Президент підписав Закон №3988-IX (законопроєкт №11057), що зобов’язує замовників оприлюднювати в Prozorro інформацію про ціни на матеріальні ресурси для закупівель поточного ремонту і будівництва. Це крок у напрямку більшої прозорості будівництва. Однак це нововведення не розв’яже проблеми з переплатами у цій сфері. Насамперед тому, що ціни у договорі часто не остаточні. Відповідно окрім публікації вартості матеріалів на цьому етапі, варто також забезпечити публікацію актів виконаних робіт, які власне і містять фінальні ціни для частини закупівель.
Водночас до другого читання у законопроєкт внесли низку доповнень:
- У документах з цінами на матеріальні ресурси будуть зазначати також країну походження товару щодо кожної номенклатурної позиції.
- Уточнили вимоги до звітування про закупівлі для забезпечення будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд.
- Додали винятки з Закону, не пов’язані з прозорістю будівництва: для закупівель, пов’язаних з вуглеводнями, і для монополістів у нафтогазовій сфері (цей тимчасово).
_________________________
21 жовтня Президент підписав Закон №3988-IX, більш відомий закупівельній спільноті як законопроєкт №11057. Він зобов’язує замовників оприлюднювати в Prozorro інформацію про ціни на матеріальні ресурси, якщо вони придбавають поточний ремонт та роботи з будівництва. У квітні ми вже оприлюднювали юридичний аналіз законопроєкту №11057 і пояснювали, що це крок у напрямку більшої прозорості закупівель будівництва. Він має чудову мету і може запобігти частині зловживань. Однак не в усіх закупівлях оприлюднена інформація про ціни на матеріали буде остаточною.
Нагадаємо про головні зміни цієї законодавчої ініціативи:
- невід’ємними додатками до договору про закупівлю послуг з поточного ремонту, будівельних робіт стануть документи з цінами на матеріальні ресурси;
- замовник буде оприлюднювати такі додатки разом з договором про закупівлю у машинозчитувальному форматі, в тому числі ми дізнаємось про найменування ресурсів, кількість, ціну та інші деталі;
- при зміні договору або ціни ресурсів замовник буде оприлюднювати оновлену інформацію;
- окремі правила передбачені також для договорів, укладених за принципом «проєктуй-будуй».
Окрім того, з березня, коли законопроєкт №11057 тільки-но зареєстрували, і до дня його остаточного ухвалення у другому читанні він отримав низку доповнень. Розповідаємо про них більше.
Виняток з дії Закону про публічні закупівлі для вуглеводнів
Закон про публічні закупівлі не буде поширюватися на закупівлі:
- у постачальників із досвідом роботи в країнах Європи та/або Азії та/або Північної Америки та/або Південної Америки та/або Близького Сходу не менше п’яти років (окрім підсанкційних),
- якщо предмет закупівлі — товари, роботи та/або послуги, необхідні для низки послуг щодо вуглеводнів.
Виняток діє, якщо збережено обидві умови. Про такі закупівлі будуть публікувати лише звіти, договір та додатки.
Зокрема йдеться про науково-технічні та/або інженерні послуги для геологорозвідки родовищ, буріння свердловин, розробку родовищ, видобуток чи його інтенсифікацію, наземну підготовку для транспортування магістральними газопроводами та нафтопроводами, переробку.
Слід зауважити, що цей виняток не пов’язаний з темою прозорого будівництва. Наразі у Верховній Раді триває робота над новим законопроєктом №11520 про публічні закупівлі. Ймовірно, винятку про вуглеводні в ньому вже не буде, оскільки Європейська комісія виступає проти винятків, відсутніх у Директиві 2014/24/ЄС.
Нові винятки для монополістів у нафтогазовій сфері
До 31 березня 2025 року Закон не буде застосовуватись до окремих закупівель:
- якщо це замовник, який діє у сфері транспортування, розподілу, зберігання та постачання природного газу, його розробки родовищ нафти і газу, видобутку нафти,
- і при цьому він придбає обладнання для генерації електричної та/або теплової енергії, а також товари, роботи або послуги, необхідні для придбання, транспортування, улаштування, приєднання, експлуатації такого обладнання.
Такі замовники будуть публікувати про такі закупівлі звіт, договір та додатки до нього.
Примітно, що, наприклад, монополісти, які постачають теплову енергію споживачам, чомусь не охоплені цим винятком. Але можуть скористатися, як і решта замовників, принаймні підпунктом 22 пункту 13 Особливостей, за яким можна купувати напряму, зокрема, когенераційні установки і котельні.
Виняток передбачили і для випадків, коли замовники у сфері газу та нафти будуть купувати обладнання для генерації електричної та/або теплової енергії, а також необхідні для них товари, роботи або послуги за кошти кредитів, позик, грантів від міжнародних та іноземних організацій, банків тощо. Якщо закупівлю за рахунок кредиту/позики/гранту фінансуватимуть не менше ніж на 50%, то вона буде поза дією Закону до кінця воєнного стану. Звіти, договори та додатки для них — так само будуть у системі Prozorro.
Слід зауважити, що Закон та Особливості вже містять дороговкази, якими правилами керуватись у закупівлях за донорські кошти. Але, вочевидь, виникла потреба врегулювати це питання детальніше для замовників у нафтогазовій галузі промисловості.
Окремі правила звітування про закупівлі, пов’язані з військовими спорудами
Під час підготовки законопроєкту до другого читання в ньому уточнили вимоги до звітування про закупівлі товарів, робіт та послуг, необхідних для забезпечення будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд.
Обсяг звіту про закупівлю буде таким: найменування замовника; назва предмета закупівлі; ціна договору (тобто хто виконавець або постачальник – буде невідомо). Якщо це поточний ремонт чи будівництво, то до такого звіту додаються документи з інформацією про ціни на матеріальні ресурси у машинозчитувальному форматі.
Якщо порівняти це з чинними правилами, то можна виділити 2 нюанси:
- До звіту додається інформація про ціни на матеріальні ресурси, але випадає інша частина: не будуть оприлюднювати дату укладення та номер договору, ідентифікаційний код замовника, відомості про виконавця (найменування, код), кількість та строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг. Ймовірно, це зумовлено міркуваннями безпеки, але без інформації про кількість товарів неможливо оцінити, чи не завищена ціна договору. Тому усічені звіти про закупівлю товарів навряд чи матимуть сенс. Можна підтримати такий підхід до звітування про закупівлю безпосередньо робіт з улаштування споруд, але виглядає дискусійним та ризикованим охоплювати таким звітуванням також закупівлі «товарів, необхідних для…». На практиці це може широко тлумачитись.
- За чинними правилами, разом зі звітом замовник повинен завантажити договір, додатки, обґрунтування підстави для здійснення закупівлі, а також запит відповідних органів (формувань), за яким проводили закупівлю. Але вони оприлюднюються після завершення воєнного стану. Виникає питання, чи будуть збережені ці вимоги, коли постанову №1178 будуть приводити у відповідність до вимог Закону. Важливо, щоб було збережено відкладене оприлюднення договору, додатків, обґрунтування, запиту.
Також уточнено вимоги до повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та/або про ціни на матеріальні ресурси для договорів про закупівлю, зазначених вище.
Оновлені вимоги до звітування набудуть чинності через 60 днів з дня набрання чинності Законом.
Про кожен матеріал — побачимо країну походження
У документах з цінами на матеріальні ресурси будуть зазначати країну походження товару щодо кожної номенклатурної позиції. Сподіваємось, що на практиці замовники та виконавці зможуть достовірно зазначити цю інформацію на стадії укладення договору.
Підсумовуючи, варто нагадати, що всі ці зміни та доповнення будуть діяти до набуття чинності новим майбутнім Законом про публічні закупівлі (законопроєкт №11520). Робота над ним триває у Верховній Раді та перемовини щодо нього ведуться з Європейською комісією. Серед пропозицій, які ми висуваємо — є пропозиція перенести позитивні напрацювання з законопроєкту №11057 щодо оприлюднення цін на матеріали до нового Закону, а також посилити цей крок оприлюдненням актів виконаних робіт, довідок про вартість виконаних робіт та витрат. Разом з тим, під час роботи над новим законопроєктом №11520 ми не підтримуємо внесення нових винятків з дії Закону про публічні закупівлі, особливо якщо вони є точковими і викликають питання щодо об’єктивних обставин, якими зумовлені.
Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
