Як Семен Кривонос планує розвивати НАБУ?

Під час співбесіди на компетентність новий директор Бюро зазначив, що тривалий час працював заступником очільника Одеської митниці, де, попри серйозний спротив системи, його команді вдалося досягти значних результатів. А потім він очолив ДІАМ, де запустив автоматизацію та цифровізацію процесів.

Відразу після вступу на посаду Директора НАБУ Кривонос планує проаналізувати рівень реалізації стратегічного плану НАБУ та визначити, на якому етапі знаходиться Бюро. 

На переконання Кривоноса, він уже має менеджерський досвід в “агресивному середовищі”, тому вміє протистояти викликам. Зокрема, коли це стосується підслідності. За словами кандидата, за його керівництва НАБУ буде ефективно комунікувати з тими органами, які порушують підслідність Бюро. І загалом, на його думку, на законодавчому рівні треба запровадити відповідальність для тих правоохоронців, які чинять такі порушення.

Також Кривонос планує збільшити кількість працівників Бюро. Це він аргументував тим, що, оскільки багато працівників НАБУ нині воюють, навантаження на орган збільшилося. Та й загалом для покращення ефективності НАБУ може бути потрібне збільшення кількості детективів та аналітиків.

В роботі ж Кривонос покладатиметься на команду, але також хоче підтримувати взаємодію з СБУ, НАЗК, Держфінмоніторингом, Рахунковою палатою і, звісно, САП. 

Також новий Директор планує закінчити реалізацію можливостей НАБУ проводити прослуховування. Мовляв, він знає, що Бюро вже кілька разів зверталося в СБУ щодо цього, тож думає, що проведе нараду і з’ясує, в чому технічна чи юридична проблема, а за потреби до її вирішення долучить міжнародних партнерів.

 

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

4 березня Комісія оголосила трьох переможців конкурсу з відбору Директора НАБУ. Надалі Директора має обрати Кабінет Міністрів.

На думку комісії з-поміж усіх учасників найбільш гідними посади Директора НАБУ є Сергій Гупяк (начальник 4-го слідчого відділу Теруправління ДБР у Хмельницькому), Семен Кривонос (очільник Держінспекції архітектури та містобудування) та Роман Осипчук (керівник управління внутрішнього контролю НАБУ).

Зазначимо, що члени комісії Карен Грінавей та Олексій Савчук відмовилися голосувати за обрання трійки, оскільки, за їх словами, вони підтримують не всіх кандидатів із вказаної трійки. Проте і пані Карен, і пан Олексій наголосили, що сподіваються на розумний підхід Кабміну до вибору гідного очільника НАБУ.

“Директор НАБУ — одна з головних осіб, які напряму впливають на антикорупційну політику в Україні. І ми раді, що стали свідками справді якісного відбору, — коментує конкурс заступниця виконавчого директора TI Ukraine з юридичних питань Катерина Риженко. — На всіх етапах конкурсу комісія показувала свої професійність і реальну направленість на обрання справді достойних людей. Усі співбесіди — і на доброчесність, і на компетентність — були справді ґрунтовні й давали можливість показати сильні й слабкі сторони кандидатів. Тож тепер сподіваємося, що Кабмін до свого вибору підійде з таким же рівнем виваженості, і вже найближчим часом ми дізнаємося ім’я майбутнього очільника НАБУ”.

Із обраних Комісією трьох кандидатів прем‘єр-міністр обере та подасть на затвердження уряду майбутнього директора НАБУ. 

Нагадаємо, що всього до етапів співбесід пройшов 21 кандидат. За результатами тестування на знання законодавства та загальні здібності до етапу співбесід мали пройти 22 особи. Проте після додаткової перевірки конкурсна комісія виявила, що у кандидата Руслана Габрієляна було недостатньо керівного досвіду, тому його усунули від участі в конкурсі, а кандидат Євгеній Теницький знявся з конкурсу вже під час співбесід на доброчесність.

Перед співбесідами Transparency International Ukraine проаналізувала усіх кандидатів, які пройшли етап тестування, та сформувала перелік запитань, на які претенденти надавали свої відповіді на етапі співбесід на доброчесність. Детально про те, як проходили співбесіди, TI Ukraine розповідали у Телеграмі.

 

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Сергій Наумюк

Керівник Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ

Оскільки кандидат тривалий час працював в СБУ і нині мобілізований саме як офіцер запасу Служби безпеки, комісія поцікавилася, як він розділяє свою відданість між інституціями, в яких працює. На це Наумюк відповів, що під час роботи в НАБУ працівники його підрозділу брали участь у документуванні корупції стосовно співробітників СБУ, і це не заважало ні Наумюку, ні його підлеглим. Тому він вважає, що не на словах, а на ділі показав, що не буде закривати очі що на корупцію у будь-якому відомстві.

Як і деякі інші кандидати, які працюють нині в НАБУ, Наумюк планує ініціювати збільшення кількості працівників інституції. На запитання, навіщо це робити, кандидат на конкретних прикладах пояснив, чому, на його думку, в НАБУ має працювати не 700 осіб, як нині, а 1000.

А на уточнення про можливі альтернативні варіанти для підвищення ефективності роботи Бюро, крім збільшення штату, Наумюк відповів, що це також будуть рішення в площині технічного забезпечення. Ідеться про автоматизацію і діджиталізацію усіх внутрішніх процесів – як слідчої сфери, так і щодо інформаційної безпеки. Саме тому важливою є автоматизація процесуальної діяльності, зокрема сервісу eCase — коли він буде реалізований на повну, це скоротить час.

На запитання, як саме кандидат планує отримати необхідні для НАБУ результати на рівні парламенту, Наумюк сказав, що просто треба комунікувати з людьми — як з представниками профільних комітетів, так і з окремими депутатами. І так само завдання вищого рівня за потреби Наумюк готовий вирішувати на рівні президента й уряду.

Загалом Наумюк переконаний, що НАБУ треба розвивати співпрацю з усіма правоохоронними органами, органами влади і управління. Бо боротьбу з корупцією ведуть не тільки правоохоронні органи, а вся система, до якої входять і законодавчі органи, і Кабмін, і органи місцевого самоуправління. “А спеціалізовані правоохоронні органи, як НАБУ, є навіть не скальпелем, а вістрям скальпеля, коли видаляються певні проблемні моменти, які очевидні для всіх”.

Також цікавою є думка кандидата щодо порушення НАБУ справ на основі журналістських розслідувань. За його словами, такі відносини встановлені законом. “Якщо в публікаціях є підстави для початку розслідування, ми будемо вносити їх у реєстр і починати їх. Але найбільш ефективний етап — це негласний етап, коли фігуранти ще не знають, що ними зацікавилися правоохоронці. Якщо ж ми робимо це з матеріалів ЗМІ, то втрачається ефект несподіванки”.

Надалі на кандидатів, які пройшли цей етап, чекають співбесіди щодо відповідності критерію компетентності. Вони відбудуться з 28 лютого по 4 березня. 

На цьому етапі комісія буде оцінювати: 

• знання національного законодавства та відповідного міжнародного права і їх застосування у практиці Верховного Суду, Конституційного Суду України і Європейського суду з прав людини;
• обізнаність кандидатів з положеннями міжнародних стандартів щодо запобігання та протидії корупції, інших застосовних у діяльності НАБУ міжнародних договорів та конвенцій; 
• стратегічне та аналітичне мислення кандидатів;
• лідерство та розуміння місії та завдань НАБУ;
• управління людськими ресурсами;
• розуміння фундаментальних принципів професійної етики; 
• ефективну особисту, внутрішню та зовнішню комунікацію, зокрема, для позиціонування НАБУ та його роботи у суспільстві.

Кожна співбесіда розпочинатиметься із п’ятихвилинної самопрезентації кандидата та стислого висловлення бачення подальшого розвитку НАБУ.

Нагадаємо, що за результатами цих співбесід комісія визначить трьох фіналістів конкурсу, з-поміж яких Прем‘єр-міністр обере та подасть на затвердження Кабміну майбутнього директора НАБУ.

 

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Конкурс з відбору директора НАБУ доходить до свого завершального етапу – співбесід на доброчесність та компетентність кандидатів. Вже 20 лютого перші претенденти на цю надважливу посаду прийдуть на розмову з відбірковою комісією.  

Експерти Transparency International Ukraine проаналізували всю наявну публічну інформацію про учасників конкурсу та сформували свої запитання до них.

Чому для нас такий важливий цей конкурс?

Національне антикорупційне бюро – один із найважливіших елементів антикорупційної системи України. 

Саме тому Конкурс з обрання нового директора НАБУ став топтемою для ЗМІ та можновладців. 

Саме тому у своїх умовах надання фінансової допомоги Україні ЄС згадує про цей надважливий відбір. І так само обрання фахового та доброчесного директора є умовою для початку перемовин про вступ України до Євросоюзу.

Всього до фінального етапу відбору пройшов 21 кандидат. За результатами тестування на знання законодавства та загальні здібності до етапу співбесід мали пройти 22 особи, проте після додаткової перевірки конкурсна комісія виявила, що в кандидата Руслана Габрієляна було недостатньо керівного досвіду, тому його усунули від участі в конкурсі.

13 лютого Комісія затвердила графіки фінальних етапів конкурсу – співбесід на доброчесність та компетентність. Так, під час співбесід на доброчесність комісія буде розглядати відповідність доходів кандидатів їхнім витратам та майну, спосіб життя учасників конкурсу, рівень їхньої професійної етики, політичну нейтральність та інші можливі порушення доброчесності.

Transparency International Ukraine проаналізувала усю наявну інформацію про претендентів на посаду директора НАБУ. 

Традиційно наші експерти намагалися максимально повно дослідити дані, які могли б свідчити про рівень доброчесності претендентів, проте цьогоріч проводити такий аналіз було значно складніше. Оскільки доступ до реєстру електронних декларацій обмежений, основою нашої перевірки стала інформація, яка є у публічному доступі, та документи, опубліковані конкурсною комісією. 

На жаль, вказані дані можуть не сповна відображати картину майнового стану кандидатів, проте дають можливість сформувати запитання для конкурсної комісії і сподіваємось під час співбесід почути повнішу картину щодо відповідності кандидатів вимогам.

16 січня Комісія з відбору директора НАБУ оголосила 22 кандидатів, які пройшли до етапу співбесід. 

Сьогодні на засіданні члени комісії затвердили перелік фіналістів, які за результатами тестування на загальні здібності пройшли до наступних етапів конкурсу.

Руслан Кравченко (243 бали) – керівник Бучанської окружної прокуратури. Свого часу представляв сторону обвинувачення на суді над Віктором Януковичем.

Руслан Габрієлян (238 балів) – новий прокурор САП, раніше був детективом НАБУ.

Сергій Гупяк (225 балів) – начальник 4-го слідчого відділу Теруправління ДБР у Хмельницькому.

Вероніка Плотнікова (225 балів) – начальник управління організації виконання рішень ЄСПЛ, аналітичного та документального забезпечення Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Офісу Генерального прокурора.

Семен Кривонос (224 бали) – очільник Держінспекції архітектури та містобудування.

Віктор Павлущик (223 бали) – старший детектив НАБУ, керівник відділу детективів.

Віталій Власюк (222 бали) – заступник голови Київської обласної військової адміністрації. Раніше працював адвокатом. Захищав компанію “Алтаюр”, що надавала сервери для розміщення інформації з реєстру декларацій.

Олександр Цивінський (221 бал) – керівник третього відділу детективів НАБУ.

Олександр Вікул (219 балів) – працював начальником відділу організації представництва у прокуратурі Вінницької області.

Олександр Риковцев (219 балів) – Старший детектив НАБУ.

Михайло Буртовий (219 балів) – детектив Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ.

Роман Осипчук (218 балів) – керівник управління внутрішнього контролю НАБУ. Був кандидатом на посаду директора БЕБ.

Анатолій Нестерцов (218 балів) – заступник керівника підрозділу детективів НАБУ, колишній працівник СБУ.

Сергій Наумюк (217 балів) – керівник Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ.

Ігор Ярчак (215 балів) – керівник юридичного управління НАБУ.

Олег Опішняк (211 балів) – працює в органах прокуратури з 1997 року. У 2011 році нагороджений подякою за сумлінну службу в органах прокуратури ІІ ступеня.

Євгеній Теницький (210 балів) – детектив НАБУ.
Володимир Церковний (210 балів).

Максим Ворвуль (209 балів) – старший детектив НАБУ.

Юрій Бєлоусов (209 балів) – очолює Департамент війни Офісу Генпрокурора. Був керівником Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній і пенітенціарній сфері і спеціалізованого підрозділу Офісу Генпрокурора з протидії катуванням.

Олександр Руденко (209 балів) – адвокат, Голова адвокатського об’єднання “РО ЛЕКС”, був кандидатом на посаду голови АРМА.

Роман Удовиченко (209 балів) – раніше – заступник керівника Конотопської місцевої прокуратури.

Чому кандидатів 22, а не 20, як мало б бути за умовами конкурсу? Останні 4 людини в рейтингу отримали однакові бали за результатами двох тестувань, тому комісія ухвалила рішення про те, щоб допустити до наступного етапу усіх кандидатів з однаковим результатом. Це передбачено Критеріями та методикою оцінки кандидатів на посаду Директора НАБУ.

Надалі на кандидатів чекає виконання практичних завдань та співбесіди, і вже за їх результатами буде визначена трійка фіналістів, з-поміж яких Кабмін обере майбутнього директора НАБУ. TI Ukraine проаналізує всіх кандидатів на доброчесність і поділиться результатами цього аналізу.

Чого тільки варте довгоочікуване розслідування спроби нардепа Олександра Трухіна дати хабар поліцейським – якраз тоді, коли після скандальної ДТП він хотів “тихенько піти у ліс”. 

Або ще одна справа щодо рекордного хабаря-відката у 22 мільйони євро, що їх екснардеп Максим Микитась пропонував меру Дніпра Борису Філатову. 

А на додачу, після того, як Київський апеляційний суд скасував рішення про закриття справи щодо перших “плівок ОАСК”, з’явилася надія, що і це провадження нарешті дійде до суду.

Однією з причин активізації таких розслідувань, безумовно, стало призначення Олександра Клименка на посаду нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). 

Але саме це призначення – лише один із гвинтиків для повноцінного функціонування антикорупційної екосистеми. Ще дві надважливі антикорінституції поки чекають на своїх очільників.

Розслідування щодо депутатів, суддів і міністрів, робота з конфіскованими російськими активами чи іншим унікальним майном, яке арештовується в рамках кримінальних проваджень – це результат роботи всієї системи. 

Конкурси до двох антикорупційних інституцій – шанс для вас долучитися до цієї роботи. Якщо, звісно, ви відповідаєте вимогам. Ви можете очолити одну з них, посиливши боротьбу з корупцією в Україні!

Так, наразі триває прийом документів у двох потужних конкурсах: 

• на директора НАБУ (Національного антикорупційного бюро)
• та голову АРМА (Агентства з розшуку і менеджменту активів). 

Ці антикорупційні органи певною мірою можуть функціонувати без повноцінних очільників. Однак тільки повністю укомплектований апарат може забезпечити максимально оперативну та направлену на досягнення стратегічних цілей їхню роботу. 

Час показує, що відсутність керівників таки дається взнаки. 

Лідери антикорупційних органів мають повноваження ухвалювати унікальні рішення та забезпечувати ефективну роботу цих інституцій. Саме тому антикорупційна громадська спільнота, зокрема й Transparency International Ukraine, зацікавлена, аби ці посади обійняли максимально компетентні та відповідальні люди. 

Ми продовжуємо наголошувати, що керівниками цих інституцій мають стати професійні, доброчесні, аполітичні та незалежні фахівці. Адже на них покладають велику відповідальність – інакше під загрозою буде ефективність усієї антикорупційної системи. 

UPD. Комісія продовжила прийом документів ще на 2 тижні. Тобто, усі охочі можуть надсилати документи до 20 грудня включно.

16 листопада розпочався прийом документів у конкурсі з обрання керівника Національного антикорупційного бюро. 

У кандидатів буде три тижні (21 день) від публікації оголошення, щоб зібрати й надіслати необхідні документи електронною поштою. Опісля комісія визначить, кого допустити до нього, а кого — ні.

Головні етапи конкурсу: тестування на знання законодавства та загальні здібності, практичне завдання та співбесіди — на відповідність критеріям доброчесності та компетентності. В результаті комісія вибере трьох кандидатів і внесе на розгляд прем’єр-міністру подання стосовно них.

“Transparency International Ukraine очікує, що комісія в адекватні терміни знайде професійного, аполітичного та доброчесного лідера для НАБУ.  Зі свого боку організація стежитиме за перебігом, щоб недоброчесні кандидати не потрапили на посаду, а сам конкурс відбувся без порушень. Адже сумнівні результати легко оскаржити, ми ж зацікавлені в обранні гідного керівника Нацбюро”, — зазначила Катерина Риженко, заступниця виконавчого директора з юридичних питань Transparency International Ukraine.

Директор НАБУ — важлива посада не тільки для антикорупційної системи, а й для України загалом. Саме директор НАБУ організовує та скеровує роботу детективів. Він несе відповідальність за роботу Бюро, зокрема стежить за законністю здійснюваних оперативно-розшукових заходів, досудового розслідування, а також додержанням прав і свобод осіб. Також він затверджує плани Нацбюро: перспективні, поточні та оперативні. 

Тому для якісної роботи НАБУ потрібен незалежний та кваліфікований директор, який повністю відповідає вимогам законодавства. Інакше під загрозою буде ефективність усієї антикор_системи.

Найбільший ризик конкурсу — це його затягування. Наразі у нас немає підстав бити на сполох, що цей ризик реальний, адже комісія рухається доволі оперативно: лише за останні 3 тижні затвердили регламент та методологію, обрали голову комісії та проголосували за оголошення про початок конкурсу. Однак поки конкурс офіційно не розпочався і члени комісії ще не почали працювати безпосередньо з кандидатами, ми не можемо стверджувати, що такий ризик геть відсутній. 

Прецедент з конкурсом САП показує, що якщо це грає на руку комісії, затягнути конкурс можливо навіть за найбільш абсурдних підстав. Але зараз є усі підстави вірити, що члени конкурсної комісії розуміють важливість оперативного завершення конкурсного відбору та дотримання зобов’язань України перед ЄС.

Водночас є й об’єктивні ризики для затягування — віялові відключення світла та нестабільний інтернет. Також загрозу несе непроголосований сумнозвісний “законопроєкт Клочка” №7654. Він потенційно підриває засади політичної незалежності директора НАБУ, змінюючи вимоги до кандидатів. Якщо депутати проголосують “за”, усі напрацювання конкурсної комісії можна буде вважати марними.

Нагадаємо, голова комісії — Микола Кучерявенко, його заступниця — Карен Грінавей, секретар — Олексій Савчук. Конкурс на посаду Директора НАБУ розпочався ще до повномасштабної війни, після 24 лютого призупинився і відновив свою діяльність вже у серпні.

Зараз тривають конкурси на очільників НАБУ та АРМА, а також обирають 8 прокурорів САП: на якому етапі кожен з них?

Конкурс САП у розпалі: на посади 8 прокурорів до САП подалося 308 кандидатів. На сайті ОГП вже опублікували завдання, тож тепер кандидати готуються до тестування. https://bit.ly/sap_konkurs

Конкурс НАБУ рухається: вчора комісія затвердила регламент, а також обрала голову комісії — Миколу Кучерявенка, першого проректора Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, члена Науково-експертної ради при НАЗК; його заступницю — Карен Грінавей, ексстаршу спецагентку ФБР у відділі протидії міжнародній корупції і секретаря — Олексія Савчука, керуючого партнера адвокатського об’єднання “Ассирія”.

Конкурс АРМА в підвішеному стані: у четвер мало відбутися засідання комісії, проте кворум не зібрався. Раніше в комісії обрали голову, виключили одного із членів комісії (Зураба Адеішвілі, помічника генпрокурора) та внесли зміни до регламенту роботи. 

Сподіваємося, у кожному конкурсі вдасться обрати професійних та доброчесних керівників і працівників, які підвищуватимуть ефективність роботи кожного органу й антикор_інфраструктури загалом!

До речі, це не перші конкурси, за якими ми пильно стежимо й беремо участь у доборі кадрів. ТІ Україна з першого набору Ради громадського контролю при НАБУ відбирала детективів та інших працівників, перебуваючи в різних кадрових і дисциплінарній комісіях. 

Також ми підтримували державу і допомагали відбирати прокурорів САП багато років. А зараз наша юридична радниця Наталія Січевлюк в комісії з обрання 8 прокурорів. 

Свого часу представники організації залучалися і до відбору працівників АРМА та керівника НАЗК.

Наша організація активно працює у цьому напрямку, адже саме від кадрів зокрема напряму залежить ефективність та незалежність антикорупційної інфраструктури.

Робимо Україну сильнішою разом!

Президент України Володимир Зеленський підписав дискримінаційний закон №8003, який впроваджує нові вимоги до директора Антикорупційного бюро. 7 вересня народні депутати ухвалили його за основу та в цілому. 

Ця ініціатива народних депутатів хоч і стала кращою заміною скандальному “законопроєкту Клочка”, все ж радше є шкідливою, ніж корисною. Цей закон забороняє юристам брати участь у конкурсі на директора НАБУ, які після початку повномасштабного вторгнення  виїжджали за кордон з особистих причин і перебували там понад три тижні. 

Винятком є лиш громадяни, які виїхали на лікування через поранення, контузії, захворювання, пов’язані з військовою службою, або у відрядження в інтересах національної безпеки та оборони.

Transparency International Ukraine наголошувала, що такі обмеження штучно звужують кількість охочих кандидатів — здебільшого жінок — і закликали Президента застосувати вето.

Проте відтепер закон офіційно набрав законної сили. Тож ініціатива вплине здебільшого на юристок (виїзд чоловіків призовного віку з України обмежено), що є певного роду дискримінацією, в тому числі за статевою ознакою. Як наслідок, правниці можуть оскаржити цю норму закону у Конституційному Суді України.  

7 вересня народні депутати ухвалили за основу та в цілому законопроєкт про вимоги до директора Антикорупційного бюро (№ 8003). “За” проголосували 285 нардепів. Це заміна скандальному “законопроєкту Клочка”, який додавав нові вимоги до деяких керівників антикорупційних органів, а також підстави для їхнього звільнення. 

Після критики з боку громадськості та міжнародних партнерів народні депутати  Давид Арахамія, Олександр Корнієнко, Анастасія Радіна та Олександра Устінова — зареєстрували новий законопроєкт. Вони пропонують заборонити юристам брати участь у конкурсі на директора НАБУ, які після 24 лютого 2022 року виїжджали за кордон з особистих причин і перебували там понад 21 день. Ще викликає питання, чому така винятковість обмеження стосується тільки НАБУ.

Хоча цей законопроєкт і виглядає більш виважено на тлі “законопроєкту Клочка”, такі обмеження заздалегідь штучно звужують кількість охочих кандидатів. Адже в такому разі, наприклад, жінки, які евакуювали дітей за кордон і можливо вже навіть повернулися, не зможуть податися. 

Виняток — громадяни, які виїхали на лікування через поранення, контузії, захворювання, пов’язані з військовою службою, або у відрядження в інтересах національної безпеки та оборони.

Враховуючи заборону на виїзд чоловіків призовного віку (крім попереднього винятку), ця ініціатива вплине здебільшого на юристок, що є певного роду дискримінацією за статевою ознакою. 

Для успішного конкурсу й обрання дійсно достойного кандидата на посаду директора НАБУ необхідна потужна конкуренція та рівний доступ для усіх професіоналів. На думку ТІ Україна, цей закон звужує коло потенційних кандидатів без критичних на те підстав.

Звертаємося до Президента України з проханням ветувати цей закон.

 

Долучайтеся до наших соцмереж

Transparency International Ukraine: Facebook | Instagram | Telegram | Twitter 

DOZORRO: Facebook | Instagram | Telegram 

Прозорі міста: Facebook 

“Це точно має бути абсолютно аполітична та незалежна особа. Звісно, він, як будь-який керівник, має бути дипломатом. Чи буде це виходець з НАБУ, чи ні – відкрите питання. З одного боку, певна сталість – це добре, з іншого – певні нові погляди теж були б цікавими”.

Так виконавчий директор ТІ Україна Андрій Боровик відповів на питання журналістів Главком про очікування від нового директора Національного антикорупційного бюро.

Про виклики в антикорупції, потенційно небезпечну ініціативу нардепа Клочка, плани України вступити до Євросоюзу та конкурси – читайте у матеріалі.

16 квітня 2022 року закінчився строк повноважень Артема Ситника на посаді Директора Національного антикорупційного бюро. У 2015 році зі 186 претендентів саме він виграв конкурс і очолив перший антикорупційний орган в Україні. Відтоді ми почали чути про резонансні викриття у справах щодо Микитася, Насірова, Татарова, Чауса, Юрченка, плівок ОАСК чи формули Роттердам+.

Саме ці справи розслідували детективи НАБУ із прокурорами САП. Українці завмирали в очікуванні, коли недоторканні для затримання стануть підсудними і ув’язненими. І ось, обвинувальні вироки вже ухвалені для 68 осіб. Були й виправдувальні, наприклад, ексміністру інфраструктури Омеляну чи екснардепу Сольвару.

Детективи НАБУ не зважають на статус чи прізвище і затримують будь-яких потенційних корупціонерів. Так, у 2020 році вони викрили на хабарі нардепа партії «Слуга народу» Олександра Юрченка, а вже за рік — передали обвинувальний акт до ВАКС. Загалом наприкінці 2021 року 670 осіб отримали статус обвинувачених.

НАБУ доводить — недоторканих немає. Чиновники, судді, адвокати несуть справедливі покарання за злочини. Серед них — ексзаступник міністра з питань тимчасово окупованих територій  Юрій Гримчак. За день до війни ВАКС засудив в першій інстанції його до 10 років тюрми з повною конфіскацією майна за $1,1 млн хабаря.

За останні 7 років стосунки НАБУ і САП були різними. Це, якщо сказати м’яко. Були і акваріумні скандали, і прослушка, і звісно — ефективна спільна робота. Разом антикорупційні детективи і прокурори викрили чимало корупційних схем, серед останніх — 689 млн грн збитків Одеської громади. Також вони завершили досудові розслідування кількох гучних топкорупційних справ:

• щодо заволодіння 1,6 млрд грн «Укргазвидобування», де фігурували екснардеп Олександр Онищенко і ексголова Державної фіскальної служби Роман Насіров. Це була одна з найбільших за обсягом справ детективів НАБУ, у рамках якої вони провели понад 400 допитів свідків і 130 обшуків;
• щодо заволодіння 6,5 млн євро держпідприємства «Енергоатом», де фігурувало 8 обвинувачених, серед яких — екснардеп Микола Мартиненко. Під час цього розслідування детективи Бюро провели понад 200 допитів свідків, слідчих оглядів речей і документів, і отримали 50+ запитів про міжнародну правову допомогу;
• щодо $8,2 млн збитків держпідприємству «Укркосмос». Детективи дослідили 110 томів справи, допитали 59 свідків і провели 28 слідчих оглядів.

У 2021 році Бюро перетворилося із правоохоронного на центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом. Тобто НАБУ перейшло з-під вертикалі президента у підпорядкування уряду завдяки оновленому закону. До цього Конституційний суд визнав неконституційним призначення директора президентом України. Зміна статусу не змінила інституційну незалежність НАБУ і це однозначна перемога.

Своєрідним викликом лишається діджиталізація слідства для швидкого обміну інформацією між антикорупційними органами. Торік запрацювала система електронного кримінального провадження eCаse. Детективи НАБУ вже зареєстрували у ній перше кримінальне провадження. Але на повну система поки не працює.

Крім цього, були спроби змінити законодавство, щоб обмежити функції НАБУ. Так звані «поправки Лозового» запроваджували монополію на проведення експертиз в кримінальному провадженні та необґрунтовано розширювали повноваження слідчих-суддів щодо призначень експертиз. Також у 2019 році Конституційний Суд України позбавив НАБУ права подавати позови до суду, щоб анулювати незаконні угоди державних підприємств і повертати кошти.

Не можна змовчати і про внесення Ситника до Єдиного державного реєстру корупціонерів. Хтось казав, що справедливо, хтось — що це спроба тиснути і змістити директора ефективного НАБУ. Я ж скажу, що робота в умовах постійного тиску — невід’ємна частина цієї посади.

За 7 років НАБУ вдалось створити міцний фундамент для роботи й закласти принципи незалежності. Напрацьовані практики й підходи важливо зберігати і примножувати. До кінця 2022 року НАБУ має дороговказ — Стратегію розвитку Бюро, але вона не може замінити очільника.

Поки не буде обрано нового Директора Бюро, його обов’язки виконуватиме перший заступник — Гізо Углава. Він матиме всі ті самі повноваження, але не матиме тих гарантій незалежності, які надає закон Директору.

Конкурс на посаду Директора розпочався до війни. Уряд навіть встиг затвердити склад комісії, хоча й зробив це з певними невідповідностями, але члени комісії повинні розпочати процес відбору кандидатів. Війна не зупинила роботу НАБУ. Навпаки, співробітники Бюро активно долучаються до розслідування злочинів, пов’язаних з російськими активами. Тож і стати причиною для затягування конкурсу війна не повинна.

Вкрай необхідно провести конкурс і обрати професійного та доброчесного керівника. Як на мене, його головна функція — зберегти і розвивати Бюро в умовах кризи. Кадри, процеси, інституцію. Після війни роботи буде дуже багато, та і зараз її вистачає.

Путін у своїй божевільній промові кілька разів згадав про антикорупційні здобутки та, що очікувано, їх знецінив. Враховуючи його посили загалом, можна оцінити роботу антикору як успішну. Аби ми й надалі могли дратувати запоребрикових сусідів, показуючи їм приклади змін, мусимо рухати далі конкурси з обрання нового директора Антикорупційного бюро та інших керівників – САП і АРМА.

15 лютого уряд затвердив 6 осіб до комісії з обрання директора Антикорупційного бюро (НАБУ). Минув вже тиждень, утім жодних рухів не помічено. Якими ж мають бути наступні кроки у конкурсі та коли — читайте далі.

15 лютого — останній день, коли уряд міг затвердити склад конкурсної комісії. Згідно з законом про НАБУ, вона має бути сформована не пізніше, ніж за два місяці до завершення строку повноважень чинного директора Бюро. Повноваження Артема Ситника закінчуються 15 квітня 2022 року. 

Аби спробувати встигнути обрати директора Бюро вчасно, комісія мусить дуже оперативно рухатися. Затяжний серіал з обрання головного антикорупційного прокурора показав, що два  місяці — надто малий термін. Треба активізуватися. 

У дослідженні спроможності, управління і взаємодії органів антикорупційної інфраструктури НАБУ отримало 3,6 балів з 5. Серед низки рекомендацій, була й одна стосовно директора цієї інституції — про необхідність врегулювання питання призначення й звільнення директора НАБУ. Ця рекомендація вже виконана: закон №5459-1 заповнив цю прогалину. 

Водночас у дослідженні згадується, що особливий порядок конкурсного відбору та вичерпний перелік підстав для звільнення директора НАБУ є проявом гарантії незалежності цього органу. Залишається вірити, що цей особливий порядок не будуть викривлювати на шкоду законодавчо передбаченому прозорому конкурсу. 

Нюанси: що маємо

Уряд видав два документи щодо комісії: рішення про затвердження складу і розпорядження, де встановив, що “повноваження члена комісії НАБУ, який також є членом конкурсної комісії з відбору Спеціалізованого антикорупційного прокурора, починаються наступного дня після виходу з останньої”. Ідеться про міжнародного експерта з протидії корупції Драго Коса.

По-перше, рішення Кабміну перебуває за межами його повноважень і є, по суті, незаконним. Закон про НАБУ вже встановив вимоги до членів конкурсної комісії щодо їхнього досвіду та особистих якостей. Проте законодавство не передбачає жодних додаткових умов чи підстав щодо участі члена комісії НАБУ в інших конкурсних комісіях. 

По-друге, так званої конкурсної комісії з відбору Спеціалізованого антикорупційного прокурора не існує. Є лише “комісія з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі”. І саме у ній Драго Кос активно працює і демонструє принципову позицію.

Як працювати комісії?

Уряд своїми діями створив неоднозначну ситуацію. Адже, відповідно до закону про НАБУ “конкурсна комісія вважається повноважною в разі затвердження її в повному складі”. Хоча Кабмін затвердив склад з шести осіб, фактично лише п’ятеро набули повноважень.

Тому для остаточного і повноцінного вирішення цієї ситуації Кабмін має внести зміни у постанову і в подальшому не створювати перепон для комісії.  

Утім, якщо підійти до ситуації формально, ніхто із 6 призначених членів комісії НАБУ не є членом “Конкурсної комісії з відбору Спеціалізованого антикорупційного прокурора”. Тому кожен з цих членів може дійти висновку, що ця вимога його не стосується.

Відтак конкурсна комісія може визнати себе повноважною та розпочати роботу якомога швидше. Вже на першому засідання Комісія НАБУ має обрати голову та секретаря. Крім того, члени мають узгодити та оприлюднити регламент своєї роботи, критерії та методику оцінки кандидатів, розмістити оголошення про умови та таймлайн конкурсу. 

На жаль, хоча конкурс ще повноцінно не розпочався, біг з перешкодами стартував. Дії Уряду можуть призвести до затягування і навіть оскарження результатів конкурсу  в судовому порядку. Цього можна було цілком уникнути.

Ризики є і вони різні

Запорука результативності НАБУ — його Директор, адже саме він, зокрема, несе відповідальність за діяльність Національного бюро та організовує його роботу. Для оперативної та якісної роботи Бюро потрібен незалежний та професійний керівник, який повністю відповідає вимогам законодавства. В іншому випадку під загрозою буде ефективність усієї антикорупційної екосистеми.

Якщо ж Директора Бюро не оберуть вчасно, його обов’язки виконуватиме перший заступник — Гізо Углава. Він матиме всі ті самі повноваження, але не матиме тих гарантій незалежності, які надає закон Директору НАБУ. 

Також варто пам’ятати, що Директора обирають на відкритому конкурсі, в той час як заступників призначає вже сам директор. Перевага саме конкурсної процедури відбору полягає в тому, що дає можливість вибудовувати довіру до керівника ще до його призначення. Як з боку колег з інших органів, так і з боку підлеглих. Тому саме прозорість конкурсного процесу, чесна і послідовна перемога в ньому можуть суттєво вплинути на довіру до інституції та результатів роботи. 

Президент Зеленський зараз має пріоритет номер один — допомогти нам вистояти у війні з Росією. Для цього Україні вкрай необхідна постійна і всебічна підтримка світу. Ми мусимо використовувати системні підходи та неухильне дотримання взятих зобов’язань, тим самим демонструючи повагу до себе і партнерів. Україна обіцяла низці міжнародних інститутів, зокрема Міжнародному валютному фонду, забезпечити незалежність та доброчесність НАБУ, у тому числі шляхом дотримання процедур призначення його керівника та збереження обмежених та серйозних підстав для його звільнення.