748 тис. грн. Також зоопарк облаштовував нові місця для утримання тварин. Зокрема, понад 124 тис. грн витратили на вольєр для птахів, а ще 45 тис. грн — на вуличні будиночки для тварин.

Серед найцікавіших закупівель — рожевий фламінго за 240 тис. грн, якого придбав Менський зоопарк. Це єдина закупівля тварини для поповнення колекції зоопарку, яку ми знайшли під час аналізу.

Від чого живуть українські зоопарки?

Для аналізу ми зібрали фінансову звітність українських зоопарків за 2025 рік та надіслали інформаційні запити до установ, щоб уточнити обсяги бюджетного фінансування, власних надходжень і благодійної допомоги. Утім, відповіли не всі: частина зоопарків проігнорувала запити, а деякі лише порадили скористатися вже оприлюдненою фінансовою звітністю на своїх офіційних сайтах.

Аналіз показав, що проаналізовані українські зоопарки не здатні утримувати себе самостійно. Основним джерелом їхнього фінансування залишаються дотації з бюджетів, тоді як надходження від продажу квитків, екскурсій, платних послуг та іншої господарської діяльності відіграють допоміжну роль.

Навіть Київський зоопарк, який отримав найбільші власні доходи серед проаналізованих установ — понад 104 млн грн, — водночас залучив із міського бюджету ще 140,5 млн грн. Це свідчить, що навіть найбільший зоопарк країни не є фінансово самодостатнім.

Відносно високі власні надходження також мають Рівненський та Миколаївський зоопарки, які заробили понад 20 млн грн кожен. Водночас для Менського, Одеського та низки інших установ саме бюджетне фінансування є основою діяльності. Наприклад, Менський зоопарк отримав приблизно 2 млн грн власних доходів, тоді як із обласного бюджету — понад 12 млн грн.

Ще одним можливим джерелом коштів є благодійна допомога, однак її роль виявилася незначною. У більшості випадків сума благодійних внесків становить від кількох сотень тисяч до орієнтовно одного мільйона гривень — у рази менше, ніж бюджетне фінансування або доходи від господарської діяльності.

Загалом аналіз свідчить: попри різні моделі роботи, українські зоопарки залишаються залежними від бюджетного фінансування. Навіть установи з найбільшими власними доходами не обходяться без підтримки місцевих бюджетів, тоді як для інших вона фактично є основою їхнього існування.

Аналіз закупівель у Prozorro також показує, що більшість коштів зоопарки витрачають на забезпечення першочергових щоденних потреб тварин — насамперед на корми, а також комунальні послуги й поточне утримання. Масштабні ремонти чи будівництво трапляються значно рідше. Водночас відвідувачі та благодійники можуть підтримати ці зоопарки, придбавши квиток або зробивши внесок на їхній розвиток.

The post Електромобілі, фламінго і корм: на що витрачають гроші українські зоопарки first appeared on Transparency International Ukraine.

Як працює запит через картонки

Андрій Боровик — Wed, 22 Jul 2026 07:48:41 +0000

Річницю протестів проти обмеження незалежності НАБУ і САП українці знову відзначають з картонками. І, як і торік, це стало реакцією на «непояснювані» рішення влади.

Події липня 2025 року розірвали умовний і негласний суспільний договір, за яким громадяни утримувалися від протестів під час війни. Проте, коли парламент поставив незалежність НАБУ і САП та стійкість усієї антикорупційної системи під пряму загрозу, ліміт суспільного терпіння було вичерпано. І саме реакція громадян стала вирішальною для скасування того рішення.

У 2026-му ми відчули певне дежавю. Попри прив’язаність протестів до конкретних імен зараз, люди насправді виступають проти посилення тиску та згортання реформ — як і торік. Тому насправді ці два протести схожі, і не лише наявністю в них картонок.

Чому так стається саме в липні — це вже загадка окрема. Було б добре, якби влада перестала ходити так по колу, плануючи наперед, а не готуючи реактивний антикриз. І все б змінилося, якби таким рішенням передувала відверта комунікація та пояснення — інакше протести можуть стати не лише липневими.

Але народні картонки спрацювали — і торік, і нині.

Як бачимо, попри всі сумніви скептиків, влада таки змушена дослухатися до запиту людей на площах – чи він стосується антикорупційних інституцій, чи зміни Головкома. Це важливо для держави, яка декларує демократичність своїх принципів. Проте що відбуватиметься після такої реакції?

Через рік після протестів щодо позбавлення незалежності НАБУ і САП ми вже можемо оцінити, чи використала держава час для зміцнення цих інституцій та чи справді рухалась у євроінтеграційному напрямі та усунула системні перешкоди у їхній роботі. І тут варто звернутися до основоположного в цих питаннях документа — Дорожньої карти з питань верховенства права, яка передбачає конкретні кроки для посилення цих антикорупційних інституцій. Її виконання — одна з наших євроінтеграційних вимог.

Безперечно, за цей рік певний прогрес відбувся, однак він більшою мірою стосується внутрішньої роботи установ (прогрес у численних розслідуваннях та нові вироки), а не таких зовнішніх субʼєктів, як парламент. САП і ВАКС ухвалили стратегії інституційного розвитку, НАБУ виконує рекомендації незалежних міжнародних аудиторів, а результативність їхньої роботи загалом зросла. Конкурс на посади суддів ВАКС наближається до завершення, а питання належного приміщення для суду нарешті зрушило з місця.

…Але ключові зобов’язання досі не виконані.

Керівнику САП так і не надали повноважень самостійно надсилати запити про екстрадицію та створювати спільні слідчі групи у справах про корупцію на найвищому рівні. НАБУ досі не забезпечили доступ до неупереджених, своєчасних і якісних судових експертиз. Приклади негативних наслідків таких зволікань продовжують накопичуватись. Не ухвалено й необхідних законодавчих змін для усунення процесуальних затримок у роботі ВАКС.

Липневі події — і торішні, і нинішні — мають стати не лише нагадуванням про небезпеку відкату, а й точкою відповідальності. Зараз ми знаємо, що якби торік люди не вийшли на площу Івана Франка у Києві та на площі інших міст України, в питанні антикорупційних розслідувань у нас усе б залишилося, як раніше. Не було б цих справ по Чернишову, він би навіть, можливо, зберіг своє місце у владі. Не було б Міндічгейту, і справ Династії. Андрій Єрмак досі залишався б в Офісі Президента. І ще десятки й десятки інших розслідувань були б припинені.

Наслідки ж нинішніх подій нам ще доведеться пізнати. Але вже зараз протести чітко показують запит суспільства – не згортання реформ, а їх продовження. Це стосується і НАБУ, САП та ВАКС: необхідно продовжувати посилювати їхню спроможність, а також не допускати посягань на інституційну незалежність.Тим більше, що на шляху до членства України в ЄС взяті зобов’язання щодо реформ — це не просто формальність, а фактично умова виживання нас як країни.

Українське суспільство вимагає вищої якості державного управління, захисту власних прав і кращого добробуту. Тож влада має не тільки втілювати зміни, а й пояснювати свою логіку дій громадянам. Суспільство подорослішало, і час нарешті це усвідомити.

Андрій Боровик

The post Як працює запит через картонки first appeared on Transparency International Ukraine.

Великий пакет змін у правила публічних закупівель: аналіз постанови

TI Ukraine — Fri, 17 Jul 2026 06:45:23 +0000

Зміни до постанови №1178 не завжди стають гарною новиною для закупівельної спільноти, але цього разу уряд зробив кілька важливих і очікуваних кроків, зокрема які вже довгий час адвокувала TI Ukraine. 15 липня постановою №957 він повернув обов’язкове застосування переговорної процедури і запозичив вартісні пороги з чинної редакції Закону №922-VIII, продовжив строки подання тендерних пропозицій і навіть скасував обов’язковість застосування електронного каталогу для закупівель продуктів харчування. Крім того, частину винятків скорочують або залишають суто для замовників сфери оборони. А ще — Кабмін запровадив обов’язок щодо оприлюднення в системі Prozorro актів виконаних робіт.

Постанова №957 набирає чинності з 1 вересня 2026 року, крім змін щодо локалізації, які почнуть діяти відразу з дня опублікування постанови. Вона не просто вносить технічні зміни, а суттєво переглядає підходи до вибору способу закупівлі. Тож зміни торкнуться і замовників, і учасників, і громадського моніторингу. Більшість з них сприятимуть поступовому переходу до нової редакції Закону «Про публічні закупівлі», яка вступить у дію навесні 2027. У цьому аналізі розкладаємо по полицях, що зміниться у сфері закупівель вже найближчим часом.

Короткі висновки

Кабінет Міністрів ухвалив зміни у постанову, що регулює правила публічних закупівель під час воєнного стану. Більшість змін сприятимуть поступовому переходу до нової редакції Закону «Про публічні закупівлі», яка вступить у дію навесні 2027 — відповідно вони потрібні для євроінтеграції. Також очікується, що ці зміни переважно матимуть позитивний ефект для прозорості і конкурентності закупівель:

повернення обов’язкової переговорної процедури замість прямих договорів;
скорочення кількості винятків з конкурентних процедур під час воєнного стану, що відповідає рекомендаціям Єврокомісії та Рахункової Палати;
запровадження вимоги оприлюднювати акти виконаних робіт для закупівель будівництва на понад 10 млн грн;
відмова від обов’язкового застосування Prozorro Market для закупівель продуктів харчування;
продовження мінімального строку подання тендерних пропозицій до 15 днів у відкритих торгах — як для робіт, так і для товарів та послуг;
розмежування замовників звичайних та в окремих сферах та повернення порогів з чинного Закону.

Більшість цих змін довгий час адвокувала Transparency International Ukraine.

Пороги і замовники — як у Законі

У перші місяці дії Особливостей для багатьох замовників в окремих сферах зниження порогів стало викликом. Якщо раніше ці підприємства жили за порогами в 1 млн грн для товарів/послуг і 5 млн грн для робіт — то тоді, у 2022 році, їх фактично прирівняли до звичайних замовників, а пороги для придбання товарів і послуг впали аж до 100 тис. грн.

Тепер, у 2026 році, уряд повертає розмежування звичайних замовників та замовників в окремих сферах, а також повертає вартісні пороги, визначені чинною редакцією Закону.

Для звичайних замовників:

200 тис. грн — для закупівель товарів і послуг;
1,5 млн грн — закупівлі робіт.

Для замовників в окремих сферах:

1 млн грн — для товарів і послуг;
5 млн грн — для робіт.

Така зміна хоча і виведе частину закупівель меншої вартості з конкурентної площини, але принаймні поверне порогові межі у відповідність із Законом та має полегшити роботу замовників.

Prozorro Market для харчування тепер добровільний

З весни 2024 року і досі замовники були зобов’язані проводити надпорогові закупівлі більшості продуктів харчування через електронний каталог. Тоді DOZORRO називав цей крок ризикованим — покладати на замовників такий безальтернативний обов’язок. Практика показала, що відсутність оскарження до АМКУ та моніторингів Держаудитслужби в закупівлях у Prozorro Market є критичною вадою цього механізму, що призводить до численних зловживань. Зокрема дослідження TI Ukraine встановило, що більше половини (55%) закупівель кам’яного вугілля через Prozorro Market містили неправомірні вимоги надання додаткових документів, а також встановлювали надзвичайно короткі строки для їх подання — потенційно дискримінаційні умови.

До того ж, обов’язковість каталогу штучно звужує варіанти правомірної поведінки замовників, створює обмежений сегмент ринку, доступ бізнесу і продукції до якого суттєво залежить від дій, рішень або бездіяльності адміністратора з боку держави, в умовах недостатньо детального правового регулювання.

Наразі уряд скасовує обов’язкове використання електронного каталогу для закупівель продуктів харчування. Виключається з постанови і додаток з переліком цих продуктів. Тож тепер замовники зможуть обирати для себе шлях, який вважатимуть ефективнішим: придбавати продукти харчування в каталозі і надалі або провести тендер, зокрема укласти рамкову угоду.

Повернення переговорної процедури: підстави

Однією з найсуттєвіших змін є повернення переговорної процедури (ПП). TI Ukraine адвокувала цей крок зокрема за результатами свого дослідження прямих надпорогових закупівель. В його межах вона виявила, що приблизно 70% вартості прямих надпорогових договорів становлять закупівлі за підставами, за якими раніше треба було проводити ПП.

Замість звичного переліку підстав для надпорогових закупівель без використання електронної системи, в пункті 13 Особливостей тепер буде міститись перелік підстав для ПП. В цілому вони схожі на нинішній перелік, але суттєво скорочений. Для ПП залишаються такі підстави:

Відміна відкритих торгів після неподання жодної тендерної пропозиції.

У цій підставі розробники зберегли всі напрацювання Особливостей — на відміну від Закону, для проведення ПП достатньо лише одних відмінених відкритих торгів. Такий підхід, до речі, відповідає Директиві 2014/24/ЄС. У ПП після відкритих торгів мають залишатися незмінними проєкт договору та максимальна вартість без урахування ПДВ. Крім того, з’явилася нова вимога — обов’язково зазначати в обґрунтуванні ПП номер оголошення про проведення відкритих торгів, які було відмінено.

2. Пункт про роботи, товари чи послуги, що можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання, не зазнав змістовних змін порівняно з нинішньою редакцією Особливостей і просто стає підставою для ПП.

3. Умови для закупівель за нагальною потребою переглянули. Насамперед уряд уточнив, що є нагальною потребою, додавши опис цієї ситуації, якого не було в Законі:

«існує об’єктивна, документально підтверджена необхідність у здійсненні закупівлі, зумовлена непередбачуваними для замовника обставинами, що не залежать від його рішень, дій чи бездіяльності, які унеможливлюють дотримання строків для проведення відкритих торгів або застосування електронного каталогу в разі закупівлі товару».

Як і зараз передбачають Особливості, нагальна потреба має унеможливлювати проведення відкритих торгів або використання електронного каталогу за строками. До того ж, уряд уточнив, що обставини нагальної потреби мають бути саме непередбачуваними і незалежними від рішень, дій чи бездіяльності замовника. На це варто звернути увагу при плануванні закупівель.

Крім того, розробники постанови запозичили з Закону дещо видозмінений перелік випадків, у яких може виникати нагальна потреба в закупівлі. Але на відміну від Закону, залишили перелік невичерпним. Тож він не буде обмежувати замовників і дозволятиме проводити ПП в усіх випадках, коли існує відповідна нагальна потреба. Серед них прямо передбачили негайну ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій або збройної агресії рф проти України, гуманітарну допомогу іншим державам, розірвання договору про закупівлю з вини учасника, оскарження у відкритих торгах. Останнє, щоправда, певною мірою може залежати від рішень замовника, адже саме їх оскарження зумовлює потребу. Але тим не менш, такий різновид ситуації нагальної потреби прямо передбачений.

4. Закупівля додаткових обсягів товарів, робіт чи послуг у виконавця за наявним договором. Ці пункти майже в незмінному вигляді стали підставами для ПП, єдине важливе уточнення — основний договір про придбання робіт/послуг має бути укладений у результаті саме відкритих торгів, а не просто закупівлі, як передбачено зараз. Саме в ньому має бути передбачена можливість та умови виконання додаткових робіт/послуг. А межу в 50%, яку не повинна перевищити вартість додаткової закупівлі, визначатимуть без урахування ПДВ.

5. З Закону запозичується ще одна підстава ПП — закупівлі товарів за процедурою відновлення платоспроможності боржника.

6. Закупівля юридичних послуг для врегулювання спорів щодо розгляду в закордонних юрисдикційних органах виписана в редакції з Закону, а, отже, підставою має бути рішення КМУ або РНБО. Сюди ж додаються закупівлі для участі замовника в міжнародних виставкових заходах.

7. З Особливостей до переліку підстав для ПП додатково увійшли закупівлі:

товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, для нагальних потреб ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів, ДСНС, вищих військових НЗ на їх запит з подальшою передачею предмета на облік запитувача (колишній пп. 21 п. 13);
необхідні для захисту, відновлення, реконструкції, обслуговування, розміщення та будівництва зруйнованих/пошкоджених об’єктів критичної інфраструктури (узагальнення різних пп. п. 13);
закупівлі у випадках, коли замовник або його відокремлений підрозділ перебуває на території активних бойових дій, не завершених на дату укладення договору про закупівлю (колишній пп. 2 п. 13).

Таким чином, місце колишніх винятків з конкурентних процедур у пункті 13 Особливостей тепер посідають підстави ПП. Такий крок, імовірно, зустріне схвалення Європейської комісії та, сподіваємось, буде врахований під час подальшого оцінювання поступу України в гармонізації закупівельного законодавства з європейськими директивами.

Як змінюється переговорна процедура

Окрім підстав ПП, в Особливостях урегульовано порядок її проведення, оприлюднення інформації про неї, особливості її оскарження та звітування.

Важливим для вибору контрагента є те, що вимогу до учасника підтвердити відсутність підстав для відмови йому в участі у ПП відповідно до пункту 47 Особливостей поширили на всі підстави ПП, зокрема і ПП через відсутність конкуренції і закупівлю додаткових обсягів. Отже, навіть у таких безальтернативних ПП учасникам відмовлятимуть в участі у разі наявності підстав для цього.

Повідомлення про намір укласти договір за ПП в цілому відповідатиме регулюванню чинного Закону, але з кількома доповненнями:

Якщо ПП проводять через відміну відкритих торгів, у яких не надійшло жодної тендерної пропозиції, то замовник в обґрунтуванні повинен буде зазначити інформацію про відповідність переможця ПП кваліфікаційним критеріям, визначеним у тендерній документації відкритих торгів (якщо вони там були). При цьому потрібно буде додати опис таких критеріїв.
За аналогією з іншими закупівлями, в повідомленні про намір укласти договір за ПП будуть зазначати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників учасника, щодо якого повідомляють про намір укласти договір. Така інформація буде формуватись автоматично засобами системи Prozorro. Або, за відсутності такої технічної можливості або якщо учасник є нерезидентом, таку інформацію замовник додаватиме самостійно.
Для закупівель за ПП, проведених для будівництва фортифікацій, на запит військових підрозділів або для захисту інфраструктури, додали спеціальні правила розкриття інформації системою Prozorro: договори та зміни до них будуть оприлюднені через 90 днів після завершення воєнного стану.

Оскаржити ПП буде можливо протягом 5 днів (3 днів у ПП за нагальною потребою та ПП для придбання певних товарів енергетики і комунального сектора) з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору. Скарги у ПП за нагальною потребою матимуть скорочений строк розгляду — 3 робочі дні.

Для всіх скарг, не лише щодо ПП, уряд уточнив, що у разі відсутності технічної можливості завантажити в Prozorro інформацію, документи та матеріали щодо проведення процедури закупівлі, сторони направляють їх в інший доступний та передбачений органом оскарження спосіб.

Якщо ПП не оскаржено, то після спливу цих 5 (або 3) днів замовник вправі укласти договір. Цей строк вдвічі коротший за передбачений Законом, тож не має суттєво затримати задоволення потреби замовника.

Також в Особливостях трохи уточнили відміну ПП: якщо замовник скасовує ПП через неможливість усунення порушень, то він має описати ці порушення.

Скорочення винятків з конкурентних процедур

Серед старих підстав для укладення прямого договору, які існували в пункті 13 Особливостей, зберігається можливість його укласти до 31 грудня 2026 року лише за винятками для:

закупівель товарів, робіт та послуг для/з будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору (колишній пп. 13 п. 13);
експериментальних закупівель для захисту систем життєзабезпечення критичної інфраструктури за постановою Кабміну від 7 лютого 2025 р. № 142 (колишній пп. 13 п. 13);
закупівлі низки видів енергетичного обладнання, необхідного для подолання наслідків або запобігання виникненню надзвичайної ситуації, а також робіт і послуг для/з їх будівництва, відновлення, реконструкції, розміщення, капітального ремонту на відповідних об’єктах, їх захисту в рамках заходів, передбачених Комплексними планами стійкості регіонів та окремих міст, схваленими рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 3 березня 2026 р., введеним в дію Указом Президента України від 14 березня 2026 р. № 239 (колишній пп. 28 п. 13).

За результатами таких закупівель замовники будуть оприлюднювати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи, та обґрунтування підстави для такої закупівлі. Вимоги погоджувати обґрунтування з керівником або визначеною ним особою, а також вимоги щодо оприлюднення інформації про бенефіціарів залишаються.

Так само буде й надалі діяти окремий блок вимог звітувати про ціни на матеріальні ресурси за договорами про закупівлю поточного ремонту і робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту. Після їх укладання потрібно буде завантажувати не лише звіт і обґрунтування, але й договір та додатки до нього, інформацію про ціни на матеріальні ресурси в машинозчитувальному форматі.

Для решти договорів вимога завантажувати договір і додатки також діятиме, але система відкриватиме їх через 90 днів після завершення воєнного стану.

Окрім глобального перегляду підходів до прямих закупівель у пункті 13, уряд прибрав низку винятків з вимог щодо застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, які існували в пункті 9 Особливостей, а саме закупівлі:

для здійснення заходів щодо пошуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та репатріації і повернення зниклих безвісти (військових, цивільних), що проводяться Мінреінтеграції та державними підприємствами, що належать до сфери його управління;
для центрів єдності, які діяли згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 р. № 841;
щодо обслуговування держмайна морського нафтового терміналу у господарського товариства, 100% акцій якого належить іншому повністю державному господарському товариству — строк дії цього винятку закінчився у 2025 році, тож його прибрали технічно;

товарів, робіт і послуг підприємствами оборонно-промислового комплексу для ліквідації наслідків бойових дій в умовах воєнного стану відповідно до актів Кабінету Міністрів України про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету.

Перегляд та скорочення кількості винятків з конкурентних процедур є правильним кроком, який відповідає рекомендаціям Єврокомісії у Звіті про розширення ЄС щодо України, а також рекомендаціям Рахункової Палати України, які вона надала за результатами аналізу щорічного звіту Мінекономіки.

Окремий перелік підстав для оборонних прямих закупівель

Раніше постанова №1275, яка регулює оборонні закупівлі під час воєнного стану, поряд із власними підставами для прямих договорів посилалась на підстави за п. 13 Особливостей. Тепер це посилання прибрали і замість нього безпосередньо в Особливостях №1275 додали ті з підстав, що актуальні для оборонних закупівель. До них увійшли:

відміна відкритих торгів через неподання жодної тендерної пропозиції;
перебування замовника або його відокремленого підрозділу на території активних бойових дій, не завершених на дату укладення державного контракту;
можливість виконання договору виключно певним суб’єктом господарювання через відсутність конкуренції з технічних причин або необхідність захисту прав інтелектуальної власності, або укладення державного контракту із ПОН або ПУП на постачання електричної енергії або природного газу;
нагальна потреба;
необхідність у постачанні додаткового обсягу товару, виконанні додаткових робіт або послуг існуючим виконавцем державного контракту;
закупівля послуг з адвокатської діяльності.

15 днів на подання тендерних пропозицій усюди

Приємною новиною для бізнесу стане продовження строків для подання тендерних пропозицій у відкритих торгах на закупівлю товарів і послуг — тепер вони як і для закупівлі робіт, будуть становити від 15 днів з дня оприлюднення оголошення.

Покращення для громадського контролю — оприлюднення актів

Довгоочікуваним кроком для ГО, які стежать за будівельними закупівлями, стане оприлюднення актів. Програмний напрям DOZORRO TI Ukraine уже кілька років адвокує цей крок для дороговартісних закупівель будівельних робіт, адже саме в актах фіксують реальні ціни використаних матеріалів.

Уряд додав до Особливостей вимогу оприлюднення актів приймання виконаних будівельних робіт, довідки (довідок) про вартість виконаних будівельних робіт та витрат. Вимога буде поширюватись на договори від 10 млн грн з ПДВ, за якими придбали послуги з поточного ремонту, роботи з нового будівництва (у т. ч. з розробленням проєктної документації), реконструкції, реставрації, капітального ремонту. Оприлюднювати ці документи потрібно буде протягом 5 робочих днів з дня підписання.

Продовження і розширення винятків з вимог локалізації для енергетики

Для закупівель низки видів енергетичного обладнання уряд продовжив дію винятку з вимог локалізації до кінця 2026 року, уточнивши, що це стосується закупівель не лише для подолання наслідків, але й запобігання надзвичайній ситуації в електроенергетичних системах — як державного, так і регіонального рівня.

Йдеться про придбання парових турбін, газопоршневих установок, когенераційних установок, електрогенераційних установок, газових генераторів, газотурбінних установок та блочно-модульних котелень, теплових насосів, парових котлів, мобільних котелень, дизельних генераторів, зокрема складових та комплектуючих такого обладнання.

Цей самий виняток з вимог локалізації продовжили до 25.03.2028 року для закупівель за експериментальним проєктом щодо будівництва і розміщення систем незалежного резервного живлення в багатоквартирних будинках м. Києва (за постановою КМУ від 20 березня 2026 р. № 353).

В цілому до обох винятків додали можливість придбавати незалежно від ступеня локалізації не лише товар сам собою, але і роботи чи послуги для/з будівництва, відновлення, реконструкції, розміщення, капітального ремонту на відповідних об’єктах, а також їх захисту, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність відповідних товарів за переліком.

Висновки

Підсумовуючи, постанова №957 привносить низку позитивних змін у регулювання закупівель, які мають зробити їх більш конкурентними і прозорими. Частину з них довгий час адвокувала Transparency International Ukraine. До того ж, під час розробки змін організація надавала пропозиції щодо техніко-юридичних правок, зокрема і для розблокування можливості проводити переговорну процедуру.

Ми підтримуємо повернення переговорної процедури, збільшення строків подання тендерних пропозицій у тендерах на закупівлі товарів і послуг, запровадження вимог щодо оприлюднення актів виконаних робіт, скасування обов’язкового використання електронного каталогу для закупівель продуктів харчування. Більшість змін сприятиме поступовій підготовці до нової редакції Закону «Про публічні закупівлі», яка вступить у дію навесні 2027. Окрім вищих порогів і довших строків подання пропозицій, замовники матимуть змогу адаптуватися до повернення переговорної процедури і обрати для себе оптимальний метод закупівлі харчів.

Скорочення кількості винятків з конкурентних процедур відповідає рекомендаціям Єврокомісії у Звіті про розширення ЄС щодо України, рекомендаціям Рахункової Палати України та, сподіваємось, буде враховано під час подальшого оцінювання законодавства і сфери в цілому.

Продовження і розширення дії винятків з вимог локалізації, ймовірно, допоможе замовникам легше впоратися з викликами, що виникають через удари рф по об’єктах енергетики.

Серед недоліків постанови можна виділити певне задвоєння підходів до здійснення закупівель сфери енергетики. Підстава для ПП, пов’язана з забезпеченням захисту, відновлення, реконструкції, обслуговування, розміщення, будівництва об’єктів критичної інфраструктури, які були зруйновані або пошкоджені внаслідок збройної агресії рф, частково перетинається зі схожою підставою для укладення прямого договору. Норми постанови містять різні підходи до звітування про договори підряду і поточного ремонту у сфері енергетики, укладені напряму та за ПП. Так, у разі укладення договору підряду за п. 9-2 Особливостей напряму, договір і додатки до нього, зокрема ціни на матеріальні ресурси, будуть відкриватися одразу. Hатомість у разі проведення ПП за пп 8 або 9 п. 13 Особливостей такі відомості система оприлюднить після завершення воєнного стану. Така різниця у підходах виглядає незбалансованою та ймовірно потребуватиме подальшої уваги та доопрацювання.

The post Великий пакет змін у правила публічних закупівель: аналіз постанови first appeared on Transparency International Ukraine.

За пів року DOZORRO допоміг зекономити державі понад 383 млн грн

TI Ukraine — Thu, 16 Jul 2026 14:01:39 +0000

З початку 2026 року програмний напрям DOZORRO TI Ukraine допоміг вберегти від потенційно неефективного використання понад 383 млн грн з бюджету України. Лише за червень сума такої економії сягнула 57,6 млн грн. Зазвичай це результат системної роботи зі зверненнями до замовників, контролюючих та правоохоронних органів щодо моніторингів попередніх місяців. Детальніше про те, як DOZORRO рахує цей показник, можна прочитати в матеріалі.

У червні більшість суми економії припала на коригування вартості договорів — 50,8 млн грн. Це випадки, коли фахівці DOZORRO своїми розрахунками переконують замовників переглянути вартість контрактів, зокрема коригуючи ціни на матеріали, які ми ідентифікуємо як завищені. Саме такий результат ми ставимо собі за основну мету роботи. Ще 6,8 млн грн припало на договори, розірвані після наших звернень. Розповідаємо про кілька яскравих кейсів перемог за червень.

Реконструкція дитячого садку з облаштуваннях укриття на Харківщині

У квітні наші фахівці ідентифікували потенційне завищення цін на матеріали на реконструкції ясел-садку «Теремок» з облаштуванням укриття в Пісочині на 3,6 млн грн. Договір на 69 млн грн на ці роботи Відділ освіти, культури, молоді та спорту місцевої селищної ради уклав з ПрАТ «Трест житлобуд – 1», яке було єдиним учасником закупівлі.

Деякі матеріали в кошторис заклали за цінами у кілька разів вищими за ринкові. Наприклад, алюмінієві композитні касети НГ індивідуального виготовлення — по 6652,24 грн/м2, коли середньоринкова ціна на них становить 1877,73 – 1975,65 грн/м2, залежно від кольору, тобто понад втричі нижча.

DOZORRO надіслали замовнику свої повні розрахунки з проханням скоригувати вартість матеріальних ресурсів у договорі. Це нескладно зробити — можна навіть в актах виконаних робіт, адже договірна ціна динамічна. Замовник досить швидко відповів, що провів моніторинг цін на підставі відкритих джерел і комерційних пропозицій з урахуванням вимог Ukraine Facility та технічних характеристик матеріалів, і не погоджується з нашими розрахунками. Однак також зазначив, що фінальні ціни будуть погоджені з підрядником на етапі взаєморозрахунків, і тоді їх можуть переглянути.

Водночас вже в кінці травня сторони уклали додаткову угоду і зменшили суму договору на 2,9 млн грн. Однак ціни на композитні касети так і не скоригували, тож ми і далі плануємо стежити за цією закупівлею. Завершити роботи планують наприкінці 2027 року.

Капітальний ремонт фізкультурно-оздоровчого комплексу для Національної Гвардії

Ще один весняний кейс стосувався ремонту фізкультурно-оздоровчого комплексу для Національної Гвардії в Київській області на 33,8 млн грн. За результатами спрощеної закупівлі замовник — Центральна база виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України — уклав договір з ТОВ «Інноваційно-будівельна фірма “Новатор”», яке запропонувало ціну на 176 тис. грн нижчу за очікувану вартість. На тендері переможець мав конкурента з дорожчою ціновою пропозицією.

Фахівці DOZORRO ідентифікували імовірні переплати на окремих матеріалах в кошторисі. Зокрема потенційне завищення цін на базальтову вату різної товщини і композитний фасадний лист у понад вдвічі. Детальні розрахунки ймовірної загальної переплати на 2,1 млн грн надіслали замовнику в березні.

Центральна база виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України того ж місяця відповіла, що аналіз цін на матеріальні ресурси в ході розробки кошторисної частини проєктної документації здійснював не він, а Спортивний клуб Національної гвардії України, який мав бути замовником цих робіт першочергово. Водночас повідомив, що має намір самостійно проаналізувати ціни на матеріали і відповідно уточнити договірну ціну.

Вже у червні Центральна база виробничо-технологічної комплектації виконала свою обіцянку і скоригувала вартість договору додатковою угодою згідно з середніми цінами на матеріали у регіоні — зменшила на майже 2,4 млн грн.

Реконструкція каналізаційного колектора на Дніпропетровщині

Досить оперативно фахівцям DOZORRO вдалося допомогти зекономити кошти на реконструкції каналізаційного колектора в Павлограді. Хоча цікаво, що у цьому випадку замовник навіть не відповів на наше звернення.

У травні фахівці DOZORRO надіслали КП «Павлоградводоканал» розрахунки щодо ймовірної переплати 8,7 млн грн (майже 17% суми договору) на реконстукції колектора у місті. Ціна на пісок в кошторисі перевищувала ринкову у понад два рази. Аналогічна ситуація з щебенем. Проте найбільше переплатити замовник міг на трубах, ціна на які була приблизно на 20% вища за ринкову. Однак через те, що роботи потребують великої кількості цих труб, потенційна перетлата на них могла перевищити 4 млн грн. Договір уклали з єдиним учасником закупівлі ТОВ «БК-Новострой», який запропонував ціну на 137,63 грн нижчу за очікувану вартість.

Попри відсутність відповіді на саме звернення, вже на початку червня сторони погодили зменшення суми договору на 3,2 млн грн додатковою угодою, зокрема через зниження ціни на частину тих самих труб. Наші фахівці планують і надалі стежити за цією закупівлею, адже роботи розраховані аж до серпня 2028 року.

Моніторинги червня

Власне за сам червень 2026 року фахівці DOZORRO промоніторили 92 закупівлі на 11,2 млрд грн. У 60 з них знайшли порушення:

у 42 закупівлях ідентифікували ймовірні переплати загалом на 208,1 млн грн;
у 18 закупівлях знайшли інші потенційні порушення, зокрема щодо оприлюднення документів та дискримінаційних вимог.

Фахівці скерували за цими кейсами 57 звернень, результативність яких ми зможемо оцінити в наступні місяці.

The post За пів року DOZORRO допоміг зекономити державі понад 383 млн грн first appeared on Transparency International Ukraine.

ВРП схвалила 16 з 19 переможців конкурсу ВАКС

TI Ukraine — Tue, 14 Jul 2026 14:15:37 +0000

Вища рада правосуддя майже завершила розгляд рекомендацій ВККС щодо більшості переможців конкурсу до Вищого антикорупційного суду та його Апеляційної палати.

Загалом ВРП мала розглянути питання щодо призначення 19 кандидатів, раніше рекомендованих Вищою кваліфікаційною комісією суддів. 16 із них уже успішно пройшли співбесіди, але щодо трьох кандидатів Дениса Коваленка, Наталі Мовчан та Катерини Сікори оголошено перерви без визначення майбутньої дати їх продовження.

Розгляд кандидатур на посади суддів ВАКС Вищою радою правосуддя — це завершальний етап конкурсу. Після цього президент своїм указом призначить переможців суддями. А ті, хто раніше не був суддею, будуть приведені до присяги судді.

Розгляд кандидатур на посади суддів ВАКС Вищою радою правосуддя — це завершальний етап конкурсу.

Хто наразі отримав схвалення на призначення суддями ВАКС

Отримали подання від ВРП про призначення суддями ВАКС:

Скрекля Леся Іванівна
Яциніна Марта-Марія Сергіївна
Хамходера Олег Петрович
Антипенка Віктор Павлович
Діденко Євген Володимирович
Піка Микола Євгенович
Корягін Віталій Олексійович
Кухта Владислав Олександрович
Тесленко Ірина Олександрівна
Гуцал Оксана Петрівна
Дудченко Олександр Юрійович

Суддями АП ВАКС:

Рубащенко Микола Анатолійович
Смаль Інна Анатоліївна
Танасевич Олена Віталіївна
Чайкін Ігор Борисович
Дорошенко Наталія Олексіївна

Однак співбесіди з ще трьома кандидатами не завершені. Розгляд кандидатур Дениса Коваленка та чинних суддів ВАКС Наталі Мовчан й Катерини Сікори відклали.

Співбесіди з ще трьома кандидатами не завершені. Розгляд кандидатур Дениса Коваленка та чинних суддів ВАКС Наталі Мовчан й Катерини Сікори відклали.

Про що ВРП запитувала кандидатів

На співбесідах, які почалися з 2 липня, члени ВРП перевіряли не лише професійний досвід кандидатів, а й обставини, які можуть впливати на їхню доброчесність, незалежність та компетентність. Більшість запитань стосувалася фактів, які вже досліджувала Громадська рада міжнародних експертів на спеціальних спільних засіданнях.

Окремий блок запитань стосувався мотивації участі в конкурсі та практичної підготовленості. Кандидатів із переважно науковим або викладацьким досвідом запитували, як вони компенсуватимуть відсутність судової чи адвокатської практики. Чинних суддів просили пояснити мотивацію переходу до ВАКС, досвід розгляду складних кримінальних справ, організацію роботи з апаратом суду та готовність працювати в умовах значного суспільного і медійного тиску.

ВРП також детально аналізувала попередні судові рішення та межі суддівського розсуду. Зокрема, обговорювали самовідвід у резонансному кримінальному провадженні, рішення про тримання під вартою, щодо якого ЄСПЛ встановив порушення, незастосування обов’язкового позбавлення права керування у справах про нетверезе водіння, а також помилки під час вирішення спорів щодо місця проживання дітей.

Не менше запитань стосувалися доброчесності та способу життя. Кандидатів запитували про поїздки до росії після початку агресії у 2014 році, невідповідності у відомостях про перетин кордону, купівлю і продаж автомобілів, декларування майна колишнього подружжя, дисциплінарні скарги та повернення надмірно виплаченої військової винагороди.

В окремих випадках ВРП з’ясовувала можливі конфлікти інтересів і використання службового становища для власних потреб. Йшлося про роботу довіреною особою кандидата на парламентських виборах, пошук інформації про себе та родичів у реєстрі судових рішень, а також імовірне створення проєкту судового рішення для іншого судді.

Однак більшість з цих моментів не стала перепоною для кандидатів отримати свої подання на призначення суддями ВАКС та АП ВАКС.

Більшість запитань стосувалася фактів, які вже досліджувала Громадська рада міжнародних експертів на спеціальних спільних засіданнях.

Чому розгляд окремих кандидатів відклали

ВРП оголосила перерву в розгляді кандидатури судді ВАКС Наталі Мовчан, яка претендує на посаду в Апеляційній палаті. Багато запитань викликали її одноденна поїздка до росії у 2016 році, можливе авторство проєкту рішення, який опинився в іншого судді, повідомлення про ймовірне втручання в електронну пошту, а також наслідки її переходу до апеляційної інстанції для незавершених справ.

Перерву без визначення дати оголосили і щодо кандидатури Катерини Сікори до Апеляційної палати ВАКС. Під час розгляду обговорювали результати повної перевірки її першої декларації НАЗК, незазначення вартості майна колишнього чоловіка, закрите кримінальне провадження у ДБР та обставини розлучення і визначення місця проживання дитини.

ВРП вирішила додатково дослідити ці обставини щодо обох кандидаток на посади суддів АП ВАКС.

До слова, розгляд кандидатур Миколи Рубащенка та Дениса Коваленка також раніше перенесли з 7 на 14 липня. І вже сьогодні Микола Рубащенко отримав своє подання на призначення суддею АП ВАКС, а розгляд кандидатури Дениса Коваленка знову відклали.

ВРП вирішила додатково дослідити обставини щодо обох кандидаток на посади суддів АП ВАКС.

Що далі

Після завершення розгляду всіх кандидатур ВРП має внести президентові подання про призначення тих переможців конкурсу, щодо яких не встановлено обмежувальних обставин. Після цього президент видає відповідні укази, а кандидати, які раніше не обіймали посади судді, складуть присягу.

Співбесіди ще двох кандидаток — чинних суддів першої інстанції ВАКС Наталі Мовчан та Катерини Сікори не завершені, оскільки ВРП оголосила у них перерву. Ми розраховуємо на те, що ВРП буде діяти прозоро, не затягуватиме розгляд без достатніх підстав, а судді ВАКС отримають фахових та доброчесних колег.

Ще троє кандидаток – Юлія Ретинська, Тетяна Троян та Ольга Певна – очікують рекомендацій ВККС, аби заповнити вакансії, які можуть утворитись у першій інстанції ВАКС через призначення чинних суддів до апеляції.

Після завершення розгляду всіх кандидатур ВРП має внести президентові подання про призначення тих переможців конкурсу, щодо яких не встановлено обмежувальних обставин.

The post ВРП схвалила 16 з 19 переможців конкурсу ВАКС first appeared on Transparency International Ukraine.

Як українські міста складають тест на євроінтеграцію

Андрій Боровик — Mon, 13 Jul 2026 08:18:36 +0000

1 липня програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine презентувала результати дослідження «Протидія корупції та етична поведінка: як міські ради проходять євротест на доброчесність?».

Аналітики дослідили 10 обласних центрів і Київ та перевірили, як міські ради впроваджують антикорупційні механізми, чи мають актуальні документи, як працюють з інструментами НАЗК і наскільки доброчесність стає частиною щоденного врядування.

Презентація результатів — гарний привід поговорити про те, що взагалі означає євроінтеграція для кожного окремого міста, а не лише на рівні перемовин у Брюсселі.

Сьогодні багато розмов точиться навколо бенчмарків — того, що Україна має зробити, щоб виконати проміжні результати та з часом закрити переговори по відповідних кластерах. Найчастіше ці дискусії зводяться до питання: які закони має ухвалити парламент та що має зробити Кабінет Міністрів.

Але підхід Європейського Союзу та Єврокомісії до оцінки країн не спирається лише на закони чи нормативну базу. Ухвалити закон — це не вся реформа. Як я часто кажу, схвалений закон — це приблизно 20% реформи. Так само і в євроінтеграції: якісне законодавство є важливим, але це лише частина шляху. Далі починається значно складніша робота — імплементація.

І коли ми говоримо про євроінтеграцію, не варто дивитися лише на центр і чекати, як саме він усе реалізує. Насправді впроваджувати ці зміни будемо ми всі — через щоденну практику, зокрема на рівні місцевого самоврядування.

Саме тому в межах цього дослідження ми робимо акцент на європейських стандартах і на тому, які їхні елементи вже присутні в українських містах, а де ще потрібно посилювати роботу.

Важливо, що ми дивимося не лише на формальну наявність документа — чи прийнятий він, — а й на те, як він працює на практиці. Нас цікавить, наскільки відповідні механізми стали чимось настільки звичним, що про це вже навіть не потрібно щоразу нагадувати.

В українських містах є те, чим можна пишатися — приклади, які варто показувати колегам у Європі. Десь наявні якісні етичні кодекси, десь добре працюють з антикорупційною політикою, прозоро звітують про використання бюджетних коштів чи ефективно комунікують з громадянами.

Але поки що не можна сказати, що все це є єдиною системою — часто лише сильні окремі елементи. Тому після презентації результатів дослідження особливо важливо говорити про те, як зробити ці практики системними.

Євроінтеграція — це не абстрактна історія про державу десь далеко. Для звичайного громадянина держава часто проявляється через будь-яку взаємодію з тим, що не є його приватним простором. І часто призмою стає саме контакт із місцевою владою.

Тому те, як працюють органи місцевого самоврядування, як вони взаємодіють з жителями, наскільки вони відкриті й наскільки в них продумані механізми, що дозволяють виявляти потенційні ризики, — усе це показує рівень нашої готовності.

Йдеться не лише про здатність євроінтегруватися, а й про те, наскільки якісно ми зможемо працювати з проєктами відбудови, з різними стейкхолдерами та з тими викликами, які вже стоять перед країною.

Це дослідження допомагає підсвітити і позитивні практики, і ті сфери, де нам усім ще потрібно попрацювати. Саме тому його можна сприймати як певну самооцінку. Адже багато з нас є жителями міст, і кожен так чи інакше оцінює, як працює самоврядування.

Transparency International Ukraine досліджує міста з 2017 року. Спершу ми аналізували рівень прозорості, а з часом — і підзвітності. Українські міста за цей час пройшли величезний шлях від того, де вони були, до того, де вони є зараз.

З минулого року ми перефокусували наше дослідження вже не просто на прозорість і підзвітність, а на їхній зв’язок із європейською інтеграцією. Бо, як показує практика, не всі міста ще до кінця усвідомлюють, що євроінтеграція — це і про них теж.

Місцеве самоврядування 2014 року і місцеве самоврядування 2026 року — це два різні рівні. Особливо це стало очевидним у 2022-му, коли в багатьох містах саме місцева влада, локальні ініціативи та громадяни разом давали першу відсіч росіянам.

Сьогодні важливо не знецінювати цей шлях. Але так само важливо чесно дивитися на те, де окремі добрі практики вже є, а де їх потрібно перетворити на систему. Бо місцеве самоврядування — це те, з чого якраз і складається держава.

Дослідження підготовлене за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні та за фінансової підтримки Швеції в межах програми інституційної розбудови Transparency International Ukraine.

Зміст цієї публікації є відповідальністю авторів і не обов’язково відображає офіційну позицію Посольства Королівства Нідерландів в Україні або Уряду Швеції.

Андрій Боровик

The post Як українські міста складають тест на євроінтеграцію first appeared on Transparency International Ukraine.

Нова резолюція Європарламенту: що визначатиме прогрес України на шляху до ЄС

TI Ukraine — Thu, 09 Jul 2026 14:24:00 +0000

8 липня Європейський парламент 460-ма голосами схвалив резолюцію щодо прогресу України на шляху до членства в ЄС. Частина пропозицій, наданих Transparency International Ukraine, відображена у фінальному документі.

У ньому депутати підтримали прийняття плану з 10 пріоритетних реформ — так званого «плану Качки-Кос» — як важливого кроку до зміцнення верховенства права, просування судової реформи та посилення антикорупційних зусиль. При цьому вони зазначили, що виконання «плану Качки-Кос» складає 15% та закликали Київ прискорити реалізацію. ЄП також підкреслив ключову роль Верховної Ради у своєчасному ухваленні реформ і закликав до пришвидшення їх розгляду.

Особливо важливо, що Європарламент не лише визнав певний прогрес України, зокрема відзначивши роботу антикорорганів та прийняття закону про публічні закупівлі, а й чітко зафіксував сфери, у яких потрібне подальше виконання реформ. Серед ключових завдань:

зберегти залучення міжнародних експертів до судової реформи;
гарантувати інституційну та операційну незалежність НАБУ й САП без політичного втручання й тиску на антикорупційні органи та вимогою негайно припинити невиправданий тиск з боку СБУ й інших спецслужб;
переглянути положення КПК щодо автоматичного закриття проваджень через сплив строків досудового розслідування, скорочених строків розслідування та зловживань процесуальними правами;
покращити процедури перевірки декларацій і зосередити зусилля НАЗК на перевірці топпосадовців у сферах високого ризику.
повністю імплементувати реформу АРМА, включно з прийняттям необхідних підзаконних актів.

Прогрес у цих питаннях визначатиме, з яким темпом Україна буде рухатися в межах першого переговорного кластера «Основи», а також зміцнюватиме довіру партнерів до подальшої євроінтеграції.

Окремо Європарламент наголосив на необхідності системних і змістовних консультацій з громадянським суспільством, врахування його пропозицій у процесі ухвалення рішень, а також недопущення будь-якого політичного тиску на громадські організації.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Норвегії. Її зміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і жодним чином не відображає поглядів Уряду Норвегії.

The post Нова резолюція Європарламенту: що визначатиме прогрес України на шляху до ЄС first appeared on Transparency International Ukraine.

Реалізація арештованого майна АРМА: юридичний аналіз нового порядку

TI Ukraine — Wed, 08 Jul 2026 11:37:19 +0000

1 липня уряд прийняв постанову, якою затвердив Порядок реалізації арештованих активів на електронних торгах. До цього часу це питання регулювалося одразу кількома підзаконними актами.

Прийнятий акт визначає, у який спосіб будуть реалізовуватися положення ст. 21-6 оновленого закону про АРМА, яка визначає ключові моменти в реалізації арештованих активів.

Короткі висновки:

постанова консолідує правила реалізації арештованих активів у єдиному акті та запроваджує нову антикорупційну норму — заборону купувати активи особам, пов’язаним із власником активу, підозрюваним чи обвинуваченим у відповідному провадженні;
базова механіка електронних торгів (три послідовні аукціони, правила зниження стартової ціни, кроки аукціону) не змінилася по суті — змінено лише термінологію та деталізацію окремих параметрів;
строки підготовки торгів скорочено до максимум 15 робочих днів. Порядок реалізації активів за кордоном передано на врегулювання відповідно до загальних правил розподілу активів у подібних ситуаціях;
залишається невирішеним питання, за якими правилами організатор здійснює розподіл одного або кількох активів на лоти.

Ключові рекомендації:

Верховній Раді та Кабінету Міністрів — відреагувати на конституційне подання щодо права оскарження ухвал про передачу майна на реалізацію через внесення відповідних змін до КПК України;
АРМА — закріпити внутрішніми актами методологію формування лотів, щоб виключити повторення ситуацій зі знеціненням активів.

Постанова консолідує правила реалізації арештованих активів у єдиному акті та запроваджує нову антикорупційну норму — заборону купувати активи особам, пов’язаним із власником активу, підозрюваним чи обвинуваченим у відповідному провадженні.

Як раніше регулювався процес реалізації арештованих активів

До 1 липня цього року порядок реалізації арештованих активів регулювався не одним актом, а одразу кількома постановами уряду. Серйозне оновлення цього процесу відбулося у листопаді 2023 року, коли забезпечили можливість проведення торгів на майданчиках Prozorro.Продажі.

Центральною фігурою процесу було не саме АРМА, а окремий організатор торгів — юридична особа, яку АРМА відбирало на конкурсних засадах за окремою процедурою (постанова № 558). Організатор отримував винагороду в розмірі 1% ціни продажу для активів в Україні і до 15% — для активів за кордоном. І саме він відповідав за підготовку лота, оцінку, зберігання та супровід торгів.

Аукціон мав три послідовні етапи: перший — три раунди підвищення ціни в реальному часі; другий («повторний») — зі стартовою ціною 50% від першого; третій («повторний» за методом покрокового зниження, тобто голландський аукціон) — так само від 50% від початкової ціни. При цьому кількість кроків зниження ціни на третьому етапі окремо в Порядку не фіксувалася — вона визначалася регламентом роботи електронної торгової системи, тобто могла змінюватися адміністратором без внесення змін до постанови.

Строк підготовки торгів був виписаний як мінімальний — не менше ніж 15 календарних днів для нерухомості і не менше ніж 10 днів для швидкопсувного рухомого майна.

Коло осіб, яким заборонено купувати активи, спиралося на офіційний список держав FATF, поріг «10% і більше акцій резидента держави-агресора», а також стандартний перелік санкційних та офшорних обмежень. Прямої визначеної в порядку заборони для осіб, пов’язаних із власником активу, підозрюваним чи обвинуваченим у справі, не існувало — тобто фігурант провадження теоретично міг викупити власний актив через підставну особу.

Реалізація активів за кордоном вимагала конкурсного відбору закордонного організатора, і про обрання переможця цього конкурсу АРМА мало обов’язково інформувати Кабінет Міністрів, який ухвалював окреме протокольне рішення.

До 1 липня цього року порядок реалізації арештованих активів регулювався не одним актом, а одразу кількома постановами уряду.

Що змінилось у реалізації арештованих активів

АРМА тепер самостійно є організатором торгів, а окремої конкурсно відібраної юридичної особи-організатора більше не існує.

З’явилася нова антикорупційна норма — заборона купівлі активу особами, пов’язаними з власником активу, підозрюваним чи обвинуваченим, з розгорнутим переліком ознак пов’язаності (за Податковим кодексом, Законом «Про запобігання корупції», Законом «Про акціонерні товариства»). Це закриває лазівку, яка в старому регулюванні була відкритою.

Визначено максимальний строк підготовки до торгів — не більше ніж 15 днів (для нерухомого майна) та 10 (для рухомого майна) — це може пришвидшити оборот активів.

Кількість кроків голландського аукціону на третьому етапі тепер прямо зафіксована в Порядку — 99 кроків, а не віддана на розсуд регламенту адміністратора.

Реалізація активів за кордоном спрощена — замість конкурсного відбору іноземного організатора й обов’язкового протокольного рішення Кабміну тепер є три чіткі способи реалізації без додаткової погоджувальної процедури. А саме: продаж компетентними органами іноземної держави, переміщення активу в Україну, інший спосіб за міжнародним договором.

У переліку «непокупців» держава-агресор доповнена прямою згадкою Республіки Білорусь, а критерій участі змінено з «10% акцій» на «власників істотної участі».

Відповідно сам процес реалізації торгів спрощено, його схематично можна зобразити так:

Оцінка й рішення — АРМА оцінює актив і ухвалює рішення про реалізацію.
Оголошення — публікується мінімум за 7 днів до торгів.
Реєстрація — учасники подають заявки, платять реєстраційний і гарантійний внески.
Перший аукціон — на підвищення ціни, 3 раунди по 3 хв, крок 1%.
Якщо не продано, то другий аукціон — стартова ціна вдвічі нижча, знову на підвищення.
Якщо не продано, то третій аукціон — голландський формат, ціна автоматично знижується (99 кроків).
Підписання протоколу й оплата — переможець платить протягом 5 днів.
Перехід права власності — після оплати; арешт слід додатково знімати через слідчого суддю.

Зони росту та ризикові моменти

Попри те, що прийнятий Порядок достатньо якісно врегульовує процедурні аспекти реалізації арештованих активів, залишаються окремі моменти, які потребують уваги. Частина з них виходить за межі самого Порядку і пов’язана із суміжними нормами законодавства. Інша частина — це питання, які неможливо остаточно врегулювати на етапі нормотворення і які проявляються лише в процесі практичного застосування, а тому потребують подальшого вдосконалення з урахуванням накопиченого досвіду.

Відсутність повідомлення власника і права на апеляцію проти рішення про реалізацію

Міжнародні стандарти продажу арештованих активів рекомендують, щоб власник і зацікавлені треті особи були повідомлені про рішення щодо реалізації та мали право оскаржити його в судовому порядку. У чинному законодавстві такого механізму немає, адже рішення АРМА про реалізацію активу оприлюднюється на офіційному веб-сайті АРМА, але це скоріше інформування широкого загалу, а не персональне повідомлення.

Ситуація ускладнюється тим, що сама правова підстава для реалізації — ухвала слідчого судді про передачу майна для реалізації, постановлена в порядку пункту 2 частини шостої статті 100 КПК України — на сьогодні не підлягає апеляційному оскарженню взагалі. Пленум Верховного Суду постановою №17 від 12.09.2025 вже звернувся до Конституційного Суду з поданням щодо неконституційності статей 309 і 392 КПК України саме в частині неможливості апеляційного оскарження такої ухвали.

Відтак варто проактивно вирішити цю проблему та передбачити можливість оскарження ухвал про передачу майна для реалізації.

Відсутність методології формування лотів

Прийнятий акт покладає розподіл активу на лоти на організатора (тепер — саму АРМА), не встановлюючи жодних критеріїв чи методології такого розподілу. Однак приклад реалізації земель на полонині Боржава (460 га та станції гірськолижного витягу, актив у справі Держінвестпроєкту) демонструє, до чого призводить нерегламентована дискреція (рішення на власний розсуд):

актив тричі виставлявся на торги через трьох різних організаторів, оцінка при цьому послідовно знижувалася — з понад 1,067 млрд грн до 347,9 млн грн;
лоти (245 + 208 + 41 земельна ділянка) формувалися на підставі листа САП, а обґрунтуванням АРМА слугувала загальна теза про «максимальну комерційну привабливість», без публічної методології чи критеріїв;
попри повторні торги, зацікавленість покупців залишалася низькою аж до фінального успішного продажу — актив зрештою придбали особи, пов’язані з фігурантами первинної справи, однак АРМА не підписала протокол про продаж.

Оскільки саме структура і кількість лотів безпосередньо впливають на коло потенційних покупців, ринкову привабливість та підсумкову ціну, відсутність унормованого підходу до їх формування є системним ризиком — це питання залишене повністю на розсуд АРМА без жодних процедурних запобіжників чи вимог обґрунтування.

Відтак бажано на рівні внутрішніх актів АРМА визначити порядок розподілу активу чи активів на лоти, включно з критеріями об’єднання/поділу майна, вимогами до обґрунтування обраної конфігурації лотів і фіксацією цього обґрунтування в матеріалах, що супроводжують рішення про реалізацію.

Потреба в активному моніторингу реалізації активів

Кейс Боржави також показує цінність систематичного, а не реактивного контролю за перебігом торгів. Модуль аналітики Prozorro.Продажі дозволяє відстежувати в реальному часі саме ті показники, які в цьому кейсі стали проблемними post factum: кількість невдалих спроб торгів по одному й тому ж активу, динаміку зниження оціночної вартості між спробами, зміну організаторів та строки, що минають між ними.

Це також важливо з огляду на те, що у 2025 році в системі Prozorro.Продажі проведено 184 електронні аукціони з реалізації арештованих активів, з яких лише 41 успішний. При цьому у 2025 році до АРМА надійшло 33 ухвали про реалізацію активів, з них виконано лише 4. Усього у минулому році забезпечено реалізацію активів за 20 ухвалами.

Такі результати можуть бути повʼязані як зі складністю попереднього порядку реалізації (потрібно було спершу відібрати на конкурсних засадах юридичну особу – організатора торгів), так і з тим, що не всі активи, які передавалися на реалізацію, були привабливими для покупців, зокрема, через те, у яких лотах вони продавалися.

Відтак слід забезпечувати регулярне відстеження реалізації активів, щоб реагувати на потенційні проблемні кейси до завершення продажу, а не після нього, коли повернення ускладнене.

Висновки та рекомендації

Прийнята постанова — якісний крок у реформуванні механізму реалізації арештованих активів. Також нею врахували значний масив напрацьованих міжнародних стандартів у частині прозорості торгів і запобігання конфлікту інтересів. Базова механіка аукціонів при цьому залишилася стабільною, що знижує ризики перехідного періоду.

Разом з тим, ухвалення цього акта — це початок, а не завершення роботи над процесом реалізації активів. Частина виявлених проблем виходить за межі самого підзаконного акта і потребує змін на рівні закону. Інша частина — розподіл активів на лоти, якість і швидкість реалізації на практиці — не піддається вичерпному регулюванню наперед і проявляється лише в конкретних кейсах.

Для посилення вказаних процесів можемо рекомендувати:

Верховній Раді та Кабінету Міністрів — відреагувати на конституційне подання щодо права оскарження ухвал про передачу майна на реалізацію через внесення відповідних змін до КПК України;
АРМА — унормувати внутрішніми актами методологію формування лотів, щоб виключити повторення ситуацій зі знеціненням активів.

Відтак ключове на цьому етапі — не лише в точкових законодавчих доопрацюваннях, а й у необхідності систематичного відстеження практики застосування нового Порядку.

The post Реалізація арештованого майна АРМА: юридичний аналіз нового порядку first appeared on Transparency International Ukraine.

Як в публічних закупівлях проростає корупція

Катерина Русіна — Fri, 03 Jul 2026 08:11:24 +0000

Цього літа парламент має затвердити нову Антикорупційну стратегію — документ, який буде визначати пріоритети держави у боротьбі з корупцією до 2030 року. Там зафіксовані основні проблеми, які треба подолати, та чого ми хочемо досягнути за цей час. У стратегії є розділ і про публічні закупівлі — він побудований на основі дослідження корупційних ризиків у сфері, яке команда DOZORRO TI Ukraine підготувала на запит НАЗК.

Але перш ніж ми перейдемо до обговорення самих проблем, треба згадати два важливі нюанси. По-перше, не всі проблеми, про які ми дізнаємося з Prozorro — це недоліки саме закупівель. Візьмемо до прикладу історію, коли в 2022 році у Коломиї намагалися закупити величезну металеву писанку за 600 тис. грн. Навіть якби закупівлю провели бездоганно, чи треба була взагалі місту тоді та фігура? Чи не краще було б направити гроші на щось інше? Це вже питання до того, як розподіляється бюджет, а не до самої закупівлі. До речі, після громадського розголосу закупівлю скасували, а писанку місто отримало в подарунок.

По-друге, не всі порушення у сфері — це обов’язково корупція. Люди, які відповідають за закупівлі, теж можуть помилятися, щось не встигати, недосконало знати законодавство. У багатьох органах і установах людей банально бракує, тож комусь доводиться проводити закупівлі на додачу до основної роботи. Ще й за вкрай невелику доплату. Це все впливає на якість.

Під час дослідження ми виявили понад сотню проблем і слабких місць у сфері, від маленьких і точкових до масштабних. Тож щоб далі не порівнювати холодне з квадратним — відсіяли ті недоліки, які зовсім не стосуються корупції та згрупували решту. Після консультацій та обговорень з експертною спільнотою в нас залишилося 5 пріоритетних проблем.

Дискримінація та надмірні вимоги

Це величезне поле для творчості тих замовників, які хочуть згрішити. Можна виписати вимоги до товару так, що підійде продукція лише одного виробника. Можна дати дуже мало часу на подачу пропозицій, щоб крім свого підрядника ніхто просто не встигнув на той тендер. Або ж просити 100500 довідок, ставити умову поставити товар протягом кількох годин — і ще багато іншого. Наприклад, у закупівлях вугілля ми зустрічали вимоги, щоб бізнес надав сертифікат про рівень володіння державною мовою та експертний висновок компетентних органів про кон’юнктуру ринку (все ще намагаємося зрозуміти, що тут хотів побачити замовник). Подібна дискримінація неминуче призводить до зростання цін — у тих самих закупівлях вугілля, де ми знайшли незаконні обмеження замовники переплачували в середньому 40%.

Зарегулювати правила так, щоб у замовників не було можливості ставити дискримінаційні вимоги — не варіант, бо тоді вони і нормальні умови під свої потреби не зможуть встановити. Тому тут треба точково поправити критичні моменти і допомогти бізнесу з оскарженням закупівель, а Антимонопольному комітету — із розглядом таких скарг. Це дозволить і зберегти гнучкість для свідомих замовників, і посилити протидію недобросовісним. А ще ми пропонуємо більше електронізувати тендерну документацію, щоб заточки в тендерах було швидше і простіше знаходити.

Зловживання зміною договорів

Ця проблема частково продовжує попередню. Після того, як не дуже совісний замовник вписав купу складних умов у тендер, щоб туди більше ніхто не прийшов, наступний крок — це поміняти умови договору зі своїм підрядником на більш привабливі. Взагалі контракти не можна змінювати як завгодно, для цього теж є низка правил і обмежень. Вони допомагають уникнути ситуацій, коли виконання договору безпідставно затягується, а ціни в ньому ростуть. Але як уже можна здогадатися, не всі цих правил дотримуються. Та й самі правила неідеальні.

До чого можуть призвети махінації з додатковими угодами, які змінюють умови першого контракту, добре ілюструє історія закупівлі дизеля для Укрзалізниці. У 2024 році Вищий антикорупційний суд виніс вирок і засудив начальника управління однієї з філій УЗ на три роки позбавлення волі та керівника приватної компанії на понад п’ять — за безпідставні підвищення цін у договорах. Через них залізниця зазнала збитків на майже 103 млн грн.

Тут ми пропонуємо удосконалити правила, щоб було менше сліпих зон: як саме треба укладати договір і як його можна міняти. Щоб вони були більш зрозумілими і для замовників, і для бізнесу, і для органів контролю та судів. А ще потрібно розвивати електронний контрактинг — він дозволить частково відсікти можливість вносити зміни в договір тоді, коли це робити не можна, і автоматизовано відстежувати решту змін.

Зловаживання прямими закупівлями

Під час повномасштабної війни у низці випадків уряд дозволив укладати контракти на великі суми без тендерів, напряму — просто підписуєш договір і звітуєш про нього на Prozorro. З одного боку, такий механізм дозволив швидко підписувати контракти в критичних ситуаціях. З іншого, деякі замовники трактують такі винятки надто вільно і укладають прямі договори там, де варто було б провести повноцінні конкурентні торги. До прикладу, у Кривому Розі в листопаді 2024 року уклали прямий контракт на 77 млн грн на ремонт тепломереж. Його обґрунтували нагальною потребою, адже ось-ось мала настати зима. Але як виявила Держаудитслужба, цей ремонт включили у план ще в липні 2024 року, тож часу все спланувати і провести тендер було більш ніж достатньо.

Та й загалом, якщо порівнювати ситуацію на початку повномасштабного вторгнення і зараз, сфера закупівель уже значно стабільніша. Тож перелік підстав для прямих контрактів треба суттєво скоротити. Водночас слід публікувати більше документів, які обґрунтовують використання прямих договорів, а також розробити чіткі рекомендації, як замовникам розраховувати їхню вартість, щоб не переплачувати.

Недостатня ефективність контролю

Якою хорошою б не була електронна система закупівель, і якими продуманими не зробити правила — людський фактор ніхто не скасовував. Повністю унеможливити порушення не вдасться, тож важливо вчасно й ефективно їх виявляти. У публічних закупівлях вкрай важливу роль у цьому відіграє Державна аудиторська служба. Вона проводить моніторинг закупівель і має можливість досить рано вловити порушення.

На жаль, на практиці аудитори часто починають свої моніторинги запізно. У таких випадках негативні наслідки порушення часто вже наступили і виправити щось дуже складно. Таке сталося з моніторингом закупівлі укриття на Дніпропетровщині — договір уклали в червні 2023 року, а моніторинг почали у липні 2024-го. Тож хоча аудитори знайшли порушення і зобов’язали замовника розвірвати контракт, було вже пізно. На той момент підрядник виконав усі роботи, а реконструйоване ним укриття прийняли і визнали придатним. Минулого року частка превентивних моніторингів зросла з 20% до понад 30%, але до ідеального варіанту нам усе ж треба ще попрацювати.

Щоб досягнути цієї бажаної точки Б, треба буде більше моніторингів починати на ранніх етапах, визначити достатьно часу на їх проведення і оптимізувати їх процедуру, можливо, навіть запровадити обов’язковий моніторинг найбільших закупівель. Додатково — варто закріпити конкретні способи усунення порушень залежно від їх типу та запровадити прискорену процедуру судового оскарження висновків Держаудитслужби.

Важко притягнути порушників до відповідальності

Мало знайти порушення — якщо людина його не усунула, треба притягнути її до відповідальності. Адже без реальних наслідків порушники продовжуватимуть ігнорувати правила — коли це нічим не загрожує, навіщо їх дотримуватися? Із притягненням до відповідальності виникало чимало проблем: і неможливість отримати доступ до персональних даних порушників, щоб скласти на них протоколи, і короткі строки розгляду справ у судах, і застарілий перелік порушень у законодавстві, десь і недостатня робота аудиторів. У результаті за 2024 рік за результатами моніторингів закупівель до суду передали тільки 211 протоколів. Із них до відповідальності суд притягнув лише 67 осіб. Водночас у частині випадків суд обмежився усним зауваженням або не підтвердив правопорушення.

Ми вважаємо, що ця проблема потребує глибшого дослідження, щоб напрацювати справді ефективні рішення. Однак поки варто насамперед оновити перелік порушень у Кодексі про адміністративні правопорушення та інтегрувати Prozorro з судовими реєстрами.

Побороти ці проблеми — завдання не з простих, це довгий шлях. І він почався не сьогодні й не вчора. Приміром, за останні роки Антимонопольному комітету вдалося мінімізувати деякі види дискримінаційних вимог, як-от вимога замовника надати йому зразки товару або якісь підписані ним же документи. Або ж торік Держаудитслужба доклала зусиль, щоб покращити ситуацію з якістю моніторингів і притягненням порушників до відповідальності. У більшості з описаних вище проблем Україна не унікальна, і простих швидких рішень тут теж не буде. Але крок за кроком за наступні 5 років ми можемо зробити так, щоб закупівлі були чеснішими і справедливішими.

The post Як в публічних закупівлях проростає корупція first appeared on Transparency International Ukraine.

Справа Вовка: чому аргумент про недопустимість НСРД у дисциплінарних справах щодо суддів більше не працює

TI Ukraine — Wed, 01 Jul 2026 13:31:01 +0000

Верховний Суд 18 червня визнав законним звільнення Павла Вовка на підставі матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, які НАБУ отримало у справі «плівок ОАСК».

Попри те, що Велика Палата Верховного Суду винесла рішення майже 2 тижні тому, його повний текст оприлюднили 30 червня.

Одним із головних аргументів екссудді ОАСК Вовка було те, що матеріали негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД) Вища рада правосуддя (ВРП) не мала права використовувати для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Однак Велика Палата Верховного Суду у цьому рішенні продовжує сталу практику: заборони немає — ВРП може користуватися матеріалами НСРД для обґрунтування дисциплінарного проступку судді. Адже раніше, 14 травня цього року, ВП ВС не змінила свою позицію щодо цього питання у справі №990SCGC/32/25, у якій суддя Верхньодніпровського райсуду Сергій Бурхан також оскаржував використання ВРП матеріалів НСРД для доведення його вини у дисциплінарному провадженні, попри палкі дискусії.

Обговорення використання матеріалів НСРД у дисциплінарних провадженнях триває не перший рік. Раніше ми звертали увагу, що з моменту створення НАБУ чимало гучних корупційних справ стосувалося саме суддів. Найвідоміший приклад — справа «плівок ОАСК», на яких зафіксовано спроби встановити контроль над судовою системою України. У результаті ВРП уже звільнила за дисциплінарні проступки окремих фігурантів цієї справи, зокрема Євгена Аблова, Богдана Саніна тощо.

Проблема в тому, що дійсно у багатьох таких справах ключовими доказами залишаються записи розмов або інші матеріали НСРД. І лише на основі матеріалів прослуховувань ВРП уже притягнула до дисциплінарної відповідальності понад 50 суддів, 48 з яких були звільнені.

Своїм травневим рішенням Велика Палата ВС підтримала таку практику, визнавши її законною. Це означає, що ВРП зможе й надалі притягати до дисциплінарки та звільняти недоброчесних суддів на основі якісно оцінених матеріалів кримінального провадження.

Велика Палата Верховного Суду продовжує сталу практику: заборони немає — ВРП може користуватися матеріалами НСРД для обґрунтування дисциплінарного проступку судді.

Важливі нюанси рішень ВП ВС

Велика Палата у справі судді Бурхана вказала, що хоч інформацію з протоколів НСРД можна використовувати в дисциплінарному провадженні, водночас вона не може бути готовим висновком, а мусить пройти ретельну оцінку від ВРП.

Верховний Суд також пояснив, що для дисциплінарної справи важливий не вид доказу (зокрема й інформація, що міститься в протоколах НСРД), а справедлива процедура використання таких даних. ВРП повинна самостійно й незалежно оцінити такі матеріали та встановити, чи підтверджують вони саме дисциплінарний проступок, навіть до завершення кримінального провадження, у якому здобуто дані НСРД.

Водночас у згаданому рішенні ВС є важливий запобіжник від неправомірного притягнення до дисциплінарної відповідальності на підставі матеріалів НСРД. ВРП може притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності до завершення кримінальної справи, якщо є очевидні, чіткі й переконливі ознаки поведінки, несумісної зі статусом судді, і при цьому не встановлено свавілля, політичного чи іншого переслідування, а право на захист дотримано.

Так за результатами дисциплінарної справи 22 червня ВРП звільнила суддю ОАСК Богдана Саніна — одного з ключових фігурантів справи «плівок ОАСК». На НСРД щодо нього правоохоронці зафіксували розмови, де він обговорював судові справи поза процесом, узгоджував позиції з іншими людьми та фактично допускав сторонній вплив на ухвалення рішень. Звільнили його через таку поведінку, бо вона несумісна зі статусом судді.

Однак, якщо ж залишаються розумні сумніви, вони мають тлумачитися на користь судді — у такому разі ВРП повинна зупинити дисциплінарне провадження до винесення вироку або відмовити у притягненні до відповідальності.

Верховний Суд також пояснив, що для дисциплінарної справи важливий не вид доказу (зокрема й інформація, що міститься в протоколах НСРД), а справедлива процедура використання таких даних.

Як це вплине на дисциплінарні провадження щодо суддів

Після цих постанов аргумент про те, що матеріали НСРД нібито взагалі не можуть використовуватися в дисциплінарному провадженні, матиме значно меншу перспективу. Суддям, які оскаржують рішення ВРП, доведеться доводити конкретні порушення процедури, а не незаконність використання таких матеріалів загалом.

Для ВРП ці рішення також є орієнтиром, адже крім загального дозволу використовувати матеріали НСРД, Рада має уникати формального посилання на них без належної оцінки та обґрунтування.

Отже, постанови Великої Палати стабілізують практику ВРП у справах, де використовуються матеріали НСРД. Вони зменшують ризик масового перегляду вже ухвалених рішень ВРП, але водночас залишають суддям реальні процесуальні запобіжники від свавільного використання матеріалів кримінальних проваджень та тиску на них.

The post Справа Вовка: чому аргумент про недопустимість НСРД у дисциплінарних справах щодо суддів більше не працює first appeared on Transparency International Ukraine.

Три тижні роботи за кілька хвилин: чому вашій громаді потрібно навчитися працювати з BI Prozorro

Наталія Іжицька — Wed, 01 Jul 2026 10:00:44 +0000

Два-три тижні ручної роботи можна скоротити до кількох хвилин. Побачити ризики в тендерах ще до перевірки аудиторів. Або отримати повну картину, що купує громада за кілька кліків. Саме такі можливості відкриває BI Prozorro для представників ОМС, які працюють із закупівлями. У березні програмні напрями DOZORRO та Transparent Cities Transparency International Ukraine провели навчання «Прозорі закупівлі міськрад: інструменти для аналізу та оперативного управління», учасники якого вчилися використовувати аналітичний модуль у своїй роботі. Ми поспілкувалися з представницями громад із Боярки, Кам’янського та Шептицького та дізналися, як отримані знання допомагають їм аналізувати закупівлі, виявляти ризики та економити робочий час.

Віталіна Гаркава, завідувачка сектору публічних закупівель Виконавчого комітету Боярської міської ради

Коли юридичний відділ попросив проаналізувати всі договори з додатковими угодами, укладені з 2021 року, Віталіна одразу зрозуміла: легко не буде. Йшлося про 300–400 контрактів. До навчання з BI Prozorro вона вже користувалася аналітичним модулем для моніторингу цін і пошуку необхідної інформації про закупівлі. Утім, як зізнається сама, знайомство з інструментом було поверхневим. Завдання від юридичного відділу змусило шукати нові підходи. Переглянути кілька сотень договорів вручну, знайти всі додаткові угоди та проаналізувати зміни означало витратити щонайменше два-три тижні роботи.

Рішення знайшлося під час навчання. На вебінарі Віталіна розповіла про своє завдання і запитала, чи можна виконати його за допомогою BI Prozorro. Відповідь виявилася несподівано простою — так.

«Пані Ірина буквально за 10–15 хвилин показала, як це можна зробити за допомогою BI Prozorro. Чесно кажучи, я була в захваті. Робота, на яку я морально вже закладала два-три тижні, раптом стала значно простішою. Мені залишилося лише зробити аналітику й описати результати», — згадує вона.

Саме тоді Віталіна вперше по-справжньому відчула практичну цінність BI Prozorro.

Утім, учасниця навчання зізнається, що розібратися з інструментом вдалося не одразу. Найбільше труднощів виникало з фільтрами: варто було помилитися на одному кроці — і потрібні дані зникали. Тож доводилося повертатися до записів занять і крок за кроком повторювати все спочатку. Саме так поступово прийшло розуміння логіки роботи модуля.

Та найбільшим відкриттям для неї стала не економія часу, а можливість подивитися, як працюють інші громади. Саме це вона вирішила зробити під час домашнього завдання: дізнатися, що вони закуповують, скільки договорів укладають, як часто змінюють їхні умови та які закупівлі скасовують.

«Я багато дізналася про роботу інших громад і про помилки, яких вони припускалися. Це корисно, тому що дозволяє не наступати на ті самі граблі у власній роботі», — розповідає Віталіна.

Згодом вона почала дивитися на закупівлі інших громад по-новому. На її думку, закупівлі часто можуть розповісти про громаду більше, ніж будь-які звіти. Достатньо подивитися, на що витрачають кошти, щоб зрозуміти її пріоритети — ремонти доріг, розвиток інфраструктури чи інші проєкти.

Також Віталіна використовує інструмент і для пошуку ризиків у закупівлях. За її словами, в умовах постійних перевірок з боку Держаудитслужби та інших контролюючих органів замовники мають працювати на випередження — самостійно аналізувати договори й виявляти моменти, які можуть викликати питання під час моніторингів.

«Ми повинні самі себе перевіряти ще до того, як до нас прийде зовнішній моніторинг. Маємо бачити свої ризики й виправляти їх завчасно», — каже Віталіна.

Я багато дізналася про роботу інших громад і про помилки, яких вони припускалися. Це корисно, тому що дозволяє не наступати на ті самі граблі у власній роботі

Віталіна Гаркава

Оксана Каракай, головна спеціалістка облікового фінансового відділу Кам’янської міської ради

«А я б навіть не звернула увагу на це питання». Саме така думка нерідко виникає в Оксани Каракай, коли вона переглядає моніторинги Держаудитслужби та аналізує зауваження аудиторів до закупівель інших замовників.

Працюючи в Кам’янській міській раді, вона регулярно стежить за закупівлями не лише своєї громади, а й інших організацій. Особливий інтерес викликають саме моніторинги: які закупівлі потрапляють під них, які порушення знаходять аудитори та на що звертають увагу під час аналізу документів. Після навчання з BI Prozorro Оксана почала дивитися на такі моніторинги значно уважніше. Тепер багато зауважень аудиторів вона сприймає як підказки для власної роботи та можливість вчасно помітити ризики.

«Коли бачу якісь зауваження чи запитання аудиторів, одразу аналізую, чи може подібна ситуація виникнути в нас», — розповідає вона.

Ще кілька місяців тому Оксана знала про існування BI Prozorro лише поверхово. Вперше вона познайомилася з модулем під час одного з тренінгів, де учасникам показували як аналізувати ціни. Тоді їй вдалося розібратися лише з одним розділом, але вона зрозуміла, що можливостей у системі значно більше. Тому й вирішила пройти навчання від TI Ukraine. Каже, найбільше допомогли практичні завдання. Саме під час їх виконання вона поступово розібралася з інтерфейсом і логікою роботи BI Prozorro.

Практичну користь від модуля Оксана відчула майже одразу. Їй потрібно було сформувати перелік договорів за рік. Раніше для цього доводилося збирати інформацію вручну, звіряти дані з власними таблицями та перевіряти, чи нічого не пропущено. У BI Prozorro це завдання вдалося виконати значно швидше.

«Спочатку довелося трохи розібратися, але як тільки я зрозуміла, як це працює, одразу отримала готову таблицю. Це дуже швидко, просто супершвидко», — згадує Оксана.

За її словами, на роботу з модулем пішло приблизно двадцять хвилин. Раніше на підготовку такої вибірки могла піти щонайменше половина дня.

«Треба було все зібрати, перевірити й оформити. А тут за кілька кліків я отримала зведену інформацію за весь рік по всіх договорах», — каже вона.

На думку Оксани, сьогодні вміння працювати з відкритими даними та аналітичними інструментами стає дедалі важливішим для органів місцевого самоврядування. Водночас за її спостереженнями, далеко не всі готові освоювати нові інструменти та змінювати звичні підходи до роботи.

Головну перевагу BI Prozorro вона пояснює просто: це великий масив інформації, який уже впорядкований і зібраний в одному місці. Замість того щоб годинами шукати потрібні дані вручну, це можна зробити швидко за допомогою інструмента, ще й проаналізувати там само.

Ще донедавна вона сама шукала потрібні закупівлі на порталі Prozorro, переглядала десятки сторінок і витрачала на це чимало часу. Сьогодні більшість таких завдань вирішуються значно швидше. Саме тому тим, хто лише починає працювати з BI Prozorro, Оксана радить не боятися витратити час на навчання, адже це ніщо, порівняно з часом, який ці знання допоможуть зекономити.

Коли бачу якісь зауваження чи запитання аудиторів, одразу аналізую, чи може подібна ситуація виникнути в нас

Оксана Каракай

Наталія Костенко, головна спеціалістка відділу цифрової трансформації, інформаційної політики та прозорості Шептицької міської ради

Для Наталії Костенко навчання з BI Prozorro не було знайомством з інструментом з нуля. Вона давно працює з BI-модулями та використовує їх для аналізу роботи громади. Втім, навчання допомогло по-новому подивитися на можливості аналітики.

«Головна користь у тому, що ми бачимо всю картину одразу», — каже Наталія.

За її словами, уповноважена особа зазвичай аналізує окрему закупівлю чи тендер. Натомість BI Prozorro дозволяє побачити закупівлі всієї громади — від виконавчого комітету до комунальних підприємств. Такий підхід допомагає не лише аналізувати дані, а й знаходити ризики та ухвалювати рішення на їх основі.

Коли Наталія Костенко показала BI-інструменти працівникам земельного відділу Шептицької міської ради, їхня реакція була доволі емоційною. За кілька хвилин система сформувала вибірку даних, на підготовку якої раніше могли витрачати години.

«Вони були вражені, що за хвилину ми можемо отримати повну вибірку за будь-який період», — згадує Наталія.

Після навчання Наталія почала активніше використовувати модуль для аналізу найбільших постачальників. Це допомагає її швидко побачити, з якими компаніями найчастіше працюють комунальні підприємства та виконавчий комітет.

«Таким чином ми бачимо масштаби закупівель, масштаби участі компаній у закупівлях і робимо для себе висновки», — пояснює Наталія.

На її думку, найбільша цінність аналітичних інструментів полягає в тому, що вони допомагають громадам працювати прозоріше, швидше приймати рішення та ефективніше використовувати обмежені кадрові ресурси.

«Раніше багато інформації доводилося збирати вручну. Тепер ми можемо бачити всю систему цілком і приймати рішення на основі даних», — каже Наталія.

Саме тому вона переконана: аналітичні інструменти вже давно перестали бути додатковою опцією для громад. Сьогодні це один із ключових інструментів управління.

Історії трьох громад різні. Для когось BI Prozorro став способом швидше працювати з договорами, для когось — інструментом пошуку ризиків, а для когось — можливістю побачити всю систему закупівель громади. Але всі учасниці навчання говорять про одне: аналіз даних перестає бути додатковою навичкою і поступово стає необхідною частиною роботи органів місцевого самоврядування.

Почати своє знайомство з BI Prozorro представниках міських рад або інших ОМС радимо з циклу відеолекцій «Як управляти закупівлями».

Цей матеріал став можливим за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні.

Головна користь у тому, що ми бачимо всю картину одразу

Наталія Костенко

The post Три тижні роботи за кілька хвилин: чому вашій громаді потрібно навчитися працювати з BI Prozorro first appeared on Transparency International Ukraine.

Чи пройшли українські міста «євротест» на доброчесність?

Євгенія Семчук — Wed, 01 Jul 2026 08:20:58 +0000

Антикорупційна політика на місцевому рівні поки що формується несистемно та нерівномірно, а більшість міських рад лише частково відповідають європейським підходам до доброчесного врядування. Про це йдеться в дослідженні програми «Прозорі міста» TI Ukraine, в якому аналітики оцінили рівень розвиненості екосистеми доброчесності та протидії корупції та її відповідність вимогам ЄС.

Експерти програми оцінили Київ та 10 обласних центрів (Дніпро, Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк, Львів, Одесу, Полтаву, Харків, Хмельницький, Чернігів) за 40 критеріями. Максимально муніципалітети могли отримати 100 балів.

Середній рівень виконання критеріїв досліджуваними містами склав 49,5%.

Найвищий результат продемонстрував Луцьк — 67 балів зі 100 можливих. Друге місце посів Хмельницький із 63 балами, третє — Запоріжжя із 61 балом. Найменше балів у Одеси (30), Полтави (35) та Чернігова (36).

Щоб оцінити, як міста імплементують євростандарти щодо протидії корупції та етичної поведінки, аналітики перевірили: чи є в місті відповідні правові акти та уповноважені підрозділи (особи), відповідальні за антикорупційну роботу; чи підключені міські ради до інструментів НАЗК — зокрема до Єдиного порталу повідомлень викривачів; чи публікують ради результати власного антикорупційного моніторингу. Окремо перевірили відкриті бази даних: чи фігурували там місцеві чиновники або депутати як порушники антикорупційного законодавства.

У 2025 році лише три міста мали опубліковані реєстри корупційних ризиків і чинні антикорупційні програми. Кодекси етики або правила етичної поведінки для посадовців затвердили шість міських рад, а аналогічні правила для депутатів — лише три. Хмельницький став єдиним містом, де були наявні усі ці інструменти одночасно.

Лише дві міські ради — Кропивницька і Харківська — зробили необхідні кроки, щоб у громаді ефективно працював інститут викривання. Вони затвердили правила заохочення викривачів і порядок роботи з повідомленнями про корупцію. Також муніципалітети мають щонайменше 10 комунальних підприємств і 10 комунальних установ, які підключені до Єдиного порталу повідомлень викривачів, а посилання на нього можна знайти на їхніх офіційних сайтах.

Однією з головних проблем аналітики називають майже повну відсутність на сайтах міських рад результатів моніторингу поточної ситуації у сфері доброчесності.

Більшість міських рад не публікує інформацію про несвоєчасне подання (не подання) декларацій, інформацію про повідомлення щодо конфлікту інтересів депутатами і посадовцями, дані про притягнутих до відповідальності за корупційні правопорушення або результати розгляду повідомлень щодо порушення етичних норм. Таку інформацію мають збирати уповноважені підрозділи міських рад і відкривати для громадськості. Без цього неможливо зрозуміти, чи зменшуються корупційні ризики і чи справді працює система доброчесності. У 2025 році з 11 міст лише Київ оприлюднював частину таких результатів моніторингу.

«Європейська інтеграція вже має “жити” у практичній площині місцевого самоврядування, адже саме в громадах люди щодня взаємодіють із владою, отримують послуги, бачать, як використовуються бюджетні кошти, як ухвалюються рішення і чи працюють механізми доброчесності. Тому прозорість, підзвітність, етична поведінка посадовців і належна робота з корупційними ризиками перестають бути «вдалими практиками», а перетворюються на частину стандартів, за якими оцінюватиметься готовність України до членства в ЄС», — зазначила керівниця програми Олеся Коваль.

«Прозорі міста» рекомендують міським радам не обмежуватися формальною наявністю документів, а вибудовувати повноцінну систему доброчесності: створювати реєстри корупційних ризиків і на їх основі розробляти антикорупційні програми, ухвалювати кодекси етики для посадовців і депутатів, підключати комунальні підприємства і установи до Єдиного порталу повідомлень викривачів та регулярно публікувати результати моніторингу у сфері доброчесності.

Для міст, які не потрапили до вибірки, аналітики розробили форму самооцінки. Це дозволить громадам самостійно перевірити, які інструменти вже працюють, а які потребують доопрацювання.

Нагадаємо, дослідження доброчесності та протидії корупції у містах є частиною пілотного Європейського індексу міст, який програма «Прозорі міста» запустила у 2025 році. Його мета — оцінити готовність українських громад впроваджувати стандарти належного врядування ЄС на місцевому рівні. Програма уже оцінила наскільки міста відповідають європейським стандартам у відкритості місцевого врядування, розвиненості екосистеми електронних сервісів і відкритих даних та у сфері публічних фінансів.

Зміст цієї публікації є відповідальністю авторок і не обов’язково відображає офіційну позицію Посольства Королівства Нідерландів в Україні або Уряду Швеції.

Європейська інтеграція вже має “жити” у практичній площині місцевого самоврядування, адже саме в громадах люди щодня взаємодіють із владою, отримують послуги, бачать, як використовуються бюджетні кошти, як ухвалюються рішення і чи працюють механізми доброчесності. Тому прозорість, підзвітність, етична поведінка посадовців і належна робота з корупційними ризиками перестають бути «вдалими практиками», а перетворюються на частину стандартів, за якими оцінюватиметься готовність України до членства в ЄС

Олеся Коваль

The post Чи пройшли українські міста «євротест» на доброчесність? first appeared on Transparency International Ukraine.

Протидія корупції та етична поведінка: як міські ради проходять євротест на доброчесність?

Євгенія Семчук — Wed, 01 Jul 2026 08:20:00 +0000

У 2025 році програма «Прозорі міста» запустила пілотний формат дослідження готовності українських міст до інтеграції з ЄС. Критерії Європейського індексу міст узгоджуються з ключовими євроінтеграційними документами. Експерти програми вже перевірили, як муніципалітети забезпечують відкритість на своїх вебсайтах, працюють з електронними сервісами та відкритими даними, управляють публічними фінансами. П’ятим етапом дослідження став аналіз сфери доброчесності, належне функціонування якої є однією з ключових умов євроінтеграції України.

36 балів зі 100 можливих отримала Україна в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index — CPI) за 2025 рік і посіла у глобальному дослідженні Transparency International 104 місце з-поміж 182 країн. Результати усіх наших східноєвропейських сусідів — Молдови, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини — виявились вищими. Очолила Індекс представниця Євросоюзу Данія із 89 балами, а ще п’ять західноєвропейських членів ЄС увійшли до Топ-10.

Одночасно останнє соціологічне дослідження Transparency International Ukraine показало, що переважна більшість українців вважає корупцію масовим явищем — про це повідомили 87% опитаних. Також понад половина українців вважає владу бездіяльною у подоланні корупції (51%), а майже три чверті (73%) переконані, що розв’язати цю проблему можна лише завдяки системним реформам.

На цьому тлі стає зрозумілим, чому боротьба з корупцією стала одним із базових пріоритетів на перемовинах про вступ України до Євросоюзу. Без численних згадок про реформи у сфері антикорупції та верховенства права не обходиться жоден документ — ані Звіти Європейської Комісії про розширення, ані План для Ukraine Facility, ані узгоджені ЄС критерії для України по трьох найважливіших кластерах. І хоча в цих документах переважно йдеться про необхідність реформ на національному рівні, корупція на місцевому рівні також суттєво підриває довіру до країни і свідчить, що демократичні інститути працюють недостатньо ефективно.

Місцеве самоврядування завжди розпоряджалося значними ресурсами: бюджетами, землею, комунальним майном громад, а в умовах війни до цих ресурсів доєдналися мільйони євро міжнародної допомоги. Щоб в майбутньому ці мільйони євро трансформувалися в мільярдні інвестиції для відбудови та реалізації інших проєктів, органи місцевого самоврядування повинні зараз діяти максимально прозоро, відповідально і демонструвати справді системну роботу у сфері доброчесності. Наслідками такої роботи мають стати зростання довіри до влади українців та міжнародних партнерів, успішна реалізація планів відновлення і здійснення, нарешті, євроінтеграційних прагнень країни.

Методологія дослідження

«Євроінтеграційність» цього дослідження ґрунтується на положеннях Плану для Ukraine Facility і рекомендаціях Звітів Європейської Комісії про розширення за 2023–2025 роки. У Звіті за 2025 рік ЄК зазначила, що Україна повинна вдосконалювати свою антикорупційну систему та запобігати будь-якому відступу від значних досягнень у реформах.

Індикатори блоку «Доброчесність та протидія корупції» також враховують положення Дорожньої карти з питань верховенства права в межах вступу до ЄС, яка передбачає посилення мандату, спроможностей і підзвітності уповноважених підрозділів (осіб) ОМС, відповідальних за запобігання та виявлення корупції, наділення їх повноваженнями для ефективного моніторингу та підтримки впровадження Антикорупційних програм за сприяння Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

Методологія враховує також план реформ із 10 пунктів («план Качки–Кос»), пріоритетністю якого є невідкладні та високоефективні заходи у сферах антикорупції та верховенства права. В цьому плані, зокрема, йдеться про інтеграцію управління корупційними ризиками в загальноорганізаційний ризик-менеджмент, а також про забезпечення широкої інтеграції інструментів НАЗК у практику внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту.

Відомості щодо виконання міськими радами індикаторів доброчесності аналітики збирали у травні 2026 року, але робили це з наголосом на результати діяльності ОМС за 2025 рік.

До пілотної вибірки увійшли міські ради 10 обласних центрів (Дніпро, Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк, Львів, Одеса, Полтава, Харків, Хмельницький, Чернігів) та міста Київ. Обрані міста різного рівня прозорості репрезентують усі макрорегіони України та контексти війни (тилові міста; міста, що віднесені до Переліку територій можливих бойових дій).

Рівень розвиненості екосистеми доброчесності аналітики оцінювали за 40 критеріями. Підсумковий результат вираховували як суму балів за кожен виконаний індикатор, максимальна оцінка для міста становила 100 балів.

Аналітики перевіряли:

наявність нормативно-правових актів, які регламентують протидію корупції та правила етичної поведінки;
свідчення активної діяльності органів ОМС (уповноважених виконавчих органів, постійних комісій), відповідальних за сферу доброчесності;
залученість міської ради до функціонування інструментів НАЗК;
оприлюднення результатів моніторингу поточної ситуації в антикорупційній сфері;
відсутність згадок про посадовців та депутатів міської ради у базах даних, які фіксують факти порушення антикорупційного законодавства.

Оцінку 19 із 40 індикаторів, які стосувалися висвітлення питань протидії корупції на офіційному сайті міської ради, аналітики здійснювали із застосуванням принципу «єдиної точки входу». Тобто всі дані для оцінювання шукали в окремому тематичному розділі офіційного сайту. За відсутності такого розділу зі структурованою та зручною для пошуку інформацією місто отримувало 0 балів за відповідні індикатори і втрачало 46 балів зі 100 можливих. Важливо розуміти, що застосування принципу «єдиної точки входу», пов’язаного з орієнтацією на потреби користувачів, є принциповим під час оцінювання критеріїв Європейського індексу міст, адже він є основою сучасного врядування в ЄС.

Оскільки і Київрада, і КМДА мають власні уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції — Управління з питань запобігання та виявлення корупції секретаріату Київської міської ради і Департамент з питань запобігання та виявлення корупції КМДА — у випадку столиці експерти аналізували два офіційні сайти. Також через цю особливість було прийняте рішення: ставити за індикатори половину від максимально можливих балів, якщо обидва владних суб’єкта — і Київрада, і КМДА — мають втілювати відповідні індикатори, але при цьому один це зробив, а інший — ні.

Крім офіційних сайтів міських рад, експерти програми аналізували дані Єдиного державного реєстру декларацій, Єдиного порталу повідомлень викривачів, окремих наборів відкритих даних із результатами діяльності НАЗК, а також вивчали зміст форм звітування про діяльність уповноважених з питань запобігання та виявлення корупції за 2025 рік на Порталі доброчесності. Що стосується відомостей про притягнення посадовців та депутатів міських рад до відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень, то в пілотному дослідженні аналітики вивчали лише реєстр справ Вищого антикорупційного суду за допомогою платформи «ВАКС вирішив». Дані Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, не використовувались, оскільки станом на травень 2026 року частина даних реєстру щодо місця роботи і посади порушника була прихована.

Відомості щодо виконання міськими радами індикаторів доброчесності аналітики збирали у травні 2026 року, але робили це з наголосом на результати діяльності ОМС за 2025 рік.

Результати дослідження

Середній рівень виконання 40 індикаторів блоку «Доброчесність та протидія корупції» на 49,5%.

Найвищий результат у Луцька — 67 зі 100 можливих балів. Позицією нижче — Хмельницький із 63 балами, далі — Запоріжжя, яке отримало 61 бал. Найменше балів у Одеси (30), Полтави (35) та Чернігова (36).

Луцьк став лідером завдяки тому, що муніципалітет свого часу створив робочу групу з оцінювання корупційних ризиків, сформував власний реєстр ризиків та розробив Антикорупційну програму на 2024–2026 роки. Окрім наявності актуальної програми, планомірність роботи засвідчив відповідний тематичний розділ на офіційному сайті ради. Як вже зазначалось, аналітики перевіряли в ньому висвітлення 19 аспектів антикорупційної діяльності, і у випадку Луцька переконались у наявності 11 із них. Також слід відзначити, що міська рада популяризує інструменти НАЗК та активно залучається до їх функціонування. Зокрема, виконавчий комітет і щонайменше десять комунальних установ підключені до Єдиного порталу повідомлень викривачів, а громадянам надається доступ до методичних матеріалів агентства. Позитивно вплинув на результат і той факт, що під час оцінювання експерти не знайшли згадок про посадовців та депутатів Луцької міської ради у базах даних, які фіксували факти порушень антикорупційного законодавства у 2025 році.

Хмельницький став ще одним містом, для якого згідно зі статтею 19 Закону України «Про запобігання корупції» розроблення Антикорупційної програми з реєстром корупційних ризиків не є обов’язковим, але міська рада торік керувалась нею. Обласний центр продемонстрував високі результати у виконанні індикаторів, пов’язаних з активною діяльністю органів, відповідальних за запобігання корупції та дотримання етичної поведінки посадовців і депутатів. Згадок про представників Хмельницької міської ради майже не було в базах даних, що фіксували порушення, — єдиним винятком стали результати повної перевірки декларацій депутатки С.Баранської, де були виявлені ознаки недостовірних відомостей. Виконавчий комітет ради та принаймні 10 комунальних установ виявились підключеними до Єдиного порталу повідомлень викривачів. Експерти також встановили, що орган місцевого самоврядування має обидва документи, які регламентують етичну поведінку, — правила поведінки посадових осіб виконавчих органів та Кодекс етики депутатів.

Прифронтове Запоріжжя продемонструвало високі результати у виконанні індикаторів, пов’язаних з активною діяльністю сектору запобігання корупції. Методичність роботи засвідчив добре наповнений тематичний розділ на офіційному сайті ради. Міська рада, а також принаймні 10 її комунальних підприємств та 10 комунальних установ вже підключені до Єдиного порталу повідомлень викривачів, а розпорядженням міського голови затверджено положення щодо впровадження механізмів заохочення викривачів. Також аналітики не знайшли згадок про посадовців та депутатів Запорізької міської ради у базах даних, які фіксували факти порушень антикорупційного законодавства у 2025 році.

Що ж стосується аутсайдерів, то проблема у Одеси, Полтави та Чернігова виявилась однаковою. На офіційних сайтах цих міських рад наявні «єдині точки входу», але вони майже порожні. Із 19 посилань на нормативно-правові акти, реєстри, методичні матеріали, наявність яких аналітики перевіряли в межах оцінювання, у Полтави було опубліковано лише одне, а у Одеси та Чернігова — по три посилання. Тобто уповноважені підрозділи /особи з питань запобігання та виявлення корупції не доклали належних зусиль для того, щоб структурувати усю наявну в міській раді інформацію і узагальнити її у відповідному розділі сайта, і тим самим позбавили громадян можливості отримати зручний доступ до антикорупційних документів, методичних матеріалів, результатів моніторингу поточної ситуації тощо.

Штатна чисельність підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції, зазначена у звітах уповноважених за 2025 рік, не вплинула на бали, які міські ради отримали за виконання критеріїв блоку «Доброчесність та протидія корупції». Про це свідчить коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона, який дорівнює 0,22 з урахуванням Києва або 0,02 без урахування столиці, де штатна чисельність уповноваженого підрозділу є унікально великою.

Найвищий результат у Луцька — 67 зі 100 можливих балів. Позицією нижче — Хмельницький із 63 балами, далі — Запоріжжя, яке отримало 61 бал.

Сильні та проблемні сторони

Найбільш вдало 11 муніципалітетів впорались з індикаторами, які стосувалися відсутності згадок про посадовців і депутатів у базах даних, що фіксували факти порушення антикорупційного законодавства у 2025 році. Представники Запоріжжя, Кропивницького та Луцька не фігурували у жодній із проаналізованих баз даних, а відомості про представників Львова, Хмельницького та Чернігова були наявні лише в одній.

Що ж до окремих вдало виконаних індикаторів, то топпосадовці усіх досліджуваних муніципалітетів забезпечили вчасне подання щорічних декларацій за 2025 рік. Також аналітики констатували, що в базі даних НАЗК відсутні відомості про складені протоколи за ознаками недостовірних відомостей в результаті повної перевірки декларацій посадових осіб та депутатів 11 міських рад, яка завершилась у 2025 році.

10 із 11 міських рад створили на офіційному сайті міської ради окремий тематичний розділ, присвячений запобіганню та протидії корупції (виняток — Дніпро), забезпечили роботу уповноваженого підрозділу або уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції, яка не поєднувала ці функції з іншими посадовими обов’язками (виняток — Чернігів), не були пов’язані з обвинувальними вироками, ухваленими ВАКС (виняток — Одеса), не дали приводів НАЗК скласти протоколи або затвердити обґрунтовані висновки щодо посадовців міської ради за результатами контролю за дотриманням законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (в обох випадках винятком став Київ).

Щодо найбільш проблемних індикаторів, то жодна міська рада не оприлюднила в своєму тематичному розділі посилання на сторінку постійної депутатської комісії, яка опікується питаннями запобігання корупції (в Харкові взагалі не вдалося знайти таку комісію, а в Одесі до її складу входить одна депутатка і засідання не проводились з листопада 2021 року). Це доволі символічний факт, який свідчить про те, що по-справжньому комплексного, системного погляду на антикорупційну діяльність, однією із складових якої є робота відповідної постійної комісії, немає в жодного муніципалітету.

Крім того, жодна міська рада не поділилась з громадянами відомостями про наявність/відсутність у 2025 році повідомлень посадових осіб щодо конфлікту інтересів, а також про наявність/відсутність депутатів, притягнутих до відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень.

Оприлюднення результатів моніторингу поточної ситуації в антикорупційній сфері виявилось найбільш проблемною зоною. Із п’яти критеріїв — два, зазначених вище, не виконав ніхто, а три інших виконав повністю або частково лише Київ:

Київрада зібрала та оприлюднила докладну інформацію щодо повідомлень депутатами у 2025 році про конфлікт інтересів як на пленарних засіданнях ради, так і на засіданнях постійних комісій;
Київрада опублікувала відомості про працівників, притягнутих до відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень у 2025 році (в той час як КМДА — ні);
КМДА поширила результати моніторингу своєчасності подання декларацій за 2025 рік суб’єктами декларування (Київрада цього не зробила).

Аналітики з’ясували, що Львівська міська рада регулярно оприлюднює інформацію щодо повідомлення депутатами про конфлікт інтересів на Інформаційному порталі депутатів, але посилання на цю сторінку відсутнє в «єдиній точці входу» в тему протидії корупції.

Також у 10 міст немає важливого практичного інструмента — порядку отримання та розгляду повідомлень про порушення правил етичної поведінки посадовими особами та працівниками виконавчих органів ради (виняток — Львів).

На жаль, до сильних сторін, які продемонстрували 11 міських рад, не потрапило і оприлюднення засадничих документів, які регламентують в міських радах сферу доброчесності:

реєстру корупційних ризиків міської ради та її виконавчих органів;
Антикорупційної програми / плану заходів щодо запобігання корупції;
Кодексу етики / правил етичної поведінки посадових осіб та працівників виконавчих органів ради;
Кодексу етики / правил етичної поведінки депутатів ради.

Реєстри корупційних ризиків поширили лише ті, хто керувався у 2025 році своїми Антикорупційними програмами, — Київ, Луцьк і Хмельницький. План заходів щодо запобігання корупції оприлюднили у відповідному тематичному розділі Запоріжжя та Харків. П’ять інших міст, у яких також є тематичні розділи на сайтах, — Кропивницький, Львів, Одеса, Полтава, Чернігів — не згадали про Антикорупційну програму / план заходів, актуальні станом на 2025 рік.

Затверджені міськими радами Кодекси етики / правила етичної поведінки посадових осіб та працівників вдалося знайти на сайтах 6 із 11 рад, в той час як Кодекси етики / правила етичної поведінки депутатів — лише на сайтах 3 із 11 рад — Дніпра, Києва та Хмельницького. Заслуговує окремої згадки, що у Луцька, Львова та Чернігова існують проєкти Кодексів етичної поведінки депутатів, однак народні обранці в різні роки не зробили відповідних кроків до їх затвердження.

Ці факти доволі промовисто говорять про те, що системність роботи у сфері доброчесності поки не стала розповсюдженим явищем в міських радах обласних центрів України.

Особливості оцінювання Києва

Аналітики, які працюють над Європейським індексом міст, вперше зіткнулись із ситуацією, коли половина індикаторів дослідження стосувалася і Київради, і КМДА одночасно. Досі сфери відповідальності між цими владними суб’єктами були більш чітко розподілені.

Київрада виконала 18 із 27 індикаторів, в той час як КМДА — 12 із 21. Якщо б аналітики оцінили Київ лише за результатами роботи Київради та даними зовнішніх баз даних, він набрав би 61 бал замість 58 і наздогнав Запоріжжя.

Де саме Київрада та КМДА у спільних індикаторах послабили одна одну? На відміну від КМДА, Київрада не оприлюднила в своєму тематичному розділі: посилання на положення про Управління з питань запобігання та виявлення корупції, посилання на сайт Єдиного державного реєстру декларацій та результати моніторингу своєчасності подання декларацій за 2025 рік суб’єктами декларування. Також столична рада досі не підключилась до Єдиного порталу повідомлень викривачів і не надала користувачам свого сайту посилання на цей портал.

Що стосується КМДА, то на сайті Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції експерти не знайшли відсилок до цілого набору нормативно-правових актів, які мають регламентувати практику боротьби з корупцією та порушеннями етичних правил: порядок врегулювання конфлікту інтересів, порядок організації роботи з повідомленнями про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, положення щодо впровадження механізмів заохочення викривачів, Кодекс етичної поведінки посадовців. Окрім цього, КМДА не оприлюднила перелік посадових осіб, притягнутих у 2025 році до відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень.

Отримати високі бали за субіндекс «Доброчесність та запобігання корупції» Києву завадив і той факт, що столиця стала рекордсменкою серед 11 міст за кількістю негативних згадувань в базах даних НАЗК — за результатами 2025 року київських посадовців або депутатів можна було знайти в наборах «Повні перевірки декларацій», «Складені протоколи (конфлікт інтересів)», «Затверджені обґрунтовані висновки (конфлікт інтересів)», «Внесені приписи за результатами моніторингу (конфлікт інтересів)».

Ключові висновки та рекомендації

Середній рівень виконання вимог блоку «Доброчесність та протидія корупції» становить 49,5%, що свідчить про меншу розвиненість системи доброчесності, ніж відкритості. Результати блоку «Доброчесність та протидія корупції» нижчі, ніж у блоках «Відкритість» та «Електронні сервіси», однак через особливості оцінювання електронних сервісів можна стверджувати, що наразі міста впевненіше просунулися лише у сфері відкритості.

Проаналізовані 11 міст мають дуже різний рівень розвиненості сфери доброчесності. Різниця між максимальною і мінімальною оцінками міст становить 37 балів. Цю розбіжність можна пояснити тим, що в деяких міських радах уповноважені органи докладають цілеспрямованих зусиль, щоб зробити максимально зручним для громадян доступ до документів і матеріалів, які стосуються практики боротьби з корупцією та порушеннями правил етики, а інші міські ради цих зусиль не докладають взагалі.

Лідери — Луцьк, Хмельницький та Запоріжжя — посіли свої позиції завдяки тому, що створили на офіційних сайтах окремі тематичні розділи, присвячені протидії корупції, і поширили в них актуальні станом на 2025 рік документи, які визначають антикорупційну політику. Ці сайти містять повну або майже повну інформацію про уповноважені підрозділи, відповідальні за запобігання та виявлення корупції. Міста були активно залучені до функціонування інструментів НАЗК — топпосадовці вчасно подали щорічні декларації за 2025 рік, муніципалітети та принаймні 10 комунальних установ виявились підключеними до Єдиного порталу повідомлень викривачів. Депутати і посадовці цих міських рад або взагалі не згадувались або майже не згадувались у базах даних, які зазначали факти порушень антикорупційного законодавства у 2025 році.

Майже всі міста забезпечили у 2025 році повноцінну діяльність органів, відповідальних за запобігання корупції та дотримання норм етичної поведінки. В 10 із 11 міських рад функції уповноваженого з питань запобігання та виявлення корупції виконували спеціально створені підрозділи. В 9 із 11 міст проводились засідання постійної комісії, відповідальної за депутатську етику та протидію корупції. Штатна чисельність підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції не вплинула на бали, отримані міськими радами за результатами оцінювання субіндекса.

Принцип «єдиної точки входу», який є елементом європейського врядування, застосовували майже всі ОМС. В якості «єдиних точок входу» виступали або окремі розділи на офіційних сайтах, присвячені антикорупційній діяльності, або сторінки уповноважених підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції. Єдиним містом, яке об’єднало в «єдиній точці входу» антикорупційну тему з темою етичної поведінки, виявився Львів, в якому уповноважений підрозділ має назву «Cектор з питань доброчесності та запобігання корупції».

Представники досліджуваних муніципалітетів нечасто потрапляли минулого року до баз даних, де фіксуються порушення. Обвинувальні вироки ВАКС, негативні результати повних перевірок декларацій, контролю за дотриманням законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів взагалі не торкнулися посадовців або депутатів Запоріжжя, Кропивницького та Луцька.

В той же час, аналітики вимушені констатувати, що міські ради проводять несистемну, дещо хаотичну роботу у сфері доброчесності, яка лише частково відповідає євроінтеграційним вимогам. Тільки 3 із 11 міст мали у 2025 році сформовані реєстри корупційних ризиків та розроблені Антикорупційні програми, 6 із 11 рад керувались затвердженими Кодексами етики / правилами етичної поведінки посадових осіб та працівників виконавчих органів, 3 із 11 міст мали власні Кодекси етики / правила етичної поведінки депутатів. Хмельницька міська рада стала єдиним ОМС, який продемонстрував наявність усіх цих інструментів розбудови доброчесного середовища.

Необхідні кроки задля ефективного функціонування інституту викривання зробили тільки 2 із 11 міських рад — Кропивницька і Харківська. В цих містах затверджені положення щодо впровадження механізмів заохочення викривачів та порядок організації роботи з повідомленнями про корупцію. Міські ради, принаймні 10 комунальних підприємств та 10 комунальних установ підключені до Єдиного порталу повідомлень викривачів, і користувачі офіційних сайтів можуть знайти посилання на цей портал у відповідному тематичному розділі.

Але найпроблемнішою зоною, яку виявило дослідження, стала майже повна відсутність на сайтах міських рад результатів моніторингу поточної ситуації у сфері доброчесності. Результати перевірки фактів неподання чи несвоєчасного подання декларацій суб’єктами декларування; збору інформації про повідомлення посадовими особами та депутатами щодо конфлікту інтересів; обліку посадовців та депутатів, притягнутих до адміністративної або кримінальної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень; розгляду повідомлень щодо порушення правил етичної поведінки мають збиратися уповноваженими органами міських рад та бути відкритими. Без них у ОМС і громадськості немає можливості відслідковувати динаміку вчинення корупційних та етичних правопорушень, робити висновки про зниження чи усунення відсотка корупційних ризиків. Але у 2025 році із 11 міст лише Київ оприлюднював деякі із зазначених результатів моніторингу.

Програма рекомендує усім містам (а не лише тим, що увійшли до вибірки пілотного дослідження) врахувати результати аналітики, а саме:

Ознайомитися з презентованою НАЗК Примірною антикорупційною програмою місцевої ради — інструментом, який пропонує підхід до управління корупційними ризиками на рівні громад.
Утворити робочу групу, яка проаналізує середовище громади та оцінить процеси, у яких можуть виникати корупційні ризики. Йдеться про розуміння того, як приймаються рішення, взаємодіють різні підрозділи, розподіляються ресурси, надаються комунальні, соціальні та адміністративні послуги тощо. Сформувати реєстр корупційних ризиків.
Визначити ключові вимірювальні показники ефективності роботи у сфері доброчесності, які будуть відображати реальні зміни в процесах і зниження корупційних ризиків. Такими показниками можуть бути: запровадження чітких процедур та своєчасне реагування на повідомлення про можливі порушення; впровадження цифрових рішень та підключення ОМС до онлайнових ресурсів НАЗК; скорочення кількості порушень, виявлених під час перевірок тощо.
За наявності відповідного ресурсу, навіть якщо це не є прямою законодавчою вимогою, розробити власну Антикорупційну програму та затвердити її.
Розробити та затвердити Кодекс етики / правила етичної поведінки депутатів ради. Включити до цього документа або затвердити окремим рішенням порядок отримання та розгляду повідомлень про порушення Кодексу / правил.
Розробити та затвердити Кодекс етики / правила етичної поведінки посадових осіб та працівників виконавчих органів ради. Включити до цього документа або затвердити окремим рішенням порядок отримання та розгляду повідомлень про порушення Кодексу / правил.
Підключити до Єдиного порталу повідомлень викривачів міську раду / виконком міської ради. Також проконтролювати процес підключення до Єдиного порталу повідомлень викривачів комунальних підприємств та установ міської ради.
Створити на офіційному сайті міської ради окремий тематичний розділ, присвячений протидії корупції та етичній поведінці. Цей розділ може складатися з наступних сторінок: Нормативно-правова база, Відповідальні органи, Фінансовий контроль, Конфлікт інтересів, Викривачі корупції, Відповідальність за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення, Етична поведінка, Навчання, Плани та звіти.
Поширити на сторінці Відповідальні органи посилання на сторінки:

постійної депутатської комісії, відповідальної за депутатську етику та протидію корупції;
уповноваженого підрозділу (особи) з питань запобігання та виявлення корупції;
комісії з проведення оцінки корупційних ризиків у діяльності міської ради.

Регулярно оприлюднювати на сторінках Фінансовий контроль, Конфлікт інтересів, Викривачі корупції, Відповідальність за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення, Етична поведінка відповідні результати моніторингу поточної ситуації в сфері доброчесності. Серед них:

результати перевірки фактів неподання чи несвоєчасного подання декларацій суб’єктами декларування;
інформацію про повідомлення посадовими особами міської ради щодо конфлікту інтересів;
інформацію про повідомлення депутатами міської ради щодо конфлікту інтересів;
відсоток комунальних підприємств, підключених до Єдиного порталу повідомлень викривачів;
відсоток комунальних установ, підключених до Єдиного порталу повідомлень викривачів;
перелік посадових осіб міської ради, притягнутих до відповідальності за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення;
перелік депутатів міської ради, притягнутих до відповідальності за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення;
результати розгляду повідомлень щодо порушення Кодексу етики / правил етичної поведінки посадових осіб та працівників ради;
результати розгляду повідомлень щодо порушення Кодексу етики / правила етичної поведінки депутатами ради.

На сторінці Плани та звіти окремого тематичного розділу, присвяченого протидії корупції та етичній поведінці, щорічно додавати посилання на:

план роботи та звіт постійної комісії, відповідальної за депутатську етику та протидію корупції;
план роботи та звіт про виконання заходів, передбачених Антикорупційною програмою / планом заходів щодо запобігання корупційним правопорушенням;
план роботи та звіт про результати роботи уповноваженого з питань запобігання та виявлення корупції;
звіт уповноваженого з питань запобігання та виявлення корупції на Порталі доброчесності.

Програма підготує рекомендації для кожної міської ради з дослідження, що слугуватимуть дорожніми картами для покращення реальної роботи у сфері доброчесності. Ознайомитися з оцінками за індикаторами для кожного міста можна за посиланням.

Для міст, які не увійшли до пілотного дослідження, команда програми підготувала форму самостійної оцінки відповідності сфери європейським стандартам.

Найпроблемнішою зоною, яку виявило дослідження, стала майже повна відсутність на сайтах міських рад результатів моніторингу поточної ситуації у сфері доброчесності.

The post Протидія корупції та етична поведінка: як міські ради проходять євротест на доброчесність? first appeared on Transparency International Ukraine.

Підтримка, баланс і спільна робота на результат — про що я говорив з партнерами на URC 2026

Андрій Боровик — Wed, 01 Jul 2026 07:26:24 +0000

Цьогорічна Конференція з відбудови (URC 2026) у польському Ґданську для нас в секторі була особливою. Передусім тому, що просто перед цим великим заходом відбулися дві важливі події, які певною мірою змінили фокус комунікації з міжнародними партнерами.

Перша — відкриття переговорного кластера «Основи», який, по суті, запустив наш офіційний процес вступу до ЄС. Для команди Transparency International Ukraine це надзвичайно суттєвий крок. Боротьба з корупцією є невіддільною частиною цього етапу переговорів. Тож після відкриття кластера впровадження ряду змін, які ми адвокуємо роками, було ще й закріплено в обов’язкових умовах для подальшого руху в ЄС.

Друга подія — ухвалення нового Закону «Про публічні закупівлі». Вона прямо пов’язана з першою, адже закупівлі — один із розділів того самого кластера «Основи». Новий закон, який ми називаємо «третьою закупівельною революцією», — це реальний крок України до гармонізації нашого законодавства з вимогами ЄС. І це ми детально обговорили з партнерами по сайд-івенту «Довіра через дизайн: як закупівлі, узгоджені з ЄС, забезпечують відновлення України».

Але попереду ще дуже багато роботи, і це теж стало темою наших розмов у Ґданську.

До конференції ми традиційно підготували короткий звіт про прогрес України в боротьбі з корупцією. Тези з цього документа я активно обговорював з міжнародними партнерами як на дискусійних панелях, так і в кулуарах. Проте, крім викладених фактів, ми з колегами та гостями конференції обговорювали, як нам втілити такі необхідні антикорупційні реформи. Новий контекст — прямі переговори про вступ до Євросоюзу — змінює і підходи, і бачення.

Ось три головні заклики, з якими я звертався до наших європейських партнерів та українських посадовців, зважаючи на новий статус України.

1. Ухвалення якісних законодавчих змін дуже важливо, але саме впровадження є найскладнішим.

Рішення відкрити Кластер 1 та пов’язати ключові реформи у сфері верховенства права і боротьби з корупцією з планом Ukraine Facility — надзвичайно важливе для України. Але крім змін законодавства, тепер головним викликом стає саме впровадження заявлених змін.

Чим ближче будуть дедлайни, тим більшою буде спокуса ухвалити той закон, який формально закриє обіцянки, але не забезпечить якісних трансформацій. І тут європейські партнери точно можуть допомогти — якщо фокусуватимуться не лише на факті голосування за закони, а й відстежуватимуть, чи дійсно вони зміцнюють інституції, підзвітність та верховенство права.

2. Важливо зберегти роль міжнародних експертів у відборах на період євроінтеграції.

Одним із найуспішніших нововведень в українських реформах стало залучення міжнародних експертів до відбору суддів та очільників антикорупційних і наглядових органів. Досвід НАБУ, САП та ВАКС доводить: критично важливо сприяти незалежним призначенням на основі доброчесності та професійності кандидатів.

Проте ситуація змінюється, і ми бачимо дедалі більше спроб послабити ці гарантії. Міжнародна участь, зокрема вирішальний голос експертів, делегованих міжнародними партнерами, в оцінці доброчесності кандидатів на топпосади, має зберігатися протягом усього процесу вступу України до ЄС.

3. Збалансований підхід: акцентувати там, де бракує прогресу, і підтримувати там, де є успіхи.

Прогрес у різних сферах реформ неминуче буде нерівномірним. ЄС має продовжувати наполягати на змінах там, де процеси дещо “заморожені”, і це передусім стосується верховенства права та боротьби з корупцією. Попри заяви про готовність влади, за останній рік реальних зрушень тут було настільки мало, що експерти вже навіть заговорили про кризу.

Збалансований підхід до підтримки реформ завжди був ключовим чинником успішності і залишається важливим для збереження темпу під час переговорів. Принцип виконання умов діє. Але так само діє і визнання успіху. Україні потрібні обидва ці підходи.

З колегами та гостями конференції обговорювали, як нам втілити такі необхідні антикорупційні реформи. Новий контекст — прямі переговори про вступ до Євросоюзу — змінює і підходи, і бачення.

Андрій Боровик

The post Підтримка, баланс і спільна робота на результат — про що я говорив з партнерами на URC 2026 first appeared on Transparency International Ukraine.

Новини - Transparency International Ukraine

Без е-каталогу, але з маркетплейсом: як ми будемо купувати через Prozorro Market за новим Законом

Адаптація під законодавство ЄС

Адміністрування маркетплейсу

Типи запитів

Запит у Prozorro Market до 10 тис. євро:

Запит пропозицій у Prozorro Market понад 10 тис. євро:

Спільні вимоги і можливості для всіх запитів

Сім років по тому: як рухається справа Гладковських про корупцію в оборонці

Олег Гладковський: чому справа про вантажівки «Богдан» досі без вироку?

Справа Гладковського-молодшого

Кейс Рогози та Жукова

Епізод директора Ізюмського приладобудівного заводу Філоненка

А як щодо інших фігурантів?

Гладковські проти журналістів: суд поставив крапку

Електромобілі, фламінго і корм: на що витрачають гроші українські зоопарки

Найдорожче — нагодувати

Київський зоопарк

Харківський зоопарк

А що в інших?

Від чого живуть українські зоопарки?

Як працює запит через картонки

Великий пакет змін у правила публічних закупівель: аналіз постанови

Короткі висновки

Рекомендація

Пороги і замовники — як у Законі

Prozorro Market для харчування тепер добровільний

Повернення переговорної процедури: підстави

Як змінюється переговорна процедура

Скорочення винятків з конкурентних процедур

Окремий перелік підстав для оборонних прямих закупівель

15 днів на подання тендерних пропозицій усюди

Покращення для громадського контролю — оприлюднення актів

Продовження і розширення винятків з вимог локалізації для енергетики

Висновки

За пів року DOZORRO допоміг зекономити державі понад 383 млн грн

Реконструкція дитячого садку з облаштуваннях укриття на Харківщині

Капітальний ремонт фізкультурно-оздоровчого комплексу для Національної Гвардії

Реконструкція каналізаційного колектора на Дніпропетровщині

Моніторинги червня

ВРП схвалила 16 з 19 переможців конкурсу ВАКС

Хто наразі отримав схвалення на призначення суддями ВАКС

Про що ВРП запитувала кандидатів

Чому розгляд окремих кандидатів відклали

Що далі

Як українські міста складають тест на євроінтеграцію

Нова резолюція Європарламенту: що визначатиме прогрес України на шляху до ЄС

Реалізація арештованого майна АРМА: юридичний аналіз нового порядку

Короткі висновки:

Ключові рекомендації:

Як раніше регулювався процес реалізації арештованих активів

Що змінилось у реалізації арештованих активів

Зони росту та ризикові моменти

Висновки та рекомендації

Як в публічних закупівлях проростає корупція

Дискримінація та надмірні вимоги

Зловживання зміною договорів

Зловаживання прямими закупівлями

Недостатня ефективність контролю

Важко притягнути порушників до відповідальності

Справа Вовка: чому аргумент про недопустимість НСРД у дисциплінарних справах щодо суддів більше не працює

Важливі нюанси рішень ВП ВС

Як це вплине на дисциплінарні провадження щодо суддів

Три тижні роботи за кілька хвилин: чому вашій громаді потрібно навчитися працювати з BI Prozorro

Чи пройшли українські міста «євротест» на доброчесність?

Протидія корупції та етична поведінка: як міські ради проходять євротест на доброчесність?

Методологія дослідження

Результати дослідження

Сильні та проблемні сторони

Особливості оцінювання Києва

Ключові висновки та рекомендації

Підтримка, баланс і спільна робота на результат — про що я говорив з партнерами на URC 2026

1. Ухвалення якісних законодавчих змін дуже важливо, але саме впровадження є найскладнішим.

2. Важливо зберегти роль міжнародних експертів у відборах на період євроінтеграції.

3. Збалансований підхід: акцентувати там, де бракує прогресу, і підтримувати там, де є успіхи.