24 лютого 2022 року росія напала на Україну. Аби зупинити війну, українська влада використовує різні механізми, зокрема, міжнародного права. 26 лютого Україна подала позов до Міжнародного суду ООН (МС ООН) в Гаазі проти росії у рамках дії Конвенції про запобігання геноциду та покарання за нього та запит на наказ Суду про тимчасові заходи проти російської федерації. 

У позові Україна стверджує, що росія відверто недобросовісно тлумачить Конвенцію про геноцид, неправдиво звинувачує Україну у геноциді та використовує цей привід для воєнного вторгнення. Таким чином Україна просить Міжнародний Суд ООН встановити:

  • що жодного злочину «геноциду» не було вчинено Україною на територіях Донецької та Луганської областей всупереч заявам росії;
  • що росія не має права вчиняти жодних дій проти України, щоб запобігти чи покарати за вигаданий «геноцид»;
  • що визнання росією незалежності так званих «ДНР» та «ЛНР» 22 лютого 2022 року здійснено на підставі вигаданого геноциду і тому, положення Конвенції про геноцид не застосовуються в цьому випадку.
  • що «спеціальна військова операція» розпочата 24 лютого 2022 року базується на хибному твердженні про геноцид і відповідно застосовувати Конвенцію про геноцид тут теж не можна

А також вимагає зобов’язати росію:

  • надати гарантії неповторення незаконних дій в і проти України;
  • виплатити репарації за вчинену шкоду.

7 березня 2022 року Міжнародний суд ООН в Гаазі почав розглядати справу. 16 березня Суд повинен винести рішення щодо прохання України про призначення тимчасових заходів. Зокрема, Україна просить МС ООН встановити такі тимчасові заходи:

  1. Наказати росії негайно зупинити воєнні дії на території України. Подібні рішення щодо таких тимчасових заходів були винесені Міжнародним Судом ООН і раніше, навіть щодо держави-постійного члена Ради Безпеки ООН – США – у справі Нікарагуа проти США.
  2. росія має негайно зобов’язатись, що будь-які збройні формування, особи та організації, якими керує чи надає підтримку російська федерація, не будуть провокувати розгортання воєнних дій. Подібне рішення про такі тимчасові заходи нещодавно було прийнято МС ООН у справі Гамбія проти М’янми.
  3. Україна просить наказати росії не чинити дії, які можуть ускладнити чи розширити спір. А також надати гарантій, що жодні дії зі сторони росії не загострять спір та не ускладнять потенційне вирішення цього спору. 
  4. Україна вимагає, аби росія надавала звіти до МС ООН щодо заходів, які вона здійснили задля імплементації тимчасових заходів за тиждень після винесення рішення МС ООН. Й надалі регулярно звітувати відповідно до рішення Суду.

 Для того, щоб Міжнародний Суд ООН запровадив ці тимчасові заходи Україна має довести, що Суд prima facie (попередньо) має юрисдикцію щодо позову та plausibility прав (достовірність), захисту та відновлення яких просить держава-позивач. 

Що далі?

Паралельно з винесенням рішення щодо тимчасових заходів, МС ООН розглядає справу по суті. Цей процес може затягнутися і тривати роками (3-5 років відповідно до судової практики МС ООН), тому імплементація рішення щодо тимчасових заходів на даному етапі дуже важлива. Рішення МС ООН на користь України означатиме, що міжнародна спільнота юридично зафіксувала і визнала факт російської агресії та війни.

Рішення МС ООН є остаточним, обов’язковим та не підлягає оскарженню. росія є членом ООН, тому фактично повинна зреагувати на рішення Суду. Утім, не існує чітких інструментів щодо виконання рішення МС ООН, окрім того, що описано у статті 94 Статуту ООН. 

Вона визначає, що у разі невиконання рішення МС ООН можливі подальші звернення до Ради Безпеки ООН для консультацій. Рада Безпеки може розірвати економічні та дипломатичні відносини з рф, а також такі формати комунікації як пошта чи радіо. Якщо росія таки відмовиться виконувати рішення МС ООН про тимчасові заходи, це може призвести до ще більшої ізоляції в світі. 

Якщо росія таки відмовиться виконувати рішення МС ООН про тимчасові заходи, це може призвести до ще більшої ізоляції в світі.