Про що запитували кандидатів?

За останні 2,5 тижня члени ГРМЕ та ВККС провели 36 співбесід. Участь у конкурсі ще двох кандидатів — Максима Глоби та Станіслава Нестеренка — комісія припинила. Тож що цікавого запитували?

 

Біткоїни, сонячні панелі та мільярдні бізнеси

Майно, бізнеси та автомобілі — найпопулярніші запитання від експертів. Так, цікавилися в Ігоря Омеляна, викладача Міжнародного європейського університету, компаніями, де він фігурував співзасновником: ТОВ «Поділ Агро Інвест» (зі статутним капіталом 4,2 млрд грн — з них 1,4 млрд грн належали кандидату) та ТОВ «Морська Інвестиційна Група» (зі статутним капіталом 560 млн грн — з них 140 млн грн належали кандидату). За словами Омеляна, через неуспішність проєкту він нібито вийшов за власним бажанням без жодних претензій до своїх мільярдних часток.

Цікаво, що Омелян, імовірно, намагався «вразити» членів ГРМЕ та ВККС своєю доброчесністю. Адже зазначив, що міг не декларувати об’єкт нерухомості, бо «якщо б не зазначив, то ніхто навіть не взнав би, тому що його навіть немає в реєстрі».

Ще одним бізнесом, на який звернули увагу члени ГРМЕ, стали сонячні панелі адвоката Володимира Бублейника. Через продаж електроенергії за «зеленим тарифом» йому вдалося заробити півмільйона євро, при цьому сім будинків для розміщення сонячних панелей Бублейнику безоплатно передала міська рада. Кандидат пояснив, що вони не мали ринкової цінності, а мотивацією місцевої ради було збільшити надходження до бюджету та сприяти розвитку проєктів у сфері альтернативної енергетики.

Адвокатка Олена Роїк викликала багато запитань щодо походження її активів — зокрема, відсутності документів на купівлю двох біткоїнів, які вона нібито продала у 2021 році за $155 тис., не сплативши податки. Ці кошти кандидатка згодом позичила подрузі, а їх повернення довелося вимагати через суд. Також увагу привернула купівля Aston Martin за 14 млн грн у 2025 році — сума в рази перевищує офіційні доходи Роїк. Вона назвала інвестицію в авто специфічним способом «зберігання готівки», накопиченої завдяки заощадженням, спадщині та позиці. Етичний аспект придбання люксової автівки за місяць до конкурсу Роїк прокоментувала впевнено: вона «не стидається» декларації та вважає себе «стриманою». 

 

Пошук в Реєстрі судових рішень

Не припинили члени комісії запитувати в кандидатів і про пошук закритої інформації щодо себе чи близьких осіб у Реєстрі судових рішень в режимі повного доступу. Її кандидати могли використати у власних інтересах. Пояснення були різними: до прикладу, Тетяна Троян, суддя Соснівського районного суду Черкас, зізналася, що здійснювала такий пошук для відстеження можливого позову банку щодо сплати боргу. 

Юлія Ретинська, суддя Заводського районного суду Запоріжжя, пояснила пошук технічною плутаниною між вкладками з різним рівнем доступу під час роботи. Окремо підтвердила, що надавала подрузі інформацію про кримінальну відповідальність її колишнього чоловіка, але нібито лише дані з відкритих справ. До слова, комісію ці запевнення задовольнили — Ретинська пройшла етап співбесід.

Ігор Чайкін, суддя Покровського районного суду Кривого Рогу, пояснив, що понад 100 разів шукав себе і близьких під час підготовки документів для участі в конкурсах, щоб перевірити інформацію, зокрема про можливі кримінальні провадження чи виклики до суду. І цього для ГРМЕ та ВККС теж було достатньо, щоб Чайкін пройшов далі.

А Олександр Леонов, суддя Хаджибейського районного суду Одеси, крім іншого, повідомив про несанкціонований доступ до свого профілю, через який було здійснено близько 1000 запитів.

 

Милосердні адвокати

На одній зі співбесід експерт ГРМЕ не стримався і зауважив, що в Україні, на відміну від інших країн, дуже популярною є практика для адвокатів безкоштовно надавати свої послуги. Наприклад, такий факт виявився під час розмови з Олександром Завгороднім, якому відсутність доходів у 2015–2017 та 2020–2021 роках та переїзд з окупованих територій не завадили надавати послуги безоплатно. 

Іван Кравченко, викладач Сумського національного аграрного університету, пояснив відсутність прибутків від адвокатської діяльності АО, де він був співзасновником, — роботою на засадах pro bono. 

Антон Байда, доцент Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, також, попри наявність адвокатського свідоцтва, майже всі справи вів безкоштовно для знайомих. Пояснював це перевіркою своїх теоретичних знань на практиці. При цьому Байда зазначив, що не мав коштів на обов’язкове підвищення кваліфікації адвоката.

 

Помилування п’яних водіїв

Члени ВККС та ГРМЕ звернули увагу й на суддівську практику кандидатів щодо масового закриття справ про водіння у стані сп’яніння через сплив строків. 

Олег Марчук, суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області, пояснив, що часто в цих провадженнях були проблеми з повідомленням, та й загалом його навантаження було надмірне. До того ж і сам Марчук мав понад 20 власних адмінправопорушень у сфері ПДР — він зазначив, що частину з них могла вчинити його дружина, хоча приблизно у 15 випадках, справді, порушником був сам.

Схожі претензії ГРМЕ та ВККС висловили й Ірині Токарській, судді Маневицького районного суду Волинської області. Масове закриття справ про п’яне водіння через сплив строків або накладення штрафів без позбавлення водійських прав суддя виправдовувала складністю виклику військовослужбовців до суду та відсутністю у порушників посвідчень. Критику викликало також її рішення закрити справу щодо нетверезого військового, пояснене «проявом слабкості» після боїв у Бахмуті. 

 

Також не можу не згадати гучний момент з викриттям НАБУ і САП Івана Посохова, судді Сіверськодонецького міського суду Луганської області, на підбурюванні до хабаря у $30 тисяч. Посохов брав участь у конкурсі з відбору суддів ВАКС. І цікаво, що під час співбесіди розповів: йому нічого не відомо про випадки зловживань серед колег чи інших осіб. А про явище корупції сказав, що воно існує, та він особисто з цим не стикався.

Про результати

Співбесіди за участі міжнародних експертів та кваліфікаційної комісії стали незамінним етапом конкурсу, під час якого в кандидатів могли прямо запитати про всі проблемні моменти їхньої біографії. Тому наголошу, що картина у цьому тексті є доволі викривленою — а важливо якраз те, як кандидати відповідають на поставлені гострі запитання. Як бачимо, деяких відповідей було достатньо, щоб кандидати пройшли далі.

Що ж до процедури конкурсу — ми вкотре можемо переконатися в ефективності такої моделі відбору, попри численний скепсис, який висловлювали щодо цього питання раніше. Зараз ми бачимо, що залучення міжнародних експертів може забезпечити прозорість, якість та незалежність відбору суддів до ВАКС і не проводитимуться процедури для «галочки». 

Після цього етапу співбесіди також проводить Вища рада правосуддя (ВРП). Якщо рада підтримує рішення ВККС, то після її рекомендації суддів призначає президент.

Результати цього етапу, на моє переконання, є в чомусь компромісними. Зокрема, серед потенційних суддів є чотири кандидати, які відповідали на співбесідах вкрай непевно. 

Наприклад, Владиславу Кухті, голові Чернігівського районного суду Чернігівської області, ГРМЕ висловила претензію щодо етики. Адже він переобрався головою суду на третій термін в обхід законодавчої заборони про два строки — для цього він використав двомісячну «паузу» в головуванні. Така схема дозволила Кухті формально оминути обмеження, а його колезі — отримати довічне грошове утримання зі збільшеним на 10% окладом за адміністративну посаду. Крім цього, у 2020 році він самоусунувся від розгляду гучної справи про шпигунство з білоруським елементом, за що був покараний ВРП попередженням.

Інша потенційна суддя ВАКС — Ірина Тесленко, яка зараз є суддею Кремінського районного суду Луганської області та відряджена до Солом’янського райсуду Києва. Її комісія запитувала про недекларування орендованого житла в Кремінній, сумнівну вартість квартири в Харкові та прибуткові операції сім’ї з перепродажу автомобілів. Кандидатка пояснила відсутність реєстрації проживанням у готелях лише в робочі дні за готівку, прибутки від авто — тим, що їх ремонтував її чоловік. Також ВККС звернула увагу на невідповідність заощаджень витратам під час декрету та поїздки до РФ після 2014 року, які Тесленко обґрунтувала «крайньою потребою» задля купівлі ліків батькам.

Юлія Ретинська, про яку я згадував раніше, окрім пошуку в Реєстрі судових рішень, також пояснювала експертам суттєве зростання заощаджень: у 2020 році їй вдалося відкласти близько $15 тис., адже чистий дохід збільшився з 300 тис. до 700 тис. грн. Кандидатка аргументувала це накопиченням коштів на придбання власного житла та жорсткою економією на особистих витратах після початку повномасштабного вторгнення.

І остання кандидатка, що викликала сумніви, — Ольга Певна, суддя Троїцького районного суду Луганської області. Члени ГРМЕ та ВККС виявили невідповідності у її деклараціях за 2016–2022 роки. Зокрема, виникли питання до фінансового стану: у 2019 році після заощаджень у кандидатки залишалося лише 290 гривень на місяць. Вона переконує: витрати покривав батько дітей. Проте комісія зазначила, що це треба було задекларувати. Зафіксовано і порушення строків подання звітності та сумнівні операції з купівлею й поверненням коштів за несправне авто в Чехії. 

Зацікавили комісію і стосунки Певної з колишнім чоловіком: пара розлучилася у 2015 році, але у 2020 році в них народилася спільна дитина, сім’я разом подорожувала та користувалася майном. Припускають, що розірвання шлюбу могло бути фіктивним задля уникнення конфіскації майна через ДТП за участю чоловіка, у якому потерпілі отримали тяжкі ушкодження. Певна це заперечувала, пояснюючи контакти виключно вихованням дітей.

Тож ще дуже важливим є побачити обґрунтування рішень ГРМЕ та ВККС щодо кожного учасника конкурсу, а також дочекатися розгляду ВРП.

Про конкурс в Антикорсуд

Ще в червні минулого року Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) оголосила про третій конкурс на посади суддів до Вищого антикорупційного суду (ВАКС). На цей раз вакантними є 23 посади: 13 — у ВАКС (перша інстанція) та 10 — в Апеляційну палату ВАКС.

Важливою зміною є те, що тепер відбір «єдиний»: кандидати могли подаватися на конкурс до суду першої та апеляційної інстанцій одночасно. А місця в Апеляційній палаті займуть ті з охочих потрапити в обидва суди, хто набере найбільшу кількість балів під час оцінювання.

Нагадаю, що така велика кількість вакантних посад в обидві інстанції Антикорсуду зумовлена невдачею минулого конкурсу до ВАКС. Тоді після довгого відбору омріяне місце в суді отримали лише дві кандидатки. Водночас була потреба в заповненні аж 25 місць. До того ж збільшення кадрового складу ВАКС — одна з вимог для отримання фінансової допомоги в межах Ukraine Facility Plan.

Наприкінці минулого року ми дізналися про результати практичного іспиту кандидатів. Саме на цьому етапі в попередньому конкурсі відсіяли 84% учасників, а от з другого заходу його успішно склали аж 73 із 85 кандидатів. Тобто на одне вакантне місце судді ВАКС тепер претендуватиме 3,2 кандидата — що набагато краще, ніж минулого разу, коли перед співбесідами на одне місце претендувало 0,3 кандидата.

І от уже два тижні триває найоб’ємніший етап конкурсу — співбесіди з кандидатами за участі Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ) та ВККС. За цей час їх відбулося вже 33. Експерти Transparency International Ukraine уважно стежили за розмовами з кандидатами та виділили окремі ключові моменти.

Наголошу, що на співбесідах кандидатів передовсім запитують саме про проблемні факти з їхньої біографії, тому й загальна картина здаватиметься більш негативною, ніж є насправді. До того ж комісія не дає свого фідбеку на відповіді кандидатів, і ми можемо лише здогадуватись, чи задовольнили експертів такі роз’яснення.

Що цікавого на співбесідах?

Новинкою цьогорічного оцінювання стало те, що члени комісії проаналізували історію пошуку кандидатів в Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР) у режимі повного доступу. Увага до цього питання зросла недарма: не так давно НАБУ відкрило кримінальне провадження щодо систематичного використання адвокатами повного доступу для цілеспрямованого пошуку інформації про кримінальні провадження та слідчі дії. 

Під час співбесід члени ГРМЕ та ВККС не раз запитували окремих суддів і колишніх помічників суддів про пошук інформації щодо себе та близьких осіб. Адже вони мають змогу бачити всі персоналізовані рішення та потенційно можуть використати цю закриту інформацію у власних інтересах. Це перший конкурс, де аналіз історії пошуку в ЄДРСР є повноцінним елементом оцінювання. Тому окремо відзначу ВККС та ГРМЕ, які не лише отримали відповідні дані, а й інтегрували їхній аналіз в процес оцінювання кандидатів.

За перші два тижні співбесід таке питання поставили шістьом кандидатам: Назару Гриню, Віті Матолич, Дмитру Мовчану, Андрію Дудікову, Віктору Антипенку та Оксані Євлах. Зокрема, Дудіков 240 разів шукав інформацію, яка не стосувалася його справ, з них 75 разів – про колишнього чоловіка сестри, а в історії пошуку Мовчана зафіксовано понад 100 запитів із ПІБ близької йому особи. Аргументація кандидатів була різною: від професійної цікавості до бажання не допустити потенційного конфлікту інтересів. 

Чимало запитань членів ГРМЕ та ВККС стосувалося суттєвого заниження доходів та цін на майно в деклараціях. Наприклад, адвокатка Ірина Кузіна під час роботи в компанії «Ілляшев та партнери» за неповний 2015 та 2016–2017 роки отримала близько 50 тис. грн. А надавати відомості про доходи відмовилась, спираючись на угоду про нерозголошення. 

Також «рекорди з економії» ставила сім’я з п’яти осіб доцента Олександра Острогляда: у 2016 році вони витратили лише 25,6 тис. грн (приблизно $83 на місяць), а у 2017-му — 36 тис. грн. Кандидат пояснив: тесть та теща оплачували комунальні послуги, а батьки забезпечували сім’ю продуктами й консервацією. Відповідаючи на запитання про суттєве заниження ціни будинку, який Острогляд придбав у сина свого наукового керівника, кандидат розповідав про його занедбаність: «Плитка була покрита шаром хвої, а на ній росли гриби-лисички». Попри скромний побут, родина придбала три нові авто із салону, а тесть та теща стали власниками двох квартир у ЖК у центрі Києва. 

Доброчесність Олександра Дудченка, доцента кафедри кримінального процесу НЮУ, викликала сумніви через аномальний дохід в 1 млн грн від однієї торгової точки з маржею до 120%, яку він закрив одразу після отримання прибутку. Свої статки, зокрема авто, житло та студентські заощадження у $12 тис., пояснював статусом сироти, спадком, допомогою родичів та надмірною ощадливістю.

Щодо Віти Матолич, судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області, у членів комісії виникли підозри, що кандидатка користується незадекларованим авто матері, на якому потрапила в ДТП. Пояснення про те, що вона витрачає до 7 годин на добу, добираючись на роботу громадським транспортом, — експертів ГРМЕ та ВККС не переконали.

Ще один кандидат, Євген Капітонов, суддя Вільнянського райсуду Запорізької області, не вказував у деклараціях житло у Вільнянську, а Mercedes-Benz, за зазначеними ним даними, купив сам у себе. Зрештою, Капітонов визнав ці факти та погодився з рішенням Етичної ради ВРП від грудня 2025 року щодо його невідповідності критеріям професійної етики та доброчесності. 

Подарунки — теж цікавий елемент декларацій кандидатів. До прикладу, судді Роменського міськрайонного суду Сумської області Оксані Євлах влітку 2022 року не близька до сім’ї особа подарувала будинок у Ромнах. Це очевидно зацікавило комісію. Кандидатка пояснювала, що нерухомість для неї купував колишній чоловік при розлученні, а він вже домовився з власником оформити саме договір дарування, попри фактичну купівлю. Або ж суддя Приазовського районного суду Запорізької області Євген Діденко отримав у дарунок від матері будинок вартістю 20 тис. грн. Сама мати придбала його за 193 тис. грн, проте причину різниці кандидат згадати не зміг.

У деяких кандидатів були помітні проблеми із знанням правових понять. Іван Посохов, суддя Сіверськодонецького міського суду Луганської області, не пояснив значення «Habeas Corpus» та зміст Антикорупційної стратегії. А от Наталія Дорошенко, суддя Рівненського окружного адміністративного суду, не до кінця розібралася із поняттям «викривач» та тим, як йому визначається розмір винагороди. Назар Гринь, суддя Саксаганського районного суду Кривого Рогу, не зміг чітко назвати перелік злочинів, пов’язаних з корупцією, та розмито відповів на питання про розмежування адміністративних корупційних злочинів. 

Окрему увагу надали попереднім публічним діям та рішенням деяких кандидатів. До прикладу, чинна суддя ВАКС Олена Танасевич, пояснюючи свою участь у так званій «вечірці Ківалова», де були також фігуранти публічно відомих кримінальних проваджень, наголошувала на формальності заходу. А адвокат Дмитро Остапенко, пояснюючи свій голос за Олену Думу на посаду очільниці АРМА (відкликав його після публічного резонансу), наголосив, що ця помилка стала для нього уроком щодо важливості повноти перевірки даних. 

У Віктора Маслова, чинного судді ВАКС, багато запитували про порушення таємниці нарадчої кімнати у справі Онищенка, через що АП ВАКС повернула її на новий розгляд. Тоді колегія перебувала в нарадчій кілька місяців, протягом яких судді відвідували навчальні заходи та з’їзд суддів. Кандидат наголосив, що фізичне перебування в приміщенні суду аж стільки часу неможливе, а порушення в цих діях немає, адже судді не спілкувалися зі сторонніми особами та відвідували лише обов’язкові заходи.

Адвокату Олександру Штіфонову довелося надавати роз’яснення щодо профілю на сервісі Pravoved.ru, де у вересні 2014 року від імені кандидата, ймовірно, надавалися консультації щодо законодавства РФ. Штіфонов заявив, що йому «невідомо про таку реєстрацію». Проте поєднання цього факту з поїздками до окупованого Криму викликає занепокоєння. 

Були серед кандидатів й ті, які вирізнялися особливою наполегливістю. Наприклад, Олег Кімстачов, помічник судді АП ВАКС, уже втретє бере участь у конкурсі до ВАКС. Торішня спроба завершилася негативним для нього результатом якраз на стадії оцінювання за участі ГРМЕ. Тоді кандидат, очевидно, не спростував обґрунтовані сумніви, які стосувалися обставин його звільнення з посади судді, розгляду справи щодо колеги-судді того ж суду, а також походження коштів на подарунок у криптовалюті, отриманого від матері. Тож цього разу головним питанням від експертів було: що саме змінилося в поясненнях кандидата та його позиції. Проте чогось нового ми не почули.

Яка ж мотивація в кандидатів проходити такий довгий та складний конкурсний відбір? Це також було одним із запитань комісії.

Марта-Марія Яциніна, старша викладачка Українського католицького університету, пояснила своє бажання логічним розвитком кар’єри, цікавістю бути практиком та глибоким науковим інтересом до кримінального права та спецсуб’єктів (службових осіб). Віктор Антипенко, суддя Рокитнянського районного суду Київської області, аргументував своє рішення, зокрема, бажанням отримати «більш престижну професію», і хоч у ВАКС працювати набагато важче «це перекривається потужним соціальним пакетом». Адвокат Олександр Штіфонов мотивацію стати суддею пояснив бажанням бути корисним суспільству, оскільки як адвокат він обмежений інтересами клієнта.

Цікаво, що Микола Рубащенко, доцент кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, одночасно бере участь також і в конкурсі до апеляційного суду в Харкові. Він відверто відповів, що у разі успіху в обох конкурсах надасть перевагу саме харківському суду, адже там його «альма-матер», а робота в апеляції приваблює ширшим спектром справ, порівнюючи з вузькою спеціалізацією ВАКС.

***

Тут ще раз зазначу, що наведені типи запитань притаманні усім конкурсам, де кандидати проходять перевірку на доброчесність. Майно, рішення на попередніх посадах, контакти з країною-агресоркою — про все це запитують завжди, і це добре. Важливим є те, які саме відповіді дають кандидати або як спростовують зазначене.

Попереду ще понад два тижні співбесід — триватимуть вони до 17 березня. Бачимо, що члени конкурсної комісії ґрунтовно підійшли до опрацювання та аналізу досьє кандидатів, а тому запитань до кожного конкурсанта є вдосталь. Ми ж в TI Ukraine продовжуємо стежити за перебігом співбесід та розповідати про ключові моменти. Сподіваємося, що цього разу нарешті вдасться заповнити усі 23 вакантні місця в Антикорсуді, а обрані кандидати відзначаться відданістю своїй посаді.

Розроблення та затвердження Стратегії розвитку ВАКС 

Аналізуючи розпорядчі та організаційні документи суду, Рахункова палата відмітила відсутність серед них Стратегії розвитку Вищого антикорупційного суду як інституції. Такий документ мав би визначати основоположні напрями діяльності органу надалі. 

Хоча законодавство не зобов’язує ВАКС затверджувати Стратегію розвитку, її відсутність може негативно позначитися на процесах планування діяльності суду та реалізації його цілей, визначенні стратегічних пріоритетів й ефективності використання наявних ресурсів. Також стратегія була б важливим інструментом демонстрації відкритості, прозорості та підзвітності суду перед суспільством. 

З огляду на це Рахункова палата рекомендувала ВАКС до 1 грудня 2025 року розробити та затвердити Стратегію розвитку, яка включатиме чітко визначені пріоритети, стратегічні цілі та конкретні заходи їх досягнення. 

Примітно, що подібну рекомендацію для ВАКС (розробити стратегію для забезпечення ефективності судочинства) в листопаді надала і Єврокомісія у звіті про розширення ЄС щодо України як країни-кандидатки за 2025 рік.  

Наприкінці листопада ВАКС повідомив про затвердження Стратегії інституційного розвитку суду на 2026-2028 роки, тож відповідна рекомендація Рахункової палати була вчасно виконана.

Кадрове укомплектування суду

Однією із ключових проблем забезпечення діяльності Вищого антикорупційного суду залишається нестача кадрів —- як у суддівському корпусі, так і в апараті суду. 

На момент проведення аудиту штат суддів у ВАКС був укомплектований трохи менше ніж на 60%: фактична чисельність суддів, які здійснювали правосуддя, включно із суддями Апеляційної палати ВАКС, становила 37 осіб за загальної кількості доступних 63 посад. Така ситуація зумовила зростання навантаження на суддів, збільшення тривалості розгляду справ та накопичення їхньої кількості. За даними Рахункової палати, з вересня 2019 року по листопад 2024 року залишок незавершених кримінальних проваджень у Вищому антикорупційному суді збільшився удвічі. 

Одним з основних факторів, що зумовили значний розрив між затвердженою чисельністю суддів та фактичним укомплектуванням, стало тривале проведення другого конкурсу з добору суддів Вищого антикорупційного суду, який тривав з листопада 2023 року та безпосередньо на момент проведення аудиту. 

Аудит встановив суттєві затягування на окремих етапах конкурсних процедур. Зокрема, кваліфікаційне оцінювання кандидатів було призначено лише через сім місяців після оголошення конкурсу, а кваліфікаційний іспит — через чотири місяці після проведення кваліфікаційного оцінювання. Зрештою призначення відібраних кандидаток, яких залишилося лише двоє після проходження конкурсу, відбулося аж у червні 2025 року.

Тривале проведення конкурсу з добору суддів не лише ускладнило забезпечення ВАКС необхідними кадровими ресурсами, але й створило ризики невиконання міжнародних зобов’язань України в межах Ukraine Facility Plan. За ним передбачалося збільшення на 60%штатної чисельності суддів ВАКС у І кварталі 2025 року.

Як наслідок, Рахункова палата рекомендувала Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС) як органу, відповідальному за оголошення та проведення добору суддів у ВАКС, встановити граничні строки проведення конкурсного відбору кандидатів на посади суддів. Цей строк мав починатися від оприлюднення на офіційному вебсайті Комісії інформації про результати розгляду питання про допуск кандидатів, врахувати проходження кваліфікаційного оцінювання та/або участі в конкурсі і завершитися ухваленням рішення про переможців конкурсу. 

У травні 2025 року ВККС внесла зміни до Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, зокрема щодо визначення строків проведення кваліфікаційного оцінювання за рішення Комісії, і, таким чином, виконала рекомендацію Рахункової палати.

Водночас відсутність встановлених строків проведення конкурсних процедур не була єдиною проблемою відбору кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду. Серед інших недоліків слід відзначити звуження кола потенційних кандидатів унаслідок специфічних вимог до стажу роботи, встановлення надмірно короткого початкового строку подання документів, наявність некоректних питань у тестовій базі, а також необґрунтовано високий пороговий бал під час тестування когнітивних здібностей. Але ці вади конкурсу не були відображені у звіті за результатами аудиту, що може свідчити про неповний аналіз проблемних аспектів відбору суддів ВАКС. 

В контексті кадрового забезпечення апарату Вищого антикорупційного суду аудит зафіксував невідповідність фактичної кількості працівників апарату ВАКС штатній чисельності. Зокрема, вакантними залишалися понад 120 посад, створених для забезпечення діяльності нових суддів. З огляду на це, Рахункова палата рекомендувала Вищому антикорупційному суду до 1 липня 2025 року ініціювати та запровадити ефективні заходи з прискорення процесу кадрового укомплектування апарату після призначення повного складу суддів.

У березні ВАКС повідомив Рахункову палату про призначення 10 працівників апарату ВАКС для забезпечення роботи суддів, які мали бути призначені за результатами конкурсного відбору. Тоді ж суд оголосив добір кандидатів для включення до кадрового резерву на 110 вакантних посад для заповнення вакансій після призначення решти суддів. Таким чином, виконання рекомендації триває.

Запобігання затягуванню розгляду справ 

Оцінюючи виконання Вищим антикорупційним судом завдань зі здійснення судочинства, аудит зафіксував зростання кількості нерозглянутих кримінальних проваджень, що негативно впливає на строки їх розгляду.

Таку ситуацію зумовили як об’єктивні чинники, зокрема пандемія, запровадження воєнного стану, недостатня чисельність суддів, так і недосконалість законодавчого регулювання. До останнього належать обмеженість процесуальних механізмів для протидії окремим зловживанням правами учасниками провадження, недостатність превентивних заходів у законодавстві, необхідність розгляду кримінальних проваджень спочатку у випадку заміни судді у складі суду.

Важливо, що внесення змін до кримінального процесуального законодавства щодо підвищення динаміки розгляду справ про корупційні та пов’язані із корупцією кримінальні правопорушення вже було заплановане як один із заходів Державної антикорупційної програми. Втім, запровадити змогли лише одноособовий розгляд кримінальних проваджень у ВАКС як суді першої інстанції.

Тому Рахункова палата за результатами аудиту рекомендувала Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) як виконавцю відповідного заходу Державної антикорупційної програми підготувати та внести на розгляд уряд проєкт закону щодо:

• недопустимості зловживання процесуальними правами учасниками кримінального провадження, а також можливість слідчому судді або суду визнавати зловживанням певні дії чи бездіяльність таких учасників;

• розширення підстав для застосування грошових стягнень за порушення обов’язків учасниками кримінального провадження та збільшення розмірів таких стягнень;
• спрощення порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні для громадян України, які проживають за кордоном,
• звуження підстав для відкладення судового розгляду;
• встановлення порядку, визначення обсягу та послідовності дослідження доказів у судовому засіданні;
• встановлення можливості для суду проголошувати лише вступну та резолютивну частину вироку значного обсягу з обов’язковим врученням або надсиланням повного тексту вироку учасникам судового провадження у день проголошення. 

Крім того, Рахункова палата рекомендувала Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо розроблення та внесення на розгляд парламенту законопроєкту щодо можливості продовження судового розгляду кримінального провадження у разі заміни судді, який не є головуючим.

TI Ukraine у своїх дослідженнях неодноразово акцентувала на негативній тенденції щодо затягування розгляду справ у ВАКС. Наш моніторинг виявив, що процесуальні зловживання, спрямовані на затягування судового розгляду, фіксуються в 55% справ. При цьому в законодавстві відсутній ефективний механізм протидії таким зловживанням. 

Європейська комісія у своєму звіті щодо України за 2025 рік також наголосила на необхідності внести зміни до Кримінального процесуального кодексу задля зменшення перешкод та процесуальних затримок у кримінальних провадженнях, особливо у справах про корупцію на високому рівні. 

Рекомендації Рахункової палати також збігаються з нашими в частині підвищення розмірів штрафів і грошових стягнень за неповагу до суду та неналежну процесуальну поведінку, а також в питанні необхідності розв’язати проблему розгляду справи спочатку після заміни судді. 

НАЗК розробило законопроєкт «Про внесення змін до КПК України щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами» та, починаючи з кінця 2024 року, тричі направляло його на розгляд уряду. Однак, в перших двох випадках проєкт закону повертали через наявність розбіжностей з Мін’юстом, ДБР та Уповноваженим ВРУ з прав людини. Остання спроба подати законопроєкт на розгляд Кабміну відбулася у липні 2025 року, однак у зв’язку з відставкою уряду документ знову повернули. Станом на кінець вересня НАЗК готувало законопроєкт для здійснення повторного погодження і подання, тож виконання рекомендації Рахункової палати триває. 

На відміну від НАЗК, уряд не підтримав запропонований Рахунковою палатою підхід до можливості продовжувати судовий розгляд кримінального провадження у разі заміни судді, який не є головуючим. На думку Мін’юсту, він суперечить загальним засадам кримінального провадження, що полягає у порушенні принципу безпосередності дослідження доказів у кримінальному провадженні. 

Втім, ще в лютому 2024 року народні депутати зареєстрували відповідний законопроєкт, однак в порядок денний він не був включений. Тож перспектива прийняття таких змін, як і виконання рекомендації Рахункової палати з боку уряду, виглядає малоймовірною.

Актуалізація показників роботи суду та розгляду справ

Серед решти наданих Рахунковою палатою рекомендацій варто виділити актуалізацію базових показників роботи ВАКС через включення показника, що визначає відсоток скасованих та змінених рішень судами вищих інстанцій від загальної кількості рішень, а також необхідність впровадити показник середньої тривалості розгляду справ для категорій, що належать до підсудності ВАКС. 

Перший показник обов’язковий для оцінки якості судової діяльності, зокрема судових рішень, і дає змогу своєчасно виявляти негативні тенденції та реагувати на них. Але ВАКС не обчислював і не відображав цей показник у своїй звітності, оскільки це не вимагалося на рівні законодавства. За рекомендацією Рахункової палати Рада суддів України включила відповідний показник в затверджений перелік Базових показників роботи суду. Втім, майже за рік адміністратор автоматизованої системи документообігу суду, ДП «Інформаційні судові системи», не зміг налаштувати відповідний функціонал, тож показник скасованих та змінених рішень й досі не обраховується.

Показники середньої тривалості розгляду справ, своєю чергою, впливають на визначення рівня навантаження на суддів. Але рівень навантаження на суддю як критерій завантаженості не встановлений, у зв’язку із чим неможливо оцінити ефективність судового процесу загалом та визначити наявність чи відсутність потреби в організаційних змінах. 

Невизначеність показників щодо тривалості розгляду справ також унеможливлює здійснення розрахунку вартості розгляду однієї справи. З огляду на це, Рахункова палата рекомендувала Вищій раді правосуддя (ВРП) розробити та впровадити показники середньої тривалості розгляду справ для категорій, що належать до підсудності ВАКС, ґрунтуючись на результатах аналітичних досліджень та консультаціях із зацікавленими сторонами.

Цю ініціативу підтримали Державна судова адміністрація України та безпосередньо Вищий антикорупційний суд, і в серпні ВРП створила робочу групу для розроблення та впровадження показників середньої тривалості розгляду справ для категорій, що належать до підсудності Вищого антикорупційного суду.

Висновок

Аудит відповідності Вищого антикорупційного суду не лише підсвітив низку актуальних проблем в забезпеченні діяльності суду, зокрема нестачу кадрів та затягування строків розгляду справ, але й сформулював релевантні рекомендації для їх усунення. Примітно, що зміст цих рекомендацій частково узгоджується з позицією Європейської комісії та з аналітичними висновками TI Ukraine.

Актуальність наданих рекомендацій підтверджується і рівнем їх впровадження: з 13 рекомендацій, наданих за результатами аудиту, Вищий антикорупційний суд та дотичні органи влади протягом року виконали 7, а ще 5 перебувають у процесі реалізації. Лише в одному випадку впровадження рекомендації не було розпочато — щодо розроблення урядом законопроєкту, який би передбачав можливість продовжувати судовий розгляд кримінального провадження у разі заміни судді.

Оцінюючи вплив аудиту, варто зауважити на підтримку з боку Вищого антикорупційного суду аудиторського підходу до оцінки відповідності забезпечення діяльності суду, а також активну комунікацію щодо наявних проблем у його роботі та можливих шляхів їх вирішення. Крім того, безпосереднє виконання ВАКС більшості адресованих йому рекомендацій свідчить про їх доцільність та відповідність потребам функціонування суду.

Однак для підвищення ефективності роботи Вищого антикорупційного суду необхідно виконати й решту рекомендацій Рахункової палати. Зокрема розв’язати проблему необхідності розгляду кримінальних справ спочатку при заміні судді та запровадити механізми протидії зловживанню процесуальними правами. 

Крім того, для зміцнення інституційної спроможності ВАКС та підвищення ефективності боротьби з корупцією TI Ukraine рекомендує:

• комплексно вдосконалити законодавство про строки давності (встановити додаткові підстави для зупинення строків, збільшити їх тривалість, змінити кінцеву точку обрахунку);
• скасувати автоматичне закриття справ через сплив строків досудового розслідування;
• переглянути положення про одноособовий розгляд та поширити його на справи про цивільну конфіскацію;
• передбачити обов’язкову спеціальну конфіскацію при затвердженні угод.

Водночас реалізація суттєвої частини рекомендацій, що стосуються внесення змін до законодавства, належить до повноважень інших органів. У зв’язку з цим доцільно продовжувати активний моніторинг стану їх виконання з боку Рахункової палати та належно реагувати у разі затягування або бездіяльності відповідальних суб’єктів.

Вищий антикорсуд розпочав роботу в 2019 році як спеціалізований суд. До його підсудності належать корупційні або пов’язані із корупцією злочини, а також справи щодо визнання активів необґрунтованими та стягнення їх в дохід держави. У 2022 році до цього переліку додалися справи про конфіскацію російських активів у порядку адміністративного судочинства.

“Синергія зусиль державних та недержавних акторів сприяла досягненню ВАКС цього результату. Тут можна відзначити як відкритість суду щодо його діяльності, так і фаховість суддів та працівників апарату суду. Водночас залишаються актуальними питання ресурсів, які закладають фундамент для роботи суду. Наприклад, приміщення, у якому працює АП ВАКС, а також фінансування роботи суду в цілому”, — коментує юридичний радник TI Ukraine Павло Демчук.

У попередньому дослідженні ми надали Антикорсуду 22 рекомендації, з яких було виконано повністю 4, частково 7, а 11 рекомендацій не виконали зовсім. Цьогоріч TI Ukraine надала 15 рекомендацій, з них 5 високопріоритетних: 

• Розширити суддівський корпус ВАКС та пропорційно збільшити апарат, в першу чергу, патронатну службу Суду;
• Розробити та прийняти законодавчу базу для протидії зловживання процесуальними правами серед учасників кримінального провадження;
• Прийняти відповідну законодавчу базу щодо можливості розгляду певної категорії справ суддями ВАКС одноособово;
• Забезпечити належне фінансування поточних потреб ВАКС, конкурентної заробітної плати та суддівської винагороди;
• Виділити належне, з урахуванням збільшення штату апарату Суду та суддівського корпусу, приміщення для АП ВАКС та передати його в постійне управління Суду.

Найкращий результат отримав ВАКС — 4,6 бала, а найгірший АРМА — 3,4 бала. Зі 103 рекомендацій, наданих у дослідженні 2020 року, органи виконали 23, частково виконали 36, а зовсім не виконали 41. 

Дослідження охоплює календарний період від серпня 2020 року до червня 2023 року.

Антикорупційні органи, а саме НАЗК, НАБУ, САП, АРМА та ВАКС, оцінювали за 5-бальною шкалою, де 5 — максимальний бал, а 1 — мінімальний. 

Методологія дослідження розроблена з урахуванням основних підходів Національної системи доброчесності, напрацьованої та впровадженої міжнародною антикорупційною мережею Transparency International. 

Проєкт дослідження надавався органам антикорупційної інфраструктури для попереднього ознайомлення, коментарів і зауважень.

Це дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID) в межах Проєкту #ВзаємоДія. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і необов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.

Довідково: Проєкт «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «ВзаємоДія» — це шестирічна ініціатива Агентства Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID), мета якої – допомогти Україні протидіяти корупції та підвищити рівень підзвітності та прозорості врядування в Україні. Програма спрямована забезпечити ключові урядові установи додатковими можливостями для боротьби з корупцією, зміцнити підтримку та залучити громадянське суспільство до антикорупційних ініціатив, зменшити рівень терпимості громадян до корупції, а також забезпечити максимальну прозорість та підзвітність повоєнної відбудови та відновлення України.