Європейський індекс міст: результати річного дослідження

Восени 2025 року програма «Прозорі міста» TI Ukraine запустила нове дослідження – Європейський індекс міст. Його метою стало оцінювання рівня готовності міських рад України до вимог євроінтеграції у сфері прозорого демократичного врядування через аналіз практик доступу до інформації, підзвітності та громадської участі.

Завдання пілотного дослідження: 

1. Вибрати пріоритетні напрями діяльності міських рад, на основі яких буде розрахований Європейський індекс міст.
2. Сформулювати індикатори, що оцінюватимуть ефективність реалізації того чи іншого пріоритетного напряму діяльності ОМС. 
3. Розробити відповідні способи вимірювання, зокрема через інструменти для автоматизованого оцінювання індикаторів.
4. Оцінити рівень виконання містами пілотної вибірки індикаторів для кожного напряму діяльності.
5. Розрахувати Європейський індекс міст пілотної вибірки на основі оцінок за окремими напрямами.
6. Випробувати застосовані до оцінювання підходи пілотного дослідження на ширшій вибірці міст України.
7. Розробити рекомендації та практичні інструменти для міських рад щодо подальшого розвитку європейських практик доступу до інформації, підзвітності та громадської участі. 

Запуск нового продукту став логічним етапом еволюції досліджень «Прозорих міст». У такий спосіб програма прагне відійти від подекуди формального оцінювання виконання норм у Рейтингу прозорості 100 найбільших міст України та застосувати більш динамічний, автоматизований і комплексний аналіз. Експерти вважають, що цей підхід зумовлює більш якісні зміни та сприяє розвитку міст, зокрема і тому, якими мають бути українські міста у воєнному сьогоденні та європейському майбутньому.

Коротко про основне:

• Протягом року (жовтень 2025 – липень 2026) аналітики послідовно вивчили шість напрямів діяльності місцевого самоврядування (субіндексів): 

1) відкритість міських рад; 

2) електронні сервіси;

3) відкриті дані;

4) публічні фінанси;

5) доброчесність та протидію корупції;

6) підзвітність.

• Пілотну вибірку сформували 11 міст: десять обласних центрів (Дніпро, Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк, Львів, Одеса, Полтава, Харків, Хмельницький, Чернігів) та Київ. Вибрані міста репрезентують усі макрорегіони України, всі рівні прозорості за результатами Рейтингу прозорості міст 2024, різні контексти війни – тилові міста та міста зі статусом територій можливих бойових дій.
• Кожен із шести субіндексів, присвячених окремим напрямам діяльності ОМС, оцінювали за 40 індикаторами, а максимальна оцінка міста за субіндекс становила 100 балів. Індикатори були узгоджені з основними документами, що визначають вимоги та рекомендації до України на євроінтеграційному шляху, профільними секторальними документами та профільними міжнародними методиками досліджень (див. повний текст методології дослідження).
• Наскрізним методологічним принципом оцінювання всіх субіндексів став принцип «єдиної точки входу», пов’язаний з європейськими підходами до орієнтації на користувача (user-centricity) та «єдиних вікон» (one-stop-shops). Він передбачає, що на офіційних сайтах міських рад мають функціонувати сталі тематичні розділи, де збирають, структурують й постійно оновлюють усю довідкову інформацію з певної теми, а також оприлюднюють коректні посилання на внутрішні й зовнішні документи та ресурси.
• Результати кожного окремого субіндексу мали пропорційний внесок у фінальний результат Євроіндексу міста (ваговий коефіцієнт – 0,167).
• Середній показник Євроіндексу 11 міст пілотної вибірки становив 44 бали зі 100 можливих.
• Очолили Євроіндекс за результатами діяльності у 2025 році Київ і Луцьк. Столиця була найкращою у субіндексах «Електронні сервіси» та «Відкриті дані», Луцьк – у блоках «Доброчесність та протидія корупції» і «Підзвітність». Обидва міста продемонстрували європейський підхід в орієнтації на користувача – аналітики знайшли 93% та 80% розшукуваних «єдиних точок входу» в тематичні розділи на офіційних сайтах міських рад відповідно. Однак результати лідерів – 55,3 і 53,4 бала зі 100 можливих – означають, що рівень готовності міських рад України до вимог євроінтеграції у сфері прозорого демократичного врядування є невисоким.
• Найгірші результати показали Чернігів і Полтава. Полтава опинилась у трійці аутсайдерів 5 із 6 субіндексів, і лише високий бал за блок «Підзвітність» врятував муніципалітет від загального останнього місця. У Чернігова проблемними виявились усі складові Євроіндексу міста – за всі блоки місто отримало менше ніж 50 балів. 

• Найкраще 11 міських рад пілотної вибірки впоралися з індикаторами субіндексів «Відкритість» та «Електронні сервіси» (середні рівні виконання – 53,5% і 49,8% відповідно). Найгірше – з індикаторами блоку «Відкриті дані» (23,1%).

• У 79% випадків оцінки міст за окремі субіндекси коливалися між 30 та 69 балами зі 100 можливих. Тобто оцінки були переважно посередніми, а не дуже низькими або дуже високими. Найбільша кількість оцінок – 18 із 66 (27%) – потрапила в діапазон від 50 до 59 балів.
• Найкращий результат – 70 балів за окремий субіндекс – був продемонстрований лише один раз. Його досяг Київ у субіндексі «Електронні сервіси».
• Менше ніж 20 балів зі 100 можливих отримали Одеса, Полтава, Харків, Хмельницький і Чернігів за субіндекс «Відкриті дані», а також Харків – за блок «Підзвітність».

• Результати міських рад були найбільш однорідними в субіндексі «Відкритість». Різниця між максимальною та мінімальною оцінками становила 28 балів. А найстрокатіші результати муніципалітети показали у блоці «Підзвітність». Розмах становив 54 бали.
• Три міста поділили між собою лідерство у шести субіндексах. Дніпро став лідером у блоках «Відкритість» та «Публічні фінанси», Київ – у субіндексах «Електронні сервіси» та «Відкриті дані», Луцьк – у сферах «Доброчесність та протидія корупції» і «Підзвітність».
• Майже всі міста пілотної вибірки входили до трійки лідерів за результатами оцінювання того чи іншого субіндекса. Найбільшу кількість разів до трійки найкращих потрапляли Луцьк (два перші місця, два другі) та Київ (два перші місця, два треті). Тричі серед найкращих був Львів. Жодного разу не опинився у трійці лідерів лише Чернігів.

• Кропивницький став містом, яке продемонструвало найбільш стабільні результати в процесі оцінювання шести субіндексів. Різниця між максимальною та мінімальною оцінками становила 20 балів.
• Найбільш контрастні оцінки, які вказують на розвиненість одних сфер і відсутність уваги до інших, були зафіксовані в Одеси і Полтави (розмах результатів – 64 і 58 балів відповідно).
• У межах Євроіндексу аналітики досліджували три обласні центри, що мають статус територій можливих бойових дій, – Запоріжжя, Одесу та Харків. Муніципалітети цих міст в окремих блоках склали достойну конкуренцію тиловим колегам: Запоріжжя виявилось другим за результатами оцінювання блоку «Підзвітність» і третім у субіндексі «Доброчесність та протидія корупції», Одеса була другою у блоці «Відкритість», Харків – третім у сфері «Електронні сервіси». 

Разом з тим аналіз деяких блоків виявив, що в роботі прифронтових міських рад спостерігаються дуже проблемні зони. У Одеси ними були «Відкриті дані», «Доброчесність та протидія корупції» і «Підзвітність», а у Харкова – «Відкритість», «Публічні фінанси» та «Підзвітність».

• Середній показник Євроіндексу трьох прифронтових міст становив 40,3 бала зі 100 можливих за загального середнього – 44 бали.
• Аналіз дотримання принципу «єдиної точки входу» в конкретну тему на офіційних сайтах ради показав, що у 71% випадків відповідні тематичні розділи / сторінки у 2025 році функціонували. 
• Усі 11 міських рад на момент перевірки мали окрему сторінку, присвячену Статуту територіальної громади – основному документу, що закріплює правила місцевої демократії, прозорості, підзвітності, а також процедури ухвалення рішень і взаємодії з мешканцями. 10 з 11 міських рад мали тематичні розділи, присвячені регуляторній діяльності, запобіганню та протидії корупції, компенсаціям за пошкоджені / знищені під час війни об’єкти нерухомого майна.

• Справжню орієнтацію на користувача продемонстрував Київ – на його сайтах експерти змогли знайти 14 із 15 розділів, де збирають, структурують і постійно оновлюють усю довідкову інформацію з певної теми. На момент перевірки у столиці не було створено лише тематичний розділ, присвячений електронним сервісам. Тобто не було належним чином зібрано інформацію про сферу, в якій Київ показав абсолютно найкращий результат і отримав 70 балів.
• Найгірше структурованим на момент перевірки виявився офіційний сайт Полтавської міської ради – на ньому були наявні лише 4 з 15 розшукуваних тематичних розділів. Громадяни не мали зручного доступу навіть до того, без чого сайт міської ради майже неможливо уявити, – узагальненої інформації про місцевий бюджет і про регуляторну діяльність.

• Дослідження виявило, що серед 240 перевірених аналітиками індикаторів було лише 15 (6%) тих, які виконали всі 11 міських рад. Серед них:

1. оприлюднення на офіційному сайті рішень міської ради, виконавчого комітету, розпоряджень міського голови;
2. трансляція засідань ради або оприлюднення відеозаписів невідкладно, але не пізніше наступного дня після засідання;
3. забезпечення доступу до електронних сервісів відстеження місцезнаходження комунального транспорту в режимі реального часу, онлайн-запису дітей до комунальних закладів дошкільної освіти, електронних місцевих петицій;
4. використання Prozorro.Sale для проведення аукціонів з оренди комунального майна;
5. налаштування в публічному модулі аналітики BI Prozorro ієрархії замовників, підпорядкованих міській раді;
6. вчасне подання топпосадовцями міської ради щорічних декларацій за 2025 рік.

• Повністю невиконаними всіма 11 муніципалітетами виявилися 13 (5%) індикаторів. Серед них ті, що перевіряли:

1. наявність узагальненої статистики про рішення щодо надання компенсацій за пошкоджені / знищені об’єкти нерухомого майна;
2. оприлюднення Порядку отримання та розподілу гуманітарної допомоги, а також переліку отримувачів гуманітарної допомоги (виконавчих органів ради, комунальних підприємств та установ);
3. поширення інструкції з детально прописаним алгоритмом доступу громадян до дистанційних засідань ради;
4. поширення переліку пропозицій громадськості щодо проєкту місцевого бюджету на 2026 рік;
5. оприлюднення переліку соціальних послуг, доступних для замовлення містянами в режимі онлайн;
6. наявність переліку депутатів, притягнутих до відповідальності за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення у 2025 році;
7. оприлюднення письмового звіту міського голови про свою роботу у 2025 році за сім календарних днів до дня проведення відкритої зустрічі з громадою.

• Протягом 2025 року лише троє з 11 учасників Євроіндексу мали актуальну стратегію розвитку територіальної громади – Київ, Кропивницький та Луцьк. І жоден із них на момент перевірки в липні 2026 року не оприлюднив звіт про результати проведення моніторингу реалізації стратегії за 2025 рік.

Хмельницький керувався стратегічним планом розвитку територіальної громади на 2021–2025 роки, оприлюднив інформацію про перебіг виконання цього плану за 2021–2025 роки і завдяки цьому став єдиним містом, якому було зараховано виконання індикатора, пов’язаного з перевіркою наявності моніторингового звіту за 2025 рік.

• Лідером в оприлюдненні міських програм і звітів про їх виконання виявився Київ. Столиця поширила чотири види розшукуваних програмних документів на 2025 рік – програму соціально-економічного розвитку, програму інформатизації, дві антикорупційні програми (Київської міської ради та Київської міської військової адміністрації) та план з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору. В належних тематичних розділах сайтів Києва були опубліковані всі звіти про виконання цих програм, крім звіту про виконання антикорупційної програми Київради.
• Найменш вдало з оприлюдненням програмних документів і звітів про їх виконання впорався Чернігів. Експертам вдалося знайти в належному місці лише звіт за 2025 рік про стан виконання плану заходів із реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору. Показово, що посилання на сам план заходів у тематичному розділі, присвяченому безбар’єрності, було відсутнє.
• Найбільш вдало 11 міст впорались з оприлюдненням програми соціально-економічного розвитку на 2025 рік і звіту про її виконання: 10 з 11 міських рад поширили програму і вісім – відповідний звіт.
• Найбільший розрив між наявністю програми та звіту про її виконання був зафіксований щодо програми інформатизації. Вісім муніципалітетів мали актуальні програми станом на 2025 рік, але лише три міста – Запоріжжя, Київ та Кропивницький – поширили відповідні звітні документи.
• Очільники лише 4 з 11 міст – Дніпра, Запоріжжя, Львова та Полтави – провели звітування міського голови про власну роботу у 2025 році на відкритій зустрічі з громадою.

Основні висновки дослідження

Окремі європейські практики вже є складовою діяльності міських рад України, але попереду ще багато роботи. Це підтверджують середній показник Євроіндексу 11 міст пілотної вибірки, що становить 44 бали зі 100 можливих, а також окремі показники Євроіндексу в діапазоні від 29,9 до 55,3 бала.

Базова відкритість реалізована міськими радами на високому рівні. Усі або майже всі муніципалітети у 2025 році оприлюднювали рішення ради, виконавчого комітету та розпорядження міського голови, викладали відео сесій і засідань постійних комісій, забезпечили доступ до Статуту громади та Регламенту ради, чинних регуляторних актів і планів регуляторної діяльності.

Виконання формальних вимог домінувало над виконанням змістовних. Ось лише кілька прикладів: блок «Відкриті дані» виявив, що оприлюднення міськими радами наборів даних не забезпечує їхньої якості, блок «Відкритість» – що створення комісій з розгляду питань надання компенсацій за пошкоджену нерухомість не обіцяє поширення даних про прийняті ними рішення, блок «Публічні фінанси» – що проведення бюджетних слухань не означає узагальнення та поширення пропозицій мешканців, а блок «Доброчесність» – що наявність уповноважених з питань запобігання та виявлення корупції не гарантує публікацію даних моніторингу поточної ситуації в антикорупційній сфері. 

Розрив між містами у 2025 році був значним і фіксувався в кожному субіндексі дослідження. Найменший розмах результатів спостерігався у блоці «Відкритість» (28 балів), найбільший – у блоці «Підзвітність» (54 бали). Це вказує на неоднорідність викликів, пріоритетів і підходів у діяльності муніципалітетів, а також на відсутність єдиної моделі прозорого демократичного врядування, на яку можуть орієнтуватися міські ради на своєму євроінтеграційному шляху.

Жодна міська рада не була одноосібним лідером в усіх досліджених напрямах євроінтеграційної діяльності. 10 з 11 муніципалітетів принаймні один раз увійшли до трійки лідерів за результатами оцінювання відповідних субіндексів. Це демонструє відсутність системності в управлінських практиках кожної ради – успіхи є фрагментарними й прив’язаними до конкретних сфер, а не до інституційної культури муніципалітету загалом.

Умови війни вплинули, але не були визначальним чинником застосування європейських практик врядування. Середній показник Євроіндексу трьох прифронтових міст виявився лише на п’ять балів меншим за cередній показник Євроіндексу восьми міст, які не є територіями можливих бойових дій. Запоріжжя було серед лідерів у субіндексах «Підзвітність» і «Доброчесність та протидія корупції», Одеса – у блоці «Відкритість», Харків – у субіндексі «Електронні сервіси». Проте слід зауважити, що такий рівень дається значно більшими зусиллями в містах, де основні ресурси ОМС спрямовані на забезпечення функціонування критично важливих служб, ліквідацію наслідків ворожих атак, допомогу постраждалим мешканцям, підтримку об’єктів критичної інфраструктури та цивільного захисту. 

Міські ради демонструють готовність до вирішення місцевих проблем на основі нових технологій. Відстеження місцезнаходження комунального транспорту в режимі реального часу та безготівкова оплата проїзду в ньому, онлайн-запис дітей до садків і можливість дистанційно відстежувати чергу, цілодобовий прийом звернень громадян через електронний контакт-центр, використання сервісів електронних петицій та онлайн-запис до ЦНАП стали повсякденними практиками майже всіх міст пілотної вибірки.

Стратегічне планування залишалося серйозним викликом для громад, попри тривалу історію здійснення планування в різних сферах. Методичні рекомендації щодо порядку розроблення, затвердження, реалізації, проведення моніторингу й оцінювання реалізації стратегій розвитку територіальних громад Міністерство розвитку громад та територій України затвердило ще у 2022 році. Але станом на 2025 рік лише 3 з 11 учасників Євроіндексу мали актуальну стратегію розвитку територіальної громади – документ, який повинен слугувати «провідником» європейських стандартів у практику місцевого самоврядування, забезпечувати сталість реформ незалежно від кадрових змін, політичних циклів або зовнішніх викликів.

Управлінський цикл «план → виконання → звіт → зворотний зв’язок → коригування» часто переривався вже на третьому етапі. Наприклад, на 10 програм соціально-економічного розвитку припало 8 опублікованих звітів, на 8 програм інформатизації – три поширені звіти, що суттєво вплинуло на можливість отримати зворотний зв’язок від суспільства та внести зміни в управлінські підходи.

Однією з найпроблемніших ланок в усіх субіндексах виявився зворотний зв’язок міської ради з громадою. Складнощі спостерігалися як у частині напрацювання відповідних процедур, так і в частині їх виконання. Наприклад, наявність окремої сторінки офіційного сайту, присвяченої алгоритму доступу до сесій ради, є передумовою простого шляху громадянина від бажання взяти участь у засіданні до реальної можливості це зробити. Із 11 міських рад у 2025 році її мали лише три. Або інший приклад: міський голова зобов’язаний звітувати про свою роботу перед територіальною громадою не менше ніж двічі на рік під час проведення відкритої зустрічі у спосіб, що дає змогу жителям поставити запитання, висловити зауваження та внести пропозиції. Текст звіту має бути опублікований за тиждень до події. Очільники лише 4 з 11 міст прозвітували про власну роботу у 2025 році на відкритій зустрічі. Жодне місто не оприлюднило текстової версії звіту у встановлений законом термін.

Залучення мешканців міст до ухвалення рішень, що є основою демократії, часто мало декларативний характер. Жодне місто не оприлюднило в окремому бюджетному розділі перелік пропозицій громадськості до проєкту бюджету на 2026 рік, а 10 з 11 міст не поширили протоколи громадських слухань щодо проєкту бюджету та результати консультацій з бізнесом щодо закупівель.

Принцип «єдиної точки входу» в конкретну тему на офіційному сайті міської ради застосовувався системно лише в Києві. Впровадження цього орієнтованого на користувача європейського підходу ще не стало всеохопною управлінською практикою міст – воно залежить від конкретного підрозділу чи теми, а не від сталого підходу до організації інформації на сайтах.

Відповідальність за прогалини не лежить виключно на органах місцевого самоврядування. Низький рівень виконання індикаторів блоку «Відкриті дані» пояснюється не лише тим, що міські ради приділяють цій сфері недостатню увагу, а й зовнішніми обставинами. Від 2022 року набори даних Запоріжжя та Харкова вилучені державою з публічного доступу, і цей доступ досі не відновлений – навіть щодо тих наборів, оприлюднення яких не становить загроз національній безпеці, територіальній цілісності або громадському порядку. Крім того, Міністерство цифрової трансформації України не налагодило щомісячного автоматичного перенесення даних з місцевих порталів відкритих даних Дніпра, Кропивницького, Луцька та Львова на Єдиний державний портал.

Перевірка сталості результатів і висновків на ширшій вибірці міст

Робота над кожним субіндексом Європейського індексу міст 2025 відбувалася за єдиним алгоритмом: розроблення та тестування методології, оцінювання індикаторів за єдиною формою, зведення масиву даних і його опрацювання, написання аналітичної записки, публічна презентація та/або оприлюднення записки й комунікація результатів.

Після публікації результатів кожного субіндексу частину індикаторів аналітики додатково перевіряли на ширшій вибірці – з 20 обласних* або 50 найбільших* міст України. Результати цієї розширеної перевірки було оприлюднено в окремих матеріалах на сайті програми «Прозорі міста» (див. перелік тут). 

Додаткові розвідки підтвердили результати основного дослідження, зокрема:

• Прозорість розподілу гуманітарної допомоги залишається слабким місцем у діяльності більшості муніципалітетів. Повний обсяг необхідної інформації (перелік отримувачів, критерії розподілу, звітність) у тематичному розділі, присвяченому гуманітарній допомозі, оприлюднили лише 3 з 50 міст – Миколаїв, Чернівці та Шостка. Поточний рівень висвітлення цього питання міськрадами все ще не відповідає вимогам часу в умовах повномасштабної війни.
• Принцип «єдиної точки входу» застосовується вибірково. Тільки 18 з 50 міських рад організували розділ на офіційному сайті або створили окремий спеціалізований ресурс, де зібрали коректні посилання щонайменше на сім актуальних електронних сервісів. Із 19 обласних центрів орієнтацію на потреби мешканців під час розроблення дизайну сайтів продемонстрували лише дев’ять.

Трохи краще міста впоралися з тематичними розділами, присвяченими open data: 39 міст мають такий розділ на офіційних вебсайтах міськрад. І хоча акти та посилання на кабінет ради на Державному порталі оприлюднюють там доволі активно, посилання на реальні сервіси, створені на основі цих даних, додали лише 5 міських рад.

• Якість відкритих даних муніципалітетів перебуває на низькому рівні. Наприклад, набір даних про комунальні тарифи на комунальні послуги створило відповідно до рекомендацій Мінцифри та вчасно оприлюднило на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних лише 1 з 50 міст – Київ. Через таке ставлення до сфери журналісти, дослідники, розробники електронних сервісів позбавлені можливості об’єднати дані органів місцевого самоврядування з порталу Data.gov.ua як на рівні регіону, так і на рівні країни.
• Забезпечення зворотного зв’язку з громадянами не сприймається як обов’язкова складова процесу вирішення важливих питань. Лише 13 із 20 обласних центрів забезпечили участь містян у процесі ухвалення бюджету на 2026 рік. І тільки 10 зробили це у форматі бюджетних слухань, як того вимагає законодавство.
• Спостерігаються суттєві прогалини навіть у формальній підзвітності муніципалітетів. Аналітики знайшли 41 із 50 річних звітів уповноважених з питань запобігання та виявлення корупції щодо своєї діяльності на Порталі доброчесності. Причому лише 34 електронні форми були заповнені вчасно – до 10 лютого 2026 року.

Додаткові перевірки, форми самооцінювання, охоплення матеріалів на сайті та зворотний зв’язок від міст вказують на те, що висновки дослідження актуальні для ширшого кола українських міст, тому програма заохочує представників місцевого самоврядування користуватися напрацьованими інструментами.

Вплив Європейського індексу на зміни в містах

Збір даних для Європейського індексу міст тривав від вересня 2025 року до липня 2026 року. Приблизно кожні два місяці фахівці програми публікували результати дослідження одного з тематичних напрямів, формували рекомендації та передавали пілотним містам дорожні карти для покращення відповідних практик. Після оприлюднення результатів команда продовжувала консультувати міські ради та відстежувати зміни.

Більше ніж половина міст пілотної вибірки надала зворотний зв’язок щодо рекомендацій програми та продовжила співпрацю. Із представниками Києва, Полтави та Хмельницького відбулися зустрічі, під час яких міста презентували власні напрацювання, а експерти програми надавали рекомендації щодо їх удосконалення. Запоріжжя, Луцьк і Дніпро також повідомляли про зміни, впроваджені відповідно до отриманих дорожніх карт.

Повторні моніторинги зафіксували покращення в усіх трьох напрямах, перевірених повторно:

• Відкритість (первинний збір даних – вересень 2025-го, повторний – вересень 2026-го). Середній рівень виконання індикаторів зріс із 53,5% до 72,4%. Міські ради створили приблизно 10 нових «єдиних точок входу». Найбільший прогрес продемонстрували Полтава, Запоріжжя та Хмельницький. Харків залишився єдиним містом, де суттєвих змін не зафіксовано.

Найпомітніший прогрес стосувався оприлюднення узагальненої статистичної інформації щодо компенсацій за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна. У вересні 2025 року жодне місто не виконало відповідного індикатора, а вже восени 2026 року сім міських рад додали необхідну інформацію до тематичних розділів, присвячених єВідновленню.

Найскладнішими для міст залишаються питання доступу громадян до засідань міських рад та прозорості гуманітарної допомоги: навіть під час повторного моніторингу рівень виконання відповідних критеріїв залишався низьким.

• Електронні сервіси (первинний збір даних – жовтень 2025-го, повторний – липень 2026-го). Середній рівень виконання зріс із 49,8% до 57,4%. Три міста – Київ, Львів і Полтава – створили нові тематичні розділи електронних сервісів, яких не мали під час першого оцінювання. Найбільший прогрес продемонстрували Дніпро, Полтава та Хмельницький. В Одесі, Харкові та Чернігові суттєвих змін не зафіксовано.

Водночас приріст за окремими індикаторами залишається помірним. Найбільш проблемними напрямами залишаються електронні соціальні та медичні послуги, а також комплексні міські мобільні застосунки. Такі зміни потребують значних зусиль і створення або модернізації самих цифрових сервісів.

• Публічні фінанси (первинний збір даних – березень 2026-го, повторний – вересень 2026-го). Середній рівень виконання індикаторів щодо оприлюднення важливої інформації про бюджет і закупівлі зріс із 44,4% до 53,75%. Найбільший прогрес продемонстрували Запоріжжя, Львів та Полтава. Запоріжжя і Львів суттєво доповнили тематичні сторінки, а Полтава створила розділ «Місцевий бюджет», якого раніше не було.

Найпоширенішою зміною стало додавання до бюджетних розділів посилання на державний портал Open Budget: після повторного моніторингу його мали вже сім міст вибірки. Водночас одними з найпроблемніших залишаються оприлюднення інформації про консультації з бізнесом щодо закупівель і проведення бюджетних слухань. Київ, Луцьк, Харків, Хмельницький і Чернігів у цьому блоці наразі не продемонстрували суттєвого прогресу.

Повторні моніторинги вказують на те, що Європейський індекс став одним зі стимулів до практичних змін у містах. У всіх трьох повторно перевірених напрямах середній рівень виконання індикаторів зріс. Міста створювали нові тематичні розділи та «єдині точки входу», структурували інформацію, додавали документи, дані та посилання, яких бракувало під час першого оцінювання. Найбільший прогрес переважно демонстрували міста, які працювали з дорожніми картами та підтримували комунікацію з командою програми.

Водночас динаміка залишається нерівномірною. Найшвидше впроваджуються зміни, пов’язані зі структурою та доступністю інформації. Натомість практики, що потребують зміни процедур, створення нових сервісів або регулярної взаємодії з жителями та бізнесом, потребують більше часу. Тому зафіксований прогрес є радше початком системної трансформації, яку важливо підтримувати подальшим моніторингом, консультаціями та публічним порівнянням результатів.

Із подробицями та результатами кожного дослідження можна ознайомитися за відповідними посиланнями або на сайті програми «Прозорі міста» . 

• Відкритість
• Е-сервіси
• Відкриті дані
• Публічні фінанси
• Доброчесність і протидія корупції

Дослідження підготовлене за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні та за фінансової підтримки Швеції в межах програми інституційної розбудови Transparency International Ukraine.

Зміст цієї публікації є відповідальністю авторок і не обов’язково відображає офіційну позицію Посольства Королівства Нідерландів в Україні або Уряду Швеції.