Конкурс ВАКС: нотатки зі співбесід з кандидатами

6 лютого Громадська рада міжнародних експертів та Вища кваліфікаційна комісія суддів розпочали співбесіди із кандидатами на посади суддів ВАКС.

До цього етапу дійшли лише 7 претендентів:

• Юрій Боднарук
• Олег Кімстачов
• Тетяна Литвинко
• Михайло Одарюк
• Катерина Котельва
• Кирило Легких
• Олена Чернова.

Раніше ми опублікували профайли усіх учасників конкурсу та прописали наші запитання до них. І ось які відповіді на запитання ГРМЕ, ВККС, та громадськості кандидати дали під час своїх співбесід.

Юрій Боднарук

Помічник судді ВАКС

ГРМЕ поцікавилася джерелами доходів, на які Боднарук купив квартиру в Одесі у 2020 році. На це кандидат відповів, що насправді квартира у недобудові була придбана ще у 2016-му, але чотири роки він не оформлював право власності. На момент придбання це приміщення не вважалося житловим — воно було на останньому поверсі і називалося “творча майстерня”. Пізніше ж Боднарук залучив юристів, які перевірили, чи відповідає це приміщення категорії житлового.

Жодних етичних застережень з цього приводу Боднарук не бачить, єдина проблема, що там не можна було зареєструвати місце проживання. І так само кандидат на запитання члена ВККС зазначив, що не досліджував питання, що квартира на 14 поверсі за документами взагалі не існує, адже в проєкті цього будинку заплановані лише 13 поверхів, а за договором оренди комунальної землі — взагалі 12 поверхів. “Я знаю, на якому поверсі живу, і це 14 поверх. До 13-го ходить ліфт, потім необхідно один поверх піднятись пішки”, — пояснив свою необізнаність Боднарук.

Також ГРМЕ багато запитувала про кошти, на які жив Бондарук і на які купував собі цінні речі, зокрема, автомобіль. Адже, за даними ГРМЕ, протягом 12 років, за урахуванням усіх задекларованих витрат, кандидат загалом повинен був жити на $4,1 на день. На це кандидат відповів, що тоді його суттєво підтримували батьки, бо ж “слід враховувати інші доходи, які не включені до податкового реєстру”. А вже потім, після 2014 року, уже він підтримував їх, і, власне, після повернення батьками частини із цих коштів ($30 тис.) Боднарук зміг придбати ту саму квартиру в Одесі. Щоправда, в декларації ці $30 тис. не вказав, оскільки вважав їх не своїми.

Також ГРМЕ поцікавилася, як Боднаруку за 2019 рік вдалося заощадити на 5 тис. грн більше, ніж загалом заробив за цей рік. Кандидат відповів, що витрати, на який орієнтуються члени ради, не відповідають реальним його витратам за цей період, адже значну частину коштів Боднарук насправді витратив роком пізніше на ремонт автомобіля.

Цікаво, що свого часу під час конкурсу на посаду члена ВККС стало відомо, що Боднарук був рекомендований на посаду голови територіальної виборчої комісії в Одесі, але він сам, за його словами, не знав, хто саме надав таку рекомендацію. І лише після тривалого вивчення відповідних документів з боку ВРП виявилося, що на цю посаду Бондарука рекомендував президент Одеської юридичної академії Сергій Ківалов.

Також ГРМЕ та ВККС питали про рекомендацію для участі в конкурсі ВАКС, яку Боднаруку надав чинний адвокат Юрій Сухов, засновник ТОВ “Ес енд Ес легал консалтинг”. Цікаво, що сам кандидат теж працював у цій компанії, проте, згідно з податковими деклараціями, жодних податків не сплатив. Боднарук сказав, що йому тоді платила інша компанія.

І так само кандидат у своїх поясненнях не вбачав проблемою те, що адвокат Сухов був захисником у справах АП ВАКС, в яких головуючим був суддя, помічником якого працював Боднарук. За його кандидата, Сухов був присутній лише на двох таких справах, і стороні захисту було відмовлено у задоволенні скарг. На думку Боднарука, Сухов знає його як фахівця, а тому цілком доречно долучати таку рекомендацію.

Олег Кімстачов

Перш за все експертів зацікавила історія, коли Кімстачов звільнився з посади судді Уманського міськрайонного суду в момент участі в першому конкурсі ВАКС. Тоді щодо нього розглядали дисциплінарну справу.

Кімстачов запевнив, що він звільнився, бо це завадило б йому подаватися на конкурс ВАКС. Хоча він був переконаний у правомірності своїх дій. На запитання Комісії щодо того, чи не зробить він так само вже на посаді судді ВАКС, Кімстачов запевнив, що хотів би працювати в Антикорсуді ще 10-15 років.

Чому Комісія має повірити в те, що Кімстачов виправився та обдумав свої попередні помилки в уманському суді? У відповідь він зазначив, що вже декілька років працює помічником у ВАКС та регулярно працює понаднормово без жодних скарг від його судді ВАКС на свою роботу.

Не обійшли члени ВККС й історію з розглядом суддею Кімстачовим справи чинної судді свого ж суду. Кандидат визнав помилку, та пояснив, що найчастіше згадує цю справу, оскільки “вона стала для мене уроком і перешкодою для кар’єрного розвитку під час першого конкурсу ВАКС”, хоча на той момент він вважав свої дії правильними.

А тепер щодо грошей та активів. Комісію зацікавив подарунок у криптовалюті еквівалентом $15 тис., отриманий від мами у 2023 році, офіційні доходи якої з даних податкової за останні 25 років склали лише 63 тис. грн. Кімстачов пояснив, що у податковій немає даних про частину отриманих грошей, наприклад пенсію, а загальний дохід матері дозволив їй відкласти таку суму. Також кандидат додав, що криптоактиви йшли не напряму від матері, а через його брата, якому мати передала гроші.

Сам Кімстачов у 2019-2022 роках отримав понад 3 млн грн доходу, здебільшого від роботи у ВАКС. У листопаді 2022-го кандидат продав квартиру в Умані за 440 тис. грн, таку вартість він пояснив незадовільними умовами її розташування та проживання у ній, а також початком війни. Вже за рік кандидат купив нову за понад 3,5 млн грн на родинні заощадження та позичені гроші.

З кандидатом сталася прикра історія, адже 2023 року шахраї, увійшовши в довіру Кімстачова, вкрали в нього $15 тис. в еквіваленті з криптовалютного рахунку. Через це Комісія висловила хвилювання, що довірливість кандидата може бути загрозливою при роботі у ВАКС.

Тетяна Литвинко

Суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області

Члени ГРМЕ звернули увагу, що Тетяна подалась одразу на два конкурси – на посаду судді ВАКС та на посаду судді апеляційного суду. Литвинко заявила, що вибираючи між двома конкурсами вона надасть перевагу саме конкурсу ВАКС, якщо зможе його виграти. На її думку, суді ВАКС є найпрофесійнішими в Україні і вона бачить відношення суспільства до ВАКС і те, що довіра до нього набагато вища.

Також члени ГРМЕ цікавились історією, коли на Тетяну була подана скарга. Литвинко заявила, що не розуміє мотивів цієї скарги і що сам позивач писав їй листи “що вона добре розглянула скаргу, у нього до неї гарне відношення”, а про результати розгляду скарги їй нічого невідомо.

Наступним питанням, яке розглядали під час співбесіди, стали декларації Литвинко, адже з 2015 по 2022 роки кандидатка не декларувала земельну ділянку під будинком батьків, однак така земля була задекларована лише у 2023 році. Вона пояснила, що ця земля належить лише її батьку й оскільки з 2003 року кандидатка не проживала з батьками, то і декларувати її вважала за непотрібне. Але пізніше Литвинко звернула увагу, що це помилка і з 2023 року розпочала декларувати цю ділянку.

Іншою проблемою в деклараціях було те, що у 2015 році не було відображено квартиру, в якій проживала кандидатка у м. Києві. Литвинко пояснила, що вона винаймала кімнату в квартирі, тому не мала ніяких документів щодо оренди, а тому і не могла задекларувати цей об’єкт. Литвинко також визнала, що це була її помилка і не пам’ятає чому так вирішила, хоча розуміє чому це неправильно.

Наступне питання теж стосувалось житла її сім’ї, адже у листопаді 2015-го року в Києві мати Тетяни придбала квартиру на 45,7 кв.м. за 546 тис. грн, хоча з 2000 по 2014 рік батьками було задекларовано $47 тис.

Литвинко розповіла, що ця нерухомість була придбана на стадії будівництва, а кошти на придбання були отримані матір’ю, яка працювала в школі вчителькою та була директоркою школи. Крім цього, батьки загалом займались вирощенням худоби, а також обробляли паї, які були передані сім’ї. Але ніяких доказів їх заробітку надати не може, адже певний час така діяльність зовсім не оподатковувалася і розрахунок вівся без документації. Наразі в цій квартирі проживають орендарі, а сама Тетяна немає ні права власності, ні доходу від цієї квартири.

Важливим питанням до кандидатки була її кваліфікація для посади судді ВАКС. Члени ВККС поставили декілька різних професійних завдань, які мав би вміти розв’язувати суддя ВАКС. Однак її відповіді не завжди були коректними. Наприклад, кандидатка помилково вважала, що строк досудового розслідування під час ознайомлення з матеріалами справи зупиняється лише для сторони захисту, але не для сторони обвинувачення. І навіть додала те, що їй з цих причин закрити одну кримінальну справу по наркотиках. На запитання стосовно розмежування неправомірного подарунка за КУпАП та подарунка як неправомірної вигоди, Тетяна Литвинко також не змогла сформувати чітку відповідь.

Також зацікавило питання, що буде роботи Тетяна, якщо гіпотетично стикнеться з тиском на себе як суддю ВАКС. На це Литвинко відповіла: “Я навіть не можу уявити це”. Вона заявила, що ні фінансовими, ні іншими питаннями на неї тиснути не можна.

Михайло Одарюк

Заступник голови Ірпінського міського суду Київської області

Кандидат підключився на співбесіду онлайн зі США, оскільки перебуває як учасник на заході від USAID. Дозвіл перетнути кордон йому видав голова суду своїм наказом.

З 2013 по 2019 рік Одарюк працював в Ізюмському суді, проживаючи в Харкові. Дорога туди й назад щоденно займала від 3 до 6 годин, тож члени ГРМЕ довго розпитували про те, як кандидат туди їздив та який графік мав. Одарюк розповів, що їздив в Ізюм, користуючись сервісом “Блаблакар”, електричками, автівкою його дружини та з колегами та працював там повний робочий день.

Щодо грошових та майнових питань — з 2010 року кандидат став власником квартири в Харкові за 71 тис. грн, більшу частину грошей надала мати. У 2019 році він отримав 480 тис. грн готівкою від брата. Раніше батьки виділили йому майже $150 тис. на вклади в депозит, щоб Одарюк міг отримувати дохід від відсотків. 

Після початку вторгнення Одарюк перейшов працювати в Ірпінський суд, хоч справи з Ізюму передали в Павлоград. Кандидат звернувся до Верховного Суду, де й просив відрядити його звідти саме до Києва чи Харкова, зазначивши про небезпеку для його сім’ї в Павлограді через близькість до Донецької області та обстріли. На що Комісія висловила сумніви у щирості кандидата.

Також ВККС зацікавив випадок, коли Одарюк ухвалив рішення у справі за участю Держагентства меліорації, яке розірвало контракт з директором приватної фірми. Кандидат забезпечив цей позов зупиненням дії наказу про звільнення, хоча такий захід практика Верховного Суду забороняє. Крім цього, помилковою виявилася і підсудність справи. Тому Одарюк під час співбесіди визнав свої помилки.

Члени ВККС запитали й про кримінальну справу, де кандидат наклав арешт на урожай у період, коли його варто було б уже збирати. Одарюк відповів, що врожай був речовим доказом, а ухвала дозволяла слідчому зібрати посів, залучивши державного виконавця.

Крім порушень на посаді судді, Комісія вирішила уточнити ситуацію з притягненням кандидата до відповідальності за порушення ПДР, де суд першої інстанції згодом визнав його невинним. Проте апеляційний суд скасував це рішення, адже на відео чітко було видно його проїзд на червоне світло. На співбесіді Одарюк знову визнав своє порушення та заявив, що не бачив сигналу світлофора, бо відволікся на дітей в авто.

Наостанок члени ГРМЕ запитали про плагіат в дисертації Одарюка, бо кілька сторінок з неї були ідентичними з іншими працями. На це кандидат пояснив, що більшість тексту стосується законодавчих визначень, які неможливо змінити, тому він не вважає це плагіатом. 

Катерина Котельва

Суддя Галицького районного суду міста Львова.

ГРМЕ дуже зацікавила історія за 2016 рік, тоді за даними експертів було опубліковано пост на сторінці Катерини та матеріал у ЗМІ, де йшлося про фізичне блокування її в суді під час слухання справи щодо “добровольців-націоналістів обвинувачених у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень”, зокрема працівнику СБУ. За словами Катерини це була неунікальна подія для того часу. Вона назвала цю подію “злочином проти правосуддя”, а проблему вбачає в тому, що ніхто тоді не поніс відповідальність і ніхто не став на її захист. А в самій справі, як стверджує Котельва, вона винесла справедливий вирок, хоч не заперечила, що змінювала цим обвинуваченим тримання під вартою на домашній арешт під певним тиском.

В контексті цієї історії експертів зацікавило, чи зможе вона працювати суддею ВАКС під  можливим тиском. Катерина зазначила, що охорона приміщення та хороша організація роботи у ВАКС були тими обставинами, які спонукали її податись на цю посаду. Вона зазначила, що через те, що пройшла через травматичний досвід, вона знає, що подібний тиск не вливає на здатність здійснювати правосуддя.

В ході розмови Котельва змінювала свою думку та не могла розібратися чи це її допис, чи ні, тому попросила оригінал допису. Після чого зазначила, що не писала пост, який розглядали експерти, а про матеріал у ЗМІ не знала та не погоджувала його публікацію. Ба більше, про цю публікацію дізналась лише 5 днів тому. Проте згодом визнала, що такий пост міг бути написаний нею.

Наступною зацікавила історія, коли у 2017 році Котельва вирішила справу без участі особи, прав якої стосувалося провадження. Катерина пояснила, що в цій справі дивилась в суть і порушила форму, не знайшовши балансу, за що отримала відсторонення від ВРП. Вона зазначила, що тоді керувалась захистом права власності.

За словами судді, зараз би вона користувалася законністю, адже тоді “я нікому не допомогла і собі створила проблему. Належна правова процедура має бути дотримана” – заявила Катерина.


Не вдалося Котельві й точно відповісти на професійне запитання члена Комісії щодо того, хто відповідальний за залучення належного відповідача у цивільних справах.

Далі ВККС нагадали пост Катерини за 2023 рік, де вона критикувала блокування обрання голови Галицького суду. Їх зацікавило, що спонукало Котельву винести цю історію назагал? Катерина пояснила, що оскільки було пряме порушення Закону, то вона вважала, що на це потрібно було реагувати. Спочатку вона написала дві скарги у ВРП, проте це було безрезультатно. Саме тому Котельва вирішила застосувати зовнішню комунікацію.

Після цього перейшли до майнових питань. Експертів зацікавило, чому вона не зазначала у деклараціях жодного майна у Львові, хоча є суддею у Львові. Котельва пояснила, що в ці роки проживала у Києві, адже проходила навчання та викладання в Національній школі суддів, тому і не мала нічого у Львові.



Зацікавила Комісію подорож Котельви до Непалу у квітні 2017 року. Суддя назвала спочатку лише вартість квитків – $2300. Але потім ВККС допиталися у неї, що крім квитків вона понесла витрати й за сам похід у гори (дозволи, харчування, супровід). Точної суми витрат не пам’ятала. За словами Катерини доходи того періоду дозволили їй поїхати в цю поїздку, і частина коштів на цю поїздку була взята з кредитного ліміту. 

Олена Чернова

Суддя Золочівського районного суду Харківської області, нині відряджена до Ірпінського міського суду Київської області.

Передусім ГРМЕ поцікавилася квартирою Чернової в Києві, якою кандидатка тривалий час користувалася на основі усної домовленості. Про таке проживання Чернова домовилася зі своєю товаришкою, проте володів квартирою її чоловік. Він є директором певних компаній, власником яких є тесть ексголови ДФС Насірова Олександр Глімбовський. А сам власник квартири, де проживає Чернова, проходить свідком по справі Насірова і Глімбовського.

Кандидатка пояснила, що жити в цій квартирі їй запропонувала подруга, і Чернова перебралася туди на початку повномасштабної війни. З чоловіком подруги кандидатка спілкувалася нечасто, а про його залучення до розгляду справи Насірова взагалі не знала до конкурсу ВАКС.

Також ГРМЕ зацікавилася поїздкою кандидатки до росії у квітні 2016 року. За словами Чернової, її батько народився в Білгородській області неподалік кордону, і саме там жили, а тепер поховані його батьки. Тож у 2016 році вона відвідувала росію саме для відвідин цвинтаря, де поховані її дідусь і бабуся. При цьому зараз Чернова не має жодних знайомих їй родичів в рф.

Питали у неї і про матеріальний стан, адже кандидатка має у власності квартиру в Харкові, яку придбали за $32,3 тис. її сестра та мати у 2010 році. Кандидатка стверджувала, що гроші на покупку вони отримали з продажу іншої квартири та додали до цієї суми ще $8,8 тис. Крім цього, Чернова додала, що допомагала матеріально сім’ї через дружні стосунки.

Також ГРМЕ вирішила уточнити, що це була за цільова матеріальна допомога на 184700 та 84100 грн, вказана у її декларації. Однак через чутливість питання пояснення Чернової заслухали у закритому режимі без трансляції.

Після поновлення трансляції ВККС поцікавилася, історією суперечливої справи проти Держагентства меліорації, про яку вчора ВККС запитувалися у кандидата Одарюка (колеги Чернової по суду). Адже призначили його суддею у цій справі саме через одноденну відпустку Чернової. Кандидатка відповіла, що саме в той день перевозила речі з Харкова. А загалом за час роботи в Ірпінському міському суді вона так само брала відпустку ще разів зо п’ять.

Також Комісія звернула увагу на помилку Чернової у декларації доброчесності за 2018 рік, де вона, хоч і притягалася до відповідальності за порушення ПДР, водночас не сказала про це в документі. Чернова пояснила, що тоді в декларації судді зазначали суто дисциплінарні порушення, проте виявилося, що такий підхід неправильний. І надалі у всіх своїх анкетах вона вказувала про те порушення ПДР. 

Виявилося також, що Чернова до березня 2024 року отримувала як переселенка з Харкова грошові виплати. І Комісію цікавило, чому вона отримувала їх такий тривалий час і чи не суперечить це Кодексу суддівської етики. На це кандидатка відповіла, що мала право на їх отримання, допоки не звернулася із заявою про припинення виплати на початку 2024 року, оскільки відпала потреба в грошах.

Кирило Легких

Доцент кафедри юстиції навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, адвокат.

Спершу ГРМЕ досить довго намагалася отримати в Кирила відповідь про те чи стикався він в житті з будь-яким видом корупції. І кандидат намагався уникнути прямої відповіді та зрештою вказав, що можливо існували ситуації в житті.

На запитання чи вірить кандидат в існування корупції в судові владі, Легких зауважив, що з інформації НАБУ-САП він розуміє, що ця проблема існує, але додав, що обвинувачення або підозра може використовуватися як інструмент і не мати за собою підґрунтя.

Комісія зацікавилася скандальним будівництвом, яке вів Валерій Головко, бізнес-партнер батька та нинішній клієнт Легкого. Земля належала ГО “Русский пар“ та не була призначена для будівництва, однак потім призначення змінилося — і там звели будинок.

На запитання чи не вплинуть бізнес зв’язки його батька з Головком та захист останнього у кримінальній справі на неупередженість, Легких відповів, що не заперечує проти існування такої можливості. Після чого попросив провести закриту частину засідання, через сенситивну інформацію щодо Головка.

До Головка відносить також історія з автівкою Subaru Forester — Легких став її власником після того, як його батько купив машину в того самого Головка. А у 2020 році Легких отримав від матері понад 2 млн грн у подарунок — як пояснив кандидат, батьки захотіли допомогти йому купити нове авто.

ВККС цікавилася, що Кирило Легких був у комісії конкурсу з обрання Директора НАБУ, хоча водночас захищав інтереси осіб у справах, підслідних Бюро. Кандидат запевнив, що не бачить у цьому конфлікту інтересів, так само як і НАЗК. Зрештою, на тому конкурсі Легких заявляв два самовідводи.

Відомо, що у 2004-2005 роках Легких працював юрисконсультом в ТОВ «РГС «Російська адвокатська група», а у 2023 році отримав 109 тис. грн доходу від компанії «БТФ-Колтюбінг» з білоруським слідом у власності. Легких пояснив, що не був причетним до назви першої організації, його робота там не відображала його політичних поглядів, а друга компанія — українська та має свій офіс, однак не може позбавитися білоруського власника через законодавчі обмеження.

Раніше кандидат висловлювався проти обрання надто високих розмірів застав. Комісія знову запитала його про це, і Легких відповів, що у роботі суддею керувався б принципом балансу та орієнтувався на практику ЄСПЛ, однак щоб застава не була непомірно великою, адже часто судді ВАКС обирають непомірну заставу, яка фактично робить тримання під варто безальтернативним.

Зрештою члени Комісії, помітивши проадвокатський підхід до відповідей кандидата, запитали, чи не планує Легких зробити “період охолодження” між роботою захисником та суддівською професією? В законі є часове обмеження брати участь в конкурсах колишнім правоохоронцям, однак не адвокатам. На це Легкий зазначив, що його практична діяльність йому не заважатиме, та йому потрібно буде лише адаптуватися.