З моменту початку роботи Вищого антикорупційного суду (ВАКС) у 2019 році Transparency International Ukraine постійно моніторить його діяльність. Наші фахівці були присутні на судових засіданнях, досліджували організаційні та функціональні аспекти роботи ВАКС, а також вивчали винесені ним рішення.

Завдяки систематичному та всебічному спостереженню за діяльністю антикорупційного суду ми можемо виявити як позитивні тенденції, так і виклики, з якими він стикається.

Цей звіт презентує результати сьомого етапу моніторингу роботи ВАКС — з 1 липня 2025 року по 30 червня 2026 року — і продовжує серію таких моніторингових матеріалів. Із попередніми матеріалами ви можете ознайомитись на платформі «ВАКС вирішив».

У цьому звіті ми проаналізували тенденції судового розгляду корупційних та пов’язаних з корупцією кримінальних правопорушень у ВАКС, а також звернули увагу на виконання рекомендацій, наданих за результатами попередніх етапів моніторингу. Окремо цього разу ми детальніше проаналізували підстави виправдувальних вироків ВАКС і практику зміни та скасування вироків Апеляційною палатою ВАКС — це дозволило оцінити не лише оперативність судових рішень, а й причини, які призводять до виправдання або ж скасування вироків.

За результатами експерти TI Ukraine визначили рівень виконання попередніх рекомендацій та сформулювали нові, які можуть підвищити ефективність роботи ВАКС як органу правосуддя антикорупційної спеціалізації.

Короткі висновки

• ВАКС демонструє зростання продуктивності і вперше зупинив багаторічне зростання залишку нерозглянутих справ, а одноособовий розгляд підтвердив свою ефективність — строки розгляду скоротилися в кілька разів.
• Частка відкладених засідань і процесуальних порушень за результатами моніторингу знизилася по всіх категоріях засідань, а практика угод про визнання винуватості поступово вдосконалюється.
• Водночас неефективне регулювання строків давності залишається головним викликом і продовжує загострюватися, а зловживання процесуальними правами й неврегульовані процедурні питання (заміна судді, момент переходу до колегіального розгляду) підважують досягнутий прогрес.

20 листопада 2025 року збори суддів ВАКС затвердили Стратегію Вищого антикорупційного суду на 2026–2028 роки — перший стратегічний документ такого рівня, ухвалений самим судом. 

Показово, що серед двох ключових індикаторів досягнення стратегічного фокусу на кінець 2028 року суд прямо назвав зменшення кількості кримінальних проваджень, закритих у зв’язку зі спливом строків давності, — тобто проблему, яку ми послідовно фіксуємо з четвертого періоду моніторингу і якій присвячено окремий підрозділ цього звіту. Стратегія також передбачає ефективнішу організацію судочинства й активне використання даних для внутрішнього моніторингу, що включає упровадження механізму пріоритезації справ. Для цього буде оцінюватися  динаміка змін залишку нерозглянутих справ, тривалості їх розгляду та інших показників. 

Те, що суд інституційно підкреслив ці речі на рівні власної стратегії — позитивний сигнал. А реальний прогрес за цими напрямами оцінюватиметься в наступних звітних періодах.

Резюме

Сьомий звіт з моніторингу роботи ВАКС охоплює період з 1 липня 2025 по 30 червня 2026 року. За цей час наші юристи-монітори відвідали 1067 судових засідань і проаналізували сотні судових рішень, продовживши оцінювати процесуальну ефективність суду, дотримання стандартів кримінального провадження та виконання рекомендацій попередніх етапів моніторингу.

Результати свідчать про неоднозначну картину: ВАКС демонструє поступове зростання продуктивності і вдосконалення внутрішньої організації роботи, водночас проблеми, розвʼязання яких залежить від парламенту чи інших держорганів, залишаються без належного реагування.

Ключові досягнення

Рекордна продуктивність та зміна у динаміці накопичення справ. У 2025 році ВАКС розглянув 114 кримінальних справ і засудив 154 особи. В першому півріччі 2026 року суд уперше розглянув більше справ (72), ніж до нього надійшло нових (71). Це дозволило зупинити багаторічне зростання залишку нерозглянутих проваджень і навіть незначно скоротити його (з 327 до 322).

Одноособовий розгляд справ підтвердив ефективність. Частка проваджень, що розглядаються одноособово, зросла з 22% до 29% від усього масиву справ на розгляді. Різниця у строках досить серйозна: справи в одноособовому розгляді завершуються в середньому за 342 днів (11 місяців), тоді як колегіальний розгляд триває в чотири рази довше – в середньому 1365 днів (~ 3 роки 9 місяців).

Позитивна динаміка за показниками моніторингу. Частка відкладених засідань знизилася з 35% до 30%, а частка процедурних і процесуальних порушень скоротилася для всіх категорій засідань.

Зростання і часткове вдосконалення практики угод. Кількість вироків на підставі угод про визнання винуватості зросла в абсолютних цифрах (72 проти 58 торік), але дещо скоротилась у відносних показниках (62% проти 66% торік). З’явилися перші публічно підтверджені випадки реального, хоч і коротшого покарання за ст. 69-2 КК України, а також практика часткового — замість повного — закриття текстів вироків за угодами.

Кадрове та інституційне посилення. Дві нові судді, призначені за результатами другого конкурсу до ВАКС, уже головують у низці резонансних проваджень, а у серпні 2026 року Президент України призначив ще 16 переможців конкурсу. 20 листопада 2025 року збори суддів ВАКС уперше затвердили Стратегію розвитку суду на 2026–2028 роки, яка інституційно визнає низку проблем із наших попередніх звітів — зокрема строки давності та неналежне приміщення суду. Після тривалих консультацій уряд зрештою розвʼязав проблему приміщення суду.

Критичні виклики

Неефективне регулювання строків давності залишається найбільшою проблемою, що загострюється. За звітний період від кримінальної відповідальності через сплив строків давності звільнено 22 особи (проти 13 торік), а від покарання — 9 осіб (проти лише 1 торік). Велика кількість таких закриттів припадає на статті 364 та 368 КК України — тобто на тяжкі корупційні злочини.

Зловживання процесуальними правами набувають нових форм. Якщо раніше сторони найчастіше вдавалися до простих неявок, то тепер поширюються маніпуляції статусом військовослужбовця, штучне створення конфліктів інтересів, багатогодинні виступи з повтореннями та масові безпідставні клопотання. Судді стали активніше застосовувати грошові стягнення, однак суд, як і раніше, не має повноважень накладати такі стягнення на адвокатів, а взаємодія з КДКА залишається неефективною.

Закриття справ через сплив строків досудового розслідування («поправки Лозового») продовжує загрожувати справам. Кількість клопотань про закриття справ на цій підставі зросла із 29 до щонайменше 41 за рік, а три справи були закриті в першій інстанції. АП ВАКС закрила дві справи на цій підставі. 

Неоднакові підходи до наслідків заміни судді набули нової актуальності у зв’язку з конкурсом до Апеляційної палати ВАКС. Перехід чинних суддів першої інстанції до апеляції створює ризик, що низку резонансних проваджень доведеться повторно розглядати з початку. 

Проблеми одноособового розгляду мають процедурний характер: не сформована єдина практика щодо того, коли слід починати слухати справу колегіально чи одноособово, чим час від часу користується сторона захисту для затягування процесу.

Нестача електронних браслетів у розпорядженні поліції зберігається, попри збільшення їх кількості. Суд у 5 випадках був змушений скасувати обов’язок носіння браслета через його фактичну відсутність у поліції, застосувавши натомість менш надійні альтернативні запобіжні заходи.

Непрозорість комунікації навколо угод підриває їх суспільне сприйняття. Тексти частини вироків залишаються повністю закритими, а методології оцінки суспільного інтересу досі немає, хоча вдосконалення таких підходів передбачено Стратегією розвитку САП.

Виправдувальні вироки та перегляд в апеляції вказують на окремі зони вдосконалення якості досудового розслідування. З шести виправдувальних вироків звітного періоду частина пов’язана зі слабкістю доказової бази, а частина — з провокаціями злочину з боку ДБР або ж СБУ. 43% вироків ВАКС, переглянуті апеляцією, зазнали змін чи були скасовані здебільшого через некоректне розмежування суміжних складів злочинів і неповне обґрунтування оцінки доказів.

Рекомендації

Верховній Раді України:

• ухвалити законопроєкт №15354 за основу та доопрацювати його до другого читання — передбачити переривання, а не лише зупинення строків давності з моменту направлення обвинувального акта до суду, поширити підстави зупинення на всі корупційні статті (а не лише справи НАБУ і САП), пропорційно посилити покарання за ключові корупційні статті;
• запровадити в КПК України механізми оптимізації судового розгляду: формалізувати найкращі практики проведення засідань і надати суддям дієві інструменти реагування на зловживання процесуальними правами, зокрема повноваження накладати грошові стягнення на адвокатів;
• скасувати автоматичне закриття справ через сплив строків досудового розслідування;
• законодавчо визначити, що за умови повної аудіо- та відеофіксації засідань згода учасників процесу не є обов’язковою умовою для продовження розгляду після заміни судді;
• усунути неоднозначність у визначенні моменту реалізації права на колегіальний розгляд і поширити одноособовий розгляд на справи про визнання активів необґрунтованими та санкційні провадження;
• законодавчо визначити застосування спеціальної конфіскації обов’язковою умовою затвердження угоди про визнання винуватості за наявності передбачених законом підстав для її застосування.

Вищому антикорупційному суду:

• ефективніше організовувати розгляд справ з ризиком спливу строків давності — завчасне узгодження графіків засідань, реагування на невмотивовані неявки;
• послідовно впроваджувати організаційні підходи до керування засіданнями: стандартизувати часові межі виступів, відновити практику притягнення до відповідальності за неповагу до суду (ст. 185-3 КУпАП), заслуховувати думку лише дотичних учасників щодо клопотань, ширше залучати захисників за рахунок держави для забезпечення безперервності процесу;
• узагальнити й формалізувати як стандарт уже наявну практику часткового закриття вироків за угодами.

Кабінету Міністрів України:

• забезпечити стабільне фінансування закупівлі електронних засобів контролю, зокрема визначити джерела фінансування на 2027 рік.

Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі:

• прискорити реалізацію заходів Стратегії розвитку на 2026–2028 роки щодо формування єдиних підходів до укладення угод про визнання винуватості.

Реалізація цих рекомендацій сприятиме подальшому зміцненню інституційної спроможності ВАКС і підвищить ефективність притягнення до відповідальності за топкорупційні злочини в Україні.

При оцінці виконання рекомендацій ми виявили, що більшість невиконаних здебільшого залежать від парламенту, а не від ВАКС як органу правосуддя. 

Цей звіт підготовлений Transparency International Ukraine за фінансової підтримки Швеції.