Днями Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що з Фонду боротьби з коронавірусом уряд вже розподілив 19 млрд грн. Тобто за час карантину Кабмін витратив майже третину з тих 64,7 млрд грн, які були закладені у Фонді. 

Це був перший такий звіт про використання цих коштів із Фонду, і, здавалося б, зазначена сума не є аж надто критичною. Загалом, навіть добре, що влада так активно пускає в дію кошти для боротьби з коронавірусом. 

Однак така радість можлива лише за умови, що всі розподілені гроші справді пішли на посилення спроможностей для боротьби з підступним СOVID-19, а не допомагають просто латати всі можливі діри в бюджеті. І щодо цього маємо сумніви.

Історія питання

Коли в кінці березня парламент проголосував за створення Фонду для боротьби з коронавірусом, дехто сприйняв це схвально. Але чимало експертів поставили під сумнів потребу в такому фонді. І небезпідставно.

Джерелами надходження ресурсів для Фонду мали стати не тільки бюджетні 64,7 мільярда гривень, а й кошти ЄС, урядів інших держав та грантових організацій. А самі рішення про розподіл коштів мав приймати Кабмін за погодженням з бюджетним комітетом ВРУ. Тут і виникли перші запитання.

З одного боку, такий підхід мав допомогти Уряду оперативно реагувати на загрози пандемії. Але всім відомо, що ручне управління завжди має серйозні ризики. Ми не мали жодних гарантій дотримання принципів прозорості, підзвітності та ефективності в діяльності цього Фонду, а сам розподіл коштів проконтролювати було дуже важко від самого його заснування — процедура була надто непевною.

Безперечно, така фінансова база була незайвою, але хто нею мав управляти? Як мали прийматися рішення? І хто, зрештою, мав здійснювати контроль за реалізацією рішень та розподілом коштів? За три місяці існування Фонду потреба у відповідях на ці запитання стала ще гострішою.

Ми не мали жодних гарантій дотримання принципів прозорості, підзвітності та ефективності в діяльності цього Фонду, а сам розподіл коштів проконтролювати було дуже важко від самого його заснування — процедура була надто непевною.

Іван Лахтіонов

Якщо просиш — то отримаєш

В перші місяці існування Фонду інформації про використання коштів із нього було небагато. Антикоронавірусні закупівлі з нього вкрай складно простежити, а сам Кабмін не вважає за потрібне звітувати про те, куди і на що витрачають кошти Фонду. Понад тим, навіть дізнатися, хто і на що уже просив гроші з цього Фонду теж дуже непросто, попри те, що йдеться про запити переважно від державних установ. 

Так, два тижні тому українці майже випадково дізналися про те, що саме з цього фонду “найефективніший” міністр Аваков просив грошей для МВС. При цьому варто нагадати, що, що секвестрований бюджет не передбачав скорочення фінансування МВС — чи не єдиний приклад такої “поблажливості” від Кабміну та парламенту. 

Однак міністерство все одно просить Кабмін надати додатково 2,7 мільярда гривень на збільшення зарплат для Нацполіції, Нацгвардії та прикордонників. І отримує ці кошти. Правоохоронцям мають доплатити за понаднормову роботу — виплати отримають навіть співробітники МВС, жодним чином не пов’язані з подоланням спалаху коронавірусної хвороби. А сама сума доплати у півтора раза більша, ніж доплати, що отримали медики, які беруть безпосередню участь у боротьбі з коронавірусом. 

Дивна логіка, чи не так?

І не менш дивно, наприклад, також те, що згідно з рішенням Кабміну, доплати з Фонду передбачаються прикордонникам, але їх не отримають митники. І це попри те, що вони стоять на тих же пунктах пропуску, і, відповідно, так само контактують з людьми і піддаються ризику заразитися. От наскільки МВС відрізняється від МОЗ чи Митної служби.

А вже 18 червня громадськість сколихнула новина про те, що парламент схвалив виділення коштів з COVID-фонду на дороги. Згідно з законопроєктом №3509 до напрямків використання Фонду боротьби з коронавірусом додано будівництво і реконструкцію доріг державного та місцевого значення, а також придбання обладнання для медичних закладів. Загалом ідеться про суму у 35 млрд грн.

Реакція на це рішення була дуже полярною. Так, Україні потрібні хороші дороги, і так, вони допоможуть “швидким” оперативніше реагувати на виклики. Але ж чи доречно це, коли самих автівок екстреної допомоги не завжди вистачає, і досі всіх турбує запитання, коли медики отримають доплати за роботу під час епідемії? Виходить, що дороги і боротьба з вірусом — це вкрай взаємозалежні речі. 

Із запитами на отримання коштів із Фонду вже звернулися й інші міністерства.  Так, МОЗ попросило 3,1 мільярда гривень на доплати медпрацівникам та на потреби лікарень і лабораторій (2,99 мільярда вже отримано). А також 100 мільйонів гривень на апарати штучної вентиляції легень, 244 мільйони гривень – на професійне навчання лікарів та на стажування інтернів. Мінекономрозвитку – 6 мільярдів гривень на допомогу через непрацездатність або смерть від COVID-19 (ці видатки уряд уже погодив). Мінсоцполітики попросило 1,6 мільярда гривень на допомогу ФОП з дітьми, ще 15,2 мільярда – на доплати до пенсій. Також, у зв’язку зі скасуванням пробного ЗНО, саме з Фонду боротьби з СOVID-19  планують також компенсувати кошти батькам абітурієнтів. 

Хто наступний? І якою буде решта аргументів, щоб просити гроші саме з цього “бездонного” Фонду? Питання відкрите.

Хто наступний? І якою буде решта аргументів, щоб просити гроші саме з цього “бездонного” Фонду? Питання відкрите.

Іван Лахтіонов

І знову про прозорість та звітність

Визначити остаточну суму коштів, які вже розподілені і, тим паче, виділені з Фонду для боротьби з коронавірусом вкрай складно — ми не певні, що вдалося знайти усі відповідні рішення на сайті Кабміну і, чесно кажучи, не знаємо, чи геть усі витрати там взагалі зафіксовані. Щоправда, уряд уже пообіцяв, що всі ці розподіли будуть прозорими, і міністри відзвітують за всі прийняті рішення після закінчення карантину. Причому, ця обіцянка була дана не комусь, а Міжнародному валютному фонду, і була зафіксована у Меморандумі про співпрацю з МВФ.

“Ми забезпечимо, що цей фонд буде тимчасовим, прозорим, а його видатки ефективними”, — вказано в тексті угоди. А далі наведено усе, що наша країна зобов’язується зробити. 

Так, уряд обіцяє щомісяця детально звітувати про використання цих коштів, що ми, зрештою, побачили на засідання 1 липня (правда, ця інформація була оприлюднення прем’єром лише на своїй сторінці в соцмережі — на сайті Кабміну її немає). Після закриття Фонду Державна аудиторська служба за участі зовнішніх/незалежних аудиторів має здійснити фактичний аудит закупівель за програмою COVID-19. І цей пункт є структурним маяком угоди, тобто його невиконання може стати причиною ненадання МВФ наступного траншу, якщо дане зобов’язання не буде виконане до березня 2021 року.

Понад тим, Кабмін обіцяє підготувати детальний звіт про використання коштів Фонду протягом 30 днів після його закриття. І ці звіти будуть оприлюднені в повному обсязі одразу після їх завершення. 

Звучить приємно, чи не так?

Як бачимо, від розподілу коштів залежить не лише те, як ми переживемо пандемію зараз, а й те, що буде з нашою країною в післякоронавірусні часи. І сьогоднішні рішення Кабміну напряму впливають на майбутнє кожного з нас.

Ще від початку карантину Глобальний рух Transparency International акцентував увагу на тому, що під час пандемії різко підвищують корупційні ризики в системі охорони здоров’я і не тільки. Доступ до інформації є ключовим фактором, завдяки якому в майбутньому можна буде відповідати за рішення, що приймаються зараз. Це був заклик не лише для України, а й для всього світу. 

Але навіть через три з половиною місяці після початку всього цього екстриму нас турбують ті ж запитання. Чи стане в нашого уряду сміливості понести відповідальність за усі рішення, прийняті під час карантину? Чи отримаємо ми обіцяні звіти про розподіл коштів з Фонду боротьби з COVID-19? І чи вистачить цих коштів на весь час епідемії?

Бо вона, нагадаю, ще не закінчилася, а навпаки, може набрати нових обертів. 

Але навіть через три з половиною місяці після початку всього цього екстриму нас турбують ті ж запитання. Чи стане в нашого уряду сміливості понести відповідальність за усі рішення, прийняті під час карантину? Чи отримаємо ми обіцяні звіти про розподіл коштів з Фонду боротьби з COVID-19? І чи вистачить цих коштів на весь час епідемії?

Іван Лахтіонов

Джерело: www.pravda.com.ua