Комісія САП рекомендувала Генпрокурору відкликати Олексія Шевчука з посади її члена

1 вересня 2026 року відбулося засідання Конкурсної комісії з конкурсу на адмінпосади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. Єдиним питанням порядку денного був розгляд відповідності поведінки члена Комісії Олексія Шевчука вимогам Регламенту роботи Комісії. За результатами обговорення п’ятеро з шести членів Комісії підтримали звернення до Генерального прокурора з пропозицією достроково припинити повноваження Шевчука, тільки Шевчук голосував проти.

Засідання транслювалося у прямому ефірі.

Із чого все почалося

За словами Лаури Стефан, 21 серпня Комісія отримала лист від голови НАБУ Семена Кривоноса, що стосувався Шевчука. 26 серпня Шевчук, не повідомивши про це Комісію заздалегідь, провів пресконференцію, на якій звинуватив НАБУ у втручанні в роботу Комісії та звернувся до правоохоронних органів,  низки міжнародних інституцій і представників іноземних держав.

Саме факт і спосіб публічної реакції, без попереднього обговорення в Комісії, стали предметом розгляду 1 вересня. Голова Комісії наголосила, що засідання не стосувалося оцінки змісту листа НАБУ як такого, проте, судячи з подальшої поведінки Олексія Шевчука, він з цим був не згоден.

Спроба змінити порядок денний

На початку засідання Шевчук наполягав на включенні до порядку денного ще низки додаткових пунктів: про «втручання» голови НАБУ в його роботу; про інтерв’ю очільника САП, яке, на його думку, підриває довіру до конкурсу; про недовіру голові секретаріату Комісії; та про допуск одинадцяти його представників-адвокатів до участі в засіданні. Він також посилався на нібито відкрите провадження в Київському окружному адміністративному суді, яке, за його словами, унеможливлює проведення засідання. 

Додамо ж, що дійсно, 1 вересня по обіді була розподілена заява у справі №320/35015/26 за позовом Шевчука до Конкурсної комісії. Однак відомостей про будь-які ухвалені рішення у цій справі станом на дату засідання немає. 

Лаура Стефан, у відповідь на зауваження Шевчука про те, що йому не відомо про пропозиції до порядку денного, продемонструвала учасникам електронний лист із порядком денним, розісланий заздалегідь усім членам комісії, і повідомила, що додаткових матеріалів ніхто не готував. Інші члени Комісії — Ірина Горбань, Мартін Ортнер, Сергій Шмаленя та Єнс Медсен — по черзі висловилися проти розширення порядку денного, зазначивши, що ці питання можуть бути розглянуті окремо, але не підміняють собою запланований розгляд. Пропозицію Шевчука відхилено голосами п’ятьох членів проти одного (самого Шевчука).

Напружений тон дискусії

Обговорення супроводжувалося конфліктом між Олексієм Шевчуком і членом Комісії Мартіном Ортнером, який намагався зупинити Шевчука, коли той тривалий час не давав слова іншим. У відповідь Шевчук назвав дії Ортнера «шовінізмом» і зажадав публічних вибачень, кілька разів згадавши, що перебуває в Києві під час повітряної тривоги, а його родина — на трасі в небезпеці, і звинувативши опонента в тому, що той наразі перебуває в Австрії. Ортнер згодом вибачився за те, що підвищив голос і перебивав.

Ірина Горбань, підбиваючи проміжний підсумок цієї частини засідання, сказала: «Мені дуже шкода, що я відчуваю сором за колег». Мовляв, їй соромно за поведінку Олексія Шевчука перед іноземними колегами і глядачами відкритої трансляції.

Ці епізоди безпосередньо не були предметом голосування щодо Шевчука , але дають уявлення про атмосферу, в якій ухвалювалося рішення.

Аргументація голови Комісії

Обґрунтовуючи потребу розгляду, Лаура Стефан послалася на кілька пунктів Регламенту, які стосуються уникнення дій або висловлювань, які можуть дискредитувати Комісію чи зашкодити її роботі, а також враховувати публічний характер своїх обов’язків і діяти в інтересах суспільства, як і те, що комісія є колегіальним органом.

Додатково вона згадала, що відповідно до Регламенту саме голова Комісії представляє Комісію у відносинах із медіа. На її думку, вихід одного члена з публічною заявою від імені фактично колегіального органу без попереднього обговорення поставив інших членів Комісії у становище, коли їм довелося реагувати на вже сформовану публічну позицію, а не формувати спільну.

Юридичною підставою для самого звернення до Генпрокурора є право Комісії пропонувати дострокове припинення повноважень члена у разі невиконання ним обов’язків або порушення Закону України «Про прокуратуру», Регламенту чи рішень Комісії.

Позиція Шевчука

Олексій Шевчук наполягав на протилежному прочитанні Регламенту. Його аргументи зводилися до того, що він мав право захищатись від начебто кримінальних правопорушень (йдеться про начебто самоправство Семена Кривоноса (хоча, на наш погляд, ознак реальних правопорушень там немає). Також він зауважив, що комісія п’ять днів не реагувала на лист директора НАБУ (хоча з контексту засідання ми зрозуміли, що сам Шевчук не ініціював цього питання перед Комісією), а також, що різними судовими рішеннями (яких він назбирав чимало) встановлено окремі факти недостовірної інформації.

Він також наполягав, що член Комісії й Комісія — по суті одне ціле, а тому будь-яка критика на його адресу є «втручанням у роботу Комісії», що дає йому право публічно про це заявляти.

Комісія в підсумковому голосуванні з ними не погодилася. На наш же погляд вся поведінка Шевчука була спрямована саме на зрив засідання і численні викривлення як правил, так і фактичного стану справ, оскільки вже згаданий тут Шевчук:

• заперечував, що бачив порядок денний — хоча голова тут-таки показала лист, який отримали всі;
• вимагав долучити 11 своїх представників, ніби це судовий процес, а не засідання комісії;
• увесь час змінював тему — на лист НАБУ, на укриття, на секретаріат, на погрози скаржитися до австрійських держорганів;
• перебивав усіх, включно з головою, — тій довелося вимикати йому мікрофон.
• 15+ хвилин вимагав вибачень від Мартіна Ортнера, дорікаючи, що той австрієць і сидить не під обстрілами;
• плутав терміни й суперечив сам собі: то він «частина комісії», то раптом комісія має захищати саме його; то повноваження комісії — лише відбір кандидатів, то вона винна, що не захистила Шевчука.

Рішення

Порядок денний засідання (у первісному, запропонованому головою вигляді) було затверджено голосами п’ятьох членів проти одного.

За підсумками обговорення поведінки Шевчука п’ятеро членів Комісії проголосували за звернення до Генерального прокурора з пропозицією достроково відкликати Олексія Шевчука з посади члена Комісії. Сам Шевчук голосував проти і назвав те, що відбувалося на засіданні, «диверсією під час війни».