Вибори - Transparency International Ukraine

Вибори в Україні мають відбутися лише після війни — заява громадських організацій

TI Ukraine — Mon, 18 Sep 2023 11:01:58 +0000

Вибори і повномасштабна війна — несумісні. У цьому переконані понад 100 громадських організацій, які підписали спільну заяву із закликом до української влади не йти на такий небезпечний і необдуманий крок.

«Ця ідея вкрай небезпечна та призведе до втрати легітимності як процесу, так і виборних органів, а з високою імовірністю — і до значної дестабілізації держави в цілому, — ідеться в заяві. — Ключовими є виклики, пов’язані з вільним формуванням політичної волі в умовах активної фази війни, неможливістю забезпечити повноцінну участь військових і виборців за кордоном, відсутністю політичної конкуренції в умовах звуження прав і свобод під час правового режиму воєнного стану».

Ця ідея вкрай небезпечна та призведе до втрати легітимності як процесу, так і виборних органів, а з високою імовірністю — і до значної дестабілізації держави в цілому

При цьому підписанти визначили такі причини, що унеможливлюють проведення повноцінних виборів під час воєнного стану.

Вибори самі по собі не дорівнюють демократії, а формальний акт голосування не є безумовним підтвердженням демократичності режиму. Якщо конкурентна політична боротьба неможлива в умовах війни, то вибори точно не є вільними. Вибори — це не день голосування, а гучні дебати між різними таборами про кращу програму розвитку держави.
Законодавство забороняє проведення виборів під час воєнного стану. Частина 4 статті 83 Конституції України прямо забороняє припиняти повноваження парламенту й автоматично продовжує їх до обрання нового скликання після війни.
Проведення виборів під час війни здатне підірвати національну єдність. Розкол суспільства може бути спровокований тим, що в умовах війни справжні герої воюють і ризикують своїм життям, натомість політики цинічно борються за владу. Доки військові й волонтери в силу своїх щоденних пріоритетів не зможуть брати участь у кампанії не лише як виборці, а й як кандидати, це стане приводом для внутрішніх протистоянь і непорозумінь.
Правовий режим воєнного стану законодавчо обмежує права і свободи, тоді як вибори потребують їх розширення та захисту. Згідно зі статтею 64 Конституції України, в умовах воєнного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод, внаслідок чого під час війни неможливо повністю забезпечити свободу слова і преси, що є запорукою вільної та чесної конкуренції на виборах.
Проведення навесні 2024 виборів президента Росії на тимчасово окупованих РФ територіях створить ілюзію закріплення «нових геополітичних реалій», до чого давно закликають Китай та РФ.
Перед Україною постануть екстремальні безпекові та операційні виклики, які не можливо подолати жодними змінами до законодавства. Оскільки ~20% території нашої країни окуповані або є місцем бойових дій, ще ~20% перебуває в зоні безпосередньої досяжності артилерійських установок, а ракети і безпілотники запускають по всій країні, це створить безпрецедентні та невиправдані ризики. Ймовірна масована ракетна атака в день голосування унеможливить доступ громадян до дільниць та призведе до зриву процесу.
Українці підтримують продовження строку повноважень обраних органів влади до закінчення війни. Про це свідчать нещодавні загальнонаціональні репрезентативні опитування громадської думки.

Вибори самі по собі не дорівнюють демократії, а формальний акт голосування не є безумовним підтвердженням демократичності режиму. Якщо конкурентна політична боротьба неможлива в умовах війни, то вибори точно не є вільними.

«Ми закликаємо Верховну Раду не йти на проведення виборів під час війни. А політичні партії — і надалі працювати над демократизацією і розвитком власних організацій, не поляризуючи суспільні настрої з політичною метою. Водночас закликаємо міжнародних партнерів збільшити системну підтримку у військовій, гуманітарній та економічній сферах. Сама така злагоджена і спільна робота сприятиме тому, щоб війна закінчилася якнайшвидше перемогою України. І лише тоді справді демократичні вибори стануть можливими», — пояснює виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик.

Представники громадського сектору визнають необхідність проведення виборів для нормального функціонування демократії в нашій країні. Але це має відбуватися за мирних обставин.

Ми закликаємо Верховну Раду не йти на проведення виборів під час війни. А політичні партії — і надалі працювати над демократизацією і розвитком власних організацій, не поляризуючи суспільні настрої з політичною метою

Андрій Боровик

The post Вибори в Україні мають відбутися лише після війни — заява громадських організацій first appeared on Transparency International Ukraine.

Виборчий шопінг: що закупила держава (інфографіка)

TI Ukraine — Mon, 01 Apr 2019 13:02:28 +0000

Вибори президента України особливі не тільки аномально високою кількістю кандидатів. У 2019 році вперше Центральна виборча комісія купує все необхідне для проведення виборів через систему електронних закупівель ProZorro. Ми подивились, як ЦВК витрачала 282 млн грн на придбання бюлетенів, скриньок, захисту від кібератак, ефірний час для агітації та інші речі.

Бюлетені і їх транспортування

Найбільшою статтею витрат на вибори є друк бюлетенів на 165 млн грн. Традиційно друком бюлетенів в Україні займається державне підприємство «Поліграфічний комбінат «Україна».

Бюлетені друкуються на папері з 10 рівнями захисту. Там є і спеціальна фарба, і мікротекст, і невидимі написи. Такої фарби більше ніде у світі немає і компанія-розробник зможе її продавати тілки після закінчення виборів.

Всього у ЦВК орієнтуються на друк 60 млн бюлетенів. Вартість одного бюлетеня – 4,26 грн.

Раніше інформація про закупівлю такої кількості, викликала ажіотаж у пресі через заяви деяких кандидатів про можливі фальсифікації результатів голосування. Однак у ЦВК пояснювали, що змушені були закладати в ціну вартість за два тури через неефективність положень законодавства про публічні закупівлі. Заступник голови ЦВК Євген Радченко казав, що закон “Про публічні закупівлі” не враховує специфіку “виборчих” закупівель, коли потрібно швидко закупити товари, роботи чи послуги. Пояснимо на прикладі: остаточний список кандидатів може бути готовий не раніше ніж за 22 дні до голосування, а для проведення процедури відкритих торгів у ProZorro потрібно близько півтора місяці.

Ще однією проблемою для ЦВК стало транспортування бюлетенів. На це було виділено 14 млн грн і за законом про Публічні закупівлі ЦВК мала би оголосити конкурентні торги. Однак у ЦВК вирішили, що транспортування бюлетенів треба довірити перевіреному постачальнику. Тому в ЦВК подробили закупівлю, аби укласти 194 прямих договори з перевіреним постачальником – “Державним підприємством спеціального зв’язку” на суму 50-95 тисяч гривень для транспортування бюлетенів до територіальних округів і один договір на 199 тис. грн на закордонні дільниці.

Після підрахунку голосів бюлетені з дільниць доставляють до окружних виборчих комісій. Бюлетені перевозять в спеціальних картонних коробках – архівних боксах. Для організації цієї доставки ЦВК в січні оголосило тендер, однак він не відбувся через недопуск учасників. Оскільки часу на проведення повторної закупівлі вже не було, ЦВК звернулось до окружних комісій, щоб ті окремо закуповували коробки.

ЦИК пояснил, почему увеличил количество бюллетеней к первому туру

Агітація

Ефірний час для проведення передвиборної агітації є другою найдорожчою покупкою українців для виборів після друку бюлетенів.

Український суспільний телерадіомовник UA: Суспільне отримав 19 млн грн. Кожен кандидат отримав можливість порекламувати себе по телевізору та радіо на всю країну двічі по 15 хв. Ефірний час може використовуватися як для виступу кандидата в прямому ефірі, так і для прокручування попередньо записаного агітаційного ролику. Одна хвилина ефіру теледебатів коштує 4,7 тисяч гривень. Якщо кандидат не прийшов у прямий ефір, то ЦВК не буде оплачувати телеканалу цей ефірний час.

Для тих, хто ще не визначився з кандидатом, на дільницях вішають інформаційні плакати про кожного з них. Таких плакатів надрукували 2,9 млн, витративши 8 млн грн. Ціна одного плаката А1 з фотографіями кандидатів 9*13 см – 2,76 грн. Кожна дільниця отримує по два примірники про кожного кандидата.

За друк передвиборних програм кандидатів в газетах “Урядовий кур’єр” та “Голос України”заплатили 520 тисяч гривень.

ЦИК провел жеребьевку эфирного времени для кандидатов на президентских выборах

Поліграфія

З державного бюджету витратили 1,3 млн грн на те, щоб на кожній ділянці було три примірника закону України “Про вибори Президента України”. Вартість однієї книжечки – 14 грн. В ЦВК планували витратити значно більше на друк, однак на торги у ProZorro прийшло 5 учасників, які вдвічі збили ціну. Київська стара друкарня НВП “Поліграфсервіс” також виграла на цих виборах два інші тендери ЦВК: на доставку бюлетенів за 14 млн грн та друк інформаційних плакатів з кандидатами за 8,3 млн грн.

Виборчі скриньки

На кожній виборчій дільниці стоять малі переносні скриньки. Всього таких скринь з інструкціями по збору ЦВК купило 1129 штук у ФОП Віти Малік за 1,9 млн грн. Скринька, в яку ви кидатимите свій бюлетень, коштує 1751 грн. Для додаткових гарантій від можливих фальсифікацій купили 475 тисяч одноразових пломб для скриньок: 2 пломби на скриньку і ще 3 пломби на дільницю “про запас”.

Захист від хакерів

Оновлення та підтримку інформаційно-аналітичної системи “Вибори Президента України” на період виборів у ЦВК поклали на 22 програмістів, 3 менеджерів та 4 адміністраторів баз даних компанії “Медирент”. Через переговорну процедуру заплатили 15,6 млн грн.

Від DDoS атак російських хакерів сервери ЦВК захищають засоби від компанії “Софт продакшн”за 4,1 млн грн. Ще стільки ж коштує захист системи “Державний реєстр виборців” від вірусів та інших кібернападів. За систему збереження даних про вибори заплатили 8 млн грн.

Татьяна Слипачук: “Вмешательство в выборы может быть и через неподконтрольную Украине территорию”

Що купують обласні виборчі комісії

Окремо від ЦВК все необхідне для проведення виборів докуповували обласні виборчі комісії. Станом на 27 березня через ProZorro про закупівлі прозвітували 59 з 199 комісій, які витратили 14,6 млн грн. Одна окружна виборча комісія витрачала від 9 600 грн (ОВК №49 замовили лише поштові послуги) до 1,3 млн грн (ОВК №64).

Ось неповний перелік того, що купують обласні виборчі комісії:

– пальне для розвезення документації;

– транспортні послуги, включно з таксі;

– канцтовари: ручки, степлери, маркери, папки, дироколи, папір;

– вивіски окружних та дільничних виборчих комісій за 198 грн;

– жовто-блакитні шовковові матерії для кабінок вартістю 63 грн за метр;

– калькулятори за 340 грн та 490 грн;

– кабінки для таємного голосування 282 грн за одиницю (окружна виборча комісія з виборів Президента України територіального виборчого округу №83, Івано-Франківськ), теслярські послуги з їх виготовлення, відповідно до яких вартість однієї кабінки – 880 грн (окружна виборча комісія з виборів Президента України територіального виборчого округу №146, Кременчук);

– публікації в газетах.

Дрібнички

– На 3 мільйони різних документів – протоколів, витягів, відомостей, контрольних листів – витратили 7,2 млн грн. Кожна виборча дільниця отримає по 75 протоколів про підрахунок голосів виборців. Якщо буде другий тур, то на бланки ще витратять 3,1 млн грн.

– Пакети зі спеціальною системою захисту для транспортування протоколів – 365 тисяч гривень. При відкритті клапана пакету з’являється незникаючий напис про відкриття пакету. Їх купили 121 тисячу.

– Печаток для окружних і дільничних виборчих комісій накупили на 6,9 млн грн. Одна печатка коштувала в середньому 230 грн.

– Пластикові посвідчення учасників виборчого процесу обійшлись в 129 тисяч гривень, 3-6 грн за штуку.

The post Виборчий шопінг: що закупила держава (інфографіка) first appeared on Transparency International Ukraine.

ГО оголосили антикорупційний порядок денний для кандидатів

TI Ukraine — Mon, 28 Jan 2019 14:00:31 +0000

Кандидатів закликають публічно зафіксувати свої пропозиції щодо подолання ключових проблем державної антикорупційної політики:

— Повна втрата довіри суспільства до керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

— Неспроможність менеджменту Національної агенції з питань запобігання корупції забезпечити виконання функцій інституції.

— Постійні атаки політичної еліти на Національне антикорупційне Бюро.

— Перетворення частини Служби Безпеки України в інструмент та провайдера корупції.

Перелік зазначених проблем не є вичерпним, проте відсутність чіткої позиції у кандидатів саме щодо них свідчить про нерозуміння ключових викликів в сфері протидії корупції

The post ГО оголосили антикорупційний порядок денний для кандидатів first appeared on Transparency International Ukraine.