Визначаючи рівень відкритості українських міст протягом чотирьох років, операційна директорка TI Україна Анастасія Мазурок фіксує позитивну динаміку.

Про це вона розповіла у коментарі каналу “Дніпро ТВ”:

“За трьома річними підсумковими оцінюваннями ми бачимо, що рівень прозорості збільшується. 53% за три роки – такий ріст не може не тішити. Він став можливим унаслідок впливу цілого комплексу чинників, які склалися останніми роками. 

Це і вимоги закону, які змушують українські міста ставати прозорішими. Це і реформа децентралізації, яка активно впроваджується і ставить нові виклики перед місцевою владою. Це і самі громадяни, які стають вимогливішими до своїх представників у міських радах та користуються новими можливостями відкритості, зокрема електронними сервісами. 

Ми ж, зі свого боку, також робимо все можливе, щоб дослідження “Прозорі міста” забезпечувало позитивну динаміку. Завдяки популяризації нашої ініціативи міста хочуть змагатися за кращі позиції у рейтингу і цікавляться, що можна покращити”.

Проте, як зазначила Анастасія, з року в рік цей прогрес певною мірою уповільнюється. 

Наприклад, у 2017 році Дніпро було на 66 позиції в рейтингу і мало 25,6 бала на своєму рахунку. Наступного року місто здобуло майже 67 балів та посіло 5 місце. А от за результатами 2019 року Дніпро опинилося вже на 9 позиції у рейтингу з показником 69,2 бала. 

Щоб збільшити рівень прозорості, операційна директорка Transparency International Україна радить місцевій владі стати відкритішою до містян:

“Ідеться насамперед про реальний допуск громадян до засідань виконавчих комітетів, комісій. Аже інколи навіть за наявності формальної відповіді міськради, що доступ є, містяни скаржаться, що не можуть потрапити на засідання. Також є потреба у залученні громадськості до прийняття найважливіших рішень, зокрема тих, що стосуються оренди комунального майна”.

Значно більше про ініціативу TI Україна щодо визначення прозорості міст Ви можете дізнатися на сайті https://transparentcities.in.ua/.

Україна цьогоріч набрала 97,05 балів зі 100 можливих і здобула першість у Transparent Public Procurement Rating (Рейтингу прозорості публічних закупівель). Друге та третє місце посіли Молдова (92,81) і Колумбія (91,77) відповідно. Найгірший результат у Таджикистану — він отримав 37,88 балів.

Рейтинг прозорості публічних закупівель проводить Грузинський Інститут з розвитку свободи інформації (IDFI) спільно з партнерськими організаціями. Він оцінює законодавство держзакупівель та прозорість процесів. Спочатку рейтинг охоплював лише євразійський регіон, однак тепер до нього входять 39 країн світу.

В основі дослідження лежать методологія та стандарт ЄБРР (Європейського банку реконструкції та розвитку), стандарт Світової організації торгівлі, методологія та принципів ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку), Стандарт ЄС (Директива 2014/24 / ЄС), стандарт відкритих даних договорів (OCDS). Публічні закупівлі держав оцінюють за 64 показниками та на різних етапах, наприклад:

• У дотендерному періоді перевіряють доступність інформації про майбутні закупівлі, підготовку до них, рівень втручання держави в конкуренцію на ринку.
• На тендерному етапі оцінюють усі кроки від оголошення закупівлі до публікації рішення про визначення переможця, включно з його оскарженням. Аналітики досліджують повноту тендерної документації, відкритість інформації про зміни в ній, пропозиції учасників та обрання переможця.
• На післятендерній стадії оцінюють рівень доступу до укладених договорів, формат оприлюднених даних (машиночитний чи ні) тощо.

“Звісно, першість у рейтингу — це вагоме і приємне досягнення, однак зупинятися не варто. Ми ще маємо низку проблем та викликів, над якими треба працювати” — стверджує Христина Зелінська, менеджерка програми інноваційних проєктів ТІ Україна. 

Детальніше про виклики, які стоять перед публічними закупівлями України, читайте у її блозі.

Україна стала лідером у сфері публічних закупівель, набравши 97,05 балів зі 100 можливих. Пояснюю, де, чому і як.

Transparent Public Procurement Rating (Рейтинг прозорості публічних закупівель) проводить Грузинський Інститут з розвитку свободи інформації (IDFI) спільно з партнерськими організаціями. Він оцінює законодавство держзакупівель та прозорість процесів. Спочатку рейтинг охоплював лише євразійський регіон, однак тепер до нього входять 39 країн світу. 

В основі дослідження лежать методологія та стандарт ЄБРР (Європейського банку реконструкції та розвитку), стандарт Світової організації торгівлі, методологія та принципів ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку), Стандарт ЄС (Директива 2014/24 / ЄС), стандарт відкритих даних договорів (OCDS). Публічні закупівлі держав оцінюють за 64 показниками та на різних етапах, наприклад:

• У дотендерному періоді перевіряють доступність інформації про майбутні закупівлі, підготовку до них, рівень втручання держави в конкуренцію на ринку.
• На тендерному етапі оцінюють усі кроки від оголошення закупівлі до публікації рішення про визначення переможця, включно з його оскарженням. Аналітики досліджують повноту тендерної документації, відкритість інформації про зміни в ній, пропозиції учасників та обрання переможця.
• На післятендерній стадії оцінюють рівень доступу до укладених договорів, формат оприлюднених даних (машиночитний чи ні) тощо.

За цими показниками Україна цьогоріч набрала 97,05 балів зі 100 можливих та здобула беззаперечну першість. Друге та третє місце посіли Молдова (92,81) і Колумбія (91,77) відповідно. Найгірший результат у Таджикистану — він отримав 37,88 балів.

Що ж буде далі?

Звісно, першість у рейтингу — це вагоме і приємне досягнення, однак зупинятися не варто. Ми ще маємо низку проблем та викликів, над якими треба працювати. 

По-перше, Україні варто продовжити діджиталізацію публічних закупівель. Наше майбутнє неможливе без електронного документообігу, тож вдосконалювати цей процес треба вже зараз. 

По-друге, правила для чесних закупівель не матимуть сили без санкцій за їх недотримання. І на жаль, контролю з боку Держаудитслужби, який ми маємо зараз — недостатньо. Згідно з останнім дослідженням ТІ Україна, аудитори перевіряють лише 0,2% публічних закупівель. Порушення підтверджуються майже завжди, однак ми не знаємо, скільки ще їх залишається поза увагою органу. Окрім цього, існує серйозна проблема з реальним притягненням до відповідальності. Понад половину порушень замовники не виправляють (або роблять це лише частково). Штрафи за адміністративними протоколами у 2019 році суди наклали тільки у 43 випадках.

І наостанок, нам точно не треба обмежувати конкурентні ринки та надавати преференції кільком окремим виробникам. Якщо депутати Верховної ради підтримають в наступному читанні законопроєкт №3739, то остаточно відкотять назад реформу публічних закупівель в Україні. Про загрози локалізації попереджає не тільки експертна спільнота, а вже навіть сам Кабмін.

Тому висновок один — боротьба триває. Україні необхідно оптимізувати роботу Держаудитслужби, встановити чіткі критерії оцінки ефективності контролю в сфері закупівель, вдосконалювати електронний документообіг і найголовніше — побороти чергову спробу зламати Prozorro. Тож не зупиняймося і працюймо далі!

24 квітня було заарештовано міського голову Покрова Олександра Шаповала. Його підозрюють у розкраданні 1,3 млн гривень. Покров — місто, яке за результатами Рейтингу прозорості-2019 розділило першу сходинку з Дрогобичем. 

Щороку ТІ Україна публікує Рейтинг прозорості 100 найбільших міст. Це масштабне дослідження, яке проводиться за спеціальною методологією. Набір індикаторів є універсальним методом оцінювання доступу громадськості до даних та можливість участі громадян у житті міста. Саме стандартизований підхід до оцінки забезпечує збалансованість, об’єктивність, та можливість відкритого обміну найкращим досвідом.

Для оцінки прозорості міста експерти ТІ Україна перевіряють сайти міських рад, аналізують офіційні відповіді на запити та враховують скарги громадян. Аналітики працюють винятково з тими даними, до яких мають доступ усі громадяни.

Вимірювання прозорості міст — це один із ефективних засобів запобігання корупції в регіонах. Воно дає можливість мінімізувати корупційні ризики, однак не є панацеєю від корупції загалом.

Позиція Покрова у Рейтингу прозорості міст 2019 — це не оцінка діяльності міського голови чи окремих представників місцевої влади. Це комплексний аналіз доступу до даних міста, який показує наявність можливостей для корупції в ньому. 

Кожен громадянин України регулярно стикається з владою: користується адміністративними послугами, записує дитину в садочок чи в школу, отримує довідку. У 100 найбільших містах нашої країни мешкає понад 18 мільйонів осіб. Уявіть, що більше ніж третина українців щороку контактує особисто з органами влади на місцях, а ще більше звертається за отриманням інформації письмово або онлайн. 

Все це — про прозорість місцевої влади. У 2017 році Transparency International Ukraine вперше склала Рейтинг прозорості 100 найбільших міст України. А 12 лютого 2020 року презентувала вже третє дослідження, в якому одні міста здивували своїм прагненням до змін та прогресом за кілька років, а інші навпаки — байдужістю до вимог законодавства та комфорту містян. Тож ми вирішили відповісти на найбільш поширені запитання про Рейтинг прозорості міст, методологію дослідження та поділитися універсальними порадами, що робити місцевій владі та громадянам, аби змінити ситуацію у своєму місті на краще. 

Що таке прозорість міста? 

Під прозорістю ми розуміємо стан, за якого, з одного боку, громадяни можуть мати доступ до інформації, розуміють процес ухвалення рішень, залучаються до створення та імплементації політик. З іншого боку, органи влади усвідомлюють важливість відкриття інформації та залучення громадськості й мають проактивну позицію в цьому процесі.

Рівень прозорості та підзвітності місцевої влади підвищується завдяки тому, що міські ради оприлюднюють інформацію у зрозумілому для громадян вигляді та надають інструменти реального впливу на рішення.

На наше переконання, принцип прозорості реалізується не лише через активне висвітлення та надання пасивного доступу до інформації. Це відбувається також завдяки організації діяльності органів місцевого самоврядування через відкриті процедури (публічні засідання, відкритий розподіл місць у закладах дошкільної освіти тощо).

Прозорості більше, корупційних ризиків менше: чому ця формула працює?

Розкриття інформації — відповідь на збільшення фінансових та владних повноважень на місцях. З 2014 року триває реформа децентралізації, яка полягає у передачі повноважень від органів державної влади органам місцевого самоврядування. Плюс цього процесу в тому, що щороку доходи місцевих бюджетів збільшуються, а значить є поштовх для розвитку. Тільки у 2018 році доходи 100 найбільших міст України становили понад 235 млрд грн. Мінус — збільшення ресурсів тягне за собою підвищення корупційних ризиків. 

Децентралізація владних і фінансових повноважень формує запит суспільства на прозору і підзвітну місцеву владу. Контролювати владу на місцевому рівні легше: громада бачить, чи якісно відремонтовано дорогу, кого призначають на посади і як ухвалюються важливі рішення. 

Як ТІ Україна почала складати Рейтинг прозорості міст та чи це взагалі можливо — виміряти прозорість?

Програма “Transparent cities/Прозорі міста” заснована у 2017 році українським акредитованим представником глобального руху Transparency International. Метою програми є подолання корупції в органах місцевого самоврядування та дотримання найкращих практик в прозорості та підзвітності.

Натхненням стало дослідження «Відкрита місцева влада» TI Словаччина. Фахівці досліджують відкритість, цінність та обсяг інформації, що оприлюднюють 100 муніципалітетів. Нове дослідження підтверджує, що зміни є: у порівнянні з 2010 роком, рівень прозорості вдалося підвищити в середньому з 40% до 57%.

Разом з Інститутом Політичної Освіти наші фахівці адаптували словацьку методологію до українського контексту. 

Анастасія Мазурок, операційна директорка TI Україна, поспілкувалась з ведучими Громадського радіо про загальні тренди та цікавинки Рейтингу прозорості 100 найбільших міст-2019. 

TI Україна вже третій рік презентує Рейтинг прозорості 100 найбільших міст України. Він показує, наскільки міська влада розкриває інформацію про свою діяльність громадянам та надає їм інструменти для впливу та участі.

Ми обрали 6 головних тез з інтерв’ю Анастасії Мазурок. 

1. Займати провідні позиції Рейтингу стає все важче.

Третій рік поспіль спостерігається ущільнення позицій Рейтингу. Наприклад, між першою і третьою позицією різниця буквально в три бали (Дрогобич та Покров – 79,1 бала, Тернопіль – 76 балів), що говорить про дуже щільне позиціювання міст між собою. Для того, щоб стати лідером Рейтингу, недостатньо зробити косметичні або прості для втілення зміни. Важливо робити складні речі. 

2. Загальний тренд на рух до прозорості та сповільнення темпів росту.

Два роки поспіль більшість міст були в категорії «непрозорі», набираючи менше ніж 40 балів. Цього року 59 міст перейшли позначку в 40 балів. Загалом середній рівень прозорості за три роки зріс від 29,9 до 45,7 бала, але спостерігається сповільнення темпів росту. Перш за все це пов’язано з тим що, спочатку були втілені простіші індикатори. Зараз кожне нове досягнення потребує більшого ресурсу. Наприклад, відкрити дані про кадровий конкурс — це просто, а створити геокадастр або інвестиційний паспорт міста — це вже потребує залучення фахових експертів, фінансових ресурсів тощо.

3. Думка про те, що великим містам легше бути прозорими, — це міф. 

В топ-10 прозорих міст потрапило лише 4 обласних центри (Тернопіль, Вінниця, Львів, Дніпро). Найнижчу позицію серед обласних центрів посів Харків (51-ше місце).

У великих міст більше ресурсу, але у них і більше майна, комісій, наборів даних, які їм потрібно відкривати. Малі міста на сьогодні певною мірою можуть бути мобільнішими в прийнятті своїх рішень і в змінах. Окрім того, після реформи децентралізації багато ресурсів, інвестицій, донорської підтримки надходять в регіони. 

Дослідження чинників, які впливають на рівень прозорості міст, показали, що найбільше впливає «політична воля», тобто бажання влади відкривати набори даних, а не розмір міста та чисельність його мешканців. 

4. Прозорість міст приваблює інвесторів. 

Два інвестори прийшли в Маріуполь через те, що місто два роки поспіль покращувало показник прозорості. Інвестиції – це мотивація для міст підвищувати власні позиції в Рейтингу прозорості. Міста конкурують між собою за інвестиції, використовуючи рейтинг як змагальний інструмент.

5. Міста вивільняють кадровий ресурс, коли відкривають свої дані. 

Коли місто викладає все більше інформації у відкритий доступ для громадян, зменшується кількість запитів на публічну інформацію. Місто вивільняє кадровий ресурс, який раніше опрацьовував звернення. Громадяни рідше просять дати очевидну інформацію, яку вони можуть знайти на сайті. 

6. Індикатори, які раніше вважалися кращими світовими практиками, стають нормою закону.

Оцінка Рейтингу прозорості проводиться за 14-ма різними сферами і включає 86 індикаторів. 

З одного боку, Рейтинг включає індикатори, які є законодавчими вимоги: публікувати бюджет у відведений законом строк, постатейно розбивати видатки тощо. Крім цього, до індикаторів Рейтингу включені кращі світові практики. Наприклад, створення онлайн-черги для дитячих садочків та шкіл або онлайн-черги на житлові приміщення, які є в доступі громади. Це не є вимогою закону станом на зараз, але це суттєво спростить і підвищить комфорт життя людей. 

Ще три роки тому більшість індикаторів були в категорії «краща світова практика». Станом на зараз більша частина цих індикаторів стали нормою закону, адже весь світ рухається у бік наборів відкритих даних. 

У Рейтингу прозорості 100 найбільших міст України 2019 року вперше лідерами стали два міста. Дрогобич та Покров отримали по 79,1 бала. 

Цікаво, що Покров, який цьогоріч опинився на 1 місці, у Рейтингу 2017 року пас задніх на 91 сходинці зі 100. Змінилася трійка лідерів, порівнюючи з 2018 роком. Покров з 4 позиції перемістився на 1, а Тернопіль з 10 позиції піднявся на 3. Вони набрали достатньо балів, щоб витіснити конкурентів — Маріуполь та Вінницю — на 4 та 5 сходинки відповідно.

TI Україна вже третій рік презентує Рейтинг прозорості 100 найбільших міст України. Він показує, наскільки міська влада розкриває інформацію про свою діяльність громадянам та надає їм інструменти для впливу та участі. 

Ми щороку аналізуємо відкритість міст за показниками у 14 сферах, а також надаємо рекомендації та допомагаємо впроваджувати найкращі практики на місцях. За три роки середній показник прозорості міст України збільшився на 53%.

“Попри позитивну динаміку, темпи підвищення прозорості міст знижуються. У 2018 рівень прозорості підвищився на 12%, а у 2019 році — на 6%, — зазначає виконавчий директор ТІ Україна Андрій Боровик.— Очевидно, що міськради швидше виконують ті рекомендації, які для них легші. А зміни в складніших сферах чиновники відкладають на потім. З огляду на близькі місцеві вибори, у 2020 році варто чекати помітнішого зростання”.

У 2019 році понад 50 балів у рейтингу отримали 36 міст. У 2018 таких було 27, а у 2017 — 6. Середній рівень прозорості міст цьогоріч склав 45,7 бала.

У першій десятці рейтингу у 2019 також відбулися зміни. До неї потрапили Кам’янське та Біла Церква, які витіснили Житомир та Кропивницький.

Загалом більшість міст з року в рік показують все кращі результати. Середній цьогорічний приріст становить 8,6 бала. Водночас 8 міст у 2019 додали до своїх попередніх показників понад 20 балів. 

12 лютого Трансперенсі Інтернешнл Україна оприлюднила Рейтинг прозорості міст-2019. Уперше лідерами стали одразу два міста — Дрогобич і Покров (екс-Орджонікідзе), які отримали по 79,1 бала. 

До п’ятірки найбільш прозорих міст також увійшли Тернопіль (76,0), Маріуполь (74,6) і Вінниця (74,2). Натомість, за результатами 2019 року топ-5 залишив Дніпро. До слова, Київ у результаті посів 15-ту сходинку рейтингу.

Ще два міста — Покровськ (екс-Красноармійськ) і Коломия — продемонстрували, що, маючи бажання та політичну волю, можна протягом одного року вирости в рейтингу на 67 позицій (з 89 на 22 місце та з 96 на 29 місце відповідно). Також суттєвого прогресу досягли Дубно (з 46 на 11 місце), Мукачево (з 44 на 13 місце), Кам’янське (з 28 на 8 місце) та Полтава (з 81 на 40 місце).

Найменш прозорими містами цього року стали Конотоп, Світловодськ, Новомосковськ. 

Понад третина міст перетнула позначку у 50 балів. У 2017 році лише 6% мали подібні показники. 

“Попри позитивну динаміку, темпи підвищення прозорості міст знижуються. У 2018 рівень прозорості підвищився на 12%, а у 2019 році — на 6%, — зазначає виконавчий директор ТІ Україна Андрій Боровик. — Очевидно, що міськради швидше виконують ті рекомендації, які для них легші. А зміни в складніших сферах чиновники відкладають на потім. З огляду на близькі місцеві вибори, у 2020 році варто чекати помітнішого зростання”. 

У середу, 12 лютого 2020 року Трансперенсі Інтернешнл Україна презентує дослідження прозорості 100 найбільших міст України-2019. Захід відбудеться за фінансової підтримки Європейського Союзу (ЄС) та проєкту ПРООН “Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні”.

ТІ Україна третій рік поспіль вимірює прозорість влади 100 найбільших українських міст. З 2017-го рівень відкритості міст підвищився на 53%. Завдяки зростанню прозорості міста отримують очевидні вигоди. Влада — довіру та прихильність громадян, жителі міст — доступ до інформації та участь у прийнятті рішень, а бізнес — прозорі правила та конкурентні умови.

“Ми очікуємо побачити дійсні зміни в Рейтингу, адже конкуренція між містами щороку стає все більш напруженою, — зазначає виконавчий директор ТІ Україна Андрій Боровик. — Вчорашні аутсайдери, опираючись на наші рекомендації та досвід міст-лідерів, можуть дуже швидко покращити рівень прозорості та, відповідно, свої позиції. І ц показує реальний розвиток місцевих громад в нашій країні та готовність влади до змін”.

Під час заходу слово матимуть представники влади, експертного та громадського середовища. Зокрема виконавчий директор ТІ Україна Андрій Боровик, заступниця глави Представництва ЄС в Україні д-р Анніка Вайдеманн, радниця Міністра цифрової трансформації Яніка Мерило, перший заступник міністра розвитку громад та територій України Дмитро Живицький, експерти Олександр Солонтай і Тарас Случик, міські голови лідерів рейтингу та ін.

Презентація відбудеться 12 лютого о 10:00 за адресою м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 7 (Музей історії Києва).

Контактна особа: Марія Сокольчук, менеджерка з комунікацій ТІ Україна, sokolchuk@ti-ukraine.org, (068) 328 88 86.

Коли ми говоримо про прозорість українських міст, йдеться не про реалізацію чиєїсь стратегії чи вимог наших західних партнерів. Прозорість передусім потрібна кожному з нас, адже це – перший крок до запобігання корупції.

Дуже часто люди не знають, що мають право на вільний доступ до інформації про своє місто. Нерідко українці просто не усвідомлюють, які дані їм потрібні та навіщо. 

Для когось прозорість – це змога записати свою дитину в садок онлайн. Комусь відкриті дані допоможуть вести бізнес. Прозорість справді відкриває для громадян багато можливостей, і саме тому про неї потрібно говорити. 

У 2017 році Transparency International Ukraine вперше опублікували Рейтинг прозорості 100 українських міст і показали, наскільки відкриті органи місцевого самоврядування. Так уперше було показано реальні результати децентралізації та залучення українців до управління своїми містами.

І ось, два роки по тому, ми можемо сказати, що той, перший рейтинг було створено не випадково. 

Тепер більшість міст змагається за першість у списку, а громадяни, відповідно, отримують більше можливостей для впливу на середовище, в якому живуть. Чи може бути щось краще?

Може, адже більшість – ще не значить всі. І нерідко потребу в прозорості ігнорують не лише міські управителі, але й пересічні українці. 

Після трьох років роботи та двох зведених рейтингів ми вже визначили дуже очевидні відповіді на запитання про те, навіщо містам прозорість. 

У квітні-травні я проходила стажування в США, де вивчала американський досвід забезпечення прозорості. Якось я запитала одного з місцевих борців з хабарництвом, чи є у них взагалі організації, які борються з корупцією в США?  «Безперечно, в нас у США є корупція. Але вона на дуже високому рівні, тож громадським організаціям важко буде щось зробити в цьому напрямку», — відповів мій співрозмовник.

Ця відповідь мене дуже здивувала. Не секрет, що американці активно долучаються до боротьби з корупцією по всьому світу. Тому пасивність американських громадських у вирішенні власних проблем з корупцією стала справжньою несподіванкою.

Щоправда, з деякими цікавими прикладами боротьби з корупцією на місцях я таки ознайомилася, чим і хочу поділитися.

• Програма «Відкриті міста» (Open Cities) — майже аналог наших «Прозорих міст». Цей проект реалізується двома організаціями в співпраці, вони вимірюють відкритість міст США та адвокатують підвищення рівня цієї відкритості. Але відмінність її від «Прозорих міст» у тому, що тут кожен користувач, зареєструвавшись на сайті, може надати свою пропозицію оцінки певного індикатора в рейтингу.
• Програма What Work Cities, запущена Bloomberg Foundation разом із п’ятьма громадськими організаціями. Ця програма по суті є консалтинговим проектом, мета якого – допомагати містам покращувати життя людей за допомогою відкритих даних та прозорості. What Work Cities проводить сертифікацію міст, і її відзнака – це знак того, що місто ефективно управляється, а відкриті дані працюють на благо його мешканців. Бувають золота та срібна відзнаки. Поки що програма працює тільки в США.
• Ініціатива «Глобальні міста» (Global Cities) — ще один приклад участі бізнесу в допомозі розвитку міст. Це спільний проект Інституту Брукінгса та JPMorgan Chase. Він допомагає лідерам у мегаполісах США переорієнтувати свої економіки на більшу участь у світових ринках. Одним із останніх досліджень ініціативи є Global Metro Monitor, яке вивчає життя міст з метро. Київ також увійшов у це дослідження.

Не можна сказати, що все, що робиться в США, є унікальним і таким, якого не існує в Україні. Підходи до забезпечення прозорості та боротьби з корупцією подібні — різні тільки методи їх реалізації. Для мене програма стажування була корисною тим, що я мала можливість подивитися на практиці підходи США, і мати матеріал для роздумів та сировину для напрацювання конкретніших ідей, які можна реалізувати в Україні.

* Участь авторки в програмі стала можливою завдяки підтримці Американських рад для міжнародної освіти, які фінансуються Державним Департаментом США.

Ладижин та Хмільник – два невеличких міста у Вінницькій області. Вони не потрапили до Рейтингу прозорості 100 найбільших міст України, проте це не привід не поговорити про їхню прозорість!

На сьогодні в Україні відбувається процес децентралізації, місцева влада отримує більше повноважень, а бюджети стають більш незалежними. Тому команда Програми Transparent Cities/Прозорі міста працює над розвитком механізмів громадського контролю влади і надає рекомендації для представників місцевої влади щодо збільшення підзвітності. Саме тому ТІ Україна вирішила долучити міста до рейтингу та допомогти виміряти їхню прозорість.

Ладижин наразі має 22.55 балів зі 100 можливих та наразі є третім містом, що доєдналося до першопочаткової сотні міст, що вимірювалися в рамках Рейтингу.

Найвищий бал отримала сфера Землекористування та будівельної політики – 4. Також порівняно прозорою виявилася сфери Бюджетний процес, Освіта та Закупівлі – 3.7,  3.5 та 3.5 балів відповідно. Решта ж сфер продемонстрували не надто високі бали. Нуль балів за прозорість отримали три сфери відповідальності влади: комунальні підприємства, соціальні послуги та кадрові питання. Це означає, що жителі абсолютно не отримують інформацію про ці сфери життя міста, а влада не підзвітна та закрита.

З позитивних моментів можна виокремити те, що в Ладижині є можливість записатися у школу онлайн, міська рада використовує систему електронних аукціонів для продажу майна.

Хмільник показав трохи кращі результати – 35.75 балів зі 100 можливих.

Найвищі бали отримали сфери Бюджетний процес та Доступ та участь – 6.5 та 6.1 відповідно. Також порівняно прозорою виявилася сфери Гранти та виділення фінансів – 5 балів, Землекористування та будівельна політика – 5.2 бали відповідно. Решта ж сфер продемонстрували не надто високі показники. Нуль балів за прозорість отримало дві сфери відповідальності влади: Житлова політика та Соціальні послуги. Саме ці сфери є одними з найнепрозоріших по всій Україні. Це означає, що жителі абсолютно не отримують інформацію про ці сфери життя міста, а влада не підзвітна та закрита.

З позитивних моментів можна виокремити те, що в Хмільнику на сайті є візуалізована інформація про місцевий бюджет та публічні фінанси, а також доступні плани зонування, працює бюджет участі.

Нагадуємо, що з Методологією дослідження можна ознайомитися на нашому сайті, а повні результати Рейтингу прозорості 100 міст України представлені у форматі інтерактивної інфографіки з можливістю завантаження файлу з рекомендаціями тут.

ТІ Україна продовжує працювати над прозорістю у регіонах України і активно мотивувати громадян на містах домагатися підзвітності влади, а представників місцевого самоврядування – бути більш прозорими. Адже відкритість та прозорість є основними умовами для зменшення рівня корупції.