Вихід міжнародних бізнесів з російського ринку: чи є прогрес?

Коли Росія розпочала повномасштабну війну проти України, міжнародна спільнота досить швидко відреагувала на російське вторгнення. Захід уже запровадив 7 пакетів економічних санкцій проти РФ. Вони передбачають широкий спектр заходів у різних сферах —  фінансах, енергетиці, промисловості, торгівлі.  Деякі країни пішли далі —  закрили небо для російських літаків, заборонили кораблям заходити до своїх портів чи навіть вислали з країни російських дипломатів. 

Однак, окрім санкцій на рівні держав, важливим кроком стало рішення багатьох міжнародних компаній припинити працювати в РФ. Бізнеси, що продовжують функціонувати в Росії, фактично своїми податками спонсорують російську агресію в Україні. Зараз ці компанії змушені брати участь у мобілізації, яку проводить Росія — відповідно їхня підтримка війни з непрямої стає прямою. 

Чому вони не виходили раніше? Для багатьох компаній покинути РФ означало суттєві фінансові втрати, адже це величезний ринок. У деяких холдингів у Росії були  виробничі потужності — це інвестиції, які складно чи неможливо “вивести” з країни. Тож піти чи залишитися — стало складним вибором для багатьох. 

За цим процесом майже одразу почали стежити різні дослідники. Розбираємося, хто і за якими критеріями ділить міжнародні компанії на ті, що пішли, що залишилися, і тих, хто вагається. Докладно зупинимося на переліках Єльського університету та проєкту LeaveRussia.

Хто стежить за виходом компаній з РФ

Мабуть, найвідоміший у світі — перелік Єльського університету, який відстежує реакцію західних корпорацій на війну в Україні, спостерігаючи за їхніми публічними заявами та вебсайтами.

Проте найбільш повний список — у проєкту LeaveRussia, створеному українськими волонтерами в березні. У липні вони об’єднали зусилля з командою KSE Institute та її проєктом SelfSanctions, який досліджує діяльність міжнародних компаній. У результаті вони сформували базу компаній, пов’язаних із російським ринком.

Є й інші подібні ініціативи:

• Don’t Fund War — ресурс базується на списку Єльського університету; 
• Антивоєнна коаліція — ресурс Апарату РНБО; 
• Boycott Russia; 
• Coalition for Ukraine; 
• The Ukraine Corporate Index;
• Squeezing Putin; 
• Stop Bloody Energy; 

Крім цього, список міжнародних компаній-спонсорів війни веде НАЗК. Там наразі лише 8 компаній, однак ці дані включили до World-check. Це база, у якій компанії перевіряють своїх потенційних бізнес-партнерів, щоб ті не виявилися причетними до шахрайства або терористичних організацій, не були під санкціями абощо. Якщо компанія є в цій базі — значить, співпрацювати з нею ризиковано. 

Науковці Єльського університету з 24 лютого ведуть реєстр міжнародних компаній, які залишили ринок РФ, та тих, що продовжують там працювати. Станом на 18 вересня цей перелік нараховує 1385 компаній. Дослідники поділили  їх на 5 груп залежно від позиції до ведення бізнесу в РФ:

А — повністю покинули ринок;

B — тимчасово припинили свою діяльність, але розглядають можливість повернутися;

C — скоротили обсяг поточних операцій;

D — призупинили нові інвестиції /розвиток.

F — продовжують працювати без будь-яких змін;

Сьогодні в Росії продовжують працювати 568 міжнародних компаній. Зокрема, 240 підприємств належать до групи F,  159 — до групи D, 169 — до групи С. Здебільшого це промислові підприємства — 100 компаній, та рітейлери — 75.  Бізнеси, які потрапили в групи від А до D, згідно з дослідженням Єльського університету, забезпечували до 40% російського ВВП.

У травні вчені Єлю також дослідили, як вихід міжнародних компаній із російського ринку впливає на їхнє становище на фондових ринках. Незважаючи на знецінення активів та зупинку операцій, бізнес, який покинув Росію, від цього навіть виграв — його акції зростали. Цей ефект не залежав від сектору, регіону чи розміру компанії. І чим повніше бізнеси згортали свою діяльність в РФ, тим позитивнішою була реакція ринку. Це пов’язують із тим, що інвесторам важливо, щоб компанії позбулися ризиків, пов’язаних із роботою в РФ. Науковці також відзначили, що хоч невелике, але все ж статистично значуще зростання ймовірності дефолту тих компаній, які залишаються в Росії, порівняно з тими, що вийшли.

Проєкт LeaveRussia на 18 вересня нараховує 2867 міжнародних компаній (при цьому приблизно 1300 компаній є як у базі даних Єлю, так і в базі даних LeaveRussia). Дослідники поділили їх на 4 категорії (статуси): 

• статус «залишаються» — компанії, які продовжують діяльність у росії (1143);
• статус «вичікують» — компанії,  які скоротили поточні операції та призупинили нові інвестиції (494);
• статуc «виходять» — компанії, які згорнули російські операції (1119);
• статус «вийшли» — компанії, що завершили вихід з РФ (112). 

База KSE є найбільш повною, регулярно оновлюється і містить значно більше інформації, ніж більшість інших схожих за тематикою джерел. Наприклад, дані про кількість персоналу, доходи, капітал та інші фінансові показники. Також KSE стежить за тим, як компанії юридично організовують свій вихід з РФ, і відносять до тих, що вийшли, лише компанії, що справді повністю завершили цей процес, тобто не продають свої товари в Росії та продали російські активи, якщо вони були. 

Продовжують працювати в РФ: розподіл за країнами  

За даними LeaveRussia, сьогодні в Росії продовжують працювати 1637 міжнародних компаній (компанії зі статусом «залишаються» + компанії зі статусом «вичікують»). Найбільше таких підприємств мають головний офіс у США — 294  компанії. На другому місці представники німецького бізнесу — 247, третю сходинку посіла Франція —  107 компаній.  Четверту і п’яту позицію — Японія (98) та Велика Британія (93).