Конкурсна комісія з відбору голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) провела публічну співбесіду з кандидатом Віктором Дубовиком. TI Ukraine відстежувала перебіг співбесіди та описала її нижче.

Нагадаємо, що на практичному етапі Дубовик отримав 21 із 50 балів за юридичний блок та 9 із 40 за економічний.

 

Кар’єрний шлях

Комісія звернула увагу на розбіжність між офіційними документами кандидата та публікаціями в медіа щодо його статусу в юридичних компаніях VivaLEX і Волхв: в автобіографії він зазначав посади директора та юриста, тоді як у відкритих джерелах фігурував як керуючий партнер і партнер. Дубовик пояснив це варіативністю внутрішніх назв посад: у трудовій книжці є запис про директора, тоді як фактична його роль в компаніях могла іменуватися по-різному.

Питання комісії викликало і неповне відображення в автобіографії політичної діяльності: у 2012 році кандидат балотувався до Верховної Ради від партії «Зелена планета», у 2015-му — до Миколаївської обласної ради від «Батьківщини», а у 2013–2014 роках працював радником служби першого віцепрем’єр-міністра Арбузова та помічником-консультантом народного депутата. Дубовик пояснив, що заповнював автобіографію виключно на основі записів у трудовій книжці, що є стандартною практикою для держслужбовців. 

Балотування до Миколаївської облради викликало у комісії інтерес ще й тому, що сам кандидат з Донеччини, але вирішив представляти інший регіон. За його словами, там у невеликому містечку проживала його бабуся, тому він був добре обізнаний з проблемами регіону.

Конкурсна комісія з відбору голови АРМА оголосила результати тестування на когнітивні здібності: його склав лише один кандидат — Віктор Дубовик, який очолює Директорат з питань правової політики Офісу Президента. 

Нагадаємо, що другий обов’язковий етап — визначення загальних здібностей — передбачений Порядком проведення конкурсного відбору. Це тестування з трьох блоків — вербального, абстрактно-логічного та математичного. Мінімально допустимий прохідний бал — 107 балів із 145-ти. Цей поріг подолав лише один із тринадцяти кандидатів (ще один не з’явився), які успішно склали тестування на знання законодавства.

Прохідний бал і суть тестових завдань — ідентичні тим, які були у попередніх подібних конкурсах. Наприклад, на очільника БЕБ та митної служби. Але кількість фахівців, які виявили бажання взяти участь у конкурсі АРМА, неспівмірна зі згаданими вище. Адже ще до початку випробувань Комісія з відбору голови АРМА переносила дедлайн подачі заявок, щоб залучити більшу  кількість кандидатів для проведення якісного відбору. У підсумку до першого тестування допустили всього 15 претендентів. 

Комісія вирішила продовжити конкурсну процедуру. Припинення конкурсу на цьому етапі без передбаченої законом підстави, навпаки, створювало б значно вищі ризики оскарження з боку кандидата, який пройшов усі встановлені випробування. Тож випробування мають тривати. 

«Так, це може виглядати дивно — конкурс, у якому фактично залишився один кандидат. Але в межах чинного законодавства в комісії просто немає іншого варіанту. І це перший такий випадок в історії подібних конкурсів.

Водночас це ще один сигнал про системну проблему — кількість і якість кандидатів на такі посади дедалі частіше викликають запитання.

Попереду — практичне завдання, оцінка доброчесності, спеціальна перевірка за антикорупційним законодавством і співбесіда», — зазначив виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик. 

Лише після успішного проходження всіх етапів кандидат може бути включений до пропозиції для призначення. Якщо ж за їхніми результатами кандидат буде відхилений, Комісія має провести повторний конкурс.

Комісія зазначила, що оскаржити результати тестування на когнітивні здібності можна до 18:00 27 березня.

Раніше ми публікували список осіб, які звернулись з документами для участі у конкурсі.

Відтак наразі не допущені такі особи: 

• Ярослав Воробйов — заступник директора Департаменту супроводження санкційного майна та майна на тимчасово окупованих територіях – начальник відділу аналізу та прийому санкційного майна Фонду державного майна України,
• Микола Дрозд — директор приватного підприємства з управління активами Universal Assets Management,
• Ян Мілевський — військовослужбовець Сил спеціальних операцій ЗСУ (до 2023 року),
• Олександр Стуканов — інформація неповна.

Крім цього, Володимир Когут подав заяву про припинення своєї участі в конкурсі за власним бажанням. А Ян Мілевський ще до оголошення рішення про допуск-недопуск направив скаргу до Конкурсної комісії та Президента України із тим, що комісія затягує конкурс, а також заявив, що окремі вимоги до документів необґрунтовані.

Комісія надала час до 25 лютого 2026 року включно для оскарження відповідного рішення. А наступним етапом конкурсних процедур має бути тестування на знання законодавства, який відбудеться 11 березня.

Конкурсна комісія з відбору голови Агентства з розшуку та менеджменту активів завершила прийом документів від кандидатів. Заяви на участь у конкурсі подали 20 осіб.

Згідно з інформацією на сайті Кабміну, маємо такий список:

Братіцел Костянтин — заступник директора з міжнародних відносин ДП «Група управління проєктами відновлення» Агентства відновлення,

Воробйов Ярослав — заступник директора Департаменту супроводження санкційного майна та майна на тимчасово окупованих територіях – начальник відділу аналізу та прийому санкційного майна Фонду державного майна України,

Дерпак Віталій — директор Комунального підприємства «Екологія в Святошинському районі м. Києва»,

Дрозд Микола — директор приватного підприємства з управління активами Universal Assets Management,

Дубовик Віктор — Генеральний директор Директорату з питань правової політики Офісу Президента України,

Когут Володимир — заступник голови Полтавської обласної державної адміністрації з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO),

Максименко Ярослава — заступниця Голови АРМА з питань євроінтеграції,

Манченко Ростислав — провідний спеціаліст з фінансово-економічної безпеки Департаменту безпеки ТОВ «Бі Джі Ві Груп Менеджмент»,

Мілевський Ян — учасник у військових операціях у лавах Сил спеціальних операцій ЗСУ (до 2023 року).

Муржа Володимир — начальник управління Західного МТУ АРМА,

Нікітін Дмитро — начальник відділу управління грошовими коштами та банківськими металами Департаменту менеджменту активів АРМА,

Новосьолов Ярослав — директор департаменту міжнародної діяльності Рахункової палати,

Омельченко Дмитро — представник Консультативної місії Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України, експерт з правових питань,

Оніщук Святослав — адвокат,

Потьомкін Андрій — юрист ТОВ «Петрол Трейдiнг»,

Серняк Олег — економіст з фінансової роботи проєкту «Відпрацювання дій при надзвичайних ситуаціях на прикордонній території Івано Франківської області та повіту Сату-Маре Івано-Франківської обласної організації ТЧХУ (до 31.12.2025),

Стуканов Олександр — відомості не повні,

Федоров Дмитро — адвокат, приватна адвокатська практика,

Чурилов Дмитро — директор департаменту корпоративного бізнесу АТ «АСВІО БАНК»,

Шульга Олександр — керівник департаменту НАЗК.

Комісія обробляє отриману інформацію й орієнтовно 20 лютого вирішуватиме питання про допуск кандидатів до наступного етапу конкурсу.

Нагадаємо, що відбір нового керівництва АРМА є критично важливим для ефективного управління арештованими активами та їх конфіскації на користь держави. Transparency International Україна продовжує моніторити процес конкурсу та аналізувати відповідність кандидатів встановленим вимогам.

19 січня на засіданні Комісія з відбору голови АРМА оголосила про продовження на три тижні терміну подачі документів від усіх охочих взяти участь у конкурсі.

За інформацією Голови комісії, на момент засідання для участі в конкурсі подали документи 13 охочих, а це замала кількість для того, щоб провести якісний відбір. Окрім цього, Комісія врахувала складні умови з електропостачанням та звʼязком, через що чимало кандидатів не могли вчасно підготувати належним чином пакет документів та подати їх вчасно.

Тож, з огляду на цілі конкурсу, Комісія одноголосно вирішила продовжити термін подачі документів ще на три тижні — до 9 лютого 2026 року включно.

Нагадаємо, що на позицію голови АРМА може претендувати особа, яка:

• є громадянином України, 
• має вищу юридичну або економічну освіту, 
• має щонайменше 5 років професійного стажу, 
• і щонайменше 3 роки досвіду на керівних посадах, 
• вільно володіє державною мовою та однією з офіційних мов Ради Європи,
• є доброчесною та компетентною.

Більше про вимоги до конкурсантів можна дізнатися на сайті Кабінету Міністрів України.

Раніше Комісія оприлюднила відповіді на найпоширеніші запитання щодо підготовки документів, необхідних для подачі на конкурс.

До 19 січня 2026 року Комісія з відбору голови АРМА прийматиме документи від усіх охочих очолити цю інституцію. Розберімося, чому важливо, аби на цю посаду подавалися фахові й доброчесні спеціалісти, та як взагалі відбуватиметься цей конкурс.

Одним із найсуттєвіших антикорупційних результатів 2025 року став запуск реформи Агентства з розшуку і менеджменту активів (АРМА). І, крім важливих покращень у сфері управління та запровадження зовнішнього аудиту Агентства, новий закон містить важливі зміни щодо відбору керівника органу.

Треба зауважити, що з очільниками АРМА взагалі не дуже щастить, і це частково демонструє, чому реформа Агентства стала неминучою. Перший голова Антон Янчук займав цю посаду понад три роки й покинув її зі скандалом — ВАКС дотепер розглядає корупційну справу, в якій він є одним із фігурантів. Далі було не легше — після звільнення Янчука ще понад три роки Агентство очолювали т.в.о., щодо доброчесності й прозорості роботи яких теж викликали запитання. А конкурс на нового голову то буксував, то переоголошувався. 

Зрештою, влітку 2023 року АРМА очолила Олена Дума. Ще до її перемоги в конкурсі у нас до цієї кандидатки було чимало запитань — особливо щодо її компетентності та незаангажованості. Пізніше ж таких запитань виникло ще більше — вже як голова АРМА пані Дума більше працювала на піар, ніж на результат, тоді як реальні проблеми в роботі Агентства лише поглиблювалися. І хоч потреба реформувати АРМА назрівала ще раніше, саме за керівництва Олени Думи всі вади органу почали проявлятися особливо гостро, тоді як реакція голови на критику була вкрай негативна.

30 липня 2025 року набрав чинності закон, який дав старт справжній реформі АРМА. Ці зміни — відповідь на багаторічні проблеми з управлінням інституцією та хронічну кризу довіри до неї. І от дивина — саме у цей день Олена Дума написала заяву про відставку. Це стало стартом для запуску нового конкурсу на голову АРМА — який уже відбуватиметься за новими правилами. А зараз критично важливо, щоб у ньому взяли участь сильні, незалежні та мотивовані кандидати, здатні зробити АРМА ефективним інструментом держави, а не джерелом постійних скандалів.

19 грудня на засіданні Комісія з відбору голови АРМА прийняла документи, що стосуються порядку оцінювання учасників, та оголосила про початок прийому документів.

Усі охочі можуть подати свої документи для участі у відборі до 19 січня 2026 року. 

Нагадаємо, що на позицію голови АРМА може претендувати особа, яка:

• є громадянином України, 
• має вищу юридичну або економічну освіту, 
• має щонайменше 5 років професійного стажу, 
• і щонайменше 3 роки досвіду на керівних посадах, 
• вільно володіє державною та однією з офіційних мов Ради Європи,
• є доброчесною та компетентною.

Більше деталей про вимоги до конкурсантів можна дізнатися на сайті Кабінету Міністрів.

Комісія ухвалила критерії і методику оцінювання кандидатів та порядок проведення конкурсу. Минулого тижня проєкти цих документів представили громадськості, і сьогодні комісія затвердила їх доопрацьовані версії.

Крім цього, члени комісії роз’яснили особливості оцінювання знань і навичок конкурсантів, зокрема, що публікуватимуться лише зразки тестових та практичних завдань. Крім цього, виконані ними практичні роботи будуть оприлюднені після завершення кожного з етапів. 

Також комісія наголосила на обов’язковості підтвердити володіння українською мовою, а саме, що ті кандидати, які не мають відповідного сертифікату, можуть його подати до 28 лютого.

20 листопада відбулося перше засідання комісії з відбору Голови Національного агентства з розшуку і менеджменту активів. На ньому розглянули основні питання, які мають зрештою запустити конкурс. 

Так, члени комісії одноголосно ухвалили Регламент роботи та обрали Голову комісії, її заступника та Секретаря.

Комісію очолила Катерина Риженко, заступниця виконавчого директора з юридичних питань Transparency International Ukraine. Її заступником обрали Сергія Бута, голову правління АТ «Прозорро.Продажі». Секретарем комісії стала Анжеліка Крусян, учений секретар Інституту держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук.

Надалі ми очікуємо на оприлюднення затвердженого Регламенту комісії, а також наступних засідань, де приймуть рішення щодо оголошення про початок та умови конкурсу на Голову АРМА з переліком документів та кінцевим строком їхнього подання. Наразі комісія активно працює над розробкою критеріїв та методики оцінки кандидатів, про що наголосили на засіданні.

25 вересня уряд визначив членів Конкурсної комісії з відбору кандидатів на посаду Голови АРМА, які будуть обирати очільника Агентства за новими правилами. 

До її складу увійшли: 

1. Вольф-Тільман Баумерт — керівник відділу з розслідувань економічних злочинів прокуратури м. Вупперталя, Федеративна Республіка Німеччина, експерт Німецького фонду міжнародного правового співробітництва.
2. Сергій Бут — голова правління АТ “Прозорро.Продажі”.
3. Анжеліка Крусян — учений секретар Інституту держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук.
4. Валентина Лукʼянець-Шахова — головний науковий співробітник науково-дослідної лабораторії з проблем державотворення та правозастосування навчально-наукового інституту права та психології Національної академії внутрішніх справ
5. Катерина Риженко — заступниця виконавчого директора з юридичних питань Transparency International Ukraine. Протягом восьми років Катерина відстежувала роботу АРМА та адвокувала законодавчі зміни щодо покращення роботи органу. 
6. Ріта Сімоеш — прокурорка з Португальської, міжнародна експертка у сфері фінансових злочинів, корупції, відмивання коштів і повернення активів, старша спеціалістка з питань повернення активів (політика) в Базельському інституті врядування (ICAR).

Нагадаємо, що 30 липня набрав чинності закон, яким починається справжня реформа АРМА. Він визначає нові правила відбору голови Агентства. Раніше ми описували як буде відбуватись цей конкурс.

Надалі конкурсна комісія повинна буде визначити та оприлюднити регламент своєї роботи, порядок проведення конкурсу, а також критерії та методику оцінювання кандидатів. Разом із тим, їй слід буде визначити умови та строки проведення конкурсу та розмістити оголошення про проведення конкурсу на офіційному вебсайті Кабінету Міністрів України.

Голова АРМА Олена Дума написала заяву про звільнення, тож далі на нас чекає конкурс на нового очільника Агентства.

30 липня набрав чинності закон, яким починається справжня реформа АРМА. Він запроваджує якісний міжнародний аудит Агентства, встановлює чіткі правила відбору управителів арештованими активами та ідентифікації активів, а також планування перед передачею їх до АРМА. Крім цього, закон визначає нові правила відбору голови Агентства. 

І, за «дивовижним» збігом, саме у цей день голова АРМА Олена Дума написала заяву про відставку. За новим, як і за попереднім законом, це є підставою для її звільнення з посади. І ще до обіду уряд звільнив її з посади.

Що ж буде далі, і як відбуватиметься конкурс за новими правилами — розберемося далі.

30 червня на засіданні Кабінет Міністрів призначив Олену Думу очільницею Агентства з розшуку й управління арештованим майном. Це рішення може зіграти фатальну роль для майбутнього АРМА. 

Transparency International Ukraine буде надалі пильно стежити за роботою АРМА та його новопризначеної Голови. 

Напередодні Transparency International Ukraine, інші громадські організації та фахова спільнота виступили категорично проти обрання Думи Головою Агентства. Про це вийшло багато публічних заяв від експертів та громадськості. Занепокоєність громадянського суспільства зауважили і посли G7. 

Ми наголошували на тому, що Олена Дума не відповідає вимогам, які ставляться до очільника АРМА. Щобільше — деякі факти з біографії Думи становлять пряму загрозу для майбутньої діяльності органу. 

«Рішення щодо призначення Думи точно відіб’ється на майбутньому АРМА. І, на жаль, скоріше за все, у негативному світлі. Нагадаю, що створення і належне функціонування Агентства — це одна з вимог безвізу. Тому невміле, і тим більше політично заангажоване управління АРМА може вплинути не тільки на сам орган, але і на євроінтеграційний процес», — зазначив виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик. 

TI Ukraine обурена таким рішенням уряду, але ми будемо надалі моніторити роботу Агентства і його нової очільниці Олени Думи та заявляти про всі порушення в її роботі. 

Фото відповідної заяви він опублікував сьогодні, 29 червня, у своїх соціальних мережах.

«Повідомляю вас про відкликання свого голосу за кандидатку на посаду Голови АРМА Олену Думу з мотивів відсутності у мене повної і достовірної інформації про кандидата на момент голосування, а також з мотивів недотримання повної процедури голосування», — ідеться в заяві Остапенка до конкурсної комісії.

Як наслідок, Остапенко закликав комісію найближчим часом провести засідання, щоб розв’язати ці питання та визначитися із результатами голосування у належний спосіб в межах належної правової процедури.

«Ми переконані, що комісія має зібратися і врахувати позицію її члена. Надалі ж, якщо заяву Остапенка врахують, має відбутися перегляд результатів голосування, і вже тоді, можливо, стане відомо остаточно ім’я майбутнього очільника АРМА», — зазначає заступниця виконавчого директора Transparency International Ukraine Катерина Риженко. 

Зі свого боку Transparency International Ukraine закликає комісію найближчим часом провести засідання та розглянути заяву Дмитра Остапенка. А також визначити чітку процедуру обрання переможця з урахуванням нових обставин. 

Нагадаємо, що вчора, 28 червня, комісія провела голосування за кандидатів на посаду Голови АРМА. Найбільше голосів набрали ексзаступниця голови облдержадміністрації Олена Дума (6 голосів) та керівник Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Сергій Рокунь (5 голосів). 

В результаті засідання комісія оголосила Олену Думу переможницею конкурсу, хоча до кандидатки було дуже багато запитань з боку громадськості, у тому числі і від Transparency International Ukraine. На нашу думку, таке призначення може поставити хрест на АРМА.

Сьогодні, 28 червня, комісія з відбору голови АРМА визначилася із переможцем конкурсу. Нею стала Олена Дума, ексзаступниця голови Чернігівської обласної державної адміністрації. 

За таке рішення проголосували 6 членів комісії — Олена Яра, Іван Ліщина, Дмитро Остапенко, Сергій Вернидубов, Юрій Кіскін та Михайло Іваненко. Не голосували за кандидатку Юрій Бутусов та Вальц Калнінс.

Transparency International Ukraine переконана, що цей вибір становить значну небезпеку для подальшої роботи Агентства з розшуку та менеджменту активів та антикорупційної екосистеми загалом. Ми закликаємо Кабінет Міністрів не призначати її кандидатуру. 

Олена Дума має понад 22 роки стажу в державних органах, а також протягом цього часу була дуже активною в антикорупційних та профспілкових організаціях, організовувала та брала участь у різних мітингах.  

Відсутність необхідного професійного досвіду. Голова АРМА організовує та контролює роботу Агентства, несе персональну відповідальність за прозорість діяльності інституції та результати її роботи. Це вимагає глибокого розуміння повноважень АРМА, а також досвіду, повʼязаного із кримінальною юстицією.

Досвід Олени Думи не повʼязаний з роботою у сфері, дотичній до кримінальної юстиції, а також не повʼязаний з управлінням чи розшуком активів. А це викликає сумніви у тому, наскільки компетентно вона зможе контролювати роботу працівників АРМА та представляти інтереси Агентства перед іншими органами. 

Наявність тісних політичних зв’язків. У 2019 році Дума брала безпосередню участь в агітації за одного із кандидатів в президенти України та дискредитації іншого претендента на цю посаду. Це вказує на політичну заангажованість переможниці конкурсу на Голову АРМА, що потенційно може впливати на її роботу на цій посаді.

Також громадські активісти виявили зв’язки Олени Думи із ексголовою СБУ Валентином Наливайченком. Свого часу очільницею Чернігівської облдержадміністрації була Анна Коваленко, яка, до того ж є співзасновницею ГО «Антикорупційний рух В. Наливайченка». Саме її заступницею працювала Олена Дума. 

Ймовірні ділові контакти з держзрадниками та підозрюваними у співпраці з росією. Серед громадської спільноти існують припущення про контакти Олени Думи з екскерівником кримського управління СБУ, підозрюваним у держзраді Олегом Кулінічем. Зокрема, йшли розмови, що Дума просувала інтереси потенційного держзрадника Кулініча на Чернігівщині, хоча жодного кримінального провадження стосовно її залучення наразі не зареєстровано.

Але найбільший маркер, який вказує на заангажованість майбутньої очільниці Агентства, —  це участь у 2019 році у спільній пресконференції з Семом Кісліним — фінансовим донором Рудольфа Джуліані. Тобто 4 роки тому майбутня очільниця АРМА брала безпосередню участь у спробах дискредитації своєї країни та нинішнього президента США, який зі свого боку всіляко підтримує нашу країну і в протистоянні російській агресії, і в антикорупційному поступі.

Скриншот із відео пресконференції 

Всі ці факти вказують на те, що призначення Олени Думи головою АРМА, несе дуже великі репутаційні ризики для країни і для роботи незалежної та ефективної діяльності антикорупційної екосистеми та органів правопорядку. Саме тому Transparency International Ukraine закликає членів Кабінету Міністрів не голосувати за призначення переможниці конкурсу на цю надважливу для країни посаду.

Сьогодні, 28 червня, комісія з відбору Голови Агентства з розшуку і менеджменту активів нарешті проведе засідання. Це буде перше зібрання після завершення співбесід із кандидатами на Голову АРМА, тож ми дуже чекаємо, що саме сьогодні буде оголошене ім’я переможця конкурсу. 

Нагадаємо, що комісія спілкувалася з кандидатами з 30 травня по 8 червня, однак відтоді від неї не надходило жодного повідомлення, а весь цей час суспільство та експертне середовище чекали на результати відбору. І все це — на тлі постійних звинувачень у неспроможності Агентства, невиконанні його керівництвом покладених на нього функцій та корумпованості менеджменту.

Співбесіди показали, що серед кандидатів на майбутнього очільника є ті, хто продемонстрував належний рівень доброчесності та професійності, а також має бачення подальшого розвитку АРМА. В аналізі співбесід ми акцентували на позитивних якостях цих кандидатів і вказували на їхні сильні сторони.

Водночас ми також були свідками співбесід із тими претендентами, призначення яких може нести значні ризики як для роботи самого органу, так і всієї антикорупційної екосистеми. Наші експерти наголошували на сумнівних фактах у біографіях деяких кандидатів та їхніх хитких відповідях на запитання комісії. 

Серед найбільш кричущого, що зафіксувала громадськість: тісні політичні зв’язки претендентів, робота на представників режиму Януковича, потенційні ділові стосунки з тими, кого підозрює НАБУ в організації незаконних схем із АРМА (йдеться про Андрія Довбенка), а також з найобурливішого — зв’язки з росією. Вибір кандидатів з такими плямами у біографії може не тільки завдати значної репутаційної шкоди членам комісії, але й поставити під питання незалежність та ефективність роботи Агентства загалом. 

Оскільки, попри усі заклики TI Ukraine, комісія так і не оприлюднила критерії, за якими планує оцінювати кандидатів, у неї, на жаль, лишається простір для прийняття необґрунтованого рішення. Але ми все ж таки сподіваємось на виважений та об’єктивний фінальний вибір.

Вкотре наголошуємо, що від результатів цього конкурсу залежить не лише якість роботи з управління арештованими активами, а й подальша роль АРМА в антикорупційній екосистемі та системі органів правопорядку. Зокрема, повернення в Україну викрадених Януковичем й іншими поплічниками росії активів.

Саме тому Transparency International Ukraine закликає членів комісії підійти до свого вибору максимально виважено й обрати того кандидата, у доброчесності, професійності та політичній нейтральності якого немає жодних сумнівів!

І що з цього всього?

Загалом співбесіди з кандидатами на Голову АРМА стали таким собі острівцем спокою поміж вихорами, які в останні роки супроводжують діяльність інституції. І це хороший знак — дискусії довкола статусу АРМА не повинні перешкоджати комісії завершити свою роботу й обрати доброчесного та професійного голови. Інституційна спроможність Агентства напряму залежить від його очільника — саме він повинен буде представляти позицію органу в комунікації з державними та недержавними акторами. І можна впевнено стверджувати, що лише кандидати з досвідом роботи в органах кримінальної юстиції Артем Брінцов та Сергій Рокунь продемонстрували як належний рівень доброчесності, так і професійність у своєму баченні подальшого розвитку АРМА.

Нам здається, що попри весь скепсис, з яким подеколи ставляться до цього конкурсу, імовірність виваженого і якісного вибору таки існує. 

Попри тривалість та окремі недоліки процедури проведення конкурсу — неоприлюднені декларації та критерії оцінювання кандидатів — конкурс з другої спроби таки відбувся. А деякі кандидати показали на порядок вищий рівень професійності та наявність досвіду, який справді може допомогти їм реформувати АРМА.