Семен Кривонос та Олександр Клименко — про тиск на експертів, новий епізод справи «Мідас» та чи фігурує у ній президент.

12 травня 2026 року голова НАБУ Семен Кривонос та очільник САП Олександр Клименко відповіли на ключові запитання журналістів про операцію «Мідас», зокрема про новий виток справи — підозру екскерівнику Офісу Президента Андрію Єрмаку, нову підозру ексвіцепрем’єру Олексію Чернишову та ще низці фігурантів.

Олександр Клименко розпочав із того, що ця справа дуже складна та багатошарова, тому для запобігання витокам інформації її поділили на низку напрямків, якими займалися окремі підрозділи детективів. Ці підрозділи не володіли інформацією про результати своїх колег, що демонструє виважену реакцію на проблеми витоків, які закидали НАБУ кілька років тому. Ключовим прокурором у справі «Мідас» був безпосередньо очільник САП Олександр Клименко.

Він також заявив про спроби тиску на експертів у цій справі з боку різних осіб та потребу створити незалежну експертну організацію, яка буде захищена від таких спроб.

«Стосовно тиску на експертів — це складне питання. Ми досить давно вже комунікуємо необхідність створення незалежної експертної установи, щоб запобігти таким спробам тиску, — сказав Клименко. — Тому що навіть якщо ми шукаємо експертні установи, які можуть такий обсяг матеріалів опрацювати і зробити експертизу, не завжди вдається закінчити ці експертизи. Оскільки експерти дійсно стикаються з невідомими людьми, які передають сигнали по типу: “Не думай, що це закінчиться лише позбавленням свідоцтва”».

Ця проблема має давній характер і навіть зафіксована на високому політичному рівні, а саме у спільному комʼюніке Тараса Качки та Марти Кос. Понад те, Мінʼюст розробив проєкт закону про реформу судової експертизи, який станом на лютий 2026 був направлений на погодження. 

Також труднощі у цьому провадженні, за його словами, були пов’язані з діяльністю Держфінмоніторингу, який, за словами Клименка, «здійснює “італійську забастовку”». Мається на увазі, що Держфінмоніторинг не відповідає на запити та передає документи, які не мають ніякої користі для слідства. «Імітують діяльність, але в реальності не включаються в розслідування», — додав він.

Що ж до Андрія Єрмака керівник САП повідомив: прокуратура проситиме запобіжний захід для нього у вигляді тримання під вартою з альтернативною заставою у розмірі 180 млн грн.

Загалом ця справа, за словами Клименка та Кривоноса, включає не лише енергетику, а й оборонку. Зокрема, досліджувалися такі напрямки, як закупівля дронів та озброєння. Щодо цього був допитаний секретар РНБО Рустем Умєров, але наразі він має статус свідка у кримінальному провадженні.

Семен Кривонос заявив, що президент України не фігурував і не фігурує у цій справі. 

«Українська правда» оприлюднила третю частину так званих «плівок Міндіча». В них серед іншого — два блоки інформації, що безпосередньо стосуються Андрія Синюка, на той момент заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. І ці дані додають нових штрихів до історії з розслідуванням цієї справи.

По-перше, Синюка фігуранти справи називають «хорошим контактом» у САП. 

Так, у розмові Миронюка і Басова від 25 вересня 2025 року йдеться про те, що Синюк  — це джерело, яке готове «помагати і підсвічувати». Із контексту випливає, що вони говорять про «старі дружні відносини» з таким собі «Олегом», причому співрозмовники сходяться на тому, що такий ресурс варто зберегти «на всякий випадок» для виняткових ситуацій, а не витрачати на повсякденні питання. Про якого саме «Олега» йдеться, з розмови неясно, проте журналіст Михайло Ткач згадує про функціонал Олега Татарова, куратора правоохоронної системи в Офісі Президента. Тому це питання варто було б додатково перевірити слідству.

По-друге, протокольно зафіксована активність Синюка у внутрішній системі досудового розслідування 16 жовтня 2025 року. 

Згідно з матеріалами справи, якими володіє «УП», Синюк, не входячи до групи прокурорів у відповідному кримінальному провадженні, за персональним доступом переглядав учасників певних справ. Серед прізвищ, які він перевіряв, — Цукерман, Галущенко, Гринчук, Якоб Хармут, а також самі Миронюк і Басов — тобто ті двоє, хто за три тижні до цього обговорювали Синюка як корисний контакт у САП. За оприлюдненими даними, таку перевірку ексзаступник керівника САП провів за місяць до публічного оголошення операції «Мідас».

По-третє, з іншого боку підсвічені обставини виїзду фігурантів напередодні обшуків. 

26 жовтня — через 10 днів після перегляду Синюком даних про учасників провадження — помічник Цукермана за дорученням останнього організував термінову поїздку керівника через Паланку до Відня. Головний же фігурант справи Тімур Міндіч перетнув кордон о 2-й ночі — за чотири години до приходу до нього слідчих із обшуком. Обидва фігуранти у коментарях стверджують, що виїзди були плановими.

Сам Андрій Синюк у коментарі «УП» в листопаді 2025 року заперечив будь-яку причетність до зливу інформації — він заявив, що про ці справи йому не було відомо, у відповідних нарадах участі не брав і матеріалів не вивчав. Відомості, оприлюднені «УП», ці твердження ставлять під сумнів.

Окремо звернемо увагу на офіційну позицію керівника САП Олександра Клименка від 25 листопада 2025 року. Керівник органу публічно підтвердив, що під час операції «Мідас» було щонайменше два етапи витоку інформації, за якими були зареєстровані кримінальні провадження, проте активних слідчих дій САП не здійснювала, аби не зашкодити основній операції. 

Водночас Клименко заявив, що САП не бачить зв’язку між людьми, яких зафільмували з Синюком, та справою «Мідас», і припустив, що вони можуть бути причетні до іншої справи. Цю позицію варто зіставити з тим, що вже міститься в матеріалах, оприлюднених «УП». Адже фіксація перегляду Синюком учасників провадження «Мідас» — це саме матеріали кримінальної справи, а не результат журналістського спостереження за зустрічами, на яке у своїй відповіді спирався Олександр Клименко.

Жодне з досліджуваних великих українських міст не подолало «межі успішності» у сфері управління коштами та ресурсами. Муніципалітети забезпечують фінансову керованість і публікують основні документи, проте часто виключають громаду з процесу прийняття рішень. Найвищий результат — 60 балів зі 100, причому навіть лідери не змогли поєднати якісне управління ресурсами з реальним залученням жителів громади.

Програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine оприлюднила результати дослідження, в якому комплексно оцінила готовність муніципалітетів до європейських стандартів у сфері публічних фінансів. Аналітики перевіряли два ключові виміри: наскільки міста ефективно управляють бюджетними коштами і майном — і наскільки відкрито вони це пояснюють містянам та залучають їх до рішень. Муніципалітети оцінювали за 40 критеріями: половина з них стосувалася безпосередньої роботи з ресурсами (за даними Open Budget, Prozorro та Prozorro.Продажі), інша — доступності інформації та зручності для користувача на сайтах міських рад. 

До пілотної вибірки увійшли міські ради 10 обласних центрів (Дніпро, Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк, Львів, Одеса, Полтава, Харків, Хмельницький, Чернігів) та Київ. 

У середньому міста виконали вимоги щодо бюджетної прозорості та ефективності лише на 44,4%. Найвищий результат — 60 балів — отримав Дніпро, однак навіть він не реалізував комплексного підходу до управління фінансами. Далі — Луцьк (57 балів), Київ та Хмельницький (52 бали). Найнижчі оцінки — у Чернігова (21), Полтави (24) та Харкова (25).

Спільний наказ АРМА та Офісу Генерального прокурора затвердив Порядок прийняття арештованих активів в управління АРМА. 

Цей порядок — один із ключових елементів підзаконного регулювання, необхідного для запуску оновленої моделі управління активами АРМА. Він суттєво доповнює попередній механізм передачі активів, який існував до набрання чинності законом про реформу АРМА, та має забезпечити процедурну сумісність дій прокурорів і Агентства.

Transparency International Ukraine вже аналізувала низку підзаконних актів, прийнятих на виконання оновленого закону, тому надаємо оцінку і цьому нормативному акту.

Плівки, оприлюднені в межах розслідування «Української правди», містять нові факти впливу Тімура Міндіча на владу та вказують на ознаки корупційних процесів, які підривають довіру до всієї системи ухвалення рішень, зокрема, в оборонній сфері.

З даних матеріалу Михайла Ткача випливає, що після вручення перших підозр у межах цього розслідування влада недооцінила шкоду, якої завдала діяльність учасників схеми. І не зробила достатньо, аби фігурантів розслідування було усунуто зі своїх посад.

Ось головні виклики, які, на нашу думку, змінюють загальний контекст усього  розслідування та дотичних до нього державних процесів.

24 квітня розпочинається один із завершальних етапів конкурсного відбору суддів ВАКС — дослідження досьє та проведення співбесіди. 

На цьому етапі конкурсанти нарешті отримають конкретні бали як оцінку своєї компетентності, доброчесності та етичності. А ВККС за ними сформує фінальний рейтинг переможців з тих 22, кому вдалося пройти фільтр ГРМЕ. 

Сьогодні ж отримати свої бали зможуть:

1. Микола Піка
2. Тетяна Троян
3. Ольга Певна
4. Леся Скрекля
5. Олег Хамходера

Нагадаємо, 17 березня ГРМЕ та ВККС завершили наймасштабніше співбесідування охочих стати суддями ВАКС, за яким лише 22 з 73 пройшли цей фільтр. Ці співбесіди не передбачали виставлення балів, а мали єдину мету: відсіяти сумнівних кандидатів за очевидно неетичні та недоброчесні вчинки.

За співбесіди з ВККС кандидати зможуть отримати до 400 балів із загальних 800 — інші 400 балів вони раніше мали можливість здобути за тестування та практичне завдання. Наразі найкращі бали за іспит мають дві чинні судді ВАКС Олена Танасевич (372,22 бала) та Катерина Сікора (360,92 бала), які претендують на посади суддів АП ВАКС.

Щоб набрати максимальний бал під час співбесіди з Комісією, потенційні судді ВАКС повинні будуть продемонструвати високі соціальні та особисті компетентності, а також їх біографія має свідчити, що правник був доброчесним та дотримувався професійної етики.

Цікаво, що найбільше балів з цих 400, а саме 300 (за доброчесність і професійну етику) кандидатам надається відразу, однак за кожне виявлене порушення цей бал зменшуватиметься. І якщо підсумок буде меншим ніж 225 балів або порушення буде надто серйозним, кандидат припинить участь у конкурсі.

На сьогодні залишається низка кандидатів, до яких у нас все ще є серйозні запитання. Тож сподіваємося ВККС зверне на них увагу та надасть належну оцінку.

Матеріал підготовлено у співавторстві з Андрієм Ткачуком, юридичним радником Transparency International Ukraine.

Граничну кількість суддів ВАКС збільшили ще у вересні 2023 року, проте конкурс на нових суддів триває досі. Його запустили вже вдруге, і здається, що цього разу успіхи в наповненні штату більш імовірні. 

В середині березня Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ) спільно з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККС) завершили наймасштабніший за всю історію етап співбесід на посади суддів ВАКС. Протягом місяця всі охочі могли в прямому ефірі спостерігати за їхнім спілкуванням із 69 кандидатами, які відповідали на вельми гострі запитання ГРМЕ та ВККС, намагаючись довести свою доброчесність та професійність.

Пройти співбесіди вдалося 22 учасникам (32% від усіх, хто брав участь у співбесідах). Серед обраних ГРМЕ та ВККС — 16 діючих суддів, 5 науковців і 1 адвокат. Тут відразу варто уточнити, що фактично ВАКС зможе отримати не 22 нових судді, а 19, адже троє кандидатів — це чинні судді першої інстанції ВАКС, які подаються до апеляційної інстанції, і їхні місця в Антикорсуді теж звільняться. 

Проте 19 нових суддів майже у півтора раза збільшать фактичну чисельність суддів у штаті ВАКС — з 40 до 59, тобто заповнять наявні вакансії на 93,65%. І цього достатньо для виконання Україною взятих на себе зобов’язань за планом Ukraine Facility. Таким результатом можна пишатися, адже Антикорсуду стане легше забезпечувати результативність судового розгляду.

Як же обирали цих 22 суддів? Згадаймо детальніше.

Зібрали рекомендації щодо захисту прав викривачів, ґрунтуючись на чинному законодавстві та кращих міжнародних практиках у сфері захисту викривачів.

1. Звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

Відповідно до законодавства, саме Уповноважений ВРУ з прав людини здійснює парламентський контроль за дотриманням прав викривачів.

Рекомендуємо:

• подати детальну скаргу з усіма підтверджуючими документами;
• вимагати проведення перевірки дотримання ваших прав як викривачів;
• просити надання експертного висновку у вашій справі;
• вимагати застосування передбачених законом заходів захисту.

2. Використання внутрішніх та регулярних каналів розкриття інформації

Якщо ви ще не зробили цього, рекомендуємо:

• зафіксувати всі факти переслідування через регулярні канали (НАЗК, органи прокуратури, органи досудового розслідування);
• вести детальний облік усіх дій, що мають ознаки переслідування.

3. Правовий захист через суд

Щодо незаконного звільнення

Згідно з ч. 1 ст. 53-4 Закону України «Про запобігання корупції» викривачу, його близьким особам не може бути відмовлено у прийнятті на роботу, їх не може бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу тощо. Рекомендуємо:

• звернутися до суду з позовом про поновлення на роботі;
• вимагати визнання звільнення незаконним у зв’язку з вашим статусом викривачів;
• просити відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

4. Безоплатна правова допомога

Зверніться до системи безоплатної правової допомоги для отримання кваліфікованого юридичного представництва у судових процесах. Це ваше право як викривачів.

5. Захист від переслідування

Документуйте всі факти: дисциплінарні провадження; перешкоджання виконанню обов’язків; випадки публічної дискредитації; будь-які дії, що мають ознаки тиску.

6. Ведення обліку витрат

Детально фіксуйте всі витрати, пов’язані з захистом ваших прав (юридичні послуги, втрата заробітку тощо), оскільки вони підлягають відшкодуванню у разі позитивного вирішення справи.

7. Право на конфіденційність та безпеку

Якщо існує реальна загроза вашому життю, здоров’ю або майну, маєте право на застосування заходів безпеки відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві». Зверніться до правоохоронних органів із відповідною заявою.

8. Грошова винагорода

Якщо внаслідок ваших повідомлень до бюджету будуть повернуті кошти, ви маєте право на грошову винагороду у розмірі 10% від повернутих коштів. Для цього потрібно звернутися до Уповноваженого ВРУ з прав людини.

9. Медійна підтримка та громадський резонанс

Розгляньте можливість:

• звернутися до незалежних медіа з вашою історією;
• використати соціальні мережі для привернення уваги до вашої справи (з дотриманням обережності щодо персональних даних).

Контакти для звернення:

• Уповноважений Верховної Ради України з прав людини: Телефон: 0-800-501-720 
• Національне агентство з питань запобігання корупції: Гаряча лінія: 044-200-06-94
• Система безоплатної правової допомоги: Телефон: 0-800-213-103

Важливо пам’ятати!

Закон передбачає, що тягар доказування відсутності зв’язку між негативними діями (звільненням, дисциплінарними стягненнями) та вашою викривальною діяльністю лежить на роботодавцеві, а не на вас!

Бажаємо вам наполегливості та успіху у відстоюванні ваших прав. Викриття корупції є важливим внеском у боротьбу за прозорість та доброчесність в Україні.

В Україні вже налічується приблизно 1,5 млн ветеранів і ветеранок, серед яких — тисячі людей з інвалідністю внаслідок війни. З кожним роком ця цифра зростає, а разом із нею — потреба в системній підтримці та адаптації військових до цивільного життя. Одне із рішень, яке пропонує держава, — створення ветеранських просторів — центрів, де військові можуть отримати психологічну, юридичну та соціальну допомогу, пройти реабілітацію. У них облаштовують спортзали, зони відпочинку та приміщення для роботи з фахівцями. Скористатися цими послугами може кожен ветеран — незалежно від місця реєстрації. 

Паралельно з появою нових просторів в Україні формується і карта вже існуючих місць підтримки. Наприклад, на платформі «Наші тут» працює інтерактивна мапа локацій для відновлення ветеранів і ветеранок. На ній можна знайти реабілітаційні центри, спортивні секції, ветеранські хаби та інші місця, де військові можуть отримати допомогу або долучитися до спільноти. 

Водночас масштаби фінансування цієї сфери вже є значними: лише у 2025 році на будівництво, ремонт і облаштування ветеранських просторів законтрактували 946 млн грн. У цьому матеріалі проєкт Dozorro TI Ukraine аналізує, де в Україні торік розпочали будувати ветеранські простори, чому роботи затягуються та в яких проєктах аналітики виявили завищені ціни в кошторисах.

Під час аналізу ми звертали увагу на закупівлі з формулюванням «ветеран» і його похідними словами. Водночас ветеранські простори фінансують не лише за рахунок державного та місцевих бюджетів, а й за кошти міжнародних донорів. І попри те, що у системі з’явилася спеціальна процедура-конструктор для закупівель за кошти донорів, частину бідівництв і реконструкцій ветеранських просторів все ще придбавають поза Prozorro, тож ми не можемо їх відстежити.

2025-й був непростим, та попри усі виклики й завдяки Силам оборони ми продовжуємо працювати заради посилення України та ділитися результатами нашої роботи.

«Для TI Ukraine цей рік став підтвердженням зрілості та здатності працювати на результат у складних умовах. Ми допомогли зберегти стійкість антикорупційної системи і водночас досягли конкретних змін – 1,1 млрд грн зекономлених бюджетних коштів і 14 кримінальних проваджень за нашими зверненнями. Але не менш важливо те, що ми працюємо на випередження — формуємо антикорупційну політику, посилюємо інституції та промотуємо український досвід», — підкреслив виконавчий директор TI Ukraine Андрій Боровик.

Пріоритетні напрямки роботи організації залишаються незмінними: удосконалення державної антикорупційної політики, системи публічних закупівель, прозорість міських рад, стійкість організації та активна міжнародна адвокація.

За минулий рік наші фахівці з публічних закупівель стали співорганізаторами Prozorro Awards 2025 та запустили Market Price — додаток для аналізу цін на товари з Prozorro Market. Також експерти TI Ukraine взяли участь у створенні Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки — документу, який формує вектор антикорупційної політики в Україні.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило антикорупційну експертизу законопроєкту №12439 про захист суб’єктів господарювання під час кримінального провадження. У висновку зафіксовано, що проєкт містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання.

TI Ukraine раніше зверталась до НАЗК із проханням провести таку експертизу, зафіксувавши у власному аналізі ризики для ефективності роботи антикорупційних органів. Висновок НАЗК підтвердив наші ключові занепокоєння.

НАЗК ідентифікувало такі корупціогенні фактори

1. Відсутність належного рівня правової визначеності та передбачуваності кримінально-правових норм

Законопроєкт містить оціночні поняття, які можуть довільно тлумачити правоохоронці. Йдеться, зокрема, про зміни до ч. 1 ст. 214 КПК, які наділяють слідчого, дізнавача та прокурора дискреційними повноваженнями визначати наявність «достатніх даних» для внесення відомостей до ЄРДР. Таке регулювання, на думку НАЗК, сприяє вибірковій реєстрації заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та створює ризик корупційних зловживань.

2. Ризик уникнення кримінальної відповідальності через роз’яснення держорганів

Запропонована в законопроєкті зміна ст. 41-1 КК України передбачає, що діяння, вчинене на підставі роз’яснень центральних органів виконавчої влади, не є кримінальним правопорушенням. Однак стаття не визначає суб’єктів, уповноважених надавати такі роз’яснення, характер і строк їх надання та критерії оцінки правомірності. НАЗК зазначає, що такі роз’яснення можуть використовуватись як інструмент для уникнення кримінальної відповідальності — тобто можуть бути завідомо протиправними або суперечити чинному законодавству.

3. Непрозорі дискреційні повноваження керівника органу прокуратури

Пропоноване доповнення ч. 8 ст. 214 КПК встановлює особливий порядок внесення відомостей до ЄРДР керівником органу прокуратури у справах про кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності, а також злочинах, передбачених ст. 191 КК України. НАЗК наголошує, що це може вплинути на неоднаковість правозастосування та загальну ефективність здійснення досудового розслідування.

4. Несистемне звуження підстав для невідкладного обшуку

Зміни до ч. 3 ст. 233 КПК пропонують обмежений перелік злочинів, за якими допускається невідкладний обшук. До переліку включено ст. 368 КК України («Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою»), але не охоплено інші склади зі співмірною суспільною небезпечністю — зокрема ст. 369 КК («Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі»). НАЗК кваліфікує такий підхід як необґрунтований.

Висновок НАЗК підтверджує, що проблеми законопроєкту №12439 мають системний характер і не можуть бути усунуті «техніко-юридичним доопрацюванням», як пропонував профільний комітет Верховної Ради перед другим читанням. До винесення на голосування законопроєкт потребує суттєвого перегляду з урахуванням зазначених зауважень та рекомендацій НАЗК.

TI Ukraine закликає Верховну Раду не розглядати законопроєкт №12439 у другому читанні до повного усунення виявлених корупціогенних факторів.

Конкурсна комісія з відбору голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) провела публічну співбесіду з кандидатом Віктором Дубовиком. TI Ukraine відстежувала перебіг співбесіди та описала її нижче.

Нагадаємо, що на практичному етапі Дубовик отримав 21 із 50 балів за юридичний блок та 9 із 40 за економічний.

Кар’єрний шлях

Комісія звернула увагу на розбіжність між офіційними документами кандидата та публікаціями в медіа щодо його статусу в юридичних компаніях VivaLEX і Волхв: в автобіографії він зазначав посади директора та юриста, тоді як у відкритих джерелах фігурував як керуючий партнер і партнер. Дубовик пояснив це варіативністю внутрішніх назв посад: у трудовій книжці є запис про директора, тоді як фактична його роль в компаніях могла іменуватися по-різному.

Питання комісії викликало і неповне відображення в автобіографії політичної діяльності: у 2012 році кандидат балотувався до Верховної Ради від партії «Зелена планета», у 2015-му — до Миколаївської обласної ради від «Батьківщини», а у 2013–2014 роках працював радником служби першого віцепрем’єр-міністра Арбузова та помічником-консультантом народного депутата. Дубовик пояснив, що заповнював автобіографію виключно на основі записів у трудовій книжці, що є стандартною практикою для держслужбовців. 

Балотування до Миколаївської облради викликало у комісії інтерес ще й тому, що сам кандидат з Донеччини, але вирішив представляти інший регіон. За його словами, там у невеликому містечку проживала його бабуся, тому він був добре обізнаний з проблемами регіону.

За перший квартал 2026 року команда DOZORRO запобігла неефективному використанню 186 млн грн. Це результат попередніх звернень, поданих за результатами наших  моніторингів до замовників, контролюючих та правоохоронних органів. 

Найбільше коштів нам вдається вберегти саме через комунікацію з замовниками, коли вони за результатами наших листів коригують суми договорів, або ж розривають їх чи скасовують закупівлю, якщо інакше виправити порушення неможливо. Частина запобігання — це результати кримінальних проваджень, які відкривають правоохоронці, якщо комунікація з замовниками не дала результату. Детальніше про те, як ми розраховуємо свою економію, ви можете прочитати у матеріалі.

Розповідаємо про три найпоказовіші свіжі кейси — вони показують, як саме вдається запобігати зайвим витратам.

Виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик як киянин зареєстрував електронну петицію до Київської міської ради із вимогою забезпечити належне публічне звітування міського голови Віталія Кличка перед територіальною громадою. Андрій Боровик закликав киян підтримати ініціативу, адже питання дорослої розмови між столичною владою та жителями вже давно на часі.

Петиція стосується виконання вимог законодавства, згідно з якими міський голова зобов’язаний щонайменше двічі на рік звітувати перед громадою у форматі відкритої зустрічі — на якій мешканці зможуть поставити запитання, висловити зауваження та внести пропозиції.

Востаннє такий звіт у Києві відбувся у грудні 2021 року. Відтоді, попри зростання кількості викликів для міста, міський голова не проводив зустрічі з киянами. 

Електронна петиція передбачає:

• проведення відкритого звіту міського голови у визначений законом строк;
• завчасне оприлюднення текстової версії звіту для ознайомлення жителів громади;
• збір та врахування запитань від киян;
• забезпечення доступності заходу, включно з онлайн-трансляцією та інклюзивними умовами участі.

«Нам потрібно навчитися вести складні дорослі розмови. Від початку повномасштабного вторгнення кількість викликів у Києві зросла кратно. Мешканцям важливо мати контакт із владою і чути відповіді на важливі і навіть контраверсійні питання. Це обов’язок влади, а не її вибір», — наголосив ініціатор петиції Андрій Боровик.

Програма «Прозорі міста» системно фіксує, що у багатьох містах України вимоги щодо звітування або не виконуються, або реалізуються формально — без реального діалогу з громадою. Київ як столиця має можливість задати стандарт відкритості та підзвітності для інших громад. Але спершу київська спільнота повинна показати, як варто використовувати всі доступні інструменти впливу на владу. Тому закликаємо підтримати петицію та поширити її серед свого кола.

Підписати петицію можна за посиланням: https://petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=14172

Київський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за позовом Андрія Вінграновського проти Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами. 

Позивач — один із покупців земельних ділянок на полонині Боржава, що стали предметом гучного скандалу після торгів 8 січня 2026 року. Тоді АРМА продало 460 га землі та станції гірськолижного витягу за 89,5 млн грн, хоча первісна оцінка активів перевищувала 1 млрд грн.

Вінграновський просить суд визнати протиправною бездіяльність АРМА, яке не підписало протоколи за результатами двох електронних аукціонів від 8 січня, не опублікувало рішення в електронній системі та фактично заблокувало гарантійні внески покупця на загальну суму понад 34,2 млн грн. Позивач також вимагає стягнути матеріальну шкоду у розмірі понад 1,68 млн грн — ідеться про відсотки за кредитом, інфляційні втрати та 3% річних.

АРМА своєю чергою опублікувало роз’яснення щодо цієї ситуації, зазначивши, що відмовилося підписувати протоколи на підставі інформації від ДБР та НАБУ. За результатом аналізу Агентство встановило неможливість участі у торгах осіб, чиї активи перебувають під арештом, а також імовірні ознаки змови між учасниками та маніпулювання результатами. Про це АРМА повідомило правоохоронні органи, а організатору аукціону направило повідомлення про необхідність провести повторні торги.

Нагадаємо, що Вінграновського та іншого покупця, Ігора Власюка, медіа пов’язують із Сергієм Льовочкіним та Владиславом Каськівим — саме у справі Каськіва ці землі були вилучені та передані АРМА для реалізації. За міжнародними стандартами, дозвіл злочинцям повертати свої активи через аукціони, навіть за ринковою ціною, може підірвати цілі конфіскації, такі як стримування злочинності.

Звернемо увагу, що за інформацією з сайту парламенту уряд досі не вніс необхідні зміни щодо порядку реалізації арештованих активів, які б унеможливили такі ситуації.