Відбудова - Transparency International Ukraine

Як українці сприймають відбудову, корупцію та євроінтеграцію – опитування суспільної думки

Віка Карпінська — Wed, 24 Sep 2025 07:31:36 +0000

Transparency International Ukraine презентувала результати третьої хвилі соціологічного дослідження, проведеного дослідницькою агенцією Info Sapiens.

Дослідження складається з трьох частин, в межах кожної з яких комплексно вивчалися питання сприйняття українцями стану корупції, відбудови та євроінтеграції.

Сприйняття відбудови

Поточний стан відбудови задовольняє 40% українців, а понад третина бачила результати проєктів відновлення. При цьому корупція у питаннях майбутнього відновлення, як і раніше, турбує населення чи не найбільше.

Як показало опитування, кожен третій дорослий українець знає або бачив приклади того, що вже було відбудовано. При цьому переважна більшість з них (74%) задоволена результатом.

Найбільш помітні процеси відбудови у Києві (на це вказали 50% опитаних), у Східному (42%) і Південному регіонах (41%). Тоді як на Заході та в Центрі показники суттєво нижчі — процеси відбудови там бачили відповідно 24% та 23% респондентів.

До фінансування відбудови, на думку опитаних, найбільше була залучена українська влада: 55% респондентів вказують, що проєкти відновлення реалізуються завдяки органам місцевого самоврядування, а 20% – що завдяки центральній виконавчій владі. Проте так само українці відзначають вагомий внесок міжнародної спільноти (40%), а також волонтерів та громадянського суспільства (27%).

Кожен п’ятий українець має пошкоджене внаслідок війни майно. Найбільше постраждалих на Сході України — про втрати там повідомили 60% опитаних, а найменше на Заході — 7%. Якщо ж говорити про пошкоджене майно, то найбільші втрати припадають на нерухомість — про такі збитки згадали 17% українців.

Загальну суму збитків постраждалі оцінюють до 50 тис. грн — 23%, 51-300 тис. грн — 19%, понад 300 тис. грн — 32%, з них 10% говорять про оцінку збитків на понад 3 млн грн 10%.

Примітно, що, порівнюючи з даними за листопад 2023 року, помітно зменшилася частка респондентів із найменшими втратами (до 100 тис.) і зросла кількість українців із втратами в понад 300 тис. грн.

Як і восени 2023-го, більшість постраждалих не зверталася по компенсацію, аргументуючи це тим, що держава має більш нагальні проблеми під час війни (35% опитаних), а ще кожен четвертий з тих, хто не подавав заявку на відшкодування, не вірив, що може його отримати. Серед тих 40% постраждалих, хто звертались по компенсацію, 33% вже її отримали.

65% опитаних вважають корупцію в процесах відбудови дуже або скоріше розповсюдженою. Найбільш вразливими до корупції етапами дві третини опитаних вважають розподіл міжнародних та бюджетних коштів (65%), контроль та звітність за використання ресурсів (63%) та проведення тендерів (61%).

Як і в березні 2023 року, при виборі між альтернативами горизонтів планування відбудови українці у більшості тяжіють до рішень, які обіцяють максимально швидкий ефект і фокусуються на відбудові уже зараз.

Позитивним сигналом можна вважати відносне зниження побоювань та занепокоєнь щодо відбудови – спостерігається зниження практично по всім позиціям від 7 до 17 відсоткових пунктів. Найпоширеніші побоювання українців щодо відбудови – це відсутність належного контролю (62%) та можливе повернення корупційних схем (61%). Натомість відсутності гарантій безпеки та відновлення бойових дій остерігаються 56% опитаних.

Сприйняття корупції

Попри високий рівень сприйняття українцями корупції як проблеми, лише 30% громадян відповіли, що вони особисто або члени їхніх родин стикалися із корупційними проявами протягом минулого року. І тільки 23% із них погодилися на запропоновану корупційну дію, тоді як 68% відмовилися.

Опитування вказало на актуальність проблеми корупції, адже переважна більшість українців вважає корупцію масовим явищем — про це повідомили 87% опитаних. Хоча таку думку поділяють усі вікові групи, люди старші за 65 років оцінюють її рівень найбільш критично — 90% опитаних. Натомість молодь до 24 років висловлює дещо стриманіші оцінки — у цій віковій категорії на розповсюдженість вказують 81% респондентів.

Як українці бачать проблему корупції

Як і у 2023 році, головними викликами для українців сьогодні залишаються збройна агресія росії проти України, корупція та руйнування інфраструктури. Проте у порівнянні з даними дворічної давнини сьогодні проблема корупції наразі дещо менш актуальна — 81% на тепер проти 88% у листопаді 2023-го.

Погляди на динаміку корупції розділилися: 44% респондентів вважають, що її рівень зріс, 42% — що залишився без змін, і лише 7% українців переконані, що рівень корупції зменшився в порівнянні із минулим роком. Найчастіше про зростання корупції повідомляють мешканці сіл (50%), тоді як у середніх і великих містах частка відповідей про зростання корупції нижча.

89% опитаних вважають серйозною проблемою передусім політичну корупцію, 81% – корупцію в бізнесі, і лише 63% позначають побутову корупцію як дуже або скоріше серйозну проблему.

Водночас понад половина українців вважає владу бездіяльною у подоланні корупції (51%), а майже три чверті (73%) переконані, що її подолати цю проблему можна лише завдяки системним реформам. Цікаво також, що лише третина респондентів (29%) схвально оцінює роботу антикорупційних органів, тоді як 38% не погоджуються з таким твердженням. І майже половина (48%) опитаних вважають Prozorro ефективним інструментом у зменшенні корупції, і лише 27% не поділяють таку думку.

При цьому у суспільстві поширена думка про неминучість хабарів – 55% вважають, що без них нічого не досягнеш, і загалом респонденти частіше не погоджуються з тезою, що питання у державних установах можна вирішувати без хабаря.

Особистий досвід і ставлення до корупції

Попри високий рівень сприйняття корупції в цілому, лише 30% українців повідомили, що вони особисто чи члени їхніх родин зіштовхнулися з корупційними проявами протягом минулого року. Серед них погодилися на корупційну дію близько чверті, тоді як 7% повідомили про спробу корупції.

Ставлення до корупційних практик залишається суперечливим: майже половина українців переконані, що хабарі ніколи не можна виправдати, а завжди або в більшості випадків готові виправдати корупцію лише 23% українців. Ті, хто допускає «побутову корупцію», вважають прийнятними, наприклад, хабарі за якісні послуги у державних медичних (53%) чи освітніх (35%) закладах. Примітно, що про можливість дати хабар для уникнення мобілізації згадали лише 15% українців, які допускають корупцію.

Висвітлення корупції у ЗМІ

Дві третини (67%) респондентів вважає, що медіа суттєво применшують масштаби корупції в Україні. 20% опитаних згодні з тим, що ЗМІ правдиво відображають ситуацію, і лише 7% говорять про перебільшення висвітлення корупції в українській пресі.

Найчастіше громадяни натрапляють у медіа на повідомлення про обшуки, підозри та затримання. 41% опитаних згадали про відкриття кримінальних проваджень, і лише кожен п’ятий — про вироки чи зміни у законодавстві. Водночас лише 13% бачать у ЗМІ матеріали про реформи, які вважають ключем до подолання корупції.

Загалом 72% українців зі скепсисом ставляться до новин про те, що упіймали корупціонера. Здебільшого опитані очікують, що ідеться про звичайний піар з боку правоохоронних органів, або ж що надалі підозрюваний просто відкупиться. Лише 15% респондентів після таких повідомлень відчувають задоволення від реалізованої справедливості.

Важливо, що понад половина опитаних (60%) найбільш показовим критерієм ефективної боротьби з корупцією вважає кількість реально покараних корупціонерів, що передбачає ув’язнення або конфіскацію майна. При цьому тільки 30% українців протягом останнього року чули про випадки покарання корупціонерів, і саме ці люди частіше вірять у прогрес в подоланні корупції та ефективність інституцій.

Сприйняття євроінтеграції

Найвищий рівень підтримки євроінтеграції демонструють жителі Києва, західних та північних областей. При цьому здебільшого громадяни усвідомлюють як переваги, так і недоліки процесу вступу України в ЄС.

Переважна більшість українців (86%) вважає себе поінформованими в процесах вступу України в ЄС. При цьому 25% опитаних заявляють, що ознайомлені з перебігом євроінтеграції добре або дуже добре, а ще понад половина (61%) вказують на певний рівень поінформованості в цій темі.

Як наслідок, 74% громадян підтримують вступ України до Європейського Союзу. Найвищий рівень підтримки демонструють жителі Києва (82%), західних (80%), північних (78%) та центральних (76%) областей, тоді як показник підтримки на Півдні та Сході дещо нижчий — 69% та 64% відповідно. Проти вступу в ЄС на тепер виступають 6% українців, а ще 18% наразі не визначилися зі своєю позицією.

Найчастіше від вступу в Євросоюз українці очікують кращого майбутнього для дітей (65%), миру (60%), економічного зростання (60%), підвищення якості та рівня життя (59%) та зростання можливостей для працевлаштування (58%). Також 55% опитаних вважають, що євроінтеграція допоможе подолати корупцію в Україні, а 54% переконані, що членство в Євросоюзі сприятиме дотриманню принципів верховенства права. Не бачать жодних переваг євроінтеграції всього 2% українців.

Серед головних побоювань від вступу в ЄС — відтік молоді 48%, експлуатація природних ресурсів (35%), приплив іммігрантів (31%) та зростання бюрократії (30%). Примітно, що дотепер 30% опитаних негативом від євроінтеграції України називають потенційне погіршення стосунків з росією, а 11% взагалі вважають, що у ЄС немає майбутнього. Загалом із вступом до Євросоюзу респонденти пов’язують більше переваг, ніж недоліків — 8% опитаних не бачать жодних недоліків.

42% респондентів оптимістично оцінюють перспективи вступу до ЄС і вважають, що цей процес триватиме до 5 років. Ще майже чверть українців (22%) відводять на цей процес від 6 до 10 років, а 12% опитаних переконані, що наша країна ніколи не отримає членство в Євросоюзі.

Опитування проведене дослідницькою агенцією Info Sapiens на замовлення Transparency International Ukraine у червні–липні 2025 року. Вибірка — 1015 респондентів, репрезентативна за статтю, віком, типом і розміром населеного пункту та макрорегіоном на підконтрольних Україні територіях. Метод збору даних — телефонні інтерв’ю (CATI).

Це вже третя хвиля дослідження: попередні результати TI Ukraine презентувала у червні та грудні 2023 року.

Ця публікація підготовлена Transparency International Ukraine за фінансової підтримки Швеції.

The post Як українці сприймають відбудову, корупцію та євроінтеграцію – опитування суспільної думки first appeared on Transparency International Ukraine.

Без суттєвого прогресу та з туманними перспективами: експеримент з комплексного відновлення населених пунктів

Валерія Залевська — Thu, 21 Aug 2025 07:02:02 +0000

Зміст

У квітні 2023 року уряд розпочав експериментальний проєкт із відновлення низки населених пунктів, які постраждали внаслідок війни. Його особливістю мало стати впровадження комплексного підходу — не лише відновлення окремих будівель чи інфраструктурних об’єктів, а цілісне планування та трансформація постраждалих населених пунктів або їхніх частин.

Очікувалося, що проєкт дозволить напрацювати нові, ефективні рішення для відбудови населених пунктів, інфраструктура яких зазнала значних руйнувань внаслідок російської агресії та потребує саме комплексного, а не фрагментарного підходу.

До експерименту увійшло 6 населених пунктів:

селище Бородянка та село Мощун у Київській області;
місто Тростянець на Сумщині;
село Посад-Покровське, що розташоване на межі Херсонської та Миколаївської областей;
село Циркуни на Харківщині;
село Ягідне Чернігівської області.

Однак вже на першому році реалізації проєкту виникли проблеми. Через відсутність єдиного підходу до відбору проєктів відновлення з експерименту фактично випала відбудова села Мощун, а з понад трьохсот запланованих об’єктів відновлення завершити роботи вдалось лише по одному.

У середині 2024 року TI Ukraine виявила, що успішній першій фазі проєкту завадило одразу кілька факторів — від нормативних прогалин до нестабільної ситуації з керівництвом ключових стейкхолдерів експерименту — Мінінфраструктури та Агентства відновлення.

Минув ще рік і ми вирішили з’ясувати, яких результатів вдалося досягти у реалізації експерименту з комплексного відновлення.

Резюме

За два роки впровадження експериментальний проєкт із комплексного відновлення так і не досяг очікуваних масштабів: вдалося відновити лише приблизно 8% від запланованої кількості об’єктів. Для більшості ж (64%) роботи розпочалися або набрали темпу лише наприкінці минулого року.

Держава профінансувала відновлення відібраних населених пунктів на 10,82 млрд грн — 93% від очікуваної вартості проєкту. Проте через те, що фінансування виділяли із суттєвими затримками, проєкт навряд закінчиться вчасно. Станом на травень 2025 року використано лише 2,23 млрд грн — приблизно 20%.

Через прогалини в умовах експерименту фактично випала відбудова села Мощун, а пізніше на паузу поставили відбудову Циркунів.

Відповідно до умов, 2025 рік мав би стати завершальним у реалізації експерименту. Проте, за оцінками Служб відновлення, у щонайменше двох населених пунктах — Тростянці та Бородянці — завершити роботи вдасться не раніше 2026 року. Та чи дасть уряд Агентству відновлення та його регіональним службам можливість довести експеримент до кінця?

Збільшення обсягу фінансування та переліку об’єктів, запланованих до відновлення, понад вдвічі за попередній рік, свідчать на користь такого сценарію. Остаточну ж долю експерименту може визначити аналіз проєкту, ініційований урядом у квітні цього року. До нього, за словами керівника Агентства відновлення, залучать і міжнародних експертів, які мають оприлюднити свій висновок восени.

Зараз важливо врахувати помилки, щоб не повторити їх у майбутньому — як під час комплексного відновлення, без якого нам не обійтись у масштабній повоєнній відбудові, так і під час реалізації інших експериментальних проєктів, що покликані тестувати нові підходи у відбудові.

Нові об’єкти, старі проблеми

Зі старту реалізації проєкту до нього увійшло 295 об’єктів відновлення, які розподілялися за категоріями:

268 — житло;
10 — соціальна інфраструктура;
8 — адміністративні будівлі;
7 — дорожня інфраструктура;
2 — комунікації.

Протягом минулого року уряд двічі переглядав цей перелік. У березні 2025 року він налічував уже 739 об’єктів — удвічі більше, ніж на старті. Таке суттєве зростання зумовило збільшення кількості об’єктів житлової інфраструктури, яка підлягає відновленню у двох населених пунктах –- Посад-Покровському та Бородянці.

Через розширення переліку об’єктів виникла потреба у додатковому фінансуванні. Станом на 2025 рік загальна очікувана вартість відновлення в межах експерименту зросла до 11,6 млрд грн — на 1,63 млрд грн більше, ніж у 2023 році.

На завершальний рік реалізації проєкту суттєво зріс і обсяг фінансування. У 2025 році з державного бюджету запланували виділити 5,2 млрд грн — понад удвічі більше, ніж у попередньому році, та майже стільки ж, скільки за два попередні роки разом узяті. Тож на папері держава профінансувала комплексне відновлення відібраних населених пунктів на 10,82 млрд грн — 93% від очікуваної вартості. Але ця цифра кардинально відрізняється від фактичного розміру видатків на реалізацію експерименту.

За час реалізації проєкту 83% використаних коштів (1,85 млрд грн) були спрямовані на відновлення Бородянки та Посад-Покровського. Найбільше ж пощастило Ягідному на Чернігівщині — там встигли покрити понад третину (37%) потреби в коштах на відновлення. Найменше коштів використали на відбудову Циркунів на Харківщині — трохи більше 1% від очікуваної потреби.

Загалом же, за даними замовників робіт та послуг (Київської обласної військової адміністрації та регіональних Служб відновлення та розвитку інфраструктури), станом на травень 2025 року на реалізацію експерименту фактично вдалося спрямувати лише 2,23 млрд грн — приблизно 20% від очікуваної вартості всього проєкту комплексного відновлення.

У 2023 році з виділених понад 3,35 млрд грн на комплексне відновлення обраних населених пунктів застосували 559 млн грн. Тоді на заваді ефективному використанню коштів стали тривалий процес відбору проєктів відновлення та затримки із фінансуванням. Як наслідок, регіональні служби відновлення змогли почати оголошувати закупівлі лише через пʼять місяців після офіційного старту експериментального проєкту і за три місяці до завершення бюджетного року. Надалі відсутність фінансування зумовила зупинку виконання робіт підрядниками.

У 2024 році ситуація з комплексним відновленням лише погіршилася. Через політичну нестабільність та подальші звільнення очільників Мінінфраструктури та Агентства відновлення, фінансування проєкту зупинилося, тож і роботи переважно були на паузі.

Відновити проєкт вдалося лише в листопаді 2024 року, коли служби відновлення знову отримали можливість здійснювати виплати за виконані роботи. Але вже з початку 2025 року фінансування знову припинилося через закінчення бюджетного року. В результаті Служби відновлення встигли використати лише 503 млн з виділених 2,2 млрд гривень. Тож за неповних два роки реалізації проєкту замовники мали змогу оплачувати роботи та послуги з відновлення лише протягом 6 місяців.

І лише у 2025 році кошти на реалізацію експерименту змогли виділити оперативно — бюджетні асигнування було відкрито в кінці березня. За даними Агентства відновлення, станом на травень з майже 3,5 млрд грн замовники встигли використали 1,19 млрд грн.

Немає грошей – немає результату

Затримки з фінансуванням упродовж перших двох років реалізації проєкту безпосередньо вплинули на темпи та стан комплексного відновлення відібраних населених пунктів.

За даними Служб відновлення, станом на середину червня 2024 року проєктну документацію розробили за 260 об’єктами відновлення, що становило 88% від їхньої загальної кількості (до моменту її подальшого перегляду). Будівельні та ремонтні роботи тривали на 211 об’єктах (72%) і лише один об’єкт вдалося повністю відновити за перший рік експерименту – ділянку автомобільної дороги, яка проходить через село Посад-Покровське.

Але впродовж другого року впровадження проєкт також не досяг очікуваного рівня реалізації. Окрім вже згаданих проблем з фінансуванням, додатковою перепоною стало включення до переліку відновлення ще майже 450 нових об’єктів. Кількість об’єктів збільшили, а от строк реалізації проєкту не продовжили.

Станом на початок червня 2025 року за даними Служб відновлення проєктну документацію розробили для 492 об’єктів (67% від загальної кількості), а будівельні та ремонтні роботи тривають на 472 об’єктах (64%). За рік завершити виконання робіт вдалося за 57 об’єктами в селі Ягідне на Чернігівщині, тож загалом 58 об’єктів вдалося повністю відновити за результатами двох років реалізації експериментального проєкту з комплексного відновлення п’яти населених пунктів.

Закупівлі

За даними публічного модуля аналітики BI Prozorro в період з червня 2024 по червень 2025 року замовники оголосили 373 закупівлі, пов’язаних з проєктом експериментального відновлення населених пунктів. Для порівняння, за перший рік проєкту встигли оголосити 237 закупівель.

Упродовж аналізованого періоду більшість очікуваної вартості — 97% припала на закупівлі за відкритими торгами з особливістю — майже 8,11 млрд грн. Переважно за результатами таких процедур укладали контракти на будівництво нових об’єктів або капітальний ремонт існуючої інфраструктури.

Водночас 3% очікуваної вартості припало на прямі контракти, в межах яких здебільшого купували розробку проєктної документації та технічний чи авторський нагляд. Таких закупівель було більше за кількістю — 254 проти 119 — але на незначні суми.

За перший рік експерименту розподіл за методами був приблизно такий самий — 3,1 млрд грн (понад 97,5%) припадали на відкриті торги з особливостями і решта 2,5% — прямі договори.

Серед лідерів за кількістю закупівель — Київська обласна військова адміністрація: вона оголосила 154 закупівлі, за результатами яких уклала контракти на понад 2,85 млрд грн. Другу позицію посіла Служба з відновлення в Херсонській області – 93 закупівлі на суму майже 2 млрд грн. Замикає трійку Служба з відновлення в Київській області, яка провела 77 закупівель із загальним обсягом контрактів на 1,1 млрд грн.

Левова частка усіх укладених контрактів — 98% загального обсягу — стосувалася нового будівництва та капітального ремонту пошкодженої інфраструктури. Сума таких контрактів склала приблизно 5,9 млрд грн. Ще 2% (понад 86 млн грн) стосувалися розробки проєктної документації та супутніх послуг. Послуги з технічного та авторського нагляду на суму 33 млн грн склали 1% від загальної кількості контрактів.

Найбільшу частку серед усіх законтрактованих коштів — 2,83 млрд грн, або 47% від загальної суми — спрямували на відновлення багатоквартирних будинків. Майже вся ця сума припадає лише на один населений пункт — Бородянку на Київщині. Ще понад 1,3 млрд грн (21,5%) пішли на ремонт і відбудову приватного житла — переважно в Посад-Покровському.

Майже стільки ж — 1,2 млрд грн — витратили на відновлення комунікацій та дорожньої інфраструктури, включно з дорогами загальнодержавного значення. А найменше коштів — 605 млн грн, або лише 10% від загального обсягу — спрямували на відновлення об’єктів соціальної інфраструктури.

У середньому на відкриті торги подавалося 2,25 учасника — майже вдвічі більше, ніж середній показник конкуренції на будівельних тендерах в Prozorro. Водночас цей показник менший, як порівняти з аналогічним періодом першого року експерименту (3,6 учасника). Найбільша конкуренція спостерігалася у закупівлях Київської служби — у середньому понад 3 учасники на лот.

Як і показник конкуренції, рівень «економії» — наскільки укладені контракти дешевші за очікувану вартість — також суттєво знизився. У середньому замовники заощаджували 7,5% коштів на конкурентних лотах, тоді як за перший рік експерименту цей показник був на рівні 21%. Найвищий рівень «економії» продемонструвала Служба відновлення Сумської області, де ця різниця сягнула 22,6%, що у 3 рази перевищує середній показник замовників в межах експерименту. Високий показник і у Служби відновлення Київської області — понад 17% умовної «економії». В інших замовників цей показник коливався на рівні 3-5%.

Аналіз цін на матеріали в кошторисах показав, що в цілому, ціни які підрядники закладали у кошторис були ринковими. Але траплялися і відхилення, які радше мали випадковий, а не системний характер.

Зокрема, по будівництву багатоквартирного житлового будинку по вул. Центральна, 353 в смт Бородянка переплата може скласти понад 11 млн грн внаслідок завищення вартості арматури. У кошторисі вона складає 35 тис. грн/т, тоді як на ринку таку арматуру можна придбати в діапазоні від 26 до 28 тис. грн/т. При цьому, ціна динамічна, тож вартість договору під час виконання робіт може змінюватися.

Ще один приклад — нове будівництво приватних житлових будинків по вул. Приозерній, Садовій, с. Посад-Покровське, де переплата може скласти понад 16,3 млн грн, оскільки закладена у кошторисі вартість матеріалів (газоблоків) на 20% вища ніж у постачальників на ринку. Водночас вид договірної ціни в цій закупівлі твердий, тож замовник не зможе просто скорегувати вартість на матеріали в актах виконаних робіт.

Варто відзначити, що протягом аналізованого періоду Держаудитслужба провела моніторинг 21 процедури закупівель, що становить 9% від загальної кількості оголошених лотів. При цьому, у 19 з них було виявлено порушення, зокрема в тендерній документації та при оприлюдненні інформації про закупівлі, порушення порядку розгляду тендерних пропозицій та умов договору про закупівлю.

Бородянка

У серпні 2024 перелік об’єктів відновлення в Бородянці Київської області розширили більш ніж удвічі — до 77. Зокрема до проєкту додатково включили 32 багатоквартирні будинки, 2 захисні споруди, нову дитячу школу мистецтв, гуртожиток та реконструкцію комунікаційних мереж. Як наслідок, вартість відновлення селища зросла на 674 млн грн.

У жовтні замовником відбудови 58 об’єктів в Бородянці стала Київська облдержадміністрація. Спільно з регіональною Службою відновлення на реалізацію експерименту в Бородянці вони витратили 1,06 млрд грн — лише 20% від загальної потреби селища для комплексного відновлення. При цьому, левову частку цих коштів (майже 800 млн грн) використали тільки у 2025 році.

Як наслідок, за останній рік в Бородянці на 66 об’єктах відновлення (85% від загальної кількості) розпочалися будівельні та ремонтні роботи, зокрема капітальний ремонт пошкоджених багатоповерхівок та будівництво нових 6 будинків на місці знищених.

Втім, відновлення жодного об’єкта в рамках експерименту досі не вдалося завершити. За інформацією Агентства відновлення, капітальні ремонти житлових будинків очікують закінчити до кінця 2025 року, а будівництво нових — вже у 2026.

Тростянець

З 2024 року перелік об’єктів комплексного відновлення Тростянця на Сумщині не змінився. Як і раніше, він включає відновлення кількох великих інфраструктурних проєктів, серед яких реконструкція залізничного вокзалу, привокзальної площі, площі 40-ої Армії (включає понад 20 дрібних об’єктів) та ремонт трьох ділянок дороги Суми-Полтава, дві з яких розташовані між Тростянцем та сусіднім населеним пунктом, с. Климентове.

Ще у 2023 році на фінансування комплексного відновлення міста виділили 663 млн грн. Цих коштів мало бути достатньо, щоб покрити витрати на відбудову всіх зазначених об’єктів. Але тоді через закінчення бюджетного року витратити встигли лише 80,6 млн грн — 12% від виділеного бюджету.

У 2024 році бюджетні перипетії повторилися — з виділених 278 млн грн регіональна Служба відновлення за два місяці освоїла трохи менше половини (133 млн грн). А вже у 2025 році очікувана вартість комплексного відновлення Тростянця зросла до понад 1 млрд гривень, але на його фінансування держава дала менше коштів — 151 млн грн. Загалом за 2023-2025 роки на фінансування експериментальної відбудови міста уряд сукупно виділив 1,09 млрд грн, з яких використали лише 224,6 млн грн.

Cтаном на початок червня 2025 року ремонтні роботи у Тростянці тривають на всіх об’єктах. У Службі відновлення Сумської області очікували, що роботи з капітального ремонту дороги Суми-Полтава мали завершити до кінця червня, а реконструкція вокзалу та інших об’єктів затягнеться до наступного року.

Ягідне

Ягідне Чернігівської області — чи не єдиний населений пункт, де є відчутний прогрес в межах експериментального проєкту.

Проєкт комплексного відновлення села включає майже 120 об’єктів, втім його очікувана вартість до 2025 року була однією з найнижчих (402 млн грн). Річ у тому, що 96% об’єктів відновлення — це житло, витрати на капітальний ремонт якого є нижчими у порівнянні з іншими об’єктами. Також в рамках проєкту у селі планували відремонтувати вуличну інфраструктуру, клуб-бібліотеку, збудувати новий бювет та створити меморіальний комплекс.

На все це держава за 3 роки сукупно виділила 528 млн грн, але через все ті ж проблеми із затягуванням фінансування на відновлення села станом на травень 2025 року витратили лише 147 млн грн (28%).

За інформацією Служби відновлення у Чернігівській області станом на кінець квітня 2025 року завершено відновлення 56 будинків та ремонт вулично-дорожньої мережі села. Крім того, тривали ремонтні роботи ще на 23 об’єктах. Загалом капітальний ремонт житла в Ягідному планують завершити до кінця літа, а нове будівництво — до кінця 2025 року.

Водночас на перешкоді реалізації проєкту в Ягідному стала специфіка його об’єктів відновлення. Відповідно до умов експерименту власники об’єктів приватної власності мали передавати функції замовника будівництва службам відновлення. Але на практиці приватні власники тривалий час ігнорували цей обов’язок та навіть виступали проти. Як наслідок, відновлення 21 житлового будинку в Ягідному й досі заблоковане через непередані права замовника будівництва.

Циркуни

Циркуни — одне із найбільш постраждалих сіл Харківської області та водночас найбільш проблемний населений пункт експериментального проєкту відновлення. Село знаходиться за 25 км від кордону з росією і постійно потерпає від обстрілів ворога. За таких обставин постало питання не лише безпеки, але й економічної доцільності відновлення об’єктів в ньому.

На старті експериментального проєкту у Циркунах планували відбудувати лише чотири об’єкти:

будівлю сільської ради (на місці якої мав з’явитися ЦНАП);
дільничну лікарню;
дитячий садок;
ліцей.

По Циркунівському ліцею та дільничній лікарні Служба відновлення оголосила закупівлі послуг на аварійно-відновлювальні роботи. За результатами торгів уклали лише договір на реконструкцію ліцею, який, однак, розірвали через відсутність фінансування. У серпні 2024 року обидва об’єкти виключили з переліку відновлення.

Щодо двох інших об’єктів — будівлі сільради та закладу дошкільної освіти — станом на травень 2025 року було розроблено проєктну документацію. Крім того, Циркуни стали єдиним населеним пунктом, для якого на замовлення Служби відновлення була розроблена концепція відновлення. Сукупно на це витратили 5,97 млн гривень.

Однак чи вдасться реалізувати ці проєкти — невідомо. Вперше про можливість заміни Циркунів іншим населеним пунктом області для відбудови у межах урядового проєкту заговорили ще у 2023 році. Проте така ідея зустріла спротив місцевих мешканців, для яких експеримент був єдиною надією на відновлення села, тож невдовзі питання заміни зняли з порядку денного. Та зрештою в січні 2025 року очільник Служби відновлення Харківської області повідомив, що у зв’язку із безпековою ситуацією реалізацію експерименту в Циркунах поставили на паузу.

Посад-Покровське

У 2025 році Посад-Покровське на Херсонщині зберегло статус населеного пункту з найбільшою кількістю затверджених проєктів відновлення. При цьому, з 2024 року їх число зросло більш ніж у 4 рази — переважно за рахунок додаткових 388 об’єктів житлової інфраструктури. Внаслідок цього вартість відбудови села зросла на понад 40%.

За 2023-2025 роки на комплексне відновлення Посад-Покровського уряд сукупно виділив понад 3,7 млрд гривень — найбільше серед усіх населених пунктів-учасників експерименту. Водночас Службі відновлення в Херсонській області вдалось освоїти 789 млн грн — 21% виділеного фінансування.

Перші 120 об’єктів у Посад-Покровському планували відновити ще до квітня 2024 року. Але через проблеми з передачею прав замовників будівництва від приватних власників та затримки із виділенням фінансування роботи тривали повільно, а за низкою об’єктів взагалі зупинилися. Втім, село стало першим населеним пунктом, де на одному з об’єктів у рамках експерименту завершили виконання ремонтних робіт. Щоправда, ним виявився не житловий будинок, а автомобільна дорога, яка проходить через населений пункт і зʼєднує Миколаїв з Херсоном.

Станом на травень 2025 року питання з приватними власниками вирішили та й на відновлення села з бюджету виділили чималу суму — понад 2,2 млрд гривень (більше в цьому році перепало лише Бородянці). Як наслідок, будівельні та ремонтні роботи відновилися та тривають за 364 об’єктами, а ще один (дорогу) — навіть вдалося повністю відновити. Втім, враховуючи масштаб комплексного відновлення Посад-Покровського, можливість його завершення до кінця реалізації експерименту не виглядає реалістичною.

Висновки

За два роки реалізації експериментального проєкту з комплексного відновлення будівельні та ремонтні роботи було повністю завершено лише на 58 об’єктах, що становить приблизно 8% від загальної кількості. Для переважної більшості інших об’єктів (64%) роботи розпочалися або активізувалися лише наприкінці минулого року.

Протягом 2023-2025 держава профінансувала комплексне відновлення відібраних населених пунктів на 10,82 млрд грн — 93% від очікуваної вартості. Але проблеми з безпосереднім виділенням цього фінансування замовникам робіт та послуг з відновлення два роки поспіль фактично звела нанівець можливість вчасно та ефективно його реалізувати. Станом на травень 2025 року вдалося спрямувати лише 2,23 млрд грн — приблизно 20% від очікуваної вартості всього проєкту комплексного відновлення.

Відповідно до умов експерименту, 2025 рік має стати завершальним в його реалізації. Але за оцінками Служб відновлення щонайменше по двох населених пунктах — Тростянцю та Бородянці — завершення ремонтних та будівельних робіт очікується не раніше 2026 року. Аналіз прогресу відновлення в інших населених пунктах показує, що такі терміни можуть виявитися реалістичними й для них, адже темпи виконання робіт залишаються низькими, а значна частина об’єктів навіть не перейшла у фазу активних робіт.

Та чи дасть уряд Агентству відновлення та його регіональним службам можливість завершити реалізацію експерименту? Збільшення обсягу фінансування та переліку об’єктів, запланованих до відновлення, понад вдвічі за попередній рік свідчать на користь такого сценарію. Втім, допомогти з прийняттям остаточного рішення покликаний аналіз проєкту, ініційований Кабінетом Міністрів у квітні цього року. За словами очільника Агентства відновлення до процесу аналізу долучать міжнародних експертів, які мають дати свій вердикт вже восени.

Над дослідженням працювали

Керівник напряму:

Іван Лахтіонов, заступник виконавчого директора Transparency International Ukraine з інноваційних проєктів

Автор дослідження:

Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine

The post Без суттєвого прогресу та з туманними перспективами: експеримент з комплексного відновлення населених пунктів first appeared on Transparency International Ukraine.

Як працюють комісії з надання компенсації за пошкоджене та знищене житло?

Валерія Залевська — Wed, 28 May 2025 13:56:03 +0000

Програму компенсацій єВідновлення запустили у травні 2023 року, щоб надавати допомогу громадянам України, чиє нерухоме майно було пошкоджене або знищене внаслідок збройної агресії російської федерації. З того часу єВідновлення стало важливим інструментом для відбудови країни, що допомагає громадянам повертатися

Ядром програми є комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені або знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України (далі — комісії, комісії з надання компенсації).

На відміну від інших складових, цифровізованих та менш схильних до корупційних ризиків, комісії є основним «людським фактором» програми єВідновлення. Серед їхніх обов’язків:

розгляд заяв;
перевірка отримувачів компенсації;
огляд (обстеження) об’єктів;
прийняття рішень про зупинення та поновлення розгляду заяв, надання або відмову в наданні компенсації;
розгляд заперечень заявників у разі незгоди з результатами обстеження;
перевірка цільового використання компенсації.

Належне функціонування комісій є запорукою прозорості та ефективності механізму надання компенсацій.

Об’єктом цього дослідження є організаційно-правові аспекти та результати діяльності комісій в межах функціонування механізму надання компенсації за пошкоджені або знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України.

У межах дослідження проаналізовано процедури створення, формування та діяльність 177 комісій з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджене та/або знищене житло за період з 29 квітня 2023 року (дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України № 381, якою передбачено утворення комісій з надання компенсації) до 29 квітня 2024 року.

Інформація для дослідження отримана на підставі відкритих даних, а також відповідей на інформаційні запити та опитувальники, отриманих в період травня-червня 2024 року від 112 органів місцевого самоврядування та військових адміністрацій населених пунктів з 21 області країни. Крім того, в межах дослідження в період липня-вересня 2024 року було проведено 12 інтерв’ю з членами комісій від громадськості та представниками місцевої влади, які дотичні до їхнього створення та діяльності.

Резюме

Процес створення комісій з надання компенсації стартував наприкінці квітня 2023 року. Протягом перших двох місяців після затвердження нормативної бази було утворено половину досліджуваних комісій, переважно в громадах регіонів, які найбільше постраждали від війни: Дніпропетровської, Київської, Харківської, Чернігівської та Миколаївської областей. Оскільки законодавство не встановлювало чітких строків для їх створення, цей процес тривав і у 2024 році.

Водночас у низці міст комісії досі не створені і такі зволікання можуть стати перешкодою для оперативної реалізації прав мешканців на компенсацію у разі пошкодження або знищення їхнього житла внаслідок війни. Крім того, аналіз рішень ОМС виявив низку процедурних помилок в процесі створення комісій. Зокрема, в кількох випадках комісію утворювали розпорядженнями міського голови, а не рішенням виконавчого органу, як того вимагає законодавство. Такі порушення можуть стати підставою для оскарження як відповідних розпоряджень, так і рішень комісій, що ставить під загрозу їх легітимність.

Однією із ключових умов для забезпечення належного обстеження або огляду об’єктів та обґрунтованого прийняття рішень про надання компенсації є обов’язкове залучення до складу комісій фахівців у сфері будівництва. Попри це, у деяких комісіях все ще відсутні такі спеціалісти, що може негативно вплинути на якість оцінки пошкоджень, об’єктивність прийнятих рішень та справедливість розподілу компенсацій.

Важливим кроком у підвищенні прозорості роботи комісій мало стати обов’язкове залучення представників громадськості до складу комісій з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджене житло. Однак на практиці реалізація цієї вимоги зіткнулася з низкою труднощів.

Понад третина ОМС не вжила жодних заходів для залучення представників громадськості до складу комісій. Як наслідок, лише в кожній четвертій комісії виконано вимоги законодавства щодо забезпечення квоти громадськості у її складі. У ході дослідження також з’ясувалося, що частина комісій залучила до свого складу осіб, які не підпадають під визначені законодавством критерії громадськості, зокрема місцевих депутатів та працівників комунальних закладів. Водночас робота на громадських засадах у поєднанні зі значним навантаженням через постійний потік заяв часто призводить до зниження мотивації представників громадськості активно брати участь у роботі комісій і виконувати свої обов’язки.

Ця ситуація підкреслює необхідність впровадження додаткових механізмів прозорості поряд із залученням громадськості, зокрема часткового відкриття даних з Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Більшість опитаних комісій (77%) зазначили, що всі аспекти їхньої діяльності належним чином врегульовані профільним законодавством. Водночас решта визначили як основну проблему недостатню тривалість 30-денного строку для розгляду заяв про компенсацію, особливо у випадках значних обсягів пошкоджень або руйнувань. Результати дослідження показують, що в середньому комісії щомісяця опрацьовують 86% заяв щодо пошкоджених об’єктів та лише 81% щодо знищеного житла. Однією з найефективніших практик стало створення районних комісій, зокрема у великих містах, які часто зазнають обстрілів. Це дало змогу суттєво підвищити оперативність розгляду заяв, досягнувши показника у 95%.

Серед інших труднощів та проблем, з якими стикаються комісії у своїй роботі, можна виділити:

несвоєчасне отримання відповідей від МВС щодо відсутності судимості або вручення підозри про вчинення кримінального правопорушення у заявників, які подають заяви не через Дію;
відсутність доступу до житла для обстеження, огляду або верифікації компенсації;
обмежений перелік та неактуальна вартість робіт, необхідних для відновлення пошкодженого об’єкта;
недостатній перелік підстав для відмови в наданні компенсації за знищене майно;
низька обізнаність громадян щодо обов’язку повідомляти про завершення будівельних або ремонтних робіт для проведення верифікації компенсації.

Рівень оскарження рішень, дій чи бездіяльності комісій з надання компенсації залишається доволі низьким, що може свідчити про загальну задоволеність заявників роботою комісій та визнання їхніх рішень справедливими й обґрунтованими. Так, за досліджуваний період було зафіксовано лише 91 випадок оскарження з понад 49 тисяч розглянутих заяв. Цю тенденцію підтверджує і судова статистика: лише 8 випадків оскарження рішень комісій у судовому порядку за той самий період. Водночас відсутність у повідомленнях для заявників повної інформації про причини відмови в наданні компенсації створює труднощі для оперативного оскарження рішень комісій.

Недостатній доступ до інформації про діяльність комісій залишається одним із ключових викликів у цій сфері. Лише 22% органів місцевого самоврядування забезпечують прозорість і доступність відомостей про склад комісій, їх місцезнаходження та порядок роботи відповідно до вимог законодавства. Інформацію про результати засідань та прийняті рішення часто оприлюднюють фрагментарно, що ускладнює доступ заявникам, обмежує громадський контроль та підриває довіру до процесу надання компенсації.

За результатами проведеного дослідження ми рекомендуємо:

Утворити нові комісії та переглянути рішення щодо створення існуючих. Органам місцевого самоврядування слід превентивно утворити комісії з розгляду питань щодо надання компенсації у разі їх відсутності для ефективного забезпечення прав мешканців на отримання допомоги для відновлення житла, яке може постраждати внаслідок війни. У населених пунктах зі значним показником ушкоджень і руйнувань житлової інфраструктури рекомендується утворити окремі районні комісії для підвищення оперативності розгляду заяв. Якщо комісії вже функціонують, слід провести аналіз рішень про їх утворення, положень щодо їхньої діяльності та складу, щоб виявити і усунути можливі невідповідності чинному законодавству.

Забезпечити дотримання вимог законодавства щодо участі громадськості та фахівців у сфері будівництва. У разі незаповненої квоти громадськості в комісії, ОМС слід вжити заходів для залучення представників міжнародних або громадських організацій до її складу. При цьому, варто використовувати не лише адресні запрошення, але й інші заходи комунікації: оприлюднення інформації на офіційних сайтах, у соціальних мережах, локальних ЗМІ, а також розміщення її на інформаційних стендах та приміщеннях ОМС. Аналогічні заходи можна вживати й для залучення фахівців у сфері будівництва.

Вдосконалити процес розгляду заяв і прийняття рішень. Парламенту та уряду варто переглянути строки розгляду заяв у бік їх збільшення, доповнити перелік підстав для зупинення розгляду заяви та відмови у наданні компенсації, переглянути перелік та вартість робіт в чек-листі. Крім того, доцільно передбачити обов’язкове надіслання заявникам повного тексту рішення комісії в Дії. Уповноваженим органам доцільно включити у положення про діяльність комісій можливість участі їхніх членів у засіданнях дистанційно з використанням телекомунікаційних засобів.

Покращити процес верифікації компенсацій. Уряду рекомендується законодавчо встановити відсотковий показник виконання ремонтних або будівельних робіт, після досягнення якого використання компенсації вважатиметься цільовим. Також важливо впровадити додаткові сповіщення для отримувачів компенсацій із нагадуванням про необхідність подати повідомлення про завершення ремонтних робіт. Окрім цього, слід передбачити можливість скасування помилково надісланих повідомлень через застосунок Дія.

Забезпечити доступ до інформації про діяльність комісії. Відповідно до закону уряд зобов’язаний оприлюднити дані з Реєстру пошкодженого та знищеного майна (за винятком персональної інформації та даних, визначених Кабінетом Міністрів) у форматі відкритих даних та на офіційному сайті реєстру. Органи місцевого самоврядування, своєю чергою, повинні гарантувати оприлюднення відомостей про місцезнаходження комісій, їх персональний склад, порядок роботи та результати засідань. Це включає інформацію про кількість розглянутих справ, прийнятих рішень і суми наданих компенсацій.

The post Як працюють комісії з надання компенсації за пошкоджене та знищене житло? first appeared on Transparency International Ukraine.

Експеримент з комплексного відновлення населених пунктів: що вдалося за рік?

Валерія Залевська — Fri, 30 Aug 2024 07:02:36 +0000

Наприкінці квітня 2023 року уряд розпочав проєкт з відновлення низки населених пунктів, які зазнали руйнувань внаслідок війни. Очікувалося, що на відміну від пооб’єктної відбудови, яка стартувала паралельно, проєкт передбачатиме комплексний підхід — із плануванням та повною трансформацією цих населених пунктів. Такий підхід раніше не застосовувався у нетривалій історії відновлення нашої країни від наслідків агресії, тож проєкт став експериментальним.

Торік із запланованих 3,3 млрд грн на проєкт з держбюджету виділили більше пів мільярда гривень і відповідальні за його реалізацію регіональні підрозділи Агентства відновлення розпочали роботи. Але у 2024 році фінансування експерименту зупинилося, а сам проєкт став однією із причин розбрату між урядом та Агентством.

Ми вирішили з’ясувати якими були умови експерименту, на якому етапі знаходиться відновлення обраних населених пунктів та чи є перспективи його подальшої реалізації.

Відбір населених пунктів

Ще у квітні 2023 року уряд визначив шість населених пунктів, де відновлення мало відбуватися в межах експериментального проєкту. Це:

селище Бородянка та село Мощун у Київській області;
місто Тростянець на Сумщині;
село Посад-Покровське, що розташоване на межі Херсонської та Миколаївської областей;
село Циркуни на Харківщині;
село Ягідне Чернігівської області.

Умови потрапляння цих населених пунктів до переліку для комплексного відновлення були різні. Наприклад, Ягідне та Циркуни були включені у список з ініціативи обласних військових адміністрації, тоді як Тростянець — з ініціативи Офісу Президента. Ймовірно, з цієї ж причини до переліку потрапили Мощун та Посад-Покровське — незадовго до старту експерименту ці населені пункти відвідував президент.

Визначальним критерієм для відбору мав би стати значний рівень руйнувань населених пунктів. Але серед обраних він суттєво різнився.

Село Мощун було одним із найбільш зруйнованих населених пунктів Київської області. За даними проєкту RebuildUA через активні бойові дії 2 тис. будівель зазнали повного або часткового руйнування — це понад 70% усіх споруд.

У Бородянці на Київщині були знищені або пошкоджені 1534 будівлі — майже уся ключова адміністративна інфраструктура, частина соціальних обʼєктів та обʼєктів житлового фонду. Руйнування центральної частини селища ДСНС оцінили на рівні 90%, але загальний рівень руйнувань складав 15%.

Незважаючи на таку різницю, обидва населені пункти були обрані для реалізації експерименту. Водночас зафіксований рівень руйнувань щонайменше чотирьох інших населених пунктів на Київщині (Ірпінь — 48%, Горенка — 22%, Гостомель — 38%, Макарів — 30%) був вищим, ніж у Бородянці.

У Тростянці Сумської області сильно постраждала центральна частина міста, а район залізничного вокзалу та автовокзалу зруйнували повністю. Постраждало 829 будівель, із них 134 — зруйновані. Водночас загальний рівень руйнувань склав трохи більше 4%.

У Циркунах на Харківщині окупанти повністю знищили 15% усіх будівель та пошкодили понад 1100 об’єктів житлової інфраструктури. У Посад-Покровському — 940, а у Ягідному Чернігівської області нараховувалося 117 пошкоджених та знищених об’єктів нерухомості. На жаль, інформація про загальний рівень руйнувань у цих населених пунктах відсутня.

Загалом перелік обраних для реалізації експерименту населених пунктів демонструє відсутність єдиного підходу до їхнього відбору. В окремих випадках перевага була надана населеним пунктам зі значно нижчим рівнем руйнувань, а потраплянню деяких у список сприяла вказівка зверху. З огляду на те, що кількість зруйнованих населених пунктів в Україні продовжує зростати і, ймовірно, не всі будуть відбудовувати після завершення експерименту, уряду не обійтись без розробки критеріїв та порядку визначення тих населених пунктів, які підлягатимуть комплексному відновленню у майбутньому.

Умови експерименту

Ключові засади проведення експерименту уряд визначив своєю постановою у квітні 2023 року. Згідно з нею роботи з відновлення населених пунктів планують завершити у 2025 році, а фінансуватимуть їх проведення з фонду ліквідації наслідків збройної агресії. А оскільки процедура використання коштів цього фонду передбачає лише пооб’єктне відновлення, Кабмін затвердив окремий Порядок реалізації експериментального проєкту.

Координаторами експериментального проєкту стали Мінвідновлення та Агентство відновлення. Останнє наділили повноваженнями ініціювати виділення бюджетних коштів на проєкт та затверджувати переліки об’єктів, які підлягають відновленню в обраних населених пунктах. На регіональні підрозділи Агентства лягли функції замовників робіт та послуг. Тож Агентство відновлення де-факто стало відповідальним за втілення експерименту.

Крім регіональних служб відновлення, учасниками проєкту також стали обласні військові адміністрації. Примітно, що при цьому уряд визначив необов’язковою участь в експерименті органів місцевого самоврядування. Відповідно до умов експерименту переліки об’єктів, які підлягають відновленню у межах населеного пункту, формували не ОМС, а ОВА за їхніми пропозиціями. Водночас ані порядку та строку їх подання, ані вимог щодо врахування або неврахування таких пропозицій затверджена Кабміном процедура не передбачає. Такий підхід містить ризики як неврахування інтересів громади з питань відновлення, так і надмірної дискреції ОВА, які на власний розсуд можуть не включити той чи інший об’єкт до переліку відновлення.

Сумнівності ідеї посередництва ОВА у процесі комплексного відновлення населених пунктів додає і той факт, що адміністрації не є останньою ланкою у процедурі затвердження переліків об’єктів для відновлення. Відповідні функції виконує Агентство відновлення та уряд. А тому ОМС могли б самостійно подавати проєкти на аналіз Агентству. Це посприяло б задекларованому урядом принципу швидкості відновлення — як при формуванні переліків, так і при їх можливому доопрацюванні.

Перед початком експерименту декларувалося, що відбудова проходитиме комплексно та за новими принципами. За словами прем’єр-міністра, один з основних — build back better, тобто «відбудувати краще, ніж було». Проте як саме втілюватимуть принцип build back better на практиці до кінця не зрозуміло. Річ у тім, що Порядок не передбачає умов щодо обов’язкового покращення якісних чи технічних характеристик пошкоджених або зруйнованих об’єктів при їх відновленні. Аналогічна ситуація і з комплексним підходом до відбудови. Порядок не передбачає ані обов’язкового розроблення замовником робіт чи ОМС плану відновлення населеного пункту, ані дотримання вже розроблених планувальних документів для відновлення регіонів і територій, передбачених законодавством.

При формуванні переліків об’єктів, які підлягають відновленню, і ОВА, і Агентство відновлення мали враховувати пріоритетність задоволення першочергових потреб населення. Проте критерії пріоритезації потреб уряд не затвердив. Як і не врахував можливість застосування методики, яка хоч і мала рекомендаційний характер, але застосовувалася Мінвідновленням для пооб’єктної відбудови. Тож пріоритезація формально передбачена Порядком, але умови її застосування (та застосування загалом) у кожному випадку залежали від рішення органу, який формував перелік.

Неоднозначною була ситуація і з відновленням приватної власності. Порядок передбачав таку можливість, але не урегульовував проєкту звернення власників з пропозиціями про відновлення, а також його умови (наприклад, щодо площі або суми, яка виділятиметься на відновлення знищеної нерухомості). Це вкрай важливо для тих, чиє майно постраждало, оскільки вони поставали перед вибором: отримати компенсацію в межах програми єВідновлення чи відновлювати житло в межах експериментального проєкту відбудови. Крім того, Порядок не враховував інтереси власників при плануванні відновлення житла, оскільки передбачалося, що такі рішення ухвалюватиме замовник робіт, тобто відповідна служба відновлення.

У листопаді 2023 року Кабмін вніс зміни в Порядок: обмежив загальну площу знищеного житла, яке може бути відбудовано в межах експерименту, до 140 кв.м. та передбачив можливість ухвалення власником планувальних рішень щодо відновлення його помешкання. Але водночас порядок звернення з пропозиціями про відновлення приватної власності залишається неурегульованим.

Оцінюючи умови реалізації експериментального проєкту слід відзначити, що вони не є достатньо деталізованими. Це тягне за собою ризики, пов’язані як із плануванням відбудови населених пунктів загалом, так і пріоритезації окремих об’єктів відновлення в їх межах. Уряд зосередив у руках Агентства відновлення та його регіональних підрозділів функції ухвалення ключових рішень, пов’язаних із комплексним відновленням, і водночас не передбачив належне урахування інтересів представників громади.

Слід відзначити, що за результатами аналізу переважну частину вказаних у цьому розділі ризиків не взяли до уваги у процесі реалізації експерименту. Разом з тим на них важливо акцентувати увагу, щоб уникнути їх у разі застосування підходу щодо комплексного відновлення інших населених пунктів надалі. Виявлені ж недоліки детальніше описані в наступних розділах.

Відбір проєктів для відновлення

Процес відбору та затвердження проєктів для відновлення населених пунктів тривав понад три місяці та завершився у серпні, коли уряд затвердив відповідний перелік.

До нього увійшло 32 проєкти, які, за даними Агентства відновлення, містять 306 об’єктів для відновлення.

Затверджені об’єкти відновлення за категоріями:

268 — житло;
10 — соціальна інфраструктура;
17 — логістична інфраструктура;
7 — адміністративні будівлі;
4 — об’єкти ЖКГ.

Відповідно до умов експерименту переліки об’єктів відновлення мали формуватися та затверджуватися виходячи з пріоритетності задоволення першочергових потреб населення. Однак чи застосовувало Агентство відновлення пріоритезацію поданих об’єктів та якими були її критерії достеменно невідомо, адже відомство не надало відповіді на запит. Слід відзначити, що здебільшого затверджені об’єкти підпадали під вимоги, визначені умовами експерименту. Але є й такі, пріоритетність яких виглядає доволі сумнівною.

Один з них — проєкт відновлення Площі 40-ї Армії у Тростянці з очікуваною вартістю робіт у 260 млн грн. У складі проєкту, за даними ОВА, під реконструкцію за бюджетні кошти потрапив 21 об’єкт комерційної нерухомості (магазини), які перебувають у приватній власності. Проєкт був включений за пропозицією міської ради, але, ймовірно, його погодженню більше посприяла згадка в листі керівника Офісу Президента з дорученням прем’єр-міністру опрацювати питання відновлення зруйнованого вокзалу та привокзальної площі;

Не обійшлось і без ремонту доріг. Усього до переліку потрапило чотири проєкти з відновлення доріг державного значення: три ділянки автотраси Н-12 Суми-Полтава для комплексного відновлення Тростянця, а також дві ділянки М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ для відновлення Посад-Покровського. Капітальний ремонт двох ділянок траси Н-12 Суми-Полтава, які розташовані між Тростянцем та Климентовим, планувався ще до початку повномасштабного вторгнення в рамках президентської програми «Велике будівництво». У лютому 2021 навіть провели відповідну закупівлю, але у червні 2023 року договір розірвали через неможливість виконання підрядником робіт. Що стосується відновлення Посад-Покровського, то у перелік внесли будівництво нової обхідної ділянки дороги з північно-східної сторони села орієнтовною вартістю 1,46 млрд грн. Загалом на будівництво та ремонт доріг у рамках комплексного відновлення населених пунктів планували витратити майже 2 млрд грн.

Затверджені об’єкти відновлення здебільшого ґрунтувалися на пропозиціях, отриманих обладміністраціями від постраждалих громад. У деяких випадках частина об’єктів відсіювалася на етапі формування переліку. Зокрема, Харківська ОВА пріоритезувала відновлення соціальної та адміністративної інфраструктури села Циркуни над житловою. Ще частина об’єктів залишилася поза переліком при його затвердженні з Агентством відновлення. Наприклад, під відбудову не потрапили заклад позашкільної освіти, управління соцзахисту та відділення «Ощадбанку» у Бородянці, будинок культури та ліцей у Посад-Покровському. Однак фінальна кількість об’єктів з відновлення того ж Посад-Покровського (128) зросла у порівнянні з кількістю поданих (75) — головним чином, за рахунок житла.

Наслідком відсіювання частини об’єктів ОВА та Агентством стала диспропорція у їх кількості залежно від населеного пункту. У Посад-Покровському та Ягідному до затвердженого переліку увійшло 128 та 122 об’єктів відповідно, понад 90% з яких склали житлові будинки. У Бородянці для відновлення обрали втричі менше — 37 об’єктів. Найменшу кількість об’єктів погодили для Циркунів — всього чотири.

Кількість затверджених об’єктів відновлення:

Посад-Покровське — 128
Ягідне — 122
Бородянка — 37
Тростянець — 27
Циркуни — 4
Мощун — 0

По Циркунах Харківська ОВА подала перелік, у який увійшли лише соціальна та адміністративна інфраструктура: сільська рада, лікарня, ліцей та дитячий садок. Решту об’єктів адміністрація планувала відновлювати теж за кошти фонду ліквідації наслідків збройної агресії, але через пооб’єктну відбудову. З одного боку, таке рішення передбачає застосування одразу кількох механізмів для відновлення населеного пункту, що дає змогу уникнути ризику призупинення реалізації одного з них (спойлер: зрештою, що і трапилось з комплексним відновленням). Та чи можна вважати комплексним відновленням населеного пункту відбудову чотирьох об’єктів інфраструктури? Навряд. У такому разі слушною виглядала заміна населеного пункту на той, у якому постраждав значний відсоток інфраструктури і відновлення якої не планували за іншими механізмами. Таку ідею навіть озвучував очільник Харківської ОВА — щоправда, через постійні обстріли села. Але далі обговорення на рівні обладміністрації питання заміни Циркунів не дійшло.

Ще більш драматичною виявилась ситуація з відновленням села Мощун. Спершу Київська ОВА подала на затвердження Агентству відновлення перелік об’єктів, до якого увійшло 108 приватних житлових будинків. Але, за словами очільника Агентства, прем’єр не вбачав сенсу у відбудові житла в рамках експерименту з огляду на можливість відновлення через програму компенсацій єВідновлення. У Агентстві підтримали таку ідею.

Згодом у Київській ОВА повідомили, що відновлення села гальмує застаріла містобудівна документація, а її оновлення неможливе через відсутність відповідних повноважень у селищної військової адміністрації. Тож, зрештою, у фінальному переліку, яку ОВА подало на затвердження, об’єктів відновлення с. Мощун не виявилося. Так населений пункт випав з програми відновлення, формально залишаючись її учасником.

Ситуація з Мощуном яскраво продемонструвала відсутність єдиного підходу щодо відбору проєктів для відновлення в рамках експериментального проєкту. Тоді як у Посад-Покровському та Ягідному сукупно було затверджено до відновлення більше сотні приватних житлових будинків у кожному, для Мощуна жоден подібний проєкт не був погоджений. Це — додаткове підтвердження необхідності формування чітких критеріїв та вимог для застосування механізму комплексного відновлення у майбутньому.

Фінансування

Основним і наразі єдиним джерелом фінансування експериментального проєкту став фонд ліквідації наслідків збройної агресії. Саме з нього 4 серпня Кабінет Міністрів України виділив на бюджетну програму для відновлення населених пунктів у 2023 році 3,350 млрд гривень.

Відповідно до умов експерименту, інформація про очікувану вартість робіт мала додаватися ОВА щодо кожного об’єкта, який включено у перелік та який підлягає відновленню. Однак на практиці лише дві з п’яти обладміністрацій, Харківська та Сумська, надали інформацію про очікувану вартість робіт із відновлення об’єктів. Інші ОВА проігнорували необхідність визначення очікуваної вартості робіт та, посилаючись на відсутність такої інформації у пропозиціях від ОМС, надавали орієнтовну вартість робіт. Зрештою, на основі цих сум було визначено загальний обсяг необхідного фінансування на виконання робіт по затверджених проєктах, який склав 9,6 млрд грн.

Тростянець став єдиним населеним пунктом, у якому проєкти відновлення планували повністю профінансувати у 2023 році. Натомість на відновлення Циркунів торік виділили лише 7% від очікуваної вартості проєктів. Найбільш вартісним мало стати відновлення Бородянки (4,7 млрд грн), а найменше коштів планували витратити на Ягідне (404 млн грн).

Згідно з розподілом, який міститися в урядовій постанові, обсягу виділених у 2023 році коштів мало бути достатньо для повного покриття витрат на виконання проєктних та будівельних робіт щонайменше по 129 об’єктах та фінансування початку виконання робіт по решті.

Проте регіональні Служби відновлення змогли розпочати процедури закупівель лише після погодження паспорта бюджетної програми 14 вересня. Як наслідок, до кінця 2023 року видатки по експериментальному проєкту з комплексного відновлення — аванси та оплата за актами виконаних робіт — склали лише 559 млн із запланованих 3,350 млрд грн.

У 2024 році ситуація з фінансуванням погіршилась. За інформацією Агентства відновлення, на початку лютого відомство надіслало запит на виділення залишків невикористаних коштів обсягом 2,8 млрд грн для продовження робіт із відбудови. У березні уряд повторно розподілив залишки фонду ліквідації наслідків збройної агресії за 2023 рік, однак не погодив виділення коштів на комплексне відновлення. Станом на 22 липня проєкт залишається без фінансування.

Закупівлі

Для реалізації експериментального проєкту функції замовника будівництва було надано регіональним Службам з відновлення та розвитку інфраструктури. Відповідні повноваження отримали Служби у Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській та Херсонській областях. За даними BI Prozorro станом на червень 2024 у рамках експериментального проєкту з відновлення населених пунктів було оголошено 237 закупівель.

150 лотів (63% від загальної кількості) становили неконкурентні процедури. Предметом договору здебільшого була розробка проєктної документації та послуги з технічного/авторського нагляду за будівництвом. У вартісному вигляді на неконкурентні процедури припадало 2,5% від загальної очікуваної вартості закупівель.

87 лотів (37%) були проведені за відкритими торгами з особливостями — основною процедурою закупівлі на період дії воєнного стану. На ці лоти припадає 97,5% від загальної очікуваної вартості.

З усієї кількості лотів 5% були неуспішними (автоматично відмінені через відсутність пропозицій, відхилення всіх пропозицій або відмінені замовником).

Найбільшу кількість закупівель оголосила Служба відновлення у Київській області — 98 (очікувана вартість 1 млрд грн), на другому місці Служба з відновлення у Чернігівській області — 69 (очікувана вартість 195 млн грн), на третьому — Служба з відновлення у Херсонській області — 52 (очікувана вартість 889 млн грн).

У середньому на відкриті торги з особливостями подавалося 3,6 учасника, що вдвічі вище середнього рівня конкуренції в Prozorro. Максимальна кількість учасників, які подавалися на закупівлю — дев’ять. Усі вони змагалися за перемогу у тендері з капітального ремонту вулично-дорожньої мережі у Посад-Покровському.

Найбільша конкуренція спостерігалася на закупівлях київської Служби відновлення, на лоти якої, у середньому приходило чотири учасника. А в окремих випадках конкуренція була вдвічі вища за середню:

8 учасників — капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку по вул. Велика, 4 у Бородянці.
7 учасників — капітальний ремонт будівлі Бородянського архіву.

Найменший рівень конкуренції спостерігався на торгах сумської Служби відновлення, на закупівлі якої в середньому подавалося два учасники. На тендери решти Служб у середньому приходило 3-3,5 учасника.

Завдяки високій конкуренції рівень умовної економії (різниці між очікуваною вартістю та сумою укладеного договору) у середньому становив 21%. Найвищий відсоток економії спостерігався у київській Службі, на тендерах якої спостерігалася найвища конкуренція.

Понад 70% усіх укладених контрактів припало на відновлення двох населених пунктів — Бородянки (709 млн грн) та Посад-Покровського (769 млн грн). Найменша сума витрат припадає на Циркуни — 6 млн грн. По цьому населеному пункту провели п’ять тендерів на загальну суму 180 млн грн. Одна закупівля, капітальний ремонт Циркунівської дільничної лікарні очікуваною вартістю 33 млн грн, була неуспішною, через відхилення всіх пропозицій. За результатами тендеру на реконструкцію Циркунівського ліцею було укладено договір на 114 млн грн, який згодом був розірваний через відсутність фінансування.

Водночас за даними Єдиного порталу використання публічних коштів, сума оплат за контрактами склала трохи більше 11% від суми укладених договорів. За минулий рік були оплачені роботи та послуги в рамках реалізації проєкту по Бородянці на суму 120 млн грн, Тростянець — 80 млн грн, Посад-Покровське — 345 млн грн, Ягідне — 10 млн грн.

Розподіл витрат за видами робіт/послуг

На нове будівництво та капітальний ремонт припадає 87% усіх укладених контрактів (1,8 млрд грн), ще 12% становлять витрати на розробку проєктної документації та супутні роботи / послуги (225 млн грн), 1% становлять послуги з технічного, авторського нагляду.

Розподіл витрат за видами об’єктів

Найбільша частка законтрактованих сум — 809 млн грн (39% від загальної суми) — припадає на відновлення інженерних та дорожніх (зокрема доріг загальнодержавного значення) мереж. Половина з усіх витрат цієї категорії припадає на Посад-Покровське.

28% (602 млн грн) витрат припадає на відновлення багатоквартирних будинків. Проєкт передбачає відбудову 29 багатоквартирних будинків у Бородянці та ще 17 — у Ягідному.

На відновлення приватних будинків припадає 404 млн грн, що складає майже 20% від загальної суми контрактів. Проєкт передбачав відбудову 101 приватного будинку в Ягідному та 120 будинків у Посад-Покровському.

Ще 268 млн грн (13%) припадає на відбудову об’єктів соціальної інфраструктури (освітні, медичні заклади, адміністративні будинки).

Аналіз цін на матеріали в кошторисах показав, що в цілому, ціни які закладалися підрядниками у кошторис були ринковими. Але траплялися і відхилення, які радше мали випадковий, а не системний характер. Зокрема, по двох закупівлях (1, 2) з відбудови приватних будинків у Посад-Покровському відпускна ціна на арматуру закладалася на рівні 39,5 тис. грн за тонну (після нарахування податку на додану вартість кінцева ціна для замовника становитиме 47 тис. грн за тонну, тоді як на ринку таку арматуру можна придбати на складі за ціною 34.1 грн/т з ПДВ), що перевищувало середню ціну в Україні на третину. Як наслідок, потенційна переплата по цих закупівлях лише на арматурі могла складати понад 527 тис. гривень. Водночас вид договірної ціни в цих закупівлях — тверда, тож замовник не зможе просто скорегувати вартість на матеріали в актах виконаних робіт.

Варто відзначити, що Держаудитслужба провела моніторинг 23 процедур закупівель (27% від загальної кількості відкритих торгів), проведених у рамках експериментального проєкту. Із них у дев’яти орган фінансового контролю виявив порушення, які здебільшого стосувалися невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню, або невідповідності тендерної документації вимогам закону.

Будівництво

Торік Агентство відновлення взялося за виконання робіт лише через пʼять місяців після ухвалення постанови про реалізацію експериментального проєкту. Причинами затримки стали тривалий процес відбору та затвердження проєктів відновлення, а також погодження фінансування з боку уряду. Водночас за даними відомства, на кінець 2023 року на 186 об’єктах розпочали роботи, а середній рівень готовності усіх об’єктів складав 24%.

Але станом на середину червня 2024 року кардинального прогресу в реалізації експериментального проєкту не відбулося. За даними Служб відновлення:

по 260 об’єктах (85%) розробили проєктну документацію;
на 211 об’єктах (69%) триває виконання будівельних робіт;
по 1 об’єкту (0,3%) завершено виконання будівельних робіт.

Бородянка

До затвердженого урядом переліку потрапило 37 об’єктів з відновлення смт. Бородянка. 29 з них — це багатоквартирні житлові будинки, які підлягають капітальному ремонту, реконструкції або новому будівництву. Також у перелік відновлення потрапили:

Бородянський професійний аграрний ліцей;
міське відділення поштового зв’язку;
палац культури;
будівлі сільської ради, її архіву та центру зайнятості;
гуртожиток на вул. Набережній;
вулично-дорожня мережа по вул. Центральна.

Ці проєкти — лише невелика частина знищеної та пошкодженої інфраструктури селища. У Київській ОВА повідомляли, що відновленню підлягають ще понад 600 таких об’єктів. Адміністрація пропонувала Агентству також включити у першу фазу комплексного відновлення будівлі військового комісаріату, «Ощадбанку» та Бородянського центру дитячої та юнацької творчості, однак відповідні об’єкти не були погоджені.

У 2023 році на фінансування комплексного відновлення Бородянки з фонду ліквідації розподілили понад 1,7 млрд гривень. За рахунок цих коштів планували повністю покрити витрати на відновлення будівель сільської ради, її архіву, майже 40% житлових будинків, а також профінансувати початок робіт по решті об’єктів.

Замовником розроблення концепції відновлення пошкоджених об’єктів виступила Бородянська селищна рада. Зокрема, вона провела закупівлю послуг з розробки ескізного проєкту відновлення вулиці Центральної. У серпні виконавчий комітет місцевої ради затвердив передпроєктні роботи, які містили єдині стильові рішення для опорядження фасадів при відбудові об’єктів.

За даними Служби відновлення Київської області та Київської ОВА, станом на червень:

по 34 об’єктах оголошено закупівлі послуг із розроблення проєктної документації;
по 24 — розроблено проєктну документацію та проведено комплексну
експертизу;
по 23 — оголошено закупівлі на роботи з будівництва;
по 16 — виконано роботи на рівні 10-15%.

Тож по жодному з об’єктів у Бородянці будівельні роботи не були завершені.

Тростянець

Під час російської окупації у Тростянці суттєвих руйнувань зазнали міська лікарня, житлові будинки, залізничний вокзал та привокзальна площа. Медичний заклад та житло вирішили відновлювати через механізм пооб’єктної відбудови. Натомість вокзал та площа увійшли до переліку проєктів з комплексного відновлення. Також до цього списку включили капітальний ремонт трьох ділянок дороги Н-12 Суми-Полтава, дві з яких розташовані між Тростянцем та сусіднім населеним пунктом, с. Климентове.

На ідею розробки концепції відновлення площі з залізничним та автовокзалами у Тростянці відгукнулися іноземні та київські архітектори. Місцеві ЗМІ навіть повідомляли про проведення публічних обговорень проєкту реконструкції. Та чи був зрештою затверджений якийсь із варіантів невідомо — інформація про це у відкритих джерелах відсутня.

Всього на фінансування комплексного відновлення міста у 2023 році виділили 663 млн грн. Цих коштів мало бути достатньо для покриття витрат на відновлення усіх зазначених проєктів. Але минулого року витратити встигли лише 80,6 млн грн — 12% від виділеного бюджету.

За даними Служби відновлення Сумської області, станом на червень по трьох проєктах (реконструкції вокзалу та ремонту дороги) було проведено закупівлі послуг з розроблення проєктно-кошторисної документації та будівництва. Винятком став проєкт із реконструкції привокзальної площі. Спершу проблеми виникли з передачею прав замовника будівництва щодо магазинів, які розташовувалися на площі та перебували у приватній власності. Зрештою функції замовників все ж передали Службі відновлення, але виникла інша проблема — брак фінансування.

У Сумській ОВА повідомляли, що рівень виконання робіт по проєктах у червні склав всього 7,2%. Через відсутність коштів у 2024 році роботи на об’єктах припинилися, як і розробка проєктної документації для привокзальної площі.

Ягідне

Найменшим за загальним обсягом фінансування мало стати відновлення с. Ягідного, що на Чернігівщині. При цьому, населений пункт є другим за кількістю затверджених об’єктів відбудови — всього їх 122. Але 96% з них складають проєкти з капітального ремонту житлових будинків, витрати на які є найнижчими серед інших проєктів відновлення.

У рамках експерименту відновленню у Ягідному підлягали:

клуб-бібліотека;
школа;
вулично-дорожня мережа;
бювет;
багатоквартирні (17) та приватні (101) житлові будинки.

Місцева влада ґрунтовно підійшла до питання відновлення населеного пункту. Зокрема, для цього розробили план комплексного відновлення села, який був затверджений за результатами громадських слухань.

Орієнтовну вартість відновлення Ягідного визначили на рівні 404 млн грн. У 2023 році на витрати, пов’язані з відбудовою інфраструктури села, передбачили 188 млн грн. Але витратили в тому ж році лише 10,6 млн грн — 6% від запланованої суми.

Станом на червень Службою відновлення в Чернігівській області:

оголошено закупівлю послуг з розроблення проєктної документації — по 15 об’єктах;
розроблено та проведено експертизу проєктної документації — по 11 об’єктах;
оголошено закупівлю робіт з будівництва — по 10 об’єктах.

По дев’яти об’єктах у червні тривало будівництво і жоден з об’єктів не був відбудований. Крім того, відновлення ще 20 об’єктів фактично заблоковане через те, що приватні власники не передали права замовника будівництва щодо житлових будинків і квартир Службі.

Циркуни

Циркуни — одне із найбільш постраждалих сіл Харківської області і водночас найбільш проблемний населений пункт експериментального проєкту відновлення. Село знаходиться за 25 км від кордону з росією і одразу після старту експерименту зросла інтенсивність обстрілів громади. За таких обставин постало питання не лише безпеки, але й економічної доцільності відновлення зруйнованих об’єктів.

На початку літа минулого року в ОВА заговорили про можливість заміни Циркунів іншим населеним пунктом області для відбудови у межах урядового проєкту. Проте така ідея зустріла спротив у місцевих мешканців, для яких експеримент був єдиною надією на відновлення села, тож невдовзі питання заміни зняли з порядку денного.

У Циркунах планували відбудувати лише чотири об’єкти:

будівлю сільської ради (на місці якої мав з’явитися ЦНАП);
дільничну лікарню;
дитячий садок;
ліцей.

Примітно, що Циркуни стали єдиним населеним пунктом, по якому концепція відновлення розроблялася на замовлення Служби відновлення. Водночас закупівля послуги відбувалася без використання системи Prozorro, а джерелом фінансування стали власні кошти (видатки на утримання) харківської Служби відновлення. За її інформацією, розроблену концепцію затвердила своїм рішенням місцева рада.

На відбудову Циркунів у 2023 році планували виділити 76,4 млн грн — найменшу суму серед усіх населених пунктів, які беруть участь в експериментальному проєкті. Але жодної гривні з них використано не було.

По Циркунівському ліцею та дільничній лікарні Служба відновлення оголосила закупівлі послуг на аварійно-відновлювальні роботи. За результатами торгів було укладено лише договір на реконструкцію ліцею, який, однак, був розірваний через відсутність фінансування. По двох інших об’єктах — будівлі сільради та закладу дошкільної освіти — станом на червень тривала розробка проєктної документації.

Посад-Покровське

Посад-Покровське на Херсонщині стало населеним пунктом з найбільшою кількістю затверджених проєктів відновлення (128). Як і у випадку з Ягідним, більше 90% з них стосуються відбудови приватного житла. Також у переліку опинилися:

дитячий садок-ліцей;
будівлі сільської ради та центру безпеки;
амбулаторія;
системи газо-, водо- та електропостачання;
вулично-дорожня мережа;
ділянка автомобільної дороги.

Відновлення Посад-Покровського стало першим та єдиним кейсом у рамках експериментального проєкту, де Служба відновлення освоїла понад половину виділеного фінансування на 2023 рік, а розмір витрачених коштів (345,5 млн грн) перевищив сукупні витрати по решті населених пунктів.

Крім того, єдиним об’єктом, по якому було завершено виконання будівельних робіт у рамках експерименту, став один із проєктів відновлення Посад-Покровського. Служба відновлення у Херсонській області не надала відповідь на наш запит, але, ймовірно, ідеться про капітальний ремонт автомобільної дороги М-14, яка проходить через населений пункт. Водночас на відновлення ділянки дороги було використано майже 298 млн грн, тоді як жоден із житлових будинків по проєкту не був відновлений. Це стало предметом звинувачень Агентства з боку регіональної влади. Однак керівник відомства повідомляв, що відбудова житла була ускладнена необхідністю передачі прав замовників будівництва від власників (ця проблема була характерна і для інших населених пунктів). Хоча, за його словами, станом на червень відновлювальні роботи тривали в усіх 120 оселях, однак із припиненням фінансування у 2024 будівництво сповільнилося або зовсім зупинилося.

Підсумки та рекомендації

Очікувалося, що реалізація експериментального проєкту допоможе знайти нове, ефективне рішення для відновлення населених пунктів, інфраструктура яких суттєво постраждала від російської агресії та потребувала комплексного, а не пооб’єктного, підходу до відбудови. Перед проєктом ставилося завдання одночасно забезпечити прозорість, ефективність, системність та швидкість відновлення. Однак вже за перших вісім місяців впровадження проєкту стало зрозуміло, що ці принципи легко озвучити у промові, але в рази складніше реалізувати на практиці.

Результати першого року експерименту навряд чи можна вважати успішними — з понад трьохсот запланованих об’єктів відновлення завершити роботи вдалось лише по одному, та й той не був першочерговою потребою. Уряд та регіональна влада звинувачували Агенство відновлення та його керівника у провалі пілотного проєкту з огляду на низькі показники виконання робіт. Той, своєю чергою, апелював до тривалих зволікань з боку уряду та відсутності фінансування.

Зрештою політичні перипетії, які супроводжували реалізацію експериментального проєкту, стали однією з причин звільнення Голови Агентства відновлення. Але важливо розібратися що ж пішло не так та що слід врахувати на майбутнє, адже без механізму комплексного відновлення нам не обійтись.

На наш погляд, успішній першій фазі проєкту (реалізація передбачалась з 2023 по 2025 рік) завадило кілька проблем:

Прогалини в умовах експерименту. Відбір проєктів відновлення для реалізації експериментального проєкту з відновлення населених пунктів тривав понад три місяці. Протягом цього часу обласні адміністрації збирали пропозиції від органів місцевого самоврядування постраждалих населених пунктів, формували на їх основі переліки, які далі подавали на затвердження Агентству відновлення. Водночас деякі ОВА неодноразово подавали уточнені переліки, а деяким переліки повертали на доопрацювання, що вимагало повторного звернення до ОМС за уточненими пропозиціями. До того ж у питання відбору та затвердження проєктів втручалися не лише учасники експерименту, але й навіть представники Кабміну та Офісу Президента. Сукупно це загальмувало процес та змістило фактичний старт проєкту на осінь 2023 року.

За винятком політичної складової, цю ситуацію зумовила відсутність у Порядку реалізації експериментального проєкту чітких вимог та критеріїв прийнятності проєктів відновлення (один і той же тип об’єктів був затверджений або непогоджений у переліку різних населених пунктів), а також включення у процедуру відбору проєктів посередників у вигляді ОВА. Цікаво, що саме представник місцевої влади, мер Тростянця, під час звітування керівника Агентства про результати відновлення усупереч головам ОВА та уряду не погодився з негативними оцінками діяльності відомства.

Крім того, відсутність єдиного підходу до відбору проєктів відновлення стала причиною того, що з експерименту фактично повністю випала відбудова Мощуна.

Затримки з фінансуванням. Тривалий процес відбору проєктів відновлення безпосередньо вплинув і на фінансування експерименту, адже виділення коштів на його реалізацію у 2023 році відбулося одночасно із затвердженням переліку цих проєктів — 4 серпня. Водночас погодження паспорта бюджетної програми відбулося у середині вересня. Як наслідок, регіональні служби відновлення змогли розпочати проведення закупівель лише через пʼять місяців після офіційного старту експериментального проєкту і за три місяці до завершення бюджетного року.

Упродовж цього часу служби відновлення провели щонайменше 237 закупівель з розробки проєктно-кошторисної документації, будівництва та технічного нагляду. Водночас рівень умовної економії (різниці між очікуваною вартістю та сумою укладеного договору) за закупівлями у середньому становив 21%. Станом на кінець 2023 року підрядним організаціям було перераховано 558 млн грн — 17% від виділених коштів на відповідний рік.

Із закінченням бюджетного року виникла потреба в отриманні додаткового фінансування для оплати виконаних робіт та наданих послуг у 2024 році. Проте станом на червень залишок невикористаних коштів у 2023 році не був виділений урядом попри те, що по інших напрямках кошти перерозподілили в березні. Відсутність фінансування зумовила зупинку виконання робіт підрядниками або й навіть розірвання договорів.

Урядові процедури та політична нестабільність. Згідно з останнім звітом Агентства відновлення, відомство у лютому 2024 надіслало запит на виділення залишків невикористаних коштів обсягом 2,8 млрд грн для продовження робіт із відбудови. Станом на червень проєкт розпорядження про фінансування перебував на розгляді в Секретаріаті Кабміну. Проте його не розглядали більше місяця, бо профільний урядовий комітет з питань відновлення, який очолював колишній віцепрем’єр-міністр з відновлення України, не проводив засідань. Щоправда, звільнення Кубракова не мало б зумовити колапс у роботі комітету, адже відповідно до наявного розподілу повноважень його мав би замінити інший віцепрем’єр — Федоров.

Непередача прав замовників будівництва. На перешкоді реалізації експериментального проєкту також стояли проблеми, пов’язані з визначеною процедурою відновлення. Відповідно до умов експерименту суб’єкти управління об’єктами державної або комунальної власності, а також власники об’єктів приватної власності мали передавати функції замовника будівництва службам відновлення. Але на практиці приватні власники тривалий час ігнорували цей обов’язок та навіть виступали проти. Ба більше, станом на червень 2024 року відновлення частини об’єктів житлової нерухомості у Ягідному Чернгівіської області і далі заблоковане через непередані права замовника будівництва.

Аналізуючи обставини та результати першого року реалізації експериментального проєкту з комплексного відновлення населених пунктів доходимо висновку, що невдалий старт проєкту зумовлений відсутністю його належного нормативного регулювання та перешкодами з боку як його учасників, так і уряду. З огляду на це уряду варто переглянути свою позицію стосовно фактичного призупинення фінансування експериментального проєкту. Тим паче, що для деяких населених пунктів це рятувальна соломинка, щоб повернути життя у них. Але з огляду на те, в яких умовах ми перебуваємо зараз, уряд має розподіляти фінансовий ресурс ефективно, зважаючи на всі інші пріоритети країни.

Оскільки комплексне відновлення має перспективи для застосування як механізм відбудови міст, селищ та сіл України, а відповідні положення уже включають у проєкти законодавчих ініціатив, ми рекомендуємо при цьому:

Розробити критерії та затвердити порядок визначення населених пунктів, які підлягатимуть комплексному відновленню задля унеможливлення ухвалення суб’єктивних рішень у під час обрання таких населених пунктів або втручання у цей процес.
Визначити критерії прийнятності об’єктів для цілей комплексного відновлення та передбачити їх обов’язкову пріоритезацію відповідно до затверджених методик.
Виключити з процедури відбору та затвердження об’єктів відновлення посередників у вигляді обласних державних (військових) адміністрацій за аналогією з пооб’єктним відновленням.
Призначити керівників для органів-координаторів експериментального проєкту — міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України та голову Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури.

Матеріал підготовлено в межах проєкту “Підтримка цифрової трансформації”, що фінансується USAID і UK Dev.

Створення цієї публікації стало можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст є виключною відповідальністю ХХ та не обов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.

Ця публікація створена за фінансової підтримки Програми допомоги з міжнародного розвитку від Уряду Великої Британії. Однак висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну політику Уряду Великої Британії.

Автори дослідження: Андрій Швадчак, Ярослав Пилипенко, Борис Нестеров

The post Експеримент з комплексного відновлення населених пунктів: що вдалося за рік? first appeared on Transparency International Ukraine.

Рік роботи Фонду ліквідації наслідків збройної агресії

Катерина Русіна — Fri, 31 May 2024 11:50:19 +0000

Восени 2022 року Верховна Рада створила Фонд ліквідації наслідків збройної агресії — головне джерело відновлення на державному рівні. Це бюджетна програма, спрямована на відбудову, посилення захисту критичної інфраструктури та компенсації людям, чиє житло пошкодили або зруйнували росіяни. Однак у рік створення фонд так і не запрацював — це сталося лише в 2023-му. Торік на нього виділили 61,9 млрд грн.

Ми дослідили, як функціонував фонд у 2023 році: звідки до нього надходили гроші та куди і як їх витрачали. Зокрема наскільки прозорим та об’єктивним був розподіл коштів і які напрями фінансували найбільше.

Загальна інформація про фонд

Оскільки фонд є бюджетною програмою, його обсяги та джерела фінансування щороку визначають у державному бюджеті. Це впливає на стабільність роботи фонду, бо в умовах такої невизначеності фінансування складно планувати відбудову довгостроково.

У 2023 році фонд фінансували за рахунок:

активів, примусово вилучених або конфіскованих Україною;
50% прибутку, який до державного бюджету перераховує Національний банк України.

35,9 млрд грн фонду — частина рекордного доходу НБУ в 2022 році. Ще 25,9 млрд грн вдалося залучити за рахунок примусового вилучення коштів банків із російським капіталом. Додатково 114 млн грн було конфісковано у підсанкційних росіян та їхніх поплічників. А от від реалізації інших російських активів доходи отримати не вдалося. У серпні 2023 року через відсутність мінімальної кількості потенційних покупців та проблемність активу не відбувся перший аукціон з продажу конфіскованої аграрної компанії «Інвестагро» російського олігарха Шелкова. А згодом парламент і взагалі заблокував приватизацію підсанкційних активів.

8 березня 2024 року набули чинності зміни до Закону «Про санкції», які прибрали обмеження щодо їхньої реалізації. На кінець того місяця в управлінні Фонду державного майна України перебували 693 санкційні активи, і їхня приватизація очевидно займе декілька років.

Згідно зі звітом Державної казначейської служби України, наданим на запит TI Ukraine, з акумульованих 61,9 млрд грн далі за напрямами розподілили 56,6 млрд грн:

18,8 млрд грн — захист об’єктів критичної інфраструктури;
11,7 млрд грн — компенсації за пошкоджене та зруйноване житло;
9,2 млрд грн — регіональні проєкти відбудови;
8,8 млрд грн — ліквідація наслідків знищення Каховської ГЕС, зокрема будівництво магістральних водогонів;
3,5 млрд грн — будівництво та відновлення житлової та громадської інфраструктури;
3,3 млрд грн — експериментальний проєкт з комплексного відновлення постраждалих населених пунктів;
978 млн грн — на інші потреби, зокрема 179 млн грн на капітальний ремонт пошкоджених закладів вищої освіти, 53 млн грн на проєкти відновлення ДСНС, 200 млн грн на реконструкцію центру соціально-психологічної реабілітації населення за проєктом Мінветеранів та 544 млн грн на реконструкцію закладів та об’єктів Міноборони.

Фактично з них виплатили 33,3 млрд грн, що становить 53,8% тогорічного обсягу фонду.

Компенсації власникам зруйнованого і пошкодженого житла

11,7 млрд грн, тобто 19% коштів фонду, торік спрямували на програму єВідновлення для відшкодувань людям, чиє житло пошкодили або зруйнували росіяни.

Щоб отримати компенсацію, громадяни мають подати заяву у ЦНАПі, в нотаріуса або в застосунку Дія. Далі комісія місцевої ради громади обстежує житло та визначає обсяги компенсації. Вона може бути у вигляді коштів, які можна витратити на ремонт або будівництво домівки, та сертифікат для придбання нового житла.

Виплати за програмою почалися в травні 2023 року — тоді Кабінет Міністрів виділив 4,4 млрд грн для першої хвилі компенсацій за пошкоджене житло. Загалом у 2023 році такі відшодування отримали приблизно 35 тисяч родин на 3,2 млрд грн.

У серпні стартував другий компонент — компенсації за знищене житло. По них звернулися 8,4 тисячі родин. Житлові сертифікати отримали 2 тисячі родин, загальною вартістю 3,7 млрд грн.

Так, середній розмір компенсації власнику пошкодженого житла складає приблизно 90 тис. грн. За зруйноване житло громадяни в середньому отримують від держави 1,9 млн грн.

Фактично виділену на компенсації суму витратили на 59%.

Програми компенсацій за пошкоджене та зруйноване майно залишаються найбільш непублічними сферами відновлення. Переважна частина інформації про розмір компенсацій та перелік осіб, які її отримують, знаходиться в Реєстрі зруйнованого та пошкодженого майна, до якого немає відкритого доступу.

Фактично функції розподілу фінансування покладено на комісії при місцевих радах, діяльність яких складно перевірити. Хоча процес призначення компенсації і передбачає обстеження об’єкту та заповнення чек-листа оцінки руйнувань, такі документи непублічні. Тому верифікувати достовірність і обґрунтованість розміру компенсації практично неможливо.

Громадськість залучають лише у форматі включення осіб до складу комісій, які ухвалюють рішення про затвердження компенсацій.

Вирішити цю проблему мало би відкриття доступу до Реєстру зруйнованого та пошкодженого майна, в який заносять відповідні дані, хоча б у знеособленому форматі та до документів, що підтверджують розмір компенсації. Без відкритого доступу до цієї інформації неможливо оцінювати доброчесність розподілу фінансування для таких компенсацій.

Проєкти відбудови

Левова частина фонду торік припала на проєкти відбудови — понад 70%. Вони дуже різнопланові: від реконструкції одного будинку до комплексного відновлення населених пунктів. Куди саме тут витрачати гроші, визначав уряд — і залежно від типу проєкту, підхід до відбору відрізнявся. Утім загалом етапи розвитку проєктів та ризики під час їхньої реалізації сходяться.

Дизайн проєкту

Робота починається з розробки проєкту. Потрібно розглянути можливі варіанти відбудови, оцінити, який із них буде більш доцільним та раціональним. Це роблять ініціатори проєктів, тобто служби відновлення та розвитку, виконавчі органи місцевих рад та військові адміністрації. Вони обирають, поремонтувати зруйновану школу чи звести нову; будувати її на тому самому місці чи перемістити на декілька кварталів. На жаль, урядових вимог чи політик до цього етапу немає. Тому таку оцінку на етапі дизайну проєкту проводять не завжди, а ініціатори чи виконавці проєкту можуть бути зацікавлені отримати більше фінансування попри недоцільність таких витрат.

Також до розробки проєктів практично не залучають громадськість. Ба більше, часто інформація про проєкт з’являлася в публічному просторі вже під час погодження фінансування або після цього.

Це зокрема призвело до випадків, коли ініціатори проєктів обирали дорожчі технічні рішення, які не завжди відповідали реальним потребам.

Приклади

У Запоріжжі вирішили реконструювати старий панельний будинок, який пошкодили російські обстріли, замість того, щоб перебудувати його.

Але це виявилося дорожче — вартість робіт перевищила потенційні витрати на ринку нової нерухомості. При цьому, власники зруйнованого житла залишилися невдоволеними через такий спосіб відновлення. Замість того, щоб отримати або новий сучасний дім, або змогу придбати нове житло деінде за ті самі чи менші кошти, вони змушені чекати завершення реконструкції старого будинку, термін експлуатації якого все одно буде меншим ніж у нового.

У Бузовій та Василькові на Київщині вирішили відбудувати з нуля зруйновані росіянами багатоповерхівки. Як розрахували фахівці проєкту DOZORRO Transparency International Ukraine, в обох випадках вартість квадратного метру вища, ніж на ринку нерухомості чи в інших будівництвах на Prozorro, не пов’язаних з відновленням. Тож для замовників це не найвигідніший спосіб компенсувати людям житло.

Також незалучення громадськості до вибору ідей проєктів інколи призводило до того, що місцева влада ініціювала досить спірні проєкти, не пов’язані з потребами відбудови.

Приклад

У Харкові за кошти Фонду планували збудувати «багатофункціональний центр» у Саржиному Яру. Вартість будівництва оцінювали в 180 млн грн. При цьому об’єкт ніяк не пов’язаний з наслідками військової агресії, а його будівництво планували ще в 2020 році. Ймовірним призначенням багатофункціонального центру мали стати офісні та торгівельні площі.

У результаті значного громадського спротиву, проєкт вилучили з планів фінансування Фонду. Очевидно, що якби думку мешканців вивчили завчасно, то й проєкт не знадобилося б розробляти.

Тож у майбутньому держава має приділити більше уваги розробці типових підходів до прийняття рішень про вибір дизайну проєкту відновлення:

в яких випадках реконструкція недоцільна;
які потреби має забезпечувати проєкт, щоб бути важливим для програми Фонду;
як залучити громадськість до пошуку оптимального дизайну проєкту.

Визначення вартості проєкту

Далі ініціатор проєкту або той, хто відповідати за його втілення, замовляє у підрядників — проєктних організацій — виготовлення проєктно-кошторисної документації. Зараз це проблемний етап, бо досить часто в цих документах завищують вартість робіт і матеріалів. Що разом із обмеженістю ринку та слабкою конкуренцією на ньому призводить до високого ризику завищення витрат на реалізацію проєкту.

Наразі немає ефективного інструменту моніторингу і контролю проєктно-кошторисної документації та відповідальності проєктної організації за складання проєктів, що містять завищені вартості.

У результаті, проєктну документацію можуть складати за цінами, які вищі від ринкових.

Приклад

Під час відбудови пошкодженої багатоповерхівки в Харкові проєктна організація заклала в кошторис вартість матеріалів, що істотно перевищували ринкові ціни — подекуди вдвічі. Сума проєкту склала 129 млн грн. У закупівлі взяв участь єдиний учасник, пропозиція якого була близькою до очікуваної вартості. Так потенційно завищена вартість матеріалів стала передумовою укладання контракту на більшу вартість, ніж у випадку, якби ціни відповідали ринковим.

Щоб мінімізувати цей ризик, необхідно запроваджувати дієвий інструменти оцінки проєктної та кошторисної документації, в тому числі через незалежний аудит.

Пріоритезація та відбір

На кінець 2023 року, потреби України з відновлення становили $486 млрд. Порівняно з ними обсяги фонду торік — лише 0,3%. Тож критично важливо якісно пріоритезувати, на які саме потреби та в яких регіонах витрачати кошти.

Загалом перелік проєктів для фінансування затверджував уряд на підставі рекомендацій міжвідомчої робочої групи з представників галузевих міністерств. Проте це не стосувалося:

Ліквідації наслідків знищення Каховської ГЕС: будівництва магістрального водогону, відновлення житла та компенсацій за нього. Будівництво затверджував Кабмін без робочої групи, компенсації за житло — виконавчі органи місцевого самоврядування та військові (військово-цивільні) адміністрації населених пунктів.
Захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору. Перелік таких проєктів затверджують спільним наказом Міністерство енергетики та Міністерство інфраструктури.
Експериментального проєкту з комплексного відновлення постраждалих населених пунктів. Затверджував уряд.

Утім і для тих проєктів, які не виводили поза загальні правила, процедура відбору досить нечітка — порядок використання коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, який уряд затвердив Постановою №118, не достатньо конкретизує цей процес. Його покладають на профільні міністерства та міжвідомчу групу. Це вже передбачає суперечність інтересів, адже кожне з відомств, представлених у групі, опікується інтересами власного сектору, а не відбудови загалом. Тож пріоритети відновлення можуть бути зосереджені більше на секторальному рівні, аніж стратегічному.

Щоб розподіл фінансування відповідав загальнодержавним та регіональним потребам, потрібні правила пріоритезації проєктів.

На час першого засідання міжвідомчої робочої групи 12 травня 2023 року, їх взагалі не було. Тоді група розглянула перші 407 проєктів відновлення на 17 млрд грн.

TI Ukraine спільно з RISE Ukraine передали робочій групі результати оцінки проєктів за власною методикою пріоритезації. Вона включає оцінку проєкту залежно від таких факторів, як:

рівень потреб, які забезпечує проєкт та чи пов’язані ці потреби безпосередньо з усуненням наслідків збройної агресії;
показник вартості на одного користувача, який дозволяє оцінити, наскільки ефективно розподіляють ресурси між різними потребами;
рівень підготовки проєкту ініціатором;
додатковий вплив проєкту (як-от енергоефективність та інклюзивність).

Однак передані результати оцінки не мали прямого впливу на відбір. Приміром, частина затверджених на фінансування проєктів за громадською методикою мала мінімальну оцінку пріоритезації. Зокрема це стосується проєктів, які не пов’язані з наслідками збройної агресії.

Приклад

700 млн грн виділили на реконструкцію Житомирської обласної клінічної лікарні ім. Гербачевського та Житомирської обласної дитячої лікарні. Проєкт їхньої реконструкції розробили ще до повномасштабного вторгнення, а інформація про пошкодження або руйнування цих лікарень внаслідок збройної агресії відсутня. Обсяг фінансування цих двох лікарень перевищив загальні видатки фонду на відновлення всієї Чернігівської області.

Ще понад 400 млн грн виділили на будівництво дитячого садка та водогону в Одесі. Ці проєкти також були розроблені ще до повномасштабного вторгнення.

Виділення фінансування на проєкти, які не пов’язані напряму з наслідками руйнувань могло негативно вплинути на забезпечення першочергових потреб населення та призвести до неефективного розподілу ресурсів.

Торік повністю або частково без прозорої пріоритезації отримали фінансування проєкти таких напрямів:

Реалізація регіональних проєктів відбудови.
Будівництво та відновлення об’єктів інфраструктури, житлового та громадського призначення, громадських будинків та споруд.
Капітальний ремонт закладів вищої освіти.
Будівництво, ремонт, розроблення проєктно-кошторисної документації для об’єктів ДСНС.
Будівництво та відновлення об’єктів Міністерства оборони.

14 липня 2023 року відбулося друге засідання міжвідомчої робочої групи. Міністерство відновлення подало на затвердження на ньому перелік проєктів уже з урахуванням пріоритезації згідно з методикою RISE Ukraine.

Це істотно підвищило об’єктивність відбору проєктів. Фінансування отримали зруйновані і пошкоджені об’єкти, які мають найбільше значення для відновлення громад — житло, критична інфраструктура, укриття.

Через місяць, 16 серпня, міжвідомча робоча група провела третє засідання. Під час нього вона скоригувала фінансування затверджених проєктів та внесла зміни до їхнього переліку.

Врешті 20 жовтня Мінвідновлення затвердило методику пріоритезації, яку розробляли спільно з представниками Світового банку. Проте вона і далі рекомендаційна, що несе ризики втручання та політичного впливу на розподіл фінансування. Залишилося декілька ступенів потенційного впливу на відбір проєктів:

можливість громад подавати проєкти лише через обласні державні адміністрації (цей ризик прибрали у лютому 2024 року);
оцінка та формування узагальненого переліку проєктів профільними міністерствами за напрямами без чітких вимірювальних показників;
погодження остаточного переліку міжвідомчою комісією без врахування пріоритезації проєктів.

Наприкінці 2023 року Національне антикорупційне бюро викрило народного депутата України у спробі підкупу члена робочої групи з метою виділення фінансування на потрібний проєкт. Це стало кульмінацією питання суб’єктивності відбору проєктів відновлення та можливого впливу на прийняття таких рішень.

Згідно зі звітом Державної казначейської служби України та рішеннями Кабінету Міністрів, торік було розподілено 44,9 млрд грн на щонайменше 701 проєкт відбудови.

Без урахування захисту критичної інфраструктури, інформація про проєкти якого непублічна, найбільший обсяг фінансування припадає на Дніпропетровську область (8,8 млрд грн), Київську (4,3 млрд грн без Києва) та Харківську (3,7 млрд грн). Далі йдуть Запорізька та Сумська області — приблизно по 1,7 млрд грн кожна. Загалом ці регіони охоплюють 80% виділених коштів.

Ми також розділили проєкти за напрямами. Окрім захисту критичної інфраструктури, на який припадає 18,8 млрд грн, найбільше фінансування отримали водопостачання —10,6 млрд грн, та житло — 7,3 млрд грн. Разом це орієнтовно 65% виділених тогоріч коштів.

Такий розподіл загалом відповідає цілям і завданням відбудови. Адже вони насамперед включають відновлення і захист критичної інфраструктури та можливість повернути втрачене житло для населення, яке перебувало в зоні бойових дій.

Закупівлі для відбудови

Нам вдалося ідентифікувати на Prozorro 293 закупівлі на 29,2 млрд грн, які в 2023 році оголосили за відібраними проєктами відбудови. Пошук здійснювали за ключовими словами із назв проєктів, тож у вибірку могли не потрапити замовлення з іншими назвами. Також відібрані проєкти потенційно можуть фінансувати і з інших джерел також, тому сюди могли потрапити закупівлі не за кошти фонду. Крім цього, їх зазвичай проводять на всю суму проєкту, а не ту, яку планують витратити в конкретному бюджетному році.

277 закупівель провели за конкурентною процедурою — оголосили відкриті торги з особливостями. Щоправда, на 55% таких лотів прийшов лише один учасник, то ж на них реальної конкуренції не було. На ще 34% торгів подали 2 пропозиції.

Решту 16 закупівель провели напряму. Зокрема 2 з них позначенні як оборонні — це реконструкція Головного військового клінічного госпіталю в Києві на 14,1 млн грн.

Майже всі закупівлі вдалося завершити, неуспішними були тільки 6 лотів.

Найбільшими замовниками стали:

Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області — 12,6 млрд грн;
Департамент регіонального розвитку Київської ОДА — 3,3 млрд грн;
Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради — 1,6 млрд грн;
Департамент капітального будівництва Харківської ОДА — 1,5 млрд грн;
Департамент містобудуівання, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської ОДА — 1,3 млрд грн.

Натомість зі сторони бізнесу найбільшу поточну суму договорів на 14 травня 2024 року мають:

ТОВ «Автомагістраль-Південь» — 5,6 млрд грн;
ТОВ «Група компаній «Автострада» — 5 млрд грн;
ТОВ «Ростдорстрой» — 2,1 млрд грн.

На середину травня виконаних договорів було 39, також 15 розірвали. Решту контрактів ще виконують.

Станом на 14 травня 2024 року, Державна аудиторська служба розпочала 115 моніторингів за цими закупівлями. У 82 випадках вони виявили порушення. Найчастіше аудитори фіксували порушення в тендерній документації (54 моніторинги) та в процедурі розгляду тендерної пропозиції (39 моніторингів).

Контроль і оцінка виконання проєктів

Законодавство України передбачає незалежний авторський і технічний нагляд під час виконання будівельних робіт. Але попри це, процес будівництва містить достатньо високі ризики неякісного або неповного виконання робіт.

Покладення функцій забезпечення моніторингу і контролю реалізації проектів виключно на розпорядників коштів призводить до високих ризиків зловживань.

Приклад

Під час візуального обстеження відбудови багатоповерхівки на вулиці Вокзальній, 101 в Бучі, представники ТІ Ukraine виявили чисельні зауваження власників квартир щодо неякісного виконання робіт. Для прикладу, встановлені вікна не відповідали розміру віконних проємів, а отвори в стінах закривали монтажною піною.

Забезпечення незалежного технічного аудиту проєктів могло б допомогти вирішити проблеми якості виконання робіт. Якщо технічний нагляд більше контролює відповідність виконаних робіт проєктно-кошторисній документації, то технічний аудит перевіряє саме якість будівництва. За його результатами навіть ініціюють зміни до проєктів. Тож він допоможе підвищити їхню ефективність.

Крім цього, Постанова КМУ №118 зобов’язує розпорядників та одержувачів коштів фонду звітувати про те, як вони реалізують проєкти відбудови. Але чіткого переліку інформації, яка має бути в таких звітах, немає, і самі вони поки несистемні.

У 2023 році було декілька законодавчих ініціатив, які мали б врегулювати такі питання, але поки вони перебувають далеко від фінального рішення.

Основним успіхом в цьому сегменті є впровадження електронної системи управління відбудовою DREAM. Поки що вона працює в тестовому режимі. На DREAM буде видно прогрес впровадження проєктів у життя. Така цифрофізація дозволить покращити моніторинг процесу та забезпечити загальну оцінку реалізації проєктів і програм відновлення. А це вкрай важливо і для подальшого вдосконалення відбудови.

Підсумки та рекомендації

Торік завдяки фонду вдалося розпочати виплати компенсацій за пошкоджене та зруйноване майно. Таких відшкодувань провели на 6,9 млрд грн. Також із фонду виділили фінансування на 701 проєкт на 44, млрд грн. Серед найбільших — проєкт водогону протяжністю 145 км, що має компенсувати наслідки підриву Каховської ГЕС. Наразі проєкт на фінальній стадії, тобто його виконали досить швидко як для такого складного інженерного рішення.

Водночас наразі функціонування фонду має й низку недоліків: пріоритезація проєктів не обов’язкова, відсутня чітка публічна звітність про реалізацію проєктів, можливо завищувати ціни на етапі проєктування.

Щоб виділення коштів із фонду було більш ефективним та справедливим, потрібно:

Зробити фонд багаторічним

Планування в межах одного бюджетного року має істотні недоліки та робить невизначеними перспективи фінансування довгострокових проєктів і програм.
У масштабах потреб відбудови горизонт планування має вимірюватися роками та десятками років, а не місяцями. Сфокусованість на короткострокових потребах може призвести до того, що Україні так і не вдасться істотно покращити інфраструктуру України. Тому необхідно закріпити в Бюджетному кодексі положення щодо створення та функціонування фонду. Це має забезпечити його сталість, зокрема джерела наповнення та фінансування потреб з відновлення. Інституціоналізація в Бюджетному кодексі також знизить вплив на фонд з боку різних гілок влади та представників політичних сил під час бюджетного процесу.

Розширити джерела фінансування

Обмеженість джерел може призвести до затримок фінансування і неритмічної роботи програм, що негативно впливає на ефективність та сталість відновлення. Тож одне з ключових завдань уряду — розширити їх.

Зробити пріоритезацію обов’язковою

Це дозволить мінімізувати політичний вплив та підвищити прозорість і об’єктивність відбору проєктів. Мають бути розроблені принципи справделивого розподілу фінансування між різними регіонами залежно від їхніх потреб і спроможностей.

Підтримувати громади в поданні проєктів

У 2023 році проєкти відбудови фінансували через обласні державні адміністрації та Агентство відновлення. Громади не мали прямого доступу до коштів, і це створювало ризики несправделивого розподілу ресурсів в межах областей. Зараз цей недолік усунуто. Водночас важливо, щоб проєкти відбудови, які ініціюють громади, ставали більш якісними. Для цього необхідно запроваджувати технічну підтримку громад під час розробки програм відновлення. Для успішної відбудови потрібно розвивати спроможності та компетенції на місцях.

Затвердити стратегію відбудови

Загальна стратегія відбудови має визначати бачення, яку Україну ми відбудовуємо та які цілі ставимо перед собою. Якими мають бути житловий фонд й інфраструктура через 10 років, яким стандартам вони повинні відповідати. Зокрема якщо сформувати довгострокову стратегію, може виявитися, що часто ремонтувати ою’єкти вже немає сенсу — потрібно будувати нові та сучасні.

Встановити вимоги до проєктів

Зокрема важливо сформувати принципи, за якими визначають потребу та спосіб реалізації проєкту.Також необхідно передбачити межу доцільності фінансування проєктів за кошти фонду.

Залучати громадськість

Кінцеві користувачі проєктів відновлення — громадяни. Тому потрібно вивчати їхню думку, зокрема під час планування та обрання дизайну проєкту.

Забезпечити моніторинг і контроль відбудови

Електронна система DREAM має стати успішним цифровим інструментом для моніторингу проєктів відбудови та відстеження результатів відновлення. Водночас необхідно забезпечити незалежний технічний аудит проєктів і контроль якості реалізації. Від цього залежить, чи відповідатимуть об’єкти відбудови початковим планам.

Відкрити Реєстр пошкодженого та знищеного майна

Відкриття доступу до реєстру та знеособлених документів, що підтверджують розмір компенсації, дозволить моніторити доброчесніть та якість розподілу фінансування на компенсації.

Забезпечити чітку звітність про використання коштів фонду

Наразі немає формату єдиної консолідованої звітності про використання коштів фонду. Інформацію потрібно збирати з різних джерел, що не сприяє прозорості розподілу фінансування.

Додаток: перелік рішень уряду про виділення коштів з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Виконання цього дослідження/ стало можливим завдяки підтримці Фонду Євразія, що фінансується Урядом США через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Урядом Великої Британії через UK aid. Зміст цієї публікації є виключно відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Агентства USAID, Уряду США, Уряду Великої Британії, або Фонду Євразія.

The post Рік роботи Фонду ліквідації наслідків збройної агресії first appeared on Transparency International Ukraine.

Захист відновлення України: антикорупційний прогрес і шлях вперед

Віка Карпінська — Thu, 28 Mar 2024 09:00:54 +0000

Сім місяців, що минули з моменту нашого останнього оновлення такого документа в червні 2023 року, стали буремними для України на полі бою та поза ним. Постійне бомбардування Росією цивільної інфраструктури означає, що загальна орієнтовна вартість відновлення України протягом наступного десятиліття зросла до 486 млрд дол. США і, ймовірно, зростатиме далі.

Попри серйозні обмеження фінансування, відновлення почало набирати обертів і стало визначальним цивільним фокусом уряду України та спільноти донорів. Енергетика, водопостачання, житлово-транспортна інфраструктура були головними проблемами відомств, пов’язаних з інфраструктурою України.

Безперервне відновлення цієї інфраструктури мало і матиме вирішальне значення для надзвичайно яскравого економічного та соціального життя України навіть у воєнний час.

Протягом другої половини 2023 року основним механізмом фінансування проєктів Відновлення був Фонд ліквідації наслідків збройної агресії. До Фонду було відібрано понад 300 проєктів з відновлення за результатами послідовних раундів конкурсу. Загалом різним міністерствам та відомствам виділили 58,2 млрд грн (приблизно 1,33 млрд швейцарських франків).

Серед багатьох гідних проєктів були будівництво захисних споруд для 22 електричних підстанцій та 63 компонентів підстанції — достатньо міцних, щоб витримати потрапляння дронів та осколків снарядів.

У цьому дослідженні ми підсумовуємо нещодавній прогрес (з липня 2023 року по лютий 2024 року) у посиленні антикорупційної екосистеми України з метою захисту проєктів з відновлення.

Він охоплює:

Прогрес у правозастосуванні, з викриттям трьох корупційних справ.
Зменшення корупційних ризиків у Фонді ліквідації наслідків збройної агресії та інших механізмах фінансування відновлення, включаючи визначення пріоритетів, відбір проєктів та розподіл бюджету.
Підвищення прозорості проєктів відновлення через систему DREAM.
Включення ширшого стратегічного планування у проєкти відновлення.
Посилення аудиторського нагляду за процесом відновлення.
Розвиток системи публічних закупівель, в тому числі через збільшення частки конкурентних закупівель, підвищення прозорості прямих договорів, посилення аудиту та контролю.

Це спільна публікація Transparency International Ukraine та Базельського інституту управління. У майбутній спорідненій публікації буде надано аналіз прогрес у боротьбі з корупцією та прогалини, не пов’язані безпосередньо з відновленням.

The post Захист відновлення України: антикорупційний прогрес і шлях вперед first appeared on Transparency International Ukraine.

Державно-приватне партнерство як інструмент відбудови України

Катерина Русіна — Thu, 14 Sep 2023 05:31:10 +0000

Transparency International Ukraine дослідила світовий досвід застосування механізму державно-приватного партнерства та оцінила його перспективи в Україні.

The post Державно-приватне партнерство як інструмент відбудови України first appeared on Transparency International Ukraine.

Житлова політика після війни та стихійного лиха: досвід восьми країн

Валерія Залевська — Tue, 20 Jun 2023 10:45:07 +0000

Дослідження Інституту аналітики та адвокації та Transparency International Ukraine.

The post Житлова політика після війни та стихійного лиха: досвід восьми країн first appeared on Transparency International Ukraine.

Як відбудовувати Україну — соціологічне опитування громадян та представників бізнесу

Віка Карпінська — Wed, 14 Jun 2023 07:35:46 +0000

На замовлення Transparency International Ukraine за підтримки Проєкту USAID “Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні “ВзаємоДія” дослідницька агенція Info Sapiens провела соціологічне опитування серед населення та представників українського бізнесу про потреби та очікування від майбутньої відбудови України.

Ці дані репрезентують думку громадян та бізнесу з основних питань: очікування від відбудови, бачення стосовно проведення відновлення, довіра до інституцій, основні ризики та способи їх нівелювання.

Основні проблеми України, на думку українців та бізнесу

Головними проблемами країни українці називають війну (100%), руйнування інфраструктури та житла (98%), а також корупцію (94%). Безробіття вважають проблемою 89% опитаних — особливо гостро її сприймають жінки (ймовірно вони частіше особисто відчувають цю проблему). Серед іншого суттєвими проблемами українці вважають відсутність професіоналів у владі, високу вартість життя та низькі доходи.

І якщо населення ставить корупцію на третє місце після збройної агресії росії та її наслідків, то для бізнесу ці питання видаються серйознішими, аніж руйнування. Представники бізнесу значущо частіше нарікають на корупцію, непрофесіоналізм у владі, несправедливість судової системи та переймаються міграцією населення і відсутністю інвестицій в економіку.

Бізнес на сьогодні визначає своїми головними больовими точками відсутність платоспроможного попиту, низьку купівельну спроможність, втрату кваліфікованого персоналу, проблеми з ланцюгом постачання та втрату логістичних зв’язків. Нестача кваліфікованого персоналу особливо гостро відчувається у таких галузях, як «проєктування, будівництво, професійно-технічна діяльність» та «транспорт і логістика».

83% бізнесу зазнали збитків та втрат. А 25% — руйнувань або пошкоджень, проте лише третина з них зафіксували або фіксують пошкодження для подання заяв на відшкодування. Не подаються на компенсації, бо не вірять у відшкодування та допомогу — бізнес не бачить сенсу подавати подібні заяви.

Якщо населення ставить корупцію на третє місце після збройної агресії росії та її наслідків, то для бізнесу ці питання видаються серйознішими, аніж руйнування

Очікування населення та бізнесу від процесу відбудови

Населення та бізнес поділяють позицію, що відбудова України триватиме до 10 років та більше — таку думку висловили 60% бізнесу і населення.

Основними принципами відбудови, на думку переважної більшості опитаних, мають бути:

Децентралізація надходження коштів. Кожна постраждала громада має власну специфіку, тож плани мають бути окремі для кожної громади. З такою думкою погодились 76% українців та 78% представників бізнесу. Відповідно, бюджети також треба спрямовувати на кожен проєкт, а не розподілятися централізовано — так вважають 50% українців і 68% бізнесу.
Завчасна стратегія відбудови. Україна має готувати плани та стратегії відбудови уже зараз, щоб не гаяти час після перемоги. З такою думкою погодились 86% українців та 81% представників бізнесу.
Прозорість та відкритість відбудови. 79% населення і 62% бізнесу вважають, що всі процеси та етапи відновлення країни мають відбуватися максимально прозоро і відкрито, наприклад, із застосуванням системи Prozorro. Опитаних також цікавить доступ до даних про відповідальних осіб, результати контролю виконання робіт, контроль надходжень та витрат коштів.
Залучення громадян і бізнесу. Респонденти наполягають, що у процесах відбудови влада має консультуватися з громадськістю та бізнесом — таке прагнення демонструють 94% населення та 91% підприємців.
Якість робіт як пріоритет. Населення виразно підтримує ідею, що відбір виконавців робіт з відбудови має базуватися на принципі «краще довше/дорожче, але краще». Більше ніж половина респондентів серед основних критеріїв називає високу якість робіт, репутацію (гарні відгуки) та досвід виконання проєктів. А хоча б один із цих критеріїв згадали 93% опитаних. Бізнес повністю підтримує населення в прагненні спиратися на репутаційні критерії при виборі виконавців робіт з відбудови, а також на фактори досвіду та підтвердженої якості. Щобільше, схильність спиратися на репутаційні критерії серед представників бізнесу є значущо вищою, ніж серед населення — 71%-73% серед бізнесу проти 56% серед населення.

«Українське суспільство платить надзвичайно високу ціну, виборюючи свою свободу. Відтак, населення демонструє зростаючу вимогливість до майбутнього, але при цьому декларує готовність активно включатися в процеси і бути частиною змін. З одного боку, українці хочуть отримати “чарівну паличку” і побудувати все краще, ніж було — зі стратегічним плануванням і комплексними рішеннями. З іншого боку розуміють важливість відбудовувати житло й інфраструктуру там, де це можливо, і актуальність цих робіт уже сьогодні», — переконана заступниця виконавчого директора Transparency International Ukraine Анастасія Мазурок.

«З одного боку, українці хочуть отримати “чарівну паличку” і побудувати все краще, ніж було — зі стратегічним плануванням і комплексними рішеннями. З іншого боку розуміють важливість відбудовувати житло й інфраструктуру там, де це можливо, і актуальність цих робіт уже сьогодні»

Анастасія Мазурок, заступниця виконавчого директора Transparency International Ukraine

Пріоритети у відбудові

Як населення (59%), так і бізнес (63%) переконані, що житло для тих, хто його втратив, мають будувати вже зараз, а не чекати капітального будівництва після перемоги. Водночас респонденти вважають, що першочергово потрібно відновлювати критичну інфраструктуру країни, і вже на другому місці будинки.

Населення очікує, що відбудова торкнеться не лише зруйнованих об’єктів та сфер, а й охоплюватиме побудову того, що країна потребувала і до війни, та модернізацію старих об’єктів. Наприклад, жителі сіл очікують, що в рамках відбудови будуть побудовані або відремонтовані дороги та об’єкти соціальної інфраструктури (лікарні, школи) в їхній місцевості.

Побоювання щодо майбутньої відбудови

Результати опитування демонструють, що у питаннях відновлення країни корупцію українці, а особливо бізнес, вважають навіть більшою загрозою, ніж можливе повторення воєнних дій.

Так, 73% українців та 80% представників бізнесу серед можливих ризиків найбільше непокоїть повернення корупційних схем у процеси відбудови. 63% громадян і 73% підприємців бояться відсутності контролю і, як наслідок, розкрадання державних коштів. І лише на третьому місці бізнес (45%) та населення (55%) називають повернення воєнних дій.

Щоб нейтралізувати головний страх українців, тобто корупцію, потрібно забезпечити механізми контролю — так вважають 33% населення та 44% представників бізнесу. Також українці виступають «за» посилення кримінальної відповідальності за корупцію — 24% та 18% відповідно.

Населення в цілому має досить розмиті уявлення, які інституції за що мають відповідати у відбудові.

Наприклад, відносна більшість опитаних (від 42% до 46%) відповідальними за пошук фінансування називають бізнес-структури — як національні, так і міжнародні. На другому місці — органи влади, зокрема, Президент та міжнародні донорські організації.
Фінансувати відбудову, на думку понад половини населення, також має бізнес — (місцевий, національний і міжнародний) та міжнародні організації й донори.
Контролювати витрати повинні майже усі інституції — від влади усіх рівнів до громадських активістів і органів правопорядку. Утім, при уточненні, основну відповідальність за контроль люди покладають на незалежних аудиторів та Президента.
Ставити задачі, на думку 44% українців, має Президент України, а 30% вважають, що місцева, законодавча і центральна виконавча влади.
Контролювати виконання задач повинні місцева влада (54%) і Президент (49%).

Із важливого, Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, яке було створене лише цього року, буде ефективним — на думку 65% населення. Показник очікування ефективності серед бізнесу значущо менший і складає 49%.

«Бізнес, як і населення України, побоюється корупції і повернення недоброчесних практик. При цьому бізнес загалом менше довіряє владі і більше розраховує на себе. Результати дослідження підкреслюють критичну значущість прозорого доступу до інформації, всебічну комунікацію, пояснення планів та того, яким чином громадяни можуть вплинути на ті чи інші етапи відбудови та залучитись на різних етапах. Це ключ до порозуміння і недопущення розчарувань», — резюмує результати соціологічного опитування заступниця виконавчого директора Transparency International Ukraine Анастасія Мазурок.

«Результати дослідження підкреслюють критичну значущість прозорого доступу до інформації, всебічну комунікацію, пояснення планів та того, яким чином громадяни можуть вплинути на ті чи інші етапи відбудови та залучитись на різних етапах. Це ключ до порозуміння і недопущення розчарувань».

Анастасія Мазурок, заступниця виконавчого директора Transparency International Ukraine

Це дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID) в межах Проєкту #ВзаємоДія. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і необов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.

Довідково: Проєкт «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «ВзаємоДія» — це шестирічна ініціатива Агентства Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID), мета якої – допомогти Україні протидіяти корупції та підвищити рівень підзвітності та прозорості врядування в Україні. Програма спрямована забезпечити ключові урядові установи додатковими можливостями для боротьби з корупцією, зміцнити підтримку та залучити громадянське суспільство до антикорупційних ініціатив, зменшити рівень терпимості громадян до корупції, а також забезпечити максимальну прозорість та підзвітність повоєнної відбудови та відновлення України.

The post Як відбудовувати Україну — соціологічне опитування громадян та представників бізнесу first appeared on Transparency International Ukraine.