Ukraine Facility - Transparency International Ukraine

Що купують в Prozorro за кошти Ukraine Facility

Наталія Іжицька — Fri, 15 Aug 2025 13:02:30 +0000

Через те що Україна не виконала три з 16 реформ, які обіцяла Європейському Союзу, ми отримаємо наступний транш допомоги в межах програми Ukraine Facility урізаним — €3,05 млрд замість запланованих €4,5 млрд.

Загалом Ukraine Facility — це програма, за якою ЄС зголосився надати Україні €50 млрд макрофінансової допомоги до 2027 року. Їх мають витратити на підтримку економічної стабільності, реформ та відновлення країни. Проте гроші — не подарунок. Вони прив’язані до зобов’язань, зокрема — виконати низку реформ.

Для четвертого траншу ми не втілили вчасно три з них, які стосувалися оновлення законодавства по АРМА, добору суддів ВАКС і децентралізації. Наступний транш становитиме на €1,5 млрд менше, ніж планували. З березня минулого року ми вже отримали за програмою Ukraine Facility €19,5 млн.

Оскільки закон про реформу АРМА таки ухвалили, просто пізніше, ніж ми подавали документи на цю виплату, кошти за цю реформу ми зможемо обґрунтувати і отримати під час погодження наступного траншу.

Проєкт Dozorro TI Ukraine проаналізував закупівлі за кошти Ukraine Facility, щоб зрозуміти, на що з початку року витрачали кошти західних партнерів. І відповідно — зрозуміти, які закупівлі теоретично можуть залишитися тимчасово недофінансованими через урізання нового траншу.

Джерело фінансування конкретно з цього проєкту для закупівель в Prozorro вказують замовники. І, на жаль, вони не завжди роблять це якісно. Іноді помилково позначають їх як ті, що фінансувалися з програми — зокрема закупівлі продуктів харчування. Ми намагалися очистити вибірку, утім не всі помилки вдалося відфільтрувати. Натомість деякі великі проєкти, як-от будівництво укриття для Андріївського ліцею, спершу не містили згадки про донора, тож не потрапили до аналізу, хоча фінансувалися саме з Ukraine Facility.

Статистика

На Prozorro з 1 січня до 31 липня 2025 року ми нарахували понад 2 тис. закупівель, які фінансують коштом ініціативи Ukraine Facility на суму 14,3 млрд грн. З них понад тисяча вже завершена, сума укладених контрактів — 6,8 млрд грн. Зауважимо, що в тексті інформація саме про укладені договори, а не фактично сплачені гроші.

Найбільше коштів заклали на будівництво та поточні ремонти — 5,3 млрд грн. Ще 1,6 млрд грн — на шкільні автобуси.

За очікуваною вартістю 71% закупівель провели через відкриті торги з особливостями, майже 25% — за запитом цінових пропозицій, 4% — прямими угодами. За даними BI Prozorro, у середньому в закупівлях брали участь два учасники.

Хто освоює найбільше

Найбільше коштів законтрактували:

Державне некомерційне підприємство «Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України» — 1,1 млрд грн;
Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА — 862 млн грн;
Державна установа «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України» — 699 млн грн.

За умовами програми Ukraine Facility, у межах першої складової щонайменше 20% коштів (€1,05 млрд) мали спрямовувати на потреби органів місцевого самоврядування. Оскільки замовники самостійно заповнюють поле «джерело фінансування», там часто трапляються дублювання або поєднання кількох джерел, тому визначити точний розподіл складно. Водночас серед уже укладених угод, які вдалося ідентифікувати, на місцеві бюджети спрямовано понад 1,94 млрд грн — це 28% від загальної вартості цих угод.

Лідери серед регіонів 2025

Київська область очолює рейтинг регіонів за вартістю укладених угод — 2,2 млрд грн. Далі йдуть Рівненська — 979 млн грн, Харківська — 516 млн грн, Дніпропетровська — 503 млн грн і Сумська — 292 млн грн.

Будівництво лікарень — у пріоритеті

Один із пріоритетів, на що найбільше законтрактували коштів — модернізація закладів охорони здоров’я. На ці роботи припадає 37% від загальної суми, або 2,5 млрд грн. Нижче розповідаємо про найбільші проєкти, які планують завершити до кінця 2026 року.

Центр дитячої кардіології у Києві

Один із найбільших проєктів наприкінці травня замовив ДУ «Центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України». Йдеться про реконструкцію лікувального корпусу №1 з прибудовою та будівництвом багатопрофільного корпусу в Києві за 695 млн грн. Цей центр допомагає вагітним, породіллям і новонародженим із середнім рівнем ризику, а також жінкам із проблемами репродукції. У новому корпусі буде цілодобовий і денний стаціонар, амбулаторія, відділення інтенсивної терапії для немовлят, а також зона стабілізації стану породіль. Підрядником обрали ТОВ «Укрбуд-Проект-Реконструкція», власник якої — Володимир Магльований. Журналісти «Наших грошей» пов’язують цю компанію з родиною Кізіменків, яка раніше мала зв’язки з владою часів Януковича і проросійською адміністрацією у Криму. Також у цій закупівлі журналісти виявили ймовірне завищення вартості матеріалів на понад 10 млн грн. Серед них — гідроізоляційні мати, тротуарна плитка, фарба та інші позиції. Водночас ціна договору динамічна — її можна коригувати упродовж виконання робіт.

Центр ендокринної хірургії у Києві

У червні Центр ендокринної хірургії підписав великий контракт на реконструкцію своїх будівель із переплануванням трьох поверхів (6-8) і надбудовою технічного поверху. Також передбачено оновлення операційного блоку, реанімації та нових відділень. Роботи за 600 млн грн виконуватиме ТОВ «Консалтинг-Буд».

Ця компанія також отримала інші контракти на модернізацію цього закладу. На капремонт 6–9 поверхів з нею законтрактували 350 млн грн, на термомодернізацію — 75 млн грн, буріння свердловини — 26,3 млн грн, будівництво дахової котельні — 28,1 млн грн, а також газової котельні — майже 20 млн грн. Усі ці роботи теж фінансує Ukraine Facility.

Власниця київської ТОВ «Консалтинг-Буд» — Любомира Кожушко, колишня посадовиця Апарату Верховної Ради. За інформацією «Наших грошей», її компанія фігурує в справі щодо можливого привласнення коштів при виконанні робіт на об’єктах Держспецзв’язку.

До речі, у березні Центр також намагався знайти підрядника для ремонту 1–5 поверхів установи на Кловському узвозі в Києві. Очікувана вартість робіт сягала 1,03 млрд грн. Але тендер не відбувся, бо замовник відхилив усі пропозиції.

Госпіталь для військових на Рівненщині

У липні Департамент будівництва та архітектури Рівненської ОДА уклав угоду із ПП «Модена» на 548 млн грн. Підрядник має звести госпіталь у селищі Клевань для військових і внутрішньо переміщених осіб. У планах — чотириповерховий корпус з відділеннями інтенсивної терапії, стаціонаром, операційним блоком, лабораторією, реабілітаційним центром, сховищем і вертолітним майданчиком.

Це вже третя закупівля, пов’язана зі зведенням цього госпіталю. Першу угоду на 1,2 млрд грн підписали з «Моденою» ще у жовтні 2023 року, але згодом вартість зменшили — до 497 млн. Після коригування проєкту наприкінці 2024 року підписали новий договір — на 363,97 млн грн. Пізніше ця сума знизилась до 344,44 млн грн. Усі закупівлі фінансуються за програмою Ukraine Facility. Загальна вартість проєкту сягнула 1,3 млрд грн. Уже завершили зокрема земляні, фундаментні, покрівельні, фасадні, сантехнічні та вентиляційні роботи. Начальник Рівненської ОВА Олександр Коваль каже, що госпіталь готовий на 80%.

Госпіталь ветеранів у Миколаєві

У Миколаєві реконструюють госпіталь ветеранів. Підряд на 45,5 млн грн отримала фірма «БК Житлопромбуд-8», яку очолює Григорій Стерпул. За інформацією журналістів «Антикорупційного виміру», Стерпул — давній учасник політичного та будівельного життя міста, пов’язаний із покійним заступником мера Володимиром Гуллером. Серед співзасновників компанії зазначена і Олена Авдєєва, кандидатка до міськради від «Слуги народу» у 2020 році. Журналісти також з’ясували, що у 2020 році фірма надала 6 млн грн позики нардепу Максиму Єфімову, який раніше входив до «Партії регіонів» та «Блоку Петра Порошенка». Його ім’я згадується в розслідуваннях щодо активів оточення Януковича.

Наразі компанія фігурує у судовій справі про можливе привласнення коштів під час реконструкції дитсадка та школи в селищі на Миколаївщині.

Будівництво укриттів: 2 млрд грн під землю

На зведення захисних споруд для освітніх закладів вже законтрактували орієнтовно 2 млрд грн — це десь 30% від загальної суми. Найбільше укриттів зведуть у Дніпропетровській області — 8 об’єктів на 373 млн грн.

Найбільший контракт уклали з ТОВ «Проектний Альянс». До кінця року компанія має збудувати укриття на 500 осіб для Слобожанського ліцею №2 на Харківщині. Вартість проєкту — 158 млн грн. На даху укриття планують облаштувати футбольний і баскетбольний майданчики.

Ще один великий проєкт — укриття для Шарівського ліцею на Харківщині. Відділ освіти Валківської міської ради підписав договір з ТОВ «Юніотрансбілдінг» на 125,2 млн грн. Тепер до кінця року підрядник має звести сховище. Компанія належить Андрію Подосовському. Журналісти пов’язують «Юніотрансбілдінг» з колишнім мером Мирнограда і Покровська Русланом Требушкіним.

Для Верхівцевського ліцею №1 у Дніпропетровській області будують укриття за 94 млн грн. Відділ освіти, культури, молоді та спорту Верхівцевської міської ради уклав договір з ТОВ «Гефест Буд ВМ». Підрядник має звести споруду на 600 осіб до кінця року. Фахівці Dozorro проаналізували кошторис проєкту і виявили потенційне завищення цін на будматеріали, зокрема на арматуру, бетон, утеплювач, штукатурку і фарбу, що може призвести до переплати 9,6 млн грн. Ціна за договором динамічна, тож сподіваємося, що вартість скоригують під час будівництва укриття до ринкового рівня. «Гефест Буд ВМ» зареєстроване у Верхівцевому та належить Андрію Ігнатенко. До березня 2025 року співвласниками були Максим Однороб і Володимир Кордулян — депутат міськради від «ОПЗЖ», якого двічі притягували до відповідальності за несвоєчасне подання декларацій.

У селі Вигода на Одещині будують укриття для садка «Вишенька» та Вигодянського ліцею за 97,4 млн грн. Воно буде розраховане на 711 осіб. Роботи замовило правління освіти, культури, молоді та спорту Вигодянської сільської ради у ТОВ «Давмір Строй». Фахівці Dozorro виявили можливу переплату майже 9 млн грн — ціни завищили на арматуру, бетон, цеглу. Ціна договору тверда, а тому замовник не зможе легко скоригувати вартість матеріалів у процесі виконання робіт. За інформацією «Наших грошей», у 2023 році поліція відкрила справи щодо розтрати бюджетних коштів посадовцями Нерубайської сільради та компаніями «Давмір Строй» і «БК Делюкс Девелопмент». Також розслідують завищення вартості ремонту даху Одеського обласного центру, який замовили у «Давмір Строй».

У Дніпрі Департамент капітального будівництва замовив зведення укриття на території гімназії №118. Контракт на 87,5 млн грн підписали з ТОВ «СК Стройінвест». До кінця року підрядник збудує захисну споруду на 500 місць. Компанія належить Наталії Лазарь, а раніше її власником був Денис Островський — засновник ще однієї дніпровської фірми «Біг Сіті Груп», яку колись також очолювала Лазарь. Саме в неї «Стройінвест» нині орендує техніку. «Стройінвест» фігурує у розслідуванні Bihus.Info: під час програми «Велике будівництво» Островський обговорював з консультантом програми Юрієм Голиком освоєння бюджетних коштів.

Капремонти харчоблоків: ще один напрям у системі освітніх закупівель

Кошти західних партнерів йдуть і на модернізацію шкільних кухонь та їдалень. У більшості випадків ремонти замовляють органи місцевої влади чи обласні департаменти освіти й будівництва. Вартість угод вже сягнула 135 млн грн. Нижче — три найдорожчі закупівлі.

Один з найдорожчих проєктів — ремонт харчоблока Красилівського ліцею на Хмельниччині, який мають завершити до кінця року. ДП «Хмельницька обласна служба єдиного замовника» уклало договір із ТОВ «Компанія “Галеон”». Вартість робіт склала 17 млн грн.

У Сумській області управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради підписало договір із ПВКП «Авангард-Н» на 15,6 млн грн. Йдеться про капітальний ремонт харчоблока та їдальні в Буринському ліцеї №1 імені В.М. Кравченка. Роботи мають бути виконані до кінця року.

У Кропивницькому міське управління освіти уклало договір із ТОВ «Буд-Контроль» на 15,1 млн грн. Роботи заплановані в гімназії «Інтелект» та передбачають капітальне оновлення харчоблока.

Шкільні автобуси

На придбання шкільних автобусів підписали договорів на 1,6 млрд грн. За ці кошти замовили понад 400 транспортних засобів для закладів освіти країни.

Найбільшу суму законтрактувала Київська область — 289 млн грн. Так, наприкінці травня Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації уклав угоду на 147 млн грн на придбання 35 автобусів для закладів освіти. Згодом департамент підписав ще два договори: на 120 млн грн — на закупівлю 33 автобусів та на 22 млн грн — ще 6 автобусів.

Найбільше коштів на постачання автобусів отримало ТОВ «Торговий дім “Еталон Авто”» — 369 млн грн. Водночас найбільшу кількість угод уклали з ТОВ «Автоград-2007» — 10 організаторів закупівель підписали з ним 11 контрактів на загальну суму 42 млн грн.

Мультимедійне обладнання для НУШ

На різне мультимедійне обладнання для НУШ законтрактували вже 152 млн грн. Ці кошти мають піти на закупівлю інтерактивних панелей, мобільних стійок для панелей, моніторів та іншої техніки для освітнього процесу.

Одеська область стала лідером за обсягом таких закупівель: 39 замовників підписали договорів на загальну суму 22 млн грн. На другому місці — Рівненська область, де 33 організатори уклали угод на 12 млн грн. Івано-Франківщина замикає трійку — 30 замовників замовили обладнання на 14 млн грн.

Найбільше коштів та найбільшу кількість угод законтрактували з ТОВ «Інтерактивні системи навчання» — 29 угода на 20 млн грн.

Що ще планують?

Ще на понад 3,2 млрд грн закупівлі залишаються активними. Серед них — масштабний тендер на реконструкцію будівлі обласного центру реабілітації та відновного лікування у Чернігові. Очікувана вартість робіт — 715 млн грн. Утім, знайти підрядника поки що не вдалось — пропозицію єдиного учасника закупівлі відхилили. Ймовірно закупівлю будуть переоголошувати.

Також оголосили нові тендери на будівництво укриттів. Один із найдорожчих — проєкт на території Дніпровського ліцею №144 імені Леві Іцхака Шнеєрсона у Дніпрі. Його вартість — 175 млн грн. Ще 177 млн грн планують витратити на будівництво захисної споруди на базі ліцею №6 у місті Самар на Дніпропетровщині.

Окремо ДП «Медичні закупівлі України» оголосило тендер на 542 млн грн на закупівлю обладнання для створення центрів ядерної медицини. Це високотехнологічне устаткування, яке застосовують для діагностики та лікування за допомогою радіоактивних ізотопів. Тендер призупиняли через скаргу одного з учасників до Антимонопольногго комітету України. Він вважав, що деякі вимоги тендеру штучно обмежують коло потенційних учасників — зокрема через завищені технічні параметри і обмеження за країною виробництва. Також він зазначив, що частина умов суперечить закону і створює дискримінацію. АМКУ частково задовольнив скаргу і зобов’язав замовника внести зміни до тендерної документації. Наразі триває етап подання пропозицій.

Dozorro продовжує стежити за закупівлями, що фінансуються за кошти програми Ukraine Facility. Лише за червень і липень ми проаналізували 20 тендерів — і в 12 із них виявили потенційно завищені ціни на загальну суму понад 65 млн грн.

Висновки

Аналіз закупівель за кошти програми Ukraine Facility свідчить, що більшість грошей спрямовані на будівництво й реконструкцію лікарень та зведення захисних укриттів для шкіл і дитсадків. Так на сферу охорони здоров’я вже уклали угод на понад 2,5 млрд грн, ще приблизно 2 млрд грн пішли на будівництво сховищ для освітніх закладів.

Ці об’єкти — критично важливі в умовах війни. І саме вони ризикують залишитися без фінансування, якщо ми будемо й далі отримувати неповні транші Ukraine Facility, бо не виконуємо обіцяні реформи. Кожне урізання фінансування — це відкладений госпіталь, не збудоване укриття чи зірваний ремонт, який би мав убезпечити дітей, медиків або військових.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

The post Що купують в Prozorro за кошти Ukraine Facility first appeared on Transparency International Ukraine.

Хто і як контролює витрати коштів за Ukraine Facility

Андрій Швадчак — Mon, 14 Jul 2025 13:48:52 +0000

У квітні Європейська комісія перерахувала Україні 3,5 мільярда євро чергового траншу в межах програми фінансової підтримки Ukraine Facility. Загальна сума допомоги, яку ми отримали за цією програмою з березня 2023 року, за даними уряду, вже становить 19,6 мільярда євро.

Ukraine Facility — це програма, що передбачає виділення 50 мільярдів євро макрофінансової допомоги Україні від ЄС до 2027 року. Кошти спрямовують на підтримку економічної стабільності, реформ та відновлення країни. Водночас більшу частину фінансування — 30,37 мільярда євро — Європейська Комісія надаватиме, якщо Україна буде виконувати індикатори реформ, передбачені програмою. Наприклад, посилить заходи щодо моніторингу процедур закупівель Держаудитслужбою до кінця 2025 року та приведе нормативне регулювання у сфері публічних закупівель у відповідність із правом ЄС до 2027 року.

Окрім того, що кошти в межах цієї допомоги нам надаватимуть лише за умови поступу в реформах, програма також передбачає контроль за їхнім використанням — як з боку України, так і з боку Європейського Союзу. Хто і як здійснюватиме цей контроль — розберемося у матеріалі.

Ukraine Facility — це програма, що передбачає виділення 50 мільярдів євро макрофінансової допомоги Україні від ЄС до 2027 року. Кошти спрямовують на підтримку економічної стабільності, реформ та відновлення країни.

Контроль з боку ЄС

Рамкова угода між ЄС та Україною, яка визначає умови Ukraine Facility передбачає три ключові органи контролю з європейського боку: Європейська комісія, OLAF та Аудиторська рада.

Україна зі свого боку зобов’язалася співпрацювати з ними. Зокрема надавати доступ до інформації, документації, баз даних і реєстрів — всього, що пов’язано з реалізацією Ukraine Facility.

Європейська комісія — загальний контроль і прийняття рішень

Сама Європейська комісія насамперед відповідальна за оцінювання виконання заходів, передбачених Планом для Ukraine Facility (далі — Планом України). Тобто вона має визначати, чи достатньо Україна просунулася в реформах, щоб отримати наступний транш фінансування.

Окрім цього ЄК також оцінюватиме, чи відповідає українська система управління і контролю використання цієї допомоги вимогам угоди. Фактично вона перевірятиме, чи достатньо ефективно ми розпоряджатимемося наданими коштами.

Третій ключовий напрям контролю для цього органу — чи достатньо ефективно ми запобігаємо і розслідуємо корупційні та інші порушення, пов’язані з використанням коштів за Ukraine Facility.

Тобто загалом Єврокомісія відповідає за загальний контроль по Ukraine Facility. Вона має повноваження проводити верифікації, ревізії, перевірки та аудити, а також запитувати додаткову інформацію. За потреби до таких перевірок можуть залучати незалежних експертів або аудиторські фірми. За результатами усього цього ЄК буде оформлювати звіти, які можуть бути використані, щоб ухвалювати рішення щодо продовження, призупинення або корекції обсягів фінансування за програмою.

OLAF — розслідування порушень

У системі фінансового контролю за реалізацією Ukraine Facility особливе місце займає Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF). Його головна функція — розслідувати можливі порушення, пов’язані з використанням коштів ЄС.

OLAF має повноваження проводити адміністративні розслідування, якщо є підозри на шахрайство, корупцію або будь-яке інше незаконне використання коштів, наданих у межах Ukraine Facility. Щоб проводити перевірки та інспекції на території України, управління має попередити про це українську сторону.

Хоча OLAF не є судовим або каральним органом, результати його розслідувань можуть стати підставою для припинення або зменшення фінансування за Ukraine Facility.

Аудиторська рада — виявлення системних проблем

Щоб забезпечити належне управління за коштами в межах Ukraine Facility, Європейська комісія створила спеціальний орган — Аудиторську раду. Незалежних експертів до неї призначає Єврокомісія.

Головне завдання Аудиторської ради — виявляти системні проблеми у використанні коштів, які Україні надають в межах Ukraine Facility, та інформувати про них Європейську комісію. Йдеться насамперед про недоліки в управлінні та контролі фінансування, а також про вразливості в системах запобігання шахрайству, корупції, конфлікту інтересів.

Крім наглядових функцій, Аудиторська рада також має право надавати Україні рекомендації, які можуть стосуватися як бездіяльності українських органів у сфері боротьби з фінансовими порушеннями, так і системних недоліків в управлінні коштами ЄС.

Важливо, що рекомендації Аудиторської ради не є декларативними — Україна в обличчі Мінекономіки зобов’язана письмово відреагувати на кожну з них. Така відповідь має містити або детальний план реалізації рекомендації, або детальне обґрунтування, чому втілити її неможливо.

Як і у випадку з OLAF, звіти Аудиторської ради можуть мати серйозні наслідки – вони можуть стати підставою для зменшення або призупинення фінансування з боку ЄС.

Аудиторська рада також має право надавати Україні рекомендації, які можуть стосуватися як бездіяльності українських органів у сфері боротьби з фінансовими порушеннями, так і системних недоліків в управлінні коштами ЄС.

Контроль з боку України

З Українського боку передбачено два основних контролюючих органи — Міністерство фінансів та Держаудитслужба. Перший більше відповідає за загальний контроль, другий — за фінансовий контроль і боротьбу з корупцією і шахрайством.

Міністерство фінансів України — стратегія і аудити

Згідно з рішенням уряду, функції незалежного органу аудиту за реалізацією Ukraine Facility в Україні покладено на Міністерство фінансів України (Мінфін).

Серед основних чітко сформульованих завдань Мінфіну в межах контролю за програмою — розробити стратегію аудиту Ukraine Facility, яка має визначити методи аудиту, їхню періодичність, а також пріоритетність.

За інформацією відомства, проєкт Стратегії аудиту розробили і станом на початок липня триває його обговорення з Секретаріатом Аудиторської Ради Ukraine Facility.

Далі відповідно до цієї стратегії, Мінфін має проводити аудит реалізації кожного з компонентів програми. Мета — усунути ризики шахрайства, корупції, конфлікту інтересів і подвійного фінансування.

Попри відсутність затвердженої стратегії Міністерство фінансів повідомило, що станом на початок липня провело аудит кроків Плану України, які мали бути виконані у 2024 році. Втім цей звіт не був оприлюднений.

Варто відмітити, що паралельно з виконанням функцій незалежного органу аудиту Міністерство фінансів є єдиним відповідальним органом за виконання 50% індикаторів Плану України у сфері управління державними фінансами. Відповідно трохи дивно виглядає, що міністерство буде контролювати те, за що саме й відповідає. Однак, ймовірно, за реалізацію індикаторів та контроль за їхнім впровадженням відповідатимуть різні структурні підрозділи відомства.

Окремий напрям роботи — взаємодія з Аудиторською радою, створеною Європейською комісією для оцінки управління та контролю за фінансуванням в межах Ukraine Facility. Щоб налагодити обмін інформацією, наприкінці березня 2025 року органи підписали відповідний меморандум.

Державна аудиторська служба України — фінконтроль і боротьба з порушеннями

На Держаудитслужбу поклали дві основні функції — державний фінансовий контроль за реалізацією програми та координацію боротьби із шахрайством і порушеннями.

Контроль за видатками коштів здебільшого зосереджений на публічних закупівлях. Ukraine Facility передбачає низку особливостей, які аудитори тепер будуть перевіряти в межах моніторингів закупівель за програмою:

чи не підпадають компанії-учасники під дію санкцій ЄС;
чи учасник і/або його товари з країни, яку ЄК визнала прийнятною.

Це на додачу до звичайної процедури моніторингу закупівлі на відповідність нашому національному законодавству.

Окрім моніторингів, аудитори можуть проводити й інші свої звичні заходи контролю: перевірки, інспектування й аудити. Загалом Держаудитслужба вже виконує цю частину своїх обов’язків, зокрема прозвітувала про проведення 95 таких заходів з початку 2025 року.

Водночас в межах програми аудитори мають розробити та подати на затвердження методику здійснення контролю за видатками Ukraine Facility, що визначає методи проведення оцінки ризиків, встановлює пріоритети та параметри визначення контрольних заходів. За даними Держаудитслужби, проєкт методики розроблений та є частиною Стратегії аудиту Мінфіну, яка зараз перебуває на етапі обговорення.

Інший напрям роботи Держаудитслужби у межах фінансового контролю за Ukraine Facility стосується аудиту виконання Плану України, у співпраці з Мінфіном. У цьому контексті аудитори мають брати участь у перевірках фактичного виконання заходів Плану, зокрема оцінювати ефективність використання коштів та дотримання вимог, встановлених Рамковою угодою.

Україна зобов’язалася в межах Ukraine Facility до кінця цього року внести зміни у законодавство, щоб посилити спроможність Держаудитслужби у сфері захисту фінансових інтересів ЄС — йдеться про гармонізацію наших практик з міжнародними стандартами – та підвищити ефективність заходів щодо моніторингу закупівель.

Паралельно з фінконтролем за Ukraine Facility, Держаудитслужба виконує функції служби координації боротьби із шахрайством (AFCOS). Цей статус покладає на орган одразу низку завдань.

Насамперед Держаудитслужба є основним контактним пунктом для взаємодії з OLAF, що передбачає:

обмін інформацією;
допомогу OLAF в проведенні адміністративних розслідувань та перевірок;
забезпечення координації між OLAF та українськими органами взаємодії по боротьбі із шахрайством.

З другим пунктом є проблема на рівні національного законодавства. Зокрема контролери Держаудитслужби не мають достатніх повноважень для доступу до документів та інформації, які знаходяться в суб’єктів господарювання та фізичних осіб, але можуть бути потрібні для розслідування порушень в межах Ukraine Facility. Тому без внесення змін до законодавства розслідування можливих зловживань з коштами ЄС може виявитися суттєво ускладненим.

Також варто зафіксувати на рівні закону і сам статус Держаудитслужби як AFCOS, а також загальні положення щодо взаємодії з OLAF, зокрема щодо збору й передавання інформації.

Як служба координації боротьби із шахрайством Держаудитслужба має надавати методичні настанови з питань боротьби із шахрайством і організовувати відповідні навчання для персоналу. Також вона має розробити та впровадити національну стратегію захисту фінансових інтересів ЄС. Станом на початок липня 2025 року, за даними органу, відповідна стратегія перебуває на етапі внутрішнього погодження.

Отже, з українського боку ще потрібно досить багато вдосконалень, щоб забезпечити належний контроль за коштами Ukraine Facility. Йдеться і про розробку кількох стратегічних документів та методологій і вдосконалення законодавства.

Трохи дивно виглядає, що міністерство буде контролювати те, за що саме й відповідає. Однак, ймовірно, за реалізацію індикаторів та контроль за їхнім впровадженням відповідатимуть різні структурні підрозділи відомства.

The post Хто і як контролює витрати коштів за Ukraine Facility first appeared on Transparency International Ukraine.