Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Національне антикорупційне бюро, Агентство з розшуку та менеджменту активів — три різні органи антикорупційної екосистеми, яких об’єднує спільний виклик  — конкурсний відбір на посаду керівника. 

І якщо конкурс САП триває понад два роки і ледве подає ознаки життя, конкурс НАБУ тільки починає їх подавати, то конкурс на обрання голови АРМА за два з половиною роки дійшов тільки до етапу співбесід з кандидатами. 

АРМА — сервісний орган антикорупційної екосистеми та органів кримінальної юстиції. А в умовах війни він відіграє ще й значну роль в процесі розшуку, виявлення і управління російськими активами.

І вкрай важливо, щоб відбір керівника інституції був прозорим, адже це забезпечить обрання гідного кандидата. Агентство має очолити незалежний та доброчесний керівник.  

Попередні етапи конкурсу АРМА були проблемними. Під час прийому документів був відсутній порядок проведення конкурсу та регламенту роботу конкурсної комісії. А у тестовому завданні на знання загального і спеціального законодавства були посередні питання, які не дозволили відсіяти слабких кандидатів. Тож виникають питання щодо якості подальшого відбору.

Трансперенсі Інтернешнл Україна перевірила доброчесність кандидатів, які претендують на посаду голови АРМА. Ми проаналізували 10 кандидатів на основі інформації, яка є у відкритих джерелах, державних реєстрів, декларацій, повідомлень в медіа, офіційних відповідей державних органів, звітів громадських і міжнародних організацій та автобіографій кандидатів. 

Тож нумо познайомимось з головними претендентами.

1. Віжунов Олександр Вікторович

Посада: Директор Департаменту відновлення платоспроможності та припинення діяльності підприємств Фонду державного майна. Попередній робочий досвід переважно складається з юридичних посад у банківській сфері.

Статки: разом з дружиною Віжунов володіє двома квартирами в Києві (загальною площею 126.2 кв.м) і паркомісцем, а ще квартирою в Одесі (44 кв.м).

Також у липні 2020 року дружина кандидата отримала право власності на житловий будинок площею 58,6 кв.м, розташований у селі Шпитьки Київської області вартістю 205 500 грн та земельну ділянку площею 247 кв.м вартістю 20 600 грн. При цьому, у 2020 році дружина не отримувала доходів, за винятком відсотків від вкладу у сумі 13 034 грн і наявних заощаджень. 

Конкурсній комісії варто уточнити у Віжунова джерела походження коштів дружини для оплати нерухомості. Крім того, слід звернути увагу на те, що задекларована ціна майна не відповідає його ринковій вартості.

2. Власюк Віталій Вікторович

Посада: Заступник голови Київської обласної державної адміністрації, на момент подачі документів на конкурс — адвокат. 

З 2017 по 2020 роки кандидат обіймав посаду заступника голови Громадської ради АРМА. Саме в цей період головою Агентства був Антон Янчук, якому нещодавно повідомили про підозру у зловживанні владою та розтраті понад 426 млн грн. 

Також Власюк — голова громадської організації «Асоціація з відстеження та повернення активів». Серед засновників цієї організації є і Володимир Павленко — ексзаступник колишнього голови АРМА Віталія Сигидина. 

Статки: у декларації за 2020 рік кандидата є нематеріальні активи — 2 види криптовалюти: 4 BTC вартістю 4,5 млн грн та 7 ETH вартістю 2 млн грн. У декларації за 2018 рік цих активів не було, тож, ймовірно, вони були набуті у 2019-2020 роках. 

Конкурсній комісії варто поцікавитись, звідки Власюк отримав криптовалюти. А також запитати адресу криптогаманця або інші відомості, які б підтвердили наявність таких активів.

А ще, слід звернути увагу на громадянську і експертну позицію кандидата. Він на своїй сторінці у фейсбуці та інших соціальних мережах активно публікує дописи із критикою роботи АРМА, НАЗК та його очільника. 

3. Гуменюк Ірина Вікторівна

Посада: донедавна — керівниця Центрального міжрегіонального територіального управління АРМА.

Упродовж 2010-2018 років працювала заступницею керівника апарату Вищого господарського суду України. Тоді ж певний період суд очолював Віктор Татьков — фігурант справи про втручання в автоматизовану систему розподілу справ. Наразі він переховується від слідства, а частину арештованих активів Татькова передали до АРМА. 

Статки: відповідно до декларації за 2019 рік, у власності чоловіка Гуменюк був автомобіль Wolksvagen Tiguan 2010 року випуску. У декларації за 2020 рік автомобіль не зазначено, доходів від відчуження автомобіля — не зазначено (в деклараціях за 2019/2020 роки).

Конкурсній комісії варто уточнити, чому Гуменюк як заступниця керівника апарату, не помічала зухвалі втручання в Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему Вищого господарського суду України, коли працювала там. 

Є питання і щодо активів, які належать членам сім’ї кандидатки. На основі інформації з декларації невідомо, куди зник транспортний засіб.

Також ЗМІ неодноразово говорили про завищені премії та надбавки топменеджменту АРМА, у тому числі  під час воєнного стану. Тому варто запитати в кандидатки, яку грошову винагороду вона отримувала, наприклад, у період роботи з 24-го лютого 2022 року на посаді керівниці Центрального міжрегіонального територіального управління.

4. Жоравович Дмитро Олексійович

Посада: нині тимчасовий виконувач обов’язків Голови АРМА. З липня 2019 року був начальником Північно-східного міжрегіонального територіального управління Агентства.

Статки: кандидат та його дружина (суддя Господарського суду Харківської області) володіють будинками та земельними ділянками у селі Печеніги Харківської області. Це  рекреаційна зона Печенізького водосховища.

У деклараціях за 2019 та 2020 роки не задекларовані корпоративні права, які раніше декларувалися кандидатом. Крім того, не вказані й юридичні особи, бенефіціаром яких за декларацією за 2018 рік був Жоравович. 

За даними Харківського антикорупційного центру, кандидат до листопада 2017 був головою релігійної громади храму Жон-Мироносиць Української православної церкви Московського патріархату в Харкові. Будівництво цього храму фінансував Олександр Шишкін (екссенатор рф, що голосував за анексію Автономної Республіки Крим та член «Єдиної Росії») та Павло Фукс (українсько-російський підприємець, який має спільні інтереси у сфері нерухомості в москві). 

У 2007-2012 роках дружина кандидата працювала помічником-консультантом депутата Верховної Ради Олексія Лелюка (Партія Регіонів). Лелюк два роки суміщав посаду голови держрезерву та мав депутатський мандат у фракції Партії регіонів всупереч законам і Конституції України. Також активісти та журналісти інтернет-видання «Наші гроші» відзначають непрозорі держзакупівлі під керівництвом Олексія Лелюка із захмарно завищеними цінами.

Конкурсній комісії необхідно уточнити долю активів (корпоративних прав), адже можливого їх продали. У такому випадку це б мало бути вказано в декларації кандидата.

Також комісія має дізнатися, у яких стосунках Жоравович перебував чи перебуває з Шишкіним і Фуксом, оскільки діяльність цих двох осіб пов’язана з росією.

А ще, варто запитати, чому ціна будинку та земельної ділянки, якою володіє Жоравович з дружиною, у десятки разів менше ринкової вартості.

Як і в попереднього кандидата, є інформація зі ЗМІ про завищення премій та надбавок. Тому варто запитати в кандидата, яку грошову винагороду він отримував у  період роботи з 24-го лютого 2022 року. А також, чому в останніх місяцях 2021 року він отримував заробітну плату на посаді тимчасового виконувача обов’язків АРМА у захмарних сумах (> 400 тис.гривень).

5. Мартинюк Юрій Володимирович

Посада: адвокат.

Статки: серед іншого дружина кандидата володіє квартирою, площею 84 кв.м в Севастополі. 

У 2016-2017 роках Мартинюк працював головним юристконсультом у компанії «Арселор» і потрапив у конфлікт. Компанія намагалася виселити жителів одного із районів Кривого Рогу для розширення власного підприємства. За даними місцевих ЗМІ, ніхто із жителів не погодився переселятись через незаконні дії компанії. Також тоді місцевий депутат заявив про змову між місцевою владою та Юрієм Мартинюком. 

Конкурсній комісії варто уточнити про квартиру у Севастополі: хто доглядає за нею, чи відвідував кандидат із дружиною окуповані території. Також слід встановити походження інших коштів, зазначених в декларації, як дохід від підприємницької діяльності. Важливо дізнатися, як Мартинюк вирішив конфлікт з переселенням місцевих жителів і чи справді він був у змові з місцевою владою.

6. Павленко Володимир Іванович 

Посада: адвокат, ексзаступник голови АРМА. 

Статки: відповідно до декларації за 2018 рік у 2016 році Павленко набув право власності на садовий будинок площею 33 кв.м у Києві та земельну ділянку під ним площею 585 кв.м. Наприкінці 2021 року, перед звільненням з АРМА, кандидат задекларував інше право користування тим же майном, яке тоді вже належало Олені Володимирівні Дашковській. При цьому, дохід від відчуження майна Дашковській не декларувався. Тому комісії варто уточнити цю ситуацію у кандидата.

Павленко фігурує у корупційній справі щодо заволодіння $400 тис. За даними ДБР, протягом серпня-грудня 2020 року він разом з тимчасовим виконувачем обов’язків голови АРМА Віталієм Сигидином у змові з адвокатами та Ігорем Королем, ймовірно, заволоділи коштами, які були передані в управлінні АРМА.

Печерський суд обрав запобіжний захід Павленку у вигляді нічного домашнього арешту, який пізніше змінив на особисте зобов’язання. Згодом колишній заступник голови АРМА назвав дії слідчих тиском, який передбачав звільнення керівництва Агентства. Зараз справа знаходиться на розгляді у Вищому антикорупційному суді. 

Конкурсна комісія мала б бути зацікавлена дізнатися у Павленко, його позицію щодо обставин справи, за якою йому було вручено підозру та відсторонено від посади. А також як наявність такого кримінального провадження може вплинути на його роботу і роботу АРМА, адже до новопризначеного керівника є високі очікування щодо незалежності та доброчесності.  

У червні 2021 року Павленко став жертвою нападу, на щастя, невдалого. Хтось стріляв в нього з вогнепальної зброї. Необхідно уточнити у кандидата, з чим був пов’язаний замах на життя. Чи це стосувалось роботи Павленко в АРМА.

7. Потьомкін Андрій Олександрович

Посада: адвокат, екскерівник юридичного управління АРМА. 

За інформацією ЗМІ кандидат фігурував у корупційній схемі з передачі активів, у тому числі ексміністра доходів та зборів Олександра Клименка (декілька поверхів ТРЦ «Гуллівер» в Києві, базу мисливства та спортивно-любительської ловлі риби у Переяслав-Хмельницькому) компаніям брата-близнюка — Володимиру Потьомкіну. У договорах з компаніями Володимира Потьомкіна саме його брат Андрій є керівником тендерного комітету АРМА. 

У листопаді 2019 року кандидат опублікував інформацію про те, що подав заяви щодо пошкодження в АРМА статуетки орла з квартири ексміністра доходів та зборів Олександра Клименка в ГПУ, САП, Нацполіцію, ДБР та НАБУ, а видання «Наші гроші» це підтвердило. Таким чином Потьомкін розпочав публічне протистояння із екскерівником АРМА Антоном Янчуком, через що Янчук відсторонив кандидата від виконання обов’язків. 

Нещодавно НАБУ і САП повідомили про підозру у зловживанні владою та розтраті понад 426 млн грн екскерівнику АРМА Антону Янчуку, Віталію Різнику (ексначальнику управління менеджменту активів центрального апарату АРМА), а також ще трьом фігурантам корупційної схеми. Саме в цей же час Потьомкін працював керівником юридичного управління АРМА, а також був головою тендерного комітету в Агентстві.

Конкурсній комісії було б доцільно отримати коментар від в Андрія Потьомкіна щодо ситуації з активами, які потрапили до його брата.

У кандидата варто уточнити, чи знає він який наразі стан розслідування провадження щодо статуетки і як він оцінює цю ситуацію.

Також цікаво почути думку кандидата, щодо управління активами, які недавно фігурували у справі НАБУ і САП, в результаті чого було вручено підозру п’ятьом особам, в тому числі колишнім колегам Потьомкіна. У кандидата варто уточнити його роль у прийнятті рішень щодо активів, які призвели до відкриття кримінальної справи. 

8. Рибка Олег Віталійович

Посада: адвокат 

З 2018 по 2020 рік — депутат Городнянської міської ради Чернігівської області, голова комісії з питань забезпечення законності, правопорядку, запобігання корупції, та питань містобудівної діяльності. В той таки час кандидат проживав та здійснював підприємницьку діяльність у Києві. 

Статки: у власності кандидата і його дружини є заощадження у розмірі 5,6 млн грн і 390 тис. грн. Крім цього, у Рибки є заощадження 4,5 млн грн, які позичені третім особам. Відповідно варто уточнити у кандидата, коли і з яких саме джерел/доходів йому і його дружині вдалось сформувати такі статки.

Конкурсній комісії варто поцікавитись, чому кандидат вирішив бути депутатом саме Городнянської міської ради. А також, як Рибка працював там, фактично проживаючи в Києві.

9. Руденко Олександр Володимирович 

Посада: адвокат, голова Адвокатського об’єднання «РО ЛЕКС».

У 2020 році чотири  рази подавав декларації кандидата на різні посади: заступника Генерального прокурора — керівника САП, Директора БЕБ, Директора ДБР та Голови АРМА. До цього кандидат не обіймав посаду на державній службі. 

Статки: у  травні 2019 року отримав кредит на суму 1,7 млн грн. При цьому, у декларації вказано, що він позичив третім особам 2,8 млн грн. 

Конкурсній комісії варто поцікавитися обставинами, за яких Руденко отримав та надав третім особам такі активи. Крім цього, варто уточнити, чому Руденко вирішив подаватися на такі різні за своїми функціями посади.

10. Сидоржевський Олександр Миколайович

Посада:  останнє відоме місце роботи (до вересня 2021) — начальник відділу, слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області

Статки: кандидат неодноразово зазначав, що користується автомобілями, які йому не належать. Наприклад, на початку 2016 року Сидоржевський набув у користування автомобіль Mercedes-Benz S 221 2005 року випуску, власником якого є Царук Максим. А наприкінці 2017 року набув у користування автомобіль AUDI Q7 2007 року випуску, власником якого є Рудзей Олександр. 

Комісії варто уточнити підставу набуття цього майна у користування та відносини кандидата з власниками.

Десять кандидатів і лише один буде переможцем. Але наскільки чесним і незалежним? Голова АРМА, як і керівник будь-якого іншого антикорупційного органу, повинен мати відмінні професійні та моральні якості. Однак до кожного з 10 претендентів є питання щодо доброчесності. 

Серед кандидатів є чимало осіб, дотичних до роботи АРМА. При цьому, дехто з них був причетний до корупційних скандалів. Інші ж мають проблеми з декларуванням, потенційні зв’язки з російським капіталом або факти порушення закону. Ґрунтовні відповіді на наші питання змогли б спростувати або навпаки підтвердити деякі припущення.  

Одним із головних завдань для зменшення рівня корупції в Україні є зниження рівня толерантності до неї. Наскільки ми близькі до досягнення цієї мети?

Останнім часом ми стали багато вживати термін “толерантність”. Взагалі це слово має позитивне забарвлення – це сприйняття без агресії думки, поведінки, способу самовираження та життя іншої людини. Тобто бути толерантним означає бути терпимим і не нав’язувати власне бачення.

Проте словосполучення “толерантність до корупції” має дещо інше значення, і в ньому така чеснота набуває негативного забарвлення. Толерувати корупцію означає закривати очі, бути терпимими до давання хабарів і їх отримання. І, на жаль, надто часто ці слова вживають щодо українців.

Вважається, що українське суспільство формувало таку толерантність роками, тому корупція — не такий уже й злочин, і цілком можна заплатити МВС за отримання водійського посвідчення, викладачу – за екзамен, або просто “порєшать” будь-яке питання.

На жаль, висока толерантність українського суспільства до корупції заважає зменшити це явище. Та що ми робимо для цього зі свого боку? Чи робимо взагалі? Спробуємо розібратися.

Чи справді толерантність до корупції укорінилася в українському суспільстві?

Хоча у суспільстві фіксуються антикорупційні провали на кшталт торішнього скандального рішення КСУ, громадяни не повністю пов’язують їх з неминучою втратою результативності органів антикорупційної інфраструктури, бо рівень недовіри до них залишається більш-менш незмінним. 

Згідно з серпневим дослідженням Центру Разумкова, НАЗК і НАБУ не довіряють 70% опитаних, САП – 69%, ВАКС – 68%. Ці результати практично не змінилися з початку 2020 року, коли 65-73% українців не довіряли всім антикорупційним органам. 

Така недовіра корелюється з іншим березневим опитуванням соціологічної групи “Рейтинг”: 56% опитаних вважають антикорупційну реформу після 2014 року зовсім невдалою, 15% — скоріше невдалою. Це і не дивно, адже корупція у всеукраїнських опитуваннях громадської думки залишається на найвищих сходинках у переліку найважливіших проблем України. 

Березневе дослідження програми сприяння громадській активності “Долучайся!” щодо сприйняття, досвіду та ставлення громадян до корупції  показує, що все більше українців вважають саме спеціалізовані антикорупційні органи відповідальними за боротьбу з корупцією. Так, на думку респондентів, відповідальність у цій царині лежить на НАБУ (26,2%), САП (23,4%), НАЗК (16,9%) та на ВАКС (26,3% респондентів).

 

Занепокоєння викликає і те, що зменшується відсоток громадян, які вважають, що прості громадяни теж мають боротися з корупцією – з 24% у 2015 до 10,8% у 2018 та до 8,5% у 2021 році. Тобто українці все менше відчувають особисту відповідальність у протидії корупції.

Водночас все менше людей чують про антикорупційні органи та корупцію з медіа. Так, за вказаними вище дослідженнями лише 7,8% респондентів чули про антикорупційну діяльність, реформи чи кампанії НАБУ, 6,5% – про таку ж роботу САП, 6,3% – про НАЗК, 6,4% – про ВАКС. Дослідники частково пояснили це швидкою трансформацією уподобань медіа та пов’язаними з пандемією змінами в споживанні інформації. Ще це можна пояснити й тим, що раніше антикорупційні органи були для нас новими і привертали більше уваги журналістів, ніж зараз. 

При цьому в оцінці серйозності проблеми корупції респонденти залишаються послідовними: 93,5% у 2021 році назвали її серед найбільш серйозних проблем. Але молоде покоління від 18 до 29 років продемонструвало найнижче занепокоєння проблемою корупції – тільки 70,6% вважають, що це дуже серйозна проблема. 

Показники насправді свідчать про те, що в українців розрізнене сприйняття побутової та топкорупції. Тобто в українців відсутній належний причинно-наслідковий зв’язок між корупцією та тими негативними явищами, які вона породжує. А це дуже сприяє формуванню нульової толерантності до корупції.

Проте є і гарні новини. Так, з 2015 року кількість громадян, які відзначають, що корупція в більшості випадків може бути виправданою, зменшилася — з 19,1% до 13,0% у 2021 році. Частка українців, які вважають, що корупцію ніколи не можна виправдати, зросла з 37,4% (2015) до 42,0% (2021). Наймолодші українці (18-29 років) знову трохи поблажливіші до корупції, що підводить нас до необхідності просвіти у цьому питанні  з найбільш юного віку. Але, звісно, просвіти потребують не лише наймолодші.

Хто винен і що робити?

У 2020 році після перезапуску НАЗК у цій інституції був створений Офіс розбудови доброчесності — новий програмний напрям діяльності НАЗК. Агентство повідомило, що сповідує проактивний підхід до розв’язання суспільних проблем, тому просвіта і навчання є невіддільною частиною діяльності інституції. 

Основними завданнями Офісу якраз і є якісне навчання, просвітництво та взаємодія з партнерами у сфері запобігання корупції. Під просвітництвом мається на увазі спонукання до переосмислення та зміни поведінки для формування «нульової» толерантності до корупції в суспільстві.

Як просвітницький і покликаний сприяти формуванню нульової толерантності до корупції позиціонується проєкт Офісу “Що треба знати про корупцію”. Читачеві пропонують ознайомитись, що вкладається у визначення корупції, якою вона буває, як побудовані міжнародна й українська системи запобігання та протидії корупції, і як працюють найкращі практики боротьби з нею. 

Однак, навряд чи можна назвати такий підхід найкращим для формування саме атмосфери неприйняття корупції. Поки що бракує роботи над розвитком усвідомлення відповідальності за боротьбу з корупцією саме пересічними громадянами.

Особливо уважно також варто підходити до стилю комунікації при формуванні негативного ставлення до корупції. Як показує нещодавнє дослідження, формальне висвітлення негативних наслідків корупції суттєво не знижує терпимість до неї. Інколи така терпимість може навіть збільшуватися через інформування про поширеність корупції – бо таким чином корупція позиціонується як соціальна норма.

Дослідники наголошують, що антикорупційний меседж має бути емоційним. Одним з яскравих вдалих прикладів такого меседжу я можу назвати пісню та кліп Corruption відомих українських співачки Alina Pash та реперів OTOY і Den Da Funk, разом з DJ Pone. Відео, що викриває зокрема побутову корупцію, з рядками приспіву “поки платиш хабарі – вони беруть хабарі” вийшло у день місцевих виборів, 25 жовтня 2020 року. 

Не менш яскрава і нещодавня робота HABAR від  YOURA (він же — відомий музичний продюсер Юрій Бардаш). У цьому випадку, крім потужного антикорупційного посилу самої пісні, добряче спрацьовує й ефект “повернення блудного сина”. Після резонансних заяв Бардаша кілька років тому він визнав свої помилки в національній позиції і випустив власний новий трек українською мовою, ще й на таку злободенну для нашої країни тему. 

Але мета проведення антикорупційних заходів все ще залишається недосягнутою. І частіше залучення неурядового сектору до інформаційних кампаній може стати гарним поштовхом для змін у цій сфері.

Взагалі, щоб корупція не позиціонувалась як соціальна норма, варто зосереджувати увагу аудиторії на роз’ясненні згубних наслідків корупції для кожного з жителів України, а не вдаватися у формальне інформування про поширеність хабарів. Саме згадки про успішні кейси у запобіганні і протидії корупції, поновлення порушених прав та іншого вдалого усунення наслідків корупційних правопорушень найкраще допоможуть знизити пасивну підтримку хабарництва. Чи це відбуватиметься через музику, чи через соціальні проєкти, чи через просвіту людей різного віку.

Тільки завдяки спільним зусиллям ефект від антикорупційних заходів і комунікації буде набагато більшим. І це допоможе знизити рівень толерантності до корупції в Україні та повторити антикорупційні успіхи інших країн.

Ця справа ВАКС “виросла” з адміністративного правопорушення Лади А. та Мелкумяна В. — водіння у нетверезому стані (ч. 1 ст. 130 КУпАП). Водії НІБИТО вирішили підкупити суддю.

Вони погодили суму, яку і передали іншою особою для “вручення” Молібозі. Так голова Дружківського міського суду отримав хабар від обвинувачених за неприйняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.

Під чассудового розгляду захисниками порушника Мелкумяна, попри попереднє ведення справи державною мовою, яку обвинувачений розуміє, він висунув клопотання про залучення перекладача. І суд йому залучив перекладача. Другому обвинуваченому виділили безоплатну правову допомогу. 

Наразі судовий розгляд значно затягується, що призводить до суттєвого порушення визначених ст. 28 КПК України розумних строків. 

Кваліфікація

бом обвинуваченим інкримінується ч. 3 ст. 369 ККУ, що характеризується наданням пропозиції, обіцянки надати неправомірну вигоду, а також наданням неправомірної вигоди службовій особі, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Стадія

Підготовче провадження

У відповідь на маніпулятивну інформацію, поширену народним депутатом від “Слуги Народу” Олександром  Дубінським, публікуємо позицію організації.

Transparency International Ukraine — акредитований представник глобального руху, що працює та звітує за міжнародними стандартами. Що три роки глобальне Transparency International переглядає акредитацію української організації, спираючись на низку даних, зокрема фінансових і від аудиторів.

Щороку в організації відбувається аудит за результатами діяльності. Окрім того, грантодавці та міжнародні партнери запрошують аудиторські фірми, щоб перевіряли діяльність ГО у конкретних проєктах.

Лише за останні 2 роки подібні перевірки ініціювали Європейська комісія, SIDA, GIZ, Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні, Pact та UNDEF. Реалізовували ці перевірки фахівці з великих українських і міжнародних фірм, зокрема PwC.

У різні періоди аудитори підтверджували, що “інформація у фінансовій звітності відображена достовірно, в усіх суттєвих аспектах”, “фінансова звітність надає правдиву та неупереджену інформацію про фінансовий стан”, “відповідає стандартам бухгалтерського обліку” тощо.

Нагадаємо, що ми багато років докладаємо зусиль для зниження рівня корупції в Україні.

Серед змін, до яких долучилася ТІ Україна — реформа публічних закупівель і продажів. Електронні системи Prozorro та Prozorro.Sale визнані одними з найкращих у світі та отримали багато міжнародних відзнак. Сьогодні вони заощаджують та приносять у державний бюджет мільярди гривень. Також організація брала участь у розробці та адвокації низки законодавчих змін, які сприяли становленню незалежних і професійних антикорупційних органів.

Діяльність організації зі зменшення можливостей для корупції не дає високопосадовцям, зокрема деяким народним депутатам, реалізовувати корупційні схеми та посилювати вплив олігархічних груп на державні процеси.

Очевидно, що проти дієвих громадських організацій здійснюється систематична дискредитація. Непоодинокі випадки побиття активістів, підпал майна, маніпулювання інформацією. Це різні форми тиску, спрямовані на перешкоджання активному кластеру суспільства.

Transparency International Ukraine розуміє обставини, в яких доводиться працювати. Організація у своїй діяльності спирається на законодавство України та норми міжнародного права. Ми поважаємо право держави на контроль у податковій сфері та за потреби готові надати всю необхідну інформацію. 

4 серпня слідчий суддя Печерського районного суду Києва Вовк фактично зобов’язав Генпрокурора забрати у Національного антикорупційного бюро справу щодо зловживання суддів Окружного адмінсуду Києва та інших представників судової гілки влади.

Це рішення суперечить українському законодавству. У статті 33-1 Кримінального процесуального кодексу вказано, що підсудність у справах, які розслідує НАБУ, визначена за Вищим антикорупційним судом, а судовий контроль мають здійснювати слідчі судді ВАКС. І аж ніяк не слідчий суддя Печерського районного суду.

Якщо ж зазирнути в статтю 216 того ж КПК, то можна здивувати деяких «служителів Феміди». Бо в кримінальному провадженні щодо ОАСК деяким суддям було повідомлено про підозру за ст. 369-2 (зловживання впливом), яка належить виключно до підслідності НАБУ. 

Отже, суддя, виносячи ухвалу, дає обґрунтування для дій Генерального прокурора, нехтуючи нормами законодавства. Тож підстави забрати справу в Антикорупційного бюро — є, але вони стоять на безпідставному та хибному фундаменті.

Це вже не вперше Печерський райсуд виходить за межі повноважень. У червні слідчий суддя Підпалий втручався в діяльність НАБУ таким же чином. Тоді оскаржували постанову про порушення кримінальної справи щодо можливого розкрадання 1,2 млрд грн VAB Банку. 

Утім Апеляційна палата Антикорсуду скасувала це рішення. Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі довелося докласти чимало зусиль. Протягом двох днів суд розглянув понад 20 клопотань від 7 адвокатів.

Тоді апеляція скасувала рішення Печерського райсуду, яким було заблоковано розслідування щодо власника VAB Банку.

Що ж чекає на справу Окружного адмінсуду? Наразі САП повинна оскаржувати таке рішення в апеляції Антикорсуду. Якщо суд не підтримає позицію прокурорів, фігуранти інших резонансних розслідувань залюбки візьмуть цей “лайфхак” на озброєння.

Корупція досі лишається однією з головних проблем незалежної України. На її подолання протягом останніх шести років було спрямовано чимало ресурсів. Проте результати і досі неоднозначні.

Як підвищити ефективність антикорупційних інституцій в Україні? Як відрізнити антикорупційну боротьбу від популізму й політичних переслідувань? Відповідями на ці та інші питання поділився член правління Transparency International Ukraine Хосе Уґас під час розмови з Наталкою Гуменюк у програмі «Дуже важлива передача». 

Ми зібрали 10 найважливіших тез цієї розмови.

1) Без політичної волі неможлива ефективна боротьба з корупцією. Якщо є політична воля, то великих корупціонерів можна притягти до відповідальності за дуже короткий термін і отримати обвинувальні вироки протягом одного або двох років. 

2) Ще зарано оцінювати новий український уряд. Вони повинні показати результати — розпочати прозорі юридичні процеси проти корупціонерів. Лише так можна відновити довіру громадськості.

3) Має бути змінена структура системи правосуддя. Дуже гарний старт — призначення суддів у Вищий антикорупційний суд. Це був прозорий процес за участі нейтральних міжнародних учасників, які відбирали найкращих кандидатів.

4) Якщо антикорупційні установи не координують між собою, то битву виграють корупціонери. Корумповані структури зазвичай дуже гнучкі й добре координуються.

5) Немає жодного політика, який би не казав, що його головне завдання — боротися з корупцією. Тому що боротьба з корупцією політично вигідна. Місія TI Ukraine та інших подібних громадських організацій — намагатися контролювати всіх цих кандидатів, отримати інформацію й опублікувати у відкритому доступі.

Сьогодні, 7 листопада, відбулося засідання Великої Палати Верховного суду, на якому вирішувалося питання правочинності догани Вищої ради правосуддя судді Віктору Фоміну. В результаті розгляду цього питання судді задовольнили клопотання Фоміна та скасували догану ВРП.

У 2018 році саме ця догана заблокувала йому участь у конкурсі до Вищого антикорупційного суду. 

Історія питання

Восени 2018 року Віктор Фомін подав документи на участь у конкурсі до Вищого антикорупційного суду. Через кілька тижнів після цього на нього було подано 6 скарг до Вищої ради правосуддя. Розгляд першої скарги відбувся дуже швидко – вже 2 листопада. 

Перша дисциплінарна палата ВРП задовольнила скаргу ексдиректора Львівського бронетанкового заводу Романа Тимківа, майно якого Фомін передав в управління АРМА, і оголосила йому догану з позбавленням третини зарплати на один місяць. Цю догану Фомін і оскаржує.

У неділю, 23 червня у Празі відбулася найбільша демонстрація з часів Оксамитової революції 1989 року. Понад 200 тисяч чехів вийшли на вулицю в ніч на неділю з вимогою відставки прем’єр-міністра Андрея Бабіша, а сама демонстрація тривала майже півтори доби. Мітинг проходив у парку Летна — легендарному місці, де в дні Оксамитової революції були організовані масштабні акції проти правління комуністичної партії.

This is what an angry crowd sounds like#Prague #Letna #Letna2019 pic.twitter.com/GBGcoAooZ5

— Emmanuelle Chaze (@EmmanuelleChaze) June 23, 2019

Протести в Чехії тривають вже кілька тижнів. На початку цього місяця понад 100 тисяч людей вже збиралися в Празі на подібній демонстрації, вимагаючи звільнення підозрюваного в корупції Андрея Бабіша.

«Ми хочемо повернути Чеській Республіці пристойність і відданість державній службі», — сказала 39-річна демонстрантка Магдалена Каскак. — «Я не впевнена, що Бабіш піде у відставку, але тут ми принаймні покажемо наше невдоволення і допоможемо активізувати суспільство».

Сам Бабіш, який у своїй передвиборчій програмі особливо акцентував увагу на боротьбі з корупцією, сказав: «Немає жодних причин для людей протестувати на вулиці, тому що вони мають хороше життя».

Юридичний радник ТІ Україна Максим Костецький в ефірі телеканалу ATR оцінив рішення Конституційного суду щодо визнання неконституційною статті 368-2 КК України. І тепер усі провадження за фактами можливого незаконного збагачення повинні бути закриті.

“Навіть якщо парламент проголосує за нову редакцію статті “незаконне збагачення”, це буде стосуватися винятково тих діянь, які будуть вчинені з моменту ухвалення статті. Це означає, що всі незаконно набуті активи, які були предметом розслідувань антикорупційними органами у 2015 – 2019 роках, зараз легалізовуються“, — зазначив Максим Костецький.

Також юрист не вбачає причинно-наслідкового зв’язку між складом правопорушення, зазначеним у кримінальному кодексі, і висновком, до якого дійшов Конституційний суд.

І окремі думки 4 суддів КСУ про відсутність порушення презумпції невинуватості свідчать про те, що позиція Конституційного суду далеко неоднозначна. Утім рішення оскарженню не підлягає.

На думку Костецького,  треба міркувати над тим, як вирішити ситуацію із наявними справами “шляхом не кримінальної, а цивільної відповідальності”. Насамперед ідеться про запровадження “цивільної конфіскації”.

Повний ефір можна переглянути на каналі ATR.

Громадські організації Автомайдан, Центр протидії корупції, Трансперенсі Інтернешнл Україна, Фундація DEJURE закликали представників юридичних вищих навчальних закладів відмовитися від обрання членів Вищої ради правосуддя  (ВРП) на з’їзді 28 лютого та провести повторне висування кандидатів до ВРП.

У четвер 28 лютого делегати юридичних вищих навчальних закладів планують обрати двох нових членів ВРП за своїми квотами. Серед кандидатів жодного доброчесного та незалежного.

 

ЗАЯВА

У четвер 28 лютого делегати юридичних вищих навчальних закладів планують обрати двох нових членів Вищої ради правосуддя (ВРП). Наразі це останній шанс оновити склад ВРП, яка відповідає за очищення судової системи.

Судді, прокурори та адвокати уже зробили вибір та делегували до ВРП сумнівних кандидатів.

Громадські організації Автомайдан, Центр протидії корупції, Трансперенсі Інтернешнл Україна, Фундація DEJURE вважають, що членами ВРП мають стати кандидати із безсумнівною доброчесністю та незалежністю.

Кандидати від наукового середовища мають стати “агентами змін” у Вищій раді правосуддя.

Наразі серед 11 кандидатів до складу ВРП від наукового середовища немає жодного, чия доброчесність, незалежність чи готовність боротися за очищення судової влади не викликала б сумніву.

З огляду на це закликаємо представників юридичних навчальних закладів відмовитися від обрання членів ВРП на з’їзді 28 лютого та провести повторне висування кандидатів до ВРП.

Від представників юридичних навчальних закладів залежить останній на найближчі п’ять років шанс делегувати до ВРП змінотворців.

Навіть двоє незалежних та мотивованих членів ВРП можуть дати суспільству надію на те, що цей орган почне виконувати свої функції та очищати українську судову систему від недоброчесних суддів.

***

“Від представників юридичних навчальних закладів залежить останній на найближчі п’ять років шанс делегувати до ВРП змінотворців. Наразі, в списку з 11 кандидатів немає жодного чиє б бажання та готовність боротися за реальне очищення судової системи не викликало б сумнівів”, — йдеться в опублікованій громадськими організаціями заяві.

Фаворитами серед кандидатів вважаються чинні члени ВККС Сергій Прилипко та Андрій Василенко. Вони вже відзначилися тим, що допомогли суддям Майдану отримати нові суддівські посади.

Прилипко і Василенко у складі колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) гарантували збереження суддівської посади для Тетяни Сапальової, яка ухвалила рішення про заборону Майдану у Чернівцях.  

Сергій Прилипко підтвердив доброчесність одного з найвідоміших суддів Майдану — Владислава Дев’ятка, який ухвалив свавільні рішення проти чотирьох автомайданівців.

Андрій Василенко голосував за допуск у конкурс до Верховного Суду судді Людмили Кізюн, яка арештовувала учасника Революції Гідності.

Негативно “відзначилися” ці кандидати також і під час конкурсу до Верховного Суду.

Андрій Василенко був доповідачем по судді Ользі Ступак, щодо якої НАБУ проводить розслідування кримінальної справи по факту незаконного збагачення та неналежного декларування. Зокрема, суддя живе у будинку оформленому на свекруху, безкоштовно отримала службову квартиру та приватизувала її за підробленими документами.

Ці факти були відомі Андрію Василенку ще на етапі співбесіди із суддею, закрив очі на очевидну недостовірність пояснень у результаті чого Ольга Ступак стала суддею Верховного Суду.  

На посаду у ВРП також претендує член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Олександр Ковальчук, який допоміг Назару Холодницькому уникнути звільнення з посади керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).  

Саме він аналізував скарги на керівника САП, зокрема щодо імовірного незаконного впливу на суд, та постановив, що КДКП не може звільнити Холодницького, а може лише винести йому догану. Також викликає питання, як при незначних доходах до 2017 року Олександр Ковальчук набув 2 квартири в Києві загальною площею 218 кв. м та будинок під Києвом площею 376 кв. м.

Свою кандидатуру висунула суддя Господарського суду міста Києва та дочка одіозного заступника Генпрокурора часів Віктора Пшонки Оксана Блажівська, яка зробила стрімку суддівську кар’єру одразу по обранню Віктора Януковича в 2010 році.

Ще один кандидат доцент кафедри правосуддя Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Гринюк має бізнесові зв’язки із фігурантом справи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Олександром Онищенком. Гринюк є керівником компаній ПАТ «Украгрохімхолдинг» та ТОВ «Укртрансхім», засновником яких є пов’язаний із Онищенком Андреас Софоклеус.

Претенденти на посаду членів Вищої ради правосуддя Дмитро Журавльов та Андрій Ковальчук мають сумнівні статки, зокрема нерухомість та мільйонні заощадження, що не відповідають їхнім оприлюдненим доходам.

Аналогічні питання виникають і щодо статків завідувачки кафедри Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Ольги Шило. Ринкова вартість лише одних її новопридбаних автомобілів перевищує всі задекларовані доходи.

4 земельні ділянки, незавершене будівництво і майже 2 млн грн готівки декларує і Олег Омельчук, усі найближчі родичі якого працюють у державних установах.

Неточності в декларації допустив й інший кандидат на посаду члена ВРП — Віталій Косович. Зокрема, не зазначив у своїй декларації за 2016 рік, що він є засновником громадської організації «Львівська правнича школа».

Усі члени Вищої ради правосуддя повинні бути політично нейтральними. Однак таким не можна вважати  Віктора Грищука, який тричі, хоч і безуспішно, балотувався до Верховної ради. Два із трьох разів Грищук хотів пройти до парламенту у списках Соціалістичної партії України.

Раніше сумнівних членів ВРП уже делегували з’їзд суддів, конференція прокурорів та з’їзд адвокатів.

Так членами ВРП від суддів стали суддя Майдану, який регулярно відвідує територію Російської Федерації, Олег Прудивус, судді з мільйонними статками Наталія Шелест та Лариса Іванова.

Конференція прокурорів делегувала до складу ВРП адвоката та друга Юрія Луценка Ігоря Фоміна, а також прокурора Дніпропетровської області Віктора Матвійчука.

З’їзд адвокатів, всупереч Конституції, переобрав членами ВРП уже діючих її членів — Павла Гречківського та Олексія Маловацького.

Журналісти проекту “Гроші” маніпулюють фактами та дискредитують антикорупційний рух загалом. Про це розповів екс-Голова Правління ТІ Україна Андрій Марусов після перегляду їхнього сюжету.

Як стало відомо, в одному із ефірів “1+1” однобоко висвітлювали інформацію про керівника громадської організації “Разом проти корупції” Оксану Величко. Медіа підштовхували глядачів до думки, що Величко, як і інші активісти, заробила значні статки на антикорупції.

“Я вперше зіткнувся з такою “журналістикою” особисто. Мене запросили відкоментувати одну історію, а в ефір вийшла інша. Я знаю Оксану Величко. Вона активно займається розслідуваннями діяльності “тендерної мафії”. Я і сам неодноразово консультував її з цих питань. Маю підозру, що цей сюжет — замовлення одного з народних депутатів, причетних до мільйонних схем заробітку у цій сфері”, — розповів Марусов.

Репутація антикорупційних активістів дедалі частіше зазнає удару. Це впливає не лише на їхнє особисте життя та реноме, але й на успішність реформ, які ті допомагають впроваджувати.

Трансперенсі Інтернешнл Україна закликає медіа-ресурси відповідальніше ставитися до перевірки та подачі матеріалів і не піддаватися впливу сторонніх осіб. Важливо розуміти, що ЗМІ — це насамперед про компетентність і довіру. Медіа не повинні нав’язувати вигідні комусь думки та спотворювати факти. Тим паче в час, коли є гострий запит на якісні та глибокі розслідування зловживань у державному секторі.

Нагадаємо, Коаліція “Реанімаційний пакет реформ” напередодні оприлюднила свою заяву, в якій вимагала спростувати “факти” стосовно Величко. Також в РПР розповіли, що ГО “Разом проти корупції” була націлена на ліквідацію корупційної схеми на ринку оцінки майна: “Через цю схему кожен українець при продажі своєї нерухомості змушений переплачувати 1,5 тис. грн чотирьом приватним посередникам. У масштабах країни – це 1 млрд грн щороку.”

Додамо, що в понеділок, 4 лютого в Українському кризовому медіа-центрі громадські активісти, народні депутати та представники фахової спільноти з оцінки майна презентуватимуть законопроект, що має припинити корупційну схему у сфері оцінки майна.