Повномасштабна війна не могла не вплинути на публічні закупівлі — і команда DOZORRO Transparency International Ukraine дослідила, які саме зміни відбулися в цій сфері протягом перших 6 місяців вторгнення.
Зараз на Prozorro немає повної інформації про закупівлі часів воєнного стану. Тому для оцінки втрат відкритості дані за березень-серпень 2022 року порівнювалися з показниками аналогічного періоду 2021. Загальна кількість лотів у досліджуваному періоді впала у 2,6 раза порівняно з 2021 роком, а конкурентних — у понад 4 рази.
Очікувано, найсильніше кількість лотів упала в березні, подальший спад тривав ще два місяці. Утім загалом чимало замовників протягом усього досліджуваного періоду публікували принаймні мінімальну інформацію в Prozorro, навіть попри тогочасний дозвіл уряду цього не робити. Імовірно, це відбулося також і через недовіру до постанови уряду, яка має нижчу юридичну силу за закупівельне законодавство.
Кількість закупівель у Prozorro — і конкурентних, і загалом — почала зростати від червня, коли замовників зобов’язали проводити спрощені закупівлі або запит цінових пропозицій без верхньої межі вартості. До цього вони мали право підписувати будь-які договори напряму.
Лише 42,5% оголошених у перші 6 місяців повномасштабного вторгнення конкурентних лотів завершилися підписанням договору. У 95% випадків неуспішність закупівель зумовлена недостатньою кількістю учасників.
Майже 30% від завершених у період повномасштабної війни договорів розірвали, що в чотири рази більше, аніж у 2021 році. Основними причинами розірвання були зменшення фінансування, зміна вартості закупівель, неможливість виконання зобов’язань. Найбільший відсоток розірваних договорів, понад 90% — у договорах, пов’язаних з послугами у сфері охорони здоров’я та соціальної допомоги.
У Законі України «Про публічні закупівлі» потрібно закріпити механізми, які дозволять ефективно здійснювати швидкі, відкриті та конкурентні процедури в екстремальних умовах, таких як війна, пандемія або стихійне лихо. Тоді не буде потреби терміново ухвалювати нормативно-правові акти та численні зміни до них, щоб урегулювати ситуацію, а ризик юридичних колізій зменшиться. Також у такому випадку всі учасники процесу зможуть завчасно підготуватися до екстремальних умов. Щоб прописати механізми для таких ситуацій, Україна може використати досвід закупівель під час пандемії та активних військових дій.