Як ви б оцінили рівень корупції в Україні? Адже світ показує, що корупція може бути дуже різною: в Австрії уряд іде у відставку через народні збурення, коли є сама лише підозра в корупції, а Росія та Венесуела – це повноцінні mafia state, де корупція проникла в усі гілки влади. 

Як відомо, Transparency International щороку вимірює індекс сприйняття корупції. За індексом 2018 року, Україна знаходиться у другій сотні країн: на 130 місці зі 180, з 32 балами зі 100. Тобто Україна – це країна, яка  вже намагається боротися з корупцією, але зовсім її ще не подолала. Говорити про успіхи в цьому напрямку можна, але ми дуже далекі від тієї ж Австрії.

У нас є антикорупційні органи, і успіхом я назвав би те, що ці інституції вже є незалежними й сильними. Але при цьому, ми чекаємо результатів, чекаємо справедливих вироків у судах. Тому нас не можна порівнювати з Австрією, де уряд пішов у відставку через одне відео. Але не можна порівнювати й з Росією, де корупційна система підмінила собою державну. Ми десь посередині, і це “посередині” відбулося за останні 5 років, завдяки тому суспільному спротиву, який стався узимку 2014 року.

В наступні 5 років, я думаю, ми прямуватимемо усе ближче до Австрії. Принаймні, в це хочеться вірити.

Як ви оцінюєте ситуацію в царині боротьби з корупцією після приходу нового президента до влади?

Андрій Боровик: Ще зарано ставити такі питання, пройшло тільки 100 днів. Є певні позитивні кроки. Наприклад, було постійне протистояння між НАБУ і САП, а після однієї розмови з головою Адміністрації Президента, вони знову почали дружити. Хоч очільник НАБУ каже, що “ми не дітки в дитсадку, щоб нас мирити, ми знайшли точки дотику і тепер працюємо разом”.

На фоні того, що дуже скоро, за два тижні запускається Антикорупційний суд, це дуже позитивний знак. Але говорити про якісь звитяги у цьому плані дуже важко. Тому що дії, висловлювання членів нової команди треба сприймати через політичний дискурс. Адже політичний процес у нас триває, були вибори. Треба дивитися, чи продовжиться ця тенденція, коли президент приїжджає на місця і каже, що тих і тих треба звільнити, бо вони корупціонери. А насправді там нікого не звільняють – усіх просто міняють місцями. Я сподіваюся, що президент зрозуміє, що таким чином державою не можна управляти. Коли президент поводиться як цар: приїжджає на місця і каже, хто тут поганий, а хто хороший. Треба будувати сильні інституції, які виконуватимуть свою роботу.

Минає другий місяць президентства Зеленського. Тож саме час підсумувати, які антикорупційні кроки зробили, а які антикорупційні обіцянки виголосили. Яким був перший місяць можна згадати тут – http://bit.ly/zelfirstmonth 

☑ Нарешті перезапуск НАЗК. В Офісі президента анонсували перезавантаження агентства, зміни кількісного складу, інструментів, якими користуються співробітники. Руслан Рябошапка зазначив, що законопроєкт вже готовий.

☑ Незаконне збагачення 2.0. Зеленський вдруге вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкт. Однак вже після того, як спікер Ради Парубій закрив останнє пленарне засідання Верховної Ради 8-го скликання. Раніше депутати його проігнорували, попри те, що він враховував зауваження Конституційного Суду та передбачав цивільну конфіскацію та, у разі розміру набутих активів понад 11,5 млн грн, покарання до 10 років.

☑ Проєкт закону Президента уточнює юрисдикцію Вищого антикорупційного суду. За теперішнім законодавством, до Антикорсуду переходять всі справи щодо корупції від найнижчого до топового рівня службовців і посадовців. Це – близько 3500 справ. І це насправді буде відтягувати вироки топ-корупціонерам за справами НАБУ. Представництво ЄС в Україні, НАБУ та САП підтримали законодавчу ініціативу №10426.

Для розгляду цих законопроєктів Зеленський просив Парубія скликати позачергове засідання Ради. Проте Парубій пояснив, що законодавство не передбачає такої можливості, лише під час сесії Ради. Тож сподіваємося, що за це одразу візьметься вже новий парламент.

☑ Що чекає команда Зеленського від нового парламенту? Заступник керівника Офісу президента Руслан Рябошапка сказав, що насамперед потрібно оновити й ухвалити закони про запобігання корупції, декларації, корупцію у політичному секторі, переглянути Кримінальний процесуальний кодекс, завершити судову реформу та посилити захист викривачів.

☑ Зустрілися представники оновленої Нацради з питань антикорупційної політики. Серед них – керівники ключових антикорупційних та правоохоронних органів, бізнес-асоціацій та громадських організацій. Ключові тези можна прочитати тут.

☑ До початку роботи нової Ради обіцяють підготувати законопроєкти, аби розсекретити тендерні закупівлі у секторі безпеки й оборони та реформувати Службу безпеки України. За словами секретаря РНБО Олександра Данилюка, на «таємних» закупівлях заробляють гроші або неефективно їх використовують. У цих випадках, як у багатьох країнах світу, має бути застосований принцип мінімальної доцільної таємності.

☑ Масова люстрація від Зеленського. Президент запропонував зміни до закону про очищення влади. За його пропозицією, люструвати потрібно всіх представників влади, які керували країною з 2014 по 2019 роки. Хоча в команді Зеленського чимало людей, які за такими критеріями теж підпадають під люстрацію. Посли «Великої сімки» G7 розкритикували цю ідею.

☑ Натомість подання Зеленського про звільнення генпрокурора Юрія Луценка власне звільнення не спричинило. Чому так? За словами голови парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Андрія Кожем’якіна, у поданні немає підстав, які б дозволили відправити Луценка у відставку: особиста заява на звільнення, подання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП) або Вищої ради прокурорів, заборгованість за аліментами. Нагадаємо, що головною причиною для звільнення у поданні зазначили відсутність юридичної освіти та достатнього досвіду в сфері права.

☑ «Держава у смартфоні». Радник президента Михайло Федоров запропонував на зустрічі з представниками МВС, ДМС та Мін’юсту запровадити в Україні систему цифрової ідентифікації громадян. Це дасть змогу, зокрема, автоматичну верифікацію даних, електронний перепис населення, модернізацію сфери електронного підпису.

Незчулися, як минув місяць з дня інавгурації Володимир Зеленський. Тож згадаємо, що він зробив і запланував, кому «пригрозили» з Адміністрації Президента України, хто за крок від звільнення, що із призначеннями та на що чекати далі в антикорупційній реформі. Ми зібрали все найважливіше в 10 “антикорупційних” пунктах.

☑ Не буде результатів – буде «перезавантаження». Зеленський «пригрозив» НАБУ та САП перезапуском, якщо за три місяці не побачить результати їхньої роботи. А ви спитаєте: які саме? Такі, що можуть «задовольнити запит людей на справедливість» і спричинити «притягнення до відповідальності осіб, які були причетні до корупційних злочинів». Нагадаємо, що Антикорупційний суд має розпочати свою роботу 5 вересня. І це ще оптимістичний прогноз.

☑ Окрім того, після парламентських виборів 21 липня на НАБУ незабаром чекає аудит. В Адміністрації, може, хотіли б і раніше, але не вийде: одного аудитора призначає Верховна Рада, другого – уряд. Майже рік тому відбір аудиторів для НАБУ власне аудитом не завершився. Проте скандал був: призначений колишнім президентом Жебрівський не мав достатньо досвіду та авторитету для перевірки антикорупційного органу.

☑ Спроба повернути покарання за незаконне збагачення. Зрештою законопроект Зеленського у Верховній Раді проігнорували попри те, що він враховував зауваження Конституційного Суду та передбачав також цивільну конфіскацію, окрім покарання до 10 років за незаконно набуті активи.

☑ Подання про звільнення генпрокурора Юрія Луценка. Головною причиною зазначили відсутність юридичної освіти та достатнього досвіду в сфері права. За час на посаді Луценко більш охоче воював з громадянським суспільством, аніж сприяв правосуддю у деяких справах «сім’ї Януковича» та Майдану. Утім профільний комітет ВР не погодив подання.

☑ Зеленський призначив Руслана Рябошапку заступником голови АП. Раніше був членом Національного агентства з питань запобігання та протидії корупції, працював у Секретаріаті Кабміну та ТІ Україна.

☑ Новий склад делегації до участі в роботі Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO). До списку ввійшли Михайло Буроменський (член Нацради з питань антикорупційної політики ), Руслан Рябошапка (заступник голови АП) та Анастасія Красносільська (експертка Центру протидії корупції).

☑ «Держава у смартфоні». Експерти вперше зібралися, аби обговорити те, що давно на вустах. На зустрічі були представники Коаліції електронної держави, серед яких і директор програми інноваційних проектів ТІ Україна Ivan Lakhtionov.

☑ Також Зеленський зустрівся із головою Вищого антикорупційного суду Оленою Танасевич. Зокрема, проговорили те, що може «зірвати» вчасний початок роботи суду у вересні. Це – проблема з приміщеннями, які не відповідають заходам безпеки, не мають робочі місця для всього апарату суду та не вміщують сотні томів матеріалів справ.

☑ Служба безпеки України отримала “антикорупційні завдання” від президента Зеленського. Зокрема, діяти в боротьбі з корупцією рішуче та впевнено, вивести бізнес із тіні, не оглядаючись на прізвища. Вже два роки поспіль для підвищення балів в Індексі сприйняття корупції ТІ Україна рекомендує позбавити СБУ та Нацполіцію повноважень у сфері боротьби з економічною злочинністю, які дозволяють спецслужбі тиснути на бізнес. І натомість створити Службу фінансових розслідувань.

☑ Покроковий план знищення корупції від пропрезидентської партії «Слуга народу». Серед пунктів – національна система електронного врядування, «очищення» прокуратури, незалежність антикорупційних органів та обов’язкова конфіскація майна корупціонерів.