<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>локалізація - Transparency International Ukraine</title>
	<atom:link href="https://ti-ukraine.org/ti_tag/lokalizatsiya/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://ti-ukraine.org</link>
	<description>Знизити рівень корупції</description>
	<lastBuildDate>Wed, 22 Oct 2025 07:56:43 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	

<image>
	<url>https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2018/08/header-default.png</url>
	<title>локалізація - Transparency International Ukraine</title>
	<link>https://ti-ukraine.org</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Нова хвиля вимог локалізації в закупівлях: що готує законопроєкт 13392</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/news/nova-hvylya-vymog-lokalizatsiyi-v-zakupivlyah-shho-gotuye-zakonoproyekt-13392/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Анна Куц]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 22 Oct 2025 07:56:41 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=news&#038;p=31574</guid>

					<description><![CDATA[<p>Міністерські перевірки, нікчемні договори, нові пороги та багато іншого</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/nova-hvylya-vymog-lokalizatsiyi-v-zakupivlyah-shho-gotuye-zakonoproyekt-13392/">Нова хвиля вимог локалізації в закупівлях: що готує законопроєкт 13392</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<p><span style="font-weight: 400;">Нещодавно члени комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку ухвалили внести на розгляд парламенту та </span><b>рекомендували прийняти за основу</b> <i><span style="font-weight: 400;">Проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких законодавчих актів України щодо </span></i><b><i>місцевої складової (локалізації) в публічних та оборонних закупівлях</i></b> <a href="https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/56609"><span style="font-weight: 400;">(законопроєкт №13392 від 20.06.2025 року, далі — Законопроєкт).</span></a><span style="font-weight: 400;"> </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Його ключові положення стосуються Закону України «Про публічні закупівлі», а також він зачіпає законодавство про оборонні закупівлі та державний фінансовий контроль.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Нагадаємо, що паралельно ведеться робота над законопроєктом №11520, який готують до другого читання, щоб гармонізувати законодавство у сфері публічних закупівель з Директивами Європейського Союзу. Втім, це не стало на заваді народним депутатам у спробі вдосконалити діючий закон. У цьому матеріалі аналізуємо Законопроєкт про локалізацію та як він вплине на публічні закупівлі. </span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Резюме</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Верховна Рада розглядатиме законопроєкт №13392 про посилення вимог локалізації. Він є спробою підвищити ефективність цього механізму. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Мінекономіки нададуть повноваження створити <strong>комісію, яка перевірятиме дотримання вимог локалізації,</strong> розглядатиме скарги та виїжджатиме на перевірки до виробників, саме <strong>Мінекономіки — також буде проводити виїзні перевірки.</strong> Таке повноваження є неприродним для Мінекономіки, а без належного регулювання підстав, процесу і результатів перевірки — може призвести до ризиків зловживань. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Окрім того, законопроєкт пропонує низку змін до базових вимог локалізації, процесу закупівлі, повноважень Мінекономіки та органів контролю. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Інформацію про порушення вимог локалізації планують зробити додатковою підставою моніторингу закупівлі, попри те, що Держаудитслужба вже охоплює контролем це питання.  </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Законопроєкт пропонує <strong>внести вимоги локалізації до регулювання кожної стадії закупівлі, від планування — до звіту про виконання договору.</strong> Недотримання їх призводитиме до штрафу на постачальника та розірвання договору або його нікчемності.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Також вимоги локалізації можуть торкнутися оборонних закупівель, і норми про це поки виглядають суперечливими.  Більшість положень тексту законопроєкту, особливо в оборонній сфері, потребують доопрацювання.</span></p>
<p><b>Тransparency International Ukraine закликає народних депутатів не голосувати за цей законопроєкт.</b></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Базові вимоги: товари, пороги, нерезиденти, оборона</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Насамперед змін зазнає низка базових норм. До </span><b>товарів</b><span style="font-weight: 400;">, що підлягають локалізації, додають механізовані засоби розмінування (гуманітарного розмінування), засоби детонування (знешкодження/знищення) вибухонебезпечних предметів, зокрема з дистанційним керуванням.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Змінюють і уточнюють вартісний поріг: вимоги локалізації діятимуть для товарів від </span><b>1 мільйона гривень </b><span style="font-weight: 400;">у складі предмета закупівлі </span><b> — </b><span style="font-weight: 400;">на відміну від нинішньої норми, за якою вартість предмета закупівлі має стартувати від 200 тисяч гривень. Також уточнено норму про закупівлю робіт і послуг — вартісний поріг більш чітко прив’язано саме до товару, який набуває замовник у власність. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Вимоги локалізації будуть застосовувати </span><b>до 31 грудня 2032 року</b><span style="font-weight: 400;">,</span> <span style="font-weight: 400;">тобто на рік довше, ніж передбачено в Законі зараз.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Також  Законопроєкт конкретизує коло способів закупівель. Вимоги локалізації будуть поширюватись на </span><b>конкурентні процедури, переговорну процедуру,</b> <b>закупівлі без використання</b><span style="font-weight: 400;"> електронної системи. Тобто поза фокусом залишаються спрощені закупівлі. Також можуть виникнути дискусії щодо поширення вимог на закупівлі через електронний каталог — було би доцільно прямо прописати цей спосіб закупівлі, якщо автори законопроєкту мали намір охоплювати його надалі вимогами локалізації. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Окрім того, Законопроєкт пропонує доповнити нормами про локалізацію Закон України «Про </span><b>оборонні </b><span style="font-weight: 400;">закупівлі». В цій царині ступінь локалізації стане </span><b>неціновим критерієм</b><span style="font-weight: 400;">, який впливатиме на оцінку пропозиції. За деякими нормами, ціна локалізованого товару враховуватиметься з коефіцієнтом 0,75, тобто меншою. Діятиме формула визначення ціни для випадків, коли пропозиції подано щодо локалізованих і нелокалізованих товарів. В цілому зміни до Закону України «Про </span><b>оборонні </b><span style="font-weight: 400;">закупівлі» найбільше потребують доопрацювання і містять найбільше помилок. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Що стосується нерезидентів, то питання </span><b>міжнародних </b><span style="font-weight: 400;">договорів планують врегулювати так, як зараз описано в Постанові Кабміну №1178. Тобто вимоги локалізації не повинні перешкоджати постачанню товарів з країн, з якими Україна уклала відповідні міжнародні угоди про державні закупівлі, вільну торгівлю тощо. Але виняток для них діятиме лише за наявності </span><b>документів, що підтверджують країну походження товарів:</b><span style="font-weight: 400;"> сертифіката про країну походження товару або засвідченої декларації про походження товару, або декларації про походження товару, або сертифіката про регіональне найменування товару. У разі відсутності цих документів під час приймання-передачі товарів </span><b>замовник розриватиме</b><span style="font-weight: 400;"> договір. Остання норма виглядає дещо відірваною від решти норм, адже ані чинний Закон, ані Законопроєкт не містять вимог надавати ці документи під час приймання-передачі товару, процедуру їх перевірки і де саме вони мають бути наявні в цей момент. </span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Як виробники будуть підтверджувати локалізацію</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Необхідною передумовою для закупівель товарів, що підлягають локалізації, буде не  лише відсоток локалізації, але й те, що </span><b>безпосередньо виробник включив товар до переліку товарів</b><span style="font-weight: 400;"> з підтвердженим ступенем локалізації виробництва (далі — перелік локалізованих товарів).</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Підтверджувати ступінь локалізації будуть з урахуванням виконання виробником товару </span><b>технологічних операцій</b><span style="font-weight: 400;"> з виробництва. Кабмін затвердить порядок, у якому визначатимуть такі технологічні операції, а також витрати, що входять у виробничу собівартість товару. Також Кабмін затвердить Порядок формування та ведення переліку локалізованих товарів. Наразі його наділено лише повноваженням визначати </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/861-2022-%D0%BF#Text"><span style="font-weight: 400;">порядок підтвердження ступеня локалізації та порядок моніторингу дотримання вимог</span></a><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;"> Документи, на підставі яких товари включили до переліку локалізованих, потрібно буде </span><b>зберігати не менше трьох років</b><span style="font-weight: 400;"> з дати включення. Щоправда, не вказано, на кого покладається цей обов&#8217;язок і про які саме документи йдеться. </span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Міністерські перевірки </span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Багато уваги в законопроєкті приділено контролю за дотриманням вимог локалізації. Мінекономіки створить </span><b><i>комісію </i></b><i><span style="font-weight: 400;">з питань забезпечення формування та ведення переліку локалізованих товарів та відповідності інформації, що міститься в ньому</span></i><span style="font-weight: 400;"> (далі — Комісія). Положення про Комісію визначить Кабмін. Комісію наділять низкою повноважень, серед яких: </span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>перевірка переліку локалізованих товарів</b><span style="font-weight: 400;"> та </span><b>документів</b><span style="font-weight: 400;">, на підставі яких вони були включені, зокрема щодо включення товару його </span><b>безпосереднім виробником</b><span style="font-weight: 400;">, здійснення виробником товару </span><b>технологічних операції</b><span style="font-weight: 400;"> виробництва та дотримання необхідного рівня локалізації; </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>розгляд скарг про невідповідність товарів</b><span style="font-weight: 400;">, включених до переліку локалізованих, вимогам відповідного порядку, у тому числі шляхом </span><b>виїзних перевірок</b><span style="font-weight: 400;"> бізнесу на предмет дотримання рівня локалізації товарів його виробництва, та фактичного здійснення технологічних операцій; </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>залучення до виїзних перевірок представників органів контролю </b><span style="font-weight: 400;">та експертів у відповідних галузях; </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>звернення до Мінекономіки щодо виключення</b><span style="font-weight: 400;"> товарів з переліку локалізованих, а також надання йому </span><b>рекомендацій </b><span style="font-weight: 400;">щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товару.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Саме Мінекономіки теж буде здійснювати «</span><b>верифікаційні виїзні перевірки</b><span style="font-weight: 400;">» суб’єктів господарювання, які включили товар до переліку локалізованих. Порядок дій визначить Кабмін. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Зазначені положення законопроєкту викликають багато питань. Насамперед Закон не визначатиме, що таке «верифікаційні виїзні перевірки», підстав та процедури їх здійснення, юридичних наслідків для бізнесу і замовників. Повноваження щодо виїзних перевірок будуть перетинатись у Мінекономіки та створеної ним Комісії. Не кажучи вже про те, що такі повноваження взагалі є неприродними для Мінекономіки як органу, що формує та реалізує державну політику, і не належить до контролюючих органів. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ба більше, описані повноваження мають ознаки </span><i><span style="font-weight: 400;">державного нагляду (контролю) </span></i><span style="font-weight: 400;">в розумінні Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а згадані перевірки — ознаки </span><i><span style="font-weight: 400;">заходів державного нагляду (контролю). </span></i><span style="font-weight: 400;">Частина 4 статті 4 зазначеного Закону передбачає, що </span><b>виключно законами</b><span style="font-weight: 400;"> встановлюються, зокрема, спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю), а також санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Натомість Законопроєкт не визначає бізнес-процес перевірки та конкретних санкцій за конкретні порушення вимог локалізації.  У сукупності це може створити </span><b>корупційні</b> <b>ризики. </b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Також норми законопроєкту не розкривають, які саме органи контролю можуть бути залучені до перевірок, та не передбачають кореспондуючих норм у профільні акти про них. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">І хоча пояснювальна записка стверджує, ніби Законопроєкт не потребує витрат з бюджету, в дійсності покладення нових функцій на Мінекономіки та створення й робота Комісії </span><b>навряд чи буде безкоштовним для бюджету.  </b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Окрім перевірок, Мінекономіки буде аналізувати стан дотримання вимог локалізації, розробляти методичні рекомендації щодо включення товарів до переліку локалізованих та взаємодіяти з виробниками. У своєму щорічному звіті про функціонування сфери Мінекономіки буде висвітлювати також питання дотримання цих вимог, включаючи кількісні і вартісні показники, у розрізі процедур і предметів закупівель. </span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Що зміниться в моніторингах Держаудитслужби</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Спробою посилити контроль за дотриманням вимог локалізації стали і норми щодо підстав і результатів моніторингу закупівель Держаудитслужбою, зміни до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Законопроєкт пропонує доповнити </span><b>підстави для початку моніторингу закупівель</b><span style="font-weight: 400;"> повідомленнями в медіа та інформацією від ГО про ознаки порушення вимог щодо ступеня локалізації. Втім, це положення </span><b>не нестиме нормативного навантаження</b><span style="font-weight: 400;">, оскільки в Законі вже передбачено підстави моніторингу, які охоплюють інформацію в ЗМІ та від ГО про ознаки  будь-яких порушень законодавства про публічні закупівлі, в тому числі і норм про локалізацію. Вже передбачені та пропоновані підстави — співвідносяться як родові та видові поняття. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Більше того, норми про результати моніторингу, пропоновані законопроєктом, </span><b>можуть навіть ускладнити реагування Держаудитслужби на порушення та обмежити її</b><span style="font-weight: 400;"> у виборі ефективного способу його усунення. Так, за Законопроєктом, якщо орган державного фінансового контролю виявив відповідне </span><b>порушення щодо недотримання вимог щодо локалізації</b><span style="font-weight: 400;">,  він буде направляти Мінекономіки </span><b>рекомендацію щодо виключення товару </b><span style="font-weight: 400;">з переліку локалізованих. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Втім, ця норма буде релевантною лише для ситуації, коли в переліку локалізованих товарів і в тендерній пропозиції є інформація про певний товар, але він не відповідає вимогам — наприклад, за відсотком локалізації або його внесено не виробником. Але ж на практиці можуть траплятись інші порушення вимог локалізації — наприклад, коли замовник придбав товар, якого немає в переліку локалізованих взагалі. І </span><b>для такої ситуації не передбачено реакції Держаудитслужби</b><span style="font-weight: 400;">, її спосіб реагування фактично зведено лише до рекомендацій виключити товар. З юридичної точки зору, було би значно ефективніше </span><b>чітко передбачити способи усунення порушення для кожного з порушень</b><span style="font-weight: 400;">. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Слід зауважити, що </span><b>дотримання вимог локалізації вже є предметом моніторингів, здійснюваних Держаудитслужбою. </b><span style="font-weight: 400;">Так, у закупівлях, оголошених з 2023 року по перше півріччя 2025 року, питання локалізації згадуються у </span><b>815 моніторингах</b><span style="font-weight: 400;"> закупівель. Тож можливе вдосконалення контролю навряд чи пов&#8217;язано з додаванням підстав для моніторингу. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Також автори планують включити дотримання вимог локалізації до предмету контролю як головного завдання Держаудитслужби за Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні». Відповідне уточнення додають і щодо права перевіряти документи. Втім, зміни до цього Закону виглядають недоцільними, оскільки вимоги локалізації є частиною вимог законодавства про публічні закупівлі, відповідно їх дотримання вже входить у предмет контролю і контрольних заходів. </span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Локалізація на кожному кроці: як зміниться процес закупівлі</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Вимоги локалізації предмета закупівлі та спосіб підтвердження відповідності їм потрібно буде визначати у процедурах та закупівлях без використання системи Prozorro. В </span><b>оголошенні </b><span style="font-weight: 400;">— зазначати про закупівлю товару, включеного до переліку локалізованих, а в </span><b>тендерній документації</b><span style="font-weight: 400;"> — вимогу щодо ступеня локалізації, надання учасниками інформації та підтвердних документів. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Насправді необхідність вимагати в тендерній документації певний ступінь локалізації товару вже випливає з наявних норм, оскільки вони передбачені законом, і без їх дотримання закупівля буде проведена з порушенням закону. Водночас законопроєкт не конкретизує, які саме підтвердні документи потрібно буде вимагати. Зазначати про це додатково в оголошенні не вбачається за доцільне, хіба що для цілей автоматизованого аналізу. Ймовірно, це потребуватиме створення додаткових полів у системі Prozorro. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Автори пропонують додати низку </span><b>підстав для відхилення тендерної пропозиції, а саме — </b><span style="font-weight: 400;">невідповідність ступеня локалізації, ненадання учасником інформації про товар з переліку локалізованих та підтвердних документів щодо нього, а також включення товару до переліку не виробником. Остання підстава, вочевидь, вимагатиме від замовника під час розгляду тендерної пропозиції розглядати також і документи, завантажені в перелік локалізованих товарів. Слід зауважити, що якщо вимога локалізації наявна в тендерній документації, то її недотримання вже охоплюється наявною підставою для відхилення — «не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства». </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Порушення вимог локалізації стане підставою </span><b>нікчемності </b><span style="font-weight: 400;">договору про закупівлю та договору, укладеного без використання системи Prozorro. До </span><b>істотних умов договору</b><span style="font-weight: 400;"> включатимуть умову про </span><b>штраф з постачальника </b><span style="font-weight: 400;">у розмірі не менше 25% ціни договору. Його стягуватимуть на користь замовника, якщо поставлений товар не відповідає ступеню локалізації та/або переліку технологічних операцій(!) виробництва або включений до переліку локалізованих товарів не виробником.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">На наш погляд, було б логічніше включити до істотних умов договору спочатку базову вимогу про те, що товар має відповідати вимогам локалізації, адже поки такої вимоги саме до договору немає. До того ж невідомо, як замовник зможе перевірити, чи відповідає товар «переліку технологічних операцій виробництва», не маючи відповідних контрольних повноважень і ресурсів. </span></p>
<p><b>Звіт про закупівлю без використання</b><span style="font-weight: 400;"> електронної системи закупівель, звіт про </span><b>виконання договору</b><span style="font-weight: 400;"> про закупівлю також додатково повинні будуть містити інформацію та підтвердні документи щодо ступеня локалізації виробництва. І якщо для першого звіту це може полегшити контроль, то для другого —  вимога виглядає недоцільною, оскільки договір вже виконано (або розірвано, або закінчився строк дії), тож моніторинг закупівлі, навіть якщо таких документів у звіті про виконання договору немає, здійснити буде неможливо. Дублювання вимог на ранніх і пізніх стадіях закупівлі призведе хіба що до того, що замовник буде прикріпляти ті самі документи, що були надані в тендерній пропозиції, ще й до звіту про виконання (якщо буде така технічна можливість). </span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Висновки</span></h2>
<p><b>Transparency International Ukraine закликає народних депутатів не голосувати за цей законопроєкт. Насамперед — відмовитись від ідеї виїзних перевірок Мінекономіки та створеної ним комісії. </b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Такі повноваження є неприродними для Мінекономіки, яке не є контролюючим органом. Водночас виглядає, що повноваження щодо виїзних перевірок будуть перетинатись у Мінекономіки та створеної ним Комісії. Закон не визначатиме, що таке «верифікаційні виїзні перевірки», на яких підставах та в якому порядку вони будуть проходити, які нестимуть юридичні наслідки для бізнесу і замовників, санкції за порушення. </span><b>У сукупності це може створити ризики зловживань та корупції. </b><span style="font-weight: 400;">Також це може протирічити іншим Законам, як-от Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» тощо.</span></p>
<p><b>У решті питань — законопроєкт потребує суттєвого доопрацювання. </b></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Особливої уваги потребують </span><b>норми про</b> <b>оборонні закупівлі</b><span style="font-weight: 400;">, які подекуди взагалі </span><b>недоступні для сприйняття через спосіб їх викладення.</b><span style="font-weight: 400;"> Також виконавці потребуватимуть чіткого розуміння, коли показник локалізації враховується як неціновий критерій, а коли його відсутність тягне за собою відхилення пропозиції. </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Частина норм може стати</b> <b>неможливою або складною для виконання</b><span style="font-weight: 400;"> замовниками через відсутність повноважень і ресурсів, як-от перевірка замовником при поставці, чи відповідає поставлений товар переліку технологічних операцій. Складнощі у виконанні можуть виникнути також через відсутність процедур: так, Законопроєкт вимагає розірвати договір, якщо відсутні документи, що підтверджують країну походження товару. Але не врегульовано, хто, коли, кому, в якому порядку має надавати їх, де вони мають бути наявні. </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Деякі норми можуть ускладнити реагування контролюючих органів на порушення,</b><span style="font-weight: 400;"> а саме — норма про надання рекомендацій Держаудитслужбою щодо виключення товару з переліку локалізованих (хоча порушення можуть потребувати інших заходів і способів усунення!). З юридичної точки зору, було би ефективніше чітко передбачити способи усунення для кожного порушення.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Частина тексту</b> <b>не має нормативного навантаження</b><span style="font-weight: 400;"> або дублює вже існуюче регулювання, як-от додаткові підстави для проведення моніторингів закупівель, зміни до законодавства про фінансовий контроль. А частина норм — не має практичного сенсу, потребуючи при цьому доопрацювань системи Prozorro (як-от інформація про локалізацію у звітах про виконання договору).</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Також було би доцільно усунути і певні пробіли. Чітко передбачити способи закупівель, у яких будуть діяти вимоги локалізації, з урахуванням регулювання під час воєнного стану; визначити, хто саме має зберігати документи три роки і які саме тощо.  </span></li>
</ul>
<p><em><span style="font-weight: 400;">Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.</span></em></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/nova-hvylya-vymog-lokalizatsiyi-v-zakupivlyah-shho-gotuye-zakonoproyekt-13392/">Нова хвиля вимог локалізації в закупівлях: що готує законопроєкт 13392</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Чому локалізація в публічних закупівлях не буде працювати, як її задумали</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/blogs/chomu-lokalizatsiya-v-publichnyh-zakupivlyah-ne-bude-pratsyuvaty-yak-yiyi-zadumaly/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Іван Лахтіонов]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 17 Jun 2024 13:51:43 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=blog&#038;p=28337</guid>

					<description><![CDATA[<p>Спроба підтримати національних виробників провалилася. Це визнали навіть самі її ініціатори. Але замість скасувати локалізацію, за нею хочуть посилити контроль.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/blogs/chomu-lokalizatsiya-v-publichnyh-zakupivlyah-ne-bude-pratsyuvaty-yak-yiyi-zadumaly/">Чому локалізація в публічних закупівлях не буде працювати, як її задумали</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<p><span style="font-weight: 400;">Підтримка національних виробників, особливо під час війни — логічний і хороший крок. Однак, як і будь-яку загальну ідею, втілити її можна різними способами. Можна просувати українських виробників закордоном, закликати громадян надавати перевагу вітчизняним товарам, допомагати бізнесам розвиватися і ставати більш конкурентоспроможними.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У 2021 році в Україні чомусь </span><a href="https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69275"><span style="font-weight: 400;">обрали</span></a><span style="font-weight: 400;"> шлях підтримати національних виробників через преференції в публічних закупівлях, поки конкретно товарів машинобудування. Ці товари повинні мати достатній відсоток української складової, </span><span style="font-weight: 400;">щоб держава могла</span><span style="font-weight: 400;"> купити у Prozorro на тендерах. Під обмеження потрапляють, наприклад, турбіни, насоси, трансформатори, генератори, тролейбуси та автобуси. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Наш проєкт DOZORRO усі півтора року, поки депутати просували відповідний </span><a href="https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69275"><span style="font-weight: 400;">закон</span></a><span style="font-weight: 400;">, </span><a href="https://ti-ukraine.org/ti_tag/lokalizatsiya/"><span style="font-weight: 400;">попереджав</span></a><span style="font-weight: 400;"> про ризики. Насамперед такий підхід у своїй основі передбачає обмеження конкуренції</span><span style="font-weight: 400;">, що матиме негативний вплив на  розвиток галузі. </span><span style="font-weight: 400;">Виробники змагаються за клієнта, пропонуючи кращі ціни та вищу якість. Локалізація за задумом її ініціаторів мала б поступово обмежити доступ до публічних закупівель іноземних компаній. Тобто зробити умови, де українські компанії конкурували б тільки між собою. А у випадку машинобудівних компаній — це буквально по кілька бізнесів на галузь.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Однак головною перепоною, через яку ухвалення локалізації розтягнули на півтора року — першочергова редакція порушувала міжнародні зобов’язання України, зокрема в межах Асоціації з ЄС та Світової організації торгівлі.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У результаті ухвалили компромісний варіант, який фактично не поширювався на закупівлі, що підпадали під дію міжнародних угод. Тобто публічні закупівлі залишилися відкритими для ЄС, США, Японії та низки інших країн. Натомість локалізація мала захистити український бізнес від конкурентів з росії, білорусі, Китаю і Туреччини. До речі, з Туреччиною Україна планує незабаром </span><a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/44180"><span style="font-weight: 400;">ратифікувати угоду</span></a><span style="font-weight: 400;"> про вільну торгівлю. Тоді нам доведеться сприяти двосторонній торгівлі між країнами.</span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">І так локалізація (не) працювала два роки</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Локалізація запрацювала не одразу після ухвалення закону. Ще пів року Кабінет міністрів розробляв порядок, як власне вона мала б працювати. Він виявився досить формальним: виробники товару мають заповнити електронну форму з розрахунками локалізації, Мінекономіки — перевірити математичну правильність цих розрахунків. Ніякі інші підтвердження достатнього рівня української складової у товарі в підприємців не вимагають. Усі товари, в яких зійшлася формула, потрапляють у спеціальний перелік. І лише з товарами виробників з цього переліку можна брати участь у тендерах, що підпадають під локалізацію.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ми </span><a href="https://ti-ukraine.org/blogs/lokalizatsiya-v-zakupivlyah-yaku-nemozhlyvo-porahuvaty/"><span style="font-weight: 400;">попереджали</span></a><span style="font-weight: 400;">, що ця формула не буде працювати. По-перше, тому що ця модель не передбачає реальної перевірки достовірності даних, які надають виробники. А саме вони власноруч рахують свою частку локалізації і вносять у систему. По-друге, бо реальна інформація про частку товарів українського і іноземного виробництва — це виробничі деталі, які загалом важко підтвердити. І вони навряд незмінні протягом року. Товар можуть внести в перелік у січні. Наприклад, трактор. Його локалізацію розраховували по одній партії, де були українські болти, гайки і колеса. Однак хто може дати стовідсоткову гарантію, що в наступній партії у серпні все буде так само, і виробник не використає умовно китайські болти?!</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Що ми отримали на практиці? На 100% локалізоване виробництво Mercedes-Benz Sprinter (Німеччина, але виробництво може бути в купі інших країн) та генераторів Forte і Pezal (Китай). </span><span style="font-weight: 400;">Чи ви чули про відкриття заводу Mercedes-Benz в Україні?! я ні. </span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image5-1.png"><img decoding="async" loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-28338" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image5-1.png" alt="" width="1200" height="265" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image5-1.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image5-1-400x88.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image5-1-768x170.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image3.png"><img decoding="async" loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-28340" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image3.png" alt="" width="1200" height="253" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image3.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image3-400x84.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image3-768x162.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image1.png"><img decoding="async" loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-28342" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image1.png" alt="" width="1200" height="278" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image1.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image1-400x93.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image1-768x178.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Є і не такі очевидні, але підозрілі історії. Наприклад, у ТОВ «Укртранссигнал» у 2023 році ступінь локалізації майже всіх внесених у перелік товарів — 48,45%, у ПрАТ «Свеський насосний завод» у всіх — 80%. Яка ймовірність, що різні товари одного виробника мають абсолютно ідентичний відсоток українських деталей?</span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image2.png"><img decoding="async" loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-28344" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image2.png" alt="" width="817" height="857" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image2.png 817w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image2-381x400.png 381w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image2-768x806.png 768w" sizes="auto, (max-width: 817px) 100vw, 817px" /></a></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image4.png"><img decoding="async" loading="lazy" class="alignnone size-full wp-image-28346" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image4.png" alt="" width="773" height="860" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image4.png 773w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image4-360x400.png 360w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image4-768x854.png 768w" sizes="auto, (max-width: 773px) 100vw, 773px" /></a></p>
<p>&nbsp;</p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2><span style="font-weight: 400;">Спроба посилити контроль</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Наприкінці травня цього року </span><a href="https://ti-ukraine.org/news/uryad-posylyv-vymogy-lokalizatsiyi-shho-zminytsya-dlya-zayavnykiv-i-organiv/"><span style="font-weight: 400;">уряд вніс зміни</span></a><span style="font-weight: 400;"> у правила локалізації. Тепер у виробників вимагатимуть додаткові документи, зокрема довідки і сертифікати. Окрім цього хочуть запустити процедуру оскарження локалізації. Поки незрозуміло, як це буде працювати на практиці — уряд ще має розробити відповідний порядок. Однак найімовірніше це буде можливість для бізнесу поскаржитися на конкурента, якщо він потенційно некоректно розрахував локалізацію своїх товарів. Розглядати ці скарги буде Комісія з питань діяльності системи Prozorro, до якої я, до речі, входжу.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Навіть один з головних ініціаторів локалізації </span><span style="font-weight: 400;">заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський</span> <a href="https://zn.ua/ukr/reforms/lokalizatsija-v-publichnikh-zakupivljakh-test-dlja-chinovnikiv-na-rozuminnja-natsionalnikh-interesiv.html"><span style="font-weight: 400;">визнав</span></a><span style="font-weight: 400;">, що вона не працювала ці роки. Він звинувачує недобросовісний бізнес, який вносить іноземні товари у перелік локалізованих: називає їх шахраями. На його думку, контроль і відповідальність мають розв’язати проблему.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Однак відсутність реального методу контролю чи джерела підтвердження</span><span style="font-weight: 400;"> — це лише перша найбільш поверхнева проблема. Під нею глибше сховано те, хто і як розраховує відсоток локалізації. Нагадую, що це самі виробники раз на рік надають таку інформацію. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Контроль за локалізацією намагаються спихнути на Комісію, яка була створена насамперед для того, щоб розглядати питання діяльності електронних майданчиків та визначати, яку чутливу інформацію під час війни варто приховати з Prozorro. Я входжу до неї і поки слабко уявляю, як буду розгрібати документи якоїсь компанії, щоб зрозуміти, чи справжній відсоток локалізації вона вказала в системі. Чи маємо ми з колегами для цього компетенції? І чи будемо ми в результаті відповідати за справедливість і правдивість реєстру локалізованих товарів? До речі, рішення цієї Комісії мають рекомендаційний характер.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Насамперед потрібно переглянути саму ідею локалізації як найкращого способу підтримки вітчизняних виробників. Адже вся економічна аргументація цієї ініціативи </span><a href="https://zn.ua/ukr/reforms/lokalizatsija-v-publichnikh-zakupivljakh-test-dlja-chinovnikiv-na-rozuminnja-natsionalnikh-interesiv.html"><span style="font-weight: 400;">ґрунтується</span></a><span style="font-weight: 400;"> на розрахунках частки імпортованих товарів в публічних закупівлях на основі міжгалузевих балансів, які зробили експерти економічного комітету Верховної Ради під час прийняття закону про локалізацію. Нам кажуть, що на імпорт припадає 40%, але ми не бачили цих розрахунків, не знаємо їхньої методології. Ми можемо легко порахувати частку іноземних компаній, які виграють тендери в Prozorro, через публічний модуль аналітики BI Prozorro. У 2023 році на них припадає 4,5% вартості договорів. Тобто понад 95% державних коштів через Prozorro освоюють вітчизняні компанії. Однак звісно український бізнес не завжди продає в Prozorro вітчизняні товари. Тому питання оперативного прорахунку імпорту у держзакупівлях майже не підйомна задача.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Зараз ми не бачимо, чи допомогла локалізація якось українським компаніям. Проте вона принесла бізнесу більше паперової роботи. Так само більше роботи — Міністерству економіки, а також замовникам, які проводять закупівлі з локалізацією. Тепер це буде ще більше роботи Комісії з питань діяльності системи Prozorro. До контролю і забезпечення відповідальності за дотримання правил локалізації ще хочуть долучити Антимонопольний комітет і Держаудитслужбу.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Чи не краще натомість зосередитися на контролі відбудови, спрощенні умов ведення бізнесу і зниженні тиску на підприємців з боку правоохоронних органів? І просто в якийсь момент визнати, що локалізація в публічних закупівлях не працює в такому вигляді, як її запропонували. Не тому, що бізнес — це шахраї. Не тому, що Мінекономіки робить щось не так. А просто тому, що це в принципі була погана ідея з самого початку.</span></p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу. </span></i></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/blogs/chomu-lokalizatsiya-v-publichnyh-zakupivlyah-ne-bude-pratsyuvaty-yak-yiyi-zadumaly/">Чому локалізація в публічних закупівлях не буде працювати, як її задумали</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Уряд посилив вимоги локалізації: що зміниться для заявників і органів</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/news/uryad-posylyv-vymogy-lokalizatsiyi-shho-zminytsya-dlya-zayavnykiv-i-organiv/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Анна Куц]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 17 Jun 2024 09:14:06 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=news&#038;p=28334</guid>

					<description><![CDATA[<p>Розглядаємо новий пакет документів, щоб локалізувати товар, підстави, з яких товар може вилетіти з переліку, і хто це вирішує.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/uryad-posylyv-vymogy-lokalizatsiyi-shho-zminytsya-dlya-zayavnykiv-i-organiv/">Уряд посилив вимоги локалізації: що зміниться для заявників і органів</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<p><span style="font-weight: 400;">Уряд нарешті визнав, що локалізація не працювала, як було задумано. Через відсутність контролю виробники могли конкурувати недобросовісно і реєструвати у переліку товари, які насправді не мали достатнього відсотка локалізації. Щоб розв’язати цю проблему, Кабінет Міністрів </span><a href="https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-poriadkiv-zatverdzhenykh-postanovamy-kabinetu-s597240524"><span style="font-weight: 400;">змінив</span></a><span style="font-weight: 400;"> Порядок підтвердження ступеня локалізації, зокрема:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">розширив перелік документів, необхідних, щоб локалізувати товар;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">надав комісії з питань діяльності системи Prozorro повноваження розглядати скарги щодо дотримання вимог локалізації, а Мінекономіки — приймати рішення про виключення товару з переліку локалізованих — зокрема на підставі рішення Комісії; </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">передбачив можливість блокувати на 1 рік можливість виробника локалізувати товар, якщо його повторно протягом року виключали з переліку. </span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Поки важко передбачити, як ці зміни працюватимуть на практиці. Найбільше занепокоєння викликають нові повноваження комісії з питань діяльності системи Prozorro.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">_________________________________________ </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">24 травня постановою № 597 Кабмін </span><a href="https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-poriadkiv-zatverdzhenykh-postanovamy-kabinetu-s597240524"><span style="font-weight: 400;">змінив</span></a><span style="font-weight: 400;"> Порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затверджений постановою № 861 (далі — Порядок №861). Також він оновив повноваження ДП «Прозорро» та комісії з розгляду питань діяльності системи Prozorro. Цього разу </span><b>зміни торкнулись пакета документів</b><span style="font-weight: 400;">, які має подати виробник, щоб локалізувати товар, </span><b>відповідальності заявника, підстав виключення</b><span style="font-weight: 400;"> товару з переліку локалізованих, а також </span><b>повноважень ключових органів</b><span style="font-weight: 400;"> у цьому напрямку.</span></p>
<p><a href="https://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&amp;id=68d32702-3606-4b4a-ae4a-c7e05ddfc942&amp;title=UriadPosilivZakhistUkrainskikhVirobnikivVidNedobrosovisnoiKonkurentsiiPidChasPublichnikhZakupivel&amp;fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR0zejjM3RmWGvVu7Mh74e14KO8XWorCr9lovyCvZ0s3cZeGKL8--erH9Uw_aem_AYvwRyvjEnX4UscYqLGIRMHBKufPHpHVjQZkOrLAB1AfoZjUFdgRsA6_HBsGjF5riXZN57aH5iaQorTaFhWG0EVH"><span style="font-weight: 400;">Анонсуючи зміни</span></a><span style="font-weight: 400;">, Уряд пояснив їх захистом українських виробників від недобросовісної конкуренції в публічних закупівлях. Адже вимоги локалізації — тепер частина програми підтримки локального бізнесу «Зроблено в Україні», яку він реалізує цього року. </span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2><b>Коротко про локалізацію</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Нагадаємо, що вимоги локалізації — це обов’язкова умова мінімального відсотка місцевої складової  у собівартості товару, що є предметом закупівлі. Із 14 липня 2022 року набрав чинності </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1977-20#Text"><span style="font-weight: 400;">Закон № 1977-IX</span></a><span style="font-weight: 400;">, який запровадив вимоги локалізації у сферу публічних закупівель. Замовники вправі купувати деякі товари вартістю від 200 тисяч гривень, лише якщо їхній ступінь локалізації відповідає закону. Переважно це товари у галузі машинобудування. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">З 2022-го щороку діє все вищий мінімально необхідний ступінь локалізації. У 2024-му він становить 20%. Цей рівень і надалі зростатиме щороку, допоки не досягне 40%. Виключенням є закупівлі, які підпадають під дію міжнародних договорів України і їхні вартісні пороги. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Згідно з Порядком №861, щоб включити товар до </span><a href="https://prozorro.gov.ua/uk/search/products?yearCreated=2024"><span style="font-weight: 400;">переліку локалізованих</span></a><span style="font-weight: 400;">, виробник має подати на електронному майданчику відповідну заявку, калькуляцію собівартості, а також підтвердити, що хоча б один з елементів товару виробляють в Україні та/або використовують  вітчизняні елементи. Ця заявка була дещо формальною: виробники товару заповнювали електронну форму з розрахунками локалізації, адміністратор перевіряв математичну правильність цих розрахунків. Усі товари, в яких зійшлася формула, потрапляли у спеціальний перелік. Зараз автоматична перевірка правильності розрахунків за формулою лишилася, але зʼявилися нові документи. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Один з головних ідеологів локалізації </span><span style="font-weight: 400;">заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський </span><a href="https://zn.ua/ukr/reforms/lokalizatsija-v-publichnikh-zakupivljakh-test-dlja-chinovnikiv-na-rozuminnja-natsionalnikh-interesiv.html?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR0vCUErPUiky0e9q_l_jzUZvzF9ufwE9ggO3LpvbZ1e-tl1MkDFJ5mDq8g_aem_AbbBwZ3WxnJdcyuC7_yDOIBzY8DSRSQWrMUc_AHooekPF5nx7ec_zLwrfII287_26oMogiyKr9Xt1T8_yygg5iYH"><span style="font-weight: 400;">у своєму блозі визнав</span></a><span style="font-weight: 400;">, що попередні правила працювали неефективно. За його словами, виробники часто «шахраювали» і вносили до переліку товари, які насправді не мали необхідної частки локалізації. Transparency International Ukraine </span><a href="https://ti-ukraine.org/blogs/lokalizatsiya-v-zakupivlyah-yaku-nemozhlyvo-porahuvaty/"><span style="font-weight: 400;">застерігала</span></a><span style="font-weight: 400;"> щодо цього, ще коли локалізацію лише планували впроваджувати. Тож нововведення мають допомогти очистити перелік і загалом посилити контроль за локалізацією. </span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2><b>Нові документи, які має подати виробник</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Тепер перелік документів, які має подати виробник разом із заявкою, структурували та доповнили. Окрім калькуляції собівартості товару та підтвердження, що на території України виробляють принаймні один з елементів товару та/або використовують вітчизняні вузли, агрегати, деталі й комплектувальні вироби, з 28 травня </span><b>виробник повинен подавати разом з заявкою копії таких документів</b><span style="font-weight: 400;">:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>сертифіката відповідності системи управління якістю</b><span style="font-weight: 400;"> у виробництві вимогам ДСТУ </span><b>ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018</b><span style="font-weight: 400;">, або національних стандартів, якими їх замінять, виданих акредитованим органом з оцінки відповідності;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>для виробників колісних транспортних засобів (ТЗ) — </b><span style="font-weight: 400;">передбачили кілька варіантів сертифікатів: сертифікат типу обладнання або ТЗ, чи сертифікат відповідності ТЗ або обладнання, чи сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження (у ньому </span><span style="font-weight: 400;">місцезнаходження виробника має бути зазначено саме в Україні</span><span style="font-weight: 400;">), чи свідоцтво про присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI);</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">заповненої </span><b>форми державного статистичного спостереження № 1П-НПП (річна) «Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції</b><span style="font-weight: 400;">», визначеної Держстатом, з інформацією за попередній звітний рік. </span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Уточнили також, що калькуляція собівартості стосується даних саме у поточному році. Формат подачі залишився без змін — виробник подає безоплатно заявку з документами онлайн, заповнює електронні форми та накладає КЕП. </span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2><b>Нові повноваження та нове оскарження</b></h2>
<p><b>До прав адміністратора </b><span style="font-weight: 400;">(ДП «Прозорро») додали </span><b>виключення товарів</b><span style="font-weight: 400;"> з переліку локалізованих. Тепер він робитиме це </span><b>на підставі не листа Мінекономіки, а його наказу,</b><span style="font-weight: 400;"> затвердженого та поданого за результатами опрацювання не лише рішень уповноважених органів та суду, але і комісії щодо розгляду питань діяльності системи Prozorro або звернення особи, яка подала заявку, або виробника товару.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Відповідно розширили і </span><b>повноваження Комісії з розгляду питань діяльності системи Prozorro</b><span style="font-weight: 400;"> (далі — Комісія). До основних завдань Комісії додали </span><b>прийняття рішень щодо невідповідності виробника</b><span style="font-weight: 400;"> товару, включеного до переліку, вимогам, визначеним Порядком, </span><b>чи внесення до переліку товару не власного виробництва.</b><span style="font-weight: 400;"> При цьому, рішення комісії мають рекомендаційний характер.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Окрім того, на нас чекає нова процедура </span><b>оскарження </b><span style="font-weight: 400;">— тепер у сфері локалізації. Поки що саму процедуру не врегулювали, порядок розгляду таких скарг визначить Мінекономіки. Але до основних завдань Комісії додали </span><b>розгляд скарг щодо невідповідності</b> <b>виробника </b><span style="font-weight: 400;">товару, включеного до Переліку, вимогам, визначеним Порядком. Така невідповідність може бути пов&#8217;язана з тим, що виробник не подав необхідні документи разом з заявкою, не відповідає вимогам Порядку чи вніс до переліку товар не власного виробництва.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Комісії надали також </span><b>право отримувати</b><span style="font-weight: 400;"> від центральних і місцевих органів виконавчої влади, суб’єктів господарювання </span><b>документи та інформацію, необхідні для виконання </b><span style="font-weight: 400;">покладених на неї завдань. Суб’єкт господарювання подає документи та інформацію на запит Комісії   протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Зараз важко сказати, хто зможе користуватися цим правом на оскарження — ймовірно це бізнес, який братиме участь в закупівлях. Але все ж варто дочекатися порядку розгляду скарг від Мінекономіки.</span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2><b>Відхилення заявки та виключення товару з локалізованих </b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Норми про результати подання заявки зазнали змін. Тепер </span><b>заявку відхилятимуть автоматично: «</b><i><span style="font-weight: 400;">у разі виявлення </span></i><b><i>помилок у поданій виробником товару заявці </i></b><i><span style="font-weight: 400;">або у разі невідповідності товару </span></i><b><i>ступеню локалізації поточного року,</i></b> <b><i>визначеним </i></b><i><span style="font-weight: 400;">у підпункті 1 пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, </span></i><b><i>чи передбаченому додатковим переліком</i></b><i><span style="font-weight: 400;"> товарів, що затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 3 пункту 6-1 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону</span></i><span style="font-weight: 400;">”». </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Відхилення заявки на ранній стадії з перелічених підстав є логічним, оскільки система на базі зазначеної заявником інформації зможе одразу оцінити відповідність товару ступеню локалізації. Але формулювання підстав викликає питання. Передусім, виявлення яких саме помилок у поданій заявці призведе до автоматичного її відхилення? Що як це будуть формальні, зокрема граматичні помилки? Постанова не конкретизує, про які помилки йдеться — але, ймовірно такі, що доступні для автоматичного опрацювання системою. Також помилки присутні у самому формулюванні норми, вона потребує редакційного доопрацювання. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Постанова №597 чітко визначила, що </span><b>товар виключатимуть з переліку локалізованих</b> <b>на підставі рішення Мінекономіки. Таке рішення </b><span style="font-weight: 400;">Мінекономіки зможе прийняти як за старими підставами (рішення суду, уповноважених органів з нагляду та контролю), так і за новими:</span></p>
<ol>
<li><b>Рішення Комісії </b><span style="font-weight: 400;">відповідно до результатів </span><b>розгляду скарги. Це може бути скарга:</b></li>
</ol>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Щодо </span><i><span style="font-weight: 400;">невідповідності виробника товару, включеного до переліку, вимогам</span></i><span style="font-weight: 400;">, визначеним Порядком, </span><i><span style="font-weight: 400;">у зв’язку з неподанням документів</span></i><span style="font-weight: 400;">, які мав подати разом з заявкою.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Щодо </span><i><span style="font-weight: 400;">невідповідності самого виробника </span></i><span style="font-weight: 400;">вимогам Порядку. Це вимоги до конструкторсько-технологічної документації, реєстрації права інтелектуальної власності, виробництва принаймні одного з елементів в Україні або використання такого елемента, гарантійного і післягарантійного обслуговування, сертифікатів ISO, спеціальних сертифікатів для виробників транспортних засобів. Комісія може прийняти рішення щодо такої невідповідності, розглянувши документи, подані на її запит, або прийняти рішення у разі їх неподання.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Щодо внесення до переліку товару </span><i><span style="font-weight: 400;">не власного виробництва</span></i><span style="font-weight: 400;">.</span></li>
</ul>
<p><b><i>2. За зверненням особи, яка подала заявку, або виробника </i></b><span style="font-weight: 400;">товару.</span></p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">Підсумовуючи, ми бачимо, що на Комісію планують покласти додаткове навантаження. Важко уявити, як вона на практиці, на підставі наявних документів, буде розглядати деякі зі скарг, зокрема встановлювати, чи власного виробництва хтось реєструє товар, чи ні. </span></i></p>
<p><b>Окрім того, через місяць</b><span style="font-weight: 400;"> — після 28 червня — </span><b>товар виключатимуть з переліку, якщо відсутні документи,</b><span style="font-weight: 400;"> передбачені для включення в нього. Зокрема нові</span> <span style="font-weight: 400;">документи, які почали вимагати 28 травня. Ця норма, втім, не конкретизує, хто саме буде виключати товар саме за нею та хто це буде перевіряти. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Також виникає питання, </span><b>чи поширюється ця норма на всі товари</b><span style="font-weight: 400;">, що будуть після 28 червня у переліку локалізованих — а станом на сьогодні їх понад 2800! — або лише на ті, про які виробники будуть подавати заявки на включення після 28 травня. Якщо так, то протягом місяця виробники мають терміново довантажити до своїх заявок сертифікати ISO та форми № 1П-НПП, щоб усі документи за пунктом 4 Порядку були «присутні» — хоча постанова №597 </span><i><span style="font-weight: 400;">не конкретизує, де саме</span></i><span style="font-weight: 400;"> мають бути відсутні документи, щоб товар виключили з переліку. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Втім, якщо тлумачити цю норму як таку, що може застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після набуття нею чинності, то тоді виключення з переліку торкнеться не всіх товарів. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Постанова №597 передбачила ще один випадок, коли виробник </span><b>не зможе локалізувати товар</b><span style="font-weight: 400;"> — якщо </span><b>товар цього виробника виключили повторно </b><span style="font-weight: 400;">протягом року через рішення уповноважених органів, рішення суду або рішення Комісії за результатами розгляду скарги. У такому разі ДП «ПРОЗОРРО» блокуватиме можливість цього виробника подавати заявки.  Фактично це посилення його відповідальності за достовірність і повноту документів, які він надає. </span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<h2><b>Висновки</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Уряд визнав, що локалізація не працювала, як задумувалася. Через відсутність контролю до переліку потрапляли товари, які не відповідали вимогам локалізації. Уряд прагне це виправити через зміни: </span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">розширення переліку документів, щоб локалізувати товар;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">надання комісії з питань діяльності системи Prozorro повноважень розглядати скарги щодо дотримання вимог локалізації, а Мінекономіки — приймати рішення про виключення товару з переліку локалізованих — зокрема на підставі рішення Комісії; </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">блокування на 1 рік можливості виробника локалізувати товар, якщо товар цього виробника виключили повторно протягом року через рішення уповноважених органів, рішення суду або рішення Комісії за скаргою. </span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Усе міцніше закріплюється підхід, за якого внести товар до переліку локалізованих може виключно його виробник, адже випадки локалізації «чужих» товарів можна буде оскаржити. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Також виникає питання щодо можливості локалізувати товар нерезидентам або їх відокремленим підрозділам, якщо в товарі дотримано вимогу щодо відсотка української складової. Наприклад, у сертифікаті відповідності щодо індивідуального затвердження на колісний ТЗ, який подаватимуть з заявкою, має зазначатись місцезнаходження виробника саме в Україні.  </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Окреслені нововведення є лише частиною змін, які чекають на сферу у майбутньому: щонайменше Мінекономіки визначить порядок оскарження у питаннях локалізації. Наразі вбачається, що великий обсяг роботи з розгляду скарг покладуть на комісію з розгляду питань діяльності системи Prozorro. Поки складно уявити, як на практиці вона розглядатиме деякі питання — наприклад, чи дійсно виробник вніс до переліку товар власного виробництва.  А головний виклик — перевірка достовірності у калькуляціях виробника. Зараз локалізацію він рахує самостійно за часткою вартості українських складових у собівартості товару. І кілька сертифікатів, які тепер почнуть додатково вимагати з бізнесу, не допоможуть перевірити, чи правильні розрахунки вони зробили.</span></p>
<p><em>Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу. </em></p>
<p>&nbsp;</p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/uryad-posylyv-vymogy-lokalizatsiyi-shho-zminytsya-dlya-zayavnykiv-i-organiv/">Уряд посилив вимоги локалізації: що зміниться для заявників і органів</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Локалізація в закупівлях, яку неможливо порахувати</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/blogs/lokalizatsiya-v-zakupivlyah-yaku-nemozhlyvo-porahuvaty/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Іван Лахтіонов]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 18 Aug 2022 13:38:35 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=blog&#038;p=22106</guid>

					<description><![CDATA[<p>Чому вимога локалізації лише створює проблеми під час закупівель складних товарів, але не стимулює українське виробництво?</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/blogs/lokalizatsiya-v-zakupivlyah-yaku-nemozhlyvo-porahuvaty/">Локалізація в закупівлях, яку неможливо порахувати</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><i><span style="font-weight: 400;">Розбираємося в нових правилах і тому, як вони будуть допомагати вітчизняним виробникам машинобудування. </span></i></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><span style="font-weight: 400;">Зі шкільної програми ми всі добре пам’ятаємо, що дуже складно розв’язати рівняння, в якому більше однієї невідомої.  Але Кабінет Міністрів, схоже, думає інакше. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ідею локалізації в Prozorro проштовхували майже </span><a href="http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69275"><span style="font-weight: 400;">півтора року</span></a><span style="font-weight: 400;">. Зрештою у грудні 2021 депутати ухвалили відповідний закон — і так у ЗУ “Про публічні закупівлі” з’явився </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1977-20#n2"><span style="font-weight: 400;">перелік товарів,</span></a><span style="font-weight: 400;"> які підпадають під локалізацію, та її мінімальний потрібний відсоток. Зрештою ця ідея матеріалізувалася в </span><b>Порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів. Його </b><a href="https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-poriadkiv-pidtverd-a861?fbclid=IwAR1cQGqqj8ObjL90oHbesYpMfk4puvYFDfi1qMYumOR5MRal0Ytzlo09sKg"><b>оприлюднив</b></a><b> Кабмін минулого тижня. </b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Із точки зору законотворчої бюрократії процес внесення вимоги локалізації завершився. Із точки зору математики і логіки ми отримали задачу, розв’язання якої не має сенсу. </span></p>
<p><b>Коли треба підтверджувати локалізацію</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Згідно з визначеним переліком товарів, вимога мінімальної локалізації застосовується до товарів машинобудівної галузі: зокрема автобусів, вантажного транспорту, трансформаторів, генераторів, рухомого складу залізниць, пожежних машин, сміттєвозів, вертольотів, літаків. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Для цих всіх товарів існуватиме окремий перелік локалізованої продукції. Його буде контролювати та оновлювати Мінекономіки. На конкурентних публічних закупівлях можна буде придбати лише товари з цього списку.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Вітчизняні виробники подаватимуть звернення, щоб їхні товари включили до цього переліку, разом із розрахунками необхідного ступеня локалізації. Цьогоріч він встановлений на рівні 10%, але поступово буде зростати до 40%.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Це правило не діятиме для альтернатив, які виготовляють у країнах, з якими ми підписали торгові угоди: ЄС, США, Британії, Японії, Південній Кореї, Канаді та інших.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Тобто відсіювати будуть не всіх іноземних виробників, а лише тих,  перед якими ми не маємо зобов’язань в сфері вільної торгівлі. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">На цьому етапі здається, що особливих проблем не має виникнути. Звісно, окрім того, що замовникам доведеться розібратися в порогах та умовах угод з різними країнами. Але далі питання постає в тому, як підтверджувати локалізацію. </span></p>
<p><b>Формула локалізації</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Разом із заявою про включення в перелік локалізованих товарів виробник має подати розрахунок цієї локалізації. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Він виглядає як просте арифметичне співвідношення вартості імпортованих компонентів і собівартості товару. До того ж, у розрахунок включені не тільки ті компоненти, як ввіз з-за кордону кінцевий виробник, а й імпортні деталі виробників окремих частин товару. </span></p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">СЛ (ступінь локалізації) = (Вартість імпортованих компонентів для вироблення товару + Вартість імпортованих товарів у складі частин, придбаних у вітчизняних виробників) / Собівартість товару</span></i></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У випадку простих однорідних товарів, таких як метал, борошно, бетон, продукти, порахувати локалізацію за цією формулою, в принципі, можливо. Але для складних товарів машинобудування перевірити правильність цього розрахунку майже неможливо: </span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Розрахунок містить поняття собівартості товару, яке включає всі виробничі і адміністраційні витрати. Формально ваш товар може на 100% складатися з імпортних частин, але ви завжди можете збільшити цифру інших витрат — амортизацію, зарплату, адміністративні видатки — і отримати бажаний результат. </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Хто гарантує, що постачальник окремих компонентів товару для виробника вкаже достовірну інформацію про вартість імпортованих компонентів, і чи не є це порушенням комерційної таємниці?</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Як дослідити весь ланцюжок співвиробників, якщо у постачальників комплектуючих цього товару є інші постачальники комплектуючих — і так далі по ланцюжку, від окремих компонентів до всього виробу? </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Як діяти, якщо виробник має декілька потенційних постачальників компонентів для цього виробу, в тому числі вітчизняних і імпортних, або в процесі виробництва змінив постачальника?</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Чи можна вважати амортизацію імпортного обладнання як локальні витрати в структурі собівартості? </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Якщо для виготовлення виробу використали товари з країн, для яких не вимагається підтвердження локалізації (держав, із якими ми маємо торговельні угоди), чи вважаються вони локалізованими?</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Вся відповідальність за достовірність розрахунків покладається на виробника товару. Мінекономіки буде перевіряти правильність математичних розрахунків і додавати товар у перелік. По факту, саме формулу — а не чи справді виробник вказав правильні дані. </span><span style="font-weight: 400;">Він не зобов’язаний подавати жодних документів, що підтверджують ці розрахунки. Тобто фактично туди можна внести будь-яку інформацію. Також раз на пів року Мінекономіки має моніторити застосування локалізації в закупівлях — для цього буде використовувати дані з системи Prozorro. Тобто знову ж таки, лише документи з калькуляціями, без підтверджень.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У більшості випадків перевірити ці розрахунки не зможуть навіть органи контролю. Якщо виробник товарів виготовляє більше одного виду продукції, або має складну мережу постачальників, зрозуміти імпортну частку в конкретному товарі майже неможливо. Необхідно провести велике розслідування з купою взаємних перевірок різних компаній. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Що це нетривіальна задача підтверджує те, що Укрзалізниці свого часу </span><a href="https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-11-23-000646-a"><span style="font-weight: 400;">довелося окремо закуповувати послуги</span></a><span style="font-weight: 400;"> з послуг на визначення ступеня локалізації під час виробництва тепловозів ТЕ33А за контрактом з General Electric. Тоді відповідно до умов контракту з американським виробником передбачалася 10%-ва локалізація виробництва в Україні. Аудиторська компанія ПАТ «КПМГ Аудит»  мала оцінити локалізацію та скласти аналіз за її результатами. Але звіту про виконання цього контракту немає, і чим завершився аудит — невідомо.</span></p>
<p><b>Більше питань, ніж відповідей</b></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><span style="font-weight: 400;">Що ми маємо в результаті? </span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><b>Замовники отримують купу додаткової роботи:</b></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">виписати тендерну документацію для закупівель з локалізацію;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">розібратися, кого можна допускати без локалізації, а кого ні;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">опублікувати документи переможця про калькуляцію фактичної локалізації разом зі звітом про виконання договору.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">І це лише те, що видно зараз. </span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><b>Учасники будуть залежні від виробників.</b><span style="font-weight: 400;"> Адже саме виробники будуть вносити дані про свої товари у перелік локалізованих. Водночас у них переможці тендерів будуть брати документи про фактичну калькуляцію локалізацію. А якщо виробник не надасть ці документи на запит? Надасть одному виробнику, але відмовить іншому. Це величезне поле для маніпуляцій і корупції.</span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><b>Чи можливо взагалі порахувати локалізацію у товарах машинобудування?</b><span style="font-weight: 400;"> Раз на рік для всіх виробів це точно нереально. З іншого боку, якщо ніхто насправді не перевіряє достовірність даних, інформацію про локалізацію можна заповнювати просто для галочки, не обов’язково правдиво. </span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><b>Допомога чи шкода</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Нагадуємо, що Закон про локалізацію — це той, що вніс зміни ніби для </span><i><span style="font-weight: 400;">створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості. </span></i></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><span style="font-weight: 400;">Зараз виглядає так, що локалізація створює більше проблем під час імплементації, ніж принесе користі. На більшості закупівель, зокрема за найдорожчі контракти, українські товари будуть і далі конкурувати з іноземними. </span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><span style="font-weight: 400;">Деякі переваги отримають виробники. Вони зможуть контролювати, хто продає їхні товари державі, видаючи чи не видаючи потрібні документи для тендерів. </span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><span style="font-weight: 400;">Однак як це допоможе з розвитком і модернізацією промисловості та ще й в умовах війни — зовсім не зрозуміло.</span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><b>А як же американська локалізація?</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У США дійсно існують закони «Купуй американське» (Buy American Act) і «Купуй Америку» (Buy America Act). Однак вони передбачають локалізацію для відносно простих товарів, таких як сталь, чавун, компоненти зі сталі та чавуну та інших. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Вимоги закону «Купуй Америку»:</span></p>
<table>
<thead>
<tr>
<th><span style="font-weight: 400;">Замовник</span><span style="font-weight: 400;"></p>
<p></span></th>
<th><span style="font-weight: 400;">Порогова вартість контракту, до якої або вище якої застосовуються вимоги</span></th>
<th><span style="font-weight: 400;">Товари, що підпадають</span></th>
<th><span style="font-weight: 400;">Вимоги</span></th>
</tr>
</thead>
<tbody>
<tr>
<td><a href="https://www.transit.dot.gov/buyamerica"><span style="font-weight: 400;">Федеральна транспортна адміністрація</span></a><span style="font-weight: 400;"> (FTA) – Автобуси, метро та інші проекти громадського транспорту</span></td>
<td><span style="font-weight: 400;">150 000 доларів США</span></td>
<td><span style="font-weight: 400;">Чавун, сталь та інші компоненти рухомого складу, виготовлені переважно зі сталі та заліза.</span></td>
<td><span style="font-weight: 400;">70% зроблено в США</span><span style="font-weight: 400;"></p>
<p></span></td>
</tr>
<tr>
<td><a href="https://www.fhwa.dot.gov/construction/contracts/buyam_qa.cfm"><span style="font-weight: 400;">Федеральна адміністрація</span></a><span style="font-weight: 400;"> автомобільних доріг (FHWA) – автомобільні дороги</span></td>
<td><span style="font-weight: 400;">2500 доларів США або 0,1% від вартості контракту, залежно від того, що вище</span></td>
<td><span style="font-weight: 400;">Чавун, сталь і промислові товари, виготовлені переважно зі сталі та заліза.</span><span style="font-weight: 400;"></p>
<p></span></td>
<td><span style="font-weight: 400;">100% зроблено в США</span></td>
</tr>
<tr>
<td><a href="https://www.fra.dot.gov/Page/P0391"><span style="font-weight: 400;">Федеральне управління залізниць</span></a><span style="font-weight: 400;"> (FRA) &#8211; Потяги</span></td>
<td><span style="font-weight: 400;">100 000 доларів США</span></td>
<td><span style="font-weight: 400;">Залізо, сталь і промислові товари</span></td>
<td><span style="font-weight: 400;">100% зроблено в США</span></td>
</tr>
<tr>
<td><span style="font-weight: 400;">Amtrak – Національна залізнична пасажирська корпорація</span></td>
<td><span style="font-weight: 400;">1 мільйон доларів США</span></td>
<td><span style="font-weight: 400;">Усі промислові та необроблені товари</span></td>
<td><span style="font-weight: 400;">50% зроблено в США.</span><span style="font-weight: 400;"><br />
</span><span style="font-weight: 400;"><br />
</span><span style="font-weight: 400;">Остаточна збірка також має відбуватися в США</span></td>
</tr>
<tr>
<td><a href="https://www.faa.gov/airports/aip/buy_american/"><span style="font-weight: 400;">Федеральне авіаційне управління</span></a><span style="font-weight: 400;"> (FAA) – будівництво аеропорту</span></td>
<td><span style="font-weight: 400;">Без порогу</span></td>
<td><span style="font-weight: 400;">Сталь і промислові товари</span></td>
<td><span style="font-weight: 400;">60% зроблено в США.</span><span style="font-weight: 400;"><br />
</span><span style="font-weight: 400;"><br />
</span><span style="font-weight: 400;">Остаточна збірка також має відбуватися в США</span></td>
</tr>
<tr>
<td><a href="https://www.epa.gov/cwsrf/state-revolving-fund-american-iron-and-steel-ais-requirement"><span style="font-weight: 400;">Агентство охорони навколишнього середовища</span></a></td>
<td><span style="font-weight: 400;">Без порогу</span></td>
<td><span style="font-weight: 400;">Промислові товари, виготовлені із заліза та сталі </span></td>
<td><span style="font-weight: 400;">100% загальної вартості продукції із заліза та сталі має надходити з американських компонентів</span></td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p><span style="font-weight: 400;">Варто також бути обачними з назвами «має бути американське» або «виготовлене в США», адже до американської продукції прирівнюються товари з інших країн, з якими США уклали угоди про вільну торгівлю. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Також локалізація в США не є обов’язковою вимогою, якщо немає конкуренції, або коли замовник вважає, що така вимога призводить до значного завищення вартості закупівлі і суперечить суспільним інтересам.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Але варто зважати на те, що законодавство в США суттєво відрізняється від законодавства в ЄС, заяву на вступ до членства в який ми подали. Усі спроби локалізації в ЄС були провальними і розвалилися в європейських судах. Адже законодавство ЄС більш жорстко ставиться до питання обмеження конкуренції і вільного доступу до ринку учасників з різних країн. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Отже у випадку приведення українського законодавства у відповідність вимогам ЄС нам все одно доведеться повертатися до питання локалізації і можливо, краще скасувати її зараз, якщо вона все одне не буде працювати. </span></p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">Іван Лахтіонов, заступник виконавчого директора з реалізації інноваційних проєктів Transparency International Ukraine</span></i><i><span style="font-weight: 400;"><br />
</span></i><i><span style="font-weight: 400;">Володимир Даценко, проєктний менеджер Transparency International Ukraine</span></i></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Зараз виглядає так, що локалізація створює більше проблем під час імплементації, ніж принесе користі. На більшості закупівель, зокрема за найдорожчі контракти, українські товари будуть і далі конкурувати з іноземними. 
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/blogs/lokalizatsiya-v-zakupivlyah-yaku-nemozhlyvo-porahuvaty/">Локалізація в закупівлях, яку неможливо порахувати</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Депутати вкотре просувають локалізацію у публічних закупівлях</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/news/deputaty-vkotre-prosuvayut-lokalizatsiyu-u-publichnyh-zakupivlyah/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Катерина Русіна]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 16 Dec 2021 07:59:47 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=news&#038;p=20045</guid>

					<description><![CDATA[<p>Верховна Рада планує розглянути законопроєкт 3739 про локалізацію у публічних закупівлях у другому читанні. Законопроєкт зареєстрували понад рік тому. Ми неодноразово попереджали про його небезпеки [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/deputaty-vkotre-prosuvayut-lokalizatsiyu-u-publichnyh-zakupivlyah/">Депутати вкотре просувають локалізацію у публічних закупівлях</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><span style="font-weight: 400;">Верховна Рада планує розглянути </span><a href="http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69275"><span style="font-weight: 400;">законопроєкт 3739</span></a><span style="font-weight: 400;"> про локалізацію у публічних закупівлях у другому читанні. Законопроєкт зареєстрували понад рік тому. Ми </span><a href="https://www.facebook.com/dozorro.org/posts/1989046091225864?fbclid=IwAR0vqOEg0GxLiLI17L6VQ1-bhUUHNrXTPudyOQpIs4tQWHLE_IfrbhQ-gmo"><span style="font-weight: 400;">неодноразово</span></a><span style="font-weight: 400;"> попереджали про його небезпеки і застерігали від ухвалення такого закону.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Депутати пропонують у найближчі 10 років купувати визначені ними товари машинобудування, лише якщо вони будуть достатньо українськими. Необхідний відсоток локалізації постійно зростатиме, а механізм її підтвердження має встановити Кабмін. У такий спосіб народні депутати планують сприяти розвитку вітчизняного машинобудування. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">До другого читання в законопроєкт додали правку, згідно з якою пункт про локалізацію не буде поширюватися на закупівлі, що підпадають під міжнародні угоди, які ратифікувала Україна. При цьому, під дію Угоди СОТ про державні закупівлі та Угоди про асоціацію з ЄС підпадають майже всі публічні закупівлі </span><b>очікуваною вартістю понад 133 тис. євро. </b><span style="font-weight: 400;">Відповідно, локалізація пошириться лише на менші за вартістю закупівлі. Попри таке обмеження, в законопроєкті залишаються інші шкідливі ідеї.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Насамперед, законопроєкт </span><b>порушує базові принципи публічних закупівель</b><span style="font-weight: 400;">: добросовісної конкуренції, недискримінації, об’єктивності і неупередженості, максимальної економії та ефективності. Брати участь в тендерах зможуть лише ті компанії, які підтвердять певний відсоток локалізації товарів. Також поки незрозуміло, як саме органи влади будуть видавати такі підтвердження. Це все створює </span><b>підґрунтя для корупції.</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У такий спосіб депутати штучно обмежать конкуренцію на торгах. Через це пропозиція на ринку публічних закупівель зменшиться, отже,</span><b> зростуть ціни</b><span style="font-weight: 400;">. Також підприємствам, що пропонують українські товари, буде легше отримати контракти. А для виробників таких товарів</span><b> буде менше стимулів розвиватися — </b><span style="font-weight: 400;">їхню продукцію придбають і так, просто тому, що вона українська. Можуть виникати ситуації, коли замовникам доведеться купувати менш якісні товари через відсутність локалізованих альтернатив. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Про  небезпеки від локалізації попереджали не лише ми, а й </span><a href="http://bit.ly/3r8aezi"><span style="font-weight: 400;">Антимонопольний комітет,</span></a> <a href="https://bit.ly/localization_nazk"><span style="font-weight: 400;">Національне агентство із запобігання корупції,</span></a> <a href="https://www.facebook.com/KyivSchoolOfEconomics/posts/3728926563791457"><span style="font-weight: 400;">Київська школа економіки,</span></a><span style="font-weight: 400;"> Головне юридичне управління Верховної Ради, низка громадських організацій та інші. Зрештою, за розрахунками KSE, впровадження локалізації за попередньої редакції законопроєкту загрожувало </span><a href="https://ti-ukraine.org/news/lokalizatsiya-zashkodyt-ekonomitsi-doslidzhennya-kse/?fbclid=IwAR3Y2jRK_M0VSKN-5w09m73DOh3aFovEDPx4sQkQqohIQJJPBi8mK3oLfeA"><span style="font-weight: 400;">падінням ВВП</span></a><span style="font-weight: 400;"> від 0,5% до 4,6%.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Тому ми ще раз закликаємо депутатів не підтримувати законопроєкт 3739. Натомість краще зосередитися на пошуку реальних дієвих способів підтримати вітчизняну економіку. </span></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/deputaty-vkotre-prosuvayut-lokalizatsiyu-u-publichnyh-zakupivlyah/">Депутати вкотре просувають локалізацію у публічних закупівлях</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Депутати просувають чергову ідею про локалізацію в публічних закупівлях</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/news/deputaty-prosuvayut-chergovu-ideyu-pro-lokalizatsiyu-v-publichnyh-zakupivlyah/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Валерія Залевська]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 29 Sep 2021 10:13:41 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=news&#038;p=19379</guid>

					<description><![CDATA[<p>Трансперенсі Інтернешнл Україна закликає депутатів не підтримувати законопроєкт 6099.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/deputaty-prosuvayut-chergovu-ideyu-pro-lokalizatsiyu-v-publichnyh-zakupivlyah/">Депутати просувають чергову ідею про локалізацію в публічних закупівлях</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><span style="font-weight: 400;">У Верховній Раді </span><a href="http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72864"><span style="font-weight: 400;">зареєстрували</span></a><span style="font-weight: 400;"> законопроєкт 6099, який начебто покликаний підтримати вітчизняного виробника за допомогою публічних закупівель. Натомість він містить юридичні хиби, корупційні ризики і суперечить принципам публічних закупівель в Україні. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Депутати пропонують ввести у закон поняття товарів, робіт і послуг вітчизняного виробництва. Спроможність їх постачати може стати </span><b>обов’язковим</b><span style="font-weight: 400;"> кваліфікаційним критерієм. Крім цього, народні обранці хочуть:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">підвищити поріг для проведення спрощених закупівель із 50 тис. до 100 тис. гривень, якщо купують українське;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">дозволити проводити відкриті торги лише з однією тендерною пропозицією, коли купують товари, роботи або послуги вітчизняного виробництва;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">використовувати переговорну процедуру для придбання тільки українського, окрім кількох встановлених Законом винятків.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас, законопроєкт не пропонує механізму, за яким товари, роботи і послуг можна буде віднести до таких, що виробляються в Україні. Відповідно, він також не визначає, як підприємці мають підтверджувати свою українськість і як замовники мають це перевіряти. Розроблення відповідних порядків депутати пропонують покласти на Мінекономіки. Саму локалізацію у публічні закупівлі хочуть ввести </span><b>безстроково.</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У законопроєкті є юридичні хиби, і подеколи пропоновані норми суперечать одна одній. Приміром, придбання товарів, робіт і послуг вітчизняного виробництва стає то обов’язковим, то опціональним.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Депутати обґрунтовують свої пропозиції необхідністю підтримати українських підприємців, стимулювати національну економіку. Вони подають приклади впроваджень подібних обмежень в інших країнах світу, серед яких є і США та ЄС. При цьому, минулої осені </span><a href="https://www.epravda.com.ua/columns/2020/11/13/667211/"><span style="font-weight: 400;">ми вже писали,</span></a><span style="font-weight: 400;"> що прирівнювати їхні правила до спроби локалізувати українські публічні закупівлі некоректно. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Автори законопроєкту</span><b> не наводять жодних розрахунків,</b><span style="font-weight: 400;"> як пропоновані обмеження допоможуть розвитку української економіки, і переконують, що їх реалізація не потребуватиме додаткових видатків із бюджету. Утім, штучне обмеження конкуренції</span><b> призведе до зростання цін, </b><span style="font-weight: 400;">тож замовникам треба буде платити більше. </span></p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">“Законопроєкт </span></i><b><i>не відповідає базовим принципам публічних закупівель, </i></b><i><span style="font-weight: 400;">як-от недискримінація, ефективність витрачання коштів, добросовісна конкуренція, і </span></i><b><i>порушує міжнародні зобов’язання</i></b><i><span style="font-weight: 400;"> України. А ще ця ідея </span></i><b><i>містить значні корупційні ризики</i></b><i><span style="font-weight: 400;">. Наприклад, як Мінекономіки буде визначати вітчизняність товарів, робіт і послуг? Фактично від цього рішення буде залежати, чи зможе бізнес взяти участь у тендері”,</span></i><span style="font-weight: 400;"> — роз’яснює заступник виконавчого директора з реалізації інноваційних проєктів ТІ Україна </span><b>Іван Лахтіонов.</b></p>
<p><b>Ми вважаємо, що пропоновані зміни шкідливі та породять нові випадки корупції. Тому закликаємо депутатів не підтримувати законопроєкт 6099.</b></p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">Нагадаємо, це вже щонайменше третя спроба ввести обмеження для закордонних товарів або постачальників у Prozorro:</span></i></p>
<p>&nbsp;</p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><i><span style="font-weight: 400;">перша — </span><a href="http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62736"><span style="font-weight: 400;">законопроєкт 7206</span></a><span style="font-weight: 400;">, 2017 рік </span></i></li>
</ul>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">друга — </span><a href="https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69275"><span style="font-weight: 400;">законопроєкт 3739</span></a><span style="font-weight: 400;">, 2020 рік</span></li>
</ul>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Законопроєкт не відповідає базовим принципам публічних закупівель, як-от недискримінація, ефективність витрачання коштів, добросовісна конкуренція, і порушує міжнародні зобов’язання України. А ще ця ідея містить значні корупційні ризики
			            </p>
<p>
			            	Іван Лахтіонов
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/deputaty-prosuvayut-chergovu-ideyu-pro-lokalizatsiyu-v-publichnyh-zakupivlyah/">Депутати просувають чергову ідею про локалізацію в публічних закупівлях</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Президент застеріг щодо законопроєкту про локалізацію</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/news/prezydent-zasterig-uryad-i-parlament-shhodo-zakonoproyektu-pro-lokalizatsiyu/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Валерія Залевська]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 21 Jan 2021 08:29:14 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=news&#038;p=17203</guid>

					<description><![CDATA[<p>Володимир Зеленський звернувся до голови Верховної Ради Дмитра Разумкова та прем’єр-міністра Дениса Шмигаля і закликав їх дотримуватися міжнародних зобов’язань України при внесенні змін до законодавства у сфері публічних закупівель.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/prezydent-zasterig-uryad-i-parlament-shhodo-zakonoproyektu-pro-lokalizatsiyu/">Президент застеріг щодо законопроєкту про локалізацію</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><i><span style="font-weight: 400;">Володимир Зеленський </span></i><a href="https://www.president.gov.ua/news/zmini-u-sferi-publichnih-zakupivel-ne-povinni-superechiti-ye-66101"><i><span style="font-weight: 400;">звернувся</span></i></a><i><span style="font-weight: 400;"> до голови Верховної Ради Дмитра Разумкова та прем’єр-міністра Дениса Шмигаля і закликав їх дотримуватися міжнародних зобов’язань України при внесенні змін до законодавства у сфері публічних закупівель.</span></i></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Хоч у тексті заяви на офіційному сайті не згадано конкретних назв ініціатив, з контексту зрозуміло, що йдеться про законопроєкт </span><a href="http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69275"><span style="font-weight: 400;">3739</span></a><span style="font-weight: 400;"> щодо локалізації в закупівлях машинобудування. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Цей законопроєкт активно </span><a href="https://ti-ukraine.org/news/amku-amerykanska-torgovelna-palata-kse-hto-i-za-shho-krytykuye-lokalizatsiyu/"><span style="font-weight: 400;">критикували</span></a><span style="font-weight: 400;"> міжнародні інститути та громадські організації, експерти та державні структури, оскільки він суперечить чинному Закону “Про публічні закупівлі”, порушує міжнародні зобов’язання у сфері публічних закупівель і містить корупційні ризики. Президент теж підтримав цю позицію:</span></p>
<blockquote>
<p><span style="font-weight: 400;">&#8220;</span><i><span style="font-weight: 400;">Вказане суперечить основній меті та принципам закону, а також може створити підґрунтя для виникнення проявів корупції, що матиме негативний вплив на стан міжнародних відносин України, у тому числі з фінансовими організаціями</span></i><span style="font-weight: 400;">&#8220;.</span></p>
</blockquote>
<p><span style="font-weight: 400;">Також президент висловив своє ставлення щодо чинного закону, зокрема наголосив, що він спрямований на адаптацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу на виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.</span></p>
<blockquote>
<p><span style="font-weight: 400;">“</span><i><span style="font-weight: 400;">На сьогодні основні положення закону відповідають правилам здійснення публічних закупівель, встановленим директивами ЄС, а відтак усі зміни, що будуть вноситися, не повинні суперечити європейському законодавству у сфері закупівель”, – наголосив президент</span></i><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
</blockquote>
<p><span style="font-weight: 400;">Цікаво, що навіть сам прем’єр </span><span style="font-weight: 400;">Денис Шмигаль </span><a href="https://ti-ukraine.org/news/15336/"><span style="font-weight: 400;">визнавав</span></a><span style="font-weight: 400;">, що законопроєкт про локалізацію суперечить Угоді про асоціацію з ЄС.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Нагадуємо, що у грудні під час розгляду законопроєкту на комітеті ВРУ з питань економічного розвитку депутати </span><a href="https://ti-ukraine.org/news/deputaty-proponuyut-rozshyryty-perelik-tovariv-v-zakonoproyekti-pro-lokalizatsiyu/"><span style="font-weight: 400;">пропонували</span></a><span style="font-weight: 400;"> розширити перелік товарів, на які буде поширюватися локалізація. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Transparency International Ukraine неодноразово </span><a href="https://ti-ukraine.org/ti_tag/lokalizatsiya/"><span style="font-weight: 400;">закликала</span></a><span style="font-weight: 400;"> відмовитися від ідеї локалізації в закупівлях. </span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	На сьогодні основні положення закону відповідають правилам здійснення публічних закупівель, встановленим директивами ЄС, а відтак усі зміни, що будуть вноситися, не повинні суперечити європейському законодавству у сфері закупівель.
			            </p>
<p>
			            	Володимир Зеленський
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/prezydent-zasterig-uryad-i-parlament-shhodo-zakonoproyektu-pro-lokalizatsiyu/">Президент застеріг щодо законопроєкту про локалізацію</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Комітет з економічного розвитку підтримав законопроєкт про локалізацію</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/news/komitet-z-ekonomichnogo-rozvytku-pidtrymav-zakonoproyekt-pro-lokalizatsiyu/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Валерія Залевська]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 07 Dec 2020 17:14:57 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=news&#038;p=16793</guid>

					<description><![CDATA[<p>Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти в другому читанні та в цілому<br />
законопроєкт №3739.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/komitet-z-ekonomichnogo-rozvytku-pidtrymav-zakonoproyekt-pro-lokalizatsiyu/">Комітет з економічного розвитку підтримав законопроєкт про локалізацію</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><span style="font-weight: 400;">Законопроєкт про локалізацію в закупівлях машинобудування винесуть на голосування у Верховній раді у другому читанні, попри ймовірні негативні наслідки та критику ініціативи.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Якщо цей законопроєкт приймуть, у публічних закупівлях певних видів техніки не зможуть брати участі іноземні компанії.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ми нагадуємо, що такі зміни у закупівельному законодавстві порушують міжнародні зобов’язання України в межах Угоди про асоціацію і СОТ.  Європейська комісія теж висловила свою стурбованість з цього приводу у</span><a href="https://eeas.europa.eu/sites/eeas/files/2020_ukraine_association_implementation_report_final.pdf?fbclid=IwAR2Ec2FJyUX1_d94Ir2S7CbX9ygUT-Gyxoz04WMzkaISVcvlKmwDN9aFu8g"><span style="font-weight: 400;"> звіті про імплементацію Угоди про асоціацію</span></a><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Окрім цього,  </span><a href="https://ti-ukraine.org/news/lokalizatsiya-zashkodyt-ekonomitsi-doslidzhennya-kse/?fbclid=IwAR3LVhtlVX-G0XiU466JgxXyLfE7renh3mKM7Ved3_D9fRY8Rv7GAa1XrUk"><span style="font-weight: 400;">за розрахунками</span></a><span style="font-weight: 400;"> Київської школи економіки локалізація може коштувати щорічного зниження ВВП мінімум на 0,5 %. Ініціативу також критикували </span><a href="https://www.facebook.com/NAZKgov/photos/a.1070146733045250/3272328949493673/?type=3&amp;__xts__[0]=68.ARA0_TUNDUzgrgu7xnBmkBWtC51dFxF1BonMSyryciPcDYI60iBWZMKkiBA22EWy4974IvRPNc8BjnWIlXzMZQNFYzs5tYOI4SBfEx_c6uuK1VA45WcsO68OfsNU2mEXoLDRiz1xPMYXRlC09ShplNVBPLZU1mD5X5ZMHNq17s4VetCUAHudfHlp2skwVuC6YTNHSJe0rpqosp_67nWr3fiXepaehK-0SPPXcCetMcwnfIgeJI2P01TGWRI5h8hzykHj5Y6H89EIapWEfu5swd9rpOWTVvI-TuVb23dEdt6FQ80tPDTJVkwLcX77DhK1TJMjqPVDEgbd7VY4cmlfaQ5lASGB&amp;fbclid=IwAR2UTCenKyjtWqG7TOeAGnLGjHwZKQiIebQgt26XeqL0tOPYSEpsdor5ZB8"><span style="font-weight: 400;">НАЗК</span></a><span style="font-weight: 400;"> і </span><a href="https://ti-ukraine.org/news/amku-amerykanska-torgovelna-palata-kse-hto-i-za-shho-krytykuye-lokalizatsiyu/"><span style="font-weight: 400;">АМКУ</span></a><span style="font-weight: 400;">. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Transparency International Ukraine закликає депутатів не підтримувати законопроєкт 3739 і розглянути інші, менш ризикові й більш ефективні способи підтримати національного виробника. Наприклад, субсидії, інвестиції, пільгове оподаткування і кредитування, прогнозована податкова політика і ринкове регулювання, неупередженість контролюючих і правоохоронних органів, справедливе судочинство.</span></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/komitet-z-ekonomichnogo-rozvytku-pidtrymav-zakonoproyekt-pro-lokalizatsiyu/">Комітет з економічного розвитку підтримав законопроєкт про локалізацію</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Депутати пропонують розширити перелік товарів у законопроєкті про локалізацію</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/news/deputaty-proponuyut-rozshyryty-perelik-tovariv-v-zakonoproyekti-pro-lokalizatsiyu/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Валерія Залевська]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 03 Dec 2020 12:47:12 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=news&#038;p=16757</guid>

					<description><![CDATA[<p>Законопроєкт №3739 почали розглядати на комітеті Верховної ради з питань економічного розвитку. Дупутати підтримують його, але не впевнені, що встигнуть проголосувати до Нового року.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/deputaty-proponuyut-rozshyryty-perelik-tovariv-v-zakonoproyekti-pro-lokalizatsiyu/">Депутати пропонують розширити перелік товарів у законопроєкті про локалізацію</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<p><span style="font-weight: 400;">Учора законопроєкт № 3739 — про локалізацію у закупівлях машинобудування — розглядали на комітеті ВРУ з питань економічного розвитку. Члени комітету висловили свою підтримку ініціативи, хоча міжнародні партнери й експерти в галузі</span><a href="https://ti-ukraine.org/news/amku-amerykanska-torgovelna-palata-kse-hto-i-za-shho-krytykuye-lokalizatsiyu/?fbclid=IwAR2Ec2FJyUX1_d94Ir2S7CbX9ygUT-Gyxoz04WMzkaISVcvlKmwDN9aFu8g"><span style="font-weight: 400;"> застерігають</span></a><span style="font-weight: 400;"> про можливі негативні наслідки її впровадження.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Нагадуємо, якщо приймуть цей законопроєкт, у публічних закупівлях певних видів техніки не зможуть брати участі іноземні компанії.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Депутати пропонують багато змінити в ініціативі:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">уніфікувати відсоток локалізації з 10 на початку дії закону до 40 відсотків наприкінці, щороку вимога локалізації буде збільшуватися на 5 відсотків;</span></li>
<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">відійти від CPV кодів, на які розповсюджується вимога локалізації, і прописати конкретні товари;</span></li>
<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">надати повноваження Кабінету Міністрів України зменшувати вимогу локалізації за погодженням з профільним комітетом ВРУ, якщо це дуже необхідно; за потреби, локалізацію можна буде взагалі не враховувати;</span></li>
<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">дати Кабміну повноваження формувати додаткові переліки товарів, що можуть бути локалізовані в майбутньому;</span></li>
<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">додати до переліку локалізованого літакобудування, гелікоптеробудування та товари переробної промисловості.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Ці правки на комітеті підтримали.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Окрім цього, нардепи пропонують ще більше розширити перелік локалізованих товарів. Як варіант — додати у майбутньому бензин чи дизель вітчизняного виробництва. Також обговорювали, що необхідно відходити від слова локалізація, оскільки такого визначення в ЄС немає. Вони пропонують замінити його на «місцевий компонент».</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Під час обговорення депутати наголосили, що локалізація — це світова практика. Однак ми нагадуємо, що у тому вигляді, в якому її пропонують впровадити в Україні, вона</span><a href="https://ti-ukraine.org/blogs/u-poshukah-lokalizatsiyi-shho-pratsyuye/"><span style="font-weight: 400;"> не працює</span></a><span style="font-weight: 400;"> в жодній країні, що є членом СОТ.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Голова комітету Дмитро Наталуха озвучив, що було багато перемовин з міжнародними партнерами, які по-різному ставляться до цього законопроєкту. Однак  міжнародні партнери (західні) досить однозначно не підтримують локалізацію у публічних закупівлях України й навіть погрожують санкціями. Адже локалізація порушує міжнародні зобов&#8217;язання України в межах Угоди про асоціацію з ЄС та СОТ. Європейська комісія теж висловила свою стурбованість з цього приводу у</span><a href="https://eeas.europa.eu/sites/eeas/files/2020_ukraine_association_implementation_report_final.pdf?fbclid=IwAR2Ec2FJyUX1_d94Ir2S7CbX9ygUT-Gyxoz04WMzkaISVcvlKmwDN9aFu8g"><span style="font-weight: 400;"> звіті про імплементацію Угоди про асоціацію</span></a><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Комітет не висловив свого остаточного рішення — депутати взяли перерву до понеділка.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Transparency International Ukraine закликає відмовитися від ідеї локалізації у публічних закупівлях і розглянути інші, більш ефективні і менш ризикові, методи підтримки національного виробника: дешеві кредити, податкові пільги чи програми підтримки.</span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/deputaty-proponuyut-rozshyryty-perelik-tovariv-v-zakonoproyekti-pro-lokalizatsiyu/">Депутати пропонують розширити перелік товарів у законопроєкті про локалізацію</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>У пошуках локалізації, що працює</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/blogs/u-poshukah-lokalizatsiyi-shho-pratsyuye/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Іван Лахтіонов]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 17 Nov 2020 11:04:43 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=blog&#038;p=16624</guid>

					<description><![CDATA[<p>Чому спроби захистити національного виробника в Україні перешкоджають конкуренції, і як працює (або ні) локалізація в інших країнах світу.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/blogs/u-poshukah-lokalizatsiyi-shho-pratsyuye/">У пошуках локалізації, що працює</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><span class="buk">Ц</span>ьогоріч сферу публічних закупівель струсонули дві спроби (<a href="https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?id=9d331bed-b8c9-4e93-ba1f-c5518ee41b6d" target="_blank" rel="noopener">Мінекономіки</a> та <a href="http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69275" target="_blank" rel="noopener">народних депутатів</a>) запровадити локалізацію в закупівлі техніки, яку продукує галузь машинобудування.</p>
<p>Локалізація передбачає, що в закупівлі, приміром, пожежних машин можуть брати участь лише ті постачальники, які матимуть довідку про певний відсоток &#8220;українськості&#8221; своїх автомобілів.</p>
<p>Проти цих ідей виступили експерти громадського сектору та міжнародні організації, представники бізнесу та економісти-дослідники.</p>
<p>Локалізація порушує міжнародні зобов&#8217;язання України, несе низку корупційних ризиків та загрожує падінням ВВП. Однак автори переконують, що вона сприятиме розвитку машинобудівної промисловості, і наводять приклади преференцій вітчизняним виробникам в інших державах.</p>
<p>Однак ідеї наших урядовців та парламентарів трохи відрізняються від практики інших країн. У списку від Мінекономіки є США, Індія, Китай, Канада, Норвегія і Бангладеш. Народні депутати, окрім Штатів, обрали ЄС та Узбекистан.</p>
<h2><strong>США</strong></h2>
<p>Почесне місце в аргументації &#8220;за&#8221; локалізацію посідають Сполучені Штати. Buy American Act згадують усі, але яка локалізація насправді діє у цій країні?</p>
<p><a href="https://uscode.house.gov/view.xhtml?path=/prelim@title41/subtitle4/chapter83&amp;edition=prelim" target="_blank" rel="noopener">Buy</a><a href="https://uscode.house.gov/view.xhtml?path=/prelim@title41/subtitle4/chapter83&amp;edition=prelim" target="_blank" rel="noopener"> American </a><a href="https://uscode.house.gov/view.xhtml?path=/prelim@title41/subtitle4/chapter83&amp;edition=prelim" target="_blank" rel="noopener">Act</a> (BAA) – закон, ухвалений у 1933 році для підтримки американського виробництва під час Великої депресії. Деякі його положення згодом включили до <a href="https://www.govinfo.gov/content/pkg/BILLS-111hr1enr/pdf/BILLS-111hr1enr.pdf" target="_blank" rel="noopener">American Recovery and Reinvestment Act</a> (2009 рік).</p>
<p>Згідно з BAA, нецінові переваги отримують необроблені кінцеві продукти і будматеріали, видобуті чи вироблені у США (сировина), а також кінцеві продукти і будматеріали, виготовлені у США, якщо вартість локальних компонентів перевищує 50% або якщо товар готовий та комерційно доступний.</p>
<p>Утім, Білий дім не погодився з тим, що ці два закони можна назвати схожими з локалізацією, яку намагаються впровадити в Україні.</p>
<p>В адміністрації Трампа <a href="https://www.eurointegration.com.ua/news/2020/08/25/7113549/">наголосили</a>, що підприємства з держав-членів СОТ, які підписали угоду про державні закупівлі, у тому числі Україна, отримують такі ж преференції, як і американські компанії. Аналогічна ситуація і з закупівлями, які охоплюються угодами про вільну торгівлю (FTA). Але навіть для третіх країн американська локалізація діє не так само, як пропонують у нас.</p>
<p>По-перше, локальні товари отримують фору у закупівлях, дорожчих за порогове значення, та залежно від розмірів їх виробника: від 6% для великого бізнесу до 12% для малого (для оборонних закупівель можлива преференція до 50%).</p>
<p>По-друге, замовник може відмовитися від &#8220;локального&#8221; товару, якщо це шкодитиме суспільним інтересам чи якщо він вважатиме ціну невиправданою.</p>
<p>По-третє, локалізацію можна не застосовувати в публічних закупівлях, якщо продукцію в США не виробляють у достатній кількості та необхідної якості.</p>
<p>Наостанок: чи коректно взагалі порівнювати економіки США та України? Американські виробничі потужності в рази більші за наші. На це впливають історія розвитку держав та їх промисловості, природні ресурси і розташування.</p>
<h2><strong>Європейський Союз</strong></h2>
<p>Запровадження торговельних обмежень між членами ЄС визнано порушенням, зокрема <a href="https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A12012E%2FTXT" target="_blank" rel="noopener">статтею 34</a>&#8220;Договору про функціонування Європейського Союзу&#8221;. Спроби обійти правила траплялися, але таке одразу зупиняли.</p>
<p><strong>Данія. </strong>Уряд встановив вимоги щодо обов&#8217;язкового використання датських матеріалів, товарів народного споживання, робочої сили та обладнання. Суд ЄС постановив, що такі умови порушують законодавство Співтовариства. Данія свою провину визнала і прийняла відповідальність перед учасниками торгів.</p>
<p><strong>Італія. </strong>Італійці ввели вимогу, щоб усі органи влади, установи і компанії, у яких держава мала частки, отримували щонайменше 30% запасів від промислових та аграрних підприємств і малого бізнесу з півдня Італії. Це правило також стосувалося продуктів, які хоча б частково були перероблені в тому регіоні.</p>
<p>Суд ЄС визнав, що такі вимоги порушують зобов&#8217;язання Італії і є незаконними.</p>
<p><strong>Buy British Fruit</strong>. Позов проти британської ради, яка намагалася просувати британські фрукти. Суд постановив, що не можна зменшувати цінність товарів в очах споживачів на основі їх походження. Також він сказав, що уряд може звертати увагу на інші позитивні особливості британських фруктів.</p>
<p>Однак інколи про країни ЄС таки згадують у контексті локалізації. Наприклад, розповідають про італійські субсидії і особливості грецьких &#8220;зелених&#8221; тарифів. Утім, ці заходи не є локалізацією. Субсидування, звісно, допомагає вітчизняним виробникам, однак це не преференції в публічних закупівлях.</p>
<p>Іноді прихильники локалізації також посилаються на <a href="https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A32014L0025#ntr24-L_2014094EN.01024301-E0024" target="_blank" rel="noopener">директиву 2014/25/ЄС</a>, яка стосується закупівель державних замовників, що працюють у сферах постачання води та енергії, надання транспортних і поштових послуг.</p>
<p>Вони можуть відхиляти пропозиції учасників торгів, якщо частка продукції країн-членів ЄС у них менша 50%. Однак цю норму можна застосувати лише до постачальників з держав, з якими у ЄС немає двосторонньої чи багатосторонньої угоди щодо зовнішньої торгівлі. До того ж, можливість відхилення тендерної пропозиції запроваджена не на рівні окремої країни.</p>
<p>Загальні ж правила ЄС чітко вказують: державні закупівлі мають відповідати принципам прозорості, недискримінації та рівного ставлення.</p>
<h2><strong>Індія</strong></h2>
<p>В Індії справді запровадили локалізацію у публічні закупівлі. За наявності конкурентного місцевого ринку з достатніми виробничими потужностями закупівлі до певного порогу відкриті лише для індійських фірм. Дорожчі тендери або ті, для яких бракує власних виробничих потужностей, відкриті для всіх.</p>
<p>Однак це лише елемент великої програми розвитку промисловості та залучення інвестицій. Прем&#8217;єр-міністр держави оголосив про її початок ще у 2014 році. Make in India фокусується на 25 секторах, які включають автомобілебудування та авіабудування, фармацевтику та галузь біотехнологій.</p>
<p>Аби стимулювати вітчизняну промисловість і залучити іноземні інвестиції, індійці запровадили електронний портал для отримання ліцензій на промислову діяльність, пільгове оподаткування малого та середнього бізнесу, субсидування енергоощадних виробництв, &#8220;індустріальні коридори&#8221; для розвитку промислової інфраструктури, інвестиційні форуми, промоцію інвестиційних можливостей.</p>
<p>Цю програму критикували за надто амбітні цілі, подекуди лише формальне впровадження, високу залежність від прямих іноземних інвестицій.</p>
<p>Важливо також згадати, що Індія, на відміну від України, не підписувала угоду СОТ про державні закупівлі (вона офіційний спостерігач) та угоду з ЄС, тому простору для експериментів ця країна має більше. Отже, програму Make in India недоцільно порівнювати з пропозицією локалізації в Україні.</p>
<h2><strong>Інші країни</strong></h2>
<p>Ініціатори локалізації у публічних закупівлях товарів машинобудівної галузі також наводять приклади Норвегії, Узбекистану, Канади, Китаю та Бангладеш. Проте ці держави – сумнівні приклади для України.</p>
<p>В Узбекистані програма локалізації мала інший вигляд: вона передбачала залучення інвестицій, надання пільг та субсидій вітчизняним підприємствам, поступову локалізацію продукції. Норвегія входить до Європейської економічної зони, тож вона імплементувала закупівельне законодавство ЄС.</p>
<p>У Канаді деякі закупівлі понад 25 тис канадських доларів можуть бути доступними лише для постачальників локальних товарів, та це не стосується державних закупівель, що підпадають під дію міжнародних торгових угод.</p>
<p>Китай – глобальний гравець і місце виробництва майже всього, що пропонують світові виробники з інших країн (авто, телефонія, комп&#8217;ютерна і телекомунікаційна техніка, легка промисловість).</p>
<h2><strong>Якщо не локалізація, то що?</strong></h2>
<p>Локалізація є лише одним з інструментів економічного протекціонізму – державної політики, спрямованої на підтримку вітчизняного виробництва.</p>
<p>Зрідка вона може бути виправданою, наприклад, в оборонних закупівлях. Тоді негативні наслідки від обмеження конкуренції – менше зло, ніж потенційна залежність від виробника з іншої країни.</p>
<p>Однак найчастіше локалізація забирає у вітчизняних постачальників поштовх до розвитку і зростання: навіщо старатися, якщо товар і так куплять?</p>
<p>Стимулювати власну промисловість можна й іншими методами: субсидіями, інвестиціями, пільговим оподаткуванням і кредитуванням, прогнозованою податковою політикою і ринковим регулюванням, неупередженими діями контрольних і правоохоронних органів, справедливим судочинством.</p>
<p>Ці поняття варто розрізняти, а не зводити весь міжнародний досвід державної підтримки бізнесу до однієї лишень локалізації. Можливо, варто придивитися якраз до інших, більш ефективних інструментів підтримки власного виробника, замість того, щоб вигадувати аргументи за локалізацію.</p>
<p><em>Співавтор: Артем Давиденко, координатор проєктів досліджень ТІ Україна</em></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/blogs/u-poshukah-lokalizatsiyi-shho-pratsyuye/">У пошуках локалізації, що працює</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>АМКУ, Американська торговельна палата, KSE: хто і за що критикує локалізацію</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/news/amku-amerykanska-torgovelna-palata-kse-hto-i-za-shho-krytykuye-lokalizatsiyu/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Валерія Залевська]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 21 Jul 2020 07:53:13 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=news&#038;p=15296</guid>

					<description><![CDATA[<p>Сьогодні Верховна Рада планує розглянути законопроєкт про локалізацію в закупівлях машинобудування. Нагадуємо, якщо його приймуть, у публічних закупівлях певних видів техніки не зможуть брати участі [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/amku-amerykanska-torgovelna-palata-kse-hto-i-za-shho-krytykuye-lokalizatsiyu/">АМКУ, Американська торговельна палата, KSE: хто і за що критикує локалізацію</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<p><span style="font-weight: 400;">Сьогодні Верховна Рада </span><a href="https://www.rada.gov.ua/meeting/awt/show/7503.html"><span style="font-weight: 400;">планує</span></a><span style="font-weight: 400;"> розглянути законопроєкт про локалізацію в закупівлях машинобудування. Нагадуємо, якщо його приймуть, у публічних закупівлях певних видів техніки не зможуть брати участі іноземні компанії.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Проти цієї ініціативи виступають </span><span style="font-weight: 400;">міжнародні та громадські організації, експерти та державні структури. Хто і за що критикує локалізацію?</span></p>
<p><b>Головне науково-експертне управління ВР</b> <a href="https://ti-ukraine.org/news/ryzykovano-golovne-naukovo-ekspertne-upravlinnya-vr-dalo-svij-vysnovok-zakonoproyektu-pro-lokalizatsiyu/?fbclid=IwAR3ApGF61Pvcmcuu4ZowcJJT5jEt4hL63Egk3kDAIhHg4-dOnhnUqSKLi18"><span style="font-weight: 400;">має зауваження</span></a><span style="font-weight: 400;"> до законопроєкту. Зокрема, воно наголошує, що Євросоюз може закрити доступ українським виробникам на свій ринок, реагуючи на локалізацію. Адже вона порушить міжнародні зобов’язання України, зокрема в межах Угоди з ЄС. </span></p>
<p><b>Антимонопольний комітет України</b><span style="font-weight: 400;"> теж має зауваження до локалізації. Фахівці нашого проєкту DOZORRO надіслали запит на інформацію в АМКУ щодо погодження проєкту постанови про локалізацію — ще одного документа, через який впровадити зміни в Prozorro намагається Мінекономіки. АМКУ надіслав копію свого погодження із зауваженнями:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">локалізація шляхом преференцій буде ставити українські та іноземні компанії у нерівні умови, спричинить дискримінацію і зашкодить чесній конкуренції;</span></li>
<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">її варто розглядати як державну допомогу, про яку потрібно обов’язково вчасно повідомити Комітет;</span></li>
<li style="font-weight: 400;"><span style="font-weight: 400;">прогноз впливу реалізації акту на ключові інтереси зацікавлених сторін в короткостроковій та середньостроковій перспективі від АМКУ негативний.</span></li>
</ul>
<p><b>Американська торговельна палата</b> <a href="https://chamber.ua/ua/news/zaiava-amerykans-koi-torhovel-noi-palaty-v-ukraini-shchodo-zakonoproektu-3739/"><span style="font-weight: 400;">застерегла</span></a><span style="font-weight: 400;"> депутатів про можливі наслідки законопроєкту і закликала відправити його на доопрацювання з залученням експертів бізнес-спільноти до </span><span style="font-weight: 400;">обговорення.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Раніше </span><b>голова представництва Європейського Союзу</b><span style="font-weight: 400;"> Матті Маасікас </span><a href="http://nashigroshi.org/2020/07/04/pozytsiia-yevrosoiuzu-shchodo-proiektiv-po-lokalizatsii-zakupivel-neofitsiynyy-pereklad-predstavnytstva-yes-v-ukraini/?fbclid=IwAR06a0pN6vzsvSwxlYTSk2NI0NY6f5KKb8OMUxNkdoy-kIeLU9KXlbShtac"><span style="font-weight: 400;">висловив</span></a><span style="font-weight: 400;"> своє занепокоєння з приводу сумісності локалізації із міжнародними зобов’язаннями України. Окремо він попередив, що поширення локалізації на закупівлі, що фінансуються міжнародними фінансовими установами, може мати серйозний негативний вплив на діяльність таких інституцій в Україні та відповідну підтримку ЄС.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Проти локалізації </span><a href="https://biz.liga.net/ekonomika/all/opinion/posledstviya-kupuy-ukrainske-kto-oplatit-podderjku-lokalnyh-proizvoditeley"><span style="font-weight: 400;">виступив</span></a><span style="font-weight: 400;"> і колишній очільник Prozorro Олександр Наход. Він наголосив, що всю суму підтримки національних виробників візьмуть з кишень громадян через податки та тарифи. Нагадуємо, що </span><a href="https://ti-ukraine.org/news/lokalizatsiya-zashkodyt-ekonomitsi-doslidzhennya-kse/?fbclid=IwAR3LVhtlVX-G0XiU466JgxXyLfE7renh3mKM7Ved3_D9fRY8Rv7GAa1XrUk"><span style="font-weight: 400;">за розрахунками</span></a><span style="font-weight: 400;"> Київської школи економіки </span><span style="font-weight: 400;">локалізація може коштувати щорічного зниження ВВП мінімум на 0,5 %.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Трансперенсі Інтернешнл Україна вкотре закликає </span><span style="font-weight: 400;">відмовитися від ідеї локалізації в закупівлях і розглянути менш ризиковані варіанти підтримки національних виробників, наприклад, </span><span style="font-weight: 400;">дешеві кредити, податкові пільги чи програми підтримки.</span></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/amku-amerykanska-torgovelna-palata-kse-hto-i-za-shho-krytykuye-lokalizatsiyu/">АМКУ, Американська торговельна палата, KSE: хто і за що критикує локалізацію</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Комітет з питань економіки підтримав законопроєкт про локалізацію</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/news/komitet-z-pytan-ekonomiky-pidtrymav-zakonoproyekt-pro-lokalizatsiyu/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Валерія Залевська]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 16 Jul 2020 08:29:28 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=news&#038;p=15260</guid>

					<description><![CDATA[<p>15 липня Комітет з питань економічного розвитку ВРУ на своєму засіданні прийняв рішення підтримати за основу законопроєкт про локалізацію, попри те що він порушує міжнародні [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/komitet-z-pytan-ekonomiky-pidtrymav-zakonoproyekt-pro-lokalizatsiyu/">Комітет з питань економіки підтримав законопроєкт про локалізацію</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><span style="font-weight: 400;">15 липня Комітет з питань економічного розвитку ВРУ на своєму засіданні </span><span style="font-weight: 400;">прийняв рішення підтримати за основу законопроєкт про локалізацію</span><span style="font-weight: 400;">, попри те що він порушує міжнародні зобов’язання, шкодить конкуренції та містить корупційні ризики. 16 липня законопроєкт </span><a href="https://bit.ly/1607rada"><span style="font-weight: 400;">планують</span></a><span style="font-weight: 400;"> розглянути на засіданні Верховної Ради.</span></p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">ТІ Україна неодноразово </span></i><a href="https://ti-ukraine.org/news/lokalizatsiya-zashkodyt-ekonomitsi-doslidzhennya-kse/"><i><span style="font-weight: 400;">закликала</span></i></a><i><span style="font-weight: 400;"> відмовитися від ідеї локалізації у публічних закупівлях, тому що негативні наслідки такої ініціативи суттєво переважають над позитивними.</span></i><span style="font-weight: 400;"> </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Окрім цього, Американська торгова палата закликала Комітет не рекомендувати ВР приймати цей законопроєкт.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Фахівці проєкту DOZORRO надіслали запит на інформацію в Антимонопольний комітет України щодо погодження проєкту постанови про локалізацію — ще одного документа, через який впровадити зміни в Prozorro намагається Мінекономіки. АМКУ надіслав копію свого погодження постанови з зауваженнями.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">АМКУ вказав на те, що </span><b>локалізація шляхом преференцій буде ставити українські та іноземні компанії у нерівні умови, спричинить дискримінацію і зашкодить чесній конкуренції</b><span style="font-weight: 400;">. Також АМКУ вказав на те, що така </span><b>підтримка національного виробника може розглядатися, як державна допомога,</b><span style="font-weight: 400;"> і зауважив, що локалізація порушує міжнародні зобов’язання України. До речі, надавачі державної допомоги зобов’язані повідомляти АМКУ про нову державну допомогу не менше ніж за 105 календарних днів до дати, коли набуває чинності розпорядження або акт про цю допомогу.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Нагадуємо, що головне науково-експертне управління ВР раніше </span><a href="https://ti-ukraine.org/news/ryzykovano-golovne-naukovo-ekspertne-upravlinnya-vr-dalo-svij-vysnovok-zakonoproyektu-pro-lokalizatsiyu/"><span style="font-weight: 400;">визнало</span></a><span style="font-weight: 400;"> законопроєкт ризиковим. Експерти вказали зокрема на ймовірні санкції з боку європейських держав, які можуть передбачати закриття доступу на ринок для українських компаній. Також вони зазначили, що локалізація </span><span style="font-weight: 400;"> у формі, яку пропонує законопроєкт, радше надає преференції конкретним виробникам, а не підтримує національну промисловість.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Журналіст проєкту DOZORRO Олексій Ярильченко </span><a href="https://dozorro.org/blog/rosijske-shasi-britanska-kompaniya-radikalna-partiya-ukrayini-nova-formula-lokalizaciyi-dlya-pozhezhnih-mashin"><span style="font-weight: 400;">дослідив</span></a><span style="font-weight: 400;"> закупівлі пожежних машин у системі Prozorro за останні чотири роки і виявив, що закордонні компанії лише двічі вигравали тендери на їх постачання. Більшість пожежних машин державним структурам продала компанія “Пожмашина”. Локалізація вірогідно лише закріпить монополістичне становище підприємства на ринку. </span></p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">ТІ Україна закликає відмовитися від ідеї локалізації у публічних закупівлях. </span></i></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/komitet-z-pytan-ekonomiky-pidtrymav-zakonoproyekt-pro-lokalizatsiyu/">Комітет з питань економіки підтримав законопроєкт про локалізацію</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Ризиковано: головне науково-експертне управління ВР про законопроєкт щодо локалізацію</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/news/ryzykovano-golovne-naukovo-ekspertne-upravlinnya-vr-dalo-svij-vysnovok-zakonoproyektu-pro-lokalizatsiyu/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Валерія Залевська]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 13 Jul 2020 12:55:31 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=news&#038;p=15237</guid>

					<description><![CDATA[<p>Структурний підрозділ, який проводить наукову експертизу законопроєктів, має низку зауважень до ініціативи про впровадження локалізації для машинобудування в публічних закупівлях. По-перше, експерти наголошують, що законопроєкт [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/ryzykovano-golovne-naukovo-ekspertne-upravlinnya-vr-dalo-svij-vysnovok-zakonoproyektu-pro-lokalizatsiyu/">Ризиковано: головне науково-експертне управління ВР про законопроєкт щодо локалізацію</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><span style="font-weight: 400;">Структурний підрозділ, який проводить наукову експертизу законопроєктів, має низку зауважень до ініціативи про впровадження локалізації для машинобудування в публічних закупівлях.</span></p>
<p><b>По-перше, експерти наголошують, що законопроєкт порушує міжнародні зобов’язання України, зокрема в межах Угоди про асоціацію. </b><span style="font-weight: 400;">Тому радять доповнити його інформацією щодо ймовірних ризиків. Адже у відповідь на локалізацію Європа може закрити українським компаніям доступ на свій ринок. </span></p>
<p><b>По-друге, локалізація у формі, яку пропонує законопроєкт, радше надає преференції конкретним виробникам, а не підтримує національну промисловість. </b><span style="font-weight: 400;">Це зашкодить конкуренції, що, з одного боку, суперечить принципам ефективних закупівель, а з іншого — позбавляє національних виробників стимулу розвиватися.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Окрім цього, Головне науково-експертне управління зауважує, що у супровідних до проєкту документах </span><b>відсутнє належне обґрунтування переліку товарів, щодо яких пропонують застосовувати локалізацію. </b><span style="font-weight: 400;">Чи справді зможуть національні виробники одразу забезпечити потреби внутрішніх замовників в техніці? Чи достатньо конкуренції на національному ринку, щоб локалізація не перетворилася на підтримку монополістів?</span></p>
<p><b>Експерти також вказують на потенційну корупційність процедури підтвердження ступеня локалізації.</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Повний текст висновку Головного науково-експертного управління ВР можна завантажити на </span><a href="https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69275"><span style="font-weight: 400;">сайті</span></a><span style="font-weight: 400;"> законопроєкту. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">А ми нагадуємо, що TI Ukraine вже </span><a href="https://ti-ukraine.org/news/lokalizatsiya-zashkodyt-ekonomitsi-doslidzhennya-kse/"><span style="font-weight: 400;">звертала</span></a><span style="font-weight: 400;"> увагу на недоліки законопроєкту і </span><a href="https://ti-ukraine.org/news/zaklykayemo-kabmin-zupynyty-vidkat-zakupivelnoyi-reformy/"><span style="font-weight: 400;">закликала</span></a><span style="font-weight: 400;"> Уряд не підтримувати відповідні зміни у сфері публічних закупівель. </span></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/ryzykovano-golovne-naukovo-ekspertne-upravlinnya-vr-dalo-svij-vysnovok-zakonoproyektu-pro-lokalizatsiyu/">Ризиковано: головне науково-експертне управління ВР про законопроєкт щодо локалізацію</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Не нашкодь: як краще не підтримувати вітчизняного виробника</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/blogs/ne-nashkod-yak-krashhe-ne-pidtrymuvaty-vitchyznyanogo-vyrobnyka/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Андрій Боровик]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 05 Jul 2020 13:41:21 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=blog&#038;p=15245</guid>

					<description><![CDATA[<p>У Верховній Раді зареєстрували дуже цікавий законопроєкт. Він зобов&#8217;язує усі державні органи за бюджетні гроші та гроші міжнародних валютно-кредитних інституцій купувати певні товари машинобудування виключно в кооперації [&#8230;]</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/blogs/ne-nashkod-yak-krashhe-ne-pidtrymuvaty-vitchyznyanogo-vyrobnyka/">Не нашкодь: як краще не підтримувати вітчизняного виробника</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p>У Верховній Раді <a href="http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69275" target="_blank" rel="noopener">зареєстрували</a> дуже цікавий законопроєкт. Він зобов&#8217;язує усі державні органи за бюджетні гроші та гроші міжнародних валютно-кредитних інституцій купувати певні товари машинобудування виключно в кооперації з українськими виробниками. Така умова передбачена на наступні 10 років.</p>
<p>Автори цього документа (а це, до речі, 38 депутатів з різних фракцій) аргументують введення нових норм необхідністю оновлення парку громадського транспорту, комунальної і будівельної техніки, яке відбувається за кошти державного бюджету.</p>
<p>Тобто наші парламентарі продовжують розробляти зміни до Закону &#8220;Про публічні закупівлі&#8221;, нова редакція якого, нагадаю, набула чинності лише у квітні.</p>
<p>Кожній владі притаманно псувати те хороше, що вже працює чітко та злагоджено. Особливо, якщо вона не може це контролювати. А відкочувати те позитивне, що за неї зробили громадські ентузіасти та міжнародні партнери та за безцінь віддали державі, мабуть, значно простіше.</p>
<p>Так, я маю на увазі кейс Prozorro та спроби &#8220;локалізувати&#8221; закупівлі – ініціатива, яку в останній місяць із неабияким запалом намагається просунути уряд.</p>
<p>Це не перша така спроба нав&#8217;язати такі нецінові критерії публічним закупівлям. Можна згадати, хоча б, торішній законопроєкт 7206, відомий як <a href="https://www.epravda.com.ua/columns/2017/11/20/631331/" target="_blank" rel="noopener">&#8220;Купуй українське, плати українцям&#8221;</a>. Ще тоді команда ТІ Україна активно виступала проти цієї ініціативи, і, зрештою, після тривалих дискусій та негативного вердикту від профільного комітету парламенту законопроєкт <a href="https://ua.interfax.com.ua/news/economic/621596.html" target="_blank" rel="noopener">зняли</a> з розгляду в Раді.</p>
<p>Але, видно, зацікавлені у скасуванні рівних правил гри продовжують тиснути. Бо сьогодні ми бачимо ті ж спроби, хоч і в іншій обгортці.</p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Кожній владі притаманно псувати те хороше, що вже працює чітко та злагоджено. Особливо, якщо вона не може це контролювати.
			            </p>
<p>
			            	Андрій Боровик
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p>Цього року під захистом вітчизняного виробника спочатку пропонували прийняти Постанову КМУ, яка, за словами міністра Ігоря Петрашка, мала врятувати українську економіку. Але, мабуть, незаконної постанови здалося замало – справа продовжилася законопроєктом.</p>
<p>Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України пропонує впровадити критерій локалізації в закупівлях техніки. Урядовці прагнуть просувати техніку українських виробництв, яка хоча б на 35% складається з українських компонентів. Тобто той, хто підтвердить свою &#8220;національність&#8221;, отримає переваги на тендерах.</p>
<p>Що ж не так?</p>
<p><b>По-перше, ця ініціатива не просто не допомагає – вона ще більше заганяє економіку в глухий кут. </b>Дослідники з KSE <a href="https://ti-ukraine.org/news/lokalizatsiya-zashkodyt-ekonomitsi-doslidzhennya-kse/" target="_blank" rel="noopener">підрахували</a>, що через локалізацію машинобудування українська економіка щороку втрачатиме щонайменше 0,5% ВВП. Це не просто слова – це експертний висновок економістів.</p>
<p><b>По-друге, з урядових пропозицій і документів незрозуміло, як саме МЕРТ визначатиме ступінь локалізації закупівель. </b>Це створює додаткові корупційні ризики, бо немає чітких і прозорих процедур, які би свідчили про виважені та рівні підходи до бізнесу.</p>
<p><b>По-третє, впровадження локалізації також порушить міжнародні зобов&#8217;язання України, зокрема <a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#Text" target="_blank" rel="noopener">Угоду про асоціацію між Україною та ЄС</a>, а також <a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_050#Text" target="_blank" rel="noopener">Угоду про державні закупівлі у рамках СОТ.</a> </b>А це, вже може призвести до різного роду санкцій. Дослідження Київської школи економіки не брало їх до уваги, отже, відсоток втрат для економіки може бути ще вищим.</p>
<p>Вказаного вище достатньо, щоб Transparency International Ukraine виступила <a href="https://www.epravda.com.ua/news/2020/06/22/662112/" target="_blank" rel="noopener">категорично проти </a>ініціативи МЕРТ і депутатів.</p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Дослідники з KSE підрахували, що через локалізацію машинобудування українська економіка щороку втрачатиме щонайменше 0,5% ВВП. Це не просто слова – це експертний висновок економістів.
			            </p>
<p>
			            	Андрій Боровик
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p>Наразі питань до цієї ініціативи більше ніж відповідей.</p>
<p>Чи розуміють сьогодні ініціатори законопроєкту, що вони фактично забороняють державі купувати будь-що іноземне за визначеними кодами CPV? Бо ж можна буде купувати винятково те, що виробляється в Україні.</p>
<p>Чи враховували вони той факт, що весь світ досі живе в умовах пандемії? В усіх країнах відбувається зниження темпів виробництва, і наша – не виняток. Невже автори законопроєкту так наївно вірять, що в Україні почнуть швидко відкриватися нові заводи? Чи вони вже знають, з якими нинішніми виробниками працюватимуть незалежно від якості?</p>
<p>І взагалі, до якого рівня локалізації ми прагнемо дійти за обраними товарами в законопроєкті через 10 років? В законопроекті вказано про орієнтацію на цей неціновий критерій лише на 2021 та з 2024 року. А що далі? За 10 років, а саме на такий період розраховані зміни до закону, локалізація вже буде не потрібна? Яка кінцева стратегічна мета?</p>
<p>І ще дуже хотілося б побачити розрахунки, за якими з допомогою локалізації в Україні створиться 62,5 тис. робочих місць, а ВВП зросте на 3,9%. Звідки такі цифри та як вони рахувалися? На жаль, експерти з Київської школи економіки рахували-рахували, але до такого оптимізму все ж не дійшли.</p>
<p>А тепер головне. Ми за підтримку вітчизняних виробників – ми проти, коли це намагаються зробити через публічні закупівлі та ще й у такий спосіб. Втручання в налагоджені й ефективні екосистеми провокує колапси та втрату сенсів, які закладалися від початку.</p>
<p>Підтримувати українське можна й іншими способами – через кредитування, пільгове оподаткування, дотації врешті-решт. Сьогодні монобільшість має всі можливості, аби підтримувати бізнес на засадах рівності та чесної конкуренції.</p>
<p>Але знову обираються незрозумілі методи, які відверто шкодять економіці та показують нашу державу на міжнародній арені, як ненадійного та непередбачуваного партнера.</p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Підтримувати українське можна й іншими способами – через кредитування, пільгове оподаткування, дотації врешті-решт. Але знову обираються незрозумілі методи, які відверто шкодять економіці.
			            </p>
<p>
			            	Андрій Боровик
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/blogs/ne-nashkod-yak-krashhe-ne-pidtrymuvaty-vitchyznyanogo-vyrobnyka/">Не нашкодь: як краще не підтримувати вітчизняного виробника</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Локалізація зашкодить економіці: дослідження KSE</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/news/lokalizatsiya-zashkodyt-ekonomitsi-doslidzhennya-kse/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Валерія Залевська]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 30 Jun 2020 11:54:25 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=news&#038;p=15124</guid>

					<description><![CDATA[<p>Понад 0,5 % падіння ВВП щороку — Київська школа економіки вирахувала потенційний вплив локалізації у сфері закупівель машинобудування на економіку України.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/lokalizatsiya-zashkodyt-ekonomitsi-doslidzhennya-kse/">Локалізація зашкодить економіці: дослідження KSE</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><span style="font-weight: 400;">Понад 0,5 % падіння ВВП щороку — Київська школа економіки вирахувала потенційний вплив локалізації у сфері закупівель машинобудування на економіку України.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Експерти розрахували наслідки впровадження обмеження імпорту у сфері машинобудування за трьома сценаріями. Два з них — згідно з ініціативами </span><a href="https://bit.ly/postanova_lokalizacia"><span style="font-weight: 400;">Міністерства економіки</span></a><span style="font-weight: 400;"> та</span><a href="https://bit.ly/zakon_localisation"><span style="font-weight: 400;"> депутатів</span></a><span style="font-weight: 400;"> партії “Слуга народу”, а третій — за умови повного обмеження імпорту (не тільки в Prozorro). </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Якщо обмежити імпорт машинобудування у сфері публічних закупівель, втрати для економіки будуть становити від 0,54 до 0,57 % ВВП щорічно. Повна заборона може коштувати економіці понад 4,6 % щороку. Для порівняння ріст ВВП України у 2018 році </span><a href="https://www.epravda.com.ua/news/2019/03/22/646341/"><span style="font-weight: 400;">становив</span></a><span style="font-weight: 400;"> 3,3 %.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Експерти КШЕ стверджують, що машинобудування — це чутлива зона. Насамперед, від неї залежні інші сфери, зокрема агропромисловість. Тому зміни в цій галузі суттєво впливають на інші. Частка імпорту машинобудування для різних галузей промисловості становить від 70 до понад 90 %. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Обмеження імпорту негативно вплине на ВВП, оскільки знизить кількість пропозицій і підніме ціни. Водночас імпортні товари машинобудування не вийде оперативно замістити — українські виробники не можуть швидко почати виробляти техніку необхідної якості.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Міжнародна практика показує, що протекція в цій сфері невигідна для невеликих країн. Адже для розвитку сфери необхідні технології та великі інвестиції.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">&#8220;</span><i><span style="font-weight: 400;">Це вже не просто політичні гасла — це ґрунтовні розрахунки. Однак, чи готова влада тепер вести справжні дискусії, чи буде артикулювати політичні меседжі?</span></i><span style="font-weight: 400;">&#8221; — зазначив під час презентації виконавчий директор Transparency International Ukraine </span><b>Андрій Боровик</b><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Нагадуємо, що Transparency International Ukraine та низка громадських організацій нещодавно </span><a href="https://ti-ukraine.org/news/zaklykayemo-kabmin-zupynyty-vidkat-zakupivelnoyi-reformy/"><span style="font-weight: 400;">закликали</span></a><span style="font-weight: 400;"> Уряд відмовитися від ідеї локалізації в публічних закупівлях.  </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Варто зазначити, що впровадження локалізації також порушить міжнародні зобов’язання України. Це може призвести до різного роду санкцій. Дослідження Київської школи економіки не брало їх до уваги, отже відсоток втрат для економіки може бути ще вищим.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Детальніше з розрахунками, їхньою методологією і позиціями різних сторін можна ознайомитися за </span><a href="https://www.facebook.com/KyivSchoolOfEconomics/videos/567913690560812/"><span style="font-weight: 400;">посиланням</span></a><span style="font-weight: 400;">.</span></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/lokalizatsiya-zashkodyt-ekonomitsi-doslidzhennya-kse/">Локалізація зашкодить економіці: дослідження KSE</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Закликаємо Кабмін зупинити відкат закупівельної реформи</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/news/zaklykayemo-kabmin-zupynyty-vidkat-zakupivelnoyi-reformy/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Олеся Коваль]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 22 Jun 2020 11:04:30 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=news&#038;p=15073</guid>

					<description><![CDATA[<p>Мінекономрозвитку на чолі з Ігорем Петрашком хоче відкотити закупівельну реформу та порушити головний принцип Prozorro — рівні правила гри.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/zaklykayemo-kabmin-zupynyty-vidkat-zakupivelnoyi-reformy/">Закликаємо Кабмін зупинити відкат закупівельної реформи</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><span style="font-weight: 400;">Мінекономрозвитку на чолі з Ігорем Петрашком хоче відкотити закупівельну реформу та порушити головний принцип Prozorro — рівні правила гри. </span><span style="font-weight: 400;">Міністерство планує запровадити неціновий критерій локалізації в закупівлях машинобудування. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У такий спосіб виробники, які підтвердили свою “національність”, будуть отримувати переваги на тендерах. Відповідний проєкт постанови вже </span><a href="https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&amp;id=9d331bed-b8c9-4e93-ba1f-c5518ee41b6d&amp;title=ProektPostanoviKabinetuMinistrivUkrainideiakiPitanniaRealizatsiiPilotnogoProektuZiZdiisnenniaZakupivelTekhnikiGaluziMashinobuduvanniaZPidtverdzhenimStupenemLokalizatsiiVirobnitstva"><span style="font-weight: 400;">оприлюднено</span></a><span style="font-weight: 400;"> на сайті Мінекономрозвитку.  </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Трансперенсі Інтернешнл Україна та низка громадських організацій закликають Уряд не підтримувати цей проєкт, оскільки він суперечить чинному законодавству і міжнародним зобов&#8217;язанням України, а також містить корупційні ризики.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Насамперед </span><span style="font-weight: 400;">прийняття запропонованої постанови буде перевищенням повноважень Кабінету Міністрів України. Адже терміни “локалізація виробництва”, “суб’єкт господарювання сфери машинобудування” і “техніка галузі машинобудування” відсутні в Законі України “Про публічні закупівлі”, а всі зміни сфери мають регулюватися даним законом.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Впровадження локалізації негативно позначиться на конкуренції та призведе до подорожчання закупівель. Якщо на тендері будуть пропонувати іноземний товар, дешевший за вітчизняний, переможцем стане продукт з національною локалізацією. Переплата буде сягати до 30 відсотків, а питання якості відходить на другий план. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ця ініціатива порушує міжнародні зобов’язання, які Україна взяла в межах</span> <a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011/print"><span style="font-weight: 400;">Угоди про асоціацію з ЄС</span></a><span style="font-weight: 400;"> та </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_050/print"><span style="font-weight: 400;">Угоди про Державні закупівлі в межах СОТ</span></a><span style="font-weight: 400;">. </span><span style="font-weight: 400;">Відповідно до них, Україна не має віддавати перевагу будь-яким учасникам публічних закупівель та забезпечити “рівні правила гри” в закупівлях як для іноземних, так і вітчизняних компаній. </span></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Мінекономрозвитку на чолі з Ігорем Петрашком хоче відкотити закупівельну реформу та порушити головний принцип Prozorro — рівні правила гри.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><span style="font-weight: 400;">Непрозорий механізм підтвердження ступеня локалізації може стати корупційним ризиком. Щоб збільшити шанс стати переможцем тендеру, виробник має надати у Мінекономрозвитку визначений перелік документів. Саме міністерство буде розраховувати та підтверджувати ступінь локалізації. Однак інформація, яку подає заявник, не підлягає розголошенню. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Насамкінець — проєкт постанови не містить економічного обґрунтування. По-перше, позитивний вплив на галузь не підтверджено ніякими розрахунками. По-друге, варто було б оцінити і додаткове навантаження на бюджет, якщо державні замовники будуть змушені закуповувати дорожчу вітчизняну техніку. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Нагадуємо, що у 2017 році саме Мінекономрозвитку </span><a href="https://me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&amp;id=cc51a6d7-baca-4d71-b2db-94dea9b7acc1&amp;title=MinekonomrozvitkuZaklikaDeputativNePidtrimuvatiZakonoproekt7206-kupuiUkrainskePlatiUkraintsiam&amp;showMenuTree=true&amp;fbclid=IwAR3D0BCbEuanB-L60gfS5lU0Js95_ve3CK2FS-78KFW0GBVEzJ2CRELElBo"><span style="font-weight: 400;">виступало</span></a><span style="font-weight: 400;"> проти подібного законопроєкту “Купуй українське — плати українцям”, який теж пропонував запровадити неціновий критерій локалізації в публічні закупівлі. Тоді проєкт прийняли у першому читанні, але, на щастя, не прийняли в цілому.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Закликаємо Кабмін не допустити прийняття вказаної постанови та зосередитися на інших шляхах підтримки національних виробників. </span></p>
<ul>
<li><span style="font-weight: 400;">Трансперенсі Інтернешнл Україна та DOZORRO</span></li>
<li><span style="font-weight: 400;">Центр Протидії Корупції</span></li>
<li>Платформа <span style="font-weight: 400;">“</span>Громадський контроль<span style="font-weight: 400;">”</span></li>
<li><span style="font-weight: 400;">Центр громадського моніторингу та досліджень</span></li>
<li>Наші гроші</li>
<li>Центр економічної стратегії</li>
<li><span style="font-weight: 400;">Інститут законодавчих ідей</span></li>
<li><span style="font-weight: 400;">Молода Черкащина</span></li>
<li><span style="font-weight: 400;">Рада захисту конкуренції та споживачів</span></li>
<li><span style="font-weight: 400;">Проект “Ліга антитрасту”</span></li>
<li><span style="font-weight: 400;">Агентство ефективних рішень</span></li>
<li><span style="font-weight: 400;">Антикорупційний штаб</span></li>
<li><span style="font-weight: 400;">Трипільський Край</span></li>
<li>Громадська ініціатива <span style="font-weight: 400;">“</span>За чесний тендер<span style="font-weight: 400;">”</span> (Рівне)</li>
<li>Нові Бровари</li>
<li>Філософія серця</li>
<li>Центр медіарозслідувань “Прозоро”</li>
<li>ЮК “Правое Дело”</li>
<li>Інститут аналітики та адвокації</li>
<li>Спілка Бізнес-Ініціатив <span style="font-weight: 400;">“</span>Платформа ДІЙ”</li>
</ul>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	По-перше, позитивний вплив на галузь не підтверджено ніякими розрахунками. По-друге, варто було б оцінити і додаткове навантаження на бюджет, якщо державні замовники будуть змушені закуповувати дорожчу вітчизняну техніку. 
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/news/zaklykayemo-kabmin-zupynyty-vidkat-zakupivelnoyi-reformy/">Закликаємо Кабмін зупинити відкат закупівельної реформи</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
