Цього року українській владі передусім потрібно зосередитися на судовій реформі та реформі Служби безпеки України, заявив у коментарі виданню “ГОРДОН” виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик.

Погіршення позиції України в рейтингу сприйняття корупції на два бали є несуттєвим, сказав у коментарі виданню “ГОРДОН” виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик.

“Для цього дослідження використовують інформацію за останні два роки. Тобто це оцінки експертів за 2018–2019 роки. А минулий рік розпочався зі скасування Конституційним Судом статті про незаконне збагачення, скандалу з “Укроборонпромом”. Оцінка ситуації у країні формується із 13 джерел. Але в Україні таких джерел дев’ять – хоча ймовірність помилки в нашому випадку невелика. Щоб узагалі потрапляти до цього рейтингу, потрібно щонайменше три оцінки. Потрібно розуміти, що зміни в рейтингу на один-два бали є несуттєвими. І говорити, що ми впали в рейтингу, не можна. Це ніякий не жах, просто корекція. Хоча, звісно, негативу в частині боротьби з корупцією із 2017 року, ще за минулого президента, накопичилося чимало. Ось ми й бачимо наслідок цього. А якщо говорити про “турборежим” у Раді – він розпочався з кінця серпня. Тому зміни, що відбулися протягом останніх місяців, буде відображено вже в наступному рейтингу”, – наголосив Боровик.

За його словами, цього року Transparency International Ukraine рекомендує владі насамперед зосередитися на судовій реформі та реформі Служби безпеки України.

“Ситуація для України аж ніяк не жалюгідна. Трапляється, що країни падають у рейтингу й на вісім балів. Але це привід подумати про те, що було не так. Ми публікуємо рекомендації, що варто було б зробити владі. На минулий рік було 12 пунктів. Із них повністю виконано лише два, чотири – частково. А шість навіть не розпочали. Хоча нова команда наприкінці 2019-го їх реалізувала. На цей рік у нас теж є рекомендації, але їх уже всього п’ять. Передусім це стосується судової реформи, яку так і не проводять. Закон проголосовано, але його саботують. Також потрібна реформа СБУ. Подивімося, як у них заберуть повноваження у сфері економіки. Ще цього року в нас місцеві вибори – потрібно, щоб фінансування партій було прозорим. Не можна забувати і про приватизацію держпідприємств. Менше держави – менше корупції”, – сказав співрозмовник.

На його думку, поки що передчасно робити висновки про зникнення топкорупції в Україні.

“Багато людей із громадського сектору пішли зараз у виконавчу або законодавчу владу. Дуже багато міністрів, які сидять у кабінетах, ніколи не були посадовцями. Думаю, поки що зарано робити висновки. Їм потрібно дати хоча б рік. І тоді ми зрозуміємо, є там корупція чи ні. Але в будь-якому разі не варто робити поспішних висновків: мовляв, немає в нас більше корупції на найвищому рівні. За топпосадовцями потрібно спостерігати. Безконтрольність породжує відчуття всевладдя. І не дуже правильна думка, що в нас найголовніший – президент, який усе вирішує. Усі гілки влади потрібно розмежувати, і вони не мають впливати одна на одну”, – зазначив Боровик.

Нагадаємо,

Україна втратила два пункти та з 30 балами повернулася на рівень 2017 року. Такі результати дослідження Індексу сприйняття корупції-2019.

Тепер Україна посідає 126 місце зі 180 країн. Поруч у рейтингу — Киргизстан, Азербайджан та Джибуті.

Україна з-поміж сусідів випереджає лише Росію, яка не змінила своїх позицій (28 балів, 137 місце).

На початку 2019 року Transparency International Ukraine надала 12 рекомендацій, які б могли покращити показники України в CPI. Станом на кінець року, було виконано або частково виконано лише 6 з них, і ті в останньому кварталі 2019-го.

Аби змінити ситуацію, владі необхідно реалізувати чимало ініціатив. Зокрема: 

  • сформувати незалежну та професійну судову владу;
  • забезпечити незалежність та спроможність органів антикорупційної сфери;
  • позбавити Службу безпеки України повноважень у сфері протидії економічним і корупційним злочинам;
  • підвищити ефективність систем запобігання політичної корупції;
  • запровадити відкритий та підзвітний процес приватизації державного майна.

Лідери CPI суттєво не змінилися. На першому місці — Нова Зеландія та Данія, які набрали по 87 балів. Примітно, що 8 з 10 країн у першій десятці — представниці Західної та Північної Європи.

У кінці списку опинилися Сомалі (9), Південний Судан (12) і Сирія (13).

Джерело: gordonua.com