21 січня міжнародні експерти разом з Вищою кваліфікаційною комісією суддів розглянули біографії ще 12 кандидатів до Антикорсуду. Суддям Інні Білоус (“суддя Майдану”) та Петру Феськову вдалося пройти сито спільного засідання.

Інші 10 покинули конкурс. Це судді та екс-судді Петро Бурда, Микола Дідик, В’ячеслав Дмитрієв, Олег Кімстачов, Олексій Омельян, Віктор Онуфрієв, Іван Соловйов, Руслан Хитрик, Тетяна Черниш та адвокат Дмитро Ягунов. Ще до початку співбесід житомирський суддя Олексій Омельян вирішив зняти свою кандидатуру.

Станом на 21.01, загалом вже 18 осіб вибули з конкурсу.

Наголошуємо, що ТІ Україна разом з партнерами внесла тернопільську суддю Білоус до переліку негідних кандидатів через її рішення про заборону мирних зібрань під час Революції Гідності. Ми сподіваємося, що ВККС приділить додаткову увагу цьому питанню під час своєї співбесіди вже найближчим часом.

На спільному засіданні суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Інна Білоус запевняла, що забороняла під час Революції Гідності мирні зібрання, посилаючись на міжнародну практику та Європейську конвенцію з прав людини.

Доповідач ГРМЕ зазначив, що суддя Петропавлівського районного суду Петро Бурда був звільнений через порушення суддівської присяги та опублікував сотні рішень із затримкою. Бурда наполягав, що це відбулося після повернення із незаконного звільнення. І що йому було важко “пристосуватися до нових умов праці і організувати свій час”.

Суддя Голосіївського районного суду Микола Дідик змушений був пояснювати комісії надання йому трикімнатної квартири в Києві на 90 квадратів. Оскільки Дідик отримав її у короткі терміни і фактично поза чергою.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду В’ячеслав Дмитрієв набув у власність Mitsubishi Outlander 2.0 за 149 тис. грн. Це у кілька разів нижче за ринкову вартість. Він запевняв, що “поважає японські авто”, тому придбав пошкоджене Mitsubishi, знається на автомеханіці і сам його лагодив. Утім жодних документів на підтвердження надати не зміг. Нагадаємо, подібну тезу минулого тижня висловлював екс-суддя Анатолій Квятковський, який придбав KIA Sportage 2016 р.в. за 150 тис. грн. 

У 2016 році суддя Уманського міськрайонного суд Олег Кімстачов розглядав справу, однією зі сторін якої була інша суддя цього ж суду Тетяна Черниш. Кандидат переконував, що в матеріалах справи не було цієї інформації, а суд користується лише матеріалами, наданими сторонами. Він зазначив, що “суддя не може наповнювати справу власними знаннями” і тому він не міг перенаправити справу в апеляційну інстанцію. Зрештою, Кімстачов визнав: “Я знав, хто така Черниш, але цього не було в матеріалах справи”.

У 2014 році мати судді Апеляційного суду Кіровоградщини Віктора Онуфрієва придбала квартиру вартістю понад 1 млн грн, а в 2017 році — автомобіль. Існують обґрунтовані сумніви щодо спроможності матері-пенсіонерки здійснювати такі покупки. Онуфрієв заперечував факти незаконного збагачення та наполягав на тому, що його батьки-фермери заробили всі ці кошти, продаючи мед та іншу с/г продукцію.

Суддя Петриківського районного суду Іван Соловйов пояснював походження коштів на придбання активів. Комісія уважно вислухала інформацію про “певні кошти” та “певні доходи” кандитата.

Це не жарт! Суддя Млинівського районного суду Петро Феськов не надіслав пояснення до ГРМЕ, бо забув, а “вдома немає інтернету”. І згадав, лише коли побачив своє прізвище у списках кандидатів, винесених на спеціальне спільне засідання.

Попри те, що у 2015 році ВККС рекомендувала звільнити суддю Рожищенського райсуду Руслана Хитрика за ДТП у стані алкогольного сп’яніння, а у 2018 році ВККС визнала його таким, що не відповідає посаді судді, Хитрик подався до Антикорсуду. При цьому зізнався, що звільнився з посади суду за власним бажанням через невисокі бали під час кваліфоцінювання.

Уманська суддя у відставці Тетяна Черниш не змогла достатньо аргументувати поданий нею позов до рідного суду в інтересах дитини. Мовляв, вона захищала інтереси дитини і вони не повинні страждати через місце роботи її матері. І це не стосується її власних інтересів.

Адвокат Дмитро Ягунов — один з тих, хто надсилав до ТІ відповідь на претензії щодо придбання квартири в Києві за понад 1,3 млн грн при доходах у 20-40 тис. грн. “Я не є першою скрипкою у цій справі, розповів адвокат, — мені допоміг батько. Як фізична особа фізичній особі”. Також адвокат запевнив, що у 2016 році отримав від Ради Європи низку виплат. Але про них українські податківці та представники НАБУ не знають.

=====

Нагадаємо, 18 січня ГРМЕ та ВККС не підтримала 8 кандидатів і ті покинули конкурс. Станом на сьогодні 95 осіб продовжують перебувати у конкурсі до ВАС.

Наступні спеціальні спільні засідання відбудуться 22, 23, 24 та 28 січня.

У вівторок, 22 січня, на порядку денному досьє суддів Василя Гончарука, Ігоря Коса, Андрія Малєєва, Ольги Саландяк, Валерії Чорної, адвокатів Маркіяна Галабали, Василя Постульги та викладачів Сергія Боднара та Валерія Станіславського.

Нагадаємо, ГРМЕ винесло на спільне засідання з ВККС 49 кандидатів. Розглянути їхні досьє міжнародники повинні до кінця місяця.

Громадські організації зі свого боку оприлюднили список з 55 негідних Вищого антикорупційного суду. Усі зібрані матеріали вони спрямували до ГРМЕ та ВККС.