Битва за харчі для ЗСУ: чи вийде зламати старі схеми

Харчування військових в українців насамперед асоціюється з яйцями по 17 грн. Розслідування Юрія Ніколова підкреслило, що непрозора система закупівель харчів для армії містить багато корупційних ризиків. Ця історія спонукала повернути закупівлі харчування у Prozorro. Але чи змінило це щось кардинально?

У лютому 2023 року депутати рекламували як панацею законопроєкт №8381, який зобов’язував звітувати про деякі оборонні закупівлі в Prozorro. Ще тоді ми в Transparency International Ukraine попереджали, що цей крок не призведе до суттєвих змін. Бо проблема полягає не лише в прозорості й вільному доступі. Prozorro — це безумовно дуже корисна система, яка зробила закупівлі в Україні значно ефективнішими. Але електронна система — це лише інструмент. 

Попри те, що ми таки побачили закупівлі харчування в Prozorro, а в якийсь момент їх почали проводити там як спрощені, сама їхня архітектура не змінилася. 

Зараз харчування військових — це дуже комплексна і непрозора процедура. Вона виглядає приблизно так. Міноборони укладає контракти з підрядниками, які зобов’язуються постачати їжу наборами за каталогом. Але постачають її на запит від військових частин. У військових частинах за це відповідають конкретні люди, які надсилають підрядникам запити на певні набори продуктів. Ці ж люди перевіряють харчі при отриманні. Тобто Міноборони лише відбирає цих постачальників. Реально з ними працюють і знають, що конкретно зі стандартних каталогів замовляють та наскільки якісним його привозять, лише відповідальні особи у військових частинах і самі постачальники. 

Але у 2024-му цей механізм спробували змінити. 

Спроба Державного оператора тилу

Наприкінці 2023 року у сфері оборонних закупівель створили нову організацію  — Державний оператор тилу. Transparency International Ukraine допомагала його запустити. Із початку 2024 ДОТ поступово перебирає на себе закупівлю усього необхідного для армії, що не є зброєю. Фахівців в агенцію набрали не зі старої команди Міноборони, а на конкурсах. Очолив її Арсен Жумаділов, колишній керівник ДП «Медичні закупівлі України», закупівлі якого ми моніторили. Зокрема наші аналітики відзначали, що цьому держпідприємству вдавалося, наприклад, закупити швидкі значно дешевше, ніж іншим замовникам. 

Після створення ДОТ, ми вже встигли побачити перші успішні закупівлі речового майна: форми, касок, іншої амуніції. Команді ДОТ вдалося залучити нових постачальників і забезпечити суттєву економію. Наприклад, на тендері літніх костюмів ДОТ отримало 14 пропозицій, вдалося заощадити майже 60 млн грн. На закупівлях активних навушників агенція застосувала нецінові критерії, щоб залучити нових постачальників (прийшло 7) і придбати якісніші товари. Це і було метою створення агенції — прозорі й ефективні закупівлі.

Чималі сподівання були і щодо харчування. Агенція досить відверто заявляла, що її мета — залучити на торги рітейл, тобто великі мережі супермаркетів, щоб позбутися «монополії» старих підрядників Міноборони. Для цього у тендерну документацію внесли зміни, зокрема застосували новий принцип географічного розподілу. Постачальників вирішили закріпити не за військовими частинами, а за секторами в певних регіонах.

Також ДОТ розробив ІТ-систему для подачі заявок на харчування для військових частин. Тобто агенція хоче забрати на себе цю функцію комунікації з постачальниками. Військові частини формуватимуть свої заявки на продукти за місяць і уточнюватимуть їх за тиждень до поставки. ДОТ буде агрегувати замовлення і розподіляти між постачальниками. Окрім того, що ІТ-рішення зробить процес більш прозорим і знизить корупційні ризики, нарешті ті, хто оголошує закупівлі харчування, матимуть об’єктивні дані, що реально замовляють військові частини зі стандартних каталогів.

Однак Державний оператор тилу стикнувся одразу з кількома проблемами. Насамперед попередній постачальник ТОВ «Трейд Граніт Інвест» (4 млрд грн контрактів на харчування з Мінобороною у 2023-2024 роках) і пов’язана з ним ТОВ «Трейд Полтава» оскаржили в суді умови нових закупівель. І суд став на їхню сторону.

Однак це не найбільша проблема. Гірше, що рітейл, якого так чекали, не прийшов на торги. Як пояснили у ДОТ, виявилося, що рітейлу незручна модель із закупівлею наборів за каталогом. Зокрема, тому що каталог Міноборони містить «нестандартні й екзотичні товарні одиниці», які мережі для своїх супермаркетів не замовляють. Тобто для харчування Міноборони купують щось, чого немає на ринку. Тепер каталог планують переглянути, щоб прибрати такі товари. Але на це потрібен час і щоб запрацювала система, коли заявки на продукти з військових частин збирає і розподіляє ДОТ.

Тож закупівлі переоголосили. Із них забрали ті вимоги, які суд визнав дискримінаційними. Однак навіть ці умови нових закупівель теж оскаржили, ще й в останній день прийому пропозицій. Це зробило ТОВ «КРОСС ПРАЙМ» — компанія, пов’язана з одним зі старих фаворитів Міноборони. Цього разу оскаржили умови договору: штрафні санкції постачальнику, якщо він не виконає свої зобов’язання, аудит його підприємства і так далі. Це адекватні речі з точки зору зменшення ризиків для держави. Вони були й раніше у низці договорів Міноборони, подеколи навіть більш жорсткі. За словами ДОТ, компаніям насправді не подобається те, що замовник тут інший — не той департамент, з яким вони роками працювали раніше. І ДОТ планує ретельно стежити за тим, що замовляють і отримують військові частини. А це вже неприємно попереднім монополістам, які звикли до старих підходів. 

Суд першої інстанції став на бік держави. І тут постачальники вдалися до кроку останньої надії – бойкоту. Вони банально відкликали свої пропозиції на нові переоголошені тендери. За день до цього Тетяна Ніколаєнко, членкиня Громадської антикорупційної ради при Міноборони, повідомила, що один із найбільших постачальників харчів у минулі роки ТОВ «Атомсервіс» погрожує не прийти на нові тендери, якщо в них не змінять умови. За її інформацією, у листі на міністерство та очільника ДОТ Арсена Жумаділова компанія вказала, що не погоджується із обмеженням у максимальній кількості контрактів, які може отримати один постачальник, термінами оплати, можливою географією доставки, аудитом потужностей підприємства та вже згаданим вище наповненням каталогу тощо. 

Тож на закупівлях були лише поодинокі пропозиції учасників-новачків, і навіть їх довелося відхилити через проблеми в документах. Торги знову не відбулися. 

Що далі? 

Через шантаж багаторічних «монополістів» закупівель харчування держава фактично не має іншого виходу, окрім погодитися на їхні умови. Альтернатива — це припинення постачання їжі для армії. І наразі немає іншого виходу, окрім продовжити з ними співпрацю. 

Фактично є три варіанти: 

1. старий департамент продовжить попередні договори; 
2. старий департамент укладе нові договори напряму;
3. ДОТ укладе нові договори напряму. 

Цей третій варіант найкращий. Але для цього необхідно, щоб Міноборони підтримало  ДОТ і було готове на підписання договорів харчування саме через агенцію. 

У такому випадку ДОТ отримає змогу збирати реальні запити від військових частин. Це допоможе оптимізувати каталог і у майбутньому залучити на закупівлі харчування нових постачальників, зокрема рітейл чи виробників. 

Теоретично, навіть якщо нові контракти укладатиме департамент Міноборони, там все ще можна передбачити збір заявок на харчування та їхній розподіл через ДОТ. Але наскільки це ймовірно?

Також залишається відкритим питання, на який термін підпишуть ці прямі угоди. Адже від цього залежить, коли ми знову зможемо повернутися до конкретних торгів і відповідно, продовжити реформу закупівель харчування.

Змінити систему за два місяці у розпал повномасштабної війни не вийде. Це потрібно прийняти. Однак це не означає, що змінити її неможливо, або що це непотрібно.

Я маю підозру, що харчування військових — це добре затягнутий вузол. Зараз ДОТ потягнув першу ниточку і ми побачили перші проблеми. Далі буде друга нитка, третя. І на поверхню може сплисти значно більше.

Однак знову ж таки це не означає, що цей вузол не треба розплутувати. Далі будуть й інші кроки реформи, і робити їх треба поступово і випробовувати зміни не на всій системі, а, наприклад, обрати кілька областей для експериментального проєкту і відтестувати нові підходи «в пісочниці». Якщо вони будуть успішні в межах експерименту — масштабувати їх на всю країну.

Головне, що ми всі зараз маємо зрозуміти — перша невдала спроба реформувати закупівлі харчування не означає, що ДОТ неефективний, або потребує іншого керівництва. А я підозрюю, що скоро ми побачимо багато подібних заяв. Ця невдача означає насамперед, що для якісних змін потрібно більше часу і підтримка агенції у спробі розмотати цей вузол.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.