За даними українського МОЗ, в цьому епідсезоні один хворий на COVID-19 споживає у 5-6 разів більше кисню, ніж це було навесні. Зокрема, лише за два тижні з 11 жовтня по 7 листопада, добова кількість спожитого рідкого кисню зросла зі 279 до 378 тонн за добу. І майже зрівнялася з обсягом загального виробництва кисню профільними підприємствами — приблизно 400 тонн за добу.

Саме тому медики гостро відчувають потребу у подачі високопотокового кисню, який отримують або з рідкого, або від кисневих станцій. Наразі в більшості лікарень країни їх, на жаль, встановлено недостатньо.

Реагуючи на щораз більшу потребу в кисні, у листопаді Верховна Рада виділила 800 млн грн на обладнання опорних лікарень кисневими станціями. 650 мільйонів гривень витратять на централізовані закупівлі кисневих станцій для опорних закладів охорони здоров’я та ще 150 мільйонів гривень — на їхнє проєктування і встановлення. Водночас експерти сфери нерідко говорять про те, що такий крок є дещо запізнілим — про потребу обладнати всі ковідні лікарні кисневими станціями Верховна Рада говорила ще в липні, коли не було такої гострої ситуації з захворюваністю. І якщо якісь регіони чекали саме субвенцію з державного бюджету для обладнання своїх лікарень власними станціями, то освоїти кошти і збудувати ці станції вони зможуть лише через кілька місяців. Тобто явно не в нинішню, важку для всіх, хвилю.

Ми проаналізували, як у столиці готували опорні лікарні до безперешкодного постачання кисню в палати, скільки це коштувало бюджету і які реальні терміни виконання таких робіт.

Витрати столиці

Ще влітку цього року профільна заступниця київського міського голови Ганна Старостенко інспектувала опорні медзаклади столиці, готуючися до нової хвилі епідемії. Тоді вона говорила, що забезпеченість ліжок киснем складає 97%. 

«У деяких лікарнях ще тривають ремонтні роботи, утім більшість із них вже забезпечені централізованим киснем», — розповіла чиновниця.

За даними, які нам надали в департаменті охорони здоров’я КМДА, в 2021 році з державного бюджету на забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду лікарень на Київ виділили 54,2 млн грн. Станом на 11 листопада з них профінансували 7,7 млн грн. Крім того, з бюджету розвитку Києва на капітальний ремонт кисневих мереж виділили 11,6 млн грн. З них 4,47 млн грн вже витратили.

Тобто сумарно на кисневі розводки і станції виділили 65,8 млн грн, з яких поки фактично освоїли лише 12,1 млн грн. І це все на 25 лікарень комунальної форми власності, які зараз є опорними в Києві. 

Це не дуже велика сума, адже один проєкт з облаштування кисневої станції та розводки від неї коштує від 1-2 млн грн до 10 млн, залежно від складності об’єкта. Проте, аналіз закупівель всіх опорних лікарень Києва, який ми зробили, свідчить, що медзаклади досить оперативно реагували на нові виклики пандемії і почали активно реалізовувати подібні проєкти ще з осені 2020 року.

З 25 лікарень, що зараз є опорними, у 20 закладах у 2020-2021 роках закуповували роботи з облаштування кисневої станції або кріоциліндрів, проєктно-кошторисну документацію до них, а також робили або ремонтували мережі зовнішніх і внутрішніх трубопроводів від станцій. Варто зазначити, що такі роботи проводили не всі лікарні, бо деякі з них отримали статус коронавірусних лише цьогоріч. 

Загальна очікувана вартість облаштування і ремонту кисневих станцій в опорних лікарнях Києва за 2020-2021 роки складає 135 млн грн. Це разом із закупівлями, оголошеними в жовтні-листопаді 2021, договори за якими ще не уклали. Багато з цих договорів лікарні оплачували із власних грошей. Після другого етапу медичної реформи медзаклади стали самостійними господарськими суб’єктами і отримують кошти за лікування пацієнтів за програмою медичних гарантій від НСЗУ. 

Як обирали шлях фінансування відповідних закупівель кисневого обладнання для конкретних закладів, нам в департаменті охорони здоров’я пояснити не змогли. Тому можемо лише констатувати факт: сума закупівель цього профілю в Києві випереджає суми фактично сплачених субвенцій з державного і місцевого бюджетів.

Аналіз закупівель також свідчить про те, що існує чітка кореляція між кількістю ліжок, виділених в закладі під ковідних хворих, і сумою витрат на облаштування стаціонарного кисню та розводки до нього. Деякі найбільш навантажені опорні лікарні цьогоріч роблять вже друге коло робіт з капремонту систем киснезабезпечення  — збільшують кількість точок або встановлюють додаткові станції. Водночас сім лікарень оголосили відповідні закупівлі лише в вересні-листопаді цього року, тобто вже під час третьої хвилі. Однак з них лише два заклади — лікарня №8 і Чорнобильська лікарня — замовляють такі роботи вперше.

Що зробили в конкретних лікарнях

Катра витрат київських опорних лікарень на встановлення і ремонт кисневих концентраторів

Олександрівська лікарня (650 ліжок)

Головна лікарня цього профілю столиці, яка постійно збільшує кількість ліжкомісць для хворих на ковід, двічі закуповувала роботи по кисневій станції і трубопроводу від неї. У кінці 2020 року тут провели капітальний ремонт для збільшення продуктивності основного джерела кисню в наявній кисневій станції вартістю 10,19 млн грн (ковідна процедура). У межах цієї закупівлі оновили трубопроводи для кисню, встановили додаткові випарники на кисневій станції, прокладали підземні та надземні трубопроводи від неї. Загалом роботи охопили вісім корпусів лікарні. І вже у вересні цього року, чекаючи на спалах третьої хвилі пандемії, лікарня оголосила закупівлю капітального ремонту системи киснепостачання зі збільшенням точок споживання кисню. Роботи вартістю 5,75 млн грн мають завершити до кінця 2021 року, вони охоплюють шість корпусів лікарні. 

№1 (350 ліжок)

Тут теж вже було кілька закупівель кисневого обладнання. Капітальний ремонт системи постачання кисню зі встановленням газифікатора Київська міська клінічна лікарня №1 придбала в грудні 2020 року за 6,04 млн грн за коронавірусною процедурою. Підрядник мав до кінця того ж року встановити на території лікарні основний і резервний газифікатори і трубопроводи від станції. У травні 2021 лікарня знову вирішила купувати капітальний ремонт системи постачання кисню з встановленням газифікатора. Очікувана вартість закупівлі склала 8,5 млн грн. Фактична сплата робіт підряднику становила 5,8 млн грн. Згідно з договором у лікарні встановили нову кисневу станцію і зовнішні та внутрішні мережі для двох корпусів. У серпні лікарня оголосила ще одну закупівлю робіт з ремонту системи газопостачання і газифікатора. Тендер виграв той же підрядник, що отримав і попередні контракти, роботи тривають досі. До кошторису увійшли монтажні роботи трубопроводу і благоустрій території, однак обсяги замовлення зменшили з 8,16 млн грн до 6,5 млн грн. Водночас зараз лікарня готується підписати нову угоду з цією самою компанією —  на 2 млн грн.

№3 (320 ліжок)

Капітальний ремонт кисневої мережі лікарні з придбанням стаціонарного вакуумного резервуара для зберігання рідкого кисню в Київській міській клінічній лікарні №3 зробили якраз перед пандемією, у 2019 році. Договір уклали на 7,3 млн грн, однак потім вирішили зменшити обсяги закупівлі, тому й заплатили менше — 4,77 млн грн. А вже в кінці 2020 року знадобилося підсилення — оголосили новий тендер на капітальний ремонт (монтаж, розширення) системи киснепостачання головного корпусу (стаціонар) лікарні на суму 6,04 млн грн. За ці гроші встановили кисневу станцію та розширили мережу газопостачання.

№4 (455 ліжок)

Капітальний ремонт системи киснепостачання будівлі Літ. “Я” КНП «Київська міська клінічна лікарня №4» зробили в кінці 2020 року за 7,7 млн грн — облаштували кисневу станцію і трубопроводи зовнішні і внутрішні.

У 2021 році в лікарні докупили ще капітальний ремонт системи киснепостачання приміщень за 1,47 млн грн — розводка на 80 розеток для кисню.

№5 (270 ліжок)

Наприкінці 2020 року лікарня за 975 тис. грн капітально відремонтувала систему киснепостачання в головному корпусі. А вже цього року 5 листопада медзаклад оголосив закупівлю капітального ремонту системи киснепостачання для забезпечення централізованою подачею кисню КНП «КМКЛ №5». Очікувана вартість —  8,1 млн грн, робитимуть станцію і розводку на два корпуси.

№6 (350 ліжок)

Цьогоріч лікарня двічі закуповувала капітальний ремонт систем киснепостачання. Зрештою за договорами заплатили 1,2 млн грн і 3 млн грн. Зараз триває ще одна закупівля, однак вже на значно меншу суму — 160 тис. грн.

№8 (718 ліжок)

Найближчими днями мають укласти договір на Капітальний ремонт системи киснепостачання КНП «Київської міської клінічної лікарні №8». Сума — 22 млн грн. Проектом передбачається забезпечення медичним киснем 503 точки підключення блоку А та В лікарні №8 з облаштуванням майданчика станції газифікації для двох кріогенних резервуарів як основного джерела постачання кисню.

№10 (227 ліжок)

У жовтні цього року установа підписала договір на капітальний ремонт системи киснепостачання лікувальних корпусів КНП «КМКЛ №10» на 12,3 млн грн. Очікується будівництво кисневих систем і трубопроводів в різні корпуси закладу, в тому числі хоспіс.

№12 (500 ліжок)

Перший капітальний ремонт системи киснепостачання КНП “Київська міська клінічна лікарня №12” робили в кінці 2020 року. Уклали три договори: на 3 млн грн, 4,7 млн грн і на 188 тис. грн. Тоді змонтували трубопроводи та встановили обладнання на 3-12 поверхах. У вересні 2021 року оголосили капітальний ремонт системи киснепостачання за 1,47 млн грн (ті самі поверхи, монтаж трубопроводу кисню). 

Протитуберкульозний диспансер №1 (80 ліжок)

Диспансер ремонтував систему киснепостачання на 3 поверхах з січня до кінця квітня цього року. Для цього підписали два договори: на 3,65 млн грн і на 1,8 млн грн.

Центр радіаційного захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (180 ліжок)

Капітальний ремонт і модернізацію кисневої системи зробили в грудні 2020 року. Для цього лікарня уклала контракт на 5,87 млн грн.

Це інформація про найбільші закупівлі. Повний перелік — за посиланням.

Найбільше замовлень отримало ТОВ Фірма “Кріогенсервіс” — 29,1% від усіх витрат. На другому й тертьому — місці ТОВ “Укрвентпромпостач” (17,4%) та ТОВ “Кріо-мед-сервіс” (16,8%) відповідно. “Кріогенсервіс” та “Кріо-мед-сервіс” пов’язані спільними власниками.

The post Кисень на потоці: Як київські ковідні лікарні обладнували системами киснепостачання first appeared on Transparency International Ukraine.

Раніше особливі умови були лише для самого устаткування кисневих станцій — його можна придбати за прямою угодою COVID-19. Однак спершу станцію потрібно спроєктувати, а надалі встановити закуплене обладнання. Раніше для цього треба було проводити відкриті торги.

Це рішення необхідне, щоб допомогти впоратися медичних закладам з нестачею кисню під час лікування коронавірусних хворих. Адже попри те, що за 10 місяців цьогоріч купили втричі більше кисню, ніж за весь 2020, а від початку пандемії лікарні придбали кисневих концентраторів на понад 2 млрд грн, цей газ у дефіциті. 

Кисневі станції — найбільш дієве рішення в такій ситуації. Вони виготовляють кисень для багатьох людей одночасно з повітря навколо, тому допомагають медзакладам стати більш незалежними від зовнішніх постачальників. На початку листопада Верховна Рада виділила на кисневі станції 800 млн грн.

The post Кисневі станції купуватимуть швидше first appeared on Transparency International Ukraine.

Зростання кількості захворілих на COVID-19, зокрема і пацієнтів, які потребують кисневої терапії, викликав підвищення попиту на медичний кисень. Крім того, споживання медичного кисню одним пацієнтом, інфікованим штамом «Дельта», який домінує в Україні, збільшилося у п’ять-шість разів, якщо порівнювати з попередніми хвилями. 

У жовтні лікарі забили на сполох  — у деяких медзакладах не вистачає кисню. Цього ж місяця два основні виробники кисню в Україні зупинилися на плановий ремонт. Через це в країні почали виготовляти менше кисню. Тому МОЗ терміново домовилося про його постачання з Польщі. 

Більшість закладів охорони здоров’я замовляють медичний кисень: рідкий та газоподібний. За 10 місяців 2021 року його придбали втричі більше, ніж минулого року.  Детальніше про закупівлі кисню читайте за посиланням.

Альтернатива кисню в балонах у лікарнях — кисневі концентратори. За медичними протоколами, до них під’єднують пацієнтів середнього ступеню важкості, які хворіють на COVID-19. У такий спосіб розвантажують реанімаційні ліжка з апаратами ШВЛ, які використовують лише для важкохворих.

Сучасний кисневий концентратор — це апарат, який виробляє кисень з атмосферного повітря. Його використовують і в медзакладах, і в домашніх умовах. Моделі концентраторів значно різняться за своїми характеристиками (продуктивність, функціонал, країна-виробник) — відповідно, і коштують по-різному.

Обсяги закупівель

За нашими підрахунками, у 2021 році в Prozorro придбали 20 690  кисневих концентраторів на 783 млн грн. Для порівняння, за весь 2020 рік закупили 26 287 концентраторів на понад 1,3 млрд грн.  

Цього року найбільше приладів — понад половину від усіх, купили у травні. Ймовірно, це пов’язано з тим, що наприкінці березня Кабмін виділив для місцевих бюджетів на концентратори 693 млн грн. І відповідно, у травні лікарні почали активно їх закуповувати. Тодішній міністр охорони здоров’я Максим Степанов говорив, що ці апарати призначені для використання під контролем сімейних лікарів у пацієнтів з COVID-19, які потребують дихальної підтримки, але не вимагають високої інтенсивності потоку кисню — наприклад, для амбулаторного лікування після виписки зі стаціонару.

Найменше кисневих концентраторів придбали у серпні та вересні, тоді купували лише по 25 приладів щомісяця. У жовтні попит на кисневі концентратори значно зріс, цього місяця придбали 1 312 концентраторів. 

До речі, минулого року пік закупівель кисневих концентраторів збігався з осінньо-зимовою хвилею захворюваності. Водночас це був кінець бюджетного року, коли витрати на закупівлі для боротьби з коронавірусом були найвищі. 

Географія

Областями-лідерами за кількістю придбаних кисневих концентраторів стали:

• Київська – 2 010 шт. на 73,7 млн грн.
• Одеська – 2 056 шт. на 68,9 млн грн.
• Львівська – 1 860 шт. на 54,8 млн грн.
• Харківська – 1 481 шт. на 54,5 млн грн.

Тоді як найменше концентраторів купили в таких областях:

• Сумській – 45 шт. на 2 млн грн.
• Донецькій – 114 шт.  на 7,3 млн грн.
• Волинській – 393 шт. на 12,7 млн грн.

Водночас зауважимо, що ціна одного кисневого концентратора суттєво варіюється від його характеристик. Тож ми не можемо стверджувати, що замовники однієї області переплачують, якщо вони купили однакову кількість пристроїв дорожче, ніж їх колеги з іншого регіону. Насамперед, це може свідчити, що вони купували різні типи кисневих концентраторів.

Як показує статистика, попит на концентратори зростає вже тоді, коли лікарні  стикаються з дефіцитом кисню. Деякі експерти та народні депутати стверджують, що лікарням доцільніше купувати автономні кисневі станції замість концентраторів. На противагу концентраторам, кожен із яких призначений для однієї людини, станції виробляють більші об’єми повітря. 

4 листопада Верховна Рада виділила 800 млн грн на обладнання опорних лікарень кисневими станціями. 650 мільйонів гривень витратять на централізовані закупівлі кисневих станцій для опорних закладів охорони здоров’я та ще 150 мільйонів гривень — на відповідну субвенцію місцевим бюджетам. За підрахунками народних депутатів, якщо розпочати ці роботи прямо зараз, то нові кисневі станції лікарні потенційно отримають за 4-6 місяців. Отже, як підвізний кисень, так і кисневі концентратори сьогодні залишаються важливими інструментами в боротьбі з COVID-19.

The post Скільки коштує дихати. Закупівля кисневих концентраторів 2021 first appeared on Transparency International Ukraine.

Найбільше медичного кисню придбали у Львівській (121 млн грн, 4,3 млн м³ газоподібного та 200 т рідкого), Київській (112 млн грн, 1,3 млн м³ газоподібного та 9,8 тис. т рідкого) і Харківській (75 млн грн, 3,5 млн м³ газоподібного та 1,5 т рідкого) областях. 

Найменше — в Кіровоградській (7,7 млн грн, 57 тис. м³ газоподібного та 617 т рідкого), Черкаській (8,6 млн грн, 117 тис. м³ газоподібного та 221 т рідкого кисню) та Волинській (12,4 млн грн, 313 тис. м³  газоподібного та 431 т рідкого).

Попри те, що в деяких регіонах обсяги закупівель медичного кисню в декілька разів менші, ніж у їхніх сусідів, це не обов’язково свідчить про дефіцит кисню в цих областях. Його може безкоштовно постачати бізнес — це не відображається в Prozorro.

Ціни на кисень в Prozorro відносно стабільні й залежать від обсягу замовлення і віддаленості лікарні від постачальника. Медичний кисень складно перевозити, бо у газоподібному стані він вибухонебезпечний. Проте рідкий додатково потребує спеціального устаткування, щоб стати газоподібним, яке є не в усіх лікарнях.

Медіанна ціна (що не враховує аномально високі і низькі значення) на газоподібний медичний кисень цьогоріч становить 44-48 грн за 1 м³ (приблизно 280-310 грн за 40-літровий балон), рідкого кисню — 12-18 грн за 1 кг.

Лідером за кількістю поставленого медичного кисню в 2021 році є АТ “Львівський хімічний завод”. Підприємство продало його медзакладам на 216,3 млн грн, це 23,3% від загальної суми витрат на кисень цьогоріч.

The post Із початку пандемії на кисень в Prozorro витратили вже понад 1,2 млрд грн first appeared on Transparency International Ukraine.

Для таких пацієнтів споживання кисню зросло в 5-6 разів у порівнянні з хворими попередніх хвиль. У середньому по країні зайнято 68% ліжок, однак подекуди ситуація із забезпеченням кисню стала критичною. Приміром, із його нестачею зіткнулися в Одеській, Херсонській, Сумській, Чернігівській та ще деяких областях. Щоб компенсувати дефіцит кисню, Україна навіть почала купувати його у Польщі — до 240 тонн на тиждень.

Із чим пов’язаний дефіцит кисню?

Специфіка впливу коронавірусу на людський організм така, що вилікувати хворого без під’єднання до приладів штучного дихання (ШВЛ) чи постачання кисню часто неможливо. Кисень потрібен і щоб компенсувати дихальну недостатність під час пневмонії, і щоб просто зберегти максимальний обсяг легеневої тканини.

На кінець жовтня, в Україні кисень виробляють 35 підприємств. Саме медичний газ виготовляють 23 з них, інші компанії створюють технічний кисень. Зазвичай його використовують у промисловості, проте навесні 2021 року МОЗ дозволило застосовувати технічний кисень і для підтримки коронавірусних хворих. Звісно, лише той, який відповідає вимогам до медичного. 

Минулого місяця два основні виробники в Україні зупинилися на плановий ремонт. Через це в країні почали виготовляти менше кисню. Тому МОЗ терміново домовилося про його постачання з Польщі. Який дистриб’ютор та за якою ціною постачає медичний кисень з Польщі, міністерство не уточнює. Ми підготували відповідний запит, однак на момент публікації матеріалу відповідь не отримали. 

Ще один бік проблеми — за час між хвилями пандемії коронавірусу в Україні так і не змогли забезпечити основні ковідні лікарні власними кисневими станціями. Такі установки самі продукують кисень, який потім підводять напряму до ліжок. Тож кисневі станції могли б зробити лікарні більш автономними. Є випадки, коли навіть гроші на такі станції виділяли, але освоїти їх з різних причин не змогли.

Безкоштовний кисень від українського бізнесу.

За даними Forbes.ua український бізнес щодня постачає до лікарень понад 400 тонн медичного кисню. Частину цих обсягів медзаклади отримують безкоштовно. Адже для підприємств металургії, енергетики та хімічної промисловості кисень — побічний продукт, який утворюється під час виготовлення основної продукції. 

Щоб постачати технічний кисень у лікарні, заводи мають отримати спеціальні сертифікати якості продукції. Життєво необхідний газ у медзаклади віддають черкаський ПрАТ “АЗОТ”, “Рівнеазот”, “Запоріжсталь” та інші.

Закупівля кисню через Prozorro

За підрахунками проєкту DOZORRO, за 10 місяців 2021 року в Prozorro придбали медичного кисню загалом на 926,4 млн грн. Це втричі більше, ніж у 2020 році. 

Найбільше медичного кисню придбали в січні — на 175 млн грн. Потім було просідання у лютому, і в березні витрати на кисень знову почали зростати. Це прямо корелює зі збільшенням кількості хворих на COVID-19 під час весняної хвилі пандемії. Відповідно, від травня до початку осені обсяги закупівель переважно зменшувалися — у серпні на кисень витратили всього 33 млн грн. 

На початку осені кількість інфікованих знову почала зростати. Тому з кожним місяцем у півтора-два рази зростали й витрати на кисень. Такий попит спричинило і погіршення епідемічної ситуації, і те, що наприкінці вересня уряд додатково виділив 395 млн грн на забезпечення киснем лікарень, які приймають хворих на COVID-19.

Областями-лідерами за обсягами придбаного медичного кисню стали:

• Львівська — 121 млн грн, 4,3 млн м³ газоподібного та 200 т рідкого кисню;
• Київська — 112 млн грн, 1,3 млн м³ газоподібного та 9,8 тис. т рідкого кисню;
• Харківська — 75 млн грн, 3,5 млн м³ газоподібного та 1,5 т рідкого кисню.

Тоді як найменше медичного кисню купили в таких областях:

• Кіровоградська — 7,7 млн грн, 57 тис. м³ газоподібного та 617 т рідкого кисню;
• Черкаська — 8,6 млн грн, 117 тис. м³ газоподібного та 221 т рідкого кисню;
• Волинська — 12,4 млн грн, 313 тис. м³  газоподібного та 431 т рідкого кисню.

Варто зауважити, що хоча в деяких регіонах обсяги закупівель медичного кисню в декілька разів менші, ніж у їхніх сусідів, це не обов’язково свідчить про дефіцит кисню в цих областях. Адже, як ми вже згадували, кисень до лікарень може безкоштовно постачати бізнес. 

Ціни на медичний кисень

На противагу цінам на більшість товарів, які використовують для боротьби з коронавірусом, ціни на медичний кисень у Prozorro були досить стабільними. Утім, інколи й вони сильно відрізнялися від середнього значення. Це можна пояснити обсягами закупівель і віддаленістю замовника від постачальника. Медичний кисень складно перевозити, бо у газоподібному стані він вибухонебезпечний. Тож чим більша відстань доставки, тим суттєвіше зростає загальна сума угоди. Водночас деякі державні підприємства поставляють кисень лікарням значно дешевше. Так, Хмельницька АЕС продає його в лікарні області зі знижкою в 99%, тобто за ціною 2,8 грн за 40 літровий балон. Загалом виробництво кисню також налагодили на азотно-кисневих станціях Рівненської та Запорізькій АЕС.

Щоб перейти на закупівлю, натисніть на відповідну крапку, а потім — на посилання.

Медіанна ціна на газоподібний медичний кисень становила 44-48 грн за 1 м³ (тобто 280-310 грн за 40-літровий балон). Цей же показник для рідкого медичного кисню становив 12-18 грн за 1 кг. Медіанна ціна за своєю суттю дуже схожа на середнє значення. Вона знаходиться посередині всього діапазону цін, тому на неї не впливають аномально високі чи низькі показники. 

Постачальники 

Лідером за кількістю поставленого медичного кисню в 2021 році є АТ “Львівський хімічний завод” . Підприємство продало його медзакладам на 216,3 млн грн, це 23,3% від загальної суми. Зокрема, компанія поставила 6,9 млн.  м³ газоподібного та 804  тонни рідкого кисню. На ринку це підприємство працює давно, ще з 1993 року. 

На другому місці за кількістю продажів медичного кисню опинилося ТОВ “ДІПІ ЕЙР ГАЗ”, яке уклало договорів із закладами охорони здоров’я на 128,2 млн грн. Це 13,4% від загальної вартості всіх угод. За підрахунками проєкту DOZORRO, фірма поставила в лікарні 1,9 млн. м³ газоподібного та 981 тонн рідкого медичного кисню. На початку листопада підприємство звернулося до МОЗ та АМКУ щодо непрозорого розподілу між компаніями послуг з доставки кисню до лікарень. Йдеться про постачання того кисню, який безкоштовно надає бізнес — його логістикою займається саме міністерство. ТОВ “ДІПІ ЕЙР ГАЗ” звернуло увагу, що майже скрізь МОЗ обирає постачальником ТОВ “Кріогенсервіс”. 

Трійку лідерів замикає ТОВ “ЛІНДЕ ГАЗ УКРАЇНА”. Від початку року підприємство продало 969 тис. м³ газоподібного та 85,8 тис. тонн рідкого медичного кисню на суму 111,9 млн грн, що становить 12,1% від загальної суми витрат на кисень.

Незважаючи на те, що все літо уряд та МОЗ запевняли про активну підготовку до осінньої хвилі коронавірусної інфекції, і що всім необхідним лікарні будуть забезпечені, реальність показує протилежне. В оперативне розв’язання проблеми від влади медики та рідні хворих вже не вірять, останні знову звертаються за допомогою до волонтерів та бізнесу. 

4 листопада Верховна Рада виділила 800 млн грн на обладнання опорних лікарень кисневими станціями. 650 мільйонів гривень витратять на централізовані закупівлі кисневих станцій для опорних закладів охорони здоров’я та ще 150 мільйонів гривень — на відповідну субвенцію місцевим бюджетам. Проте така реакція досить запізніла: закупівля встановлення та налаштування кисневих станцій займе час, який для інфікованих COVID-19 на вагу золота. За підрахунками народних депутатів, якщо розпочати ці роботи прямо зараз, то нові кисневі станції лікарні потенційно отримають за 4-6 місяців. Тому роботи та послуги з оснащення кисневими станціями лікарень парламентарі пропонують купувати за спрощеними процедурами. Відповідний законопроєкт 8 листопада зареєстрували у Верховній Раді.

The post Скільки коштує дихати. Закупівлі медичного кисню 2021 first appeared on Transparency International Ukraine.

Після літнього затишшя потреба в кисні значно зросла — вартість таких закупівель у жовтні збільшилася в понад 4 рази порівняно з серпнем. Щоб допомогти лікарням придбати необхідний кисень, уряд наприкінці вересня виділив 395 млн грн місцевим бюджетам.

Зросли витрати і на кисневі концентратори — в 10 разів, якщо порівнювати жовтень із вереснем. За 10 місяців 2021 лікарні купили 19,5 тис. концентраторів на майже 729 млн грн. За аналогічний період попереднього року ці показники становили 5,5 тис. та 321 млн грн відповідно.

Водночас, пік закупівель кисневих концентраторів цьогоріч поки що припадає на травень. Тоді придбали 47% апаратів. Ймовірно, це пов’язано з тим, що наприкінці березня Кабмін виділив для місцевих бюджетів на концентратори 693 млн грн.

The post Цьогоріч на кисень в Україні вже витратили понад 1 млрд грн first appeared on Transparency International Ukraine.

The post Чому не можна “купувати” COVID-сертифікати first appeared on Transparency International Ukraine.

• вакцини і медичні вироби для вакцинації; 
• імунобіологічні препарати; 
• розхідні матеріали; 
• медичне обладнання для ковідних лікарень;
• системи постачання медичних газів.

Закон виписано так, що для них перелік не потрібен. Це створює корупційні ризики, адже замовники зможуть напряму купувати будь-яке медичне обладнання для лікарень, будь-які вакцини і т. д.

Єдине, що треба купувати чітко за переліком — ліки.

Решту товарів для боротьби з COVID-19 взагалі дозволили купувати за спрощеними. Це також створює корупційний ризик, адже замовники ніяк не обмежені в тому, що купувати у такий спосіб. Водночас закон ніяк не обмежує, хто може скористатися цією можливістю. 

“З кожним днем кількість захворілих на COVID-19 зростає. Однак часто лікарні не знають, як їм закуповувати необхідне: за прямими договорами, за спрощеними, чи на відкритих торгах. Деякі з них продовжують купувати за старим переліком, який уже втратив чинність. Нещодавно уряд із запізненням таки затвердив  оновлений перелік лікарських засобів. Але для інших категорій товарів, які можна купувати напряму, переліків немає. Тобто можна купувати будь-що — корупційні ризики дуже високі”, — пояснює заступник виконавчого директора з реалізації інноваційних проєктів ТІ Україна Іван Лахтіонов.

ТІ Україна закликає депутатів внести зміни у Закон, щоб запровадити два чіткі переліки того, що можна купувати для боротьби з коронавірусом напряму, а що за спрощеними, розширити цей перелік на решту товарів, які можна купувати напряму.

The post Корупційні ризики в закупівлях COVID-19 нікуди не зникли first appeared on Transparency International Ukraine.

The post Закупівлі для боротьби з COVID-19: тепер за спрощеною можна купити все first appeared on Transparency International Ukraine.

The post Скільки коштує дихати. Закупівлі кисневих концентраторів first appeared on Transparency International Ukraine.

The post Як у Prozorro закуповують медичні маски first appeared on Transparency International Ukraine.

The post Рік закупівель за процедурою COVID-19 first appeared on Transparency International Ukraine.

7 травня Верховна Рада ухвалила закон про страхування медичних працівників від COVID-19. Проте згідно з ним, виплати лікарі можуть отримати лише, якщо через коронавірус помруть або отримають інвалідність.. Саме інфікування цей захист не покриває. Тоді для медиків визначили такі суми виплат: 

• 630 тисяч гривень — III група інвалідності

• 735 тисяч гривень — II група 

• 840 тисяч гривень  — І група

• 1,5 мільйона гривень — виплати родині медика у разі летального випадку 

Своєю чергою Кабмін на початку літа затвердив постанову, яка регулює страхові виплати медпрацівникам, хворим чи померлим від COVID-19. Їх має здійснювати Фонд соціального страхування України. Із державного бюджету на це виділили 233 мільйони гривень.

За 2020 рік Фонд виплатив кошти сім’ям 36 померлих медичних працівників на загальну суму 56,8 млн грн. Ще 5,99 млн грн виплатили 9 медиків, які внаслідок ускладнень від COVID-19 отримали інвалідність (II група – 3 медпрацівники, III група – 6 медпрацівників).  

Щоб отримати компенсацію, потрібен був висновок розслідування комісії за участю Державного управління з питань праці, роботодавця та представників обласного Фонду соціального страхування. Саме комісія приймала рішення – міг медичний працівник захворіти на робочому місці чи ні. Такі розслідування тривали від 5 до 15 робочих днів, залежно від важкості випадку. 

Тож отримати страхові виплати від держави виявилося не так і просто. Рідні померлих не можуть довести, що медики заразилися COVID-19 на роботі. 

Серед родин померлих медпрацівників, які не отримали виплати – сім’я лікаря-хірурга з Черкас Олега Гайди. У місцевій лікарні чоловік працював 26 років, і цього літа пішов з життя від ускладень, спричинених коронавірусом. Те, що медик інфікувався на роботі, підтвердили дві комісії Держпраці. Проте Фонд соціального страхування із ними не погодився — і тепер оскаржує це рішення в суді.  

Ще одна історія — напевно, одна з найвідоміших — про лікаря з Почаєва Івана Венжиновича. Саме він дивився на нас із соціальної реклами про вдячність медикам. Іван Венжинович помер наприкінці вересня у тій самій лікарні, де раніше лікував хворих. Компенсації родина не отримала, бо ПЛР-тест показав негативний результат. Утім, колеги лікаря кажуть, що він мав усі симптоми COVID-19.

У кінці 2020 року в уряді заговорили  про спрощення процедури надання допомоги родинам медиків, померлих від COVID-19. І 5 січня Кабмін затвердив постанову, яка вносить зміни у розслідування. Тепер їх будуть проводити комісії медзакладів, де працював лікар, без залучення представників Держпраці та Фонду соціального страхування. Урядовці також скоротили строки — віднині розслідування мають проводити протягом 5 робочих днів з моменту утворення комісії. Оскільки з 1 січня 2021 року зріс прожитковий мінімум, суми виплат тепер також будуть більшими — на 50-200 тисяч грн залежно від випадку. 

Чи справді це допоможе лікарям та їм сім’ям отримати допомогу від держави, можна буде оцінити трохи згодом. Наразі, на 8 лютого Фонд отримав майже 40 тис. повідомлень про клінічно підтверджені випадки захворювання медичних працівників на COVID-19. Із них 467 — смертельні. 

Страхування в Prozorro 

Щоб захистити своїх працівників, деякі заклади охорони здоров’я почали самостійно страхувати їх на випадок інфікування COVID-19 ще до ухвалення закону. Забезпечувати такий захист можуть благодійні організації, волонтери, бізнес. Наприклад, у Львівській області запровадили власну програму страхування лікарів. Кошти у спеціальний стабілізаційний фонд збирали переважно благодійними внесками від бізнесу і громадян. Ця програма дозволила застрахувати від COVID-19 понад 5 000 медпрацівників Львівщини.

Звісно, лікарні й самі закуповували такі послуги — через Prozorro. У 2020 році  у такий спосіб медичні заклади застрахували 28 828 своїх працівників. Найбільше медиків захистили у Миколаївській (4 042), Сумській (3 927) і Вінницькій (3 500) областях.  Найменше — у Кіровоградській (77) та  Хмельницькій (98) областях.

Найбільше медиків застрахували у червні, листопаді та грудні: 4 886, 4 884 і 4 990 відповідно. На кінець року не лишилося жодної області, де лікарні не купували таких послуг. Хоча ще в жовтні у Хмельницькій і Харківській областях не було жодного застрахованого від коронавірусу через Prozorro медика. 

За нашими підрахунками, застрахувати усіх медиків, що працюють з хворими на COVID-19, можна було б менше, ніж за 30 млн грн. Це вартість ремонту однієї дороги міського значення у Херсонській області. Однак окрім того, що подібної державної програми досі не організували, закупівлі страхування навіть не включили до переліку послуг, які можна купувати за коронавірусною процедурою.

Найбільше договорів з медзакладами на страхування від ковід підписала ПАТ «НАСК «ОРАНТА». У 2020 році компанія уклала 91 угоду і застрахувала понад 7 тисяч медиків. 

ПАТ «НАСК «ОРАНТА» заснована в 1994 році. Кінцевим бенефіціаром через «БТА Банк» значиться казахський бізнесмен, венчурний інвестор Кенес Ракішев.  

Тестем Кенеса Ракішева є казахський політик Імангалі Тасмагамбетов, який із 1993 до  2004 обіймав посади помічника президента, глави президентської адміністрації та віцепрем’єра Казахстану. У 2004-2014 роках Тасмагамбетов був головою адміністрації Алма-Ати і потім Астани (нині — Нур-Султан). У 2014 році він знову повернувся в уряд (спочатку був міністром оборони, а потім віцепрем’єром). У лютому 2017 року його назначили послом в Росію.  

На другому місці за кількістю укладених договорів — страхова компанія  «Ю.Ес.Ай». Вона застрахувала від коронавірусу понад 6 тисяч працівників, уклавши 70 договорів. 

 СК «Ю.Ес.Ай» заснована в 2003 році. Кінцевим бенефіціаром страхової компанії “Ю.Ес.Ай” через ТОВ “БК-ЕКСПЕРТ” є Олексій Кочерев, який у 2012-му році балотувався в парламент від  політичної партії “Україна — Вперед!”  Наталії Королевської. 

Медичний персонал має справу з вірусом практично щодня, тож найбільше ризикує заразитися COVID-19. І часто у боротьбі з хворобою їм доводиться жертвувати власним здоров’ям, а іноді й життям. Хоча в державі є програма фінансової допомоги медикам та їх родинам, вона покриває далеко не кожен випадок інфікування. Та й отримати страхові виплати у 2020 році було відверто складно. І поки уряд запроваджує нові, спрощені процедури виплат, лікарні змушені самостійно страхувати своїх працівників або звертатися за допомогою до благодійних організацій, волонтерів чи бізнесу.

The post Чому лікарні страхують працівників на випадок COVID-19 first appeared on Transparency International Ukraine.

Цьогоріч Уряд вирішив зайнятися вирішенням проблеми з нестачею якісних спеціалізованих авто для ЦЕМД. Варто зазначити, що швидкі потроху купували завжди. З 2016 по 2020 рік через Prozorro придбали 1 584  автомобілі швидких.

Державний бюджет України на 2020 рік передбачав 0,9 млрд грн субвенції на оновлення автопарку швидких в регіонах. Першопочатково їх мали закуповувати на місцях. Проте в серпні 2020 року в межах бюджетної програми “Розвиток системи екстреної медичної допомоги” одержувачем бюджетних коштів визначили державне підприємство “Медичні закупівлі України”, що належить до сфери управління МОЗ. 

Водночас у березні закупівлі низки товарів робіт і послуг, необхідних для боротьби з COVID-19, дозволили здійснювати без урахування вимог Закону України “Про публічні закупівлі”. Для цього Уряд передбачив спеціальну Постанову № 225.  Товари, роботи і послуги, які в ній зазначені, можна купувати за прямими угодами без конкурентних процедур. Ще у квітні до цієї постанови внесли закупівлю швидких. Відтак 2020 рік приніс одразу дві зміни: авто для ЦЕМД купували централізовано, і не через конкурентні аукціони на Prozorro — а напряму, просто звітуючи про закупівлю. 

Які швидкі купують

Відповідно до державних стандартів України, автомобілі швидкої допомоги поділяються на три типи:  А, В, С.

Автомобілі типів А1 та А2 призначені для транспортування пацієнтів, які, ймовірно, не є “екстреними”. Різниця між двома типами — наявність додаткового крісла для медичного працівника.

Автомобіль типу В призначений для проведення заходів медичної допомоги силами лікарської (фельдшерської) бригади, транспортування та моніторингу стану пацієнта на догоспітальному етапі.

Тип С — це реанімобіль, що потрібний для перевезення пацієнтів у тяжкому або критичному стані.

Цьогоріч купували швидкі типів В і С.

Централізована закупівля

Офіційно про плани закупити швидкі міністр охорони здоров’я Максим Степанов оголосив влітку. Тоді МОЗ вирішило до кінця 2020 року придбати 400 автівок. Закупівлю довірили ДП «Медичні закупівлі України» (МЗУ), яке нещодавно отримало офіційний статус централізованої закупівельної організації (ЦЗО).

Насамперед, як пишуть НАШІ ГРОШІ, МЗУ відстояли у МОЗ недискримінаційні технічні вимоги, які дозволили взяти участь у закупівлі більшій кількості постачальників. Першопочатково експертна держустанова «Політехмед» намагалася включити до вимог високу потужність двигуна. Ця умова фактично б звузила коло потенційних учасників до однієї компанії “Автоспецпром”, яка і так є головним постачальником швидких державі. На щастя, МЗУ змогло довести, що ця вимога необов’язкова. 

Окрім цього, ДП «Медичні закупівлі України» пішло цікавим шляхом — перш ніж укладати прямі договори, здійснило аналіз ринку. Водночас зробило це максимально відкрито — за допомогою Prozorro.  Наприкінці жовтня МЗУ оголосили 4 конкурентні закупівлі. Планували купити два типи швидких (тип В та С) з повним та переднім приводом. Подати свою пропозицію міг будь-який учасник, який зміг би поставити швидкі відповідно до визначених вимог. Проте були і скарги від ринку.

Потенційний учасник закупівель ТОВ “БРІОРСОН МОТОРC” скаржився замовнику на дискримінаційні вимоги технічної частини, щодо переднього приводу автомобіля. Підприємство хотіло запропонувати “автомобілі по економічно вигідній пропозиції, які відповідають всім національним стандартам та пройшли сертифікацію, але мають привод на задню вісь”. Проте скаргу так і не задовольнили. Як результат, ТОВ “БРІОРСОН МОТОРC” не брав участі в закупівлях. Ймовірно, замовник вирішив купувати швидкі саме з переднім приводом, оскільки автомобілі з ним мають кращі показники прохідності, особливо в зимовий період на слизькій чи засніженій дорозі. А це важливо для швидких, які мають бути здатні проїхати будь-де за будь-яких погодних умов.

Інший учасник — ТОВ «ВІДІ ЮНІКОМЕРС» — скаржився замовнику на те, що “очікувана вартість на повноприводні автомобілі швидкої допомоги некоректно сформована та є аномально низькою ціною. А строк поставки товару: 04 листопада 2020 року — 31 грудня 2020 року є завідомо неможливим з урахуванням заявленої кількості товару”. Замовник не задовольнив і цю вимогу. Незважаючи на це, ТОВ «ВІДІ ЮНІКОМЕРС» взяло участь у закупівлях,  а в одній навіть запропонувало найнижчу ціну — зменшило свою початкову пропозицію на 181 тис. грн. Однак з цією компанією договорів не уклали. Після аналізу ринку учасники продовжили знижувати ціни, і врешті найвигіднішу запропонувала інша компанія.

У закупівлях, якими МЗУ аналізували ринок, брали участь від 4 до 6 підприємств.

У кінці грудня 2020 року ДП “Медичні закупівлі”  оприлюднило на Prozorro 5 договорів про закупівлю швидких. 

Два найбільші замовлення від МЗУ отримало ТОВ “Автоспецпром” — компанія, яка поставила найбільше швидких державі за весь час існування Prozorro. За нашими підрахунками, за останні чотири роки підприємство продало державі швидких понад 2,3 мільярда гривень і поставило 1 152 автомобiлi. У межах цих закупівель воно поставить ще 104 передньоприводні швидкі типу С і 142 — передньоприводні типу B.  

Окрім Автоспецпрому, 2 контракти отримала ТОВ “Спец-Ком-Сервіс”: на 75 повноприводних авто типу B і 39 повноприводних типу С.  Ще 56 швидких типу В поставить ТОВ “АДАМАНТ МОТОРС ЗАПОРІЖЖЯ”. 

За допомогою попереднього аналізу ринку в Prozorro МЗУ спромоглися зекономити понад 120 млн грн в межах закупівель 416 швидких. Остаточні ціни договорів були значно нижчі не лише очікуваної вартості закупівель (від якої рахуюють економію), але і від фінальних цін, які постачальники пропонували в межах аукціонів, оголошених для аналізу ринку.

Наразі невідомо, як ці швидкі будуть розподіляти по регіонах. Контактна особа ДП Дар’я Пахомова зазначила у телефонній розмові, що “розподіл автомобілів не входить у компетенцію державного підприємства, а буде здійснюватися Міністерством охорони здоров’я України”. Сподіваємося, що поставка все таки буде вчасною, а розподіл і якість оснащення автівок не викличуть питань. 

Хто ще купував швидкі

Попри масштабну централізовану закупівлю, свої автопарки швидких вирішили поповнити й замовники на місцях. Купували виконавчі комітети міських чи районних рад, лікарні, але найбільше  — центри екстреної медичної допомоги (ЦЕМД). За нашими підрахунками в 2020 році придбали всього 836 швидких на 1,6 млрд грн. Це більше ніж за чотири попередні роки разом  — 748. 

48% — тобто 398 автівок, придбали за неконкурентними процедурами. Решта 52% — це таки конкурентні процедури: 22 швидкі закупили через відкриті торги та 416 автівок придбали централізовано МЗУ із попереднім конкурентним відбором. 

Найбільше автомобілів швидкої допомоги у 2020 році  закупили у Хмельницькій (36), по 35 у Закарпатській та Київській (без врахування закупівлі ДП “Медичні закупівлі”), Львівській (31) областях. Найменше у Вінницькій (1) та Луганській (6). У Кіровоградській, Одеській, Полтавській і Донецькій областях їх не купували взагалі.

Наприклад, 12 швидких типу В на базі Citroen Jumper купив Департамент охорони здоров’я Дніпропетровської ОДА, 7  швидких типу С та 5 швидких типу В на базі Citroen Jumper придбало Міністерство оборони. 

ЦЕМД самотужки змогли придбати 344 авто типу В (на 688 млн грн) та 41 типу С (на 108 млн грн). Найчастіше купували швидкі на базі автомобіля Citroen Jumper — 330 авто (86% від загальної кількості) та Volkswagen Crafter — 30 авто (8%).

Швидкі ЦЕМД в 2020 році купували в трьох підприємств: ТОВ “Автоспецпром”, ТОВ  “КСЕНКО АВТО ПРОДАКШН”, ТОВ “АДАМАНТ МОТОРС ЗАПОРІЖЖЯ”.

Хто купив найдешевше

Не дивно, що найдешевше швидкі вдалося закупити ДП “Медичні закупівлі України”.  Так, на одній швидкій типу В з переднім приводом вдалося зекономити понад 300 тис. грн, на швидкій типу С —   понад 600 тис. грн. Звісно, на ціну може впливати кількість куплених машин та обладнання, яке там встановлене, але беззаперечний факт — наявність конкуренції дає свої плоди. Ціни, яких домоглося ДП “Медичні закупівлі”, у порівнянні з цінами, які пропонували ці ж учасники, але в окремих закупівлях, приємно дивують.

Загалом в межах закупівель швидких МЗУ вдалося зекономити понад 120 млн грн. Неконкурентні процедури — це майже завжди переплата. Тому нам незрозуміло, навіщо дозволяти купувати швидкі без аукціонів. Таку практику потрібно припинити і повернутися до конкурентних закупівель. 

У держбюджеті на 2021 рік на придбання 438 швидких закладено 1 млрд грн. І досвід МЗУ показує, що ці кошти можна витрати раціонально та за чіткими і зрозумілими правилами. Сподіваємося, що Міністерство охорони здоров’я і учасники  зроблять правильні висновки.   

До речі, ми вважаємо, що перелік товарів, робіт і послуг, які можна купувати за процедурою COVID-19 давно пора переглянути і виключити з нього те, закупівлі чого можна спокійно спланувати. Бо поки його лише постійно поповнюють.

Матеріал підготовано у співпраці з фахівцем із публічних закупівель Ярославом Пилипенком та аналітикинею Оксаною Дзяворник за підтримки британської допомоги (UK Aid) від уряду Великої Британії.

The post Швидкі для боротьби з COVID-19 first appeared on Transparency International Ukraine.

 І хоча більшість інфікованих (а їх на 3 листопада вже понад 772 тисячі) переносять хворобу в легкій формі, інколи у хворих виникають серйозні ускладнення. У людини може бути настільки слабке дихання, що воно не забезпечує достатнього надходження кисню до організму. Залежно від важкості стану пацієнта його можуть підключати до кисню чи штучної вентиляції легень. Про закупівлі медичного кисню, яким дихають хворі, та кисневих концентраторів ми вже писали раніше. А в цьому матеріалі дослідили, як для лікарень закуповували апарати ШВЛ, про які так часто згадують у новинах. 

Скільки апаратів ШВЛ придбали в регіонах?

Загалом з початку року в Prozorro купили 1911 апаратів штучної вентиляції легень. На них витратили 1,4 млрд грн. До трійки областей-лідерів за кількістю придбаних ШВЛ входять:

1. Київська  — 516 апаратів на 333 млн грн. Утім, варто врахувати, що в Києві зареєстроване ДП “Медичні закупівлі”. Восени цей замовник придбав 200 апаратів ШВЛ для МОЗу за кошти з Фонду COVID-19. Далі їх передадуть у регіони.
2. Дніпропетровська — 158 апаратів на 129,7 млн грн.
3. Харківська — 111 апаратів на 83,7 млн грн.

А ось найменше ШВЛ закупили в таких областях:

1. Івано-Франківській — 30 апаратів на 16,1 млн грн;
2. Чернівецькій — 33 апарати на 24,3 млн грн;
3. Чернігівській — 33 апарати на 21,7 млн грн.

Подеколи суми, які різні регіони витратили на придбання ШВЛ, суттєво відрізнялися за однакової кількості пристроїв. Однак це не обов’язково означає, що хтось із замовників переплатив — ціни на різні апарати сильно варіюються.

Ціна ШВЛ: що її формує?

На ціну ШВЛ впливає низка особливостей: клас апарату, комплектація, виробник, набір функцій та режимів роботи. 

Найдорожчі ШВЛ — апарати наркозно-дихального типу. Окрім власне штучної вентиляції легень апарати цієї категорії мають набір реанімаційних функцій.  Цього року такі ШВЛ придбали в Дніпропетровській, Донецькій, Київській, Львівській, Чернігівській областях. Їхня вартість стартувала від 1,8 млн грн. 

Наступна цінова категорія від 1 до 1,7 млн грн. Це повністю автономні прилади, основна функція яких — штучна вентиляція легенів. Зазвичай вони показують досить багато характеристик стану пацієнта і можуть самостійно підтримувати задані параметри. Такі прилади ШВЛ представлені моделями Hamilton С3, eVolution E3, Brightfield S1400, Avea Standard Vyaire.

Апарати ШВЛ вартістю від 400 тис. до 1 млн грн представлені моделями, які оснащені базовим функціоналом і відображають основні параметри дихальної функції пацієнта. Як правило, такі прилади не обладнані автоматизованим управлінням, тож персонал має керувати ними вручну. За нашими підрахунками найбільше апаратів ШВЛ лікарні придбали саме цієї цінової категорії.

Зокрема, купували ШВЛ української компанії «Ютас». Однією з популярних моделей  апарату цього виробника є «Ювент Т», її постачальники продавали за 450 – 620 тис. грн. 

Також у цій ціновій категорії через Prozorro постачали апарати закордонного виробництва:

• шведської компанії Brightfield, моделі S1100, S1200; 
• американської фірми Oricare, модель V8600;
• китайської компанії Beijing Aeonmed Co, модель VG70. 

У вересні та жовтні ДП «Медичні закупівлі» придбало 200 апаратів ШВЛ Brightfield S1500 по 420 тис. грн за кожен. Обидва договори уклали з ТОВ «Медхолдінг». Столична компанія  належить киянці Наталії Швецовій. Придбані апарати ШВЛ направлять у лікарні областей. Зокрема, МОЗ вже розподілило 100 апаратів ШВЛ, які поставили в кінці листопада. 

І остання категорія — ШВЛ вартістю до 400 тис. грн. До неї входять мобільні ШВЛ  (ними оснащують швидкі) та прилади з дуже простим функціоналом. Одним із популярних апаратів цієї цінової категорії є прилади Blizar української компанії «Блізар Медікал». Ці ШВЛ продавали за ціною 330–358 тис. грн. 

Кількість інфікованих продовжує зростати, тож і вже придбаних апаратів може бути недостатньо. Ми продовжимо стежити за тим, як лікарні забезпечують себе необхідним для боротьби з коронавірусом. Адже кожна закупівля допомагає рятувати життя.

The post Скільки коштує дихати. Закупівля апаратів ШВЛ first appeared on Transparency International Ukraine.

The post Від хвороби, а не від смерті: як лікарні страхують своїх працівників від COVID-19 first appeared on Transparency International Ukraine.