У липні команда DOZORRO проаналізувала 165 закупівель загальною очікуваною вартістю понад 10 мільярдів гривень. Порушення виявили в більш ніж половині з них — 89 тендерах.

Найпоширеніша проблема — завищення цін: така ознака була у 74 закупівлях, а загальна сума потенційних переплат — понад 350 млн грн.

Водночас завдяки зверненням DOZORRO до замовників у попередні місяці, а також нашій роботі з правоохоронними органами, вдалося запобігти неефективному використанню 133 млн грн. Це — найбільший результат за місяць у 2025 році. 

Неефективних витрат вдалося уникнути завдяки трьом основним інструментам:

• зменшення суми договорів — 31 млн грн;
• відкриття кримінальних проваджень — 79,8 млн грн;
• розірвання договорів — 22,4 млн грн.

Загалом із початку року наші фахівці допомогли зекономити вже 600 млн грн.

Де вдалося зекономити найбільше

Серед десятків закупівель, у яких ми зафіксували порушення, кілька особливо вирізняються масштабом і впливом. Саме вони дали найбільший фінансовий ефект.

10,2 млн грн економії: закупівлі Донецького державного університету внутрішніх справ

Аналітики DOZORRO побачили проблеми у двох закупівлях, які оголосив Донецький державний університет внутрішніх справ. 

Обидві угоди уклали з ТОВ «Будівельна фірма Праймхоумбуд». За 156,9 млн грн воно мало зробити капітальний ремонт частини внутрішніх приміщень Криворізького ліцею безпекового спрямування та національно-патріотичного виховання. Ми нарахували 5 млн грн потенційної переплати в кошторисі будівництва за цим тендером. На закупівлю звернула увагу й Держаудитслужба. 

Найбільше завищення ціни — 2,3 млн грн — на декоративній штукатурці. ТОВ «Будівельна фірма Праймхоумбуд» хотіло постачати матеріал по 263,57 грн/кг (з ПДВ). Утім, підрядник не вказав точну назву матеріалу, що унеможливлює коректне порівняння ціни з ринковою. Водночас Леруа Мерлен продає штукатурку Ceresit CT 174 камінцеву силікон-силікатну 1,5 мм по 129,30 грн/кг, Епіцентр продає штукатурку Alpina Expert Strukturputz 1,5 мм по 111,60 грн/кг, Нова лінія продає декоративну штукатурку Dufa EXPERT Silikon-Fassadenputz по 107,76 грн/кг. 

На іншому договорі з ТОВ «Будівельна фірма Праймхоумбуд» ми побачили ще 5,3 млн грн потенційної переплати. Звернулися до замовника щодо обох закупівель, але у відповідь він зазначив, що наші розрахунки не зовсім коректні. За його словами, вони не враховують всі аспекти технічного завдання.

Утім, у липні Донецький державний університет внутрішніх справ все-таки уклав додаткові угоди і знизив вартість договору на 66,5 млн грн. Замовник зазначив, що зменшення суми відбулося через необхідність скоригувати проєктну документацію. Собі в актив ми рахуємо суму нарахованих переплат — 10,2 млн грн. 

Укриття для Чорноморського ліцею №3: економія понад 10 млн грн

Ще на початку року фахівці DOZORRO проаналізували закупівлю будівництва захисної споруди подвійного призначення для Чорноморського ліцею №3. Чорноморська міська рада уклала договір на 97,8 млн грн з ТОВ «Будівельна фірма Преміумстандартбуд». Підрядник має збудувати підземне укриття на 333 особи з дизельною електростанцією та дитячим майданчиком над ним. 

Раніше ми писали про те, що потенційна переплата на будівництві укриття могла сягнути 10,1 млн грн, або близько 10% вартості контракту. Тоді ми надіслали замовнику звернення з розрахунками та проханням знизити ціни. Відповідь була формальною: вартість договору тверда і підтверджена проєктом та експертизою. Насправді ж вона перевіряє не ціни на матеріально-технічні ресурси, а відповідність проєкту усім будівельним нормам і законам України. Нещодавно ми пояснювали, хто має перевіряти ціни на матеріали в будівельних тендерах.

Ще в травні ми повернулися до кейсу Чорноморського ліцею №3 — побачили перші проплати за договором і звернулися до прокуратури. Зрештою правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження за фактом можливого завищення вартості матеріалів.

8,1 млн грн економії на будівництві Бородянської дитячої школи мистецтв імені Макса Левіна

Ще у травні фахівці DOZORRO проаналізували кошториси нового будівництва дитячої школи мистецтв у Бородянці. Єдиним учасником і переможцем закупівлі робіт стало ТОВ «ІБК “Білд Лайф”», з яким уклали договір на 184,5 млн грн. Ми побачили потенційну переплату понад 8 млн грн, зокрема — на арматурі, бетоні, бітумній ґрунтовці та музичних інструментах. На окремих позиціях ціни перевищували ринкові у 2-8 разів.

DOZORRO звернувся до замовника — Департаменту регіонального розвитку Київської ОДА: надіслав розрахунки і запропонував скоригувати вартість договору, щоб уникнути переплат. У відповідь нас запевнили, що остаточні ціни визначаються в актах виконаних робіт, і замовник здійснить моніторинг вартості та якості будівельних ресурсів. Утім, у липні Департамент регіонального розвитку Київської ОДА уклав додаткову угоду — знизив вартість договору на 30,2 млн грн за рахунок зменшення обсягів будівництва. Результатом своєї роботи ми вважаємо суму нарахованої переплати — 8,1 млн грн. 

Нагадаємо, раніше ми розповідали, як саме рахуємо суму економії (запобігання неефективному використанню бюджетних коштів) та що вважаємо результатом своєї роботи. 

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

У червні команді DOZORRO вдалося запобігти неефективному використанню майже 51 млн грн. Це результат звернень, які команда DOZORRO надіслала замовникам у попередні місяці. А з початку року ми допомогли зекономити понад 410 млн грн. 

Водночас саме цього місяця наші аналітики виявили потенційних переплат ще на 136 млн грн. Про найрезонансніші кейси економії та типові порушення — у щомісячному підсумку.

86 закупівель на 4,5 млрд грн — проаналізували і побачили ризики

DOZORRO за червень проаналізував 86 закупівель, а порушення знайшов в 50 тендерах. 

Найпоширеніші проблеми стосувалися завищення очікуваної вартості або ризику переплати — таке ми побачили у 36 закупівлях. Промовистий приклад — будівництво нового корпусу з протирадіаційним укриттям для Запорізької обласної дитячої лікарні. ДП «Місцеві дороги Запорізької області» уклало договір на 439,5 млн грн з ТОВ «Будівельна компанія Кальміус» — фірмою, яку заснували лише два місяці тому. Тут наші фахівці ідентифікували потенційну переплату 32 млн грн.

Ще у 13 випадках ми зафіксували процедурні порушення: замовники безпідставно відхиляли або навпаки визнавали переможцями учасників із проблемними пропозиціями.

Понад 50 млн економії за червень

Зменшення суми договору

Найбільше цього місяця — 6,2 млн грн — ми допомогли зекономити на реконструкції колиб для базової підготовки населення до національного спротиву. КП Львівської обласної ради «Технічний нагляд» замовило такі роботи на туристичній базі «Карпати» в с. Кам’янка. На закупівлю прийшов один учасник — ТОВ «Елітбудпро» — і запропонував ціну на 150 тис. грн нижчу за очікувану вартість. З ним і уклали договір.

Ми звернули увагу на завищені ціни в кошторисі: лише на сендвіч-панелях різних видів могли переплатити майже 2 млн грн. DOZORRO надіслав КП Львівської обласної ради «Технічний нагляд» листа з розрахунками та проханням знизити завищені ціни. Вийшло: суму договору зменшили на 6,2 млн грн. Закупівлю також взяла в роботу Держаудитслужба і розпочала моніторинг. Аудитори, зокрема, попросили обґрунтувати умови оплати та узгодження строків гарантії. Замовник прозвітував про те, що усунув порушення.

На реконструкції будівлі в Черкасах після нашого звернення вдалося зекономити 3,1 млн грн. ТОВ «Черкасиміськбудпроект» планувало виконувати роботи за майже 43 млн грн. Ціни на будматеріали завищили. Наприклад, цементну штукарку Ceresit фірма внесла в кошторис по 18,72 грн/кг (з ПДВ), коли Epicentr пропонує її по 8,16 грн/кг, а LeroyMerlin по 6,96 грн/кг. Ми й раніше помічали завищення цін на проєктах з цим підрядником. У травні DOZORRO ідентифікував потенційну переплату 3 млн грн на реконструкції будівлі суду в Черкасах.

Ще 1,9 млн грн ми допомогли зекономити Центральній базі виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України. Вона оголосила закупівлю будівництва зовнішніх інженерних мереж — трубопроводів, ліній зв’язку та електропередач. Планували витратити до 27 млн грн. ТОВ «Будівельна фірма Грандтавербуд» була єдиним учасником закупівлі і запропонувала ціну майже на пів мільйона нижчу за очікувану вартість. Утім, навіть так DOZORRO побачив у кошторисі завищені ціни. Їх вдалося скоригувати. Наші Гроші раніше повідомляли про ймовірну переплату на іншій закупівлі з цим підрядником.

Розірвані договори

Ми в DOZORRO намагаємося запобігати потенційним переплатам ще на етапі до укладання договору. Якщо ж порушення все-таки мали місце, тоді зміщуємо фокус на виправлення ситуації. Раніше ми пояснювали, що саме вважаємо економією та як рахуємо цю суму. 

Таким чином у червні вдалося запобігти ще понад 26 млн грн можливих неефективних витрат, завдяки розриванню договорів. 

Наприклад, 7,2 млн грн зекономили на будівництві протирадіаційного укриття спеціалізованої школи №44 у Києві. Ще рік тому Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації оголосило закупівлю будівництва захисної споруди. Планували витратити до 122,6 млн грн. На такий масштабний проєкт пропозицію подав лише один учасник — ТОВ «БМБУД». Воно зголосилося виконати роботи за 121,7 млн грн. 

Ми помітили завищені ціни на будівельні матеріали. Наприклад, у кошторис вписали бетонну суміш у півтора раза дорожче ринкової вартості, переплата лише на ній могла сягнути 7,3 млн грн. 

На закупівлю звернула увагу й Держаудитслужба — побачили порушення. Замовник мав проблеми зі строками оприлюднення інформації про закупівлі, тендерну документацію склали не відповідно до вимог закону. Ще одна неточність — Управління освіти Голосіївського району не відхилило тендерну пропозицію переможця, хоча мало це зробити. Результат моніторингу — замовник розірвав договір з ТОВ «БМБУД».

Так само вчинили й на закупівлі будівництва дитячого садка в Гатному. Про цей довгобуд DOZORRO писав у квітні. Наші фахівці побачили в кошторисах потенційних переплат на 5,8 млн грн — їх вдалося уникнути, завдяки розірванню договору. 

Ще 5,3 млн грн, 4,8 млн грн та 3,6 млн грн вдалося зекономити на будівництві багатоквартирного будинку в Дніпрі, реконструкції в Харкові та утепленню в Дніпрі відповідно.

Кримінальні провадження

Ми вважаємо, що якщо нам не вдалося запобігти, і кошти вже витратили неефективно, то порушники мають понести покарання. У таких випадках наші фахівці передають інформацію про потенційні переплати не лише замовникам, а й правоохоронцям.Таких ситуацій у червні було дві. 

Після нашого звернення відкрили кримпровадження щодо закупівлі будівництва захисної споруди протирадіаційного укриття на території Архангельського професійного аграрного ліцею. Тут DOZORRO зафіксував 3,2 млн грн потенційної переплати — саме цю суму враховуємо як економію. 

Другий випадок — реконструкція будівлі Путильської багатопрофільної лікарні. Ми повідомили правоохоронців про завищені ціни. Йдеться про 1,8 млн грн. Наші матеріали доєднали до вже відкритого кримінального провадження.

________

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

За травень проєкт DOZORRO запобіг неефективному використанню 62 млн грн. Це результати звернень, які наш відділ моніторингу надсилав замовникам у попередніх місяцях. Водночас саме у травні фахівці проєкту знайшли потенційних переплат на 208 млн грн — це понад вдвічі більше, ніж у попередньому місяці.

Про найприємніші кейси економії та найпоширеніші порушення сьогодні в матеріалі.

Найпоширеніші порушення травня

74 закупівлі — саме стільки проаналізував DOZORRO за травень. Порушення вдалося знайти в 55 тендерах.

Нашу увагу привернуло 40 закупівель із завищенням очікуваної вартості або ризиком переплати. Один з вагомих прикладів потенційної шкоди бюджету — це реконструкція водопровідних мереж у Бурштині, де місто може переплатити понад 68 млн грн. За кожним подібним випадком ми надсилаємо замовнику листи з розрахунками і проханням знизити завищені ціни на будматеріали. Загальна сума ймовірної переплати, яку ми побачили в 40 закупівлях — 208 млн грн.

Інший тип порушень — розгляд тендерної пропозиції з порушеннями (безпідставне відхилення / визнання переможця). DOZORRO виявив 15 закупівель з такою проблемою.

Кейси економії

Укриття для Харківського ліцею №105

Найбільше коштів — 18,3  млн грн — ми допомогли зекономити на будівництві протирадіаційного укриття для Харківського ліцею №105. Департамент з благоустрою, відбудови та реконструкції Харківської міської ради планував витратити на захисну споруду понад 105 млн грн. Переможець закупівлі, ПАТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД -1» запропонував виконати роботи за 100 млн грн.

Наші фахівці знайшли потенційних переплат на 5 млн грн. Надіслали замовнику листи з розрахунками та проханням знизити завищені ціни на будматеріали.

На цю закупівлю звернула увагу й Держаудитслужба. Зокрема, серед питань до замовника — невідповідність матеріалів у договорі та технічному завданні. Наприклад, у тендерній документації можна побачити суміші бетонні важкі різної крупності заповнювача, хоча в технічному завданні їх не було. Також аудитори звернули увагу на брак інформації про витрати на доставку та зберігання будматеріалів і попросили пояснити, як визначали технічні та якісні характеристики, очікувану вартість та розмір витрат на предмет закупівлі.

У відповідь замовник зазначив, що зміни в будматеріалах відбулися через «еквівалентність» та динамічну ціну. Що ж до того, що в документах не вказано вартість доставки та зберігання, департамент Харківської міськради пояснив, що ці витрати розраховуються індивідуально — залежно від відстані перевезень, обсягів матеріалів, тарифів та потужностей організації, а також можуть бути виключені, якщо учасник їх фактично не несе. А обґрунтування технічних та якісних характеристик і очікуваної вартості правильне, бо експертна організація провела експертизу проєктної документації і порушень не знайшла. Утім, Держаудитслужба зобов’язала замовника розірвати договір. Департамент виконав висновок аудиторів — уклав додаткову угоду й припинив дію договору. Підряднику заплатив за ті роботи, які він встиг виконати. Ми ж чекатимемо на переоголошення закупівлі.

На цій закупівлі вдалося уникнути переплати понад 18 млн грн.

Харчоблоки для ліцеїв у Коломиї

Ще понад 11 млн грн економії вдалося досягти на закупівлях для капремонту харчоблоків у Коломиї. DOZORRO проаналізував два тендери та в обох випадках виявив завищені ціни на будівельні матеріали і роботи. Закупівлі організовували два ліцеї — Коломийський ліцей № 9 та Коломийський ліцей №1 імені В. Стефаника.

У першому випадку ми побачили потенційну переплату в 1,5 млн грн. Замовник уклав договір на 22,9 млн грн з ТОВ «Промбудсервіс-Косів». Переможець закупівлі пропонував завищені ціни на деяке обладнання для харчоблоків — посудомийні машини, пароконвекційні печі та холодильні шафи. Фірма була єдиним учасником тендера.

Ми звернулися до Коломийського ліцею № 9 із розрахунками та проханням знизити завищені ціни. Результат не змусив на себе чекати — замовник скоригував кошториси і знизив вартість договору на 4,1 млн грн.

Що ж до другої закупівлі — капремонту харчоблоку для Коломийського ліцею №1 імені В. Стефаника — тут DOZORRO побачив ймовірне завищення цін на матеріали та устаткування на 1,8 млн грн. У тендері взяло участь три учасники, а переможцем стало ПП «ТЕГЕРАН». Вартість договору — 31,4 млн грн.

Потенційні завищення вдалося ідентифікувати, наприклад, на печах конвекційних різного типу, а ще — на керамічних плитах, бетонних сумішах та цеглі. Замовник формально відповів на наше звернення, що з цінами все нормально, бо кошторис пройшов експертизу й отримав позитивний звіт. Утім, 15 травня уклав додаткову угоду з ПП «ТЕГЕРАН» та знизив вартість договору на 6,9 млн грн

67 млн грн — саме стільки коштів вдалося зекономити DOZORRO у квітні. Це результати звернень, які наш відділ моніторингу закупівель та проєктів відбудови надсилав замовникам у попередніх місяцях.
Сьогодні ділимося з вами чотирма найприємнішими кейсами — вони стали можливими завдяки нашому моніторингу в попередні місяці. Від початку року нам вдалося запобігти неефективному використанню вже майже 280 млн грн.
А ось свіжі дані за квітень: команда DOZORRO проаналізувала 62 закупівлі. Їх загальна очікувана вартість складала понад 5,3 млрд грн. ⅔ промоніторених тендерів — 43 — з порушеннями.
Найтиповіші — це завищення очікуваної вартості або ймовірні переплати. Таких закупівель було 34, а потенційна шкода для бюджету складає 91 млн грн.
Ще в семи закупівлях побачили порушення у процедурі розгляду тендерної пропозиції. Наприклад, замовник безпідставно визнав учасника переможцем або ж, навпаки, відхилив хорошу пропозицію.
Раніше ми пояснювали, як саме в DOZORRO рахують результат своєї роботи, та що називають економією.

Утеплення будинків у Дніпрі: майже 32 млн грн до скарбнички ефективності

Ще у квітні 2024 року DOZORRO ми помітили перші переплати на утепленні будинків у Дніпрі. Тоді Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради підписав 13 договорів на понад 425 млн грн із ТОВ «Старбудконтракт». 

Підрядник завищив ціни на будматеріали для утеплення будинків. Утеплювач, декоративна штукатурка, армуюча сітка і ще ряд матеріалів дорожчі за ринкову ціну. Ми звернулися до замовника і міської ради, і почався діалог. 

Уже в середині травня 2024 року вартість контрактів зменшили на 64 млн грн. А ще через рік, у квітні 2025, Дніпровська міська рада в листі до DOZORRO зазначила, що договори щодо 13 закупівель виконали, а Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради заощадив 95,2 млн грн. Отже, результати отримуємо і через рік — ще майже 32 млн грн економії до 64 млн грн минулорічних.

16 млн грн економії на скобах

У серпні минулого року Управління освіти Дніпровської РДА уклало договір на 176 млн грн із ТОВ «СМАРТ УНІВЕРСАЛ ГРУП» на будівництво укриття для школи №146 у Києві. 

Наші аналітики виявили потенційно завищені ціни на будматеріали, зокрема — на звичайні металеві скоби, які мали використовувати для кріплення кабелів. У кошторис скобу однолапкову 16мм G 2.5-10 мкм заклали за ціною 1 578 грн/шт., хоча на ринку вона коштує в середньому 3 грн/шт.! Різниця — у понад 500 разів. Ціну на інший вид скоб — однолапкову 20 мм G 2.5-10 мкм — завищили в понад 300 разів. Лише за цими двома позиціями потенційна переплата перевищила 19 млн грн.

Загальна сума потенційної переплати — понад 36 млн грн. Ми двічі зверталися до замовника, надсилали розрахунки та просили надати акти виконаних робіт. У результаті ціни на скоби переглянули, і економія склала 16 млн грн.

8,8 млн грн економії на будівництві школи на Львівщині

Гра в довгострокове — це про наступний кейс. Ще в червні 2024 року DOZORRO виявив завищення цін на будматеріали на будівництві школи I–III ступенів у селі Либохора на Львівщині. КП Львівської обласної ради «Технічний нагляд» уклало договір із ПП «Будпрайм» на майже 96 млн грн. Підрядник має виконати роботи до кінця 2025 року. 

У кошторисах наші фахівці побачили завищені ціни на деякі будматеріали. Наприклад, акрилову фарбу Ceresit CT 42 ПП «Будпрайм» збиралося постачати по 372 грн/л (з ПДВ), у той час, як середньоринкова ціна — менше 223 грн/л. Понад вдвічі на будівництві школи могли переплатити на лінолеумі спортивному, товщ. 6,5 мм, товщ. зносу 0,7 мм. Його планували закуповувати по 3 164,28 грн/кв. м (з ПДВ), середньоринкова ціна на аналогічний матеріал — 874,04 грн/кв. м. Загалом, за нашими підрахунками, лише на 10 позиціях ймовірна переплата могла сягнути понад 3,7 млн грн.

У червні 2024 року ми надіслали офіційний лист до замовника з детальним аналізом, розрахунками та проханням привести ціни до середньоринкових. І хоча ціна договору тверда, замовник уклав додаткову угоду і таки зменшив загальну вартість договору. Сума економії склала 8,8 млн грн.

Гуртожиток у Кам’янському: 6,8 млн грн економії

На початку 2025 року Комунальне підприємство Кам’янської міської ради «Благоустрій» уклало договір на капремонт будівлі гуртожитку на проспекті Гімназичному, 61. Підрядником стало ТОВ «УКРГАЗСПЕЦСЕРВІС», а вартість договору — понад 81,8 млн грн. 

Усього наші фахівці нарахували понад 10 млн грн потенційної переплати. Найбільшу ймовірну переплату аналітики нарахували на пластикових обоймах з ударним шурупом діаметром 25 мм для кріплення труб та кабелів. ТОВ «Укргазспецсервіс» вписало їх у кошторис по 146,11 грн/шт., тоді як середньоринкова ціна — 9,19 грн/шт. Лише тут можлива переплата сягала понад 1,8 млн грн.

Ми підготували звернення до замовника, а відповідь отримали у квітні: ціни переглянули, а вартість договору зменшили на 6,8 млн грн. Зокрема, обойми тепер коштують 14,6 грн за штуку, що в 10 разів менше від початкової суми.

________

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу. 

У березні прокуратура викрила керівництво КО «Київзеленбуд» на вимаганні 15% відкатів від підрядників. За договорами 2024 року вони мали отримати щонайменше 25 млн грн. Керівника підприємства Юрія Бахмата та його заступників звільнили.

На фоні цих подій проєкт DOZORRO TI Ukraine проаналізував закупівлі КО «Київзеленбуд» за 2024 рік та перші три місяці 2025 року, щоб зрозуміти, на що законтрактували найбільше коштів, та які пріоритети у комунальників. Також детально розглянули найбільші закупівлі на ремонти та дізналися про плани на цей рік.

Статистика

За даними публічного модуля аналітики BI Prozorro, торік та за три місяці поточного року «Київзеленбуд» провів 626 закупівель із загальною очікуваною вартістю 835 млн грн. Водночас початкова сума договорів за ними становить приблизно 600 млн грн. Це тому, що 11% закупівель були неуспішними або скасованими. Зауважимо, що в тексті інформація саме про укладені договори, а не фактично сплачені гроші.

Якщо ви думали, що «Київзеленбуд» закуповує лише розсаду квіточок, то ні. Найбільше коштів комунальники витрачають на масштабні ремонти й реконструкції — приблизно 341 млн грн. Ще 138 млн грн законтрактували на придбання транспортних засобів (самоскиди, пікапи, автогідропідіймач). На 9,6 млн грн замовили лікування дерев та знищення сезонних бур’янів.

За очікуваною вартістю майже 90% закупівель «Київзеленбуд» провів за процедурою відкритих торгів з особливостями. Ще 9% уклали через прямі угоди. У майже 1% замовник обирав запит ціни пропозиції.

Загальна сума закупівель комунальників у 2024 році вища, ніж у мирному 2021 році. Тоді законтрактували 440 млн грн — хоча варто враховувати, що ціни відтоді підвищилися. У порівнянні з першим роком повномасштабного вторгнення витрати зросли — 2022 році підписали угод на 225 млн грн. У 2023 році законтрактували майже 385 млн грн.

Найбільші підряди

Один із пріоритетів «Київзеленбуду» — будівництво та ремонт скверів, парків, зон відпочинку. На ці роботи законтрактували 57% від загальної суми. Нижче ми розповідаємо про п’ять найбільших проєктів, які планували завершити до кінця 2024 року. Утім, вартість контрактів наприкінці року скоротили через відсутність фінансування — підрядники виконали лише частину робіт.

Парк навколо озер Йорданське та Кирилівське

Один з найбільших проєктів «Київзеленбуду» торік — ремонт парку навколо озер Йорданське та Кирилівське в Оболонському районі. Угоду на 32,1 млн грн уклали в жовтні з ПрАТ «Укратоменергобуд». Утім, за виконані роботи компанії сплатили 18,6 млн грн.

У відповіді на запит «Київзеленбуд» повідомив, що підрядник побудував пішохідні доріжки, фундамент для насосної станції та підпірну стінку, почав встановлювати поливну систему й готувати територію для газону.

Крім того, наприкінці року комунальники напряму уклали з «Укратоменергобуд» угоду на додаткові роботи. Їх оцінили в 4,5 млн грн. Роботи включали зокрема ремонт підпірної стінки, який компанія виконала за декілька днів та отримала за це кошти.

Цьогоріч комунальники планують продовжити ремонт — завершити будівництво насосної станції, систему поливу, встановити дитячі та спортивні майданчики, а також лавки, урни та габіони. На ремонтні роботи на цей рік виділять 20 млн грн.

Парк «Орлятко»

Ще один проєкт — реконструкція парку «Орлятко» в Солом’янському районі. На початку грудня підряд на 26,8 млн грн отримало ТОВ «Регіон 11». Проєктом передбачалося покриття доріжок асфальтом, встановлення зовнішнього освітлення, поливо-зрошувальної системи та антипаркувальних стовпчиків.

Наприкінці року «Київзеленбуд» сплатив підряднику половину від початкової вартості — 13,7 млн грн. За інформацією комунальників, компанія встановила вуличне освітлення та частково поливо-зрошувальну систему. У цьому році планують продовжити роботи. На це з міського бюджету виділять 10 млн грн.

Реконструкція парку «Наталка»

Восени «Київзеленбуд» підписав угоду з ПП «Ріалбуд» на реконструкцію парку відпочинку в урочищі «Наталка» в Оболонському районі. Вартість робіт склала 20,9 млн грн. За ці кошти планували облаштувати дитячий майданчик «Хобітонів» з каруселями, штучним газоном і гумовим покриттям, влаштувати мережу водопроводу та каналізації, сходи та насосну станцію.

Утім, компанія виконала лише частину робіт. «Київзеленбуд» зазначив, що підрядник побудував приміщення для насосної станції та встановив насоси. Компанії за роботи сплатили 10,1 млн грн. Продовжувати реконструкцію у 2025 році не планують.

Сквер на вулиці Митрополита Шептицького Андрія

ПП «Ріалбуд» отримало ще один з великих проєктів — ремонт скверу на вулиці Митрополита Андрія Шептицького, 5. Вартість робіт склала 18,9 млн грн.

На запит «Київзеленбуд» повідомив, що і тут підрядник виконав лише частину робіт: влаштував тротуарну плитку, встановив лави і урни, частково влаштував поливо-зрошувальну систему, підготовив територію для газону. За роботу компанія отримала 11,7 млн грн.

В останні дні року комунальники уклали пряму угоду з ПП «Ріалбуд» на додаткові роботи. Їх оцінили в 471 тис. грн. За перевезення ґрунту компанії сплатили всю суму.

У поточному році комунальники планують завершити ремонт скверу. Зокрема влаштувати зовнішнє освітлення, спортивно-реабілітаційний та дитячий майданчики.

Парк «Фестивальний» на Троєщині

Підряд на капітальний ремонт парку «Фестивальний» (вздовж проспекту Червоної Калини від вулиці Лифаря до вулиці Рейгана) отримало київське ТОВ «Україно-європейська фірма “Діамант”». Вартість контракту — 16,7 млн грн. Компанія належить Ігорю Платонову.

За інформацією комунальників, компанія в межах виділеного фінансування відремонтувала тротуарну плитку, зокрема перед дитячою школою мистецтв, встановила лави, урни, заклала гільзи та влаштувала колодязі під інженерні мережі. Компанії за виконані роботи сплатили 12 млн грн.

Наприкінці року комунальники уклали пряму угоду з ТОВ «Україно-європейська фірма “Діамант”» на додаткові роботи. Компанія влаштувала бордюр за 3,4 млн грн.

У цьому році продовжать роботи — влаштують дитячий майданчик, освітлення, встановлять перголи та інформаційно-вказівні знаки.

Що ще робили?

Крім великих проєктів, комунальники підписали ще низку договорів на менші роботи.

Так, на ремонт благоустрою парку на Дніпровській набережній в районі затоки Берковщина законтрактували 12,7 млн грн, на ремонт благоустрою по вулиці Іллєнка — 11,4 млн грн, а на ремонт «Гідропарку» (ліва частина) — 10,9 млн грн.

Також на 10,5 млн грн підписали договір на встановлення системи поливу в парку «Позняки», а для ремонту парку «Радунка» уклали угоду на 9,6 млн грн.

Ще «Київзеленбуд» законтрактував 4,7 млн грн на ремонт вбиральні в парку відпочинку «Сирецький». А на придбання декоративних саджанців (японські та сірі спіреї, волотисті гортензії, верби, туї, клени, платан Іспанський…) підписали договір на 3 млн грн.

Який транспорт купували?

Ще один напрямок закупівель КО «Київзеленбуд» — транспортні засоби. Торік комунальники законтрактували 158 млн грн на самоскиди, автомобілі, автогідропідіймачі та трактори.

На понад 31 млн грн замовили китайських вантажівок, мікроавтобусів та автомобілів JAC. Ще на приблизно 125 млн грн підписали контрактів на купівлю тракторів, самоскидів, сміттєвозів та автогідропідіймачів. Майже 2 млн грн пішло на запчастини та шини для техніки.

Підрядники року

Найбільші контракти отримали п’ять фірм. Загальна вартість їхніх договорів — понад половина від загальної суми.

«ТД “Будшляхмаш”»

Лідер за укладеними контрактами — ТОВ «ТД “Будшляхмаш”». Із київською компанією підписали угод на 159 млн грн. Це 26% від усієї вартості договорів. Контракти стосувалися постачання транспортних засобів. Компанія належить Мирославу Гуйвану.

З 2024 року фірма фігурує у справі щодо розтрати коштів при закупівлі «Київавтодором» машин для зимового утримання доріг. У 2023 році комунальники штучно завищили очікувану вартість закупівель, щоб залучити підконтрольне ТОВ «ТД “Будшляхмаш”» та інші компанії для привласнення частини коштів між учасниками.

«Ріалбуд»

На другому місці ПП «Ріалбуд». З компанією з Богуслава законтрактували 64 млн грн, тобто 11% від усієї суми укладених угод. Її власник — депутат Київської обласної ради від «Європейської солідарності» Арташес Татоян, а керівник — Олексій Горбач.

За компанією тягнеться шлейф кримінальних історій. У 2020 році слідство підозрювало Татояна в організації схеми з розкрадання коштів шляхом неякісного та неповного виконання робіт. Наразі директора ПП «Ріалбуд» підозрюють в іншій кримінальній справі — у заволодінні коштами, які виділяли на закупівлю піщано-сольової суміші на замовлення Обухівської міськради.

З останнього — цьогорічна справа щодо розкрадання коштів на ремонті столичного скверу в провулку Чеховському. «Київзеленбуд» торік заплатив ПП «Ріалбуд» 6 млн грн за невиконані роботи. Заступнику начальника «Київзеленбуду» повідомили про підозру.

«Регіон 11»

На третьому місці — ТОВ «Регіон 11». З компанією уклали угод на 59 млн грн, або 10% від усієї суми укладених угод. ТОВ «Регіон 11» належить луганцю Сергію Прокоф’єву.

«Укратоменергобуд»

ПрАТ «Укратоменергобуд» посіло четверте місце за вартістю отриманих угод. Із компанією законтрактували 37 млн грн. Власниками є Галина Мусієнко та Роман Ходін.

«ДСЗ»

П’ятірку лідерів замикає дніпровська компанія «ДСЗ». З фірмою підписали договорів на 37 млн грн. Нею володіє Віталій Канцур та Анджеліка Половко.

Компанія має сумнівну репутацію. «ДСЗ» спіймали на фіктивній конкуренції під час тендеру з реконструкції дитячого санаторію на Дніпровщині у 2019 році. Торік Антимонопольний комітет наклав штраф на неї та ПП «Нікопольгазбуд» у сумі 4,9 млн грн.

Крім того, за інформацією «Слідства інфо», упродовж 2022 року ТОВ «ДСЗ» спільно з КО «Київзеленбуд» підписувало кошторисні розрахунки із завищеною вартістю. Ці кошториси стосувалися реалізації програм з капітального ремонту, реконструкції, будівництва та утримання зелених насаджень. Посадові особи КО «Київзеленбуд» були замовниками у програмах будівництва по Києву і за змовою обирали ТОВ «ДСЗ» переможцем.

З 2024 року фірма фігурує у справі щодо заволодіння коштами під час виконання робіт з ремонту найпростішого укриття для київської школи та дитсадочку, а також заміни вікон для дитсадка на замовлення Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації у 2023 році.

Цьогорічні плани 

У 2025 році «Київзеленбуд» планує витратити 140 млн грн на капремонт 13 об’єктів.

 

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Команда DOZORRO стежить за закупівлями автомобілів у Prozorro з 2019 року. Ми досліджуємо, як чиновники поповнюють автопарки з наших податків. Цьогоріч аналізуємо, чи змінилися тенденції в закупівлях авто коштом бюджету на третій рік повномасштабного вторгнення.

Аналізуємо закупівлі за конкретним кодом їхньої класифікації 34110000-1 Легкові автомобілі та релевантними ключовими словами. У вибірку не включаємо специфічний транспорт, який теж підпадає під цю класифікацію, як-от автомобілі швидкої допомоги, снігоболотоходи ДСНС та інкасаторські авто.

За перший рік повномасштабного вторгнення (24 лютого 2022 – 24 лютого 2023) через Prozorro автівок придбали на 2,4 млрд грн. Водночас суто в календарному 2022 році сума таких контрактів була вдвічі менше, ніж у довоєнний 2021 рік – 1,8 млрд грн проти 3,6 млрд грн. У 2023 році сума контрактів на придбання авто в Prozorro повернулася майже на довоєнний рівень і склала 3,7 млрд грн. У 2024 році на закупівлю автомобілів через Prozorro витратили 8,1 млрд грн, що в понад 2,2 раза більше ніж торік. 

У 2024-му найбільшу кількість закупівель — майже кожну сьому — оголосили в листопаді, наприкінці бюджетного року. Загалом 87% автівок придбали за конкурентними процедурами, решту — напряму.    

56% придбаних торік автомобілів  (3,5 тис.) коштували 1-2 млн грн. Ціна ще 40% авто не перевищувала 1 млн грн. Вартість 274 транспортних засобів (менше 5% від загальної кількості) була в межах 2-3 млн грн.  Ціна 8 авто перевищувала 4 млн грн.

Запит громадськості на те, щоб бюджетні кошти витрачали ефективно, під час повномасштабної війни лише зріс. І це очікувано. Адже коли ти щомісяця відкладаєш суттєву частку сімейного бюджету, щоб задонати на збори для ЗСУ, боляче знову читати про якесь позачергове беззмістовне перекладання бруківки або переплату. Це абсолютно адекватний запит — щоб наші з вами податки йшли на армію та інші справді важливі витрати, і водночас, щоб їх витрачали економно. Однак це, на жаль, не завжди так. 

Ми не перший рік вказуємо на те, що державний контроль публічних закупівель недостатньо ефективний. І поки працюємо над його вдосконаленням, паралельно займаємося громадським моніторингом. За вісім років існування проєкту наші фахівці та DOZORRO-спільнота перевірили понад 40 тисяч закупівель. Для порівняння, за цей же час, Держаудитслужба, яка є головним контролюючим органом публічних закупівель, промоніторила приблизно 63 тисячі. Тобто громадський контроль може, і справді робить багато для того, щоб закупівлі коштом бюджету були ефективними та чесними. 

Але так само як з державним контролем, громадський контроль теж має сенс тоді, коли він фаховий, послідовний та об’єктивний. Як моніторити закупівлі, щоб справді впливати на ефективне витрачання бюджету, розповідає проєкт DOZORRO Transparency International Ukraine.

Вже декілька тижнів вся країна обговорює львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, який втрапив у корупційний скандал з закупівлями для Міноборони. Дізнавшись про розслідування, він вирішив «зам’яти» справу, але піймався на хабарі $500 тис.

Вогнище запалало з новою силою, коли стало відомо про дорогі будинки, квартири, земельні ділянки та автівки, які родичі Гринкевича за дивним збігом обставин придбали вже після повномасштабного вторгнення. 

На чому «погорів» Гринкевич та що купила за рік його родина — розповідаємо далі.

Розбираємося в нових правилах і тому, як вони будуть допомагати вітчизняним виробникам машинобудування. 

 

Зі шкільної програми ми всі добре пам’ятаємо, що дуже складно розв’язати рівняння, в якому більше однієї невідомої.  Але Кабінет Міністрів, схоже, думає інакше. 

Ідею локалізації в Prozorro проштовхували майже півтора року. Зрештою у грудні 2021 депутати ухвалили відповідний закон — і так у ЗУ “Про публічні закупівлі” з’явився перелік товарів, які підпадають під локалізацію, та її мінімальний потрібний відсоток. Зрештою ця ідея матеріалізувалася в Порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів. Його оприлюднив Кабмін минулого тижня. 

Із точки зору законотворчої бюрократії процес внесення вимоги локалізації завершився. Із точки зору математики і логіки ми отримали задачу, розв’язання якої не має сенсу. 

Коли треба підтверджувати локалізацію

Згідно з визначеним переліком товарів, вимога мінімальної локалізації застосовується до товарів машинобудівної галузі: зокрема автобусів, вантажного транспорту, трансформаторів, генераторів, рухомого складу залізниць, пожежних машин, сміттєвозів, вертольотів, літаків. 

Для цих всіх товарів існуватиме окремий перелік локалізованої продукції. Його буде контролювати та оновлювати Мінекономіки. На конкурентних публічних закупівлях можна буде придбати лише товари з цього списку.

Вітчизняні виробники подаватимуть звернення, щоб їхні товари включили до цього переліку, разом із розрахунками необхідного ступеня локалізації. Цьогоріч він встановлений на рівні 10%, але поступово буде зростати до 40%.

Це правило не діятиме для альтернатив, які виготовляють у країнах, з якими ми підписали торгові угоди: ЄС, США, Британії, Японії, Південній Кореї, Канаді та інших.

Тобто відсіювати будуть не всіх іноземних виробників, а лише тих,  перед якими ми не маємо зобов’язань в сфері вільної торгівлі. 

На цьому етапі здається, що особливих проблем не має виникнути. Звісно, окрім того, що замовникам доведеться розібратися в порогах та умовах угод з різними країнами. Але далі питання постає в тому, як підтверджувати локалізацію. 

Формула локалізації

Разом із заявою про включення в перелік локалізованих товарів виробник має подати розрахунок цієї локалізації. 

Він виглядає як просте арифметичне співвідношення вартості імпортованих компонентів і собівартості товару. До того ж, у розрахунок включені не тільки ті компоненти, як ввіз з-за кордону кінцевий виробник, а й імпортні деталі виробників окремих частин товару. 

СЛ (ступінь локалізації) = (Вартість імпортованих компонентів для вироблення товару + Вартість імпортованих товарів у складі частин, придбаних у вітчизняних виробників) / Собівартість товару

У випадку простих однорідних товарів, таких як метал, борошно, бетон, продукти, порахувати локалізацію за цією формулою, в принципі, можливо. Але для складних товарів машинобудування перевірити правильність цього розрахунку майже неможливо: 

• Розрахунок містить поняття собівартості товару, яке включає всі виробничі і адміністраційні витрати. Формально ваш товар може на 100% складатися з імпортних частин, але ви завжди можете збільшити цифру інших витрат — амортизацію, зарплату, адміністративні видатки — і отримати бажаний результат. 
• Хто гарантує, що постачальник окремих компонентів товару для виробника вкаже достовірну інформацію про вартість імпортованих компонентів, і чи не є це порушенням комерційної таємниці?
• Як дослідити весь ланцюжок співвиробників, якщо у постачальників комплектуючих цього товару є інші постачальники комплектуючих — і так далі по ланцюжку, від окремих компонентів до всього виробу? 
• Як діяти, якщо виробник має декілька потенційних постачальників компонентів для цього виробу, в тому числі вітчизняних і імпортних, або в процесі виробництва змінив постачальника?
• Чи можна вважати амортизацію імпортного обладнання як локальні витрати в структурі собівартості? 
• Якщо для виготовлення виробу використали товари з країн, для яких не вимагається підтвердження локалізації (держав, із якими ми маємо торговельні угоди), чи вважаються вони локалізованими?

Вся відповідальність за достовірність розрахунків покладається на виробника товару. Мінекономіки буде перевіряти правильність математичних розрахунків і додавати товар у перелік. По факту, саме формулу — а не чи справді виробник вказав правильні дані. Він не зобов’язаний подавати жодних документів, що підтверджують ці розрахунки. Тобто фактично туди можна внести будь-яку інформацію. Також раз на пів року Мінекономіки має моніторити застосування локалізації в закупівлях — для цього буде використовувати дані з системи Prozorro. Тобто знову ж таки, лише документи з калькуляціями, без підтверджень.

У більшості випадків перевірити ці розрахунки не зможуть навіть органи контролю. Якщо виробник товарів виготовляє більше одного виду продукції, або має складну мережу постачальників, зрозуміти імпортну частку в конкретному товарі майже неможливо. Необхідно провести велике розслідування з купою взаємних перевірок різних компаній. 

Що це нетривіальна задача підтверджує те, що Укрзалізниці свого часу довелося окремо закуповувати послуги з послуг на визначення ступеня локалізації під час виробництва тепловозів ТЕ33А за контрактом з General Electric. Тоді відповідно до умов контракту з американським виробником передбачалася 10%-ва локалізація виробництва в Україні. Аудиторська компанія ПАТ «КПМГ Аудит»  мала оцінити локалізацію та скласти аналіз за її результатами. Але звіту про виконання цього контракту немає, і чим завершився аудит — невідомо.

Більше питань, ніж відповідей

 

Що ми маємо в результаті? 

 

Замовники отримують купу додаткової роботи:

• виписати тендерну документацію для закупівель з локалізацію;
• розібратися, кого можна допускати без локалізації, а кого ні;
• опублікувати документи переможця про калькуляцію фактичної локалізації разом зі звітом про виконання договору.

І це лише те, що видно зараз. 

 

Учасники будуть залежні від виробників. Адже саме виробники будуть вносити дані про свої товари у перелік локалізованих. Водночас у них переможці тендерів будуть брати документи про фактичну калькуляцію локалізацію. А якщо виробник не надасть ці документи на запит? Надасть одному виробнику, але відмовить іншому. Це величезне поле для маніпуляцій і корупції.

 

Чи можливо взагалі порахувати локалізацію у товарах машинобудування? Раз на рік для всіх виробів це точно нереально. З іншого боку, якщо ніхто насправді не перевіряє достовірність даних, інформацію про локалізацію можна заповнювати просто для галочки, не обов’язково правдиво. 

 

Допомога чи шкода

Нагадуємо, що Закон про локалізацію — це той, що вніс зміни ніби для створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості. 

 

Зараз виглядає так, що локалізація створює більше проблем під час імплементації, ніж принесе користі. На більшості закупівель, зокрема за найдорожчі контракти, українські товари будуть і далі конкурувати з іноземними. 

 

Деякі переваги отримають виробники. Вони зможуть контролювати, хто продає їхні товари державі, видаючи чи не видаючи потрібні документи для тендерів. 

 

Однак як це допоможе з розвитком і модернізацією промисловості та ще й в умовах війни — зовсім не зрозуміло.

 

А як же американська локалізація?

У США дійсно існують закони «Купуй американське» (Buy American Act) і «Купуй Америку» (Buy America Act). Однак вони передбачають локалізацію для відносно простих товарів, таких як сталь, чавун, компоненти зі сталі та чавуну та інших. 

Вимоги закону «Купуй Америку»:

Замовник	Порогова вартість контракту, до якої або вище якої застосовуються вимоги	Товари, що підпадають	Вимоги
Федеральна транспортна адміністрація (FTA) – Автобуси, метро та інші проекти громадського транспорту	150 000 доларів США	Чавун, сталь та інші компоненти рухомого складу, виготовлені переважно зі сталі та заліза.	70% зроблено в США
Федеральна адміністрація автомобільних доріг (FHWA) – автомобільні дороги	2500 доларів США або 0,1% від вартості контракту, залежно від того, що вище	Чавун, сталь і промислові товари, виготовлені переважно зі сталі та заліза.	100% зроблено в США
Федеральне управління залізниць (FRA) – Потяги	100 000 доларів США	Залізо, сталь і промислові товари	100% зроблено в США
Amtrak – Національна залізнична пасажирська корпорація	1 мільйон доларів США	Усі промислові та необроблені товари	50% зроблено в США. Остаточна збірка також має відбуватися в США
Федеральне авіаційне управління (FAA) – будівництво аеропорту	Без порогу	Сталь і промислові товари	60% зроблено в США. Остаточна збірка також має відбуватися в США
Агентство охорони навколишнього середовища	Без порогу	Промислові товари, виготовлені із заліза та сталі	100% загальної вартості продукції із заліза та сталі має надходити з американських компонентів

Варто також бути обачними з назвами «має бути американське» або «виготовлене в США», адже до американської продукції прирівнюються товари з інших країн, з якими США уклали угоди про вільну торгівлю. 

Також локалізація в США не є обов’язковою вимогою, якщо немає конкуренції, або коли замовник вважає, що така вимога призводить до значного завищення вартості закупівлі і суперечить суспільним інтересам.

Але варто зважати на те, що законодавство в США суттєво відрізняється від законодавства в ЄС, заяву на вступ до членства в який ми подали. Усі спроби локалізації в ЄС були провальними і розвалилися в європейських судах. Адже законодавство ЄС більш жорстко ставиться до питання обмеження конкуренції і вільного доступу до ринку учасників з різних країн. 

Отже у випадку приведення українського законодавства у відповідність вимогам ЄС нам все одно доведеться повертатися до питання локалізації і можливо, краще скасувати її зараз, якщо вона все одне не буде працювати. 

Іван Лахтіонов, заступник виконавчого директора з реалізації інноваційних проєктів Transparency International Ukraine
Володимир Даценко, проєктний менеджер Transparency International Ukraine

Замість скоротити перелік того, що можна купувати за прямими договорами, останні зміни в Закон лише заплутали правила.

Наша країна не була готова до боротьби з COVID-19, як і більшість країн світу. Навесні 2020 року лікарні стикнулися з дефіцитом засобів захисту, ліків і обладнання. При цьому часу було обмаль, а усе це потрібно було вже зараз.

Тоді Transparency International Ukraine підтримала виведення закупівель для боротьби з коронавірусом з-під дії Закону “Про публічні закупівлі”. До Закону внесли зміни, щоб певні товари, послуги і роботи, перелік яких визначив Кабінет Міністрів, можна було купити за прямими контрактами.

Загальна користь від ковідних закупівель у перші місяці коронавірусу все-таки переважала над усіма ризиками. Попри те, що деякі замовники одразу почали зловживати новими правилами, лікарні могли купувати все необхідне, запасалися і ринок поступово приходив до норми.

Приблизно через рік – навесні 2021 – ціни остаточно стабілізувалися.

Водночас деякі замовники почали послуговуватися конкурентними процедурами буквально за кілька місяців після початку пандемії – купувати через аукціони на Prozorro. Зокрема у такий спосіб деякі з них стали придбавати ті самі маски. І це дозволило суттєво знизити вартість.

Робимо висновки: деякі замовники навчилися планувати свої закупівлі для боротьби з COVID-19 і купувати на аукціонах. Відповідно вже тоді можна було починати поступове повернення коронавірусних закупівель у конкурентне поле. ТІ Україна закликала це зробити ще восени минулого року.

Однак замість скоротити перелік того, що можна купувати за процедурою COVID-19, депутати створили нові заплутані правила з новими корупційними ризиками.

У липні Верховна Рада ухвалила закон, який розділив закупівлі COVID-19 на три сценарії:

Ліки можна купувати напряму, однак лише з переліку, який Кабмін мав ухвалити протягом місяця, проте ледь ухвалив за два.

Будь-які товари з визначених категорій теж можна купувати напряму:

• вакцини і медичні вироби для вакцинації;
• імунобіологічні препарати;
• розхідні матеріали;
• медичне обладнання для ковідних лікарень;
• системи постачання медичних газів.

Водночас для них переліку не передбачили. Тобто лікарня може без тендерів купувати будь-яке обладнання на будь-яку суму.

Третій сценарій – решту закупівель для боротьби з COVID-19 можна проводити як спрощені. Спрощені – це торги, які відбуваються, навіть якщо на них прийшов лише один учасник. Тоді замовник може одразу підписати договір. Якщо ж пропозицій більше – відбудеться аукціон.

У чому ж корупційний ризик? Замовники ніяк не обмежені у тому, що їм може знадобитися для боротьби з коронавірусом. Можна в обґрунтуванні написати, що хоч будівництво доріг потрібне для протидії COVID-19 – і купувати за спрощеною процедурою. А вона має багато недоліків: зокрема її не можна оскаржити, а Держаудитслужба не має права моніторити такі закупівлі. Отже, там можна прописати дискримінаційні вимоги і придбати за завищеними цінами. А ймовірність понести за це відповідальність буде мізерною, бо робота правоохоронців залишає бажати кращого.

Як це виправити? Єдиний шлях – знову внести зміни у Закон “Про публічні закупівлі” і зобов’язати Кабмін ухвалити окремі переліки того, що для боротьби з COVID-19 можна купувати напряму без аукціонів, а що – за спрощеними.

Трансперенсі Інтернешнл Україна закликає депутатів якомога швидше розробити відповідний законопроєкт і врегулювати ситуацію.

1988-1991

У перший рік незалежності України закупівель як таких ще не було. Тоді існували “державні замовлення”, як і наприкінці існування СРСР. Цей термін вперше застосував Держплан УРСР під час розробки народногосподарського плану на 1988 рік. Тоді про нормальні ринкові відносини не йшлося — це були річні планові завдання підприємствам із виробництва продукції. У державному замовленні вказували організацію-замовника, перелік необхідних для нього товарів, робіт чи послуг, їхній натуральний та вартісний обсяг і підприємства-виконавців. Державне замовлення охоплювало 70-80% загального обсягу народного господарства і було повністю забезпечене необхідними матеріальними ресурсами. Продукцію, яку виготовили понад державне замовлення, виробнику дозволяли реалізовувати самостійно. Фактично, це легалізувало право підприємств на комерційну діяльність і отримання прибутку.

У такий спосіб держава не лише замовляла продукцію для тих установ, які фінансувала із бюджету, а й просто керувала виробництвом усієї країни.

1991-1996

Після першого року незалежності державне замовлення втратило свою функцію регулювання економіки. Відтоді почали купувати лише для установ, які фінансували з бюджету. Формування єдиного державного замовлення стало завданням спочатку Міністерства економіки, а в 1993 — Президента. Він щороку затверджував Декрети про про державний контракт і державне замовлення — тут вказували і обсяг закупівель, і їхнє фінансування.

У державних замовленнях вже не вказували підприємства-виконавців, їх замовники могли обирати самостійно та підписувати прямі контракти. Однак і єдиних правил, як це робити, ще не існувало.

Утім, у ті часи почали зароджуватися конкурентні закупівлі. У 1993 році Кабмін прийняв першу “тендерну” постанову — він дозволив купувати певний перелік товарів, робіт і послуг за кордоном та описав, як це потрібно робити. Наприклад, якщо вартість замовлення перевищувала 100 тис. доларів США, треба було проводити конкурентну закупівлю. За час дії цієї постанови (із жовтня 1993 року до червня 1997), Міністерство зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України зареєструвало 66 таких міжнародних тендерів.

Тож конкурентність у закупівлях працювала досить однобоко: із іноземцями треба було проводити тендери, а всередині країни все продовжували купувати напряму.

У тій постанові Кабміну вперше в українській нормативно-правовій базі з’явилися основні закупівельні терміни: тендер, тендерна пропозиція тощо. А в грудні 1995 року Верховна Рада ухвалила закупівельний закон — ЗУ “Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб”. Він запрацював через рік, і вперше зобов’язав відбирати виконавців закупівель на конкурентних засадах. Цей закон ввів ще низку правил:

– визначив перелік замовників (міністерств, центральних органів державної виконавчої влади, обладміністрацій, інших організацій та установ, який уряд уповноважив укладати державні контракти);

– вказав їхні функції та обов’язки;

– визначив джерела фінансування замовлень;

– встановив контроль за грошима та відповідальність за нецільове використання коштів;

– запровадив звітність.

1997 — 2000 рік

Через рік після того, як закон про державні закупівлі набув сили, правила почали посилювати. Україна готувалася до вступу до Світової організації торгівлі, а для цього треба було наблизити наші практики до її вимог. Тож Кабінет Міністрів ухвалив декілька постанов:

• “Про організацію та проведення торгів (тендерів) у сфері державних закупівель товарів (робіт, послуг)”;

• “Про створення єдиної системи закупівель товарів (робіт, послуг) за рахунок коштів державного бюджету та іноземних кредитів, що залучаються під гарантії Кабінету Міністрів України”;

• “Про проведення торгів (тендерів) у будівництві”.

Тоді з’явилися пороги для різних процедур закупівель:

– від 10 тис. грн  (приблизно 5000 дол США у 1997 році та  2500 дол у 1998) обов’язково треба було робити запити цінових пропозицій щонайменше у трьох постачальників/підрядників;

– закупівлі від 70 тис. грн потрібно було оголошувати у “Віснику державних закупівель”. Це державне видання, яке Міністерство економіки створило в 1999 році.

– закупівлі від 100 тис. грн мали додатково публікувати в іноземних каталогах.

Утім, часто ці правила залишалися лише на папері, і установи розробляли свої внутрішні положення.

2000-2004

У 2000 році депутати ухвалили перший саме “тендерний” закупівельний закон — “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” . У ньому набагато детальніше розписали всі процедури та правила, а ще вперше запровадили оскарження закупівель до окремого органу, а не самого замовника, який їх і проводить. Із того часу також треба було обов’язково друкувати всі оголошення про торги та їхні результати в паперовому “Віснику державних закупівель”.

Протягом наступних років Кабмін випускав необхідні накази, низка положень яких збереглися і в сучасній нормативній базі. І зрештою, у 2003 році в Україні вперше встановили правила, як визначати предмет закупівлі. Зараз це код державного класифікатора (код CPV), а тоді за основу слугувала товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності.

2005-2009

На початку тисячоліття закупівлі рухалися вперед, однак у 2005 ситуація змінилася. У розпал Помаранчевої революції нестабільність і навіть певну хаотичність у владі використали люди, які аж ніяк не були зацікавлені в чесних тендерах. І почався період “Тендерної палати України”.

Формально це була неприбуткова спілка громадських організацій, яка нібито мала забезпечити суспільний нагляд за сферою закупівель. Однак реальність була зовсім іншою. Діяльність “Тендерної палати України” називають однією із найбільших загальнонаціональних корупційних схем. Спілка адмініструвала приватний сайт, на якому замовників зобов’язали публікувати інформацію щодо державних закупівель. Умовно сайт був безкоштовним. Однак фактично і замовники, і підприємці мали доплачувати за додатковий функціонал, без якого було майже неможливо оголосити закупівлю чи взяти у ній участь.

Наприклад, бізнес мав доплачувати приватним посередникам за різноманітні послуги: консультації, оформлення документів, псевдо-поруки для обов’язкового тендерного забезпечення, витяги тощо.

Діяльність спілки пов’язують із народним депутатом Антоном Яценком та його сім’єю. Зараз він входить до депутатської групи “За майбутнє”, а в січні 2014 року Яценко голосував за диктаторські закони.

Збитки від діяльності “Тендерної палати України” оцінювали по-різному, але в усіх варіантах суми величезні:

– згідно з підрахунками Головного контрольно-ревізійного управління, лише за перші півроку схема незаконно витягла з кишень учасників тендерів 930 млн грн (на той час — 200 млн доларів США). Відтак за 2,5 роки існування вона могла спричинити збитків на 1 млрд дол. 

– за оцінками СБУ, організація та її пов’язані структури завдали державі збитків приблизно на 500 млн доларів США.

Зрештою, криза державних закупівель досягла такого рівня, що в березні 2008 року чинний на той час закупівельний закон узагалі скасували. Сферу почали регулювати тимчасовими положеннями, і тоді ж, у 2008 році Мінекономіки розробив стартову версію уже державного веб-порталу «Державні закупівлі» (http://www.tender.me.gov.ua). Так тривало до 2010 року.

2010-2013

У 2010 законодавче регулювання державних закупівель почали відроджувати. Депутати ухвалили доволі прогресивний на той час Закон “Про здійснення державних закупівель”. Відтоді органом оскарження став саме АМКУ, а не Мінекономіки, як раніше. Це відповідає стандартам ЄС, де регулятор сфери та орган оскарження — це завжди два окремі органи. Крім цього, у законі ввели поняття рамкової угоди,  внормували перелік виключень із правил тощо.

Та навіть попри ці позитивні зрушення, сфера все ще перебувала в зоні турбулентності: у закон  постійно вносили зміни. А ще з-під його дії активно виводили все нові і нові тендери. Так, у червні 2012 року в законі було прописано понад 40 виключень.

Наприклад, без конкуренції дозволили проводити закупівлі до Євро-2012. Згідно зі звітом Рахункової Палати, Нацагентство з питань Євро-2012 в 2011-2012 роках погодило 304 закупівлі, які провели без конкуренції, на загальну суму 18,8 млрд грн. А от інформацію про придбані потяги Хюндай засекретили.

2014-2019

Усе змінила Революція Гідності. Відразу після неї новий уряд швидко підготував і провів у парламенті новий закон “Про здійснення державних закупівель”. І паралельно в цей час тривала копітка робота над системою електронних закупівель. Її створювали спільно і урядовці, і громадськість, і бізнес. Реформу Prozorro офіційно презентували в лютому 2015 року, а назву для системи обрали всього за кілька днів до цього — голосуванням у фейсбуці. І ось 25 грудня 2015 року  Верховна Рада прийняла новий Закон “Про публічні закупівлі”. Відбувся перехід від старих паперових державних закупівель до нових прозорих і відкритих публічних. Використання Prozorro стало обов’язковим для центральних органів влади та монополістів 1 квітня 2016 року, а для всіх інших замовників — 1 серпня.

Відтоді  всі закупівлі проводять онлайн, і що, як, в кого та за скільки купують замовники, може побачити кожен громадянин. Це дозволило зупинити деякі корупційні схеми. А на інші пролило світло, адже тепер всю інформацію про закупівлі видно в системі. Про успішну українську реформу заговорили в усьому світі: Prozorro отримувала міжнародні нагороди, і систему ставили в приклад для вдосконалення публічних закупівель в інших країнах.

Водночас навіть після таких суттєвих змін і перетворень, публічні закупівлі продовжили вдосконалювати. Протягом наступних кількох років депутати ухвалили низку корисних законів, зокрема найвідоміший із них — нову редакцію Закону “Про публічні закупівлі” у 2019 році. Вона запровадила функціонал аномально низької ціни, 24 години на виправлення помилок, спрощені закупівлі, уповноважених осіб та низку інших важливих новацій.

2020-2021

У квітні 2020 року нова редакція Закону “Про публічні закупівлі” набула чинності. Однак це була не єдина серйозна зміна у сфері. Україна, як і весь світ була змушена адаптовуватися під нові реалії життя в часи пандемії. Щоб оперативно забезпечувати лікарні та інші установи всім необхідним для боротьби з коронавірусом, закупівлі COVID-19 дозволили проводити напряму. І до конкуренції їх почали повертати лише влітку 2021.

Сфера публічних закупівель пройшла чималий шлях становлення, перетворення та розвитку. І тепер важливо не зупинитися на досягнутому, не повернутися до етапів схематозу та турбулентності, а впевнено крокувати до найкращих європейський та світових практик. Усім нам варто пам’ятати, що виведення закупівель з-під дії закону, слабкий контроль за сферою та можливість ухилитися від покарання точно не сприяють ефективності публічних закупівель. Такі дії не підвищують довіру до сфери, а створюють умови для розвитку корупції. Тому перед тим, як вносити зміни в закон і особливо, виключати тендери з-під його дії, треба все-таки чесно відповідати на питання: що важливіше для розвитку нашої держави — прозорі, зрозумілі і чіткі правила для всіх чи приватний інтерес окремих зацікавлених осіб.

Автори:

1. Іван Лахтіонов — заступник виконавчого директора з реалізації інноваційних проєктів Transparency International Ukraine

2. Олександр Шатковський — міжнародний експерт із публічних закупівель

1 серпня система електронних закупівель Prozorro відсвяткувала день народження. Уже 5 років саме через неї в Україні проводять усі публічні закупівлі. За цей час у Prozorro вдалося заощадити понад 188 млрд грн.

Зараз бізнес має рівний доступ до тендерів, і протягом 5 років із державою працювали майже 420 тисяч компаній Водночас кожен громадянин може побачити, що придбала місцева чи центральна влада — усе, від 1 копійки.

Ми звикли до електронних закупівель, до відкритих даних, і сприймаємо їх як щось буденне й зовсім звичне. Проте так було не завжди. До появи Prozorro закупівлі проводили в паперовому форматі, і асоціювалися вони з корупцією.

Після Революції Гідності Трансперенсі Інтернешнл Україна разом із бізнесом, волонтерами та представниками держави створили систему Prozorro та загалом реформу публічних закупівель. Ми добре пам’ятаємо, що було до неї, а тому вирішили нагадати, чому нам аж ніяк не варто повертатися до минулого.

Як оголошували тендери та подавали пропозиції

Колись оголошення про тендери можна було побачити лише в паперовому “Віснику державних закупівель”. А в 2008 році з’явився ще й пращур Prozorro – вебпортал tender.me.gov.ua. Там публікували інформацію про закупівлі, однак брати в них участь онлайн було неможливо. Ба більше, за деякий функціонал сайту замовники (організатори торгів) ще й окремо платили – зручність базової безкоштовної версії, м’яко кажучи, кульгала.

Насамперед на tender.me.gov.ua замовники публікували інформацію про майбутні закупівлі.

Компанії, що таки знайшли оголошення про тендер і хотіли позмагатися за контракт, мали передати замовнику (поштою чи особисто) прошитий, пронумерований та скріплений печаткою пакет необхідних документів.

У свою чергу, тендерний комітет вручну вписував усіх, хто подав пропозиції на торги, у реєстр. Згодом його оприлюднювали на тому ж порталі tender.me.gov.ua.

На шляху до реєстрації свого пакету в тендерному комітеті, бізнес міг зіткнутися з неочікуваними перепонами.

Деякі замовники знаходили купу причин аби не прийняти вчасно документи. Для прикладу, щоб пройти на територію замовника, неочікувано могла знадобитися перепустка, яку треба було замовити завчасно. Тому про вільний доступ бізнесу до тендерів тоді не йшлося.

Завдяки електронним торгам цю проблему вдалося вирішити – тепер бізнес має всю інформацію про тендери та може подати пропозицію онлайн із будь-якого куточка країни чи навіть поза її межами.

Як відбувався тендер

Пропозиції подали – що ж далі?

Наступним важливим днем була дата розкриття пропозицій. Це робили у запланований час у чітко визначеному кабінеті. На сам процес запрошували учасників торгів – вони могли приїхати за бажанням.

Якщо хтось із підприємців долучався, дуже близько до тендерного комітету під час розкриття пропозицій він сидіти не міг – аби не побачити конфіденційної інформації конкурентів.

Тендерний комітет по черзі розпаковував конверти з документами учасників та зачитував запропоновані ціни. Власне, це єдина інформація, яку можна було дізнатися всім. Її також публікували на tender.me.gov.ua.

Аукціону далі не було. Хто запропонував найнижчу ціну із самого початку, той і ставав переможцем – звісно, якщо з документами все було гаразд.

У Prozorro ситуація кардинально відрізняється: ми можемо в усіх деталях побачити, які документи подали на тендер та як бізнес торгувався під час аукціону. А ще – фінальний договір з усіма його умовами та додатками.

Як порушували правила деякі замовники

Чимало інформації залишалося невидимою, тож і можливостей непомітно обійти правила на закупівлях було більше. Найчастіше замовники на тендерах протягували своїх.

Наприклад, траплялися ситуації, коли під час розкриття тендерних пропозицій замовники могли спершу розпакувати саме конверти конкурентів та зорієнтуватися в їхніх цінах. А потім відкрити пропозицію свого – і озвучити суму, що буде найнижчою. Згодом документи обережно підмінювали, і розпізнати цю хитрість було практично неможливо.

Інколи замовник самостійно готував тендерну пропозицію учасникові, або просто ігнорував нестачу в нього якихось документів. Варіантів багато, адже непрозорість породжує спокусу отримати від закупівель власний зиск.

Запровадження Prozorro дозволило пролити світло на такі моменти.

Ми не можемо сказати, що корупції у публічних закупівлях більше не існує, однак і система електронних закупівель — не суд і не орган контролю. Prozorro зменшує можливості для зловживань і робить їх видимими. А далі вже мають підключатися і Антимонопольний комітет, і Державна аудиторська служба, і правоохоронні та судові органи України.

Як жилося замовникам

Звісно, і раніше не всі замовники порушували правила на тендерах. Але через те, що бізнес та громадськість не могли відділити чесних закупівельників від не дуже (інформації для цього було занадто мало), тінь падала на всіх.

Бізнес розумів, що на торгах може зіткнутися з корупцією та дискримінацією, тому подавав свої пропозиції менш охоче. Та й загалом у суспільстві було упередження, що державні торги – це нечесно. Тому робота з закупівлями часто йшла опліч з недовірою і репутаційними проблемами.

Тепер у Prozorro кожен може подивитися, чому на торгах перемогла та чи інша компанія. І підстав для того, щоб підозрювати всіх у порушеннях, значно менше.

Раніше добросовісним замовникам було важче провести закупівлю з великою конкуренцією. Зокрема й через те, що просто повідомити бізнес про тендер було складніше. Доводилося додатково розміщувати оголошення в місцевій пресі або обдзвонювати компанії й запрошувати їх на торги. А до цього ці фірми та їхні контакти ще треба було десь знайти.

Зараз замість замовника це часто робить система. Якщо тендер потенційно цікавий для бізнесу, він сам його знайде.

Якщо ж замовник все-таки має острах, що конкуренції буде недостатньо, знайти потенційних постачальників можна у кілька кліків у BI Prozorro. А ще тут можна знайти приклади класної тендерної документації, яка буде вигідна і замовникам, і бізнесу. Аналітика безкоштовна.

А чи була статистика

До Prozorro дані про закупівлі були обмеженими не лише для громадян та бізнесу — їх було набагато менше і в самої держави. Статистичну інформацію отримували завдяки спеціальній формі №1-торги “Звіт про здійснення державних закупівель”. Її заповнювали в кожній установі раз на квартал, тобто дані були далеко не оперативними. До того ж, на їхню якість досить сильно впливав людський фактор, адже інформацію вносили у форму вручну.

Сама форма містила загальні показники і не давала уявлення про ситуацію за сферами, замовниками, процесами закупівель. Про які виважені й обґрунтовані рішення держави може йтися, якщо немає розуміння, що взагалі відбувається?

Із запуском Prozorro необхідну інформацію, зокрема для формування політики у сфері закупівель, можна отримати у відкритому доступі на bi.prozorro.org. Цей сервіс адмініструє Трансперенсі Інтернешнл Україна, альтернативи йому на державному рівні немає.

Якби тоді, у 2014-2016 роках, не запустили Prozorro, ми могли б і далі бачити паперові тендери. Хоча, точніше буде сказати – не бачити.

На щастя, повноцінно старі часи вже не повернуться.

Система Prozorro надто міцно вкорінилася в публічних закупівлях України, щоб її можна було безслідно знищити. Однак кожного разу, коли постає питання про те, щоб поповнити список виключень із Закону “Про публічні закупівлі” ще одним пунктом, варто пам’ятати, навіщо ми розпочинали реформу і чого прагнули досягти.

Тому на п’ятиріччя Prozorro хочемо побажати всім гравцям сфери (особливо тим, хто хоче її змінити) розсудливості. Потрібно рухатися вперед і вдосконалювати систему, а не чіплятися за старі практики. І пам’ятайте – усі бачать все.

 

Пандемія вплинула на відзначення Великодня — масових святкувань стало відчутно менше. Утім, бюджетні установи все ж витрачають кошти на підготовку до цього дня. Ми дослідили, що саме вони купують.

Цьогоріч православні християни відзначають Великдень 2 травня. Це другий поспіль рік, коли свято відбудеться в умовах пандемії. Міністерство охорони не запроваджувало додаткових обмежень на період великодніх свят, водночас, рекомендувало дотримуватися всіх норм, які зараз прописані в постанові про карантин. Йдеться передусім про дистанцію, масковий режим і освячення кошиків на вулиці. Ми подивилися, як бюджетні установи готувалися до святкування — на це у 2021 вони витратили понад 3,4 млн грн. Серед закупівель — переважно паски, продуктові набори, великодні декорації та організація ярмарок. 

Левова частка витрат, а саме понад 2,3 млн грн, припала саме на паски та великодні кошики. Ціна на головний атрибут свята залежала насамперед від ваги. Наприклад, паску вагою 300 грамів можна було придбати за 29,1 грн, а ось півкілограмова коштувала 35–45 грн. Популярний зараз кекс панеттоне купували і за 85 грн. Також замовники використовували Prozorro Market — приміром, кілограмовий “Кекс Володимирський” від Київхлібу там обійшовся у 210 грн.

Крім цього, паски були незамінною складовою продуктових наборів — а що ще туди покласти, усі закупівельники вирішували по-своєму. Наприклад, на Львівщині КП «Соціальні гарантії» додало до наборів печиво, і разом з паскою воно обійшлося в 107 грн. А Служба у справах дітей Чернівецької ОДА склала ще вафлі, халву, зефір, бісквіт, круасани, пасхальне яєчко тощо — і такі набори коштували установі по 70 грн. 

Однак не їжею єдиною — подекуди місцева влада вирішила прикрасити вулиці. На це в Україні загалом пішло понад 640 тисяч грн. Мешканці Луцька можуть побачити в центрі міста декоративні скульптури: дерева, великодніх платахів, квіти та сонцеграй. На них з бюджету віддали майже 50 тисяч грн. На святкове оздоблення витратили кошти також у Чернівцях, Житомирі та Сокільниках.

Щонайменше у двох містах придбали ще й проведення масових заходів. У Херсоні на передсвятковий ярмарок планували витратити 119 тисяч грн, однак потім цю суму зменшили до 79,5 тисяч — через COVID-19. Тим часом у Черкасах вирішили провести цілий фестиваль: з концертною програмою, майстер-класами, фотозонами та “Поливаними батлами”. За це місто заплатить рівно 50 тисяч грн.

Натомість, деякі міста вирішили перевести великодні активності в онлайн. У Хмельницькому  20 тисяч грн витратять на виготовлення відео для проведення майстер-класу «Великодні декорації». У Житомирі за подібні відеоролики готові заплатити 18 тисяч грн.

Ми закликаємо вас також бути обережними на свята та дотримуватися всіх рекомендацій лікарів: носити маску в публічних місцях, тримати дистанцію, ретельно мити руки та стежити за своїм самопочуттям. І тоді ці дні залишаться справді світлими.

Публічні закупівлі мають свої особливості в кожній із країн, проте вони скрізь чутливі до корупції. Ділимося досвідом Угорщини, як контролювати подібні ризики.

У всьому світі публічні закупівлі вразливі до корупційних ризиків. І різні країни створюють свої унікальні механізми для їх відстеження та контролю. Ми вже розповідали про проєкт Tenders.Guru, який створили 5 неурядових громадських організацій з Польщі, Угорщини, Іспанії та Румунії, щоб запобігати корупції у сфері публічних закупівель. А в Угорщині ще існує проєкт “Червоні прапорці” — його започаткували організація K-Monitor і Transparency International Угорщина у 2015 році, щоб підвищити прозорість закупівель.

Redflags.eu — це інструмент для виявлення ризикованих публічних закупівель. Він працює на основі 40 алгоритмічних показників. Інструмент створили, щоб служби контролю в Угорщині та журналісти могли вчасно побачити підозрілі тендери та почати розслідувати ці історії ще до підписання договорів. Більшість індикаторів стосуються оголошень про проведення тендерів, однак деякі з них реагують і на закупівлі, які відбуваються без попереднього оголошення. Окрім цього, ризик індикатори дозволяють, у тому числі, оцінювати кінцеві цінові пропозиції учасників залежно від очікуваної вартості закупівлі та інших деталей тендеру.

Система Redflags.eu щодня обробляє інформацію з онлайн-бази даних тендерів ЄС (TED). Користувачі можуть переглядати закупівлі на сайті або підписатися на фільтри, щоб отримувати сповіщення про нові тендери.