Програму компенсацій єВідновлення запустили у травні 2023 року, щоб надавати допомогу громадянам України, чиє нерухоме майно було пошкоджене або знищене внаслідок збройної агресії російської федерації. З того часу єВідновлення стало важливим інструментом для відбудови країни, що допомагає громадянам повертатися 

Ядром програми є комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені або знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України (далі — комісії, комісії з надання компенсації). 

На відміну від інших складових, цифровізованих та менш схильних до корупційних ризиків, комісії є основним «людським фактором» програми єВідновлення. Серед їхніх обов’язків:

• розгляд заяв;
• перевірка отримувачів компенсації; 
• огляд (обстеження) об’єктів; 
• прийняття рішень про зупинення та поновлення розгляду заяв, надання або відмову в наданні компенсації; 
• розгляд заперечень заявників у разі незгоди з результатами обстеження; 
• перевірка цільового використання компенсації. 

Належне функціонування комісій є запорукою прозорості та ефективності механізму надання компенсацій. 

Об’єктом цього дослідження є організаційно-правові аспекти та результати діяльності комісій в межах функціонування механізму надання компенсації за пошкоджені або знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України. 

У межах дослідження проаналізовано процедури створення, формування та діяльність 177 комісій з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджене та/або знищене житло за період з 29 квітня 2023 року (дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України № 381, якою передбачено утворення комісій з надання компенсації) до 29 квітня 2024 року.

Інформація для дослідження отримана на підставі відкритих даних, а також відповідей на інформаційні запити та опитувальники, отриманих в період травня-червня 2024 року від 112 органів місцевого самоврядування та військових адміністрацій населених пунктів з 21 області країни. Крім того, в межах дослідження в період липня-вересня 2024 року було проведено 12 інтерв’ю з членами комісій від громадськості та представниками місцевої влади, які дотичні до їхнього створення та діяльності. 

Резюме

Процес створення комісій з надання компенсації стартував наприкінці квітня 2023 року. Протягом перших двох місяців після затвердження нормативної бази було утворено половину досліджуваних комісій, переважно в громадах регіонів, які найбільше постраждали від війни: Дніпропетровської, Київської, Харківської, Чернігівської та Миколаївської областей. Оскільки законодавство не встановлювало чітких строків для їх створення, цей процес тривав і у 2024 році. 

Водночас у низці міст комісії досі не створені і такі зволікання можуть стати перешкодою для оперативної реалізації прав мешканців на компенсацію у разі пошкодження або знищення їхнього житла внаслідок війни. Крім того, аналіз рішень ОМС виявив низку процедурних помилок в процесі створення комісій. Зокрема, в кількох випадках комісію утворювали розпорядженнями міського голови, а не рішенням виконавчого органу, як того вимагає законодавство. Такі порушення можуть стати підставою для оскарження як відповідних розпоряджень, так і рішень комісій, що ставить під загрозу їх легітимність. 

Однією із ключових умов для забезпечення належного обстеження або огляду об’єктів та обґрунтованого прийняття рішень про надання компенсації є обов’язкове залучення до складу комісій фахівців у сфері будівництва. Попри це, у деяких комісіях все ще відсутні такі спеціалісти, що може негативно вплинути на якість оцінки пошкоджень, об’єктивність прийнятих рішень та справедливість розподілу компенсацій.

Важливим кроком у підвищенні прозорості роботи комісій мало стати обов’язкове залучення представників громадськості до складу комісій з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджене житло. Однак на практиці реалізація цієї вимоги зіткнулася з низкою труднощів. 

Понад третина ОМС не вжила жодних заходів для залучення представників громадськості до складу комісій. Як наслідок, лише в кожній четвертій комісії виконано вимоги законодавства щодо забезпечення квоти громадськості у її складі. У ході дослідження також з’ясувалося, що частина комісій залучила до свого складу осіб, які не підпадають під визначені законодавством критерії громадськості, зокрема місцевих депутатів та працівників комунальних закладів. Водночас робота на громадських засадах у поєднанні зі значним навантаженням через постійний потік заяв часто призводить до зниження мотивації представників громадськості активно брати участь у роботі комісій і виконувати свої обов’язки.

Ця ситуація підкреслює необхідність впровадження додаткових механізмів прозорості поряд із залученням громадськості, зокрема часткового відкриття даних з Реєстру пошкодженого та знищеного майна. 

Більшість опитаних комісій (77%) зазначили, що всі аспекти їхньої діяльності належним чином врегульовані профільним законодавством. Водночас решта визначили як основну проблему недостатню тривалість 30-денного строку для розгляду заяв про компенсацію, особливо у випадках значних обсягів пошкоджень або руйнувань. Результати дослідження показують, що в середньому комісії щомісяця опрацьовують 86% заяв щодо пошкоджених об’єктів та лише 81% щодо знищеного житла. Однією з найефективніших практик стало створення районних комісій, зокрема у великих містах, які часто зазнають обстрілів. Це дало змогу суттєво підвищити оперативність розгляду заяв, досягнувши показника у 95%. 

Серед інших труднощів та проблем, з якими стикаються комісії у своїй роботі, можна виділити:

• несвоєчасне отримання відповідей від МВС щодо відсутності судимості або вручення підозри про вчинення кримінального правопорушення у заявників, які подають заяви не через Дію; 
• відсутність доступу до житла для обстеження, огляду або верифікації компенсації;
• обмежений перелік та неактуальна вартість робіт, необхідних для відновлення пошкодженого об’єкта;
• недостатній перелік підстав для відмови в наданні компенсації за знищене майно;
• низька обізнаність громадян щодо обов’язку повідомляти про завершення будівельних або ремонтних робіт для проведення верифікації компенсації.

Рівень оскарження рішень, дій чи бездіяльності комісій з надання компенсації залишається доволі низьким, що може свідчити про загальну задоволеність заявників роботою комісій та визнання їхніх рішень справедливими й обґрунтованими. Так, за досліджуваний період було зафіксовано лише 91 випадок оскарження з понад 49 тисяч розглянутих заяв. Цю тенденцію підтверджує і судова статистика: лише 8 випадків оскарження рішень комісій у судовому порядку за той самий період. Водночас відсутність у повідомленнях для заявників повної інформації про причини відмови в наданні компенсації створює труднощі для оперативного оскарження рішень комісій.

Недостатній доступ до інформації про діяльність комісій залишається одним із ключових викликів у цій сфері. Лише 22% органів місцевого самоврядування забезпечують прозорість і доступність відомостей про склад комісій, їх місцезнаходження та порядок роботи відповідно до вимог законодавства. Інформацію про результати засідань та прийняті рішення часто оприлюднюють фрагментарно, що ускладнює доступ заявникам, обмежує громадський контроль та підриває довіру до процесу надання компенсації.

За результатами проведеного дослідження ми рекомендуємо:

• Утворити нові комісії та переглянути рішення щодо створення існуючих. Органам місцевого самоврядування слід превентивно утворити комісії з розгляду питань щодо надання компенсації у разі їх відсутності для ефективного забезпечення прав мешканців на отримання допомоги для відновлення житла, яке може постраждати внаслідок війни. У населених пунктах зі значним показником ушкоджень і руйнувань житлової інфраструктури рекомендується утворити окремі районні комісії для підвищення оперативності розгляду заяв. Якщо комісії вже функціонують, слід провести аналіз рішень про їх утворення, положень щодо їхньої діяльності та складу, щоб виявити і усунути  можливі невідповідності чинному законодавству.

• Забезпечити дотримання вимог законодавства щодо участі громадськості та фахівців у сфері будівництва. У разі незаповненої квоти громадськості в комісії, ОМС слід вжити заходів для залучення представників міжнародних або громадських організацій до її складу. При цьому, варто використовувати не лише адресні запрошення, але й інші заходи комунікації: оприлюднення інформації на офіційних сайтах, у соціальних мережах, локальних ЗМІ, а також розміщення її на інформаційних стендах та приміщеннях ОМС. Аналогічні заходи можна вживати й для залучення фахівців у сфері будівництва.

• Вдосконалити процес розгляду заяв і прийняття рішень. Парламенту та уряду варто переглянути строки розгляду заяв у бік їх збільшення, доповнити перелік підстав для зупинення розгляду заяви та відмови у наданні компенсації, переглянути перелік та вартість робіт в чек-листі. Крім того, доцільно передбачити обов’язкове надіслання заявникам повного тексту рішення комісії в Дії. Уповноваженим органам доцільно включити у положення про діяльність комісій можливість участі їхніх членів у засіданнях дистанційно з використанням телекомунікаційних засобів.

• Покращити процес верифікації компенсацій. Уряду рекомендується законодавчо встановити відсотковий показник виконання ремонтних або будівельних робіт, після досягнення якого використання компенсації вважатиметься цільовим. Також важливо впровадити додаткові сповіщення для отримувачів компенсацій із нагадуванням про необхідність подати повідомлення про завершення ремонтних робіт. Окрім цього, слід передбачити можливість скасування помилково надісланих повідомлень через застосунок Дія.

• Забезпечити доступ до інформації про діяльність комісії. Відповідно до закону уряд зобов’язаний оприлюднити дані з Реєстру пошкодженого та знищеного майна (за винятком персональної інформації та даних, визначених Кабінетом Міністрів) у форматі відкритих даних та на офіційному сайті реєстру. Органи місцевого самоврядування, своєю чергою, повинні гарантувати оприлюднення відомостей про місцезнаходження комісій, їх персональний склад, порядок роботи та результати засідань. Це включає інформацію про кількість розглянутих справ, прийнятих рішень і суми наданих компенсацій.

У квітні українці отримали можливість подавати заяви на відшкодування за пошкоджене чи знищене житло до міжнародного Реєстру збитків, завданих російською агресією. Обов’язковою умовою для цього була участь у програмі єВідновлення. Але профільне законодавство містило колізію — щоб отримати компенсацію по єВідновленню, власникам знищеного майна необхідно було припинити право власності, наявність якого водночас було вимогою для подання заяви до міжнародного Реєстру. Слід зазначити, що завдяки налагодженій інформаційній взаємодії між реєстрами при поданні заяви відповідні обмеження не діють, але неузгодженість між законодавством зберігається. Ми звертали увагу уряду на цю проблему та рекомендували її усунути.

Наприкінці липні уряд вніс зміни, якими надав можливість власникам знищеного або пошкодженого нерухомого майна обирати механізм компенсацій (або одразу обидва) без обов’язкової прив’язки до іншого. Крім того, право подавати заяви до міжнародного Реєстру збитків отримали громадяни, майно яких знаходиться на тимчасово окупованих територіях або в зонах активних бойових дій. 

Та попри розширення можливостей, неузгодженість норм щодо знищеного житла, залишилась. Згідно з оновленим порядком для подання заяви обов’язковим залишається наявність права власності та подання інформації про житло з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або документ, що засвідчує відмову про реєстрацію права власності в ДРРП. Відповідна інформація запитується і при спробі подати заяву через Портал Дія.

Варто зазначити, що єВідновлення на сьогодні — це єдина можливість отримати компенсацію. Але держава може компенсувати вартість знищеного об’єкта не в повному обсязі і, щоб отримати решту відшкодування, особа може звернутися до міжнародного Реєстру збитків. Тому ми рекомендуємо внести зміни до порядку подання заяв, які передбачатимуть непоширення вимог щодо зареєстрованого права власності до заяв українців, житло яких було знищене та які вже отримали допомогу від держави. Підтвердити це може інформація з Реєстру пошкодженого та знищеного майна.  

Незабаром відкриється можливість подавати заяви до міжнародного Реєстру і щодо інших категорій збитків, зокрема пов’язаних зі смертю та зникненням безвісти найближчих родичів, вимушеним внутрішнім переміщенням. Форми заяв та правила їх подання вже затверджені. 

Матеріал підготовлено в межах проєкту “Підтримка цифрової трансформації”, що фінансується USAID і UK Dev.

У квітні українці отримали можливість подавати заяви на відшкодування збитків за пошкоджене чи знищене житло до Реєстру збитків, завданих російською агресією. Зараз це не повноцінна альтернатива єВідновленню, а можливість претендувати на ту частину компенсації, яку не покриває держава. Але з відкриттям можливості подання заяв щодо інших категорій збитків Реєстр стане самостійним та повноцінним механізмом для отримання відшкодування. 

Однак до цього необхідно удосконалити профільне законодавство, адже одна з його вимог обмежує тих, хто отримав компенсацію від держави за знищене житло, в можливості звернутися до Реєстру. 

 

2 квітня українці отримали можливість подавати заяви на компенсацію у міжнародний Реєстр збитків, завданих росією. Поки лише за пошкоджене і зруйноване майно.

Реєстр збитків — це перший компонент майбутнього міжнародного компенсаційного механізму відшкодування збитків, заподіяних рф. Фактично він буде збирати, обробляти, класифікувати й реєструвати заяви від постраждалих. Але не буде безпосередньо розглядати заяви про відшкодування збитків та, зокрема, вирішувати, як будуть розподіляти будь-які виплати чи компенсації. Водночас Реєстр — це не лише набір даних та документів, які засвідчують шкоду від протиправних дій рф, а насамперед міжнародна організація, яка діє в інституційних рамках Ради Європи. 

У березні 2024 Рада Реєстру (орган, відповідальний за включення в нього заяв про збитки) та Конференція учасників (керівний орган Реєстру) прийняли й затвердили ключові документи для старту роботи інституції:

1. Правила подання, обробки та внесення заяв (далі — Правила подання заяв); 
2. Категорії заяв, які можуть бути внесені в Реєстр. 

Ці та інші документи пролили світло на умови та обмеження щодо подання заяв до Реєстру збитків, і як воно пов’язане з програмою єВідновлення. Водночас їх аналіз дав змогу виявити неузгодженості у профільному законодавстві, які можуть обмежити тих, хто отримав компенсацію за знищене житло, у зверненні до Реєстру.

У травні минулого року під егідою Ради Європи було створено Реєстр збитків, завданих російською агресією. Попри оптимістичні прогнози, знадобився деякий час, щоб сформувати органи управління Реєстром та прийняти правила і положення, необхідні для його роботи. 

2 квітня Реєстр збитків відкрили для подання заяв за першою категорією — про пошкоджене або знищене житло фізичних осіб.

Міжнародний реєстр збитків — це перша складова майбутнього міжнародного компенсаційного механізму відшкодування збитків, заподіяних агресією рф. Фактично він буде збирати, обробляти й реєструвати заяви від постраждалих. Але не буде безпосередньо розглядати заяви про відшкодування збитків по суті, здійснювати оцінку збитків чи вирішувати питання щодо призначення будь-яких виплат чи компенсацій. За це відповідатиме спеціальна комісія з розгляду заяв, яка перебуває в процесі створення. Подати заяву про збитки до Реєстру, окрім фізичних осіб, пізніше зможуть також юридичні особи та сама держава Україна щодо понад 40 різних категорій збитків.

А поки ми пояснюємо, як це зробити простим українцям. 

Повномасштабне вторгнення завдало суттєвих руйнувань інфраструктурі України, значна частка яких припадає саме на житловий фонд. Збитки від його втрат вже оцінили у понад 55 млрд доларів. І це без врахування наслідків підриву Каховської ГЕС. А кількість поданих через Дію повідомлень про пошкоджене або знищене майно перевищила 499 тисяч та продовжує рости.

Після появи перших законодавчих ініціатив щодо можливих компенсацій у суспільстві почали жваво обговорювати, кому та як держава має надавати таку допомогу. Зрештою на початку 2023 року парламент прийняв закон, який передбачає компенсації громадянам, які ще не встигли відновити свою оселю за власні кошти. Питання відшкодування витрат за самостійно відремонтоване житло залишилося не вирішеним.

Нещодавно уряд на випередження затвердив порядок надання компенсації за виконаний ремонт пошкоджених об’єктів. Примітно, що Кабмін фактично відійшов від усталеної практики, коли підзаконний акт приймається після та на виконання певного закону. 

Зрештою, парламенту нічого не залишалось як проголосувати у першому ж читанні в цілому один із низки законопроєктів, які передбачали компенсацію за самостійно відновлене житло. 

Що у законі?

Новий закон доповнює перелік можливих форм компенсацій. який затвердили на початку 2023-го, та узгоджує їх з актами Кабміну. На відміну від альтернативних ініціатив, він додає лише дві нові форми компенсацій за пошкоджені об’єкти: 

• надання коштів для оплати будівельної продукції та робіт з відновлення для ще невідремонтованого житла;
• надання коштів за вже придбані матеріали або виконаний ремонт.

Перша покликана узгодити між собою положення чинного закону про надання компенсацій та профільної постанови уряду. Адже остання передбачає надання допомоги у грошовій формі, тоді як закон — шляхом виконання робіт або надання будівельної продукції.

Друга якраз передбачає можливість компенсувати витрати за самостійно відновлене житло. Адже зараз, якщо ви вже відремонтували пошкоджене, вам мають відмови у виплаті компенсації. Виняток — протиаварійні чи невідкладні консерваційні роботи.

Серед усіх законопроєктів на цю тему, що подали депутати, проголосований пропонує оптимальний підхід. Альтернативні ініціативи передбачали відшкодування вже придбаного житла або житла, яке було знищене/пошкоджене до 24.02.2022, що не враховує першочергові цілі компенсаційної політики держави та її фінансову спроможність. 

Як отримати компенсацію?

Порядок надання нового виду компенсації уряд встановив ще до прийняття закону. Її надаватимуть за придбану будівельну продукцію або виконаний ремонт, частковий або завершений.

Якщо роботи були виконані частково, отримувач має право подати заяву про надання компенсації за завершену частину робіт, та заяву про компенсацію для проведення ремонту щодо тієї частини, яку ще не встигли зробити на дату подання заяви.

Механізм буде таким самим, як і по інших категоріях єВідновлення:

• подання заяви через Дію;
• розгляд заяви комісією;
• визначення розміру виплати.

Водночас для отримання компенсації не вимагають жодних документів (чеків, актів виконаних робіт тощо) на підтвердження витрат на ремонт. Комісія визначатиме розмір компенсації на основі акту комісійного обстеження пошкодженого житла, який мав передувати ремонтним роботам та заяві на компенсацію, та чек-листа з встановленою вартістю будматеріалів та робіт, затвердженого Кабміном.

Варто зауважити, що відсутність акту комісійного обстеження буде підставою для відмови у компенсації. Але на практиці комісії часто проводили обстеження вже після подання заяви про надання компенсації. Тож якщо особа зробила ремонт до обстеження комісією, вона не зможе претендувати на компенсацію. Таких випадків буде чимало, адже часто постраждалі були вимушені зробити ремонт, щоб зберегти житло від подальшого руйнування. І такі ремонти комісії не завжди відносять до невідкладних консерваційних і протиаварійних робіт.

У такому випадку доцільною виглядає можливість надавати компенсації за наявності акта обстеження або фото пошкоджень житла, які заявник подавав разом з інформаційним повідомленням до Реєстру пошкодженого і знищеного майна. 

Також компенсацію не надаватимуть, якщо заявник отримував грошову чи матеріальну допомогу для проведення ремонтних робіт від громадських чи міжнародних організацій, зокрема благодійних, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій. Ці факти буде перевіряти комісія при розгляді заяви.

Виплати за новою формою компенсації розпочнуться з 1 січня 2024 року. 

Ця публікація стала можливою завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID) в межах Проєкту “Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні” #ВзаємоДія. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і необов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.

Житловий сертифікат

Житловий сертифікат — це документ, що підтверджує гарантії держави забезпечити фінансування придбання житла на суму, що зазначена у ньому.

Якщо Комісія прийняла рішення про компенсацію через житловий сертифікат, вона має надіслати його отримувачу через Дію, на електронну пошту або у паперовій формі поштою, якщо заяву подали у такий спосіб. 

Важливо! Копію житлового сертифікату у паперовому вигляді також можна отримати  у ЦНАП, органі соціального захисту населення або нотаріуса.

Що потрібно перевірити у сертифікаті

Коли ви отримали житловий сертифікат, важливо пересвідчитися, що у ньому наявна уся потрібна інформація про:

• отримувача компенсації;
• наявність/відсутність пріоритетного права на отримання компенсації;
• суму компенсації (вона повинна збігатися з сумою, зазначеною у рішенні комісії);
• реєстраційний номер житлового сертифіката в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна;
• рішення комісії та виконавчого органу ОМС/військової адміністрації, на підставі яких його видано;
• знищений об’єкт нерухомого майна, за який надається компенсація;
• згенерований QR-код для швидкого розпізнавання скануючими пристроями.

Як використати сертифікат: обираємо житло

Житловий сертифікат може використати виключно власник або його спадкоємець протягом 5 років з дня видачі. Його не можна продати або подарувати третім особам.

За допомогою сертифікату можна придбати квартиру чи будинок як на первинному, так і на вторинному ринку. Також можна інвестувати у житло, що буде споруджене в майбутньому. 

Важливо! За кошти можна також придбати земельну ділянку, на якій розміщений приватний будинок, який ви хочете купити.

З допомогою сертифікату можна придбати житло у будь-якому населеному пункті  країни, крім тимчасово окупованої території або територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій. Також не допускається придбання житла у замовника будівництва, щодо якого порушено справу про банкрутство, який перебуває у процесі ліквідації або не має права виконувати будівельні роботи на відповідному об’єкті.

Важливо! Для придбання житла може бути використано один або більше житлових сертифікатів, які належать одному або кільком власникам.

Як використати сертифікат: звернення про фінансування

Коли отримувач компенсації обрав житло, він має подати звернення про фінансування придбання житла через нотаріуса, ЦНАП, органи соцзахисту населення або Дію до АТ “Укрпошта”, яке є виконавцем програми надання компенсацій.

Якщо вартість обраного для придбання житла нижча за грошову суму, зазначену у житловому сертифікаті, інформацію про різницю внесуть до Реєстру пошкодженого та знищеного майна. Цю суму виплатять пізніше за рахунок коштів, отриманих від російської федерації як відшкодування збитків, спричинених агресією проти України. 

Якщо ж вартість житла перевищує суму, зазначену у сертифікаті, отримувач має оплатити різницю самостійно. Також самостійно треба оплатити встановлені законодавством податки та обов’язкові платежі. Наприклад, за вчинення нотаріальних дій, адміністративний збір за проведення державної реєстрації права власності тощо.

У зверненні про фінансування зазначають:

• відомості про житло, обране для придбання (адреса, площа, кількість кімнат);
• попередньо узгоджену з власником/замовником будівництва ціну такого житла;
• відомості про житловий сертифікат (номер та дата, сума компенсації);
• інформацію щодо засобів зв’язку з отримувачем компенсації (номер телефону, поштова адреса, електронна адреса).

Звернення про фінансування придбання житла розглядають у порядку черговості їх надходження з урахуванням пріоритетного права на отримання компенсації. Строк розгляду звернення становить не більше 10 робочих днів. Компенсації здійснюють в межах наявного фінансування, тож за відсутності коштів строк розгляду звернень про фінансування придбання житла автоматично зупиняється та поновлюється після надходження коштів виконавцю програми.

Фінансування погодили — що далі

Підтвердження фінансування придбання житла з використанням житлового сертифіката дійсне протягом 30 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення. За цей час потрібно укласти і нотаріально посвідчити договір про придбання житла з використанням житлового сертифікату. Якщо не зробити це в строк, звернення про фінансування вважатиметься відкликаним.

Важливо! Одночасно з посвідченням договору про придбання житла нотаріус накладає заборону відчуження придбаного майна строком на п’ять років.

Разом з посвідченням договору нотаріус вносить у Реєстр пошкодженого та знищеного майна реквізити підписаного договору, банківські реквізити продавця (продавців) для оплати, вартість житла за договором, суму для оплати за житловим сертифікатом, ім’я та прізвище продавця об’єкта нерухомості. Виконавець програми здійснює перерахування грошових коштів на рахунок продавця протягом 5 робочих днів з дня внесення даних про договір до Реєстру.

З дня зарахування грошових коштів на рахунок продавця житловий сертифікат вважається використаним, про що вноситься інформація до Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Ця публікація стала можливою завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID) в межах Проєкту #ВзаємоДія. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і необов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.

17 травня на саміті глав держав та урядів Ради Європи оголосили про створення Реєстру збитків, завданих агресією рф проти України. Відповідну угоду підписали понад 40 держав-членів ЄС, а також США, Японія та Канада.  

Реєстр впровадили, щоб фіксувати докази та інформацію про претензії фізичних і юридичних осіб, а також держави Україна щодо збитків, втрат або пошкоджень,  які росія спричинила війною. 

Фактично він має стати першим етапом комплексного міжнародного механізму забезпечення компенсацій постраждалим від російської агресії. Розбираємося, як працюватиме Реєстр та чому це важливий крок на шляху до того, щоб росія почала платити за свої військові злочини.

Що це за Реєстр?

З початку повномасштабного вторгення рф в Україну на міжнародному рівні обговорювали питання створення спеціального механізму відшкодування збитків, що виникли внаслідок протиправних дій держави-агресора. Подібний механізм вже застосовували, наприклад, після Ірако-Кувейтського конфлікту 1990 року та війни між Ефіопією та Ерітреєю 1998–2000 років. Однак знадобився понад рік, щоб прийняти рішення і санкціонувати власне створення Реєстру. 

Реєстр збитків — це не лише набір даних та документів, які засвідчують шкоду від протиправних дій рф. Насамперед — це міжнародна організація, платформа для міжурядової співпраці, яка діє в інституційних рамках Ради Європи. 

На сьогодні вже 44 держави підтримали угоду про Реєстр збитків або пообіцяли підтримку після завершення внутрішніх процедур. Інші охочі зможуть зробити це в майбутньому.

Угода передбачає, що Реєстр створено на 3 роки з можливістю подальшого продовження його функціонування. 

Він матиме статус юридичної особи, яка фізично буде розміщена у Гаазі в Нідерландах. Щоб спростити подання заяв постраждалими особами, він також матиме представництво в Україні.

Управляти Реєстром будуть:

• Виконавчий директор та Секретаріат, які забезпечуватимуть його ведення та функціонування;
• Правління, яке верифікуватиме зібрані докази та включатиме заяви до Реєстру;
• Конференція представників країн-учасників, яка призначатиме виконавчого директора та затверджуватиме процедурні документи щодо роботи Реєстру.

Важливо, що Україна відіграватиме ключову роль у формуванні органів управління Реєстром. Адже виключно вона пропонуватиме кандидатуру виконавчого директора, а також одного з кандидатів у члени Правління (всього їх оберуть 7). 

Що робитиме Реєстр збитків?

До безпосередніх функцій Реєстру належатиме:

• приймати та обробляти інформацію з отриманих заяв про відшкодування та доданих доказів; 
• класифікувати та систематизувати подані заяви;
• оцінювати, чи відповідають вони вимогам щодо включення до Реєстру;
• реєструвати заяви для подальшого розгляду та прийняття рішень.

Важливо, що Реєстр не буде безпосередньо розглядати заяви про відшкодування збитків та, зокрема, вирішувати питання щодо розподілу будь-яких виплат чи компенсацій. За це відповідатиме спеціальна Комісія, яку створять згодом.

До Реєстру можна буде подати заяву про відшкодування збитків або шкоди, які були спричинені:

• 24 лютого 2022 року або пізніше;
• на території України в її міжнародно визнаних кордонах;
• міжнародно-протиправними діями російської федерації в Україні або проти неї.

Таку заяву та докази до неї зможуть подати постраждалі юридичні особи та громадяни, а також держава Україна в особі її державних або місцевих органів влади та суб’єктів господарювання, що перебувають у їх управлінні.

Як, коли і в якій формі можна буде подати заяву, поки не вирішено. Відповідний порядок мають затвердити органи управління Реєстром, коли їх сформують. У Міністерстві юстиції зазначили, що пріоритетним буде використання цифрової платформи для подання заяв та доказів, їх обробки та оцінки.

Крім того очікується, що міжнародний Реєстр Збитків включатиме інформацію не лише про зруйноване чи пошкоджене майно, а й докази щодо інших видів завданих збитків, які підлягатимуть компенсації. Це і шкода фізичним особам, пов’язана із тілесними або психічними травмами, смертю близького члена сім’ї, вимушеним переселенням, втратою доходів та інші категорії збитків.

Реєстр створили. Що далі?

Першочергова задача зараз — сформувати органи управління Реєстром. Адже лише вони уповноважені розробляти та затверджувати правила і процедури подання заяв та роботи самого Реєсту. Для цього повинна бути скликана Конференція представників країн-учасників, яка призначить виконавчого директора та членів Правління.

Паралельно з цим потрібно готуватися до фактичного запуску. За словами заступниці міністра юстиції України, уже зараз набирають працівників і розробляють ІТ-рішення для запуску цифрової платформи Реєстру, а також його систем безпеки і захисту. В уряді очікують, що Реєстр запрацює вже в серпні цього року.

Запуск Реєстру, включаючи його цифрову платформу з усіма даними про заяви та докази, зафіксовані в ньому, має стати першою складовою майбутнього міжнародного механізму компенсації. Це закріплено в Статуті Реєстру. Тож очікується, що наступним етапом буде укладення міжнародної угоди про створення спеціальної комісії, уповноваженої на розгляд заяв, внесених до Реєстру, та визначення розмірів компенсацій. 

Що означає Реєстр для постраждалих українців?

У короткостроковій перспективі він навряд серйозно вплине на українців та бізнеси, що постраждали від повномасштабного російського вторгнення. Уже згаданий компенсаційний механізм наразі є предметом політичних та юридичних дискусій. Навіть після його створення процес розгляду заяв і виплати компенсацій може затягнутися на роки, тож розраховувати на швидке отримання відшкодування не варто.  

Але запуск такого реєстру вкотре підкреслює важливість належної фіксації завданих збитків та збору доказів на їх підтвердження. Бо потенційна можливість отримати компенсації залежатиме від самих заявників.

З кінця серпня минулого року в Україні працює Реєстр пошкодженого і знищеного майна, до якого подано вже понад 340 тисяч інформаційних повідомлень про пошкоджене майно. Очевидно, що ці відомості мають стати основою для формування Реєстру збитків. 

Тому зараз постраждалим важливо належно фіксувати свої збитки, збирати докази на їх підтвердження та вносити повідомлення до Реєстру пошкодженого і знищеного майна. Зробити це можна через Дію.

Які саме докази вимагатимуть для підтвердження збитків — стане зрозуміло після запуску Реєстру. Тому зараз варто збирати усі можливі: фото- та відеофіксацію, розрахункові документи (наприклад, чеки за будівельні товари, акти проведених ремонтних робіт), звіти про оцінку майна, висновки експертів, акти комісійного обстеження, акти ДСНС, судові рішення тощо. 

Окреме питання —  як відшкодування збитків з агресора через міжнародний механізм буде узгоджуватися з існуючими механізмами компенсації з боку держави. 

Не варто хвилюватися тим, хто візьме участь у програмі єВідновлення. Така виплата не є відшкодуванням збитків у розумінні цивільного законодавства та не перешкоджатиме отримати компенсацію від агресора в майбутньому. 

Протилежна ситуація для тих громадян, які захочуть отримати компенсацію за знищене житло внаслідок військової агресії. Відповідно до вимог Закону № 2923-IX одночасно з наданням грошової компенсації отримувач буде зобов’язаний укласти договір про відступлення державі права вимоги до російської федерації щодо відшкодування збитків за знищений об’єкт нерухомого майна в обсязі отриманої компенсації. Тож погодившись на виплату від держави, не слід розраховувати на повне відшкодування збитків від агресора. 

Багато роботи ще попереду

Укладення угоди про створення Реєстру збитків, завданих агресією рф проти України — без сумніву, знаковий та принциповий крок у процесі притягнення агресора до відповідальності та виплати ним репарацій. Адже за результатами роботи Мін’юсту політичні та дипломатичні домовленості вдалось втілити в реальний міжнародний договір, який покладає зобов’язання на країн-учасників сприяти у фіксації збитків, нанесених рф, і що важливіше — розробити у співпраці з Україною міжнародний компенсаційний механізм.

Водночас основні виклики щодо запровадження такого механізму ще попереду. 

У резолюції Комітету Міністрів Ради Європи вказано лише про можливість створити окремі інструменти реалізації компенсаційного механізму (Комісії з розгляду заяв або Компенсаційного фонду). Це підтверджує, що на сьогодні немає єдиного узгодженого підходу до моделі такого механізму і потрібно продовжити переговори між Україною та її партнерами, щоб досягти компромісу в цьому питанні.

Насамперед це стосується джерел наповнення компенсаційного фонду. У підвішеному стані продовжують залишатися арештовані або заморожені союзниками України ще з минулого року понад 300 млрд доларів США резервів центрального банку рф, а також приватні активи російських олігархів, які оцінюють у 97 млрд доларів. Та поки особливих зрушень у процедурі конфіскації російських коштів та активів на користь України немає — і на те існує чимало причин. Однак приєднання значної кількості європейських держав та всіх держав-членів G7 до угоди про створення Реєстру збитків може свідчити про переконливу і чітку позицію світової спільноти у питанні вилучення російських активів. І може стати поштовхом для того, щоб вирішити і ці складні питання. 

Ця публікація стала можливою завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID) в межах Проєкту «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні» #ВзаємоДія. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і необов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.