22 червня 2020 року Володимир Зеленський спрямував до Верховної Ради України проєкт закону № 3711 про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування.

Цей законопроєкт покликаний визначити основні засади функціонування судової гілки влади, утім його підходи вже викликали обурення громадськості.

Тож спробуємо розібратись, чому саме.

Посилення ролі Вищої ради правосуддя

Наразі існує дві інституції – Вища кваліфікаційна комісія суддів та Вища рада правосуддя. ВККС забезпечує проведення конкурсів на посади суддів.

ВРП виконує контрольно-наглядові функції щодо суддівського корпусу.

Законопроєктом 3711 передбачено внесення змін у цей баланс.

Законопроєкт пропонує суттєво посилити роль ВРП у процесі формування суддівської гілки влади. Коротко про головні зміни.

Кількість суддів у судах і апеляційних палатах вищих спеціалізованих судів визначатиме не Державна судова адміністрація за погодженням з ВРП, а Вища рада правосуддя за поданням ДСА.

ВРП тепер відповідатиме за ряд питань щодо конкурсу на посаду судді і підготовку кандидатів. Наприклад, погоджуватиме форму та зміст процедурних документів (наприклад, анкети на посаду судді) Також нею буде затверджуватися за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів порядок складання відбіркового іспиту на посаду судді та методика оцінювання його результатів.

Вища рада правосуддя за поданням ВККС буде затверджувати порядок складання кваліфікаційного іспиту на посаду судді та методику оцінювання його результатів. Так само і Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, Порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.

ВРП буде визначати 3 членів конкурсної комісії для проведення конкурсу на зайняття посади члена ВККС із числа запропонованих міжнародними організаціями, які надають Україні міжнародну технічну допомогу чи провадять свою діяльність у сферах юстиції та/або судової влади та/або запобігання і протидії корупції. Таким чином, нівелюється сам сенс участі міжнародних експертів і створюється можливість для будь-якої організації, яка зареєстрована за кордоном, запропонувати своїх представників 

Комісія з питань доброчесності та етики при ВРП буде ліквідована. Про це свідчить виключення ст. 28-1 з тексту Закону України “Про Вищу Раду Правосуддя”.

Статусу Верховного Суду: знову зміни

Обмеження на кількість суддів Верховного суду буде скасовано (наразі 100 осіб).

Верховний Суд України як юридична особа припиняється в результаті реорганізації шляхом приєднання до Верховного Суду з наслідками, передбаченими законом.

Судді Верховного Суду України зараховуються до штату Верховного Суду у касаційний суд тієї юрисдикції, яка відповідає юрисдикції судової палати Верховного Суду України, в якій суддя здійснював правосуддя, та підлягають кваліфікаційному оцінюванню упродовж одного року з дня такого зарахування. 

Особливості порядку та методології кваліфікаційного оцінювання таких суддів, показників відповідності критеріїв кваліфікаційного оцінювання та засобів їх встановлення затверджуються Вищою радою правосуддя за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Виявлення за результатами зазначеного оцінювання невідповідності судді, зарахованого до штату Верховного Суду, займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова такого судді від зазначеного оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

Таким чином, ВККС як орган суддівського самоврядування повністю втрачає юридичну самостійність, що створює реальну загрозу незалежності суддівської гілки влади.

 

Висновок. Передача повноважень з формування суддівському корпусу до ВРП є недоцільною з огляду на контрольно-наглядову природу та фактичну неефективність Вищої ради правосуддя. 

Доцільніше спочатку реформувати ВРП, чітко визначивши її юридичний статус та гарантії незалежності, а вже потім змінювати баланс повноважень в суддівській гілці влади.

Окремо викликає занепокоєння те, що законопроєктом передбачається переведення всіх суддів ВСУ до складу ВС. Хоч проєкт закону і передбачає певні фільтри, процесом оцінювання суддів буде керувати Вища рада правосуддя. Відтак процес може виявитися неефективним.

Наголошуємо, що для того, щоб реформувати суддівський корпус, потрібно спочатку забезпечити інституційну та організаційну ефективність і незалежність органів, які будуть оновлювати суди. Без цього будь-яка судова реформа стикнеться з тим, що нереформована ВРП буде цикл за циклом формувати суди, які якісно і кількісно не будуть відрізнятись від дореформеного стану.

Також варто відзначити, що реформування Вищої ради правосуддя як органу, який поки не довів своєї ефективності, є також серед міжнародних зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом.

Аналіз підготував юридичний радник ТІ Україна Сергій Курінний