Рахункова палата - Transparency International Ukraine

Рахункова палата може позбутися однієї із членкинь: криза чи можливість?

Андрій Швадчак — Mon, 04 May 2026 08:13:07 +0000

У середу, 1 квітня, на сайті Рахункової палати з’явилося повідомлення про те, що одна із членкинь органу, Єлизавета Пушко-Цибуляк, подала заяву про звільнення з посади за власним бажанням. За законом таке звільнення не може відбутися одразу — членів Рахункової палати звільняє парламент. Сама Рахункова палата вже ухвалила рішення внести це питання на розгляд парламенту. Далі його має розглянути профільний бюджетний комітет, після чого його зможуть винести на голосування у сесійній залі.

Якщо Пушко-Цибуляк таки звільнять, у головному органі фінансового контролю України залишиться лише 4 члени. За кожним із них закріплюються окремі напрями роботи, яких нині фактично 12. Тож відставка ще однієї членкині означатиме черговий перерозподіл її повноважень між рештою членів органів і, відповідно, додаткове навантаження, що навряд сприятиме підвищенню ефективності роботи органу.

Однак робота Рахункової палати не зупиниться. За законом засідання є повноважним, якщо на ньому присутні щонайменше дві третини від фактично призначеного складу органу. Тож після можливого звільнення для кворуму і ухвалення рішень буде достатньо присутності та голосів трьох членів.

По факту це просто поглибить і так затяжну кадрову кризу, яка триває в органі вже майже два роки.

Востаннє нових членів у Рахункову палату відбирали у 2023 році. Тоді співбесіди з потенційними кандидатами в орган транслювали публічно, тож громадськість побачила глибину проблеми. Конкурс був суто формальним, не передбачав ані належної перевірки рівня фаховості кандидатів, ані оцінювання їх на відповідність критеріям доброчесності. І кандидати здебільшого були слабко обізнані із повноваженнями Рахункової палати та міжнародними стандартами аудиту, суттєво завищували свій рівень знання іноземної мови та подеколи відкрито демонстрували прихильність до депутатів-членів комісії, які проводили співбесіди.

Виправити кадрову проблему мав конкурс, який стартував з прийняттям нового закону про реформу органу ще у грудні 2024 року. Решту членів органу мали добрати за оновленою конкурсною процедурою. Вона передбачає створення спеціальної комісії для відбору кандидатів в Рахункову палату — дорадчої групи експертів (ДГЕ), де переважне право голосу мають міжнародні експерти. Останні мали складати половину ДГЕ — пропозиції кандидатів від міжнародних партнерів ми отримали ще навесні 2024. Решту 3 членів ДГЕ мали сформувати представники від депутатських фракцій або груп. І депутати уже кілька разів пробували погодити їх перелік. Однак за майже рік так і не спромоглися проголосувати за нього і таки створити ДГЕ.

Можливе звільнення також може ускладнити процес заповнення вакантних посад у Рахунковій палаті. Річ у тім, що за законом конкурс на посаду члена органу має розпочатися вже наступного дня після припинення його повноважень. Тож у разі звільнення Єлизавети Пушко-Цибуляк одночасно триватимуть два конкурси: перший — на 6 вакантних посад, який стартував у грудні 2024 року, і другий — на ще одну посаду, що стане вакантною після її звільнення. У такій ситуації парламент матиме кілька варіантів, як врегулювати цей процес:

Простий — сформувати єдину ДГЕ, яка відбиратиме кандидатів на всі вакантні посади. Але такий підхід має процесуальні ризики. Закон передбачає, що після початку конкурсу процедура утворення ДГЕ має проходити заново. І недотримання цієї вимоги може слугувати підставою для оскарження результатів конкурсу. У кращому випадку — другого на одну посаду, а в гіршому — обидвох. Тож простий варіант може виявитися найбільш ризиковим.
Складний — проводити два окремі конкурси. Для цього треба нарешті створити ДГЕ для першого і запустити процес для другого на цю ще одну посаду. Так процес може затягнутися на невизначений строк, але буде відповідним з точки зору дотримання вимог закону.
Компромісний — оперативно внести зміни до законодавства, які дозволять об’єднувати конкурсні процедури з відбору кандидатів на всі вакантні посади в Рахунковій палаті, якщо вони не досягли певного етапу, наприклад, утворення тієї ж ДГЕ. Такий підхід дав би змогу уникнути процедурних порушень і водночас оптимізувати та пришвидшити призначення відсутніх членів Рахункової палати.

З іншого боку, можна просто не погоджувати звільнення. Але таке рішення буде лише затягувати час. На практиці людина, яка хоче піти навряд буде ефективно виконувати свої функції. А в органі і так уже довгий час бракує людей.

Важливо також розуміти, що доукомплектування Рахункової палати — це не лише питання спроможності вищого органу аудиту ефективно контролювати використання бюджетних коштів в умовах війни та обмежених фінансових ресурсів. Від цього залежить і виконання частини зобов’язань України на шляху до вступу в ЄС, а також довіра міжнародних партнерів, від якої прямо залежить подальша фінансова підтримка. Адже доукомплектування Рахункової палати до кінця року — один зі структурних маяків нової програми від МВФ на 2026 рік.

Тож у парламенту є безліч причин нарешті розв’язати проблему органу, який, до речі, йому підзвітний. Однак чим стане ситуація зі звільненням — поглибленням кризи чи поштовхом до виходу з неї — залежить від політичної волі.

The post Рахункова палата може позбутися однієї із членкинь: криза чи можливість? first appeared on Transparency International Ukraine.

Які завдання стоять перед Україною у сфері фінансового контролю на шляху до євроінтеграції

Андрій Швадчак — Mon, 06 Apr 2026 08:24:13 +0000

Наприкінці лютого «Європейська правда» оприлюднила частину критеріїв, за якими ЄС оцінюватиме, чи виконала Україна вимоги для вступу. Охоплюють вони і сферу фінансового контролю — напрям, безпосередньо пов’язаний із прозорістю використання бюджетних коштів та спроможністю держави ефективно запобігати зловживанням. А оскільки Європейський Союз є ключовим фінансовим партнером, особлива увага приділяється тому, як в Україні функціонують органи контролю – Рахункова палата та Державна аудиторська служба.

У контексті діяльності Рахункової палати пріоритетним завданням є забезпечити її політичну, фінансову та адміністративну незалежність та повноваження відповідно до стандартів Міжнародної організації вищих органів аудиту (INTOSAI).

Наприкінці 2024 року Верховна Рада прийняла закон про реформу органу, який мав на меті посилити спроможність Рахункової палати та забезпечити усі аспекти її незалежності. Зокрема, оновили конкурсну процедуру відбору членів органу, щоб посилити його політичну незалежність і знизити вплив з боку парламенту. Нововведенням мало стати створення спеціальної комісії з переважним правом голосу міжнародних експертів — дорадчої групи експертів — для відбору кандидатів на призначення в Рахункову палату.

Але з червня 2025 року Верховна Рада не може проголосувати за створення ДГЕ, в яку крім 3 міжнародних експертів, мають увійти 3 представники від депутатських фракцій або груп, чим фактично заблокувала конкурс. Як наслідок, вже майже 2 роки Рахункова палата працює в обмеженому складі — в ній ваканта більша половина посад (6 з 11). Тож парламенту необхідно знайти компроміс і якнайшвидше винести на розгляд питання створення дорадчої групи експертів, аби розблокувати конкурс до Рахункової палати, а після його завершення — забезпечити призначення кандидатів на вакантні посади.

Із фінансовою та адміністративною незалежністю Рахункової палати ситуація менш очевидна, адже не зрозуміло, яких саме кроків за цими напрямами очікують від України.

Наприкінці 2024 року посадових осіб РП, включно з державними аудиторами, вивели з-під дії Закону «Про державну службу» та встановили розміри їхніх посадових окладів і доплат безпосередньо у профільному законі, що залишає їх поза впливом уряду. Крім того, у січні 2025 року парламент вніс зміни до Бюджетного кодексу, якими запровадив особливу процедуру розгляду бюджетних запитів Рахункової палати урядом та парламентом.

Також, Закон 2024 року також забрав у парламенту можливість визначати позапланові заходи контролю для Рахункової своїм рішенням. У такий спосіб забезпечили незалежність органу при плануванні своєї роботи.

Ймовірно, питання адміністративної незалежності пов’язане з необхідністю погодження граничної чисельності апарату Рахункової палати з комітетом Верховної Ради України. Водночас, така вимога закону є стримуючим фактором задля збереження балансу між штатом органу та бюджетними витратами на його забезпечення. Слід відмітити, що у серпні 2025 року, тобто менше ніж через рік після збільшення посадових окладів Рахункової палати їх намагалися підвищити ще раз через поправку в непрофільний законопроєкт і без належних обґрунтувань.

Крім того, Рахунковій палаті спершу необхідно вирішити проблему з кадровим дефіцитом. Станом на жовтень минулого року штат органу був зайнятий на 65%, а в регіонах подекуди — на 50%, що безпосередньо впливає на інституційну спроможність органу.

Тож, на наше переконання, на сьогодні фінансова та адміністративна незалежність органу забезпечена на належному рівні.

Що стосується відповідності міжнародним стандартам діяльності вищих органів аудиту, то Рахункова палата ще у 2023 році затвердила оновлені методології проведення аудитів, а парламент у 2024 році закріпив в законі вимогу щодо їхньої відповідності до Системи професійних документів INTOSAI (IFPP). Проте оновлені методології Рахункова палата досі не оприлюднила попри вимогу закону.

Діяльність Державної аудиторської служби України в переліку критеріїв опосередковано згадується в контексті захисту фінансових інтересів ЄС.

Пріоритетним завданням за цим напрямом є привести законодавство у відповідність до acquis ЄС щодо боротьби з шахрайством та будь-якою іншою незаконною діяльністю, що зачіпає фінансові інтереси Євросоюзу. Для цього Україна повинна забезпечити повноваження та оперативну спроможність своєї відповідної національної координаційної структури.

Саме Держаудитслужба виконує в Україні функції служби координації боротьби із шахрайством (AFCOS). І цей статус покладає на орган одразу низку завдань:

обмін інформацією з Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF);
допомога OLAF в проведенні адміністративних розслідувань та перевірок;
забезпечення координації між OLAF та українськими органами взаємодії по боротьбі із шахрайством.

Ми вже звертали увагу на потенційну проблему під час проведення адміністративних розслідувань і перевірок: контролери Держаудитслужби не мають достатніх повноважень для отримання від підприємств і фізичних осіб документів та інформації, необхідних для розслідування порушень.

У листопаді минулого року уряд розширив повноваження Держаудитслужби під час ревізій і перевірок закупівель, насамперед за рахунок розширення кола об’єктів контролю. Однак ці зміни матимуть обмежене застосування і стосуватимуться лише контролю за коштами, отриманими в межах Ukraine Facility. Тож без внесення комплексних змін до законодавства розслідування можливих зловживань з коштами ЄС може виявитися суттєво ускладненим.

Важливо, що прийняті у минулому році зміни можуть частково посприяти виконанню іншого аспекту у сфері боротьби з шахрайством з коштами ЄС – налагодженню співпраці з Єврокомісією, OLAF та Європейською прокуратурою (EPPO) щодо повідомлень про порушення та розслідувань, пов’язаних з коштами ЄС. Уряд розширив перелік підстав для включення Держаудитслужбою заходів з проведення державного фінансового контролю до своїх планів роботи. Це означає, що орган зможе проводити заходи контролю за зверненнями компетентних органів Європейського Союзу, іноземних держав і міжнародних організацій, а також за наявності інформації про неправомірне використання в Україні ресурсів ЄС.

Ще одним завданням є впровадження ефективної Національної стратегії боротьби з шахрайством для захисту фінансових інтересів ЄС. Її проєкт Держаудитслужба розробляла ще минулого року, однак зрештою вона не була затверджена урядом.

Загалом, оприлюднені критерії у сфері фінансового контролю не стали новиною, адже вони є послідовним продовженням рекомендацій, раніше наданих Єврокомісією у Звіті про розширення. Україна вже зробила низку важливих кроків, однак для виконання євроінтеграційних критеріїв вирішальним залишається не лише ухвалення рішень, а й їх повноцінна реалізація. Насамперед ідеться про розблокування конкурсу до Рахункової палати, усунення прогалин у повноваженнях Держаудитслужби та подальшу гармонізацію нормативної бази для захисту фінансових інтересів ЄС.

Цей матеріал став можливим за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Відповідальність за зміст несе автор, і він не обов’язково відображає офіційну позицію Посольства

The post Які завдання стоять перед Україною у сфері фінансового контролю на шляху до євроінтеграції first appeared on Transparency International Ukraine.

Рахункова палата без половини складу: чи встигне Україна виконати новий маяк МВФ

Андрій Швадчак — Mon, 23 Mar 2026 09:04:37 +0000

Наприкінці лютого Міжнародний валютний фонд погодив нову 4-річну програму для України. Серед оновлених структурних маяків, які ми маємо виконати протягом 2026 року, вперше з’явилася вимога призначити до кінця року членів Рахункової палати на всі вакантні посади.

Чому МВФ включив цей пункт? Тому що Рахункова палата — це вищий орган державного аудиту, який контролює використання бюджетних коштів і міжнародної фінансової допомоги, ефективність державних програм. Для міжнародних партнерів це критично, адже Україна отримує значні обсяги фінансової підтримки, і незалежний аудит витрат є ключовою умовою довіри.

Втім, вже майже 2 роки Рахункова палата працює в обмеженому складі — в ній ваканта більша половина посад (6 з 11). Виправити ситуацію мав конкурс, який стартував з прийняттям нового закону про реформу органу у грудні 2024 року. Оновлена конкурсна процедура передбачає створення спеціальної комісії з переважним правом голосу міжнародних експертів — дорадчої групи експертів (ДГЕ) — для відбору кандидатів на призначення в Рахункову палату.

Ймовірно, вимога щодо призначення відсутніх членів Рахункової палати може надати додатковий імпульс парламентарям як щодо утворення ДГЕ, так і призначення обраних нею кандидатів. Адже виконання структурних маяків впливає на наступні перегляди програми МВФ та виділення чергових траншів фінансування. Тобто це не просто адміністративна вимога — від цього може залежати подальше фінансування України міжнародними партнерами.

Втім, своєчасне виконання цього маяка може опинитися під ризиком.

У тексті меморандуму зазначено про намір України утворити дорадчу групу експертів вже до кінця квітня 2026 року. Однак реалізації цього плану може завадити те, що кандидатури міжнародних експертів до складу ДГЕ були подані ще майже рік тому, і з плином часу їхня готовність працювати у складі групи може опинитися під питанням. Якщо частина з них відмовиться від участі, повторне подання кандидатур може відтермінувати запуск конкурсу.

По-друге, відбір кандидатів — це тривала процедура, яка охоплює одразу кілька етапів:

оприлюднення оголошення про проведення конкурсу та подання документів для участі (не менше 30 днів);
конкурсний відбір, що включає затвердження порядку, методології та критеріїв відбору, тестування та співбесіди, спецперевірку кандидатів, а також формування списку рекомендованих кандидатів (до 9 місяців);
подання бюджетним комітетом списку кандидатів на розгляд парламенту (до 10 днів) та голосування, строк для якого не встановлений.

Тож, навіть за умови оперативного створення ДГЕ процес відбору та призначення кандидатів в Рахункову палату орієнтовно може тривати ще понад 10 місяців, а у разі затримок на окремих етапах — і довше.

Крім того, не варто відкидати фактор низької законодавчої активності парламенту останнім часом, а також необхідність досягнення компромісу між депутатськими фракціями — як щодо призначення експертів, так і в подальшому щодо призначення членів Рахункової палати.

Проте стільки часу в нас немає — структурний маяк щодо призначення членів органу має бути виконаний уже до кінця цього року.

Тож, щоб уникнути негативних наслідків невиконання однієї з вимог МВФ, парламенту необхідно знайти компроміс і якнайшвидше винести на розгляд питання створення дорадчої групи експертів, аби розблокувати конкурс до Рахункової палати.

Виконання структурних маяків впливає на наступні перегляди програми МВФ та виділення чергових траншів фінансування. Тобто це не просто адміністративна вимога — від цього може залежати подальше фінансування України міжнародними партнерами.

Андрій Швадчак

The post Рахункова палата без половини складу: чи встигне Україна виконати новий маяк МВФ first appeared on Transparency International Ukraine.

Аудит відповідності ВАКС: рік потому

TI Ukraine — Fri, 23 Jan 2026 14:08:44 +0000

Чи допоміг аудит Рахункової палати розв’язати проблеми в забезпеченні діяльності Вищого антикорсуду?

У 2024 році Рахункова палата провела перший за п’ять років аудит Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Метою аудиту було дослідити передумови створення та функціонування суду, виконання ним завдань зі здійснення судочинства, а також оцінити рівень забезпечення фінансовими, матеріально-технічними та кадровими ресурсами.

За результатами аудиту Рахункова палата встановила, що Вищий антикорупційний суд здійснював свою діяльність відповідно до вимог законодавства та забезпечував виконання завдань судочинства — попри виклики, які впливали на оперативність судового провадження, зокрема пандемію COVID-19, запровадження воєнного стану, а також випадки зловживання процесуальними правами учасниками судових розглядів.

Аудит також встановив, що, попри належне фінансове забезпечення, функціонування Суду ускладнювалось як недостатнім кадровим забезпеченням, так і відсутністю необхідних приміщень.

За результатами аудиту Рахункова палата надала понад десяток рекомендацій Вищому антикорупційному суду та іншим органам, зокрема органам судової влади, спрямованим на розв’язання ключових проблем у діяльності ВАКС. З моменту оприлюднення звіту минув понад рік, тож ми вирішили з’ясувати, чи виконані ключові рекомендації Рахункової палати, та оцінити їх вплив на роботу Вищого антикорупційного суду.

Розроблення та затвердження Стратегії розвитку ВАКС

Аналізуючи розпорядчі та організаційні документи суду, Рахункова палата відмітила відсутність серед них Стратегії розвитку Вищого антикорупційного суду як інституції. Такий документ мав би визначати основоположні напрями діяльності органу надалі.

Хоча законодавство не зобов’язує ВАКС затверджувати Стратегію розвитку, її відсутність може негативно позначитися на процесах планування діяльності суду та реалізації його цілей, визначенні стратегічних пріоритетів й ефективності використання наявних ресурсів. Також стратегія була б важливим інструментом демонстрації відкритості, прозорості та підзвітності суду перед суспільством.

З огляду на це Рахункова палата рекомендувала ВАКС до 1 грудня 2025 року розробити та затвердити Стратегію розвитку, яка включатиме чітко визначені пріоритети, стратегічні цілі та конкретні заходи їх досягнення.

Примітно, що подібну рекомендацію для ВАКС (розробити стратегію для забезпечення ефективності судочинства) в листопаді надала і Єврокомісія у звіті про розширення ЄС щодо України як країни-кандидатки за 2025 рік.

Наприкінці листопада ВАКС повідомив про затвердження Стратегії інституційного розвитку суду на 2026-2028 роки, тож відповідна рекомендація Рахункової палати була вчасно виконана.

Кадрове укомплектування суду

Однією із ключових проблем забезпечення діяльності Вищого антикорупційного суду залишається нестача кадрів —- як у суддівському корпусі, так і в апараті суду.

На момент проведення аудиту штат суддів у ВАКС був укомплектований трохи менше ніж на 60%: фактична чисельність суддів, які здійснювали правосуддя, включно із суддями Апеляційної палати ВАКС, становила 37 осіб за загальної кількості доступних 63 посад. Така ситуація зумовила зростання навантаження на суддів, збільшення тривалості розгляду справ та накопичення їхньої кількості. За даними Рахункової палати, з вересня 2019 року по листопад 2024 року залишок незавершених кримінальних проваджень у Вищому антикорупційному суді збільшився удвічі.

Одним з основних факторів, що зумовили значний розрив між затвердженою чисельністю суддів та фактичним укомплектуванням, стало тривале проведення другого конкурсу з добору суддів Вищого антикорупційного суду, який тривав з листопада 2023 року та безпосередньо на момент проведення аудиту.

Аудит встановив суттєві затягування на окремих етапах конкурсних процедур. Зокрема, кваліфікаційне оцінювання кандидатів було призначено лише через сім місяців після оголошення конкурсу, а кваліфікаційний іспит — через чотири місяці після проведення кваліфікаційного оцінювання. Зрештою призначення відібраних кандидаток, яких залишилося лише двоє після проходження конкурсу, відбулося аж у червні 2025 року.

Тривале проведення конкурсу з добору суддів не лише ускладнило забезпечення ВАКС необхідними кадровими ресурсами, але й створило ризики невиконання міжнародних зобов’язань України в межах Ukraine Facility Plan. За ним передбачалося збільшення на 60%штатної чисельності суддів ВАКС у І кварталі 2025 року.

Як наслідок, Рахункова палата рекомендувала Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС) як органу, відповідальному за оголошення та проведення добору суддів у ВАКС, встановити граничні строки проведення конкурсного відбору кандидатів на посади суддів. Цей строк мав починатися від оприлюднення на офіційному вебсайті Комісії інформації про результати розгляду питання про допуск кандидатів, врахувати проходження кваліфікаційного оцінювання та/або участі в конкурсі і завершитися ухваленням рішення про переможців конкурсу.

У травні 2025 року ВККС внесла зміни до Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, зокрема щодо визначення строків проведення кваліфікаційного оцінювання за рішення Комісії, і, таким чином, виконала рекомендацію Рахункової палати.

Водночас відсутність встановлених строків проведення конкурсних процедур не була єдиною проблемою відбору кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду. Серед інших недоліків слід відзначити звуження кола потенційних кандидатів унаслідок специфічних вимог до стажу роботи, встановлення надмірно короткого початкового строку подання документів, наявність некоректних питань у тестовій базі, а також необґрунтовано високий пороговий бал під час тестування когнітивних здібностей. Але ці вади конкурсу не були відображені у звіті за результатами аудиту, що може свідчити про неповний аналіз проблемних аспектів відбору суддів ВАКС.

В контексті кадрового забезпечення апарату Вищого антикорупційного суду аудит зафіксував невідповідність фактичної кількості працівників апарату ВАКС штатній чисельності. Зокрема, вакантними залишалися понад 120 посад, створених для забезпечення діяльності нових суддів. З огляду на це, Рахункова палата рекомендувала Вищому антикорупційному суду до 1 липня 2025 року ініціювати та запровадити ефективні заходи з прискорення процесу кадрового укомплектування апарату після призначення повного складу суддів.

У березні ВАКС повідомив Рахункову палату про призначення 10 працівників апарату ВАКС для забезпечення роботи суддів, які мали бути призначені за результатами конкурсного відбору. Тоді ж суд оголосив добір кандидатів для включення до кадрового резерву на 110 вакантних посад для заповнення вакансій після призначення решти суддів. Таким чином, виконання рекомендації триває.

Запобігання затягуванню розгляду справ

Оцінюючи виконання Вищим антикорупційним судом завдань зі здійснення судочинства, аудит зафіксував зростання кількості нерозглянутих кримінальних проваджень, що негативно впливає на строки їх розгляду.

Таку ситуацію зумовили як об’єктивні чинники, зокрема пандемія, запровадження воєнного стану, недостатня чисельність суддів, так і недосконалість законодавчого регулювання. До останнього належать обмеженість процесуальних механізмів для протидії окремим зловживанням правами учасниками провадження, недостатність превентивних заходів у законодавстві, необхідність розгляду кримінальних проваджень спочатку у випадку заміни судді у складі суду.

Важливо, що внесення змін до кримінального процесуального законодавства щодо підвищення динаміки розгляду справ про корупційні та пов’язані із корупцією кримінальні правопорушення вже було заплановане як один із заходів Державної антикорупційної програми. Втім, запровадити змогли лише одноособовий розгляд кримінальних проваджень у ВАКС як суді першої інстанції.

Тому Рахункова палата за результатами аудиту рекомендувала Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) як виконавцю відповідного заходу Державної антикорупційної програми підготувати та внести на розгляд уряд проєкт закону щодо:

недопустимості зловживання процесуальними правами учасниками кримінального провадження, а також можливість слідчому судді або суду визнавати зловживанням певні дії чи бездіяльність таких учасників;

розширення підстав для застосування грошових стягнень за порушення обов’язків учасниками кримінального провадження та збільшення розмірів таких стягнень;
спрощення порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні для громадян України, які проживають за кордоном,
звуження підстав для відкладення судового розгляду;
встановлення порядку, визначення обсягу та послідовності дослідження доказів у судовому засіданні;
встановлення можливості для суду проголошувати лише вступну та резолютивну частину вироку значного обсягу з обов’язковим врученням або надсиланням повного тексту вироку учасникам судового провадження у день проголошення.

Крім того, Рахункова палата рекомендувала Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо розроблення та внесення на розгляд парламенту законопроєкту щодо можливості продовження судового розгляду кримінального провадження у разі заміни судді, який не є головуючим.

TI Ukraine у своїх дослідженнях неодноразово акцентувала на негативній тенденції щодо затягування розгляду справ у ВАКС. Наш моніторинг виявив, що процесуальні зловживання, спрямовані на затягування судового розгляду, фіксуються в 55% справ. При цьому в законодавстві відсутній ефективний механізм протидії таким зловживанням.

Європейська комісія у своєму звіті щодо України за 2025 рік також наголосила на необхідності внести зміни до Кримінального процесуального кодексу задля зменшення перешкод та процесуальних затримок у кримінальних провадженнях, особливо у справах про корупцію на високому рівні.

Рекомендації Рахункової палати також збігаються з нашими в частині підвищення розмірів штрафів і грошових стягнень за неповагу до суду та неналежну процесуальну поведінку, а також в питанні необхідності розв’язати проблему розгляду справи спочатку після заміни судді.

НАЗК розробило законопроєкт «Про внесення змін до КПК України щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами» та, починаючи з кінця 2024 року, тричі направляло його на розгляд уряду. Однак, в перших двох випадках проєкт закону повертали через наявність розбіжностей з Мін’юстом, ДБР та Уповноваженим ВРУ з прав людини. Остання спроба подати законопроєкт на розгляд Кабміну відбулася у липні 2025 року, однак у зв’язку з відставкою уряду документ знову повернули. Станом на кінець вересня НАЗК готувало законопроєкт для здійснення повторного погодження і подання, тож виконання рекомендації Рахункової палати триває.

На відміну від НАЗК, уряд не підтримав запропонований Рахунковою палатою підхід до можливості продовжувати судовий розгляд кримінального провадження у разі заміни судді, який не є головуючим. На думку Мін’юсту, він суперечить загальним засадам кримінального провадження, що полягає у порушенні принципу безпосередності дослідження доказів у кримінальному провадженні.

Втім, ще в лютому 2024 року народні депутати зареєстрували відповідний законопроєкт, однак в порядок денний він не був включений. Тож перспектива прийняття таких змін, як і виконання рекомендації Рахункової палати з боку уряду, виглядає малоймовірною.

Актуалізація показників роботи суду та розгляду справ

Серед решти наданих Рахунковою палатою рекомендацій варто виділити актуалізацію базових показників роботи ВАКС через включення показника, що визначає відсоток скасованих та змінених рішень судами вищих інстанцій від загальної кількості рішень, а також необхідність впровадити показник середньої тривалості розгляду справ для категорій, що належать до підсудності ВАКС.

Перший показник обов’язковий для оцінки якості судової діяльності, зокрема судових рішень, і дає змогу своєчасно виявляти негативні тенденції та реагувати на них. Але ВАКС не обчислював і не відображав цей показник у своїй звітності, оскільки це не вимагалося на рівні законодавства. За рекомендацією Рахункової палати Рада суддів України включила відповідний показник в затверджений перелік Базових показників роботи суду. Втім, майже за рік адміністратор автоматизованої системи документообігу суду, ДП «Інформаційні судові системи», не зміг налаштувати відповідний функціонал, тож показник скасованих та змінених рішень й досі не обраховується.

Показники середньої тривалості розгляду справ, своєю чергою, впливають на визначення рівня навантаження на суддів. Але рівень навантаження на суддю як критерій завантаженості не встановлений, у зв’язку із чим неможливо оцінити ефективність судового процесу загалом та визначити наявність чи відсутність потреби в організаційних змінах.

Невизначеність показників щодо тривалості розгляду справ також унеможливлює здійснення розрахунку вартості розгляду однієї справи. З огляду на це, Рахункова палата рекомендувала Вищій раді правосуддя (ВРП) розробити та впровадити показники середньої тривалості розгляду справ для категорій, що належать до підсудності ВАКС, ґрунтуючись на результатах аналітичних досліджень та консультаціях із зацікавленими сторонами.

Цю ініціативу підтримали Державна судова адміністрація України та безпосередньо Вищий антикорупційний суд, і в серпні ВРП створила робочу групу для розроблення та впровадження показників середньої тривалості розгляду справ для категорій, що належать до підсудності Вищого антикорупційного суду.

Показники середньої тривалості розгляду справ впливають на визначення рівня навантаження на суддів. Але рівень навантаження на суддю як критерій завантаженості не встановлений, у зв’язку із чим неможливо оцінити ефективність судового процесу загалом та визначити наявність чи відсутність потреби в організаційних змінах.

Висновок

Аудит відповідності Вищого антикорупційного суду не лише підсвітив низку актуальних проблем в забезпеченні діяльності суду, зокрема нестачу кадрів та затягування строків розгляду справ, але й сформулював релевантні рекомендації для їх усунення. Примітно, що зміст цих рекомендацій частково узгоджується з позицією Європейської комісії та з аналітичними висновками TI Ukraine.

Актуальність наданих рекомендацій підтверджується і рівнем їх впровадження: з 13 рекомендацій, наданих за результатами аудиту, Вищий антикорупційний суд та дотичні органи влади протягом року виконали 7, а ще 5 перебувають у процесі реалізації. Лише в одному випадку впровадження рекомендації не було розпочато — щодо розроблення урядом законопроєкту, який би передбачав можливість продовжувати судовий розгляд кримінального провадження у разі заміни судді.

Оцінюючи вплив аудиту, варто зауважити на підтримку з боку Вищого антикорупційного суду аудиторського підходу до оцінки відповідності забезпечення діяльності суду, а також активну комунікацію щодо наявних проблем у його роботі та можливих шляхів їх вирішення. Крім того, безпосереднє виконання ВАКС більшості адресованих йому рекомендацій свідчить про їх доцільність та відповідність потребам функціонування суду.

Однак для підвищення ефективності роботи Вищого антикорупційного суду необхідно виконати й решту рекомендацій Рахункової палати. Зокрема розв’язати проблему необхідності розгляду кримінальних справ спочатку при заміні судді та запровадити механізми протидії зловживанню процесуальними правами.

Крім того, для зміцнення інституційної спроможності ВАКС та підвищення ефективності боротьби з корупцією TI Ukraine рекомендує:

комплексно вдосконалити законодавство про строки давності (встановити додаткові підстави для зупинення строків, збільшити їх тривалість, змінити кінцеву точку обрахунку);
скасувати автоматичне закриття справ через сплив строків досудового розслідування;
переглянути положення про одноособовий розгляд та поширити його на справи про цивільну конфіскацію;
передбачити обов’язкову спеціальну конфіскацію при затвердженні угод.

Водночас реалізація суттєвої частини рекомендацій, що стосуються внесення змін до законодавства, належить до повноважень інших органів. У зв’язку з цим доцільно продовжувати активний моніторинг стану їх виконання з боку Рахункової палати та належно реагувати у разі затягування або бездіяльності відповідальних суб’єктів.

Для підвищення ефективності роботи Вищого антикорупційного суду необхідно виконати й решту рекомендацій Рахункової палати. Зокрема розв’язати проблему необхідності розгляду кримінальних справ спочатку при заміні судді та запровадити механізми протидії зловживанню процесуальними правами.

The post Аудит відповідності ВАКС: рік потому first appeared on Transparency International Ukraine.

Посилення спроможності та превентивного контролю: що рекомендувала Єврокомісія для Рахункової палати і Держаудитслужби

Андрій Швадчак — Mon, 17 Nov 2025 12:20:38 +0000

У цьогорічному звіті про розширення ЄС щодо України Єврокомісія вперше високо оцінила наш прогрес у сфері зовнішнього аудиту. Значну роль у цьому відіграли зміни до Закону «Про Рахункову палату», які ухвалили і наприкінці минулого року. Вони допомогли наблизити національне законодавство до Міжнародних стандартів для вищих органів аудиту (ISSAI) та розширили мандат Рахункової палати.

Попри відсутність конкретної критики, загальний бал оцінки стану гармонізації законодавства у цій сфері залишився невисоким — 2 з 5. Хоча самі дії з наближення за останній рік Єврокомісія оцінила на 3 бали.

Transparency International Ukraine розібралася, яких змін Єврокомісія очікує від України щодо Рахункової палати і Держаудитслужби, щоб просунутися в межах Асоціації.

Рахункова палата

Попри високу оцінку прогресу у реформуванні головного органу фінансового аудиту в країні, ключова рекомендація щодо нього не змінилася з минулого року. Єврокомісія закликає посилити політичну та фінансову незалежність Рахункової палати, а також зміцнити її адміністративну спроможність.

Щодо фінансової незалежності, не зовсім зрозуміло, чого від нас очікують. Адже наприкінці 2024 року посадових осіб РП, включно з державними аудиторами, вивели з-під дії Закону «Про державну службу» та встановили розміри їхніх посадових окладів і доплат безпосередньо у профільному законі, що залишає їх поза впливом уряду. Крім того, у січні 2025 року парламент вніс зміни до Бюджетного кодексу, якими запровадив особливу процедуру розгляду бюджетних запитів Рахункової палати урядом та парламентом.

А от щодо політичної незалежності, найімовірніше Єврокомісія очікує втілення ухваленого законодавства. І насамперед йдеться про необхідність нарешті запустити конкурс до Рахункової палати. За понад 10 місяців, відколи новий закон набрав чинності, український парламент так і не спромігся сформувати комісію для запуску конкурсного відбору членів органу. TI Ukraine закликала парламентарів зважити досвід та репутацію експертів та утворити ДГЕ, щоб розблокувати конкурс. Новий закон скоротив кількість членів Рахункової палати до 11, тож вакантними залишаються 6 посад в органі. Щоб Рахункова могла якісно виконувати свої функції, парламент має якнайшвидше закрити це кадрове питання.

На жаль, конкретних очікуваних кроків щодо цих рекомендацій звіт не містить.

У контексті необхідності посилення адміністративної спроможності органу варто відзначити, що в Рахунковій палаті вакантними залишаються понад третина (35%) посад державних аудиторів. Після затвердження Порядку конкурсного відбору наприкінці січня 2025 року та переведення чинних працівників на посади державних аудиторів орган оголосив лише два конкурси — обидва у липні 2025 року. За їх результатами призначили лише 15 державних аудиторів, що становить приблизно 3% від штатної чисельності. За таких умов забезпечення ефективної роботи Рахункової палати залишається під питанням, особливо з огляду на суттєве розширення її контрольних повноважень — про це зазначає і Єврокомісія у своєму звіті.

Європейські експерти також відзначили прогрес у моніторингу виконання рекомендацій за результатами аудитів та розробці спеціалізованих ІТ-інструментів. Найімовірніше знову йдеться саме про позитивні зміни в законодавство, які ухвалили наприкінці минулого року, адже їхня імплементація не завершена. Зокрема, Рахункова палата мала б розробити Порядок, за яким буде моніторити виконання своїх рішень.

Попри прогрес у вдосконаленні національного законодавства, повна відповідність міжнародним стандартам все ще залишається викликом. Європейські експерти підкреслюють, що Рахункова палата має не лише продовжувати впроваджувати затверджені методики аудиту у своїй роботі, а й створити механізми контролю якості, щоб регулярно оцінювати ефективність своїх аудитів. Це дозволить гарантувати їх відповідність міжнародним стандартам щодо прозорості та підзвітності.

Щодо Рахункової палати Єврокомісія рекомендувала:

Посилити політичну та фінансову незалежність органу, а також зміцнити його адміністративну спроможність, зокрема через завершення формування менеджменту.
Надати пріоритет ефективному впровадженню затверджених методик аудиту на основі Міжнародних стандартів для вищих органів аудиту у своїй роботі.
Розробити надійні механізми забезпечення якості для регулярної оцінки ефективності своїх аудитів, гарантуючи їх відповідність міжнародним стандартам прозорості та підзвітності.
Відбирати аудити для включення до плану роботи на 2026 рік на основі оцінки ризиків та впливу.
Збільшити кількість аудитів консолідованої фінансової звітності суб’єктів державного сектору та бюджетів у 2026 році.

Держаудитслужба

Контроль у сфері закупівель — одну із функцій Державної аудиторської служби України — європейські експерти охарактеризували як слабкий, особливо на ранній стадії, до укладення договору. Звіт Єврокомісії констатує, що лише в небагатьох випадках виявлені порушення вдається успішно усунути, особливо у випадку контрактів на великі суми.

У цьому аспекті нам рекомендували зосередитися на посиленні заходів з контролю за процедурами закупівель, зміцнити роль і можливості моніторингу. Зокрема надавати пріоритет превентивним заходам контролю на основі ризиків та ефективно реагувати на виявлені порушення. Схожі рекомендації раніше надавала ТІ Ukraine. Особливого значення цей виклик набуває для закупівель за кошти ЄС, і Єврокомісія посилається на Ukraine Plan у цих рекомендаціях.

У звіті Держаудитслужбу згадують не лише в контексті контролю за закупівлями, але й захисту фінансових інтересів ЄС. Єврокомісія відзначила часткове узгодження національного законодавства України з acquis ЄС у цій сфері.

Особливо пріоритетним цей напрям реформ став після старту програми макрофінансової допомоги Ukraine Facility, яка передбачає 50 млрд євро від ЄС у вигляді грантів та кредитів на підтримку відновлення, реконструкції та модернізації України на період з 2024 по 2027 роки. Тож ЄК рекомендувала повністю адаптувати законодавство до вимог Директиви ЄС щодо боротьби з шахрайством, яке завдає шкоди фінансовим інтересам Європейського Союзу.

У вересні минулого року уряд уповноважив Державну аудиторську службу України здійснювати функції Служби координації боротьби із шахрайством. Тож відтоді вона офіційно координує взаємодію органів державної влади для захисту фінансових інтересів України та ЄС.

Додатково Україна зобов’язалася в межах Ukraine Facility до кінця 2025 року внести зміни у законодавство, щоб посилити спроможність Держаудитслужби у сфері захисту фінансових інтересів ЄС (йдеться про гармонізацію наших практик з міжнародними стандартами) та підвищити ефективність заходів щодо моніторингу закупівель. Однак станом на початок листопада ці зміни так і не ухвалили. Тож у звіті Єврокомісія порекомендувала нам таки виконати це зобов’язання.

Раніше ми наголошували, що при виконанні Держаудитслужбою повноважень Служби координації боротьби із шахрайством можуть виникнути проблеми на рівні національного законодавства. Держаудитслужба повинна сприяти Європейському управлінню з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) в проведенні адміністративних розслідувань та перевірок на території України. Але її фахівці не мають достатніх повноважень для доступу до документів та інформації, які знаходяться в суб’єктів господарювання та фізичних осіб, але можуть бути потрібні для розслідування порушень в межах Ukraine Facility.

У контексті захисту фінансових інтересів ЄС згадується і необхідність розробити та впровадити Національну стратегію боротьби з шахрайством для захисту коштів ЄС. Це завдання покладене саме на Держаудитслужбу, втім інформація про затвердження такої стратегії в публічному просторі відсутня.

Щодо Держаудитслужби Єврокомісія рекомендувала:

Внести зміни до законодавства про фінансовий контроль щодо зміцнення системи державного фінансового контролю, включаючи роль і повноваження Державної аудиторської служби у захисті фінансових інтересів ЄС.
Адаптувати національне законодавство до вимог Директиви ЄС щодо боротьби з шахрайством, яке завдає шкоди фінансовим інтересам Європейського Союзу.
Розробити та впровадити Національну стратегію боротьби з шахрайством для захисту коштів ЄС.

Загалом попри відносно позитивну оцінку поступу у наближенні нашого законодавства щодо фінансового контролю до європейських стандартів у звіті, Україні важливо не зупинятися у реформах галузі. Ідеться про те, що просто ухвалення законодавства недостатньо — потрібно його імплементувати.

Парламент має нарешті створити ДГЕ, щоб запустити конкурс в Рахункову палату. Водночас важливо, щоб орган продовжив застосовувати оновлені підходи в своїй роботі, використовував ризик-орієнтований підхід до її планування, забезпечив регулярну оцінку ефективності своїх аудитів та вдосконалив моніторинг виконання рекомендацій, які надає.

Держаудитслужба має пріоритезувати превентивні заходи контролю на основі ризик орієнтованого підходу та продовжити виконувати покладені на неї зобов’язання у сфері захисту фінансових інтересів ЄС — для цього необхідно продовжити гармонізацію нашого законодавства з acquis ЄС.

The post Посилення спроможності та превентивного контролю: що рекомендувала Єврокомісія для Рахункової палати і Держаудитслужби first appeared on Transparency International Ukraine.

Від критики конкурсів на держпосади до кандидата в комісію для конкурсу в Рахункову палату

Андрій Швадчак — Tue, 16 Sep 2025 10:52:50 +0000

Конкурс на заповнення 6 вакантних посад в Рахунковій палаті формально розпочався ще в грудні минулого року з прийняттям закону про реформу цього органу. Але «віз і нині там» — Верховна Рада протягом 4 місяців не змогла сформувати дорадчу групу експертів (ДГЕ), яка відбиратиме кандидатів. На початку вересня в парламенті зареєстрували новий проєкт постанови про утворення ДГЕ, який можуть розглянути вже на найближчому пленарному засіданні.

Перелік кандидатів від міжнародних партнерів залишився без змін:

Ігорс Лудборжс (Латвія) — колишній член і декан Європейського суду аудиторів;
Паскаль Муньє (Франція) — почесний магістрат Суду аудиторів Франції;
Лі Самерфілд (Велика Британія) — директор департаменту Національного аудиторського офісу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

А в списку кандидатів від депутатських фракцій і груп є зміни. Зокрема, нового кандидата запропонувала «Європейська солідарність». Замість колишньої членкині Рахункової палати Ірини Іванової, до складу ДГЕ фракція запропонувала Бориса Кушнірука.

Згідно з поданням бюджетного комітету ВРУ Кушнірук працює консультантом-аналітиком на умовах аутсорсингу. При цьому сфера його експертизи охоплює дуже широкий спектр — макроекономіка, фінанси, банківська діяльність, житлово-комунальний сектор, газовий ринок, пенсійна система, аграрний сектор, політика. А якщо переглянути публікації та сюжети за його участі у ЗМІ, то список сфер експертизи кандидата можна продовжити — діяльність правоохоронних органів, закупівлі, ядерна енергетика, вантажні перевезення, ціноутворення в фармацевтиці, захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Водночас згідно з інформацією з відкритих джерел, кандидат не мав досвіду роботи у сфері державного фінансового контролю (аудиту).

У липні 2023 року Борис Кушнірук оприлюднив свій блог під назвою «Наші конкурси з відбору на посади — це лайно собаче!», в якому розкритикував використання конкурсних комісій та загалом конкурсів для відбору кандидатів на посади в органах влади. Але вже за два роки змінив позицію і погодився брати участь у відборі до ДГЕ.

Непослідовна позиція кандидата простежується і в інших темах, які він активно комунікує. У березні цього року Кушнірук оприлюднив публікацію, в якій критикував діяльність НАБУ та цитував згадки про його ліквідацію. А вже в серпні в ефірі одного із телеканалів заявляв про необхідність і сподівання щодо відновлення процесуальної незалежності НАБУ.

Це дає підстави сумніватися у високих моральних якостях кандидата, що є прямою вимогою закону до потенційного члена ДГЕ.

Загалом у новому переліку кандидатів поменшало — цього разу не подав свою кандидатуру до ДГЕ «Голос». Тож у фінальному списку опинилося 5 кандидатів.

Окрім згаданого вище Бориса Кушнірука, туди увійшли:

Олександр Рожко — доктор економічних наук, професор кафедри фінансів економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
Мирослава Масляк — помічниця-консультантка народного депутата України, докторка філософських наук, старша викладачка кафедри державного управління, публічного адміністрування та економічної політики Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця;
Олександр Бойко — сертифікований аудитор та президент громадської спілки “Палата аудиторів і бухгалтерів України”, колишній заступник голови Аудиторської палати України;
Ловінська Людмила — докторка економічних наук, завідувачка кафедри податкового менеджменту та фінансового моніторингу Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана.

Раніше TI Ukraine вже звертала увагу на ризики щодо призначення до складу ДГЕ Мирослави Масляк. Попри те, що закон не містить прямих обмежень для помічників народних депутатів, залучення їх до дорадчої групи експертів містить ризик політичного і владного впливу на відбір. Це може підірвати довіру до конкурсної процедури й нівелювати саму ідею створення дорадчої групи як незалежного елементу відбору, покликаного захистити процес від суб’єктивізму й тиску з боку влади.

Примітно й те, що всі кандидати, крім Кушнірука, вже розглядалися під час попереднього голосування, яке парламент провалив. Тоді для прийняття рішення забракло лише 6 голосів. Тож закликаємо народних депутатів зважити досвід і репутацію усіх кандидатів і обрати кращих до складу ДГЕ.

The post Від критики конкурсів на держпосади до кандидата в комісію для конкурсу в Рахункову палату first appeared on Transparency International Ukraine.

Рада провалила голосування за створення ДГЕ для відбору кандидатів в Рахункову палату

Софія Яцюк — Tue, 19 Aug 2025 11:54:40 +0000

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк. За відповідний проєкт постанови проголосувало лише 219 народних депутатів.

Відповідно до закону дорадча група (ДГЕ) утворюється з 6 експертів. Половина з них призначається на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, а інша половина – на підставі пропозицій депутатських фракцій та груп за підсумками рейтингового голосування.

Від міжнародних організацій до складу дорадчої групи мали увійти:

Ігорс Лудборжс (Латвія) — колишній член і декан Європейського суду аудиторів;
Паскаль Муньє (Франція) — почесний магістрат Суду аудиторів Франції;
Лі Самерфілд (Велика Британія) — директор департаменту Національного аудиторського офісу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

За результатами рейтингового голосування від парламенту до дорадчої групи пропонували включити:

Олександра Рожко — доктора економічних наук, професора кафедри фінансів економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
Олександра Бойка — сертифікованого аудитора та президента громадської спілки «Палата аудиторів і бухгалтерів України», колишнього заступника голови Аудиторської палати України;
Мирославу Масляк — помічницю-консультантку народного депутата України, докторку філософських наук, старшу викладачку кафедри державного управління, публічного адміністрування та економічної політики ХНЕУ імені Семена Кузнеця.

Нагадаємо, що наприкінці минулого року Верховна Рада проголосувала за закон про реформу Рахункової палати. Однією з ключових змін було впровадження оновленої процедури конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.

Офіційно конкурс на вакантні посади членів Рахункової палати розпочався ще в грудні минулого року з набранням чинності закону про реформу органу, однак вже 8 місяців не може розпочатися через відсутність дорадчої групи експертів.

Після невдалого голосування проєкт постанови може бути включений знову до порядку денного парламенту.

The post Рада провалила голосування за створення ДГЕ для відбору кандидатів в Рахункову палату first appeared on Transparency International Ukraine.

Кому парламент довірить відбирати кандидатів в Рахункову палату?

Андрій Боровик — Tue, 03 Jun 2025 14:14:45 +0000

Зовсім скоро має відбутися голосування за склад дорадчої групи експертів (ДГЕ), яка відповідатиме за відбір кандидатів до Рахункової палати. Це частина нової процедури заповнення вакантних місць в органі, яку впровадили в межах комплексної реформи Рахункової палати.

Щоб забезпечити максимальну прозорість, на час перехідного періоду — а це наступні 8 років — до складу ДГЕ обов’язково включатимуть трьох міжнародних експертів. Однак решту три місця у складі групи займатимуть експерти, яких пропонують депутатські фракції і групи.

Детальніше про різні етапи відбору членів Рахункової палати за новою процедурою читайте у матеріалі.

Три міжнародні експерти

30 травня на сайті парламенту зареєстрували проєкт Постанови про утворення дорадчої групи експертів. З нього стали відомі кандидати до ДГЕ від міжнародних та іноземних організацій:

Ігорс Лудборжс (Латвія) — член Європейського суду аудиторів;
Паскаль Муньє (Франція) — почесний магістрат Суду аудиторів Франції;
Лі Самерфілд (Велика Британія) — директор Національного аудиторського офісу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

Загалом усі троє мають релевантний досвід і компетенції. Тож до міжнародних експертів питань не виникає.

З кого обиратимуть українських експертів

Водночас проєкт постанови містить і перелік кандидатів від народних обранців, з яких парламент має зрештою обрати трьох:

Олександр Рожко — доктор економічних наук, професор кафедри фінансів економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (досвід роботи у сфері економіки — 18 років);
Сергій Ніжинський — радник Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції (досвід роботи у сфері права — понад 10 років);
Олександра Бетлій — провідна наукова співробітниця та координаторка проєкту Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (досвід роботи у сфері економіки і фінансів — 22 роки);
Мирослава Масляк — помічниця-консультантка народного депутата України, докторка філософських наук, старша викладачка кафедри державного управління, публічного адміністрування та економічної політики Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця (досвід роботи у сфері фінансів — понад 10 років);
Ірина Іванова — заслужена економістка України, кандидатка економічних наук, членкиня Рахункової палати у 2015-2024 роках;
Інна Солодка — державна секретарка Міністерства охорони здоров’я України у 2019-2024 роках (загальний стаж роботи — 25 років).

Аналіз кандидатів

Закон містить низку вимог до експертів, які будуть обирати членів Рахункової палати. Насамперед — мати досвід роботи у сфері державного контролю (аудиту), економіки, фінансів або права не менше 5 років і бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет.

Згідно з нашим аналізом кандидатів, щонайменше двоє з наведеного переліку не відповідають встановленим законом вимогам.

За інформацією ЗМІ, колишня посадовиця Міністерства охорони здоров’я Інна Солодка була пов’язана зі скандалом під час зміни очільників міністерства у 2019 році. Зокрема її колеги повідомляли, що вона несанкціоновано проводила у міністерство осіб, які погрожували іншим співробітникам і вимагали доступ до конфіденційних документів. Отже, кандидатка не відповідає вимозі щодо бездоганної ділової репутації.

Є підстави сумніватися у відповідності вимогам закону і щодо колишньої членкині Рахункової палати Ірини Іванової. У 2018 році ми аналізували й оцінили як необ’єктивний та непрофесійний звіт про стан публічних закупівель у 2017 році, який Іванова готувала на цій посаді. Деякі його висновки були суперечливі, а деякі — банально не відповідали дійсності. Тож до ділової репутації і професійних якостей пані Ірини є питання.

Крім того, на розгляді в Київському окружному адміністративному суді перебуває позов Ірини Іванової до Рахункової палати про визнання протиправними дій органу. Тому не зрозуміло, як людина, яка має спір з органом, зможе об’єктивно обирати нових його членів.

Ще двоє кандидатів — пов’язані з владою особи: радник Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Сергій Ніжинський та помічниця-консультантка народного депутата Мирослава Масляк. Попри те, що закон не містить прямих обмежень для радників урядовців чи помічників народних депутатів, залучення їх до дорадчої групи експертів містить ризик політичного і владного впливу на відбір. Це може підірвати довіру до конкурсної процедури й нівелювати саму ідею створення дорадчої групи як незалежного елементу відбору, покликаного захистити процес від суб’єктивізму й тиску з боку влади. Крім того, відібрані ДГЕ члени Рахункової палати потім можуть проводити аудит державних органів, з якими пов’язані ці експерти. І за таких умов, об’єктивність як конкурсу, так і подальших аудитів відібраних членів Рахункової — під питанням.

Серед списку є й двоє експертів, які відповідають вимогам закону і не мають подібних застережень — це Олександр Рожко і Олександра Бетлій. Водночас вони мають досвід у сферах економіки і фінансів, що може бути релевантним при оцінці кандидатів на відповідність критеріям професійної компетентності.

Звісно, той факт, що половина складу ДГЕ — міжнародні експерти — трохи заспокоює. Такий механізм якраз і мав би забезпечити об’єктивність відбору. Однак це не означає, що за парламентською квотою можна обирати будь-кого.

Зараз важливо, щоб парламент зважив досвід і репутацію усіх кандидатів і обрав справді найкращих. Адже ці люди обиратимуть шістьох членів вищого органу аудиту в Україні — тобто більшість зі складу. Відповідно, від їхніх рішень залежить ефективність роботи Рахункової палати у найближчі роки.

The post Кому парламент довірить відбирати кандидатів в Рахункову палату? first appeared on Transparency International Ukraine.

Оновлений конкурс в Рахункову палату: хто, як і коли відбиратиме нових членів

Андрій Швадчак — Thu, 15 May 2025 07:05:53 +0000

Наприкінці 2024 року ухвалили новий закон про Рахункову, який розпочав реформу цього органу. Одним з найважливіших нововведень стала оновлена процедура конкурсного відбору членів органу.

Раніше членів Рахункової обирали за суто формальним конкурсом, який не передбачав ані належної перевірки рівня фаховості кандидатів, ані оцінювання їх на відповідність критеріям доброчесності. У 2023 році співбесіди з потенційними кандидатами в орган транслювали публічно, тож громадськість побачила глибину проблеми. Кандидати здебільшого були слабко обізнані із повноваженнями Рахункової палати та міжнародними стандартами аудиту, суттєво завищували свій рівень знання іноземної мови та подеколи відкрито демонстрували прихильність до депутатів-членів комісії, які проводили співбесіди.

Відтоді практично рік тривало напрацювання нової прозорої і ефективної конкурсної процедури. Пояснюємо, у чому вона полягатиме, та як будуть тепер обирати і призначати нових членів до Рахункової палати.

Загальна рамка

Новий закон скоротив кількість членів Рахункової палати до 11, тож вакантними залишаються 6 посад в органі.

Оновлена процедура відбору та призначення членів Рахункової палати складається з трьох компонентів:

Формування дорадчої групи експертів (ДГЕ)
Конкурсний відбір кандидатів
Призначення кандидатів на посади

Вона розпочалася автоматично з дня набрання чинності нового закону — 19 грудня 2024 року. Орієнтовно увесь процес триватиме від 11 місяців, а якщо якісь етапи будуть затримуватися — можливо і довше.

У майбутньому конкурси оголошуватимуться за 6 місяців до завершення строку повноважень члена Рахункової палати або на наступний день після дострокового припинення його повноважень чи звільнення з посади.

Відбирати кандидатів до Рахункової буде спеціальна дорадча група з шести експертів. Упродовж перехідного періоду, що триватиме 8 років, до її складу обов’язково включатимуть трьох міжнародних експертів. Їх відбиратимуть на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які протягом останніх 5 років надавали Україні підтримку у сферах фінансового контролю (аудиту), запобігання і протидії корупції або реформування Рахункової палати.

Далі розберемо детальніше кожен з компонентів та його етапи.

Формування дорадчої групи експертів

Подання кандидатур міжнародних експертів до складу дорадчої групи

На наступний день після початку конкурсу, 20 грудня 2024 року Уряд звернувся з проханням надати кандидатури до складу дорадчої групи експертів до країн-партнерів та міжнародних організацій. Серед них: посольства США, Німеччини, Великої Британії, представництва ЄС, Світового Банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Організації з безпеки і співробітництва в Європі та Міжнародної організації права розвитку в Україні.

Строк подання кандидатур до складу дорадчої групи експертів міжнародними та іноземними організаціями не регламентований законом. Уряд чекає на пропозиції, а потім має тиждень, щоб затвердити кандидатів і подати про них інформацію бюджетному комітету Верховної ради.

За інформацією голови бюджетного комітету Верховної Ради, наприкінці квітня Уряд отримав пропозиції міжнародних організацій щодо трьох експертів до ДГЕ.

Подання кандидатур експертів від депутатських груп та фракцій

Ще трьох експертів зі складу ДГЕ визначають на підставі пропозицій депутатських фракцій та груп. Свої кандидатури (не більше двох від фракції/групи) вони мали подати до бюджетного комітету Верховної Ради протягом 15 днів з дня початку конкурсу.

Утворення дорадчої групи експертів

Протягом тижня після отримання інформації від уряду бюджетний комітет Верховної Ради передає на розгляд парламенту кандидатури до складу ДГЕ, визначені Кабміном та запропоновані депутатськими фракціями і групами. Верховна Рада спершу голосує за кожного кандидата від депутатських фракцій і груп, визначаючи їхній рейтинг відповідно до набраної кількості голосів. Потім на основі цього рейтингу формують список на призначення, до якого включають трьох кандидатів від парламенту з найвищим рейтингом та три кандидатури міжнародних експертів, і голосують за нього. Якщо список кандидатур не отримав необхідної кількості голосів для призначення, процедуру утворення ДГЕ здійснюють повторно.

Конкурсний відбір кандидатів

Оприлюднення оголошення про конкурс та подання документів

Протягом тижня з дня утворення дорадчої групи експертів на офіційному сайті Верховної Ради оприлюднюють оголошення про умови проведення конкурсу.

Членом Рахункової палати може бути громадянин України, не молодший тридцяти років, який володіє державною мовою та однією з офіційних мов Ради Європи (англійською або французькою), має вищу освіту не нижче ступеня магістра, загальний стаж роботи не менше семи років, стаж роботи у сфері державного контролю (аудиту), економіки, фінансів або права не менше п’яти років та бездоганну ділову репутацію.

При цьому, посаду не може зайняти особа, яка досягла 65-річного віку, має не зняту чи не погашену в установленому законом порядку судимість або протягом останнього року притягувалася до відповідальності за правопорушення, пов’язане з корупцією.

Охочі стати членом Рахункової палати матимуть 30 днів з дня оголошення конкурсу, щоб подати свої документи до бюджетного комітету Верховної Ради. Далі він передасть усі подані документи на розгляд дорадчій групі експертів. Водночас інформацію про кандидатів, які подалися, мають опублікувати на сайті ВРУ.

Відбір кандидатів

Процедура відбору кандидатів складатиметься з кількох етапів:

Спершу дорадча група експертів затвердить регламент своєї роботи, порядок проведення попереднього відбору кандидатів, а також критерії та методики оцінювання кандидатів. Усі ці документи також обов’язково мають оприлюднити.

Далі ДГЕ розгляне подані документи кандидатів і проведе їх попередній відбір.

Наступний етап — тестування та співбесіди, щоб оцінити загальні здібності кандидатів і перевірити, чи відповідають вони критеріям доброчесності, професійної компетентності та іншим вимогам, встановленим законом.

Ті, хто вдало складуть тести й співбесіди, також пройдуть спеціальну перевірку, відповідно до Закону «Про запобігання корупції».

Насамкінець експерти дорадчої групи відкрито голосуватимуть за кандидатів. Для цього на посаду одного члена має бути не менше двох претендентів.

Список рекомендованих до призначення кандидатів передадуть до бюджетного комітету Верховної ради.

На все це у ДГЕ буде 9 місяців. А після завершення перехідного періоду (8 років) цей строк скоротиться до 4 місяців.

Призначення кандидатів на посади

Подання кандидатів на розгляд парламенту

Протягом 10 днів, відколи отримає перелік кандидатів від ДГЕ, бюджетний комітет має подати на розгляд парламенту рішення щодо конкурсу із зазначеним списком кандидатів, попередньо їх обговоривши.

Голосування

Призначають членів Рахункової палати через голосування у Верховній Раді у два етапи:

Спершу за кожного кандидата голосують окремо, щоб визначити їхній рейтинг.
Далі голосують за список кандидатів, які за підсумками рейтингового голосування отримали найбільшу кількість голосів, відповідно до кількості вакантних посад. Якщо список не набере достатньо голосів, за нього можуть проголосувати повторно, але не більше двох разів.

Уже понад рік Рахункова палата функціонує в обмеженому складі: незаповненими залишаються 6 із 11 посад її членів. При цьому навантаження на чинних членів суттєво зросло, адже їм розширили повноваження на контроль за місцевими бюджетами, позабюджетними фондами, державними та комунальними підприємствами, а також міжнародною фінансовою допомогою. Це ставить під питання ефективність виконання функцій органу.

Водночас за понад чотири останні місяці суттєвого прогресу в питанні заповнення вакантних місць у Рахунковій палаті досягти не вдалося. Зокрема, через затримку з поданням кандидатів від міжнародних та іноземних організацій і досі триває формування дорадчої групи експертів, яка буде відбирати кандидатів для призначення на посади членів Рахункової палати.

Втім, останні новини дають сподівання, що вже до кінця цього місяця дорадча група експертів буде сформована, а процес відбору кандидатів зможе нарешті розпочатися. Але для цього необхідна чітка і злагоджена робота парламенту й уряду, які мають прискорити ухвалення потрібних рішень.

The post Оновлений конкурс в Рахункову палату: хто, як і коли відбиратиме нових членів first appeared on Transparency International Ukraine.

Новий закон — лише початок: чотири наступні кроки для реформи Рахункової палати

Іван Лахтіонов — Wed, 18 Dec 2024 08:36:07 +0000

17 грудня президент підписав новий закон, спрямований на вдосконалення роботи вищого органу аудиту України — Рахункової палати. Він передбачає важливі зміни для розвитку інституції, зокрема оновлений порядок конкурсного відбору її членів, а також посилення фінансової та адміністративної незалежності.

Водночас закон розширює повноваження Палати на аудит місцевих бюджетів та удосконалює планування аудитів та їх проведення. Детальний огляд цих та інших змін можна знайти в юридичному аналізі.

Єврокомісія у своєму останньому звіті знову вказала на обмежені можливості Рахункової палати у сфері фінансового контролю. Цікаво, що новий закон, який враховує більшість рекомендацій наших партнерів, ухвалили якраз у день публікації цього звіту.

Однак важливо, щоб ці зміни не залишилися лише на папері. Ухвалити закон недостатньо — необхідно без зволікань розпочати його імплементацію. Водночас протягом наступного року слід також зосередитися на проблемах, які закон так і не розв’язав.

Важливо, щоб ці зміни не залишилися лише на папері.

Відібрати 6 членів Рахункової палати за новими правилами

Новий закон скоротив кількість членів Рахункової палати до 11, тож вакантними залишаються 6 посад в органі. Щоб Рахункова могла якісно виконувати свої функції, парламент має якнайшвидше закрити це кадрове питання. І закон сприяє цьому — він передбачає, що конкурс має розпочатися автоматично з дня набрання ним чинності.

На першому етапі Верховна Рада за сприяння Кабінету Міністрів протягом 30 днів має призначити 6 членів дорадчої групи експертів, які будуть відбирати кандидатів на посаду членів Рахункової палати.

У перші 8 років трьох з них визначатимуть на підставі пропозицій міжнародних організацій, які не менше 5 років допомагали Україні у сферах фінконтролю, запобігання корупції або реформування Рахункової палати. Таку дорадчу групу призначатимуть кожного разу, коли обиратимуть нового члена або членів Рахункової палати. І її повноваження діятимуть, поки вакансії, які вона призначена закрити, не будуть закриті.

Після публікації оголошення про конкурс, потенційні кандидати матимуть 30 днів, щоб подати свої документи на участь. Далі їх передадуть дорадчій групі і розпочнеться основний етап відбору, який може тривати до 9 місяців.

Протягом цього часу експерти за результатами тестувань, співбесід та спеціальної перевірки повинні обрати не менше двох кандидатів на посаду члена Рахункової палати та подати на розгляд парламенту список рекомендованих для призначення.

Сукупно призначення нових членів Рахункової палати може розтягнутися на 11 місяців. Важливо, щоб цей процес не затримували на жодному з етапів. Тривала відсутність повного складу членів органу послаблює його спроможність належно виконувати свої функції.

Водночас важливо, щоб конкурс відбувався прозоро і на практиці було дотримано те, що визначено в законі:

регламент роботи дорадчої групи, порядок проведення попереднього відбору кандидатів, а також критерії та методики оцінювання кандидатів оприлюднили до початку відбору;
засідання дорадчої групи транслювали;
опублікували також результати тестувань та співбесід і список рекомендованих кандидатів для призначення.

Сукупно призначення нових членів Рахункової палати може розтягнутися на 11 місяців.

Узгодити повноваження між Рахунковою палатою та Держаудитслужбою

Одне з питань, що залишилося невирішеним після прийняття закону — перетин функцій Рахункової палати та Державної аудиторської служби України.

Ці органи наділені подібними повноваженнями у сферах контролю за управлінням та використанням державних коштів. Зокрема, державний фінансовий аудит Держаудитслужби містить ознаки, притаманні аудиту відповідності та ефективності, який проводить Рахункова палата.

Водночас сфера діяльності обох органів одночасно поширюється на тих же суб’єктів: міністерства та інші органи виконавчої влади, позабюджетні фонди, бюджетні установи та державні підприємства. А одночасно фінансувати два органи з дублюючими повноваженнями неефективно.

Окрім цього новий закон додав ще одну точку перетину функцій органів, адже поклав на Рахункову палату повноваження щодо аудиту коштів місцевих бюджетів.

Перетин функцій органів контролю необхідно усунути. З цим погоджуються розробники закону, на цьому наголошують і в Єврокомісії. Тож ми очікуємо, що у 2025 році розпочнеться робота над узгодженням напрямів діяльності Рахункової палати та Держаудитслужби.

Важливо, щоб цей процес відбувався за участю усіх зацікавлених сторін — парламенту, уряду, а також представників самих органів контролю, аби узгоджені зміни відповідали як законодавчим вимогам, так і практичним потребам сфери.

Одночасно фінансувати два органи з дублюючими повноваженнями неефективно.

Спланувати аудити на 2025 рік

У середині листопада цього року Рахункова палата затвердила перелік тем аудитів на наступний рік. Серед них — аудити використання коштів на оборону, захист та відновлення критичної інфраструктури, соціальний захист, реформу державного управління та низки органів (Верховний Суд, ВАКС, БЕБ, СБУ, Держкомтелерадіо).

Однак тепер ці теми треба накласти на реальну спроможність органу, зважаючи на обмежений склад, і затвердити план аудитів на 2025 рік.

Новий закон заборонив проводити позапланові аудити, як за рішеннями парламенту, так і з власної ініціативи Рахункової палати. Тому очікуємо, що для планування аудитів у 2025 нарешті застосують ризикоорієнтований підхід. Цікаво, що цей аспект вже був унормований органом у Порядку річного планування діяльності Рахункової палати ще у грудні 2023 року. Однак, за словами керівниці органу, почати застосовувати його мали лише при плануванні роботи на 2025 рік.

Ми чекаємо на ухвалення і оприлюднення плану, адже це покаже пріоритети Рахункової палати на найближчий рік.

Ці теми треба накласти на реальну спроможність органу, зважаючи на обмежений склад, і затвердити план аудитів на 2025 рік.

Налагодити систему моніторингу виконання рекомендацій

До недавнього часу ані закон, ані Регламент Рахункової палати не передбачали здійснення органом постійного моніторингу виконання наданих ним рекомендацій об’єктам контролю. Як наслідок, зацікавлені сторони, зокрема парламент і громадськість, не мали доступу до об’єктивної інформації про стан виконання рішень та рекомендацій Рахункової палати. Це обмежувало можливість належно оцінити ефективність роботи як самої інституції, так і об’єктів контролю.

Новий закон вирішує цю проблему, зобов’язуючи об’єкти контролю щоквартально інформувати Рахункову палату про виконання рекомендацій, а орган — постійно моніторити і аналізувати стан виконання своїх рішень, а також оприлюднювати інформацію за результатами цієї роботи. Допомогти в цьому може відкрита система моніторингу виконання рекомендацій Рахункової палати.

Вона дозволить не лише відстежувати прогрес виконання рекомендацій, але й оперативно реагувати на їх неналежне виконання або невиконання — у такому випадку Рахункова палата зможе звернутися до комітетів Верховної Ради, щоб та відреагувала на дії чи бездіяльність об’єктів контролю.

Водночас публічна система забезпечить підзвітність органу для всіх зацікавлених сторін, включаючи парламент, уряд і громадськість. Вона також допоможе виявляти системні проблеми у сферах контролю Рахункової палати, що можуть потребувати вдосконалення не лише на рівні конкретних об’єктів, але й нормативно-правової бази.

Удосконалення такої системи є одним із завдань зі Стратегії розвитку органу на 2019–2024 роки. Згідно з проміжним звітом про виконання, Рахункова палата в грудні минулого року затвердила документи, якими визначено засади функціонування системи, її складові, впорядковано процедури здійснення моніторингу та інформування заінтересованих сторін про його результати для відповідного реагування. Минув майже рік, але система не була впроваджена.

Тож ми очікуємо, що Рахункова палата найближчим часом завершить розгортання системи моніторингу виконання рекомендацій, що стане важливим кроком до підвищення прозорості не лише в її діяльності, але й загалом у сфері зовнішнього державного аудиту.

Публічна система забезпечить підзвітність органу для всіх зацікавлених сторін, включаючи парламент, уряд і громадськість.

Висновок

Ухвалення нового закону про Рахункову палату було довгоочікуваною зміною. Але воно не є реформою саме собою — це лише початок довгого шляху до вдосконалення роботи органу. Тепер усі нововведення закону треба втілити на практиці і водночас врегулювати проблеми, які закон не охопив.

Протягом наступного року ми очікуємо конкретні першочергові кроки як від парламенту та уряду, так і від самої Рахункової палати:

Провести конкурсний відбір членів Рахункової палати за новими прозорими правилами, щоб посилити незалежність та професійність органу.
Розпочати роботу над узгодженням функцій Рахункової палати та Держаудитслужби, щоб держава не фінансувала діяльність двох органів з задубльованими повноваженнями.
Застосувати ризикоорієнтований підхід до планування аудитів, щоб зосередити ресурси на критичних і ризикових сферах для забезпечення ефективного управління публічними фінансами в період війни.
Впровадити систему моніторингу виконання рекомендацій Рахункової палати, щоб підвищити підзвітність об’єктів контролю та ефективність роботи самої інституції.

Реалізація цих пріоритетів стане фундаментом для успішної реформи та зміцнення довіри до Рахункової палати. Ми ж будемо активно стежити за впровадженням нововведень, надаючи рекомендації та аналізуючи ключові етапи, бо вищий орган аудиту країни — це невід’ємна частина демократичної системи, яка повинна забезпечувати ефективність, підзвітність, результативність та прозорість сфери державного управління.

Матеріал написано у співавторстві з юридичним радником TI Ukraine Андрієм Швадчаком

Цю публікацію підготовлено в межах проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev.

The post Новий закон — лише початок: чотири наступні кроки для реформи Рахункової палати first appeared on Transparency International Ukraine.

Звіт Єврокомісії-2024: які три реформи ми вважаємо пріоритетними на наступний рік

Андрій Боровик — Fri, 01 Nov 2024 12:17:41 +0000

Два дні тому Єврокомісія оприлюднила черговий Звіт щодо розширення ЄС щодо України як країни-кандидатки за 2024 рік.

У досить об’ємному 99-сторінковому тексті наші партнери згадали чимало важливих для нашої євроінтеграції речей, проте зараз я хочу зупинитися на тих трьох реформах, які вважаю головними для нас у 2025 році — Рахункової палати, публічних закупівель та Агентства з розшуку і менеджменту активів. Всі вони входять до першого переговорного кластера «Основи процесу вступу до ЄС», у якому переговорні глави будуть відкриватися першими й залишатимуться такими до самого завершення перемовин.

Чому саме ці реформи мають бути у пріоритеті, спробую пояснити далі.

У 99-сторінковому звіті наші партнери згадали чимало важливих для нашої євроінтеграції речей, проте зараз я хочу зупинитися на тих трьох реформах, які вважаю головними для нас у 2025 році.

Андрій Боровик

Посилення спроможності Рахункової палати

У звіті зазначається, що Україна знаходиться на ранньому етапі підготовки до впровадження фінансового контролю, а також що ми досягли скромного прогресу у запровадженні внутрішнього контролю та зовнішнього аудиту.

Попри оновлення методологій здійснення аудитів у 2023 році, цьогоріч Єврокомісія знову вказала на обмежені можливості Рахункової палати (РП) у сфері фінансового контролю. Одним з обмежень на шляху реальних змін є недосконалість нормативної бази, яка не узгоджується з міжнародними стандартами для вищих органів аудиту.

Загалом, рекомендації у звіті також суттєво не змінилися з минулого року. Ключова – посилити політичну, адміністративну та фінансову незалежність Рахункової палати та розширити її мандат, включивши до нього контроль за всіма публічними фінансами.

Також у звіті звернули увагу на необхідність впровадження ризикорієнтованого підходу до планування аудитів та налагодження ефективної співпраці між Рахунковою палатою та парламентом, як запоруку посилення контролю за бюджетними коштами та сприяння реформам в України. Крім того, на думку європейських експертів, важливо забезпечити розмежування повноважень між двома наявними органами фінансового контролю – Рахунковою палатою та Державною аудиторською службою.

Більшість цих рекомендацій збігаються з пропозиціями щодо посилення спроможності Рахункової палати, які TI Ukraine виокремила цього літа.

Примітно, що в день оприлюднення звіту Єврокомісії Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт №10044-д, покликаний удосконалити роботу Рахункової палати. Цей документ враховує одразу кілька рекомендацій наших європейських партнерів:

розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів, держпідприємств, позабюджетних фондів, консолідованої фінансової звітності суб’єктів державного сектору;
запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів;
усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів;
закріплює в законі ризикоорієнтований підхід до планування аудитів;
посилює адміністративну незалежність Рахункової палати через спрощення процедури визначення граничної чисельності апарату та виведення посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу»;
посилює фінансову незалежність органу через закріплення розмірів окладів і доплат посадових осіб на рівні закону та встановлення особливої процедури врахування бюджетних запитів Рахункової палати;
закріплює вимоги щодо обов’язкового розгляду парламентськими комітетами окремих рішень Рахункової палати за результатами аудитів та інформації про неналежне виконання або невиконання наданих нею рекомендацій.

Утім, окремі ризики щодо забезпечення політичної незалежності Рахункової палати та перетину її функцій з Держаудитслужбою не були усунуті в новому законі. Їх виправлення у майбутньому не лише допоможе повною мірою виконати рекомендації Єврокомісії, а й суттєво зміцнить інституцію та закріпить розподіл обовʼязків державних органів у сфері фінансового контролю.

Загалом, рекомендації у звіті також суттєво не змінилися з минулого року. Ключова – посилити політичну, адміністративну та фінансову незалежність Рахункової палати та розширити її мандат, включивши до нього контроль за всіма публічними фінансами.

Андрій Боровик

Наближення закупівельних правил до європейських

Гармонізація наших правил публічних закупівель з європейськими — ще один важливий етап переговорів про вступ до Європейського союзу. Розділ 5 «Публічні закупівлі» також належить до першого переговорного кластера «Основи процесу вступу до ЄС», тому йому приділяється особлива увага.

У своєму звіті Єврокомісія відзначила прогрес у цій сфері, хоч і обмежений — зокрема завдяки підготовці проєкту нового профільного закону. Експерти нашого проєкту DOZORRO долучилися до напрацювання пропозицій до його другого читання, і зараз проміжну версію якраз направили ЄК. Саме ухвалення нового закону має наблизити українське законодавство до європейського. Водночас важливо не забувати, що новий закон має також забезпечити ефективні й адекватні правила роботи сфери загалом, тобто враховувати наші реалії.

ЄК окремо виділила питання нецінових критеріїв. На її думку, використання лише цінового критерію під час вибору переможця вказує, що ціна для нас у значно вищому пріоритеті, ніж якість. Але варто взяти до уваги, що більшість українських замовників майже не мають досвіду роботи з неціновими і поки не знають, як їх ефективно застосовувати. Тому потрібно шукати компромісне рішення, яке забезпечить перехідний період і регулювання. Ми пропонуємо надати Кабміну повноваження затверджувати порядок застосування критеріїв оцінки тендерних пропозицій — це допоможе замовникам якісніше використовувати нецінові та уникнути зловживань і дискримінаційних вимог.

Ще одне питання, яке турбує Єврокомісію — локалізація. Її вимоги не поширюються на закупівлі, які підпадають під дію міжнародних договорів, і у звіті вказано на необхідність надати замовникам чіткі роз’яснення про цей виняток — задля дотримання принципів недискримінації та рівного ставлення, про які Україна раніше домовлялася з ЄС. Ми ж у TI Ukraine неодноразово рекомендували взагалі відмовитися від локалізації, адже вона не працює, як було задумано.

Окремо від нового закону у звіті стоїть питання посилення контролю у сфері, зокрема Держаудитслужби. Єврокомісія закликає насамперед розробити чіткий план дій, відповідно до Ukraine Plan. Окремо ЄК наголошувала, що контроль особливо важливий щодо закупівель відбудови, і кількість потенційних переплат, які аналітики нашої організації знаходять на таких закупівлях, це підтверджує.

Також Єврокомісія нагадала про необхідність посилити інституційну спроможність комісії Антимонопольного комітету, що розглядає оскарження закупівель. Зокрема набрати більше уповноважених, адже навантаження на орган лише росте. Ця рекомендація була й у торішньому звіті.

Загалом у цій сфері рекомендації Єврокомісії переважно перегукуються з тим, про що постійно говоримо ми. Водночас хотілося б наголосити, що рівень диджиталізації української системи публічних закупівель в рази вищий за європейський, що дає нам можливості точніше аналізувати, прогнозувати і тестувати зміни. Тож коли бачимо, що європейські рекомендації можуть замість прогресу привести до проблем, варто відстоювати свою позицію.

Експерти нашого проєкту DOZORRO долучилися до напрацювання пропозицій до його другого читання, і зараз проміжну версію якраз направили ЄК. Саме ухвалення нового закону має наблизити українське законодавство до європейського.

Андрій Боровик

Комплексна реформа АРМА

У звіті Агентство з розшуку і менеджменту активів (АРМА) розглядається як частина фундаментального розділу 24 «Юстиція, свобода та безпека». ЄК згадали про цю інституцію всього один раз, а саме про те, що необхідно здійснити комплексну реформу АРМА відповідно до Ukraine Facility Plan. Така коротка згадка вкрай важлива, адже за останній час реальних законодавчих змін, спрямованих на оптимізацію роботи Агентства, так і не сталося.

Нагадаю, що АРМА створювалося за зразком офісів з повернення активів, які існували в державах-членах ЄС. Це мав би бути компактний, висококваліфікований орган із широкими повноваженнями, високими гарантіями незалежності та достатнім рівнем підконтрольності з боку фахівців та громадськості. Але сьогоднішнє АРМА практично зовсім не відповідає цим критеріям.

І хоч у звіті жодних прямих рекомендацій для покращення роботи Агентства немає, ми в TI Ukraine можемо навести їх. Адже за роки, що ми моніторимо роботу АРМА, на жаль, багато в чому вони не змінилися, і більшість з них збігається з вимогами Ukraine Facility Plan.

На нашу думку, для комплексної реформи АРМА потрібно:

змінити правила добору голови Агентства, для чого звузити кількість членів комісії, скоротити політизацію процесу та доповнити конкурс чіткими правилами оцінювання кандидатів;
підвищити прозорість діяльності, особливо в питаннях управління арештованими активами. Наразі ці процеси надміру складні як для власників арештованого майна, так і для потенційних управителів, а саме АРМА часто зволікає з проведенням конкурсів;
змінити правила зовнішньої незалежної оцінки роботи АРМА, зокрема скоротити кількість членів комісії з проведення оцінки до трьох, а призначати їх має Кабміну на підставі пропозицій міжнародних партнерів;

запровадити повноцінне планування перед арештом;
визначити пріоритетність арешту активів кримінальними судами над іншими заходами забезпечення в межах інших юрисдикцій;
розблокувати можливість управління корпоративними правами.

Андрій Боровик

***

Загалом, у багатьох сферах, які є Основою для вступу, в України відзначається певний прогрес або стриманий рівень відповідності вимогам. Як на мене, це вже хороший результат, зважаючи на те, що процес євроінтеграції відбувається в умовах жахливої війни. Навіть у таких обставинах ми маємо певний прогрес і постійно працюємо над необхідними законодавчими змінами, тримаючи в голові, що головним буде саме імплементація на практиці.

До остаточного вступу України в Євросоюз нам всім треба буде зробити ще чимало. В наступних звітах ЄК продовжить оцінювати наш прогрес та надаватиме нам нові рекомендації щодо впровадження реформ. Головне у цьому процесі — завдяки змінам зробити країну сильнішою.

В наступних звітах ЄК продовжить оцінювати наш прогрес та надаватиме нам нові рекомендації щодо впровадження реформ. Головне у цьому процесі — завдяки змінам зробити країну сильнішою.

Андрій Боровик

The post Звіт Єврокомісії-2024: які три реформи ми вважаємо пріоритетними на наступний рік first appeared on Transparency International Ukraine.

Ухвалений законопроєкт про Рахункову палату — лише початок реформи

TI Ukraine — Wed, 30 Oct 2024 09:02:30 +0000

Верховна Рада ухвалила законопроєкт про Рахункову палату. Він є першим кроком на шляху реформи головного органу фінансового контролю України. Зараз важливо не зупинятися на позитивних змінах, які привнесе законопроєкт №10044-д, а продовжити роботу над підвищенням ефективності роботи Рахункової палати – розпочати відбір членів за новою процедурою, впровадити ризикоорієнтований підхід до планування аудитів, систему моніторингу рекомендацій та розмежувати повноваження з Держаудитслужбою.

На необхідності реформи Рахункової палати наголошували і наші міжнародні партнери. Вона була однією з умов для надання нам бюджетної допомоги, а згодом з’явилася як структурний маяк в оновленому перегляді програми МВФ.

Ухвалений законопроєкт виконав основні вимоги партнерів та втілив частину рекомендацій TI Ukraine для підвищення спроможності органу:

Запровадив оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів, передбачив відкритість засідань дорадчої групи експертів, яка обиратиме кандидатів на посади, та оприлюднення методології їх оцінки і результатів етапів відбору.
Посилив фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу», визначення розмірів їхніх посадових окладів і доплат на рівні закону, встановлення особливої процедури врахування бюджетних запитів Рахункової палати.
Усунув можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запровадив ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
Посилив моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати.

Однак низку ризиків, на які ми вказували, до другого читання так і не усунули. З найважливішого:

1. Ризики політичного впливу на Рахункову палату залишаються. За оновленою процедурою доберуть лише 6 з 11 членів органу, що становитиме досить хитку більшість. Водночас на період дії воєнного стану за Верховною Радою залишили можливість достроково припиняти повноваження членів Рахункової палати з підстав, не передбачених профільним законом.
2. Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
3. Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більше половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад.

Таким чином, реформа Рахункової палати, яка вже давно на часі, з прийняттям цього закону тільки починається. Виправлення зазначених недоліків у майбутньому може суттєво зміцнити інституцію та додасть чіткості у розподілі обовʼязків у сфері фінансового контролю.

Цей законопроєкт є першим кроком на шляху реформи головного органу фінансового контролю України. Зараз важливо не зупинятися на позитивних змінах, які він привнесе, а продовжити роботу над підвищенням ефективності роботи Рахункової палати.

The post Ухвалений законопроєкт про Рахункову палату — лише початок реформи first appeared on Transparency International Ukraine.

Законопроєкт про Рахункову палату: зміни до другого читання не усунули всіх ризиків

TI Ukraine — Tue, 29 Oct 2024 07:47:18 +0000

До другого читання в законопроєкті врахували частину наших рекомендацій щодо удосконалення процедури конкурсного відбору кандидатів в члени Рахункової палати. Зокрема додали вимоги та обмеження до членів дорадчої групи експертів, визначили їхні права, обов’язки, а також передбачили відкритість засідань та оприлюднення методології оцінки кандидатів та результатів етапів відбору.

Також оновлений законопроєкт обмежує пряме втручання в діяльність органу — норми щодо здійснення Рахунковою палатою позапланових заходів контролю відповідно до рішень Верховної Ради виключаються. Утім невирішеними залишились такі важливі питання як посилення політичної незалежності Рахункової палати та узгодження її повноважень з іншими органами.

Тож Transparency International Ukraine рекомендує депутатам виправити окремі недоліки під час голосування законопроєкту у сесійній залі. Зокрема підтримати подані пропозиції, які виключають положення законопроєкту щодо скорочення кількості членів Рахункової палати та можливості призначати заступника Секретаря органу та необмежену кількість заступників Голови РП.

***

25 жовтня на сайті Верховної Ради оприлюднили порівняльну таблицю до другого читання законопроєкту № 10044-д, покликаного вдосконалити роботу Рахункової палати. Документ включає понад 1200 поданих пропозицій та поправок, а також остаточну редакцію законопроєкту, запропоновану до голосування парламенту.

Засідання комітету з питань бюджету, на якому розглядали пропозиції та поправки до цієї законодавчої ініціативи, відбулося напередодні, 24 жовтня. За результатами обговорення, в якому крім народних депутатів взяли участь представники Міністерства фінансів та Рахункової палати, парламенту рекомендували прийняти цей законопроєкт в цілому.

Аналізуючи текст проєкту після першого читання, TI Ukraine рекомендувала усунути низку ризиків перед наступним голосуванням. Вони стосувалися питань конкурсного відбору кандидатів на посади членів Рахункової палати, її політичної незалежності та розмежування повноважень з іншими органами. Втім, виправити наявні недоліки до другого читання вдалося лише частково.

Вдосконалення конкурсної процедури відбору членів Рахункової палати

У первинній редакції законопроєкт не враховував окремі важливі аспекти, пов’язані з конкурсною процедурою відбору кандидатів на посади членів Рахункової палати:

відсутність вимог до членів дорадчої групи експертів (далі — дорадча група);
відсутність визначених в законі їхніх прав та обов’язків;
встановлення занадто короткого строку для проведення конкурсу;
відсутність вимог щодо його відкритості та прозорості.

Доопрацьований законопроєкт усуває частину цих недоліків. Він передбачає вимоги щодо ділової репутації членів дорадчої групи, їхніх високих професійних та моральних якостей, а також щонайменше п’ятирічного досвіду роботи у сфері державного контролю (аудиту), економіки, фінансів або права.

Не зможуть бути членами дорадчої групи особи, які мають незняту чи непогашену судимість, протягом останнього року були притягнуті до відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, або уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Дорадча група буде повноважною у разі затвердження її в повному складі з шести осіб. Законопроєкт також доповнили підставами дострокового припинення повноважень членів дорадчої групи, що знижує ризик блокування конкурсної процедури.

Члени дорадчої групи матимуть право безоплатно отримувати інформацію щодо кандидатів з державних реєстрів та баз даних, а також звертатися до кандидатів чи будь-яких інших фізичних чи юридичних осіб із запитом про надання пояснень, документів чи інформації щодо кандидатів. Натомість вони будуть зобов’язані не розголошувати персональні дані та інформацію з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв’язку з участю в роботі дорадчої групи, і відмовитись від розгляду питань щодо кандидата у випадку наявного конфлікту інтересів.

Засідання дорадчої групи будуть відкритими для представників медіа, громадськості та транслюватимуться онлайн. Інформація щодо рішень дорадчої групи, включаючи результати тестувань та співбесід окремо щодо кожного кандидата, публікуватимуть на сайті бюджетного комітету ВР.

Але частина ризиків, пов’язаних з конкурсною процедурою відбору кандидатів, збереглась.

Наші рекомендації щодо продовження строку конкурсного відбору врахували лише частково — дорадча група матиме дев’ять місяців для формування переліку рекомендованих для призначення кандидатів лише на період участі в ній міжнародних експертів. Після закінчення перехідного періоду у 8 років, проведення конкурсу обмежуватиметься чотирма місяцями.

Такий строк є занадто коротким для проведення всієї процедури відбору включно з підготовчим етапом (визначенням регламенту роботи групи, порядку проведення конкурсу, критеріїв та методики оцінювання кандидатів), всіма етапами відбору, голосуванням та формуванням фінального списку кандидатів. Тому існує ризик, що для дотримання строку, передбаченого законом, дорадча група буде вимушена обмежити час збору та аналізу інформації про кандидатів або відмовитися від окремих етапів випробування, що негативно вплине на результати конкурсу.

Залишаються ризики і в питаннях доступу до участі в конкурсних процедурах. У законопроєкті відсутні згадки щодо проведення конкурсів як на посади членів Рахункової палати, так і державних аудиторів, на відкритій основі. Водночас проєкт не передбачає жодних обмежень для участі в них, що мало б нівелювати ці ризики. Втім, умови конкурсного відбору кандидатів на посади членів Рахункової палати буде додатково визначати дорадча група експертів, а для державних аудиторів — сама Рахункова палата. Відсутність в законопроєкті вимог щодо відкритості цих конкурсних процедур зберігає можливості для зловживань на цьому етапі.

Забезпечення незалежності Рахункової палати

Однією з основних змін в законопроєкті до другого читання є виключення норм щодо здійснення Рахунковою палатою позапланових заходів контролю відповідно до рішень Верховної Ради. Таким чином, законодавці дотрималися рекомендацій міжнародних партнерів щодо обмеження будь-якого прямого втручання в діяльність органу.

Що стосується інших гарантій незалежності РП, впровадження яких ми підтримуємо — виведення посадових осіб, включно з держаудиторами з-під дії ЗУ «Про державну службу», та визначення розмірів їхніх посадових окладів і доплат на рівні закону — всі вони збереглися в проєкті.

Але в частині забезпечення політичної незалежності інституції усі ризики, які містила перша редакція законопроєкту, збереглись і до другого читання.

Відповідно до перехідних положень діючого Закону «Про Рахункову палату» засідання Рахункової палати є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини від фактично призначеної кількості членів Рахункової палати. Законопроєкт пропонує закріпити такий підхід на постійній основі.

Водночас існує висока ймовірність, що не всі вакантні посади в органі (очікується, що їх буде 6) будуть заповнені найближчим часом після прийняття нового закону. Адже аналізуючи результати останнього конкурсу до Рахункової палати, ми відмічали доволі низький рівень фаховості кандидатів та невідповідність переважної більшості з них вимогам закону щодо знання однієї з офіційних мов Ради Європи. Крім того, проведення конкурсу на зайняття вакантних посад, може тривати до 9 місяців.

За таких умов скорочення кількості членів Рахункової палати до 11 та збереження повноважень раніше призначених членів органу (5 осіб) лишає можливість хиткої більшості обраних за новою процедурою членів.

Не пропонує оновлена редакція законопроєкту і змін до підходу щодо обрання кандидата на посаду Голови Рахункової палати. Зараз за вибір кандидатури відповідає спікер парламенту, внаслідок чого зберігаються ризики політичного впливу на потенційного очільника РП. Ми рекомендували законодавцям надати Рахунковій палаті можливість обирати самостійно кандидата та вносити подання про його призначення до Верховної Ради, але цю пропозицію не врахували.

Так само не внесли зміни в законодавство, яке ставить під ризик незалежність усіх членів Рахункової палати. Парламент хоче зберегти свої повноваження на період воєнного стану висловлювати недовіру посадовим особам, призначення та звільнення яких є прерогативою ВР, наслідком чого є звільнення такого посадовця. Відповідний механізм уже застосовували раніше, а отже можливість дострокового припинення повноважень членів Рахункової палати з підстав, не передбачених профільним законом, зберігається й надалі.

Розширення повноважень Рахункової палати

До другого читання оновлений перелік повноважень Рахункової палати зберегли і пропонують розширити — за рахунок здійснення заходів контролю (аудиту) щодо апеляційних та місцевих судів, а також консолідованої фінансової звітності суб’єктів державного сектору та бюджетів. Така звітність має включати дані від головних розпорядників коштів державного бюджету, усіх державних підприємств та банків, а також інформацію про активи та фінансові зобов’язання держави.

При цьому, невирішеним залишилося питання перетину функцій Рахункової палати і Державної аудиторської служби України, зокрема в частині аудиту коштів місцевих бюджетів. Це може потягнути за собою фінансування двох органів з повноваженнями, що дублюються. А це неефективно з точки зору використання державних коштів.

Враховуючи потребу в проведенні додаткових консультацій для узгодження напрямів діяльності Рахункової палати та Держаудитслужби та стислі строки для підготовки законопроєкту до другого читання, ми рекомендували парламенту відкласти вступ в дію положень, які передбачають розширення повноважень Рахункової палати на аудит коштів місцевих бюджетів, щонайменше до кінця 2025 року. Відповідна пропозиція також враховує актуальну ситуацію з відсутністю більше половини членів Рахункової палати та проведенням конкурсу на зайняття вакантних посад, який може тривати до 9 місяців. Але наша рекомендація залишилася без врахування.

В аналізу законопроєкту після першого читання ми також звертали увагу на необхідність недопущення дублювання повноважень між Рахунковою палатою та Національним агентством з питань запобігання корупції щодо контролю за законним та цільовим використанням коштів політичними партіями.

Законопроєкт пропонує уточнити положення Закону «Про політичні партії в Україні», згідно з яким Рахункова палата буде здійснювати державний контроль за «законним та цільовим використанням коштів, виділених з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичних партій». Водночас на думку представників парламентського комітету з питань бюджету, таке формулювання обмежить повноваження Рахункової палати лише щодо можливості проведення аудиту діяльності НАЗК в цій сфері як органу відповідального за розподіл коштів, виділених з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичних партій. Але таке трактування не видається однозначним і можливість проведення Рахунковою палатою заходів контролю щодо політичних партій паралельно з НАЗК зберігається.

Оцінювання (аудит) Рахункової палати

Законопроєкт розширює предмет зовнішнього оцінювання діяльності Рахункової палати, прибираючи в статті 43 згадку про відповідність міжнародним стандартам. Втім, в п. 4-6 Прикінцевих та перехідних положень вона збереглась як тимчасова норма.

Пропонується, що зовнішнє оцінювання й надалі будуть здійснювати представники Міжнародної організації вищих органів аудиту (INTOSAI) на запит Рахункової палати. Протягом перших 10 років з дня набрання чинності законом — що три роки.

Втім, в законопроєкті відсутні вимоги до фахівців, які проводитимуть таке оцінювання, і він не передбачає будь-яких наслідків для Рахункової палати за результатами такого оцінювання, зокрема й негативного, що ставить під сумнів ефективність такого механізму. Ба більше, законопроєкт надає право Міжнародній організації вищих органів аудиту взагалі скасувати наступне оцінювання через шість років з дня набрання чинності закону, якщо за результатами оцінювання діяльність Рахункової палати визнається такою, що відповідає принципам діяльності INTOSAI.

Інші зміни та ризики законопроєкту

Законопроєкт передбачає можливість призначати необмежену кількість заступників Голови Рахункової палати замість одного. Згідно з чинною редакцією Закону України «Про Рахункову палату», заступник Голови Рахункової палати тимчасово виконує повноваження керівника органу у випадку його відсутності або неможливості здійснення ним своїх повноважень.

Враховуючи те, що ані чинним законом, ані законопроєктом не передбачені будь-які додаткові повноваження або обов’язки для заступників Голови Рахункової палати, можливість розширення їх кількості виглядає необґрунтованою.

Крім того, для заступника Голови Рахункової палати в законопроєкті передбачено вищий розмір посадового окладу, ніж в інших членів органу. Як наслідок, збільшення кількості заступників потягне за собою збільшення бюджетних витрат на забезпечення оплати їхньої праці.

Аналогічне зауваження стосується і введення посади заступника Секретаря РП. Така практика не застосовується в інших державних органах, де на час відсутності державного секретаря чи неможливості здійснення ним своїх повноважень його обов’язки виконує один із керівників самостійних структурних підрозділів апарату. З огляду на відсутність іншого функціоналу, окрім як тимчасового виконання повноважень Секретаря, а також необхідність фінансового забезпечення за рахунок бюджетних коштів, створення окремої посади його заступника є необґрунтованим.

Висновки та рекомендації

Реформа Рахункової палати стала одним з ключових пріоритетів для законодавців наприкінці 2024 року. Прийняття нового закону щодо удосконалення роботи органу було однією з вимог США для надання прямої бюджетної допомоги в розмірі $1,5 млрд, а згодом з’явилося як структурний маяк в оновленому перегляді програми МВФ, який необхідно виконати до кінця року.

І хоч вимога МВФ стосується лише окремих питань, пов’язаних з Рахунковою палатою (оновлення конкурсної процедури з наданням вирішального права голосу міжнародним експертам, розширення обсягу повноважень органу та забезпечення його фінансової незалежності), вона відкрила перспективи для вдосконалення й інших аспектів діяльності Рахункової палати.

Без сумніву, впровадження оновленої конкурсної процедури відбору членів Рахункової палати — це суттєвий крок вперед для підвищення ефективності роботи органу та збільшення рівня довіри до нього. Утім невирішеними залишилися такі важливі питання як посилення політичної незалежності Рахункової палати та узгодження її повноважень з іншими органами.

Значна частина пропозицій TI Ukraine не була врахована в редакції законопроєкту до другого читання. Але окремі недоліки ще можна виправити під час голосування у сесійній залі. Тому ми рекомендуємо народним депутатам щонайменше підтримати подані пропозиції, які виключають положення законопроєкту щодо:

скорочення кількості членів Рахункової палати;
можливості призначати заступника Секретаря Рахункової палати та необмежену кількість заступників Голови органу.

Цю публікацію підготовлено в межах проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev.

The post Законопроєкт про Рахункову палату: зміни до другого читання не усунули всіх ризиків first appeared on Transparency International Ukraine.

Комітет підтримав законопроєкт про Рахункову палату

TI Ukraine — Fri, 25 Oct 2024 09:29:14 +0000

24 жовтня парламентський комітет з питань бюджету розглянув до другого читання законопроєкт № 10044-д, покликаний вдосконалити роботу Рахункової палати. У результаті він рекомендував парламенту прийняти законопроєкт в цілому. Також його підтримали присутні представники Міністерства фінансів та Рахункової палати.

Нещодавно Міжнародний валютний фонд визначив реформу Рахункової палати як один зі структурних маяків, який треба виконати Україні до кінця грудня 2024 року. Тож в парламенту лишається трохи більше двох місяців, щоб розглянути законопроєкт в сесійній залі.

Аналізуючи текст проєкту після першого читання, TI Ukraine відмітила низку позитивних змін, спрямованих на підвищення спроможності Рахункової палати, зокрема запровадження ризикоорієнтованого підходу до планування аудитів, посилення фінансового забезпечення та моніторингу виконання рекомендацій органу. Втім, найважливіші питання, пов’язані з конкурсним відбором кандидатів на посади членів Рахункової палати, її політичною незалежністю та розмежуванням повноважень з іншими органами, залишилися невирішеними. Тож ми надіслали парламентарям свої пропозиції щодо їх доопрацювання.

На засіданні бюджетний комітет розглянув понад 1200 поданих народними депутатами пропозицій та поправок до законопроєкту № 10044-д, з яких лише 19 було враховано. Ці пропозиції озвучили представники комітету на засіданні, що дає змогу попередньо ознайомитися зі змінами до законопроєкту до другого читання.

Частина змін стосується питань формування дорадчої групи експертів з відбору кандидатів на посади членів Рахункової палати та конкурсного відбору. Ми рекомендували, і в законопроєкті все ж визначать вимоги до членів дорадчої групи, їх права та обов’язки, а також підстави дострокового припинення повноважень. Крім того, враховано і пропозицію збільшити строк проведення конкурсу.

Для обмеження втручання в діяльність Рахункової палати парламент позбавлять можливості приймати рішення щодо проведення нею позапланових аудитів. Що ж стосується членів Рахункової палати, то для мінімізації впливу на них із законопроєкту виключать як підставу для дострокового звільнення вчинення ними дисциплінарного проступку або грубе нехтування своїми обов’язками. Втім, на засіданні комітету не озвучували пропозицій внести зміни до Закону «Про правовий режим воєнного стану». Отже, ризики дострокового звільнення членів Рахункової палати внаслідок висловлення їм недовіри парламентом, вірогідно, збережуться.

Не згадували при обговоренні пропозицій до законопроєкту і питання кількісного складу членів органу. У першому читанні його пропонували скоротити до 11, попри додаткові повноваження органу. За таких обставин, після ухвалення законопроєкту 6 членів додатково оберуть за новою процедурою, адже 5 членів Рахункової палати вже призначені.

До повноважень РП пропонують також додати аудит консолідованої фінансової звітності на рівні держави, яка включатиме дані від ключових розпорядників коштів державного бюджету, державних підприємств, банків, а також інформацію про активи та зобов’язання держави. Водночас комітет відхилив пропозицію, яка узгоджувалася з нашою рекомендацією щодо розмежування повноважень Рахункової палати та НАЗК в частині здійснення контролю за законним та цільовим використанням коштів політичними партіями.

До другого читання парламентарі також пропонують змінити підхід до проведення зовнішнього фінансового аудиту (1 раз на 3 роки) та зовнішнього оцінювання Рахункової палати (кожні три роки протягом перших 10 років з дня набрання чинності законом).

Аналіз озвучених на комітеті змін вказує на те, що в законопроєкті, вірогідно, врахують частину наших рекомендацій, які стосувалися вдосконалення конкурсної процедури відбору членів Рахункової палати. Втім, питання збереження кількості її членів, попри збільшення повноважень, зміни порядку обрання кандидатури на посаду керівника органу та можливість дострокового звільнення членів Рахункової палати залишилися поза обговореннями на комітеті. Це може свідчити про те, що ризики для політичної незалежності органу залишаються.

Ми продовжимо стежити за розглядом законопроєкту № 10044-д та підготуємо аналіз оновленого тексту та поданих пропозицій після їх публікації.

Цю публікацію підготовлено в межах проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev.

The post Комітет підтримав законопроєкт про Рахункову палату first appeared on Transparency International Ukraine.

На шляху до реформи Рахункової палати: аналіз законопроєкту №10044-д

Андрій Швадчак — Fri, 20 Sep 2024 11:33:36 +0000

19 вересня парламент підтримав у першому читанні законопроєкт №10044-д, який покликаний реформувати Рахункову палату. Проєкт впроваджує приблизно половину рекомендацій для підвищення спроможності органу, які TI Ukraine виокремила цього літа. У ньому запровадили ризикоорієнтований підхід до планування аудитів, посилили фінансове забезпечення та моніторинг виконання рекомендацій органу, є поступ у вдосконаленні конкурсного відбору членів РП.

Водночас поки що повністю чи частково залишаються невирішеними найважливіші питання:

конкурсний відбір на посади членів Рахункової так і не зробили до кінця якісним та відкритим;
досі не забезпечено політичну незалежність органу;
повноваження Рахункової палати не розмежували з повноваженнями Держаудитслужби та Національного агентства з питань запобігання корупції.

Це пріоритетні зміни, які критично важливо впровадити для ефективної роботи органу.

***

У грудні 2023 при бюджетному комітеті Верховної Ради створили робочу групу із реформування Рахункової палати. До неї залучили представників парламенту, уряду, ЄС, вищого органу аудиту США та експертів з громадського сектору, зокрема і фахівців TI Ukraine. До травня 2024 року група напрацьовувала зміни, що мали лягти в основу проєкту нового закону про Рахункову палату.

Удосконалення роботи РП також є пріоритетом наших партнерів — рекомендації щодо змін з’явилися в оновленому меморандумі з МВФ у червні, а прийняття нового закону стало однією з вимог США для надання прямої бюджетної допомоги в розмірі $1,5 млрд.

Поки що ідею створювати новий закон про Рахункову палату відклали — депутати планують внести зміни в чинний. Надалі розповімо детальніше про ключові запропоновані зміни та питання до законопроєкту.

Вдосконалення конкурсної процедури відбору членів Рахункової палати

Чинна процедура формальна і не дозволяє реально оцінити фаховість та відповідність кандидатів тим вимогам, які передбачені для членів Рахункової палати. Законопроєкт пропонує змінити підхід до конкурсу, поклавши функції відбору кандидатів на спеціально утворену парламентом комісію – дорадчу групу експертів (ДГЕ).

До її складу входитимуть 6 осіб, призначених Верховною Радою. Але протягом перехідного періоду (перших 8 років з набрання чинності закону) трьох експертів визначатимуть на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які протягом останніх п’яти років надають Україні допомогу у сфері фінансового контролю (аудиту), запобігання корупції або реформування Рахункової палати. Такий строк забезпечить участь міжнародних експертів щонайменше в одному конкурсному циклі відбору всього складу Рахункової палати.

На відміну від чинної процедури, законопроєкт пропонує оцінювати відповідність кандидатів вимогам профільного закону, а також критеріям доброчесності та професійної компетентності за результатами тестувань, виконання практичних завдань та співбесід. Серед тих, хто пройде такі випробування та спеціальну перевірку, ДГЕ на відкритому голосуванні відбиратиме не менше двох кандидатів на посаду члена РП.

ДГЕ прийматиме рішення більшістю голосів від загальної кількості членів. Але протягом перехідного періоду міжнародні експерти матимуть переважне право голосу. У разі рівного розподілу голосів рішення буде прийнятим, якщо за нього проголосувало щонайменше двоє таких експертів.

Надалі список рекомендованих для призначення кандидатів подаватимуть бюджетному комітету ВР, а той – на розгляд парламенту.

Transparency International Ukraine підтримує роботу над вдосконаленням конкурсної процедури відбору членів Рахункової палати.

Разом з тим, у законопроєкті не враховані окремі важливі моменти, пов’язані з формуванням дорадчої групи експертів (ДГЕ), повноваженнями її членів та проведенням конкурсного відбору:

Немає вимог до членів ДГЕ (наприклад, щодо їхньої ділової репутації та досвіду роботи), а також обмежень щодо можливості обрати до неї певних осіб. Виникає ризик, що членом дорадчої групи може стати людина, у якої немає достатньої кваліфікації або яка є представником потенційного об’єкта контролю Рахункової палати.
Належно не визначені права та обов’язки членів ДГЕ, а також підстави для дострокового припинення їхніх повноважень. Надалі це може заблокувати конкурсну процедуру.
Конкурсний відбір має тривати 4 місяці, і це надто мало часу, щоб провести всю процедуру включно з підготовчим етапом (визначенням регламенту роботи групи, порядку проведення конкурсу, критеріїв та методики оцінювання кандидатів), всіма етапами відбору (за необхідності ДГЕ може проводити додаткові випробування), голосуванням та формуванням фінального списку кандидатів.

Ще один важливий ризик — у законопроєкті не згадується, що конкурс мають проводити на відкритій основі. Це стосується як загалом питання доступу до участі в конкурсі, так і забезпечення прозорості відбору: оприлюднення методології оцінки кандидатів, трансляції співбесід, публікації результатів різних етапів відбору.

Отже, хоча законопроєкт запроваджує низку кроків для того, щоб надалі конкурси були справді ефективними та відкритими, цей перехід залишається незавершеним. Процедуру конкурсного відбору нових членів Рахункової палати та загалом підхід до нього потрібно доопрацювати.

Забезпечення незалежності Рахункової палати

Аналізуючи роботу Рахункової палати, TI Ukraine наголошувала на необхідності забезпечити незалежність цього органу як запоруки його ефективної роботи. Зокрема серед головних загроз ми виокремили:

можливість політичного впливу на інституцію через закріплені в законодавстві механізми призначення та звільнення її членів і керівника;
ризики втручання інших органів влади в планування роботи РП;
фінансові ризики, пов’язані з обмеженими повноваженнями РП в бюджетному процесі та рівнем заробітних плат працівників, який визначається загальним законодавством про державну службу.

Законопроєкт усуває значну частину таких ризиків.

Під час планування аудитів Рахункова палата повинна буде застосовувати ризикоорієнтований підхід. При цьому позапланові аудити можна буде проводити лише у разі прийняття відповідного рішення парламентом.

Фінансову незалежність Рахункової палати пропонується посилити через зобов’язання уряду разом з проєктом закону про державний бюджет подавати інформацію про врахування пропозицій Рахункової палати щодо її фінансового забезпечення. Законопроєкт також пропонує вивести посадових осіб РП з-під дії Закону «Про державну службу» та визначити розмір їхніх посадових окладів і доплат у профільному законі, як це зокрема передбачено для Національного антикорупційного бюро України.

Але в частині забезпечення політичної незалежності інституції були враховані не всі ризики.

Законопроєкт пропонує скоротити кількість членів Рахункової палати до 11 і не передбачає втрату повноважень раніше призначених членів органу (зараз їх 5). Це лишає можливість політичного впливу на чинних членів, і як наслідок, на подальші рішення РП, адже вони приймаються більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів. Тому важливо зберегти ту кількість членів Рахункової палати, яка передбачена законом зараз, щоб переважну їх більшість була обрали вже за новою та відкритою процедурою відбору.

Зараз за вибір кандидатури для призначення на посаду голови Рахункової палати відповідає спікер парламенту, внаслідок чого зберігаються ризики політичного впливу на потенційного очільника РП. Такий підхід варто змінити, надавши безпосередньо Рахунковій палаті можливість обирати кандидата та вносити подання про його призначення до Верховної Ради.

Крім того, законопроєкт зберігає ризик дострокового припинення повноважень членів РП із підстав, не передбачених профільним законом.

У травні 2022 року Верховна Рада прийняла закон, який надав парламенту повноваження на період воєнного стану висловлювати недовіру посадовим особам, призначення та звільнення яких є прерогативою ВР, наслідком чого є звільнення такого посадовця. При цьому, питання про висловлення недовіри ініціюють за спрощеною процедурою — це може зробити Голова парламента чи не менше ніж 113 депутатів, і питання невідкладно розглядають на пленарному засіданні.

Як наслідок, під ризик звільнення потрапили посадовці Рахункової палати, і саме завдяки цьому механізму позбувся посади колишній Голова. Тому норму закону, яка ставить під питання незалежність Голови та членів Рахункової палати, необхідно виключити.

Отже, поки що депутати врегулювали ризики втручання інших органів у роботу РП та посилили її фінансове забезпечення. Водночас залишаються загрози політичного впливу на її діяльність.

Розширення повноважень Рахункової палати

Зараз Рахункова палата концентрується на контролі за надходженням та використанням коштів державного бюджету. Але законопроєкт суттєво розширює її повноваження та надає можливість здійснювати аудит:

місцевих бюджетів;
позабюджетних фондів;
державних та комунальних підприємств;
Національного банку України;
міжнародної фінансової допомоги (грантів, кредитів), яка надійшла до державного або місцевих бюджетів;
публічних закупівель (не лише за рахунок коштів державного бюджету, як зараз).

Безперечно, в умовах обмеженого використання внутрішніх надходжень та залучення до бюджетів різних рівнів значних обсягів фінансової допомоги ззовні роль фінансового контролю зростає. Проте таке суттєве розширення повноважень тягне за собою ризики.

Вже зараз Рахункова палата і Державна аудиторська служба України наділені подібними повноваженнями у сферах контролю за станом управління та використання державних коштів. А покладення на РП додаткових повноважень щодо аудиту коштів місцевих бюджетів лише збільшить кількість точок перетину функцій цих органів. Крім того, одночасне фінансування двох органів з дублюючими повноваженнями неефективне з точки зору використання державних коштів на їхню діяльність.

Ще один приклад – контроль за законним та цільовим використанням коштів політичними партіями. За нього відповідальне НАЗК, проте законопроєкт зберігає такі ж повноваження і за Рахунковою палатою.

Перетин функцій органів контролю необхідно усунути. У випадку з контролем за використанням коштів політичними партіями це можна зробити вже зараз, внісши відповідні зміни до законопроєкту. Але узгодження напрямів діяльності Рахункової палати та Держаудитслужби потребує додаткових консультацій із залученням як представників цих органів, так і парламенту та уряду. Тому враховуючи стислі строки для підготовки законопроєкту до другого читання, ми рекомендуємо відкласти вступ в дію положень, які передбачають розширення повноважень Рахункової палати на аудит коштів місцевих бюджетів, щонайменше до кінця 2025 року.

***

Резюмуючи, законопроєкт № 10044-д враховує більшість питань, які узгодила робоча група із реформи органу при бюджетному комітеті Верховної Ради. Крім цього, він виконує низку вимог міжнародних партнерів щодо реформування Рахункової палати та частково відповідає крокам, які TI Ukraine рекомендує впровадити для вдосконалення органу.

При цьому, низку пропозицій потрібно допрацювати:

1. Удосконалити процедуру конкурсного відбору:

встановити вимоги до членів дорадчої експертної групи (ДГЕ), що проводитиме конкурс, а також обмеження щодо можливості обрати до неї окремі категорії осіб;
визначити права та обов’язки членів ДГЕ, підстави для дострокового припинення їхніх повноважень;
збільшити строк проведення конкурсу для визначення переліку кандидатів, яких ДГЕ рекомендує призначити;
передбачити відкритість та прозорість конкурсного відбору, включно з обов’язковим оприлюдненням методології оцінки кандидатів та результатів етапів відбору.

2. Посилити політичну незалежність Рахункової палати:

не зменшувати кількість членів Рахункової палати;
надати Рахунковій палаті повноваження обирати кандидата на посаду Голови органу;
забрати в парламенту можливість достроково припиняти повноваження членів Рахункової палати з підстав, передбачених Законом «Про правовий режим воєнного стану».

3. Узгодити повноваження Рахункової палати з іншими органами:

прибрати повноваження Рахункової палати щодо здійснення контролю за законним та цільовим використанням коштів, виділених на фінансування політичних партій, що наразі дублюють повноваження НАЗК;
відкласти вступ в дію положень, які передбачають повноваження Рахункової палати здійснювати аудит коштів місцевих бюджетів, щонайменше до кінця 2025 року для узгодження функцій РП та Держаудитслужби.

Ці зміни важливі для реформи органу і відтак, підвищення ефективності її контролю за публічними фінансами та мінжнародною фінансовою допомогою.

Цю публікацію підготовлено в межах проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev.

The post На шляху до реформи Рахункової палати: аналіз законопроєкту №10044-д first appeared on Transparency International Ukraine.

Оновлення Рахункової палати: три ймовірні сценарії

Андрій Швадчак — Fri, 12 Apr 2024 06:09:37 +0000

Ледь вщухли емоції після конкурсу з відбору кандидатів на посади чотирьох членів Рахункової палати. Нагадую, він закінчився тим, що нових членів призначили попри застереження громадськості та міжнародних партнерів. І от увага знову прикута до цієї інституції.

15 березня сплив строк повноважень одразу семи членів Рахункової палати, яких призначили ще у 2018 році. Водночас ані вони, ані орган не перестали бути легітимними — члени Рахункової палати продовжують здійснювати свої повноваження допоки їх не звільнить Верховна Рада.

Здавалось б, закінчення строку повноважень більшої частини складу Рахункової — це шанс не лише кількісно, але і якісно оновити орган. Тобто призначити на посади фахівців з відповідним досвідом та новими підходами на фоні приведення роботи Рахункової палати у відповідність до міжнародних стандартів аудиту.

У вересні минулого року парламент вже оголосив умови та строки проведення конкурсу на зайняття посад членів Рахункової палати, строк повноважень яких закінчився у березні цього року.

У грудні бюджетний комітет Верховної Ради пішов назустріч громадськості та забезпечив публічну трансляцію співбесід з кандидатами. Це перший і суттєвий крок для забезпечення прозорості, який водночас яскраво продемонстрував усі недоліки псевдоконкурсної процедури, яка поміщається в одному абзаці закону та нівелює принципи змагальності, об’єктивності та неупередженості, на яких має базуватися відбір. Чинний підхід дає змогу лише формально оцінити рівень фаховості та відповідності кандидатів тим вимогам, які передбачені для членів Рахункової палати.

З моменту того відбору минуло три місяці, однак жодних зрушень щодо оновлення конкурсної процедури так і не зробили. Проєкт нового Закону «Про Рахункову Палату», який суттєво не змінює чинну процедуру, зрештою не дійшов навіть до першого читання у парламенті.

Але на реформі наполягали як міжнародні партнери з G7 та ЄС, так і громадськість. Тож наприкінці минулого року при Комітеті Верховної Ради України з питань бюджету створили робочу групу з напрацювання нового законопроєкту, який влаштує всі зацікавлені сторони. Зараз там продовжується обговорення пропозицій, які ляжуть в основу проєкту.

З огляду на ситуацію, що склалася, на сьогодні ймовірні кілька сценаріїв кадрових перестановок в Рахунковій палаті.

Закінчення строку повноважень більшої частини складу Рахункової — це шанс не лише кількісно, але і якісно оновити орган.

1. Верховна рада не звільняє старих членів Рахункової палати, скасовує оголошений конкурс, а призначення відбуваються після відбору за оновленою процедурою

Закон не визначає строку, протягом якого мають внести на розгляд парламенту проєкт постанови про звільнення члена Рахункової, строк повноважень якого закінчився. Станом на 4 квітня такі проєкти не були зареєстровані.

Ба більше, вже були випадки, коли законодавчий орган ігнорував розгляд питання щодо звільнення члена Рахункової попри наявні законні підстави для цього. Це також може свідчити й про ймовірний вплив політичних домовленостей всередині Верховної ради щодо роботи Рахункової та її членів.

Про можливість втілення цього сценарію говорять і заяви парламентарів з провладної партії, які запевняли, що конкурс на призначення семи членів Рахункової палати буде відбуватися після прийняття нового закону про реформу відомства. Щоправда, грудневі призначення до Рахункової парламентарі пояснювали тим, що конкурс закінчити неможливо.Хоча це не відповідає дійсності, чудовий приклад — припинення конкурсних відборів суддів до Конституційного суду України.

Ключовим недоліком цього сценарію є подальше збереження більшості членів Рахункової фактично у статусі «виконуючих обов’язки». Це супроводжується нестабільністю та невизначеністю, яка може негативно впливати на ефективність та якість роботи цих осіб та органу загалом. Крім того, реформування Рахункової палати та оновлення конкурсної процедури затягується, а прогнозувати його завершення ніхто не візьметься.

Реалізувати подібний сценарій ще у грудні пропонували міжнародні партнери. Тоді посли країн G7 застерігали не поспішати з новими призначеннями до зміни конкурсної процедури. Також вони попереджали, що призначення посадовців до ухвалення закону про реформу підірве довіру до Рахункової палати як до інституції, що відповідає за нагляд за міжнародною допомогою.

На необхідності посилити незалежність Рахункової наголошувала і Європейська комісія у своєму звіті. І також вказувала, що треба якнайшвидше ухвалити нове законодавство.

Прозорий, незалежний і конкурентний конкурс до Рахункової палати з перевіркою компетентності та доброчесності кандидатів був у переліку пріоритетних реформ від США.

Але ці заклики двічі зухвало проігнорували: спочатку призначили чотирьох членів Рахункової палати, а згодом — її Голову. Такі дії яскраво демонструють схильність української влади до наступних сценаріїв.

2. Парламент завершує конкурс та призначає нових членів, а після ухвалення нового закону Рахункову палату перезавантажують

Сценарій, який реалізуватиметься за принципом «реформи в обмін на гроші». Схоже, саме на це натякав спікер Верховної Ради, коли акцентував на тому, що українська сторона готова не до безумовної реформи Рахункової, а до «…конструктивного діалогу з партнерами про питання, які їх турбують у контексті призначення членів парламентського органу».

Народні обранці звикли, що реформи в Україні здебільшого пов’язані з подальшим виділенням макрофінансової допомоги. Водночас попри усі заяви та заклики від міжнародних партнерів, реформа Рахункової палати так і не знайшла свого відображення як умова фінансування в програмах, які реалізують сьогодні. Наприклад, згадки про реформування органу повністю виключили із Ukraine Facility Plan, хоча в проєкті плану вони були.

І це зумовлює ситуацію, коли питання Рахункової відходить на другий план у внутрішньому порядку денному. Водночас влада продовжує посилювати свій вплив на органи контролю бюджетних коштів через призначення своїх кандидатів завдяки чинним конкурсним процедурам.

І якщо реформування вищого органу аудиту країни рано чи пізно все ж стане пріоритетним, компромісним варіантом може стати його перезавантаження. Тоді треба буде достроково припинити повноваження всіх членів та призначити нових на основні відкритого, прозорого конкурсу з оцінюванням кандидатів на відповідність критеріям професійної компетентності та доброчесності.

Такі випадки вже траплялися в минулому. Яскравий приклад — перезавантаження Національного агентства з питань запобігання корупції у жовтні 2019 року, коли парламент достроково припинив повноваження членів цього органу та ще низки його посадових осіб.

Народні обранці звикли, що реформи в Україні здебільшого пов’язані з подальшим виділенням макрофінансової допомоги

3. Парламент завершує конкурс, призначає нових членів та провалює реформу Рахункової палати

Сценарій, який може втілитися в життя, якщо в ефективній діяльності органу і далі не будуть зацікавлені ані парламент, ані Банкова, ані сама Рахункова палата, яка зможе працювати за старими правилами в оновленому складі. Відсутність підтримки ідеї якнайшвидшого реформування Рахункової всередині країни, як наслідок, відобразиться і на відсутності такої умови в програмах фінансової допомоги від партнерів.

За таких умов ключовим ризиком (який характерний і для попереднього сценарію) є призначення на 6 років кандидатів на посади членів Рахункової палати за чинними неефективними процедурами.

Тут слід звернути увагу на кандидатів, які подалися на конкурс, та список яких вже остаточно сформований. З 46 учасників лише 9 жодного разу не брали участь у конкурсі на посаду члена Рахункової палати. Серед інших:

4 – вже призначені членами Рахункової;
6 – члени Рахункової, строк повноважень яких закінчився, і вони бажають обійняти посаду другий термін підряд (це дозволено законом);
23 – брали участь у грудневому відборі.

Таким чином, за відсутності змін до слабкої та формальної процедури конкурсу, з високою ймовірністю місця в оновленій Рахунковій палаті зможуть зайняти або її колишні члени або кандидати, які вже раніше не змогли підтвердити відповідність рівню і вимогам посади.

Але схоже, кандидатам не слід хвилюватися щодо їх можливої невідповідності вимогам Закону. Згідно з рішенням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, кандидат, який не підтвердив знання однієї з офіційних мов Ради Європи, зрештою був успішно призначений на посаду члена Рахункової палати.

Це зайвий доказ того, що чинна конкурсна процедура є фікцією, а не реальним механізмом для відбору професійних і доброчесних кандидатів. Водночас це наслідок важливішої проблеми — колективної безвідповідальності парламенту при прийнятті рішень, які суперечать висновкам його ж представників та, головне, закону.

І така ситуація триватиме доти, доки реформа Рахункової палати не стане пріоритетним питанням для української влади. Не тому, що це буде умовою виділення фінансової допомоги, і не тому, що її можна перетворити на черговий контролюючий орган. А тому, що вищий орган аудиту країни — це невід’ємна частина демократичної системи, яка повинна забезпечувати ефективність, підзвітність, результативність та прозорість сфери державного управління. І без довіри до такого органу не буде довіри й до держави.

Матеріал підготовлено за підтримки USAID / UK aid проєкту “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS»

Така ситуація триватиме доти, доки реформа Рахункової палати не стане пріоритетним питанням для української влади.

The post Оновлення Рахункової палати: три ймовірні сценарії first appeared on Transparency International Ukraine.