У Prozorro подовжують купувати білоруські трактори, навіть після прямої заборони

За даними модуля для аналітики закупівель BI Prozorro, після 24 лютого 2022 року замовники провели щонайменше 15 закупівель, результатами яких стали поставки тракторів «Беларус» у різній комплектації, на 20 млн грн. Це лише ті, в описі яких згадувалася відповідна марка. Про це повідомляє проєкт DOZORRO Transparency International Ukraine.

З цього переліку три закупівлі на 2,6 млн грн оголосили вже після 12 жовтня 2022 — коли Кабмін постановою №1178 заборонив, на час воєнного стану та ще 90 днів після, купувати щось у тих, хто продає товари або надає послуги походженням з росії та білорусі.

Це закупівлі колісних тракторів «Беларус 82.1», що їх придбали по 860 тис. грн для:

• смт Окни та села Іванівка в Одеській області;
• села Маломихайлівка у Дніпропетровській області.

Усі три трактори поставили дві компанії, які відносяться до групи «‎Техноторг» Євгена Березовського та колишнього громадянина білорусі Ігоря Калюжного (до 2022 року). У договорі смт Окни було вказано, що трактор має бути 2022 року випуску й у відмінному стані, а виконком Маломихайлівської сільради прописав, що техніка повинна бути нова.

У коментарях DOZORRO уповноважені особи із закупівель виконкому Маломихайлівської сільради Олександра Гелетій та Іванківської селищної ради Наталія Толстоп’ята зазначили, що придбані трактори були зібрані в Україні. Відповідні документи замовникам надало ТОВ «‎Техноторг». Ми надіслали запити з проханням надати копії та чекаємо відповіді.

«Купувати трактори білоруського виробництва, чи навіть виготовлені в Україні за білоруською ліцензією — це платити в бюджет країни, яка підтримує збройну агресію росії проти України. Проте замовники не показують свідомої позиції і орієнтуються винятково на прямі заборони закону», — пояснює заступник виконавчого директора TI Ukraine з інноваційних проєктів Іван Лахтіонов.  

Наприклад, Ужгородський аеропорт замовив трактор «Беларус 1221.2» за 1,6 млн грн у вересні 2022-го. У відповідь на запит DOZORRO ЗОКП «Міжнародний аеропорт “Ужгород”‎» зазначило, що на час проведення закупівлі прямих заборон на придбання білоруської техніки не було, тож замовник обрав саме її.

«Ймовірно замовники все ще обирають їх через ціну. Бо загалом цей ринок відносно конкурентний», —  припускає Іван Лахтіонов.  

До прикладу, НАК «‎Украгролізинг» у 2015 році називала щонайменше 15 аналогів трактора «Беларус 82.1». У цьому списку зокрема є Кий 14102 та New Holland TD5.110. Перші — це трактори української збірки за білоруською ліцензією МТЗ, другі — американські машини.

Після початку повномасштабного вторгнення чотири трактори Кий 14102 придбали троє замовників: КП «‎Комсервіс» Благовіщенської міськради Кіровоградської області, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», яка взяла для цього лізинг у згаданої вище НАК «‎Украгролізинг». Варто зазначити, що ціни на них були у 1,5 раза вищими за аналогічні «Беларус‎» — 1,2-1,6 млн грн.

Саме ж ДПАТ «НАК «Украгролізинг» взимку цього року придбало трактор New Holland TD5.110 за 2 млн грн.

Чи є відповідальність за купівлю білоруського?

Послабити бажання замовників купувати щось у держав-агресорів могло би введення кримінальної відповідальності за порушення санкцій. Наразі єдине, що їм загрожує — це штраф.

Як пояснює юридична радниця Transparency International Ukraine Анна Куц, за законом, замовник зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо він чи його кінцевий бенефіціар, член або акціонер потрапив під санкції. Якщо замовник цього не зробить, то може отримати від 25,5 до 51 тис. грн штрафу. Виявляти такі правопорушення має Держаудитслужба. А договір із суб’єктом, який перебуває під санкціями, потенційно може бути визнаний недійсним у судовому порядку. Аналогічно не можна замовляти товари, яких торкнулися санкції.

Додатково, забороняється купувати щось у росіян та білорусів, а також товари, які мають походження з цих країн. Виняток щодо походження тільки один: якщо товар необхідний для ремонту чи обслуговування чогось, що придбали до жовтня 2022 року, і при цьому він не підсанкційний — його купити можна. 

У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт № 8384, у якому народні депутати пропонують запровадити кримінальну відповідальність за невиконання, перешкоджання виконанню або ухилення від виконання санкцій. Якщо законопроєкт приймуть, то верхня межа покарання за ці діяння сягатиме 12 років ув’язнення, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10-ти до 15 років, або без такого, з конфіскацією майна або без неї.

Публікацію підготовлено за підтримки USAID / UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS»