The post Закликаємо Президента не порушувати Конституцію та підписати закон №11321 про відкритість Верховної Ради first appeared on Transparency International Ukraine.

Відкриті дані — це публічна інформація у форматі, який дозволяє її обробку, копіювання, сортування тощо. Міста повинні оприлюднювати відкриті дані про використання публічних коштів і виконання бюджетів; тарифи на комунальні послуги; результати розгляду електронних петицій та багато інших.

На основі такої інформації створюються сервіси, як-от додатки з графіком руху громадського транспорту чи наявністю ліків в тій, чи іншій лікарні. Крім цього, наявність даних показує, наскільки прозоро та ефективно працює місцева влада.

У “Transparent cities/Прозорі міста” ми провели дослідження щодо стану публікації відкритих даних в умовах війни. Участь у ньому взяли 18 обласних центрів.

Станом на грудень 2022 року, міста публікують лише 25 % необхідних наборів даних з обов’язковою інформацією щодо різних суспільних сфер. З 57 необхідних до публікації наборів Тернопіль оприлюднив 32, що становить 56 % виконання. Активніше за інших відкриті дані також публікували Ужгород, Вінниця та Луцьк.

Цікаво, що на відкритість даних не впливає їх територіальна наближеність до лінії фронту. Так, Київ, Житомир, Хмельницький оприлюднюють відносно невелику кількість наборів даних. Натомість у Дніпрі, яке зазнає систематичних обстрілів російських окупантів, доступно 18 наборів.

Місцеві розпорядники даних аргументують ситуацію безпековими ризиками. Мовляв, публікація набору з місцями розміщення спецтехніки може використовуватися ворогом для ракетних ударів, а відомості про проведення ярмарків — вказувати на скупчення людей (що теж може стати ціллю для росії).

Аби внести якусь ясність у роботу з даними на час війни, Міністерство цифрової трансформації України провело публічні громадські обговорення змін до законодавства. Містам пропонували тимчасово не публікувати 8 наборів, серед яких реєстр містобудівних умов та обмежень, адресний реєстр, дані про видані будівельні паспорти.

Однак навіть якщо відмінусувати їх із переліку обов’язкових, ситуація з відкритими даними  залишиться однаково невтішною.

Чому відкритість на місцях “на часі”

Приклад. До початку повномасштабної війни в Україні налічувалося близько 2,7 мільйона людей з інвалідністю. Через регулярний терор з боку росії це число постійно зростає. А коли міста не публікують дані про інклюзивність будівель — ігноруються потреби мешканців з порушенням здоров’я, вагітних жінок, людей похилого віку, батьків з дитячими візками. З 18 досліджуваних міст лише Вінниця опублікувала відповідний набір відкритих даних! Полтава, Тернопіль, Ужгород оприлюднили цю інформацію частково.

Місцеві розпорядники володіють даними, які очевидно корисні в період воєнного стану. Так, набір даних з об’єктами комунальної власності, які можна передати в оренду могли б допомогти бізнесу в ухваленні рішення релокуватися. Проте з 18 міст таку інформацію оприлюднили лише у Сумах, Вінниці, Тернополі та Чернігові. Рівне, Ужгород й Чернівці — єдині опублікували перелік земельних ділянок комунальної власності, що пропонуються для передачі у власність або в користування.

Вчасно опубліковані дані можуть зберегти життя та здоров’я людей. Наприклад, за допомогою платформи Є ліки можна перевіряти наявність медикаментів, які можна отримати безкоштовно в конкретному регіоні та конкретній лікарні. Без оновленої інформації цей та десятки інших корисних сервісів стануть неактуальними. Водночас відомості про препарати, придбані за бюджетні кошти, їх розподілення між закладами охорони здоров’я та залишки в кожному з них опублікували лише Вінниця, Житомир, Тернопіль, Ужгород.

Крім цього, за час війни з’явилися маршрути руху громадського транспорту в додатку “Київ Цифровий”, а також нова система електронної реєстрації в навчальні заклади у Дрогобичі. Проте через повсюдне закриття даних таких прикладів — одиниці.

З чого почати відновлення доступу

Звісно, враховуючи воєнний стан в країні, тимчасове обмеження доступу до окремої інформації може бути обґрунтованим. Проте рішення щодо даних, які не можна оприлюднювати під час війни важливо пояснювати та публічно комунікувати.

Аби оцінити потенційну шкоду від публікації розпорядники повинні проводити трискладовий тест. Тимчасове обмеження доступу до окремої інформації під час війни повинно бути обґрунтованим:

• якій вимозі про обмеження доступу відповідає та чому;
• у чому конкретно полягає шкода, з поясненням причин, наслідків та ймовірності їх настання;
• чому потенційна шкода від публікації переважає над суспільниим інтересом.

Так, неаргументоване обмеження доступу — це не захист даних, а порушення українського законодавства.

Для відновлення доступу також потрібен тиск та зацікавлення з боку мешканців.

Відкриті дані — це не лише про розклад руху транспорту чи доступність будівель. Формула доволі проста: без даних ускладнюється моніторинг роботи місцевої влади. А відсутність громадського контролю = найкраща умова для розквіту корупції.

І навпаки: відкриті дані підвищують рівень прозорості та підзвітності влади, уможливлюють роботу онлайн-сервісів, допомагають громадам ставати більш стійкими до викликів війни.

Матеріал підготовано у співавторстві з аналітиком програми “Transparent cities/Прозорі міста” Богданом Балюком.

The post Міста публікують надто мало інформації. Чому це має змінитися? first appeared on Transparency International Ukraine.

Уже у листопаді команда програми «Transparent Cities/Прозорі міста» розпочинає підготовку до Рейтингу прозорості міст 2020. Тож що важливо зафіксувати міським радам?

НОВАЦІЇ У ЗАКОНОДАВСТВІ

Ми оновили вимоги сфер “Закупівлі”, “Комунальне майно”,  “Доступ та участь” у зв’язку з важливими  змінами  у законодавстві:

• згідно з новою редакцією ЗУ «Про публічні закупівлі», розпорядники коштів мають звітувати про закупівлі на суму від 1 копійки в електронній системі торгівлі Prozorro. Поріг для обов’язкового проведення закупівель знизився з 200 до 50 тисяч гривень.

• поетапно набувають чинності зміни до ЗУ «Про оренду державного і комунального майна» щодо оприлюднення списків потенційних об’єктів оренди в системі Prozorro.Продажі та на вебсайтах орендодавців.

• згідно зі змінами до частини третьої статті 15 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», проєкти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, повинні оприлюднюватися ними не пізніше як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

НОВІ ІНДИКАТОРИ

У сфері “Комунальні підприємства” з’явилися два нові індикатори. Вони передбачають:

1. ухвалення процедури про проведення конкурсів на посади керівників комунальних підприємств або товариств, у статутному капіталі яких 50 % та більше акцій (часток) належать територіальній громаді,

2. відкритість та публікацію інформації про конкурси на сайтах міських рад.

Індикатори створені для заохочення і впровадження практик обрання керівників комунальних підприємств на засадах відкритих і прозорих конкурсів.

У сферу “Комунальне майно” додано індикатор, який вимірює наявність на офіційному вебсайті міської ради інформації про тарифи на паркування, карти або схеми паркувальних майданчиків, а також можливих способів оплати за паркування. Задача – перевірити, наскільки прозорим є управління паркувальними майданчиками, які знаходяться в комунальній власності.

У сфері “Закупівлі” з’явилися індикатори, які стосуються:

1. проведення попередніх ринкових консультацій та публікацій їх результатів,

2. наявності  на офіційному вебсайті міської ради або її структурних підрозділів оголошень про закупівлі товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, грантів, наданих міжнародними фінансовими установами за останні два роки.

Сфера “Фінансова, матеріальна допомога та гранти” доповнена індикатором про доступність рішень, протоколів або інших документів за поточний рік про надання або відмову в наданні фінансової допомоги фізичним особам та наявності в документах інформації про її отримувачів.

ЗМІНИ, БАЗОВАНІ НА ЗВОРОТНОМУ ЗВ’ЯЗКУ ВІД МІСЬКИХ РАД ТА ЕКСПЕРТІВ

Хоч більшість індикаторів методології оцінюються в 1 бал, втілення окремих рекомендацій вимагає значних зусиль, наприклад, ухвалення нормативно-правового акта, розробку власного технологічного рішення, наявності спеціальних навичок, значних часових чи фінансових ресурсів.

Підключення міста до офіційної платформи, яка допомагає людям відкрити власний бізнес, не є складним індикатором, а отже, за виконання цього індикатора міська рада може отримати не 2 (як у 2019 році), а 1 бал. Натомість оприлюднення переліку всіх об’єктів нерухомого майна комунальної форми власності та забезпечення автоматизованої обробки даних у машиночитному форматі вимагають не лише значних фінансових витрат, а й часу та спеціальних навичок. Тому ми підвищили вагу відповідного індикатора до 2 балів.

ЗМІНИ ІНДИКАТОРІВ У СФЕРІ АНТИКОРУПЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

Сфера «Антикорупційна політика та професійна етика» зазнала найбільших трансформацій та була доопрацьована спільно з представниками Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

Сергій Деркач, керівник Департаменту запобігання та виявлення корупції НАЗК, зазначив, що країна три роки жила без антикорупційної стратегії. Станом на 30 вересня проєкт антикорупційної стратегії потрапив у Верховну Раду. Документ передбачає участь органів місцевого самоврядування в її реалізації та у співпраці з НАЗК.

Пріоритетами у співпраці органів місцевого самоврядування та НАЗК стануть:

• навчання і мережування антикорупційних уповноважених;

• оцінювання уповноважених;

• створення та використання онлайн-інструментів;

• щоденна підтримка та координація антикорупційних уповноважених;

• захист викривачів;

• аудит роботи антикорупційних уповноважених на місцевому рівні.

Згідно з оновленими вимогами методології, міським радам рекомендовано:

• створити та оприлюднити кодекс депутатської етики або інший локальний акт, що регулює правила етичної поведінки;

• створити та оприлюднити кодекс етичної поведінки, або інший локальний акт, що регулює правила етичної поведінки посадових осіб місцевого самоврядування, співробітників комунальних підприємств, установ та організацій, товариств, заснованих громадою;

• використовувати канали з можливістю анонімного повідомлення про корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення, а також неетичну поведінку або дискримінацію з боку посадових осіб місцевого самоврядування, співробітників комунальних підприємств, установ та організацій, товариств, заснованих громадою;

• оприлюднити інформацію про партійну приналежність депутатів;

• визначити порядок і шляхи запобігання конфлікту інтересів членів виконавчого комітету міської ради;

• розробити інструмент запобігання корупції (антикорупційна програма, план доброчесності або інший документ), зорієнтований на виявлення та мінімізацію корупційних ризиків;

• утворити уповноважений підрозділ, або ж визначити уповноважену особу питань запобігання та виявлення корупції;

• затвердити порядок роботи з антикорупційними повідомленнями.

Особливої уваги заслуговує удосконалення законодавства щодо захисту викривачів на місцевому рівні. Олександр Калітенко, юридичний консультант Transparency International Ukraine, зауважив, що перший ризик, з яким завжди стикаються викривачі — це загроза втратити роботу через розкриття своєї особистості, а отже, увага зміщується насамперед у сферу трудових прав та їх ефективного захисту.

Посилити захист викривачів зможе проєкт закону № 3450. Проєкт вплинув на появу у методології нового індикатора:

“Чи затверджений в органі місцевого самоврядування порядок (положення) роботи з повідомленнями про корупцію як самостійний документ або частина більшого документа? Чи містить він: а) перелік внутрішніх і регулярних каналів повідомлення про корупцію; б) окремий документ, який визначає порядок роботи з анонімними повідомленнями й повідомленнями із зазначенням авторства; в) строки перевірки повідомлень; г) порядок оскарження рішень і дій / бездіяльності уповноваженого органу або особи?

“У 2020 році команда програми «Transparent Cities/Прозорі міста» розпочала розробку спеціальної онлайн-платформи. Новий інструмент допоможе мешканцям, представникам громадянського суспільства та органам місцевого самоврядування долучитися до вимірювання підзвітності, ділитися та запозичувати ефективні практики. Завдяки підтримці Європейського Союзу, наступного року ТІ Україна презентує Рейтинг підзвітності 50 українських міст,” – зазначила Олена Огороднік, керівниця програми «Transparent Cities/Прозорі міста».

Онлайн-презентація оновленої методології рейтингу прозорості міст 2020 стала можливою завдяки підтримці Європейської комісії та американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейської комісії,USAID чи Уряду Сполучених Штатів.

The post Оновлена методологія рейтингування прозорості міст: що варто знати first appeared on Transparency International Ukraine.

The post Україна стала лідером міжнародного Рейтингу прозорості публічних закупівель first appeared on Transparency International Ukraine.

The post Верховна Рада створює Фонд боротьби з COVID-19 first appeared on Transparency International Ukraine.