Сьогодні ВАКС розглянув справу про конфіскацію активів Олега Дерипаски. Що вирішив суд?

Олег Дерипаска – російський олігарх. Йому належить промисловий конгломерат “Російські машини”, до якого входить “Військово-промислова компанія” — великий постачальник озброєння та військової техніки для російських збройних сил. У його активах Арзамаський машинобудівний завод, що випускає бронетранспортери-амфібії БТР-80, які використовувалися росією під час військової агресії проти України у 2022 році.

Позовну заяву Мін’юст подав одразу і до Дерипаски, і до МК ПАТ “Об’єднана Компанія “РУСАЛ”. Їх активи попередньо були заблоковані за рішенням РНБО у жовтні 2022 року.  “РУСАЛ” — один з найбільших в світі виробників первинного алюмінію і глинозему. Компанія забезпечує значне фінансування бюджету рф. За інформацією порталу “Війна та санкції” виторг компанії за 2021 рік склав 162,6 млрд руб., чистий прибуток — 147,4 млрд рублів.

Мін’юст просив конфіскувати низку активів, якими російський олігарх володіє в Україні через групи пов’язаних компаній. За інформацією Мін’юсту йдеться про значну кількість нежитлової та виробничої нерухомості, промислової та автомобільної техніки, гроші, корпоративні права та майно юридичних осіб, пов’язаних з МК ПАТ “Об’єднана Компанія “Русал”, МК ПАТ “ЕН+ ГРУП”, а саме:

• 100 % частки ТОВ «Глухівський Кар’єр кварцитів»;
• 100% частки ТОВ «Миколаївський глиноземний завод»;
• 100 % частки ТОВ «Компанія «Алюміній України»;
• 100 % частки ТОВ «Гуардон України»;
• 100% частки ТОВ «Сервісний центр «Металург»;
• 100 % частки ТОВ «ЧАС ІТ», 100 % частки ТОВ «Охорона МГЗ»;
• 100 % частки ТОВ «Центр обліку Миколаїв»;
• 100 % частки Миколаївський благодійний фонд «Центр соціальних програм»;
• 100 % частки ТОВ «Запоріжалюмінторг»;
• 29,53%  від загальної вартості акцій АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат»;
• 100 % частки ПрАТ «Хустський кар`єр»;
• 100 % частки ПрАТ «Жежелівський кар`єр».

ВАКС постановив частково задовольнити вимоги Мін’юсту і стягнути всі вищевказані активи, крім причепа, що належить ТОВ «Миколаївський глиноземний завод».

Upd. 18 жовтня Комітет ВРУ з питань бюджету розглянув законопроєкт № 8027 та рекомендував парламенту прийняти його у другому читанні і в цілому. Рекомендації ТІ Україна стосовно вдосконалення порядку наповнення та використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії не були враховані. Натомість текст до другого читання доповнили нормами, які лише посилили вже наявні проблеми законопроєкту.

Так, замість пріоритезації напрямків використання коштів Фонду народні депутати пропонують збільшити їхню кількість. Вони хочуть додати до видатків будівництво та придбання нового житла для ВПО та осіб, які втратили його внаслідок воєнних дій, закупівлю медичного обладнання та устаткування для закладів охорони здоров’я, комп’ютерного та мультимедійного обладнання для закладів освіти. При цьому, джерела наповнення фонду залишаться незмінними. Поправки, які б розширяли їхній перелік, зокрема за рахунок конфіскованих російських активів, навіть не були подані.

Також необхідно було на рівні закону визначити порядок виділення коштів. На цьому наголошували не лише ТІ Україна, але й Комітет ВРУ з питань антикорупційної політики та Головне науково-експертне управління. Утім депутати не внесли відповідних пропозицій, тому порядок визначатиме Кабмін. 

Також ми рекомендували виключити з процесу погодження рішень про виділення коштів бюджетний комітет Верховної Ради. Але відповідні правки депутатів комітет відхилив.

При цьому, враховано значну кількість пропозицій і поправок, які взагалі не стосуються мети та предмету законопроєкту. Наприклад, ідеться про зміни до ЗУ «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» або порядку спрямування коштів спеціального фонду державного бюджету України на субвенцію з компенсації різниці в тарифах на житлово-комунальні послуги.

На жаль, при підготовці законопроєкту до другого читання народні депутати так і не змогли усунути його ризики та недоліки. Попри актуальну та важливу мету, ТІ Україна не підтримує законопроєкт № 8027 у цій редакції та не рекомендує приймати його в другому читанні та в цілому.

 

*****************

Ще у травні цього року парламент затвердив указ Президента про примусове вилучення фінансових активів «дочок» російських банків — Промінвестбанку та Міжнародного резервного банку. Йдеться про їхні корпоративні права, кошти на рахунках, облігації внутрішньої державної позики та права вимоги щодо боргів українських компаній, серед яких, наприклад, Укрзалізниця.

Втім процес вилучення цих активів затягнувся. Спочатку державне підприємство, якому активи мали бути передані в управління, не могло відкрити спеціальний рахунок для перерахування вилучених коштів. А згодом в уряді вирішили розподілити активи між різними державними структурами – це потребувало внесення змін до законодавства.

Питання управління вилученими активами зрушило з місця лише в середині вересня. Тоді Кабмін розпорядився передати їх в управління Національному фонду інвестицій України, а залишки коштів на рахунках — до держбюджету. Однак тепер держава повинна вирішити, як ними ефективно розпорядитися. З цією метою депутати зареєстрували та вже підтримали у першому читанні законопроєкт № 8027. 

Що пропонується?

Законопроєкт передбачає створення фонду ліквідації наслідків збройної агресії у складі спеціального фонду Державного бюджету на 2022 рік. 

Джерело формування фонду — кошти, безпосередньо вилучені або отримані від продажу інших вилучених активів відповідно до Закону про примусове вилучення майна рф та її резидентів. Продаж таких активів буде обов’язковим.

Розпоряджатися коштами з фонду буде Кабінет Міністрів, однак після додаткового погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. 

За рахунок коштів фонду планується:

• будівництво громадських будівель та укриттів;
• реконструкція та ремонт об’єктів критичної інфраструктури;
• реконструкція та ремонт житла для внутрішньо переміщених осіб та осіб, які втратили його внаслідок військових дій;
• розроблення проектно-кошторисної документації;
• закупівля шкільних автобусів та спецтранспорту для закладів охорони здоров’я та комунальних підприємств.

При цьому, зміна розміру та мети виділення коштів з фонду за визначеними напрямками не вимагатиме внесення відповідних змін до закону про держбюджет.

Окрім того, Державна казначейська служба буде зобов’язана щомісячно звітувати про надходження і використання коштів фонду перед ВР, Президентом, Кабміном, Мінфіном та Рахунковою палатою.

Проблемні аспекти 

Враховуючи відкладення запуску президентського Фонду відновлення України на грудень, перед владою постало завдання фінансово забезпечити  першочергові заходи з ліквідації наслідків збройної агресії. Насамперед це стосується проблеми відновлення об’єктів критичної інфраструктури та житла на деокупованих територіях. 

При цьому, неврегульованим залишається і питання розпорядження раніше вилученими активами рф. З моменту прийняття рішення РНБО про їхнє вилучення минуло понад п’ять місяців, але активи й досі не “працюють” за призначенням — на відновлення країни. 

 

Прийняття законопроєкту № 8027 сприятиме одночасному розв’язанню цих проблем, а відтак, є потрібним та доцільним. Проте проєкт все ще потребує вдосконалення, зокрема в аспектах наповнення та використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Законопроєкт передбачає, що єдиним джерелом наповнення фонду будуть кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів». 

За різними оцінками вартість вилучених активів рф за вказаним механізмом складає від 25 до 28 млрд гривень. Але частина з них — це облігації внутрішньої державної позики та права вимоги боргів державних підприємств, зобов’язання за якими будуть погашені. Тому реально в дохід держави може бути перераховано близько 17 млрд грн. Ця сума зможе покрити лише незначну частину заявленої урядом цьогорічної потреби для невідкладного відновлення країни в розмірі 3,4 млрд доларів. 

Тому в контексті наповнення фонду ліквідації наслідків збройної агресії законодавцям слід звернути увагу й на інші механізми конфіскації російських активів. Йдеться про застосування санкцій у вигляді стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, за рішенням Вищого антикорупційного суду. Нещодавно суд конфіскував активи російського олігарха Володимира Євтушенкова. Проте як і з примусово вилученими активами, механізм розпорядження конфіскованими активами також до кінця не врегульований. Таким чином, необхідно розширити перелік джерел фінансового забезпечення фонду за рахунок конфіскованих за рішенням суду російських активів та спрямувати їх на потреби з відновлення.

 

Окрім того, механізм примусового вилучення активів за відповідним законом є ризиковим з точки зору недотриманням Європейської конвенції з прав людини через відсутність будь-якого механізму захисту власників (наприклад, через судовий процес), та суперечить положенням Конституції України, оскільки не передбачає обов’язкову компенсацію за вилучення об’єктів права власності.

Є запитання і до порядку використання коштів фонду. Законопроєкт не передбачає чіткого та прозорого механізму використання коштів фонду та пріоритезації напрямів фінансування. Це значний корупційний ризик, що може призвести до неефективної витрати бюджетних коштів. Тому необхідно на рівні закону визначити обсяг та порядок розподілу коштів за напрямками, їх пріоритетність, а також порядок прийняття рішень про виділення коштів.

Водночас рішення про виділення коштів пропонується приймати Кабміну за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Але в такому випадку зросте роль політичної складової в процесі, що може негативно вплинути на потребу у фінансуванні першочергових заходів з відновлення країни. Тому доцільним є виключення Комітету з процесу прийняття рішень щодо виділення коштів з фонду. 

Не узгоджуються між собою і положення законопроєкту та пояснювальної записки до нього стосовно напрямів використання коштів фонду. Проєкт передбачає широкий перелік сфер, куди можуть спрямовуватись ці кошти, зокрема будівництво укриттів, закупівлю транспорту, ремонт житла тощо. А згідно з пояснювальною запискою прогнозованим результатом прийняття законопроєкту буде саме фінансування заходів з відновлення критичної інфраструктури, що постраждала внаслідок бойових дій. На нашу думку, з урахуванням обмеженості ресурсів фонду законодавцю слід визначити пріоритетні напрями на 2022 рік.  

Це важливо і для уникнення ситуацій перехресного фінансування. Адже запуск Фонду відновлення України обіцяють також у 2022 році. Саме ця інституція буде відповідальною за фінансування відновлення об’єктів знищеної та пошкодженої інфраструктури, житла та транспорту. Фактично, дублюватимуться сфери, витрати на які планується покривати за рахунок фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Тому вкрай важливо чітко розділити напрямки фінансування цих фондів для забезпечення найбільш ефективного використання коштів.

Висновок

Законопроєкт № 8027 допоможе вирішити одразу дві актуальні проблеми — забезпечить часткове фінансування заходів з ліквідації наслідків збройної агресії та врегулює питання розпорядження частиною вилучених російських активів. Але через актуальність та важливість законопроєкту парламент не повинен закривати очі на його недоліки — текст потребує обов’язкового доопрацювання перед голосуванням у другому читанні.

Тому ми рекомендуємо:

• розширити перелік джерел наповнення фонду ліквідації наслідків збройної агресії за рахунок конфіскованих російських активів відповідно до закону про підвищення ефективності санкцій щодо активів окремих осіб;
• визначити на рівні закону прозорий механізм використання коштів фонду, який передбачатиме обсяг та порядок розподілу фінансування між напрямками, їх пріоритетність;
• вилучити з процесу прийняття рішень щодо виділення коштів з фонду Комітет Верховної Ради України з питань бюджету;
• пріоритезувати напрями використання коштів Фонду відповідно до прогнозованих надходжень та для уникнення їх подвійного фінансування.

 

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

 

Трансперенсі Інтернешнл Україна — акредитований представник глобального руху Transparency International, що комплексно підходить до розробки та впровадження змін задля зниження рівня корупції.

ТІ Україна адмініструвала та передала державі системи Prozorro, Prozorro.Продажі, eHealth та Prozvit. Також ми як інноваційно-експертний центр впровадили Рейтинги прозорості та підзвітності міст, розбудували спільноти DOZORRO та DOZORRO.Sale для контролю за публічними ресурсами.

Долучайтеся до наших соцмереж

Transparency International Ukraine: Facebook | Instagram | Telegram | Twitter 

DOZORRO: Facebook | Instagram | Telegram 

Прозорі міста: Facebook 

12 травня Верховна Рада прийняла пропозиції Президента до Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов’язаних з активами окремих осіб” (реєстраційний номер 7194).

Раніше Комітет ВР з питань економічного розвитку розглянув і рекомендував парламенту прийняти пропозиції Президента та закон у цілому.

Щодо аналізу запропонованих Президентом пропозицій, то вони загалом збігались з рекомендаціями ТІ Україна:

• закріпити виняткові підстави, умови та механізми стягнення активів за рішенням суду в дохід держави через чітке формулювання повноважень суб’єктів, які ініціюють, приймають рішення та реалізують санкції та визначення кола суб’єктів, до яких можуть бути застосовані ці санкції;
• посилити блокування активів;
• врахувати питання захисту прав третіх осіб та відповідності нового механізму стандартам Європейського суду з прав людини;
• внести зміни до відповідного процесуального кодексу (адміністративного або цивільного);
• визначити стандарт доказування, яким варто користуватись суду під час розгляду справ щодо застосування санкцій та збільшити строк розгляду загалом.

Поки незрозуміло, який саме ЦОВВ замість НАЗК буде забезпечувати реалізацію державної політики у цій сфері. Однак Офіс Генерального Прокурора, який ТІ Україна рекомендувала розглянути як такий орган, не підпадатиме під це визначення.

Трансперенсі Інтернешнл Україна вважає, що запропонований механізм потрібно вдосконалити та покращити його пропорційність (баланс цілей і засобів у застосуванні закону). Зокрема слід звернути увагу на  належний захист прав третіх осіб та відповідність нового механізму стандартам Європейського суду з прав людини.

Нагадаємо, законопроєкт №7194 Верховна Рада ухвалила 21 квітня, а згодом Володимир Зеленський ветував документ, повернувши його у Верховну Раду зі своїми пропозиціями.

Заступниця виконавчого директора ТІ Україна з юридичних питань Катерина Риженко поїхала з України, щоб бути максимально корисною. Історію про те, як вона перетинала кордон і чим займається в Європі, вона розповіла на подкасті EU Confidential від POLITICO.

Насамперед хочу подякувати європейським країнам та Європейському Союзу як інституції за швидке реагування на війну в Україні. Було впроваджено багато санкцій та інших обмежень.

Але війна ще не закінчилася. Тому повинні бути наступні кроки. Потрібні ширші, сильніші санкції, ніж ті, що вже запровадили. Однак, я також думаю, що ми повинні дивитися вперед і мислити стратегічно — як українці, так і Європейський Союз — і планувати на майбутнє.

Наприклад, всі ті активи, які були заморожені в багатьох європейських країнах: яхти, будинки, гроші. Станом на зараз існує величезна правова прогалина щодо того, що з ними робити. Багато країн окремо не мають спеціального законодавства під цю ситуацію, бо ніхто її не очікував.

Безумовно, це те, на що вже звернув увагу Європейський Союз. Ці проблеми потрібно буде вирішити законодавчо: як арештувати ці активи, як їх конфіскувати. І що ще важливіше для майбутнього України, для будь-яких жертв російської агресії — як використати ці гроші олігархів, чиновників з Росії на благо, щоб вирішити всі гуманітарні та інші проблеми. Потрібно відбудувати країну, будинки, відтворити інфраструктуру. Йдеться не лише про розшук, вилучення, замороження, а й про те, як можна конфіскувати ці гроші, як їх використати, щоб покрити проблеми, які ці люди цими грошима створили для жертв війни.

Звичайно, є кілька способів, як це зробити. Можна створювати фонди, де міжнародні партнери з представниками громадянського суспільства — європейського і українського — будуть вирішувати, як розпоряджатися цими грошима. Можливі й інші шляхи.

Але спочатку ЄС має вирішити, як законно конфіскувати ці активи не порушуючи принцип верховенства права. Російські олігархи в деяких країнах ЄС все ще можуть користуватися автомобілями чи яхтами, вони просто не можуть вивезти чи продати їх. Ба більше, не завжди щодо заморожених активів можна встановити зв’язок між конкретним активом і, наприклад, чиновником з росії. Це також питання, яке має вирішити Європейський Союз. Потрібно створити або відкрити (якщо вони є) реєстри бенефіціарної власності і загалом вдосконалити законодавство щодо боротьби з відмиванням грошей.

Transparency International Ukraine та інші офіси глобального руху готові ділитися своїм досвідом у цій справі. Адже спочатку це потрібно вирішувати на європейському рівні, а потім адаптувати на національних. Ми більш ніж готові допомогти.

Просто заморозити активи недостатньо. Це не виправить шкоди, якої завдала росія та російські чиновники й олігархи цією війною. Вони мають заплатити за свої дії повною мірою.