Міста не завжди орієнтуються на потреби жителів — результати Європейського індексу міст

Міські ради впоралися з європейськими стандартами врядування на 44 бали зі 100. Найвищі показники отримали Київ — і то лише 55,3 бала, Луцьк — 53,4 та Львів — 53,3. Водночас навіть ці міста мають значний простір для розвитку прозорого, підзвітного та орієнтованого на потреби жителів врядування.

Такими є результати річного дослідження Європейського індексу міст, яке провела програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine. Аналітики дослідили шість напрямів роботи 11 міських рад: відкритість, електронні сервіси, відкриті дані, публічні фінанси, доброчесність і протидію корупції та підзвітність.

Дослідження показало, що міста значно краще впроваджують окремі цифрові рішення, ніж механізми зворотного зв’язку. Відстеження громадського транспорту, онлайн-запис дітей до садків, електронні петиції та запис до ЦНАП уже стали звичними практиками в більшості досліджених міст. Водночас лише 4 з 11 міських голів у 2025 році прозвітували про свою роботу на відкритій зустрічі з громадою. Лише 3 міські ради мали окрему сторінку з алгоритмом доступу громадян до засідань ради.

Ще одна проблема — формальна участь жителів у рішеннях. Жодне з 11 міст не оприлюднило в бюджетному розділі перелік пропозицій громадськості до проєкту бюджету на 2026 рік, а 10 міст не поширили протоколів бюджетних слухань і результати консультацій із бізнесом щодо закупівель.

Одним із ключових принципів дослідження стала орієнтація на жителя громади, зокрема як користувача сайту та е-сервісів міста (принцип user-centricity). Наприклад, людина не повинна знати структуру міської ради, назву потрібного департаменту чи шукати інформацію на десятках сторінок, щоб дізнатися, як отримати компенсацію за пошкоджене житло, подивитися проєкт бюджету, скористатися електронною послугою чи долучитися до засідання міської ради.

Тому аналітики перевіряли, чи є на сайтах міських рад тематичні розділи, де зібрана вся актуальна інформація з певного питання. 

У 2025 році такі розділи були у 71% перевірених випадків. Найкращий результат показав Київ — 14 із 15 таких розділів. Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк і Львів мали по 12, Полтава — лише 4.

Найгірше міста структурували інформацію саме там, де вона безпосередньо потрібна жителям — менше половини міст мали сторінки про електронні сервіси, доступ громадян до засідань міської ради, отримання і розподіл гуманітарної допомоги.

 «Для більшості людей важливо швидко знайти інформацію та скористатися послугою, ще частині — побачити, куди витрачаються міські кошти та вплинути на рішення щодо рідного міста. На жаль, поки орієнтація на жителя ще не стала системним принципом роботи міських рад. Цієї осені ми масштабуємо Європейський індекс на 50 українських міст. Сподіваємося, наш моніторинг і рекомендації допоможуть громадам перейти до системи врядування, в якій інформація, послуги та механізми участі створюються з огляду на потреби людей», — зазначає Олеся Коваль, керівниця програми «Прозорі міста» Transparency International Ukraine.

Водночас повторні перевірки показали, що ситуація може змінюватися досить швидко. Через рік середній рівень виконання індикаторів відкритості зріс із 53,5% до 72,4%, а міські ради створили близько 10 нових «єдиних точок входу». Київ, Львів і Полтава розробили окремі розділи електронних сервісів, яких не мали під час першого оцінювання.

Всі результати дослідження та дашборди можна знайти на сайті програми «Прозорі міста».

Дослідження підготовлене за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні та за фінансової підтримки Швеції в межах програми інституційної розбудови Transparency International Ukraine.