Законопроєкт №12406: як в Україні планують карати порушників санкцій

14 січня Президент вніс до парламенту як невідкладний законопроєкт №12406 про криміналізацію обходу і порушення санкцій в Україні. Поки цей документ чекає на розгляд в комітеті, розбираємося, про що в ньому йдеться.

Законопроєкт пропонує внести зміни до Кримінального і Кримінально процесуального кодексу, так само як і до Закону «Про санкції». Ці зміни направлені на те, щоб в Україні порушення й обходи накладених РНБО санкції стали злочином. Особливо актуальним це питання стало після початку повномасштабного вторгнення росії, і ось на третій рік великої війни ми можемо нарешті отримати його вирішення.

Короткі висновки:

• законопроєкт запроваджує кримінальну відповідальність за порушення та умисний обхід санкцій за прикладом Директиви ЄС, яка була прийнята в травні 2024 року;
• пропоновані зміни є загалом якісними й заслуговують на підтримку;
• варто звернути увагу на ті механізми європейського санкційного законодавства, які не були відображені в законопроєкті, і включити їх в текст через часткове доопрацювання. Зокрема, доцільно передбачити механізм надання тимчасових ліцензій на розпорядження підсанкційним активом.

Ми пропонуємо:

• включити до законопроєкту також механізм надання тимчасових ліцензій для вчинення дій (правочину, операції, транзакції) з підсанкційними активами за рішенням РНБО;
• чітко вказати в законопроєкті, що порушення санкцій передбачає також необережну форму вини;
• зробити законним обов’язком всіх осіб та компаній інформувати уповноважені органи про будь-які відомі їм підсанкційні активи з метою блокування цього майна;
• з цією самою метою розглянути можливість запровадження обов’язку для підсанкційних осіб  повідомляти про свої активи РНБО.

Всі ці пропозиції базуються на європейській практиці.

Як є зараз?

Попри те, що після повномасштабного вторгнення більшість міжнародних партнерів України вже зміцнили свою санкційну політику криміналізацією порушення та обходу санкцій, наша країна досі не має належного механізму для притягнення поплічників кремля до відповідальності. 

Наразі єдиним можливим шляхом для притягнення порушників антиросійських санкцій до відповідальності є інкримінування їм іншого злочину проти національної безпеки, а саме колабораційної діяльності. Втім такий підхід не є виправданим, адже порушення чи обхід санкцій містять значно вужчий склад злочину, який не завжди може підпадати під колабораціонізм.

Така ситуація є неприпустимою, адже військова агресія рф проти України триває з 2014 року. Відтодів Україні набув чинності Закон «Про санкції», на підставі якого вже у 2014 році було введено секторальні санкції проти військово-технічного виробництва рф, а у 2015-му накладено фінансові санкції, зокрема блокування активів на понад 300 осіб і 90 компаній.

Якби порушників цих санкцій можна було б ефективно притягувати до кримінальної відповідальності ще з 2014 року, то вплив росії на українську економіку зараз був би значно меншим. Саме тому не можна і далі затягувати з внесенням відповідних змін у законодавство.

Які зміни пропонує законопроєкт?

Проєкт закону №12406 пропонує додати до  Розділу «Злочини проти основ національної безпеки України» Кримінального кодексу нову статтю щодо порушення санкції або її умисного обходу. Важливо зазначити, що злочини в цьому розділі не мають строків давності.

Під порушенням санкції мається на увазі невиконання або перешкоджання виконанню санкції. Умисний обхід санкції передбачає набуття активів підсанкційної особи або вчинення будь-яких дій з підсанкційними активами, якщо це було вчинила особа, яка знала про санкції. Так само умисним обходом санкції вважатиметься доведення підсанкційної компанії до банкрутства й інші дії, спрямовані на зміну належності активів суб’єкта господарської діяльності.

Криміналізація розповсюджуватиметься на порушення або умисний обхід всіх секторальних санкцій, причому в законопроєкті окремо визначений перелік персональних санкцій фінансового та економічного характеру. Для деяких з цих порушень сукупна вартість предмета порушення має перевищувати сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (151 400 грн), або ж про порушення йтиметься, якщо предметом були товари військового призначення чи подвійного використання незалежно від їх вартості.

Також важливо, що для злочину у вигляді обходу санкцій передбачена лише умисна форма вини, тоді як для порушення — умисна і необережна. Втім чітко про це зазначено лише в пояснювальній записці до законопроєкту. 

Основною санкцією за вчинення злочину може бути штраф від 425 тис. грн до 2,04 млн грн або позбавлення волі на строк від 2 до 15 років. Додатковим покаранням стане позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 15 років, а також конфіскація або спеціальна конфіскація майна порушника.

Згідно з законопроєктом, відповідальність за порушення та умисний обхід санкцій також передбачена для юридичних осіб у вигляді штрафу та ліквідації.

Чого бракує в законопроєкті?

В основу законопроєкту лягли положення прийнятої весною 2024 року Директиви ЄС «Визначення кримінальних правопорушень і покарань за порушення обмежувальних заходів Союзу». Вона націлена уніфікувати санкційну політику ЄС в частині притягнення порушників санкцій до кримінальної відповідальності. Директива визначає вичерпний перелік діянь, які слід вважати порушення або обходом санкцій, а також межі покарань за ці діяння. Країни-члени ЄС зобов’язані імплементувати ці положення у своє національне законодавство протягом року з дати набуття Директивою чинності у травні 2024 року.

Те, що законопроєкт №12406 розроблений на виконання цієї Директиви ЄС, є логічним продовженням євроінтеграційного процесу України. Така практика законотворення заслуговує на підтримку і поширення.

Втім, на жаль, не всі положення Директиви були відображені в зареєстрованому законопроєкті. Зокрема, не потрапив туди механізм надання тимчасових ліцензій для вчинення дій (правочину, операції, транзакції) з підсанкційними активами. В ЄС така практика запроваджена з метою дотримання основоположних прав людини, а також виконання фінансових зобов’язань. Ліцензування передбачає надання уповноваженим органом тимчасового дозволу особі або компанії для використання замороженого активу, наприклад, коштів для покриття базових потреб, судових зборів та виплат, виконання договірних зобов’язань тощо. 

Україна ж може використовувати цей механізм насамперед задля збереження ліквідності вітчизняних підприємств, які через застосовані санкції часто зазнають значних збитків. Це призводить до складнощів з реалізацією таких підприємств Фондом держмайна після їх стягнення в дохід держави.

Для забезпечення ефективного збору інформації про активи підсанкційних осіб, які підлягають замороженню в ЄС, в європейському законодавстві прописаний обов’язок для будь-яких осіб та компаній сповіщати уповноважені органи про таке майно. Невиконання цього обов’язку прирівнюється до участі в обході санкцій. 

В Україні ж досі належним чином не працює механізм блокування активів. Це насамперед обумовлено тим, що на момент винесення рішення РНБО про блокування активів певної особи власне перелік таких активів ніде не сформований. Цей обов’язок покладено на державні органи після затвердження відповідного рішення указом президента.

Так, у травні 2022 року у Законі«Про санкції» з’явилося положення, що блокування активів здійснюється відповідними органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб’єктами у межах наданих їм повноважень». Закон також встановлює, що Мін’юст з метою майбутнього стягнення активів у дохід держави має право залучати до виявлення та розшуку активів інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування і звертатися до таких органів або їх посадових осіб з вимогою вчинити дії, спрямовані на тимчасове позбавлення підсанкційних осіб права користуватися та розпоряджатися активами.

Втім наразі національне санкційне законодавство не зобов’язує осіб та компанії повідомляти про відомі їм активи підсанкційних осіб. Це особливо цікаво, адже Закон «Про санкції» містить гарантії безпеки для осіб, які про такі активи повідомили. Тому виглядає лише логічним імплементувати практику ЄС в цій частині і зробити інформування обов’язковим.

Ще одним можливим шляхом для забезпечення повноцінного збору державою інформації про активи підсанкційних осіб є покладення на таких осіб обов’язку повідомляти про ці активи РНБО після видачі рішення про блокування.

Висновки та рекомендації

Ми підтримуємо законопроєкт №12406 і сподіваємося на його ще більше увідповіднення європейській практиці під час доопрацювання в парламенті. Адже якщо не імплементувати відповідні європейські стандарти зараз, це доведеться робити пізніше в межах офіційного переговорного процесу України про вступ в ЄС. 

Тому ми рекомендуємо:

1. Розробити та включити до законопроєкту механізм надання тимчасових ліцензій для вчинення дій (правочину, операції, транзакції) з підсанкційними активами за рішенням РНБО. Це дозволить насамперед зберегти ліквідність українських підприємств, які можуть бути стягнуті в дохід держави і реалізовані ФДМУ.
2. Задля уникнення різних трактувань і зловживань під час майбутнього застосування законопроєкту варто чітко прописати положення щодо поширення кримінальної відповідальності на необережне порушення санкцій.
3. Зобов’язати всіх осіб та компанії, яким відомо про підсанкційні активи, що не були заблоковані після прийняття рішення РНБО, повідомляти про такі активи уповноважені органи.
4. Задля ще більш ефективного блокування варто розглянути можливість запровадження обов’язкового повідомлення підсанкційними особами РНБО про свої активи на етапі блокування.