Вже за кілька днів, 23 січня, будуть відомі результати Індексу сприйняття корупції 2019 Transparency International. Нерідко громадяни очікують з року в рік великих зрушень в балах своєї країни. Проте суттєвий прогрес від справді системних реформ іноді можна чекати десятиліттями. Здебільшого країни отримують +- кілька балів чи взагалі лишаються з тим же показником. Але все ж в CPI бувають шалені стрибки вгору й жахливі падіння на дно рейтингу. Розповідаємо про минулий, 2018 рік.  

Злети в #CPI2018

Сейшели. За один рік країні вдалося піднятися вгору на 6 балів! Зараз Сейшели мають найкращий результат у регіоні Тропічної Африки – 66 балів. До речі, це середній показник в країнах ЄС та Західної Європи. На Сейшелах відносно добре функціонують органи влади та, у порівнянні з рештою країн в регіоні, немає великої загрози демократичним принципам http://bit.ly/2TEIuon. Крім того, якщо аналізувати окремі дослідження, то більше балів Сейшели отримали за результатами опитування керівників бізнесу від World Economic Forum.

Соломонові острови. +5 балів за один рік. Запрацював закон про боротьбу з корупцією, зокрема положення про нову антикорупційну комісію. Велику заслугу в просуванні цього закону та закону про викривачів має національне представництво Transparency International. Також активно залучають молодь до змін у державі. Найбільший ривок за результатами Global Insight Country Risk Rating.

Падіння в CPI-2018

Азербайджан. -6 балів за один рік. Як результат, країна отримала 25 балів та посіла 152 сходинку. В Азербайджані далі скорочується простір для громадянського суспільства та журналістів, порушуються права людини в умовах авторитарного режиму. Зокрема, уряд ускладнює міжнародне фінансування, обмежує можливості для об’єднання громадян та свободи слова. Крім того, падіння є наслідком гучного корупційного скандалу під назвою «Азербайджанська пральня», який викрив відмивання коштів владною елітою http://bit.ly/2Ga8QH3

Бурунді впала на 5 балів в Індексі сприйняття корупції 2018 року. Країна отримала 17 балів та посіла 170 місце серед 180 країн світу. Конфлікти всередині країни, брак політичних прав, обмежена свобода преси, слабке правосуддя та нерідко ігнорування законів – така дійсність багатьох країн цього ж регіону. Більш того, органи влади є нестабільними та мають обмаль ресурсів, аби розглядати скарги на корупцію

Що буде з Україною в Індексі сприйняття корупції дізнаємося вже о 07:01 23 січня. Дізнатися про прогрес за 5 років можна тут ▶️ http://bit.ly/cpiukraine

Найпоширеніші питання про CPI тут ▶️ http://bit.ly/5questCPI

Виконавчий директор ТІ Україна спеціально для “Української правди”

Як змінилася ситуація з корупцією в Україні за часи президентства Петра Порошенка? Складно знайти об’єктивні критерії для оцінки. Але погляньмо на динаміку країни в глобальному рейтингу Індексу сприйняття корупції, який щороку укладає Transparency International.

Ми додали 7 балів і піднялись з ганебної 144 на не дуже престижну 120 сходинку. Обігнали Росію, але з сусідів – лише її. Лишилися найгіршими в Європі. Втім перетнули межу в 30 балів (у 2018 – 32 бали), що означає, що держава почала намагатися боротися з корупцією.

Ми йшли в правильному напрямку, але йшли дуже повільно. Прийшли до ситуації, яку можна описати як “найпрозоріша корупція у світі”. Завдяки інноваціям тепер всі бачать все. Не бачать лише посадок хабарників і рівних правил гри для всіх.

Як ми йшли антикорупційним шляхом

Нова влада – нове вікно можливостей для змін і для стрибка. 5 років тому, в день втечі Януковича, ми повірили, що швидко змінимо Україну. Але війна стала на заваді і забрала наші сили та увагу. Також ми переоцінили бажання політичної еліти до змін.

Однак ми почали війну і проти корупції. Парламент під тиском суспільства та міжнародних партнерів ще в жовтні 2014-го ухвалив пакет ключових антикорупційних законів. Вони поклали початок формуванню антикорупційних органів та прозорості в різних сферах.

Депутати прийняли Антикорупційну стратегію держави на 2014-2017 роки. Вже у 2015-ому році новостворене Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) розпочали досудове слідствов перших кримінальних провадженнях.

У 2015 році Міністерство охорони здоров’я передало закупівлі ліків в рамках 12 державних програм трьом міжнародним організаціям: ЮНІСЕФ, ПРООН та Crown Agents.

У середині 2016-го почало функціонувати Національне агентство із питань запобігання корупції. Запрацювало обов’язкове електронне декларуваннячиновників.

З 1 серпня 2016 року всі державні закупівлі відбуваються в інноваційній системі ProZorro, розробленій завдяки трикутнику “держава-бізнес-громадянське суспільство”. До речі, саме Трансперенсі Інтернешнл Україна передала її на баланс держави.

Запрацювало Агентство з розшуку і менеджменту активів (АРМА), чиє завдання – не лише знаходити приховані активи, але й знаходити управителів і реалізовувати арештоване у кримінальних провадженнях майно потенційних корупціонерів.

Упродовж 2015-2016-го років українці отримали доступ до низки баз даних – про публічні закупівлі, реєстр юридичних осіб та ФОП із зазначенням кінцевого бенефіціарного власника, містобудівна документація тощо.

Було розпочато судову реформу, реформу Генпрокуратури і поліції. Щоправда, на сьогодні ці “реформи” можна називати радше провальними і косметичними, ніж успішними і системними.

Все це було поштовхом до кардинальних змін у державі. Чому влада наважилася на них? Можливо, через активні бойові дії та економічні загрози Порошенко і його команда пішли на внутрішні поступки, розуміючи, що без міжнародної підтримки не встоять проти Росії.

Чим сильнішою ставала Україна у протистоянні з РФ, тим складніше ставало ефективно взаємодіяти громадянському суспільству, бізнесу та міжнародникам з українською владою. Громадськість замість партнерів для владної команди стала “зрадофілами”.

Парламент підтримав електронне декларування для антикорупційних активістів. У склад Верховного Суду потрапила ціла низка недоброчесних кандидатів.

Підконтрольне НАЗК під тиском громадськості та міжнародних партнерів спромоглося лише на старт системи е-декларацій, проте на сьогодні не виконує покладені на нього масштабні функції запобігання корупції.

Служба безпеки України продовжувала “розслідувати” корупцію тощо.

“Темна” сторона дуже швидко збагнула, якими потужностями наділило новостворені органи. І вже на запуск Антикорупційного суду ми витратили майже три роки…

Початок епохи політичної волі до боротьби з корупцією?

І знову – нова влада. А пріоритети громадянського суспільства майже ті самі.

Ми очікуємо від нового президента, що він щонайменше збереже попередні здобутки. І краще – розвине їх. Ми розраховуємо на такі кроки:

1. Ініціатива та сприяння перезавантаженню Національного агентства з питань запобігання корупції;

НАЗК має унікальні повноваження, а його роботу регулює прогресивне законодавство. Попри це, Агентство не демонструє очікуваних результатів.

Верховна Рада з подачі президента має ухвалити закон, який дозволить сформувати новий персональний склад НАЗК. Участь у цьому процесі повинні брати міжнародні незалежні експерти.

Нова модель роботи НАЗК повинна бути позбавлена принципу колегіальності в управлінні. Мусить запрацювати зовнішній аудит діяльності відомства.

2. Забезпечення створення Служби фінансових розслідувань.

Варто позбавити СБУ та Нацполіцію повноважень у сфері боротьби з економічною злочинністю. Змінити закон України “Про Службу безпеки України” та вилучити норми, які дозволяють спецслужбі тиснути на бізнес під виглядом боротьби з економічною злочинністю.

Також позбавити такої можливості інші правоохоронні органи. Натомість створити Службу фінансових розслідувань.

3. Продовження реформи органів прокуратури.

Трансперенсі Інтернешнл Україна неодноразово наголошувала на потребі повернення довіри до керівництва САП після акваріумного скандалу.

Відновити репутацію антикорупційної прокуратури можна через зміну менеджменту за новою процедурою.

Важливо також зробити спецпрокуратуру більш незалежною, зокрема надати САП статус окремої юридичної особи та посилити процесуальний статус керівника.

4. Продовження реформи публічних закупівель.

Реформа закупівель зробила Україну відомою на весь світ. Prozorro – одна з найбільш інноваційних систем у світі. Але навіть вона не може розв’язати питання корупції самостійно. Вона робить все відкритим, звужує можливості для корупції. Утім без дієвої системи контролю ефективність інновацій в рази нижча.

Логічним продовженням має стати реформа Державної аудиторської служби. Бо ДАСУ якраз відповідає за ефективний моніторинг і перевірку у сфері закупівель.

Як усе можна зруйнувати?

Використовувати політичну волю, коли це вигідно.

За один день 12 травня 2016 року парламент вносив зміни в закон, аби на посаду Генпрокурора можна було призначити близького соратника президента.

Щоб Порошенко міг внести кандидатуру Луценка, організували спеціальний терміновий випуск парламентської газети “Голос України”, де й надрукували “закон Луценка”. Тоді Верховній Раді вистачило півгодини, щоб проголосувати “закон Луценка”.

Натомість ми майже три роки витратили на адвокацію та запуск Антикорупційного суду. Нас переконували, що так довго не через відсутність політичної волі, а через обставини.

Зупинятися на півдорозі.

Україна побачила низку половинчастих рішень, наприклад, реформу поліції з красивою вітриною у вигляді патрульної служби та пакетом точкових змін.

А що з тими, хто сидить у кабінетах? Я не можу сказати, що “система” повністю змінилась. Лише десь 15 відсотків готові діяти проактивно, інші – навряд.

Йти на компроміси і на перше місце ставити особисті інтереси.

Компроміс – це коли ти кажеш, що очільник Херсонщини піде, але не ти його звільняєш, а він сам пише заяву про відставку.

Компроміс – це коли після скандалу в оборонці не ти звільняєш свого друга, заступника голови РНБО, а він звільняється за власним бажанням.

Компроміс – це коли твій політичний соратник є абсолютно непрофесійною людиною, але ти ставиш його головою ГПУ.

Компроміс – це коли ти береш свого друга-мільярдера і ставиш його заступником в АП.

Прикладів за 5 років дуже багато. Ці компроміси стали однією з головних причин поразки Порошенка.

Післямова

Виклики та завдання, що стоять перед новим президентом, абсолютно не такі, як у 2014 році. Методи реалізації, підходи, пріоритети у нового глави держави будуть однозначно іншими. Якими саме? Наразі це відкрите питання.

Ми готові взаємодіяти з новою владою для реформи країни, готові слухати виправдання, чому не виходить, та спільно шукати шляхи подолання перепон.

Треба пропонувати альтернативу, бути готовим її втілювати та часто всупереч неофіційній політичній волі офіційних осіб.

Виконавчий директор ТІ Україна Андрій Боровик під час Міжнародного кримінально-правового форуму-2019 в Києві розповів про місце України на антикорупційній мапі світу.

«Менше, ніж два бали в рік Україна набирає в Рейтингу сприйняття корупції. Добре це чи погано? Середній показник по світу – 43 бали. Україна відстає на 11 пунктів. Нам потрібно років 7-10 для того, щоб наздогнати середній показник. При тому, що світ не стоїть на місці, а рухається», – наголосив Андрій Боровик.

Серед факторів, які стримують рейтинг України у СРІ, Боровик відзначив не виконання минулорічних рекомендацій ТІ Україна, низьку довіру до судової системи, напади на активістів і «абсолютну аморфність правоохоронців у розслідуванні цих справ».

«5 років ми формували антикорупційну інфраструктуру, останнім елементом якої має стати Вищий антикорупційний суд. Нам не соромно говорити, що ми робили все це вперше. І є певні помилки, які треба виправляти. Не всі антикорупційні органи є абсолютно незалежними. Деякі взагалі не спроможні на виконання певних функцій. Але я вірю, що ситуація в наступні 5 років покращиться», – підсумував Боровик.

Нагадаємо, з минулорічних рекомендацій ТІ Україна було виконано частково одну – стосовно Вищого антикорупційного суду. У серпні минулого року розпочався конкурс на суддів ВАС. У результаті відбору Вища рада правосуддя подала 38 правників  на підпис Президенту. Вони чекають на призначення з березня.

Довідково.  Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, СРІ) – показник, який з 1995 року розраховується міжнародною організацією Transparency International. Сама організація не проводить власних опитувань. Індекс розраховують на основі 13 досліджень авторитетних міжнародних установ і дослідницьких центрів. Для визначення оцінки України використано 9 джерел (Global Insight Country Risk Ratings; World Economic Forum Executive Opinion Survey; IMD World Competitiveness Center World Competitiveness Yearbook Executive, Opinion Survey; The PRS Group International Country Risk Guide; Economist Intelligence Unit Country Risk Ratings; Freedom House Nations in Transit; Bertelsmann Stiftung Transformation Inde; World Justice Project Rule of Law Index Expert Survey; Varieties of Democracy). Ключовим показником Індексу є кількість балів, а не місце в рейтингу. Мінімальна оцінка (0 балів) означає, що корупція фактично підміняє собою державу, максимальна (100 балів) свідчить про те, що корупція майже відсутня в житті суспільства. Індекс оцінює корупцію лише в державному секторі.

Цими днями велика частина населення Землі святкує Китайський Новий Рік. Ми приєднуємося до привітань! І до того ж ми вирішили зробити огляд цих країн та розказати, які вони мають антикорупційні результати та, можливо, мрії.

Загалом, рух угору Азіатсько-Тихоокеанського регіону в Індексі сприйняття корупції Transparency International є не зовсім швидким. Чому мало просуваються? Слабкі демократичні інститути та відсутність політичних прав. Хоча є, звісно, винятки. Деякі авторитарні країни регіону помітно вищі, наприклад, за Україну в CPI 2018. Тож давайте розбиратися по країнах. Рухаємося від найвищих балів до найменших.

Показники Індексу сприйняття корупції Transparency International 2018 у країнах Східної Європи та Центральної Азії є не надто втішними, а прогрес у боротьбі з корупцією – незначним. Регіон має середній бал 35 у CPI 2018, і таким чином є другим регіоном із найнижчим показником у світовому Індексі, залишаючи позаду африканські країни на півдні від Сахари.

Лише одна країна отримала 50 балів зі 100, всі інші мають 45 балів та менше. І лише три країни регіону отримали більше 43 балів. Грузія є лідером у регіоні – 58 балів. Після неї – Чорногорія (45) та Білорусь (44). Туркменістан отримав найнижчий бал у регіоні (20), трохи вище в рейтингу – Узбекистан (23) та Таджикистан (25).

Корупція та криза демократії

Демократичні інституції загалом в регіоні перебувають під загрозою, частково через авторитарні режими в країнах. Громадяни країн регіону не завжди долучаються до активістського руху або демонструють їм підтримки, адже переживають за наслідки такого вибору.

У більшості пострадянських країн повноцінно не працює система стримувань та противаг, яка б не дозволяла приватним особам мати виключний вплив на рішення уряду. Відтак існують незаконні методі лобізму, а конфлікти інтересів лишаються прихованими. А ті країни, які взяли курс на євроінтеграцію, не розкривають цілком інформацію щодо виборчих кампаній та фінансах політичних партій. Окрім того, влада цих країн нерідко тисне на громадські організації, журналістів-розслідувачів або політичну опозицію.

Цього року в топ-20 Індексу сприйняття корупції / CPI 2018 Transparency International – аж 14 країн Західної Європи та Європейського Союзу. Середній показник у цьому регіоні – 66 балів зі 100. І він тримається з 2017 року. Лідер – Данія з 88 балами. Унизу – Болгарія з 42 балами.

З іншого боку, Україна має вдвічі менше балів за теперішній середній бал – 32. І якщо темпи зростання України в CPI залишаться незмінними (1-2 бали на рік), то Україна доросте до середнього показника ЄС через… чверть століття.

Зараз Європейський Союз та Західна Європа в CPI почуваються набагато краще, аніж інші частини Землі. Попри те, що регіон має одну з найнадійніших антикорупційних систем, на національному рівні ЄС має власні проблеми, які потрібно буде вирішувати ще довго.

Корупція та криза демократії

Попри те, що демократичні інституції в ЄС є надійними в багатьох країнах, ще є простір для покращення. Зокрема, йде мова про законодавчі норми ЄС щодо захисту викривачів, які погоджені не зі всіма державами-членами. А відтак і не йдеться про тверде закріплення можливостей громадян безпечно виступати проти корупції.

Окрім того, події минулого року показали, що деякі європейські інституції також не захищені від впливу корупції. Зокрема, йдеться про зв’язок членів Парламентської Асамблеї Ради Європи та «азербайджанської» схеми відмивання грошей. Навіть Данія, лідер рейтингу із 88 балами зі 100, також не є цілком стійкою до корупційного впливу. Приклад – нещодавні скандали з Danske Bank та відмиванням російських грошей через естонські філії банку.

Також останні кілька років бачимо посилення впливу політичних лідерів із популістськими тенденціями, які використовують, наприклад, настрої проти мігрантів. В Угорщині та Польщі таку риторику нерідко застосовують задля дискредитації громадського контролю, ставлять під сумнів незалежність судової системи та медіа.

+7 балів за 5 років (CPI-2013 – 25, 2018 – 32 бали)

Порівняно з попереднім рейтингом Україна додала 2 бали та посіла 120 місце.

Зважаючи на аналіз досліджень, на основі яких розраховано CPI, ріст показників відбувся, зокрема, завдяки оцінці ситуації з боку бізнесу. Позитивний вплив справили запровадження автоматичного відшкодування ПДВ, робота системи ProZorro, розширення сфери роботи ProZorro.Продажі та діяльність інституту бізнес-омбудсмена.

Із рекомендацій, які ми надавали на 2018 рік, було виконано тільки одну, та й тільки частково: запуск Антикорупційного суду у 2018 році. Було ухвалено відповідне законодавство, проте функціонувати суд почне лише цього року. Одним з головних факторів, що стримує антикорупційний поступ, досі залишається брак політичної волі.

Влада ігнорує рекомендації

Серед рекомендацій, що проігнорувала влада, були: підвищити роль громадськості у процесі перевірки кандидатів на посади суддів (ВККС успішно ігнорувало висновки Громадської ради доброчесності), НАБУ не отримало підсилення у вигляді власної «прослушки», перезапуск НАЗК (абсолютно недієвої та політично зангажованої інституції) не відбувся, запуску повноцінної автоматичної перевірки е-декларацій досі немає, СБУ та Нацполіція і надалі «бореться» з економічними злочинами. Тиск на активістів і журналістів продовжився.

А що там у сусідів?

Росія за минулий рік втратила ще один бал, має 28 балів і посіла 138-е місце. У Польщі 60, Словаччини 50, Румунії 47, Угорщини 46, Білорусі 44, Молдови 33. Середній показник країн ЄС – 66, найменше у Болгарії – 42.

Із теперішнім темпом до середнього показника країн ЄС «всього» 25 років.

Кроки на 2019-й

Що потрібно зробити владі щоб Україна по-справжньому просунулась у рейтингу:

– перезапустити НАЗК;

– впровадити належну автоматичну перевірку декларацій і моніторинг рівня життя декларантів;

– забезпечити ефективну роботу реєстру бенефіціарів;

– змінити керівництво антикорупційної прокуратури, яке повністю скомпрометувало себе після «акваріумної» справи;

– надати більше інструментів (прослушка) для ефективної роботи НАБУ;

– запустити ефективний продаж майна неплатоспроможних підприємств і забезпечити продаж прострочених кредитів державних банків за допомогою прозорих аукціонів;

– покарати винних у організації нападів на антикорупційних активістів, продемонструвавши, що правоохоронні органи та судова система готові протистояти такому ганебному явищу.

Таким чином, темп зростання можливо збільшити в 2-3 рази.

Та чи готова чинна влада та політики до цих кроків?!

Показники України в Corruption Perceptions Index, які 29 січня презентувати колеги з Transparency International Ukraine, очима різних аудиторій.

Песиміст – 32 бали зі 100, 120 місце з 180 на 5 році Революції гідності. Попереду нас не лише весь ЄС, але й Молдова, Білорусь, Грузія та Вірменія. До найгірших показників ЄС нам йти 5 років, до середніх – 10. Оцінюється перша половина 2018 року, тож варто очікувати наступного року бумеранга через те, що у нас САП очолює людина підозрювана в корупційному злочині. Політичної волі немає – #зрада

Корупція послаблює демократію

Дослідження міжнародного антикорупційного руху Transparency International «Індекс сприйняття корупції» 2018  показує, що тривала нездатність більшості країн контролювати корупцію дедалі більше підсилює кризу демократії в світі.

“Корупція руйнує демократію, утворюючи порочне коло, де корупція підриває демократичні інститути, натомість, у свою чергу, слабкі інститути менш здатні контролювати корупцію”, – керуюча директорка Transparency International Патріція Морейра.

Сприйняття корупції в рейтингу Transparency International вимірюється балами – від 0 до 100, де 0 балів означає високий рівень корупції, 100 – країна є вільною від проявів корупції. Цього року 2/3 країн мають результати нижче 50 балів, середній бал – лише 43 зі 100. Попри деякий прогрес все ж таки більшість держав не здатні серйозно вплинути на перебіг антикорупційної боротьби.

Серед лідерів рейтингу 2018 року – Данія та Нова Зеландія з оцінками 88 та 87 балів відповідно. Найгірші – Сомалі, Сирія та Південний Судан із оцінками 10, 13 та 13 відповідно. Середній показник країн Західної Європи та Європейського Союзу – 66 зі 100 балів. Попри зростання на 2 бали Україна отримала вдвічі менше цього середнього балу – 32.

Міжнародна антикорупційна організація Transparency International оприлюднила результати дослідження “Індекс сприйняття корупції-2018”. Україна дещо покращила свої показники. Її результат – 32 бали та 120 місце серед 180 країн. Таким чином Україна здобула ще 2 бали та піднялася на 10 місць (результат за 2017 рік – 30 балів, 130 місце).

Україна з-поміж своїх сусідів змогла обійти лише Російську Федерацію (28 балів, 138 місце). Натомість решта мають вищі оцінки: Польща —60, Словаччина – 50, Румунія — 47, Угорщина — 46, Білорусь — 44, Молдова — 33 балів.

За оцінкою виконавчого директора Трансперенсі Інтернешнл Україна Андрія Боровика, “такий результат не відповідає задекларованим нашою країною прагненням до швидкої євроінтеграції, реформ та очищення від корупції всіх сфер життя. Якщо ситуація з корупцією в Україні продовжить змінюватися такими темпами, то наздоганяти ту ж таки Польщу доведеться не одне десятиліття. Влада повинна, а громадянське суспільство давно готове подвоїти зусилля на цьому шляху.”

Що таке CPI?

Це Індекс сприйняття корупції / Corruption Perceptions Index, який є найвідомішим та найчастіше вживаним показником рівня сприйняття корупції у тій чи іншій країні світу.

Що включає CPI?

CPI є зведеним індексом опитувань експертів та оцінок різних авторитетних міжнародних організацій. Цілий CPI покриває більше країн та територій, ніж кожне окреме дослідження, та він забезпечує нейтральність та різні точки зору, особливо коли справа стосується країн з різними політичними режимами. Загалом у CPI враховується 13 різних досліджень. У випадку України – 9.

Що саме вимірює CPI?

CPI вимірює рівень сприйняття корупції в державному секторі. Саме в державному, що означає політичну або адміністративну корупцію, а не побутову корупцію. Приватний сектор CPI не охоплює.

Що означають бали в Індексі сприйняття корупції?

У CPI кожна країна отримує бал від 0 (дуже високий рівень сприйняття корупції) до 100 (дуже низький рівень сприйняття корупції).

Чому важливі саме бали, а не місце?

У CPI важливі саме бали, а не місце. Тому що місце може змінитися відповідно до кількості досліджених країн цього року. Їх кількість може змінюватися, оскільки країна включається до Індексу, якщо є, як мінімум, три джерела.

Чому вимірюється саме сприйняття корупції?

Корупція цілеспрямовано приховується. І виявити її, спираючись лише на фактичні дані, досить важко. Вона виявляється, як правило, у результатах скандалів, розслідувань правоохоронних органів, журналістських матеріалів або звинувачень у судових процесах. Тому вироки, кількість хабарів або кількість судових процесів щодо корупціонерів, звинувачень – цього недостатньо для того, щоб виміряти рівень корупції в державі.

Громадяни тих країн, які посідають перші сходинки в CPI, та громадяни країн останніх сходинок CPI, як правило, однаково схвильовані проблемами корупції у власній країні. Тому Індекс сприйняття корупції – не вирок тій чи іншій країні та її громадянам.

Результати CPI 2018 будуть відомі 29 січня о 07:00