Попри те, що судді ВАКС мають можливість обмежувати доступ до окремих відомостей у вироках, вочевидь суддя вирішила не користуватись такою опцією у резонансній справі Пашинського. Про це свідчать дані про вирок в реєстрі судових рішень. 

І з огляду на резонанс, який загалом викликало затвердження угоди між САП та Сергієм Пашинським, та суспільний інтерес до цього вироку, повне його засекречення, замість необхідного в такому випадку роз’яснення, створює ще більше запитань та сумнівів щодо його доречності.

На проблемі засекречення вироків за угодами ми в TI Ukraine наголошували вже неодноразово, зокрема, в останньому звіті з моніторингу ВАКС. Повне закриття текстів вироків за угодами, особливо у резонансних справах, не дозволяє оцінити, яким чином суд зважив суспільний інтерес при затвердженні угоди. За таких умов суспільство змушене покладатись на вкрай обмежену публічну комунікацію інших органів, а за відсутності таких даних — домислювати чи навіть вигадувати їх. Такий підхід може зруйнувати довіру до інституту угод та до роботи антикорупційних органів. 

«З повного тексту вироку у справі Пашинського, зокрема, мало б стати зрозумілим, як саме визначалися умови відшкодування збитків. Оскільки засудженому інкримінували дві статті, у вироку мало б бути уточнення, за яке кримінальне правопорушення призначили штраф, а яке покарання визначено за інше кримінальне правопорушення, а також як суд перевіряв строк позбавлення права обіймати посади на відповідність правилам призначення покарання. І, зрештою, якби вирок став публічним, ми б могли визначити, як саме змінилась угода у порівнянні з тією, у затвердженні якої інший суддя ВАКС відмовив у червні», — пояснює старший юридичний радник TI Ukraine Павло Демчук. 

Інститут угод треба використовувати та розвивати в українській судовій практиці, адже він дозволяє оптимізувати витрати часу, відшкодувати збитки, а також отримати важливу інформацію, необхідну для викриття інших правопорушень. Однак в умовах обмеженої довіри суспільства до такого підходу самі інституції, які укладають і затверджують угоду, мають належно комунікувати такі справи.

За останні роки ВАКС уже отримав достатньо інструментів забезпечувати таку комунікацію та доступ до інформації про резонансні для суспільства вироки. Тому ми знову закликаємо суддів користуватися технічними можливостями системи документообігу та обмежувати доступ лише до чутливих фрагментів вироку. Натомість залишати відкритою ту інформацію, яка корисна широкому загалу для оцінки якості судового контролю.

Міські ради впоралися з європейськими стандартами врядування на 44 бали зі 100. Найвищі показники отримали Київ — і то лише 55,3 бала, Луцьк — 53,4 та Львів — 53,3. Водночас навіть ці міста мають значний простір для розвитку прозорого, підзвітного та орієнтованого на потреби жителів врядування.

Такими є результати річного дослідження Європейського індексу міст, яке провела програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine. Аналітики дослідили шість напрямів роботи 11 міських рад: відкритість, електронні сервіси, відкриті дані, публічні фінанси, доброчесність і протидію корупції та підзвітність.

Дослідження показало, що міста значно краще впроваджують окремі цифрові рішення, ніж механізми зворотного зв’язку. Відстеження громадського транспорту, онлайн-запис дітей до садків, електронні петиції та запис до ЦНАП уже стали звичними практиками в більшості досліджених міст. Водночас лише 4 з 11 міських голів у 2025 році прозвітували про свою роботу на відкритій зустрічі з громадою. Лише 3 міські ради мали окрему сторінку з алгоритмом доступу громадян до засідань ради.

Ще одна проблема — формальна участь жителів у рішеннях. Жодне з 11 міст не оприлюднило в бюджетному розділі перелік пропозицій громадськості до проєкту бюджету на 2026 рік, а 10 міст не поширили протоколів бюджетних слухань і результати консультацій із бізнесом щодо закупівель.

Одним із ключових принципів дослідження стала орієнтація на жителя громади, зокрема як користувача сайту та е-сервісів міста (принцип user-centricity). Наприклад, людина не повинна знати структуру міської ради, назву потрібного департаменту чи шукати інформацію на десятках сторінок, щоб дізнатися, як отримати компенсацію за пошкоджене житло, подивитися проєкт бюджету, скористатися електронною послугою чи долучитися до засідання міської ради.

Тому аналітики перевіряли, чи є на сайтах міських рад тематичні розділи, де зібрана вся актуальна інформація з певного питання. 

У 2025 році такі розділи були у 71% перевірених випадків. Найкращий результат показав Київ — 14 із 15 таких розділів. Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк і Львів мали по 12, Полтава — лише 4.

Найгірше міста структурували інформацію саме там, де вона безпосередньо потрібна жителям — менше половини міст мали сторінки про електронні сервіси, доступ громадян до засідань міської ради, отримання і розподіл гуманітарної допомоги.

 «Для більшості людей важливо швидко знайти інформацію та скористатися послугою, ще частині — побачити, куди витрачаються міські кошти та вплинути на рішення щодо рідного міста. На жаль, поки орієнтація на жителя ще не стала системним принципом роботи міських рад. Цієї осені ми масштабуємо Європейський індекс на 50 українських міст. Сподіваємося, наш моніторинг і рекомендації допоможуть громадам перейти до системи врядування, в якій інформація, послуги та механізми участі створюються з огляду на потреби людей», — зазначає Олеся Коваль, керівниця програми «Прозорі міста» Transparency International Ukraine.

Водночас повторні перевірки показали, що ситуація може змінюватися досить швидко. Через рік середній рівень виконання індикаторів відкритості зріс із 53,5% до 72,4%, а міські ради створили близько 10 нових «єдиних точок входу». Київ, Львів і Полтава розробили окремі розділи електронних сервісів, яких не мали під час першого оцінювання.

Всі результати дослідження та дашборди можна знайти на сайті програми «Прозорі міста».

Дослідження підготовлене за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні та за фінансової підтримки Швеції в межах програми інституційної розбудови Transparency International Ukraine.

16 вересня Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт №14405 «Про забезпечення повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану». Законопроєкт має розв’язати проблему, з якою під час повномасштабної війни можуть зіткнутися передусім невеликі громади: через дострокове припинення повноважень депутатів склад ради поступово скорочується, водночас провести вибори для заповнення вакантних мандатів під час воєнного стану неможливо. У результаті рада може втратити спроможність збирати кворум і ухвалювати необхідні для громади рішення.

Ініціатива передбачає спеціальний механізм, який дасть таким радам змогу продовжувати роботу, якщо в їхньому складі залишилося не більше половини, але не менше третини депутатів від загального складу ради. Під час доопрацювання документа з нього вилучили положення про автоматичне утворення військових адміністрацій лише через скорочення депутатського складу ради.

Чому виникла потреба в окремому законі

Законопроєкт №14405 зареєстрували у Верховній Раді 27 січня 2026 року. Серед його ініціаторів — народний депутат Олександр Корнієнко та група інших парламентарів. 1 вересня документ включили до порядку денного парламенту, а 10 вересня профільний комітет повторно його розглянув та рекомендував ухвалити одразу за основу і в цілому.

Проблема, яку має розв’язати законопроєкт, безпосередньо пов’язана з наслідками війни та неможливістю проводити місцеві вибори під час воєнного стану. Якщо депутат достроково припиняє повноваження у громаді з 10 тисячами і більше виборців, вакантний мандат за певних умов може перейти наступному кандидату з партійного списку. Однак для депутатів сільських, селищних і міських рад громад із кількістю виборців до 10 тисяч, які обиралися у багатомандатних округах, Виборчий кодекс передбачає проведення проміжних виборів. Під час воєнного стану  вибори заборонені.

За даними інформаційно-аналітичної системи «Місцеві вибори» ЦВК, станом на 23 листопада 2025 року достроково припинили повноваження або не набули їх 9106 депутатів місцевих рад — 21,1% від загальної кількості мандатів, отриманих на місцевих виборах 2020 року. Для невеликих громад подальше скорочення депутатського корпусу створює ризик відсутності кворуму як на пленарних засіданнях, так і в постійних комісіях.

У серпні команда DOZORRO допомогла запобігти потенційно неефективному використанню 89 млн грн. Більшу частину цієї суми вдалося зберегти завдяки зменшенню вартості договорів. Решту — через скасування закупівлі та розірвання договорів. 

Ці результати — підсумок роботи не одного місяця. Деякі з цих історій почалися ще в 2024-2025 роках, коли наші фахівці аналізували закупівлі, знаходили ймовірно завищені ціни та зверталися до замовників.

Розповідаємо про кілька таких кейсів, результату в яких довелося чекати від місяця до понад року.

У Києві відбулася конференція «7 років ВАКС: здобутий досвід та стратегічні виклики майбутнього». Подія вперше пройшла у новому приміщенні Вищого антикорсуду. Представники ВАКС, НАБУ, САП, Верховного Суду, Верховної Ради, а також експерти від громадськості, міжнародних партнерів та адвокатської спільноти на двох панельних дискусіях обговорили результати роботи суду та виклики, які стоять перед антикорінституціями.

Ігор Строгий, Голова Вищого антикорупційного суду

На початку Голова ВАКС Ігор Строгий навів підсумки роботи ВАКС у цифрах: за 7 років суд ухвалив 431 вирок у кримінальних справах, 54 рішення в цивільних і 79 — в адміністративних. Слідчі судді розглянули понад 70 тисяч клопотань, скарг і заяв.

Але за цими цифрами стоїть чимало роботи як самого суду, так і органів з якими він співпрацює. Про це гості заходу говорили далі.

Вищий антикорупційний суд  демонструє стабільне зростання продуктивності та вдосконалення внутрішніх процесів. Про це свідчать результати, викладені у сьомому звіті з моніторингу ВАКС від Transparency International Ukraine.

Водночас, інші залучені державні органи, які мають ухвалювати необхідні у цій сфері рішення, гальмують та відкладають розв’язання проблем. Найбільші затримки демонструє Верховна Рада.

Сьомий етап моніторингу тривав з 1 липня 2025 року по 30 червня 2026 року, та продовжує серію матеріалів щодо роботи Вищого антикорупційного суду. За цей час, наші експерти відвідали 1067 судових засідань і проаналізували сотні судових рішень. 

Найбільшим досягненням цього звітного періоду можна вважати рекордну за період моніторингу й продуктивність суду. У 2025 році ВАКС розглянув 114 кримінальних справ і засудив 154 особи, а також уперше розглянув більше справ (72), ніж до нього надійшло нових (71). Позитивна динаміка передусім базується на організаційних оновленнях та змінах на рівні інституції.

Як виявили експерти TI Ukraine, причинами для таких позитивних зрушень зокрема стали зростання і часткове вдосконалення практики угод, кадрове та інституційне посилення та одноособовий розгляд справ. Також за сьомий період моніторингу частка відкладених засідань знизилася з 35% до 30%, і так само скоротилася частка процедурних і процесуальних порушень. 

«Вищий антикорупційний суд не просто адаптувався до роботи в сталих умовах — ми бачимо реальний результат від раніше ухвалених законодавчих змін. Інструменти, за які роками боролася громадськість, все більше позитивно реалізуються на практиці. Це доводить, що активна адвокація та рішучість парламенту приносять вимірювані плоди. Саме тому ми маємо продовжувати цю роботу далі — не через невдачі, а навпаки, переконавшись у тому, наскільки суттєво такі кроки впливають на ефективність розгляду топкорупційних справ», — зазначає Катерина Риженко, заступниця виконавчого директора Transparency International Ukraine з юридичних питань.

Водночас, найбільшою проблемою для ВАКС залишається неефективне регулювання строків давності. За звітний період від кримінальної відповідальності через сплив строків давності звільнено 22 особи (проти 13 торік), а від покарання — 9 осіб (проти лише 1 торік). Не меншою проблемою залишається зловживання процесуальними правами (маніпуляція статусом військовослужбовця, зловживання інститутом відводів, зміна захисників, надміру тривалі виступи з повтореннями, систематичні необгрунтовані клопотання, тиск на суд та зрив засідань), і так само негативно впливають на розгляд справ неврегульовані процедурні питання (заміна судді, момент переходу до колегіального розгляду, нестача електронних браслетів).

Також, попри загалом позитивну тенденцію використання інституту угод, ми виявили, що дотепер існує практика  закриття повного тексту вироку, а це не дає можливості дізнатися, що саме в результаті цієї угоди  отримала держава. Непослідовна практика часткового закриття вироків за угодами створює ризики для прозорості та суспільної довіри до антикорупційної системи. 

З початку створення ВАКС, TI Ukraine системно та послідовно відстежує його роботу. Наші фахівці були присутні на засіданнях, комплексно досліджували різні аспекти його роботи та прийняті рішення. 

Традиційно, TI Ukraine надала перелік рекомендацій та необхідних змін, які потрібно запровадити для підвищення ефективності системи антикорупційного правосуддя. Зокрема, на нашу думку, передусім парламент має:

• ухвалити зміни до статті 49 Кримінального кодексу, які реально переривають, а не лише зупиняють перебіг строків давності у топкорупційних справах;
• надати суду дієві інструменти проти зловживання процесуальними правами — зокрема повноваження накладати грошові стягнення на адвокатів;
• скасувати автоматичне закриття справ через формальний сплив строків досудового розслідування;
• усунути неоднозначність у визначенні моменту переходу до колегіального розгляду та прибрати невиправдані винятки з одноособового розгляду.

TI Ukraine наголошує: від злагодженої роботи усього антикорупційного напряму залежать довіра громадян, міжнародних партнерів і перспективи подальшої інтеграції України до ЄС. Саме тому Верховна Рада та інші державні інституції мають у найкоротші терміни ухвалити необхідні зміни, які покращать роботу ВАКС.

З повним текстом звіту з моніторингу сьомого етапу роботи ВАКС можна ознайомитися нижче.

Цей звіт підготовлений Transparency International Ukraine за фінансової підтримки Швеції.

Сьогодні, 5 вересня, ми відзначаємо два роки роботи платформи «ВАКС вирішив». За цей час зібраний масив даних дозволив не лише створити зручний ресурс про окремі справи, а й системно аналізувати практику та тенденції антикорупційного суду. За цим стоїть команда фахівців, що щодня занурюється в антикорупційне правосуддя — і перетворює складний юридичний матеріал на зрозумілу для суспільства інформацію.

Кожен опис справи на платформі — це результат роботи юристів TI Ukraine, які відвідують засідання ВАКС або переглядають їх трансляції, щоб першими зафіксувати ключові моменти. Це не лише автоматизований збір даних, а й експертна праця: команда відстежує перебіг справи від першого повідомлення про підозру до остаточного вироку, зводить воєдино судові рішення, новини та аналітику, і подає це у форматі, зрозумілому як журналісту, так і пересічному громадянину.

Окрім описів справ, експерти TI Ukraine регулярно готують аналітичні матеріали про провадження за участю народних депутатів, олігархів та чиновників найвищих рангів — розбирають правову кваліфікацію, пояснюють, чому справа рухається саме так, і на що варто звернути увагу. 

На платформі вже є:

• понад 132 тисячі документів — ухвал, рішень, вироків ВАКС, які групуються за номером кримінального провадження;
• понад 550 описаних справ, які їх постійно оновлюємо та додаємо нові описи;
• понад 650 оперативних новин, написаних фаховими юристами-практиками, які чітко розуміють процес і лише за останній рік відвідали понад тисячу судових засідань;
• понад 60 аналітичних матеріалів як про окремі гучні справи, так і про тенденції антикорупційного правосуддя загалом;
• майже 4400 трансляцій судових засідань.

  «Унікальність “ВАКС вирішив” — не лише в кількості зібраної інформації, а передусім у системному підході. Ми стежимо за роботою ВАКС від початку його діяльності й накопичуємо дані, які дозволяють аналізувати судову практику в динаміці. Завдяки цьому ми можемо дивитися на роботу ВАКС не через окремі рішення чи гучні справи, а бачити закономірності, тенденції та загальну картину розвитку антикорупційного правосуддя», — говорить Оксана Копійчук, юридична радниця TI Ukraine та координаторка «ВАКС вирішив».

Платформа дає розуміння: боротьба з корупцією не завершується обшуками та підозрами — це радше початок, а сама корупція — не безкарна. Попри складність і тривалість розслідування та розгляду справ, результати вказують на те, що невідворотність покарання за злочини — це реальність.

TI Ukraine продовжує розвивати платформу «ВАКС вирішив», щоб і надалі забезпечувати якісний експертний моніторинг діяльності Вищого антикорупційного суду України задля підвищення прозорості та підзвітності у його діяльності.

3 вересня у своїх соціальних мережах член Комісії з відбору заступника голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олексій Шевчук опублікував звернення до Генерального прокурора Руслана Кравченка. У ньому Шевчук заявив про складання своїх повноважень як члена комісії САП з 7 вересня 2026 року.

В оприлюдненому зверненні Шевчук знову описав своє переконання в тому, що на нього чинився тиск, а також що Комісія належним чином не розглянула це питання. Нагадаємо, що головною темою засідання Комісії САП 1 вересня стало те, що Шевчук без узгодження позиції з іншими членами Комісії вийшов із публічною оцінкою повідомлень, які надходили до Секретаріату конкурсу. Розглянувши це питання, п’ять із шести членів Комісії (крім самого Шевчука) ухвалили рішення звернутися до Генпрокурора з рекомендацією відкликати Олексія Шевчука з посади члена Комісії. 

Також у своєму зверненні до Генпрокурора Шевчук знову наголосив, що після складання його повноважень вся Комісія стане неповноважною: «Виходячи з положень нормативних актів, які визначають склад та повноваження Комісії, вважаю, що за відсутності одного із шести передбачених членів Комісія не матиме належного складу для подальшого здійснення своїх повноважень, а продовження нею конкурсної процедури створюватиме істотні ризики для законності та легітимності прийнятих рішень». Тому, на переконання Шевчука, діяльність Комісії у нинішньому складі має бути припинена і надалі має бути сформований новий склад Комісії.

Це твердження не відповідає дійсності, адже закон передбачає поріг можливості ухвалення рішень на засіданні — за участі щонайменше чотирьох членів із шести. 

Так, навіть якщо в майбутньому Генпрокурор ухвалить рішення про відкликання, і призначення заміни розтягнеться в часі, це не обов’язково означає, що робота Комісії зупиниться.

Надалі Генпрокурор має розглянути обидва звернення і ухвалити рішення. Важливо, що ще на початку формування Комісії TI Ukraine та інші громадські організації закликали Генпрокурора Кравченка переглянути своє рішення про призначення Олексія Шевчука членом Комісії з відбору керівництва САП, оскільки його кандидатура могла поставити під загрозу легітимність усього конкурсу.

Нагадаємо, що до 21 вересня  триває прийом документів від кандидатів на посаду заступника керівника САП. 

В інтерв’ю проєкту «Є ПИТАННЯ» керівник САП Олександр Клименко розповів про деталі останніх гучних розслідувань, колишніх і майбутніх фігурантів плівок НАБУ, масштабні схеми серед вищого керівництва держави та безпрецедентний тиск на НАБУ та САП. 

Але крім власне деталей останніх резонансних розслідувань, керівник САП знову наголосив на головних проблемах, з якими зараз зіштовхується орган. На жаль, більшість із них уже стала «хронічними» — зокрема і ми в TI Ukraine про деякі з них говоримо роками.

Про головні з них — нижче.

1 вересня Конкурсна комісія з відбору заступника керівника САП звернулася до Генпрокурора з пропозицією достроково відкликати Олексія Шевчука з посади члена Комісії. Пояснюємо, що передбачає Регламент комісії і Закон на кожному з наступних етапів.

Крок 1 — це подання, а не рішення

Регламент Комісії та Закон України «Про прокуратуру» розрізняють дві окремі дії:

• Комісія має право лише внести пропозицію Генеральному прокурору про дострокове припинення повноважень свого члена;
• Рішення про саме припинення повноважень ухвалює виключно Генеральний прокурор, і саме він при цьому визначає іншого члена Конкурсної комісії на заміну.

Тобто станом на сьогодні жодних правових наслідків для статусу Олексія Шевчука не настало. Формально він залишається членом Комісії у повному обсязі своїх прав — включно з правом голосувати, брати участь у засіданнях і отримувати всі матеріали. Склад Комісії, передбачений законом (шість осіб), на сьогодні не змінився.

Це важливий момент, оскільки означає, що будь-яка теза про «неповноважність» Комісії через неповний склад на зараз не має під собою найменших фактичних підстав, адже склад лишається повним, доки Генпрокурор не ухвалить власне рішення.

1 вересня 2026 року відбулося засідання Конкурсної комісії з конкурсу на адмінпосади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. Єдиним питанням порядку денного був розгляд відповідності поведінки члена Комісії Олексія Шевчука вимогам Регламенту роботи Комісії. За результатами обговорення п’ятеро з шести членів Комісії підтримали звернення до Генерального прокурора з пропозицією достроково припинити повноваження Шевчука, тільки Шевчук голосував проти.

Засідання транслювалося у прямому ефірі.

21 серпня на сайті Офісу Президента зʼявились укази про призначення переможців конкурсу до ВАКС та АП ВАКС.

Так, до Вищого антикорупційного суду призначені:

• Віктор Антипенко
• Оксана Гуцал 
• Євген Діденко 
• Олександр Дудченко
• Віталій Корягін 
• Владислав Кухта 
• Микола Піка
• Леся Скрекля 
• Ірина Тесленко 
• Олег Хамходера 
• Марта-Марія Яциніна.

До Апеляційної палати ВАКС:

• Наталія Дорошенко
• Микола Рубащенко
• Інна Смаль
• Олена Танасевич
• Ігор Чайкін.

На цьому поповнення кадрового складу ВАКС та АП ВАКС ще не завершено. Адже 13 серпня 2026 року ВРП також сформувала подання про призначення Дениса Коваленка суддею ВАКС, проте наразі відповідного указу Президента не оприлюднено.

Співбесіди ще двох кандидаток — чинних суддів першої інстанції ВАКС Наталі Мовчан та Катерини Сікори не завершені, оскільки ВРП оголосила у них перерву. 

Ще троє кандидаток – Юлія Ретинська, Тетяна Троян та Ольга Певна – очікують рекомендацій ВККС, аби заповнити вакансії, які можуть утворитись у першій інстанції ВАКС через призначення чинних суддів до апеляції.

Конкурсна комісія з організації та проведення конкурсу на адміністративні посади в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі оголосила відкритий конкурсний відбір на посаду заступника керівника САП.

Прийом документів триватиме з 09:00 19 серпня до 18:00 21 вересня 2026 року. Документи, що надійдуть пізніше, розглядатися не будуть.

Претендувати на посаду може особа з вищою юридичною освітою, стажем роботи в галузі права не менше п’яти років та володінням державною мовою.

Подати документи можна електронною поштою на адресу commission@saposelection.org.ua або особисто до Секретаріату Конкурсної комісії за адресою Тренінгового центру прокурорів України. Повний перелік необхідних документів у тексті оголошення.

184,2 млн грн — стільки коштів програмний напрям DOZORRO TI Ukraine уберіг від потенційно неефективного використання у липні. Робота над частиною цих закупівель тривала не один місяць.

Основна частина цієї суми — 161,1 млн грн — припала на зменшення вартості договорів. Ще 16,2 млн грн вдалося зберегти завдяки розірванню контрактів, а 2,1 млн грн — скасуванню закупівель, які повторно так і не оголосили. Інформацію про можливу переплату ще на 4,8 млн грн долучили до відкритого кримінального провадження. Докладніше про те, як DOZORRO рахує суму запобігання переплатам, можна прочитати в окремому матеріалі.

Нижче — три історії, які стали найпомітнішими результатами роботи команди DOZORRO в липні. 

Реконструкція будівлі з укриттям на Київщині

Один із найшвидших результатів у липні ми отримали в Петропавлівській Борщагівці. Наприкінці червня КП «Благоустрій» Борщагівської сільської ради замовило в ТОВ «Тандем Технобуд» реконструкцію своєї адміністративної будівлі за 80,4 млн грн. Реконструювати будівлю, добудувати новий корпус та облаштувати укриття мають до 20 грудня 2026 року.

Фахівці DOZORRO проаналізували кошторис і виявили можливе завищення цін на 7 млн грн — це майже 9% від вартості контракту. Найбільше замовник міг переплатити на мінеральній ваті, бетоні та фасадній фарбі.

На початку липня аналітики надіслали КП «Благоустрій» свої розрахунки та попросили переглянути ціни. Це можна було зробити лише через укладання додаткової угоди, адже ціна договору — тверда. Відповідь надійшла швидко й без заперечень. Замовник подякував за проведений аналіз і повідомив, що погодив із ТОВ «Тандем Технобуд» зміни до договору.

Зі змінами не зволікали — уклали додаткову угоду та зменшили суму договору на 7,2 млн грн, не скорочуючи обсягів робіт. Ціни знизили саме на ті матеріали, про ймовірні переплати на яких наголошували фахівці DOZORRO. 

Будівництво ветеранського простору у Кривому Розі

Інакше розвивалася історія з будівництвом ветеранського простору у Кривому Розі. У вересні 2025 року Управління капітального будівництва виконкому міської ради підписало договір із ТОВ «Сапсан-КР». Вартість робіт становила 132,2 млн грн.

У лютому 2026 року фахівці DOZORRO проаналізували кошторис і виявили можливу переплату 5,3 млн грн. Вони надіслали замовнику розрахунки та попросили переглянути ціни. Оскільки договірна ціна була динамічною, вартість матеріалів ще можна було скоригувати під час виконання робіт. 

Утім, замовник не погодився з висновками DOZORRO. Він послався на позитивний експертний звіт і зазначив, що наш аналіз не враховує умов тендерної документації та вимог Настанови з визначення вартості будівництва. Як з’ясував DOZORRO, експертиза не перевіряє ціни на будматеріали, а лише загальну обґрунтованість витрат.

Поки тривало листування, замовник почав оплачувати роботи. Тому у травні ми оновили розрахунки та звернулися до прокуратури. Там відповіли, що Національна поліція вже проводить досудове розслідування. Проте лишалося незрозумілим, чи долучили до нього саме розрахунки DOZORRO.

Щоб це з’ясувати, у червні ми окремо звернулися до поліції. Правоохоронці підтвердили, що долучили інформацію з нашого звернення до матеріалів відкритого кримінального провадження.

Це ще не фінал історії, однак розрахунки DOZORRO вже стали частиною досудового розслідування. До липневого показника запобігання потенційно неефективному використанню коштів у цьому випадку зарахували 4,8 млн грн — суму виявленої можливої переплати. 

Будівництво онкологічного центру в Харкові

Найбільша частина липневого результату пов’язана з добудовою Обласного центру онкології у Харкові. Ця історія почалася ще в жовтні минулого року, коли Департамент капітального будівництва Харківської ОДА підписав із консорціумом «Білдінг Груп» договір на 3 млрд грн.

У січні 2026 року аналітики DOZORRO перевірили кошторис і виявили, що на матеріалах можуть переплатити 144 млн грн — майже 5% початкової вартості договору. Найбільше завищення стосувалося цегли, гіпсокартону, бетону та арматури. Водночас підрядник не вказав у підсумковій відомості ресурсів витрати на доставку, тому частина різниці з ринковими цінами могла припадати на транспортування.

Команда DOZORRO звернулася до департаменту за уточненнями. Ми попросили надати інформацію про витрати на доставку, надіслали свої розрахунки і запропонували переглянути ціни (на момент звернення ймовірна переплата склала 146 млн грн). У відповіді замовник не надав інформації про вартість доставки, а з нашими висновками не погодився. Він заявив, що самостійно проаналізував ринкові ціни, а розрахунки DOZORRO нібито не враховують безпекову ситуацію у Харківській області та близькість до лінії бойових дій. Після такої відповіді могло здатися, що ціни переглядати не будуть. Проте в червні вартість договору зменшили з 3 млрд до 2,52 млрд грн. 

Самого зменшення загальної суми було недостатньо, щоб вважати це результатом роботи DOZORRO. Тому наші фахівці порівняли ціни на матеріали до та після коригування. Перевірка показала, що вони справді знизилися саме на тих позиціях, про які ми писали у зверненні. Наприклад, сталеві труби подешевшали в понад 5 разів — з 1 434,84 до 253,61 грн/м. 

Загальну вартість договору зменшили значно більше, ніж становила виявлена нами можлива переплата. Однак до липневого результату ми зарахували лише 144 млн грн — сума завищення, яку розрахували аналітики DOZORRO. 

На цьому історія не закінчилася. Згодом замовник уклав із тим самим підрядником новий договір на додаткові роботи. У його кошторисі фахівці DOZORRO також виявили можливу переплату 26,2 млн грн. Ми вже звернулися до замовника щодо цього контракту. 

Новий договір не скасовує результату за попереднім: ціни на матеріали, які ми вважали завищеними, справді знизили. Однак це також не означає, що всі питання до кошторисів онкоцентру вже зняті.

Що виявили в липні

Поки попередні звернення давали результати, фахівці DOZORRO аналізували нові закупівлі. У липні вони перевірили 127 закупівель із загальною очікуваною вартістю 10,8 млрд грн.

Потенційні порушення виявили у 72 закупівлях:

• у 52 закупівлях побачили ймовірні переплати загалом на 493 млн грн;
• у 20 закупівлях знайшли інші потенційні порушення, зокрема під час оприлюднення документів, вибору процедури та розгляду тендерних пропозицій.

Фахівці DOZORRO за місяць скерували 63 звернення до замовників, контролюючих і правоохоронних органів. Чи призведуть вони до перегляду цін, скасування закупівель або інших змін, стане зрозуміло в наступні місяці. Загалом від початку 2026 року команда DOZORRO скерувала 365 звернень та допомогла запобігти неефективному використанню 568 млн грн. 

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу. 

Озвучені на спільному брифінгу 10 серпня директором НАБУ Семеном Кривоносом і керівником САП Олександром Клименком відомості фактично підтвердили: низка ключових системних проблем досі не вирішена.

Це повторює застереження, які Transparency International Ukraine не перший рік фіксує у Тіньових звітах, хоча необхідні рекомендації та кроки для розв’язання цих проблем давно оприлюднені, проговорені та навіть прописані в деяких законодавчих ініціативах.

Повноваження САП щодо нардепів

На брифінгу Клименко детально описав механізм, через який САП фактично позбавлена самостійності. Щоб розпочати розслідування щодо народного депутата, прокуратура має звертатися до Генерального прокурора — і в низці випадків, за словами Клименка, отримує відмову навіть тоді, коли наявні підстави для розслідування. 

Це саме та проблема, на яку TI Ukraine вказує вже кілька років, і розв’язання якої так і не було враховано в останніх законодавчих ініціативах з покращення роботи САП. Ми переконані, що керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури має отримати право самостійно ініціювати кримінальні провадження та погоджувати слідчі дії щодо народних депутатів.

Показово, що ця рекомендація так і не потрапила до Дорожньої карти з питань верховенства права, затвердженої Кабміном у межах Кластеру 1 «Основи процесу вступу до ЄС». Тобто прогалина залишається поза формальним переговорним треком з ЄС. Водночас зобов’язання про надання керівнику САП таких повноважень згадано в домовленостях України зі Світовим банком, а також відповідний пункт став рекомендацією останнього Звіту з розширення за 2025 рік.

Експертна установа — проблема без руху

Серед невирішених Клименко назвав проблему відсутності окремої експертної установи для потреб антикорупційних органів. А це впливає як на швидкість збору доказів у топкорупційних справах, так і на якість цієї доказової бази при представленні її стороною обвинувачення в суді.

TI Ukraine рекомендувала створити установу, забезпечивши при цьому незалежність її експертів і менеджменту — як від НАБУ, так і від сторонніх учасників. Ця рекомендація пролунала ще у Тіньовому звіті до звіту Європейської комісії за 2023 рік, і сьогоднішня заява підтверджує: за два роки нічого не змінилося.

Екстрадиція та міжнародні слідчі групи

Клименко окремо наголосив на потребі отримати повноваження щодо екстрадиції та створення міжнародних слідчих груп для розслідування транснаціональної корупції. 

Тут ідеться вже не лише про рекомендацію громадськості, а про прострочене міжнародне зобов’язання: за оновленим Меморандумом про економічну та фінансову політику з МВФ (червень 2025 року) Україна мала внести зміни до КПК і надати Генеральному прокурору можливість делегувати САП управління запитами про екстрадицію та взаємну правову допомогу. Строк виконання цього заходу спливав ще наприкінці липня 2025 року.

«Поправки Лозового»

Керівник САП також повторно вказав на нереалізоване скасування так званих «поправок Лозового», які дають змогу закривати провадження з формальних підстав через сплив процесуальних строків. 

TI Ukraine аналізувала спроби часткового скасування цих норм — зокрема урядовий законопроєкт №12367 (наразі відкликаний) та його альтернативу №12367-2. Останній досі не ухвалено в обсязі, який справді закрив би цю лазівку для уникнення відповідальності.

Тиск СБУ

Директор НАБУ Семен Кривонос детально описав форми тиску з боку СБУ на співробітників НАБУ: моніторинг реєстрів, стеження через систему «Безпечне місто», спостереження за пересуваннями детективів. 

Це продовження історії, яку TI Ukraine вже документувала — від затримання детективів та обшуків у родичів детектива до встановлення засобів стеження в помешканні керівника підрозділу. Йдеться про іншу грань впливів СБУ на НАБУ, яку TI Ukraine фіксує в рекомендації щодо автономного здійснення прослуховування без участі СБУ. І слова Кривоноса на останньому брифінгу лише підтверджують, що ця залежність і надалі використовується не для співпраці, а для тиску.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Норвегії. Її зміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і жодним чином не відображає поглядів Уряду Норвегії.