Громадські організації вітають ініціативу Президента із перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) та залучення міжнародних експертів до цього процесу. Водночас позитиви можуть бути знівельовані суттєвими недоліками, які містить законопроєкт.

Законопроєкт №1008, який вніс Володимир Зеленський, передбачає повне оновлення складу ВККС та віддає ключову роль у цьому процесі міжнародним експертам. Саме міжнародні експерти пів року тому забезпечили доброчесний склад Вищого антикорупційного суду, тож ми переконані, що вони сприятимуть формуванню доброчесної ВККС.

Президентський законопроєкт також передбачає механізм контролю за вже обраними членами ВККС та Вищої ради правосуддя (ВРП). Так, пропонується створити етичну комісію, до складу якої увійдуть троє міжнародних експертів та троє членів ВРП. Завдання комісії — стежити за доброчесністю самих членів ВККС та ВРП. За наявності фактів недоброчесної поведінки етична комісія зможе ініціювати звільнення такого члена. 

Однак для того, аби ініціювати питання про звільнення недоброчесного члена ВККС чи ВРП, таке рішення має підтримати бодай один представник ВРП у цій комісії, а  фінальне рішення про звільнення приймає сама ВРП. Сумнівно, що члени ВРП будуть голосувати за звільнення власних колег. Тож аби етична комісія була дієвою, потрібно посилити роль міжнародних експертів у ній так, як це було під час добору суддів Вищого антикорупційного суду.

Також законопроєкт не усуває проблему зі збереженням на посадах сотень недоброчесних суддів, які вже пройшли кваліфікаційне оцінювання, а процедура відбору суддів Верховного Суду не визначена. Затвердження чинною ВРП регламенту новообраної ВККС створює ризики створення штучних перепон у діяльності ВККС та її надмірного узалежнення від позиції ВРП. 

Тому ми щонайменше пропонуємо:  

• передбачити, що у конкурсній та етичній комісіях більшість (4 з 6) складають міжнародні експерти; 
• встановити правило, за яким ініціатива етичної комісії про звільнення недоброчесного члена ВРП/ВККС може бути відхилена на спеціальному спільному засіданні членів ВРП та міжнародних експертів за умови, що щонайменше двоє міжнародних експертів підтримали таке рішення; 
• встановити обов’язок для етичної комісії протягом 30 днів після набрання чинності законом перевірити усіх членів чинних ВРП на предмет відповідності їх критеріям доброчесності;
• передбачити можливість перегляду результатів кваліфікаційного оцінювання суддів, щодо яких є обґрунтовані сумніви у їх доброчесності;
• надати можливість затверджувати регламент ВККС самою ВККС після її переобрання;
• встановити, що доброчесність під час відбору суддів Верховного Суду перевіряється шляхом проведення співбесіди за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів, та забезпечити кількість суддів, яка дозволить оперативно вирішувати спори в умовах теперішнього навантаження.  

Ми переконані, що лише такі зміни допоможуть досягнути мети законопроєкту та закликаємо членів комітету Верховної Ради України з питань правової політики ініціювати відповідні зміни до законопроєкту №1008.

Transparency International Ukraine

Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”

Фундація DEJURE

Центр політико-правових реформ

Центр протидії корупції

Українці понад півроку спостерігали за конкурсним відбором суддів до Антикорупційного суду і вже 18 березня Вища рада правосуддя внесла подання президентові про призначення 35 суддів.

Тепер у Глави держави є 30 днів на видання указу про їхнє призначення. Утім навіть підпису президента для безпосереднього запуску Вищого Антикорсуду (ВАС) недостатньо.

Хто і що має зробити, аби детективи НАБУ і прокурори САП почали нарешті надсилати клопотання та обвинувальні акти до новоствореної інституції?

Судді та їхні перші завдання на посадах

Після призначення на посади судді зберуться на загальні збори і оберуть шляхом таємного голосування голів Вищого антикорупційного суду та голову Апеляційної палати.

Голова суду контролює ефективність апарату суду, погоджує призначення керівника та заступника керівника апарату, вносить подання про заохочення чи застосування дисциплінарного стягнення.

Конкурс на керівника апарату розпочнеться 13 травня. Він, власне, потім і призначає працівників канцелярії, секретарів судового засідання, наукових консультантів і судових розпорядників.

Добір таких працівників здійснюється як на конкурсній основі, так і в порядку переведення державних службовців. Від цих держслужбовців залежатиме щоденна робота суду.

До загальних зборів суддів діє тимчасове положення про апарат, затверджене тимчасово виконуючим обов’язки керівника апарату. 19 лютого 2019 року Наказом Державної судової адміністрації (ДСА) таким було призначено Олексія Жукова. Тобто саме він відповідає за, наприклад, реєстрацію юридичної особи, прийняття в управління приміщення та інше.

Також судді ВАС та Апеляційної палати на зборах затверджують положення про апарат і мають проголосувати за День початку роботи Вищого антикорупційного суду. З цієї дати НАБУ та САП зможуть спрямовувати клопотання та обвинувальні акти до Антикорсуду.

Примітно, що посади помічників суддів належать до Патронатної служби, на які не поширюється дія закону України “Про державну службу”, крім статті 92. Тобто вони не подають декларацій, не проходять відкритих доборів на посади і можуть бути призначені на підставі письмового подання судді наказом керівника апарату. Необхідні вимоги: вища юридична освіта та вільне володіння державною мовою

Процес формування апарату суду – надзвичайно важливий в контексті незалежної та професійної роботи новоствореного судового органу. Адже саме через помічників суддів та інших працівників дуже часто відбувається злив інформації про справи, передача неправомірної вигоди чи комунікація з метою впливу на рішення.

Ось чому відбір на усі посади в апараті повинен відбутися на конкурсній основі з забезпеченням чітких і зрозумілих критеріїв відбору.

Завдання органів державної влади

Водночас низка держорганів також повинна долучитися до фінального етапу запуску Антикорсуду. Зокрема, Державна судова адміністрація має ухвалити технічне рішення про розміщення суду в конкретних будівлях.

Нагадаємо, що Кабмін виділив Антикорсуду два приміщення в Солом’янському районі неподалік НАБУ та ВККС. Судові палати ВАС будуть розміщені в Адміністративно-лабораторному корпусі №2 на вулиці Максима Кривоноса, 2А, і в сусідньому Лабораторному корпусі №1 на вулиці Преображенській; наразі в будівлях відбувається ремонт.

Зрештою ДСА зобов’язана забезпечити ВАС необхідними меблями, обладнанням і технікою, ІТ-підтримкою, а також проектно-ремонтними роботами над інфраструктурою.

Важливим для початку роботи ВАС є питання безпеки суддів, їхніх родин, будинків і приміщень.

За державний захист суддів відповідальна Служба судової охорони. Але до початку її повного функціонування цю місію покладено на Міністерство внутрішніх справ. МВС має ухвалити рішення про виконання вказаних гарантій безпеки шляхом залучення підрозділів Національної поліції України і Національної гвардії України.

Документообіг

Управління рухом справ у суді є настільки ж важливим, як і відбір працівників апарату.

Адже навіть найчесніші та найпрофесійніші канцеляристи не забезпечать повну конфіденційність документів, якщо система дозволятиме зовнішні втручання та можливості маніпуляцій із процесуальними документами.

Проблему зможе вирішити окрема внутрішня система документообігу, яка дозволить встановити запобіжники від втручання та захистить матеріали справ. Вона також сприятиме регулярному моніторингу та оцінці діяльності ВАС.

Врешті-решт, якісне правосуддя потребує уваги до деталей і скрупульозної роботи усіх зацікавлених сторін.

Отож, тримаємо руку на пульсі. Призначення суддів відбудеться вже зовсім скоро, а запуск такої довгоочікуваної інституції потребуватиме уваги громадськості та правничої спільноти.

Максим Костецький, спеціально для УП

В ефірі Українського радіо в програмі “Сьогодні. Ввечері” юридичний радник Transparency International Ukraine Максим Костецький розповів, як Вища кваліфікаційна комісія суддів розглядає досьє кандидатів у Верховний суд та чим цей відбір відрізняється від конкурсу до Вищого антикорупційного суду.

“Є ключова відмінність між конкурсом до Верховного суду і до Вищого антикорупційного суду. Так, негативні висновки стосовно доброчесності кандидата чи його професійної етики, які виносяться Громадською радою доброчесності, на жаль, не є обов’язковими для врахування Вищою кваліфікаційною комісією суддів, і двома третинами голосів пропускали кандидатів далі до проходження конкурсу. Водночас конкурс до Вищого антикорупційного суду, співбесіди по якому відбувались буквально декілька тижнів тому, показали, що якщо були претензії до доброчесності кандидата і мінімум три міжнародні експерти не голосували за такого кандидата на проводження конкурсу, він припиняв участь у доборі. І це дуже чітко показало ефективність цього інструменту”, — зауважив Костецький.

Юридичний радник Максим Костецький в інтерв’ю “Главком” розповів про результати роботи Громадської ради міжнародних експертів під час конкурсу до Вищого антикорупційного суду.

За словами Костецького, міжнародні експерти винесли на спільне засідання з  Вищою кваліфкомісією суддів 49 осіб. Більшість з них — судді. Найчастіше у кандидатів питали про заниження вартості майна, відсутність майна в декларації чи його запис на родичів, ухвалення судових рішень під час перебування на навчанні, у відпустці.

“Декілька кандидатів потрапляли в ДТП у стані алкогольного сп’яніння. Є кандидати з порушеннями норм етичної поведінки стосовно їхнього позасудового спілкування з адвокатами та прокурорами, в соціальних мережах, де вони дозволяють собі нецензурну лексику. У деяких претендентів виявили плагіат у мотиваційних листах та наукових роботах”, — розповів Максим Костецький.

Про те, коли має запрацювати Антикорупційний суд, які етапи попереду і що може завадити запустити роботу ВАС — читайте в “Главкомі”.

21 січня міжнародні експерти разом з Вищою кваліфікаційною комісією суддів розглянули біографії ще 12 кандидатів до Антикорсуду. Суддям Інні Білоус (“суддя Майдану”) та Петру Феськову вдалося пройти сито спільного засідання.

Інші 10 покинули конкурс. Це судді та екс-судді Петро Бурда, Микола Дідик, В’ячеслав Дмитрієв, Олег Кімстачов, Олексій Омельян, Віктор Онуфрієв, Іван Соловйов, Руслан Хитрик, Тетяна Черниш та адвокат Дмитро Ягунов. Ще до початку співбесід житомирський суддя Олексій Омельян вирішив зняти свою кандидатуру.

Станом на 21.01, загалом вже 18 осіб вибули з конкурсу.

Наголошуємо, що ТІ Україна разом з партнерами внесла тернопільську суддю Білоус до переліку негідних кандидатів через її рішення про заборону мирних зібрань під час Революції Гідності. Ми сподіваємося, що ВККС приділить додаткову увагу цьому питанню під час своєї співбесіди вже найближчим часом.

Оприлюднюємо матеріал журналіста “Радіо Свобода” Євгена Солонини про 12 кандидатів до Антикорупційного суду, чиї імена не потрапили до “чорного списку” Громадської ради міжнародних експертів.

*****************

Кілька громадських антикорупційних організацій проаналізували досьє кандидатів до Вищого антикорупційного суду, які успішно здолали два етапи тестування. І виявили більші чи менші «темні плями» в біографії понад півсотні з них. Зі свого боку, Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ) заявила, що завершила свій відбір кандидатів, і частину з них має намір зняти з конкурсу. Але навіть після цього серед конкурсантів залишаться щонайменше 12 кандидатів, до яких є претензії, вважають антикорупційні організації.

Радіо Свобода наводить виявлені активістами факти. І закликає кандидатів та інші сторони, учасників процесу формування Антикорсуду, також висловити свою думку.

Вищий антикорупційний суд України (ВАСУ), склад якого у ці дні формується на відкритому конкурсі, експерти та громадські активісти називають чи не найважливішим судом України. Він матиме абсолютний пріоритет у розгляді справ проти корупціонерів, а на його склад, сформований «з нуля», покладають набагато більші надії, ніж на судову систему України в цілому, якій не довіряє суспільство, і яку називають джерелом корупції та кругової поруки у державі. Тому до формування його складу прикута найбільша увага за час існування судової влади України.

Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ), яка бере участь у відборі кандидатів, забракувала 49 із 113 кандидатів, оскільки має сумніви у їхній доброчесності. Так само, право знімати з конкурсу «сумнівних» кандидатів має право Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС), яка керує проведенням конкурсу до ВАСУ. Для того щоб кандидат продовжив конкурс, його має підтримати більшість спільного складу ВККС та ГРМЕ (12 осіб), але за умови, що з цих 12 – мінімум три міжнародники будуть за нього. За інших обставин – сумнівний кандидат припиняє участь у конкурсі, передбачає українське законодавство про Антикорсуд.

Так, 18 січня на першому спільному засіданні ВККС та ГРМЕ, експерти зняли з конкурсу вісьмох кандидатів. Очікується, що так «вилетять» всі 49, яким не довіряють міжнародні експерти.

Між тим, кілька українських та міжнародних антикорупційних організацій украй прискіпливо проаналізували біографії, досьє та попередні місця роботи кандидатів. Так «Трансперенсі Інтернешнл Україна», «Центр протидії корупції», Фундація DEJURE та «Автомайдан» склали список з 55 (із 113) кандидатів, які, на їхню думку, недостойні працювати у Вищому антикорупційному суді. Цей «громадський» список неповністю збігається з переліком «49 недоброчесних» за версією ГРМЕ.

Відтак, із тих кандидатів, які успішно подолали попередні етапи конкурсу до Антикорсуду, і наразі не викликали сумнівів у ВККС та ГРМЕ, щонайменше 12 – мають більші чи менші «неприємні факти» у своїй службовій біографії. Які, проте, можуть ставити під сумнів їхню доброчесність. Ідеться про різні ситуації: від порушення правил дорожнього руху і уникнення штрафу за це, до ухвалення рішень у дні, коли суддя офіційно перебував у відпустці, на навчанні, або коли він взагалі був «зацікавленою особою» у справі та не мав права її розглядати.

Із бізнесу в судді – всією родиною

Судді з Дніпропетровщини Чайкін Ігор Борисович і Чайкіна Ольга Володимирівна – чоловік і дружина. В минулому «суддівська родина» займалася бізнесом. Компанія Ігоря Чайкіна ТОВ «МетКолірЕкспо» (діяльність у сфері права, оптова торгівля металами, складське господарство тощо) – наразі ліквідована. У декларації Ольги Чайкіної від 2014 року згадується, що вона є учасником статутного капіталу одного з українських підприємств. У пізніших деклараціях цей пункт зникає. Ольга Чайкіна пояснює: вона, як і її чоловік, закрила свій бізнес, коли стала суддею.

Ні наявність іншого судді (та кандидата до Антикорсуду) в родині, ані минулий бізнес не є порушеннями, з точки зору українських законів. Однак звертає на себе увагу досить велика кількість об’єктів нерухомості у власності родини. А також – кілька правопорушень, до яких вдавалося подружжя кандидатів.

Кілька своїх рішень суддя Ігор Чайкін ухвалив російською мовою, що могло бути порушенням статті 18 закону «Про судоустрій та статус суддів».

Ігор Чайкін неодноразово порушував правила дорожнього руху, за що його притягали до адміністративної відповідальності. Але суддя в усіх випадках успішно оскаржив накладені на нього штрафи.

Потрапляв у ДТП і батько Ольги Чайкіної: 22 квітня 2017 року на перехресті рівнозначних доріг його Land Cruiser 200 не пропустив автомобіль, який рухався з правого боку, і врізався в нього. Слід визнати: батька судді визнали винним і наклали на нього штраф у розмірі 340 гривень.

На статки подружжя суддів звернув увагу «Центр протидії корупції», порівнявши задекларовані рахунки, нерухомість та кошти зі статками «успішної бізнесвумен», а не судді.

Ольга Чайкіна відповіла у соцмережах дошкульно:

«Дійсно успішна, дійсно була бізнесвумен, оскільки займалася підприємницькою діяльністю, в акурат до липня 2012 року – до моменту призначення на посаду судді. Звідти й статки: готівка, нерухоме та рухоме майно. Ну не з Марсу ж судді прилітають на свої посади, авжеж? Мають своє досуддівське життя?! Чи ні?» – обурюється суддя.

Вона пов’язує нинішню увагу до її біографії та декларації саме з тим, що вона набрала досить високі бали під час конкурсу до Антикорсуду.

Окрім того, ніхто з родичів її та чоловіка на час їхнього призначення суддями не працював на державних посадах – всі займалися «незалежною підприємницькою діяльністю», пише суддя у Facebook.

Один із колишніх підсудних Ольги Чайкіної у кримінальному провадженні подав на неї до суду, звинувативши її в недоброчесній поведінці та в тому, що від неї зазнав моральної шкоди. Утім, суд відмовився порушувати провадження проти судді Чайкіної.

Кілька разів суддя частково або повністю обмежувала роботу медіа у залі суду. В одному зі своїх рішень про заборону відеозапису та аудіозапису засідання Ольга Чайкіна написала: «Проведення представниками засобів масової інформації фото- та відеозйомки судового засідання…, а також проведення звукозапису…, може призвести до негативних наслідків у суспільстві, призвести до порушень моралі, прав і свобод інших осіб, які не є учасниками процесу, та може створити завідомо негативну суспільну думку щодо осіб, які беруть участь у розгляді скарги».

Син не платить штрафи, батько – не приймає відводи?

Суддя Біцюк Андрій Володимирович – працює в Заводському районному суді Миколаєва. І подається до Антикорсуду. Активісти виявили, що він кілька разів вносив виправлення у тексти вже оголошених ухвал суду. Один з випадків: фразу «задовольнити частково» Біцюк виправив на «задовольнити».

Сам Андрій Біцюк не потрапляв у ДТП. На відміну від свого сина.

Той, не маючи страхового полісу, їхав уночі без світла і вскочив у халепу. Суддя визначив 425 гривень штрафу, але потім замінив на усне попередження. Друга пригода сталася, коли машина знову була без світла – стояла біля заїзду, нібито через несправність. Суд… знову скасував штраф синові судді Біцюка, обмежився зауваженням.

Щодо судової практики Андрія Біцюка: активісти звертають увагу на порушення у випадках, коли цьому судді оголошували відвід. Одного разу він не розглянув цього клопотання у визначений термін, розглянув з великим запізненням, і зрештою – відмовив.

Інший прецедент – суддя Біцюк відхилив відвід з боку прокурора. І заявив до прокуратури, що прокурор не забезпечив явку свідків. Але виявилося, що прокурор і свідки у цей час були на місці, в суддя – на лікарняному.

«Понаднормова робота» і нехтування державною мовою

Кандидат Мицак Мар’ян Степанович (Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області). Контраверсійних фактів у його біографії майже не знайдено. Крім двох.

У 2013 і у 2015 роках він офіційно проходив підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України. І за законом аж ніяк не міг бути на робочому місці. Але якимось чином примудрився у свій неробочий час підготувати три суддівські документи, повідомляють громадські організації, що дослідили його біографію.

Друга особливість судді Мар’яна Мицака: він не дуже любить працювати державною мовою. У судових реєстрах знайшли 529 документів, які він підготував російською.

Схожі факти стали відомі і про іншого кандидата.

Кудрявцев Ігор Володимирович, суддя Старобільського суду на Луганщині, підготував російською мовою 619 ухвал та інших судових документів. Окрім того, у 2013 році він виніс одну ухвалу в Старобільському суді у свій неробочий час, коли був на навчанні в Луганську.

Наразі Кудрявцев успішно пройшов попередні етапи відбору до Антикорсуду. Однак за два роки до цього на конкурсі до Верховного суду він зійшов з дистанції, не набравши необхідної кількості балів на письмових завданнях, повідомляє рух «Чесно».

Заступник голови Чернівецького обласного апеляційного суду Марчак Віталій Ярославович – активно їздив на семінари з підвищення кваліфікації. Однак під час обох поїздок, коли він фізично перебував у Києві, юридично – суддя Марчак виносив ухвали суду в Чернівцях.

Маслов Віктор Васильович, суддя Тростянецького районного суду на Сумщині – теж ухвалив 109 судових рішень під час навчання 2–26 червня 2015 року в Національній школі суддів України. Попри навчання в іншому місті – суддя продукував в середньому 4 рішення на день.

Але своєрідний рекорд «понаднормової роботи» поставив Котубей Іван Іванович із Мукачева. Він за останні роки чотири рази підвищував кваліфікацію, але впродовж 78 днів навчання в інших містах він встиг ухвалити у своєму суді близько 350 документів.

«Зацікавлені» судді

Українські закони не дають суддям право розглядати справи, в яких вони є «зацікавленою стороною»: це правило діє навіть у випадках, коли стороною процесу є юридична особа, від якої суддя отримує ті чи інші послуги.

Втім, Іван Котубей, який брав кредит на 25 тисяч доларів в «Універсал Банку», неодноразово розглядав позови цього банку до позичальників щодо стягнення заборгованості за кредитами, і частину цих справ «Універсал Банк» виграв.

Порушники правил судочинства

Олександр Степанович Леонов, місце роботи – один з судів Одеси, до війни – був суддею у Донецьку. Нині – успішно долає етапи конкурсу до Антикорсуду. Утім, ще 7 вересня 2017 року недоліки в його роботі побачила Вища рада правосуддя.

«Допущено порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, зокрема, щодо неповідомлення особи, в інтересах якої подано скаргу, про розгляд судом відповідного питання», – це частина звинувачень, які висунули Леонову у ВРП. Попри серйозність претензій, Вища рада правосуддя не заборонила йому працювати, і навіть не оголосила догани – обмежилася попередженням.

Запізнювалася, помилялася в ухвалах?

Суддя Шикеря Ірина Анатоліївна з Первомайська на Миколаївщині час від часу запізнювалася з надсиланням рішення суду – свідчить реєстр судових рішень.

І досить часто – виправляла тексти вже оголошених ухвал. Невідомо, чи йдеться про описки, чи про виправлення, які змінюють зміст рішення суду.

«Дрібні» правопорушення

Олійник Оксана Вікторівна, суддя з міста Охтирка на Сумщині, яка успішно пройшла минулі етапи відбору до ВАСУ, притягалася до адміністративної відповідальності за те, що деякий час жила без паспорта, а також за порушення правил дорожнього руху. В обох випадках вона оскаржила судові постанови, тож штрафів суддя не платила.

Голова Нововоронцовського районного суду на Херсонщині Каневський Вячеслав Олександрович став відомий в Україні після того, як отримавши повістку в армію у 2014 році, не став вдаватися до корупції чи адмінресурсу, а пройшов навчання і «поїхав у відрядження» на фронт у лавах Нацгвардії.

Суддя-воїн, який став прикладом любові до України, тепер подається до Антикорсуду. І поки що з усіма конкурсними завданнями впорався.

Але навіть у того, кого ставлять у приклад, громадські активісти знайшли «темні плями» у суддівській біографії.

У вересні 2014 року (до мобілізації) проходив перекваліфікацію. Але в реєстрі судових рішень є одна ухвала судді Каневського, датована тим днем, коли він навчався в Одесі.

У більшості випадків, коли справа стосувалася пов’язаних з ним осіб, Вячеслав Каневський оголошував собі самовідвід. Проте одного разу суддя Каневський розглядав справу за звинуваченням працівника підприємства АТОВ «Автосвіт», директором якого, за даним реєстру, є його батько (або у районі ж є два підприємства з ідентичною назвою. – ред.)

Працівник підприємства порушив вимоги закону щодо розташування вуличної реклами. Однак суддя визнав батькового підлеглого винним і наклав на нього штраф.

Деякі зі згаданих «темних плям» виглядають несуттєвими, проте ідеться про відбір на найвідповідальніші суддівські посади в Україні, наголошують антикорупційні експерти.

Щоб новостворений Антикорупційний суд мав довіру суспільства, до нього не варто допускати кандидатів з подібними фактами у біографії, заявив у коментарі Радіо Свобода юридичний радник «Трансперенсі Інтернешнл Україна» Максим Костецький.

«Антикорупційний суд – це історія, яка зобов’язана стати історією успіху. Таке стане можливим лише, якщо судді, які є обличчям суду, будуть професійними та доброчесними. Стосовно частини кандидатів, які намагаються зайняти вакантні посади суддів ВАС, існують обґрунтовані сумніви стосовно їхньої доброчесності. Явна невідповідність способу життя та видатків доходам кандидата, ухвалення рішень під час неперебування на робочому місці, політичні зв’язки, недекларування майна та його приховування шляхом реєстрації на родичах – усе це ставить великий знак питання перед прізвищами таких кандидатів. Важливо, щоб новостворена інституція мала довіру суспільства, а з такими потенційними суддями цього важко буде очікувати», – наголошує один з учасників громадського аналізу біографій кандидатів до ВАСУ.

27 грудня Вища кваліфікаційна комісія суддів оприлюднила результати іспитів кандидатів до Вищого антикорупційного суду, зокрема й до Апеляційної палати ВАС.

До 26 січня члени Громадської ради міжнародних експертів мають перевірити кандидатів і ветувати тих із них, які викликають сумніви.

18 січня відбулося перше спільне засідання ВККС та ГРМЕ, на якому зняли з конкурсу 8 із 49 кандидатів, які викликали недовіру у міжнародних експертів.

Наступні засідання ВККС і ГРМЕ відбудуться 21, 22, 23, 24 та 28 січня.

Після цього Вища кваліфікаційна комісія суддів проводитиме співбесіди з тими, хто залишився у конкурсі, і за їхніми підсумками зможе зняти з конкурсу тих, кого визнає недостойними.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.

Перші 8 кандидатів залишають конкурс до Антикорсуду. Такі результати спеціального спільного засідання Громадської ради міжнародних експертів та Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Протягом дня експерти спільно розглянули сумнівні факти з досьє 8 кандидатів до ВАС. Усі вони ‒ чинні судді та екс-судді.

Так, суддя Шевченківського районного суду Оксана Голуб відома не лише завдяки рішенню у “справах Майдану”. Також вона у складі колегії повернула обвинувальний акт щодо екс-нардепа Мартиненка.

На засіданні Голуб намагалася пригадати обставини, за яких вона ухвалювала рішення щодо учасника Революції Гідності. Утім деталей вказати не змогла. Також суддя пояснювала джерела походження подарунку на 420 000 грн і продаж Honda за 180 доларів.

Екс-суддя Вищого адміністративного суду Анатолій Загородній назвав себе “чоловіком вихідного дня” і наполягав, що його електронне декларування відбувається згідно із вимогами чинного законодавства. При цьому визнав, що помилився в декларації доброчесності за 2017 рік. Утім він вже не може внести зміни в документ.

Суддя Святошинського районного суду Тарас Заєць також ухвалював рішення щодо учасника акцій протесту на Майдані. Проте не повідомив про це у декларації доброчесності за 2016 рік. Окрім того, ГРМЕ цікавилася джерелами доходів судді та його подорожами за кордон. Кандидат назвав “недоречними” питання про його мандри та не зміг чітко відповісти на питання про придбання автівок.

Член ГРМЕ Лорна Харріс зачитала лист Василя Білоуса, якого було взято під варту під час Революції Гідності, в якому ідеться про претензії до Тараса Зайця. Водночас сам суддя засвідчив отримання листа від Білоуса з підтримкою судді.

Спілкування з екс-суддею Апеляційного суду Рівненської області Анатолієм Квятковським, який міг вносити недостовірні відомості у декларації, перетворилася на лікбез з ремонту автомобілів. Оскільки одна з претензій була до придбання KIA Sportage 2016 р.в. за ціну в кілька разів нижчу від ринкової. Кандидат наполягав на тому, що взяв автівку у катастрофічному стані і довів її до ладу.

Чернігівський суддя Юрій Кулініч не з’явився на засідання через хворобу. Утім розгляд його справи відбувся. Так, ГРМЕ мало сумніви в його доброчесності через суддівські рішення. Зокрема він виправдав полковника, відповідального за організацію розгону мітингувальників і знесення наметового містечка у Чернігові під час Революції Гідності.

Суддя Шевченківського районного суду Євген Мартинов був головуючим у суді присяжних, який змінив запобіжний захід обвинуваченим у замаху на вбивство майданівців на домашній арешт. Окрім питань про його судову практику, експертів цікавили декларації та джерела походження доходів.

Мартинов визнав, що допустив помилку в ухваленні одного рішення у 2007 році, неправильно трактувавши норми закону. Утім відтоді жодної обґрунтованої скарги на нього не надходило. І це стало для нього уроком.

Дмитро Тішко, суддя Центрального районного суду Миколаєва, нібито не задекларував частину корпоративних прав своєї дружини та відпустив з-під варти підозрюваного в підготовці теракту, який втік на окуповану територію і брав участь у боях проти ЗСУ.

Під час засідання Тішко наполягав, що здійснює декларування належним чином і що його родичі мають “позитивне сальдо”. Про це свідчать підготовлені ним матеріали.

Останнім до залу запросили екс-суддю Вищого адмінсуду Ігоря Штульмана. Раніше він брав участь в ухваленні рішень щодо заборони мирних зібрань.

Це єдиний кандидат, який заявив відвід усім членам ВККС, окрім одного. Утім після роз’яснення претенденту, що за таких обставин він не набере голосів для продовження його участі в конкурсі, Ігор Штульман попросив залишити його заяву без розгляду.

ГРМЕ мала питання до рішення у справах щодо “суддів Майдану” Царевич та Васильєвої. Окрім того, міжнародні експерти наголошували на відсутності в електронній декларації кандидата страхових виплат.

Кандидат наполягав, що в один день відбулося два розгляди стосовно Царевич ‒ у Вінниці тій обирали запобіжний захід, а в Києві ВККС планувало її відсторонити. І Вища кваліфкомісія не перенесло своє засідання, тим самим порушило право Царевич на справедливий суд. І це “не може бути виправдано жодними політичними мотивами”.

“Залучення міжнародних експертів до добору суддів почав доводити свою ефективність. Перші 8 недоброчесних кандидатів, які також були у списку громадськості, покинули конкурс, попри успішне складання іспиту. Рухаємось вперед до професійного та доброчесного складу ВАС“, ‒ зазначив юридичний радник Максим Костецький.

Інформуємо, що наступного тижня відбудеться 5 спеціальних спільних засідань ВККС і ГРМЕ (21, 22, 23, 24 та 28 січня). На найближчій зустрічі українських і міжнародних фахівців будуть розглянуті такі кандидатури:

• судді та екс-судді Інна Білоус, Петро Бурда, Микола Дідик, В’ячеслав Дмитрієв, Олег Кімстачов, Олексій Омельян, Віктор Онуфрієв, Іван Соловйов, Петро Феськов, Руслан Хитрик, Тетяна Черниш;
• адвокат Дмитро Ягунов.

Нагадаємо, ГРМЕ винесло на спільне засідання з ВККС 49 кандидатів. Розглянути їхні досьє міжнародники повинні до кінця місяця.

Громадські організації зі свого боку оприлюднили список з 55 негідних Вищого антикорупційного суду. Усі зібрані матеріали вони спрямували до ГРМЕ та ВККС.