Комітет Ради підтримав законопроєкт, що створює ризики для цивільної конфіскації

12 листопада Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував ухвалити за основу та в цілому урядовий законопроєкт №16026, який  змінює порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. 

TI Ukraine переконана, що в нинішній редакції документ може ускладнити збір доказів у справах про цивільну конфіскацію. 

Тому ми пропонуємо ухвалити його лише за основу в першому читанні, а проблемні норми виправити до другого.

На сьогодні позови про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави подають прокурори САП, а у визначених законом випадках – прокурори Офісу Генерального прокурора. Для таких позовів прокурору потрібно ще до суду зібрати дані про доходи особи та вартість її майна. 

Частина восьма статті 23 Закону «Про прокуратуру» надає прокурору прямий доступ до інформаційних систем, реєстрів і банків даних державних органів та органів місцевого самоврядування. Натомість законопроєкт замінює його на «спеціальний доступ». Згідно з  Законом «Про публічні електронні реєстри», цей термін стосується лише публічних реєстрів, тож держателі інших баз даних зможуть вважати, що норма на них не поширюється.

Проблеми зі збором окремих даних для прокурорів САП вже існують на практиці. Тіньовий звіт 2026 року описує відмови окремих органів надавати прокурорам дані про пенсії, доходи та соціальні виплати через те, що у прокурорів немає права отримувати інформацію з обмеженим доступом за запитом.

Законопроєкт також змінює мету доступу: замість «виявлення» необґрунтованих активів тепер ідеться про «підтвердження їх наявності». Це не узгоджується з частиною п’ятою статті 290 ЦПК України, яка прямо покладає на САП завдання виявляти такі активи.

З огляду на це ми пропонуємо:

• зберегти безпосередній доступ прокурора до реєстрів і баз даних державних органів для підтвердження наявності необґрунтованих активів і збору доказів;
• закріпити право безоплатно отримувати за вмотивованим письмовим запитом копії документів та інформацію, зокрема з обмеженим доступом, потрібні для встановлення законних доходів, вартості активів та обставин їх набуття;
• визначити, що саме прокурор вказує в запиті (особу, перелік відомостей, період) і як обґрунтовує потребу в них.

Окремо зазначимо, що до законопроєкту також є зауваження й щодо чіткості окремих положень, зокрема переліку «виключних випадків» представництва прокурором інтересів держави в суді. Про це йдеться і у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради. Ці зауваження варто врахувати під час підготовки законопроєкту №16026 до другого читання.