Дніпровська міська рада пропонує ускладнити процедури проведення громадських слухань і внесення місцевих ініціатив, а також обмежити участь молоді у вирішенні питань місцевого значення. Таких висновків дійшла програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine, проаналізувавши проєкт нового Статуту Дніпровської міської територіальної громади та три додатки до нього.

Документ загалом враховує оновлене законодавство у сфері місцевого самоврядування та містить низку позитивних положень, зокрема враховує рекомендації організації щодо звітування міського голови. Проте частина запропонованих норм не узгоджується із законодавством або створює додаткові бар’єри для жителів, які хочуть впливати на рішення влади.

Окреме занепокоєння викликало порушення процедури громадського обговорення проєкту Статуту: спочатку міська рада відвела жителям лише 9 днів на підготовку до слухань замість передбачених чинним Статутом 30 днів. TI Ukraine звернулася до міської ради із закликом перенести слухання та забезпечити повноцінне обговорення документа, після чого міська рада перенесла їх на листопад 2026 року.

Які зміни пропонує міська рада і чим вони загрожують?

Статут громади визначає правила взаємодії жителів із місцевою владою: як вони можуть ініціювати розгляд важливих питань, проводити громадські слухання, подавати місцеві ініціативи та брати участь у прийнятті рішень.

Порівняння чинного Статуту з новим проєктом показало, що окремі механізми участі можуть стати менш доступними для жителів Дніпра:

• Місцеві ініціативи. Зараз для внесення місцевої ініціативи потрібна ініціативна група щонайменше зі 150 осіб. Новий проєкт передбачає збір 750 підписів на її підтримку. Тобто кількість людей, яких треба залучити, зростає вп’ятеро.
• Громадські слухання. Щоб ініціювати слухання, знадобиться 500 підписів замість 250. Крім того, слухання, ініційовані жителями, зможуть відбутися лише за умови реєстрації щонайменше половини тих, хто підтримав ініціативу, але не менше 250 осіб. Якщо необхідна кількість учасників не збереться, слухання не проводитимуть.
• Участь молоді. Проєкти положень про місцеві ініціативи та громадські слухання встановлюють віковий поріг у 18 років. Водночас Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» гарантує право на відповідні форми участі жителям уже з 14 років.
• Бюджетні питання. Проєкт Статуту забороняє виносити їх на розгляд міської ради через механізм місцевих ініціатив. Проте закон дозволяє жителям ініціювати розгляд будь-яких питань, віднесених до повноважень місцевого самоврядування.
• Додаткові процедурні вимоги. Для збору підписів на підтримку ініціатив встановлюється строк у 30 календарних днів. Також жителі повинні будуть зазначати у підписних листах серію та номер документа, що посвідчує особу. На думку аналітиків, сукупність таких вимог може суттєво ускладнити реалізацію права на участь.

Ще одне обмеження стосується повторного проведення громадських слухань. Якщо міська рада відхилить пропозиції жителів, провести нові слухання з того самого питання можна буде не раніше ніж через рік. Така норма може завадити громаді повторно порушувати важливі питання навіть тоді, коли обставини змінилися чи якщо жителі доопрацювали свої пропозиції.

Окрема частина запропонованих змін може як полегшити, так і ускладнити участь жителів. Зокрема, проєкт встановлює фіксовані кількісні пороги для ініціювання загальних зборів на різних територіях громади замість чинної вимоги щодо підтримки третини громадян відповідної території. Однак для проведення зборів у межах будинку пропонують вимагати підписи щонайменше 50% зареєстрованих жителів, що може бути надмірним для великих багатоквартирних будинків, особливо в умовах повномасштабної війни та великої кількості ВПО як у Дніпро, так і з Дніпра.

Що в проєкті позитивного?

Аналітики відзначають, що проєкт містить і прогресивні положення, зокрема щодо підзвітності міського голови.

Дніпровська міська рада врахувала рекомендації програми «Прозорі міста» щодо належного звітування. Проєкт передбачає відкриті зустрічі міського голови з жителями двічі на рік, можливість проведення кількох зустрічей у різних частинах громади, а під час особливого періоду — онлайн-звітування з трансляцією.

Але наявність окремих вдалих рішень не усуває потреби переглянути положення, які можуть звузити можливості громадської участі.

Що рекомендує Transparency International Ukraine?

За результатами аналізу програма «Прозорі міста» рекомендує Дніпровській міській раді 

• забезпечити широке обговорення проєкту Статуту із залученням жителів та громадських організацій;
• доопрацювати положення, які не узгоджуються із законодавством.

Окремо аналітики закликають переглянути вимоги до кількості підписів для ініціювання громадських слухань та місцевих ініціатив, скасувати необґрунтовані обмеження щодо участі молоді, бюджетних питань і повторного проведення слухань, а також спростити процедури, які створюють додаткові бар’єри для жителів.

Статут громади має бути документом, який допомагає жителям впливати на рішення місцевої влади, а не ускладнює таку участь. Тому важливо забезпечити змістовний діалог між міською радою та громадою під час підготовки остаточної редакції.

Transparency International Ukraine вже спрямувала Дніпровській міській раді відповідні рекомендації. З детальним аналізом Статуту можна ознайомитися за посиланням.

19 жовтня відбулося засідання Конкурсної комісії САП, на якому було затверджено перелік із 27 кандидатів, допущених до наступного етапу конкурсу. Загалом на участь у конкурсі надійшло 29 заявок, із них 27 — від чоловіків і 2 — від жінок.

Це було перше засідання, на якому до складу комісії долучився новий член — Євген Грушовець. Його обрала Рада прокурорів після відкликання адвоката Олексія Шевчука.

До наступного етапу допущено таких кандидатів:

1. Авдєєнко Олександр Андрійович
2. Батіг Ростислав Вікторович
3. Божко Олександр Сергійович
4. Гарванко Ігор Миронович
5. Гречишкін Віталій Вікторович
6. Грушанський Андрій Олександрович
7. Демків Олена Олегівна
8. Дружинін Володимир Світозарович
9. Карась Микола Вікторович
10. Касьян Андрій Олексійович
11. Кравець Олександр Олександрович
12. Кравчук Іван Іванович
13. Літинський Тарас Олександрович
14. Майструк Наталія Романівна
15. Макар Олег Ігорович
16. Міляновський Вадим Сергійович
17. Мручок Назар Юрійович
18. Новожилов Віктор Сергійович
19. Овчаренко Андрій Сергійович
20. Оніщук Святослав Петрович
21. Пашутін Андрій Борисович
22. Пастух Андрій Євгенович
23. Покрищенко Петро Володимирович
24. Савицький Сергій Миколайович
25. Ситников Олександр Анатолійович
26. Цимбалюк Олександр Вікторович
27. Юревич Михайло Валерійович

Комісія також розглянула документи кандидатів, які не відповідали встановленим вимогам. Так, кандидата Олексія Шевчука не допустили через відсутність фотографії в анкеті та довідки про допуск до державної таємниці, хоча в анкеті він зазначив, що має такий допуск.

Едгарда Хайрутдінова не допустили через відсутність письмової згоди на проведення перевірки та подачу документів після завершення встановленого строку. Члени комісії наголосили на необхідності дотримання визначених правил і строків подання документів.

Рішення про недопуск обох кандидатів ухвалили голосуванням. Протягом трьох днів його можна оскаржити.

Наступний етап конкурсу — перевірка на знання законодавства, яка відбудеться 1 листопада в Києві.

19 жовтня конкурсна комісія з відбору голови АРМА провела засідання, на якому ухвалила оновлені процедурні документи та офіційно оголосила про початок нового конкурсу з відбору голови Агентства з розшуку та менеджменту активів.

Охочі юристи та економісти, які відповідають законодавчим вимогам, зможуть подати документи з 26 жовтня по 26 листопада 2026 року (включно). 

Конкурсна комісія також дозволила подавати сертифікат про володіння державною мовою протягом усього відбору, але не пізніше ніж за 3 дні до співбесіди.

Комісія також оновила ряд процедурних  документів. Нові редакції отримали регламент, порядок проведення конкурсного відбору, а також критерії та методики оцінювання кандидатів.

Зазнала змін і система оцінювання: тепер кандидати не будуть відсіюватися на етапі тестування на знання законодавства, натомість це відбуватиметься після тестування когнітивних здібностей. Лише ті, хто отримає в ньому більше ніж 55 балів, зможуть  потрапити до наступного етапу. 

За результатами обох тестів буде сформований рейтинговий список, а бали будуть розподілятися так: 40% становитимуть результати перевірки когнітивних навичок, 60% — знання законодавства. 

Затверджені документи, текст оголошення та вимоги до кандидатів найближчим часом будуть оприлюднені на сайті Кабінету Міністрів України.

19 жовтня Transparency International Ukraine з коаліцією громадських організацій-партнерів презентувала третій Тіньовий звіт до розділів 23 «Правосуддя та фундаментальні права» та 24 «Юстиція, свобода та безпека» Звіту Європейської комісії щодо України у 2025 році.

Звітний період (вересень 2025 – серпень 2026 року) приніс переважно точковий прогрес, який залежав від зусиль окремих інституцій. Експерти TI Ukraine надали 141 рекомендацію для покращення ситуації.

«Цього року ми бачимо дві паралельні історії. Перша — про антикорупційні органи, які працюють дедалі результативніше: більше вироків, більше конфіскованих коштів, нові судді у ВАКС. Друга — про системні законодавчі зміни, без яких ці успіхи залишаються крихкими. Вони здебільшого досі чекають свого часу, і понад половина усіх наших рекомендацій з попереднього Тіньового звіту лишаються актуальними», — зазначила Катерина Риженко, заступниця виконавчого директора Transparency International Ukraine з юридичних питань.

В результаті підготовки звіту ми визначили чотири групи проблем, які гальмують прогрес України на шляху до ЄС.

1. Інституційна спроможність антикорупційних органів. Матеріали розслідувань НАБУ і САП вказали на спроби топпосадовців впливати на формування конкурсних комісій — це підтверджує, що участь міжнародних експертів із вирішальним голосом залишається критичним запобіжником. Аудит САП так і не розпочато, а зовнішня оцінка НАЗК блокується понад чотири роки. Підслідність НАБУ не поширено на керівництво ОП, ДБР та БЕБ.
2. Кримінальна юстиція. «Поправки Лозового» досі не скасовано і не запроваджено на законодавчому рівні краще регулювання строків давності. Законопроєкт про зловживання процесуальними правами теж не прийнято. Дві третини вироків ВАКС ухвалено за угодами про визнання винуватості, умови і підхід до формування яких варто краще пояснювати суспільству.
3. Фінансовий контроль (НАЗК). Залишаються актуальними проблеми з фінансовим контролем НАЗК, який практично не виявляє незаконного збагачення. НАЗК досі не публікує правила логічного та арифметичного контролю.
4. Злочинні активи. Сфера управління арештованим та конфіскованим майном досі потребує наведення ладу в обліку та практичних механізмах.

У Тіньовому звіті TI Ukraine також особливо наголошує на тиску на НАБУ та САП, який не слабшав увесь рік. Ідеться про обшуки й затримання детективів, виявлені засоби стеження за керівниками підрозділів та діяльність ТСК, яку громадські організації назвали інструментом тиску на антикорупційні органи.

 

За дев’ять місяців 2026 року програмний напрям DOZORRO Transparency International Ukraine допоміг запобігти потенційно неефективному використанню 767 млн грн бюджетних коштів. Із них 383,4 млн грн припали на третій квартал — липень–вересень.

Ці результати — підсумок роботи, яка часто триває місяцями, а іноді й роками. Аналітики перевіряють закупівлі, виявляють можливі порушення, звертаються до замовників, правоохоронних і контролюючих органів та стежать за їхньою реакцією. Тому нинішні результати нерідко стосуються закупівель, досліджених значно раніше. Детальніше про те, як ми рахуємо цей показник, можна прочитати в окремому матеріалі.

Лише у вересні до результатів роботи DOZORRO зарахували 110,2 млн грн. Найбільша частка — 66 млн грн — припала на розірвані договори. Ще на 21,3 млн грн замовники зменшили вартість контрактів. Решту суми зарахували за результатами скасування закупівель, відкриття кримінальних проваджень і долучення матеріалів DOZORRO до вже відкритих справ.

Розповідаємо про три найпоказовіші свіжі кейси.

Transparency International Ukraine підтримує спільне звернення українських медіа та громадськості про забезпечення доступнішої акредитації та залучення журналістів до обговорення політик і рішень щодо відновлення.

Понад 30 українських медіа та громадських організацій підписали спільне звернення, ініційоване мережею «Вікно Відновлення», закликавши зробити незалежні медіа повноцінними учасниками Ukraine Recovery Conference (URC) та включити їхню підтримку до програм відбудови України. 

Тривала війна суттєво виснажила український медійний сектор. Руйнування інфраструктури, вимушена релокація редакцій та глибока фінансова криза найбільше вдарили по локальних і прифронтових медіа, поставивши під загрозу саме їхнє існування.

Саме через ці виклики організатори URC 2026 уперше внесли тему медіа до офіційної програми. Проте цей крок виявився недостатнім, адже журналісти залишилися переважно в ролі спостерігачів, а не повноцінних учасників дискусії.

Такий підхід потребує змін, оскільки саме незалежні медіа є головним інструментом громадського контролю за відбудовою. Без спроможних і незалежних редакцій на місцях неможливо забезпечити прозорість використання коштів, підзвітність рішень та довіру суспільства й донорів до всього процесу відновлення. Саме тому підтримка медійного сектору має стати неодмінною складовою загальної стратегії відбудови України.

Основні пропозиції підписантів звернення до URC 2027

• Суб’єктна участь у програмі: залучати представників незалежних — зокрема регіональних, прифронтових та релокованих — редакцій як спікерів, модераторів та експертів. Включати медійників до консультацій ще на етапі підготовки конференції.
• Зручна та відкрита акредитація: зробити процедуру реєстрації прозорою й передбачуваною (із чіткими термінами), а також забезпечити журналістам доступ до заходів основної програми, а не лише до медіацентру.
• Спеціальний захід та інституційна підтримка: провести в межах URC 2027 окрему подію, присвячену стійкості медіа, та передбачити фінансові інструменти для підтримки спроможності самих редакцій як важливих інституцій відбудови.

Звернення вже підписали понад 30 медіа та громадських організацій. Ознайомитися докладніше із пропозиціями можна тут, а долучитися до ініціативи можна за посиланням. 

Після запуску звернення організатори планують комунікувати з урядами та організаторами Ukraine Recovery Conference.

13 жовтня ЄС офіційно відкрив для України переговорні кластери 2 «Внутрішній ринок» і 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Тепер для нас відкриті чотири з шести тематичних блоків переговорів про вступ: перед ними були кластер 1 «Основи» у червні та кластер 6 «Зовнішні відносини» в липні.

Це рішення стало можливим лише після того, як Верховна Рада 12 жовтня, ухвалила потрібні зміни до закону про освіту в обох читаннях і в цілому — за вимогою Угорщини.

Відкриття ще двох переговорних кластерів — важливий крок для нашої євроінтеграції, проте динаміка цього процесу все ще відстає від планів, озвучених у червні. Тоді на брифінгу в Києві єврокомісарка з питань розширення Марта Кос анонсувала, що вже за місяць після відкриття першого кластера «Основи» ЄС хоче відкрити і решту. Минуло чотири місяці, а кластери 4 і 5 досі чекають своєї черги.

«Сьогоднішнє рішення — це результат спільної роботи України та наших європейських партнерів. Чотири кластери з шести відкриті, тож немає сенсу чекати на відкриття двох останніх: працювати над реформами потрібно вже зараз. Найбільше можливостей для швидкого прогресу залишається у кластері 1, який охоплює, зокрема, верховенство права та боротьбу з корупцією. Значна частина реформ із Дорожньої карти ще попереду, і це шанс показати Європі, що Україна здатна виконувати свої зобов’язання. Вчорашнє голосування за закон про освітні права нацменшин показало: коли є політична воля, Рада може ухвалити потрібне рішення в першому читанні й у цілому за одне засідання», — зазначив Андрій Боровик, виконавчий директор Transparency International Ukraine.

Нагадаємо, що саме відкритий першим Кластер «Основи», який містить, зокрема, зобов’язання щодо антикорупційних реформ, має закритися останнім. Це означає, що в процесі нашої євроінтеграції не можна буде відтермінувати антикорупційні реформи на користь прогресу в технічних сферах, а тому боротьба з корупцією залишається безперечним пріоритетом для України.

Уже найближчим часом коаліція громадських організацій презентує третій Тіньовий звіт про прогрес України для Європейської комісії. У ньому Transparency International Ukraine представить аналіз виконання рекомендацій ЄС у питаннях боротьби з корупцією та організованою злочинністю, а також надасть рекомендації для покращення ситуації. Ці дані стануть базою при підготовці Звіту про розширення ЄС щодо України за 2026 рік.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Норвегії. Її зміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і жодним чином не відображає поглядів Уряду Норвегії.

Учасниці та учасники програми стажування Transparency International Ukraine та Basel Institute on Governance відвідали Ліхтенштейн та Швейцарію. Поїздка стала завершальним етапом навчання. Її мета — познайомитися з досвідом цих країн у протидії корупції та обговорити, як його можна використати в Україні.

Як Ліхтенштейн запобігає корупції

Стажери ознайомилися з політичною системою Ліхтенштейну та особливостями демократії участі. Вони дізналися, як суди, поліція та державні органи протидіють корупції. Окремо говорили про інструменти боротьби з відмиванням коштів, зокрема через криптовалюти, а також про успіхи та проблеми запровадження санкцій і потребу їх посилювати.

Попри те, що судді ВАКС мають можливість обмежувати доступ до окремих відомостей у вироках, вочевидь суддя вирішила не користуватись такою опцією у резонансній справі Пашинського. Про це свідчать дані про вирок в реєстрі судових рішень. 

І з огляду на резонанс, який загалом викликало затвердження угоди між САП та Сергієм Пашинським, та суспільний інтерес до цього вироку, повне його засекречення, замість необхідного в такому випадку роз’яснення, створює ще більше запитань та сумнівів щодо його доречності.

На проблемі засекречення вироків за угодами ми в TI Ukraine наголошували вже неодноразово, зокрема, в останньому звіті з моніторингу ВАКС. Повне закриття текстів вироків за угодами, особливо у резонансних справах, не дозволяє оцінити, яким чином суд зважив суспільний інтерес при затвердженні угоди. За таких умов суспільство змушене покладатись на вкрай обмежену публічну комунікацію інших органів, а за відсутності таких даних — домислювати чи навіть вигадувати їх. Такий підхід може зруйнувати довіру до інституту угод та до роботи антикорупційних органів. 

«З повного тексту вироку у справі Пашинського, зокрема, мало б стати зрозумілим, як саме визначалися умови відшкодування збитків. Оскільки засудженому інкримінували дві статті, у вироку мало б бути уточнення, за яке кримінальне правопорушення призначили штраф, а яке покарання визначено за інше кримінальне правопорушення, а також як суд перевіряв строк позбавлення права обіймати посади на відповідність правилам призначення покарання. І, зрештою, якби вирок став публічним, ми б могли визначити, як саме змінилась угода у порівнянні з тією, у затвердженні якої інший суддя ВАКС відмовив у червні», — пояснює старший юридичний радник TI Ukraine Павло Демчук. 

Інститут угод треба використовувати та розвивати в українській судовій практиці, адже він дозволяє оптимізувати витрати часу, відшкодувати збитки, а також отримати важливу інформацію, необхідну для викриття інших правопорушень. Однак в умовах обмеженої довіри суспільства до такого підходу самі інституції, які укладають і затверджують угоду, мають належно комунікувати такі справи.

За останні роки ВАКС уже отримав достатньо інструментів забезпечувати таку комунікацію та доступ до інформації про резонансні для суспільства вироки. Тому ми знову закликаємо суддів користуватися технічними можливостями системи документообігу та обмежувати доступ лише до чутливих фрагментів вироку. Натомість залишати відкритою ту інформацію, яка корисна широкому загалу для оцінки якості судового контролю.

Міські ради впоралися з європейськими стандартами врядування на 44 бали зі 100. Найвищі показники отримали Київ — і то лише 55,3 бала, Луцьк — 53,4 та Львів — 53,3. Водночас навіть ці міста мають значний простір для розвитку прозорого, підзвітного та орієнтованого на потреби жителів врядування.

Такими є результати річного дослідження Європейського індексу міст, яке провела програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine. Аналітики дослідили шість напрямів роботи 11 міських рад: відкритість, електронні сервіси, відкриті дані, публічні фінанси, доброчесність і протидію корупції та підзвітність.

Дослідження показало, що міста значно краще впроваджують окремі цифрові рішення, ніж механізми зворотного зв’язку. Відстеження громадського транспорту, онлайн-запис дітей до садків, електронні петиції та запис до ЦНАП уже стали звичними практиками в більшості досліджених міст. Водночас лише 4 з 11 міських голів у 2025 році прозвітували про свою роботу на відкритій зустрічі з громадою. Лише 3 міські ради мали окрему сторінку з алгоритмом доступу громадян до засідань ради.

Ще одна проблема — формальна участь жителів у рішеннях. Жодне з 11 міст не оприлюднило в бюджетному розділі перелік пропозицій громадськості до проєкту бюджету на 2026 рік, а 10 міст не поширили протоколів бюджетних слухань і результати консультацій із бізнесом щодо закупівель.

Одним із ключових принципів дослідження стала орієнтація на жителя громади, зокрема як користувача сайту та е-сервісів міста (принцип user-centricity). Наприклад, людина не повинна знати структуру міської ради, назву потрібного департаменту чи шукати інформацію на десятках сторінок, щоб дізнатися, як отримати компенсацію за пошкоджене житло, подивитися проєкт бюджету, скористатися електронною послугою чи долучитися до засідання міської ради.

Тому аналітики перевіряли, чи є на сайтах міських рад тематичні розділи, де зібрана вся актуальна інформація з певного питання. 

У 2025 році такі розділи були у 71% перевірених випадків. Найкращий результат показав Київ — 14 із 15 таких розділів. Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк і Львів мали по 12, Полтава — лише 4.

Найгірше міста структурували інформацію саме там, де вона безпосередньо потрібна жителям — менше половини міст мали сторінки про електронні сервіси, доступ громадян до засідань міської ради, отримання і розподіл гуманітарної допомоги.

 «Для більшості людей важливо швидко знайти інформацію та скористатися послугою, ще частині — побачити, куди витрачаються міські кошти та вплинути на рішення щодо рідного міста. На жаль, поки орієнтація на жителя ще не стала системним принципом роботи міських рад. Цієї осені ми масштабуємо Європейський індекс на 50 українських міст. Сподіваємося, наш моніторинг і рекомендації допоможуть громадам перейти до системи врядування, в якій інформація, послуги та механізми участі створюються з огляду на потреби людей», — зазначає Олеся Коваль, керівниця програми «Прозорі міста» Transparency International Ukraine.

Водночас повторні перевірки показали, що ситуація може змінюватися досить швидко. Через рік середній рівень виконання індикаторів відкритості зріс із 53,5% до 72,4%, а міські ради створили близько 10 нових «єдиних точок входу». Київ, Львів і Полтава розробили окремі розділи електронних сервісів, яких не мали під час першого оцінювання.

Всі результати дослідження та дашборди можна знайти на сайті програми «Прозорі міста».

 

Дослідження підготовлене за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні та за фінансової підтримки Швеції в межах програми інституційної розбудови Transparency International Ukraine.

16 вересня Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт №14405 «Про забезпечення повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану». Законопроєкт має розв’язати проблему, з якою під час повномасштабної війни можуть зіткнутися передусім невеликі громади: через дострокове припинення повноважень депутатів склад ради поступово скорочується, водночас провести вибори для заповнення вакантних мандатів під час воєнного стану неможливо. У результаті рада може втратити спроможність збирати кворум і ухвалювати необхідні для громади рішення.

Ініціатива передбачає спеціальний механізм, який дасть таким радам змогу продовжувати роботу, якщо в їхньому складі залишилося не більше половини, але не менше третини депутатів від загального складу ради. Під час доопрацювання документа з нього вилучили положення про автоматичне утворення військових адміністрацій лише через скорочення депутатського складу ради.

Чому виникла потреба в окремому законі

Законопроєкт №14405 зареєстрували у Верховній Раді 27 січня 2026 року. Серед його ініціаторів — народний депутат Олександр Корнієнко та група інших парламентарів. 1 вересня документ включили до порядку денного парламенту, а 10 вересня профільний комітет повторно його розглянув та рекомендував ухвалити одразу за основу і в цілому.

Проблема, яку має розв’язати законопроєкт, безпосередньо пов’язана з наслідками війни та неможливістю проводити місцеві вибори під час воєнного стану. Якщо депутат достроково припиняє повноваження у громаді з 10 тисячами і більше виборців, вакантний мандат за певних умов може перейти наступному кандидату з партійного списку. Однак для депутатів сільських, селищних і міських рад громад із кількістю виборців до 10 тисяч, які обиралися у багатомандатних округах, Виборчий кодекс передбачає проведення проміжних виборів. Під час воєнного стану  вибори заборонені.

За даними інформаційно-аналітичної системи «Місцеві вибори» ЦВК, станом на 23 листопада 2025 року достроково припинили повноваження або не набули їх 9106 депутатів місцевих рад — 21,1% від загальної кількості мандатів, отриманих на місцевих виборах 2020 року. Для невеликих громад подальше скорочення депутатського корпусу створює ризик відсутності кворуму як на пленарних засіданнях, так і в постійних комісіях.

У серпні команда DOZORRO допомогла запобігти потенційно неефективному використанню 89 млн грн. Більшу частину цієї суми вдалося зберегти завдяки зменшенню вартості договорів. Решту — через скасування закупівлі та розірвання договорів. 

Ці результати — підсумок роботи не одного місяця. Деякі з цих історій почалися ще в 2024-2025 роках, коли наші фахівці аналізували закупівлі, знаходили ймовірно завищені ціни та зверталися до замовників.

Розповідаємо про кілька таких кейсів, результату в яких довелося чекати від місяця до понад року.

У Києві відбулася конференція «7 років ВАКС: здобутий досвід та стратегічні виклики майбутнього». Подія вперше пройшла у новому приміщенні Вищого антикорсуду. Представники ВАКС, НАБУ, САП, Верховного Суду, Верховної Ради, а також експерти від громадськості, міжнародних партнерів та адвокатської спільноти на двох панельних дискусіях обговорили результати роботи суду та виклики, які стоять перед антикорінституціями.

Ігор Строгий, Голова Вищого антикорупційного суду

На початку Голова ВАКС Ігор Строгий навів підсумки роботи ВАКС у цифрах: за 7 років суд ухвалив 431 вирок у кримінальних справах, 54 рішення в цивільних і 79 — в адміністративних. Слідчі судді розглянули понад 70 тисяч клопотань, скарг і заяв.

Але за цими цифрами стоїть чимало роботи як самого суду, так і органів з якими він співпрацює. Про це гості заходу говорили далі.

Вищий антикорупційний суд  демонструє стабільне зростання продуктивності та вдосконалення внутрішніх процесів. Про це свідчать результати, викладені у сьомому звіті з моніторингу ВАКС від Transparency International Ukraine.

Водночас, інші залучені державні органи, які мають ухвалювати необхідні у цій сфері рішення, гальмують та відкладають розв’язання проблем. Найбільші затримки демонструє Верховна Рада.

Сьомий етап моніторингу тривав з 1 липня 2025 року по 30 червня 2026 року, та продовжує серію матеріалів щодо роботи Вищого антикорупційного суду. За цей час, наші експерти відвідали 1067 судових засідань і проаналізували сотні судових рішень. 

Найбільшим досягненням цього звітного періоду можна вважати рекордну за період моніторингу й продуктивність суду. У 2025 році ВАКС розглянув 114 кримінальних справ і засудив 154 особи, а також уперше розглянув більше справ (72), ніж до нього надійшло нових (71). Позитивна динаміка передусім базується на організаційних оновленнях та змінах на рівні інституції.

Як виявили експерти TI Ukraine, причинами для таких позитивних зрушень зокрема стали зростання і часткове вдосконалення практики угод, кадрове та інституційне посилення та одноособовий розгляд справ. Також за сьомий період моніторингу частка відкладених засідань знизилася з 35% до 30%, і так само скоротилася частка процедурних і процесуальних порушень. 

«Вищий антикорупційний суд не просто адаптувався до роботи в сталих умовах — ми бачимо реальний результат від раніше ухвалених законодавчих змін. Інструменти, за які роками боролася громадськість, все більше позитивно реалізуються на практиці. Це доводить, що активна адвокація та рішучість парламенту приносять вимірювані плоди. Саме тому ми маємо продовжувати цю роботу далі — не через невдачі, а навпаки, переконавшись у тому, наскільки суттєво такі кроки впливають на ефективність розгляду топкорупційних справ», — зазначає Катерина Риженко, заступниця виконавчого директора Transparency International Ukraine з юридичних питань.

Водночас, найбільшою проблемою для ВАКС залишається неефективне регулювання строків давності. За звітний період від кримінальної відповідальності через сплив строків давності звільнено 22 особи (проти 13 торік), а від покарання — 9 осіб (проти лише 1 торік). Не меншою проблемою залишається зловживання процесуальними правами (маніпуляція статусом військовослужбовця, зловживання інститутом відводів, зміна захисників, надміру тривалі виступи з повтореннями, систематичні необгрунтовані клопотання, тиск на суд та зрив засідань), і так само негативно впливають на розгляд справ неврегульовані процедурні питання (заміна судді, момент переходу до колегіального розгляду, нестача електронних браслетів).

Також, попри загалом позитивну тенденцію використання інституту угод, ми виявили, що дотепер існує практика  закриття повного тексту вироку, а це не дає можливості дізнатися, що саме в результаті цієї угоди  отримала держава. Непослідовна практика часткового закриття вироків за угодами створює ризики для прозорості та суспільної довіри до антикорупційної системи. 

З початку створення ВАКС, TI Ukraine системно та послідовно відстежує його роботу. Наші фахівці були присутні на засіданнях, комплексно досліджували різні аспекти його роботи та прийняті рішення. 

Традиційно, TI Ukraine надала перелік рекомендацій та необхідних змін, які потрібно запровадити для підвищення ефективності системи антикорупційного правосуддя. Зокрема, на нашу думку, передусім парламент має:

• ухвалити зміни до статті 49 Кримінального кодексу, які реально переривають, а не лише зупиняють перебіг строків давності у топкорупційних справах;
• надати суду дієві інструменти проти зловживання процесуальними правами — зокрема повноваження накладати грошові стягнення на адвокатів;
• скасувати автоматичне закриття справ через формальний сплив строків досудового розслідування;
• усунути неоднозначність у визначенні моменту переходу до колегіального розгляду та прибрати невиправдані винятки з одноособового розгляду.

TI Ukraine наголошує: від злагодженої роботи усього антикорупційного напряму залежать довіра громадян, міжнародних партнерів і перспективи подальшої інтеграції України до ЄС. Саме тому Верховна Рада та інші державні інституції мають у найкоротші терміни ухвалити необхідні зміни, які покращать роботу ВАКС.

З повним текстом звіту з моніторингу сьомого етапу роботи ВАКС можна ознайомитися нижче.

Цей звіт підготовлений Transparency International Ukraine за фінансової підтримки Швеції.

Сьогодні, 5 вересня, ми відзначаємо два роки роботи платформи «ВАКС вирішив». За цей час зібраний масив даних дозволив не лише створити зручний ресурс про окремі справи, а й системно аналізувати практику та тенденції антикорупційного суду. За цим стоїть команда фахівців, що щодня занурюється в антикорупційне правосуддя — і перетворює складний юридичний матеріал на зрозумілу для суспільства інформацію.

Кожен опис справи на платформі — це результат роботи юристів TI Ukraine, які відвідують засідання ВАКС або переглядають їх трансляції, щоб першими зафіксувати ключові моменти. Це не лише автоматизований збір даних, а й експертна праця: команда відстежує перебіг справи від першого повідомлення про підозру до остаточного вироку, зводить воєдино судові рішення, новини та аналітику, і подає це у форматі, зрозумілому як журналісту, так і пересічному громадянину.

Окрім описів справ, експерти TI Ukraine регулярно готують аналітичні матеріали про провадження за участю народних депутатів, олігархів та чиновників найвищих рангів — розбирають правову кваліфікацію, пояснюють, чому справа рухається саме так, і на що варто звернути увагу. 

На платформі вже є:

• понад 132 тисячі документів — ухвал, рішень, вироків ВАКС, які групуються за номером кримінального провадження;
• понад 550 описаних справ, які їх постійно оновлюємо та додаємо нові описи;
• понад 650 оперативних новин, написаних фаховими юристами-практиками, які чітко розуміють процес і лише за останній рік відвідали понад тисячу судових засідань;
• понад 60 аналітичних матеріалів як про окремі гучні справи, так і про тенденції антикорупційного правосуддя загалом;
• майже 4400 трансляцій судових засідань.

  «Унікальність “ВАКС вирішив” — не лише в кількості зібраної інформації, а передусім у системному підході. Ми стежимо за роботою ВАКС від початку його діяльності й накопичуємо дані, які дозволяють аналізувати судову практику в динаміці. Завдяки цьому ми можемо дивитися на роботу ВАКС не через окремі рішення чи гучні справи, а бачити закономірності, тенденції та загальну картину розвитку антикорупційного правосуддя», — говорить Оксана Копійчук, юридична радниця TI Ukraine та координаторка «ВАКС вирішив».

Платформа дає розуміння: боротьба з корупцією не завершується обшуками та підозрами — це радше початок, а сама корупція — не безкарна. Попри складність і тривалість розслідування та розгляду справ, результати вказують на те, що невідворотність покарання за злочини — це реальність.

TI Ukraine продовжує розвивати платформу «ВАКС вирішив», щоб і надалі забезпечувати якісний експертний моніторинг діяльності Вищого антикорупційного суду України задля підвищення прозорості та підзвітності у його діяльності.

3 вересня у своїх соціальних мережах член Комісії з відбору заступника голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олексій Шевчук опублікував звернення до Генерального прокурора Руслана Кравченка. У ньому Шевчук заявив про складання своїх повноважень як члена комісії САП з 7 вересня 2026 року.

В оприлюдненому зверненні Шевчук знову описав своє переконання в тому, що на нього чинився тиск, а також що Комісія належним чином не розглянула це питання. Нагадаємо, що головною темою засідання Комісії САП 1 вересня стало те, що Шевчук без узгодження позиції з іншими членами Комісії вийшов із публічною оцінкою повідомлень, які надходили до Секретаріату конкурсу. Розглянувши це питання, п’ять із шести членів Комісії (крім самого Шевчука) ухвалили рішення звернутися до Генпрокурора з рекомендацією відкликати Олексія Шевчука з посади члена Комісії. 

Також у своєму зверненні до Генпрокурора Шевчук знову наголосив, що після складання його повноважень вся Комісія стане неповноважною: «Виходячи з положень нормативних актів, які визначають склад та повноваження Комісії, вважаю, що за відсутності одного із шести передбачених членів Комісія не матиме належного складу для подальшого здійснення своїх повноважень, а продовження нею конкурсної процедури створюватиме істотні ризики для законності та легітимності прийнятих рішень». Тому, на переконання Шевчука, діяльність Комісії у нинішньому складі має бути припинена і надалі має бути сформований новий склад Комісії.

Це твердження не відповідає дійсності, адже закон передбачає поріг можливості ухвалення рішень на засіданні — за участі щонайменше чотирьох членів із шести. 

Так, навіть якщо в майбутньому Генпрокурор ухвалить рішення про відкликання, і призначення заміни розтягнеться в часі, це не обов’язково означає, що робота Комісії зупиниться.

Надалі Генпрокурор має розглянути обидва звернення і ухвалити рішення. Важливо, що ще на початку формування Комісії TI Ukraine та інші громадські організації закликали Генпрокурора Кравченка переглянути своє рішення про призначення Олексія Шевчука членом Комісії з відбору керівництва САП, оскільки його кандидатура могла поставити під загрозу легітимність усього конкурсу.

Нагадаємо, що до 21 вересня  триває прийом документів від кандидатів на посаду заступника керівника САП.