Комісія з незалежного зовнішнього оцінювання ефективності АРМА затвердила та оприлюднила критерії і методику аудиту. Документ визначає, за якими напрямами, критеріями та показниками оцінюватиметься робота Агентства — і що може стати підставою для звільнення керівника.

Агентство з розшуку і менеджменту активів жодного разу не проходило незалежного зовнішнього оцінювання (аудиту) ефективності діяльності. До прийняття закону про реформу АРМА модель формування комісії була надто складною та містила конституційні ризики. Увесь цей час до діяльності Агентства накопичувались запитання, на які не було якісних відповідей.

Тому з оновленням законодавства визначили нові підходи до проведення аудиту. Вони ж відповідають тим, які застосовуються в НАБУ та САП — а це, безперечно, позитивний момент.

Відтак 28 січня 2026 року Кабінет Міністрів затвердив склад Комісії з аудиту за новими вимогами.

Що і за який період перевіряють

Оцінювання охоплює період з 1 січня 2023 року по 31 травня 2026 року. При цьому комісія може залучати інформацію і поза його межами, якщо вважатиме її важливою.

Перевіряють усі юридичні обов’язки та діяльність АРМА, включно з організаційними, операційними та інституційними умовами.

Комісія оцінюватиме АРМА за п’ятьма напрямами з різною вагою у підсумковому балі:

• Публічне врядування (20%) 

Перевіряється наявність внутрішніх політик і нормативних документів, стандартів доброчесності та етичної поведінки, функцій внутрішнього контролю та аудиту, систем виявлення і реагування на порушення, прозорості діяльності, компетентності керівництва, запобігання зловживанням ресурсами.

• Міжвідомча співпраця, взаємодія із зацікавленими сторонами та операційна незалежність (15%) 

Оцінюється, чи діє АРМА вільно від неправомірного впливу, чи ефективно співпрацює з іншими органами та іноземними партнерами, чи має належний доступ до електронних баз даних і реєстрів та чи дотримується стандартів захисту даних.

• Виявлення та розшук активів (25%) 

Ключові питання: чи своєчасно АРМА реагує на запити слідчих і прокурорів, чи забезпечує доступ до необхідних баз даних, яка частка розшукових зусиль призводить до реального арешту або конфіскації активів, чи ведеться належний облік запитів і результатів.

• Управління активами (25%) 

Перевіряється весь цикл управління: від прийняття активу до його реалізації, повернення або повторного використання. Окремо — збереження економічної вартості активів, нагляд за управителями, своєчасність і прозорість продажу, управління закордонними активами, участь в угодах про розподіл активів.

• Єдиний державний реєстр арештованих активів (15%) 

Оцінюється відповідність реєстру законодавчим вимогам, повнота і точність статистичних даних, безпека системи, доступність для визначених користувачів та достатність ресурсів для підтримки реєстру.

Так обсяг аудиту, методика та критерії є достатньо повними для того, щоб якісно оцінити роботу Агентства та визначити ті зони, які потребують серйозної уваги.

Підсумковий бал розраховується як середнє значення за всіма критеріями в кожному напрямі (всі критерії рівноважні), помножене на вагу напряму. За результатами АРМА отримує один із чотирьох рівнів:

• високий — 85–100 балів;
• суттєвий — 70–84 бали;
• помірний — 50–69 балів;
• низький — 0–49 балів.

Звіт вважатиметься ухваленим лише за одностайного голосування всіх членів комісії.

Що далі

Комісія прагне ухвалити звіт до 31 серпня 2026 року. Після цього його опублікують на сайті Кабінету Міністрів протягом п’яти днів.

Висновок про неефективність діяльності АРМА або неналежне виконання обов’язків голови є підставою для припинення його повноважень. Наразі постійно визначеного керівника Агентства немає, тому комісія розробила підхід до критеріїв неналежного виконання обов’язків майбутнім керівником — їх буде включено до підсумкового звіту. Ці критерії ґрунтуватимуться на тих самих напрямах оцінки, критеріях і показниках, що й загальна оцінка ефективності АРМА, тобто неналежне виконання обов’язків головою визначатиметься через призму реальних результатів роботи Агентства, а не лише формальних порушень.

Експертна коаліція презентувала результати другого моніторингу «Членство Check» з виконання Україною 10 пріоритетних євроінтеграційних реформ. За спільним висновком аналітичних центрів, загальний прогрес країни наразі несуттєво зріс до 15 балів із 100 можливих.

На момент відкриття першого переговорного кластера «Основи» Україна все ще демонструє вкрай низькі темпи реалізації реформ, передбачених євроінтеграційним «планом Качки-Кос». Відповідно до експертного моніторингу «Членство Check», загальний прогрес виконання досліджених завдань зріс всього на 6 пунктів від першого моніторингу і наразі становить лише 15 зі 100 можливих балів.

Це друге таке оцінювання прогресу України у виконанні цих зобов’язань перед європейськими партнерами — перше було опубліковане у квітні 2026 року, і за ним Україна набрала 9 балів із 100.

На цьому етапі моніторингу експерти Transparency International Ukraine також брали участь в оцінюванні тих пунктів плану, що мають критичне значення для якісної боротьби з корупцією в Україні. Зокрема аналітики організації детально оцінили виконання ключових цілей у сфері судової та антикорупційної реформ, кримінальної юстиції, а також кадрових конкурсів в органах правопорядку. 

«Прогрес України у виконанні “плану Качки-Кос” наразі досить скромний — ми фіксуємо лише точкові зміни, тоді як загальна швидкість реформ відстає від очікувань громадськості та наших партнерів. Водночас відкриття кластера “Основи” здатне активізувати цей процес, адже реалізація плану є базовою євроінтеграційною вимогою. Чи відбудуться ці зміни вчасно — тепер залежить від політичної волі всередині країни», — зазначає Катерина Риженко, заступниця виконавчого директора Transparency International Ukraine з юридичних питань.

22 червня Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) оголосила про фінальний розподіл переможців конкурсу між інстанціями Вищого антикорупційного суду  (ВАКС). 

Так, відповідно до рішення ВККС, до Апеляційної палати ВАКС потрапило 7 переможців:

1. Дорошенко Наталія Олексіївна
2. Мовчан Наталя Володимирівна
3. Рубащенко Микола Анатолійович
4. Сікора Катерина Олександрівна
5. Смаль Інна Анатоліївна
6. Танасевич Олена Віталіївна
7. Чайкін Ігор Борисович

До першої інстанції ВАКС потрапило 12 переможців:

1. Антипенко Віктор Павлович
2. Гуцал Оксана Петрівна
3. Діденко Євген Володимирович
4. Дудченко Олександр Юрійович
5. Коваленко Денис Сергійович
6. Корягін Віталій Олексійович
7. Кухта Владислав Олександрович
8. Піка Микола Євгенович
9. Скрекля Леся Іванівна
10. Тесленко Ірина Олександрівна
11. Хамходера Олег Петрович
12. Яциніна Марта-Марія Сергіївна

Щодо однієї кандидатки — Ретинської Юлії — оголошено перерву. 

На засіданні також вирішили, що, оскільки після визначення переможців на посади суддів АП ВАКС утворилося 3 вакантні посади суддів першої інстанції ВАКС, ВККС складе ще один рейтинг. Ці місця мають заповнити кандидатки Тетяна Троян та Ольга Певна, які ще не були розподілені.

Такий результат відбору можна вважати більше позитивним. Дефіцит суддівських кадрів у ВАКС становить 23 особи. У підсумку конкурс дозволить заповнити 7 вакантних посад в АП ВАКС та 15 у ВАКС. 

Однак це ще не фінал — далі етап у Вищій раді правосуддя. ВККС сформує рекомендації на призначення суддями для всіх 22 осіб і передасть їх ВРП. Остання на основі рекомендацій вирішить, чи передавати подання про призначення суддями президенту, чи ні. 

ВРП може відмовити у внесенні такого подання, якщо все ще залишатимуться сумніви у його доброчесності чи професійній етиці або виявляться інші обставини, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади після призначення такої особи.

Нагадаємо, третій конкурс ВАКС був оголошений у червні 2025 року, і тоді охочих стати суддею виявили бажання 205 адвокатів, суддів та науковців. Усі етапи конкурсу, зокрема фільтр Громадської ради міжнародних експертів, змогли пройти 22 учасники, і саме вони потрапили до фінального рейтингу.

Про те, як відбувався конкурс та чому лише 10% кандидатів змогли пройти всі етапи відбору, детальніше пояснювали тут.

Також варто зауважити, що з переходом трьох суддів ВАКС — Наталі Мовчан, Катерини Сікори та Олени Танасевич — до АП ВАКС можуть виникнути додаткові проблеми з тими справами, які перебували у них на розгляді і розгляд яких не закінчився. Адже при заміні судді учасники можуть клопотати про розгляд справи спочатку. Такий підхід застарілий і не враховує технічного розвитку, а тому варіанти рішень цієї проблеми ми оглядали у окремому матеріалі.

15 червня всі країни Європейського Союзу дійшли згоди стосовно відкриття першого кластеру переговорів про вступ України та Молдови «Основи» / Fundamentals. Про це йдеться в повідомленні ЄС. 

Це один із ключових етапів переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу. Кластер «Основи» охоплює базові сфери функціонування держави: верховенство права, фундаментальні права, роботу демократичних інституцій, реформу публічного управління та економічні критерії. Саме тому його відкриття — це не просто формальний крок у переговорах, а початок нового етапу відповідальності для всієї системи публічного управління, зокрема для територіальних громад.

Для місцевого самоврядування це означає, що прозорість, підзвітність, доброчесність і участь жителів дедалі більше ставатимуть не лише рекомендаціями чи «кращими практиками», а практичними стандартами управління. Від якості їхнього впровадження залежатиме подальше просування України до членства в ЄС.

Ці зміни вже можна побачити через дані. У 2025 році програма «Прозорі міста» почала пілотувати новий формат дослідження готовності українських муніципалітетів до інтеграції з ЄС. Аналітики вивчають, як міста впроваджують європейські підходи у сферах відкритості, взаємодії з жителями, електронних сервісів, відкритих даних і публічних фінансів. Саме ці напрями безпосередньо пов’язані з тим, як кластер «Основи» проявлятиметься на місцевому рівні. Тож громади поза пілотним оцінюванням можуть самостійно перевірити себе на відповідність базовим принципам у цих тематиках.

15 червня у Люксембурзі Україна офіційно перейшла на новий рівень євроінтеграції — стартували переговори щодо першого, найважливішого кластера «Основи процесу вступу» (Fundamentals).

Це історична подія, яка змінює весь процес нашої євроінтеграції. Тепер антикорупційні реформи — це не просто дружні рекомендації Брюсселя, а жорсткі переговорні умови. І тут у нас, на жаль, досі залишається чимало невиконаних «домашніх завдань».

Що всередині «Основ»?

Цей кластер складається з п’яти ключових напрямків (розділів), за якими ЄС оцінюватиме Україну під мікроскопом:

• Розділ 23 (Судова влада та права людини): реформа судів, їхня незалежність та реальна боротьба з топкорупцією.
• Розділ 24 (Юстиція, свобода та безпека): перезавантаження правоохоронців, боротьба з мафією, лад на митниці та кордонах.
• Розділ 5 (Публічні закупівлі): переведення всіх державних та оборонних тендерів на суворі європейські стандарти.
• Розділ 32 (Фінансовий контроль): захист європейських грошей, аудит бюджету (робота Рахункової палати та Держаудитслужби).
• Розділ 18 (Статистика): прозорі та точні дані про економіку й населення за стандартами Євростату.

Андрій Боровик, виконавчий директор TI Ukraine: «Кластер “Основи” в переговорах відкривається першим і закривається останнім. Це означає, що в процесі нашої євроінтеграції не можна буде відтермінувати антикорупційні реформи на користь прогресу в технічних сферах. Навіть більше: єврокомісарка Марта Кос наголосила, що темп переговорів тепер визначатиметься не календарними датами, а послідовністю виконання реформ, і боротьба з корупцією — у безперечному пріоритеті».

77,3 млн грн — стільки бюджетних коштів вдалося вберегти від потенційно неефективного використання у травні. Більшість із них — це результат не одного місяця роботи: аналітики надсилали звернення замовникам у попередні місяці, а подекуди й роки, перш ніж щось змінилося.

Найбільше вдалося зберегти завдяки розірванню договорів — 33,6 млн грн. Ще 28,6 млн повернули через зниження вартості угод, 10,4 млн — через скасовані закупівлі. Окремий спосіб  — кримінальні провадження: до них зверталися тоді, коли частину коштів замовник уже встиг заплатити. Цим способом зберегли ще 4,7 млн грн.

Нижче — три історії, які стали найпомітнішими результатами роботи команди у травні. 

Кримінальне провадження: 4,2 млн грн економії на реконструкції насосної станції

На початку 2026 року КП «Компанія «Вода Донбасу» замовило реконструкцію насосної станції в селищі Біленькому на Донеччині. Підряд на 23,6 млн грн отримало ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Технобуд Плюс». Завершити роботи планували до кінця 2026 року. 

Ми проаналізували кошторис і побачили можливе завищення цін на окремі будівельні матеріали. Найбільшу ймовірну переплату аналітики нарахували на щебенево-піщаній суміші — її вартість була майже на 40% вищою за ринкову. Лише на цій позиції замовник міг переплатити 3,8 млн грн. Також дорожчими за ринок виявилися асфальтобетонні суміші, бетон, бортові камені та насіння газонних трав. Загалом КП «Компанія «Вода Донбасу» могло переплатити 4,9 млн грн — понад 20% вартості договору. 

Ще в березні ми звернулися до замовника з проханням надати інформацію про витрати на транспортування та переглянути ціни на матеріали. Це можна було зробити лише через укладання додаткової угоди, адже ціна договору — тверда. У відповідь підприємство повідомило, що перевіряло їх ще під час розробки проєктної документації. Також КП «Компанія «Вода Донбасу» зазначило, що через бойові дії в регіоні кількість постачальників суттєво скоротилася. 

Утім, за договором вже проводили оплати, тож вплинути на ситуацію через замовника було неможливо. Тому у травні ми оновили розрахунки та звернулися до прокуратури. Сума можливої переплати склала 4,2 млн грн. Правоохоронці повідомили нам про відкриття кримінального провадження. Саме ці 4,2 млн грн ми включили до результатів травня. 

ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Технобуд Плюс» зареєстрували в липні 2024 року в Одесі. Засновником компанії був Андрій Моталов, однак уже за два місяці власницею стала Валентина Коржева. У 2025 році фірму перереєстрували у Слов’янську на Донеччині. 

Торік журналісти видання «Вчасно» теж звертали увагу на цю закупівлю та на діяльність ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Технобуд Плюс». Аналізуючи реконструкцію Білянського водозабору, вони виявили ознаки можливого зв’язку між підрядником і замовником. Серед аргументів — створення компанії менш ніж за рік до отримання підрядів, контракти на понад 72 млн грн виключно з КП «Компанія «Вода Донбасу». Крім того, в окремих закупівлях фірма використовувала той самий контактний номер телефону, що й замовник. 

2,9 млн грн збережених коштів на ремонті укриття 

У жовтні минулого року Відділ освіти Зміївської міської ради уклав із ТОВ «НВК “Східбуд”» договір на ремонт укриття для Чемужівського ліцею на Харківщині. Вартість робіт становила 25 млн грн. Роботи мали завершити до кінця 2025 року, але згодом термін продовжили до 1 липня 2026 року.

Наш аналіз кошторису показав можливу переплату 2,9 млн грн. Найбільше питань у фахівців DOZORRO виникло до вартості учнівських столів — на момент аналізу закупівлі їх ціна в кошторисі майже в п’ять разів перевищувала ринкову. Армувальна сітка та тротуарна плитка були дорожчими більш ніж у три рази, а бетонні суміші — у понад двічі.

У листопаді 2025 року ми надіслали лист Відділу освіти Зміївської міськради з проханням зменшити вартість матеріальних ресурсів. Це можна було зробити, адже ціна договору динамічна. Утім, ми отримали стандартну відповідь, що очікувану вартість визначали на підставі проєктно-кошторисної документації та експертного звіту. Однак, як з’ясував DOZORRO, експертна організація не перевіряє ціни на будівельні матеріали — лише обґрунтованість загальних витрат у межах проєкту. 

Питання до цієї закупівлі виникли і в Держаудитслужби. Оскільки проєкт фінансували коштом Ukraine Facility, товари мали походити лише з визначених програмою країн. Під час моніторингу аудитори з’ясували, що світильники для укриття в документах вказали як продукцію українського виробництва, однак документів на підтвердежння замовник не надав. Натомість у відкритих джерелах йдеться про те, що їх виробляють в Китаї та Малайзії. Через це Держаудитслужба зобов’язала замовника розірвати договір. Як повідомляв «ХАЦ», відділ освіти оскаржив висновок у суді. Утім, суд зазначив, що підтверджень українського походження світильників так і не надали. 

Зрештою, у квітні 2026 року сторони зменшили вартість договору до 15,6 млн грн. Зокрема, переглянули ціни на позиції, щодо яких ми виявили можливі завищення. Так вдалося зберегти 2,9 млн грн. 

ТОВ «НВК “Східбуд”» заснували в 2000 році в Харкові. Компанія належить Віталію Петушкову. 

Раніше ми вже повідомляли про можливі переплати в закупівлях за участі цієї компанії. У 2025 році П’ятигірський ліцей Донецької селищної ради визначив «НВК “Східбуд”» переможцем тендеру на ремонт укриття вартістю 68,7 млн грн. Під час аналізу закупівлі фахівці DOZORRO виявили можливу переплату 4,6 млн грн.

Закупівля з переплатою — договір без продовження 

Ще одна історія, яка дала результат у травні — закупівля реконструкції колишнього тиру під укриття в Коломиї. У лютому 2025 року Коломийський ліцей №1 імені Василя Стефаника уклав із ТОВ «ВГР СЕРВІС» договір на 46,7 млн грн. Ціна контракту — тверда. Роботи спочатку планували завершити до кінця 2025 року, зрештою термін продовжили до кінця наступного року.

Фахівці DOZORRO проаналізували кошторис і побачили можливу переплату на 3,2 млн грн. Найбільше питань виникло до цін на утеплювач, бетонні суміші, мембрану та арматуру. У відповідь на лист замовник повідомив, що проєкт має позитивний експертний висновок. Оскільки за договором уже проводили оплати, на початку 2026 року ми звернулися до прокуратури.

Зрештою у травні сторони розірвали договір. А нам вдалося залишити в бюджеті ще 3,2 млн грн.

ТОВ «ВГР СЕРВІС» заснували у 1995 році в Коломиї. З 2021 року компанія належить Ірині Гануляк — дружині ексзаступника начальника слідчого управління ГУНП в Івано-Франківській області, підполковника поліції Едуарда Гануляка.

Що ми побачили в закупівлях у травні

Водночас у травні аналітики проаналізували 80 закупівель із загальною очікуваною вартістю майже 5 млрд грн. За результатами моніторингу аналітики скерували 57 звернень до замовників. Сподіваємося, результати цієї роботи побачимо вже в наступні місяці. 

Аналітики виявили порушення у 70 закупівлях — це майже дев’ять із десяти проаналізованих процедур. У 61 закупівлі зафіксували ризики потенційних переплат на загальну суму 171,4 млн грн. Ще у дев’яти закупівлях побачили інші порушення, зокрема проблеми з оприлюдненням документів і дискримінаційні вимоги до потенційних учасників. 

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Міста не мають комплексних підходів до звітування перед своєю громадою. Деякі міські ради намагаються регулярно повідомляти про роботу міського голови, департаментів, управлінь чи комунальних підприємств. Проте більшість майже не комунікують свої результати або роблять це епізодично. 

Про це свідчить дослідження публічного звітування органів місцевого самоврядування в 11 українських містах, яке Центр контент-аналізу провів на замовлення програми «Прозорі міста» Transparency International Ukraine. Аналітики дослідили, як міська влада комунікувала свою звітність у період із 1 грудня 2025 року до 15 березня 2026 року.  Для цього вони проаналізували новинні розділи на офіційних сайтах міських рад, сторінки органів місцевого самоврядування і посадовців у соцмережах, чотири локальні онлайн-медіа для кожного міста, регіональні філії Суспільного, а також контент у Facebook, X, Instagram, TikTok, YouTube і Telegram.

Аналіз показав: у 4 із 11 міст практично неможливо знайти згадки про звіти на власних майданчиках ради. Йдеться про Кропивницький, Одесу, Харків та Чернігів. У Харкові аналітики не знайшли жодної згадки про звіти на вебсайті та в соцмережах міськради і міського голови у досліджуваний період. У Києві здебільшого комунікували про наслідки снігопаду та атак росіян на міську інфраструктуру, що, очевидно, не покриває більшості важливих питань у місті. 

Із 1161 проаналізованого повідомлення 70% або більш ніж 800 публікацій були присвячені річним звітам. Водночас найбільше обговорення таких звітів відбувалося не на офіційних ресурсах органів місцевого самоврядування, а на зовнішніх майданчиках — у локальних ЗМІ та соціальних мережах. 

Мер Києва Віталій Кличко не звітував перед киянами вже понад чотири роки — востаннє це було ще у грудні 2021-го. За цей час до міської влади накопичилося чимало запитань — від витрат на ремонти й транспорт до відбудови та енергетики. У квітні виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик зареєстрував електронну петицію до Київради з вимогою повернути публічні звіти мера. У квітні петиція TI Ukraine з вимогою повернути публічні звіти набрала необхідну кількість підписів — і відповідь надійшла, але не та, якої чекали: київська влада послалась на сайт із опублікованими звітами та безпекові ризики воєнного стану, однак відкритої зустрічі з громадою так і не пообіцяла.

Поки ця історія триває, команда DOZORRO вирішила подивитися, на що саме підконтрольні міській владі замовники вже спрямовували мільярди від початку 2026 року.

За даними BI Prozorro, з січня по 24 травня КМДА вже законтрактувала 26 млрд грн. Це трішки менше, ніж за аналогічний період 2025 році, коли сума становила 26,2 млрд грн. Найбільше коштів спрямували на будівництво та поточні ремонти — 7,1 млрд грн. На другому місці — паливо та електроенергія із сумою 5,8 млрд грн. Ця категорія традиційно входить до числа найбільших витрат міста, адже охоплює забезпечення роботи громадського транспорту, комунальних підприємств, лікарень, шкіл та іншої міської інфраструктури. Крім того, закупівлі електроенергії самі по собі формують значні суми через її високу вартість. Ще 2,6 млрд грн законтрактували на медичне обладнання, медичну продукцію та послуги. До цієї категорії входять як закупівлі ліків, витратних матеріалів та обладнання для столичних лікарень, так і послуги, необхідні для роботи медичної системи міста. Зокрема, до ТОП-5 найбільших контрактів року увійшов договір Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва з КО «Київмедспецтранс» на перевезення бригад швидкої спеціалізованими автомобілями за 436,7 млн грн.

Найбільші замовники

Найбільше договорів від початку року уклало КП «Київтеплоенерго» — 4,6 млрд грн. Підприємство закуповувало котельні, встановлення когенераційних установок, паливо, а також послуги з ремонту обладнання, пошкодженого внаслідок російських атак.

На другому місці — КП «Київпастранс» із понад 1,6 млрд грн. Кошти спрямували на закупівлю нових тролейбусів, електроенергії, палива та запчастин для громадського транспорту.

Третім став «Київводоканал» — 1,1 млрд грн. Договори підписували на підтримку роботи систем водопостачання, очищення води та реконструкцій насосних станцій. 

Серед найбільших напрямів витрат столиці залишаються дорожня інфраструктура, підготовка до блекаутів, відбудова житла та громадський транспорт. Розглянемо найдорожчі проєкти детальніше. 

Дорожня інфраструктура

Одним із найдорожчих інфраструктурних проєктів столиці у 2026 році — реконструкція транспортної розв’язки на перетині Берестейського проспекту та вулиці Вадима Гетьмана. КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» уклало договір на 605 млн грн із консорціумом «Промбуд Технолоджи». Йдеться про добудову Шулявської розв’язки, реконструкція якої триває вже кілька років. Завершити роботи планують до кінця 2027 року. Проєкт передбачає добудову з’їздів шляхопроводу, дорожні роботи, перевлаштування інженерних мереж та благоустрій території.

Ще 516 млн грн КК «Київавтодор» законтрактувало на капітальний ремонт вулиці Милославської у Деснянському районі Києва. Роботи виконуватиме ТОВ «Автомагістраль-Південь». Вони охоплюють ділянку від вулиці Оноре де Бальзака до вулиці Миколи Закревського завдовжки 1,6 км. Проєкт передбачає оновлення дорожнього покриття, трамвайної колії, тротуарів, велодоріжок, освітлення та благоустрій території. Роботи мають звершити до 2028-го. 

Значні кошти місто також спрямовує на ремонт мостів і шляхопроводів. Зокрема, КП «Київавтошляхміст» законтрактувало понад 174 млн грн на поточний ремонт Південного мосту, а також двох правобережних естакад. Ще 57,2 млн грн витратять на ремонт надземного пішохідного переходу біля парку «Перемога», а 46,5 млн грн — на ремонт несних конструкцій шляхопроводу на перетині проспекту Науки та магістралі безперервного руху. 

Підготовка до блекаутів та зими

Підготовка до можливих нових атак на енергосистему та відключень світла ще один напрям витрат столиці. Загалом на резервне живлення, когенерацію та захист критичної інфраструктури вже законтрактували понад 1,8 млрд грн.

Найбільше коштів спрямувало КП «Київтеплоенерго». Підприємство закуповує встановлення когенераційних установок — обладнання, яке дозволяє одночасно виробляти тепло та електроенергію. Такі системи мають забезпечити роботу теплоенергетичної інфраструктури навіть у разі нових атак або масштабних відключень світла. Закупівлі охоплюють не лише встановлення самих когенераційних установок, а й будівництво окремої інфраструктури для їхньої роботи — захисних споруд, газопроводів, електромереж, вентиляції, автоматизації та систем безпеки. Загалом на ці проєкти «Київтеплоенерго» вже законтрактувало приблизно 1,4 млрд грн. 

Паралельно резервне живлення посилюють і на інших важливих інфраструктурних об’єктах. Так, «Київводоканал» замовив роботи з впровадження резервного живлення на Бортницькій станції аерації на 36,8 млн грн та на каналізаційній насосній станції «Позняки» — ще на 17,4 млн грн. 

Окремо кошти спрямували на підтримку дорожньої та соціальної інфраструктури під час можливих відключень. КП «Центр організації дорожнього руху» закупило шафи резервного живлення на понад 8,4 млн грн для підтримки роботи світлофорів та дорожньої інфраструктури під час можливих відключень електроенергії. Управління освіти Дарницької РДА замовило дизельні генератори на 6,6 млн грн для забезпечення безперебійної роботи навчальних закладів під час аварійних або стабілізаційних відключень світла. Нагадаємо, на початку року DOZORRO досліджував підготовку міст до блекаутів. У 2025 році через Prozorro на енергостійкість у Київській області законтрактували 9,6 млрд грн, але значну частину формують великі держкомпанії. Без них сума становить приблизно 3,4 млрд грн.

Окремий напрям підготовки стосується теплопостачання міста. «Київтеплоенерго» закупив десять водогрійних котлів потужністю 30 МВт за 752 млн грн. Це найдорожчий контракт, укладений містом від початку року. ТОВ «Київкотлотурбопром» має поставити обладнання до кінця 2026 року. Такі котли використовують у системах централізованого теплопостачання для забезпечення теплом житлових будинків та об’єктів інфраструктури. Ймовірно, закупівля пов’язана з підготовкою столиці до нового опалювального сезону. 

Відбудова після російських атак

Частина великих закупівель КМДА стосується відновлення житла, яке пошкодила росія. Від початку року на проєктування та капітальні ремонти таких будинків у столиці вже законтрактували понад 647 млн грн. Найбільшим замовником таких робіт є КП «Житлоінвестбуд-УКБ» — підприємство замовляє капітальні ремонти багатоповерхівок у різних районах міста.

Найбільший договір — 144,5 млн грн — уклали на відбудову дев’ятиповерхівки на бульварі Вацлава Гавела, 31. У червні минулого року в будинок влучила російська ракета, через що один із під’їздів був повністю зруйнований. Роботи виконуватиме ТОВ «БК “АСКОН”».

Ще понад 101,6 млн грн спрямують на капітальний ремонт будинку на вулиці Івана Гонти, 5. Під час російського удару у червні 2025 року там обвалився цілий під’їзд. Після обстежень і підготовки проєкту будинок вирішили відновлювати. Підряд отримало ТОВ «Сучасна інфраструктура міста». Ця ж компанія ремонтуватиме й сусідній будинок на Івана Гонти, 7 — ще за 29,4 млн грн.

На відновлення будинку на бульварі Вацлава Гавела, 87 законтрактовано 78,8 млн грн. Будинок зазнав серйозних пошкоджень внаслідок атаки російського дрона у червні 2025 року та нині перебуває в аварійному стані. Роботи виконуватиме ТОВ «ІБК “Ренесансбуд”». 

Ще 43,2 млн грн законтрактували на відновлювальні роботи у будинку на проспекті Відрадному, 28Б. Будівля постраждала під час російського обстрілу у ніч на 31 липня 2025 року. Підряд на капітальний ремонт отримав консорціум «ІнжБуд Альянс».

Укриття 

На п’ятий рік війни будівництво та ремонт укриттів досі лишається пріоритетним. Найбільше таких закупівель проводили районні управління освіти Києва. 

Одним із найбільших контрактів став ремонт укриттів у ліцеї №155 на вулиці Січових Стрільців. На роботи Управління освіти Шевченківської РДА законтрактувало з ПП «Спецсервіс» 16,7 млн грн. 

Окремо місто продовжує будівництво нових захисних споруд при навчальних закладах. Наприклад, на будівництво укриття для гімназії №172 «Нивки» у Шевченківському районі законтрактували 15 млн грн. Підрядником стало ТОВ «Укр Смарт Інжиніринг».

Водночас у Києві вже почали запускати нові масштабніші проєкти — підземні навчальні простори при школах. Найдорожчою з таких закупівель стало будівництво підземної школи для гімназії №191 імені Павла Тичини у Дніпровському районі. Очікувана вартість робіт — 343,5 млн грн. Ще 326,6 млн грн передбачили на будівництво захисної споруди для ліцею №105 Дарницького району.

Наземний транспорт

Одним із великих напрямів витрат столиці залишається громадський транспорт. Найбільший замовник у цій сфері — КП «Київпастранс». З початку року підприємство уклало договори на закупівлю електроенергії та пального для роботи транспорту, а також на його оновлення. 

Так, у січні КП «Київпастранс» замовило у ТОВ «Політехносервіс» 16 тролейбусів. Одним із власників компанії є колишній головний інженер КП «Київпастранс» Юрій Бомбандьоров. Спочатку вартість договору склала 306,2 млн грн. Поставити транспорт мають до кінця 2026 року. Утім, сама закупівля викликала чимало питань. Видання «Наші гроші» у січні звертало увагу, що за останні роки ціна цієї моделі тролейбусів суттєво зросла. Якщо у 2022 році Чернівці купували аналогічні PTS T12309 по 282–295 тис. доларів за одиницю, то у 2025–2026 роках вартість вже сягнула 436–444 тис. доларів. Тобто фактично за три роки ціна моделі зросла у півтора раза. 

Пізніше Держаудитслужба перевірила цю закупівлю і виявила, що КП «Київпастранс» при розрахунку очікуваної вартості орієнтувалося на комерційну пропозицію майбутнього переможця — ТОВ «Політехносервіс» — із ціною 18,97 млн грн за тролейбус. Однак у тендерній пропозиції ціна вже зросла до 19,14 млн грн. Аудитори вказали на можливу переплату 2,7 млн грн. Після цього сторони зменшили суму договору на цю ж суму. Нинішня закупівля відбулася після того, як восени 2025 року «Київпастранс» скасував інший великий тендер — більш ніж на 1 млрд грн — на закупівлю 40 тролейбусів. Тоді ГО «Пасажири Києва» критикувала умови тендеру через короткі строки подання пропозицій, великий аванс та ймовірно завищену вартість транспорту. 

Окрім придбання нових тролейбусів, підприємство спрямувало 6,6 млн грн на обслуговування громадського транспорту та системи електронного квитка. Йдеться про технічний супровід валідаторів, бортових комп’ютерів, терміналів водія, ремонт обладнання автоматизованої системи оплати проїзду та кабельних мереж у транспорті. Також «Київпастранс» закуповував страхові послуги для пасажирських перевезень — понад 14 млн грн, запасні частини й комплектуючі для тролейбусів, автобусів та трамваїв — понад 109 млн грн, а ще матеріали для ремонту транспорту — 6,9 млн грн. 

 

Водночас навколо роботи Київпастранс останнім часом виникає дедалі більше публічних питань. У травні працівники підприємства звернулися до Віталія Кличка зі скаргою на керівництво КП та заявили про можливі зловживання у закупівлях. Зокрема йдеться про нібито завищення цін на запчастини, створення перешкод для окремих постачальників та неформальний вплив на ухвалення рішень щодо тендерів. У зверненні колектив закликав провести незалежний аудит закупівель і службову перевірку діяльності керівництва підприємства.

Закупівлі для метро

Окрім наземного транспорту, значні кошти у 2026 році столиця спрямовує і на роботу метрополітену. Від початку року КП «Київський метрополітен» уже законтрактувало 760 млн грн, зокрема на ремонт вагонів, оновлення систем безпеки, електроживлення та інфраструктури станцій. 

Найдорожчою закупівлею стала апаратура СЦБ за 132,6 млн грн. Йдеться про системи сигналізації, централізації та блокування, які контролюють рух поїздів, перемикання колій та безпечні інтервали між складами. Закупівля привернула увагу журналістів та аудиторів, адже частина обладнання виявилася дорожчою, ніж у попередніх тендерах метро. Наприклад, приймачі рейкових кіл закупили приблизно на чверть дорожче, ніж у 2024 році.

Водночас вища ціна не обов’язково означає завищення вартості. На неї могли вплинути подорожчання доставки та енергоресурсів, дефіцит спеціалізованих деталей, а також включення у вартість додаткових послуг — монтажу, налаштування чи технічного супроводу обладнання.

Ще 59,2 млн грн метро законтрактувало на системи безперебійного живлення для цього обладнання, аби системи керування рухом продовжували працювати навіть під час аварійних відключень електроенергії.

93,7 млн грн метро законтрактувало на ремонт колісних пар візків вагонів. Це елементи ходової частини, на яких фактично тримаються вагони та які забезпечують їхній рух по рейках. Такі ремонти проводять через постійне навантаження та зношення під час експлуатації.

Майже таку ж суму — 96,3 млн грн — спрямували на електрообладнання для модернізації ескалаторів. Йдеться про оновлення систем керування та живлення ескалаторних комплексів на станціях метро, частина яких працює вже десятки років. Ще 114,2 млн грн — витратять на випрямлячі для систем електроживлення метро. Це обладнання перетворює електричний струм та забезпечує живлення частини інфраструктури й рух поїздів.

Також 74,4 млн грн законтрактували на послуги оператора автоматизованої системи обліку оплати проїзду — тобто підтримку роботи електронної оплати та турнікетів у метро.

Серед інших великих закупівель — ремонт системи, яка перевіряє технічний стан вагонів під час руху, закупівля рам для візків вагонів метро та реконструкція пожежної сигналізації на кількох станціях метро, зокрема «Хрещатик», «Вокзальна», «Палац спорту» та «Звіринецька».

Парки та озеленення 

Попри великі витрати на транспорт, підготовку до можливих нових блекаутів, облаштування укриттів та відновлення пошкоджених будинків, КМДА продовжує вкладати кошти і в благоустрій та озеленення міста. 

Однією з найбільших таких закупівель став капітальний ремонт південно-західної частини парку «Наталка» в Оболонському районі. На роботи законтрактували понад 65 млн грн. Проєкт передбачає оновлення паркової інфраструктури, зон відпочинку, покриття та благоустрій території.

Паралельно комунальні підприємства закуповували квіти, дерева та декоративні рослини для клумб, парків і скверів. Наприклад, підприємство із утримання зелених насаджень Деснянського району придбало квітів і рослин на 1,9 млн грн. Серед них — чорнобривці, сальвія, бегонії, пеларгонії, а також декоративні кущі й багаторічні рослини.

Як змінилися витрати столиці за роки війни

Якщо порівнювати загальні обсяги закупівель підконтрольних КМДА структур за останні роки, то після 2022 року витрати столиці різко зросли. Так, у 2022 році сума закупівель становила 21 млрд грн — майже вдвічі менше, ніж у довоєнному 2021-му, коли законтрактували 38,4 млрд грн. Уже в 2023 році обсяги закупівель зросли більш ніж удвічі — до 43,6 млрд грн. А у 2024 році Київ встановив рекорд за останні п’ять років: сума закупівель сягнула 72,5 млрд грн. У 2025 році показник дещо знизився — до 69,2 млрд грн, однак він все одно залишається значно вищим як за довоєнний рівень, так і за перший рік повномасштабної війни. Загалом із 2022 року по травень 2026 року підконтрольні КМДА структури законтрактували через Prozorro 232 млрд грн. Такі масштаби контрактів лише посилюють суспільний запит на публічну звітність міської влади. 

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Україна ризикує вперше втратити частину фінансової допомоги Європейського Союзу через невчасне виконання реформ, передбачених програмою Ukraine Facility. 

Заступниця виконавчого директора Transparency International Ukraine з юридичних питань Катерина Риженко обговорила проблему із виконанням цих пунктів Ukraine Facility в ефірі Громадського радіо.

У відповіді на запит «Радіо Свобода» речник Європейської комісії повідомив, що наразі залишаються невиконаними два етапи, пов’язані з попередніми траншами допомоги, які Київ уже отримав. Ідеться про незавершені вчасно 4-й та 5-й транші, через що їх «призупинили» — майже €300 млн у межах четвертого траншу та понад €380 млн у межах п’ятого.

Так, у четвертому транші невиконаним залишається пункт щодо збільшення кількості персоналу Вищого антикорупційного суду, а у п’ятому — щодо набрання чинності законодавства про перегляд декларацій доброчесності суддів та процедури їхньої перевірки. Остаточні дедлайни для виконання цих умов — 30 червня та 29 вересня 2026 року відповідно.

«Із двох пунктів один вже ми потенційно можемо таки виконати — це законопроєкт, про декларації суддів, хоч до текст закону залишаються питання. Другий пункт — судді Вищого антикорупційного суду, яких ми мали призначити ще, фактично, більше року тому. Зараз конкурс уже на фінішній прямій, проте навряд ми встигнемо їх призначити до дедлайну. І, таким чином, є шанс, що ми втратимо ці гроші, які мали б отримати за виконання цієї рекомендації», — зазначила Катерина Риженко.

Причиною, через яку не вдалося відібрати та призначити суддів ВАКС вчасно, експертка назвала декілька факторів:

«Перша обставина — це загальний брак людських ресурсів у нашій державі. Це не новина, багато людей у нас воює, багато людей виїжджає, багато людей, на жаль, не готові, не можуть, не в тому стані, щоб брати участь у конкурсі на суддівські посади. Плюс було чимало питань до конкурсу, який відбувався ще рік тому. Багато конкурсантів відсіялися на ранніх етапах, не дійшовши навіть до співбесіди».

Таким чином довелося запускати повторний конкурс і це забрало більше часу, зазначила Катерина Риженко: «І тому ми зараз стоїмо перед потенційною ситуацією, де ми не отримуємо за це гроші».

Нагадаємо, що 29 травня Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) завершила етап дослідження досьє та співбесід із 22 кандидатами на посади суддів Вищого антикорупційного суду та оприлюднила рейтинг учасників конкурсу.

Наступне слово за Вищою радою правосуддя, яка може погодити цих кандидатів, а може й відмовити у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду, попри проведений конкурс, якщо все ще залишатимуться сумніви у його доброчесності чи професійній етиці або виявляться інші обставини, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади після призначення такої особи.

Програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine отримала відзнаку премії LUN Місто Awards 2026 у номінації «Розумне місто». Також у цій категорії відзначили alert.in.ua та SaveDnipro. Ця номінація об’єднує проєкти, які допомагають українським містам ставати сучаснішими, ефективнішими та зручнішими для мешканців завдяки технологіям, цифровим сервісам, відкритим даним та інноваційним інструментам управління.

Для команди «Прозорих міст» ця відзнака є визнанням багаторічної роботи над розвитком прозорості, підзвітності та цифрової спроможності українських громад. З 2017 року програма досліджує роботу міських рад, формує дані про стан прозорості міст, готує практичні рекомендації для органів місцевого самоврядування та допомагає громадам впроваджувати кращі управлінські практики.

У 2025 році команда також запустила новий продукт — Європейський індекс міст. Він передбачає оцінювання сфер життєдіяльності міста, аналіз електронних сервісів і відкритих даних, а також підготовку дорожніх карт для міських рад.

«Це велика честь бути серед ініціатив-переможців. Вдячні Lun, журі і всім, хто нас підтримував у нашій роботі та під час відбору», — зазначила керівниця програми «Прозорі міста» Олеся Коваль.

LUN Місто Awards 2026 — це премія для проєктів та ініціатив, які покращують міське середовище, сервіси, спільноти й повсякденне життя в українських містах. У категорії «Розумне місто» до шортлиста потрапило 11 ініціатив, на перемогу предентували також додатки Київ Цифровий та е-Тернопіль, е-приймальні Житомира та Чернівців, продукти Epam та ін. Загалом за нагороди змагалися понад 120 проєктів.

 

10 червня конкурсна комісія з відбору голови АРМА провела засідання, на якому  проголосувала за проведення нового конкурсу. Це рішення підтримали усі члени комісії.

Причиною стала відсутність кандидата чи кандидатів, яких можна було б рекомендувати уряду для призначення на посаду. На початку засідання голова комісії Катерина Риженко нагадала, що 16 квітня відбулася співбесіда з єдиним кандидатом, який дійшов до цього етапу конкурсу. Проте в результаті не всі члени комісії погодилися з тим, що він відповідає критеріям професійності та доброчесності.

Саме тому зрештою комісія прийняла рішення про проведення повторного конкурсного відбору на посаду Голови Національного агентства  — відповідно до п. 9 ч. 10 статті 5 Закону «Про АРМА». 

Насамкінець Катерина Риженко зазначила, що комісія усвідомлює свою відповідальність за результати цього конкурсу, тож надалі планує докласти додаткових зусиль, щоб у результаті повторного відбору таки були відібрані один чи два кандидати, які будуть рекомендовані для призначення урядом.   

Наразі ж комісія продовжує підготовчі роботи з проведення повторного конкурсу, зокрема обговорює комунікаційні, технічні та організаційні питання щодо його запуску. 

Парламент вніс зміни до Регламенту Верховної Ради України, якими дозволив об’єднувати конкурси на членів Рахункової палати, якщо вони відбуваються одночасно. Це рішення запропонувала Transparency International Ukraine, щоб не поглиблювати кризу з відбором членів до органу.

Конкурс на 6 вакантних посад в Рахункову палату розпочався з прийняттям нового закону про реформу органу ще у грудні 2024 року. Їх мали добрати за оновленою конкурсною процедурою. Вона передбачає створення спеціальної комісії для відбору кандидатів в Рахункову палату — дорадчої групи експертів (ДГЕ), де переважне право голосу мають міжнародні експерти. Останні мали складати половину ДГЕ — пропозиції кандидатів від міжнародних партнерів ми отримали ще навесні 2024. Решту 3 членів ДГЕ мали сформувати представники від депутатських фракцій або груп. І депутати уже кілька разів пробували погодити їх перелік. Однак за майже рік так і не спромоглися проголосувати за нього і таки створити ДГЕ. 

Водночас одна із чинних членкинь органу, Єлизавета Пушко-Цибуляк, нещодавно подала заяву про звільнення з посади за власним бажанням. Окрім того, що після її звільнення в Рахунковій палаті залишиться лише четверо членів з одинадцяти передбачених законодавством, одразу після нього має стартувати ще один конкурс на вакантну позицію в органу.

«Закон не передбачав таких ситуацій, тож поєднати ці два конкурси було неможливо. Зміни, які ми запропонували, створюють таку можливість», — пояснює заступник виконавчого директора TI Ukraine Іван Лахтіонов, — «Ми уже майже рік не можемо запустити один конкурс, а проводити два паралельно — це додаткові ресурси і затягування кадрової кризи в вищому органі аудиту. Дякуємо Роксолані Підласій, що проадвокувала цю необхідну правку колегам».   

Тепер ці два конкурси об’єднають в один, створять одну дорадчу групу експертів, яка відбиратиме 7 нових членів.

Доукомплектування Рахункової палати до кінця року — один зі структурних маяків нової програми підтримки України від Міжнародного валютного фонду на 2026 рік. Від цього також  залежить і виконання частини зобов’язань України на шляху до вступу в ЄС.

Рахункова палата — вищий орган фінасового контролю України, яка зокрема стежить за ефективністю використання як державного бюджету, так і фінансової допомоги міжнародних партнерів. 

Уже 15 червня на міжурядовій конференції в Люксембурзі країни ЄС планують відкрити перший переговорний кластер, але вже дуже скоро процес євроінтеграції України суттєво посилиться.

Як повідомила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос,  вже в середині липня буде можливо також відкрити і п’ять наступних кластерів. «Зараз це абсолютний пріоритет — відкрити всі кластери», — зазначила Кос.

Також вона визнала, що країни ЄС відкинули попередній складний і тривалий підхід до євроінтеграції — так зване «зворотне розширення» (reverse enlargement). Натомість обрано проміжний варіант, за якого країни-кандидатки, включно з Україною, зможуть користуватися перевагами членства ще до повноцінного приєднання. 

Рушієм цього процесу, за словами Кос, стала сама Україна, а також бажання ключових країн ЄС допомогти нам зі вступом. Саме цьому була присвячена ідея німецького канцлера Фрідріха Мерца про особливий формат для України, і цей підхід надалі може спрацювати й для інших країн-кандидаток.

«Сьогоднішні заяви єврокомісарки вказують на те, що відтепер наше приєднання до Євросоюзу залежить від нас як ніколи раніше. Тепер не може бути жодних відмовок, щоб не ухвалювати ті чи інші євроінтеграційні закони чи реформи. Список вимог і необхідних кроків буде доволі чітким. ЄС відкриває шлях до членства, а наше завдання — не давати жодного аргументу скептикам у майбутньому і чітко впроваджувати необхідні зміни», — пояснює виконавчий директор TI Ukraine Андрій Боровик. 

Нагадаємо, що вже 15 червня країни ЄС мають проголосувати за відкриття першого переговорного кластера «Основи», до якого входять, зокрема, верховенство права та боротьба з корупцією. TI Ukraine вже три роки відстежує прогрес України в цих сферах та надає рекомендації щодо їх посилення в межах підготовки Тіньових звітів для Єврокомісії. 

Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію розбудови Єдиної цифрової екосистеми управління публічними інвестиціями та план заходів на 2026–2028 роки. Документ розробило Міністерство фінансів України в межах реформи управління публічними інвестиціями.

Концепція є частиною реформи управління публічними інвестиціями на 2024–2028 роки. Вона відповідає стандартам Європейського Союзу та вдалим міжнародним практикам у сфері управління публічними фінансами. Її схвалення також є однією з умов для отримання Україною другого траншу макрофінансової допомоги Європейського Союзу.

Ухвалена концепція закріплює системний підхід до цифровізації публічних інвестицій в Україні. Йдеться про повний інвестиційний цикл: від планування, підготовки та відбору проєктів до їх реалізації, моніторингу, завершальної оцінки та оцінки впливу.

Ключовою складовою нової цифрової екосистеми визначено DREAM — державну цифрову систему управління відновленням та публічними інвестиціями. DREAM має забезпечити наскрізне управління публічними інвестиційними проєктами: від формування і пріоритезації проєктів до моніторингу їх виконання та оцінки результатів.

Завдяки інтеграції з іншими державними інформаційними системами DREAM має зменшити дублювання функцій і розриви в даних. Зокрема, йдеться про взаємодію з АІС «ГРК-ВЕБ», LOGICA, інформаційними системами Державної казначейської служби України та електронною системою закупівель.

Концепція визначає п’ять ключових завдань для побудови Єдиної цифрової екосистеми управління публічними інвестиціями:

1. Інтероперабельність — забезпечення технічної сумісності державних інформаційних систем, залучених до управління публічними інвестиціями.
2. Єдині стандарти даних — запровадження спільних підходів до обміну даними, ідентифікації публічних інвестиційних проєктів і програм.
3. Якість і верифікація даних — підвищення достовірності інформації, необхідної для оцінки, пріоритезації та відбору інвестиційних проєктів.
4. Прозорість і підзвітність — посилення контролю за використанням публічних коштів на всіх етапах інвестиційного циклу.
5. Цифрова підтримка на всіх рівнях — охоплення цифровими інструментами управління публічними інвестиціями як на державному, так і на місцевому рівні.

Єдина цифрова екосистема управління публічними інвестиціями має підвищити якість планування, відбору та реалізації проєктів, а також зробити використання публічних коштів більш прозорим і підзвітним. Для громад це означає як більше можливостей у сфері публічних інвестицій, так і водночас більше контролю та підзвітності.

Запровадження Єдиної цифрової екосистеми управління публічними інвестиціями сприятиме ефективнішому використанню ресурсів на відновлення та розвиток країни, а також подальшому наближенню України до європейських стандартів управління публічними фінансами.

 

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Норвегії. Її зміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і жодним чином не відображає поглядів Уряду Норвегії.

25 травня фракція «Європейська солідарність» зареєструвала у парламенті свою версію Стратегії. Таким чином, до двох конкуруючих законопроєктів про Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки від голови Антикоркомітету та Кабінету Міністрів додався третій. 

Тепер народні депутати мають на вибір три варіанти законопроєкту — усі вони базуються на тексті НАЗК, але відрізняються в кількох принципових моментах.

Версія за авторства народних депутатів Петра Порошенка, Ірини Геращенко, Артура Герасимова, Іванни Климпуш-Цинцадзе та Володимира Вʼятровича є ближчою до законопроєкту Анастасії Радіної, ніж до урядового. Зокрема, вона зберігає деталізоване положення про визначення зарплати працівників НАЗК на рівні закону, а також розширені повноваження керівника САП, включно з правом здійснювати будь-які слідчі дії у справах НАБУ без залучення Генерального прокурора. 

Водночас, як і урядова, версія Антикорстратегії від фракції ЄС не передбачає надання керівнику САП права вносити відомості до ЄРДР щодо народних депутатів. А в реформі ДБР «Європейська солідарність» іде навіть далі за всіх: пропонує не просто вдосконалити процедуру добору директора, а провести повноцінне «перезавантаження» Бюро — з обов’язковою атестацією всього персоналу і залученням міжнародних партнерів.

Також Антикорстратегія від «ЄС» передбачає розгорнуту преамбулу з п’ятьма антикорупційними принципами: незворотність реформ, відкритість за замовчуванням, невідворотність відповідальності, доброчесна відбудова та захист держави від захоплення. Ці принципи мають більш декларативний характер і не впливають на зміст реформ.  Але так через зміни у преамбулі «Євросолідарність» декларує пріоритетом на найближчі п’ять років саме боротьбу з топкорупцією і недопущення політичного захоплення антикорупційних, судових і правоохоронних інституцій.

Нагадаємо, що профільний комітет вже почав роботу з законопроєктами, які визначатимуть антикорупційну політику країни на найближчі чотири роки, проте поки що не визначив, яку саме версію документа будуть рекомендувати парламенту взяти за основу. TI Ukraine продовжить активно відстежувати цей процес.

Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) завершила етап дослідження досьє та співбесід із 22 кандидатами на посади суддів Вищого антикорупційного суду. 

Ці правники — ті, хто раніше успішно подолав суворий фільтр Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ). Тепер Комісія виставила фінальні бали, які визначать переможців конкурсу. 

Як формувався рейтинг

У квітні–травні ВККС досліджувала досьє кандидатів та проводила співбесіди, під час яких оцінювала їхню професійну компетентність, доброчесність і відповідність критеріям професійної етики.

Загалом кандидат міг отримати до 800 балів:

400 балів — за іспит, який включав тестування та практичне завдання;

400 балів — за етап дослідження досьє і співбесіди з ВККС.

Наразі рейтинг усіх учасників виглядає так.

	Кандидати	Іспит (макс. 400)	Співбесіда з ВККС (макс. 400)	Рейтинговий бал
1	Танасевич Олена Віталіївна	372,22	394	766,22
2	Сікора Катерина Олександрівна	360,92	396,33	757,25
3	Чайкін Ігор Борисович	358,01	389,67	747,68
4	Смаль Інна Анатоліївна	351,64	391	742,64
5	Дорошенко Наталія Олексіївна	343,93	396,17	740,1
6	Рубащенко Микола Анатолійович	350,33	385,67	736
7	Мовчан Наталя Володимирівна	335,65	398,67	734,32
8	Гуцал Оксана Петрівна	355,87	378,33	734,2
9	Кухта Владислав Олександрович	348,54	385,33	733,87
10	Яциніна Марта-Марія Сергіївна	357,86	375,67	733,53
11	Коваленко Денис Сергійович	349,19	383,33	732,52
12	Тесленко Ірина Олександрівна	351,85	380,67	732,52
13	Діденко Євген Володимирович	352,13	380,33	732,46
14	Антипенко Віктор Павлович	352,51	379,83	732,34
15	Дудченко Олександр Юрійович	348,79	379,33	728,12
16	Скрекля Леся Іванівна	341,29	386	727,29
17	Корягін Віталій Олексійович	347,83	375,67	723,5
18	Хамходера Олег Петрович	337,98	381,33	719,31
19	Піка Микола Євгенович	337,07	381,17	718,24
20	Ретинська Юлія Ігорівна	333,57	383,33	716,9
21	Троян Тетяна Євгенівна	327,27	385,67	712,94
22	Певна Ольга Сергіївна	327,75	382,33	710,08

ВККС надалі офіційно сформує та затвердить цей фінальний рейтинг, за яким одна частина кандидатів отримає рекомендації від комісії на призначення суддею до ВАКС, а інша — в АП ВАКС. 

Однак на формуванні рейтингу конкурс ще не завершиться, адже останнє слово за Вищою радою правосуддя. Вона може відмовити у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду, попри проведений конкурс, якщо все ще залишатимуться сумніви у його доброчесності чи професійній етиці або виявляться інші обставини, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади після призначення такої особи.

Стосовно кандидатів, які отримають «зелене світло», ВРП винесе подання Президенту про їх призначення суддями.