У липні 2025 року АП ВАКС скасувала ухвалу ВАКС, якою частково закрили кримінальні провадження щодо фігурантів справи «плівок ОАСК». Йшлося про один зі злочинів, передбачених ст. 255 КК України. Ця новина пройшла майже непоміченою, а дарма.

Річ у тім, що це був уже другий перегляд в апеляційній інстанції. Перший раз ухвалу першої інстанції не скасували, однак обвинувачені звернулися до Верховного Суду. Судді Верховного Суду повернули справу на новий розгляд в АП ВАКС.

І вже під час повторного розгляду в апеляції двоє із трьох суддів з колегії сформулювали висновки, які можуть негативно вплинути на розгляд справи «плівок ОАСК» у розумні строки. Один із суддів — Микола Глотов — виклав окрему думку, в якій не погоджувався з рішенням колег та зазначав, що в задоволенні апеляційних скарг варто було відмовити. Він вважає, що АП ВАКС не мав оцінювати законність складу суду першої інстанції, а лише ухвалу про часткову відмову в закритті кримінального провадження. Суддя також вважає, що клопотання двох обвинувачених про закриття провадження стосувалися лише їх і не зачіпали інтересів інших обвинувачених, тож відсутність в окремих засіданнях інших учасників не перешкоджала першій інстанції розглядати ці клопотання.

Це важливо, адже і без цього розгляд справи «плівок ОАСК» супроводжується цілою низкою затягувань та процесуальних проблем. До ВАКС, нагадаємо, вона потрапила в червні 2022 року, і лише у квітні 2024 року закінчилось підготовче провадження. Але вже в листопаді того ж року розгляд довелося починати спочатку через зміну одного із суддів колегії. Відтак до етапу дослідження доказів справа дійшла лише у березні 2025 року.

Чому ж фігуранти оскаржили часткове закриття провадження щодо них? Яке рішення судді АП ВАКС прийняли першого разу, і через які порушення Верховний Суд направив справу на повторний розгляд? Чому під час повторного перегляду в апеляції думки суддів розійшлися, та чого очікувати у справі далі? Про все це — у матеріалі на платформі «ВАКС вирішив».

Ще 17 липня 2020 року Антикорупційне бюро провело обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, а заступник Генпрокурора повідомив про підозру 12 особам, зокрема голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику Євгенію Аблову та ще п’ятьом суддям.

За версією слідства, голова ОАСК Павло Вовк зі спільниками створили злочинну організацію задля захоплення влади. Ішлося нібито про встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККС), Вищою радою правосуддя (ВРП), створення штучних перешкод у їхній роботі, а також втручання у діяльність державних діячів. Обвинувальний акт у цій справі надійшов до Антикорсуду 20 червня 2022 року і відтоді триває стадія підготовчого провадження.

Ми вирішили розібратися, як працюють відводи та самовідводи суддів у справі про “плівки ОАСК”. 

Загалом визначення складу суду в цій справі тривало майже чотири місяці. Крім того, більшість обвинувачених у цій справі, зокрема голова ОАСК Павло Вовк, ігнорують засідання із невідомих причин. До 14 жовтня, тобто до моменту, поки не було визначено законний склад суду, Антикорсуд не міг ставити питання щодо поважності неявки обвинувачених і, скажімо, застосувати привід. Однак навіть за такої можливості, ймовірність, що Вовк та інші  почнуть відвідувати засідання після понад двох років саботування — дуже низька. 

Так, на засіданні 14 жовтня, суд застосував максимально можливе за КПК грошове стягнення — 5200 грн — на обвинувачених суддів ОАСК Павла Вовка, Богдана Саніна, Євгена Аблова, Валерія Келеберду, Олексія Огурцова, Ігоря Погрібніченка та Ігоря Качура. Стільки ж повинен буде сплатити ексчлен ВККС Микола Сірош, а його ексколега Сергій Остапець — 2600 грн. Прокурор САП клопотав також про примусовий привід обвинувачених на наступне засідання, однак суд йому відмовив. Побачимо, чи застосує суд цей процесуальний інструмент через подальші неявки Вовка та інших обвинувачених.

Цікавою у контексті справи ОАСК є норма Кримінального процесуального кодексу про недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні. Це означає, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні як слідчий суддя, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій.

Оскільки у плівках ОАСК фігурує велика кількість обвинувачених і досудове розслідування було досить тривалим і багатошаровим, на різних його етапах до нього долучалися різні слідчі судді ВАКС. Нещодавно в суді була зміна складу слідчих суддів, внаслідок чого у минулому слідчі судді тепер залучені в судові колегії першої інстанції. Це і стало причиною для самовідводу Катерини Широкої, яка на стадії досудового розслідування розглядала клопотання детективів про тимчасовий доступ у цій справі, тому не може розглядати справу по суті. 

Також самовідвід собі заявила ціла колегія суддів з Лесі Федорак, Віктора Маслова та Ігоря Строгого. Ці судді послалися на порушення порядку авторозподілу. Зокрема, їхня колегія була єдиною з Першої палати суддів на авторозподілі (решта суддів перебувала у відпустці), що могло, на їх думку, породити сумніви в упередженості. 

Крім того, колегія вважала, що справа мала розподілитися на іншого суддю з Другої палати суддів — Володимира Воронька, але у переддень розподілу справи він пішов у дводенну відпустку. Судді у рішенні зазначили, що короткотривала відпустка судді Воронька не перешкоджала здійснити розподіл справи після того, як він повернеться з відпустки. Це пояснюється тим, що він входить до складу Другої судової палати ВАКС, серед якої мала первинно розподілятися ця справа. Така позиція була підкріплена практикою Верховного Суду із подібних питань. 

Однак при постановленні цього рішення колегія не врахувала те, що Воронько вже був залучений до цього кримінального провадження на етапі досудового розслідування (адже це не було вказано у звіті з авторозподілу справи). Тобто Воронько самовідвівся з тієї ж причини, що і суддя Широка. 

Про самовідвід заявила і суддя Гавриленко. Підставою стало те, що її чоловік Крикливий, теж суддя ВАКС, вже приймав рішення у цьому кримінальному провадженні на етапі досудового розслідування. Через таке перебування у родинних зв’язках можуть виникнути сумніви у її неупередженості, тому заяву про самовідвід інші судді задовольнили. Це є сталою практикою у подібних випадках та пояснюється урахуванням позиції Ради суддів України щодо потенційного конфлікту інтересів при постановленні суддею рішення.

Висновки

Таким чином, основною причиною того, що судді не розпочали судовий розгляд справи «плівок ОАСК», можна вважати труднощі її авторозподілу. Адже це кримінальне провадження є складним, декілька разів змінювався його номер через об’єднання та виділення матеріалів під час досудового розслідування. Тому велика кількість слідчих суддів була залучена до розгляду процесуальних документів до передачі обвинувального акту в суд. Крім цього, слід було усунути будь-які можливі сумніви у законності складу суду для того, щоб уникнути технічних приводів для скасування вироку під час його перегляду судом апеляційної інстанції.

 

Матеріал підготувала юридична радниця ТІ Ukraine Оксана Штогрин.

Суддя ОАСК скасував рішення тендерного комітету АРМА про вибір ТОВ «1+1 Інтернет» управителем для ТОВ «Український Медіа Холдінг».

«УМХ» пройшов довгий шлях власників — від Бориса Ложкіна до Сергія Курченка. До речі, останнього називали «гаманцем Януковича». Свого часу до «УМХ» мали відношення і Петро Порошенко, і Геннадій Боголюбов, й Олена Бондаренко.

Восени 2019 року суд передав майнові й корпоративні права «УМХ» в управління АРМА. Національне агентство обрало управителем для активів Український Медіа Холдинг ТОВ «1+1 Інтернет». Переможець гарантував найбільші надходження від управління серед учасників. 

Все йшло до збереження економічної вартості активів і поповнення бюджету України мінімум на 5 млн гривень щомісячно, але тут вирішив втрутитися ОАСК.  

За позовом ТОВ «УМХ» суддя ОАСК Марина  Бояринцева скасувала перемогу управителя. Суд дійшов висновку, що переможець конкурсу є збитковим товариством і не може виконувати план з управління активів. Такий висновок зробили  на підставі дослідження й аналізу фінансової звітності та тендерної документації. Завжди захоплює, коли всебічність розвитку представників судового корпусу дозволяє їм дійти до  експертних висновків у різних сферах. 

Але КАС України чітко передбачає, що суд мав призначити експертизу  для об’єктивного та повного дослідження цього питання (ст.  102 КАС України). З якої причини суд вирішив покластися на власні знання з підприємницької діяльності, фінансів та бухгалтерського обліку, а не на фахові знання  експертів — невідомо.

Знову оточення президента-втікача йде до ОАСК  для блокування роботи АРМА з управління арештованими активами. Знову держава недоотримує в бюджет гроші від управління. Знову все повторюється за доволі знайомим сценарієм, фінал якого є невтішним для кожного з нас.

19 травня в комітетах Верховної Ради було прийнято цілих три важливих рішення, які можуть суттєво вплинути на боротьбу з корупцією в Україні.

Комітет з правової політики підтримав та включив до порядку денного сесії законопроєкти № 5369 та 5370, які стосуються діяльності Окружного адміністративного суду Києва.

Нагадаємо, що законопроєкт 5369 передбачає ліквідацію ОАСК та створення нового Київського міського окружного адміністративного суду. А законопроєкт №5370 передбачає механізм передачі справ з ОАСК до новоствореного суду та регулюють момент фактичної ліквідації суду. За ними ОАСК продовжуватиме розглядати поточні справи до створення нового суду.

Більше про ці законопроєкти ми розповідали тут.

Своєю чергою Комітет з антикорупційної політики рекомендував парламенту розглянути законопроєкт №5459-1, покликаний привести статус НАБУ у відповідність до вимог Конституції.

Тішить, що з-поміж чотирьох варіантів нардепи обрали найкращий, на нашу думку варіант, адже саме він несе в собі найменшу кількість ризиків для незалежності керівника НАБУ. Хоч містить і свої недоліки. Які саме — читайте в нашому аналізі. 

А Комітет з питань правоохоронної політики розглянув та схвалив для розгляду в другому читанні президентський законопроєкт №4651 про посилення відповідальності за брехню в деклараціях.

2021-й став першим роком, коли декларації подавались в умовах браку дієвих стримувальних санкцій за брехню в деклараціях або їх неподання. Законодавча ініціатива президента спрямована покращити цю ситуацію.

А ТІ Україна загалом вже оцінювала текст законопроєкту як рух в правильному напрямку.

Тепер всі ці важливі документи будуть розглянуті народними депутатами в залі: законопроєкти щодо НАБУ та ОАСК у першому читанні, а законопроєкт про посилення відповідальності за брехню в деклараціях — у другому читанні.

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжку у справі “плівок ОАСК”: 227 тис. застави для судді Саніна.

Богдан Санін — один з підозрюваних у справі “плівок ОАСК”: аудіозаписів, на яких голова суду Павло Вовк разом з підлеглими нібито обговорюють вплив на органи суддівської влади, винесення судових рішень за грошову винагороду та “протягування” потрібних людей в систему судової влади. 

Ще восени 2020 року НАБУ і САП просили 1 млн грн застави для Богдана Саніна. До цього Голова ОАСКу Павло Вовк та інші підозрювані у справі кілька разів не з’явились на засідання ВАКСу для обрання запобіжного заходу.

Про справу: за версією слідства, голова ОАСК Павло Вовк створив злочинну організацію, метою якої було встановлення контролю над Вищою радою правосуддя та Вищою кваліфікаційною комісією суддів, а також ухвалення замовних рішень. Разом із Вовком підозрюваними у справі є його заступники Євген Аблов та Володимир Келеберда, судді ОАСК Богдан Санін, Олексій Огурцов, Ігор Погрібніченко, Ігор Качур, ексголова ДСА Зеновій Холоднюк та інші.

Нагадаємо, що минулого тижня Володимир Зеленський подав у Верховну Раду як невідкладний законопроєкт про ліквідацію ОАСК. Ми в ТІ Україна схвалюємо таку ініціативу, але наголошуємо, що на разі цей документ не вирішує головну проблему суду, а саме — його підсудність.

13 квітня, за ініціативою Президента України, до ВРУ було направлено два законопроєкти про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду. 

Таким чином фактично, назва “основного” законопроєкту повністю розкриває його суть, а саме: дійсно ліквідовується ОАСК, замість нього створюється по суті той самий суд, але під новою назвою — Київський міський адмінсуд.

Ми в ТІ Україна вітаємо цей крок, але законопроєктом не вирішується головна проблема цього суду — його підсудність. Саме це і є однією з основних підстав для критики ОАСК. Адже саме через можливість безконтрольно впливати на ключові процеси в країні цей суд і став тим правовим монстром, якого ми маємо досі.

Тепер  влада має ініціювати такі законодавчі зміни:

• передати повноваження щодо рішень інституцій національного рівня від територіального адміністративного суду до Верховного суду або новоствореного спеціалізованого суду;
• провести судову реформу, коли запрацюють перезапущені ВРП і ВККС із доброчесними членами.

Тож прості рішення — тут не підходять. Має бути комплекс заходів з розбудови судової інфраструктури з напрацюванням ефективних механізмів стримування і противаг. 

Ми вже неодноразово згадували про це в наших рекомендаціях з покращення показників України в Індексі сприйняття корупції. І продовжуємо наголошувати, що без таких кроків реальна судова реформа в країні неможлива.

9 квітня ВАКС заарештував брата Голови ОАСК до 4 червня з правом внесення за нього застави у 35 млн 185 тис. грн. Його спільнику суд також призначив тримання під вартою до 4.06 з можливою заставою у 2 млн 951 тис. грн.

Юрія Зонтова і Юрія Донця підозрюють у підбуренні до дачі 100 тисяч доларів хабаря голові ОАСК. 

Слідство клопотало про запобіжні заходи підозрюваним у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 70 млн гривень для Зонтова та 14 млн гривень для Донця.

Якщо за Зонтова внесуть заставу, йому варто буде утримуватися від спілкування з братом Павлом Вовком, спільником адвокатом Донцем та іншими фігурантами справи. Також Зонтов має передати свої паспорти, повідомляти про зміну місця проживання та носити електронний засіб контролю.

На Донця поклали низку обов’язків, у тому числі: здати паспорти, носити браслет, не спілкуватися з братом голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка Юрієм Зонтовим та іншими свідками. 

Нагадаємо, днями детективи НАБУ та прокурори САП викрили “на гарячому” й затримали брата Голови ОАСК Павла Вовка — Юрія Зонтова та його спільника Юрія Донця при отриманні $100 тис. Ці гроші, за версією слідства, мали бути передані для винесення позитивного рішення у справі, яка слухається в Окружному адмінсуді.

 

Тоді в ході обшуку детективи НАБУ виявили:

• понад 3,7 млн дол., 
• 840 тис. євро, 
• 20 тис. фунтів, 
• 230 тис. грн і 
• 100 шекелів.
• антикваріат, 
• документи на ім’я голови ОАСК,
• посвідчення Служби зовнішньої розвідки на ім’я брата Павла Вовка.

 

Ми продовжуємо стежити за ходом цієї справи.

6 квітня НАБУ та САП викрили рідного брата голови ОАСК Павла Вовка разом з іншим адвокатом при отриманні $100 тис. 

Ці гроші, за версією слідства, мали бути передані для винесення позитивного рішення у справі, яка слухається в Окружному адмінсуді. За версією низки ЗМІ, отримати ці гроші мав сам голова ОАСК.

Також у будівлі суду й за місцями проживання фігурантів співробітники НАБУ проводять обшуки.

Нагадаємо, що Павло Вовк 6 разів ігнорував судові засідання, на яких йому мали обрати запобіжний захід у справі “плівок ОАСК”. НАБУ стверджувало, що не може забезпечити голові ОАСК цей примусовий привід, адже ухвала суду не дає права затримати Вовка чи проникнути в його житло. Ситуацію могла вирішити лише Генпрокурорка Венедіктова.

А 17 березня ВАКС відмовив детективам НАБУ у продовженні строків досудового розслідування у справі “плівок ОАСК”. Вищий антикорупційний суд пояснив, що у НАБУ не надали доказів того, що справу “плівок ОАСК” треба досліджувати ще чотири місяці, а для проведення експертиз необхідні додаткові докази.

За версією слідства, у справі “плівок ОАСК”,Павло Вовк створив злочинну організацію, метою якої було встановлення контролю над Вищою радою правосуддя та Вищою кваліфікаційною комісією суддів, а також ухвалення замовних рішень. Разом із Вовком підозрюваними у справі є його заступники Євген Аблов та Володимир Келеберда, судді ОАСК Богдан Санін, Олексій Огурцов, Ігор Погрібніченко, Ігор Качур, ексголова ДСА Зеновій Холоднюк та інші.

Антикорсуд продовжив слідство у справі “плівок ОАСК” до 17 березня.

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Андрій Біцюк задовольнив клопотання детектива НАБУ про продовження розслідування справи щодо створення злочинної організації та імовірних спроб захоплення влади керівництвом та суддями Окружного адмінсуду Києва.

Згідно з рішенням суду, слідство продовжили ще на два місяці — до 17 березня 2021 року.

Нагадаємо, що напередодні Нового року суддя Біцюк відмовився продовжити розслідування. Тоді слідчий суддя встановив, що поданий документ не відповідав вимогам КПК України, оскільки у клопотанні взагалі не було зазначено суті повідомленої підозри кожній конкретній особі. 

За версією слідства, голова ОАСК створив злочинну організацію, метою якої було встановлення контролю над Вищою радою правосуддя та Вищою кваліфікаційною комісією суддів, а також ухвалення замовних рішень. Разом із Вовком підозрюваними у справі є його заступники Євген Аблов та Володимир Келеберда, судді ОАСК Богдан Санін, Олексій Огурцов, Ігор Погрібніченко, Ігор Качур та ексголова ДСА Зеновій Холоднюк та інші.

17 вересня слідчий суддя Вищого антикорупційного суду частково задовольнив клопотання НАБУ та продовжив строк досудового розслідування у справі, де підозрюваними, зокрема, є голова Окружного адміністративного суду Києва, його заступник, інші судді та адвокати.

Строки досудового розслідування продовжили до 17 січня 2021 року.

17 липня 2020 року заступник Генпрокурора повідомив про підозру 12 особам, у тому числі голові ДСА та голові ОАСК.

За версією слідства, підозрювані мали на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП), створення штучних перешкод у їхній роботі, а також втручалися у діяльність державних діячів.

Крім того, голові Окружного адмінсуду Києва Вовку та голові Державної судової адміністрації Холоднюку повідомлено про підозру щодо зловживання впливом на особу, уповноважену на виконання функцій держави.

Більше про попередні рішення ВАКС дізнавайтеся тут.

4 серпня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва зобов’язав Генерального прокурора забрати в Антикорупційного бюро справу щодо зловживання суддів Окружного адмінсуду Києва.

Згодом заступник голови ОАСК Аблов оскаржив це рішення в Київському апеляційному суді. Суд передав цей спір на розгляд у Касаційний кримінальний суд у складі Верховного суду з метою визначення підсудності. 

Такий вчинок судді ОАСКу здається дивним (навіщо оскаржувати рішення на свою користь?!), проте сенс оскарження був у тому, щоб домогтись рішення на свою користь найвищої судової інстанції країни — Верховного Суду.

Касаційний кримінальний суд відмовився передавати до апеляційної палати ВАКС апеляцію адвоката Аблова на рішення на його користь. Такі рішення суперечать чинному законодавству України.

Частина 5 ст. 216 Кримінального кодексу України визначає перелік умов, за яких кримінальні правопорушення належать до підслідності НАБУ.

Детективи НАБУ з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, які віднесені цією статтею до його підслідності, за рішенням Директора Бюро та за погодженням САП можуть також розслідувати кримінальні правопорушення, які віднесені до підслідності слідчих інших органів.

Стаття 33-1 КПК України передбачає, що слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

Водночас ст. 303 КПК України передбачений виключний перелік питань, які можуть бути оскаржені слідчому судді на етапі досудового слідства.

Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

У переліку ст. 303 КПК України відсутня така підстава для оскарження, як порушення підслідності.

Тобто, Печерський районний суд м. Києва вчинив 2 грубих порушення процесуального закону:

• Вийшов за межі своєї підсудності та втрутився у підсудність ВАКС.
• Розглянув питання, яке не належать до переліку оскаржуваних питань відповідно до ст. 303 КПК України

Такі дії направлені на свідоме затягування процесу досудового розслідування та потенційно можуть кваліфікуватись за ст. 376 КК України (Втручання в діяльність судових органів).

Такі рішення судів створюють небезпечний прецедент втручання у діяльність органів антикорупційної інфраструктури, посягають на незалежність цих органів та формують ситуацію, при якій суди загальної юрисдикції зможуть незаконно впливати підслідність справ НАБУ, яка чітко визначена чинним Кримінальним процесуальним кодексом.

Юридичний аналіз підготував Сергій Курінний, юридичний радник ТІ Україна

17 липня НАБУ та САП повідомили про підозри суддям Окружного адміністративного суду Києва та пов’язаним з ними особам у вчинені низки злочинів. 

Оприлюднені матеріали вкотре засвідчили, що надані суду повноваження використовуються для впливу на інші органи влади та задоволення особистих потреб. А діяльність ОАСК немає нічого спільного зі здійсненням неупередженого і справедливого правосуддя. 

Саме тому громадські організації закликають Президента Зеленського: 

1) ініціювати ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва; 

2) подати законопроєкт щодо передачі до Верховного Суду окремих категорій справ, підсудних цьому суду, аби уникнути подібних зловживань в майбутньому. 

ОАСК запам’ятався багатьма одіозними рішеннями, які складно назвати законними. Водночас рік тому НАБУ вже оприлюднювало інформацію щодо зловживань у цьому суді. Декільком суддям було повідомлено про підозри. Однак Вища рада правосуддя відмовилась навіть відсторонити підозрюваних суддів Павла Вовка та Ігоря Погрібніченка від здійснення правосуддя. Попри клопотання прокурорів, строк розслідування тієї справи не було продовжено.

Минулого року Президент просив “дати йому розібратись з цим Окружним адмінсудом”. Однак він досі не зробив нічого, аби припинити суддівське свавілля, навіть попри неодноразові заклики громадськості та навіть увагу МВФ до діяльності цього суду.

Настав час це змінити.

З повним текстом заяви можна ознайомитися тут.

Фундація DEJURE

Центр протидії корупції

Всеукраїнське Об’єднання”Автомайдан”

Рух ЧЕСНО

Центр економічної стратегії

Transparency International Ukraine

Інститут законодавчих ідей

Центр громадського моніторингу та досліджень

Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції в Україні (ACREC)
Мережа захисту національних інтересів “АНТС”

Антикорупційний штаб

Харківський антикорупційний центр

Завтра, 2 серпня, вручатимуть підозри чотирьом фігурантам «записів з ОАСК». З 14 до 16:15 на допит в Генпрокуратуру (вул. Різницька, 13/15) мають з’явитися по черзі голова Окружного адмінсуду Павло Вовк, судді Євгеній Аблов та Ігор Погрібніченко, а також суддя Суворовського райсуду Одеси Іван Шепітко.

Минув вже тиждень відтоді, як вибухнув скандал з ОАСК. НАБУ оприлюднило відео, де можна почути розмови, ймовірно, з кабінету голови суду Павла Вовка. І цитати з цих аудіозаписів про тиск на державні органи та десятки приголомшливих домовленостей розлетілися медіа.

Що сталося за ці дні, яка позиція кожної зі сторін і чому важливо стежити за продовженням історії з розслідуванням можливих корупційних злочинів і «неправосудних рішень» ОАСК?

✓ Що з підозрами? Фігурантам інкримінують втручання у діяльність державного діяча, перевищення влади або службових повноважень, перешкоджання діяльності ВККС та ВРП, службове підроблення, службову недбалість та інше.

✓ Павло Вовк, голова Окружного адмінсуду, поспілкувався з «Українськими новинами». Він вважає, що аудіозаписи – монтаж, хоча голос схожий на його. За словами Вовка, хоча він і зустрічався з окремими особами з влади, проте жодних домовленостей чи тиску не було: обговорювали суто судову реформу та юридичні питання. Також Вовк сказав, що НАБУ та ГПУ діяли поза нормами кодексу, а в самого Ситника є нібито протокол про корупційне правопорушення. Читайте першу й другу частини інтерв’ю.

✓ Адвокат Євген Солодко vs. НАБУ та ГПУ. Адвокат, який представляє інтереси ОАСК, стверджував на брифінгу, що НАБУ та ГПУ піклуються першочергово про власні інтереси. Зокрема, за його словами, під час обшуку в суді вилучили справи, сторонами яких є і Горбатюк, і Ситник. НАБУ ж спростувало цю інформацію. Як і заяви Солодка про відсутність часу обшуку в протоколі, несанкціоноване блокування роботи суду та незаконне розголошення відомостей досудового розслідування – http://bit.ly/nabuanswers

 

 

У справі про злочини Майдану підготували підозри деяким суддям, зокрема голові Окружного адміністративного суду Києва Вовку та його заступникові Аблову. Сьогодні НАБУ та ГПУ почали обшуки в приміщеннях. Судді ОАСК фігурують у розслідуванні про незаконні рішення під час Революції Гідності. Крім того, є дані про корупційні злочини, ухвалення неправосудних рішень та тиск на роботу ВККС. Про це робоча група повідомила на брифінгу (http://bit.ly/nabuoask). Проекти підозр чотирьом суддям направлять в ГПУ.

Робоча група з представників СБУ, НАБУ та ГПУ задокументувала, що за цими суспільно важливими рішеннями насправді може бути системне втручання в діяльність суду та інших органів влади. І це, за словами Сергія Горбатюка, ймовірно загрожує національній безпеці. Йдеться про тисячі годин розмов, десятки зустрічей і домовленостей про ймовірний тиск на органи влади.

Стисло про суть можливої підозри суддям Окружного адміністративного суду і, зокрема, Вовку, якого ще під час конкурсу до Верховного суду 2017 року Громадська рада доброчесності визнала політично залежним і недоброчесним:

✓ Павло Вовк міг створювати штучні перешкоди членам ВККС, щоб не проходити оцінювання суддів. Йдеться, в тому числі, про те, що ОАСК заборонив Сергію Козьякову виконувати обов’язки у зв’язку із закінченням строку повноважень. Після цього нібито за сприяння Вовка у ВККС з’явилися члени, наближені до голови Окружного суду.

✓ Суддя ОАСК Федорчук не погоджувався з Вовком щодо справи Козьякова. На записі нібито судді Аблов і Вовк тиснуть на Федорчука, вказують на “потрібні” редакції рішення, натякають на брак “командності” у рішеннях і організовують написання скарг на Федорчука.

✓ Слідство встановило, що голова ОАСК мав несанкціонований доступ до інформації СБУ щодо прослуховування його телефонних розмов. І це зрештою призводило до витоку секретних даних та зриву розслідувань.

✓ Можливо, Вовк посприяв, аби ДБР тиснуло та погрожувало члену ВККС під час допиту

✓ Вовк, ймовірно, диктував резолютивну частину рішення судді Суворівського районного суду Одеси. Сьогодні там теж були обшуки.

✓ Слідство зафіксувало можливий вплив на рішення у справах, пов`язаних зі скасуванням роз’яснень ЦВК, рішень уряду про тарифи, що стосуються ДБР, Міністерства юстиції, можливого скасування арешту майна Януковича та ін.

✓ Серед іншого слідство говорить про ймовірні підтвердження впливу чиновника часів Януковича на судову владу та вказівки про призначення контрольованих осіб.

За останні роки ОАСК став справді «лідером» за кількістю резонансних рішень. Зокрема, суд заборонив призначати членів Вищої ради правосуддя по президентській квоті, блокував роботу Супрун, визнав незаконною націоналізацію «Приватбанку» і, навпаки, законною – процедуру закупівель “рюкзаків Авакова”, загальмував конкурс на посаду голови митниці.

Окружний адміністративний суд називає сьогоднішні події неправомірним втручанням в роботу суду та спробою дискредитації суддів (http://bit.ly/oaskpost). За їхніми словами, обшуки тривають понад шість годин, і через блокування приміщень судді не змогли вийти на брифінг до журналістів.